НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ПРОКОПОВИЧ

Любомир Несторович

УДК 612.017.1:616.166.616-001.26-02

Патогенетична характеристика імунотропних ефектів бальнеотерапевтичного
трускавецького комплексу в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ІВАСІВКА Степан
Васильович, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, зав.
відділу експериментальної бальнеології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор БЕРЕЗОВСЬКИЙ
Вадим Якимович, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України,
завідувач відділу клінічної патофізіології;

доктор медичних наук
ТАЛЬКО Вікторія Василівна, Інститут експериментальної радіології
наукового центру радіаційної медицини АМН України, директор

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України, кафедра патологічної фізіології

Захист відбудеться «16» січня 2007 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім.
О.О. Богомольця НАН України (01024, м. Київ, вул. Богомольця,4)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізіології ім.
О.О. Богомольця НАН України (01024, м. Київ, вул. Богомольця,4)

Автореферат розісланий 14.12. 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д.26.198.01

доктор біологічних наук, професор ___________Сорокіна-Маріна З.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема імунопатології в загальній системі уявлень
щодо етіології та патогенезу хвороб, на сучасному етапі полягає у
необхідності дослідження, з одного боку, захисних функцій імунної
системи, спрямованих на збереження цілісності та індивідуальності
організма, з іншого – як фактора, що бере участь у розвитку
патологічного процесу у якості провідного в патогенезі захворювання
[А.А.Мойбенко, В.Ф.Сагач, 1992]. Імунна система як система “швидкого
реагування” на чужерідні впливи тісно зв’язана із стрес-системою та
стрес-лімітуючими системами, що впливає на розвиток імуносупресії або
імуноактивації як підстави розвитку імунопатології [М.Г.Пшенникова,
2001].

Серед медичних наслідків впливу комплексу негативних чинників
Чорнобильської катастрофи в учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС у віддаленому періоді поряд із розвитком в них радіоіндукованої
патології [Бузунов В.А. и соавт., 2003; Sobolev e.a., 1997],
констатовано зростання на cоматичну захворюваність [В.Ю. Николенко и
соавт., 1999; В.Г.Бебешко та співавт., 2001; 2006], імунних [А.А. Чумак
та співавт., 2002; 2003; Ю.А.Гриневич та співавт., 2001] та ендокринних
розладів [О.М.Коваленко, 1998; 2004; Н.А.Зуєва та співавт., 2003; Melnyk
e.a. 2001], негативних змін нейро-психічного стану [М.І.Лісяний та
співавт., 1993; С.А., Аміразян 1997; А.І.Нягу та співавт., 2003;
Havenaar e.a., 1997].

Пошук та удосконалення засобів імуномодулюючої спрямованості, вивчення
показників стану захисно-пристосувальних систем організму у якості
критеріїв ефективності лікувально-реабілітаційного процесу в осіб, які
зазнали дії іонізуючого випромінення, дозволили дійти висновку, що у
віддаленому післяаварійному періоді серед заходів з мінімізації медичних
наслідків провідними є реабілітаційні, у тому числі, санаторно-курортне
лікування [К.Д.Бабов, А.Г., Литвиненко, 1995; О.М.Коваленко та співавт,
1999; В.Г.Бебешко та співавт., 2004].

Імунотропна дія бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець,
зумовлена, насамперед, біоактивною водою Нафтуся, доведена за умов
експерименту [М.С. Яременко та співавт., 1997; С.В. Івасівка та
співавт., 1999], відтворюється за умов монотерапії хронічних запальних
захворювань [О.І.Алєксєєв 1995; О.І. Чебаненко та співавт., 2004],
зокрема, пієлонефриту [І.С.Флюнт та співавт., 2002), холециститу
[П.Я.Шерстюк, 1997] та стану після радикального лікування онкопатології
[С.В. Івасівка і співавт., 2003].

Сучасна медицина, спрямована на корекцію патологічних процесів в
організмі за допомогою природних або інструментальних фізичних впливів,
потребує чіткої оптимізації параметрів діючих чинників. Проте
багаторівнева організація живих систем, наявність генотипової та
фенотипової адаптації передбачають можливість певних варіацій меж
оптимальності для конкретного організму за реальних умов існування, що
бажано враховувати для оцінки адекватності реакції організму як на
стандартні подразнення зовнішнього та внутрішнього середовища, так і
за умов впливу різноманітних чинників на функціонування
гомеостатичних систем [В.Я.Березовський, 2005].

