.

Патогенетичні особливості, прогнозування, профілактика та лікування акушерських ускладнень у жінок, які страждали або страждають на вірусні гепатити (

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
173 5350
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ імені П.Л.ШУПИКА

МІЦОДА РОМАН МИРОНОВИЧ

УДК: 618.2 + 618.4 + 618.6 –06: 616.36 – 002 – 022

Патогенетичні особливості, прогнозування, профілактика та лікування
акушерських ускладнень у жінок, які страждали або страждають на вірусні
гепатити

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ужгородському національному університеті МОН України

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор

Коханевич Євгенія Вікторівна

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Леуш Станіслав Сергійович

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, професор кафедри акушерства і гінекології № 1;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН і НАН України

Степанківська Галина Костянтинівна

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
професор кафедри акушерства та гінекології № 1;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

Чайка Володимир Кирилович

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Провідна установа Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України, акушерське відділення екстрагенітальної патології вагітних, м.
Київ

Захист відбудеться „30” березня 2007 року о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (за адресою
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, аудиторія № 3)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112,
м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий „21” лютого 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Т.Г. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Попри досягнення медицини та постійне впровадження
нових медичних технологій з метою контролю над інфекційними процесами,
вірусні гепатити є суттєвою причиною підвищення захворюваності та
смертності. У всьому світі відбувається зростання захворюваності на цю
нозологію, у тому числі серед жінок фертильного віку та вагітних
(Возіанова Ж.І., 2000; Feld J.J., Liang T.J., 2006). На думку науковців
(Michielsen P.P., Van Damme P., 1999) поєднання вагітності та гепатиту
призводить до підвищення ризику перинатальних втрат, ускладнень перебігу
пологів та післяпологового періоду.

Вплив гепатиту А на перебіг вагітності полягає у підвищенні, приблизно
вдвічі, ризику передчасного переривання; у ІІ-ІІІ триместрах вагітності
ризик вищий (Шехтман М.М., 2003). Вплив гепатиту А на новонародженого
проявляється у підвищеній захворюваності, особливо у недоношених,
показники їх фізичного розвитку знижені у порівнянні з дітьми здорових
роділь (Гуртовой Б.Л. и соавт., 1999). Частина ж науковців дотримується
думки про несуттєвість, або навіть відсутність впливу гепатиту на
вагітність (Фарбер Н.А. и соавт., 1990; Нисвандер К., Эванс А., 1999).
За даними Фролова А.Ф. та співавторів (1998) економічні збитки від
гепатиту А в Україні щорічно становлять біля 100 млн. доларів США.

Гепатит В, на відміну від гепатиту А, є реальною загрозою для життя
жінки, плоду та новонародженого. Погіршення стану у другій половині
вагітності може ускладнитися гострою печінковою недостатністю з
енцефалопатією та комою,

з високою летальністю (вона поза вагітністю складає 0,4-2%, тоді як у
вагітних –

у 3 рази вище) (Шехтман М.М., 2003). Гепатит В негативно впливає на
перебіг вагітності. Ранній токсикоз виникає у 35% жінок, гестоз – у 22%
(але неважкий). Передчасними є 38% пологів. Передчасне переривання
вагітності відбувається в

3,5 рази частіше у вагітних з реплікативною формою гепатиту, ніж з
інтегративною (Анісімова І.М., 2001).

Особливість впливу гепатиту С на перебіг гестаційного процесу не
доведена (Paternoster D.M. et al., 2002). Однак, у носіїв антитіл до
гепатиту С частота передчасних пологів складає 29% (при 19% у
контрольній групі), а частота кесаревого розтину досягла 42%, при 21% в
популяції (Hillemanns P. et al., 2000).

У жінок носіїв гепатиту С спостерігається статистично достовірне
збільшення кількості прееклампсій та тривалості безводного проміжку
(Latt N.C. et al., 2000).

