НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

Діденко Юлія Володимирівна

УДК 565.33:551.763(477.83)

Остракоди верхньокрейдових відкладів Волино-Поділля

04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному природознавчому музеї НАН України

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук

Дригант Данило Михайлович,

Державний природознавчий музей НАН України,

завідувач відділу

Науковий консультант: доктор геологічних наук, професор

Щехура Яніна,

Інститут палеобіології ПАН, м. Варшава

Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук

Андрєєва-Григорович Аіда Сергіївна,

Інститут геологічних наук НАН України,

провідний науковий співробітник

кандидат геолого-мінералогічних наук

Огороднік Марія Євгенівна,

Львівське відділення УкрДГРІ,

старший науковий співробітник

Провідна установа:

Львівський національний університет ім.І. Франка, геологічний факультет,
кафедра історичної геології та палеонтології, МОН України, м. Львів

Захист відбудеться “_7_” ___грудня__ 2005 р. о _10_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26. 162. 01 при Інституті геологічних наук
НАН України за адресою: 01054, Київ-54, вул. Гончара, 55-б

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук
НАН України за адресою: 01054, Київ-54, вул. Гончара, 55-б

Автореферат розісланий “_29_” ___жовтня______ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рябоконь Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Викопні остракоди є однією з керівних груп фауни, яка
широко використовується як для встановлення віку вміщуючих їх відкладів,
так і для розчленування і кореляції різнофаціальних осадів. Це зумовлене
тим, що вони поширені в усіх фаціальних зонах басейнів і характеризують
утворення морського, субморського і континентального генезису.

Відомості про верхньокрейдові остракоди Волино-Поділля появилися ще 150
років тому, однак їм було присвячено лише кілька публікацій середини XIX
століття. Оскільки питання щодо обсягу, меж та кореляції ярусів пізньої
крейди залишилося не вирішеним, вивчення цієї групи ракоподібних набуло
актуального значення. Відсутність даних про їх поширення і систематичний
склад у потужній товщі крейдових відкладів Волино-Поділля не дозволяла
робити достовірні висновки про екологічні умови у седиментаційному
басейні та відтворити історію розвитку регіональної фауни остракод.
Постановка такої теми зумовлена також тим, що за останні роки розроблені
нові методики вивчення черепашок остракод, зокрема, із застосуванням
електронного мікроскопу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в Державному природознавчому музеї НАН України впродовж
1995-1998 років у стаціонарній аспірантурі та у 1999-2004 роках в рамках
планових тем установи “Природно-історичні зміни та сучасний стан біоти
західного регіону України”, державна реєстрація № 0196U003680
(1996-2000 рр.) та “Музейний моніторінг таксономічної різноманітності
біоти західного регіону України”, державна реєстрація № 0101V002539
(2001-2005 рр.).

Мета і завдання досліджень. Об’єктом дослідження були верхньокрейдові
відклади Волино-Поділля. Предметом – викопні остракоди, їх систематичний
склад та поширення. Метою дисертаційної роботи – детальне монографічне
вивчення систематичного і кількісного складу остракод верхньокрейдових
відкладів Волино-Поділля та використання одержаних результатів для
біостратиграфічних розчленувань і реконструкції палеогеографічних та
палеоекологічних умов осадонагромадження у палеобасейні.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі основні завдання:

Вивчення систематичного складу остракод у верхньокрейдових відкладах
Волино-Поділля.

Виділення комплексів остракод для окремих стратиграфічних стратонів та
вияснення їх значення для стратиграфії.

Зіставлення встановленних асоціацій остракод Волино-Поділля з
одновіковими асоціаціями остракод Європи.

Реконструкція палеоекологічних умов існування остракод у
пізньокрейдовому басейні та вияснення зв’язку з палеогеографічними
обстановками на основних етапах його розвитку.

Монографічний опис остракод.

Основним у дослідженнях був біостратиграфічний метод із застосуванням
палеонтологічних методик та електронної мікроскопії.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для верхньокрейдових
відкладів Волино-Поділля вивчена фауна остракод. Монографічно описані 86
видів, три з яких (Mosaeleberis ucrainica sp. nov., Neocythere
reticulata sp. nov., Neocythere globosa sp. nov.) є новими. Встановлений
їх стратиграфічний розподіл у розрізах.

Вперше детально проаналізовано стратиграфічне поширення остракод у
верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля та виділені сім характерних
комплексів цієї групи фауни для окремих стратиграфічних підрозділів.

Проведені дослідження пізньокрейдових остракод дозволили вперше за цією
групою організмів провести міжрегіональну кореляцію одновікових утворень
Волино-Поділля та Європи. Виявлені остракодові комплекси верхньої крейди
Волино-Поділля зіставлено з одновіковими комплексами різних регіонів
Європи. Палеобіономічні реконструкції етапів розвитку
Волино-Подільського палеобасейну дозволили встановити, що виявлені
особливості у зміні видового та кількісного складу остракод у пізній
крейді зумовлені трансгресивно-регресивними циклами в
епіконтинентальному басейні району досліджень.

Вперше для Волино-Поділля за остракодами проведені палеогеографічні та
палеоекологічні реконструкції пізньокрейдового басейну, які доповнили й
уточнили знання про температурний та сольовий режими, палеоглибини, його
зв’язки з морями Північно-Західної Європи.

Вперше складений палеонтологічний атлас верхньокрейдових остракод
Волино-Поділля.

Практичне та теоретичне значення одержаних результатів. Результати
досліджень мають значення для деталізації місцевих статиграфічних схем
та відтворення палеогеографічних обстановок на території Волино-Поділля
в крейді і можуть використовуватися для геолого-пошукових робіт в
регіоні. Висновки щодо еволюції комплексів остракод регіону, їх екології
та поширення дають матеріал для подальшого вивчення цієї групи викопних
тварин. Палеонтологічний атлас, що містить монографічний опис остракод
та зображення видів, зроблених за допомогою скануючого електронного
мікроскопу, може бути використаний для визначення верхньокрейдових
остракод Волино-Поділля.

Особистий внесок здобувача. В основу дисертаційної роботи покладені
власні польові та лабораторні дослідження, які включали детальне
вивчення геологічних розрізів, вилучення остракод з відібраних зразків,
їх монографічні описи та зображення, узагальнення одержаних результатів.
Всі основні наукові результати та висновки, які викладені в роботі й
винесені на захист, отримані здобувачем самостійно.

Безпосередньо здобувачем охарактеризований видовий склад остракод у
верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля, встановлено їхнє важливе
значення для вирішення питань щодо стратиграфії, палеогеографічних та
палеоекологічних умов існування досліджуваної групи фауни та басейну в
цілому.

