ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ІВАНОВ ВІКТОР ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК 612.745.6:622-057.5

Оцінка і профілактика впливу важкої праці у шкідливих умовах на
гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля

14.02.01 – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті медико-екологічних
проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк, МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Передерій Григорій Семенович,

Науково-дослідний інститут
медико-екологічних проблем

Донбасу та вугільної
промисловості, м. Донецьк,

заступник директора з наукової
роботи

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Бузунов Володимир Афанасійович,

Інститут радіаційної гігієни і
епідеміології

НЦРМ АМН України, м. Київ,

директор

доктор медичних наук, професор

Ластков Дмитро Олегович,

Донецький державний медичний
університет ім. М. Горького,

кафедра гігієни та екології,

професор кафедри

Провідна установа: Львівський національний медичний університет ім.
Данила

Галицького МОЗ України,

кафедра загальної гігієни, МОЗ України,
м. Львів

Захист дисертації відбудеться “ 20 “_____12_____ 2005 р. об 15-00
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в
Інституті медицини праці АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул.
Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий “ 14 ” ______11_______ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.мед.н.
Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогодні приблизно 75-80 % всіх професійних
захворювань в Україні припадає на робітників вугільної галузі. Показники
їх захворюваності з тимчасовою втратою працездатності на 30-40 % вище
від загальнопопуляційного рівня (Мухін В.В., Валуцина В.М., Гладчук Є.О.
та ін., 2000; Мухін В.В., Передерій Г.С., Харковенко Н.М., 2003; Латишев
Є.Є., 2003; Ладарія О.Г., 2004; Вєтров С.Ф., 2004 та ін.). Щорічно на
шахтах реєструється 30-35 випадків раптової смерті на робочому місці,
показник смертельного травматизму становить 2,8 в перерахунку на один
мільйон тон видобутого вугілля*. Середня тривалість життя шахтарів за
даними офіційної статистики становить 57-58 років. Це пов’язано із їхнею
працею у шкідливих і небезпечних умовах, з важкими фізичними
навантаженнями і високим психоемоційним напруженням внаслідок ризику
травмування чи загибелі.

В зв’язку із поглибленням вугільних шахт і відсутністю перспектив щодо
впровадження технологій безлюдного виймання вугілля, найближчим часом не
передбачається суттєвого поліпшення умов праці (Гриценко В.С., Коваленко
Н.П., Смірнова Н.Е., 2002). Негативний прогноз стосовно стану здоров’я
працюючих на вугільних шахтах Донбасу до 2010 року відбиває закономірне
погіршення ситуацiї в зв’язку з підвищенням ступеня шкідливості та
небезпечності умов праці внаслідок збільшення глибини розробки вугільних
пластів до 1,5 км i більше, запланованої інтенсифікації виробничого
процесу і підвищення обсягів видобутку вугілля (Меняйло М.І., 2000 та
ін.). Такі зміни умов праці і виробничих навантажень приведуть до
зростання небезпеки механічного i теплового травмування працюючих, і, як
наслідків, підвищення їхнього нервово-емоційного напруження в
роботі, збільшення ризиків професійно обумовлених захворювань,
частоти випадків раптової смерті на робочому місці тощо (Кундієв
Ю.І., 2000; Чернюк В.І., 2001; Валуцина В.М., 2000; Черкесов В.В.,
2000; Ластков Д.О., 2001; Трунова О.А., 2002 та ін.). Тривала робота в
таких умовах сприяє передчасному професійному старінню працюючих, що
проявляється не тільки у підвищенні рівня загальної та професійної
захворюваності і виробничого травматизму, але й у зниженні
працездатності (Решетюк А.Л., 1990; Солдак І.І., 1995; Передерій Г.С.,
2002).

Трудова дiяльнiсть гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, в
порівнянні з представниками інших підземних професій, потребує з боку
їхнього організму граничної мобiлiзацiї психофізіологічних резервів, які
забезпечують виконання роботи (Решетюк А.Л., 1990; Кобилянський О.Я.,
1993; Передерій Г.С., 2002; Каль’янов А.В., 1995; Меняйло М.І., 2000 та
iн.). Це пов’язано з низьким рівнем механізації та автоматизації
більшості трудових операцій, тривалим статичним навантаженням, роботою у
незручній позі тощо. До того ж на цих гірників впродовж майже всієї
зміни впливають значні концентрації пилу, понаднормативні рівні шуму,
вібрації, нерідко — нагріваючого мікроклімату. Зрушення, що виникають в
організмі в процесі роботи набувають стійкого характеру. Іноді вони
зберігаються навіть на початок наступної робочої зміни (Мухін
В.В. та ін., 2000; Передерій Г.С., 2002).

_____________

* Матеріали наради з актуальних питань професійної захворюваності в
Україні та стану медико-санітарної допомоги працівникам 7-8 квітня 2003
року.

Сьогодні проблема збереження здоров’я і працездатності гірників набула
максимального загострення в зв’язку з постарінням їх кадрового складу
через обмежений притік молоді. За даними офіційної звітності серед
гірників основних професій приблизно 25-30 % працюючих є пенсіонерами.
На це впливає втрата престижності гірничої професії, відсутність у
найближчому часі реальної перспективи щодо нормалізації умов праці і
стабілізації економічної ситуації. Таке становище вимагає невідкладного
удосконалення системи медико-профілактичного обслуговування шахтарів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: робота має
безпосередній зв’язок із основними напрямками діяльності ДП НДІ
медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (м.
Донецьк). Основні матеріали дисертації були отримані при виконанні
наступних НДР: “Розробити і впровадити систему медико-профілактичних
заходів щодо підтримки працездатності гірників глибокої вугільної шахти”
№ держреєстрації 01850005046, “Розробити фізіологічні методи контролю
для підтримки працездатності гірників глибоких вугільних шахт” №
держреєстрації 01860072071, “Вивчити умови та розробити режими праці для
гірників високотемпературних забоїв вугільних шахт Червоноармійського
виробничого об’єднання по добутку вугілля” № держреєстрації 01910026160,
“Обгрунтувати порядок надання відпустки, розробити медико-фізіологічні
методи підтримки працездатності гірників глибоких вугільних шахт в
період реадаптації до праці після відпустки” № держреєстрації
01910038663, “Розробити і впровадити методи профілактики донозологічних
(передхворобливих) порушень адаптації у гірників вугільних шахт” №
держреєстрації 0193U029010, “Розробити критерії визначення стійкої
втрати професійної працездатності при сполученні профзахворювань і
трудових каліцтв серед осіб працездатного і пенсійного віку,
обґрунтувати заходи щодо їх раціонального працевлаштування” №
держреєстрації 0197U015747, “Розробити систему динамічного нагляду за
станом умов праці, навколишнього середовища і здоров’я гірників
вугільних шахт з метою об’єктивізації діагностики і зниження ризику їх
захворювань” № держреєстрації 0102U004897.