Одностайної думки стосовно впливу вірусних гепатитів на перебіг
вагітності, пологів та післяпологовий період немає. Незважаючи на значну
кількість досліджень (Майер К.-П., 2001; Харченко Н.В. та ін., 2002),
залишаються не визначеними патогенетичні фактори і механізми порушень
функції життєво важливих органів, систем і комплексу
„мати-плацента-плід” у жінок, що хворі або хворіли вірусними гепатитами;
не розроблені шляхи прогнозування та методи профілактики ускладнень у
вагітних та породіль з гострими та хронічними гепатитами, тому показники
здоров’я матері, плоду та новонародженого залишаються незмінно низькими
протягом останніх років і суттєво негативно впливають на частоту і
структуру перинатальної захворюваності. Спалахи захворювання гепатитом А
в Україні та зростання числа інфікованих гепатитами В та С підтверджують
актуальність проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана праця є
фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та
репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.

П.Л. Шупика ”Патологія репродуктивної функції жінки”, номер державної
реєстрації 0105U003861.

Мета дослідження. Удосконалити та оптимізувати систему акушерської
допомоги вагітним жінкам, що хворіли або хворіють вірусними гепатитами
на підставі визначення патогенетичних факторів і механізмів порушень
функції життєво важливих органів і систем вагітної та плацентарного
комплексу і їх прогнозування, профілактики та лікування під час
вагітності і пологів.

Задачі дослідження.

1. Дослідити основні етіологічні фактори та патогенетичні механізми
акушерських ускладнень при гепатитах А, В, С.

2. Визначити характер і частоту патології прегравідарного періоду і
вагітності у жінок, що хворіють або хворіли на гепатити А, В, С, а також
при коінфекції з сифілісом та ВІЛ.

3. Встановити особливості перебігу пологів у жінок, що хворі або
хворіли гепатитами А, В, С, а також при коінфекції з сифілісом та ВІЛ.

4. Визначити частоту та вид патології післяродового періоду у породіль,
що хворіють або хворіли на гепатити А, В, С, а також при коінфекції з
сифілісом та ВІЛ.

5. Встановити особливості перебігу інтранатального і раннього
неонатального періоду новонароджених від матерів, що хворі або хворіли
гепатитами А, В, С, а також при коінфекції з сифілісом та ВІЛ.

6. Визначити зміни амінокислотного складу навколоплідних вод та
морфологічної структури плаценти у роділь, що хворіли або хворіють на
гепатити з парентеральним шляхом передачі.

7. Розробити простий у використанні спосіб оцінки ефективності
лікувально-профілактичних заходів та провести інтегральну оцінку впливу
вірусних гепатитів та нозологій, що найчастіше їх супроводжують, на
перебіг гестаційного процесу.

8. Розробити систему надання акушерської допомоги та способи
профілактики ускладнень у жінок, які хворіли або хворіють вірусними
гепатитами, на засадах об`єктивної, кількісної, інтегральної та
професійно-прозорої оцінок стану вагітної, роділлі та породіллі.

Об’єкт дослідження – акушерські ускладнення у жінок з вірусними
гепатитами.

Предмет дослідження – патогенетичні фактори і механізми порушень функції
життєво важливих органів, систем і плацентарного комплексу у жінок, що
хворі або хворіли вірусними гепатитами, прогнозування, профілактика,
лікування.

Методи дослідження – клінічні, лабораторні, інструментальні,
морфологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Комплексно оцінено вплив гепатитів разом з найбільш частими коінфекціями
на перебіг вагітності, родів та післяродового періоду, а також перебіг
інтранатального та раннього неонатального періоду їх новонароджених.

Проведено дослідження амінокислотного складу навколоплідних вод і
співставлено з морфологічною структурою плаценти у жінок, що хворіють
або хворіли на гепатити.

Запропоновано простий у використанні спосіб оцінки ефективності
лікувально-профілактичних.

Розроблено та впроваджено систему прогнозування акушерських ускладнень
та систему надання допомоги жінкам, які хворіють або хворіли на
гепатити.

Комплексно оцінено вплив препарату протефлазид на перебіг вагітності,
пологів, післяпологового та раннього неонатального періоду на тлі
вірусного гепатиту.

Розроблені та обгрунтовані: „Спосіб профілактики акушерських ускладнень
у жінок з вперше виявленою реплікативною активністю збудника вірусного
гепатиту В під час вагітності” (деклараційний патент на корисну модель
за № 14694 від 15.05.2006) та „Спосіб профілактики акушерських
ускладнень у вагітних, що страждають хронічним вірусним гепатитом С”
(деклараційний патент на корисну модель за № 17042 від 15.09.2006).

