МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

МАЗЧЕНКО ВІТАЛІЙ ФЕОДОСІЙОВИЧ

УДК 572.5:517.41:612.6:613.956:613.88

Особливості соматичного і функціонального розвитку підлітків в періоді
статевого дозрівання

14.03.01- нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті ім.
М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шапаренко Павло
Пилипович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.
Пирогова МОЗ України, професор кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, професор Півторак Володимир Ізяславович,

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, професор
кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії;

— доктор медичних наук, професор Сак Ніна Миколаївна, Харківська
державна академія фізичної культури Міністерства України у справах сім’ї
молоді та спорту, завідувач курсу анатомії та спортивної морфології

Захист відбудеться “31” жовтня 2007 р. о 1400 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.05.600.02 при Вінницькому національному
медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця,
вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця,
вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий “19” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент О.В.
Власенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виховання здорового молодого покоління з гармонійним
розвитком фізичних і духовних сил визначає необхідність всебічного
комплексного вивчення фізичного розвитку, як основного показника
здоров’я дітей і підлітків, їх вікових морфологічних і фізіологічних
систем у зв’язку з соціальним макро- і мікросередовищем (Мороз В.М.,
Кириченко І.М., Гунас І.В., 2004; Сак Н.Н., Сак А.Е., 2003; Головата
Н.О., Денефіль О.В., Голечик І.В., 2006).

Підлітковий вік, як період найбільш інтенсивного росту, значних
соматичних і функціональних зрушень, несприятливий у медико-соціальному
плані, тому вимагає ретельного та всебічного вивчення (Кавешников В.Г.,
Никитюк Б.А., 1992; Бутова О.А., 1998). Ця необхідність обумовлена ще й
тим, що всі зміни, які відбуваються в суспільстві, зокрема нова програма
навчання в сучасних загальноосвітніх школах з інтенсифікацією всього
навчально-виховного процесу, ставлять підвищені вимоги для школярів,
передусім підліткового віку (Алексеева В.А., Гурьева А.Б., 2005). Власне
в цьому віці зростає кількість хлопчиків і дівчаток, фізичний розвиток
яких відстає від вікової норми (Щеплягина Л.А., Ильин А.Г., Звездина
И.В., 1999).

Одним із засобів вивчення стану здоров’я підлітків є антропометрична
оцінка їх фізичного розвитку з визначенням габаритних і компонентних
показників. Вивчення вікових норм і варіацій соматичних ознак повинно
поєднуватись з встановленням співвідносних пропорційних показників
частин тіла (Шапаренко П.Ф., 1994; Lean M., Han T., Deurenberg P.,
1996), та соматотипових особливостей його будови (Кавешников В.Г.,
Никитюк Б.А., 1992).

Зазначені дослідження дозволяють скласти стандарти фізичного розвитку і
статевого дозрівання підлітків. Ці стандарти потребують періодичного
поновлення в зв’язку з процесами акселерації, що відбуваються в
суспільстві (Никитюк Б.А., 1978; Вятский И.Е., Шарайкина Е.Н., 2005).

Актуальність зазначених проблем для науки і практики визначила
необхідність даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної роботи „Соматичний статус і
фізичний розвиток дітей і підлітків Подільського етнотериторіального
регіону України” кафедри анатомії людини (реєстраційний номер
0199V004041). Автор самостійно виконав дослідження вікової динаміки
базових розмірів тіла й закономірностей вікового формоутворення його
частин, вікової динаміки процесів функціонального і статевого розвитку
підлітків.

Тема і план дисертації затверджені на засіданні вченої ради
педіатричного і стоматологічного факультетів Вінницького державного
медичного університету ім. М.І. Пирогова 21 листопада 1996 року,
протокол № 2. Тема дисертації затверджена проблемною комісією МОЗ і АМН
України “Морфологія людини” 23 січня 2003 року, протокол № 53.

Мета дослідження: встановити вікові особливості будови та пропорційного
формоутворення тіла у зв’язку з функціональним і статевим розвитком у
підлітковому періоді онтогенезу із визначенням нормативів соматичного,
функціонального і статевого розвитку підлітків.

Завдання дослідження:

1. Встановити вікові особливості нормальної будови тіла підлітків за 52
соматичними ознаками, соматичну подібність або розбіжність будови тіла
підлітків з розмірами людей юнацького віку (17-21 років) та вікові
особливості розподілу підлітків за типами соматичної статури.

2. Визначити зміни компонентного складу маси тіла (кісткової, м’язової
та жирової тканини) протягом підліткового періоду розвитку.

3. Встановити особливості будови тіла у підлітків з різними рівнями
розвитку функціональних здібностей: фізичної працездатності, м`язової
сили та життєвої ємності легенів.

4. Визначити зв’язок соматичного розвитку з процесами статевого
розвитку, визначити вікові нормативи статевого дозрівання підлітків.

5. Визначити кореляційні зв’язки між ознаками соматичного,
функціонального і статевого розвитку в підлітковому віці.

Об’єкт дослідження – соматичний статус і фізичний розвиток підлітків.

Предмет дослідження — вікові нормативи соматичного, функціонального і
статевого розвитку підлітків.

Методи дослідження: паспортні дані визначались анкетуванням;
соматометрія застосовувалась для визначення антропометричних параметрів;
функціональні параметри визначались для встановлення зв’язків ростових
процесів з функціональними здібностями підлітків; рівень статевого
розвитку визначався для встановлення його зв’язків з ростовими
процесами; вивчення вікових змін будови тіла підлітків проводилось на
основі стандартизованого пропорційного порівняння антропометричних ознак
з будовою тіла юнаків та дівчат 17-21 року для виявлення пропорційної
ізоморфії або гетероморфії; статистичний метод використовувався для
оцінки достовірності отриманих результатів та для вивчення співвідношень
антропометричних, функціональних і статевих ознак.

Наукова новизна отриманих результатів. Вивчення даних широкомасштабного
дослідження антропометричних і функціональних характеристик підліткової
популяції дозволяє встановити стандарти фізичного розвитку підлітків, їх
співвідношення з особливостями соматичної статури і статевого дозрівання
у віковому аспекті, в порівнянні з даними юнацького віку. Вперше на
Україні проведено дослідження підлітків за розширеною антропологічною
програмою, поєднане з вивченням функціональних параметрів і процесів
статевого дозрівання.

Досліджено формування соматичної будови, динаміка вікового розвитку
окремих частин тіла за 52 антропометричними ознаками, компонентний склад
маси тіла (жирової, кісткової, м’язової тканини) підлітків у порівнянні
із параметрами людей юнацького віку. В роботі вперше використано
методику пропорційної ідентифікації соматичних ознак. Вперше дослідження
підлітків за розширеною антропологічною програмою поєднується з
вивченням вікової динаміки фізичної працездатності, м’язової сили,
життєвої ємності легенів та статевого розвитку підлітків.

Великий обсяг досліджуваного матеріалу – репрезентативний для
статистичної обробки і об’єктивно відображає особливості фізичного
розвитку підлітків.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено стандарти фізичного
розвитку підлітків. Запропоновано нормативи метричних показників росту,
функціональних даних і показників статевого дозрівання.

Дані вивчення пропорційного розвитку тіла хлопчиків і дівчаток
підліткового віку можуть слугувати як стандарти для визначення категорій
осіб, схильних до захворювань, що супроводжуються змінами пропорційності
статури.

Вікові нормативи статевого розвитку, які відображають відповідність
біологічного віку підлітків їх календарному віку, можуть бути
використані лікарями підліткових кабінетів і в судово-медичній практиці.

Результати дослідження функціональних параметрів підлітків, які можуть
слугувати як нормативи їх фізичного розвитку, дозволять вдосконалити
шляхи індивідуалізації рівнів фізичного навантаження у закладах освіти.

