МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ медичних проблем сім`ї

БИЛИМ ГАЛИНА ВАСИЛІВНА

УДК 618.2+618.5+618.7]-06:616.9-084-08

Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у
жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту в анамнезі

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.
Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Астахов Володимир Михайлович

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Дьоміна Тетяна Миколаївна

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор

Воронін Корнелій Валентинович

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України

професор кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра акушерства та гінекології №2

Захист відбудеться “ 9 ” лютого 2005 р. о 14
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при
Науково-дослідному інституті медичних проблем сім`ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк,
просп. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, просп.
Ілліча, 16).

Автореферат розісланий “ 5 ” січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За сучасних умов у всьому світі залишається
актуальною проблема інфекційних захворювань генітального тракту жінок
репродуктивного віку, наслідки яких, безсумнівно, відбиваються на
перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стані плода і
новонародженого (О.М. Лук`янова, 2003; В.Я. Голота,
О.М. Стукалова, 2001; В.К. Чайка, Т.М. Дьоміна, І.Т. Говоруха, 2003;
Л.І. Мальцева, Т.П. Зефірова, 2000; Е.Ф. Кіра, 1999; L.K.
Millar, M. Cox, 1997; G.G. Pastores, 2003).

Соціальна значимість проблеми при вагітності визначається рівнем
здоров’я майбутніх поколінь, впливом на демографічну ситуацію в країні,
а також тим, що наслідки інфікування вимагають довгострокового лікування
(Р.В. Богатирьова, 1998; Ю.П. Вдовиченко, 2001; Л.І.
Іванюта, 1999; І.І. Євсюкова, 1997; С.С. Луб`яна, 2001).

В Україні за останні роки під впливом несприятливих чинників довкілля та
економічних умов перетерпіли зміни етіологічна структура, умови
виникнення, характер і клінічний перебіг запальних захворювань
генітального тракту. Сучасний мікробний чинник являє собою у 75%
випадках мікст-інфекцію, яка найчастіше складається з
сексуально-трансмісивних асоцієнтів: хламідій, мікоплазм, уреаплазм та
трихомонад. Проблема інфікування в акушерстві, не зважаючи на прогрес і
впровадження нових діагностично-лікувальних технологій, далека від
остаточного вирішення. Мікст-інфікування органів репродукції має
переважно хронічний перебіг, стерту клінічну симптоматику й
супроводжується при цьому вираженими морфофункціональними змінами як у
репродуктивній, так і в інших функціональних системах, обумовлює фон для
виникнення ускладнень перебігу вагітності, пологів, патології
внутрішньоутробного стану плода, зниження адаптивних процесів у
новонароджених та післяпологових запальних захворювань (Г.К.
Степанківська, 2001; А.Г. Коломійцева, 1999; В.М. Астахов, 2001; Б.М.
Венцківський, 2000; R.L. Golden, J.C. Hauth, W.W. Andrews, 2000).
Напевне й після одужання перенесене інфікування чинить негативний вплив
на діяльності основних систем організму. У доступній нам літературі не
знайдено досліджень, де з`ясовані особливості гестаційних ускладнень у
жінок, що перенесли змішані інфекції хламідійної, мікоплазменої,
уреаплазменої та трихомонадної етіології та одержали лабораторне
одужання.

Є невелика кількість робіт (В.В. Подольський, В.Л. Дронова, 2003; Л.Є.
Туманова, В.В. Рахубінська, 1999), де враховується той факт, що
поєднання вагітності і інфікування в організмі розцінюється як
стресоподібна реакція для всіх функціональних систем та є чинником, який
дисадаптує діяльність психоемоційної системи. Також не знайдено подібних
досліджень з бактеріальним вагінозом, який розвинувся після перенесеного
змішаного інфікування генітального тракту. Зостається невирішеним велике
коло питань: як підвищити адаптивні можливості організму вагітної та
внутрішньоутробного плода після перенесеного змішаного інфікування,
усунути дисбіоз генітальних органів, надати кваліфіковану
медико-психологічну допомогу, здобути резерви оптимізації традиційного
ведення вагітності для цієї групи жінок.