Практичне значення отриманих результатів.

Розроблено схему прогнозування акушерських ускладнень у жінок, що
страждають або страждали гепатитами А, В, С, а також при коінфекції з
сифілісом та ВІЛ, що дозволяє лікареві оцінити прогностичні фактори
розвитку ускладнень перебігу вагітності, родів, післяродового періоду,
раннього неонатального періоду їх новонароджених та обгрунтувати ступені
ризику їх виникнення. На їх основі розроблена система надання
акушерської допомоги жінкам, що хворіли або хворіють вірусними
гепатитами. Ефективність запропонованих лікувально-профілактичних
заходів, обчислена інтегральним шляхом, складає 31%.

Запропонований спосіб оцінки ефективності лікувально-профілактичних
заходів може бути використаний як маркер успішності у будь-якій галузі
медичної науки, що має особливе значення при впровадженні доказової
медицини.

Загально визначеними стандартами оцінки прогнозу важкості є вид
вірусного гепатиту, наявність супутньої патології та ступінь важкості
гепатиту, що дозволить попередити характерні ускладнення для кожного
гепатиту.

Впровадження розроблених методів прогнозування, профілактики та
лікування акушерських ускладнень з використанням базової терапії
вірусного гепатиту в комплексі з новим вітчизняним препаратом рослинного
походження „Протефлазид” дозволяє достовірно (р0,05).

Новонароджені у жінок даної групи достовірно частіше з’являлися на світ
у асфіксії І ст. – 22,0±5,9% та 5,0±2,2% у КГ; страждали гіпорефлексією
– 46,0±7,1% при 16,0±3,7% у дітей, народжених в перинатальному центрі та
хворіли гострим ішемічним ураженням центральної нервової системи –
10,0±4,2% та 1,0±1,0% у КГ. Оцінки за шкалою Апгар були меншими у
новонароджених з інфекційного акушерського відділення.

При вивченні даних анамнезу у жінок, які перенесли ГГВ до вагітності,
встановлене зростання артифіційних переривань при співставленні з
жінками, що у подальшому народжували в фізіологічному відділенні –
54,0±5,0% (р0,05).

У новонароджених від жінок з HBsAg встановлене зниження оцінок за шкалою
Апгар. Ранній неонатальний період цих дітей достовірно рідше
ускладнювався родовими пухлинами – 5,8±2,8% при 17,0±3,8% у КГ та
характеризувався зростанням числа гіпорефлексій – 31,9±5,6% при
16,0±3,7% у представників фізіологічного відділення (р0,05).

Як і у попередніх групах дослідження, у новонароджених з інфекційного
акушерського відділення зареєстровані менші оцінки за шкалою Апгар. Ці
діти у

7 разів частіше народжувалися у стані асфіксії І ст. (35,0±10,7% та
5,0±2,2% у КГ; (р0,05), 3 год. 58 хв. у роділь, які з метою корекції порушень під
час вагітності отримували протефлазид (р>0,05) при 3 год. 45 хв. у КГ.
Середня крововтрата у КГ склала 237,3±11,5 мл при 301,25±14,4 мл у
роділь з ХГС (р®i& ( J ? A p ? ?   c ¤ ¦ ? ? A Ae ? o ?‚„®i& ( N ? A ??????A ??????????? ????????? ??????????? ??? ????? ????? ? ????? - ? ‚ c ¤ Z \ r t ????? ????? S пологів у представниць фізіологічного відділення, при достовірному зростанні частоти у всіх представниць інфекційного акушерського відділення – до 24±6,0% у тому числі у роділь з ГА (р0,05), 9,54,5±% з ГВ (р>0,05) та 5,0±4,9% з
ГС (р>0,05) при 4,0±2,0% у КГ.

При аналізі макроскопічних змін реконвалесцентів ГА, ГВ і носіїв
поверхневого антигену ГВ, не встановлено достовірної різниці кількості
навколоплідних вод без ознак патологічних змін – 90,0±3,0% у КГ при
87,0±3,4% у реконвалесцентів ГА (р>0,05), 84,0±3,7% у реконвалесцентів
ГВ (р>0,05) та 81,2±4,7% у носіїв австралійського антигену (р>0,05).

