Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Григор’єва Людмила Іванівна

УДК 615.849 — 614.7:613

Оцінка динаміки радіоекологічної обстановки та дозового навантаження на
населення в районах функціонування головних зрошувальних систем
Миколаївського регіону

03.00.01 — радіобіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Миколаївському державному гуманітарному університеті
імені Петра Могили Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент

Томілін Юрій Андрійович

Миколаївський державний гуманітарний університет

імені Петра Могили, завідувач науково-методичного центру екобезпеки

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Кутлахмедов Юрій Олексійович

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України,
завідувач лабораторії радіоекології

доктор біологічних наук, професор

Войціцький Володимир Михайлович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор кафедри біохімії

Провідна установа: Національний аграрний університет, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “21 ” червня 2004 року о 14 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ,
пр-т Глушкова, 2, корпус 12, біологічний факультет, ауд.433

Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64, спецрада Д
26.001.24, біологічний факультет

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул.
Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “11 ” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.б.н.
Т.Р.Андрійчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Радіаційний моніторинг довкілля і, насамперед, у
сфері агропромислового комплексу відіграє важливу роль при оцінці впливу
радіаційних факторів на сукупність живих істот та на людину [Войцехович,
1996; Гудков, 1996; Кутлахмедов та ін., 2003]. Важливе значення при
цьому має аналіз міграції радіонуклідів через сільськогосподарські
ланцюжки, бо через споживання продуктів харчування, які містять
радіоактивні речовини, в багатьох ситуаціях пов’язано додаткове
опромінення населення [Гудков, 1991]. Останнє особливо актуально
сьогодні в зв’язку зі змінами поглядів багатьох радіобіологів на вплив
“малих доз” опромінення на організм [Гродзинський, 2000; Бурлакова,
1997]. З огляду на сучасний науковий підхід до дії малих рівнів
опромінення людини, з численних підтверджень їх шкідливого впливу на
біологічні процеси, які відбуваються в організмі, нагальною потребою є
пошук будь-яких заходів, що сприяли б зниженню надходження
радіонуклідів до людини.

У господарствах півдня України майже всі овочеві культури, кормові
рослини, зернові культури вирощуються на зрошуваних угіддях [Гаркуша,
1979; Алексахин, 1985; Коваленко, 2001]. Тому шляхи надходження
радіонуклідів у сільськогосподарські рослини, їх подальше пересування за
харчовими ланцюжками і формування додаткової дози опромінення населення
цього регіону пов’язані саме зі зрошуваним землеробством [Алексахин,
1985; Томилин и др., 1993]. Своєрідність природнокліматичних умов
Миколаївського регіону, існування різних факторів, які впливають на
надходження радіонуклідів у зрошувальну воду (забруднення річок
чорнобильським аварійним викидом, стічними водами Криворізького
гірничопромислового басейну і станційними радіонуклідами
Південноукраїнської та Запорізької АЕС) [Томілін, 2003], а також
особливості зрошуваного землеробства (засоленість і заболоченість
ґрунтів, норми зрошення сільськогосподарських культур, дощувальна
техніка та ін.) зумовлюють специфічність радіаційної ситуації на
зрошуваних територіях регіону. Проведення в Миколаївському регіоні робіт
з оцінки динаміки радіоекологічної ситуації в районах функціонування
зрошувальних систем дозволить визначити на території кожного зрошуваного
масиву наявність (або відсутність) суттєвих особливостей і різниці в
формуванні радіонуклідного складу зрошувальної води, в міграції
радіонуклідів у біоценозі зрошуваних масивів, а також у розмірах
додаткового навантаження на населення за рахунок споживання
сільгосппродукції, отриманої зі зрошуваних угідь.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
відповідно до тем державних програм: “Изучение возможных дозовых
нагрузок на население за счет жидких отходов АЭС, удаляемых в водоемы,
используемые для орошения сельхозугодий” (№ державної реєстрації ІБФ
80011-88), “Обоснование предельно допустимых концентраций 137Сs и 90Sr в
воде, забираемой из р.Днепр на орошение” (№ державної реєстрації ІБФ
4Н-1-91-2) та затверджених рішеннями III та IX сесій обласної Ради
обласних екологічних програм Миколаївщини на період 1990-2000рр. (пункт
9.2. “Визначення розмірів надходження 90Sr з дніпровською водою на
зрошувані землі”, пункт 9.4.»Оцінка впливу на людину та зовнішнє
середовище 3H, що надходить з рідкими скидами Південноукраїнської АЕС»).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи ? дослідження динаміки
формування радіоекологічного стану в біоценозах трьох зрошуваних масивів
Миколаївського регіону та встановлення розмірів додаткового опромінення
людини від споживання зрошуваних сільськогосподарських культур.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

визначити фактори впливу на формування радіаційного стану в біоценозах
обстежених зрошуваних масивів і оцінити їх розмір;

оцінити процеси поглинання і перерозподілу 90Sr, 137Сs та 3H у ланцюжку
“зрошувальна вода — ґрунт — сільськогосподарські культури” і визначити
інтенсивність переходу вказаних радіонуклідів зі зрошувальної води у
сільськогосподарські культури для кожного зрошуваного масиву;

визначити розміри та зробити прогноз радіаційного навантаження на людину
від споживання сільськогосподарської продукції зі зрошуваних земель.

Об’єкт дослідження. Фактори формування радіаційної ситуації на території
зрошуваних масивів, шляхи надходження 90Sr, 137Сs та 3Н у зрошувальну
воду систем регіону та їх накопичення сільськогосподарськими культурами
при зрошуванні, доза опромінення людини за рахунок зрошення та заходи
щодо її зменшення.

Предмет дослідження. Річкові вода й донні відкладення, зрошувальна вода,
сільськогосподарські культури, ґрунти головних зрошуваних масивів
Миколаївського регіону.

Методи дослідження. Гама-спектрометричне визначення 137Сs,
радіохімічно-радіометричний метод визначення 90Sr,
рідинно-сцинтиляційний радіометричний метод визначення 3H та
математично-статистичні методи обробки результатів досліджень.