У відповідності до принципів патогенетичного аналізу участі імунної
системи у гомеостазі [О.К.Фролов та співавт., 2002], дослідження
імунотропних ефектів бальнеотерапевтичного комплексу, з’ясування їх
патогенетичних зв’язків із показниками гомеостатичних систем організму
складають підгрунтя прогнозування індивідуальних імунотропних ефектів,
що є необхідною умовою диференційного підходу до призначення
лікувально-реабілітаційних заходів та підвищення ефективності корекції
виявленої імунодисфункції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота
є фрагментом комплексного дослідження трускавецької госпрозрахункової
групи клінічної бальнеології і фітотерапії Інституту фізіології ім. О.О.
Богомольця НАН «Інтегральна кількісна оцінка загального стану здоров’я
(віталітету) різних категорій осіб, котрі прибувають на курорт
Трускавець, впливу на нього стандартного бальнеотерапевтичного
комплексу та пошук методів підвищення ефективності бальнеотерапії,
бальнеореабілітації і бальнеосанації», 2001-2004 рр., № держреєстрації
0104U007397.

Мета дослідження. Виявити варіанти імуномодулюючих ефектів
бальнеотерапевтичного трускавецького комплексу в учасників ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС із імунодисфункцією, з’ясувати патогенетичні
взаємозв’язки між імунними та метаболічними, гормональними,
гемостазійними і еритронними параметрами гомеостатичних систем.

Задачі дослідження:

Вивчити стан імунної системи та неспецифічного захисту організму за
основними показниками вмісту та функціональної активності
імунокомпетентних клітин, фагоцитозу, чинників гуморального імунітету в
учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які зазнали дії
іонізувального випромінення в діапазоні 0,10-0,25 Гр, у віддаленому
періоді спостереження.

Визначити особливості стану захисних систем організму в учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, сформувати групи спостереження за
типом імунодисфункції.

Визначити варіанти імуномодулюючих ефектів бальнеотерапії в учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з різним типом імунодисфункції.

Охарактеризувати стан окремих гомеостатичних систем організму, що
супроводжують імуномодулюючі ефекти бальнеотерапії, за метаболічними,
гормональними та гематологічними показниками.

З’ясувати можливість прогнозування імуномодулюючих ефектів
бальнеотерапії в осіб, які зазнали дії іонізувального випромінення, з
використанням факторного та дискримінантного аналізу інформаційного поля
параметрів гомеостатичних систем.

Об’єкт дослідження — імунна система та неспецифічний захист організму
учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з поєднаною хронічною
патологією сечовидільної та травної систем.

Предмет дослідження — імунотропні ефекти бальнеотерапевтичного
трускавецького комплексу в учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС.

Методи дослідження. Клінічні, імунологічні, гематологічні,
імуно-ферментні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі комплексних
досліджень, проведених у віддалений період після аварії на ЧАЕС, вперше
визначено типи імунодисфункції в учасників ліквідації аварії на ЧАЕС з
поєднаною хронічною патологією сечовидільної (уролітіаз, калькульозний
пієлонефрит) та травної систем, перебіг якої відбувається на тлі
енцефалопатії різного ступеня важкості.

Вперше визначені особливості імуномодулюючих ефектів бальнеотерапії в
залежності від типу виявленої імунодисфункції в осіб, які зазнали
впливу негативних чинників чорнобильської катастрофи: відновлення
пригніченої функції Т-лімфоцитів, кілерної ланки, фагоцитозу та
активізованої В-ланки; нормалізація початково помірних відхилень у
перелічених ланках; відсутність змін зазначених параметрів; відновлення
функцій активізованої В-ланки у поєднанні із зниженням фагоцитарної
функції.

Надано характеристику патогенетичних зв’язків між імунотропними ефектами
бальнеотерапевтичного трускавецького комплексу та змінами параметрів
білкового, ліпідного, вуглеводного обміну, гемостазу, еритрону та
ендокринної регуляції гомеостазу в учасників ліквідації наслідків аварії
на ЧАЕС.

Вперше доведено можливість індивідуального прогнозування варіантів
імунотропних ефектів бальнеотерапії з урахуванням відібраних шляхом
факторного та дискримінантного аналізу 30 параметрів гомеостатичних
систем.

