МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

ТОФАН НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 403.39.06.:616.155.194.8-085.838+615.838

Патогенетичне обгрунтування і розробка системи санаторно-курортного
лікування і реабілітації вагітних жінок з анемією

14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в клінічному відділі Українського науково-дослідного
інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України та Інституті
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Науковий консультант: доктор медичних наук Владимиров Олександр
Аркадійович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика

МОЗ України, професор кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії

і курортології.

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, професор Тондій Леонід Дмитрович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
фізіотерапії та курортології

— доктор медичних наук, професор Єжова Вікторія Олександрівна, Кримський
республіканський НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології

ім. І.М. Сеченова МОЗ АР Крим, провідний науковий співробітник клініки
неврології

— доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології №2

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра неврології та реабілітаційної медицини, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 9 грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного
інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою:
65014, м. Одеса,

пров. Лермонтовський 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за
адресою: 65014,

м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6.

Автореферат розісланий 8 листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Г.О. ДМИТРІЄВА
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Охорона материнства і дитинства є пріоритетним
напрямком медичної науки і практичної охорони здоров’я в Україні (Є.М.
Лук’янова та співавт., 2001; Л.Б. Гутман, 2002; В.М. Запорожан, 2003;
Н.Г. Гойда, 2004;

О.А. Владимиров, 2004).

Для багатьох країн світу залізодефіцитна анемія є соціально-медичною
проблемою, поскільки призводить до порушення стану хворих, зниження їх
працездатності, викликає функціональні зміни в органах і системах
організму (Є.К. Айламазян, 2000; Б.М.Венцковський, 2001; М.М. Шехтман,
2001; В.І. Грищенко, 2003; Angerer P., Nowak D., 2003).

Особливого значення проблема набуває під час вагітності, що обумовлено,
по-перше, значним поширенням цієї патології серед вагітних (А.Г.
Коломійцева, 1999; В.І. Медведь, 2002; Rosca P.D., 1996; Navarro J.F.,
1997), а по-друге – великою частотою ускладнень вагітності, пологів і
перинатальної патології (Л.І. Дворецький, 2000; О.І. Гусєва, 2000; В.Є.
Дашкевич, 2001; Corcimaru A.T., 1997; Freire W.B.., 1998). Анемія
вагітних – це найбільш поширена патологія вагітних (С.В. Видиборець,
2000; І.М. Мелліна, 2003; Achimauser B., 1997; R. Temple et al., 2002).

За офіційними даними МОЗ України, частота анемії у вагітних за останні
роки збільшилась з 12,7% у 1991 р. до 27,9 у 1995 р. і до 36,4% у 2004
р.

Незважаючи на наявність значної кількості друкованих праць, присвячених
проблемі анемії вагітних, і певні досягнення в цій галузі, багато
важливих питань до теперішнього часу залишаються невирішеними. Це в
значній мірі обумовлено відсутністю досліджень по визначенню основних
патогенетичних механізмів розвитку анемії в період вагітності та
факторів, які сприяють виникненню ускладнень і перинатальної патології.

Не знайшли висвітлення питання якості життя вагітних з анемією, їх
фізична працездатність, психоемоційний стан і особливості особистості,
які впливають

на перебіг вагітності; суперечливі і неоднорідні дані наведені в
літературі щодо стану серцево-судинної, бронхо-легеневої систем та
фетоплацентарного комплексу.

Не визначена роль порушень еритроцитарної ланки гемопоезу та
імунологічних зрушень у виникненні акушерської і перинатальної
патології.

Загальновживані методи терапії вагітних з анемією є недостатньо
ефективними, вимагають тривалого вживання лікувальних препаратів, не
завжди небезпечних для матері і плода. Все це вказує на необхідність
пошуків нових напрямків лікування, ефективних методів оздоровлення і
реабілітації вагітних з анемією, які б не мали негативного впливу на
перебіг вагітності, стан і розвиток плода і новонародженого.

Одним із таких основних напрямків є санаторно-курортне лікування
вагітних, яке надає широкі можливості оптимального використання різних
природних і преформованих фізичних чинників, здатних позитивно впливати
на стан здоров’я вагітної і формування адаптаційно-компенсаторних
процесів у матері і дитини. Проте, в доступній літературі ці питання не
знайшли свого відображення і до цього часу не розроблено патогенетично
обґрунтованих програм санаторного лікування вагітних жінок. Відсутні
також дослідження з визначення впливу різних методів санаторного
лікування на перебіг основного захворювання, вагітності, пологів, стан
плода та новонародженого при анемії.

В той же час вивчення цих питань і розробка на їх основі
диференційованої системи санаторно-курортного лікування вагітних з
анемією є принципово новим

і в кінцевому результаті дозволить покращити завершення вагітності для
матері та плода, суттєво знизити частоту і тяжкість ускладнень і
перинатальної патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконано в рамках тематики Українського науково-дослідного інституту
медичної реабілітації та курортології МОЗ України, присвяченої розробці
програм профілактики та відновлювального лікування сполученої патології
різних органів та систем з використанням природних та преформованих
фізичних чинників (№№ держреєстрації 0102U006558, 0103U000327).
Фрагменти НДР щодо застосування фізичних чинників у лікуванні вагітних з
анемією в санаторно-курортних умовах безпосередньо виконані здобувачем.
Дисертант є також співвиконавцем НДР Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України “Науково обґрунтувати та розробити поетапну
систему перинатальної охорони плода при серцевій недостатності на основі
вивчення змін в цілісній системі мати-плацента-плід-новонароджений” (№
державної реєстрації 01.06U006289) і Національної програми “Діти
України”, затвердженої Указом Президента України за № 63/96 від 18 січня
1996 р., в яких виконувала фрагменти щодо санаторно-курортного лікування
вагітних.

Мета дослідження. Патогенетично обґрунтувати та розробити систему
диференційованого санаторно-курортного лікування вагітних з анемією,
спрямовану на зниження частоти ускладнень і антенатальну охорону плода
при цій патології.

Задачі дослідження:

Провести аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і
новонародженого при анемії у вагітних з урахуванням характеру і ступеня
тяжкості захворювання; з’ясувати причини, що сприяють її розвитку (на
основі аналізу 500 історій пологів жінок з анемією, які лікувались і
розроджувались у клініках Інституту педіатрії, акушерства та гінекології
АМН України протягом 10 років –

1995-2004 рр.).

Встановити особливості змін еритроцитарної ланки гемопоезу і обміну
заліза при анемії вагітних з урахуванням її виду, ступеня тяжкості,
супутніх захворювань, віку вагітної, порядкового номера вагітності і
сезону, коли відбулося зачаття; створити алгоритм діагностики анемії.

Визначити якість життя і фізичну працездатність, особливості особистості
і психо-емоційний стан вагітних при різних видах анемії.

Вивчити стан серцево-судинної системи і бронхо-легеневого апарату
вагітних з анемією з урахуванням ступеня її тяжкості.

Дати характеристику імунологічного стану вагітних з анемією.

Оцінити стан фетоплацентарного комплексу на основі вивчення його
гормональної функції, біофізичного профілю плода, матково-плацентарного
і плодового кровообігу.

Патогенетично обґрунтувати, розробити та впровадити в практику
диференційовані програми санаторно-курортного лікування з урахуванням
ступеня тяжкості анемії, терміну і ускладнень вагітності, стану різних
функціональних систем і фетоплацентарного комплексу та вивчити їх
ефективність.

Визначити вплив санаторно-курортного лікування на перебіг вагітності,
пологів, стан плода і новонародженого у жінок з анемією.

Об’єкт дослідження – вагітність, пологи, стан плода і новонародженого

у жінок з анемією.

Предмет дослідження: частота і структура анемії у вагітних, фактори, що
сприяють її розвитку, розробка системи санаторно-курортного лікування і
вплив його на стан різних функціональних систем, еритроцитарну ланку,
обмін заліза, фетоплацентарний комплекс.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні (в тому числі
допплерометричні), біохімічні, радіоімунологічні,
математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в акушерській практиці
обґрунтована наукова концепція санаторного оздоровлення і лікування
вагітних

з анемією – як нової організаційної форми надання медичної допомоги
цьому контингентові жінок.

Доведена роль порушень еритроцитарної ланки, обміну заліза і
імунологічної реактивності у виникненні ускладнень вагітності і пологів
при анемії вагітних. Створено алгоритм діагностики анемії у вагітних
жінок.

Отримано нові додаткові дані про стан систем, порушення яких обумовлює
розвиток гіпоксії при анемії вагітних, а саме: серцево-судинної
(циркуляторна гіпоксія), бронхо-легеневої (гіпоксична гіпоксія) і
еритроцитарної ланки гемопоезу (гемічна гіпоксія).

Вперше визначено особливості змін якості життя, фізичної працездатності

і психоемоційного стану при різних видах анемії.

На основі комплексного дослідження стану фетоплацентарного комплексу
визначено особливості його змін та ранні доклінічні ознаки порушення
стану плода при різних за генезом видах анемії, що необхідно для
розробки диференційованих заходів антенатальної охорони плода при цій
патології.

Дані, що отримані при комплексному дослідженні стану різних
функціональних систем і фетоплацентарного комплексу, стали теоретичною
передумовою для розробки принципово нових підходів до лікування анемії
вагітних і створення системи санаторно-курортного лікування та
реабілітації цього контингенту вагітних жінок (патент 5286UА “Спосіб
підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок” – Україна,
2005 і патент 5287UА “Спосіб диференційованого лікування анемії у
вагітних” – Україна, 2005).

Вперше доведена ефективність санаторно-курортного лікування вагітних

з анемією, яке сприяло ліквідації дефіциту заліза і гіпоксії матері і
плода, імунокорекції, нормалізації функції різних систем організму і
фетоплацентарного комплексу.

Показано позитивний вплив природних і преформованих факторів на перебіг
вагітності, пологів, стан плода і новонародженого.

Практичне значення одержаних результатів. Практичній охороні здоров’я
запропоновані патогенетично обґрунтовані програми санаторно-курортного
лікування вагітних з анемією, які включають як загальні для всіх
вагітних заходи (базову терапію), так і диференційовані методи залежно
від виду анемії, ступеня її тяжкості, функціонального стану різних
систем, терміну вагітності й стану плода. Запропоновано алгоритм
діагностики виду і ступеня тяжкості анемії у вагітних, необхідний для
вибору методів санаторно-курортного лікування.

Розроблена система санаторно-курортного лікування і реабілітації
вагітних дозволяє більш ефективно провести лікувально-профілактичні
заходи, що сприятиме зниженню частоти ускладнень у матері й плода при
анемії вагітних.

Впровадження результатів дослідження. Розроблені програми
санаторно-курортного лікування вагітних з анеміями впроваджено у
практику роботи функціонуючих відділень оздоровлення вагітних системи
ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” України: Великий Луг (Запоріжжя), “Авангард”
(Немирів), “Високий” (Харків), “Хорол” (Миргород), “Гопри” (Миколаїв),
“Карпати” (Закарпаття), ”Лермонтовський” (Одеса).

Наукові розробки та матеріали дисертації використовуються в учбовому
процесі кафедри акушерства, гінекології та перинатології та кафедри
медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедри фізичної
реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту
України, а також на курсах інформації та стажування “Актуальні проблеми
екстрагенітальної та акушерської патології” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням. Автором вибрано і обґрунтовано тему, визначено мету і
завдання дослідження, розроблено програму роботи. Здобувачем особисто
проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 647 вагітних (з них
312 з анемією)

і клініко-статистичний аналіз 500 історій пологів жінок з анеміями, що
мали місце в клініках ІПАГ АМН України протягом 10 років. Гематологічні,
біохімічні, гормональні та імунологічні дослідження виконані в
лабораторіях Інституту ПАГ, Українському НДІ медичної реабілітації та
курортології та Науковому центрі радіаційної медицини АМН України за
участю здобувача. Автором теоретично обґрунтовано і розроблено
диференційовану систему лікувально-профілактичних заходів та програми
санаторно-курортної реабілітації вагітних з анеміями і вивчена їх
ефективність. Дисертантом особисто проведено всю статистичну обробку
первинного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, сформульовано
всі положення та висновки роботи. Науково обґрунтовано практичні
рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, виступи. Матеріали
кандидатської дисертації у написанні докторської дисертації не
використовувались.