У зв’язку з цим вважається надзвичайно важливою розробка комплексних
лікувально-профілактичних заходів з мінімальним фармакологічним
навантаженням для жінок, які перенесли мікст-інфекцію генітального
тракту з урахуванням вихідних параметрів стану основних функціональних
систем організму та їх спроможності до саморегуляції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри акушерства і гінекології
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького “Розробити
сучасні науково обгрунтовані методи антенатальної охорони плода й
тактики ведення вагітності та пологів у жінок “групи ризику” по
недоношуванню та переношуванню вагітності” (№ держ. реєстрації
0197V002124, шифр теми UN 97.06.22) і міжкафедральної теми “Розробити
науково-обгрунтовану схему профілактики та лікування фетоплацентарної
недостатності у жінок промислового регіону Донбасу (№ держ. реєстрації
0101U00797, шифр теми УН 02.06.03).

Мета дослідження: Знизити кількість ускладнень вагітності, пологів,
післяпологового періоду, патологічних станів плода та новонародженого у
жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту в анамнезі шляхом
удосконалення лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення
стану основних функціональних систем організму.

Задачі дослідження:

Провести ретроспективний аналіз історій пологів жінок зі змішаним
інфікуванням генітального тракту та встановити структуру акушерських і
перинатальних ускладнень у даній популяції.

Вивчити у динаміці перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду,
стан плода й новонародженого у жінок, що перенесли змішане інфікування
генітального тракту, використовуючи комплексні клініко-фізіологічні,
мікробіологічні, біохімічні, імунологічні, психологічні, гормональні та
функціональні дослідження.

Охарактеризувати мікробіоценоз генітального тракту у жінок, що перенесли
змішані сексуальнотрасмісивні інфекції у динаміці гестаційного періоду
та після розродження.

Дослідити основні особливості неспецифічної резистентності організму,
системного та місцевого імунітету, процесів перекисного окислення
ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи захисту (АОСЗ), а також
психоемоційної сфери.

Оцінити стан фетоплацентарної системи шляхом дослідження гормональних,
ехографічних та кардіотокографічних показників у жінок, що перенесли
мікст-інфікування генітального тракту.

Розробити, науково обгрунтувати та впровадити в практику комплекс
лікувально-профілактичних заходів, спрямований на зниження акушерських
та перинатальних ускладнень у жінок зі змішаною інфекцією генітального
тракту в анамнезі.

Визначити ефективність розробленого комплексу лікувально-профілактичних
заходів.

Об`єкт дослідження – особливості перебігу вагітності, пологів та
післяпологового періоду у жінок, що перенесли змішане інфікування
генітального тракту.

Предмет дослідження – мікробіоценоз статевих шляхів, біохімічний,
імунний гомеостаз, психоемоційний стан та фетоплацентарна система.

Методи дослідження – клінічні, бактеріологічні, біохімічні,
імунологічні, психологічні, гормональні, функціональні та
математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше встановлений
взаємозв`язок у жінок між змішаною інфекцією генітального тракту в
анамнезі та клінічними, мікробіологічними, біохімічними, імунологічними,
гормональними, функціональними та психологічними показниками у динаміці
вагітності і в післяпологовому періоді. Це дозволило розширити уявлення
про патогенез акушерських і перинатальних ускладнень, а також науково
обгрунтувати необхідність розробки та впровадження нового комплексу
лікувально-профілактичних заходів.

Визначена ефективність поетапного застосування розробленого комплексу
лікувально-профілактичних заходів та його вплив на перебіг вагітності,
пологів, післяпологового періоду, стан плода і новонародженого, який
базується на індивідуальній оцінці й корекції стану основних систем
організму. Усунення дизбіозу генітального тракту за допомогою препарату
“Нутрідофілус”, стимуляція неспецифічної резистентності, підвищення
антиоксидантного буферу, нормалізація імуногормональних взаємовідносин
за допомогою НІЛВ (низькоінтенсивного лазерного випромінювання) на фоні
вживання природних препаратів: ехінацеї пурпурової, “Масла зародків
пшениці”, “Масла гарбузового”, а також поліпшення психоемоційного стану
жінок за допомогою методів раціональної психокорекції. Застосований
комплексний метод дозволяє підвищити адаптивні можливості
фетоплацентарної системи та поліпшити стан плода і новонародженого.

