НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДУДА Юлія Вікторівна

УДК 619:612.664:612.39:636.2

Особливості природної резистентності корів голштинської породи різного
фізіологічного стану за впливу біологічно активних речовин (прополісу та
гідрогумату)

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник — доктор біологічних наук, професор, академік АН ВШУ,

заслужений працівник народної
освіти України

Грибан Віталій Григорович,

Дніпропетровський державний
аграрний університет,

професор кафедри нормальної і
патологічної фізіології

сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки
України, член-кор. УААН

Яблонський Валентин
Андрійович, Національний

аграрний університет, професор
кафедри акушерства,

гінекології та біотехніки
відтворення тварин

доктор ветеринарних наук, доцент

Камбур Марія Дмитрівна,
Полтавська державна

аграрна академія, професор
кафедри анатомії і фізіології

сільськогосподарських тварин

Провідна установа — Львівська національна академія ветеринарної
медицини

імені С.З. Гжицького Міністерства
аграрної політики України,

кафедра фізіології і
бджільництва, м. Львів

Захист відбудеться “19”квітня 2005 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15,
навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “16” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
Прус М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних проблем у тваринництві є підвищення
резистентності високопродуктивної худоби з метою поліпшення її
життєздатності і реалізації генетичного потенціалу продуктивності, що
особливо актуально для завезеної в Україну голштинської породи корів.

Рівень резистентності організму тварин залежить від багатьох чинників:
віку, сезону року, фізіологічного стану, умов утримання, годівлі; і має
особливе значення під час тільності, оскільки його зниження в цей період
сприяє розвитку післяродових ускладнень.

Актуальність комплексного імунологічного дослідження високопродуктивних
тварин при фізіологічному та патологічному перебізі до- та післяродового
періоду пов’язана з розробкою таких методів профілактики післяродових
ускладнень, які б одночасно з підвищенням рівня резистентності організму
тварин сприяли відновленню їх репродуктивної функції (Логвинов Д.Д.,
1975; Звєрєва Г.В., Хомин С.П., 1976, 2000; Гончаров В.П., Карпов В.А.,
1991; Косенко М.В., 1995; Любецький В.Й., 1998; Яблонський В.А., 2000).

Одним із перспективних шляхів профілактики післяродових ускладнень у
корів вважають застосування біологічно активних речовин природного
походження, здатних підвищити резистентність тварин (Карпуть І.М., 1995;
Маслянко Р.П., 1999; Чумаченко В.Ю., 2003, 2004). До таких належать
продукт бджільництва – прополіс та препарат гумусової природи –
гідрогумат. Прополіс позитивно впливає на метаболічні процеси, діє
антимікробно, активує захисні реакції (Кивалкина В.П., 1979; Омаров
Ш.М., 1997; Тихонов О.І., 1998; Тетерев І. І., 1998; Андрєєва І. В.,
2003). Гумінові препарати відомі своїми адаптогенними та
антиоксидантними властивостями, нормалізують обмін речовин у тварин
(Грибан В.Г. і співавт., 1994; Степченко Л.М., 1997; Чумак В.О.,
1998; Масюк Д.М., 1999 та інші). Аналіз наявної інформації щодо
біологічної дії прополісу та гідрогумату навів нас на думку про
можливість їх застосування з метою підвищення резистентності організму
глибокотільних корів та профілактики післяродових ускладнень.

Теоретична і практична значимість вказаних проблем обумовила вибір теми,
її актуальність та цільове спрямування дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені
дослідження були складовою частиною тематичного плану кафедри нормальної
і патологічної фізіології сільськогосподарських тварин
Дніпропетровського державного аграрного університету «Використання
фітопрепаратів і похідних гумусової природи для лікування післяродових
захворювань та відновлення репродуктивної функції у корів голштинської
породи», номер державної реєстрації 0101U004234, згідно комплексної
програми фундаментальних і прикладних досліджень щодо наукового
забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу України
“Розробка біологічних основ підвищення резистентності та адаптаційної
здатності організму тварин ”, шифр 14.02.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – розробка ефективних схем
корекції природної резистентності корів голштинської породи з
використанням біологічно активних речовин (прополісу і гідрогумату) та
профілактики післяродових ускладнень (ендометриту).

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

— дослідити показники природної резистентності у глибокотільних корів
голштинської породи залежно від сезону року, віку, періоду сухостою;

— визначити особливості показників природної резистентності у корів з
фізіологічним та патологічним перебігом післяродового періоду;

— дослідити вплив біологічно активних речовин природного походження
(прополісу та гідрогумату) на динаміку показників природної
резистентності корів різного фізіологічного стану;

— визначити ефективність схем корекції природної резистентності з метою
профілактики післяродових ускладнень із застосуванням вказаних речовин.

Об’єкт дослідження: природна резистентність глибокотільних корів та
корів-породіль голштинської породи з фізіологічним і патологічним
перебігом післяродового періоду.

Предмет дослідження: видові, вікові, сезонні та функціональні
особливості показників природної резистентності і експериментальне
обґрунтування профілактики післяродових ускладнень у корів.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, імунологічні, клінічні,
морфологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне
дослідження та встановлена динаміка показників природної резистентності
корів голштинської породи з різним фізіологічним станом, в різні сезони
року, та її зміни при патологічному перебізі післяродового періоду. На
основі імунобіохімічних та клінічних досліджень виявлено, що
застосування природних біологічно активних речовин (прополісу та
гідрогумату) у сухостійний та ранній післяродовий періоди дозволяє
здійснювати ефективну корекцію імунного статусу з метою профілактики
післяродових ускладнень.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені специфічні зміни
імунологічних показників (зниження кількості Т-загальних і Т-активних
лімфоцитів, В-лімфоцитів на фоні зростання рівня “0”-лімфоцитів)
організму високопродуктивних голштинських корів впродовж дородового
періоду можуть використовуватися як прогностичні тести для проведення
профілактичних заходів щодо ендометриту у тварин.

Розроблені схеми профілактики ендометриту у корів із застосуванням
прополісу в дородовий період та комплексного застосування прополісу і
гідрогумату після родів.

За матеріалами досліджень видано рекомендації з використання біологічно
активних речовин гумусової природи та продуктів бджільництва в
тваринництві та птахівництві, що затверджені колегією Дніпропетровського
обласного управління ветеринарної медицини (протокол №3, від 26
жовтня 2004 року).