Наукова новизна роботи. Отримані дані розширюють існуюче уявлення про
формування в кожному зрошуваному масиві радіаційної ситуації, динамічно
пов’язаної з регіональними природно-техногенними факторами. Вперше
визначено особливості міграції одного з основних
радіобіологічно-значимих радіонуклідів – 3Н – у системі: рідкі скиди
АЕС — зрошувальна вода — сільськогосподарські культури, та встановлено
коефіцієнти переходу цього радіонукліду з води у сільськогосподарські
культури при зрошуванні. Встановлено відмінність між коефіцієнтами
переходу 90Sr, 137Cs зі зрошувальної води у сільськогосподарські
культури в різних зрошуваних масивах регіону. Вперше побудовано
математичну модель зв’язку 3Н у воді біоставків очисних споруд
Південноукраїнської АЕС з вмістом його у верхньому водному підземному
горизонті. Вперше визначено розмір депонування станційного 137Сs донними
відкладеннями р. Арбузинки та показано існування процесу вторинного
забруднення 137Сs річкової води за рахунок десорбції 137Сs з донних
відкладень.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть
бути використані при прогнозуванні радіаційної ситуації в біоценозах
обстежених зрошуваних масивів Миколаївського регіону. Встановлені
коефіцієнти переходу 3Н, 90Sr, 137Cs у сільськогосподарські культури при
зрошуванні дозволять визначити розмір накопичення цих радіонуклідів
сільськогосподарськими культурами та прогнозувати додаткову дозу
опромінення за рахунок зрошення. Результати досліджень компонентів
біоценозів зрошуваних масивів використані як навчальний матеріал при
викладанні курсів “Моніторинг навколишнього середовища”,
“Радіоекологія”, “Радіобіологія” на екологічному факультеті
університету.

Результати роботи використані у таких державних документах:

Заключение экспертной комиссии для проведения государственной
экологической экспертизы проекта Ташлыкской ГАЭС, Киев, 1993.
/Минприроды Украины №6-8/656 от 25.08.1992./.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на проектні
матеріали “Южно-Украинский энергокомплекс. Ташлыкская ГАЭС. Уточненный
проект”. (Укргідропроект, Харків, 19991). МОЗ України, №В489 від
02.12.1997.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто провів аналіз наукової
літератури за темою роботи, оволодів необхідними аналітичними методами
та математично-статистичними методами обробки матеріалів досліджень,
брав участь у відборі і підготовці проб з об’єктів навколишнього
середовища для спектрометричних і радіометричних вимірювань, які сам усі
і провів. За участю наукового керівника проведено аналіз та
інтерпретація результатів роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень по темі
дисертації були висвітлені на: Міжнародній науковій конференції
«Оросительные мелиорации — их развитие, эффективность и проблемы»
/Херсон, 1993/; Міжнародній науково-практичній конференції
“Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на
Чернобыльской АЭС” /Київ, 1993/; II науково-практичній конференції
«Рациональное природопользование: системный анализ в экологии»
/Севастополь, 1996/; Науково-практичній конференції з радіаційної
гігієни /Київ, 2000/; VIII науково-методичній конференції «Людина та
навколишнє середовище» /Одеса 2000, 2002/; Науково-практичній
конференції “Могилянські читання” /Миколаїв, 2000-2002./;
Науково-практичній конференції “Біологічні читання” /Миколаїв, 2003./;
Науковій конференції “Фальцфейнівські читання” /Херсон, 2001, 2003/;
Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2003”
/Дніпропетровськ, 2003/; III з’їзді з радіаційних досліджень /Київ,
2003/.

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 10 статей та 9 тез
доповідей, з них 5 статей у фахових виданнях, що затверджені ВАК
України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, огляду наукової літератури, матеріалів та методів дослідження,
результатів власних досліджень та їх обговорення, висновків, списку
використаної літератури, що включає 216 джерел вітчизняної та іноземної
літератури. Текст дисертації викладено на 195 сторінках, в тому числі 34
таблиці та 36 рисунків.

Матеріали і методи досліджень

Дослідження базувалися на радіоекологічних принципах вивчення
присутності, розподілу та міграційних процесів радіонуклідів у
компонентах біоценозів зрошуваних масивів [Гудков, 1991; Перепелятников,
1999; Кутлахмедов, 2003] з використанням класичних методик
радіометричних аналізів. Вивчено фактори формування радіаційної ситуації
на території цих зрошуваних масивів і особливості накопичення 90Sr та
137Cs сільськогосподарськими культурами на зрошуваних ділянках в період
з 1988 по 1999рр., а 3Н — по 2001р. Для кожного зрошуваного масиву
досліджувалися проби води з магістральних каналів та з водоймищ системи,
а також з річок, водами яких наповнюються водоймища цих зрошувальних
систем ? Інгулець, Дніпро, Південний Буг, Арбузинка, Мертвовод.
Досліджено також проби ґрунту та сільськогосподарських культур (озима
пшениця, люцерна, морква, буряк, томати, огірки), що вирощувалися на
зрошуваних угіддях цих масивів. Усі дослідження виконані в Миколаївській
науково-дослідній лабораторії з проблем радіаційної безпеки населення
“Ларані”. Радіометрія 90Sr виконувалась на установці УМФ-1500 через
визначення ізотопу 90Sr по рівноважному вмісту дочірнього 90I,
мінімально-детектована активність 90Sr складала 4 Бк/кг при тривалості
експозиції 1000 сек. Гама-спектрометричні дослідження зразків проб на
вміст 137Cs проводились за допомогою спектрометричної установки АМА-03Ф
з напівпровідниковим детекто-ром ДГДК-125В; мінімально-детектована
активність 137Cs при експозиції 18000 сек. складала 1 Бк/кг. Радіометрія
проб 3Н виконувалася на рідинно-сцинтиляційній установці «БЕТА-2» у
безкалійних кюветах «Оptіfase» при використанні рідинного сцинтилятору
«Optіfase Hіsafe-3» (мінімально-детектована активність 3Н – 10 Бк/л), а
також на радіометричній установці “Quantulus-1020”
(мінімально-детектована активність 3Н – 3 Бк/л). У роботі використані
дані аналізів вмісту хімічних речовин у воді, які отримані в НДЛ
“Ларані” та в Миколаївській обласній санітарно-епідеміологічній станції.
Визначення та оцінка розмірів дозового навантаження на людину внаслідок
потрапляння радіонуклідів в організм із зрошуваними
сільськогосподарськими культурами проведено за існуючою в галузі
радіаційної безпеки методикою розрахунку еквівалентної дози
випромінювання через сумарне річне надходження радіонуклідів до
організму людини [Кутлахмедов, 2003; публікація №60 МКРЗ].

Дані натурних досліджень обробляли загальноприйнятими методами
математичної статистики [Кучеренко та ін., 2001; Ферстер, 1983;
Мостеллер, 1982] за допомогою програмного забезпечення Excel Microsoft
та Statistika 5.5.

Результати досліджень та їх обговорення

HYPERLINK \l «_Toc64882293″ Формування радіаційної ситуації на
території зрошуваних масивів . Основним джерелом прісної води, яку
використовують при зрошенні на півдні України, є води річок: Дніпро,
Дністер, Південний Буг та інших річок басейну Чорного моря. В роботі
представлена радіоекологічна оцінка територій функціонування трьох
зрошувальних систем регіону: Інгулецької, Південно-Бузької та
Білоусівської, вибір яких пояснюється різницею як у джерелах водного
забезпечення, так і в факторах формування в них радіаційної ситуації.