Апробація роботи. Матеріали дисертації були представлені на міжнародних
конгресах фізіотерапевтів та курортологів (Італія, 2000, Угорщина,
2003);

IV Міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх:
проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації”,
(Київ, 2000 р.); XI з‘їзді акушерів-гінекологів України (Київ, 2001);
III Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю з
питань сімейної медицини (Одеса, 2000 р.); першій науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Санаторно-курортне лікування в
акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи” (Київ,
2005); пленумах акушерів-гінекологів України (2002, 2003); на наукових
конференціях Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України
(2000, 2002, 2004).

Апробацію роботи проведено на розширеному засіданні вченої ради
Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України за
участю запрошених співробітників Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 52 наукові роботи,

у тому числі 7 колективних монографій, 1 посібник, 18 робіт – у фахових
виданнях, рекомендованих ВАК України, 21 – у матеріалах наукових з’їздів

і конференцій, 2 методичні рекомендації і отримано 3 патента на винахід:
38392А “Спосіб лікування вагітних з серцево-судинною патологією при
супутніх захворюваннях” – Україна, 2001; 5286UА “Спосіб підвищення
функціональних резервів організму вагітних жінок” – Україна, 2005;
5287UА “Спосіб диференційованого лікування анемії у вагітних” – Україна
– 2005.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 372 сторінках

і складається з вступу, огляду літератури, 8 розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та
практичних рекомендацій, списку використаних джерел (392 – кирилицею та
217 – латиницею). Дисертація містить 99 таблиць, 28 рисунків, що
займають 38 повних сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для реалізації основного завдання
–патогенетичного обґрунтування і розробки системи санаторно-курортного
лікування вагітних з анемією нами розроблена спеціальна програма
досліджень, які проводилися в чотири етапи, і створено автоматизований
банк даних.

На першому етапі з метою патогенетичного обґрунтування і визначення
передумов для розробки програм санаторно-курортного лікування вивчали
функціональний стан різних систем організму, якість життя, особливості
перебігу вагітності, пологів, стан плода і новонародженого у жінок з
анемією (рис. 1, 2).

На другому етапі проводилось наукове обґрунтування і розробка системи
санаторно-курортного лікування вагітних з анемією, створення
диференційованих програм лікування в залежності від характеру
захворювання, його тяжкості, терміну вагітності, стану різних
функціональних систем і розвитку плода.

Третій етап роботи був присвячений оцінці ефективності розробленої
системи санаторного лікування вагітних з анеміями, її впливу на перебіг
захворювання, пологи, стан плода, новонародженого і дітей раннього віку,
а також змін різних функціональних систем вагітної і плода в процесі
санаторного лікування.

На четвертому етапі проводилось впровадження розроблених принципів
організації санаторно-курортного лікування вагітних з анеміями і
диференційованих програм патогенетично обґрунтованого їх лікування в
оздоровницях ЗАТ.

Дослідження проводили в динаміці – до і після курсу санаторно-курортного
лікування. Для аналізу показників розроблена спеціальна карта, яка стала
основою вхідного документа для створення комп’ютерної бази даних.

Для вирішення поставлених задач проведено клініко-статистичний аналіз
перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 500 жінок з
анемією (основна група), які лікувалися та розроджувались в акушерських
клініках Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України
протягом 10 років (1995-2004 роки), та 200 здорових жінок (контрольна
група).

Комплексно обстежено 647 вагітних, які були направлені на оздоровлення

у клінічний санаторій “Жовтень”. Анемія діагностована у 312 (48,2%)
жінок, латентний дефіцит заліза у 66 (10,2%). Контрольну групу склали
269 вагітних,

у яких відхилень від нормативних показників крові не виявлено (без
анемії). Крім того, обстежено 103 здорових невагітних жінки (група
порівняння).

Найбільше число жінок було у віці від 20 до 30 років. Найменш чисельною
була група жінок віком до 20 (0,5%) та старших за 36 років (7,4%).
Середній вік вагітних становив 23,1±0,3 роки.

Серед обстежених жінок таких, що завагітніли вперше, було 72,1%,
повторновагітних – 27,9%, повторнородячих – 27,0%.

У переважної більшості вагітних (88,7%) був легкий (I) ступінь тяжкості
анемії (рівень гемоглобіну складав 100 – 109 г/л), середній ступінь
(90-99 г/л) мав місце у 10,7% і тяжкий ступінь (вміст гемоглобіну 89 г/л
та нижчий) – у 0,6% жінок.

За характером анемії переважали залізодефіцитні анемії (66,7%). Число
жінок з полідефіцитними анеміями складало 33,3%.

Крім загального клініко-лабораторного обстеження (яке включало загальні
аналізи крові та сечі, визначення вмісту у крові глюкози, білірубіну,
креатиніну, сечовини, залишкового азоту, холестерину, ліпопротеїдів, ЕКГ
вагітної, УЗД та кардіотокографію плода), досліджувалася еритроцитарна
ланка гемопоезу і показники обміну заліза, стан серцево-судинної системи
(центральна і внутрішньосерцева гемодинаміка, скоротлива функція
міокарду) і показники зовнішнього дихання, проводилася оцінка
імунологічного, психоемоційного стану і характеристика особистості. За
інтегральні показники здоров’я вважали якість життя і фізичну
працездатність. Детально вивчався стан фетоплацентарного комплексу і
особливості перебігу вагітності і пологів.

Стан еритроцитарної ланки гемопоезу оцінювали за рівнем гемоглобіну
крові, числом еритроцитів, їх середнім об’ємом (MCV), вмістом
гемоглобіну в еритроциті (МСН), що визначалися за допомогою
гемоаналізатора НЕ-7000. Оцінювалися також розміри та форма еритроцитів
в мазках периферичної крові, забарвлених за Романовським-Гімзою.

Вміст заліза в сироватці крові вивчали на біохімічному аналізаторі
“Codas”, феритину – радіоімунним методом на аналізаторі “Delfia”.

За оцінку якості життя вагітних було взято опитувальник SF-36 John E.
Ware (The Health Institute, New England Vedical Center, Boston,
V=Massachussetts, 1998), який включає такі шкали: Physical Functioning
(PF) – фізичне функціонування, Role-Physical (RF) – вплив фізичного
стану на рольове функціонування, General Health (GH) – загальний стан
здоров’я – самооцінка хворою стану свого здоров’я в даний момент та
перспектив лікування, Vitality (VT) – життєздатність (відчуття себе
сповненим сил та енергії), Social Functioning (SF) – соціальне
функціонування, Role-Emotional (RE) – вплив емоційного стану на рольове
функціонування, тобто ступінь, в якому емоційний стан заважає виконанню
роботи чи повсякденної діяльності, Mental Health (MН) – оцінка
психічного здоров’я, що характеризує настрій (наявність депресії,
тривоги, загальний показник позитивних емоцій). Оцінка якості життя
проводилась за сумою балів, набраних по всіх шкалах.

Для проведеного разом з психологом дослідження психічного стану вагітних

і особливостей їх особистості використано ряд методик
психодіагностичного обстеження типів відношення до хвороби і лікування,
акцентуації особистості, констатації ситуативної і реактивної
тривожності. До комплексу спеціального психологічного дослідження
включено чотири опитувальники: Мінесотський багатофакторний (дає
інформацію про характерологічні особливості емоційно-вольової сфери і
реакції особистості на захворювання); Шмішека (для виявлення акцентуацій
характеру); вітчизняний опитувальник Бехтерівського інституту
(характеризує ставлення до хвороби) і опитувальник тривожності (для
визначення рівня емоційного напруження) Спілбергера-Ханіна.

Використовували також тест смисложиттєвих орієнтацій Д.А. Леонтьєва
(СЖО), самооцінку емпатійних здібностей, опитувальник особистісної
орієнтації, методику діагностики соціально-психологічної адаптації К.
Роджерса та І.П. Раймонда (СПА). Застосовувалася розроблена нами анкета
для діагностики рівня психологічної готовності до материнства.

Оцінка фізичної працездатності проводилась у двох напрямках: перший –
визначалася реакція гемодинаміки на стандартне навантаження 25 Вm
протягом

4 хвилин і вираховувалася величина субмаксимального рівня навантаження,
другий – оцінювалися результати 6-хвилинного і “кілометрового” тестів.

Субмаксимальне тестування, враховуючи специфіку досліджених
(вагітність), проводили при знижених для даного віку навантаженнях,
обмежуючись доведенням їх до величин, при яких частота серцевих
скорочень не перевищувала 150 уд. за хв. (ФПЗ150).

Тестування проводилось на велоергометрі за методом переривчастого
ступінчасто-зростаючого навантаження у положенні сидячи при швидкості
обертання педалей 50-60 за хв. Оцінювали порогову потужність, об’єм
виконаної роботи, вихідну і порогову ЧСС, систолічний (САТ) і
діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск.

Для визначення споживання кисню використовувався газоаналізатор
“Oxycon-4” фірми Hellige (Німеччина). Показник автоматично приводився до
умов STPO (стандартні температури 0 °С, тиск – 760 мм рт. ст., сухий
газ). Це дозволяло отримувати дані про споживання кисню (Vо2) у спокої,
на завершальному етапі навантаження, визначати витрати кисню на одиницю
роботи (джоуль), величину кисневого пульсу (відношення споживання кисню
за 1 хвилину до частоти пульсу за ту ж хвилину) у спокої і при
навантаженні.

6-хвилинний тест, який передбачає урахування найбільшої відстані, що
може пройти вагітна за 6 хвилин, оцінювали за градацією, запропонованою
Н.Є. Айдаргалієвою, 1994.

Оцінкою ефективності фізичної реабілітації служила динаміка
“кілометрового” тесту, при виконанні якого засікали час ходьби з
максимально можливою швидкістю на відстані 1 км.

Вивчення стану гемодинаміки вагітної і плода проводилося на основі
застосування неінвазивних інструментальних методів дослідження,
прийнятих у сучасній кардіології. Вони включали електрокардіографію
(ЕКГ), холтерівський моніторинг (ХМ) варіабельності серцевого ритму,
ехокардіографію (ЕхоКГ) вагітної і велоергометричне тестування. ЕКГ
проводилась в 12 відведеннях з комп’ютерним аналізом отриманих
показників.

Холтерівський моніторинг призначався у випадках клінічного чи
електрокардіографічного виявлення порушень ритму або при підозрі на
ознаки коронарної недостатності апаратом “Cu STO-med” (Німеччина) при
цілодобовому спостереженні.

Ехокардіографія проводилась на апараті “Toshiba Sonolaver Sal 38B”
(Японія) з використанням спеціальної програми. При цьому визначались
слідуючі показники: кінцево-систолічний об’єм лівого шлуночка (КСО), мл;
кінцево-діастолічний об’єм (КДО), мл; фракцію викиду (ФВ), %; скоротливу
здатність міокарду лівого шлуночка, %; ударний об’єм (УО), мл; хвилинний
об’єм (ХОК), л/хв; індекс маси міокарду лівого шлуночка (ІММ);
укорочення задньої стінки (УЗС), %; укорочення міжшлуночкової перетинки
(УМП), %; ЧСС, хв; діаметр кореня аорти, мм; розмір лівого передсердя
(ЛП); співвідношення лівого передсердя до аорти.

Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) проводили на апараті
“Медіана 1”. Вивчали частоту дихання у хвилину, дихальний об’єм,
хвилинний об’єм дихання (мл), життєву ємність легенів (мл) і резервний
об’єм видиху (мл); співвідношення між вдихом і видихом; пробу Тиффно, %.

Характеристика імунного статусу вагітних включала визначення показників
гуморального (IgG, IgA, IgМ) та клітинного імунітету (Т- та В-лімфоцитів
та їх субпопуляцій з маркером апоптозу та імунних комплексів).
Субпопуляції лімфоцитів визначали методом двокольорової проточної
флюориметрії за допомогою наборів моноклональних антитіл фірми “Сорбент”
(Росія). Оцінювали вміст

Т-лімфоцитів (СД3+), В-лімфоцитів (СД19+), природних кілерів
(СД16+/56+), Т-хелперів (СД3+, СД4+), Т-кілерів-супресорів (СД3+, СД8+).
Рівні IgA, IgG, IgM визначали за Mancini et al. (1959); вміст
циркулюючих імунних комплексів різної щільності досліджували
спектрофотометрично після осаду їх з сироваток поліетиленгліколем.

Стан фетоплацентарного комплексу оцінювали на основі аналізу
гормональної функції плаценти, ультразвукового дослідження плода
(біофізичний профіль)

і плаценти (плацентографія), кардіотокографії (КТГ) і
матково-плацентарно-плодової гемодинаміки.

Показниками функціональної активності фетоплацентарного комплексу були
концентрація естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), прогестерону, плацентарного
лактогену та хоріонічного соматомаммотропіну (ХМ) у сироватці крові
обстежених вагітних та характер кольпоцитограм. Вміст естрадіолу,
естріолу, прогестерону

та хоріонічного соматотропіну досліджувався імунологічним методом з
використанням стандартних тест-систем для визначення гормонів в крові
виробництва “ХОП-ІБОХ-АНБ” (Бєларусь).

Фарбування піхвових мазків проводилось за поліхромним методом Шорра.
Враховувались загальновизнані кольпоцитологічні індекси – індекс
дозрівання (ІД), каріопікнотичний (КП) та еозинофільний (ЕІ).

Ультразвукове дослідження плода проводили на ультразвуковому
діагностичному сканері “Aloka SSD – 2000” з трансабдомінальним
трансдьюссером з частотою сканування 3,5 МГц. Визначали такі показники
розвитку плода, як біпарієтальний розмір голівки (БПР), середній діаметр
живота (СДЖ) та грудної клітини (СДГК), окружність голівки (ОГ), живота
(ОЖ) та грудної клітини (ОГК), довжину стегна (ДС) і плеча (ДП), а також
деякі їх співвідношення – БПР/СДЖ, БПР/СДГК.

Біофізичний профіль плода (БПП), який є сумою балів шести параметрів:
індексів дихальної і рухової діяльності плода, частоти серцевих
скорочень, кількості навколоплодових вод, вираженості подвійного контуру
у плода, стану плаценти

(її структура і зрілість), оцінювали згідно шкали A.M. Vintrileos і
співавт. (1983).

За допомогою допплерометрії реєстрували спектр кровотоку в маткових
артеріях, артеріях стінки матки, плаценти, пуповини, в середньомозковій
артерії (СМА) і аорті плода, вені пуповини і венозній протоці. Потім для
кожної судини обчислювали пульсовий (ПІ) та резистентний (РІ) індекси;
максимальну швидкість кровотоку у вені пуповини та венозній протоці та
систоло-діастолічне відношення.

Ехографічна оцінка стану плаценти (плацентографія) включала визначення
її локалізації, товщини, діаметра і внутрішньої структури.

Для оцінки стану утробного плода проводили також кардіотокографію (КТГ)
на фетальному моніторі “Agilent” серії 50А фірми Hewlett-Packard
(Німеччина). При розшифровці кардіотокограми (КТГ) враховували базальну
частоту серцевих скорочень (БЧСС), частоту та амплітуду миттєвих
осцилляцій (АМО), кількість, амплітуду та тривалість акселерацій
(збільшення частоти серцебиття плода, пов’язане з його рухом) та
децелерацій (уповільнення частоти серцевих скорочень плода). Для оцінки
реактивності плода використовували функціональний нестресовий і
стресовий окситоцинові тести. Загальну оцінку кардіограм проводили

за бальною системою Fisher W.M. (1976).

Всі дані клінічних досліджень оброблені прийнятими в медицині і біології
методами математичного і статистичного аналізу (з використанням
критеріїв Ст’юдента і Фішера). Для вивчення характеру та ступеня
взаємозв’язку між різними параметрами використовували кореляційний
аналіз (коефіцієнт кореляції – r); характер впливу показника на інші
визначали за допомогою факторного аналізу

з урахуванням критерію Фішера (F).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Проведений
клініко-статистичний аналіз показав, що значна кількість хворих на
анемію вагітних мала обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез. Різні
порушення менструальної функції, дисфункціональні маткові кровотечі,
ерозія шийки матки, запальні захворювання геніталій зустрічаються у
вагітних з анемією майже у 1,3 рази,

а непліддя – у 1,5 раза частіше, ніж у жінок контрольної групи.