Основні теоретичні положення дисертаційної роботи знайшли практичне
відображення в навчальному процесі Дніпропетровського державного
аграрного університету при викладенні таких дисциплін: “Фізіологія
тварин”, “Фармакологія”, розділу “Імунологія” дисципліни
“Мікробіологія”, Кримського державного агротехнологічного університету
на кафедрі анатомії і фізіології тварин, Харківської державної
зооветеринарної академії на кафедрі фізіології сільськогосподарських
тварин, Одеського державного аграрного університету на кафедрі
фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин при вивченні курсів
фізіології та біотехнології сільськогосподарських тварин.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано,
проаналізовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень,
здійснено підбір та узагальнення інформаційних джерел. За участю
наукового керівника та співавторів публікацій проведено обґрунтування та
інтерпретацію отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені
і обговорені на таких міжнародних науково-практичних конференціях:
“Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів,
26–27 червня 2003 р.), “Актуальні проблеми тваринництва” (м. Львів,
23–24 жовтня 2003 р.), “Біологічні основи продуктивності та здоров’я
тварин” (м. Львів, 10–11 червня 2004 р.), “І.М. Сєченов і одеська школа
фізіологів” (м. Одеса, 13–14 вересня 2004 р.), “Сучасні наукові проблеми
фізіології тварин” (м. Київ, 27–29 жовтня 2004 р.), “Актуальные проблемы
ветеринарной медицины и зоотехнии” (м. Вітебськ, 4–5 листопада 2004 р.),
“Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і
харчових технологіях” (м. Львів, 27–28 листопада 2004 р.), а також
повідомлялися на щорічних науково-практичних конференціях
професорсько-викладацького складу та науковців Дніпропетровського
державного аграрного університету (2000 – 2004 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 4 статті у
виданнях, що входять до складу фахових, 2 тези доповідей та 1
рекомендації. Одноосібно опубліковано одну наукову працю.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд
літератури, вибір напрямків досліджень, матеріали та методи виконання
роботи, результати власних досліджень, обговорення результатів
досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел
та додатки. Робота викладена на 118 сторінках комп’ютерного тексту,
проілюстрована 24 таблицями, 15 рисунками. Список використаних джерел
включає 390 найменувань, у тому числі 40 іноземних.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалась впродовж 2000–2004 рр. на кафедрі нормальної і
патологічної фiзiологiї сільськогосподарських тварин Дніпропетровського
державного аграрного університету.

Експериментальна частина роботи виконана в Науково-виробничому
об’єднанні агрофірми “Наукова” Дніпропетровського району
Дніпропетровської області. Для досліджень використані корови
голштинської породи на 8–9-ому місяці тільності та у перші два місяці
після родів.

У дослідженнях використано понад 130 корів з молочною продуктивністю 5–6
тис. кг за лактацію. Утримання тварин взимку – стійлове в типових
приміщеннях, а літом – в таборах, годівля згідно наявних норм.
Лабораторні дослідження проводили головним чином у лабораторії кафедри
нормальної і патологічної фiзiологiї Дніпропетровського державного
аграрного університету, частково – на кафедрі біохімії
Дніпропетровського національного університету та в Інституті
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН.

Вагітні тварини знаходились під постійним ветеринарним контролем, роди
відбувались у спеціально обладнаному родильному приміщенні. Контрольні
та дослідні групи формувались за принципом груп-аналогів.

Перша серія дослідів була спрямована на визначення особливостей імунного
стану тільних корів голштинської породи при фізіологічному перебізі
дородового періоду: в динаміці сухостійного періоду (з 8-ого по 9-ий
місяці тільності), залежно від кількості тільностей (з другої по шосту),
в різні сезони року.

Впродовж другої серії дослідів передбачалось виявити особливості
імунного стану корів голштинської породи при фізіологічному та
патологічному перебізі післяродового періоду (при гострих
гнійно-катаральних ендометритах, які у голштинської худоби в умовах
господарства були найпоширенішими післяродовими ускладненнями).

Третя серія дослідів була спрямована на встановлення впливу біологічно
активних речовин природного походження (прополісу та гідрогумату) на
фізіологічний стан і природну резистентність корів у до- та післяродовий
періоди. Були використані різні варіанти застосування препаратів, а
саме:

— у сухостійний період (за 4 – 5 тижнів до отелення) коровам першої
групи вводили прополіс внутрішньом’язово (у вигляді 10%-вого масляного
розчину в кількості 8 мл одноразово на добу, тричі, через кожні 4 доби);
другій групі – сумісно застосували прополіс внутрішньом’язово (у вигляді
10%-вого масляного розчину, який вводили в кількості 4 мл одноразово на
добу, тричі, через кожні 4 доби) разом з пероральним введенням
гідрогумату (у вигляді 10%-вого водного розчину в дозі 50 мг/кг
одноразово на добу щодобово впродовж 21 доби);

— у післяродовий період (починаючи на другу добу після отелення)
тваринам третьої дослідної групи вводили прополіс внутрішньоматково (у
вигляді 10%-вої водної емульсії в кількості 8 мл одноразово на добу
впродовж 3 діб); четвертій групі – сумісно застосовували прополіс
внутрішньоматково (у вигляді 10%- вої водної емульсії в кількості 4 мл
одноразово на добу впродовж 3 діб) разом з пероральним введенням
гідрогумату (у вигляді 10%-вого водного розчину в дозі 50 мг/кг
одноразово на добу впродовж 6 діб).

При відборі тварин, хворих на ендометрит, діагноз встановлювався на
підставі клінічного обстеження статевої системи корів з наступним
підтвердженням лабораторними дослідженнями – пробою осадження за І.С.
Нагорним і Г.М. Калиновським (1986).