На території Інгулецького зрошуваного масиву. Джерелом формування водних
обсягів Інгулецької зрошувальної системи є р. Дніпро, вода якого
надходить протитоком по заглибленому на протязі 80 км руслу р. Інгулець
до місця водозабору насосної станції. Зрошенням охоплені землі 55
господарств Снігурівського і Жовтневого районів Миколаївської області, а
також трьох районів Херсонської області загальною площею 62700 га.
Результати досліджень показали, що за час спостережень достатнього
перемішування інгулецької води з дніпровською не відбувалося, і на
угіддя цієї системи надходили високо мінералізовані (загальна
мінералізація 2050 мг/л) води р. Інгулець Ґрунтовий склад території, яка
задіяна під зрошення на цьому масиві, характеризується темнокаштановими
і каштановими ґрунтами.

Відомо, що горизонтальне перенесення радіоактивних речовин багато в чому
залежить від кількості опадів, що формують площинний стік. Під час
повені річками виноситься з заплав значні частки депонованої активності.
Аналіз багаторічних радіоекологічних досліджень вказав на помітне
переміщення 90Sr з водами Дніпровського каскаду до каналів зрошувальної
системи у весняно-осінні періоди, під час сильних дощів та танення
снігу, що зумовило особливості поведінки цього радіонукліду в
зрошувальній воді: активність 90Sr в останній не знижувалася нижче за
0,1 Бк/л, діапазон коливань активності 90Sr у воді на протязі року міг
складати до 100%. Активність 137Cs у воді на протязі дослідженого
періоду теж характеризувалася нестабільністю з-за того, що рівень
активності радіоцезію у воді р. Інгулець в районі водозабору
зрошувальної системи був у 2 рази вищим за його рівень в р. Дніпро.

На території Південно-Бузького зрошуваного масиву. Водну систему, з якої
поповнює водні ресурси Південно-Бузька зрошувальна система складають р.
Південний Буг, ставок-охолоджувач Південноукраїнської АЕС (Ташликське
водоймище). Південно-Бузька зрошувальна система зрошує площу 13146 га у
Миколаївському районі Миколаївської області. Ґрунтовий склад
сільськогосподарських угідь цієї зрошуваної системи характеризується
чорноземами. Вміст солей у зрошувальній воді повністю залежав від
хімічного складу води пониззя р. Південний Буг, який, в свою чергу, мав
зміни через перемішування річних та лиманних вод (загальна
мінералізація, в середньому, складала 700-800 мг/л). Детальний аналіз
процесів надходження 137Cs у Південно-Бузьку зрошувальну систему
дозволив виявити два шляхи надходження цього радіонукліду в зрошувальну
воду. Перший – це пересування радіонукліду за течією р. Південний Буг
під час дощів та танення снігу через змив радіонукліду з забруднених
після аварії на Чорнобильській атомній електростанції територій
північних регіонів України і Миколаївської області. У сукупністю з
гідрологічними особливостями цієї ділянки річки (наявністю порогів) і
присутністю в річці значних обсягів біоорганічної маси це створювало
умови до затримання 137Cs водними компонентами річки. Аналіз
перерозподілу 137Cs у ланцюжку “скидні води ПУ АЕС – Ташликське
водоймище – р. Південний Буг” вказав на існування другого шляху
надходження цього радіонукліду в зрошувальну мережу: через винесення
його з “продувними” водами Ташликського водоймища. Цьому процесу сприяла
низька сорбція 137Cs водними компонентами водоймища, що відбувалося з-за
високої мінералізації води останнього. Крім 137Cs, для цього зрошуваного
масиву існує ймовірність потрапляння в зрошувальну воду 3Н, який
надходить в р. Південний Буг за рахунок фільтраційних процесів та
“продувки” з ставка-охолоджувача АЕС. Різниця в рівнях активності 3Н між
цими водними об’єктами становила 10-20 разів. Після початку в 1994 р.
“продувки” ставка-охолоджувача АЕС в р. Південний Буг питома активність
3Н в річці, в місті надходження “продувних” вод, збільшилася в 5-10
разів і залишилася на цьому рівні на протязі усього наступного періоду
спостережень.

На території Білоусівського зрошуваного масиву. Водним джерелом
Білоусівської зрошувальної системи є р. Мертвовод (лівий приток р.
Південний Буг) та р.Арбузинка (приток р. Мертвовод). Білоусівська
зрошувальна система зрошує землі Вознесенського і Єланецького районів
Миколаївської області площею 7727 га. Для сільськогосподарських угідь
цієї зрошувальної системи характерними є також чорноземи. Мінералізація
води Білоусівської зрошувальної системи визначається водами річок
Арбузинки і Мертвовод і в період прямого надходження каналізаційних вод
Південноукраїнської атомної електростанції (ПУ АЕС) в р. Арбузинку
досягала 1500 мг/л, в останні роки досліджень знаходилася на рівні 700
мг/л.

Для цього масиву основний шлях надходження радіонуклідів: через
фільтра-ційні води з очисних споруд ПУ АЕС. На протязі 10 років (до
1993р.) відбувалося пряме надходження до р. Арбузинки рідких скидів ПУ
АЕС після їх відстоювання та очищення у біоставках
господарсько-фекальної каналізації (ГФК) ПУ АЕС. Зав-дяки значній
перевазі обсягу каналізаційних вод (11 млн. м3/рік), які надходили до
1993р. в р. Арбузинку, понад річкових (6 млн. м3/рік), перші відігравали
значну роль у формуванні річкового стоку Арбузинки, що, призвело до
забруднення 137Cs, 3H водних компонентів річки на далекій відстані від
місця скиду. Аналіз динамік вмісту 137Cs у воді та в донних
відкладеннях р. Арбузинки (рис. 1) вказав на те, що протягом усього
періоду досліджень в річці відбувалися два процеси: накопичення
радіонукліду донними відкладеннями та зворотне їх вимивання водою.