Фактичний матеріал. Матеріал для біостратиграфічних досліджень за темою
дисертації був зібраний в результаті опробування 36 розрізів верхньої
крейди Волино-Поділля. Всього проаналізовано понад 1000 зразків, у 840 з
яких містилися рештки остракод. При визначенні власний матеріал
порівнювався з колекціями крейдових остракод Польщі проф. Я. Щехури а
Великобританії проф. П. П. Вівера.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та
обговорювались на засіданні Львівського відділення Палеонтологічного
товариства України (Львів, 1996), ХХI, XXII, XXIV-ХХVI сесіях
Палеонтологічного товариства України (Київ, 1998-2003), 6-й Міжнародній
школі-семінарі по техніці наукових презентацій (Поліхти, Польща, 2000),
Міжнародній палеонтологічній конференції “Мікро-2000” (Краків, Польща,
2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Геоэкологические и
биоэкологические проблемы Северного Причерноморья” (Тираспіль, 2001),
науковій конференції молодих вчених (Киів, 2003), на Вчених радах
Державного природознавчого музею НАН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковані 11 наукових праць, з них 6
статей у наукових журналах та збірниках наукових праць, і 5 тез у
матеріалах конференцій. У виданнях затверджених “Переліком ВАК України”
опубліковані чотири статті.

Обсяг та структура роботи. Дисертація обсягом 199 сторінок містить
вступ, п’ять розділів, висновки, перелік цитованої літератури, 2
додатки. Робота ілюстрована 19 рисунками та 3 текстовими таблицями.
Перелік використаних літературних джерел налічує 167 найменувань, з яких
93 іноземними мовами. Додаток А – таблиця поширення видів, додаток Б –
атлас видів, який складається з 11 фототаблиць та пояснень до них.

Автор глибоко вдячний своєму науковому керівнику доктору
геолого-мінералогічних наук Д. М. Дриганту, а також науковому
консультанту, професору ПАН Я. Щехурі, професору, доктору
геолого-мінералогічних наук М. М. Іваніку, професору, доктору
геолого-мінералогічних наук А. С. Андрєєвій-Григорович, кандидату
геологічних наук Н. А. Трофимович за надані консультації, критичні
зауваження і практичну допомогу під час роботи над дисертацією. Щира
подяка доктору біологічних наук Ю. М. Чорнобаю, кандидату біологічних
наук А. С. Климишину за всебічну допомогу та сприяння, кандидатам
біологічних наук А. А. Бокотею, В. К. Войчишину, Н. В. Дзюбенко за цінні
поради та консультації, О. В. Дзюбенко за технічну допомогу, а також
усім колегам, які допомагали розв’язувати питання, що виникали у процесі
виконання роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ СТРАТИГРАФІЇ ТА ОСТРАКОД

КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Короткий огляд історії досліджень крейдових відкладів. Відклади крейди
на Волино-Поділлі охарактеризовані надзвичайно багатими комплексами
фауністичних решток, які привертали увагу різних дослідників ще з
середини XIX століття. Перші згадки про них належать Eichwald (1830),
Pusch (1836) та Kner (1842).

Стратиграфію і фауну подільської крейди вивчали Alth (1850), Plachetko
(1863), Zar?czny (1874), Dunikowski (1881, 1888), Радкевич (1891),
Weigner (1909), Bujalski (1921), ?omnicki (1897-1905), Rogala (1909,
1911, 1916), Syniewska (1923), Siemiradski (1927), Kokoszy?ska (1931,
1939), Nowak (1917), Sko?ozdrуwna (1932).

Проте, планомірне вивчення крейдових відкладів почалося лише у повоєнний
період. На основі нового матеріалу з свердловин, а також вивчення всієї
території Волино-Подільської плити з’явилися праці присвячені фауні,
стратиграфії та літології крейдових відкладів (Смірнова, Пастернак
(1948), Вялов (1955), Міхайлов (1946, 1951), Найдін (1951, 1952, 1964),
Собєцький (1960, 1978), Коцюбинський (1957-1959, 1961, 1963), Гаврилишин
(1963, 1964, 1967), Гинда (1966, 1969), Конопліна (1952), Волошина
(1954, 1956, 1961, 1963, 1964), Дулуб (1972), Розумейко (1978, 1988),
Пастернак, Сеньковський, Гаврилишин (1987)). В них викладені нові дані
зі стратиграфії, видового складу фауни, а також поданий критичний аналіз
робіт щодо крейдових відкладів території.

Вивченість крейдових остракод. Дослідження крейдових остракод було
започатковано з середини XIX століття, а на території Волино-Поділля
мало несистематизований, фрагментарний характер. Серед публікацій є
лічені роботи, присвячені остракодам, головним чином, з маастрихту
околиць Львова. Лише кілька видів описали А. Alt (1850), А. Reuss (1851)
та А. Lomnicki (1897).

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

З відкладів верхньої крейди Волино-Поділля вилучено близько 4000
екземплярів остракод. Отримана, в результаті, авторська колекція
пізньокрейдових остракод Волино-Поділля зберігається в фондах Державного
природознавчого музею НАН України.

Остракоди з крейдових відкладів Волино-Поділля відібрані в основному з
мергелів та вапняків, тому в роботі з ними була використана хімічна
дезінтеграція. Дослідження, опис та електронне мікрофотографування
проводилися згідно із загальноприйнятими методиками (Занина, Иванова,
1970; Коробков, 1978; “Методика палеонтологических исследований”, 1973;
Slipper, 1996). Вивчення остракод здійснювалося за допомогою
бінокулярного мікроскопа МБС-9 та скануючого електронного мікроскопа
Philips XL-20 в Інституті палеобіології ПАН, м. Варшава.

При аналізі літолого-фаціальних умов у дисертації використані дані,
опубліковані С. І. Пастернаком, Ю. М. Сеньковським, В. І. Гаврилишиним
(1987), В. І. Гаврилишиним, С. І. Пастернаком, С. В. Розумейко (1991) та
В. А. Собєцьким (1978).

БІОСТРАТИГРАФІЯ ТА ФАЦІАЛЬНА МІНЛИВІСТЬ

ВІДКЛАДІВ ВЕРХНЬОЇ КРЕЙДИ

Стратиграфічний поділ верхньокрейдових відкладів. За основу поділу
верхньокрейдових відкладів досліджуваної території прийнята
стратиграфічна схема С. І. Пастернака, В. А. Гаврилишина,
Ю. Н. Сеньковського (1968).

Верхньокрейдові відклади південно-західної частини Східно-Європейської
платформи поширені в основному на південно-західному схилі Українського
щита і у Львівській мульді, залягають на відкладах альбу і включають всі
яруси від сеноману до маастрихту. Породи складені здебільшого крейдою,
крейдоподібними вапняками та мергелями, рідше – пісками та пісковиками.
Серед верхньокрейдових осадових утворень мергельно-крейдяні породи
поширені найбільше і представляють, в основному, відклади турону,
коньяку, сантону, кампану та маастрихту.

Поширення остракод у розрізі та їх стратиграфічне значення.
Верхньокрейдові відклади Волино-Поділля містять значну кількість
викопних остракод (табл. 1). Розподіл вивчених залишків цієї групи фауни
у розрізі дає можливість виділити в ньому 7 комплексів цих викопних, що
відповідають туронському, коньякському, сантонському, кампанському та
маастрихтському ярусам. Остракоди в піскуватих відкладах сеноманського
ярусу не виявлені.

Туронський ярус. Остракоди з відкладів писальної крейди представлені
численним та найбільш різноманітним у видовому відношенні комплексом
доброї збереженості з характерними видами (табл. 2): Bythoceratina
staringi Bonnema, B. umbonatoides (Kaye), B. pedatoides calcifera
Clarke, Curfsina nuda (Jones et Hinde), Rehacythereis glabrella
(Triebel), Planileberis spinosa Szczechura, Pterygocythereis spinosa
(Reuss), Cythereis kodymi Pokorny. У склад асоціації входять також
транзитні види.

Коньякський ярус. Починаючи з коньяку, кількість та видовий склад фауни
остракод зменшуються. В цих відкладах встановлені два комплекси, перший
з яких характеризує нижню частину ярусу, другий – верхню.

Нижньоконьякський комплекс остракод з піскуватих мергелів відрізняється
невеликою кількістю особин та поганою збереженістю черепашок, в той час,
як для верхньоконьякського комплексу з глинистих вапняків характерні
різноманітність у видовому відношенні та велика кількість особин доброї
збереженості і великих розмірів. До складу входять види, що починають
свій розвиток у коньяку і продовжують у молодших відкладах та транзитні
види, які перейшли з турону. Вид, характерний лише для
верхньоконьякського комплексу – Cythereis gr. C. dorsispinata Damotte.

Сантонський ярус. В комплекс остракод, що відповідає сантонському ярусу,
входить низка характерних видів: Cytherella medvaensis Weaver,
Macrocypris limburgensis Veen, Cuneoceratina salebrosa (Jones et Hinde),
Pterygocythereis robusta (Jones et Hinde), Phacorhabdotus lonsdaleianus
retunsus Herrig, Mosaeleberis pergensi (Veen), Rehacythereis
senckenbergi(Triebel), Curfsina derooi Weaver, Mosaeleberis damottae
Clarke У складі комплексу також присутні види, що закінчують своє
існування та види, що появляються у сантоні і транзитні.

Кампанський ярус. Фауна остракод кампанського ярусу на відміну від
сантонського у видовому відношенні дещо збіднена. Характерні види:
Spinoleberis tuberosa (Jones et Hinde), Mosaeleberis ucrainiсa sp.nov.,
Cythereis zygopleura Pokorny. У складі комплексу присутні також види, що
закінчують своє існування, ті, що починають свій розвиток у кампані та
транзитні види.

Маастрихтський ярус. У маастрихті визначені два комплекси остракод –
нижньо- та верхньомаастрихтський. Таблиця 2

Характерні види остракод у верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля

Ера Система Відділ Ярус Під’ярус Зона

за макрофауною

(Пастернак, 1968) Зона

за мікрофауною

(Волошина, 1971) Характерні види остракод

(Діденко, 2004)

мезозойська крейдова верхній маастрихт

В

Belemnitella junior

Grammostomum

incrassatum var. crassa

Cytherella muensteri Roemer, Bairdoppilata cretacea Veen, Argilloecia
fortior Bonnema, Neocythere reticulata sp.nov., Neocythere globosa
sp.nov., Curfsina cf. C. quadrispinata Deroo, Amphicytherura chelodon
(Marsson)

Н

Belemnella lanceolata

Acanthoscaphites tridens

Grammostomum

incrassatum var. incrassa

Cytherelloidea levigata Herrig

Cardobairdia sp.

кампан

В

Belemnitella langei

Bostrychoceras polyplocum

Cibicidoides voltzianus

Belemnitella mucronata

Cibicidoides involutus

Н

Gonioteuthis quadrata

Pseudovalvulineria clementiana

Spinoleberis tuberosa (Jones et Hinde)

Mosaeleberis ucrainica sp. nov.

Cythereis zygopleura Pokorny

сантон

В

Gonioteuthis granulata

Gavelinella stelligera

Н

Inoceramus cardissoides

Pseudovalvulineria

infrasantonica

Cytherella medvaensis Weaver, Macrocypris limburgensis Veen,
Cuneoceratina salebrosa (Jones et Hinde), Pterygocythereis robusta
(Jones et Hinde), Phacorhabdotus lonsdaleianus retunsus Herrig,
Mosaeleberis pergensi (Veen), Rehacythereis senckenbergi (Triebel),
C??????????????????????????

коньяк

В

Inoceramus involutus

Gavelinella costulata

Cythereis gr. C. dorsispinata Damotte

Н

Inoceramus wandereri

Gavelinella kelleri

турон

В

Inoceramus woodsi

Inoceramus falcatus

Gavelinella moniliformis

Н

Inoceramus labiatus

Gavelinella globosa

Bythoceratina staringi Bonnema, B. umbonatoides (Kaye), B. pedatoides
calcifera Clarke, Curfsina nuda (J. et H.), Rehacythereis glabrella
(Triebel), Planileberis spinosa (Szczechura), Pterygocythereis spinosa
(Reuss), Cythereis kodymi Pokorny

Нижньомаастрихтський комплекс доволі одноманітний і нечисленний,
представлений в основному гладкостінними черепашками широко відомих
видів. В комплекс входять характерні види Cytherelloidea levigata
Herrig, Cardobairdia sp., а також транзитні.

Верхньомаастрихтський комплекс остракод численний, як в кількісному так
і в якісному плані, представлений транзитними видами, а також видами, що
закінчують своє існування та тими, що появляються у пізньому маастрихті.
Характерними для нього є види: Cytherella muensteri Roemer,
Bairdoppilata cretacea Veen, Argilloecia fortior Bonnema, Neocythere
reticulata sp.nov., Neocythere globosa sp.nov., Curfsina cf.
quadrispinata Deroo, Amphicytherura chelodon (Marsson).

Проведені дослідження показали, що у верхньокрейдових відкладах
Волино-Поділля остракоди поширені по всьому розрізу. Аналіз вивчених
залишків цієї групи фауни дозволив виділити комплекси та встановити їх
послідовну зміну в часі. Розподіл остракод у розрізах верхньої крейди
показав, що комплекси всюди зберігають одну й ту саму стратиграфічну
послідовність і мають широке розповсюдження на Волино-Поділлі.

Зіставлення встановлених комплексів остракод Волино-Поділля з
одновіковими комплексами остракод Європи. Результати аналізу фауни
остракод свідчать (табл. 3), що виділені комплекси надаються до
порівняння з відповідними європейськими комплексами в туронському та
кампан-маастрихтському інтервалі. Однак, виникають певні труднощі з
кореляцією відкладів коньяк-сантонського інтервалу, що обумовлене
палеоекологічними умовами, які існували на території досліджень.