Мета і задачі дослідження: розробити фізіолого-гігієнічні заходи
профілактики впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників,
зайнятих молотковим вийманням вугілля, на підставі комплексної оцінки
умов праці, характеру трудової діяльності, психологічних особливостей і
наявного потенціалу регуляторних систем.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені і послідовно вирішені
наступні задачі:

— надати фізіолого-гігієнічну оцінку умовам та характеру праці
гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля;

— визначити структуру особистості гірників, зайнятих молотковим
вийманням вугілля, стосовно їхньої інтроекстравертированості, емоційної
стійкості й тривожності;

— визначити особливості психовегетативних співвідношень серед гірників з
різними проявами інтроекстравертированості, емоційної стійкості й
тривожності поза роботою, у стані готовності до виконання роботи і
відновлення після неї;

— вивчити вплив інтроекстравертированості, емоційної стійкості й
тривожності гірників на характер трудової діяльності, її вегетативне
забезпечення, фізіологічну ефективність і продуктивність праці;

— вивчити вплив особливостей вегетативної регуляції гірників на рівень
вегетативного забезпечення трудової діяльності, фізіологічну
ефективність і продуктивність праці;

— розробити фізіолого-гігієнічні заходи профілактики впливу важкої праці
у шкідливих умовах на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля.

Об’єкт дослідження. Вплив умов і характеру праці, структури особистості
та регуляторних резервів організму на механізми вегетативного
забезпечення готовності гірників до роботи, особливості щодо її
виконання, процеси відновлення, фізіологічну ефективність і
продуктивність праці.

Предмет дослідження. Гірники вугільних шахт, які зайняті молотковим
вийманням вугілля в очисних забоях (забійники) і нішах (ГОЗ), їхні
робочі місця.

Методи дослідження. В роботі використані: гігієнічні (виміри пилу, шуму,
вібрації, температури, швидкості руху і вологості повітря), ергономічні
(виміри тривалості трудових операцій, пауз, обсягів, щільності, темпу і
продуктивності роботи), фізіологічні (визначення фізичної
працездатності, вегетативного тонусу, реактивності й забезпечення
діяльності, стомленості), психологічні (визначення
інтроекстравертированості, нейротизму й тривожності), статистичні методи
досліджень (варіаційної статистики, дисперсійного і
кореляційно-регресійного аналізу).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше висвітлено вплив
психовегетативних розбіжностей гірників на ступінь функціонального
напруження організму в трудовій діяльності. Установлено, що рівень
функціонального напруження визначається потужністю резервів регуляції та
спроможністю до їх ефективного використання, забезпечується відповідними
механізмами психовегетативної організації та обумовлює типовість
зрушень, що відбуваються. На основі досліджень встановлено структуру
психологічних особливостей гірників, зайнятих молотковим вийманням
вугілля, стосовно їхньої інтроекстравертированості, емоційної стійкості
й тривожності.

На основі проведених досліджень вперше виділений як окремий фактор
ризику професійного здоров’я гірників – “емоційна вразливість – висока
тривожність”, який сприяє розвитку втоми.

Удосконалено принципи формування груп ризику порушення здоров’я
гірників, обгрунтовано допустимі сполучення рівнів вертированості та
емоційної стійкості при виконанні важких робіт, розроблено
фізіолого-гігієнічні заходи профілактики негативного впливу на гірників
важкої праці у шкідливих умовах з урахуванням індивідуальної стійкості
організму.

Теоретична цінність отриманих результатів. На основі проведених
досліджень встановлено зв’язок між психологічними і вегетативними
особливостями гірників, з одного боку, характером трудової діяльності та
ступенем її важкості, з іншого. Визначено кількісний вплив
психоемоційної стійкості та ергономічних параметрів діяльності на рівень
функціонального напруження, фізіологічну ефективність і продуктивність
праці гірників.

Науково обгрунтовано прогноз розвитку станів стомлення з урахуванням
важкості праці та психовегетативних особливостей гірників.

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведених
комплексних досліджень умов і характеру праці установлено кількісну міру
дозового навантаження пилу, шуму і вібрації продовж робочої зміни й
розраховано професійні ризики порушення здоров’я, визначено критерії
допустимих виробничих навантажень з урахуванням психоемоційної стійкості
гірників, важкості й шкідливості праці, запропоновані відповідні підходи
щодо формування груп ризику, заходи профілактики впливу на працюючих
важкої праці у шкідливих умовах.

Впровадження результатів роботи в практику.

1. Державні санітарні правила та норми “Підприємства вугільної
промисловості” ДСП 3.3.1.095 – 2002 / В.В.Мухін, В.С.Гриценко,
В.В.Суханов та ін. — Київ, 2003. — 36 с

2. Медико-физиологические методы профилактики простудных заболеваний и
поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт и
рудников, часто болеющих ОРЗ: Метод. рекомендации. – Москва, 1989. – 27
с.

3. Методы выявления и немедикаментозной профилактики состояний
перенапряжения и переутомления у горнорабочих глубоких угольных шахт:
Метод. рекомендации. – Донецк, 1990. – 25 с.

4. Методика оценки функционального напряжения организма горнорабочих в
процессе труда: Информационное письмо. – Киев, 1988. – 2 с.

5. Способ определения функционального состояния людей / Авторское
свидетельство на изобретение №1745208 СССР, МКИ А 61 В 10/00/ —
№4634167/14. Заявлено 09.01.1989. Опубликовано 07.07.1992. Бюл. №25. –
2с.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено дослідження
параметрів мікроклімату, фізіологічних та ергономічних показників
трудової діяльності, функціональне та психологічне тестування обстежених
з метою визначення структури особистості, її вегетативного статусу і
потужності резервів регуляції, особливостей психовегетативної
організації в різних функціональних станах, ефективності трудової
діяльності, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих
результатів, написані всі розділи дисертаційної роботи, сформульовано
висновки, практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались та обговорювались на: 1-му з’їзді геронтологів і геріатрів
УССР (Дніпропетровськ, 1988), Республіканській науково-практичній
конференції “Науково-технічний прогрес і проблеми гігієни праці” (Київ,
1988), 2-му Всесоюзному симпозіумі “Фізіологічне нормування праці”
(Донецьк, 1989), Обласній науково-практичній конференції “Форми, методи
і шляхи удосконалення медико-профілактичного обслуговування працюючих”
(Донецьк, 1989), 1-му Всеросійському конгрессі “Профессия и здоровье”
(Москва, 2002), XIV з’їзді гігієністів “Гігієнічна наука та практика
на рубежі століть” (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 робіт, які
відображають її основні положення. З них одна монографія (у
співавторстві), шість — в наукових виданнях, перелік яких затверджений
ВАК України, дев’ять – в матеріалах і тезах конференцій, з’їздів,
симпозіумів.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, огляду
літератури, методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу і
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел із 338 найменувань, з яких 68 — іноземних
авторів. Дисертація викладена на 210 сторінках машинописного тексту,
проілюстрована 35 таблицями і 37 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В розділі 1 “Фізіолого-гігієнічні основи збереження професійного
здоров’я гірників, зайнятих видобуванням вугілля” наведений аналітичний
огляд публікацій вітчизняних та зарубіжних авторів, що присвячені
питанням медицини праці у вугільній галузі, перспективам її подальшого
розвитку, технічної модернізації, розробці санітарно безпечних
технологій, гігієнічному прогнозу щодо зміни умов праці та професійного
здоров’я гірників. Установлено, що переважають публікації стосовно
грунтовного вивчення окремих шкідливих та небезпечних факторів трудової
діяльності або комплексної гігієнічної оцінки умов праці в шахті та
їхнього впливу на здоров’я гірників з наступним обгрунтуванням загальних
принципів і заходів оздоровлення виробничого середовища і працюючих,
підтримання працездатності та профілактики професійних захворювань.