У переважної більшості хворих відмічалися численні ускладнення
вагітності: ранній гестоз (26,5 проти у 10,3% – у здорових, р <0,05); загроза переривання вагітності (27,7 і 6,0% відповідно); самовільне переривання вагітності у ранні терміни (19,3 і 3,4%, р<0,05) і в пізні терміни (8,7 і 2,3%, р<0,05). Значно вищою була частота ускладнень під час пологів, таких як: передчасний вилив навколоплодних вод (23,1 і 11,3% у групі здорових вагітних, р<0,05), слабкість пологової діяльності (відповідно 38,4 проти 9,5%, р<0,05), гіпоксія плода (38,0 і 12,2%, р<0,05). У зв’язку з несвоєчасним виливом навколоплодових вод та слабкістю пологової діяльності у хворих частіше застосовувалась медикаментозна стимуляція пологової діяльності (22,4 проти 7,5% у здорових жінок, р<0,05) і розродження шляхом кесарева розтину (у 18,3% жінок з анеміями проти 7,0% у жінок контрольної групи, р<0,05). Виявлено залежність між тяжкістю перебігу анемії і частотою ускладнень вагітності і пологів, які при середньому і тяжкому ступеню захворювання виникають майже у 3 рази частіше. Висока частота ускладнень вагітності й пологів на фоні анемії, яка супроводжується значною гіпоксією і метаболічними зрушеннями, призводить до суттєвого порушення стану новонароджених. В задовільному стані (оцінка за шкалою Апгар більше 7 балів) народилось лише 58,7% дітей проти 76,5% у здорових жінок (р<0,05). При цьому асфіксія легкого ступеня в основній групі зустрічалась більш ніж у 2 рази, середнього – майже в 3 рази, а тяжкого – більш ніж у 4 рази частіше (р<0,05). Більш ніж половина дітей у матерів з анемією мала при народженні масу тіла менше 3000 г (57,3 проти 29,0% в контрольній групі, р<0,05). Аналіз перебігу раннього неонатального періоду у новонароджених від матерів з анемією виявив більш часті відхилення від нормальних показників: кон’югаційна жовтяниця (15,7 проти 10,0% у здорових, р<0,05), синдром дихальних розладів (відповідно 8,9 і 4,5%, р<0,05), відпадання пуповинного залишку пізніше 5 доби (12,4 проти 4,0%, р<0,05); серцево-судинні порушення відзначені у 19,3%, патологія шлунково-кишкового тракту – у 3,4% новонароджених. Суттєвий негативний вплив на стан новонародженого має приєднання прееклампсії. Переважна більшість дітей у хворих з анемією, поєднаною з прееклампсією, мала масу тіла при народженні до 2500 г (66,5 проти 40,0% у хворих без прееклампсії, р<0,05). У стані асфіксії різного ступеня у цих жінок народилось 46,4% дітей (проти 22,1% у хворих без прееклампсії, р<0,01); в 7,9% випадків асфіксія була II-III ступеня. Основними скаргами вагітних з анемією були: загальна слабкість (у 62,4% пацієнток), втома (48,2%), головний біль (26,1%), сонливість (18,4%), зміна смаку (8,6%), зниження концентрації уваги (6,7%), задишка при фізичному навантаженні (28,3%), м’язова слабкість (15,8%). Частою скаргою був біль внизу живота (39,1%), надмірна активність ворушіння плода (36,5%). Науковій розробці системи санаторно-курортного лікування вагітних з анемією передувало детальне вивчення у них стану різних систем з урахуванням виду анемії, ступеню її тяжкості і терміну вагітності. Розроблений алгоритм діагностики анемії, який базувався на аналізі морфометричних параметрів еритроцитів та показників обміну заліза, дав змогу серед обстежених вагітних виділити ряд патологічних станів, пов’язаних з еритроцитарною ланкою гемопоезу, а саме: латентний дефіцит заліза (ЛДЗ) мав місце у 66 (10,2%), анемія – у 312 (48,2%). За видом анемії – залізодефіцитна анемія (ЗДА) діагностована у 66,7%, полідефіцитна анемія (ПДА) з нормативним вмістом заліза – у 19,8% і зниженим його рівнем – у 13,5% жінок. Показники еритроцитарної ланки у жінок з урахуванням виду анемії показали, що число еритроцитів при залізодефіцитній анемії знаходиться в межах нормативних, однак рівень його нижчий, ніж у здорових. При полідефіцитній анемії число еритроцитів значно нижче (при нормативному рівні сироваткового заліза воно складає 3,41±0,02 г/л, при зниженому рівні заліза 3,52±0,01 г/л). Вміст гемоглобіну більш низький у осіб з ПДА, а середній об’єм еритроцита і середній вміст гемоглобіну в еритроциті перевищує відповідні показники у вагітних з залізодефіцитною анемією. Оцінка показників обміну заліза показала, що рівень сироваткового заліза у всіх вагітних з анеміями знижений (6,02±1,8 ммоль/л, р<0,01) як в порівнянні з показниками вагітних контрольної групи (11,9± 2,5 ммоль/л, р <0,05), так і у невагітних жінок (13,4±1,8 ммоль/л , р<0,01). Подібні дані одержані і при аналізі показників, що характеризують рівень сироваткового феритину (відповідно 9,81±1,45; 22,2±2,1 і 28,6±2,4 нг/мл, р<0,01). Виявлено деякі особливості еритроцитарної ланки при анемії в залежності від віку жінки і терміну вагітності. Так, латентний дефіцит заліза притаманний жінкам віком 20-25 років та особам, старшим за 36 років. Вагітні з залізодефіцитною анемією були молодшими за жінок без анемій. Полідефіцитна анемія реєструється приблизно у 2 рази частіше у вагітних, старших за 36 років. ЗДА розвивається частіше у 21-26 тижнів вагітності (77,7% жінок), ПДА – у 26-30 тижнів (58,6%). Показано також зв’язок анемії з сезоном, коли сталося зачаття дитини: ЗДА частіше реєструвалась у жінок при зачатті дитини в період зима-осінь, а ПДА – весною та влітку. Важливим компонентом здоров’я вагітної є стан психоемоційної сфери та особливості особистості жінки. Наші дослідження свідчать про те, що у вагітних з анемією рідко буває так зване гармонійне ставлення до стану свого здоров’я. Для них характерні високі індекси іпохондрії (58,3±1,5 проти 24,9±1,7 у здорових вагітних, р<0,01), депресивності (57,2±2,3 і 25,2±2,3, р<0,01) та ригідності поведінки (відповідно 67,8±4,3 і 23,9±2,6, р<0,01). Статистично достовірною виявляється також і різниця в показниках егоцентричних (переорієнтація на хворобу), ейфорічних і ергопатичних реакцій; переважають прояви акцентуацій за типом лабільності і екзальтованості. За результатами розробленої нами анкети виявилось, що високий рівень психологічної готовності до материнства був лише у 17% вагітних з анемією, середній рівень у 38%, низький – у 45%. Здорові вагітні є більш психологічно готовими до материнства: у них ці показники складали відповідно 21; 47 і 32%. Важливо підкреслити, що існує зворотна залежність між ступенем анемії та рівнем психологічної готовності до материнства (r = -0,386, р<0,01). Оцінка фізичної працездатності вагітних з анемією, яка ґрунтувалась на застосуванні різних варіантів фізичного тестування, показала, що у вагітних з анемією виконання стандартного фізичного навантаження вимагає значно більшої мобілізації функції серцево-судинної системи порівняно із здоровими вагітними. Проявом цього є зростання ЧСС на 55,7% в той час, як у здорових – лише на 19,9%; САТ збільшується відповідно на 24,2 і 13,2%, ДАТ – на 9,4 і 7,8%. Тест на субмаксимальному рівні (ФПЗ150) змогли виконати лише 21,8% хворих (серед здорових – 65,4%). Як наслідок фізичних та психоемоційних порушень у вагітних з анемією відбувається зниження якості життя, а саме показників загального здоров’я (у 87,34 проти 33,61% в контрольній групі, р<0,05), “життєвості” (відповідно 73,21 і 49,28%, р<0,05), соціального функціонування (77,41 і 45,73%, р<0,05), емоційності (69,21 і 37,25%, р<0,05) та психічного здоров’я (78,23 проти 27,26%, р<0,05). Дослідження стану серцево-судинної системи виявили певні порушення у вагітних з анемією. Так, на електрокардіограмі зафіксовано збільшення висоти зубця R у відведеннях I, АVL і V6, а також депресія сегмента ST (при II ступені анемії у 31,3% жінок); при ультразвуковому дослідженні серця відмічено зміни внутрішньосерцевої і центральної гемодинаміки (зменшуються УО і ХОК, збільшується ЧСС). Скоротлива функція міокарду у вагітних з анемією достовірно нижча, ніж у здорових вагітних, про що свідчить зменшення фракції викиду (ФК 62,6±0,4 проти 69,4±0,1% у здорових, р<0,05). Оцінка стану імунної системи показала, що при фізіологічному перебігу вагітності у здорових жінок протягом всього терміну гестації вміст Т- і В-лімфоцитів знижений у порівнянні з такими показниками у невагітних (р<0,05). Можливо, це зумовлено імунодепресивним впливом гормонів фетоплацентарного комплексу і є важливим фактором формування толерантності до антигенів плода, а також спрямовано на створення оптимальних умов нормального функціонування материнсько-плодового комплексу. У вагітних на фоні анемії виявляються суттєві порушення в імунній системі, а саме: відмічається достовірне пригнічення тимусзалежної ланки імунітету (СД3+, СД4+ СД8+ лімфоцитів), гальмування синтезу IgG. У всіх вагітних з анемією, незалежно від ступеня тяжкості, рівень СД4+ хелперних лімфoцитів значно знижений і складає при ЛДЗ 32,04±2,18%; при залізодефіцитній анемії II ступеня 29,73±2,53% проти 44,9±2,89% при фізіологічній вагітності (р<0,01). Важливе значення для розвитку вагітності та nepeбігy пологів має субпопуляція натуральних кілерів (NК-клітини) – СД16, рівень яких в першій половині фізіологічної вагітності знижується, а в другій – підвищується, що свідчить про підготовку імунної системи до пологів. При анемії, навпаки, спостерігається тенденція до зростання рівня СД16 клітин при легкому пеpe6ігу захворювання (13,56±2,08%) і зменшення їx кількості при середньому (9,6±2,18%) ступені захворювання. Це може свідчити про те, що при незначному дефіциті заліза в організмі відбувається активація NК-клітин, можливо, як компенсаторна реакція імунної системи на зменшення рівня інших субпопуляцій лімфоцитів, при II ступені анемії, коли дефіцит заліза досягає певного рівня, компенсаторна активація продукції NК-клітин стає неможливою. Дослідження показників гуморального імунітету у вагітних з анемією виявили значну дизімуноглобулінемію. Незалежно від вираженості дефіциту заліза, відбувається значне гальмування синтезу IgG, зменшення рівня IgM, незначне підвищення рівня IgA. Це вказує на залежність синтезу імуноглобулінів від кооперативної взаємодії Т- і В-лімфоцитів, кількість яких зменшується при недостатності заліза в організмі вагітних. При II ступені анемії, особливо в другій половині вагітності, реєструється зниження рівня всіх трьох класів імуноглобулінів, що дозволяє говорити про наявність недостатності гуморальної ланки імунітету у цих жінок. Аналіз стану фетоплацентарного комплексу у хворих на анемію показав зміни гормонального балансу, що свідчить про дисфункцію яєчників і плаценти під впливом хронічної гіпоксії, характерної для анемії вагітних. Відмічається підвищення вмісту хоріонічного соматомаммотропіну в крові в першому триместрі вагітності (27,0±2,8 проти 6,1±0,7 нмоль/л у здорових, р<0,05), високі рівні естріолу (9,3±0,2 і 7,6±0,1 нмоль/л, р<0,05) і переважання мазків естрогенного типу. Слід зазначити, що патологічні мазки при анемії спостерігаються частіше, ніж клінічні прояви порушення перебігу вагітності. З цього можна зробити висновок, що кольпоцитологічні зміни, які насамперед обумовлені впливом хронічної гемічної гіпоксії на стан фетоплацентарного комплексу, виявляються рано, ще до появи клінічних ознак зрушень у системі мати-плацента-плід. У більш пізній термін вагітності напруга біосинтетичних процесів змінюється їхнім пригніченням, зниженням рівня гормонів і розвитком плацентарної недостатності (рівень хоріонічного соматомаммотропіну в третьому триместрі вагітності 120,0±.7,4 проти 217,0±14,5 нмоль у здорових, естріолу відповідно 33,1±2,4 і 43,4±6,5 нмоль/л, р<0,05). При аналізі КТГ плодів при анемії вагітних звертає на себе увагу поява кривих “монотонного типу” з істотним збільшенням їх тривалості. При анемії I ступеня важкості питома вага дільниць “монотонного ритму” кривих складає 37,72±2,63%, а при II ступені 49,24±2,32%, що вище відповідного показника у вагітних контрольної групи (23,01±2,89%, р<0,05). Істотною особливістю кардіотокограм плодів при анемії вагітних є зниження частоти і амплітуди акцелерацій (при I ступені 22,34±1,27 уд/хв, при II ступені анемії 19,32±1,64 уд/хв, у вагітних контрольної групи – 27,01±1,09 уд/хв., р<0,05), та наявність децелерацій (при анемії II ступеня 23,85±2,76 уд/хв). Сумарна оцінка кардіотокограм за шкалою В.М.