Постійно діючий процес десорбції 137Cs з донного ґрунту сприяв
перенесенню його до водоймищ зрошувальної системи, що, в свою чергу,
створило умови для вторинного забруднення 137Cs як річкової води, так і
води, яка подавалася на зрошування сільськогосподарських угідь.
Розрахунок обсягів 137Cs, скинутого та депонованого мулом р. Арбузинка,
показав, що за 10 років з рідкими скидами ПУ АЕС до річки
надійшло, в середньому, 8,5 ГБк 137Cs , а сумарна активність 137Cs,
депонованого донними відкладеннями річки на ділянці між селами
Новоселівка та Агрономія, склала, в середньому, 7,4 ГБк. Таким чином, у
донних відкладеннях р. Арбузинки депоновано до 87% від загальної
кількості 137Cs, скинутого з каналізаційною водою АЕС, і цей обсяг
радіоцезію поступово пересувається до водоймищ зрошувальної системи. При
цих розрахунках використано побудовану, через визначення характеру
розподілу 137Cs у донних відкладеннях р. Арбузинки (рис.2), математичну
модель депонування 137Сs донними відкладеннями річки:

Aдон=V,

де Aдон – загальна активність 137Cs, сорбованого донними відкладеннями
р. Арбузинка, Бк;

V – об’єм забруднених 137Cs донних відкладень, м3;

С’дон, С’’дон – об’ємна активність 137Cs у донних відкладеннях
р.Арбузинка до і після місця скиду вод ГФК АЕС, Бк/м3;

r – відстань від місця скиду, км.

Надходження до 1993р. 3Н у водну мережу: р. Арбузинка – Трикратське
водосховище — р. Мертвовод – Таборівське водосховище зумовило створення
тритієвого навантаження на біоценоз зрошуваного масиву. Встановлено, що
і після припинення надходження скидних вод до р.Арбузинка це
навантаження залишилося, тільки в меншому розмірі. Цьому сприяв
постійно діючий процес природної фільтрації вод з біоставків ГФК ПУАЕС
до верхнього (3-4 м) водного підземного горизонту, через який 3Н
продовжував мігрувати до р.Арбузинка. Побудовано математичну модель
зв’язку концентрації 3Н у воді біоставків ГФК ПУ АЕС з його
концентрацією у воді артезіанського колодязю глибиною 3,5 м біля
с.Новоселівка. Концентрація 3Н в колодязній воді постійно трималася, в
середньому, на рівні 70% від його концентрації в біоставках ГФК ПУ АЕС
(рис.3).

Встановлено, що зміни 3Н у воді водоймищ зрошувальної системи пов’язані
(r=0,8) зі змінами його концентрації в біоставках ГФК ПУ АЕС.

Радіоекологічні особливості біоценозів обстежених зрошуваних масивів.
Аналіз формування радіаційної ситуації на території функціонування
зрошувальних систем на протязі 1988-2001рр. вказав, що кожний зрошуваний
масив характеризується радіаційним станом, який створювався на протязі
багатьох років і відзначається сьогодні притаманними кожному регіону
особливостями. Так, за вмістом 90Sr у воді відзначається Інгулецька
зрошувальна система: наприкінці 90-х років різниця між активностями
90Sr у воді цієї та у воді інших обстежених систем, залишалася на рівні
10 разів. Двофакторність надходження 137Cs у Південно-Бузький водний
басейн (за рахунок переносу 137Cs в р. Південний Буг з забруднених ним
північних територій України та через виніс його в річку з “продувними”
водами з ставка-охолоджувача АЕС) сприяла помітній присутності 137Cs у
воді Південно-Бузької зрошувальної системи. За вмістом 3H у воді
відзначилася Білоусівська зрошувальна система: різниця між активностями
цього радіонукліду у воді розглянутих систем досягала наприкінці 80-х
років 100 і більше разів. При надходженні 3H до Південного Бугу (річне
стікання 1 млрд.м3/рік) з “продувними” водами (63 млн. м3/рік) та
фільтраційними (3 млн. м3/рік) водами з Ташликського водоймища, за
рахунок розведення скидних вод у 10-20 разів, підвищення активності 3H у
р.Південний Буг майже не відбувалося. Через моделювання процесів виносу
3H у водоймища Південно-Бузької та Білоусівської зрошувальних систем
визначено, що за 10 років скиду вод з біоставків ГФК ПУ АЕС до р.
Арбузинка надійшло близько 34,6 ТБк 3H, а до р. Південний Буг за перші
роки “продувки” (1994-1996 рр.) винесено з ставка-охолоджувача АЕС
близько 37,9 ТБк 3H.

Аналіз вмісту 90Sr та 137Cs у ґрунті показав, що для всіх зрошуваних
масивів характерними були процеси депонування радіонуклідів ґрунтом
пропорційно їх активності в зрошувальній воді та процеси вимивання
радіонуклідів із верхнього шару ґрунту в нижні за рахунок дощів, талих
вод і перерозподілу в результаті орання. Але динаміка цих процесів у
кожному обстеженому зрошуваному масиві була різною.

Різниця в рівнях вмісту 90Sr та 137Cs у зрошувальній воді та в ґрунті
відповідним чином вплинула на рівні активностей радіонуклідів у
сільськогосподарських культурах. Так, більш високі показники накопичення
радіонуклідів (особливо 137Cs) зі зрошувальної води притаманні
сільськогосподарським культурам з угідь Південно-Бузької зрошувальної
системи (рис.4).

За вмістом 3Н у сільськогосподарських культурах, як і в зрошувальній
воді, відзначилася Білоусівська зрошувальна система.
Кореляційно-регресійний аналіз зв’язку між забрудненням 3Н води
Білоусівської зрошувальної системи та його активністю у
сільськогосподарських культурах вказав, що зрошувані культури вміщують
в собі від 70 до 90% вмісту 3Н у зрошувальній воді (рис.5).

На основі отриманих даних про вміст 90Sr, 137Cs у зрошувальній воді, в
ґрунті, в сільськогосподарських культурах, розраховані коефіцієнти
переходу 90Sr та 137Cs у сільськогосподарські культури зі зрошувальної
води та з ґрунту, а 3Н – зі зрошувальної води. Результати свідчать про
наявність різниці в 2-3 рази між величинами коефіцієнтів переходу 90Sr
та 137Cs з води у сільгоспкультури для різних зрошуваних масивів
(табл.1). Коефіцієнти переходу 90Sr зі зрошувальної води у
сільськогосподарські культури (k1) для Інгулецької зрошувальної системи
виявилися нижчими за відповідні значення для Південно-Бузької та
Білоусівської зрошувальних систем.

Таблиця 1

Коефіцієнти переходу 90Sr, 137Cs з води та з ґрунту у
сільськогосподарські культури при зрошуванні для трьох зрошуваних
масивів Миколаївського регіону

$

0

F

H

»

$

&

(

*

,

.

0

2

F

H

t

v

z

3 10 3 12 2,5

Люцерна 90Sr 55 8 62 9 62 8

(зелена маса) 137Cs 110 8 255 5,5 260 7

Буряк, морква 90Sr 8 1,4 18 1,2 19 1,2

137Cs 41 0,9 61 1 51 1,2

Картопля 90Sr 7 0,3 13 0,4 13 0,4

137Cs 11 0,8 8 0,6 8 0,7

Томати, огірки 90Sr 5 0,1 5

0,2 5 0,3

137Cs 20 0,1 30 0,4 35 0,5

k1- співвідношення питомої активності радіонуклідів у біомасі (Бк/кг) і
надходження їх на площу поливу (кБк/м2); k2- співвідношення питомої
активності радіонуклідів у біомасі (Бк/кг) і поверхневої активності їх у
ґрунті (кБк/м2). Примітка: коефіцієнт детермінації лінійної залежності
0,75-0,95

Однією з причин цього є різниця в мінеральному складі води Інгулецької
та інших обстежених систем. Саме висока мінералізація води, що
надходила до Інгулецької зрошувальної системи, вплинула на перехід 90Sr
зі зрошувальної води у сільськогосподарські культури і спричинила
зменшення затримання його сільськогосподарськими культурами. Коефіцієнти
переходу 137Cs у сільськогосподарські культури зі зрошувальної води
виявилися вищими для територій Південно-Бузької та Білоусівської
зрошувальних систем. Величини коефіцієнтів переходу 90Sr та 137Cs у
сільськогосподарські культури з ґрунту (k2) для трьох біогеоценозів
характеризувалися меншою різницею і більш близькими між собою
показниками.

Розраховані коефіцієнти переходу 3Н у сільськогосподарські культури при
зрошуванні (табл.2) показали, що їх значення змінювалися для різних
культур в межах від 0,15 до 1,97 Бк/кг(кБк/м2. Більш високі коефіцієнти
переходу 3Н виявилися для кормових трав та зернових культур.

Вищенаведені результати вказують на існування помітних особливостей
поведінки радіонуклідів у ланцюжку зрошувальна вода –
сільськогосподарські культури для біоценозів різних зрошуваних масивів
Миколаївського регіону.

Доза опромінення населення в умовах зрошування та фактори, які
визначають її рівень. Враховуючи визначені радіоекологічні особливості в
біоценозах і використовуючи отримані коефіцієнти переходу 90Sr, 137Cs
та 3H у сільськогосподарські культури при зрошуванні, проведено
розрахунок розмірів дозового навантаження на населення від споживання
зрошуваних сільськогосподарських культур, отриманих з територій
обстежених зрошуваних масивів на протязі 1991-1999рр. (табл. 3).

Таблиця 3

Доза опромінення людини (10-3 сЗв/рік) від надходження радіонуклідів із
сільськогосподарськими культурами з різних зрошуваних масивів (M±m)

Рік Радіо-нуклід Інгулецький зрошуваний масив Південно-Бузький
зрошуваний масив Білоусівський зрошуваний масив

1991 90 Sr 2,67±0,03 0,81±0,10 1,07±0,20

137Cs 1,61±0,25 3,97±0,70

3,97±0,7 4,04±0,70

3Н — 0,04±0,01 0,68±0,02

Усього: 4,28±0,10 4,82±0,70 5,79±1,20

1999 90 Sr 1,32±0,15 0,55±0,14 0,55±0,15

137Cs 1,06±0,12 3,05±0,40 4,10±0,70

3Н — 0,03±0,01 0,04±0,002

Усього: 2,38±0,20 3,60±0,40 4,69±0,90

Аналіз значень дози опромінення населення від 90Sr та 137Cs на
території Інгулецької зрошувальної системи показав, що головний внесок в
дозу від цих радіонуклідів ((2-4).10-3 сЗв/рік) приходиться на 90Sr
(55-62%). Дослідження динаміки дозового навантаження на населення від
споживання сільськогосподарських культур з угідь Південно-Бузької
зрошувальної системи показали, що з 1991 по 1999 рр. сумарна річна доза
опромінення людини від надходження 90Sr, 137Cs, 3Н з продуктами
харчування майже не змінилася. На території функціонування Білоусівської
зрошувальної системи відбулося невелике зменшення сумарної дози від
90Sr, 137Cs, 3Н. Зменшення дози відбулося за рахунок зменшення частки
від 3Н з 13% до 1% , при збільшенні (з 69% до 87%) частки внеску від
137Cs .

Порівняння розмірів дозових навантажень на населення від споживання
сільськогосподарських культур, які вирощувалися на територіях обстежених
зрошуваних масивів Миколаївського регіону, показало, що на протязі
всього періоду досліджень існувала різниця між сумарними дозами
опромінення від 90Sr, 137Cs, 3H, так і між частками внесків у сумарну
дозу кожного радіонукліду. На території функціонування всіх обстежених
зрошувальних систем сумарна доза наприкінці терміну досліджень
зменшилась в 1,5-2,0 рази.

Аналіз причин, які викликали ці зміни, вказав, що відбулися зміни
радіаційних ситуацій в водних джерелах зрошення.

Так, зниження у 2 рази дозового навантаження від 90Sr на населення, яке
мешкає на території Інгулецького зрошуваного масиву (рис.6, А),
пов’язано з істотним зменшенням активності 90Sr у воді р.Дніпро.
Тимчасове підвищення в 1995р. Концентрації 90Sr у р. Дніпро спричинило
підвищення дози опромінення населення від цього радіонукліду тільки на
30%. Різке зниження після 1993р. розміру дози поромі-нення населення, що
мешкає на території функціонування Білоусівської зрошу-вальної системи
від 137Cs (рис. 6, Б) та 3Н (рис. 6, В) пояснюється зниженням
активностей цих радіонуклідів у зрошувальній воді внаслідок припинення
надходження в р. Арбузинка скидних вод ГФК ПУ АЕС, а підвищення в другій
половині 90-років розміру дози опромінення людини від 137Cs пояснюється
як появою його в підвищених кількостях у р.Південний Буг, так і
надходженням його з р. Арбузинки через десорбцію 137Cs з мулів. Таким
чином, зміни в розмірах внутрішнього опромінення людини від надходження
137Cs, 90Sr, 3Н при споживанні зрошуваних сільськогосподарських культур
тісно пов’язані зі змінами в міграційних процесах радіонуклідів у
біоценозах зрошуваних масивів.

