.

Патогенетичне обґрунтування застосування нестероїдних протизапальних препаратів при бронхопневмонії у телят (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 3004
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЗІЙ Наталія Володимирівна

УДК 619:616.223-002:616.155.1/.19:636.2.053

Патогенетичне обґрунтування застосування нестероїдних протизапальних
препаратів при бронхопневмонії у телят

16.00.01 ( діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква ( 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник ( доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН

Левченко Володимир Іванович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри терапії та клінічної діагностики

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор

Павлов Михайло Єфремович, Харківська зооветеринарна академія, завідувач
кафедри внутрішніх хвороб тварин

доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник ветеринарної
медицини України

Чумаченко Володимир Юхимович, Національний аграрний університет, кафедра
терапії та клінічної діагностики

Провідна установа ( Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної
медицини УААН, відділ біотехнології та лабораторія по вивченню хвороб
молодняку, м. Харків

Захист дисертації відбудеться “18”, березня 2004 р. о 1200 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському
державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква,
вул. Ставищенська, 126; навчальний корпус № 8, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий “14” лютого 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради ____________________
Стадник П.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У структурі захворюваності молодняку великої рогатої
худоби хвороби органів дихання, зокрема неспецифічна бронхопневмонія, є
досить поширеними і завдають значних економічних збитків. Лікування
бронхопневмонії залишається однією з важливих складових у боротьбі з цим
захворюванням. Проте часто лікарі ветеринарної медицини не отримують
бажаних результатів, що значною мірою зумовлено неповним урахуванням
особливостей патогенезу запального процесу в легеневій тканині у телят.

Питанням патогенезу бронхопневмонії в телят присвячені наукові праці
багатьох провідних учених ветеринарної медицини ( М.Ф. Ковбасенка
(1955), М.О. Костини (1968), В.І. Левченка (1970), В.М. Данилевського
(1985), А.М. Стадника (1995), І.П. Кондрахіна (1998), G. Deby-Dupont, Р.
Lekeux, (2000), M. Narita et al., (2000). При розвитку пневмонії
активуються альвеолярні нейтрофіли і макрофагоцити, що сприяє збільшенню
в місці пошкодження концентрації біологічно активних речовин (
метаболітів арахідонової кислоти, гістаміну, серотоніну, інтерлейкіну,
фактора некрозу пухлин (Ishii Y., 1995, Caswelle G.L. et al., 1998,
Cornelle D.G., 1999), які викликають значну дисфункцію дихальної
системи: звуження бронхів, пульмональну гіпертензію, підвищення
проникності легеневих капілярів, зменшення очисної здатності
респіраторних шляхів, що спричиняє порушення газообміну в легенях
(Genicot B. et al., 1992).

Однією з причин пригнічення газообміну у тварин, хворих на
бронхопневмонію, є підвищення активності прокоагулянтної системи, що
зумовлює накопичення фібрину в просвіті альвеол, а посилення
внутрішьосудинного згортання крові ( порушення гемоциркуляції. У
медичній практиці накопичені дані, що свідчать про значну роль системи
гемостазу і фібринолізу (Братчик А.М., 1993), протеолізу та факторів їх
регуляції (Оглобліна О.Г., 1984,; Веремеенко К.Н., Кизим А.И., 1985) у
виникненні та перебігу патологічних процесів у бронхолегеневій системі.
У ветеринарній літературі наявні лише відомості щодо вмісту фібриногену
в крові телят, хворих на бронхопневмонію (Пахомов Т.А., 1981; Lekeux P.
et al., 1988), проте стан системи фібринолізу, і його активаторів та
інгібіторний потенціал плазми крові при цьому захворюванні залишаються
не вивченим.

Отже, незважаючи на те, що розвиток запалення є захисною,
пристосувальною реакцією організму, при пневмонії накопичується цілий
ряд біологічно активних речовин, які зумовлюють подальше погіршення
стану тварин. Тому при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію,
виникає необхідність використання в комплексній патогенетичній терапії
протизапальних препаратів (Skerrett S.G., Park D.R., 2001, Martin S.W.
et al., 1998). Проте патогенетичне обґрунтування їх застосування у
ветеринарній медицині не вивчене. Тому вивчення ефективності
протизапальних засобів при лікуванні хворих на бронхопневмонію телят та
експериментальне обґрунтування їх застосування вважаємо актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною наукової тематики кафедри терапії та клінічної
діагностики Білоцерківського державного аграрного університету (номер
держреєстрації 0100U001534), яка є складовою галузевої науково-технічної
програми УААН “Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в
Україні” (розділ 13(113).

Метою роботи є патогенетичне обґрунтування застосування нестероїдних
протизапальних препаратів ( диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну при
лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію, на основі вивчення їхнього
впливу на стан системи гемостазу, протеолізу і показники білкового
обміну.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

а) з’ясувати поширення бронхопневмонії телят у господарствах Київської
області;

б) вивчити деякі показники функції печінки і нирок у телят, хворих на
бронхопневмонію;

в) дослідити фракційний склад білків сироватки крові у клінічно здорових
і хворих телят 1,5(4-місячного віку;

г) вивчити показники системи гемостазу та інгібіторів протеїназ у
клінічно здорових і хворих на бронхопневмонію телят та динаміку їх при
лікуванні;

д) дослідити гістологічні зміни легень у телят із хронічним перебігом
бронхопневмонії;

ж) розробити й апробувати схеми комплексної терапії телят з
використанням нестероїдних протизапальних препаратів і на основі
результатів клінічного дослідження, аналізу динаміки показників
білкового обміну та системи гемостазу експериментально і теоретично
обґрунтувати їхню ефективність.

Об’єкт дослідження ( система гемостазу і показники білкового обміну у
клінічно здорових та хворих на бронхопневмонію телят.

Предмет дослідження ( експериментальне обґрунтування застосування
нестероїдних протизапальних засобів для лікування телят, хворих на
бронхопневмонію, на основі вивчення клінічного стану, динаміки
показників обміну білків і системи гемостазу.

Методи дослідження ( клінічні, мікроскопічні (морфологічний склад
крові), біохімічні (гемоглобін, АСТ, сечовина, креатинін, загальний
білок, цинк-сульфатний тест, кількість фібриногену, сумарна
фібринолітична активність, активність плазміну, тканинного активатора
плазміногену, (1-інгібітор протеїназ та (2-макроглобулін),
електрофоретичні (білкові фракції в поліакриламідному гелі),
гістологічні (легені), бактеріологічні (дослідження мікрофлори
трахеобронхіального слизу та її чутливості до антибіотиків).

Наукова новизна роботи. Розвиток бронхопневмонії в телят супроводжується
мобілізацією адаптивних та неспецифічних захисних факторів, що
проявляється зростанням у сироватці крові умісту гаптоглобіну і
церулоплазміну, а при хронічному перебігу ( Ig G. Уперше встановлено, що
при бронхопневмонії розвивається дисбаланс між прокоагулянтною та
фібринолітичною системами в бік підвищення коагуляційних властивостей
крові з одночасним зниженням сумарної фібринолітичної активності, що
призводить до порушення гемоциркуляції (тромбоз, оклюзія судин, ішемія і
некроз тканин) та набряку легеневої тканини при гострому перебігу
бронхопневмонії, а зниження інгібіторного потенціалу ((1-інгібітора
протеїназ і, особливо, (2-макроглобуліну) посилює деструктивний вплив
ендогенних протеїназ на легеневу тканину у вогнищі запалення. Одержані
результати теоретично обґрунтовують необхідність застосування
протизапальних засобів у комплексній патогенетичній терапії телят,
хворих на бронхопневмонію. На основі вивчення динаміки вмісту
імуноглобулінів А і G, білків “гострої фази” (гаптоглобіну, трансферину
і церулоплазміну), кількості фібриногену і показників фібринолітичної
активності крові (сумарної фібринолітичної активності, активності
плазміну і тканинного активатора плазміногену, (1-інгібітора протеїназ
та (2-макроглобуліну) вперше експериментально доведені протизапальні
властивості диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну при лікуванні телят,
хворих на бронхопневмонію. Уперше в комплексній терапії телят, хворих на
бронхопневмонію, запропоноване інтраплевральне введення розчину
диметилсульфоксиду.

Практичне значення роботи. У дисертаційній роботі визначено оптимальні
ліміти 9-ти фракцій білків сироватки крові у клінічно здорових телят
1,5(4-місячного віку, що дозволяє врахувати динаміку їх при патології
різних органів. Інформативними маркерами гострого перебігу
бронхопневмонії в телят є білки “гострої фази” (церулоплазмін,
трансферин та гаптоглобін), кількість яких зростає в 1,38(1,74 рази.
Відновлення їх умісту, передусім трансферину і гаптоглобіну, є
показником ефективності засобів патогенетичної терапії.

За результатами визначення кількості білків “гострої фази” запалення та
показників гемостазу у хворих телят доведена необхідність застосування
препаратів протизапальної дії. Розроблене, апробоване й експериментально
обґрунтоване застосування в комплексній схемі лікування телят із гострим
перебігом бронхопневмонії нестероїдних протизапальних препаратів (
інтраплевральних ін’єкцій диметилсульфоксиду та внутрішньом’язового
введення флуніксинмеглюміну. При хронічному перебігу бронхопневмонії
доведена ефективність інтраплеврального застосування диметилсульфоксиду,
виготовленого на 0,5%-ному розчині новокаїну, та енроксилу. Одержані
результати пропонується використовувати у практичній ветеринарній
медицині, при викладанні курсів “Клінічна біохімія”, “Клінічна
фармакологія” та “Внутрішні хвороби тварин” у вузах 3- і 4-го рівнів
акредитації. Результати досліджень щодо застосування диметилсульфоксиду,
викладені в дисертаційній роботі, увійшли до “Рекомендацій щодо
застосування інтраплеврального введення
диметилсульфоксид-новокаїн-антибіотикового розчину для лікування телят,
хворих на бронхопневмонію”, затверджених головою ТК №132 “Засоби захисту
тварин, корми та кормові добавки”, директором ДНДКІ ветеринарних
препаратів та кормових добавок, членом-кореспондентом УААН, професором
М.В. Косенком (протокол №13 від 8 грудня 2003 р.), а також увійшли до
підручника “Ветеринарна клінічна біохімія” / В.І. Левченко, В.В. Влізло,
І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. ( Біла
Церква, 2002. ( С. 258.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що дисертантка самостійно
виконала увесь обсяг клінічних, експериментальних і лабораторних
досліджень та проаналізувала одержані результати. Склад мікрофлори у
хворих телят вивчений разом із доктором ветеринарних наук, професором
В.М. Івченком, гістологічні дослідження легень проведені разом із
кандидатами ветеринарних наук І.В. Папченком і М.В. Утеченком.

Апробація результатів. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися
на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми
неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 3(4 листопада 2000 р.),
Всеукраїнській науковій конференції докторантів і аспірантів (м. Біла
Церква, 13(17 травня 2002 р.), IV науково-практичній конференції
“Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 4(5 червня
2003 р.) та конференціях науково-педагогічних працівників
Білоцерківського ДАУ (1999(2003 рр.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 7
статтях, у тому числі 6 ( у фахових виданнях: “Віснику Білоцерківського
державного аграрного університету” (4), “Віснику Полтавської державної
аграрної академії” (1), “Науковому віснику Львівської державної академії
ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького” (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
вступу, огляду літератури, 4 розділів результатів власних досліджень, їх
узагальнення та аналізу, висновків та пропозицій виробництву, списку
використаної літератури, що містить 319 джерел, у тому числі 175 із
далекого зарубіжжя. Робота викладена на_____сторінках комп’ютерного
тексту, ілюстрована 34 таблицями і 22 рисунками, містить 2 додатки.

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Дослідження проводилися протягом 1999(2003 рр. у лабораторіях НДІ
внутрішніх хвороб тварин, кафедр хірургії та лабораторної діагностики
інфекційних хвороб Інституту післядипломного навчання керівників і
спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському ДАУ. Базовими
господарствами були навчально-дослідне господарство Білоцерківського
ДАУ, дослідно-селекційна станція ім. О.К. Коломієць, ВАТ „Терезине”
Білоцерківського району та агрофірма „Нива” Сквирського району Київської
області. Матеріалом для досліджень були клінічно здорові та хворі на
бронхопневмонію телята чорно-рябої породи віком 1,5(4 місяці, кров,
сироватка та плазма крові цих телят, трахеобронхіальні змиви, легені
вимушено забитих телят, звітна документація щодо захворюваності та
загибелі тварин по Київській області.

У першій серії дослідів вивчали білковий спектр сироватки крові та
показники гемостазу в 35 клінічно здорових телят та зміни їх при
гострому і хронічному перебігу бронхопневмонії (70 телят 1,5(4-місячного
віку). Одержані результати підтвердили необхідність застосування
протизапальних нестероїдних препаратів. Проведено також гістологічне
дослідження легенів 8 телят, вимушено забитих через хронічний перебіг
бронхопневмонії.

У другій серії дослідів (клініко-гематологічних, біохімічних та
гемостазіологічних) вивчали лікувальну ефективність різних препаратів
протизапальної дії при гострому перебігу бронхопневмонії (41 теля), а в
третій серії ( при хронічному (29 телят). Перед проведенням цих
досліджень визначали склад мікрофлори у трахеобронхіальних змивах від 9
телят та її чутливість до 10 антибактеріальних препаратів.

У комплексному лікуванні хворих телят із різним перебігом
бронхопневмонії випробовували препарати, із протизапальними
властивостями ( флуніксинмеглюмін та диметилсульфоксид. Лікування хворих
на бронхопневмонію телят проводили за наступними схемами. Телятам
контрольної групи виконували інтраплевральну новокаїнову блокаду з
антибіотиком: до 40 мл 0,5%-ного розчину новокаїну додавали 5%-ний
розчин енроксилу з розрахунку 1 мл на 20 кг маси тіла телят. Цю суміш у
рівних кількостях вводили з лівого і правого боку на місці перетину
дев’ятого міжребер’я з латеральним краєм найдовшого м’яза спини: два(три
рази з інтервалом 48 годин ( при гострому перебігу хвороби і 3(4 рази (
при хронічному. Внутрішньо задавали по 10 г натрію гідрокарбонату ( один
раз на добу впродовж 4(5 днів, а підшкірно одноразово вводили 5 мл
тривіту. Телятам першої дослідної групи до новокаїн-антибіотикового
розчину додавали 4 мл диметилсульфоксиду ( як протизапального,
жарознижувального і болезаспокійливого засобу, тобто готували 10%-ний
розчин препарату на 0,5%-ному розчині новокаїну. Телятам другої
дослідної групи замість диметилсульфоксиду внутрішньом’язово вводили
флуніксинмеглюмін.

Загальну кількість еритроцитів та лейкоцитів визначали меланжерним
методом, уміст гемоглобіну ( геміглобінціанідним методом, величину
гематокриту ( мікроцентрифугуванням (за Шкляром). Функціональний стан
печінки і нирок визначали за активністю аспарагінової трансферази ( АСТ
(методом Райтмана-Френкеля), кількістю креатиніну (методом Яффе) і
сечовини (за реакцією з діацетилмонооксимом). Стан білкового обміну
вивчали за кількістю загального білка (рефрактометрично), показником
цинк-сульфатного (біохімічного) тесту (за Кодрахіним І.П., 1997).
Фракційний склад білків визначали методом дискового електрофорезу у
вертикальному 7%-ному поліакриламідному гелі (Laemndi K.I., 1970, Холод
В.М., 1974). Стан системи гемостазу визначали за кількістю фібриногену
(Беліцер В.А. із співавт., 1983); сумарною фібринолітичною активністю (
СФА, активності плазміну ( ПА і тканинного активатора плазміногену (
t-РА (методом фібринових пластин за Astrup T., 1952); за активністю
(1-інгібітора протеїназ та вмістом (2-макроглобуліну (методом Веремеєнка
К.Н. із співавт., 1988). При проведенні гістологічних досліджень зразки
фіксували в 10%-ному розчині нейтрального формаліну і фарбували
гематоксиліном та еозином. Склад мікрофлори змивів трахеобронхіального
слизу хворих телят визначали методом посіву на живильні середовища
сироваткового МПА та МПБ, а чутливість виділеної мікрофлори до
антибактеріальних препаратів ( методом антибіотикових дисків.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Патогенетичні особливості запальної реакції у телят, хворих на

бронхопневмонію

За даними ветеринарної звітності, захворюваність телят на
бронхопневмонію протягом 1997(2001 рр. у господарствах Київської області
становила 41,5%, а летальність ( 6,5%. При бактеріологічному дослідженні
змивів трахеобронхіального слизу хворих телят виявляли асоціативну
мікрофлору: Str. pneumoniae, Kleb. pneumoniae, Staph. aureus, E. coli
(77,8%); як монокультуру ( Str. pneumoniae (22,2%). Виділені
мікроорганізми були високочутливі до енроксилу, амоксициліну, фармазину
і норфлоксу.

За даними анамнезу і результатами клінічного дослідження телята були
поділені на дві групи: з гострим і хронічним перебігом бронхопневмонії.
При гострому перебігу хвороби у сироватці крові виявляли збільшення
активності аспарагінової трансферази (АСТ), а при хронічному, окрім
того, ( вмісту сечовини і креатиніну. Значні зміни спостерігались в
обміні білків (табл.1). При гострому перебігу бронхопневмонії вірогідно
зменшується кількість альбумінів (в 1,4 рази) та Ig A (на 14,9%), проте
розвиток запального процесу супроводжується збільшенням умісту білків
“гострої фази” ( гаптоглобіну (5,46±0,3 г/л; р024?OA 2 1/4 ?Oe6 ? ? AE j!o' RHb 3/4 $If`„Aa$?1/4‚1/4?1/43& `„A Cя у клінічно здорових телят, що є позитивним, оскільки Ig A забезпечує місцевий захист слизових оболонок. Кількість фібриногену в плазмі крові телят при гострому перебігу бронхопневмонії зростала в 2,1 рази, порівняно із середнім значенням у клінічно здорових тварин. Такі зміни в системі гемостазу хворих тварин спостерігалися і на 5-й день від початку лікування (табл. 4). Однак слід зазначити, що кількість фібриногену мала тенденцію до відновлення, порівняно з початковою, проте вірогідно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020