Фішера у обстежених вагітних з анемією складала при першому ступені анемії 6,84±1,23; при другому ступені – 4,63±0,15, у жінок контрольної групи 8,03±0,16 (р<0,05), що дозволяє констатувати наявність істотного порушення стану плода при анемії вагітних. Аналіз даних, одержаних при ультразвуковому дослідженні, показав, що у вагітних з анемією середнього і тяжкого ступеня має місце зменшення всіх фетометричних показників: біпарієнтального розміру (БПР) голівки (в 29-32 тижні вагітності на 9,8%, 36 тижнів – на 4,2%), середнього діаметра грудної клітини (СДГК) і середнього діаметра живота (СДЖ) – на 13%, що свідчить про затримку розвитку плода. Індекс дихальних рухів плода дорівнює 68,6±1,7%, що достовірно вище відповідних параметрів у вагітних контрольної групи (44,3±0,5%, р<0,05). Рухи тулуба плода склали за 30-хвилинний інтервал спостереження 14,2±3,4, що також достовірно вище показника в контрольній групі (9,1±4,8, р<0,05). Оцінка стану матково-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу показала, що при легкому ступені анемії порушень гемодинаміки в системі "плацента-плід" не визначається. При середньому ступені захворювання зміни відбуваються переважно в артеріях стінки матки (РІ – 0,355±0,016; ПІ 0,550±0,028 проти 0,302±0,021 і 0,446±0,035 у здорових) та плаценти (РІ 0,384±0,014, ПІ 0,550±0,027 і 0,321±0,031; 04671±0,024 відповідно) і проявляються підвищенням резистентності цих судин. При тяжкому ступені анемії порушується також плодова гемодинаміка: підвищується резистентність аорти плода (РІ 1,891±0,061; ПІ 1,785±0,067 проти 0,731±0,064 і 1,502±0,086 у здорових) та середньомозкової артерії (РІ 0,810±0,025; ПІ 1,647±0,062 і 0,722±0,032; 1,353±0,040 відповідно), діагностується висока частота двобічної діастолічної вирізки маткових артерій (у 50%). На основі отриманих даних про значне порушення стану різних функціональних систем і фетоплацентарного комплексу при анемії вагітних нами розроблено патогенетично обґрунтовані диференційовані програми санаторно-курортного їх лікування і реабілітації, яке включає як базову терапію для всіх вагітних, так і диференційоване лікування в залежності від виду анемії і ступеня її тяжкості (табл. 1, 2, 3). Комплексне санаторне лікування спрямовано на ліквідацію дефіциту заліза, мікроелементів і вітамінів; боротьбу з хронічною гіпоксією материнського і плодового організмів; нормалізацію функції різних систем організму (зокрема, серцево-судинної і бронхо-легеневої, шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчовивідних шляхів, нирок) та фетоплацентарного комплексу; покращання якості життя і психоемоційного стану; імунокорекцію. Вивчення ефективності розробленої системи санаторного лікування проведено у 440 вагітних жінок з анемією, які були розподілені на 2 групи. В першу (основну) увійшло 378 вагітних, які знаходились на лікуванні в санаторії “Жовтень” (312 з анемією і 66 – з латентним дефіцитом заліза); другу групу (порівняння) склало 69 вагітних з анемією, які не проходили санаторного етапу лікування і реабілітації. Проведений аналіз показав високу ефективність розробленої диференційованої системи санаторно-курортного лікування вагітних з анеміями. Значне покращання стану вагітної після лікування в санаторії відмічено у 96,40% жінок основної групи проти 74,4% у групі порівняння. Суттєво меншою була частота характерних для анемії скарг: на загальну слабкість (30,1 проти 62,4%, р<0,05), швидку втому (відповідно 10,9 і 48,2%%, р<0,05), блідість (11,1 і 32,7%, р<0,05), запаморочення (7,8 проти 36,5%, р<0,05). Результати досліджень еритроцитарної ланки та морфометричних параметрів еритроцитів до і після санаторного лікування показали (табл. 4), що у жінок з латентним дефіцитом заліза і залізодефіцитною анемією число еритроцитів, рівень гемоглобіну, гематокритна величина суттєво не змінюється, в той час як середній об’єм та середній вміст гемоглобіну в еритроциті підвищується. При полідефіцитній анемії з низьким вмістом заліза підвищується рівень гемоглобіну (105,4±1,1 проти 100,4±1,9 г/л у жінок групи порівняння) та середній об’єм еритроцита (94,2±0,7 і 91,7±1,2 фл відповідно), число еритроцитів суттєво не змінюється. Менш суттєво змінюються показники еритроцитарної ланки при нормативному рівні заліза, що свідчить про наявність у цих жінок патології з боку інших органів і систем організму та обґрунтовують необхідність проведення профілактичних заходів ще до зачаття дитини. Таким чином, результати досліджень еритроцитарної ланки переконливо показали позитивний ефект санаторного лікування вагітних при латентному дефіциті заліза і при залізодефіцитній та полідефіцитній анемії з низьким рівнем заліза. $ O O ? ? a $ & x ¤ ¦ ? ? ¬ ® ° ???????тину (15,2±2,5 проти 5,06±1,41 нг/мл у жінок групи порівняння) та заліза (9,4±2,8 і 3,8±2,5 мкмоль/л відповідно). Доведено благоприємний вплив санаторного лікування на гемодинаміку і скоротливу функцію міокарда: фракція викиду (ФВ) лівого шлуночка зросла на 8,3%, р<0,05. Після проведеного лікування вагітних у 98% покращились показники якості життя і підвищилась фізична працездатність. Якщо до лікування фізична працездатність (ФПЗ150) у вагітних з анемією становила 43,2±5,3 Bm, то після лікування вона зросла до 59,6±7,8 Bm, тобто майже на 37,8%, р<0,05. Дистанція ходи при 6-хвилинному навантажувальному тесті також виросла з 328,4±27,3 до 482,3±19,8 м, на 46,9%. Ефективність проведених лікувальних заходів наочно демонструє динаміка такого інтегрального показника функціонального стану, як розподіл вагітних з анемією за функціональними класами (класифікація NУНА). Кількість пацієнток Таблиця 1 Програма санаторно-курортного лікування вагітних з анемією Загальні заходи (базова терапія) для всіх вагітних Для вагітних з латентним дефіцитом заліза Лікувально-охоронний режим (щадливий, щадливо-тренувальний). Кліматотерапія (аеротерапія, геліотерапія, загартовування водою). Фізична реабілітація (дозована ходьба, комплекси ЛФК в залежності від терміну вагітності, гідрокінезотерапія, спортивні ігри, тренування на велотренажерах). Лікувальне харчування (дієта, збагачена залізом, білком та вітамінами). Психотерапія (аутогенне тренування, психологічна корекція з урахуванням особливостей особистості). Психологічна підготовка до материнства (робота із психологом). Фітотерапія (відвари, настої). Аерофітотерапія. Музикотерапія (аудіо- і відеозаписи). Лікувальний масаж. Дощовий душ низького тиску (30-100 кПа) 35-34?С, 2-4 хвилини, ч/день, курс 10-12 процедур. Хлоридно-натрієві (морські) ванни, концентрації 20-40 г/л, кисневі 30-40 мг/л або перлинні ванни, температура 35-36?С, 10-15 хвилин, ч/день, курс 10-12 процедур. „БІОПТРОН” – ПАЙЛЕР-світло (довжина хвилі 480-3400 нм), некогерентним електромагнітним випроміненням низької потужності (40 мВт/см2) на грудину протягом 4 хвилин, щоденно, курс 10-12 процедур. Електросон за лобно-потиличною методикою з частотою імпульсів 20-40 Гц, 30 хв., через день, на курс 10 процедур. БАД “Антианемін-флора” 1 капсула 3 р. на день курсом 3 тижні. Таблиця 2 Програма санаторно-курортного лікування вагітних із залізодефіцитною анемією Загальні заходи (базова терапія) Диференційовані програми при анемії легкого ступеня середнього ступеня - Дощовий душ низького тиску (30-50 кПа), температура 35-34?С, 2-4 хв., через день, курс 10-12 процедур. - Хлоридно-натрієві (морські) ванни, концентрація 20-40 г/л, кисневі 30-40 мг/л або перлинні ванни, температура 35-36?С, 10-15 хвилин, ч/день, курс 10-12 процедур. - Електросон за лобно-потиличною методикою, частотою 20-40 Гц, 20-40 хв., щодня, курс 10 процедур. - „БІОПТРОН” – ПАЙЛЕР-світло (довжина хвилі 480-3400 нм), некогерентним електромагнітним випроміненням низької потужності (40 мВт/см2) на грудину протягом 4 хвилин, щоденно, курс 10-12 процедур. - БАД “Антианемін-флора” 1 капсула 3 р. на день курсом 3 тижні. - Актіферин 1 капсула або чайна ложка сиропу 1 раз на день. - Кисневі ванни, 30-40 мг (1-1,2 ммоль), температура 34-36?С, 10-15 хв., через день, на курс 10-12 процедур. - Електрофорез заліза, концентрація 0,5%, сила струму 0,01-0,03 мА, електроди по Вермелю (активний в міжлопатковій зоні), 15-20 хв., щодня, курс 10-12 процедур. - Нормобарична гіпоксітерапія, із концентрацією О2 13-10% в суміши, 6 циклів по 3-5 хв. на процедуру, щодня, на курс 15 процедур. - Гідролазерний душ, інтенсивність 10-20 мВт/см2, 5 хв., через день, курс 7-10 процедур. - Голкорефлексотерапія АР 89, 96, 87, 22 постійними кнопками, курс 10 процедур. - БАД “Антианемін-флора” 1 капсула 3 р. на день курсом 3 тижні. - Актіферин 1 капсула або чайна ложка сиропу 2 раза на день. Таблиця 3 Програма санаторно-курортного лікування вагітних з полідефіцитною анемією Загальні заходи (базова терапія) Диференційовані програми при полідефіцитній анемії з нормативним вмістом заліза зі зниженим вмістом заліза - Хлоридно-натрієві (морські) ванни, концентрація 20-40 г/л, температура 36-35?С, 10-12 хв., через день, курс 10-12 процедур. - Електрофорез Zn 0,5%, сила струму 0,01- 0,03 мА, 15-20 хв., щодня або через день, на курс 10-12 процедур. - Нормобарична гіпоксітерапія, із концентрацією О2 13-10% в суміші, 6 циклів по 3-5 хв. на процедуру, щодня, на курс 10 процедур. - Електросон за лобно-потиличною методикою, 20-40 Гц, 20-40 хв., щодня, курс 10 процедур. - „БІОПТРОН” – ПАЙЛЕР-світло (довжина хвилі 480-3400 нм), некогерентним електромагнітним випроміненням низької потужності (40 мВт/см2) на грудину протягом 4 хвилин, щоденно, курс 10-12 процедур. - Лазерне опромінення ділянки ліктьової артерії червоним лазером, довжина хвилі 0,65 мкм, 20 мВт, 15-20 мин., щодня, на курс 10-15 процедур. - БАД “Антианемін-флора” по 1 драже 3 рази на день, щодня, курс 3 тижні. - Кисневі ванни, 30-40 мг (1-1,2 ммоль), температура 34-36?С, 10-15 хв., через день, на курс 10-12 процедур. - Електрофорез заліза, концентрація 0,5%, сила струму 0,01-0,03 мА, електроди по Вермелю (активний в міжлопатковій зоні), 15-20 хв., щодня, курс 10-12 процедур. - Гідролазерний душ, інтенсивність 10-20 мВт/см2, 5 хв., через день, курс 7-10 процедур. - Голкорефлексотерапія АР 89, 96, 87, 22 постійними кнопками, курс 10 процедур. - Нормобарична гіпоксітерапія, із концентрацією О2 13-10% в суміші, 6 циклів по 3-5 хв. на процедуру, щодня, на курс 10 процедур. - Електросон за лобно-потиличною методикою, 20-40 Гц, 20-40 хв., щодня, курс 10 процедур. - БАД “Антианемін-флора” по 2 драже 3 рази на день, щодня, курс лікування 3-4 тижні. - Актіферин 1 капсула або чайна ложка сиропу 3 раза на день. Таблиця 4 Показники еритроцитарної ланки у вагітних з анемією до та після курсу санаторно-курортного лікування (M+m) Вид анемї Період ліку-вання Еритроцити, Т/л Гемоглобін, г/л Гематокрит Середній об’єм еритроцита, MCV, фл Середній вміст гемоглобіну в еритроциті, MCH, пг Латентний дефіцит заліза До 4,18±0,01 117,5±1,1 0,34±0,01 84,4±1,1 27,2±0,3 Після 4,19±0,01 118,1±1,0 0,34±0,02 87,2±1,2* 28,1±0,2* Залізодефіцитна анемія До 3,87±0,05 106,0±1,2 0,36±0,01 84,3±0,6 26,9±0,3 Після 3,93±0,04 109,1±0,2* 0,36±0,02 86,5±0,4* 28,3±0,4* Полідефіцитна анемія з низьким рівнем заліза До 3,52±0,01 100,4±1,9 0,31±0,02 91,7±1,2 28,7±0,4 Після 3,56±0,01 105,4±1,1* 0,32±0,01 94,2±0,7* 28,8±0,3 Полідефіцитна анемія з нормативним рівнем заліза До 3,41±0,02 101,9±1,6 0,32±0,02 93,5±0,5 29,9±0,3 Після 3,47±0,03 106,5±1,1* 0,32±0,01 92,8±0,4 28,4±0,4 Примітка. * – вірогідна різниця між показниками до та після лікування першого ФК збільшилася з 18,4 до 63,8% за рахунок зменшення з 81,6 до 36,2% кількості хворих з другим ФК. У цілому, на початку дослідження ФК у вагітних з анемією становив у середньому (1,9±0,2), після проведеного лікування він покращився до (1,4±0,1). Після проведення комплексного санаторно-курортного лікування з включенням психологічних та психотерапевтичних заходів значно покращився психоемоцйний стан вагітних, про що свідчать дані, одержані з використанням опитувальника Мінесотського університету: зменшився індекс іпохондрії (з 58,3±1,5 до 29,7±1,2), депресивності (відповідно 57,2±2,3 і 39,4±2,4), що поруч із зростанням індексу корекції (з 46,7±1,7 до 51,1±1,6) вказує на покращання самопочуття, настрою, пом’якшення негативних переживань через стан здоров’я, зменшення потенціалу тривоги. Санаторно-курортне лікування сприяло підвищенню і якості життя вагітних з анемією, що підтверджується більш високою сумою балів, одержаних при аналізі за опитувальником SF 36 Мінесотського університету: загального здоров’я, “життєвості”, соціального функціонування, емоційності та психічного здоров’я. Так, якщо до лікування низька якість життя спостерігалась у 87,34±3,56% вагітних, то після лікування вона залишилась низькою у 30,0±1,24% вагітних (р<0,05). Наші дані свідчать про те, що санаторно-курортне лікування позитивно впливає на стан та розвиток плода. Так, по даним допплерометричного дослідження, значно покращується матково-плацентарна та плодова гемодинаміка, на що вказує зменшення максимальної швидкості кровотоку у венозній протоці та частоти діастолічної вирізки (з 50 до 30%), а також зниження пульсового і резистентного індексів в аорті плода (ПI – з 1,81±0,06 до 1,58±0,7) і судинах басейну середньомозкової артерії (ПI –з 1,68±0,42 до 1,39±0,03). Про значне покращання стану плода та усунення гормональної дисфункції свідчать дані кольпоцитологічного дослідження. Атрофічні та регресивні зміни практично зникли, достовірно знизився відсоток патологічних кольпоцитограм (з 24,7±1,2 до 5,6±0,9%) і відповідно збільшилась кількість мазків типу “прогресуюча вагітність” (36,3±1,6 і 78,6±1,3%). Проведений нами аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок обох груп показав (рис. 3), що у вагітних, які лікувалися в санаторії, значно рідше спостерігалися прееклампсія (6,3 проти 8,2% у групі порівняння, р<0,05), загроза переривання вагітності (від 15,2 і 27,3%, р<0,01), хронічна плацентарна недостатність (р<0,05), самовільні викидні (4,6 і 8,3%, р<0,05), передчасні пологи (5,1 і 9,6%, р<0,005), затримка розвитку плода. Значно зменшилася частота гіпоксії плода (8,2 проти 21,4%, р<0,005). Рідше у хворих основної групи відзначалися ускладнення в пологах: несвоєчасне вилиття навколоплодових вод (10,2 і 23,1%, р<0,05), порушення скоротливої функції матки (9,8 і 38,4%, р<0,005), кровотечі (2,7 і 3,7%, р<0,05), загроза утробної асфіксії (4,1 і 12,5% відповідно, р<0,05). У жінок, які лікувалися в санаторії, кращим був і стан новонарорджених: з оцінкою за шкалою Апгар 8-10 балів народилися більшість дітей (84,3%), тоді як у хворих групи порівняння задовільний стан новонароджених відзначено лише у 65,4% випадків. Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що розроблені і впроваджені у практику комплекси лікувально-профілактичних заходів забезпечують покращання стану вагітних з анемією, сприятливо впливають на перебіг вагітності, стан плода та новонародженого. Тому санаторне лікування повинно стати невід’ємною частиною системи оздоровлення і реабілітації вагітних жінок з анемією. ВИСНОВКИ У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення клініко-патогенетичних особливостей розвитку анемії у вагітних та факторів, що цьому сприяють, змін різних функціональних систем і фетоплацентарного комплексу, і на цій основі – патогенетичному обґрунтуванні і розробці нових технологій санаторно-курортного оздоровлення вагітних і диференційованої системи лікування та реабілітації вагітних при анемії з метою зниження частоти ускладнень і перинатальної патології. Анемія у вагітних жінок супроводжується значною кількістю ускладнень вагітності, пологів та суттєвим порушенням стану плода і новонародженої дитини, частота і важкість яких залежать від виду анемії та ступеня її тяжкості. Розроблений алгоритм діагностики анемії, що базується на аналізі морфометричних параметрів еритроцитів та показниках обміну заліза, дозволив серед різних видів анемії виділити у вагітних варіанти патологічних станів, пов’язаних з еритроцитарною ланкою гемопоезу: залізодефіцитну анемію (ЗДА) – 66,7%; полідефіцитну анемію (ПДА) з нормативним – 19,8% або зниженим рівнем заліза – 13,5% а також латентний дефіцит заліза (ЛДЗ) – 10,2%. При ЗДА число еритроцитів знаходиться в нормативних межах, при ПДА – відмічається значне зниження як числа еритроцитів, так і вмісту гемоглобіну. При всіх видах анемії у вагітних має місце зниження рівня сироваткового заліза і феритину. Доведено зв’язок анемії з віком жінки, порядковим номером вагітності і її терміном та сезоном, коли сталося зачаття дитини. 4. Виявлено, що у вагітних з анемією мають місце порушення психоемоційного стану і певні особливості особистості: рідко буває “гармонійне” ставлення до стану здоров’я, характерними є високі показники іпохондрії, депресивності та ригідності поведінки, переважають ергоцентричні і ергопатичні реакції, прояви акцентуації за типом лабільності і екзальтованості з низьким рівнем психологічної готовності до материнства. 5. Встановлено, що анемія у вагітних призводить до суттєвого погіршення якості життя, а саме: зниження показників загального здоров’я (у 87,34%), “життєвості” (73,21%), соціального функціонування (77,41%), емоційності (69,21%) та психічного здоров’я (78,23%); знижується і фізична працездатність, проявом чого є значне зростання частоти серцевих скорочень (на 55%), систолічного (на 25%) і діастолічного (на 10%) артеріального тиску при стандартному фізичному навантаженні в 25 Bm і зменшення дистанції ходи при 6-хвилинному навантажувальному тесті до 300±42,3 м (проти 500 м – нормативних). 6. На основі комплексного дослідження стану серцево-судинної системи виявлено відхилення від нормативних показників амплітуди зубця Р і положення сегмента ST на ЕКГ; гіпертрофію лівого шлуночка і зниження скоротливої функції міокарду, про що свідчить зменшення фракції викиду (ФВ) і швидкості скорочення міокарду задньої стінки лівого шлуночка (за даними ультразвукового дослідження) та значна варіабельність серцевого ритму (за результатами холтерівського моніторингу). 7. Показано, що на фоні анемії у вагітних виникають значні порушення в імунній системі: відмічається пригнічення тимусзалежної ланки імунітету (підвищення рівня СД3, СД4, СД8 лімфоцитів), гальмування синтезу імуноглобуліну G і компенсаторна активація тимусзалежної NK-ланки імунної відповіді. Виявлено залежність між змінами в імунній системі і вираженістю дефіциту заліза (коефіцієнт кореляції r = 0,8). 8. Визначено, що анемії вагітних притаманне порушення стану фетоплацентарного комплексу, на що вказує пригнічення гормональної функції (зниження рівня соматомаммотропіну, естріолу і прогестерону в крові), поява кривих монотонного типу на кардіотокограмі плода – як ознаки його гіпоксії, велика частота синдрому затримки розвитку плода, яка виявляється при ультразвуковому дослідженні, а також діагностоване за допомогою допплерометрії порушення матково-плацентарної і плодової гемодинаміки. Характер змін фетоплацентарного комплексу і ступінь плацентарної недостатності залежать від виду і тяжкості анемії. 9. Доведена ефективність розробленої системи санаторно-курортного оздоровлення вагітних і диференційованих програм лікування в залежності від виду і тяжкості анемії, які спрямовані на ліквідацію дефіциту заліза і гіпоксії матері та плода, імунокорекцію, нормалізацію функції різних систем організму і стану фетоплацентарного комплексу. Після курсу лікування за умов санаторію поліпшення загального стану вагітних має місце в 96,4% випадків, значно підвищується якість життя, фізична працездатність, покращується психоемоційний стан, внутрішньосерцева гемодинаміка, скоротлива функція міокарду, імунологічний статус, зменшується вираженість плацентарної недостатності. 10. Показано, що у вагітних, які пройшли санаторний етап лікування, значно рідше спостерігаються ускладнення вагітності і пологів: прееклампсія (6,3 проти 8,2% у групі порівняння), загроза переривання вагітності (відповідно 15,2 і 27,3%), самовільні викидні (4,6 і 8,3%), затримка розвитку плода і його гіпоксія (8,2 і 21,4%), передчасні пологи (5,1 і 9,6%), слабкість пологової діяльності (9,8 і 38,4%), маткові кровотечі (2,7 і 3,7%). Кращим був і стан плода та новонародженого: з оцінкою за шкалою Апгар 8-10 балів народилась більшість дітей (84,3 проти 65,4% у групі порівняння). 11. Висока ефективність розробленої системи санаторно-курортного лікування і реабілітації вагітних з анемією дає підставу рекомендувати її до широкого впровадження в практику з метою зниження частоти ускладнень вагітності, пологів і перинатальної патології ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для покращання стану здоров’я вагітних, профілактики ускладнень вагітності, пологів і перинатальної патології вважати за доцільне проведення курсу санаторно-курортного оздоровлення всіх вагітних з анемією. 2. Для лікування і реабілітації вагітних з анемією використовувати розроблені нами диференційовані програми санаторного лікування вагітних: при латентному дефіциті заліза (див. табл. 1), при залізодефіцитній анемії (див. табл. 2) і полідефіцитній анемії з низьким або нормативним рівнем заліза (див. табл. 3). СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Владимиров О.А., Лобода М.В., Тофан Н.І. Санаторно-курортне лікування вагітних. – К.: Тамед, Альтерпрес, 2001. – 256 с. – Здобувачем запропоновані принципи обстеження вагітних у санаторії, розроблені конкретні програми лікування і реабілітації вагітних з анемією і іншими видами екстрагенітальної і акушерської патології. Тофан Н.І. Показання та протипоказання щодо санаторно-курортного лікування / За ред. Е.О. Колесника, К.Д.Бабова, М.П. Дриневського. – К.: “Купріянова”, 2003. – С. 91-95. – Дисертантом запропоновані конкретні показання та протипоказання щодо санаторно-курортного лікування вагітних, проведено клінічні спостереження вагітних з анемією. Владимиров О.А., Тофан Н.І. Рекомендовані стандарти санаторно-курортного лікування // Рекомендовані стандарти санаторно-курортного лікування гінекологічних захворювань та порушень перебігу вагітності. – К.: “Купріянова”, 2003. – С.145-174. – Претендентом розроблено стандарти санаторно-курортного лікування вагітних з різною патологією, проведено лікування, зроблено аналіз ефективності лікування вагітних з анемією. 4. Владимиров О.А., Тофан Н.І. Основи курортології: Посібник для студентів та лікарів // Санаторно-курортне лікування вагітних із порушенням перебігу вагітності. – К.: Видавець Купріянова О.О., 2003. – С. 358-383. – Здобувачем розроблена система санаторно-курортного лікування жінок з порушенням перебігу вагітності, запропоновані конкретні програми лікування вагітних з різною патологією, в т.ч. з анемією, вивчена їх ефективність. 5. Владимиров А.А. Гутман Л.Б., Пономаренко Г.Н., Тофан Н.И. Лечебные физические факторы у беременных / СПб.: ИИЦ Балтика, 2004. – 221с. – Дисертант розробила нові підходи до реабілітації вагітних з анемією залежно від її тяжкості, терміну вагітності та супутньої патології. 6. Тофан Н.І. Хвороби дезадаптації в практиці відновлювальної медицини / За редакцією М.В. Лободи, К.Д. Бабова, В.В. Стеблюка. – К.: НАУ, 2004. – С.78-97. – Дисертантом проведені клінічні спостереження у вагітних, зроблено висновки. 7. Нікітушкіна В.М., Владимиров О.А., Тофан Н.І. Лікувальна фізкультура в санаторно-курортних закладах / За ред. Л.І. Фісенко – К.: Купріянова, 2005. – С. 294-332. – Дисертантом розроблено комплекси ЛФК в залежності від терміну вагітності, проведено клінічні спостереження, проаналізована ефективність. 8. Владимиров О.А., Тофан Н.І. Використання кліматичних факторів в комплексі санаторно-курортного лікування // Кліматичні чинники в лікуванні вагітних. – К.: Купріянова, 2005. – С. 202-207. – Дисертантом проведено огляд літературних джерел, проаналізовані клінічні спостереження. 9. Фізична реабілітація вагітних з нейро-циркуляторною астенією за умов санаторію // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків, 2000. – № 15. – С. 11-15 / Тофан Н.І., Владимиров О.А., Гусєв Т.П. – Здобувачем проведено збір матеріалу у групі здорових вагітних жінок, статистична обробка одержаних даних. 10. Владимиров О.А., Мелліна І.М., Хомінська З.Б., Тофан Н.І. Магнієвий дефіцит та його корекція препаратом магне-В6 у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2000. – № 6. – С. 123-126. – Дисертантом здійснено клінічні спостереження вагітних з анемією. 11. Тофан Н.І., Владимиров О.А. Застосування препарату “Вітекс” у комплексі санаторно-курортної реабілітації фето-плацентарної недостатності у вагітних із серцево-судинною патологією // Одес. мед. журн.-2000. – № 2 (64). – С. 86-88. Предендентом проведено аналіз даних, зроблені висновки та підготовка роботи до друку. 12. Вплив санаторно-курортного лікування на вагітних старшого віку з серцево-судинними захворюваннями // Укр. кардіолог. журн. – 2001. – № 5. – С.70-72. (Тофан Н.І., Владимиров О.А., Петровічев О.А. – Дисертантом зроблено аналіз даних, статистична обробка одержаних результатів, підготовка до друку. 13. Владимиров О.А., Лобода М.В., Тофан Н.І., Бараник К.Л. З досвіду використання галотерапії у вагітних з функціональними захворюваннями серцево-судинної системи // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія – 2001. – № 2 (26). – С. 6-9. – Дисертантом проведено клінічні та інструментальні дослідження у вагітних з серцево-судинними захворюваннями на фоні анемії. 14. Владимиров О.А., Хомінська З.Б., Тофан Н.І., Новикова Н.П. Вплив комплексного диференційованого санаторно-курортного лікування на стресасоційовані системи організму та фето-плацентарний комплекс вагітних із серцево-судинною патологією // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 2. – С. 8-11. – Збір первинного матеріалу у вагітних з серцево-судинною патологією на фоні анемії, аналіз даних, формулювання висновків. 15. Владимиров О.А., Ципкун А.Г., Тофан Н.І., Касянчук Н.Р Параметри добових ритмів показників, що характеризують симтему L-аргінін/NO у вагітних з серцево-судинною патологією в оцінці ефективності санаторно-курортного лікування // Український медичний альманах. – Луганськ, 2001. – Т.4, № 3. – С. 36-40. – Дисертантом проведено статистичний аналіз даних у вагітних з анемією на фоні серцево-судинної патології, підготовка роботи до друку. 16. Мелліна І.М., Павловська Т.Л., Владимиров О.А., Тофан Н.І. Досвід використання Магне-В6 в акушерській практиці // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2002. – №2. – С.119-123. – Претендентом проведено клінічні спостереження і аналіз даних. 17. Владимиров О.А., Тофан Н.І. Дослідження ролі системи L-аргінін/NO з метою профілактики та лікування серцево-судинних захворювань вагітних // Фізіологічний журнал. – К., 2003. – Т. 49, № 2. – С. 73-78. – Здобувач провела збір матеріалу, аналіз одержаних результатів лікування вагітних з серцево-судинними захворюваннями і анемією. 18. Тофан Н.І. Гематологічні показники як критерії ефективності санаторно-курортного лікування вагітних з анеміями // Лабораторна діагностика. – К., 2003. – № 4. – С. 59-62. 19. Тофан Н.І. Роль санаторного лікування у покращанні функціонального стану вагітних із серцево-судинними захворюваннями, ускладненими анемією // Український кардіологічний журнал. – К., 2004. – № 2. – С. 73-77. 20. Тофан Н.І. Щодо питання оцінки ефективності санаторного лікування вагітних з кардіальною патологією, ускладненою анемією // Серцево-судинна патологія (Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України). – К., 2004. – Вип. 12. – С. 369-373. 21. Тофан Н.І., Владимиров А.А. Об информативности упрощенных методов количественной оценки динамики функционального состояния в результате санаторного лечения беременных с кардиальной патологией и анемией // Серце і судини. – 2004. – № 4 (8). – С. 51-55. – Здобувач узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку. 22. Тофан Н.І. Лабораторна діагностика анемії у вагітних та корекція виявлених порушень в умовах санаторію // Лабораторна діагностика. – 2004. – № 4 С. 24-28. 23. Владимиров О.А., Тофан Н.І., Гутман Л.Б. “15-річний досвід оздоровлення вагітних жінок у клінічному санаторії “Жовтень” // Проблеми медичної науки та освіти. – 2004, №2. – С. 93-95. – Дисертантом проаналізований матеріал та підготовлена робота до друку. 24. Гутман Л.Б., Лук’янова І.С., Тофан Н.І., Гончарова А.В. Вплив санаторно-курортного лікування на матково-плацентарний та плодний кровообіг вагітних жінок з анемією // Перинатологія і педіатрія. – К. – 2005. – № 1 /2 (23). – С. 15-17. – Дисертантом особисто проведено УЗД та аналіз одержаних результатів. Владимиров О.А., Тофан Н.І., Нестерова О.Є. Дослідження рівня психологічної готовності до материнства та його впливу на перебіг вагітності // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – №1 (21). – С. 22-24. – Дисертант запропонувала нові методики, здійснила обстеження вагітних, провела аналіз одержаних даних. 26. Тофан Н.І., Літовка І.Г., Владимиров О.А. Підвищення функціональних резервів організму вагітних за допомогою переривчастої нормобаричної гіпоксичної стимуляції // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. – 2005. – №1 (41). – С. 22-25. – Претендентом здійснено клінічні спостереження у вагітних з анемією залежно від тяжкості захворювання. 27. Патент 390А Україна, МПК 7 А61В5/02, А61В5/025. Спосіб лікування вагітних з серцево-судинною патологією при супутніх захворюваннях нирок № 2000063796, Заявл. 27.06.2000, Опубл. 15.05.2001, Бюл. №4.-1 с. 28. Патент 5286 Україна, 7 А61В10/00, G01№33/48, G01№33/50. Спосіб підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок № 20041008667, Заявл. 25.10.2004, Опубл. 15.02.2005, Бюл. №2,2005 р. 29. Патент 5287 Україна, 7А61Н39/00,А61К33/40.Спосіб диференційованого лікування анемії у вагітних №20041008668, Заявл. 25.10.2004, Опубл. 15.02.2005, Бюл. № 2,2005р. 30. Тофан Н.И. Применение дозированных физических нагрузок при нейроциркуляторной астении у беременных // IV між нар. наук. конгр. “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації”: Тез. доп. – К., 2000. – С. 285. 31. Тофан Н.І. Реабілітація вагітних жінок, що проживають на територіях з радіоактивним забрудненням, з екстрагенітальною і акушерською патологією // Інформаційно-методичний посібник: Тез. доп. – К.: Альтерпрес, 2001. – С. 50-55. 32. Тофан Н.І., Владимиров О.А., Гончарова А.В. Профілактика та лікування залізодефіцитної анемії у вагітних в умовах санаторію // Матеріали II Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації”, Слов’янськ, 12-13 листопада 2002 р. – С. 212-215.– Дисертант провела обстеження хворих, аналіз отриманих даних, підготовила роботу до друку. 33. Тофан Н.І., Гончарова А.В. Вплив санаторно-курортного лікування на стан плоду при анемії вагітних за даними ультразвукового дослідження / Матеріали II з‘їзду Всеукраїнської Асоціації фізіотерапевтів та курортологів. – Одеса, 28-29 травня 2003. – С. 326-327.– Дисертант здійснила ультразвукове та кардіотокографічне обстеження вагітних, аналіз даних, підготовила роботу до друку. 34. Тофан Н.І., Владимиров О.А. Деякі аліментарні та соціальні аспекти росту частоти залізодефіцитної анемії серед вагітних та можливість їх корекції за умов санаторію // Матеріали II з’їзду Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів. – Одеса, 28-29 травня 2003 р. – С. 327-328. – Особисто претендент провела огляд літератури, обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих даних. 35. Тофан Н.І., Владимиров О.А. Навантажувальні тести в оцінці фізичного стану та фізичної працездатності вагітних з анеміями в санаторних умовах / Тези доповідей учасників міжнародної науково-методичної конференції “Фізична реабілітація як напрям підготовки спеціалістів” 5-6 лютого 2003. – С. 46. – Дисертантом проведено клініко-інструментальні обстеження, аналіз отриманих даних, підготовка роботи до друку. 36. Тофан Н.І., Владимиров О.А., Гончарова А.В., Клименко Г.В. Вплив санаторного лікування на перебіг захворювання та фізичну працездатність вагітних з анеміями / Тези доповідей учасників міжнародної науково-методичної конференції “Фізична реабілітація як напрям підготовки спеціалістів” 5-6 лютого 2003. – С. 47-48. – Претендент розробила ідею, здійснила спостереження в динаміці лікування, проведено аналіз отриманих даних. 37. Владимиров А.А., Тофан Н.И. Влияние курортного лечения на течение болезни и физическую трудоспособность беременных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы, осложненной анемией // Ежегодный конгресс всемирной федерации водолечения и климатолечения / 56 Генеральная ассамблея FEMTEX- Будапешт. – 26-30 ноября 2003. – С. 26-28. –Дисертант провела клінічні спостереження, підвела наукові висновки. 38. Тофан Н.І., Владимиров О.А., Клименко С.К. Нетрадиційні методи в лікуванні екстрагенітальної та акушерської патології /Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 80-річчю кафедри “Медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології” КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К.: 20-22 травня 2004. – С. 135-136. –Претендентом проведено огляд літературних джерел, аналіз отриманих даних, підготовка роботи до друку. 39. Владимиров О.А., Гутман Л.Б., Тофан Н.І., Лук’янова І.С. Наукове обґрунтування й опрацювання програм санаторно-курортного лікування вагітних з гіпертонічною хворобою / Матеріали Української науково-практичної конференції. – К.: 12-14 травня 2004. – С. 44. – Дисертант провела клінічні спостереження, провела аналіз даних, підготовила роботу до друку. 40. Тофан Н.І., Владимиров О.А., Гончарова А.В. Вплив санаторно-курортного лікування на динаміку гормональних реакцій у вагітних з анеміями при наявності хронічної фетоплацентарної недостатності // Матеріали Y науково-практичної конференції з міжнародною участю „Рання медична реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи: Тез. доп. Ужгород, 2004. – С.258-259.– Дисертант провела обстеження, збір клінічного матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовила роботу до друку. 41. Тофан Н.І., Гутман Л.Б., Владимиров О.А., Гончарова А.В. Застосування фізичних факторів у санаторно-курортному лікуванні вагітних з анеміями // Матеріали ІІ з’їзду фізіотерапевтів і курортологів. – Кишинів, Р. Молдова, 2004. – С. 106-107.– Претендент провела огляд літератури, зробила наукові висновки, підготувала роботу до друку. 42. Гутман Л.Б., Лапшин В.Ф., Владимиров О.А., Тофан Н.І., Гончарова А.В. Застосування препарату „Антианемін-флора” у комплексі санаторно-курортної реабілітації фетоплацентарної недостатності у вагітних з анемією // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”: Тез. докл. – м. Київ, 2005. – С. 61. –Дисертантом запропоновано основну ідею, проведено обстеження вагітних, аналіз даних і узагальнення результатів. 43. Гутман Л.Б., Владимиров О.А., Степанковська Г.К., Тофан Н.І., Лук’янова І.С. Оцінка динаміки функціонального стану серцево-судинної системи після санаторно-курортного лікування вагітних з кардіальною патологією та анемією за даними спрощених проб з фізичним навантаженням // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”: Тез. докл. – м. Київ, 2005. – С. 63. – Дисертантом проведено обстеження вагітних із захворюваннями серцево-судинної системи при наявності у них анемії, статистичну обробку отриманих даних і висновки. 44. Тофан Н.І., Лук’янова І.С. Вплив відновлюваного лікування на кровообіг системи мати-плацента-плід у вагітних жінок з анемією. // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”: Тез. докл. – м. Київ, 2005. – С. 89. – Претендент провела УЗД обстеження вагітних і статистичну обробку отриманих даних, підготувала роботу до друку. 45. Тофан Н.І., Лук’янова О.М., Л.Б.Гутман Л.Б., Лапшин В.Ф. Ефективність застосування нових біологічно-активних добавок на основі солодів злакових культур для лікувально-профілактичного харчування вагітних жінок та дітей // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”: Тез. докл. — м. Київ, 2005. – С. 93. – Дисертантом призначено лікування вагітним, виконано клінічне обстеження, аналіз статистичних даних. 46. Тофан Н.І., Проша М.В., Пилипчук В.С., Авраменко Л.М., Гончарова А.В., Петровічев О.А. Клінічний досвід застосування „Нефропатину” у вагітних з хронічним пієлонефрітом, ускладненим анемією, в умовах санаторію // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”: Тез. докл. – м. Київ, 2005. – С. 108. – Претендентом розроблені показання, проведені реабілітаційні курси лікування, здійснено його аналіз і обробка отриманих даних. 47. Тофан Н.І. Диференційований підхід до застосування методів лікування та профілактики анемії у вагітних в санаторно-курортних умовах // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Санаторно-курортне лікування в акушерстві та гінекології: досягнення, проблеми, перспективи”: Тез. докл. – м. Київ, 2005. – С. 118. 48. Тофан Н.І., Владимиров О.А., Футорний С.М., Клименко С.К. Анемія вагітних, сучасні шляхи корекції та лікування // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю “Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія, фітотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні”: Тез. докл. – м. Євпаторія, 2005. – С. 343-344. – Дисертантом запропоновано схему санаторно-курортного лікування вагітних з анемією, проведено клінічні спостереження та статистичний аналіз матеріалу. 49. Владимиров О.А., Тофан Н.І., Гончарова А.В. Санаторно-курортне лікування порушень у системі “мати-плацента-плід” при анемії вагітних // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю “Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія, фітотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні”: Тез. докл. – м. Євпаторія, 2005. – С. 343-344. – Дисертантом проведено інструментальні обстеження, спостереження в динаміці лікування, проведено аналіз отриманих даних. 