Аналіз комплексів верхньокрейдових остракод підтверджує зв’язок
Волино-Подільського палеобасейну з бореальними провінціями і показує, що
вивчена фауна у більшості випадків має широке розповсюдження та дозволяє
проводити кореляцію верхньокрейдових відкладів значно віддалених
територій.

Таблиця 3

Стратиграфічне та географічне поширення пізньокрейдових остракод

№ Остракоди Волино-Поділля

Європа

Турон

Коньяк

Сантон

Кампан

Маастрихт

Угорщина

Велико-

британія

Франція

Німеччина

Чехія

Польща

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 Cytherella ovata ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

2 C. contracta contracta ? ? ? ? ?

? ? ?

?

3 C. munsteri

?

?

4 C. gruendeli ? ? ? ? ?

?

?

5 C. chathamensis ? ?

?

?

6 C. medvaensis

?

?

7 Сytherelloidea binoda ?

?

?

8 C. granulosa ?

? ?

?

?

?

9 C. levigata

?

?

?

10 C. hindei ? ? ?

?

?

?

?

11 Cytherelloidea sp.

?

?

12 Cardobairdia sp.

?

13 Bairdoppilata cretacea

?

?

14 B. pseudoseptentrionalis ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

15 Bythocypris sp. 1 ? ? ?

?

16 Bythocypris sp. 2 ?

17 Macrocypris siliqua ?

?

?

18 M. limburgensis

?

?

19 Pontocyprella harrisiana ? ? ?

? ?

?

?

20 Argilloecia fortior

?

?

21 A. decussata ? ?

?

?

22 Argilloecia sp.

?

23 Paracypris wrothamensis ? ?

? ? ? ?

24 Paracypris depressa ? ?

?

25 Paracypris sp.

?

26 Cuneoceratina salebrosa

?

?

27 Bythoceratina umbonata

? ? ? ?

?

?

28 B. umbonata multireticulata ? ?

? ?

29 B. umbonatoides ?

? ? ?

30 B. howensis ? ?

?

31 B. montuosa ?

?

?

?

32 B. pedata ?

?

?

?

?

33 B. pedatoides calcifera ?

?

34 B. staringi ?

?

?

35 Bythoceratina sp. 1

?

36 Bythoceratina sp. 2 ?

37 Eucytherura tumida ?

?

?

?

38 Aversovalva v-scriptum ?

?

?

?

?

39 Cytheropteron aequivalve ?

?

?

Продовж. табл. 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

40 Schizocythere chelodon

?

?

?

?

41 Mosaeleberis pergensi

?

? ?

?

42 M. macrophtalma ?

?

?

?

43 M. damottae

?

? ?

44 M. ucrainica sp. nov.

?

45 Paracytheretta calkeri ?

?

?

46 Spinoleberis tuberosa

?

?

47 Spinoleberis sp. 1

?

48 Spinoleberis sp. 2

?

49 Curfsina nuda ?

?

50 C. quadrispinata

?

? ?

51 C. cf. alseni ?

?

?

52 C. derooi

?

?

53 Cythereis ornatissima ? ? ? ?

?

? ?

54 C. kodymi ?

?

55 C. gr. dorsispinata

?

?

56 C. wrightii

? ? ?

?

57 Cythereis zygopleura

?

?

? ?

58 Cythereis sp. 1

?

59 Cythereis sp. 2

?

60 Cythereis sp. 3

?

61 Cythereis sp. 4

?

62 Rehacythereis senckenbergi

?

?

?

63 R. glabrella ?

? ?

? ?

64 Parvacythereis subparva

?

?

?

?

?

65 Planileberis spinosa ?

? ?

?

66 Trachyleberidea acutiloba ? ? ? ? ?

?

?

?

67 Ph. lonsdaleianus ? ?

?

?

68 Ph. lonsdaleianus retunsus

?

?

69 Ph. semiplicatus

? ? ?

? ? ?

70 Diogmopteron alatoides ?

?

?

71 Pterygocythereis spinosa ?

? ?

72 P. serrulata ? ? ? ?

?

73 P. cf. P. robusta

?

?

74 Pterygocythere laticristata ? ? ?

? ?

75 Pterygocythere sp.

?

76 Eucythere cf. lowei ?

?

?

77 Krithe kritheformis

? ? ?

?

78 K. cushmani ? ? ? ? ?

?

79 Dolocyth. cf. bosquetiana

?

?

?

80 Dolocytheridea sp.

?

81 Xestoleberis ovata ? ? ? ? ?

?

?

82 X. pergensi ? ? ? ? ?

?

?

83 Neocythere virginea ? ? ? ? ?

?

?

?

84 N. reticulata sp. nov.

?

85 Neocythere globosa sp. nov.

?

86 Pulaviella ovata ? ? ? ?

?

ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ ТА ПАЛЕОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ОСТРАКОД

У ПІЗНЬОКРЕЙДОВОМУ БАСЕЙНІ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Палеогеографічні умови у пізньокрейдовому морі Волино-Поділля та їх
вплив на формування остракодової фауни. В крейді на великій території
південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи існував
епіконтинентальний морський басейн з різноманітними фаціальними
обстановками, які знайшли відображення в характері осадонакопичення,
літології та складі фауністичних комплексів. Аналіз комплексів остракод
вказує на залежність їх складу від фаціальних та палеогеографічних умов
у палеобасейні.

Для реконструкції палеогеографічних умов Волино-Подільського
палеобасейну нами використаний запропонований В. А. Собєцьким (1978)
палеобіофаціальний розподіл фауни із врахуванням даних, одержаних
внаслідок вивчення остракод.

Туронський час. На території Волино-Подільського палеобасейну у туроні
була розвинута іноцерамо-ехіноїдна палеобіофація карбонатно-мулистої
псевдоабісалі. У комплексі остракод найчисленнішими є представники
родини Cytherelloidae – 50 %. Максимального видового складу набули
родини Trachyleberidae, Bythocytheridae і Cytherelloidae. Домінування в
асоціації гладкостінних видів свідчить про біотоп мулистого дна, а
видове розмаїття роду Bythoceratina – про досить значні глибини в межах
зовнішнього шельфу та схилу і м’який субстрат. Поглиблення палеобасейну
в туроні спричинило утворення палеоценозу з переважанням глибоководних
видів.

Z

?

E

ue

? ? ? H

J

Z

^

?

E

???????Z

\

^

E

X | ~ ? ?

O

?????

Z

\

^

E

O

O

O

O

k$

O

O

O

O

O

O

h¬?NCJ

’.’B’`’uiYiYI???¬?¬??Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y?Y

O

$

O

$

O

?

O

?

