.

Особливості статевого та фізичного розвитку дівчат–підлітків в екологічно несприятливих районах півдня України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3143
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАДВОРНА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК: 574.2(575.113+612.6)+618.3+477.7

Особливості статевого та фізичного розвитку дівчат–підлітків в
екологічно несприятливих районах півдня України

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті

МОЗ України

Науковий керівник: академік АМН України,

доктор медичних наук, професор

Запорожан Валерій Миколайович,

Одеський державний медичний
університет

МОЗ України,

Завідувач кафедри акушерства та
гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Вовк Іраїда Борисівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

відділення планування сім’ї, керівник (м.Київ)

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини

МОЗ України (м.Київ),

завідувач кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, м. Київ

Захист відбудеться „ 20 ” січня 2006 р. об 11 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному

медичному університеті МОЗ України (65026, м.Одеса, пров.
Валіховський,2)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету МОЗ України (65026, м.Одеса, пров.
Валіховський,2)

Автореферат розісланий „ 19 ” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н.
Старець О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останні роки характеризуються
погіршенням стану репродуктивного здоров’я населення України. Проведений
аналіз кількісних та якісних характеристик населення за останнє
десятиріччя свідчить про те, що Україна знаходиться в стані десятирічної
кризи, яка характеризується депопуляцією населення (Гойда Н.Г., 2005).

Одним із основних чинників, що впливає на формування негативних
тенденцій і змін у стані здоров’я населення України, є забруднення
навколишнього середовища, що спричиняє 21% усієї захворюваності в
Україні. Ще 13% пов’язані з недоброякісною питною водою (Венцківський
Б.М. та співавт., 1999). У реальних умовах організм людини піддається
поєднаній, комбінованій дії несприятливих чинників, при цьому
реагування може відбуватися на різних рівнях (Запорожан В.М., 2001).
Підвищена чутливість дитячого організму обумовлена рядом особливостей:
анаболічною спрямованістю метаболізму, незрілістю механізмів регуляції
обміну речовин, реакцією імунітету і функціями організму, статтю,
характером харчування, віком (Вовк І. Б. та співавт., 1997).

Комплекс соціально-економічних взаємодій, які впливають на
формування репродуктивної функції потребують визначення та ранжування
пошкоджуючих факторів для оптимізації лікувально-профілактичних заходів
(Моісеєнко Р.О. та співавт., 2002).

В останні роки викликає занепокоєння напружена
медико-екологічна ситуація в Одеському регіоні. В окремих районах
області, а також в населених пунктах у межах одного району
спостерігається підвищена захворюваність серед жінок, мають місце
негативні показники росту і статевого розвитку дітей та підлітків. У
дівчат-підлітків констатовано зростання частоти розладів менструальної
функції, відхилення у віці менархе, дисгармонійність
фізичного та статевого розвитку

(Зелінський О.О., Воскресенська О.О., 2001).

Така різнорідність стану і формування специфічних функцій
жіночого організму потребує виявлення в навколишньому середовищі
екзогенних факторів, які можуть бути вірогідними причинами
патологічного перебігу пубертатного періоду. Особливу тривогу в цьому
напрямку викликають відхилення в становленні репродуктивного здоров’я
дівчат (Зелінський О.О., 2001).

Згідно досліджень Зелінського О.О., Сербенюк Н.Б. (2004) в
Одеському регіоні виявлено зростання частоти як передчасного, так і
запізнілого статевого розвитку, що обумовлює необхідність розробки
комплексу медико-профілактичних заходів щодо запобігання порушень
статевого та фізичного розвитку дівчат.

Перебіг пубертатного періоду, а саме статевий і фізичний
розвиток у дівчат складає важливу основу майбутньої генеративної функції
жінки

Аряєв М.Л., 2005; Сенчук А.Я., 2005).

Таким чином, очевидна актуальність розробки медико-профілактичних
заходів щодо запобігання порушень в фізичному та статевому розвитку
дівчат та дівчат-підлітків, що і зумовило вибір теми дисертаційного
дослідження.

Зв’язок робот из науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства і
гінекології № 1 Одеського державного медичного університету
“Патогенетичні механізми розвитку захворювань репродуктивної системи за
умов дії агресивних факторів середовища та шляхи їх корекції” (№
держреєстрації 0199U004330) та “Молекулярно-генетичні та еколого залежні
механізми розвитку пухлин репродуктивної системи: шляхи удосконалення
діагностики, лікування і профілактики” (№ держреєстрації 0102U006588),
науково-дослідної роботи кафедри загальної гігієни “Гігієнічна оцінка
стану здоров’я населення в сучасних соціально-екологічних умовах
південного регіону Одеської області та розробка заходів по їх
оздоровленню” (№ держреєстрації 0103U007957). Дисертант є співвиконавцем
зазначених тем.

Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики та
профілактики порушень репродуктивного здоров’я дівчат та
дівчат-підлітків в екологічно несприятливих районах Півдня України
шляхом розробки медико-профілактичних рекомендацій.

Задачі дослідження:

1. Вивчити частоту та структуру екстрагенітальних та гінекологічних
захворювань у дівчат-підлітків, які мешкають в екологічно несприятливих
районах Півдня України за ретроспективним аналізом.

2. Визначити особливості фізичного та статевого розвитку дівчат та
дівчат-підлітків з урахуванням генотоксичних ефектів.

3. Оцінити гормональний статус дівчат та дівчат-підлітків в
досліджуваних районах.

4. Провести оцінку раціонів харчування обстежуваних дівчат.

5. Обгрунтувати медико-профілактичні рекомендації по визначенню стану
репродуктивного здоров’я дівчат та дівчат-підлітків та напрямки його
поліпшення в екологічно несприятливих районах Півдня України.

Об’єкт дослідження: статевий та фізичний розвиток дівчат та
дівчат

підлітків,

Предмет дослідження: екологічно обумовлені особливості статевого
та фізичного розвитку дівчат та дівчат-підлітків.

Методи дослідження: соматоскопічні (у тому числі визначення
формули статевого дозрівання), соматометричні, імуноферментний та
радіоімунний аналіз (визначення рівня гормонів крові), цитогенетичний
аналіз (складання родоводу, проведення каріотипування),
опитувально-анкетний (оцінка раціонів харчування).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше визначені
особливості показників фізичного розвитку дівчат та дівчат–підлітків,
які перебувають під впливом комплексу несприятливих факторів довкілля
Одеської області та вивчені особливості статевого розвитку, стан
гіпофізарно-яєчникової системи у дівчат та дівчат-підлітків. Уперше
визначені регіональні особливості каріотипу та родоводів дітей, що
знаходяться під комплексною дією певних несприятливих факторів довкілля.
Уперше встановлені особливості раціонів харчування дітей, що мешкають в
несприятливих районах Півдня України в зв’язку з їх фізичним та статевим
розвитком. На запропоновану автором діагностичну методику одержано
Деклараційний патент № 4672 від 02.08.2004 Державного департаменту
інтелектуальної власності України „Спосіб діагностики розладів фізичного
та статевого розвитку дівчат-підлітків екологічно несприятливих
регіонів” .

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці
медико-профілактичних рекомендацій, які дозволять виявляти відхилення
статевого та фізичного розвитку дівчат та підлітків з метою запобігання
порушень становлення та функціонування репродуктивної системи, які
впроваджені в роботу жіночої консультації № 8 та жіночу консультацію
Обласного пологового будинку, в роботу гінекологічних відділень м.Одеси:
пологового будинку №1, №7 та в навчальний процес кафедри акушерства та
гінекології №1, 2 ОДМУ. Визначений стан гіпофізарно-яєчникової системи,
що є основою порівняльної характеристики ендокринного статусу в роботі
акушерів-гінекологів та ендокринологів. Розроблені рекомендації щодо
складу раціонів харчування дітей Півдня України можуть використовуватися
для поліпшення фізичного та статевого розвитку дівчини.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні інформаційного,
патентного пошуку, формулюванні мети і задач дослідження; участі в
організації та проведенні медичних оглядів, обстеженні дівчат. Автору
належать розробка медико-профілактичних заходів, статистична обробка та
аналіз матеріалу, інтерпретація одержаних результатів, оформлення
матеріалів для публікації, а також формулювання основних положень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
представлені на VI Всеукраїнській науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Дитяча гінекологія – основа репрдуктивного здоров’я”
(Чернівці, 2004), на Х Конгресі СФУЛТ (Чернівці, 2004), на
науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства”
(Тернопіль, 2003), на VII З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства
(Тернопіль, 2003), на науково-практичній конференції “Актуальні питання
гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003), на Міжнародному
конгресі “Менопауза та репродуктивне здоров’я жінки” (Тернопіль, 2002),
на IX Конгресі СФУЛТ (Луганськ, 2002), на Міжнародній науково-практичній
конференції “Інформаційні технології в гігієні та медичній екології”
(Київ, 2002), на Міжнародній науково-практичній конференції молодих
вчених “Вчені майбутнього” (Одеса, 2002), на науково-практичній
конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування
Харківського державного медичного університету (Харків, 2005).

Робота виконана на базі Одеського державного медичного
університету. Дослідження гормонів крові виконані в ліцензованій
багатопрфільній діагностичній лабораторії на базі пологового будинку №5
м. Одеси; визначення каріотипів проведено в цитогенетичній лабораторії
на базі ОДМУ в НДІ Нових медичних технологій та проблемних захворювань,
відділі патоморфології.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15
наукових робіт, з них 6 – у виданнях, затверджених ВАК України. Одержано
1 патент на винахід, 8 тез міжнародних науково-практичних конференцій та
конгресів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота
викладена на 154 машинописних сторінках, ілюстрована 33 таблицями, 17
рисунками, складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та
методів, двох розділів власних досліджень, аналізу та обговорення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій.
Бібліографічний покажчик літератури складається з 318 джерел, з яких 234
– вітчизняні та російськомовні і 75 – іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням
знаходилось 336 дівчат та дівчат-підлітків віком від 9 до 17 років.
Основну группу складали 169 дівчат та дівчат-підлітків, які постійно
мешкають в екологічно несприятливому районі (смт Сарата) Одеської
області, 167 дівчат – мешканки екологічно сприятливого за цими
показниками районів (с.Плахтіївка та Колесне) Саратського району
Одеської області – склали контрольну группу. Несприятливі фактори
довкілля включали: підвищений вміст природного радіонукліду радону-222,
підвищена мінералізація питних вод, підвищений рівень рН води, порушення
співвідношення складу мікроелементів у питній воді. Ці всі несприятливі
чинники спостерігались на фоні якісного дефіциту раціонів харчування
дівчат. Дівчата з обох групп мали однакові умови проживання, харчування
та матеріального забезпечення.

Фізичний розвиток дівчини вивчали за допомогою
соматоскопічних методів. Вивчали особливості статури, наявність або
відсутність фізичних недоліків, стан хребта. Соматометричні дослідження
включали визначення зросту, ваги тіла, окружності грудної клітки вище і
нижче грудних залоз, вимірювання кісткового діаметру плеча, стегна,
окружності плеча та гомілки, визначали розміри таза (d.spinarum, d.
cristarum, d.trochanterica, c. еxterna) (Бодяжина В.И., 1986).

Статевий розвиток дівчат оцінювали за ступенями розвитку
вторинних статевих ознак (Крупко-Большова Ю.А., 1986; Коколина
В.О.,

1998) відповідно до статевої формули МаРАхМе, де Ма – молочні залози, Р
– лобкове оволосіння, Ах – пахвове оволосіння, Ме – менструація. Під час
вивчення менструальної функції уточнювали час появи першої менструації
та характер становлення менструального циклу.

Оцінку стану статевих органів проводили за допомогою
ректо-абдомінального та ехографічного досліджень. Ехографічне
дослідження проводилось за допомогою апарату “Aloka –500” (Японія), який
відноситься до системи ручного контактного сканування в реальному
масштабі часу з використанням конвексного датчика з частотою 3,5 МГц.

Для вивчення функції гіпофізарно-яєчникової системи в
сироватці крові визначали вміст гіпофізарних – ФСГ, ЛГ, ТТГ, пролактину
та стероїдних гормонів – естрадіолу, прогестерону, тестостерону та
тироксину методом РІА та ІФА за допомогою стандартних наборів реактивів.

Цитогенетичне дослідження включало вивчення родоводів та
проведення каріотипування. Забір венозної крові і культивування клітин
проводили згідно зі стандартною методикою каріотипування
(напівмікрометод). Для хромосомного аналізу відбирали клітини в стадії
метафази, з повним хромосомним набором, без хромосомних накладань.
Оцінювали 20 метафазних пластинок для кожної пацієнтки. Підрахунок
асоціацій аероцентричних хромосом (ААХ) проводять згідно з методикою
Фролова А.К. (1993).

Раціони харчування вивчались за допомогою анкетно-опитувального
методу у осінній та весняний періоди року. Тривалість вивчення раціонів
харчування складала не менше 7 днів в кожний період року. Нами
проводилось вивчення харчування як в домашніх умовах, так і в школах з
використанням меню-розкладок.

Всі діти обстежені ендокринологом для виключення у них
патології щитоподібної залози, наднирників. При огляді проводили
консультацію офтальмолог, невропатолог, інфекціоніст.

Статистичну обробку отриманих кількісних та якісних ознак
проводили за допомогою параметричних та непараметричних методів
дисперсійного та кореляційного аналізу із використанням обчислювальної
техніки та програм Exel 2000 та Statistica 6.0.

При нормальному розподілі кількісних ознак та рівності
генеральних дисперсій у групах порівняння використовували критерій t
Ст’юдента. При іншому характері розподілу використовували ч2 тест та
дисперсійний аналіз за Фрідманом. Кореляційний аналіз проводили за
допомогою критерію узгодження Пірсона (для кількісних варіантів) і
Спірмена (для рангових варіант). Рівень достовірності для прийняття
нульової гіпотези був прийнятий як 95% (р& d ? 6 8 : f a u ???u ue PUd ue/ue/uenenue/ue/nssUIssnssU?µssn?n¬n¬n¬nF?¬n?n¬n¬n¬n¬n¬n¬n¬n¬n¬n¬uen O ????абс. % Р 1 Менструальний цикл: регулярний нерегулярний 55 26 67,9 32,1 76 15 83,5 16,5 0,05

>0,05

35 днів

– від 21до 35 днів

4

3

65

4,9

3,7

80,2

3

1

79

3,3

1,1

86,8

>0,05

>0,05

>0,05

4 Тривалість менструації:

–7 днів

– від 3 до 7 днів

3

2

76

3,7

2,5

94

90

98,9

5 Характер виділень:

– мізерні

– помірні

– надмірні

11

54

16

13,6

66,7

19,7

10

77

3

11

84,6

3,3

>0,05

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020