Практичне значення отриманих результатів. Дане дослідження визначило
можливість оптимізації традиційного ведення вагітності, зниження
кількості акушерських і перинатальних ускладнень у групі жінок з високим
інфекційним ризиком. Подано рекомендації практичній охороні здоров`я
науково-обгрунтований метод профілактики та лікування ускладнень
вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з високим ризиком
їх розвитку. В практику родопомічних закладів м. Донецька та Донецької
області впроваджено новий комплекс лікувально-профілактичних заходів,
який дозволить поліпшити якість надання медичної допомоги і кінцеві
результати розродження для матері та дитини.

Результати наукових досліджень включені до навчального процесу на
кафедрі акушерства та гінекології Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Проведення всіх досліджень виконано за
період 2001-2003 р.р. Автором проведено ретроспективний
клініко-статистичний аналіз 650 історій пологів, жінок зі змішаним
інфікуванням генітального тракту, а також проведено клініко-лабораторне
та функціональне обстеження 137 жінок, 107 з яких перенесли змішане
інфікування генітальних органів та 30 – здорових. Вибрано адекватні
методи дослідження. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного
матеріалу для досліджень. Вивчено клінічні, лабораторні і функціональні
показники, на основі яких розроблено та впроваджено новий
лікувально-профілактичний комплекс щодо зниження частоти акушерських і
перинатальних ускладнень у цієї групи жінок. Самостійно описані
результати дослідження, сформульовані висновки, розроблені практичні
рекомендації. Статистична обробка отриманих результатів виконана
безпосередньо автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
4-й Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особливості
становлення репродуктивної функції у дівчат і її порушення” (м.
Чернівці, 2000), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Актуальні проблеми гінекологічної ендокринології”
(м. Донецьк, 2001), на IV науково-практичній конференції та пленумі
Асоціації акушерів-гінекологів України (м. Івано-Франківськ, 2000), на
науково-практичній конференції Російської асоціації акушерів-гінекологів
і урологів “Современные проблемы урогинекологии” (м. Санкт-Петербург,
Росія, 2000), на ХІ з`їзді Асоціації акушерів-гінекологів України (м.
Київ, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Хірургічний
сепсіс” (м. Львів, 2001), І науково-практичній
конференції “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування
TORCH-інфекції” (м. Киев, 2001), науково-практичній конференції
“Актуальні питання сучасного акушерства” (м. Тернопіль, 2002), тези
доповіді наукового форуму (м. Москва, Росія, 2002) та на засіданні ради
НДІ медичних проблем сім`ї Донецького державного медичного університету
ім. М. Горького МОЗ України (м. Донецьк, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 праць: із них – 5 статей
у наукових журналах, затверджених ВАК України, 4 – у збірниках і
часописах, 3 – тези доповіді та одержано 3 деклараційні патенти України
на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках
тексту і скаладається зі вступу, огляду літератури, розділу методів
дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку
використаної літератури (234 джерела), який викладений на 22 сторінках.
Робота ілюстрована 50 таблицями та 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Був проведений доскональний
ретроспективний клініко-статистичний аналіз 650 історій пологів у жінок
зі змішаною інфекцією генітального тракту й були з`ясовані характерні
для цієї групи ускладнення перебігу вагітності, пологів, післяпологового
періоду, стану плода та новонародженого. Робочою гіпотезою ми
припустили, що у даного контингенту жінок в патогенезі ускладнень
головну роль відіграють зміни мікробіоценозу генітальних органів,
системного і місцевого імунітету, неспецифічної резистентності
організму, а також зміни в системах ПОЛ, АОСЗ, фетоплацентарній та
психоемоційній системах. Відповідно до мети і завдань наукової роботи
комплексні дослідження були проведені в два етапи. На першому були
вивчені лабораторні, функціональні, психологічні показники в динаміці
вагітності та в післяпологовому періоді у 55 жінок, що перенесли змішане
інфікування генітального тракту та одержували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи (І група). Для порівняльної
характеристики були вивчені аналогічні параметри у 30 акушерськи і
соматично здорових першовагітних, розроджених через природні пологові
шляхи (контрольна група). На другому етапі з урахуванням змін в основних
системах організму розроблено лікувально-профілактичний комплекс та
проведена його клініко-лабораторна й клініко-психологічна оцінка
ефективності у 52 жінок, що перенесли змішане інфікування генітального
тракту (ІІ група). Комплексне обстеження жінок проводилось за однотипною
програмою в 10-12, 30-32, 38-40 тижні гестації та на 6-7 добу
післяпологового періоду.