(Сі . Nj . k1ij+ Пi. k2ij) . Vj [Бархударов и др., 1988]:

D = ((Сі . Nj . k1ij+ Пi. k2ij) . Vj ) . ДЦі ,

де D – річна харчова доза від усіх радіонуклідів “через
зрошення”(Зв/рік),

Сі – концентрація радіонукліду і в зрошувальній воді (Бк/л);

Nj – норма зрошення j сільськогосподарської культури (л/км2);

k1ij – визначений коефіцієнт переходу радіонукліду i в
сільськогосподарську культуру j з води при зрошенні для конкретної
зрошувальної системи (Бк/кг/(кБк/км2) (табл.1,2);

Пi – щільність забруднення ґрунту радіонуклідом і (кБк/км2),

k2ij – визначений коефіцієнт переходу радіонукліду i в
сільськогосподарську культуру j з ґрунту для конкретної зрошувальної
системи, (Бк/кг/(кБк/км2) (табл.1);

Vj – об’єм річного споживання дорослою людиною j продукту (кг/рік) .

Прогнозована доза опромінення людини від надходження 137Cs зі
зрошуваними сільськогосподарськими культурами в випадку, коли
депонований 137Cs може перейти у водоймище зрошувальної системи, може
збільшитися, від 20 до 130 разів, у порівнянні з 1999р. (рис.7).

У наведеній оцінці сумарної дози опромінення населення, яке мешкає на
території зрошуваних масивів Миколаївського регіону показано, що внесок
зрошення в сумарну річну дозу опромінення складав 1-3%. При можливих
змінах радіаційної ситуації на обстежених зрошуваних масивах, в межах
існуючих умов і факторів, ця величина може зрости до 10-25% і підвищити
сумарну річну дозу опромінення людини до 1,0-1,3 сЗв/рік.

Таким чином, розмір дозового навантаження на населення, яке споживає
зрошувані сільськогосподарські культури, визначається не лише змінами
концентрацій радіонуклідів у річковій, зрошувальній воді, а також
особливостями міграційних процесів радіонуклідів в водоймищах та в
біоценозі конкретного зрошуваного масиву.

Висновки

Вперше проведено комплексну радіаційну оцінку біоценозів трьох головних
зрошуваних масивів Миколаївського регіону (Південно-Бузького,
Інгулецького, Білоусівського). Встановлено, що основними факторами
формування радіаційної ситуації на території Інгулецького зрошуваного
масиву є постійне надходження 90Sr (при коливаннях концентрації
радіонукліду у зрошувальній воді до 30%) з дніпровською водою та
постійне надходження 137Cs через стічні води Криворізького
гірничопромислового басейну; на території Південно-Бузького зрошуваного
масиву – періодичне надходження “аварійно-чорнобильського” 137Cs і
“південно-українських станційних” 137Cs, 3Н з р. Південний Буг; на
території Білоусівського зрошуваного масиву – переміщення до водойм
зрошувальної системи десорбованого з донних відкладень р. Арбузинки
137Cs та надходження з підземних горизонтів регіону 3H.

Для кожного зрошуваного масиву встановлені коефіцієнти переходу 90Sr
та 137Сs зі зрошувальної води у сільськогосподарські культури, причому
коефіцієнти переходу в умовах Інгулецького зрошуваного масиву були в 2-3
рази меншими, ніж в умовах інших двох обстежених зрошуваних масивів.

Виявлено, що сільськогосподарські культури, які вирощуються на угіддях
Білоусівської зрошувальної системи, накопичують від 70 до 90% 3Н,
присутнього в зрошувальній воді. Більш високими є коефіцієнти переходу
3Н зі зрошувальної води у кормові (люцерна) та у зернові (озима пшениця)
культури.

Встановлено, що за рахунок споживання забрудненої 90Sr, 137Cs, 3Н
сільськогосподарської продукції, отриманої при зрошенні, населення
отримує додаткову дозу в умовах функціонування Інгулецької зрошувальної
системи біля 3.10-3 сЗв/рік, в умовах функціонування Південно-Бузької
зрошувальної системи біля 4.10-3 сЗв/рік, в умовах функціонування
Білоусівської зрошувальної системи біля 5.10-3 сЗв/рік, що складає 1-3%
від сумарної річної дози.

Встановлено, що з 1991 по 1999 роки доза опромінення населення від
90Sr і 137Cs для територій функціонування Інгулецької зрошувальної
системи зменшилась у 2 рази, а головний внесок давав 90Sr (55-62%). Для
територій функціонування Південно-Бузької зрошувальної системи доза
опромінення населення від 137Cs знизилася на 24%, від 90Sr — на 30%,
від 3Н залишилася незмінною. Головний внесок давав 137Cs (82-84%). Для
територій функціонування Білоусівської зрошувальної системи доза
опромінення населення від 90Sr зменшилась на 48%, від 137Cs залишилася
на тому ж рівні, від 3Н зменшилась на 95%. Головний внесок давав 137Cs
(69-87%).

Доведено, що при змінах радіаційної ситуації в біоценозах обстежених
зрошуваних масивів, у діапазоні існуючих умов і факторів, додаткова доза
опромінення населення від споживання зрошуваних сільськогосподарських
культур може підвищувати сумарну річну дозу на 25%, а неврахування
особливостей біологічних та фізико-хімічних процесів, які відбуваються у
водоймищах конкретної зрошувальної системи, може призвести до
неврахування підвищення розміру дозового навантаження на людину в 4-8
разів.

Практичні рекомендації

При проведенні радіаційного контролю зрошувальних систем, крім
порівняння концентрацій радіонуклідів у зрошувальній воді з нормуючими
рівнями, треба ще проводити поглиблену радіоекологічну оцінку конкретної
зрошувальної системи, враховуючи особливості міграції кожного
присутнього в зрошувальній воді радіонукліду і схильності донних
відкладень водоймищ до сорбції і десорбції радіоактивних речовин, з
визначенням розміру додаткового дозового навантаження на людину за
рахунок зрошення.

Для зменшення кількості надходження радіонуклідів до організму людини за
рахунок зрошуваних сільськогосподарських культур, необхідно розробляти і
встановлювати для кожної зрошувальної системи тимчасові контрольні рівні
концентрацій радіонуклідів у зрошувальній воді.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Вінцукевич Н.В., Томілін Ю.А., Григор’єва Л.І Депонування річковим
мулом 137Сs, який надходить до р.Арбузинки з каналізаційними водами ПУ
АЕС // Український радіологічний журнал — №3 — 1996. — С.302-303.
(Особисто автором проведені гама-спекрометричні дослідження донних
відкладень і змодельовано перерозподіл 137Cs між водними компонентами
р. Арбузинки – водного джерела Білоусівської зрошувальної системи).

Томілін Ю.А., Вінцукевич Н.В., Григор’єва Л.І. Оцінка вмісту 90Sr в
питній воді м. Миколаєва в післяаварійний період // Український
радіологічний журнал — №1 — 1997. – С.28-29. (Здобувачем проаналізовано
динаміку сезонних коливань та зпрогнозовано поведінку 90Sr у воді, яка
використовується Інгулецькою зрошувальною системою);

Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Оцінка ступеню забруднення 3H поверхових
водоймищ та деяких джерел питного водопостачання району ПУ АЕС //
Український радіологічний журнал — №4 — 1999. – С. 433-437.