Практичне значення одержаних результатів. Можливість індивідуального
прогнозування варіантів імуномодулюючих ефектів бальнеотерапії сприяє
своєчасному коригуванню призначення лікувально-реабілітаційних заходів
та підвищенню їх ефективності.

Результати дослідження впроваджені у навчальний процес кафедри
реабілітації та нетрадиційної медицини Львівського національного
медичного університету ім. Д. Галицького; відділення фізичної
реабілітації Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.
Франка.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням. Автором самостійно здійснено патентно-інформаційний пошук,
проаналізовано наукову літературу за обраною темою, визначено мету та
завдання дослідження. Автором сформовані клінічні групи досліджуваних,
самостійно зібрана первинна інформація, виконані клінічні та
ультрасонографічні дослідження. За участю автора проведені лабораторні
дослідження. Автором особисто виконана статистична обробка отриманих
результатів, проведено їх аналіз та узагальнення, написані та оформлені
всі розділи дисертації, сформульовані висновки. У спільних публікаціях з
іншими дослідниками автору належать частини, що стосуються теми
дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, що включені
до дисертації, оприлюднені на ІІ міжнародній науково-практичній
конференції «Ресурси природних вод Карпатського регіону» (Львів, травень
2003 р.), ІІІ конференції Асоціації учених м. Трускавця (травень 2005
р.), ІІІ Національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів (Ялта,
жовтень 2006 р.), спільних засіданнях відділу експериментальної
бальнеології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України,
кафедри реабілітації та нетрадиційної медицини Львівського державного
медичного університету ім. Д. Галицького і відділення фізичної
реабілітації Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.
Франка (Трускавець, 2003, 2004, 2005 рр.), засіданні сектору
вісцеральних систем Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
(Київ, червень 2006 р.).

Публікації. Матеріали дисертації викладені у 11 наукових працях, у тому
числі у 2 розділах колективної монографії, 6 статтях, опублікованих у
наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, матеріалах і
тезах науково-практичних конференцій.

Об’єм та структура роботи. Дисертація викладена на 196 сторінках
друкованого тексту (135 сторінок основного тексту), складається зі
вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 3
розділів з висвітленням результатів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних
джерел літератури, який включає 235 робіт, у тому числі 46 зарубіжних.
Робота проілюстрована 32 таблицями, 30 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходились 140
учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1987 рр. чоловічої
статі віком 40-55 років із задокументованою сумарною ефективною дозою
опромінення 0,10-0,25 Гр. Референтну групу склали 20 практично здорових
чоловіків, жителів м.Трускавця, аналогічного віку. Дослідження проведені
на базі відділу експериментальної бальнеології та групи клінічної
бальнеології та фітотерапії Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН
України, санаторію “Перлина Прикарпаття” МВС України.

Провідна патологія, у відповідності до профілю санаторію, — захворювання
нирок та сечовидільної системи. У всіх обстежених констатовано наявність
1-3 хронічних соматичних захворювань (холецистит, коліт, асептичний та
ускладнений пієлонефритом уролітіаз), вперше діагностованих після 1986
р., перебіг яких відбувається на тлі енцефалопатії різного ступеня
важкості.

Верифікація основного діагнозу проведена на основі даних
ультрасонографії. З метою виявлення фази супутнього пієлонефриту
визначали ступінь бактерійурії (методом дворазового секторного посіву),
лейкоцитурії, еритроцитурії та протеїнурії (проби Нечипоренка та
Каковського-Аддіса), а також ультрасонографічні критерії [Д.А.Петров,
Н.С.Ігнашин, 2000].

Імунний статус оцінювали за тестами І та ІІ рівнів згідно з
меморандумом ВООЗ (1988) та методичними рекомендаціями з обстеження
потерпілих внаслідок чорнобильської катастрофи, користуючись
уніфікованими методиками [А.Ю.Романенко та співат., 1989; Е.А. Змушко та
співавт., 2000; А.В.Караулов та співат., 2002].

Стан Т-клітинної ланки визначено за такими показниками: відносний та
абсолютний вміст в крові популяції лімфоцитів, що спонтанно утворюють
розетки із еритроцитами барана (Е-РУК) [Jondal e.a.,1972], їх
субпопуляції Еа-РУК за тестом «активного» розеткоутворення [Wybram,
Fudenberg, 1971], теофілінрезистентної та теофілінчутливої субпопуляцій
за тестом чутливості розеткоутворення до теофіліну [Limatibul e.a.,
1978]; функціональну характеристику отримували за реакцією
бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) з фітогемаґлютиніном (ФГА)
[Самойлова Н.А., 1975]; вміст клітин з фенотипами CD3, CD4, CD8
визначали методом непрямої імунофлюоресцентної реакції зв’язування
моноклональних антитіл (МкАТ) фірми ІКХ «Сорбент» (РФ).