Зеленим забарвленням навколоплідних вод супроводжувалися 6,0±2,4%
пологів у КГ, при зростанні частоти у представниць інфекційного
акушерського відділення – до 11,0±3,1% у реконвалесцентів ГА (р>0,05),
15,0±3,6% у реконвалесцентів ГВ (р0,05) та 1,0±1,0% у реконвалесцентів
ГВ (р>0,05).

Отримані результати вказують на достовірне зменшення кількості прозорих
навколоплідних вод у жінок з ХГС (73,4±5,5%; р0,05) та
82,0±3,8% при поєднанні вірусного гепатиту з сифілісом (р>0,05).

Зеленим забарвленням навколоплідних вод супроводжувалися 6±2,4% пологів
у представниць фізіологічного відділення, при достовірному зростанні
частоти у жінок з коінфекцією HCV/ВІЛ (23,8±3,8%; р0,05) і поєднанні вірусного
гепатиту та сифілісу (14,0±3,5%; р>0,05). Кількість випадків забруднення
вод меконієм істотно між групами не відрізнялася – 4,0±2,0% у КГ,
1,6±1,6% у жінок з ХГС, 4,8±2,7% у роділь з коінфекцією HCV/ВІЛ та
4,0±2,0% при поєднанні ВГ і сифілісу.

Отримані результати вказують на відсутність достовірної різниці у
кількості прозорих навколоплідних вод – 90,0±3,0% у КГ, 84,3±4,5% у
роділь з ХГС (р>0,05) та 81,6±5,5% у роділь, що протягом вагітності
приймали протефлазид (р>0,05). Маловоддям супроводжувалися 1 пологи у КГ
та 3 (6,1±3,4%) у роділь, які під час вагітності приймали новий
противірусний препарат (р>0,05).

Багатоводдя ж частіше реєструвалося у представниць інфекційного
акушерського відділення – 6,3±3,0% у роділь з ХГС (р>0,05) та 6,1±3,4% у
групі жінок із запропонованою корекцією ускладнень (р>0,05) при 3,0±1,7%
у КГ. Зеленим забарвленням навколоплідних вод супроводжувалися 6,0±2,4%
пологів у КГ, при тенденції до збільшення у роділь з ХГС (14,1±4,3%) та
у роділь, які приймали протефлазид (14,3±5,0%). Кількість випадків
забруднення вод меконієм також істотно між групами не відрізнялася –
4,0±2,0% у КГ, 1,6±1,6% у роділь з ХГС та 4,1±2,8% у групі жінок, з
корекцією ускладнень новим противірусним препаратом.

За маркер успішності чи неуспішності запропонованої методики
профілактики та лікування акушерських ускладнень у вагітних, які
страждали або страждають ВГ, було вирішено взяти визначення вільних
кислот у амніотичній рідині, що проводилося у групі хроматографії
відділу гомеостазу Інституту біохімії імені О.О. Паладіна НАН України.

Для визначення змін амінокислотного складу навколоплідних вод, які є
характерними для жінок з ВГ, були сформовані: КГ (10 зразків амніотичної
рідини), у жінок з фізіологічними пологами та група порівняння (ГП) (10
зразків навколоплідних вод), яку склали жінки з вірусними гепатитами, що
отримували базову терапії ВГ. Основну групу склали 20 проб амніотичної
рідини від жінок з ВГ, що отримували, як доповнення до базової терапії,
новий вітчизняний противірусний препарат протефлазид.