I‹I‹O‹th‹

Похожие записи

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

Діденко Юлія Володимирівна

УДК 565.33:551.763(477.83)

Остракоди верхньокрейдових відкладів волино-поділля

04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному природознавчому музеї НАН України

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук

Дригант Данило Михайлович,

Державний природознавчий музей НАН України,

завідувач відділу

Науковий консультант: доктор геологічних наук, професор

Щехура Яніна,

Інститут палеобіології ПАН, м. Варшава

Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук

Андрєєва-Григорович Аіда Сергіївна,

Інститут геологічних наук НАН України,

провідний науковий співробітник

кандидат геолого-мінералогічних наук

Огороднік Марія Євгенівна,

Львівське відділення УкрДГРІ,

старший науковий співробітник

Провідна установа:

Львівський національний університет ім.І. Франка, геологічний факультет,
кафедра історичної геології та палеонтології, МОН України, м. Львів

Захист відбудеться “_7_” ___грудня__ 2005 р. о _10_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26. 162. 01 при Інституті геологічних наук
НАН України за адресою: 01054, Київ-54, вул. Гончара, 55-б

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук
НАН України за адресою: 01054, Київ-54, вул. Гончара, 55-б

Автореферат розісланий “_29_” ___жовтня______ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рябоконь Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Викопні остракоди є однією з керівних груп фауни, яка
широко використовується як для встановлення віку вміщуючих їх відкладів,
так і для розчленування і кореляції різнофаціальних осадів. Це зумовлене
тим, що вони поширені в усіх фаціальних зонах басейнів і характеризують
утворення морського, субморського і континентального генезису.

Відомості про верхньокрейдові остракоди Волино-Поділля появилися ще 150
років тому, однак їм було присвячено лише кілька публікацій середини XIX
століття. Оскільки питання щодо обсягу, меж та кореляції ярусів пізньої
крейди залишилося не вирішеним, вивчення цієї групи ракоподібних набуло
актуального значення. Відсутність даних про їх поширення і систематичний
склад у потужній товщі крейдових відкладів Волино-Поділля не дозволяла
робити достовірні висновки про екологічні умови у седиментаційному
басейні та відтворити історію розвитку регіональної фауни остракод.
Постановка такої теми зумовлена також тим, що за останні роки розроблені
нові методики вивчення черепашок остракод, зокрема, із застосуванням
електронного мікроскопу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в Державному природознавчому музеї НАН України впродовж
1995-1998 років у стаціонарній аспірантурі та у 1999-2004 роках в рамках
планових тем установи “Природно-історичні зміни та сучасний стан біоти
західного регіону України”, державна реєстрація № 0196U003680
(1996-2000 рр.) та “Музейний моніторінг таксономічної різноманітності
біоти західного регіону України”, державна реєстрація № 0101V002539
(2001-2005 рр.).

Мета і завдання досліджень. Об’єктом дослідження були верхньокрейдові
відклади Волино-Поділля. Предметом – викопні остракоди, їх систематичний
склад та поширення. Метою дисертаційної роботи – детальне монографічне
вивчення систематичного і кількісного складу остракод верхньокрейдових
відкладів Волино-Поділля та використання одержаних результатів для
біостратиграфічних розчленувань і реконструкції палеогеографічних та
палеоекологічних умов осадонагромадження у палеобасейні.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі основні завдання:

Вивчення систематичного складу остракод у верхньокрейдових відкладах
Волино-Поділля.

Виділення комплексів остракод для окремих стратиграфічних стратонів та
вияснення їх значення для стратиграфії.

Зіставлення встановленних асоціацій остракод Волино-Поділля з
одновіковими асоціаціями остракод Європи.

Реконструкція палеоекологічних умов існування остракод у
пізньокрейдовому басейні та вияснення зв’язку з палеогеографічними
обстановками на основних етапах його розвитку.

Монографічний опис остракод.

Основним у дослідженнях був біостратиграфічний метод із застосуванням
палеонтологічних методик та електронної мікроскопії.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для верхньокрейдових
відкладів Волино-Поділля вивчена фауна остракод. Монографічно описані 86
видів, три з яких (Mosaeleberis ucrainica sp. nov., Neocythere
reticulata sp. nov., Neocythere globosa sp. nov.) є новими. Встановлений
їх стратиграфічний розподіл у розрізах.

Вперше детально проаналізовано стратиграфічне поширення остракод у
верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля та виділені сім характерних
комплексів цієї групи фауни для окремих стратиграфічних підрозділів.

Проведені дослідження пізньокрейдових остракод дозволили вперше за цією
групою організмів провести міжрегіональну кореляцію одновікових утворень
Волино-Поділля та Європи. Виявлені остракодові комплекси верхньої крейди
Волино-Поділля зіставлено з одновіковими комплексами різних регіонів
Європи. Палеобіономічні реконструкції етапів розвитку
Волино-Подільського палеобасейну дозволили встановити, що виявлені
особливості у зміні видового та кількісного складу остракод у пізній
крейді зумовлені трансгресивно-регресивними циклами в
епіконтинентальному басейні району досліджень.

Вперше для Волино-Поділля за остракодами проведені палеогеографічні та
палеоекологічні реконструкції пізньокрейдового басейну, які доповнили й
уточнили знання про температурний та сольовий режими, палеоглибини, його
зв’язки з морями Північно-Західної Європи.

Вперше складений палеонтологічний атлас верхньокрейдових остракод
Волино-Поділля.

Практичне та теоретичне значення одержаних результатів. Результати
досліджень мають значення для деталізації місцевих статиграфічних схем
та відтворення палеогеографічних обстановок на території Волино-Поділля
в крейді і можуть використовуватися для геолого-пошукових робіт в
регіоні. Висновки щодо еволюції комплексів остракод регіону, їх екології
та поширення дають матеріал для подальшого вивчення цієї групи викопних
тварин. Палеонтологічний атлас, що містить монографічний опис остракод
та зображення видів, зроблених за допомогою скануючого електронного
мікроскопу, може бути використаний для визначення верхньокрейдових
остракод Волино-Поділля.

Особистий внесок здобувача. В основу дисертаційної роботи покладені
власні польові та лабораторні дослідження, які включали детальне
вивчення геологічних розрізів, вилучення остракод з відібраних зразків,
їх монографічні описи та зображення, узагальнення одержаних результатів.
Всі основні наукові результати та висновки, які викладені в роботі й
винесені на захист, отримані здобувачем самостійно.

Безпосередньо здобувачем охарактеризований видовий склад остракод у
верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля, встановлено їхнє важливе
значення для вирішення питань щодо стратиграфії, палеогеографічних та
палеоекологічних умов існування досліджуваної групи фауни та басейну в
цілому.