Водночас майже відсутні науково-практичні розробки стосовно вивчення
взаємозв’язку індивідуальних властивостей і якостей організму з рівнем
професійного здоров’я гірників, визначення серед різноманіття
індивідуальних розбіжностей працюючих біологічно значущих для
прогнозування ризиків порушення здоров’я та ідентифікація цих
розбіжностей як факторів ризику. Насамперед, це стосується досліджень
впливу психологічних характеристик на індивідуальну схильність особи до
певних способів реагування, індивідуальний ризик порушення здоров’я, а
звідси – розробки і оцінки ефективності заходів профілактики негативного
впливу на людину факторів праці, що враховують її індивідуальність.

В першу чергу, це стосується гірників, зайнятих на шкідливих, важких і
дуже важких роботах по вийманню вугілля відбійними молотками в умовах
психоемоційного напруження внаслідок ризику раптового вибуху метану або
пилу, викиду вугілля, виникнення пожежі, травмування внаслідок
механічного обрушення покрівлі тощо. Розкриття індивідуальних механiзмiв
стійкості та схильності гірників до дiї виробничих факторів дозволить не
тільки зрозуміти механізм вибору стратегії індивідуальної адаптації до
стресових дiй, тобто природу «антистресового імунітету», але і підвищити
ефективність заходів профілактики професійних захворювань і підтримання
професійного здоров’я.

Аналіз публікацій дозволив зробити висновок про необхідність вивчення
механізмів впливу на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля,
понаднормативних рівнів виробничих навантажень, розробки та впровадження
індивідуальних заходів профілактики ризиків їх професійного здоров’я.

В розділі 2 “Методи і обсяг досліджень” представлено організацію,
використані методичні підходи і комплекс методів досліджень, що
проводилися на вугільних шахтах ім. Калiнiна та iм. Леніна виробничого
об`єднання “Артемвугілля” із крутим заляганням пластів, а також ім.
Стаханова та ім. Калiнiна виробничих об`єднань «Червоноармiйськвугiлля»
й «Донецьквугiлля» із пологим заляганням пластів.

В умовах шахтних оздоровчих пунктів у вільний вiд роботи час були
обстежені 72 забійника і 64 гірника очисного вибою, що зайняті вийманням
ніші відбійними молотками. Крім того до і після зміни та в умовах
трудової діяльності були обстежені 36 забійників і 13 гірників ніші. За
результатами оцінки здоров’я 24 гірника були направлені до обласної
клініки професійних захворювань чи шахтного санаторія-профілакторія для
оздоровлення. Піч час оздоровлення вони були обстежені двічі: перед і по
закінченню курсу. Після повернення до роботи для оцінки ефективності
оздоровчо-профілактичних заходів гірники були обстежені повторно в
звичайних умовах трудової діяльності.

Для вивчення впливу факторів праці на гірників до і після роботи
оцінювали стан механізмів вегетативної регуляції за показниками
вегетативного тонусу, реактивності та забезпечення діяльності
серцево-судинної системи. Для цього використовували метод безперервної
реєстрації серцевих скорочень на електрокардіографі (варіаційна
пульсометрія) у спокою і при різних функціональних пробах
(Даньіні-Ашнера, з глибоким диханням, активну ортостатичну, з
вегетоактивними препаратами). Вимірювали артеріальний тиск і масу тіла.
Визначення вегетативного тонусу здійснювали за показниками серцевого
ритму, що отримані у спокої, і вегетативного індексу Кердо (ВІК,
ум.од.). Вегетативний індекс Кердо розраховували за формулою: ВІК = (1 –
АТд / ЧСС) * 100. За результатами опитування гірників згідно
стандартної анкети САН визначали їхнє самопочуття, активність і
настрій.

Перед зміною вивчали рівні фізичної працездатності, вертированості,
нейротизму й тривожності. Фізичну працездатність оцінювали за
результатами стандартного навантаження у вигляді сходинки на подвійний
східець в регламентованому темпі. Розраховували показник максимального
споживання кисню. Психологічну характеристику гірників визначали за
результатами особистого опитування за тестами Айзенка і Тейлора.
Досліджували вертированість, нейротизм і тривожність. Критерієм
диференціації обстежених на групи щодо їх вертированості та тривожності
в умовах виробничої діяльності був показник у 12 балів. До інтровертів і
емоційно стійких осіб відносили тих, які мали суму балів за відповідною
шкалою нижче 12. Інших обстежених відносили до екстравертів та емоційно
нестійких (вразливих). При обстежені гірників поза роботи їх
диференціацію проводили не за одним, а за сьома критеріями. Сумарна
оцінка у 25 балів була критерієм розподілу обстежених на
нетривожних і тривожних.

Трудову дiяльнiсть гiрникiв вивчали в реальних умовах діяльності. Для
цього проводили хронометраж трудових дiй i реєстрацію результатів праці.
Синхронно вимірювали частоту пульсу. Функціональний стан гiрникiв
досліджували протягом змiни з використанням природних пауз i технічних
перерв в роботі. Пальпаторно впродовж зміни вимірювали пульс. Паралельно
реєстрували час послідовних трудових операцій і пауз, а також обсягів
роботи у вигляді обсягів відбитого вугілля, кількості стояків кріплення.
Визначали фактичну тривалість робочої змiни, окремих трудових операцiй,
періодів безперервної роботи i наступного відпочинку, коефіцієнти часу
роботи i відпочинку, темп окремих трудових операцiй, індивідуальну
продуктивність праці. Аналізували три групи показникiв: ергономічні,
власне фізіологічні та інтегральні. Оцінку важкості й напруженості робіт
проводили за “Санітарними характеристиками основних робочих професій
вугільних шахт” (1983).