Григор’єва Л.І. Зрівняння впливу радіаційного забруднення зрошувальної
води на вміст радіонуклідів у сільгоспрослинах в умовах різних
зрошувальних систем // Гигиена населенных мест. – Вып. 36, ч.1 – Киев —
2000. – С. 420-426.

Григор’єва Л.І. 3H у радіоекологічних проблемах зрошувального
землеробства // Вісник державного агроекологічного університету. — №1 –
Житомир — 2003. – С.99-109.

Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Дозове навантаження на населення від 3Н,
який надходить у зовнішнє середовище з рідкими скидами ПУАЕС // Гигиена
населенных мест. – Вып. 36, ч.1 – Киев — 2000. – С. 260-266.

Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А., Кисельов А.Ф. Вивчення зв’язку між
розміром радіаційного навантаження і онкозахворюваністю населення //
Гигиена населенных мест. – Вып. 36, ч.2 – Киев — 2000. – С. 27-34.

Григор’єва Л.І. Контроль рівнів радіонуклідів у зрошувальній воді //
Наукові праці: науково-методичний журнал МДГУ імені Петра Могили. –
Т.21, Вип.8. – 2002. – С.89-93.

Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Регіональний підхід у визначенні
контрольних рівнів радіонуклідів у зрошувальній воді // Наукові праці II
біологічних читань. – Миколаїв — 2003. – С.15-21.

Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Оцінка дозового навантаження на населення
Миколаївського регіону від споживання зрошувальних сільськогосподарських
культур // Збірник наукових праць міжнародної конференції
“Фальцфейновські читання”. – Херсон -2003. –С.75-82.

Томилин Ю.А., Григорьева Л.И., Хомуленко Н.В. Радиоэкологическая оценка
Ингулецкой оросительной системы // Матеріали міжнародної наукової
конференції «Оросительные мелиорации — их развитие, эффективность и
проблемы». – Херсон — 1993. –С.212.

Томилин Ю.А., Стадниченко А.В., Григорьева Л.И., Пивоварова Л.Д.
Стронций-90 в питьевой и поливной воде Николаевской области и контроль
за его содержанием // Матеріали міжнародної науково-практичної
конференції “Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий
аварии на Чернобыльской АЭС”. – Київ – 1993. – С.58.

Grigoryeva L.I., Tomilin Y.A., Yaroshenko N.V. Radioecological
description of some irrigation systems on south of Ukraine // Матеріали
II міжнародної науково-практичної конференції «Раціональне
природокористування: системний аналіз в екології». – Севастополь — 1996.
– С.161-162.

Григор’єва Л.І. Накопичення радіонуклідів з поливної води різних
зрошувальних систем Миколаївської області. // Збірник наукових праць
міжнародної конференції “Фальцфейновські читання”. – Херсон – 1999. –
С.52-53.

Григор’єва Л.І. Опромінення стронцієм-90 населення східних районів
Миколаївщини через зрошувальні продукти харчування // Збірник наукових
праць VII науково-методичної конференції «Людина та навколишнє
середовище — проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах» – Одеса —
2000. – С.87-88.

Григор’єва Л.І. “Малі дози” опромінення і зрошувальне землеробство //
Збірник наукових праць міжнародної наукової конференції
“Фальцфейнівські читання”. – Херсон — 2001. – С.47-48.

Григор’єва Л.І., Томілін Ю.А. Динаміка розповсюдження 3H у водному
середовищі навколо ПУ АЕС (1990-2001рр.) // Збірник наукових праць VIII
науково-методичної конференції «Людина та навколишнє середовище —
проблеми безперервної екологічної освіти в ВУЗах. – Одеса — 2002. –
С.42-44.

Григор’єва Л.І. Комплексно-регіональна радіоекологічна оцінка
зрошувальних систем // Матеріали VI міжнародної науково-практичної
конференції “Наука і освіта 2003”. — Т.17 Екологія – Дніпропетровськ:
Наука і освіта — 2003. – С.41-42.

Григор’єва Л.І. Комплексний підхід при проведенні радіоекологічної
оцінки зрошувальної системи // Збірник III з’їзду з радіаційних
досліджень (радіобіологія і радіоекологія). – Київ — 2003. – C. 289.

Анотація

Григор’єва Л.І. Оцінка динаміки радіоекологічної обстановки та дозового
навантаження на населення в районах функціонування головних зрошувальних
систем Миколаївського регіону. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Досліджувалися зрошувальна вода, сільськогосподарські культури, ґрунти
основних зрошуваних масивів Миколаївського регіону, вода й донні
відкладення водних джерел зрошення. Результати радіоекологічного
обстеження біоценозів трьох зрошуваних масивів Миколаївського регіону
визначили характерні для кожного з них природні й антропогенні фактори
формування радіаційної обстановки.

Встановлено відмінність (в 2-3 рази) між коефіцієнтами переходу 90Sr,
137Cs зі зрошувальної води у сільськогосподарські культури для різних
зрошуваних масивів регіону. Визначено особливості міграції одного з
головних радіобіологічно-значимих радіонуклідів – 3Н – у системі: рідкі
скиди АЕС — зрошувальна вода — сільськогосподарські культури. Вперше
побудовано математичну модель зв’язку 3Н у воді біоставків очисних
споруд Південноукраїнської АЕС з вмістом його у верхньому водному
підземному горизонті. Вперше визначено розмір депонування станційного
137Сs (до 87%) донними відкладеннями р. Арбузинки та показано існування
процесу вторинного забруднення 137Сs річкової води за рахунок десорбції
137Сs з донних відкладень.

Оцінено розміри опромінення людини від надходження радіонуклідів при
споживанні зрошуваних сільськогосподарських культур (біля 1-3% від
сумарної річної дози). Встановлено значимість біологічних та
фізико-хімічних процесів у водоймищах зрошувальної системи у змінах
розміру дозового навантаження на населення, яке мешкає на території
функціонування зрошувальних систем. В цілях зменшення кількості
надходження радіонуклідів до організму людини за рахунок зрошуваних
сільськогосподарських культур, пропонується встановлювати для кожної
зрошувальної системи тимчасові контрольні радіонуклідів у зрошувальній
воді.

Ключові слова: зрошення, вода, сільськогосподарські культури, 3Н, 90Sr,
137Cs, міграція, перехід у культури, фактори, оцінка, дозове
навантаження на людину.

