.

Особливості структурно-функціонального стану і перекисного окислення ліпідів лімфоцитів крові при різних варіантах клінічного перебігу вірусних гепати

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2710
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЗНЄЦОВ Сергій Володимирович

УДК: 616.36-002.1+616.36-002.14]-022.6-053.2:616.155.32:612.015.11

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ І ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ ЛІМФОЦИТІВ КРОВІ ПРИ РІЗНИХ ВАРІАНТАХ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ
ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ А І В У ДІТЕЙ

14.01.10 – Педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового
ступеня доктора медичних наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий консультант: доктор медичних наук, професор,
завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб
Харківського державного медичного університету
Вашев Єгор Андрійович
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор кафедри дитячих
інфекційних хвороб Київського національного
медичного університету ім.О.О.Богомольця
Тришкова Лія Олексіївна
доктор медичних наук, професор,
завідувач кафедри дитячих хвороб
Харківського державного медичного університету
Кожем`яка Анатолій Іванович
доктор біологічних наук, професор, завідувач
відділу біохімії Харківського інституту проблем
кріобіології та кріомедицини НАН України
Петренко Олександр Юрійович
Провідна установа: Дніпропетровська медична академія МОЗ України,
кафедра шпитальної педіатрії №2 та неонатології факультету післядипломної освіти
Захист відбудеться “25” листопада 1999 р. о 13-30 г.
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, проспект Леніна, 4)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківсь¬кого державного
медичного університету (310022, м. Харків, проспект Леніна, 4).
Автореферат розісланий “22” жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, доцент Л.І.Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Вірусні гепатити (ВГ) реєструються на всій земній кулі, посідаючи одне з провідних місць у патології людини (Мощич П.С. із співавт., 1991, Учайкін В.Ф. із співавт., 1994, Бабак О.Я., 1998, Кrause D.S. 1997).
Широка розповсюдженість ВГ, шкода, яку вони заподіюють здоров’ю, а також економічні збитки суспільству у зв`язку із тривалістю хвороби, хронізації патологічного процесу, а в деяких випадках – інвалідизації й летальних наслідків, визначають їх медичну і соціальну значущість, виділяючи актуальність проблеми боротьби з ВГ у розряд однієї з важливіших і першочергових (Учайкін В.Ф. із співавт., 1996, Возіанова Ж.І. із співавт., 1998, Berg G.L., 1997).
В останні два десятиріччя напружена робота дослідників ознамену¬валася фундаментальними досягненнями перш за все у вивчені етіології та патогенезу ВГ (Учайкін В.Ф., 1989, Бабак О.Я., 1994, Vento S., 1995). Розроблені і запроваджуються в широку практику специфічні методи лабораторної діагностики (Сорінсон С.Н., 1987, Возіанова Ж.І, 1997, Terrault N.A., 1996). З’явилися принципово нові методичні підходи для оцінки репродуктивних та інтегративних механізмів формування стану вірусоносійства, а також ролі імунологічних реакцій при виникненні фульмінантних варіантів хвороби з високою ле-тальністю (Горбаков В.В., 1996, 1997, Alter H.J. et al., 1995, Kim J. et al., 1997).
Разом з тим, до цього часу не можна вважати остаточно вивче¬ними чинники формування тривалих і хронічних форм ВГ, ево¬люції гострого гепатиту в хронічний і далі в цироз печінки й первинну гепа¬тому (Логінов А.С., 1992, Апросіна З.Г., Сєров В.В., 1995, Сорінсон С.Н., 1997, Feher J., 1997).
Відомо, що в розвитку будь-якого захворю¬вання велике значення мають імунологічні реакції, ре¬алізація яких значною мірою визначається функціональною здібністю лімфоцитів (Блюгер А.Ф., 1988, Учайкін В.Ф. із співавт., 1993, Львов Д.К., 1996, Blazovics et al., 1997). Встановлено, що найважливіші властивості лімфоцитів такі, як рецепція та трансмісія антигенного стимулу, спрямованість диференціації імунної відповіді та інші знаходяться в близькому зв’язку із в’язкістю ліпідного бішару їх цитоплазматичної мембрани, ступінь порушення якої зале¬жить від ряду інтимних антигенстимульованих процесів, зокре¬ма: від інтенсивності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), стану антиоксидантної системи (АОС) клітини, конформаційних змін білків мембрани та інших (Дунаєва А.Н. із співавт.,1990, Подільчак Н.Д. із співавт., 1996, Коломієць Н.Ю., Шоріков Є.І., 1998, Suzuki J., 1996).
Однак зміни цитомембран лімфоцитів та пов’язана з ними їх функціональна активність ніким не досліджувались. У доступній літературі ми не змогли знайти праць, присвячених вивченню взаємозв`язку мор¬фо-функціонального стану лімфоцитів і процесів ПОЛ при ВГ.
Усе вищезгадане стало передумовою для досліджень струк¬турного стану бішару цитомембран лімфоцитів крові, їх внутрішньоклітинного середовища та інтрацелюлярних процесів, інтенсивності ПОЛ, активності антиоксидантних ферментів, а також показників імунологічної реактивності хворих на ВГ дітей, що, на нашу думку, дозволило б з нових позицій уточнити й поглибити знання про патогенез гепатитів, розширити можливості їх діагностики й прогнозування перебігу.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами: дисертація виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи Харківського державного медичного університету, номер держреєстрації 1940038041.

