.

Особливості природної резистентності корів голштинської породи різного фізіологічного стану за впливу біологічно активних речовин (прополісу та гідро

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2705
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДУДА Юлія Вікторівна

УДК 619:612.664:612.39:636.2

Особливості природної резистентності корів голштинської породи різного
фізіологічного стану за впливу біологічно активних речовин (прополісу та
гідрогумату)

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор, академік АН ВШУ,

заслужений працівник народної
освіти України

Грибан Віталій Григорович,

Дніпропетровський державний
аграрний університет,

професор кафедри нормальної і
патологічної фізіології

сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки
України, член-кор. УААН

Яблонський Валентин
Андрійович, Національний

аграрний університет, професор
кафедри акушерства,

гінекології та біотехніки
відтворення тварин

доктор ветеринарних наук, доцент

Камбур Марія Дмитрівна,
Полтавська державна

аграрна академія, професор
кафедри анатомії і фізіології

сільськогосподарських тварин

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної
медицини

імені С.З. Гжицького Міністерства
аграрної політики України,

кафедра фізіології і
бджільництва, м. Львів

Захист відбудеться “19”квітня 2005 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15,
навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “16” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
Прус М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних проблем у тваринництві є підвищення
резистентності високопродуктивної худоби з метою поліпшення її
життєздатності і реалізації генетичного потенціалу продуктивності, що
особливо актуально для завезеної в Україну голштинської породи корів.

Рівень резистентності організму тварин залежить від багатьох чинників:
віку, сезону року, фізіологічного стану, умов утримання, годівлі; і має
особливе значення під час тільності, оскільки його зниження в цей період
сприяє розвитку післяродових ускладнень.

Актуальність комплексного імунологічного дослідження високопродуктивних
тварин при фізіологічному та патологічному перебізі до- та післяродового
періоду пов’язана з розробкою таких методів профілактики післяродових
ускладнень, які б одночасно з підвищенням рівня резистентності організму
тварин сприяли відновленню їх репродуктивної функції (Логвинов Д.Д.,
1975; Звєрєва Г.В., Хомин С.П., 1976, 2000; Гончаров В.П., Карпов В.А.,
1991; Косенко М.В., 1995; Любецький В.Й., 1998; Яблонський В.А., 2000).

Одним із перспективних шляхів профілактики післяродових ускладнень у
корів вважають застосування біологічно активних речовин природного
походження, здатних підвищити резистентність тварин (Карпуть І.М., 1995;
Маслянко Р.П., 1999; Чумаченко В.Ю., 2003, 2004). До таких належать
продукт бджільництва – прополіс та препарат гумусової природи –
гідрогумат. Прополіс позитивно впливає на метаболічні процеси, діє
антимікробно, активує захисні реакції (Кивалкина В.П., 1979; Омаров
Ш.М., 1997; Тихонов О.І., 1998; Тетерев І. І., 1998; Андрєєва І. В.,
2003). Гумінові препарати відомі своїми адаптогенними та
антиоксидантними властивостями, нормалізують обмін речовин у тварин
(Грибан В.Г. і співавт., 1994; Степченко Л.М., 1997; Чумак В.О.,
1998; Масюк Д.М., 1999 та інші). Аналіз наявної інформації щодо
біологічної дії прополісу та гідрогумату навів нас на думку про
можливість їх застосування з метою підвищення резистентності організму
глибокотільних корів та профілактики післяродових ускладнень.

Теоретична і практична значимість вказаних проблем обумовила вибір теми,
її актуальність та цільове спрямування дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені
дослідження були складовою частиною тематичного плану кафедри нормальної
і патологічної фізіології сільськогосподарських тварин
Дніпропетровського державного аграрного університету “Використання
фітопрепаратів і похідних гумусової природи для лікування післяродових
захворювань та відновлення репродуктивної функції у корів голштинської
породи”, номер державної реєстрації 0101U004234, згідно комплексної
програми фундаментальних і прикладних досліджень щодо наукового
забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу України
“Розробка біологічних основ підвищення резистентності та адаптаційної
здатності організму тварин ”, шифр 14.02.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – розробка ефективних схем
корекції природної резистентності корів голштинської породи з
використанням біологічно активних речовин (прополісу і гідрогумату) та
профілактики післяродових ускладнень (ендометриту).

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

– дослідити показники природної резистентності у глибокотільних корів
голштинської породи залежно від сезону року, віку, періоду сухостою;

– визначити особливості показників природної резистентності у корів з
фізіологічним та патологічним перебігом післяродового періоду;

– дослідити вплив біологічно активних речовин природного походження
(прополісу та гідрогумату) на динаміку показників природної
резистентності корів різного фізіологічного стану;

– визначити ефективність схем корекції природної резистентності з метою
профілактики післяродових ускладнень із застосуванням вказаних речовин.

Об’єкт дослідження: природна резистентність глибокотільних корів та
корів-породіль голштинської породи з фізіологічним і патологічним
перебігом післяродового періоду.

Предмет дослідження: видові, вікові, сезонні та функціональні
особливості показників природної резистентності і експериментальне
обґрунтування профілактики післяродових ускладнень у корів.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, імунологічні, клінічні,
морфологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне
дослідження та встановлена динаміка показників природної резистентності
корів голштинської породи з різним фізіологічним станом, в різні сезони
року, та її зміни при патологічному перебізі післяродового періоду. На
основі імунобіохімічних та клінічних досліджень виявлено, що
застосування природних біологічно активних речовин (прополісу та
гідрогумату) у сухостійний та ранній післяродовий періоди дозволяє
здійснювати ефективну корекцію імунного статусу з метою профілактики
післяродових ускладнень.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені специфічні зміни
імунологічних показників (зниження кількості Т-загальних і Т-активних
лімфоцитів, В-лімфоцитів на фоні зростання рівня “0”-лімфоцитів)
організму високопродуктивних голштинських корів впродовж дородового
періоду можуть використовуватися як прогностичні тести для проведення
профілактичних заходів щодо ендометриту у тварин.

Розроблені схеми профілактики ендометриту у корів із застосуванням
прополісу в дородовий період та комплексного застосування прополісу і
гідрогумату після родів.

За матеріалами досліджень видано рекомендації з використання біологічно
активних речовин гумусової природи та продуктів бджільництва в
тваринництві та птахівництві, що затверджені колегією Дніпропетровського
обласного управління ветеринарної медицини (протокол №3, від 26
жовтня 2004 року).

Основні теоретичні положення дисертаційної роботи знайшли практичне
відображення в навчальному процесі Дніпропетровського державного
аграрного університету при викладенні таких дисциплін: “Фізіологія
тварин”, “Фармакологія”, розділу “Імунологія” дисципліни
“Мікробіологія”, Кримського державного агротехнологічного університету
на кафедрі анатомії і фізіології тварин, Харківської державної
зооветеринарної академії на кафедрі фізіології сільськогосподарських
тварин, Одеського державного аграрного університету на кафедрі
фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин при вивченні курсів
фізіології та біотехнології сільськогосподарських тварин.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано,
проаналізовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень,
здійснено підбір та узагальнення інформаційних джерел. За участю
наукового керівника та співавторів публікацій проведено обґрунтування та
інтерпретацію отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені
і обговорені на таких міжнародних науково-практичних конференціях:
“Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів,
26–27 червня 2003 р.), “Актуальні проблеми тваринництва” (м. Львів,
23–24 жовтня 2003 р.), “Біологічні основи продуктивності та здоров’я
тварин” (м. Львів, 10–11 червня 2004 р.), “І.М. Сєченов і одеська школа
фізіологів” (м. Одеса, 13–14 вересня 2004 р.), “Сучасні наукові проблеми
фізіології тварин” (м. Київ, 27–29 жовтня 2004 р.), “Актуальные проблемы
ветеринарной медицины и зоотехнии” (м. Вітебськ, 4–5 листопада 2004 р.),
“Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і
харчових технологіях” (м. Львів, 27–28 листопада 2004 р.), а також
повідомлялися на щорічних науково-практичних конференціях
професорсько-викладацького складу та науковців Дніпропетровського
державного аграрного університету (2000 – 2004 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 4 статті у
виданнях, що входять до складу фахових, 2 тези доповідей та 1
рекомендації. Одноосібно опубліковано одну наукову працю.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд
літератури, вибір напрямків досліджень, матеріали та методи виконання
роботи, результати власних досліджень, обговорення результатів
досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел
та додатки. Робота викладена на 118 сторінках комп’ютерного тексту,
проілюстрована 24 таблицями, 15 рисунками. Список використаних джерел
включає 390 найменувань, у тому числі 40 іноземних.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалась впродовж 2000–2004 рр. на кафедрі нормальної і
патологічної фiзiологiї сільськогосподарських тварин Дніпропетровського
державного аграрного університету.

Експериментальна частина роботи виконана в Науково-виробничому
об’єднанні агрофірми “Наукова” Дніпропетровського району
Дніпропетровської області. Для досліджень використані корови
голштинської породи на 8–9-ому місяці тільності та у перші два місяці
після родів.

У дослідженнях використано понад 130 корів з молочною продуктивністю 5–6
тис. кг за лактацію. Утримання тварин взимку – стійлове в типових
приміщеннях, а літом – в таборах, годівля згідно наявних норм.
Лабораторні дослідження проводили головним чином у лабораторії кафедри
нормальної і патологічної фiзiологiї Дніпропетровського державного
аграрного університету, частково – на кафедрі біохімії
Дніпропетровського національного університету та в Інституті
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН.

Вагітні тварини знаходились під постійним ветеринарним контролем, роди
відбувались у спеціально обладнаному родильному приміщенні. Контрольні
та дослідні групи формувались за принципом груп-аналогів.

Перша серія дослідів була спрямована на визначення особливостей імунного
стану тільних корів голштинської породи при фізіологічному перебізі
дородового періоду: в динаміці сухостійного періоду (з 8-ого по 9-ий
місяці тільності), залежно від кількості тільностей (з другої по шосту),
в різні сезони року.

Впродовж другої серії дослідів передбачалось виявити особливості
імунного стану корів голштинської породи при фізіологічному та
патологічному перебізі післяродового періоду (при гострих
гнійно-катаральних ендометритах, які у голштинської худоби в умовах
господарства були найпоширенішими післяродовими ускладненнями).

Третя серія дослідів була спрямована на встановлення впливу біологічно
активних речовин природного походження (прополісу та гідрогумату) на
фізіологічний стан і природну резистентність корів у до- та післяродовий
періоди. Були використані різні варіанти застосування препаратів, а
саме:

– у сухостійний період (за 4 – 5 тижнів до отелення) коровам першої
групи вводили прополіс внутрішньом’язово (у вигляді 10%-вого масляного
розчину в кількості 8 мл одноразово на добу, тричі, через кожні 4 доби);
другій групі – сумісно застосували прополіс внутрішньом’язово (у вигляді
10%-вого масляного розчину, який вводили в кількості 4 мл одноразово на
добу, тричі, через кожні 4 доби) разом з пероральним введенням
гідрогумату (у вигляді 10%-вого водного розчину в дозі 50 мг/кг
одноразово на добу щодобово впродовж 21 доби);

– у післяродовий період (починаючи на другу добу після отелення)
тваринам третьої дослідної групи вводили прополіс внутрішньоматково (у
вигляді 10%-вої водної емульсії в кількості 8 мл одноразово на добу
впродовж 3 діб); четвертій групі – сумісно застосовували прополіс
внутрішньоматково (у вигляді 10%- вої водної емульсії в кількості 4 мл
одноразово на добу впродовж 3 діб) разом з пероральним введенням
гідрогумату (у вигляді 10%-вого водного розчину в дозі 50 мг/кг
одноразово на добу впродовж 6 діб).

При відборі тварин, хворих на ендометрит, діагноз встановлювався на
підставі клінічного обстеження статевої системи корів з наступним
підтвердженням лабораторними дослідженнями – пробою осадження за І.С.
Нагорним і Г.М. Калиновським (1986).

У крові тварин визначали такі морфо-біохімічні показники: еритроцити та
лейкоцити підраховували в камері Горяєва з наступним розрахунком за
відповідними формулами, ШОЕ оцінювали уніфікованим мікрометодом
Панченкова, гемоглобін – гемоглобінціанідним методом, лейкограму
виводили за підрахунком окремих класів лейкоцитів у фіксованих мазках
крові, пофарбованих за Романовським-Гiмза, активність аланiн- та
аспартатамiнотрансфераз визначали методом Райтмана-Френкеля, активність
лужної фосфатази – з динатрійфенілфосфатом, вміст загального білка –
рефрактометричним методом, білкові фракції – методом електрофорезу на
папері, альбуміни – колориметричним методом, вміст загального кальцію –
комплексонометричним методом, вміст каротину – фотометричним методом,
резервну лужність – за Большаковим і Бєляєвим (1984), загальну кількість
Т-лімфоцитів – методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами
барана за M. Jondal et al. (1976), вміст “активних” (ранніх) РУК –
методом Kerman et al. (1979), кількість Т-хелперів (ТФР) – методом
розеткоутворення за Shohat, Joshua (1992), число Т-клітин з переважно
супресорною активністю (ТФЧ) – шляхом віднімання числа
теофілінрезистентних Т-клітин (ТФР) від загального числа Т-лімфоцитів,
імунорегуляторний індекс (ІРІ) розраховували як співвідношення ТФР/ТФЧ,
число О-клітин підраховували відніманням від 100% суми загальної
кількості Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів, кількість В-лімфоцитів – методом
комплементарного розеткоутворення за методом А.М. Чередєєва у
модифікації З.Ф. Васильєвої (1984), імуноглобуліни основних класів (M,
G) – методом простої радіальної імунодифузії в гелі за G. Mancini et al.
(1965), фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) – за методикою Кост і
Стенко (1985), як тест-культуру використовували E.Coli (штам 1033 F41, S
– форма МПА), лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) –
нефелометричним методом за В.Г. Дорофейчуком (1968), як тест-культуру
використовували Micrococcus luteus (штам Ас-469 сет 109), а бактерицидну
активність сироватки крові (БАСК) – фотоколориметричним методом О.В.
Смірнової та Т.А. Кузьміної (1966), як тест-культуру використовували
E.Coli (штам 1033 F41, S – форма МПА).

Отримані дані підлягали статистичній обробці для визначення біометричних
показників з використанням програми Excel-98.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

1.1. Фізіологічний та імунний стан корів сухостійного періоду

Впродовж сухостійного періоду (з 8-ого по 9-ий місяці тільності) в
крові, за нашими даними, знижуються показники білкового обміну: рівень
загального білка – на 6,5% (рP? ph - J &(?d e O O O O O b d OJPJQJ $ O $ O A A A A A O ?$?часно отримували прополіс та гідрогумат. У післяродовий період після внутрішньоматкового введення водного розчину прополісу окремо і при сумісному застосуванні прополісу та гідрогумату зростав вміст глобулінів у сироватці крові відносно контролю в 1,32 рази (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020