Фактичний матеріал. Матеріал для біостратиграфічних досліджень за темою
дисертації був зібраний в результаті опробування 36 розрізів верхньої
крейди Волино-Поділля. Всього проаналізовано понад 1000 зразків, у 840 з
яких містилися рештки остракод. При визначенні власний матеріал
порівнювався з колекціями крейдових остракод Польщі проф. Я. Щехури а
Великобританії проф. П. П. Вівера.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та
обговорювались на засіданні Львівського відділення Палеонтологічного
товариства України (Львів, 1996), ХХI, XXII, XXIV-ХХVI сесіях
Палеонтологічного товариства України (Київ, 1998-2003), 6-й Міжнародній
школі-семінарі по техніці наукових презентацій (Поліхти, Польща, 2000),
Міжнародній палеонтологічній конференції “Мікро-2000” (Краків, Польща,
2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Геоэкологические и
биоэкологические проблемы Северного Причерноморья” (Тираспіль, 2001),
науковій конференції молодих вчених (Киів, 2003), на Вчених радах
Державного природознавчого музею НАН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковані 11 наукових праць, з них 6
статей у наукових журналах та збірниках наукових праць, і 5 тез у
матеріалах конференцій. У виданнях затверджених “Переліком ВАК України”
опубліковані чотири статті.

Обсяг та структура роботи. Дисертація обсягом 199 сторінок містить
вступ, п’ять розділів, висновки, перелік цитованої літератури, 2
додатки. Робота ілюстрована 19 рисунками та 3 текстовими таблицями.
Перелік використаних літературних джерел налічує 167 найменувань, з яких
93 іноземними мовами. Додаток А – таблиця поширення видів, додаток Б –
атлас видів, який складається з 11 фототаблиць та пояснень до них.

Автор глибоко вдячний своєму науковому керівнику доктору
геолого-мінералогічних наук Д. М. Дриганту, а також науковому
консультанту, професору ПАН Я. Щехурі, професору, доктору
геолого-мінералогічних наук М. М. Іваніку, професору, доктору
геолого-мінералогічних наук А. С. Андрєєвій-Григорович, кандидату
геологічних наук Н. А. Трофимович за надані консультації, критичні
зауваження і практичну допомогу під час роботи над дисертацією. Щира
подяка доктору біологічних наук Ю. М. Чорнобаю, кандидату біологічних
наук А. С. Климишину за всебічну допомогу та сприяння, кандидатам
біологічних наук А. А. Бокотею, В. К. Войчишину, Н. В. Дзюбенко за цінні
поради та консультації, О. В. Дзюбенко за технічну допомогу, а також
усім колегам, які допомагали розв’язувати питання, що виникали у процесі
виконання роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ СТРАТИГРАФІЇ ТА ОСТРАКОД

КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Короткий огляд історії досліджень крейдових відкладів. Відклади крейди
на Волино-Поділлі охарактеризовані надзвичайно багатими комплексами
фауністичних решток, які привертали увагу різних дослідників ще з
середини XIX століття. Перші згадки про них належать Eichwald (1830),
Pusch (1836) та Kner (1842).

Стратиграфію і фауну подільської крейди вивчали Alth (1850), Plachetko
(1863), Zar?czny (1874), Dunikowski (1881, 1888), Радкевич (1891),
Weigner (1909), Bujalski (1921), ?omnicki (1897-1905), Rogala (1909,
1911, 1916), Syniewska (1923), Siemiradski (1927), Kokoszy?ska (1931,
1939), Nowak (1917), Sko?ozdrуwna (1932).

Проте, планомірне вивчення крейдових відкладів почалося лише у повоєнний
період. На основі нового матеріалу з свердловин, а також вивчення всієї
території Волино-Подільської плити з’явилися праці присвячені фауні,
стратиграфії та літології крейдових відкладів (Смірнова, Пастернак
(1948), Вялов (1955), Міхайлов (1946, 1951), Найдін (1951, 1952, 1964),
Собєцький (1960, 1978), Коцюбинський (1957-1959, 1961, 1963), Гаврилишин
(1963, 1964, 1967), Гинда (1966, 1969), Конопліна (1952), Волошина
(1954, 1956, 1961, 1963, 1964), Дулуб (1972), Розумейко (1978, 1988),
Пастернак, Сеньковський, Гаврилишин (1987)). В них викладені нові дані
зі стратиграфії, видового складу фауни, а також поданий критичний аналіз
робіт щодо крейдових відкладів території.

Вивченість крейдових остракод. Дослідження крейдових остракод було
започатковано з середини XIX століття, а на території Волино-Поділля
мало несистематизований, фрагментарний характер. Серед публікацій є
лічені роботи, присвячені остракодам, головним чином, з маастрихту
околиць Львова. Лише кілька видів описали А. Alt (1850), А. Reuss (1851)
та А. Lomnicki (1897).

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

З відкладів верхньої крейди Волино-Поділля вилучено близько 4000
екземплярів остракод. Отримана, в результаті, авторська колекція
пізньокрейдових остракод Волино-Поділля зберігається в фондах Державного
природознавчого музею НАН України.

Остракоди з крейдових відкладів Волино-Поділля відібрані в основному з
мергелів та вапняків, тому в роботі з ними була використана хімічна
дезінтеграція. Дослідження, опис та електронне мікрофотографування
проводилися згідно із загальноприйнятими методиками (Занина, Иванова,
1970; Коробков, 1978; “Методика палеонтологических исследований”, 1973;
Slipper, 1996). Вивчення остракод здійснювалося за допомогою
бінокулярного мікроскопа МБС-9 та скануючого електронного мікроскопа
Philips XL-20 в Інституті палеобіології ПАН, м. Варшава.

При аналізі літолого-фаціальних умов у дисертації використані дані,
опубліковані С. І. Пастернаком, Ю. М. Сеньковським, В. І. Гаврилишиним
(1987), В. І. Гаврилишиним, С. І. Пастернаком, С. В. Розумейко (1991) та
В. А. Собєцьким (1978).

БІОСТРАТИГРАФІЯ ТА ФАЦІАЛЬНА МІНЛИВІСТЬ

ВІДКЛАДІВ ВЕРХНЬОЇ КРЕЙДИ

Стратиграфічний поділ верхньокрейдових відкладів. За основу поділу
верхньокрейдових відкладів досліджуваної території прийнята
стратиграфічна схема С. І. Пастернака, В. А. Гаврилишина,
Ю. Н. Сеньковського (1968).

Верхньокрейдові відклади південно-західної частини Східно-Європейської
платформи поширені в основному на південно-західному схилі Українського
щита і у Львівській мульді, залягають на відкладах альбу і включають всі
яруси від сеноману до маастрихту. Породи складені здебільшого крейдою,
крейдоподібними вапняками та мергелями, рідше – пісками та пісковиками.
Серед верхньокрейдових осадових утворень мергельно-крейдяні породи
поширені найбільше і представляють, в основному, відклади турону,
коньяку, сантону, кампану та маастрихту.

Поширення остракод у розрізі та їх стратиграфічне значення.
Верхньокрейдові відклади Волино-Поділля містять значну кількість
викопних остракод (табл. 1). Розподіл вивчених залишків цієї групи фауни
у розрізі дає можливість виділити в ньому 7 комплексів цих викопних, що
відповідають туронському, коньякському, сантонському, кампанському та
маастрихтському ярусам. Остракоди в піскуватих відкладах сеноманського
ярусу не виявлені.

Туронський ярус. Остракоди з відкладів писальної крейди представлені
численним та найбільш різноманітним у видовому відношенні комплексом
доброї збереженості з характерними видами (табл. 2): Bythoceratina
staringi Bonnema, B. umbonatoides (Kaye), B. pedatoides calcifera
Clarke, Curfsina nuda (Jones et Hinde), Rehacythereis glabrella
(Triebel), Planileberis spinosa Szczechura, Pterygocythereis spinosa
(Reuss), Cythereis kodymi Pokorny. У склад асоціації входять також
транзитні види.

Коньякський ярус. Починаючи з коньяку, кількість та видовий склад фауни
остракод зменшуються. В цих відкладах встановлені два комплекси, перший
з яких характеризує нижню частину ярусу, другий – верхню.

Нижньоконьякський комплекс остракод з піскуватих мергелів відрізняється
невеликою кількістю особин та поганою збереженістю черепашок, в той час,
як для верхньоконьякського комплексу з глинистих вапняків характерні
різноманітність у видовому відношенні та велика кількість особин доброї
збереженості і великих розмірів. До складу входять види, що починають
свій розвиток у коньяку і продовжують у молодших відкладах та транзитні
види, які перейшли з турону. Вид, характерний лише для
верхньоконьякського комплексу – Cythereis gr. C. dorsispinata Damotte.

Сантонський ярус. В комплекс остракод, що відповідає сантонському ярусу,
входить низка характерних видів: Cytherella medvaensis Weaver,
Macrocypris limburgensis Veen, Cuneoceratina salebrosa (Jones et Hinde),
Pterygocythereis robusta (Jones et Hinde), Phacorhabdotus lonsdaleianus
retunsus Herrig, Mosaeleberis pergensi (Veen), Rehacythereis
senckenbergi(Triebel), Curfsina derooi Weaver, Mosaeleberis damottae
Clarke У складі комплексу також присутні види, що закінчують своє
існування та види, що появляються у сантоні і транзитні.

Кампанський ярус. Фауна остракод кампанського ярусу на відміну від
сантонського у видовому відношенні дещо збіднена. Характерні види:
Spinoleberis tuberosa (Jones et Hinde), Mosaeleberis ucrainiсa sp.nov.,
Cythereis zygopleura Pokorny. У складі комплексу присутні також види, що
закінчують своє існування, ті, що починають свій розвиток у кампані та
транзитні види.

Маастрихтський ярус. У маастрихті визначені два комплекси остракод –
нижньо- та верхньомаастрихтський. Таблиця 2

Характерні види остракод у верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля

Ера Система Відділ Ярус Під’ярус Зона

за макрофауною

(Пастернак, 1968) Зона

за мікрофауною

(Волошина, 1971) Характерні види остракод

(Діденко, 2004)

мезозойська крейдова верхній маастрихт

В

Belemnitella junior

Grammostomum

incrassatum var. crassa

Cytherella muensteri Roemer, Bairdoppilata cretacea Veen, Argilloecia
fortior Bonnema, Neocythere reticulata sp.nov., Neocythere globosa
sp.nov., Curfsina cf. C. quadrispinata Deroo, Amphicytherura chelodon
(Marsson)

Н

Belemnella lanceolata

Acanthoscaphites tridens

Grammostomum

incrassatum var. incrassa

Cytherelloidea levigata Herrig

Cardobairdia sp.

кампан

В

Belemnitella langei

Bostrychoceras polyplocum

Cibicidoides voltzianus

Belemnitella mucronata

Cibicidoides involutus

Н

Gonioteuthis quadrata

Pseudovalvulineria clementiana

Spinoleberis tuberosa (Jones et Hinde)

Mosaeleberis ucrainica sp. nov.

Cythereis zygopleura Pokorny

сантон

В

Gonioteuthis granulata

Gavelinella stelligera

Н

Inoceramus cardissoides

Pseudovalvulineria

infrasantonica

Cytherella medvaensis Weaver, Macrocypris limburgensis Veen,
Cuneoceratina salebrosa (Jones et Hinde), Pterygocythereis robusta
(Jones et Hinde), Phacorhabdotus lonsdaleianus retunsus Herrig,
Mosaeleberis pergensi (Veen), Rehacythereis senckenbergi (Triebel),
C??????????????????????????

коньяк

В

Inoceramus involutus

Gavelinella costulata

Cythereis gr. C. dorsispinata Damotte

Н

Inoceramus wandereri

Gavelinella kelleri

турон

В

Inoceramus woodsi

Inoceramus falcatus

Gavelinella moniliformis

Н

Inoceramus labiatus

Gavelinella globosa

Bythoceratina staringi Bonnema, B. umbonatoides (Kaye), B. pedatoides
calcifera Clarke, Curfsina nuda (J. et H.), Rehacythereis glabrella
(Triebel), Planileberis spinosa (Szczechura), Pterygocythereis spinosa
(Reuss), Cythereis kodymi Pokorny

Нижньомаастрихтський комплекс доволі одноманітний і нечисленний,
представлений в основному гладкостінними черепашками широко відомих
видів. В комплекс входять характерні види Cytherelloidea levigata
Herrig, Cardobairdia sp., а також транзитні.

Верхньомаастрихтський комплекс остракод численний, як в кількісному так
і в якісному плані, представлений транзитними видами, а також видами, що
закінчують своє існування та тими, що появляються у пізньому маастрихті.
Характерними для нього є види: Cytherella muensteri Roemer,
Bairdoppilata cretacea Veen, Argilloecia fortior Bonnema, Neocythere
reticulata sp.nov., Neocythere globosa sp.nov., Curfsina cf.
quadrispinata Deroo, Amphicytherura chelodon (Marsson).

Проведені дослідження показали, що у верхньокрейдових відкладах
Волино-Поділля остракоди поширені по всьому розрізу. Аналіз вивчених
залишків цієї групи фауни дозволив виділити комплекси та встановити їх
послідовну зміну в часі. Розподіл остракод у розрізах верхньої крейди
показав, що комплекси всюди зберігають одну й ту саму стратиграфічну
послідовність і мають широке розповсюдження на Волино-Поділлі.

Зіставлення встановлених комплексів остракод Волино-Поділля з
одновіковими комплексами остракод Європи. Результати аналізу фауни
остракод свідчать (табл. 3), що виділені комплекси надаються до
порівняння з відповідними європейськими комплексами в туронському та
кампан-маастрихтському інтервалі. Однак, виникають певні труднощі з
кореляцією відкладів коньяк-сантонського інтервалу, що обумовлене
палеоекологічними умовами, які існували на території досліджень.

Аналіз комплексів верхньокрейдових остракод підтверджує зв’язок
Волино-Подільського палеобасейну з бореальними провінціями і показує, що
вивчена фауна у більшості випадків має широке розповсюдження та дозволяє
проводити кореляцію верхньокрейдових відкладів значно віддалених
територій.

Таблиця 3

Стратиграфічне та географічне поширення пізньокрейдових остракод

№ Остракоди Волино-Поділля

Європа

Турон

Коньяк

Сантон

Кампан

Маастрихт

Угорщина

Велико-

британія

Франція

Німеччина

Чехія

Польща

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 Cytherella ovata ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

2 C. contracta contracta ? ? ? ? ?

? ? ?

?

3 C. munsteri

?

?

4 C. gruendeli ? ? ? ? ?

?

?

5 C. chathamensis ? ?

?

?

6 C. medvaensis

?

?

7 Сytherelloidea binoda ?

?

?

8 C. granulosa ?

? ?

?

?

?

9 C. levigata

?

?

?

10 C. hindei ? ? ?

?

?

?

?

11 Cytherelloidea sp.

?

?

12 Cardobairdia sp.

?

13 Bairdoppilata cretacea

?

?

14 B. pseudoseptentrionalis ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

15 Bythocypris sp. 1 ? ? ?

?

16 Bythocypris sp. 2 ?

17 Macrocypris siliqua ?

?

?

18 M. limburgensis

?

?

19 Pontocyprella harrisiana ? ? ?

? ?

?

?

20 Argilloecia fortior

?

?

21 A. decussata ? ?

?

?

22 Argilloecia sp.

?

23 Paracypris wrothamensis ? ?

? ? ? ?

24 Paracypris depressa ? ?

?

25 Paracypris sp.

?

26 Cuneoceratina salebrosa

?

?

27 Bythoceratina umbonata

? ? ? ?

?

?

28 B. umbonata multireticulata ? ?

? ?

29 B. umbonatoides ?

? ? ?

30 B. howensis ? ?

?

31 B. montuosa ?

?

?

?

32 B. pedata ?

?

?

?

?

33 B. pedatoides calcifera ?

?

34 B. staringi ?

?

?

35 Bythoceratina sp. 1

?

36 Bythoceratina sp. 2 ?

37 Eucytherura tumida ?

?

?

?

38 Aversovalva v-scriptum ?

?

?

?

?

39 Cytheropteron aequivalve ?

?

?

Продовж. табл. 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

40 Schizocythere chelodon

?

?

?

?

41 Mosaeleberis pergensi

?

? ?

?

42 M. macrophtalma ?

?

?

?

43 M. damottae

?

? ?

44 M. ucrainica sp. nov.

?

45 Paracytheretta calkeri ?

?

?

46 Spinoleberis tuberosa

?

?

47 Spinoleberis sp. 1

?

48 Spinoleberis sp. 2

?

49 Curfsina nuda ?

?

50 C. quadrispinata

?

? ?

51 C. cf. alseni ?

?

?

52 C. derooi

?

?

53 Cythereis ornatissima ? ? ? ?

?

? ?

54 C. kodymi ?

?

55 C. gr. dorsispinata

?

?

56 C. wrightii

? ? ?

?

57 Cythereis zygopleura

?

?

? ?

58 Cythereis sp. 1

?

59 Cythereis sp. 2

?

60 Cythereis sp. 3

?

61 Cythereis sp. 4

?

62 Rehacythereis senckenbergi

?

?

?

63 R. glabrella ?

? ?

? ?

64 Parvacythereis subparva

?

?

?

?

?

65 Planileberis spinosa ?

? ?

?

66 Trachyleberidea acutiloba ? ? ? ? ?

?

?

?

67 Ph. lonsdaleianus ? ?

?

?

68 Ph. lonsdaleianus retunsus

?

?

69 Ph. semiplicatus

? ? ?

? ? ?

70 Diogmopteron alatoides ?

?

?

71 Pterygocythereis spinosa ?

? ?

72 P. serrulata ? ? ? ?

?

73 P. cf. P. robusta

?

?

74 Pterygocythere laticristata ? ? ?

? ?

75 Pterygocythere sp.

?

76 Eucythere cf. lowei ?

?

?

77 Krithe kritheformis

? ? ?

?

78 K. cushmani ? ? ? ? ?

?

79 Dolocyth. cf. bosquetiana

?

?

?

80 Dolocytheridea sp.

?

81 Xestoleberis ovata ? ? ? ? ?

?

?

82 X. pergensi ? ? ? ? ?

?

?

83 Neocythere virginea ? ? ? ? ?

?

?

?

84 N. reticulata sp. nov.

?

85 Neocythere globosa sp. nov.

?

86 Pulaviella ovata ? ? ? ?

?

ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ ТА ПАЛЕОЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ОСТРАКОД

У ПІЗНЬОКРЕЙДОВОМУ БАСЕЙНІ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Палеогеографічні умови у пізньокрейдовому морі Волино-Поділля та їх
вплив на формування остракодової фауни. В крейді на великій території
південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи існував
епіконтинентальний морський басейн з різноманітними фаціальними
обстановками, які знайшли відображення в характері осадонакопичення,
літології та складі фауністичних комплексів. Аналіз комплексів остракод
вказує на залежність їх складу від фаціальних та палеогеографічних умов
у палеобасейні.

Для реконструкції палеогеографічних умов Волино-Подільського
палеобасейну нами використаний запропонований В. А. Собєцьким (1978)
палеобіофаціальний розподіл фауни із врахуванням даних, одержаних
внаслідок вивчення остракод.

Туронський час. На території Волино-Подільського палеобасейну у туроні
була розвинута іноцерамо-ехіноїдна палеобіофація карбонатно-мулистої
псевдоабісалі. У комплексі остракод найчисленнішими є представники
родини Cytherelloidae – 50 %. Максимального видового складу набули
родини Trachyleberidae, Bythocytheridae і Cytherelloidae. Домінування в
асоціації гладкостінних видів свідчить про біотоп мулистого дна, а
видове розмаїття роду Bythoceratina – про досить значні глибини в межах
зовнішнього шельфу та схилу і м’який субстрат. Поглиблення палеобасейну
в туроні спричинило утворення палеоценозу з переважанням глибоководних
видів.

Z

?

E

ue

? ? ? Z

^

?

E

???????Z

\

^

E

X | ~ ? ?

O

?????

Z

\

^

E

O

O

O

O

k$

O

O

O

O

O

O

>*CJ

hEgeCJ

O

’.’B’`’r’?’?’ ’?’I’ae’““
“,“T“r“c“¶“Oe“i“?“N•~•?•?•E—o—?uououiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiae
iaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiaeiY*?*?
*?*

O

$

O

?

O

?

I‹I‹O‹th‹

Похожие записи