На робочих місцях гірників вимірювали температуру i швидкість руху
повітря, за номограмою розраховували його відносну вологість.
Вимірювання показникiв мікроклімату проводили протягом змiни тричі: на
початку, в середині i кінці зміни. Для вимірювання показників
мікроклімату використовували аспіраційний психрометр Асмана МВ-4М i
крильчастий анемометр АСО-3. Комплексну оцінка мікроклімату давали
відповідно до “Гігієнічної класифікації праці … “ (1986).

Дози шкідливих виробничих факторів та професійні ризики гірників
визначали у відповідності до загальноприйнятих принципів й підходів щодо
їх розрахунку (Суханов В.В. та ін., 1987; Чернюк В.І. та ін., 2000
тощо).

Результати обстеження піддавались статистичній обробці з використанням
системи Excel 97 (Microsoft? Excel 97; ?Microsoft Corporation,
1985-1997, all rights observed; copy s/n: 53491-111-1111111-82036) із
застосуванням алгоритму організації медичних статистичних досліджень
С.Н.Лапача із співавт. (2000).

В розділі 3 “Фізіолого-гігієнічна характеристика трудової діяльності
гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля” представлені ототожнені
результати фізіолого-гігієнічних досліджень забійників і гірників ніші.

Аналіз трудової діяльності гірників відбиває 2-5-разову перевагу в
роботі забійників, в порівнянні з гірниками ніші, долі енергоємних
операцій щодо відбивання вугілля і установлення кріплення за рахунок
6-кратного обмеження питомої ваги пауз. Внаслідок цього час активних
трудових дій у відсотках до тривалості робочого часу серед забійників
перевищує 94, а у гірників ніші становить лише 63. Інша суттєва
відмінність в діяльності обстежених виявляється у неможливості
забійників працювати в безпечній позі з опором на грунт. Представники
обох професій безперервно відчувають відповідальність за безпеку осіб,
що поряд, і безпеку щодо особистого життя. Протягом зміни середня
частота пульсу у гірників ніші та забійників становить відповідно 102
хв-1 та 127 хв-1. Згідно із класифікацією робіт щодо їх важкості й
напруженості за більшістю ергономічних показників труд гірників ніші є
важким і напруженим, забійників – дуже важким і дуже напруженим.

Під час роботи гірники підпадають під вплив шкідливих факторів
виробничого середовища. Концентрація пилу на робочому місті гірників
ніші перевищує ГДР в 1,9 — 4,9 рази, забійників – в 15– 24 рази
(табл. 1). За рівнем шкідливості це відповідає I – ІІ

Таблиця 1

Дози впливу впродовж робочої зміни шкідливих виробничих факторів

і професійні ризики порушення здоров’я гірників

Професія Доза впливу впродовж зміни

Очікуваний ризик (%)** від впливу

шуму

(дБА )

вібрації (дБ )

пилу

шуму

вібрації

Гірник ніші 1,9 — 4,9 85 — 91 113 — 116 3,5–19 / 7–38 3–7 / 4–13 15-23 /
23-33

Забійник 15,3 – 24,1 90 — 96 116 — 124 10–39 / 20–78 5-18 / 11–27 23-53
/ 34-64

ступеню і IV ступеню. При роботі з відбійними молотками на гірників
впливають шум і локальна вібрація. В залежності від типу відбійного
молотка, категорії відбійності вугілля, наявності порідних прошарків
тощо рівні шуму становлять 96 – 102 дБА, а вібрації за показниками
віброшвидкості – 122 — 130 дБ. З урахуванням тривалості дії цих
факторів протягом зміни еквівалентні рівні впливу на гірників
ніші шуму коливаються в діапазоні 85 — 91 дБА , вібрації – 113 — 116
дБ. Такі рівні дії віброакустичного фактора відповідають I-ІІ ступеню
шкідливості. При вийманні вугілля забійниками доза шумового
навантаження протягом зміни становить 90 — 96 дБА, вібрації –
116-124 дБ. За ступенем шкідливості такі навантаження дорівнюють
відповідно ІV і ІІ-ІV категоріям. На глибоких горизонтах на гірників
впливає ще й нагріваючий мікроклімат. За результатами отриманих доз
впливу шкідливих виробничих факторів визначені очікувані ризики розвитку
професійних захворювань на пневмоконіоз, нейросенсорну приглухуватість,
вібраційну хворобу. Серед забійників вони є вищими, ніж серед гірників
ніші, приблизно в 1,5 – 3 рази.

В розділі 4 “Вплив структури особистості та особливостей вегетативної
регуляції гірників на функціональний стан і працездатність” доведено, що
комбінація окремих психологічних властивостей гірників визначає
типологічну структуру особистості, впливає на емоційно-вегетативні
співвідношення в організмі та схильність до застосування тієї чи іншої
стратегії функціонування механізмів вегетативної регуляції. Це
виявляється у децентралізації механізмів регуляції та зниженні
симпатичних ефектів на периферії серед емоційно стійких гірників та у
проявах протилежної спрямованості серед емоційно вразливих (рис. 1).
Зниження емоційної стійкості супроводжується зміною регуляторної
стратегії децентралізації з потужними проявами периферичних вагальних
ефектів на протилежну. Більш економічний режим функціонування нервових
регуляторних утворень у звичайних умовах спокою, властивий емоційно
стійким особам, створює значно більші можливості для забезпечення потреб
організму при функціональних навантаженнях. Серед інтровертів
визначається послаблення впливу на процеси вегетативної регуляції з боку
центральних і підсилення впливу автономних нервових утворень. На відміну
від амбівертів та екстравертів домінуючою регуляторною стратегією
інтровертів є стратегія децентралізації.

Психологічні особливості гірників впливають на спрямованість змін в
організмі не тільки поза роботою, але й у вихідному стані готовності
щодо її виконання (рис. 2).

oe

- O h

o

o

oe

@

$

@

$

@

-боку центральних ланок регуляції відбиває невиправдану пасивність
механізму залучення ерготропних систем до процесів формування
готовності. Проте, після роботи у гірників-інтровертів зберігається
активація ерготропних систем з підйомом діастолічного артеріального
тиску, індексу централізації і відповідною перебудовою хвильової
структури серцевого ритму.