Отримані результати дослідження доповнюють наші уявлення з сучасної
антропології і застосовуються при читанні лекцій і проведенні практичних
занять на кафедрах загальної гігієни та екології, фізичного виховання і
лікувальної фізкультури, нормальної фізіології та анатомії людини
Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автор сумісно з керівником визначив мету і
завдання, розробив план досліджень. Автор особисто провів аналіз
літератури, здійснив розробку основних теоретичних положень роботи,
оволодів методиками дослідження і використав їх для отримання первинного
матеріалу наукової роботи, виконав його статистичну обробку, аналізував
і узагальнив результати, які були оприлюднені на наукових конференціях,
конгресах, з’їздах, засіданнях та пленумах товариств.

Автор написав усі розділи дисертації та наукові статті, сумісно з
керівником сформулював основні наукові положення, висновки і практичні
рекомендації. Дані про будову тіла юнаків та дівчат 17-21 років, які
використані для стандартизованого порівняння з ними антропометричних
даних дітей та підлітків, зібрані автором сумісно зі співробітниками
кафедри нормальної анатомії Вінницького національного медичного
університету ім. М.І. Пирогова О.В. Шипіциною та В.М. Шевченко.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
викладені та обговорені на ХII об’єднаній науковій медико-технічній
конференції з міжнародною участю (Київ-Вінниця, 1993), науковому
конгресі анатомів, гістологів, ембріологів, топографо-анатомів
(Івано-Франківськ, 1994), XIII об’єднаній медичній конференції
(Київ-Вінниця, 1995), науковій конференції “Актуальні питання
морфогенезу” (Чернівці, 1996), XIV об`єднаній науковій медико-технічній
конференції з міжнародною участю (Київ-Вінниця, 1996), міжнародних
симпозіумах “Принципи пропорції, симетрії, структурної гармонії і
математичного моделювання в морфології” (Вінниця, 1996, 1997), ІІ
міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 1998), ХІІ
університетській науково-практичній конференції молодих вчених та
фахівців ВНМУ (Вінниця, 2006), ІV Національному конгресі АГЕТ України
(Сімферополь-Алушта, 2006).

Публікації. На основі матеріалів дисертаційної роботи опубліковано 6
статей в рекомендованих ВАК України наукових профільних виданнях (з них
2 в співавторстві) і 15 тез наукових конгресів, конференцій,
симпозіумів, у наукових журналах і збірниках.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на
379 сторінках, з яких 150 сторінок залікового принтерного тексту. Робота
складається з вступу, огляду літератури, загальної методики й основних
методів дослідження, трьох розділів опису власних досліджень, аналізу й
узагальнення результатів дослідження, висновків, списку літературних
джерел та додатків. Роботу ілюстровано 62 рисунком на 31 сторінці та 90
таблицями на 183 сторінках друкованого тексту. Список літературних
джерел містить 248 робіт, з яких 218 викладені кирилицею, 31 –
латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали й методи дослідження. Досліджено 1000 учнів загальноосвітніх
шкіл м. Вінниці віком 12-16 років (100 хлопчиків і 100 дівчаток кожного
віку), а також 200 юнаків та дівчат 17-21 років, що навчались в
Вінницькому національному медичному університеті.

Антропометричні дослідження проводились за методикою В.В. Бунака (1941)
з модифікацією П.П. Шапаренка (1994). Соматична структура підлітків
вивчалась за 52 ознаками: поздовжніми, поперечними (діаметрами),
обхватними розмірами, товщиною шкірно-жирових складок.

При вивченні маси тіла для посилення інформативності показника
визначений масо-об’ємний індекс, який відображає ступінь наповнення
масою передбаченого об’єму тіла (Шапаренко П.П., 1994). Об’єм тіла
визначався як множник довжини тіла на квадрат середньої величини дев’яти
його діаметрів (розмірів ширини й довжини голови, ширини обличчя,
поперечного й сагітального діаметра грудної клітки, ширини плечей,
ширини тазу, сумарної величини колінного й сумарної величини
кісточкового діаметрів) .

Визначення типів соматичної статури проведено за методом Шевкуненко і
Геселевича (1935), в основу якого покладено встановлення плечо-ростового
індексу П.Н. Башкірова (1937). Посилаючись на роботи Б.А. Никитюка
(1978, 1991), ми вважаємо доцільним широке використання плече ростового
індексу (відношення ширини плечей до довжини тіла) в дослідницькій
практиці в підлітків з різними формами соматичної статури. Трьохчленний
поділ типів конституції людини відповідає використанню класифікації В.М.
Шевкуненка, А.М. Геселевича. Дослідження соматотипів проведено за
принципом диференційованого відхилення, визначені вікові нормативи меж
варіацій окремих соматотипів – брахіморфного, мезоморфного,
доліхоморфного.

Для визначення компонентного складу тіла застосований метод
фракціонування маси тіла на три основних компонента, що її визначають
(кісткова, м’язова та жирова тканина) за методикою J. Matiegka (1921).

Виявлення пропорцій проведено порівнянням стандартизованих величин ознак
за формулою ІП=100(аА1/а1А, де ІП – індекс подібності; а – ознака, що
вивчається; А – довжина тіла; а1 і А1 –величини відповідної ознаки в
юнацькому віці (Шапаренко П.П., 1994).

Програма функціональних досліджень включала вивчення фізичної
працездатності, м’язової сили й життєвої ємності легенів. Для вивчення
фізичної працездатності застосований індекс Руф’є: І =
(4(P1+P2+P3)-200)/10, де І – індекс фізичної працездатності, Р1, Р2 і Р3
– відповідно, частота серцевих скорочень у стані спокою, за перші й
останні 15 секунд першої хвилини відновлення після фізичного
навантаження. Навантаження включало 20 присідань за 30 секунд. Більші
значення індексу відповідають меншим рівням фізичної працездатності
(Шеррер Ж., 1973). Кистьова динамометрія проводилась динамометром на
правій і лівій руці. Життєва ємність легенів визначалась за допомогою
спірометра.

Для визначення біологічного віку підлітків встановлювався рівень їх
статевого розвитку, який оцінювався за ступенем розвитку вторинних
статевих ознак. Враховувався ріст волосся в пахвовій та пахвинній
ділянці, а у дівчаток, крім цього, розмір та форма молочної залози й
наявність або відсутність менструацій (Протоколи надання медичної
допомоги дітям, 1996).

Всі числові дані кожного з обстежених вносили в розрахункові таблиці
програмного пакету “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ ВДМУ, ліцензійний
№AXXR910A374605FA). Визначення того, наскільки параметри розподілів
відповідають нормальному включало візуальну перевірку гістограм
розподілу та описову статистику (нормальність розподілу характеризували
величина стандартної помилки, а також асиметрія, ексцес та величини їх
стандартних відхилень).

Для кожної досліджуваної ознаки визначались середнє арифметичне значення
М і його помилка (±m), мінімальне й максимальне значення, середнє
квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Достовірність отриманих
матеріалів аналізувалась з використанням Т-критерію достовірності
Стьюдента. Нижньою межею достовірності прийнятий рівень 0,05. При
застосуванні критерію Ст’юдента для порівняння двох вибірок
застосовували також правило рівності дисперсій вибірок (Автанділов,
1973). Проводився також кореляційний аналіз.

Комісією з біоетики Вiнницького національного медичного унiверситету ім.
М.І. Пирогова (протокол № 1 від 16 вересня 2005 р.) встановлено, що
проведені дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам
згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.

Результати дослідження та їх аналіз. Аналіз сучасної наукової літератури
переконливо доводить велике практичне значення і висвітлює проблеми
визначення нормативних антропометричних стандартів фізичного розвитку
підростаючого покоління (Мороз В.М., Сергета І.В., Гунас І.В., 2006).
Фізичний розвиток людини, перш за все, характеризують загальні розміри
тіла, до яких відносяться його маса й довжина (Шапаренко П.П., 1994,
Крукович Е.В. с соавт., 2004). Протягом підліткового періоду у хлопчиків
і дівчаток спостерігається інтенсивне накопичення маси тіла. Як видно з
табл. 1, у 12 років маса тіла хлопчиків складає 45,7(0,6 кг, дівчаток –
46,3(0,7 кг. Пізніше спостерігається збільшення річних додатків маси
тіла підлітків до часу максимального приросту показника, який припадає у
хлопчиків на період з 14 до 15 років (9,3 кг/рік), а у дівчаток – з 13
до 14 років (4,6 кг/рік). У 16 років маса тіла хлопчиків складає
70,8(0,5 кг, дівчаток – 59,5(0,7 кг.

Таблиця 1

Вікова динаміка маси, об(єму тіла та масо-об(ємного індексу підлітків

Вікові групи (років) Маса тіла (г) Об(єм тіла (см3) Масо-об(ємний індекс
(г/см3)

Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка

12 45690(640 46310(680 56460(723 56145(657 0,809(0,029 0,825(0,035

13 50410(720* 50050(540* 61837(956* 60087(981* 0,814(0,043*
0,832(0,037*

14 56090(510* 54620(470* 67720(812* 64484(898* 0,831(0,032*
0,846(0,025*

15 65420(610* 57940(710* 76482(899* 67583(872* 0,852(0,045*
0,855(0,049*

16 70790(520* 59450(650* 81127(887* 68754(794* 0,873(0,029*
0,866(0,028*

17-21 74100(440* 60420(410* 84319(715* 69412(711* 0,879(0,031*
0,870(0,037*

Примітка: * – різниця між значеннями показника в даному й попередньому
віці достовірна.

Середні значення маси тіла є нормативними характеристиками, що
відображають віковий рівень фізичного розвитку підлітків. Однак, до
теперішнього часу немає досконалих способів визначення кількості маси,
що потрібна для оптимальної дієздатності дитини або підлітка на певному
віковому етапі розвитку. Тому був запропонований метод вивчення
насиченості масою основних розмірів тіла (Шапаренко П.П., 1994).

Масо-об’ємний індекс (див. табл. 1) являє собою відносно стабільну
величину, яка на кожному віковому етапі підліткового періоду має
визначені значення. За даними масо-об’ємного індексу, на початку
підліткового періоду у хлопчиків і дівчаток спостерігається дефіцит маси
тіла, який у 12 років складає у хлопчиків 7,8-8,0%, а в дівчаток –
5,2-5,4%. У подальші вікові періоди цей дефіцит зникає внаслідок
прискорення накопичення маси тіла.

У підлітковому періоді розвитку збільшення маси тіла в підлітків
супроводжується змінами часткових співвідношень компонентів, що її
складають.

Кістковий компонент маси тіла у хлопчиків зростає з 7,9(0,1 кг в 12
років до 13,3(0,1 кг в юнацькому віці (p(0,05), а у дівчаток протягом
цього періоду змінюється несуттєво. Питомий вміст в масі тіла м’язової
тканини у хлопчиків і у дівчаток з 12 років до юнацького віку
збільшується, відповідно, на 17,9 кг (p(0,001) і 7,6 кг (p(0,01).
Жировий компонент маси тіла у дівчаток з 12 років до юнацького віку
збільшується на 5,2 кг (p(0,05), а у хлопчиків протягом цього періоду
змінюється несуттєво.

Висновок про домінування м’язового компоненту за частковою кількістю
вмісту в масі тіла співпадає з даними інших авторів (Видуєцкий А.В.,
1997; Мороз В.М. і співавт., 2002, та ін..).

Маса тіла корелює з іншими антропометричними показниками тісними
позитивними залежностями. Показник маси тіла має середні й високі рівні
кореляційних зв’язків з показниками, які характеризують габаритність
тіла: з обхватними розмірами (r=0,51-0,66), поперечними розмірами
(r=0,48-0,63), товщиною шкірно-жирових складок (r=0,43-0,54).

Довжина тіла, як і його маса, відноситься до базових розмірів тіла й
відображає його ріст у поздовжньому напрямку. Серед усіх лінійних
розмірів ознака довжини тіла має найбільші значення річних додатків. За
даними багатьох дослідників довжина тіла є основним показником фізичного
розвитку, решта антропометричних і функціональних показників можуть
оцінюватись за відношенням до довжини тіла і мають велику ступінь
кореляції з цим провідним параметром (Шапаренко П.Ф., 1994; Грицинская
В.Л., Галактионова М.Ю., 2005; Прусов П.К., 2004). Найбільший приріст
довжини тіла у хлопчиків спостерігається з 13 до 14 років (7,2-7,4
см/рік), у дівчаток – з 12 до 13 років (4,2-4,4 см/рік). Середні
значення коефіцієнтів кореляції довжини тіла найбільш високі з
поздовжніми розмірами (r=0,64-0,79), менші за значеннями кореляційні
зв’язки з поперечними і обхватними розмірами тіла (r=0,57-0,67) і ще
менші з масою тіла (r=0,48-0,54). Найменші значення кореляційних
зв’язків відмічаються з розмірами голови (r=0,36-0,41), що пов’язано з
незалежним від параметрів інших частин тіла формуванням антропометричних
розмірів голови.

За розмірами й формою голова формується раніше, ніж інші частини тіла.
Помітна тенденція до переваги росту мозкового черепа в ширину, а
лицевого – у довжину. Про це свідчить вікова динаміка головного й
лицевого показників форми черепа, які у хлопчиків й у дівчаток мають
тенденцію до збільшення з 12 років до юнацького віку. Головний показник,
який характеризує відношення ширини голови до її довжини, у хлопчиків і
дівчаток в 12 років складає, відповідно, 84,0(1,4% і 84,3(1,6%, в
подальші вікові періоди він збільшується до, відповідно, 84,5(1,5% і
86,3(1,2%. Ці значення головного показника відповідають брахікефалічній
формі черепа. В інших регіонах України, як наприклад в її східних
областях, також переважають підлітки з брахікефалічною формою черепа
(Труфанов С.Ю., 2006).

Лицевий показник, який відображає відношення морфологічної довжини
обличчя до його ширини у хлопчиків, збільшуючись з 85,0(1,3% до
87,1(1,4%, відповідає його мезопрозопічній формі. У дівчаток лицевий
показник протягом підліткового періоду знаходиться в межах 87,1-88,2%,
що відповідає лептопрозопічній формі обличчя. Відсутність суттєвих змін
головного і лицевого показників у хлопчиків та дівчаток підліткового
віку свідчить про відносну сформованість антропометричних ознак голови
вже на початкових етапах підліткового періоду. На це вказує також і те,
що порівняно з показниками юнацького віку в підлітків усі розміри голови
відносно збільшені.

Розміри голови між собою зберігають низький і середній рівень
кореляційного зв’язку (r=0,25-0,45), з розмірами інших частин тіла
спостерігаються або зв’язки низького рівня (r=0,25-0,35), або
відсутність достовірних кореляційних зв’язків.

Довжина шиї в 12 років складає 6,7(0,2 см у хлопчиків і 7,1(0,1 см у
дівчаток, що по відношенню до значення розміру в юнацькому віці
становить, відповідно, 82,8(0,8% і 90,9(0,9%. Відносна довжина шиї в 12
років у хлопчиків і у дівчаток становить, відповідно, 97,5(1,1% і
95,9(0,9% стандартизованого відношення до розмірів юнацького віку.
Збільшення середніх і відносних значень довжини шиї, яке відбувається
протягом підліткового періоду, максимальне в періодах з 13 до 14 років у
хлопчиків і з 12 до 13 років у дівчаток. Аналіз статевого диморфізму
відносної довжини шиї свідчить про те, що достовірна перевага (р<0,05) пропорційної довжини шиї дівчаток над хлопчиками максимальна в віці 13 і 14 років (5,9-6,1%, р<0,05), пізніше вона зменшується до 4,9-5,1% в юнацькому віці (р<0,05). Обхват шиї в 12 років і у хлопчиків, і у дівчаток порівняно з показниками юнацького віку відносно зменшений, відповідно, на 1,3-1,5% і 2,8-3,0% (р>0,05), з віком відбувається збільшення стандартизованого
показника цього розміру.