Статистично достовірної різниці між КГ та ГП не визначено при
дослідженні у навколоплідних водах лізину, гістидину, орнітіну,
аспарагінової кислоти, треоніну, серіну, глутаргінової кислоти, проліну,
аланіну, цистіну, валіну, метіоніну, ізолейцину, лейцину, загального
вмісту білка, глутаміну та аміаку. Верифіковано відрізнялися рівні
наступних вільних амінокислот – аргініну (0,8±0,4% у КГ та 3,2±0,65% у
ГП; рАНОТАЦІЯ Міцода Р.М. Патогенетичні особливості, прогнозування, профілактика та лікування акушерських ускладнень у жінок, які страждали або страждають на вірусні гепатити. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2007. Дисертаційне дослідження присвячене особливостям гестаційного процессу при різних формах вірусних гепатитів та нозологіях, що найчастіше їх супроводжують, а також шляхам прогнозування, профілактики та лікування акушерських ускладнень у жінок з вірусними гепатитами. Визначено ускладнення гестаційного періоду, що найчастіше зустрічаються у вагітних з різними етіопатогенетичними формами гепатитів. Запропонована система надання акушерської допомоги жінкам, які хворіли або хворіють гепатитами, що включає нові, доступні для практичної охорони здоров’я, скринуючі програми патогенетичних факторів ризику, профілактики і лікування патологічного перебігу вагітності і пологів та є актуальним новим напрямком сучасного акушерства і перинатології, спрямованим на зменшення репродуктивних втрат. Запропонована схема надання акушерської допомоги дозволяє скоротити частоту ускладнень гестаційного процессу на 31%. Ключові слова: гестаційний процес, вірусний гепатит, ускладнення, прогнозування, профілактика, лікування. ANNOTATION Mitsoda R.M. Pathogenetic features, prognostication, prophylaxis and medical treatment of obstetric complications at women who suffered or suffer from viral hepatitis. – Manuscript. Thesis for a doctor degree in medical sciences in speciality 14.01.01 – obstetrics and gynaecology. – National Medical Academy of Post-graduated Education named after P.L. Shupyk of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2007. The thesis investigates the features of gestation process at different forms of viral hepatitis and nosologies, which most often accompany them, and also the ways of prognostication, prophylaxis and medical treatment of obstetric complications at women with viral hepatitis. Complications of gestation period are determined (in the scientific research), most often accompanying different viral hepatitis at pregnancy. The system of obstetric help to the women who suffered or suffer from hepatitis is offered. The system contains new, accessible for the practical health care, screening programs of pathogenetic factors of risk, prophylaxis and medical treatment of pathological flow of pregnancy and births. It is considered to be a new direction of the modern obstetrics directed on reduction of perinatal losses. The offered scheme of obstetric care helps to reduce the frequency of complications of gestation process on 31%. Key words: gestation, viral hepatitis, complications, prognostication, prophylaxis, medical treatment. АННОТАЦИЯ Мицода Р.М. Патогенетические особенности, прогнозирование, профилактика и лечение акушерских осложнений у женщин, переболевших или болеющих вирусными гепатитами. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МОЗ Украины, Киев, 2007. Исследование посвящено особенностям гестационного процесса при разных формах вирусных гепатитов и заболеваниях, наиболее часто их сопровождающих, а также прогнозированию, профилактике и лечению акушерских осложнений у женщин с гепатитами. Целью работы является усовершенствование и оптимизация системы акушерской помощи беременным, которые страдали или страдают вирусными гепатитами на основании определения патогенетических факторов и механизмов нарушений функции жизненно важных органов и систем матери и плацентарного комплекса, а также их прогнозирование, профилактика и лечение во время беременности и родов. Научная новизна исследования состоит в том, что впервые комплексно оценено влияние гепатитов вместе с наиболее частыми коинфекциями на беременность, роды и послеродовый период, а также интранатальное и раннее неонатальное развитие их новорожденных. Также впервые, проведено исследование аминокислотного состава околоплодных вод и сопоставлено с морфологической структурой плаценты у женщин с гепатитами. Разработана и внедрена система прогнозирования акушерских осложнений у женщин с вирусными гепатитами. Впервые разработана система акушерской помощи у женщин с данной патологией, использование которой позволяет сократить число акушерских осложнений на 31%. Комплексно оценено влияние препарата “Протефлазид” на протекание беременности, родов, послеродового периода и раннего