Мета і задачі дослідження: удосконалення діагностики та прогнозування перебігу вірусних гепатитів А і В на підставі досліджень особливостей структурно-функціонального стану і перекисного окислення ліпідів лімфоцитів крові хворих дітей.
Реалізація поставленої мети досягалася шляхом вирішення таких завдань:
1. Вивчити структурний стан і функціональну активність лімфоцитів крові дітей, хворих на різні клінічні варіанти ВГА і ВГВ.
2. Дослідити інтенсивність процесів ПОЛ, активність антиоксидантної системи лімфоцитів та імунологічну реактивність організму хворих на ВГА і ВГВ.
3. Уточнити механізми формування патологічного процесу при різних клінічних варіантах перебігу гепатитів А і В з урахуванням структурно-функціо¬наль¬ної організації і ПОЛ лімфоцитів.
4. З’ясувати кореляційні зв’язки між показниками структурної організації, функціональної активності й ПОЛ лімфоцитів при різних клінічних варіантах перебігу вірусних гепатитів.
5. Розробити нові методи діагностики та прогнозування перебігу вірусних гепатитів на основі оцінки показників біофізичного, біохімічного і функціонального станів лімфоцитів крові хворих дітей.
Наукова новизна одержаних результатів.
При гострих гепатитах А й В та хронічному гепатиті В виявлені раніше невідомі патофізіологічні зміни ліпідного бішару цитомембран лімфоцитів і порушення внутрішньоклітинної мікров’язкості їх, посилення процесів перекісного окислення ліпідів і неадекватні реакції антиоксидантного захисту, виявлені також різного вираження зрушення в показниках імунологічної реактивності дітей. Сила й спрямованість взаємозв’язків серед виявлених змін залежала від ступеня тяжкості й особливостей клінічного перебігу хвороби.
Встановлено, що при різних клінічних варіантах хронічного гепатиту В на відміну від гострих гепатитів А й В, трапляється тривале й значне зниження мікров’язкості цитоплазматичної мембрани й згущення внутрішньоклітинного середовища лімфоцитів, стійка зміна динамічної рівноваги перекисного окислення ліпідів й антиоксидантної системи, більш виражене підвищення швидкості надходження амінокислот до лімфоцитів й ефективність внутрішньоклітинного синтезу ними білків.
Одночасно із цим, встановлений дисбаланс у показниках Т- і В-ланок імунітету, а при хронічному активному гепатиті В виявлені ознаки сенсибілізації до печінкового антигену.
Використання спинової мітки й радіоактивного аналізу під час вивчення механізмів формування патологічного процесу при гепатитах дозволило виявити раніш невідомі патофізіологічні реакції в розвитку хвороби, які розширюють діапазон наших уявлень про відмінні особливості патогенезу при гострих гепатитах А й В і хронічному гепатиті В.
На підставі одержаних результатів визначення особливостей структурно-функціонального стану лімфоцитів вперше науково обгрунтовано і розроблено альтернативні методи диференційної діагностики й прогнозування перебігу вірусних гепатитів А та В, які можуть бути прототипом для подальших розробок з діагностики, прогнозуванню перебігу захворювань печінки інфекційної та неінфекційної природи і, слід вважати, обгрунтовуванню терапії хворих (захищено трьома патентами України на винаходи: G01N33/534, № № 10241А, 10242А, 10243А від 25.12.1996. Бюл. № 4).
Практична значущість роботи.
Лікарям практичної охорони здоров’я запропоновано комплекс біофізичних, біохімічних та імунологічних тестів, результати яких дозволяють об’єктивізувати інформацію про активність, тяжкість і спрямованість перебігу вірусних гепатитів А і В, а також дозволяють думати про повноту одужання хворих і дають можливість для обгрунтування необхідного обсягу терапевтичного втручання на різних етапах спостереження за хворими.
Для впровадження в практику охорони здоров’я запропоновано інформаційний, лабораторний метод по визначенню швидкості проникнення ЕПР спинового зонду крізь цитоплазматичну оболонку лімфоцитів, результати якого вже в дебюті захворювання дозволяють провести диференціальну діагностику гепатитів А й В.
З метою одержання об’єктивної інформації про можливість хронізації патологічного процесу при вірусному гепатиті В розроблено, запропоновано й впроваджено в практичну роботу лікувально-профілактичних закладів України методи прогнозування хвороби, які засновані на визначенні параметрів швидкості трансмембранного надходження амінокислот до лімфоцитів та ефективності їх білковосинтезуючої функції.
Результати досліджень визначили спрямованість пошуку нових сполук, що мають гепатозахисну дію. У результаті ¬розроблено новий засіб їх одержання (А.с. 1721878 від 22.11.1991 р. – публікація у відкритому друку заборонена).
Впровадження одержаних результатів.
Результати дослідження впроваджено в практичну роботу лікуваль¬но-профілактичних закладів Харківської (обласна інфекційна клінічна лікарня, обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня, обласна дитяча клінічна лікарня, міські дитячі поліклініки №№ 1,14,15), Донецької (міська клінічна лікарня), Сумської (обласна клінічна лікарня, обласний госпіталь для інвалідів ВВВ) областей, а також використовуються в навчальному процесі кафедр: інфекційних хвороб, дитячих інфекційних хвороб Харківського державного медичного університету; дитячих інфекційних хвороб, дитячої гастроентерології Харківської медичної академії післядипломної освіти; дитячих інфекційних хвороб Донецького державного медичного універси¬тету; кафедр: фармакотерапії, клінічної фармації Української фармацевтичної академії.
Особистий внесок пошуковача в розробку наукових результатів.
Автором особисто визначено напрямок наукового дослідження, самостійно проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною темою, сформульовані мета та задачі роботи. Самостійно обрано комп¬лекс спеціальних біофізичних, біохімічних та імунологічних методів дослідження, з якого імунологічні та ряд біохімічних методик виконано особисто на базі Харківського науково-дослідного інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, проблемної лабора¬торії Харківського державного медичного університету та лабораторії Харківського обласного дитячого імунологічного центру.
Безпосередньо пошуковачем виконано клінічні спостереження хворих і об¬стеження здорових дітей (група порівняння, контроль), а також – проаналізо¬вано результати загальноприйнятих клінічних, біохімічних та інструментальних досліджень, визначена роль морфо-функціонального стану і ПОЛ лімфоцитів периферичної крові у формуванні патологічного процесу при різних клінічних варіантах перебігу ВГА та ВГВ. Дисертантом проведена статистична оброб¬ка цифрових даних, проаналізовано кореляційні зв’язки між параметрами структурно-функціонального стану і ПОЛ лімфоцитів та показниками тяжкості, особливостями перебігу гепатитів, встановлена їх діагностична і прогностична інформативність. Оформлено заявки на передбачувані винаходи (у співавторстві).
Апробація результатів дисертації.
Матеріали дисертації повідомлені та обговорені на: пленумі правління республіканського науко¬во-медичного товариства інфекціоністів (Чернівці-Київ, 1990), другої Всесоюзної конференції з ІФА-діагностики в прак¬тичній охороні здоров’я (Москва, 1991), науково-практичній конференції (за участю країн СНД) “Актуальні питання мікробіології, епідеміології та імунології інфекційних хвороб (Харків, 1993), четвертої міждержавної конференції з наукових та прикладних проблем паразитоценології (Київ-Харків-Лу¬ганськ, 1993), республіканської науково-практичної конфе¬ренції “Сучасні проблеми фармації” (Харків, 1994), дев`ятому з’їзді дитячих лікарів України (Одеса, 1994), Української науково-практичної конференції “Питання клінічної імунології та алергології” (Київ-Харків, 1995), наукової конференції Харківського державного медичного університету, присвяченої 190-й річниці його заснування “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Харків, 1995), науково-практичної конференції педіатрів та лікарів-інфекціоністів, присвяченої 50-річчю заснування кафедри дитячих інфекційних хвороб ХДМУ (Харків, 1995), міжнародної наукової конференції “Актуальні питання сучасної педіатрії” (Саратов-Алушта, 1997), першому національному конгресі з імунології, алергології та імунореабілітації (Алушта, 1998), п`ятому з’їзді інфекціоністів України “Актуальні питання клінічної інфектології” (Тернопіль, 1998).
Основні положення дисертаційної роботи повідомлені та обговорені на міжкафедральних зборах співробітників педіатричних кафедр ХДМУ: дитячих інфекційних хвороб, пропедевтики дитячих хвороб, факультетській педіатрії з медичною генетикою, шпитальної педіатрії, дитячих хвороб (лютий, 1999).
Публікації результатів дослідження.
За темою дисертації надруковано 44 наукових праці, у тому числі: 16 – у фахових журналах, 14 – збірниках наукових праць, 10 – матеріалах і тезах конгресів, з’їздів, конференцій.
За матеріалами дисертаційного дослідження одержано авторське свідоцтво (СРСР, № 1721878 від 22.11.1991) та три патенти на винаходи (Україна, № № 10241А, 10242А, 10243А від 25.12.1996).
Структура та обсяг дисертації.
Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних спостере¬жень, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який включає 272 вітчизняних та 146 зарубіжних джерел. Робота викладена на 234 сторінках машино-писного тексту, ілюстрована 62 таблицями, 26 малюнками, 4 витягами з історій хвороб, обсяг яких складає 49 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Протягом 1990-1998 років було обстежено 253 дитини, хворих на ВГА (119) і ВГВ (134), віком трьох – десяти років (основна група), а також 30 здорових дітей, які були співставлені за статтю та віком (група порівняння, контроль).
Усім хворим, поряд з постійним клінічним спостережен¬ням, проводили дослідження сечі, крові, постановку функціо¬нальних проб печінки загальноприйнятими методами.
Обов’язковим елементом збору діагностичної інформації було ультразвукове сканування печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок та селезінки. За показаннями, визначали іонограму, протеїнограму, коагулограму, електро¬кардіограму, ехокардіоскопію, рентгенографію, проводили консультації з лікарями за іншим фахом.
Скринінг специфічних імунологічних маркерів гепатитів: анти-HAV-Ig M, HBе Ag, HBs Ag, анти-НВс, анти-HBе, анти-НВs , анти-дельта-Ig M , анти-НСV за методом РІА або ІФА.
Дослідження структурно-функціонального стану й інтенсивності перекисного окислення ліпідів лімфоцитів крові проводили в один з перших трьох днів пе¬ребування хворих у стаціонарі, а потім, – по досягненню ними клініко-біохімічного благополуччя, тобто, у гострому періоді та періоді реконвалесценції; у здорових дітей – одноразово.
Стан цитомембран лімфоцитів та їхню внутрішньоклітинну мікров’язкість визначали за методом електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) спинових зондів (Ліхтенштейн Г.І., 1974) із використанням методики додаткового розширювання (Іванов В.В. із співавт., 1983).
Швидкість транспорту амінокислот до лімфоцитів та ефек¬тивність їх білковоутворювальної функції вивчали за методом ра¬діоактивного аналізу (Кеннел Д., 1970), використовуючи з цією метою S-метіонін.
Інтенсивність ПОЛ мембран лімфоцитів установлювали за вмістом у клітинах малонового діальдегіду (МДА) спектромет¬ричним методом (Гончаренко М.С., Лапінова А.М., 1985).
Антиоксидантну систему лімфоцитів визначали за показниками активності ключових ферментів: глутатіонредуктази (ГР) і глутатіонпероксидази (ГП). Активність ГР вимірювали по швид¬кості окислення відновленного глутатіону, ГП – його зниження в умовах ініціації перекисних процесів (Герасімов Я.М., Панченко Л.Ф., 1975).
Функціональну здібність лімфоцитів аналізували за результатами ряду імунологічних тестів: реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ), розеткоутворення (Е-РУК), вмісту в крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та імуноглобулінів класів A, M, G, титру комплементу (ТК).
РБТЛ проводили за методом Адлера (1970), що базується на включенні в ДНК лімфоцитів тимідину, міченого тритієм. В якості індуктора бласттрансформації використовували солюбілізований печінковий антиген (ПА) і полікло¬нальний митоген-фітогемаглютинін (ФГА) фірми “Reanal”. Ін¬тенсивність РБТЛ оцінювали за індексом стимуляції(ІС).
Загальний вміст Т- та В-лімфоцитів крові виявляли за методом спонтанного та комплементарного розеткоут¬ворення за M.Jondal et al.(1972) в модифікації Р.В.Петрова із співавт. (1976) та Л.С.Когосової (1981). “Нульові” лімфо¬цити обчислювали шляхом визначення різниці між загальною кількістю лімфоцитів та сумою Т- та В-популяцій, Т-активні (Т акт) – за загальноприйнятою методикою (Меншиков В.В., 1987).
Ефекторні субпопуляції Т-клітин визначали за їх чутливістю до теофіліну (Limatibul S.,1978).
Із крові лімфоцити виділяли на градієнті щільності гіпак-верографін.
Рівень циркулюючих імунних комплексів встановлювали за V.Haskova et al. (1978) з використанням поліетиленгліколю молекулярної маси 6000 Дальтон.
Кількісний вміст імуноглобулінів сиро¬ватки визначали методом простої радіальної імунодифузії за G.Mancini et al (1965).
Титр комплементу оцінювали за методикою 50% гемолізу (Резнікова А.Г., 1967; Мотавкіна М.С. із співавт., 1980).
Результати клініко-лабораторних досліджень піддали статистичній обробці на персональній ЕОМ фірми “Atari” (Японія). Логіку математи¬ко-статистичних даних, а також інтерпретацію конкретних кількісних параметрів базували на загальноприйнятих положен-нях медичної статистики (Гублер Е.В., 1990), кореляційного аналізу (Бронштейн І.Н., Сімендяев К.А., 1986).
Результати дослідження та їх обговорення
Нами обстежено 253 хворих дитини у віці трьох-десяти років (табл.). Клінічний діагноз гепатиту формулювали згідно з МКХ – 10, міжнародної класифікації хронічних гепатитів (Лос-Анд¬же¬лес, 1994) і клінічної класифікації ВГ, прийнятої в Україні та країнах СНД.
Серед хворих гострий вірусний гепатит А (ГГА) установлено в 119 (47,04%), гострий гепатит В (ГГВ) – у 46 (18,18%), хронічний гепатит В діагностовано у 88 (34,78%), із них: 45 (17,78%) – хронічний персистуючий гепатит (ХПГ), у 43 (17,0%) – хронічний активний гепатит (ХАГ).
Як свідчать дані таблиці, більша частина хворих були віком п`яти – восьми років (64,43%). Хлопчики (54,15%) хворіли трохи частіше ніж дівчата (45,85%).
Таблиця
Розподіл хворих вірусними гепатитами за віком і статтю
Захво- ВІК ХВОРИХ СТАТЬ
рюван- 3-4 роки 5-6 років 7-8 років 9-10 років хлопчики дівчатка
ня абс. % абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
ГГА 8 3,17 24 9,49 56 22,14 31 12,25 64 25,30 55 21,75
ГГВ 7 2,76 27 10,67 7 2,76 5 1,98 24 9,48 22 8,69
ХПГ 23 9,09 11 4,34 6 2,37 5 1,98 27 10,67 18 7,11
ХАГ 3 1,19 15 5,93 17 6,72 8 3,16 22 8,70 21 8,30
ВСЬОГО 41 16,21 77 30,43 86 33,99 49 19,37 137 54,15 116 45,85