Довжина шиї у хлопчиків і дівчаток підліткового віку пов’язана з
поздовжніми розмірами кореляційними зв’язками середнього й високого
рівнів (r=0,55-0,75), з поперечними й обхватними розмірами
спостерігається низький рівень кореляційних зв’язків (r=0,3-0,45). У
дівчаток коефіцієнти кореляцій довжини шиї з іншими розмірами нижчі, ніж
у хлопчиків, що вказує на більше варіювання цієї ознаки в підлітків
жіночої статі.

При вивченні будови тулуба встановлено, що його довжина в 12 років
складає у хлопчиків і дівчаток, відповідно, 83,2(1,0% і 92,6(0,9%
розмірів юнаків та дівчат. Максимальний приріст показника довжини тулуба
припадає на період з 13 до 14 років у хлопчиків і з 12 до 13 років у
дівчаток, але і в подальші вікові періоди річні додатки довжини тулуба у
хлопчиків і дівчаток залишаються високими. Стандартизований показник
довжини тулуба в 12 років у хлопчиків і дівчаток несуттєво менший, ніж в
юнацькому віці, відповідно, на 2,8-3,0% і 2,2-2,4% (р>0,05), що
пов’язано з прискореним розвитком нижньої кінцівки у віці другого
дитинства і на початкових етапах підліткового періоду.

Вікова динаміка ширини плечей і тазу підлітків відображає пропорцію форм
плечового й тазового поясу в пубертатному періоді розвитку. Пропорційно
ці розміри у хлопчиків у 12 років складають, відповідно, 98,6(1,1% і
99,0(1,0% стандартизованого відношення до показників у юнаків. У
дівчаток у 12 років стандартизовані показники ширини плечей і тазу
порівняно з розмірами дівчат 17-21 років складають, відповідно,
98,2-98,4% і 92,3-92,5%. Найбільш інтенсивно пропорційне збільшення цих
розмірів у дівчаток припадає на вікові періоди 13-14 і 14-15 років.

Поперечний і сагітальний розміри грудної клітки або разом, або окремо
використовувались рядом дослідників для визначення конституційної
належності (Ямпольская Ю.А., Кааль Х., 1991; Дорохов Р.Н., Сулимов А.А.,
2005 та ін.).

На “сплощення” грудної клітки в підлітковому віці вказує те, що з 12
років до юнацького віку у хлопчиків і дівчаток її сагітальний розмір
пропорційно збільшений, відповідно, на 3,4-3,6% і 1,4-1,6% (р>0,05), а
поперечний – відносно зменшений, відповідно, на 2,5-2,7% і 1,7-1,9%
(р>0,05).

Обхватні розміри грудей, живота і сідниць у хлопчиків у 12 років
складають 85,2-85,8% відповідних розмірів у юнаків. У 13-14 років
внаслідок прискорення росту в поздовжньому напрямку у хлопчиків
спостерігається тенденція до пропорційного зменшення грудей і сідниць
(відповідно, на 1,6-1,8% і 2,9-3,1%, р>0,05). У дівчаток у 12 років
відношення обхватних розмірів грудей і живота до показників дівчат 17-21
років достовірно більші, ніж відповідне відношення розміру обхвату
сідниць (відповідно, на 7,4-7,6% і 6,4-6,6%, р(0,01), що вказує на
інтенсивне збільшення останнього показника в дівчаток протягом
підліткового періоду розвитку.

За даними відношень середніх вікових показників поздовжніх розмірів
верхньої кінцівки до їх значень в юнацькому віці, за ступенем вікового
розвитку в 12 років і у хлопчиків, і у дівчаток найбільше за рівнем
подібності до рівня юнацького віку наближається показник довжини кисті
(відповідно, 88,3(0,6% і 96,5(0,8%). За рівнем подібності до розмірів
юнацького віку в цьому віці довжина лопатки відстає від розміру довжини
кисті, відповідно, на 0,6-0,7% і 0,8-1,0%, ще менша подібність до
значень показників в юнацькому віці розмірів довжини передпліччя і
плеча, вона складає у хлопчиків у 12 років, відповідно, 86,1(0,6% і
84,8(0,8%, у дівчаток – 94,5(0,8% і 93,7(0,9%. Такий розподіл довжини
сегментів верхньої кінцівки за рівнями вікового розвитку підтверджує
також і аналіз стандартизованого відношення середніх вікових значень
поздовжніх розмірів верхньої кінцівки підлітків до відповідних
показників юнацького віку (табл. 2).

Таблиця 2

Стандартизоване відношення поздовжніх розмірів верхньої кінцівки до
розмірів юнацького віку (%)

Вік

(років) Довжина

лопатки Довжина

Плеча Довжина

передпліччя Довжина

кисті

Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка

12 101,9 (0,9 101,5 (1,0 98,9 (1,0 99,4 (1,0 101,1 (1,1 100,1 (0,8 102,7
(1,3 101,8 (0,9

13 101,5 (1,1 101,2 (0,8 98,6 (0,9 99,1 (0,9 100,4 (1,2 100,8 (0,9 101,9
(0,8 101,1 (0,8

14 100,9 (1,0 100,5 (1,2 98,8 (0,9 99,3 (1,2 99,8 (1,3 100,5 (0,9 101,5
(1,2 100,9 (1,1

15 100,0 (1,0 100,1 (1,1 99,2 (1,2 99,8 (1,1 99,8 (0,9 100,2 (1,2 100,8
(1,1 100,2 (1,1

16 100,1 (1,2 99,8 (1,2 99,5 (1,1 100,1 (1,3 99,7 (0,9 100,0 (1,3 100,2
(1,2 99,9 (1,3

17-21 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Так, у 12 років у хлопчиків стандартизований показник довжини кисті,
порівняно з розмірами юнацького віку складає 102,7(1,3%, лопатки й
передпліччя – відповідно, 101,9(0,9% і 101,1(1,1%, а плече за довжиною
на 1,0-1,2% (р>0,05) відносно менше, ніж в юнацькому віці.

У дівчаток, як і у хлопчиків, у 12 років кисть і лопатка за довжиною
відносно більші, ніж в юнацькому віці, відповідно, на 1,7-1,9% і
1,4-1,6%, а стандартизовані показники довжини передпліччя і плеча
складають, відповідно, 100,1(0,8% і 99,4(1,0% розмірів юнацького віку.

Вікова динаміка росту сегментів нижньої кінцівки в довжину в
підлітковому періоді розвитку схожа на вікові зміни поздовжніх розмірів
верхньої кінцівки. Стопа раніше інших сегментів завершує розвиток за
довжиною, від неї незначно відстають за рівнями вікового розвитку висота
тазу та довжина гомілки.

Як і для поздовжніх розмірів, і в хлопчиків, і в дівчаток за рівнями
вікового розвитку в поперечному напрямку кисть випереджає передпліччя, а
передпліччя – плече (табл. 3).

$

o

o

?

ue

$

$

&

T

?

?

E-$»J$th$E(X+b-iiiiiUUUEEE?®®®®®®®®

???th??

?????th????

?????th????

?

I

U

d?th]„Eya$

a

??????

oTHuTH

a

nkdI

n??

HНа початку підліткового періоду, порівняно з розмірами юнацького віку,
у хлопчиків і дівчаток ширина плеча пропорційно має тенденцію до
зменшення, відповідно, на 2,1-2,3% і 1,9-2,1% (р>0,05), передпліччя –
відповідно, на 0,5-0,7% і 1,2-1,4% (р>0,05). Кисть у 12 років порівняно
з розмірами юнацького віку, пропорційно збільшена, відповідно, на
1,9-2,1% і 0,9-1,1% (р>0,05).

Таблиця 3

Стандартизоване відношення поперечних розмірів верхньої кінцівки до
розмірів юнацького віку (%)

Вік

(років) Ширина

плеча Ширина

передпліччя Ширина

кисті

Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка

12 97,8(1,2 98,0(1,1 99,4(1,1 98,7(1,1 102,0(1,3 100,9(1,2

13 98,5(1,1 98,7(1,1 99,0(1,1 99,8(1,3 101,6(1,2 100,3(1,2

14 99,6(1,3 99,2(1,2 100,0(1,2 100,4(1,1 101,2(1,2 100,0(1,2

15 100,0(1,2 100,1(1,1 99,3(1,2 100,8(1,2 100,1(1,1 100,4(1,1

16 99,3(1,2 100,0(1,2 99,6(1,2 100,7(1,2 99,9(1,1 100,1(1,2

17-21 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Поперечні розміри нижньої кінцівки (табл. 4) на початку підліткового
періоду мають тенденцію до пропорційного збільшення відносно відповідних
розмірів юнацького віку.

Таблиця 4

Стандартизоване відношення поперечних розмірів нижньої кінцівки до
відповідних розмірів юнацького віку (%)

Вік

(років) Ширина стегна Ширина гомілки Ширина стопи

Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка Хлопчики Дівчатка

12 102,4(1,0 101,3(1,0 103,4(1,5 102,6(1,5 102,7(1,5 101,6(1,4

13 101,8(0,9 100,8(1,0 102,7(1,5 101,4(1,4 102,2(1,5 101,8(1,5

14 100,2(0,8 99,8(1,1 101,4(1,4 100,6(1,4 101,8(1,4 101,5(1,4

15 100,6(0,7 100,0(1,0 100,1(1,4 100,2(1,3 100,7(1,4 100,0(1,3

16 99,7(0,8 100,3(1,0 100,0(1,4 99,8(1,4 100,2(1,3 100,3(1,4

17-21 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Стандартизовані показники ширини стегна у хлопчиків і дівчаток у 12
років складають, відповідно, 102,4(1,0% і 101,3(1,0%, гомілки –
103,4(1,5% і 102,6(1,5%, стопи – 102,7(1,5% і 101,6(1,4%. У подальші
вікові періоди діаметри стегна, гомілки і стопи у хлопчиків і дівчаток
поступово набувають подібності до розмірів юнацького віку. Тенденція до
пропорційного збільшення поперечних розмірів нижньої кінцівки, що
спостерігається у хлопчиків і дівчаток у періодах активного росту, може
бути обґрунтована біомеханічною необхідністю, що пов’язана з великим
навантаженням на кістки й суглоби нижньої кінцівки.

Обхватні розміри кінцівок формуються пізніше, ніж їх поздовжні й
поперечні розміри, оскільки вони залежать від накопичення м’язової маси
й формування підшкірно-жирового шару, що відбувається пізніше, ніж
розвиток кісткових розмірів.

Товщина підшкірно-жирового шару залежить від особливостей обміну
речовин, функцій систем організму, зокрема ендокринної. У хлопчиків з 12
років до юнацького віку найбільше всього додають за товщиною жирові
складки в ділянках живота, грудей і стегна (відповідно, 0,5-0,6, 0,4-0,6
і 0,3-0,4 см), у дівчаток – шкірно-жирові складки на задній поверхні
плеча, стегні, гомілці й животі (відповідно, 0,8-0,9, 0,7-0,8, 0,7-0,9 і
0,6-0,7 см). На відміну від дівчаток, розташування підшкірного жиру в
яких відрізняється помітною трункофугальністю, у хлопчиків і юнаків у
різних ділянках тіла він розподіляється більш рівномірно.

Важливе місце у вивченні ростових процесів підліткового періоду займає
визначення нормативних характеристик розподілу типів соматичної статури
підлітків. Остаточний етап формування соматичної статури у хлопчиків і
дівчаток підліткового віку характеризується відносною лептосомністю, яка
починає зникати після 13 років у дівчаток і 14 років у хлопчиків, коли
градієнт росту тіла в поперечному напрямку починає переважати збільшення
його поздовжніх розмірів.

Використання плечо-ростового індексу П.Н. Башкірова для визначення типів
соматичної статури за методом В.М. Шевкуненка і А.М Геселевича дозволяє
віднести підлітка за типом статури до одного з крайніх типів
(брахіморфного, доліхоморфного), або визначити схильність до одного з
цих типів.

Вивчення змін плечо-ростового індексу підлітків дозволило скласти
таблицю його вікової динаміки, яка може бути використана для визначення
соматотипової належності підлітків.

Терміни статевого дозрівання підлітків свідчать про рівень їх фізичного
розвитку і слугують для визначення біологічного віку. З кожним роком
розвиток вторинних статевих ознак у хлопчиків і дівчаток зростає. У
дівчаток початкові рівні розвитку молочної залози спостерігаються в 9
років, волосся в пахвинній ділянці – в 11 років, волосся в пахвовій
ділянці – в 12 років. Перші менструації у дівчаток з’являються в 11
років, середній вік появи першої менструації – у 13 років. У хлопчиків
волосся в пахвинній ділянці починає з’являтись в 11 років, в пахвовій
ділянці– у 12 років.

У групах підлітків одного віку хлопчики й дівчатка, які випереджають
однолітків за рівнями статевого розвитку, мають більші розміри тіла,
зокрема, обхват грудей, ширину плечей у хлопчиків, обхват сідниць і
ширину тазу в дівчаток. У періоді статевого дозрівання у хлопчиків і
дівчаток спостерігаються позитивні кореляційні зв’язки антропометричних
розмірів з сумарним балом розвитку статевих ознак. Рівні цих зв’язків
найбільші в періодах найбільшої активності пубертатних процесів, коли
спостерігається найбільше розшарування хлопчиків і дівчаток підліткового
віку за ознаками статевого дозрівання і соматичного росту. Сумарний бал
розвитку вторинних статевих ознак у підлітків обох статей пов’язаний з
плечо-ростовим індексом кореляційними зв’язками низького й середнього
рівня (r=0,3-0,5) на початкових етапах підліткового періоду, що свідчить
про більш раннє статеве дозрівання хлопчиків і дівчаток брахіморфного
типу статури.

Вивчення розвитку вторинних статевих ознак у хлопчиків і дівчаток
підліткового віку дозволило скласти таблицю стандартів статевого
дозрівання (табл. 5). Ця таблиця може слугувати для визначення
відповідності календарного віку підлітка його біологічному віку,
розпізнавання відхилень від стандартних вікових норм статевого розвитку.

Вивчення показників частоти серцевих скорочень при різних функціональних
станах серцево-судинної системи й індексу Руф’є дає змогу прослідкувати
вікову динаміку рівнів витривалості кардіореспіраторної системи
підлітків.

Таблиця 5

Стандарти статевого дозрівання підлітків

Статева формула

(хлопчики) Вік (роки) Статева формула

(дівчатка) Вік (роки)

М m (

М m (

Р1 Ах0 12,8 0,2 0,8 Ма2 Р0 Ах0 10,4 0,1 0,7

Р1 Ах1 12,9 0,2 0,7 Ма2 Р1 Ах0-1 11,6 0,1 0,6

Р2 Ах0-1 13,1 0,2 0,9 Ма2-3 Р1 Ах0-1 11,9 0,2 0,9

Р2 Ах2 14,2 0,3 0,7 Ма2 Р2 Ах2 11,7 0,3 0,8

Р3 Ах0-1 14,4 0,3 0,8 Ма3 Р2 Ах2 11,9 0,4 0,9

Р3 Ах2 14,6 0,2 0,9 Ма3 Р3 Ах2-3 12,6 0,3 0,7

Р3 Ах3 15,3 0,3 0,7 Ма4 Р3 Ах2-3 13,4 0,5 0,9

Р4 Ах3 15,8 0,1 0,8 Ма2-3 Р2 Ах1-2 Ме+ 12,5 0,3 0,8

Ма3-4 Р2 Ах2 Ме+ 13,7 0,4 0,7

Ма3-4 Р3 Ах2 Ме+ 14,6 0,3 0,9

Ма3-4 Р3 Ах3 Ме+ 15,1 0,3 0,8

У підлітковому віці спостерігається зниження рівня працездатності як у
хлопчиків, так і у дівчаток. Порівняно з показниками юнацького віку, у
хлопчиків підвищена частота серцевих скорочень як до навантаження, так і
в перші й останні 15 секунд першої хвилини відновлення. Ці три
показники, а також індекс Руф’є у хлопчиків максимально високі в 14 і 15
років.

У дівчаток у підлітковому віці також спостерігається підвищення всіх
трьох показників частоти серцевих скорочень, що свідчить про зниження
рівня фізичної працездатності на цьому етапі розвитку. Найбільше
підвищення частоти серцевих скорочень у дівчаток відбувається у віці
12-13 років.

Зниження рівнів фізичної працездатності у хлопчиків і дівчаток
підліткового віку спостерігається в періодах найбільшої активності
пубертатних процесів, причому у хлопчиків фізична працездатність у цих
періодах знижується більше, ніж у дівчаток. Так, найбільше значення
індексу Руф’є, яке у хлопчиків відмічено в 14 років, на 2,1-1,2 умовних
бали більше, ніж в юнацькому віці, а у дівчаток у 13 років, коли
значення індексу максимальне, він більший, ніж в юнацькому віці на
1,8-1,9 умовних балів. В юнацькому віці дівчата також переважають
хлопчиків за рівнем фізичної працездатності на 0,5-0,6 балів індексу
Руф’є.

У періоди найбільшого підвищення індексу Руф’є, у 14 і 15 років у
хлопчиків і в 13 і 14 років у дівчаток помітно переважне підвищення ЧСС
за останні 15 секунд першої хвилини відновлення, що свідчить про знижену
здатність організму до адаптації після фізичного навантаження в періодах
активних ростових процесів у підлітків.

Протягом всього підліткового періоду в хлопчиків і дівчаток індекс Руф’є
пов’язаний з плечо-ростовим індексом кореляційними зв’язками низького й
середнього рівнів, що свідчить про знижену працездатність у підлітків з
ознаками доліхоморфності.

Протягом підліткового віку спостерігається зростання показників життєвої
ємності легенів, максимальний приріст якої спостерігався в періодах з 14
до 15 років у хлопчиків (0,6-0,7 л) і з 13 до 14 років у дівчаток
(0,4-0,5 л). В юнацькому віці життєва ємність легенів складає,
відповідно, 4,7(0,1 л і 4,2(0,1 л.

Показник життєвої ємності легенів має позитивні кореляційні зв’язки у
хлопчиків низького й середнього (r=0,3-0,5), а у дівчаток – низького
(r=0,25-0,4) рівнів з масою тіла, околом грудної клітки, обхватними й
поперечними розмірами кінцівок, шириною плечей і тазу.

Підвищення м’язової сили в підлітковому віці тісно пов’язане з
пубертатними процесами. Максимальний приріст сили кисті спостерігається
в періодах найбільшої активності пубертатних процесів. У хлопчиків
найбільш активне зростання показників сили правої і лівої кисті
спостерігається в періоді з 14 до 15 років (відповідно, на 7,2-7,3 і
7,4-7,5 кг), у дівчаток – з 13 до 14 років (відповідно на 3,1-3,2 і
4,3-4,4 кг). На всіх вікових етапах підліткового періоду хлопчики
переважають дівчаток за показниками сили стиснення правої і лівої кисті.
Ця перевага поступово збільшується з 12 років до юнацького віку.

Позитивні кореляційні зв’язки сили стиснення кисті спостерігалися у
хлопчиків з масою тіла (r=0,31–0,54), обхватними розмірами кінцівок
(r=0,28–0,47), обхватом грудної клітки (r=0,31–0,54), шириною плечей
(r=0,35–0,45). У дівчаток спостерігалися низькі рівні кореляційних
зв’язків показників динамометрії з охватними розмірами кінцівок
(r=0,25–0,39), ширини плечей і тазу (r=0,25–0,35), масою тіла
(r=0,37–0,42).

ВИСНОВКИ

У дисертації подано нове вирішення наукового завдання щодо вивчення
динаміки соматичних і функціональних змін людини в підлітковому періоді
розвитку. Вперше виконано дослідження фізичного розвитку підлітків за 52
соматометричними ознаками в пропорційному порівнянні з параметрами
юнацького віку, функціональними показниками і ступенем статевого
дозрівання, описана їх вікова динаміка й кореляційні взаємозв’язки.
Визначені нормативні вікові стандарти соматичного, функціонального і
статевого розвитку підлітків.

1. Дефіцит маси тіла підлітків, який за визначеним масо-об’ємним
індексом у 12 років складає у хлопчиків 7,8-8,3%, а у дівчаток –
5,0-5,4%, зникає внаслідок прискорення накопичення маси тіла в періоді
статевого дозрівання. У підлітковому періоді у хлопчиків збільшується
питома маса м’язової тканини (з 32,3-32,5 до 44,0-44,2%) і зменшується
частка підшкірного жиру (з 19,1-19,3 до 13,8-13,9%), а в дівчаток
збільшення м’язового (з 32,0-32,2 до 17,1-17,3%) і жирового компонентів
(з 20,4-20,6 до 24,3-24,5%) супроводжується зменшенням питомої маси
кісткової тканини (з 18,5-18,7 до 15,5-15,7%).

2. Середній приріст довжини тіла, який в підлітковому віці у хлопчиків
складає 24,5-24,7 см, а в дівчаток – 9,0-9,2 см, забезпечується в
основному за рахунок збільшення нижньої кінцівки, менше – тулуба й шиї і
зовсім незначно – голови. Максимальний приріст довжини тіла у хлопчиків
і дівчаток спостерігається, відповідно, у періодах з 13 до 14 років
(7,2-7,4 см/рік) і з 12 до 13 років (4,1-4,2 см/рік).

3. Протягом підліткового періоду головний показник, який у хлопчиків і
дівчаток відповідає брахікефалії, збільшується, відповідно, з 84,0-84,1
до 84,4-84,6% і з 84,2-84,3 до 86,2-86,4%. Лицевий показник у хлопчиків,
збільшуючись з 85,0-85,1% у 12 років до 87,1-87,2% в юнацькому віці,
знаходиться в межах, які відповідають мезопрозопії, а у дівчаток –
лептопрозопії (87,1-88,2%). На початку підліткового періоду тулуб у
хлопчиків і дівчаток пропорційно зменшений, відповідно, на 2,8-2,9 і
2,2-2,4%, шия – на 3,3-3,4 і 2,0-2,2%, грудна клітка за поперечним
розміром – на 2,5-2,6 і 1,7-1,8%, за сагітальним – збільшена на 3,4-3,5
і 1,4-1,5%. У поздовжньому й поперечному напрямку з усіх сегментів
кінцівок найбільш швидко розвиваються дистальні сегменти. На початку
підліткового періоду стегно й гомілка пропорційно збільшені за шириною.
Дівчатка переважають хлопчиків за товщиною шкірно-жирових складок. У
дівчаток підшкірний жир розподіляється трункофугально, у хлопчиків –
рівномірно.

4. За даними середніх значень плечо-ростового індексу в 12-13 років у
дівчаток і в 13-14 років у хлопчиків спостерігається граціалізація
соматичної статури підлітків, яка зникає в процесі подальшого
пубертатного розвитку. У хлопчиків у 12-14 років значення індексу
знаходиться в межах 0,2023-0,2027, а з 15 років починає збільшуватись до
0,2073(0,0017 в юнацькому віці. У дівчаток індекс Башкірова в 12-13
років складає 0,2043-0,2046, а в юнацькому віці – 0,2078(0,0024.

5. У дівчаток початкові рівні розвитку молочної залози спостерігаються в
9 років, волосся в пахвинній ділянці – в 11 років, волосся в пахвовій
ділянці – у 12 років. Перші менструації з’являються в 11 років, середній
вік появи першої менструації – у 13 років. У хлопчиків волосся в
пахвинній ділянці починає з’являтися в 11 років, в пахвовій – в 12
років. У групах підлітків одного віку хлопчики і дівчатка з високими
рівнями статевого розвитку мають більші розміри тіла. Більш раннє
статеве дозрівання властиве для хлопчиків і дівчаток брахіморфного типу
статури.

6. Індекс Руф’є, який в 12 років у хлопчиків і дівчаток становить,
відповідно, 9,7(0,2 і 9,8(0,2 підвищується до 11,9(0,3 в 14 років і
11,4(0,3 в 15 років у хлопчиків і до 11,0(0,3 в 13 років у дівчаток, що
свідчить про зниження фізичної працездатності в цьому віці. Підвищення
індексу супроводжується переважним підвищенням ЧСС за останні 15 секунд
першої хвилини відновлення. До зниження працездатності схильні підлітки
з ознаками доліхоморфності і більш низьким рівнем розвитку вторинних
статевих ознак.

7. Життєва ємність легенів, яка у хлопчиків і дівчаток у 12 років
складає, відповідно, 2,5(0,1 і 2,7(0,1 л, максимально додає, відповідно,
з 14 до 15 років (на 0,6-0,8 л) і з 13 до 14 років (на 0,4,-0,5 л).
Значення показника життєвої ємності легенів у юнаків та дівчат 17-21
року дорівнює, відповідно, 4,7(0,1 і 4,1(0,1 л. Сила стиснення кисті на
правій і лівій руці в 12 років складає, відповідно, 25,6(0,4 і 20,6(0,4
кг у хлопчиків, 27,3(0,4 і 20,8(0,4 кг у дівчаток. Максимальний приріст
показника динамометрії правої і лівої кисті у хлопчиків відбувається в
періоді з 14 до 15 років (відповідно, 7,2-7,3 і 7,4-7,5 кг), у дівчаток
– з 13 до 14 років (відповідно, 3,0-3,2 і 4,3-4,4 кг).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мазченко В.Ф. Вікові зміни антропометричних параметрів верхньої і
нижньої кінцівки в підлітковому періоді розвитку // Вісник Вінницького
національного медичного університету.- 2005.- №9(2).- С. 213-217.

2. Мазченко В.Ф. Особливості формування соматичної статури вінницьких
школярів підліткового віку // Biomedical and Biosocial Anthropology.-
2005.-№5.- С. 31-35.

3. Мазченко В.Ф. Особливості вікової динаміки маси тіла у підлітків в
періоді статевого дозрівання // Вісник морфології.- 2005.- № 11(2).- С.
295-298.

4. Мазченко В.Ф. Особливості розмірів тулуба в підлітковому віці //
Вісник морфології.- 2006.- Т 12, №1.- С. 87-90.

5. Вікові особливості соматичного, функціонального і статевого розвитку
вінницьких школярів в підлітковому віці / П.П.Шапаренко, В.О.Єрмольєв,
В.Ф.Мазченко, В.М.Шевченко, О.В.Шипіцина, Н.В.Яцик // Biomedical and
Biosocial Anthropology.- 2006.- №6.- С. 5-14 (Здобувачем особисто
здійснений збір первинного матеріалу дослідження, проаналізовані і
описані його результати).

6. Особливості пропорційного розвитку голови в підлітковому віці /
П.П.Шапаренко, В.О.Єрмольєв, В.Ф.Мазченко, О.В.Шипіцина, Н.В.Яцик //
Таврический медико-биологический вестник.- 2006.- Т. 9, №3(2).- С.
132-141 (Здобувачем особисто зібраний первинний матеріал
антропометричного дослідження, описані його результати).

7. Пропорциональность телосложения в постнатальном онтогенезе /
П.Ф.Шапаренко, В.А.Ермольев, К.В.Супрунов, В.Ф.Мазченко, Н.В.Яцык //
Матеріали ХII об’єднаної наукової медико-технічної конференції з
міжнародною участю.- Київ-Вінниця, 1994.- С. 42 (Здобувачем особисто
зібраний матеріал, описані первинні результати досліджень).

8. Антропологічний статус і фізичний розвиток новонароджених та дітей
періоду прогресивного розвитку Подільського етнотериторіального регіону
України / П.П.Шапаренко, В.О.Єрмольєв, К.В.Супрунов, Н.В.Яцик,
В.Ф.Мазченко // Актуальні питання морфології: Матеріали І Національного
конгресу анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів
України.- Івано-Франківськ, 1994.- С. 190 (Здобувачем особисто зібраний
матеріал, проведена його статистична обробка та проаналізовані
результати первинних антропометричних досліджень).

9. Мазченко В.Ф. Вивчення фізичного розвитку дітей та підлітків
Подільського регіону // Матеріали та наукові роботи співробітників ВМІ.-
Вінниця, 1994.- С. 212-213.

10. Изменчивость морфологических признаков в постнатальном онтогенезе /
П.Ф.Шапаренко, В.А.Ермольев, В.Ф.Мазченко, А.В.Шипицына, Н.В.Яцык //
Матеріали ХIIІ об’єднаної наукової медико-технічної конференції з
міжнародною участю.- Київ-Вінниця, 1995.- С. 27 (Здобувач особисто
здійснив пошук та аналіз літературних джерел з даної проблеми, приймав
участь в антропометричних дослідженнях).

11. Соматометрическая характеристика человека прогресивного периода
развития / П.Ф.Шапаренко, В.А.Ермольев, С.А.Чешенчук, В.Ф.Мазченко,
А.В.Шипицына, В.Н.Шевченко, Н.В.Яцык // Морфология.- С.-Пб., 1996.- Т.
109, №2.- С. 51 (Здобувачем проаналізовані і описані результати
антропометричних досліджень).

12. Антропологічна характеристика людей прогресивного періоду розвитку /
П.П.Шапаренко, В.О.Єрмольєв, С.А.Чешенчук, С.П.Лисюк, В.Ф.Мазченко,
В.М.Шевченко, О.В.Шипіцина, Н.В.Яцик // Актуальні питання морфогенезу:
Матеріали наукової конференції.- Чернівці, 1996.- С. 371-372 (Здобувач
приймав участь в обговоренні результатів антропометричного дослідження,
а також в описанні його результатів).

13. Динаміка морфо-функціональних показників розвитку дітей та підлітків
різних конституціональних типів / П.П.Шапаренко, В.О.Єрмольєв,
В.Ф.Мазченко, Н.В.Яцик // Матеріали ХІV об’єднаної наукової
медико-технічної конференції з міжнародною участю.- Київ-Вінниця, 1996.-
С. 38 (Здобувачем проведена статистична обробка матеріалу первинних
антропометричних досліджень, проаналізовані і описані їх результати).

14. Формування соматотипу та морфофункціональні особливості розвитку
дітей та підлітків / П.П.Шапаренко, В.О.Єрмольєв, О.Н.Іванов,
В.Ф.Мазченко, О.В.Шипіцина, В.М.Шевченко, Н.В.Яцик, Л.Д.Лозна //
Принципи пропорції, симетрії, структурної гармонії та математичного
моделювання в морфології: Матеріали міжнародного симпозіуму.- Вінниця,
1997.- С. 218-219 (Здобувач прийняв участь в обговоренні результатів
антропометричних досліджень та їх описані).

15. Мазченко В.Ф. Антропометричні і функціональні особливості розвитку
дітей віку другого дитинства і підлітків // Принципи пропорції,
симетрії, структурної гармонії і математичного моделювання в морфології:
Матеріали міжнародного симпозіуму.- Вінниця, 1997. 11- С. 122-123.

16. Мазченко В.Ф. Динаміка антропометричних показників в періоді
статевого дозрівання // Морфологія лімфатичних та кровоносних судин:
Матеріали наукової конференції.- Київ, 2000.-С. 73.

17. Мазченко В.Ф. Особливості ростових процесів підлітків в пубертатному
періоді // Український медичний альманах.- 2000.- Т. 3, № 1 (додаток).-
С. 39.

18. Деякі особливості закономірностей ростових процесів у дітей різних
вікових груп / П.П.Шапаренко, В.О.Єрмольєв, В.Ф.Мазченко, В.М.Шевченко,
О.В.Шипіцина, Н.В.Яцик // Буковинський медичний вісник.- Чернівці,
2001.- Т. 1, № 2.- С. 257-258 (Здобувачем проаналізовані результати
первинних антропометричних досліджень, описані результати досліджень).

19. Особенности развития сегментов конечностей в подростковом возрасте /
П.Ф.Шапаренко, В.А.Ермольев, В.Ф.Мазченко, Н.В.Яцык, В.В.Стрий,
Н.У.Причишина // Морфология.- С.-Пб., 2004.- Т. 126, №4.- С. 139
(Здобувач особисто здійснив пошук та аналіз літературних джерел з даної
проблеми, проаналізував та описав результати первинних антропометричних
досліджень).

20. Возрастная изменчивость соотносительной длины сегментов верхней и
нижней конечностей / П.Ф.Шапаренко, В.А.Ермольев, А.В.Шипицына,
В.Н.Шевченко, Н.В.Яцык, В.Ф.Мазченко, В.В.Стрий, Н.У.Причишина //
Морфология.- С.-Пб., 2004.- Т. 126, №4.- С. 139 (Здобувачем зібраний
первинний матеріал антропометричного дослідження, описані його
результати).

21. Мазченко В.Ф. Вікові зміни пропорцій лицевого і мозкового відділів
голови в підлітковому віці // Матереріли ХІІ університетської
науково-практичної конференції молодих вчених та фахівців.- Вінниця,
2006.- С. 26-27.

АНОТАЦІЯ

Мазченко В.Ф. Особливості соматичного і функціонального розвитку
підлітків в періоді статевого дозрівання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Вінницький національний
медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2007.

Дисертацію присвячено питанням будови тіла підлітків, яка порівнювалась
з соматичним статусом дорослих людей юнацького віку (17-21 років),
віковій динаміці показників функціонування кардіореспіраторної й мязової
систем та статевого розвитку хлопчиків і дівчаток підліткового віку.
Будова тіла підлітків вивчалась за 52 антропометричними параметрами для
визначення ступеня вікового розвитку ознак використаний метод їх
пропорційної ідентифікації з розмірами юнацького віку. Для
стандартизації вікових норм маси тіла визначався масо-об’ємний індекс,
об’єм тіла визначався у формі куба, за значеннями дев’яти діаметрів
тіла. Компонентний склад маси тіла вираховували за формулами Я. Матейка
(1921). Визначення конституціональних типів проведено методом
плечо-ростового індексу (Шевкуненко, Геселевич, 1935), встановлені
закономірності змін розподілу соматичних типів протягом підліткового
періоду. Вікова динаміка функціональних ознак вивчалась за 7
параметрами. Встановлено зниження працездатності в періодах найбільшої
активності ростових процесів, особливо у хлопчиків доліхоморфного типу
статури. Розробленні стандарти статевого дозрівання хлопчиків і дівчаток
підліткового віку. Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити
силу і направленість зв’язків між антропометричними, функціональними
параметрами і показниками статевого розвитку підлітків.

Ключові слова: підлітки, юнаки, пропорції тіла, функціональний розвиток,
статеве дозрівання.

АННОТАЦИЯ

Мазченко В. Ф. Особенности соматического и функционального развития
подростков в периоде полового созревания. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Винницкий национальный
медицинский университет им. Н.И. Пирогова МЗ Украины, Винница, 2007.

Диссертация посвящена вопросам строения тела подростков, которое
сравнивалось с соматическим статусом взрослых людей юношеского возраста
(17-21 года), возрастной динамике показателей функционирования
кардиореспираторной и мышечной систем и полового развития мальчиков и
девочек подросткового возраста. Строение тела подростков изучалась по 52
антропометрическим параметрам, для определения степени возрастного
развития признаков использован метод их пропорциональной идентификации с
размерами юношеского возраста. Определены возрастные нормативы размеров
тела подростков, особенности их пропорционального развития. Для
стандартизации возрастных норм массы тела определялся массо-объёмный
индекс, объём тела определялся в форме куба, по значениям девяти
диаметров тела. По данным массо-объёмного индекса, значения которого
более стабильны, чем масса тела, определённый дефицит массы тела в
начале подросткового периода составляет у мальчиков 8(1,9%, у девочек –
5,2(2,1%, а позднее исчезает вследствие ускорения накопления массы в
процессе полового развития. Компонентный состав массы тела вычисляли по
формулам Я. Матейка (1921). Во всех возрастных группах подростков в
составе массы тела количественно преобладает мышечная ткань В периоде
полового развития у мальчиков наблюдается увеличение удельной массы
мышечной ткани (с 32,4 до 44,1%) и уменьшение доли подкожного жира (с
19,2 до 13,9%), а у девочек – увеличение мышечного (с 32,1 до 17,2%) и
жирового компонентов (с 20,5 до 24,4%) и уменьшение удельной массы
костной ткани (с 18,6 до 15,6%).

Определение конституциональных типов проведено методом плече-ростового
индекса (Шевкуненко, Геселевич, 1935), установлены закономерности
изменений распределения соматических типов на протяжении подросткового
периода. Период найбольшей активности ростовых процессов в подростковом
возрасте сопровождается долихоморфизацией телосложения, которая исчезает
в процессе дальнейшего возрастного развития.

Из функциональных показателей изучался индекс Руфье, кистевая
динамометрия на правой и левой руке, жизненная ёмкость легких.
Определены нормативные возрастные стандарты кистевой динамометрии и
жизненной ёмкости лёгких. Установлено снижение трудоспособности в
периодах наибольшей активности ростовых процессов подростков, особенно у
мальчиков долихоморфного типа телосложения. Разработаны стандарты
полового созревания мальчиков и девочек подросткового возраста.

Описаны особенности ростовых процессов подростков в периоде полового
развития. Проведенный корреляционный анализ позволил установить силу и
направленность связей между антропометрическими, функциональными
параметрами и показателями полового развития подростков.

Ключевые слова: подростковый возраст, юношеский возраст, пропорции тела,
функциональное развитие, половое созревание.

ANNOTATION

Mazchenko V.F. The specialties of the somatically and functional
teenagers’ development in the sexual mature period.- Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Candidate of Medcial Sceinces on
speciality 14.03.01 – normal anatomy. – Vinnytsia National M.I. Pyrogov
Memorial Medical University of the Ministry of Health of Ukraine,
Vinnytsia, 2007.

The dissertation is devoted to the questions of the teenagers’ body
structure which was compared with the individual adults’ status of
youthful age (17-21), they dynamic demonstration of cardio-respiratory
functions and muscular system as well as sexual development of boys and
girls of teenage years. The body structure of teenagers was studied by
52 anthropological parameters to determine the level of age development
characteristics using their proportional identification with sizes of
those of youthful age. Age growth norms were determined for youths with
specific proportional development. For standardization of age norms for
body mass, volume mass index was determined; the body mass volume was
determined in the curve form through nine body diameter values. The
component composition of the body mass was calculated using the I.
Mateyka formulas. The definition of the constitutional types was
revealed by the shoulder-height index method (Shevkunenko, Geselevich,
1932). The age dynamics of the functional definitions was ascertained by
7 parameters. The decrease of capacity to work through the period of the
growth process was determined, especially for boys with a
dolichomorphial body type. Standards of periods of sexual maturations of
teenagers (boys and girls) were developed. The researched correlation
analysis allowed to define the strength and orientation connections
between the anthropological, functional parameters and indexes of the
teenagers’ sexual development.

Key words: teenagers, adolescents, body proportions, functional
development, sexual maturation.

_________________________________________________________________

Підписано до друку 12.09.2007 р. Замовл. № 1302.

Формат 60х90 1/16 Ум. друк. арк. 0,8 Друк офсетний.

Тираж 100 примірників.

Вінниця. Друкарня ВНМУ ім.. М.І. Пирогова, Пирогова, 56.

__________________________________________________________________

PAGE 6

Похожие записи