В-клітинну ланку імунітету охарактеризовано за такими параметрами: вміст
CD19-клітин, концентрація сироваткових імуноґлобулінів G, A, M за
методом радіальної імунодифузії [Mancini e.a., 1965]; циркулюючі імунні
комплекси (ЦІК) за методом преципітації з поліетиленґліколем
[В.М.Фролов, В.Е.Ричнeв, 1986]; титр неповних гетерофільних антитіл (за
реакцією Coombs).

Натуральні кілери (NK) ідентифікували шляхом непрямої
імуно-флюоресцентної реакції з моноклональними антитілами до поверхневих
антигенів CD16 з візуалізацією під люмінесцентним мікроскопом. Природну
кілерну активність (ПКА) оцінювали в тесті лізису еритроцитів курки (ЕК)
з додаванням до середовища інкубації 10 % ембріональної телячої
сироватки, антитілозалежну клітинну цитотоксичність (АЗКЦ) — в тесті
лізису тих же клітин-мішеней з додаванням гіперімунної до ЕК сироватки
кроля [С.М.Гордієнко, 1983].

Стан фагоцитарної ланки імунітету та неспецифічного захисту
характеризували за наступними параметрами: активність лізоциму сироватки
за тестом бактеріолізу Micrococcus lysodeikticus (нефелометричний метод
в модифікації Шубика В.М. і Левина М.Я., 1985); вміст комплемента (за 50
%-ним гемолізом), вміст фібронектину, фагоцитарний індекс, мікробне
число, індекси кілінгу та бактерицидності, спонтанний та активований
зимозаном НСТ-тест, лізосомально-катіонний тест, фагоцитарна та мікробна
ємність стосовно Staphylococcus aureus, окремо для мікрофагів
(нейтрофілів) та макрофагів (моноцитів) [В.Г.Передерій і співавт.,
1995].

Стан тромбоцитарно-судинного гемостазу оцінено за вмістом в крові
тромбоцитів. І фазу коагуляційного гемостазу (тромбропластиноутворення)
оцінено за активованим каоліном часом рекальцифікації плазми (КЧРП), ІІ
фазу (тромбіноутворення) — за протромбіновим індексом, ІІІ фазу
(фібриноутворення) — за вмістом в плазмі фібриногена А, IV фазу
(посткоагуляційну) — за вмістом розчинних комплексів фібрин-мономера з
продуктами розщеплення фібриногену/фібрину плазміном та фібрином
(етаноловий тест). Активність антикоагулянтної системи оцінено за
толерантністю плазми до гепарину (ТПГ) [З.С.Баркаган і співавт., 1994].

Стан білково-азотистого обміну оцінювали за вмістом в сироватці крові
альбумінів та глобулінів, їх фракцій (електрофорез на плівці із ацетату
целюлози), сечовини, сечової кислоти та креатиніну. Ліпідний обмін —
за вмістом загальних ліпідів, холестерину та розподілом його в складі
ліпопротеїнів різної щільності (пре-?-, ?- та ?-ліпопротеїнів) за
ензиматичним методом [Hiller, 1973].

Стан ліпопероксидації оцінено за вмістом в сироватці дієнових
кон’югатів (ДК) та малонового діальдегіду (МДА); активністю ферментів
антиоксидантного захисту – каталази та супероксиддисмутази
[Н.Г.Шевченко та співавт., 1994].

Для оцінки стану вуглеводного обміну визначали вміст глюкози натще та за
умов орального глюкозотолерантного тесту (ОГТТ).

Біохімічні дослідження виконані за уніфікованими методиками із
застосуванням аналізаторів “Pointe-180” (“Scientific”, USA) та
“Reflotron” (“Boehringer Mannheim”, BRD).

Стан пристосувально-захисних механізмів оцінювали за загальною
адаптаційною реакцією [Л.Х.Гаркави и др., 1990], екскрецією з сечею
17-ОКС та 17-КС (за кольоровими реакціями з фенілгідразином та
метадинітробензолом), Na/K-коефіцієнтом плазми [И.С.Балаховский, 1987],
вмістом в плазмі трийодтироніну (Т3) імуноферментним методом
[А.Г.Резников, 1990].