неонатального периода на фоне гепатита. Разработаны и обоснованы: “Способ профилактики акушерских осложнений у женщин с впервые выявленной репликативной активностью возбудителя вирусного гепатита В во время беременности” (декларационный патент № 14694 от 15.05.2006) и “Способ профилактики акушерских осложнений у беременных, страдающих хроническим вирусным гепатитом С” (декларационный патент № 17042 от 15.09.2006). Проведено рандомизированное контролированное (в некоторых группах нерандомизированное контролированное) исследование 8819 индивидуальных карт беременных, историй родов и историй развития новорожденного. У части групп исследования в связи с незначительной частотой исследуемых патологий в популяции в целом, а тем более у беременных женщин, использовался тотальный метод исследования. Проведено комплексное обследование 1058 женщин, которые страдали или страдают вирусными гепатитами и их новорожденных на базе инфекционного акушерского исследования и 100 женщин и их новорожденных физиологического отделения. Исследование, которое состояло в определении влияния протефлазида на протекание вирусного гепатита в условиях беременности, носило характер двойного-слепого плацебо-контролируемого. Перед коррекцией акушерских осложнений у беременных с гепатитами с парентеральным путем передачи, проводилось лабораторное определение чувствительности к препарату “in vitro” по динамике тиол-дисульфидного соотношения в крови. Маркером успешности предложенной методики профилактики и лечения акушерских осложнений служило исследование аминокислотного состава околоплодных вод. В качестве инструмента для определения прогноза и степени риска возникновения осложнений использован алгоритм, основанный на критерии Стьюдента в модификации Н.Н.Амосова и соавторов. Как показали результаты проведенного исследования, беременность, роды, послеродовый период у женщин с вирусными гепатитами, а также ранний неонатальный период их новорожденных часто носили осложненный характер. Во всех группах женщин с гепатитами установлено увеличение кровопотери в родах и более длительное пребывание в стационаре. На основании полученных результатов разработаны основы системы акушерской помощи женщинам с вирусными гепатитами, под которой подразумевается комплекс мероприятий, направленных на снижение числа перинатальной патологии. Все эти мероприятия подразделяются на организационные, методологические, профилактические и лечебные. К организационным мероприятиям отнесено создание логики мониторинга беременной с вирусным гепатитом. Для этого, после взятия на учет беременной, которая является реконвалесцентом гепатита или носителем его возбудителя, заполняют карту риска установленной формы (разработаны отдельно для каждой этиопатогенетической формы гепатита). В случае развития гепатита во время беременности, карта риска заполняется в этот период. Считается необходимым заполнение карты ежемесячно или при возникновении новых осложнений. К методологическим мероприятиям отнесен расчет рисков, которые изображены в виде S-образной мониторинговой кривой. При І ст. риска возникновения акушерских осложнений предлагается посещение беременной врача еженедельно. При подтверждении тенденции к росту факторов, или степени риска (ІІ ст.), назначается профилактическое лечение осложнения соответственно протоколам акушерско-гинекологической помощи. В случае, если, несмотря на использованные профилактические мероприятия, наблюдается повышение степени риска, необходимым является использование полного лечебного комплекса согласно “Клиническим протоколам с акушерской и клинической помощи населению” (приказ МОЗУ № 582 от 15.12.03) совместно с протефлазидом. Интегральная оценка эффективности предложенной системы составляет 31%. Ключевые слова: гестационный процесс, вирусный гепатит, осложнения, прогнозирование, профилактика, лечение. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АГ – антиген; АлАТ – аланінамінотрансфераза; АсАТ – аспартатамінотрансфераза; АТ – антитіло; ВГ – вірусний гепатит; ВІЛ – вірус імунодефіциту людини; ГА – гепатит А; ГВ – гепатит В; ГГ – гострий гепатит; ГД – група дослідження; ГП – група порівняння; ГРВІ – гострі респіраторно-вірусні інфекції; ГС – гепатит С; ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота; ІРПМ – інструментальна ревізія порожнини матки; КГ – контрольна група; ОГ – основна група; ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція; РНК – рибонуклеїнова кислота; РНП – ранній неонатальний період; СКВ – середньоквадратичне відхилення; ХГ – хронічний гепатит; ХГВ – хронічний гепатит В; ХГС – хронічний гепатит С; ЦНС – центральна нервова система; HBV – вірус гепатиту В; HCV – вірус гепатиту С; р – досягнутий рівень значимості. PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020