При з`ясуванні епідеміологічного анамнезу в 108 (42,69%) дітей виявлено контакт з хворим на гепатит, у 27 (10,67%) – були інвазивні маніпуляції (лікування й екстракція зубів, оперативні втручання та ін.).
Діти, які захворіли на гострий гепатит А чи В, поступали до стаціонару, як правило, на 5-6 день хвороби, а хворі на хронічний гепатит В у більш розтягнені строки від початку рецидиву чи загострення.
За клініко-лабораторними ознаками гострий гепатит А в основному протікав у легкій формі, гепатит В – середньоважкій.
Враховуючи відмінність у механізмах формування патологічного процесу при гострих і хронічних гепатитах, нами проведено порівняльний аналіз клінічних особливостей і даних структурно-функціонального стану й ПОЛ лімфоцитів по групі хворих на гострий і групі хворих на хронічний гепатити.
Продромальний період при ВГА частіше маніфестував за диспептичним (37,57%) та астеновегетативним (22,42%), при ВГВ – абдомінальним (19,39%) варіантом, протягом 4,32±0,83 та 6,34±0,71 доби відповідно. Аналогічні дані приводять П.С.Мощич із співавт. (1991), С.Н.Сорінсон (1997), E.A.Fagan (1993), G.Dusheiko et al. (1996).
Клінічна картина гострого періоду складалася з ряду суб’єктивних та об’єктивних ознак: жовтушності шкірних пок¬ривів, склер, слизових оболонок; слабкості, нездужання, зни¬ження апетиту, нудоти, блювання, болей у животі, збільшення печінки та її хворобливості, спленомегалії та ін. У більшості випадків вищеперераховані ознаки відзначені при ВГВ (практично в 2-3 рази частіше, а деяких з них – в 5-6 разів частіше, ніж при гострому гепатиті А).
Подібну залежність установлено й при аналізі частоти виявлення змін показників параклінічних досліджень.
У хворих на ВГВ у 41,30% випадків реєстрували зниження кількості еритроцитів, 36,96% – гемоглобіну, 41,3% – лейко¬цитів, 58,69% – нейтрофілів. У 65,22% – виявлено еозінофілію, 56,52% – відносний лімфоцитоз (абсолютний іх вміст зберігався на фізіологічному рівні) та у 50% – гальмування ШЗЕ; 4,35% – протеїнурію, 2,17% – еритроцитурію, 6,52% – цилінд¬рурію, 19,57% – підвищений вміст слизу в сечовому осадку. Наші дані узгоджуються з результатами інших авторів (Ліпкін Б.Н. із співавт., 1989; Учайкін В.Ф., 1994, Горбаков В.В. із співавт., 1997, Звягінцева Г.Д.,1998, Perrilo R.P. et al., 1995).
У той же час рівні відхилень клініко-біохімічних показників від контрольних при однаковому ступені тяжкості патологічного процесу були більш виражені у хворих на гепатит В, тому й строки купірування цілого ряду симптомів при гепатиті В були більш тривалими.
Таким чином, гострі вірусні гепатити А та В в цілому на сучасному етапі характеризуються комплексом загальновідомих клініко-лабора¬торних змін, частота розповсюдження та ступінь вираженості яких визначаються етіологією захворю¬вання й тяжкістю патологічного процесу.
Хронічний гепатит В діагностували переважно серед хлопчиків (55,68%) трьох – восьми років.
Всі діти в минулому перенесли гострий вірусний гепатит В. Тривалість захворювання при ХПГ була 10-18 міс. (95,56%), при ХАГ – 6-12 міс. (88,37%). У всіх хворих виявлено анти-HВc, у 83 (94,32%) – ¬HВs Ag, 73 (82,95%) – HВe Ag, 5 (5,68%) – анти-HВs , 15 (17,05%) – анти-HВe та характерна, для кожного варіанту гепатиту, ультразвукова картина печінки.
Клінічні ознаки ХПГ були надто мізерні. Стан і самопо¬чуття хворих вважались, як правило, задовільними. У невели¬кому відсотку випадків (2-14%) удавалося виявити скарги на слабкість, нездужання, зниження апетиту, нудоту, сухість та гіркоту у роті. У 12 (26,67%) ознакою ХПГ було збільшення печінки, при цьому болючість відзначалась у 7 (15,56%). Позапечінкові ознаки (геморагії, шкірний зуд й т.п.) спостерігалися рідко (до 7%). Жовтушність шкірних пок¬ривів, склер, слизових оболонок була відсутня або ж була мінімальною, що стало однією з причин досить запізнілого звертання за медичною допомогою та надходження хворих до стаціонару.
Семіотика ХАГ була більш виразною. Симптоми інтоксикації (слабкість, в’ялість, нездужання, зниження апе¬титу, нудота, блювання, приглушеність серцевих тонів та ін.) виявлені в 2/3 обстежених хворих, збільшення печін¬ки в 40 (93,02%) із 43 (100%), її болючість – у 23 (53,49%), спленомегалія – у 12 (27,91%).
При ХАГ частіше в 2-3 рази спостерігалися еритроцито- й лейкопенія, зниження кількісного вмісту гемоглобіну, зміни в сечі, гіперглобулінемія. Відхилення абсолютних величин клініко-лабораторних показників від фізіологічних були більш значними.
Проведений аналіз проявів ХГВ показав, що частота та вираженість клініко-лабора-торних ознак при хронічному гепатиті В визначається варіан¬тами його перебігу.
Вищевикладене спонукало нас уточнити механізм формуван¬ня різних клінічних варіантів вірусних гепатитів А і В з позиції вивчення структурно-функ¬ціонального стану та перекисного окислення ліпідів лімфоцитів.
У гострому періоді гепатиту А нами встановлено збільшення швидкості проникнення ЕПР спинового зонду (ШПЕПР с.з.) крізь мембрану лімфоцитів, прискорене надходження в них амінокислот (ШТН Sмет/кл), що свідчило про зниження мікров`язкості цитоплазматичної оболонки, зміни її молекулярної упаковки й проникності – мал. 1 (А).
Порушення організації мембран було зумовлене, мабуть, інтенсифі¬кацією процесів ПОЛ, про що свідчить високий внутрішньоклітинний вміст малонового діальдегіду (МДА), та пригнічення актив¬ності ключових ферментів антиоксидантної системи клітин – глутатіонредуктази (ГР) й глутатіонпероксидази (ГП).
Водночас визначалося згущення внутрішньоклітинного середовища лімфоцитів (МВВСЛ), мабуть, у зв’язку з їх дегідра¬тацією, пов’язаною з порушенням морфологічної структури обо¬лонки та її бар’єрних властивостей.
Математичний аналіз цифрових значень параметрів структурної організації лімфоцитів, інтенсивності ПОЛ й активності ГР, ГП виявив середньої сили позитивний взаємозв`язок ступеня дезорганізації плазматичної мембрани клітин, які вивчалися, з рівнем накопичення в них МДА, середньої сили негативну – з активністю антиоксидантної системи (АОС) і показниками мікро¬в`яз¬кості внутрішньоклітинного середовища.