Стандартний бальнеотерапевтичний комплекс курорту Трускавець включає:
щоденне пиття біоактивної води Нафтуся (12-13 мл/кг за добу, 18-20оС,
тричі на день, за 1 год до їжі); мінеральні купелі (концентрація
Cl-SO4-Na-Mg солі 20-30 г/л, to — 36-37о С, тривалість 8-10 хв) через
день, 8 процедур; аплікації озокериту на поперекову ділянку (45оС,
експозиція 30 хв, через день, 8-10 процедур); дієта № 5, ЛФК (РР —
ІІ-ІІІ).

Оцінку імуномодулюючих ефектів застосованого бальнеологічного комплексу
проведено за умов двоетапного обстеження пацієнтів, до призначення
лікувально-реабілітаційного курсу та після його завершення.

Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням
методів варіаційного, кореляційного та регресивного аналізу [О.П.Минцер
и соавт., 1991]. Математична обробка матеріалу виконана за допомогою
програмного забезпечення Microsoft Excel 2000, Statistica [C.Н.Лапач и
др., 2000].

З метою інтегральної оцінки окремих ланок імунної системи,
неспецифічного захисту організму, а також інших гомеостатичних систем,
що вивчаються, використано оригінальну трирівневу методику та
модифіковану класичну шкалу Harrington (1965) [І.С.Флюнт і співавт.,
2002].

За вказаною методикою для кожного показника на першому етапі обчислювали
середнє значення (Х), його стандартне відхилення (?) та коефіцієнт
варіації (Cv): Cv = ? /Х, далі визначали індекс девіації (ID): ID =
Х/R .

На другому етапі спочатку для кожної ознаки обчислювали величину індексу
t за формулою: ti = 1-exp{-exp[-0,86lnID/ ln(1-Cv)]+2}; з сукупності
індексів t вираховували узагальнюючий показник (Т): Т = (t1 · t2 · … ·
tn)1/n .

На третьому етапі відхилення кожного параметра від референтної величини
виражаються нормованою евклідовою віддаллю (d) за формулою: d=(ID–1)/CV;
із індексів d окремих ознак вираховували усереднений інтегральний
індекс (D): D = (? d2/n)0,5 .

За класичної шкали Harrington (1965) дуже сильна виразність ознаки
оцінюється в 1,0; сильна — 0,9; більша від середньої, але не сильна —
0,7; середня — 0,5; слабка — 0,3; дуже слабка — 0,1; а відсутність
ознаки – 0.

Параметри модифікованої якісно-кількісної шкали, за якою оцінювали
ступінь імунодисфункції, наведені у табл. 1.

Таблиця.1

Якісно- кількісна шкала оцінки імунодисфункції

Міра відхилення від норми Ступінь Параметри оцінки

T, t D, d

Відсутня 0 >0,992 <0,53 Дуже слабка Іа 0,992-0,900 0,53-1,29 Слабка Іб 0,899-0,715 1,30-1,77 Середня ІІа 0,714-0,500 1,78-2,15 Більша за середню ІІб 0,499-0,285 2,16-2,52 Значна ІІІа 0,284-0,100 2,53-2,94 Дуже значна ІІІб <0,100 >2,94

Результати досліджень та їх обговорення

Дослідження імунотропних ефектів бальнеотерапевтичного комплексу
проведені з дотриманням патогенетичних принципів участі імунної системи
в гомеостазі, що зумовило необхідність використання 119 відповідних
показників, а також урахуванням даних клініко-інструментального
обстеження, проведеного з метою верифікації основного діагнозу.

Характеристику імунотропних ефектів здійснено із застосуванням методу
кластерного аналізу, що дозволило ретроспективно сформувати чотири
однорідні групи обстежених пацієнтів у відповідності до визначених типів
імунодисфункції.