З метою оптимізації ведення вагітності, пологів, післяпологового періоду
у жінок, що перенесли змішане інфікування генітального тракту
рекомендовано проведення лікувально-профілактичного комплексу, який
складався з таких особливостей: біологічно активного препарату
“Нутрідофілус”, низькоінтенсивного лазерного випромінювання на фоні
вживання природних антиоксидантів – “Масла зародків пшениці” та “Масла
гарбузового”; застосування препаратів ехінацеї пурпурової, а також
методів раціональної психокорекції.

Мікробіоценоз генітального тракту визначали дослідженням матеріалу –
зішкрябків із слизової оболонки цервікального каналу, уретри, піхви,
пристінка піхви, а у післяпологовому періоді матеріал забирали із
цервікального каналу спеціальним пристрієм (В.М. Астахов, Г.В. Билим,
2001).

Кількісний та якісний склад аеробів та анаеробів визначали за
загальноприйнятою методикою. Дослідження нативного матеріалу методом
полімеразної ланцюгової реакції проводили на ампліфікаторі “Амплі-2” (м.
Москва). Визначення специфічних антитіл до хламідій, уреаплазм,
мікоплазм, трихомонад здійснювали за допомогою імуноферментного методу
(тест-системи “Хламі-Бест”, “Уреаплазма-Бест”, “Трихомоно-Бест”, м.
Новосибірськ, Росія).

Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх фракційний склад
досліджували методом диференційної преципітації у 2%, 3,5% та 6%
розчинах поліетиленгликолю (В.М. Фролов, 1990).

Вміст лізоциму у сироватці крові та піхвових виділеннях проводили за
загальноприйнятою методикою (Л. Иегер, 1990).

Функціональну активність лімфоцитів визначали в реакції бластної
транформації (РБТЛ), стимульованій фітогемаглютиніном (ФГА) (Г.
Фриммель, 1987). Ступінь сенсибілізації імуноцитів до тканинних
аутоантигенів вивчали в реакції гальмування міграції лімфоцитів (РГМЛ)
до ліпопротеїдів печінки, нирок та плаценти плода.

Вміст імуноглобулінів в сироватці крові та секреторного імуноглобуліну А
в слизі цервікального каналу (SІgA) обстежених жінок визначали за
методом радіальної імунодифузії (G. Manchini et al., 1965). Вміст в
плазмі крові дієнових кон’югат (ДК) ненасичених жирних кислот вивчали за
L. Placer (1966) в модіфікації В.Б. Гаврилова та ін. (1983). Визначення
активності супероксиддисмутази (СОД), рівня малонового діальдегіду (МДА)
в еритроцитах крові, перекисний гемоліз еритроцитів (ПГЕ) та активність
каталази в сироватці крові визначали за О.М. Горячковським (1998).
Альфа-токоферол визначали методом Y. Biery в модифікації Р.Ш. Кисилевича
та ін. (1972). Кислу фосфатазу визначали за допомогою набору
“Фосфоцид-Ново, ЗАО “Вектор-Бест” (Новосибірська область, селище
Кольцово). Катепсин-Д визначали за методичними рекомендаціями під
редакцією Дж. Дингла (1980). Ферментативну функцію печінки вивчали
визначенням у сироватці крові активності аланінамінотрансферази (АлАТ)
за допомогою набору Біо-Тест LACHEMA (м. Брно, Чехія).