АннотацИя

ГригорЬЕва Л.И. Оценка динамики радиоэкологической обстановки и дозовой
нагрузки на население в районах функционирования главных оросительных
систем Николаевского региона. — Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.01 – радиобиология. Киевский национальный
университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

Исследовались компоненты биоценозов основных орошаемых массивов
Николаевского региона: оросительная вода, почва, сельскохозяйственные
культуры, речная вода и донные отложения.

На протяжении 14 лет (1988-2001 рр.) проводились радиоэкологические
исследования по изучению особенностей миграции основных дозобразующих
радионуклидов в условиях орошаемого земледелия и закономерностей
формирования радиационной ситуации на территории функционирования трех
оросительных систем Николаевского региона: Інгулецкой, Южно-Бугской и
Белоусовской, имеющих различные почвенные, гидрологические и
радиоэкологические характеристики. Источниками формирования водных
объектов Ингулецкой оросительной системы являются р. Днепр и р.
Інгулец, Южно-Бугской оросительной системы – р. Южный Буг,
пруд-охладитель Южноукраинской (ЮУ) АЭС, Белоусовской оросительной
системы – р. Арбузинка и р. Мертвовод. Определены следующие факторы
формирования радиационной ситуации на территории функционирования этих
оросительных систем:

на территории Ингулецкой системы: поступление 90Sr через р. Днепр и
137Cs ? через р. Ингулец, загрязненную сточными водами Криворожского
горнопромышленного бассейна;

на территории Южно-Бугской системы: поступление 137Cs с территорий
водосбора р. Южный Буг, загрязненных аварийным выбросом Чернобыльской
АЭС, а также поступление 3Н и других радионуклидов с “продувочными” и
фильтрационными водами пруда-охладителя (ЮУ АЭС,

на территории Белоусовской системы: поступление 137Cs из донных
отложений р. Арбузинки и 3Н — из фильтрационных вод с биопрудов очистных
сооружений ЮУ АЭС.

Показано заметное влияния процессов сорбции-десорбции 137Cs донными
отложениями р. Арбузинки на уровень его активности в оросительной воде.
Оценены размер загрязнения этим радионуклидом донных отложений реки и
характерные черты изменения радиационной обстановки, связанной с
перемещением радиоцезия вниз по течению реки.

Установлена прямая зависимость содержания 3Н в верхнем водном подземном
горизонте от его уровня в воде биопрудов хозяйственно-фекальной
канализации ЮУ АЭС. Определены особенности миграции 3Н в системе:
жидкие сбросы АЭС – оросительная вода — сельскохозяйственные культуры.
Установлено, что сельскохозяйственные культуры, выращиваемые на полях
Белоусовской оросительной системы, вмещали от 70 до 90% 3Н,
содержащегося в оросительной воде. Более высокими выявлены коэффициенты
перехода 3Н из оросительной воды в кормовые и зерновые культуры.

Определены коэффициенты перехода 90Sr, 137Cs, 3Н в сельскохозяйственные
культуры по цепочкам “оросительная вода – сельскохозяйственные культуры”
и “почва – сельскохозяйственные культуры” для трех оросительных систем
Николаевского региона. Выявлена разница в коэффициентах перехода этих
радионуклидов в сельскохозяйственные культуры между разными орошаемыми
массивами.

Оценены размеры дозовой нагрузки на население от поступления 90Sr,
137Cs, 3Н в организм человека с сельскохозяйственными культурами из
разных массивов орошения и проанализированы ее изменения при смене
радиационной ситуации на территориях орошаемого массива. Показано, что
за счет поступления 90Sr,137Cs, 3Н в организм человека при употреблении
поливных сельскохозяйственных культур, население получает дополнительную
дозу в размере 1-3% от суммарной годовой дозы. Установлена значимость
влияния биологических и физико-химических процессов в водоемах
оросительной системы на уровень дозовой нагрузки на человека через
орошение.

Установлено, что за период 1991-1999 гг. размеры дозовых нагрузок на
население в районах функционирования оросительных систем уменьшились в
1,5-2,0 разаю. При возможных изменениях, в диапазоне существующих
условий и факторов, радиационной ситуации в биоценозах обследованных
массивов дополнительная доза облучения населения от употребления
поливных сельскохозяйственных культур может повысить суммарную годовую
дозу на 25%.

Для снижения облучения населения от поступления радионуклидов в организм
человеку с поливными сельскохозяйственными культурами предложено:

при проведении радиационного контроля оросительных систем, кроме
сравнения концентраций радионуклидов в оросительной воде с нормативными
уровнями, желательно еще проводить углубленную радиоэкологическую
оценку конкретной оросительной системы, учитывая особенностей миграции
каждого присутствующего в оросительной воде радионуклида и способности
донных отложений водоемов к сорбции и десорбции радиоактивных веществ, а
также с определением дозовой нагрузки на человека за счет орошения,

устанавливать для каждой оросительной системы временные контрольные
уровни радионуклидов в оросительной воде.

Ключевые слова: орошение, вода, сельскохозяйственные культуры, 3Н, 90Sr,
137Cs, миграция, переход в культуры, факторы, оценка, дозовая нагрузка
на человека

Summary

Grigoryeva L. Estimation of dynamics of radioecological conditions and
doze loadings on the population in areas of functioning of the main
irrigating systems of Nikolaev region. — Manuscript.

The thesis for PhD degree in speciality 03.00.01 – Radiobiology. – Taras
Shevchenko Kyiv national university, Kyiv, 2004.

Irrigating water, ground and agricultural crops from irrigated files of
the Nikolaev region were investigated. As a result of radiation
inspection of three irrigating systems of the Nikolaev region natural
and anthropogenesis factors of formation of radiating conditions are
determined characteristic for each irrigated file.

Features of migration of one of main radiobiology significant
radionuclide – 3Н – in system are determined: liquid dumps of the atomic
power station – irrigating water — agricultural crops, also are
established factors of transition 3Н, 90Sr, 137Cs in agricultural crops
at an irrigation in Nikolaev region. The difference is specified in
factors of transition 90Sr, 137Cs in agricultural crops at an irrigation
between different irrigating systems.

The influence of 137Cs sorption-desorption processes by ground
adjournment Arbuzinka river to level of its activity in irrigating water
was shown.

The sizes of the population’s irradiation from radionuclide receipt are
appreciated at the use of irrigated agricultural crops.It is specified
on necessity of a radioecological estimation of irrigating system for an
establishment of the sizes of an additional irradiation doze of the
population due to an irrigation.

Key words: an irrigation, water, agricultural crops, 3Н, 90Sr, 137Cs,
migration, transition in cultures, factors, an estimation, doze loading
on the population.

Похожие записи