У крові тварин визначали такі морфо-біохімічні показники: еритроцити та
лейкоцити підраховували в камері Горяєва з наступним розрахунком за
відповідними формулами, ШОЕ оцінювали уніфікованим мікрометодом
Панченкова, гемоглобін – гемоглобінціанідним методом, лейкограму
виводили за підрахунком окремих класів лейкоцитів у фіксованих мазках
крові, пофарбованих за Романовським-Гiмза, активність аланiн- та
аспартатамiнотрансфераз визначали методом Райтмана-Френкеля, активність
лужної фосфатази – з динатрійфенілфосфатом, вміст загального білка –
рефрактометричним методом, білкові фракції – методом електрофорезу на
папері, альбуміни – колориметричним методом, вміст загального кальцію –
комплексонометричним методом, вміст каротину – фотометричним методом,
резервну лужність – за Большаковим і Бєляєвим (1984), загальну кількість
Т-лімфоцитів – методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами
барана за M. Jondal et al. (1976), вміст “активних” (ранніх) РУК –
методом Kerman et al. (1979), кількість Т-хелперів (ТФР) – методом
розеткоутворення за Shohat, Joshua (1992), число Т-клітин з переважно
супресорною активністю (ТФЧ) – шляхом віднімання числа
теофілінрезистентних Т-клітин (ТФР) від загального числа Т-лімфоцитів,
імунорегуляторний індекс (ІРІ) розраховували як співвідношення ТФР/ТФЧ,
число О-клітин підраховували відніманням від 100% суми загальної
кількості Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів, кількість В-лімфоцитів – методом
комплементарного розеткоутворення за методом А.М. Чередєєва у
модифікації З.Ф. Васильєвої (1984), імуноглобуліни основних класів (M,
G) – методом простої радіальної імунодифузії в гелі за G. Mancini et al.
(1965), фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) – за методикою Кост і
Стенко (1985), як тест-культуру використовували E.Coli (штам 1033 F41, S
— форма МПА), лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) –
нефелометричним методом за В.Г. Дорофейчуком (1968), як тест-культуру
використовували Micrococcus luteus (штам Ас-469 сет 109), а бактерицидну
активність сироватки крові (БАСК) – фотоколориметричним методом О.В.
Смірнової та Т.А. Кузьміної (1966), як тест-культуру використовували
E.Coli (штам 1033 F41, S — форма МПА).

Отримані дані підлягали статистичній обробці для визначення біометричних
показників з використанням програми Excel-98.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