Ехографічні дослідження матки і плода проводились на апараті
“Sanolone-1” (Siemens, Німеччина) з урахуванням рекомендацій А.Н.
Стрижакова та ін. (1990); Л.Г. Карпенко і співавт. (2000).
Біофізичний профіль плода визначався за методикою А.М. Vintzeleos et al.
(1987), (Л.Б. Маркін, 1993). Вміст гормонів ФПК: плацентарного лактогену
(Пл), естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), прогестерону (Пг) та кортизолу
(Кр) у вагітних і пролактину (Прл) у породіль визначали за допомогою
набору PROLACTIN IRMA фірми “IMMUNOTECH” (Чехія) та набору ІБОХ АН
(Бєлорусь) радіоімунологічним методом.

Кардіотокографічні дослідження проводились за загальноприйнятою
методикою (Л.Б. Маркін та спів., 1993) на фетальному моніторі “АМТ-9141”
фірми RFT (Німеччина).

Психоемоційний стан і визначення ступеня психоемоційної напруги
проводили за допомогою автоматизованої системи клініко-психологічних
досліджень в акушерсько-гінекологічній практиці (В.М. Астахов та спів.,
1996).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями
І.І. Гайди-шева (2001) за допомогою комп`ютера “Pentium-III”. Отримані
результати обробляли статистично за стандартними програмами.
Вірогідність розбіжностей та середніх значень двох вибіркових
сукупностей оцінювали за критерієм Ст`юдента та Фішера.

Результати досліджень та їх обговорення. За даними ретроспективного
аналізу 650 історій пологів жінок з мікст-інфікуванням генітального
тракту були з`ясовані наступні ускладнення: прееклампсія (52,5%), ФПН
(48,3%), загроза пізнього аборту (18,3%), несвоєчасне вилиття
навколоплідної рідини (66,5%), патологічний преліменарний період
(11,5%), слабкість пологової діяльності (44,3%), передчасні пологи
(13,5%), абдомінальне розродження (33,4%), перинатальні ускладнення
(135‰), субінволюція матки та лохіометра (16,3%).

Жінки І і ІІ групи, з перенесеною мікст-інфекцією генітального тракту,
лікувались з приводу виявлення у них хламідій, мікоплазм, уреаплазм та
трихомонад. Причому у 47 (85,5+4,7%) жінок І групи та у 44 (84,6+5,0%;
p>0,05) жінок ІІ групи мікрофлора ідентифікувалась в асоціаціях (рис.
1).

Рис. 1. Асоціації інфекційних агентів у жінок І та ІІ групи

У контрольній групі першовагітні склали 63,3+8,8%. В 13,3+6,1% випадків
у них мали місце лише поодинокі артифіційні аборти. Порівняно з цим у І
і ІІ групах відмічено високий рівень артифіційних абортів (І група –
36,4+6,5% та ІІ група – 36,5+6,7%; p>0,05) та 3 і більше самовільних
абортів (І група – 16,4+5,0% та ІІ група – 15,4+5,0%; p>0,05), а число
першовагітних було набагато нижчим, ніж в контрольній групі (І група –
21,8+5,6% та ІІ група – 19,2+5,5% (p>0,05) проти 63,3+8,8% (p<0,05) у контролі). Також у жінок І і ІІ групи в анамнезі спостерігались: патологія шийки матки (І група – 85,5+4,7% та ІІ група – 82,7+5,2%; p>0,05), сальпінгіт, оофорит (І група – 52,7+6,7% та ІІ група –
55,8+6,9% ; p>0,05), неплідність (І група – 23,6+5,7% та ІІ група –
21,2+5,7%; p>0,05). В середньому тривалість запального процесу
генітальних органів склала 2-3 роки (І група 52,7+6,7% та ІІ група
59,6+6,8%; p>0,05) і до року лише у 20,0+5,4% випадків в І групі та у
19,2+5,5% (p>0,05) в ІІ групі. