.

Патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування хворих на гастродуоденальні та екстрагастроінтестинальні гелікобактерасоційовані захворювання

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2687
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

РУБЦОВА Єлизавета Іллівна

УДК 616.33/.342-002-008-022.7-072.2-085.243.4:615.281

Патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування хворих на
гастродуоденальні та екстрагастроінтестинальні гелікобактерасоційовані
захворювання

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті МОН України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Чопей Іван Васильович, Ужгородський
національний університет МОН України, факультет післядипломної освіти,
кафедра терапії та сімейної медицини, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Лисенко Григорій Іванович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра сімейної медицини, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Стародуб Євген Михайлович, Тернопільський
державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України,
факультет післядипломної освіти, кафедра терапії та сімейної медицини,
завідувач кафедри

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “20” вересня 2005 р. о 1100 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 у Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “16” серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціальної вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Бенца Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми. Захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки займають
провідне місце серед патологій шлунково-кишкового тракту населення
України. Чинником багатьох із них визнано інфекцію Helicobacter pylori
(Нр). Багато дослідників вказують на те, що захворюваність дорослого
населення на виразку дванадцятипалої кишки (ВДПК) та рак шлунка,
асоційовані з Нр, залежить від наявності факторів ризику щодо
інфікування Нр у дитинстві цих людей і, перш за все, від контакту в
сім’ї з Нр-інфікованим хворим (Бабак О.Я., 2001; Няньковський С.Л.,
2002; Rotenbacher D. et al., 2002). Тому питання епідеміології
гелікобактеріозу серед членів родин є актуальним і потребує подальшого
вивчення.

Розвиток резистентності Нр до антигелікобактерних засобів зумовлює
актуальність визначення ефективності нових ерадикаційних схем, які
повинні бути достатньо ефективними і максимально безпечними в
застосуванні у членів родин усіх вікових груп.

Актуальним залишається вивчення впливу Нр-інфекції на розвиток
гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), адже ця патологія часто
супроводжує ураження гастродуоденальної зони (Передерій В.Г., 2004;
Medlin I., 2003).

Все більшої актуальності набуває вивчення впливу несудинних факторів на
розвиток деяких негастроінтестинальних захворювань, у першу чергу на
ішемічну хворобу серця (ІХС) (Дзяк Г.В., Коваль Л.Т., 1996; Малая Л.Т. і
співавт., 2001; Tiran I. et al. 2002). ІХС та її гострі форми за
соціальним значенням, поширенням, інвалідизацією та смертністю хворих
займають провідне місце (Коваленко В.М., Дзяк Г.В., 2004). Інтерпретація
атеросклерозу як хронічного запального захворювання зумовлює вивчення
ролі інфекційних аспектів, у тому числі Нр, у патогенезі ІХС (Chor A.,
2002).

Актуальним є питання вивчення кислотопродукуючої та
кислотонейтралізуючої функцій шлунка у хворих з
гелікобактерасоційованими захворюваннями (Харченко Н.В., 2003).
Більшість авторів відмічає високу частоту гіперацидних станів шлунка при
цих патологіях, і рекомендовані останніми узгоджувальними документами
(Маастріхт-ІІ) схеми ерадикації Нр містять антисекреторний препарат.
Однак не розроблено рекомендацій стосовно ерадикації Нр для хворих з
гіпоацидними станами шлунка.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
частиною науково-дослідної роботи кафедри терапії та сімейної медицини
факультету післядипломної освіти Ужгородського національного
університету з тематики: “Дослідження метаболічних змін та механізмів
компенсації при захворюваннях органів травлення та серцево-судинної
системи, асоційованих з гелікобактеріозом, у родинах населення
Закарпаття”, номер державної реєстрації 0101U004548.

Мета роботи. Підвищення ефективності лікування і профілактики
гелікобактер-асоційованих гастродуоденальних та деяких
екстрагастро-інтестинальних захворювань шляхом оптимізації діагностичної
та лікувальної тактики в сім’ях, інфікованих Нр, вивчення вікових
особливостей кислотопродукуючої (КП) і кислотонейтралізуючої (КН)
функцій шлунка та рН дистального стравоходу у хворих із кислотозалежними
захворюваннями.

Задачі дослідження.

1. Дослідити вплив сімейного контакту з хворим на гастродуоденальну
патологію, асоційовану з Нр, на поширення гелікобактеріозу та частоту
гастродуоденальних захворювань серед членів його сім’ї.

2. Визначити частоту гелікобактеріозу при таких
екстрагастроінтестинальних захворюваннях, як ІХС, бронхіальна астма (БА)
та хронічний бронхіт (ХБ).

3. Вивчити вікові особливості кислотопродукуючої та
кислотонейтралізуючої функцій шлунка та їх порушення при
гастродуоденальних захворюваннях, асоційованих з Нр, методом базальної
інтрагастральної рН-метрії та рН-моніторингу.

4. Співставити показники добових рН-грам стравоходу хворих на ГЕРХ
залежно від їх інфікованості гелікобактеріозом.

5. Оцінити ерадикаційні схеми гелікобактеріозу 1-го і 2-го ряду з точки
зору їх ефективності та частоти побічних ефектів.

Об’єкт дослідження ? хворі на ВДПК, хронічний гастрит В (ХГВ) та члени
їх родин; хворі на ГЕРХ, ІХС, БА та ХБ.

Предмет дослідження – рівень інфікованості гелікобактеріозом хворих на
гастродуоденальну патологію, членів їх родин, клінічний перебіг цих
захворювань; рівень інфікованості гелікобактеріозом хворих на ГЕРХ, ІХС,
БА та ХБ, кислотопродукуюча та кислотонейтралізуюча функції шлунка, рН
дистального відділу стравоходу, ефективність ерадикаційних схем Нр.

Методи дослідження. На фоні детального загальноклінічного обстеження
хворих та членів їх родин ми використовували інвазивні (цитологічний та
гістологічний, біохімічне тестування за допомогою СLO-тесту та
URE-НР-тесту) та неінвазивні методи діагностики гелікобактеріозу
(імуноферментний аналіз для визначення титру специфічних
антигелікобактерних антитіл, дихальний тест із сечовиною, міченою С13),
серологічний моніторинг титрів антигелікобактерних антитіл, методи
інтрагастральної рН-метрії, рН-моніторингу шлунка і стравоходу.

Статистична обробка здійснювалася на персональному комп’ютері Pentium
2000 з використанням програми “Windows 98” та пакету “Statistica for
Windows” методом варіаційної статистики із застосуванням t-критерію
Стьюдента. Різниця вважалася достовірною при p3 од. рН.

O

O

t

¦

?

?

¬

®

°

?

?

?

?

????

th

?AOeVU†TH?TH„aeue/uen/uenuecueaue/uen/uecuecuecue/nOnOnOnOnuecuecuecuecu
ecuecuecuecuecuecuecuecuecuecuecuecuecuecuecue/nueOuenIn

O

O

O

??????????від 1,45 од. рН до 2,4 од. рН). Нормоацидність спостерігалася
практично протягом всієї ночі. Феномен полужнення (рН>3) у них не
відмічався.

У осіб похилого та старечого віку середній показник рН шлунка протягом
ночі був вищим, ніж у молодших дорослих осіб, і складав 2,826 од. рН.
Впродовж переважної частини ночі реєструвалися показники рН, що
відповідали помірній гіпоацидності.

У здорових дітей та осіб похилого віку протягом ночі вірогідно довше
реєструвалися показники рН вищі 3 од. рН (відповідно 33,5 і 53,5% всього
часу рН-моніторингу, p3) не
відмічався. У них достовірно довшим був час, протягом якого відмічався
pH0,05). При порівнянні
показників рН-грам стравоходу хворих, у яких було виявлено ГЕРХ, більш
виражені відхилення від нормальних показників згідно з критеріями
DeMeester відмічалися у неінфікованих Нр хворих, однак відмінності між
показниками обох груп не виявилися достовірними, окрім показника
відносного часу стравохідної експозиції кислоти у горизонтальному
положенні тіла (у Нр-інфікованих він становив 0,066%, у неінфікованих –
4,85%, p3), які відмічалися у
здорових осіб. Показники нічної кислотопродукції у здорових дорослих
20–59 років (сер. рН 1,8187 од. рН) вірогідно вищі від показників дітей
та осіб похилого і старечого віку (2,881 та 2,826 од. рН відповідно), що
сприяє більш частому звиразненню гастродуоденальної зони в осіб
працездатного віку.

4. Не встановлено залежності між гелікобактеріозом та ГЕРХ. Відмінності
між показниками добового рН-моніторингу стравоходу згідно з критеріями
ГЕРХ за DeMeester (час стравохідної експозиції кислоти; кількість
епізодів з рН5 хв.; тотальний показник DeMeester) залежно від
інфікованості гелікобактеріозом хворих на ГЕРХ виявилися недостовірними,
окрім відносного часу стравохідної експозиції кислоти у горизонтальному
положенні тіла (у Нр-інфікованих він становив 0,066%, у неінфікованих –
4,85%, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020