Виявлено, що характерними рисами І типу є ослаблення фагоцитарної
ланки на 11-55 %, зниження на 12 % концентрації IgG, підвищення на 14-15
% концентрації IgA, IgM та ТНГАТ (титру неповних гетерофільних антитіл)
за мінімального дефіциту (на 6 %) Т-лімфоцитів. ІІ тип імунодисфункції
характеризується глибшою депресією фагоцитарної ланки (зниження
параметрів на 45-88 %) та більш виразною активізацією В-ланки імунітету
(підвищення параметрів на 22-23 %). Подібний ступінь активізації В-ланки
ІІІ типу імунодисфункції поєднується із незначним (на 10-19 %)
зниженням параметрів нейтрофілів за нормальних показників НСТ-тесту. IV
тип імунодисфункції характеризується нормальним станом фагоцитарної
ланки у поєднанні із помірним зниженням вмісту Т-лімфоцитів (на 18 %),
вираженішим – концентрації IgG (на 40 %) та максимальною активізацією
В-ланки (на 45-65 %).

Зміни численних параметрів систем, що досліджуються, характеризуються
різною спрямованістю та величиною, що ускладнює отримання цілісного
уявлення щодо ефектів бальнеотерапії. Отримані дані (факторна структура
імунодисфункції) використані для обчислення відповідних інтегральних
індексів.

На основі розрахованих індексів d побудовано профілі ланок імунітету та
неспецифічної резистентності, які дозволяють виявити особливості
імунодисфункції та охарактеризувати ефекти застосованого курсу
бальнеотерапії.

Для І типу імунодисфункції характерним є розміщення в середній зоні
норми параметрів Т-супресорів і Т-кілерів. Водночас ІV типу притаманний
дефіцит вказаних субпопуляцій, теофілінрезистентної субпопуляції
Т-лімфоцитів та Т-популяції в цілому; а також функціональна депресія
Т-лімфоцитів — до ІІа ст. проти Іб ст. у порівнянні з іншими типами. ІІ
тип імунодисфункції відрізняється серед інших розміщенням рівня
Т-хелперів/індукторів у верхній зоні діапазону норми в поєднанні із
максимальним дефіцитом «активної» субпопуляції. Чотири параметри ІІІ
типу майже співпадають за величиною з такими ІІ типу, ще п’ять
параметрів знаходяться в аналогічних зонах шкали, і лише за рівнем
Еа-РУЛ має місце суттєва розбіжність.

Узагальнене уявлення щодо імунотропних ефектів курсу бальнеотерапії
надають розраховані інтегральні індекси D окремих ланок імунітету з
визначенням ступеня відхилення від норми (табл. 2).

З огляду на однакову скерованість відхилення від норми стану Т-ланки та
фагоцитозу, їх інтегральні індекси були об’єднані.

В цілому для І типу імунодисфункції характерним є розташування трьох
параметрів в зоні норми, п’яти — в зоні дефіциту Іа ст. та лише двох —
Іб ст. Інтегральний індекс D6 Т-ланки складає -0,872, індекс D4 К-ланки:
-0,750, що відповідає дефіциту Іа ст. Подібна якісно-кількісна міра
депресії обох ланок притаманна ІІІ типу: — 0,963 і -0,725. При цьому в
зоні норми виявлено два параметри, в зоні Іа ст. — шість, Іб ст. — два.
ІІ тип імунодисфункції в цілому відповідає Іа ст. (-1,158 і -0,925),
водночас констатовано наявність одного параметра в межах ІІб ст. IV тип
за станом кілерної ланки відповідає нижнім параматрам Іа ст. (D4 =
-1,150), а за станом Т-ланки — на межі між Іа і Іб ст. (D6 = -1,305), що
зумовлено дефіцитністю двох параметрів на рівні ІІа ст., ще двох — Іб
ст., п’яти — Іа ст. за наявністю єдиного в межах нормальних величин.

Таблиця 2

Інтегральні індекси D окремих ланок імунітету з відзначенням ступеня
відхилення від норми в учасників ліквідації наслідків аварії з різним
типом імунодисфункції за дії курсу бальнеотерапії

Ланка імунітету

Тип імунодисфункції

I II III IV

Т

(I=6) П -0,872Іа -1,158Іа -0,963 Іа -1,305 ІІа

К -0,691Іа -0,766 Іа -0,686 Іа -0,651 Іа

Е +0,181 +0,392 +0,277 +0,654

Кілерна

(I=4) П -0,750 Іа -0,925 Іа -0,725 Іа -1,150 Іа

К -0,550 Іа -0,786 Іа -0,590 Іа -0,550 Іа

Е +0,200 +0,139 +0,135 +0,600

В

(I=6) П +1,436 Іб +3,238 ІІІб +1,368 Іб +2,129 ІІа

К +1,402 Іб +0,681 Іа +1,137 Іа +1,130 Іа

Е -0,034 -2,557 -0,231 -0,999

Фагоцитарна

(I=6) П -1,442 Іб -2,403 ІІб -0,824 Іа -0,805 Іа

К -1,047 Іа -1,301 Іа -0,690 Іа -0,853 Іа

Е +0,395 +1,102 +0,134 -0,048

Примітки. П – величини на початку курсу, К — кінцеві, Е — ефект
бальнеотерапії.

Ефект бальнеотерапії визначається досягненням вмісту Т-лімфоцитів (І, ІІ
і IV тип) зони норми, а для ІІІ типу має тенденцію до наближення норми
(-0,564 при нормі -0,53). Відновлення вмісту теофілінрезистентної
субпопуляції Т-лімфоцитів відбувається в усіх групах. Вміст
теофілінчутливих Т-лімфоцитів (супресорів) не змінюється за початково
нормальних індексів (І та ІІ тип). Вміст «активної» субпопуляції
Т-лімфоцитів характеризується помірним відновленням, що відповідає
переходу дефіциту від Іб до Іа ст. (І та ІІІ тип) та від ІІб до Іа ст.
(ІІ та IV типи). Знижена функціональна активність Т-лімфоцитів
відповідає переходу від Іб до Іа ст. (І та ІІІ типи), від ІІа до Іа ст.
(IV тип), відсутністю змін за наявності ІІ типу імунодисфункції.

Максимальний дефіцит Т-кілерів зменшується під впливом бальнеотерапії
від Іб до Іа ст. (IV тип). Відновлюється (ІІ тип) або залишається без
змін (ІІІ тип) вміст CD8+-клітин. Початковий дефіцит вмісту натуральних
кілерів та природної антитіланезалежної кілерної активності (ПАК),
приблизно в одинаковій мірі виражені за всіх типів імунодисфункції,
зменшується, залишаючись, проте, в межах Іа ст. Антитілозалежна
цитотоксичність, початково пригнічена до рівня Іа ст. в усіх групах
обстежених, цілком відновлюється в осіб з І, ІІІ та IV типом
імунодисфункції.

Початковий стан В-ланки осіб, віднесених до І типу імунодисфункції,
характеризується дуже слабо вираженим зниженням рівня IgG в поєднанні із
підвищенням в такій же мірі вмісту В-лімфоцитів, IgA та IgM, титру
неповних гетерофільних антитіл (ТНГАТ), а також дуже значно підвищеним
рівнем ЦІК. В цілому стан В-ланки за наявністю І типу імунодисфункції
оцінено як активізація Іб ст. Аналогічний початковий інтегральний стан
визначено для ІІІ типу, водночас різниця визначається відсутністю
гіпоімуноглобулінемії G, меншою величиною підвищення концентрації ЦІК та
значнішою гіперімуноглобулінемією А та М. IV типу притаманна активація
ІІа ст. завдяки понадсередньо вираженій мірі підвищення рівня IgА та IgА
М, ТНГАТ, дуже значній — ЦІК за нормального рівня В-лімфоцитів.
Максимальна міра активізації (ІІІб ст.) констатована у осіб з ІІ типом
імунодисфункції.

Найбільший внесок у інтегральний індекс D6 вносить підвищення
концентрації ЦІК, що поєднується із максимальними В-лімфоцитозом і
гіпоімуноглобулінемією G. При цьому в найбільшій мірі (ІІІб ст.) — у
осіб ІІ типу, в дещо меншій (ІІа ст.) — ІV типу, в мінімальній (Іб ст.)
І і ІІІ типів.

Пригнічення фагоцитарної ланки констатовано в найбільшій мірі (ІІб ст.)
за ІІ типу імунодисфункції, дещо в меншій (Іб ст.) — І-го, в мінімальній
(Іа ст) — ІІІ і IV типів. Максимально пригніченою виявилася активність,
в меншій мірі — завершеність, мінімально — інтенсивність фагоцитозу.

D

V

`

|

?

8 : < P b ?   O ? O ? D F H J L N P R T V X Z \ ^ ` x | ? : < ? ????„????????   & ?? ?? ?? ?? ?? ?? "µA?:1/421/2OAiAjA?A?A?AoccoUNAeAe· a$ OAOAOAaeAeAC666 :AE

Похожие записи