Наявні резерви регуляції та їх ефективне використання у формуванні стану
готовності відбиваються на фізіолого-ергономічних параметрах діяльності
гірників (табл. 2). Емоційно вразливим гірникам притаманний уповільнений
темп виконання найбільш важких і небезпечних трудових операцій за
рахунок збільшення часу на їх виконання і обмеження наступного
відпочинку. Можливо в такий спосіб робітники намагаються

Таблиця 2

Продуктивність та фізіологічна ефективність трудової діяльності гірників

Показники Середнє значення показника (Х ± mх)

у гірників наступного психологічного типу

ЕС-ІВ

ЕС-ЕВ

ЕНС-ЕВ

ЕНС-ІВ

Темп кріплення, стояків·хв-1 0,45±0,021 0,44±0,014 0,39±0,014***
0,39±0,018***

Тривалість роботи, хв 93,8±8,4 172,7±18,21* 204,2±22,82* 197,6±14,1*

Тривалість пауз, хв 22,1±2,25 20,7±1,83 7,1±0,82*** 4,0±0,80***

Робочий час у підсумку, хв 116,0±14,94 193,3±20,05* 211,2±23,39*
201,6±14,18*

Пульс протягом зміни, хв-1 107,1±4,35 105,6±4,12 120,7±4,25***
139,6±5,96***

полегшити собі переживання стресу і водночас уникнути невиконання
запланованих обсягів робіт. З боку вразливих інтровертів перебудова
поведінки не обмежується зменшенням потужності роботи. Додатково
використовується інший поведінковий механізм, який пов’язаний із
обмеженням загального виробничого навантаження у вигляді зменшення
тривалості робіт. Але поведінковий механізм психологічного захисту не
здатний сповна захистити гірників від розвитку недопустимих станів
діяльності. Особи з надмірною інтровертированістю чи емоційною
вразливістю під впливом виробничих стресорів відповідають максимальними
реакціями. Середня частота пульсу продовж зміни серед гірників стійких
до впливу психоемоційних факторів не перевищує 110 хв-1, серед емоційно
вразливих екстравертів – зростає до 121 хв-1, а якщо вони є інтровертами
— до 140 хв-1. Після роботи останні зазнають стійкого підвищення
артеріального тиску, погіршення самопочуття і зниження активності.

Доведено, що на ефективність діяльності й розвиток недопустимих зрушень
в організмі під час роботи впливає вихідний стан резервів регуляції.
Майже у 60 % гірників визначаються певні порушення збалансованості в
роботі окремих вегетативних ланок. З боку серцевої діяльності це
виявляється у вигляді тахікардії, коли частота пульсу у спокої перевищує
75 хв-1. Причому, частота пульсу приблизно у 8 % гірників ніші та 22 %
забійників перевищує 90 хв-1. Виражена тахікардія є наслідком надмірного
підсилення контролю за процесами вегетативної регуляції з боку
церебральних надсегментарних утворень. Такі зміни доповнюються
обмеженнями вегетативної реактивності, потужності механізмів
забезпечення енергетичних й інших потреб організму. Надмірна
централізація механізмів вегетативної регуляції в умовах трудової
діяльності викликає у гірників зростання пульсу до 144 хв-1 й стійке
підвищення діастолічного артеріального тиску. У симпатикотоніків
відзначаються низькі, а у парасимпатикотоніків високі рівні фізичної
працездатності, продуктивності та ефективності праці. Різниця в
показниках становить 21 %, 38 % та 51 %.

В розділі 5 “Заходи профілактики впливу важкої праці у шкідливих умовах
на гірників” досліджений генезіс недопустимих станів діяльності.
Визначено силу і характер впливу факторів виробничого середовища
(мікроклімату), технологічно-обумовлених (шуму, вібрації) та
ергономічних (важкості, тривалості та щільності роботи) факторів, а
також індивідуально-психологічних відмінностей гірників (вертированості
й нейротизму) на функціональний стан в роботі. Доведено, що розглянуті
фактори майже на 65 – 70 % визначають зміни, що відбуваються в
організмі. Визначено кількісні залежності між мікрокліматичними,
ергономічними параметрами та особистими характеристиками гірників, з
одного боку, та функціональним станом діяльності, з іншого. На цій
основі обгрунтовані допустимі сполучення ергономічних параметрів
діяльності для умов нагріваючого й нормального мікроклімату з
урахуванням індивідуальної стійкості гірників. Розроблено режими праці
щодо реалізації допустимих виробничих навантажень.

Удосконалено існуючи підходи і принципи щодо діагностики і профілактики
факторів ризику професійного здоров’я за рахунок додаткової оцінки
індивідуальної відповідності гірників в умовах діяльності. Новий підхід
враховує тезу про те, що професійна діяльність викликає з боку працюючих
неоднакову реакцію захисту, в основі якої лежать індивідуальні механізми
адаптації. Через надмірне й тривале напруження механізмів адаптації
відбувається їх зрив і розвиток хвороби. Зазначений принцип оцінки
здоров’я за станом резервів регуляції закладений нами у технологію
донозологічної діагностики. До того ж, до переліку факторів ризику
порушення професійного здоров’я запропоновано включити наявність у
гірників акцентуйованих психологічних проявів у вигляді надмірної
емоційної вразливості й вертированості. На підставі цих досліджень
обгрунтовано критерії оцінки щодо психоемоційною відповідності гірників
виробничим вимогам і принципи формування груп ризику, розроблені
ефективні методи виявлення гірників, що входять до групи ризику
порушення професійного здоров’я, а також заходи їх профілактики і
превентивної реабілітації (рис. 3).

Заходи профілактики і превентивної реабілітації гірників від наслідків
впливу шкідливих і важких умов праці спрямовані на підвищення стійкості
та прискорення процесів відновлення організму після роботи. Це
досягається шляхом фізіологічного нормування безпечних рівнів виробничих
навантажень з урахуванням мікрокліматичних умов на робочому місці,
ступеня важкості робіт, що виконуються, та стійкості гірників за рахунок
впровадження відповідних режимів праці у сполученні з використанням
ефектів оздоровлення природних та перетворених факторів. Гірники, що
належать до групи диспансерного спостереження через наявність особистих
психологічних факторів ризику, отримують сеанси психологічної
релаксації, електросну, аероіонізації, масажу, гідропроцедур з
послідуючим укутуванням та сном; при донозологічних проявах вегетативної
незбалансованості обсяги заходів реабілітації призначають з урахуванням
структури зрушень з боку автономної нервової системи.

В розділі 6 “Аналіз і узагальнення результатів досліджень” визначені
реальні кроки щодо розв’язання скрутної ситуації із станом здоров’я
шахтарів, що склалася в галузі. Насамперед це пов’язано із змінами
соціальних умов в суспільстві, стосується удосконалення базових
принципів побудови системи медичного обслуговування та забезпечення її
відповідною правовою й нормативно-методичною базою. Доведено
необхідність переходу від нереалістичної концепції створення абсолютно
небезпечних умов праці у різних сферах професійної діяльності до
концепції прийнятного ризику нанесення шкоди здоров’ю. Це дозволить
більш ефективно використовувати встановлені закономірності щодо
забезпечення безпеки праці. Саме на таку концепцію повинні опиратися в
своїй роботі служби професійного відбору і надання соціальних пільг та
компенсацій працюючим у шкідливих умовах, заходи щодо “захисту часом” у
вигляді скорочення тривалості робочої зміни, диференціації термінів
виходу на пенсію за стажем роботи, надання протягом року додаткових
відпусток, стратегія соціального страхування трудящих від
профзахворювань і нещасних випадків на виробництві та ін.

ВИСНОВКИ

1. Гігієнічною особливістю умов і характеру праці гірників при
молотковому вийманні вугілля є вплив на працюючих комплексу шкідливих
виробничих факторів (пил, шум, локальна вібрація, на глибоких горизонтах
– мікроклімат, що є нагріваючим), рівень яких впродовж зміни
визначається структурою і характером трудової діяльності, у сполученні
із значним функціональним напруженням організму при виконанні чималих за
обсягом та енергоємних за ступенем функціональних трат основних і
допоміжних немеханізованих операцій з видобування вугілля в умовах
особистого ризику за власне життя і безпеку інших осіб.

2. Вплив на забійників впродовж зміни провідних шкідливих факторів праці
є більш вираженим, ніж на гірників ніші: по пилу — у 10 разів, шуму на
4-5 дБА , вібрації — на 3-8 дБ. Відмінності в трудовій діяльності
виявляються у неможливості забійників працювати в безпечній позі з
опором на грунт, граничній щільності активних дій, домінуванні
енергоємних трудових операцій. За ергономічною оцінкою діяльності труд
гірників ніші є важким і напруженим, забійників – дуже важким і дуже
напруженим. На забійників впливають шкідливості переважно ІІІ–ІV
ступеня, на гірників ніші — на І-ІІ ступеня нижче. В результаті
професійні ризики забійників в 1,5 – 3 рази вище, ніж гірників ніші.

3. Умови і характер праці впливають на розподіл гірників за рівнями їх
вертированості. Більш ніж 90 % гірників обох професій належать до тих,
що є амбівертами, потенційними інтровертами і потенційними
екстравертами, у наступному співвідношенні: 42 %, 35,7 % і 13,4 %.
Приблизно 9 % гірників є інтровертами. Особи з акцентуйованими проявами
надекстра- чи надінтровертированості відсутні. За показниками емоційної
стійкості обстежені розподіляються за нормальним законом статистики у
такий спосіб: нормостеніків 31,8 %, потенційних конкордантів і
потенційних дискордантів – 25,5 % і 24,2 %, конкордантів і дискордантів
– 7,0 % і 8,3 %, надконкордантів і наддискордантів – 1,9 % і 1,3 %.

4. Більш економічна стратегія регуляції поза роботи із домінуванням
автономних механізмів забезпечує емоційно стійким особам більші, ніж у
емоційно вразливих, резерви для використання в умовах діяльності. Їх
мобілізація для забезпечення діяльності є типовою реакцією більшості. На
відміну від неї емоційно вразливі інтроверти в період, що передує
роботі, не застосовують стратегію мобілізації. Структура
психовегетативної організації та обрана стратегія забезпечення
готовності визначає рівень напруження організму в роботі у такий спосіб:
пульс екстравертів та інтровертів емоційно стійких становить відповідно
106 хв-1 і 107 хв-1, емоційно вразливих — 120 хв-1 і 140 хв–1. Після
роботи останні зазнають стійкого підвищення артеріального тиску,
погіршення самопочуття і зниження активності.

5. Вплив умов і характеру праці забійників на автономну нервову систему
виявляється у вигляді вегетативного дисбалансу в бік переваги на
периферії симпатичних ефектів. Доля осіб із вираженою і помірною
ваготонією, нормотонією, помірною і вираженою симпатикотонією
прогресивно зростає від 0 % до 11 %, 30 %, 37 % та 22 %. На відміну від
забійників у гірників ніші домінування симпатичних ефектів не є таким
вираженим. Доля осіб із вираженим вегетативним дисбалансом
парасимпатичної чи симпатикотонічної спрямованості не перевищує 5 – 8 %.
Інші гірники належать до тих, хто має збалансовану регуляцію (25 %), або
помірну перевагу парасимпатичної (14 %) чи симпатичної (48 %) ланки.

6. Тонус автономної нервової системи відбиває ступінь залучення до
регуляції центрально-периферійних механізмів. При послідовному
зіставленні парасимпатичних, нормальних і симпатікотоничних ефектів
регуляції виявляється збільшення втричі співвідношення в потужності між
низько- і високочастотними складовими серцевого ритму, зменшення на
третину тривалості кардіоінтервалів, майже на порядок — їх дисперсії,
обмеження не менше ніж вдвічі симпатичних і парасимпатичних резервів.
Такі результати відбивають зміну регуляторної стратегії в напрямку її
централізації. У симпатикотоніків відзначаються низькі, а у
парасимпатикотоніків високі рівні фізичної працездатності,
продуктивності та ефективності праці. Різниця в показниках становить 21
%, 38 % та 51 %. При нормотонії параметри зазначених показників мають
проміжне значення.

7. Сумарний вплив виробничих та особистих факторів гірників на
формування функціонального стану діяльності становить майже 70 %. Внесок
виробничих й особистих факторів та їх спільний вплив визначається
співвідношенням 1,0:0,7:1,2, що у відсотках становить 23, 16 і 27.
Стійки залежності між параметрами мікроклімату, ергономічними
характеристиками діяльності й психологічними особливостями гірників, з
одного боку, і зрушеннями в організмі, з іншого, визначають кількісну
міру реакції працюючих у наступному вигляді: на кожний градус приросту
температури повітря понад гранично допустимого рівня перевищення
допустимої величини пульсу дорівнює одному удару, на кожну годину
збільшення тривалості робочого часу – двом ударам, при переході з важкої
на дуже важку роботу — одинадцяти ударам. Зростання емоційної
вразливості чи акцентуація вертированості з кожним балом викликає
приріст пульсу на 1,5-2 удари.

8. Обгрунтовано принципи та критерії диференціювання гірників на групи
ризику здоров’я за показниками стійкості до впливу виробничих факторів і
станом регуляторних систем. Заходи профілактики спрямовані на підвищення
стійкості і темпів відновлення гірників, уникання в роботі недопустимих
функціональних станів через неадекватні виробничі навантаження. Вони
включають водяні та фiзiопроцедури, методи психологічного впливу,
адаптогено-, вiтамiно-, рефлексопрофiлактики і фізіологічні режими
праці. Ефект впровадження заходів виявляється у зниженні важкості праці
приблизно на категорію і розширення меж безпечної роботи гірників за
психологічними оцінками Айзенка у підсумку на 7 балів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Сполучення акцентуйованих проявів вертированості з невідповідною
умовам виробничої діяльності емоційною стійкістю гірників, що зайняті
молотковим вийманням вугілля, вважається особистим фактором ризику
перевтоми й наступного розвитку вегетативної чи іншої патології.
Позитивна оцінка вегетативних зрушень у вигляді певного донозологічного
симптому вегетативної незбалансованості засвідчує невідповідність
стійкості гірників виробничим умовам і доповнює перелік особистих
факторів ризику здоров’я. За цими принципами формуються групи
диспансерного спостереження.

2. Особи, що мають особисті фактори ризику, підлягають додатковому
спеціалізованому обстеженню на виявлення гострих чи хронічних
захворювань. Спрямованість таких обстежень визначається імовірністю
порушення роботи певних органів і систем гірників під впливом діючих
шкідливих факторів праці. Для оцінки здоров’я залучаються вузькі
спеціалісти, насамперед, профпатологи, невропатологи, кардіологи та ін.

3. Гірники, що належать до групи диспансерного спостереження через
наявність особистих психологічних факторів ризику, отримують сеанси
психологічної релаксації, електросну, аероіонізації, масажу,
гідропроцедур з наступним укутуванням та сном; при донозологічних
проявах вегетативної незбалансованості обсяг заходів реабілітації
призначають з урахуванням структури зрушень з боку автономної нервової
системи.

4. На період оздоровлення без відриву від роботи і після захворювань з
ТВП гірники, що мають особисті фактори ризику, переводяться на роботи з
обмеженою тривалістю робочого часу у відповідності до рівня їх
вертированості й емоційної стійкості, ступеня важкості роботи, величини
перевищення температури повітря ГДР. Терміни трудової реабілітації для
гірників ніші становлять 5 – 6 днів, забійників 7 – 8 днів. В умовах
нагріваючого мікроклімату тривалість реабілітації збільшується на 2 – 4
дня.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Іванов В.В. Профілактика впливу важкої праці у вугільній галузі //
Вісник

соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2005. —
№1. – С. 39-43.

2. Передерій Г.С., Іванов В.В. Особливості регуляції вегетативних
функцій у гірників, які працюють за важких умов вугільних шахт
//Фізіологічний журнал. – 2004. – Т. 50, № 1. – С.66-75. (Дисертантом
проведено експериментальні дослідження, аналіз літератури та
інтерпретація одержаних результатів).

3. Іванов В.В. Вплив індивідуально-психологічних якостей
гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля, на їхній функціональний
стан і працездатність // Гигиена труда: Респ. межвед. сб. — Киев:
Здоров’я, 2003. – Вып. 34. – С. 493-507.

Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Мухин В.В., Трунова О.А., Куляс В.М.,

Иванов В.В. Физиологические механизмы адаптации и реадаптации //
Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. Мухина В.В. –
Донецк, 2000. – С.63-80

( 75% -обстеження шахтарів та аналітична обробка матеріалів).

5. Передерий Г.С., Николаев Г.Н., Тарасенко В.Т., Иванов
В.В., Иванец С.В., Росинский В.В. Работоспособность горнорабочих
очистных забоев угольных шахт Донбасса, работающих при нормальной и
высокой температуре // Медицина труда и промышленная экология. — 1993. —
№ 3-4. — С. 17-19. (Здобувачем сформульовано задачу, проведено
порівняльну характеристику робітників, працюючих при нормальній та
високій температурі).

6. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Иванов В.В.
Физиолого-эргометрическая характеристика труда шахтеров // Медицина
труда в угольной промышленности / Под ред. Мухина В.В. – Донецк, 2000. –
С.51-57 ( 70% — збір та обробка матеріалу, аналіз одержаних
результатів).

7. Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Иванов В.В.
Физиологическое нормирование и рационализация труда // Медицина труда в
угольной промышленности / Под ред. Мухина В.В. – Донецк, 2000. –
С.190-195 ( 70% — збір та обробка матеріалу, 50% — вибір методичних
підходів для оцінки працездатності гірників).

8. Передерий Г.С., Гребняк В.П., Иванов В.В. Яковлева И.Г.
Особенности физиологических реакций в процессе труда у горнорабочих
угольных шахт, страдающих гипертонической болезнью // Гигиена труда и
профессиональные заболевания. — 1991. — № 3. — С. 5-7. ( Дисертантом
проведено аналіз літератури та одержаних результатів).

9. Кобец Г.П., Передерий Г.С., Ткаченко Л.Н., Иванов В.В., Кива
А.И. Методы медицинской профилактики пограничных состояний и
поддержания работоспособности горнорабочих глубоких угольных шахт
// Гигиена труда и профессиональные заболевания. — 1990. — № 1.- С.
17-20. ( Здобувачем проведено експериментальні дослідження та аналіз
одержаних результатів).

в інших наукових та науково-практичних виданнях:

10. Іванов В.В., Передерій Г.С., Харковенко Н.М. Вплив умов
праці та психологічних характеристик гірників, зайнятих молотковим
вийманням вугілля, на їхній функціональний стан // Гігієнічна наука і
практика на рубежі століть: Матер. ХІV з’їзду гігієністів України. –
Дніпропетровськ, 2004. – Том ІІ. – С.155-156.

11. Передерий Г.С., Иванов В.В. Профессиональное старение
горнорабочих угольных шахт Донбасса // Материалы 1-го Всероссийского
конгресса “Профессия и здоровье”. – М., 2002. – С.591-592.

12. Иванов В.В. Особенности системной организации кардиореспираторной
функции у горнорабочих с высокой и низкой профессиональной надежностью
// Актуальные вопросы гигиены труда и профпатологии: Тез.докл.пленума
секции молодых ученых и специалистов проблемной комиссии “Научные основы
гигиены труда и профпатологии”. – Волгоград, 1990. – С.28.

13. Иванов В.В. Изменение работоспособности горнорабочих глубоких
угольных шахт под влиянием адаптогенов // Тез.докл.науч.конф.мол.учен. –
Донецк, 1990. – С.76-77.

АНОТАЦІЯ

Іванов В.В. Оцінка і профілактика впливу важкої праці у шкідливих умовах
на гірників, зайнятих молотковим вийманням вугілля – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут медицини праці Академії
медичних наук України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена розробці фізіолого-гігієнічні заходів профілактики
впливу важкої праці у шкідливих умовах на гірників, зайнятих молотковим
вийманням вугілля, на підставі комплексної оцінки умов праці, характеру
трудової діяльності, особистих особливостей і наявного потенціалу
регуляторних систем.

Надано порівняльну фізіолого-гігієнічну та ергономічну оцінку умовам й
характеру праці гірників ніші та забійників, установлені провідні
шкідливі фактори впливу на гірників, визначені дозові навантаження
впродовж зміни і ризики розвитку професійних захворювань.

Визначено структуру особистості гірників стосовно їх вертированості,
емоційної стійкості й тривожності; досліджені особливості
психовегетативних співвідношень та особливості щодо мобілізації
механізмів забезпечення готовності до виконання роботи і відновлення
після неї серед осіб із різними проявами вертированості та емоційної
стійкості; вивчено вплив вертированості й емоційної стійкості на
характер трудової діяльності, її вегетативне забезпечення, фізіологічну
ефективність і продуктивність праці. Вивчено вплив особливостей
вегетативної регуляції гірників на рівень фізичної працездатності,
вегетативного забезпечення діяльності, фізіологічну ефективність і
продуктивність праці.