МАЛЮНОК 1
А. Показники структурно-функціонального стану і ПОЛ лімфоцитів при ГГА і В.
Б. Кореляційний зв’язок показників структури, функції і ПОЛ лімфоцитів з рівнем загального білірубіну при ГГА і В.
В. Кореляційний зв’язок показників структури, функції і ПОЛ лімфоцитів з тривалістю гіперферментемії при ГГА і В.
Примітки: 1. – контроль.
2. – ГГА.
3. – ГГВ.
Проте на початкових етапах патологічного процесу відзначені не тільки структурні зміни лімфоцитів та зміни в них рухомої рівноваги між ПОЛ й АОС, але й відхилення у функціональній активності клітин.
При ВГА спостерігали зниження відносного вмісту Т -, В-лімфоцитів, Т-хелперів, підвищення – “нульових” і Т-активних лімфоцитів.
Визначалося помірне пригнічення проліферативної здіб¬ності Т-лімфоцитів у реакціях з поліклональним антигеном (ФГА), що, мабуть, пояснюється зміною фізико-хімічної струк-тури цитомембран, агрегацією мембранних глікопротеїдів, які служать рецепторами; кластеризацією фосфоліпідів. Разом з тим, на наш погляд, однією з причин може бути й цілеспрямо¬ваний синтез білків лімфоцитами, білків не тільки тих, що від¬новлюють їх поверхову морфологічну організацію, але й іму¬нологічно їх опосередковуючих.
Аргументом на користь останнього припущення є помірне під¬вищення ефективності внутрішньоклітинного синтезу білків лімфоцитами (ЕВСБЛ) і підсилення РБТЛ, стимульованих специфічним (печінковим) антигеном.
У дебюті захворювання були виявлені підвищений вміст у крові ЦІК, низький титр комплементу, можливо, за рахунок зв`язування його в складі з імунними комплексами. У складі імуноглобулінів А і G суттєвої динаміки не помічено.
Кореляційний аналіз даних структури та функції лімфоцитів хворих, які перебували в гострому періоді хвороби, виявив пряму, різної сили сполученість значень ШПЕПР с.з., ШТН S мет/кл з показниками ЕВСБЛ, відносного вмісту “нульових” клітин, Т-активних, індексу стимуляції в РБТЛ, індукованих печінковим антигеном і показниками рівня ЦІК у крові; зворотну, різної сили – з показниками Т-, В- лімфоцитів, Т-супресорів (Тс), Т-хелперів (Тх), БТЛ на ФГА і значеннями титру комплементу.
У міру відновлення клініко-біохімічних змін, показники структурно-функціональної організації, інтенсивності ПОЛ й активності антиоксидантних ферментів лімфоцитів хворих на ВГА мали тенденцію до нормалізації.
Уточнюючи значення змін структури, функції та ПОЛ лімфоцитів у реалізації типу, тяжкості і перебігу гострого гепатиту А, нами виявлено, що при атиповому (безжовтушному, ациклічному) гепатиті порушення визначалися лише в показниках швидкості проникнення ЕПР спинового зонда крізь цитоплазматич¬ну мембрану, швидкості трансмембранного надходження аміно¬кислот до клітини, в’язкості внутрішньоклітинного середовища й були менш виражені. Мабуть, це було пов’язано з меншою, ніж при типовому (жовтушному, циклічному) гепатиті А інтенсифікацією процесів ПОЛ та інак¬тивацією антиоксидантних ферментів. До періоду реконвалес¬ценції біофізичні та біохімічні зміни в лімфоцитах повністю зникали.
При типовому легкому ГА порушення біофізичних, бар`єр¬них властивостей цитомембран та щільності цитоплазми мало виражені, помірно інтенсифікуються ПОЛ і пригнічуються ферменти антиоксидантної системи клітини, дещо підвищується ефективність внутрішньоклітинного синтезу білків. У жовтушний період спостерігаються зрушення у відносному вмісті Т-лімфоцитів, Т-х та “нульових”. На фізіологічному рівні зберігається проліферативна здібність Т-лімфоцитів. Відбувається помірне імунокомплексоутворення, зниження титру комплементу. До періоду видужування структурно-функці¬ональний стан, ПОЛ і стан АОС лімфоцитів відновлюються до фізіологічного рівня.
На відміну від легких, при середньотяжких формах ГА більш тривалий час зберігаються порушеними мембрани лімфоци¬тів, їх внутрішньоклітинне середовище, низька активність ГП й недостатній рівень Т-, В-лімфоцитів та Т-х.
Математичний аналіз результатів виявив зростання сили кореляційного взаємозв`язку в такій послідовності: від атипового до типового, від легкого до середньоважкого гепатиту А.
Тривале пригнічення АОС лімфоцитів і більш стійке порушення їх структурної організації можуть бути показанням до призна¬чення антиоксидантних та мембранопротективних засобів у тера¬пії хворих на типовий середньоважкий гепатит А вже в періоді реконвалесценції, та при диспансерному спостереженні. Поряд із цим показники структурно-функціонального стану, інтенсивності ПОЛ та активності АОС лімфоцитів можуть бути додатковими критеріями оцінки ефективності лікування та повноти біологічного одужання хворих.
Згідно з думкою багатьох авторів (Мощич П.С. із співавт., 1991, Учайкін В.Ф. із співавт., 1994, Возіанова Ж.І. із співавт., 1997 та ін.) ступінь тяжкості, циклічність перебігу патологічного процесу при ГГА слід оцінювати за клініко-біохімічними критеріями, найбільш інформативними та об`єктивними серед яких є збільшення печінки та селезінки, а також, рівень загального білірубіну крові. Враховуючи ці погляди, ми провели аналіз сполученості показників структури, функції й ПОЛ лімфоцитів з вишевказаними критеріями.
Нами встановлено, що незалежно від типу, тяжкості й варіанту перебігу ГГА, кореляційний зв`язок показників структурно-функціональної організації, інтенсивності ПОЛ та активності антиоксидантних ферментів лімфоцитів з розмірами уражених органів є невиразним.
У той же час, показники МДА в лімфоцитах, ШПЕПР с.з. в них, вмісту ЦІК у крові мають прямий кореляційний зв`язок з рівнем загального білірубіну, а параметри активності ГР, ГП, титру комплементу – зворотний зв`язок (мал. 1 (Б), при цьому сила кореляційного взаємозв`язку наростає від атипового легкого до типового середньої тяжкості гепатиту А.
Одночасно виявили, що показник тривалості гепатомегалії має середньої сили прямий зв`язок з даними ШТН S мет/ кл, ЕВСБЛ паралельно з менш значущою силою зв`язку з іншими лабораторними показниками.
Виявити взаємозв`язок тривалості гіпербілірубінемії з вищевказаними параметрами хворих на типовий гепатит А нам не вдалося.
Разом з тим, відзначено позитивний сильний зв`язок тривалості підвищеної активності трансаміназ зі швидкістю трансмембранного надходження амінокислот до лімфоцитів, ефективністю внутрішньоклітинного синтезу білків ними, при помірній силі сполученості з рівнем МДА й ШПЕПР с.з.; слабкої – з індексом стимуляції РБТЛ, індукованих печінковим антигеном, кількісним вмістом ЦІК у крові. Негативно з помірною силою співвідносилися показники три¬валості гіперферментемії з активністю антиоксидантних ферментів, МВВСЛ; із слабкою – з проліферативною здатністю лімфоцитів, стимульованих ФГА, а при типових формах гепатиту – з відсотком Тс, Тх і титром комлементу. Кореляційний зв`язок між іншими показниками був незначним – мал. 1 (В).
Патофізіологічні реакції та кореляційні зв`язки між показниками структурної, функціональної організації та ПОЛ лімфоцитів при ГГВ були аналогічними до показників хворих на ГГА. Разом з тим, при гепатиті В реєструвалася більш висока швидкість проникнення ЕПР спинового зонду крізь мембрану імуноцитів внаслідок більш значного пригнічення ключових ферментів ан¬тиоксидантної системи, визначаючих фізіологічний ритм нукле¬отидів, й, у зв’язку з цим, обумовлюючих відтворювальний по¬тенціал клітин. У той же час виявлено більш високий віднос¬ний вміст В-лімфоцитів та низький рівень Т-х і Т-акт, а також – підвищення показників РБТЛ, індукованих ПА, та ефективності внутрішньоклітинного синтезу білків, які не повністю відновлювалися на період ранньої реконвалесценції – мал. 1 (А).
При цьому ступінь зміни структури, функції і ПОЛ лімфоцитів наростав із збільшенням ступеня тяжкості патологічного процесу. Мабуть, глибокі порушення структури, функції, ПОЛ і АОС імунокомпетентних клітин при ГГВ лежать в основі більш виражених патофізіологічних реакцій.
Отже, отримані результати свідчать, що формування клінічного перебігу гострого гепатиту В проходить на тлі біофізичних порушень організації цитомембран лімфоцитів, їх бар`єрних властивостей та інтрацелюлярного середовища.
Імунологічна опосередкованість захворювання характеризується дисбалансом В- і Т-клітин з проявом парціального дефіциту Т- ланки імунітету.
Показники структури і функції лімфоцитів взаємопов`язані, а ступінь структурно-функціональних змін імуноцитів, в цілому, визначає тяжкість гепатиту В.
Інтенсифікація процесів ПОЛ і пригнічення антиоксидантного захисту пропорційні тяжкості захворювання, а цифрові характеристики їх математично тісно взаємопов`язані з параметрами структурної організації лімфоцитів.
Відсутність відновлення структурно-функціонального стану лімфоцитів при середньоважких формах гострого гепатиту В, на наш погляд, є патогенетичним обгрунтуванням включення в комплекс терапевтичних і реабілітаційних заходів антиоксидантних і, можливо, мембранопротективних засобів.
Порівнюючи отримані результати досліджень при ГГА й ГГВ, ми встановили, що показник швидкості проникнення ЕПР спинового зонду має чіткі рамки, характерні для кожного з гепатитів, з конкретним цифровим значенням порогу критерію. При значеннях показника ШПЕПР с.з. 0,46 від. од. та нижче ¬діагностується ВГА, вище 0,46 відн. од. – ВГВ. Держпатентом України виданий патент на винахід (“Спосіб диференційної діагности¬ки вірусних гепатитів А і В у дітей”, № 10243А, G 01N33/534, від 25.12.1996, бюл. № 4).
При ХПГ спостерігалися порушення структурно-функціо¬нальної організації лімфоцитів, знижалися бар’єрні власти¬вості мембрани, змінювалися біофізичні параметри її та інтрацелю¬лярного середовища, знижувався процентний вміст Т-лімфоци¬тів, Т-х, Т-акт, підвищувався – В-лімфоцитів й “нульових”. Індекс стимуляції в реакціях БТЛ, які індуковані ФГА, протягом всього патологічного процесу на 1/4 був нижче, ніж у здорових; під впливом печінкового анти¬гену – на рівні здорових. Залишалася високою білоксинтезуюча функція лімфоцитів, зберігалися підвищене імунокомплексоут¬ворення й недостатній синтез імуноглобулінів G – мал. 2 (А). Була відсут¬ня сероконверсія до HBsAg, зберігались інтенсифікація ПОЛ і пригніченння АОС, показники яких