50. Гутман Л.Б., Владимиров О.А., Тофан Н.І. Профілактика ускладнень вагітності при екстрагенітальній патології // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю “Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія, фітотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні”: Тез. докл. – м. Євпаторія, 2005. – С. 346-347. –Претендентом запропоновані нові підходи до реабілітації хворих, проведені клінічні спостереження і узагальнення отриманих даних. 51. Владимиров О.А., Тофан Н.І., Гончарова А.В., Трембач Т.В. Психологічна підготовка вагітних до материнства: Метод. рекомендації // К., 2004. – 42 с.– Здобувачем проведено огляд літератури, створені нові підходи до реабілітації вагітних, проведені клінічні спостереження, дані практичні рекомендації. 52. Тофан Н.І., Владимиров О.А., Клименко С.К., Гутман Л.Б., Дашкевич В.Є., Лук’янова І.С. Рухові режими і комплекси ЛФК для вагітних жінок: Метод. рекомендації – К., 2004. – 31 с. – Дисертантом запропонована ідея розробки комплексів ЛФК в залежності від терміну вагітності, проведено спостереження за хворими, зроблені практичні рекомендації. Анотація Тофан Н.І. “Патогенетичне обґрунтування і розробка системи санаторно-курортного лікування і реабілітації вагітних з анемією”. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. – Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України. Одеса, 2005. Робота присвячена науковому обґрунтуванню та розробці системи лікування і реабілітації вагітних жінок з анемією, що ґрунтується на патогенетично орієнтованому застосуванні санаторно-курортних методів – комплексному використанні фізичних, природних і преформованих засобів в залежності від виду анемії, ступеня її тяжкості, стану різних функціональних систем і фетоплацентарного комплексу, терміну вагітності та супутньої патології. На основі комплексного обстеження 647 вагітних, з них 66 з латентним дефіцитом заліза, 312 – з анемією, в тому числі 211 з залізодефіцитною і 101 з полідефіцитною анемією, та 269 з нормативними показниками периферичної крові (без анемії), розроблено диференційовані програми санаторного лікування вагітних з різними видами анемії. Доведено, що диференційовані патогенетично обґрунтовані комплекси лікувальних заходів позитивно впливають на перебіг захворювання, якість життя і стан різних функціональних систем вагітної (центральну і внутрішньосерцеву гемодинаміку, скоротливу функцію міокарда, фізичну працездатність, зовнішнє дихання, еритроцитарну ланку гемопоезу та обмін заліза, імунологічний статус, психоемоційний стан і характер особистості) та на фетоплацентарний комплекс. У жінок з анемією, які пройшли санаторний етап лікування, зменшується частота ускладнень вагітності, пологів і перинатальної патології, кращим є стан плода і новонародженого. Ключові слова: санаторне лікування, анемія, вагітність, плід, новонароджений, якість життя, імунологічні зрушення. Аннотация Тофан Н.И. “Патогенетическое обоснование и разработка системы санаторно-курортного лечения и реабилитации беременных с анемией”. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.33 – медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. – Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины. Одесса, 2005. Работа посвящена научному обоснованию и разработке системы лечения и реабилитации беременных с анемией, которое основывается на патогенетически ориентированном применении санаторно-курортных методов – комплексном использовании природных, физических и преформированных факторов в зависимости от вида анемии, степени ее тяжести, состояния различных функциональных систем и фетоплацентарного комплекса, срока беременности и сопутствующей патологии. Комплексно обследовано 647 беременных женщин, из них 66 с латентным дефицитом железа, 312 – с анемией, в том числе 211 с железодефицитной и 101 с полидефицитной формами, и 269 – с нормативными показателями периферической крови (без анемии). Разработанный алгоритм диагностики анемии, базирующийся на анализе морфометрических параметров эритроцитов и показателях обмена железа, позволил среди различных видов анемии выделить у беременных варианты патологических состояний, связанных с эритроцитарным звеном гемопоэза: железодефицитную анемию (ЖДА) – 66,7%; полидефицитную анемию (ПДА) с нормативным – 19,8% или пониженным уровнем железа – 13,5%; кроме того, у 10,2% беременных имеет место латентный дефицит железа (ЛДЖ). При ЖДА число эритроцитов находится в нормативных пределах, при ПДА – отмечается значительное снижение как числа эритроцитов, так и содержания гемоглобина. При всех видах анемии у беременных уровень сывороточного железа и ферритина снижен. Доказана связь анемии с возрастом женщины, порядковым номером беременности, ее сроком и сезоном, в который произошло зачатие ребенка. Показано, что у беременных с анемией имеют место нарушения психоэмоционального состояния и определенные особенности личности: характерными являются высокие показатели ипохондрии, депрессивности, ригидности поведения и низкий уровень психологической готовности к материнству. Установлено, что при анемии у беременных значительно снижается качество жизни (по показателям опросника Минесотского университета) и физическая работоспособность, проявлением чего является значительное увеличение ЧСС, систолического и диастолического артериального давления при стандартной физической нагрузке и уменьшение дистанции при 6-минутном нагрузочном тесте. Выявлено снижение сократительной способности миокарда (уменьшение фракции выброса, по данным ультразвукового исследования сердца) и значительная вариабельность сердечного ритма (по результатам Холтеровского мониторинга). Изучение иммунологического статуса показало, что при анемии беременных отмечается подавление тимусзависимого звена иммунитета (повышение уровня СД3, СД4, СД8 лимфоцитов), торможение синтеза иммуноглобулина G и компенсаторная активация тимусзависимого NK-звена иммунного ответа. При анемии имеет место существенное нарушение состояния фетоплацентарного комплекса, на что указывает подавление гормональной функции (понижение уровня соматомаммотропина, эстриола и прогестерона в крови), появление кривых монотонного типа и децелераций на кардиотокограмме плода, синдрома задержки развития плода (по УЗИ) и нарушение маточно-плацентарной и плодовой гемодинамики (по данным допплерометрии). На основе полученных данных разработаны дифференцированные патогенетически обоснованные программы санаторного лечения беременных с различными видами анемии. Доказано, что санаторное лечение положительно влияет на течение заболевания, беременности, родов, развитие плода и новорожденного, качество жизни и состояние различных функциональных систем беременной (центральную и внутрисердечную гемодинамику, сократительную функцию миокарда, физическую работоспособность, внешнее дыхание, эритроцитарное звено гемопоэза и обмен железа, иммунологический статус, психоэмоциональное состояние и характер личности) и на фетоплацентарный комплекс. У беременных, которые прошли санаторный этап лечения, значительно реже наблюдаются осложнения беременности и родов: преэклампсия (6,3 против 8,2% в группе сравнения), угроза прерывания беременности (соответственно 15,2 и 27,3%), самопроизвольные выкидыши (4,6 и 8,3%), задержка развития плода и его гипоксия (8,2 и 21,4%), преждевременные роды (5,1 и 9,6%), слабость родовой деятельности (9,8 и 38,4%), маточные кровотечения (2,7 и 3,7%). Лучшим было и состояние новорожденного: с оценкой по шкале Апгар 8-10 баллов родилось большинство детей (84,3 против 65,4% в группе сравнения). Высокая эффективность разработанной системы санаторно-курортного лечения и реабилитации беременных с анемией дает основание рекомендовать ее для широкого внедрения в практику с целью снижения частоты осложнений беременности, родов и нарушения состояния плода и новорожденного при этой патологии. Ключевые слова: санаторное лечение, анемия, беременность, плод, новорожденный, качество жизни, иммунологические сдвиги. Annotation Tofan N.I. “Pathogenetic substantiation and development of a system of health resort treatment and rehabilitation of pregnant women with anemia”. – Manuscript. Thesis for a scientific degree of Doctor of medical sciences on speciality 14.01.33 – medical rehabilitation, physiotherapy, balneology. Ukrainian Scientific-research Institute of Medical Rehabilitation and Balneology, Ministry of Public Health of Ukraine. Odessa, 2005. The thesis is devoted to scientific substantiation and development of a system of health resort treatment and rehabilitation of pregnant women with anemia, which is based on pathogenetically oriented application of health resort methods, exploitation of natural, physical and preformed means, depending on the type of anemia, degree of its severity, state of different functional systems and fetoplacental complex, term of pregnancy and accompanying pathology. Based on complex examination of 647 pregnant women (66 with latent deficit of Ferrum, 312 – with anemia, including 211 with Fe-deficit anemia, 101 with poly-deficit anemia and 269 – with standard indices of peripheral blood (without anemia) there were developed differential programs for health resort treatment of pregnant women with different types of anemia. It was proved that differential pathogenetically substantiated complexes of treatment measures positively influence clinical course, quality of life and state of different functional systems of pregnant women (central and intracardiac hemodynamics, contractive function of myocardium, physical capacity for work, external respiration, erythrocytic chain of hemopoiesis and Ferrum metabolism, immunological status, psycho-emotional state and temper of a personality) and fetoplacental complex. In women with anemia after health resort treatment the quantity of complications of pregnancy, delivery and perinatal pathology decrease, better is the state of fetus and newborn. Key words: health resort treatment, anemia, pregnancy, fetus, newborn, quality of life, immunological status. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ АМО - амплітуда миттєвих осциляцій БПР - біпарієнтальний розмір БЧСС - базальна частота серцевих скорочень ДП - довжина плеча ДС - довжина стегна Е2 - естрадіол Е3 - естріол ЕI - індекс еозінофілії ЗДА - залізодефіцитна анемія IК - імунокомплекс КI - індекс каріопікнозу КТГ - кардіотокографія ЛДЗ - латентний дефіцит заліза МБОО – ММПI - Мінесотський багатофакторний опитувальник MCV - середній об’єм еритроцита МСН - середній вміст гемоглобіну в еритроциті П - прогестерон ПI - пульсовий індекс ПГМ - психологічна готовність до материнства РI - резистентний індекс ПДА - полідефіцитна анемія СДГК - середній діаметр грудної клітини СДЖ - середній діаметр живота ТП - товщина плаценти ФК - функціональний клас ФПК - фетоплацентарний комплекс ХМ - холтерівське моніторування ЯЖ - якість життя PAGE \* Arabic 1 PAGE \* Arabic 32 Оцінка функціонального стану різних систем організму вагітної з анемією Задачі дослідження Методи дослідження 7 Оцінка рівня психологічної готовності до материнства Опитувальники Мінесотського університету, SF-36 John E. Ware Показники обміну заліза Стан еритроцитарної ланки Вивчення психоемоційного стану Визначення структурно-функціональ-них змін серця Аналіз імунологічного стану Показники зовнішнього дихання Холтерівський моніторинг варіабельності серцевого ритму Ехокардіографія Електрокардіо-графія Кілометровий і 6-хвилинний тести Спіровелоергомет-ричне тестування Дослідження вентиляційної функції Центральна і внутрішньосерцева гемодинаміка Скоротлива функція міокарду Оцінка фізичної працездатності Особливості особистості Характери-стика якості життя Аналіз периферичної крові Рис. 1 – Програма та методи дослідження функціонального стану різних систем організму вагітної Показники гуморального і клітинного імунітету 8 Методи дослідження Вміст гормонів: плацентарного лактогену, естрадіолу, естріолу, прогестерону, хоріонічного соматомаммотропіну УЗД з допплерометрією Ультразвукова (УЗД) характеристика біофізичного профілю плода Кардіотокографія (КТГ) Аналіз кольпоцитограм Рис. 2 – Програма та методи дослідження стану фетоплацентарного комплексу Задачі дослідження Дослідження матково-плацентарного та плодового кровообігу (в різних судинних басейнах) Оцінка стану плода Визначення гормональної функції плаценти Характеристика фетоплацентарного комплексу

Похожие записи