Досліджено генезіс недопустимих станів діяльності. Визначено силу і
характер впливу факторів праці та індивідуально-психологічних
відмінностей гірників на функціональний стан в роботі. Доведено, що ці
фактори на 65 – 70 % визначають зміни, що відбуваються в організмі.
Розроблено режими праці для реалізації допустимих виробничих
навантажень.

Удосконалено існуючи підходи і принципи щодо діагностики і профілактики
факторів ризику професійного здоров’я. Обгрунтовано критерії оцінки щодо
психоемоційною відповідності гірників виробничим вимогам і принципи
формування груп ризику, розроблені ефективні методи виявлення гірників,
що входять до групи ризику, а також заходи профілактики та оздоровлення.

Ключові слова: гірники, умови праці, функціональний стан діяльності,
психологічні особливості, регуляторні механізми, профілактика,
оздоровлення.

SUMMARY

Ivanov V.V. Estimation and prevention of hard work influence and harmful
conditions upon the coal workers engaged in hammer mining – Manuscript.

Thesis for the Candidate of Medical Sciences degree in speciality
14.02.01 – Hygiene Institute of Labour Medicine of AMS Ukraine, Kiev,
2005.

The dissertation is devoted to the working out of physiologo-hygienic
measures for influence prevention of hard work in harmful conditions
upon the coal miners engaged in hammer mining under complex estimation
of working conditions, labour activity, personal features and obvious
potential of the regulatory systems.

Comparative physiologo-hygienic and ergonomic estimation of the
conditions and labour character of coal miners in stable and cutters
were given. The main harmful factors of influence upon the coal miners
were determined. Dose loads during the shift and risks of occupational
diseases development were defined.

Structure of coal miners features according to their extra- and
introversion, emotional stability and anxiety was determined.
Peculiarities of psycho-vegetative correlation and peculiarities of
mechanisms mobilization for the readiness of doing work and recovery
after it among the persons with different manifestation of extra- and
introversion and emotional stability were studied; influence of extra-
and introversion and emotional stability upon the labour activity, its
vegetative ensuring, physiologic efficiency and labour productivity were
studied. An influence of vegetative regulation of coal miners upon the
level of physical capacity for work, vegetative ensuring of labour
activity, physiologic activity and labour productivity were studied.

Genesis of inadmissible states of activity was analyzed. Strength and
influence of labour factors and individual psychological differences of
coal miners upon the functional state in work were determined. It was
proved that these factors determined changes (65-70 %) which took place
in the body. Labour regimes for the realization of admissible industrial
loads were worked out.

Approaches and principles of diagnosis and prevention for the risk
factors of occupational health were improved. Criteria of estimation for
the psycho-emotional conformity of coal miners to the industrial
requirements and principles of risk groups forming were grounded;
effective methods for the reveal of the coal miners of risk groups and
measures of prevention and sanitation were worked out.

Key words: coal miners, working conditions, functional state of
activity, psychological peculiarities, regulatory mechanisms,
prevention, sanitation.

АННОТАЦИЯ

Иванов В.В. Оценка и профилактика влияния тяжелой работы во вредных
условиях на горнорабочих, занятых молотковой выемкой угля – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.02.01 – гигиена. – Институт медицины труда Академии
медицинских наук Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке физиолого-гигиенических мер
профилактики влияния тяжелой работы во вредных условиях на горнорабочих,
занятых молотковой выемкой угля, на основе комплексной оценки условий
труда, характера трудовой деятельности, личностных особенностей и
наличного потенциала регуляторных систем.

Проведена сравнительная физиолого-гигиеническая и эргономическая оценка
условий и характера труда горнорабочих ниши и забойщиков, установлены
ведущие вредные производственные факторы, установлена количественная
мера сменной дозной нагрузки пыли, шума и вибрации, рассчитаны риски
развития профессиональных заболеваний.

На основе массовых исследований установлена структура личностных
особенностей горнорабочих, занятых молотковой выемкой угля, касающихся
психологических характеристик вертированности, эмоциональной
устойчивости и тревожности.

Впервые показано влияние индивидуально-психологических различий на
избираемую шахтерами вне работы стратегию регуляции вегетативных функций
с преобладанием автономных или центральных регуляторных систем, на
степень функционального напряжения организма в трудовой деятельности.
Установлено, что уровень функционального напряжения в работе
определяется мощностью резервов регуляции и способностью к их
эффективному использованию, обеспечивается соответствующими механизмами
психовегетативной организации и обусловливает типичность происходящих в
организме сдвигов. Установлена связь между психологическими и
вегетативными особенностями горнорабочих, с одной стороны, характером
трудовой деятельности и степенью ее тяжести, с другой. Определено
количественно влияние психоэмоциональной устойчивости и эргономических
параметров деятельности на уровень функционального напряжения,
физиологическую эффективность и продуктивность труда горнорабочих
изучаемых профессий.

Показано, что влияние условий и характера труда на автономную нервную
систему горнорабочих проявляется в виде вегетативного дисбаланса с
превалированием на периферии симпатических эффектов. Изучено влияние
особенностей вегетативной регуляции на мощность резервов адаптации,
уровень физической работоспособности, физиологическую эффективность и
производительность труда.

Исследован генезис недопустимых состояний деятельности. Определены сила
и характер влияния факторов труда, а также индивидуально-психологических
различий горнорабочих на функциональное состояние в работе. Установлено,
что эти факторы приблизительно на 65 – 70 % определяют изменения,
которые происходят в организме.

На основе проведенных исследований впервые выделен как личностный фактор
риска профессионального здоровья горнорабочих – их “эмоциональная
неустойчивость и тревожность”, которые способствует развитию утомления.
Научно обоснован прогноз развития состояний утомления с учетом тяжести
труда и психологических особенностей горнорабочих.

Усовершенствованы принципы формирования групп риска нарушения здоровья
горнорабочих, обоснованы допустимые сочетания уровней вертированности и
эмоциональной устойчивости при выполнении тяжелых и напряженных, очень
тяжелых и очень напряженных работ, определены
индивидуально-психологические критерии для подбора допустимых
производственных нагрузок, разработаны физиологически обоснованные
режимы труда с учетом психоэмоциональной устойчивости горнорабочих,
тяжести и вредности выполняемых работ, обоснованы меры повышения
устойчивости и восстановления горнорабочих при выполнении ими тяжелой
работы во вредных условиях с учетом индивидуальных особенностей
организма.

Ключевые слова: горнорабочие, условия труда, функциональное состояние
деятельности, психологические особенности, регуляторные механизмы,
профилактика, оздоровление.

Похожие записи