МАЛЮНОК 2
А. Показники структурно-функціонального стану і ПОЛ лімфоцитів при ХПГ і ХАГ.
Б. Кореляційний зв’язок показників структури і ПОЛ лімфоцитів при ХПГ і ХАГ.
В. Кореляційний зв’язок показників структури і функції лімфоцитів при ХПГ і ХАГ.
Примітки: 1. – контроль. 4. – сильний, позитивний зв’язок.
2. – ХПГ. 5. – сильний, негативний зв’язок
3. – ХАГ.
мали негативний сильний взаємозв`язок. Разом із цим, високий кількісний вміст МДА і низька активність ГР і ГП відповідали високим ШПЕПР с.з., ШТН S мет/кл і низьким МВВСЛ (мал. 2 (Б) , у свою чергу, які мали сильний кореляційний зв`язок з показниками ЕВСБЛ, “нульових” клітин, Т-лімфоцитів, Т-с, середню – з відносним вмістом В-клітин, Т-акт, індексом стимуляції імуноцитів, індукованих ФГА, рівнем ЦІК, титром комплементу і слабку – з кількісним вмістом імуноглобулінів сироватки – мал. 2 (В).
Отже, тривала циркуляція НВs Ag, недостатній синтез анти-HBs поряд зі структурною та функціональною недостатністю лімфоцитів і є ключовою ланкою в механізмі формування персистуючого варіанту хронічного гепатиту В. Це припущення підтверджується відсутністю відновлення морфо-функ¬ціональнальної організації лімфоцитів при досягненні хворими клінічної ремісії й нормалізації біохімічних проб печінки.
Можна зробити висновок, що хронічний персистуючий варіант гепатиту В формується на тлі імунодефіцитного стану, зумовленого низьким вмістом Т-лімфоцитів, Т-с, Т-х; кореляційно пов`язаною з функціональною недостатністю – структурною неспроможністю лімфоцитів в результаті інтенсифікації процесів ПОЛ, пригнічення активності в них антиоксидантних ферментів, показники яких тісно сполучені між собою, а також – порушенням процесів відновлення морфологічної організації імуноцитів.
Розвиток ХАГ супроводжувався дисбалансом біофізичного, біохімічного стану лімфоцитів, стійко позитивною РБТЛ з печінковим антигеном, що свідчило про можливу участь аутоімунного компо¬ненту у формуванні захворювання. У результаті інтенсифікації процесів ПОЛ та пригнічення активності антиоксидантних фер¬ментів знижувалася мікров’язкість цитоплазматичної оболонки, підвищувалася мікров’язкість інтрацелюлярного середовища лімфоцитів, знижувалися бар’єрні властивості їхніх мембран, порушувалися процеси диференціювання, активізувався процес імунокомплексоутворення, ймовірно, в результаті дисбалансу Т-регуляторів імуногенезу й активації В- клітинної ланки імунітету. При цьому у 3,5 рази збільшувалась ефективність синтезу білків лімфоцитами, можливо, обумовлена перебудовою їхніх мембран та виробленням антитіл до антигенів вірусу гепатиту В. Ос¬таннє узгоджується з думкою П.С.Мощича із співавт., (1991), В.Ф.Учайкіна (1989), Учайкіна із співавт., (1994), G. Dusheiko et al (1996) та ін., які вбачають причетність змін мембранних структур щодо зміни функціональної організації лімфоцитів при ХАГ. За час перебування хворих у стаціонарі структурно-функціональний дисбаланс і ПОЛ лімфоцитів мали тенденцію до відновлення, але ж, фізіологічного рівня вони не досягали.
Таким чином, нами виявлено, що при, здавалося б, одно¬спрямованості структурних змін та інтенсивності процесів ПОЛ лімфоцитів при ХПГ та ХАГ їхні внутрішньоклітинні процеси та функціональна активність далеко не однозначні, при однотипності кореляційної залежності діапазонів показників, що вивчались.
Досліджуючи значення структурно-функціонального стану і ПОЛ лімфоцитів у формуванні тяжкості й варіантів клінічного перебігу гепатиту В, було встановлено, що ступінь зміни структури, функції і ПОЛ імунокомпетентних клітин визначають тяжкість захворювання і лише окремі показники відображають варіант його перебігу.
Найбільш інформативними у прогностичному плані вияви¬лися показники швидкості трансмембранного надходження аміно¬кислот до лімфоцитів (ШТН S мет/кл) та ефективність їхнього внутрішньоклі¬тинного синтезу білків (ЕВСБЛ). Виявлено, що при ШТН S мет/кл 109 тис імп/хвил/мг білка та менш спостерігається гострий гладкий перебіг гепатиту, більше ніж 109 тис імп/хвил/мг білка – хронічний. На підставі одержаних даних був заявлений винахід. Заявка пропозиції визнана винаходом, видано патент України (“Спосіб прогнозування перебігу вірусних гепатитів у дітей”, № 10242А, G01N33/534, від 25.12.1996, бюл № 4).
Іншим за інформативністю був показник ЕВСБЛ. Виявилося, що пороговий рівень ЕВСБЛ склав 9,7%. Згідно з чим гострий гладкий перебіг слід прогнозувати при значеннях, рівних, або нижчих 9,7%, хронічний – вище (Україна, патент на винахід “Спосіб прогнозування перебігу вірусного гепатиту В у дітей”, № 10241А, G 01N33/534, від 25.12.1996, бюл. № 4).
Побудоване на показниках біофізичного та біохімічного стану лімфоцитів прогнозування можливого варіанту перебігу захворювання дає можливість корегувати спрямованість пато¬логічного процесу з метою уникнення несприятливих наслідків. При вже сформованих хронічних варіантах гепатиту В, показники структур¬но-функціональної організації лімфоцитів можна використовувати для обгрунту¬вання патогенетичної терапії.
Таким чином, проведені дослідження виявили при гострих гепатитах А і В, а також при хронічному гепатиті В невідомі раніше зміни молекулярної упаковки й проникності цитомембрани лімфоцитів, порушення їх інтрацелюлярного середовища й відновлювальних процесів, відхилення в рухомій рівновазі ПОЛ і АОС, різних порушень в параметрах імунологічної реактивності, що визначають ступінь тяжкості патологічного процесу, особливості й варіанти клінічного перебігу хвороби. Одержані результати встановили відмінні особливості патогенезу гострих гепатитів А й В і хронічного гепатиту В, що дозволило науково обгрунтувати й розробити альтернативні методи диференційної діагностики й прогнозування перебігу гепатитів у дітей. Вони можуть бути використані при обгрунтуванні терапії та оцінки її ефективності на етапах лікування хворих і диспансерного спостереження реконвалесцентів.
ВИСНОВКИ

1. Розвиток та маніфестація вірусних гепати¬тів А і В у дітей супроводжуються змінами структури, функції і перекисного окислення ліпідів лімфоцитів, вираженість яких опосередкована тяжкістю та перебігом патологічного процесу.
2. При гострому гепатиті А зни¬жуються бар’єрні властивості цитоплазматичної мембрани, порушується біофізичний стан внутрішньоклітинного середови¬ща лімфоцитів, посилюється перекисне окислення ліпідів і знижується активність антиок¬сидантних ферментів, збільшується ефективність синтезу білків лімфоцитами, розвивається дисбаланс Т- і В-ланок імунітету, що проявляється зниженням вмісту Т-клітин та активацією імунокомплексоутворення.
3. При гострому гепатиті В, як і при гепатиті А, спрямованість патофізіологічних реакцій аналогічна, проте більш тривалий час зберігаються глибина й вираженість змін морфо-функціональної організації, перекисного окислення ліпідів лімфоцитів і парціальний дефіцит Т-ланки імунітету, які корелюють із тривалістю біохімічних відхилень, вираженістю клінічної симптоматики й перебігом хвороби.
4. Формування хронічного персистуючого гепатиту В проходить на фоні структурної і функціональної недостатності лімфоцитів, значної інтенсифікації перекисного окислення ліпідів, пригнічення антиоксидантної системи й, на відміну від гострого гепатиту В, характеризується стійким дисбалансом Т- і В- систем імунітету, НВs Ag-емією і циркуляцією імунних комплексів у крові.
5. У хворих на хронічний активний гепатит В має місце тривале і значне зниження мікров`язкості оболонки й згущення внутрішньоклітинного середовища лімфоцитів, виражена зміна динамічної рівноваги перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи, прискорення надходження до лімфоцитів амінокислот і підвищений внутрішньоклітинний синтез білків. На відміну від ХПГ, при ХАГ спостерігається тривалий дисбаланс Т- і В- ланок імунітету, синтез імунних комплексів, ознаки аутосенсибілізації.
6. Показник швидкості проникнення електронного парамагнітного резонансу спинового зонду крізь цитоплазматичну мембрану лімфоцитів, у межах конкретних цифрових значень, може використовуватися в якості додаткового інформативного тесту при проведенні диференційної діагностики вірусних гепатитів А і В вже у гострий період захворювання (Патент на винахід “Спосіб диференційної діагности¬ки вірусних гепатитів А і В у дітей”, № 10243А, G 01N33/534, від 25.12.1996).
7. Параметри швидкості трансмембранного надходження амінокислот до лімфоцитів, а також ефективності синтезу білків лімфоцитами крові корелюють із спрямованістю перебігу вірусних гепатитів у дітей і можуть використовуватися при прогнозуванні особливостей клінічного перебігу гепатитів (Патенти на винаходи “Спосіб прогнозування перебігу вірусних гепатитів у дітей”, № 10242А, G01N33/534, від 25.12.1996; “Спосіб прогнозування перебігу вірусного гепатиту В у дітей”, № 10241А, G 01N33/534, від 25.12.1996).
8. Вивчення морфо-функціонального стану лімфоцитів крові, процесів перекисного окислення ліпідів й активності антиоксидантної системи розширило нашу уяву про патогенез вірусних гепатитів, дозволило визначити новий напрямок досліджень, з нових позицій вирішувати питання диференційної діагностики, прогнозування особливостей клінічного перебігу й пошуку шляхів удосконалення патогенетичного лікування хворих і диспансерного спостереження реконвалесцентів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для одержання об`єктивної інформації про активність, тяжкість, спрямованість перебігу вірусних гепатитів та повноти одужання хворих, поряд із загальноприйнятим комплексом обстеження на госпітальному етапі та наступних етапах диспансерного спостереження доцільно проводити спеціальні дослідження структурно-функціонального стану і перекисного окислення ліпідів лімфоцитів.
2. З метою ранньої діагностики гепатитів поряд із загальноприйнятими засобами пропонуємо визначати швидкість проникнення ЕПР спинового зонду до оболонки лімфоцитів (Україна, патент на винахід № 10243А, G01N33/534, від 25.12.1996, бюл № 4). При значеннях показника швидкості проникнення ЕПР спинового зонду 0,46 від. од. та нижче слід діагностувати ВГА, вище 0,46 від. од. – ВГВ.
3. При прогнозуванні можливої хронізації патологічного процесу в перебігу вірусних гепатитів, водночас із клініко-лабораторними та інструментальними дослідженнями, рекомендуємо враховувати швидкість трансмембранного надходження амінокислот до лімфоцитів (Україна, патент на винахід № 10242А, G01N33|534, від 25.12.1996, бюл. №4) та оцінювати ефективність внутрішньоклітинного синтезу білків лімфоцитами (Україна, патент на винахід № 10241А, G01N33/534, від 25.12.1996, бюл № 4). При швидкості трансмембранного надходження амінокислот 109 тис імп/хвил/мг білка та менш, спостерігається гострий гладкий перебіг гепатиту, більш 109 тис імп/хвил/мг білка – хронічний. В той же час, слід прогнозувати гострий гладкий перебіг гепатиту при значеннях ефективності внутрішньоклітинного синтезу білків лімфоцитами 9,7% та нижче, хронічний – вище 9,7%.

СПИСОК ПРАЦЬ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кузнецов С.В., Вашев Є.А., Забірник Г.А. та інш. Використання спинних міток та методу радіоактивного аналізу при діагностиці й прогнозуванні перебігу вірусних гепатитів у дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія – 1999 – №4 – С.47.
2. Кузнецов С.В. Особенности структурно-функциональной организации и перекисного окисления липидов лимфоцитов при хронических вариантах вирусного гепатита В у детей // Врачебная практика – 1999 – №2 – С.92-94.
3. Кузнєцов С.В. Клінічне значення структурно-функціонального стану лімфоцитів при вірусних гепатитах у дітей //Інфекційні хвороби – 1998 – №2 – С.21-23.
4. Кузнєцов С.В. Цитологічні основи антиоксидантної і мембарнопротективної терапії при вірусних гепатитах у дітей // Вісник фар¬мації – 1998 – N 1 (17) – С.108-111.
5. Кузнецов С.В. Значение иммуномодулирующей терапии при хроническом гепатите у детей //Вісник проблем біології і медицини – 1998 – №20 – С.92-94.
6. Кузнєцов С.В., Жегунов Г.Ф., Вашев Є.А. Значення структурно-функціонального стану лімфоцитів у діагностиці, прогнозуванні перебігу та патогенетичній терапії вірусних гепатитів у дітей //Врачебная практика – 1998 – №3 – С.53-56.
7. Кузнецов С.В. Молекулярно-клеточные механизмы формирования хронических гепатитов у детей //Вісник проблем біології і медицини – 1998 – №23 – С.86-88.
8. Кузнєцов С.В. Перекисне окислення ліпідів та його роль в формуванні патологічного процесу при вірусних гепатитах // Вестник проблем биологии и медицины – 1996 – № 7 – С. 125-132.
9. Кузнєцов С.В. Зміни структурно-функціональної організації лімфоцитів при вірусному гепатиті В та їх роль у формуванні клінічних проявів захворювання у дітей // Вестник проблем биологии и медицины – 1996 – № 4 – С. 44-49.
10. Кузнецов С.В. Зависимость типа и тяжести вирусного гепатита А от структурно-функционального состояния лимфоцитов // Вестник проблем современной медицины – 1995 – № 11 – С. 40-45.
11. Кузнецов С.В. Практическая значимость морфо-функциональных изменений лимфоцитов при вирусных гепатитах у детей // Вестник проблем современной медицины – 1995 – № 9 –
С. 83-89.
12. Кузнецов С.В. Патогенетическое обоснование возможности прогнозирования вирусных гепатитов у детей // Вестник проблем современной медицины -1995 – № 7 – С. 109-111.
13. Кузнецов С.В. Биохимические аспекты цитолиза при вирусных гепатитах у детей // Вестник проблем современной медицины – 1995 – № 7 – С. 3-6.
14. Кузнецов С.В. Эффективность белоксинтезирующей функции лимфоцитов – прогностический критерий течения вирусных гепатитов // Вестник проблем современной медицины – 1995 – № 6 – С. 137-139.
15. Кузнецов С.В. Патогенетические механизмы формирования гуморального ответа при вирусных гепатитах у детей // Вестник проблем современной медицины – 1995 – № 5 – С. 135-137.
16. Кузнецов С.В. Особенности структурно-функциональной организации лимфоцитов при различных вариантах клинического течения вирусного гепатита В у детей // Вестник проблем современной медицины – 1995 – № 4 – С. 77-80.
17. Вашев Є.А., Кузнєцов С.В. Спосіб диференційної діагностики вірусних гепатитів А і В у дітей. Патент на винахід № 10243А, G01N33/534, від 25.12.1996, бюл.№ 4 .
18. Вашев Є.А., Кузнєцов С.В., Валюх С.В. Спосіб прогнозування перебігу вірусних гепатитів у дітей. Патент на винахід № 10242А, G01N33/534, від. 25.12.1996, бюл. № 4.
19. Вашєв Є.А., Кузнєцов С.В. Спосіб прогнозування перебігу вірусного гепатиту В у дітей. Патент на винахід № 10241А, G01N33/534, від 25.12.1996, бюл. № 4.
20. Кузнецов С.В., Кемертелидзе З.П., Далакишвили Ц.М., Шалашвили К.Г., Тищенко И.Ю., Березнякова А.И. Способ получения полифенольных соединений, обладающих гепатозащитной активностью. Авторское свидетельство № 1721878 от 22.11.1991. Публикация в открытой печати запрещена.
21. Кузнєцов С.В. Внутрішньоклітинна в’язкість лімфоцитів і їх функціо¬¬¬нальний стан при вірусних гепатитах у дітей // Мікробіологія, епідеміологія та клініка інфекційних хвороб: Зб. наук. праць – Харків, 1995 – С.51-54.
22. Кузнєцов С.В. Залежність клінічних форм вірусного гепатиту А від структурного стану лімфоцитів //Мікробіологія, епідеміологія та клініка інфекційних хвороб: Зб. наук. праць – Харків, 1995 – С. 49-51.
23. Кузнєцов С.В. Значення імунологічних механізмів в формуванні клінічних форм вірусного гепатиту А у дітей // Мікробіологія, епідеміологія та клініка інфекційних хвороб: Зб. наук праць – Харків, 1995 – С. 46-48.
24. Кузнецов С.В. О целесообразности антиоксидантной терапии при различных формах вирусных гепатитов у детей //Современные проблемы клинической педиатрии: Сб. науч. трудов – Харьков, 1994 – С. 77-79.
25. Кузнєцов С.В. Клінічне значення перекисного окислення ліпідів лімфоцитів та стан їх антиоксидантної системи при вірусних гепа¬титах у дітей // Мікробіологія, епідеміологія та клініка ін¬фекційних хвороб: Зб. наук. праць – Харків, 1994- С.29-30.
26. Кузнєцов С.В., Валюх С.В. Про обмеження терапевтичної дії препаратів при вірусних гепатитах у дітей //Мікробіологія, епідеміологія та клініка інфекційних хвороб: Зб. наук. праць – Харків, 1994 – ¬С. 27-28.
27. Кузнєцов С.В. Активність перекисного окислення ліпідів при різних формах вірусних гепатитів у дітей // Мікробіологія, епідемі¬ологія та клініка інфекційних хвороб: Зб. наук. праць – Хар¬ків, 1994 – С. 26-27.
28. Кузнецов С.В., Белецкая А.А. Прогнозирование течения вирусного гепатита В путем скрининга его специфических маркеров // Микробиология, эпи¬демиология и клиника инфекционных болезней: Сб. науч. трудов – Харьков, 1993 – С. 83-85.
29. Вашев Е.А., Кузнецов С.В., Белецкая А.А. Патогенетическое обоснование терапии детей, больных вирусным гепатитом В // Микробиология, эпидемиология и кли¬ника инфекционных болезней: Сб. науч. трудов – Харьков, 1993 – С.81-82.
30. Вашев Е.А., Кузнецов С.В., Закревский Н.Н., Белецкая А.А..Роль иммунологических механизмов в формировании течения и исходов вирусного гепатита В у детей // Новые аспекты диагностики заболеваний в детском возрасте: Сб. на¬уч. трудов – Харьков, 1992 – С. 138-141.
31. Кузнецов С.В. Дополнительные критерии клинического выздоровления детей, больных вирусными гепатитами // Микробиология, эпиде¬миология и клиника инфекционных болезней: Сб. науч. трудов – Харьков, 1992 – С. 54-56.
32. Кузнецов С.В., Курусь Т.М., Гудкова Н.И., Тарасенко Е.И. Клинические особенности вирусного гепатита В у детей в зависимости от путей их инфицирования // Микробиология, эпидемиология и клиника инфекционных болезней: Сб. науч. тру¬дов – Харьков, 1992 – С.53-54.
33. Кузнецов С.В., Закревский Н.Н., Курусь Т.М., Гудкова Н.И., Цеханская А.Е. Эффективность раннего применения мембранопротекторов при вирусном гепатите В у детей // Микробиология, эпидемио¬логия и клиника инфекционных болезней: Сб. науч. трудов – ¬Харьков, 1989 – С. 45-47.
34. Вашев Е.А., Кузнецов С.В., Закревский Н.Н., Курусь Т.М., Цеханская А.Е. Некоторые вопросы терапии вирусного гепатита В у детей // Микробиология, эпидемиология и клиника инфекционных болезней: Сб. науч. трудов – Харьков, 1988 – С. 46-48.
35. Кузнецов С.В., Вашев Е.А., Закревський Н.Н., Валюх С.В. Диагностическое значение структурного состояния иммуноцитов при вирусных гепатитах у детей // Збірка тез. I Національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації – Алушта, Крим, 13-15 травня 1998 – С.24.
36. Кузнецов С.В. Молекулярно-клітинні розлади і показники гуморального імунітету при вірусних гепатитах у дітей // Мат. V з`їзду інфекціоністів України ” Актуальні питання клінічної інфектології – Тернопіль, 7-9 жовтня 1998 – С. 45.
37. Кузнецов С.В., Третьякова Т.И. Клиническое значение структурного состояния цитомембран лимфоцитов при вирусном гепатите А у детей // Мат. междунар. науч. конференции “Актуальные вопросы современной педиатрии” – Саратов, 8-14 октября 1997 – С.39.
38. Кузнецов С.В. Структура и функция лимфоцитов при вирусных гепати¬тах у детей // Тези доповідей Української науково-практичної конференції з пи¬тань клінічної імунології та алергології. – Київ-Харків, 26-27 січня 1995 р. – С.5.
39. Кузнєцов С.В., Кузнецова В.М., Валюх С.В. Патогенетичні аспекти терапії хронічних гепатитів у дітей //Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми фармації” – Харків, 1994 – С.281-282.
40. Кузнецов С.В., Белецкая А.А. Практические аспекты иммунокоррекции вирусных гепатитов у детей // Тезисы докладов научно-практической конференции (с участием стран СНГ) “Оптимальные средства и методы иммунокоррегирующей, противовоспалительной и противомикробной терапии” – Харьков, 1993 – С.144.
41. Кузнецов С.В. Активность ключевых ферментов антиоксидантной системы лимфоцитов при вирусном гепатите А у детей инфицированных вирусом гепатита В // Тезисы 1V межгосударственной конференции по научным и прикладным проблемам паразитоценологии – Киев, Харьков, Луганск, 1993 – С. 56.
42. Кузнецов С.В. Патогенетическое обоснование иммунокоррегирующей терапии вирусных гепатитов у детей // Тезисы докладов научно-практической конференции (с участием стран СНГ) “Оптимальные средства и методы иммунокоррегирующей, противовоспалительной и противомикробной терапии” – Харьков, 1993 – С.143.
43. Кузнецов С.В. Иммунологические аспекты различных вариантов течения вирусного гепатита В у детей // Тезисы докладов научно-практической конференции (с участием стран СНГ) “Актуальные вопросы микробиологии, эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней” – Харьков, 1993 – С.205.
44. Белецкая А.А., Вашев Е.А., Манжела Л.Я. Кузнецов С.В. Результаты скрининга маркеров вирусных гепатитов с использованием тест-системы ИФА “ДИАплюс” в условиях ОДИКБ г. Харькова // Тезисы докладов II Всесоюзной конференции “Применение ИФА-диагностики в практическом здравоохранении” – Севастополь, 1991 – С. 52-53.

АНОТАЦІЯ

Кузнєцов С.В. Особливості структурно-функціонального стану і перекисного окислення ліпідів лімфоцитів крові при різних варіантах клінічного перебігу вірусних гепатитів А і В у дітей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.
Дисертація присвячена вивченню особливостей структурно-фукнціо¬наль¬ної організації та інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) лімфоцитів крові з метою удосконалення діагностики та прогнозування перебігу вірусних гепатитів А і В в дитячому віці. У роботі розвивається новий науковий напрямок у медицині, який базується на концепції взаємозв`язку змін молекулярного спакування і проникності цитомембран лімфоцитів, порушення їх інтрацелюлярного середовища та внутрішньоклітинних відновлювальних процесів, відхилення в рухомій рівновазі ПОЛ та антиоксидантної системи, зрушення в системному імунітеті і Т- і В- ланок із тяжкістю та спрямованістю перебігу патологічного процесу. Виявлені відмінні особливості патофізіологічних реакцій при гострих гепатитах А і В та хронічному гепатиті В, що дозволило науково обгрунтувати, розробити та впровадити в практику інформативні засоби диференційної діагностики та прогнозування їх перебігу. Пріоритет наукової новизни та практичної значущості захищений авторським свідоцтвом (СРСР, № 1721878 від 22.11.1991) і трьома патентами на винаходи (Україна, №№ 10241А, 10242А, 10243А від 25.12.1996, бюл. №4).
Ключові слова: вірусні гепатити А, В. лімфоцит, структура, функція, перекисне окислення ліпідів, діти.
АННОТАЦИЯ
Кузнецов С.В. Особенности структурно-функционального состояния и перекисного окисления липидов лимфоцитов крови при различных вариантах клинического течения вирусных гепатитов А и В у детей. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.
Диссертация посвящена изучению особенностей структурно-функ¬цио¬наль¬ного состояния и перекисного окисления липидов (ПОЛ) лимфоцитов крови при вирусных гепатитах А и В у детей с целью совершенствования их диагностики и прогнозирования течения.
Реализация цели достигалась путем тщательного клинико-лабораторного и инструментального обследования 253 детей в возрасте трех-десяти лет, больных различными вариантами клинического течения вирусных гепатитов А (119) и В (134), и 30 – здоровых, сопоставимых по возрасту и полу, составивших группу сравнения (контроль).
Структурная организация лимфоцитов оценивалась по показателям молекулярной упаковки их цитоплазматической мембраны, ее барьерных свойств, микровязкости внутриклеточной среды. Функциональная активность – по эффективности белково-синтетической способности лимфоцитов, параметрам реакций бластной трансформации их под влиянием поликлонального (ФГА) и специфического (печеночного) антигенов, розеткообразования; по уровням в крови циркулирующих иммунных комплексов, иммуноглобулинов А,М,G; титра комплемента. Об интенсивности ПОЛ судили по показателям количественного содержания малонового диальдегида и активности в лимфоцитах ключевых антиоксидантных ферментов (глутатионредуктазы и глутатионпероксидазы).
Установлено, что при острых гепатитах А и В и хроническом гепатите В наблюдаются патофизиологические изменения липидного бислоя цитомембран лимфоцитов и нарушения их внутриклеточной микровязкости, усиление процессов ПОЛ и неадекватные реакции антиоксидантной защиты, различной выраженности сдвиги в показателях иммунологической реактивности детей. Сила и направленность взаимосвязей среди выявленных изменений зависит от степени тяжести и особенностей клинического течения болезни.
Выявлено, что при различных клинических вариантах хронического гепатита В, в отличие от острых гепатитов А и В, имеют место длительное и значительное снижение микровязкости цитоплазматической мембраны и сгущение внутриклеточной среды лимфоцитов, стойкое изменение динамического равновесия перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в сторону интенсификации ПОЛ, более выраженное повышение скорости поступления аминокислот в лимфоциты и эффективности внутриклеточного синтеза белков ими. Одновременно с этим, выявлен высокий уровень ЦИК, а при хроническом активном гепатите В – признаки сенсибилизации к печеночному антигену.
Полученные результаты определили отличительные особенности патофизиологических реакций при острых гепатитах А и В и хроническом гепатите В, что позволило научно обосновать, разработать и внедрить в практику информативные методы дифференциальной диагностики и прогнозирования их течения.
Приоритет научной новизны и практической значимости диссертации защищен авторским свидетельством (СССР, № 1721878 от 22.11.1991) и тремя патентами на изобретения (Украина, №№ 10241А, 10242А, 10243А от 25.12.1996)
Ключевые слова: вирусные гепатиты А, В, лимфоцит, структура, функция, перекисное окисление липидов, дети.
ANNOTATION
KUZNETSOV S.V., The main features of structurally – functional status of peroxidal oxidation of lipides, lymphocytes of blood during the different variants of clinical current of viral hepatitis A and B at children. – The Manuscript.
The dissertation for receiving the scientific deqree of doctor of medical science in the speciality 14.01.10 – pediatrics. – Kharkov State Medical University, Kharkov, 1999.
The dissertation is devoted to studying the main features of structurally- functional organization and the invention of the processes of peroxidal oxidation of lipides (POL), lymphosytes of blood for the aims of diagnosting and prognosing the current vital hepatitis A and B at children.
A new scientific trend in medicine is observed in this work which is based on the conception of interaction of all changes at the mollecular parking and permeability of cytomembranes of lymphosytes, the disorder of their intracellular medium and innercell reducing in equilibrium POL and antioxidantive system, the deviations insystematic humoral immunity and T-link of immunity with direction of pathological process. The main features of pathophysiological reactions are revealed which took place in acute hepatitis B are discovered, this fact allowed to base, work out and informative methods of differential diagnostic and the prognosis of their development.
Scientific novelty and practical importance of this work are protected by the authoric sertificate for the invention (USSR № 1721878 from 22.11.1991) and with three patents (Ukraine, goin 33|534, №№10241 A, 10242 A, 10243 A from 25.12.1996.).
Key words: virus hepatitis A, B, lymphosyte, structure, function, peroxidal oxidation of lipides, children.

Список скорочень
АОС – антиоксидантна система
ВГ – вірусний (і) гепатит (и)
ВГА – вірусний гепатит А
ВГВ – вірусний гепатит В
відн.од. – відносна (і) одиниця (и)
ГГА – гострий гепатит А
ГГВ – гострий гепатит В
ГП – глутатіонпероксидаза
ГР – глутатіонредуктаза
ЕВСБЛ – ефективність внутрішньоклітинного синтезу білків лімфоцитами
ЕПР
Ig – електронний парамагнітний резонанс
– імуноглобулін
ІС – індекс стимуляції
ІФА – імуноферментний аналіз
МВВСЛ – мікров`язкість внутрішньоклітинного середовища лімфоцитів
ПА – печінковий антиген
ПОЛ – перекисне окислення ліпідів
РБТЛ – реакція бластної трансформації лімфоцитів
РІА – радіоімунний аналіз
Т акт. – Т-лімфоцити активні
ТК – титр комплементу
тис імп/ хвил/мг – тисяча імпульсів/ хвилина / міліграм
Тс – Т-лімфоцити супресори
Тх – Т-лімфоцити хелпери
ФГА – фітогемаглютінін
ХАГ
ХГВ – хронічний активний гепатит
– хронічний гепатит В
ХПГ – хронічний персистуючий гепатит
ШПЕПР с.з. – швидкість проникнення ЕПР спинового зонду
ШТН Sмет/кл – швидкість трансмембранного надходження радіоактивного
метіоніну / клітину

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020