1.1. Фізіологічний та імунний стан корів сухостійного періоду

Впродовж сухостійного періоду (з 8-ого по 9-ий місяці тільності) в
крові, за нашими даними, знижуються показники білкового обміну: рівень
загального білка – на 6,5% (р<0,05), загальна кількість глобулінів – на 15,8% (р<0,05) за рахунок всіх фракцій (особливо ?-глобулінів – на 19,5%, р<0,01). Зниження вмісту загального білка за рахунок глобулінів у корів в останні місяці тільності можна пояснити перенесенням окремих глобулінових фракцій із крові в молочну залозу для утворення білкових компонентів молозива (Синюк З.В., 1999). В кінці сухостійного періоду (перед родами) зростають захисні властивості організму матері: збільшується кількість В-лімфоцитів з 14,3% до 18,4% (р<0,01), вміст імуноглобуліну М – на 8,3% (р<0,05), лізоцимна активність – з 7,5% до 8,7% (р<0,05) при зменшенні кількості Т-супресорів з 11,0% до 9,3% (р<0,05). 1.2. Особливості імунологічного стану організму глибокотільних корів різного віку Виявлено тенденцію вікової відмінності досліджуваних показників, зокрема з другої по четверту тільності спостерігається зниження біохімічних і імунологічних показників: загального білка (за рахунок глобулінової фракції), кількості В-лімфоцитів, імуноглобулінів G і М. У корів шостої тільності порівняно з п’ятою нами встановлено вірогідне зниження кількості лімфоцитів (р<0,05), особливо за рахунок зменшення числа хелперних клітин в середньому в 1,78 рази (р<0,05) і зростання супресорних в середньому в 2,40 рази (р<0,01). Одержані нами результати досліджень клітинного та гуморального імунітету свідчать, що у глибокотільних корів голштинської породи молодших вікових груп спостерігається вища імунологічна реактивність організму, ніж у старших вікових груп (особливо у корів шостої вагітності). Тобто, з віком у тварин пригнічується імунна відповідь, що є наслідком порушення нормальної взаємодії між окремими субпопуляціями Т- та В- лімфоцитів (р<0,05). 1.3. Вплив сезону року на показники природної резистентності корів Встановлено сезонні відмінності морфобіохімічних та імунологічних показників організму корів. Вони свідчать про погіршення імунного стану у тварин в зимово-весняний період, що пов’язано з недостатньою інсоляцією, гіпоксією, гіповітамінозами і гіподинамією. При цьому нами встановлено, що в зимово-весняний період, порівняно з літнім періодом, нижчими є показники вмісту глобулінів (за рахунок ?-, ?- та ?-глобулінів), вмісту каротину, Т- і В-лімфоцитів та бактерицидної активності. У зимовий період знизились до мінімуму (порівняно з іншими періодами року) такі показники, як рівень глобулінів (у 1,29 рази, р<0,01), кількість В-лімфоцитів (у 1,38 рази, р<0,01), імуноглобулінів G і М (у 1,05 рази, р<0,05), фагоцитарна (в 1,07 рази, р<0,05) та бактерицидна (в 1,43 рази, р<0,05) активності. У весняний період виявлено найнижчу кількість каротину (в 1,80 рази, р<0,01), гемоглобіну (в 1,05 рази, р<0,01), низький кольоровий показник (у 1,23 рази, р<0,01). Кількість загальних Т-лімфоцитів зменшилась до 48,90±2,38 % (р<0,01) за рахунок Т-хелперів (до 39,40±2,24 %, р<0,05), що спричинило зниження імунорегуляторного індексу та кількості Т-активних лімфоцитів до 34,97±2,04 % (р<0,01). 2. Особливості біохімічних і імунних процесів у корів з фізіологічним та патологічним перебігом післяродового періоду Вирішальне значення у виникненні післяродового ендометриту у корів має зниження природної резистентності та пригнічення імунобіологічного захисту організму (Любецький В.Й., 1997; Яблонський В.А., 2000; Желавський М.М., 2002), тому при загальній оцінці фізіологічного стану корів необхідно враховувати стан гуморальної та клітинної ланок імунітету у до- та післяродовий періоди. Так, у дородовий період у корів, схильних до післяродового гнійно-катарального ендометриту (схильність до ендометриту визначали за післяродовою захворюваністю), та особливо у хворих корів, порівняно з клінічно здоровими тваринами, був меншим вміст каротину (в 1,19 рази і 1,18 рази відповідно), та збільшена кислотна ємність (в 1,11 рази і 1,32 рази, р<0,01 відповідно). У корів з післяродовими ускладненнями спостерігався стан незначного метаболічного ацидозу. Кількість альбумінів у хворих корів порівняно з контролем була нижчою в 1,18 рази (р<0,05) на фоні збільшення усього спектру глобулінів у 1,20 рази (р<0,01). Збільшення усіх фракцій глобулінів, зокрема збільшення вмісту ?-глобулінів на 18,5% (р<0,05) та ?-глобулінів на 11,9% (р<0,05) може бути обумовлено їх участю у механізмах захисту організму хворої тварини. На нашу думку, отримані дані свідчать про інтенсифікацію імунологічних процесів в гострій фазі запалення. На це вказує і статистично вірогідне збільшення вмісту лейкоцитів у схильних до захворювання та хворих корів на 11,0% та 16,0% відповідно. Зростання в крові цих тварин гранулоцитів за рахунок молодих форм свідчить про наявність в організмі гнійного запалення (Любецький В.Й., 1998; Тресницький С.М., 2003). Отримані дані щодо показників імунобіологічної реактивності організму корів, хворих на гострий гнійно-катаральний ендометрит, свідчать про її зниження (табл.1). Таблиця 1 – Показники клітинної та гуморальної ланки імунітету корів до і після родів ( М ± m) Групи тварин Т-лімфоцити, % В-лімфоцити, % Т-хелпери, % Т-супресори, % ІРІ Т-активні, % “0”-лімфоцити, % До родів До родів Здорові (n=15) 62,27 ±1,02 23,83 ±0,78 47,33 ±0,66 14,93 ±0,62 3,17 ±0,73 52,07 ±2,02 13,90 ±1,02 Схильні до ендометриту (n=15) 58,78 ±1,18* 21,13 ±0,85* 45,89 ±0,70 12,89 ±0,73* 3,56 ±0,72 45,61 ±2,59* 20,09 ±1,23** Після родів Здорові (n=13) 60,69 ±1,95 21,38 ±0,67 47,15 ±1,09 13,54 ±0,63 3,48 ±0,26 50,77 ±2,89 17,92 ±1,20 Хворі на ендометрит (n=13) 55,50 ±1,19* 21,17 ±0,39 44,25 ±0,92* 11,25 ±0,93* 3,93 ±0,35 42,92 ±2,73* 23,33 ±1,35** Примітка: *p<0,05, **p<0,01 порівняно із здоровими тваринами У хворих тварин в крові зменшується кількість Т-загальних лімфоцитів (за рахунок усіх субпопуляцій), збільшується кількість “0”-лімфоцитів (р<0,01), а також знижується бактерицидна активність (р<0,01). В дородовий період у корів, які після родів захворіли на ендометрит (схильні до захворювання), спостерігались суттєві відмінності ряду імунологічних показників від таких у здорових тварин: нижча кількість Т-загальних лімфоцитів (до 58,78% проти 62,27%, р<0,05), В-лімфоцитів (до 21,13% проти 23,83%, р<0,05), Т-активних лімфоцитів (до 45,61% проти 52,07%, р<0,05) на фоні зростання рівня “0”-лімфоцитів (до 20,09 проти 13,90%, р<0,01), що вказує на диференційні зміни процесів імунопоезу (імунний дисбаланс) і характеризує низьку функціональну активність Т-лімфоцитів. При дослідженні вмісту двох основних класів імуноглобулінів виявлено їх зниження: у схильних до ендометриту корів рівня IgG на 7,08% (р<0,05), а у хворих тварин – рівня IgM на 7,32% (р<0,05). Можливо, це пов’язано з переходом їх до ендометрію у місце запалення, де, ймовірно, IgM виконує захисну роль. В цілому, аналіз дородових показників у корів, які після родів захворіли на ендометрит, показав, що на фоні клінічного благополуччя у них спостерігалися вірогідні відмінності ряду імунологічних показників. Так, у них порівняно з несхильними до ендометриту коровами спостерігалися нижчий вміст імуноглобуліну G (на 7,08%, р<0,05), кількість Т-загальних лімфоцитів (до 58,78% проти 62,27%, р<0,05), В-лімфоцитів (до 21,13% проти 23,83%, р<0,05), Т-активних лімфоцитів (до 45,61% проти 52,07%, р<0,05) на фоні зростання рівня “0”-лімфоцитів (до 20,09 проти 13,90%, р<0,01). На підставі таких змін можна проводити раннє виявлення (за місяць до отелення) схильних до ендометриту корів. 3. Фізіологічний стан та резистентність корів у до- та післяродовий періоди при застосуванні прополісу та гідрогумату Комплексне імунобіологічне дослідження корів дозволило оцінити стан захисних механізмів їх організму в нормі і при патології. Вивчення змін імунного статусу у тварин впродовж сухостійного та в ранній післяродовий періоди дало можливість не тільки поглибити розуміння механізмів імунологічної перебудови, але й розробити методи її корекції. Одним з перспективних видів профілактики післяродових захворювань є імуномодулююча, яку ми і застосували. Встановлено, що внутрішньом’язове введення масляного розчину прополісу сухостійним коровам впливає на показники білкового обміну (табл.2). Так, вміст загального білка в сироватці крові дослідних тварин був статистично вірогідно вищим на 8,3% (р<0,05) від контролю за рахунок підвищеного вмісту як альбумінової, так і глобулінової фракцій. o - ( P ? ph - J & ( ? d e O O O O O b d OJPJQJ $ O $ O A A A A A O ?$?часно отримували прополіс та гідрогумат. У післяродовий період після внутрішньоматкового введення водного розчину прополісу окремо і при сумісному застосуванні прополісу та гідрогумату зростав вміст глобулінів у сироватці крові відносно контролю в 1,32 рази (р<0,01) і в 1,37 рази (р<0,01) відповідно. При цьому вміст альбумінів знижувався в 1,32 рази (р<0,01) і в 1,38 рази (р<0,01) відповідно. Таблиця 2 – Показники білкового обміну у корів до і після родів при застосуванні біологічно активних речовин ( М ± m) Групи тварин Загальний білок, г/л Альбуміни: г/л % Глобуліни: г/л % Білковий коефіцієнт Активність АЛТ, нМ/с · л Активність АСТ, нМ/с · л До родів Контрольна (n=10) 85,06 ±2,24 33,17 ±1,03 39,52 1,86 51,89 ±2,21 60,48 ±2,26 0,64 ±0,07 85,00 ±10,21 146,91 ±17,83 І Дослідна (n=10) 92,08 ±2,31* 36,47 ±2,58 40,18 2,75 55,61 ±2,35 59,19 ±2,25 0,66 ±0,16 117,69 ±15,44 196,92 ±4,02* ІІ дослідна (n=12) 85,80 ±2,21 35,76 ±1,22 42,30 ±2,74 50,04 ±2,04 57,70 ±2,26 0,71 ±0,11 133,79 ±12,91** 240,47 ±18,79** Після родів Контрольна (n=8) 85,35 ±2,09 44,29 ±1,74 51,70 ±3,68 41,06 ±2,21 48,30 ±2,26 1,07 ±0,19 132,21 ±16,10 272,67 ±20,70 ІІІ дослідна (n=10) 87,78 ±1,73 33,48 ±0,53** 39,19 ±2,13** 54,31 ±2,35** 60,81 ±2,25** 0,62 ±0,15 87,99 ±10,55* 207,94 ±18,09* ІV дослідна (n=10) 88,53 ±2,09 32,19 ±1,21** 37,01 ±2,50** 56,34 ±2,04** 62,99 ±2,26** 0,57 ±0,14* 81,61 ±10,21** 226,90 ±21,96 При цьому спостерігалося суттєве підвищення вмісту усіх глобулінових фракцій у дослідних тварин порівняно з контрольними, особливо при сумісному введенні обох препаратів. Так, вміст ?-глобулінів був вищим у 1,42 рази (р<0,01), ?-глобулінів – у 1,68 рази (р<0,01), ?-глобулінів – у 1,25 рази (р<0,05). Активність амінотрансфераз у крові дослідних тварин в сухостійний період, особливо при сумісному застосуванні прополісу та гідрогумату (у другій групі), зростала в 1,6 рази (р<0,01). Таким чином, наші дані дозволяють припустити, що обидва варіанти застосування препаратів у сухостійних корів сприяють активації ферментів білкового обміну, що позитивно впливає на білковий метаболізм. Отже, за нашими даними, гідрогумат і прополіс при сумісному застосуванні суттєво впливають на біохімічні показники крові, що свідчить про їх модулюючу дію на рівень метаболічних процесів. Зміна рівня та спрямованості метаболічних процесів під впливом даних препаратів сприяє покращенню фізіологічного стану організму і його стійкості до впливу негативних факторів в до- та післяродовий періоди. Як показали наші дослідження, внутрішньом’язові введення глибокотільним коровам прополісу впливають і на гемопоез. У корів в період сухостою збільшуються кількість еритроцитів у 1,24 рази (р<0,01), вміст гемоглобіну в 1,17 рази (р<0,05) та кількість лейкоцитів у 1,39 рази (р<0,05). Особливо важливою нам видається оцінка впливу імуномодуляторів на стан клітинної та гуморальної ланок імунітету у тільних корів та породіль. Згідно наших даних, гідрогумат і прополіс суттєво впливають як на абсолютну кількість лейкоцитів, так і на співвідношення окремих їх класів. Найсуттєвіше збільшення лімфоцитів спостерігалося у корів, яким вводили до родів прополіс та після родів одноразово гідрогумат з прополісом (відповідно на 4,5%, р<0,05 і 6,0%, р<0,01). Це свідчить про більший ефект прополісу у дородовий період, а прополісу разом з гідрогуматом – у післяродовий період. Аналогічна закономірність виявлена нами щодо дії цих препаратів на кількісний і якісний склад Т- та В-лімфоцитів (табл. 3). Зміни загальної кількості Т-лімфоцитів відбулися за рахунок збільшення переважно Т-хелперів. У корів першої та четвертої дослідних груп збільшення було відповідно на 18,5% (р<0,01) і 7,9% (р<0,05), а також встановлено зростання імунорегуляторного індексу відповідно на 0,48 і 1,12. Слід відмітити, що підвищувалась не лише загальна кількість Т-лімфоцитів, але й число Т-активних клітин – в 1,80 рази (р<0,01) і 1,25 рази (р<0,01) проти контролю. Функціональну активність імунокомпетентних В-лімфоцитів відображає рівень імуноглобулінів. При застосуванні внутрішньом’язово прополісу до отелення вміст імуноглобулінів класів G і М у дослідних тварин був суттєво вищим (рис.2) відносно контрольної групи (відповідно в 1,22 рази, р<0,01 і в 1,15 рази, р<0,05). У другій дослідній групі корів (при сумісному застосуванні прополісу та гідрогумату) вміст імуноглобуліну М був вищим у 1,15 рази (р<0,05). Таблиця 3 – Показники клітинної ланки імунітету до і після родів у корів при застосуванні біологічно активних речовин ( М ± m) Групи тварин Т-лімфоцити, % В-лімфоцити, % Т-хелпери, % Т-супресори, % ІРІ Т-активні, % “0”-лімфоцити, % До родів Контрольна (n=10) 44,00 ±2,22 18,38 ±1,39 35,54 ±2,27 8,46 ±1,48 4,20 ±0,79 29,62 ±2,31 37,62 ±2,19 І Дослідна (n=10) 67,67 ±1,99** 22,21 ±1,18* 54,00 ±3,03** 13,67 ±1,75* 4,68 ±1,47 53,00 ±2,66** 10,12 ±1,17** ІІ дослідна (n=12) 61,00 ±2,37** 18,42 ±1,60 49,88 ±1,65** 11,13 ±1,59 4,48 ±1,38 40,25 ±2,93* 20,58 ±1,78** Після родів Контрольна (n=8) 55,50 ±1,95 19,64 ±1,47 44,25 ±1,29 11,25 ±0,63 3,93 ±0,63 42,92 ±1,89 24,86 ±1,56 ІІІ дослідна (n=10) 60,27 ±1,65 21,17 ±1,49 48,18 ±1,42* 12,09 ±1,64 3,99 ±1,01 51,73 ±2,50** 18,56 ±1,05** ІV дослідна (n=10) 62,50 ±2,75* 24,25 ±1,52 52,17 ±2,98* 10,33 ±0,75 5,05 ±1,05 53,83 ±2,68** 13,25 ±1,13** При сумісному застосуванні обох препаратів у ранній післяродовий період вміст імуноглобулінів G і М був у дослідних тварин вищим від контролю відповідно на 10,8% (р<0,01) і 14,7% (р<0,01). При застосуванні самого прополісу вищим був лише вміст імуноглобуліну G на 6,6% (р<0,05). Найвищі рівні фагоцитарної, бактерицидної та лізоцимної активності нами виявлені у першій дослідній групі (рис.3), де застосовували внутрішньом’язово ін’єкції прополісу у вигляді масляного розчину. Сумісне застосовування водного розчину прополісу внутрішньоматково разом з пероральним введенням гідрогумату викликало зростання фагоцитарної та бактерицидної активності. Одержані нами дані свідчать про імуномодулюючий вплив досліджуваних препаратів у всіх групах тварин. Проте ефективність застосованих схем виявилась неоднаковою. У дородовий період введення прополісу внутрішньом’язово призвело до збільшення вмісту загального білка (в 1,08 рази, р<0,05), ?-глобулінів (у 1,42 рази, р<0,05), каротину (в 1,97 рази, р<0,01), кількості еритроцитів (у 1,24 рази, р<0,01), гемоглобіну (в 1,17 рази, р<0,05), лейкоцитів (у 1,39 рази, р<0,05), лімфоцитів (у 1,47 рази, р<0,01), кількості Т-загальних лімфоцитів (у 1,54 рази, р<0,01) за рахунок усіх популяцій (особливо Т-хелперів і Т-активних у 1,80 рази, р<0,01), В-лімфоцитів (у 1,21 рази, р<0,05), вмісту імуноглобуліну G і М (в 1,15, р<0,05 і 1,22 рази, р<0,01) та бактерицидної активності (в 1,95 рази, р<0,01). В післяродовий період ефективнішим виявилось сумісне застосування прополісу внутрішньоматково і гідрогумату перорально, що викликало зростання вмісту глобулінів (у 1,37 рази, р<0,01) за рахунок ?-глобулінів (у 1,42 рази, р<0,01), ?-глобулінів (у 1,68 рази, р<0,01), ?-глобулінів (у 1,25 рази, р<0,05), каротину (в 1,38 рази, р<0,05), кількості лімфоцитів за рахунок Т-загальних лімфоцитів, особливо Т-хелперів і Т-активних лімфоцитів на фоні збільшення “0”-лімфоцитів, імуноглобулінів G і М та бактерицидної активності. Ґрунтуючись на отриманих даних, ми вважаємо доцільним рекомендувати впровадження в клінічну практику проведення імунобіологічного моніторингу в сухостійний період з метою раннього виявлення схильних до післяродових ускладнень корів та пропонуємо проведення профілактичної терапії. 4. Економічна ефективність застосованих методів профілактики ендометриту у корів Дослідження показали, що використані нами схеми мають високу профілактичну ефективність. При цьому застосування до родів прополісу та після родів одночасно гідрогумату з прополісом виявилось ефективним не лише з профілактичної точки зору, але й економічно доцільним. Так, рівень захворюваності при зазначених схемах профілактики був нижчим у дослідних тварин, ніж у контрольних, у 1,37 рази (р<0,01) та 1,43 рази (р<0,01). Економічна ефективність ветеринарних заходів на гривню витрат відповідно склала 10,89 грн. та 5,58 грн. При інших схемах, коли застосовували до родів одночасно гідрогумат з прополісом та після родів прополіс, економічна ефективність була нижчою (відповідно 4,07 грн. та 1,22 грн.). ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у вивченні особливостей біохімічного, гематологічного і імунологічного статусу високопродуктивних корів різного фізіологічного стану та обґрунтуванні питань профілактики післяродового гнійно-катарального ендометриту при застосуванні коровам голштинської породи імуномодуляторів: прополісу та прополісу разом з гідрогуматом у сухостійний та ранній післяродовий періоди. У динаміці сухостійного періоду у корів голштинської породи знижуються показники білкового обміну, одночасно підвищуються імунологічні показники: збільшується кількість В-лімфоцитів з 14,3% до 18,4% (р<0,01), при зменшенні кількості Т-супресорів з 11,0% до 9,3% (р<0,05), зростають вміст імуноглобуліну М на 8,3% (р<0,05) і лізоцимна активність з 7,5% до 8,7% (р<0,05). Імунологічний статус голштинських корів змінюється з віком, при цьому з другої до четвертої тільності спостерігається зниження біохімічних і імунологічних показників: загального білка за рахунок глобулінової фракції, кількості В-лімфоцитів, імуноглобулінів G і М. У корів старших вікових груп (особливо у корів шостої вагітності) спостерігається пригнічення імунної відповіді – зменшення кількості Т-хелперів у 1,78 рази (р<0,05) на фоні зростання Т-супресорів у 2,40 рази (р<0,01). Виявлені сезонні коливання показників біохімічного, гематологічного і імунологічного статусу глибокотільних корів голштинської породи. В зимово-весняний період спостерігали зниження, порівняно з літнім періодом, вмісту глобулінів (за рахунок ?-, ?- та ?-глобулінів), каротину, кількості Т- і В-лімфоцитів та бактерицидної активності сироватки крові. Погіршення фізіологічного стану та резистентності сприяло зростанню рівня захворюваності на ендометрит в зимово-весняний період у 1,30 рази (р<0,05). Гострий гнійно-катаральний ендометрит обумовлює суттєві зміни морфо-біохімічного складу крові та всіх досліджених ланок природної резистентності. У хворих корів спостерігається статистично вірогідне зменшення порівняно зі здоровими вмісту альбумінів (у 1,18 рази, р<0,05) на фоні збільшення усього спектру глобулінів (у 1,20 рази, р<0,01), кислотної ємності (у 1,32 рази, р<0,01). Зниження імунобіологічної реактивності організму хворих корів порівняно зі здоровими характеризується зменшенням кількості Т-загальних лімфоцитів на фоні збільшенням “0”-лімфоцитів, зниженням бактерицидної активності сироватки крові. Корови, які після родів захворіли на ендометрит, в дородовий період на фоні клінічного благополуччя за рядом імунологічних показників мали суттєві відмінності, що дозволяє провести раннє виявлення (за місяць до отелення) схильних до ендометриту корів і враховувати при складанні плану профілактичних заходів проти післяродових захворювань. Застосування з профілактичною метою прополісу в дородовий період призводить до збільшення основних показників імунобіологічної реактивності –вмісту ?-глобулінів (у 1,42 рази, р<0,05), каротину (в 1,97 рази, р<0,01), лейкоцитів (у 1,39 рази, р<0,05), лімфоцитів (у 1,47 рази, р<0,01). Імуномодулююча дія прополісу на фактори клітинної та гуморальної ланок імунітету виявлялася у збільшенні кількості Т-загальних лімфоцитів (у 1,54 рази, р<0,01), В-лімфоцитів (у 1,21 рази, р<0,05), вмісту імуноглобуліну G і М (в 1,15, р<0,05 і 1,22 рази, р<0,01) та бактерицидної активності сироватки крові (в 1,95 рази, р<0,01). Застосування прополісу разом з гідрогуматом в ранній післяродовий період сприяло зростанню вмісту глобулінів (у 1,37 рази, р<0,01) за рахунок ?-глобулінів (у 1,42 рази, р<0,01), ?-глобулінів (у 1,68 рази, р<0,01), ?-глобулінів (у 1,25 рази, р<0,05), каротину (в 1,38 рази, р<0,05), кількості лімфоцитів за рахунок Т-загальних лімфоцитів, особливо Т-хелперів і Т-активних лімфоцитів на фоні збільшення “0”-лімфоцитів, імуноглобулінів G і М та бактерицидної активності. При застосуванні прополісу з метою підвищення резистентності та профілактики післяродових ускладнень у глибокотільних корів, а також сумісному застосуванні прополісу та гідрогумату економічна ефективність на гривню витрат становить відповідно 10,89 грн. та 5,58 грн. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ При плановому проведенні акушерсько-гінекологічної диспансеризації маточного поголів’я високопродуктивних голштинських корів одночасно з морфо-біохімічними дослідженнями крові пропонується проводити і імунологічні дослідження показників клітинної та гуморальної ланок імунітету. Зниження Т- і В-лімфоцитів і їх субпопуляцій (на 10–15%), зростання “0”-лімфоцитів (до 50%) та зниження вмісту імуноглобулінів G (на 7–10%) використовувати як прогностичний тест для виявлення корів, схильних до ендометриту, та своєчасного проведення профілактичних заходів. Для дородової профілактичної терапії корів, схильних до захворювання на гострий гнійно-катаральний ендометрит, рекомендуємо застосовувати прополіс у вигляді 10%-вого масляного розчину внутрішньом’язово у кількості 8 мл одноразово на добу, тричі, з інтервалом у чотири доби, а в ранній післяродовий період (на другий день після родів) – сумісне застосування прополісу у вигляді 10%-вої емульсії в кількості 4 мл одноразово на добу впродовж 3 діб внутрішньоматково разом з пероральним введенням 10%-вого водного розчину гідрогумату в дозі 50 мг/кг одноразово на добу впродовж 6 діб. Одержані результати досліджень пропонуємо використовувати в навчальних програмах для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного та біологічного профілю з курсу „Фізіологія тварин”, „Ветеринарна імунологія”, „Фармакологія”. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Дуда Ю. В. Сезонна динаміка імунологічних показників крові корів голштинської породи //Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Вип.5 (№4). – С. 46–49. 2. Грибан В.Г., Дуда Ю.В., Сєдих Н.Й Імунний стан корів в сухостійний період //Наук.–техн. бюлетень Ін-ту біол. тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип.5 (№3). – С. 264–267. (Дисертантом проведені лабораторні дослідження, аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку). 3. Грибан В.Г., Дуда Ю.В., Сєдих Н.Й. Показники імунного стану у корів при профілактичному застосуванні прополісу та гідрогумату у ранній післяродовий період //Науковий вісник НАУ. – К., 2004. – Вип.78. – С. 59–63. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження крові корів, узагальнення одержаних результатів, написання статті). 4. Грибан В.Г., Дуда Ю.В., Сєдих Н.Й.Вплив прополісу та гідрогумату на показники імунного стану корів у сухостійний період //Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Вип.6 (№3). – Ч.1. – С. 75–81. (Дисертантом проведені лабораторні дослідження, аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку). 5. Короленко Л.С., Грибан В.Г., Степченко Л.М., Касьян С.С., Баранченко В.О., Сєдих Н.Й., Чумак В.О., Масюк Д.М., Крива О.А., Сухіна Н.В., Сухін В.М., Гаращук М.І., Дуда Ю.В., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М., Лосєва Є.О., Скорик М.В., Жорина Л.В., Сагайдак Л.П. Рекомендації по використанню біологічно активних речовин гумусової природи та продуктів бджільництва в тваринництві та птахівництві. – Дніпропетровськ, 2004. – 13 с. (Дисертантом написано два розділи, систематизовано матеріали). 6. Грибан В.Г., Дуда Ю.В., Сєдих Н.Й. Сезонні відмінності біохімічних показників крові у глибокотільних корів голштинської породи //Тр. междунар. наук.-практичн. конф. “І.М.Сєченов и одеська школа фізіологів”. – Одеса, 2004. – С. 127–129. 7. Дуда Ю.В., Седых А.И., Юткина И.В., Седых Н.И. Активность трансаминаз и показатели белкового обмена у сухостойных коров разного возраста //Тр. междунар. наук.-практичн. конф. “Актуальные проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии”. – Витебск, 2004. – С. 18–19. Дуда Ю.В. Особливості природної резистентності корів голштинської породи різного фізіологічного стану за впливу біологічно активних речовин (прополісу та гідрогумату) – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Національний аграрний університет, Київ, 2005. Дисертація присвячена вивченню імунобіологічного статусу високопродуктивних корів різного фізіологічного стану та обґрунтуванню питань профілактики післяродового гнійно-катарального ендометриту при застосуванні коровам голштинської породи імуномодуляторів: прополісу та прополісу разом з гідрогуматом у сухостійний та ранній післяродовий періоди. В роботі показано, що в динаміці сухостійного періоду у корів голштинської породи знижуються показники білкового обміну, одночасно зростають імунологічні показники. Виявлено сезонні і вікові коливання показників біохімічного, гематологічного і імунологічного статусу глибокотільних корів; сезонний мінімум спостерігався в зимово-весняний періоди, віковий – з другої по четверту та на шостій тільностей. З’ясовано, що у корів, хворих на ендометрит, і у глибокотільних корів, схильних до нього, спостерігається зниження імунобіологічної реактивності організму. Установлено, що застосування з профілактичною метою імуномодулятору прополісу в дородовий період, а сумісне застосування прополісу з гідрогуматом в ранній післяродовий період призводять до покращення показників білкового обміну, клітинного та гуморального імунітету і неспецифічної резистентності. Результатами досліджень доведено, що імунологічні обстеження глибокотільних корів дозволяють провести раннє виявлення схильних до ендометриту тварин, а розроблені схеми профілактики – знизити частоту післяродових ускладнень. Ключові слова: глибокотільна корова, показники клітинного та гуморального імунітету, післяродовий ендометрит, профілактика, імуномодулятор, прополіс, гідрогумат. Дуда Ю.В. Особенности естественной резистентности коров голштинской породи различного физиологического состояния под влиянием биологически активных веществ (прополиса и гидрогумата) – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. Национальный аграрный университет, Киев, 2005. Диссертация посвящена изучению особенностей биохимического, гематологического и иммунобиологического статуса высокопродуктивных коров различного физиологического состояния и обоснованию вопросов профилактики послеродового гнойно-катарального эндометрита при введении коровам голштинской породы иммуномодуляторов: прополиса и прополиса вместе с гидрогуматом в сухостойный и ранний послеродовой периоды. В работе показано, что в динамике сухостоя у коров голштинской породы снижаются показатели белкового обмена: содержание общего белка на 6,5% (р<0,05), глобулинов на 15,8% (р<0,05), ?-глобулинов на 19,5% (р<0,01), одновременно повышаются иммунологические показатели: увеличивается количество В-лимфоцитов с 14,3% до 18,4% (р<0,01), содержание иммуноглобулина М на 8,3% (р<0,05), лизоцимная активность с 7,5% до 8,7% (р<0,05) при уменьшении количества Т-супрессоров с 11,0% до 9,3% (р<0,05). Выявленные сезонные и возрастные колебания показателей биохимического, гематологического и иммунологического статуса глубокостельных коров. При этом со второй по четвертую стельности наблюдается снижение биохимических и иммунологических показателей: общего белку за счет глобулиновых фракций, количества В-лимфоцитов, иммуноглобулинов G и М. У коров старших возрастных групп (особенно у коров шестой беременности) наблюдается угнетение иммунного ответа – уменьшение количества Т-хелперов в 1,78 раза (р<0,05) на фоне роста Т-супрессоров (в 2,40 раза, р<0,01). В зимне-весенний период наблюдали низкие, относительно летнего периода, показатели содержания глобулинов (за счет ?-, ?- и ?-глобулинов), каротина, Т- и В-лимфоцитов и бактерицидной активности. Выяснено, что у коров, больных острым гнойно-катаральным эндометритом, наблюдается снижение иммунобиологической реактивности организма, что характеризуется уменьшением количества Т-лимфоцитов (до 55,50% против 60,69%, р<0,05) за счет всех субпопуляций, увеличением “0”-лимфоцитов (до 23,33% против 17,93%, р<0,01), а также снижением бактерицидной активности (до 42,62% против 53,04%, р<0,01). В дородовый период у коров, которые после родов заболели на эндометрит (предрасположенные к заболеванию), наблюдались существенные отличия ряда иммунологических показателей от таковых у здоровых животных: ниже количество Т-лимфоцитов (до 58,78% против 62,27%, р<0,05), В-лимфоцитов (до 21,13% против 23,83%, р<0,05), Т-активных лимфоцитов (до 45,61% против 52,07%, р<0,05) при росте “0”-лимфоцитов (до 20,09 против 13,90%, р<0,01). Установлено, что применение с профилактической целью прополиса в дородовый период приводит к увеличению содержания общего белка (в 1,08 раза, р<0,05), ?-глобулинов (в 1,42 раза, р<0,05), каротина (в 1,97 раза, р<0,01), количества эритроцитов (в 1,24 раза, р<0,01), гемоглобина (в 1,17 раза, р<0,05), лейкоцитов (в 1,39 раза, р<0,05), лимфоцитов (в 1,47 раза, р<0,01). Иммуномодулирующее действие прополиса на факторы клеточного и гуморального звена иммунитета проявилось в увеличении количества Т-общих лимфоцитов (в 1,54 раза, р<0,01) за счет всех популяций (особенно Т-хелперов и Т-активных в 1,80 раза, р<0,01), В-лимфоцитов (в 1,21 раза, р<0,05), иммуноглобулинов G и М (в 1,15 раза, р<0,05 и 1,22 раза, р<0,01 соответственно) и бактерицидной активности (в 1,95 раза, р<0,01). Доказано, что совместное применение прополиса вместе с гидрогуматом в ранний послеродовой период приводит к увеличению содержания глобулинов (в 1,37 раза, р<0,01) за счет ?- глобулинов (в 1,42 раза, р<0,01), ?- глобулинов (в 1,68 раза, р<0,01), ?- глобулинов (в 1,25 раза, р<0,05), каротина (в 1,38 раза, р<0,05), общего кальция (в 1,23 раза), неорганического фосфора (в 1,24 раза), количества лимфоцитов за счет Т-общих лимфоцитов, особенно Т-хелперов и Т-активных лимфоцитов на фоне увеличения “0”-лимфоцитов, иммуноглобулинов G и М и бактерицидной активности. Выяснено, что экономическая эффективность на гривну затрат при введении прополиса сухостойным коровам, а также совместном применении прополиса и гидрогумата в ранний послеродовой период составляет 10,89 грн. и 5,58 грн. соответственно. Результатами исследований доказано, что иммунологическое обследование глубокостельных коров позволяет провести раннее выявление склонных к эндометриту животных, а разработанные схемы иммунопрофилактики – снизить частоту послеродовых осложнений. Ключевые слова: глубокостельная корова, морфологические и биохимические показатели крови, показатели клеточного и гуморального иммунитета, послеродовой эндометрит, профилактика, иммуномодулятор, прополис, гидрогумат. Duda Y.V. The features of natural resistance of Golstein breed cows in different physiology state with an influence of biologically active matters (propolis and hydrohumate) - Manuscript. Thesis for the obtaining the Doctor of Philosophy scientific degree on speciality 03.00.13 – human and animal physiology. National Agricultural University, Kyiv, 2005. Dissertation is devoted to the study of immunobiological status of the cows inclined to postnatal sharp festering-catarrhal endometritis development, its correction under act of biologically active matters (propolis and hydrohumate) and development of charts of their application for the prophylaxis of postnatal complications. It is shown in thesis, that in the dynamics of dry period at the measles of Golstein breed indexes of protein metabolism go down, at the same time immunological indexes rise. Seasonal and age-old index changes of biochemical, hematological and immunological status of pregnant cows are exposed; a seasonal minimum was observed in a winter-spring period; age-old – from the second to fourth and on sixth pregnancy. It is founded out, that cows which are sick on endometritis, and pregnant cows, which are inclined to it, there is the decline of organism immunobiological reactivity. It was also founded out, that application with a prophylactic purpose of immunomodulator propolis in a prenatal period, and compatible application of propolis with hydrohumate in an early postnatal period is brought to the indexes improvement of protein metabolism, cellular and humoral immunity and unspecific resistance. It was proved by the results of researches, that the immunological inspections of pregnant cows allow to conduct the early exposure of endometritis inclined animals, and the developed charts of immunoprophylaxis could prevent the development of postnatal complications. Keywords: pregnant cow, indexes of cellular and humoral immunity, postnatal endometritis, prophylaxis, immunomodulator, propolis, hydrohumate. PAGE \* Arabic 1

Похожие записи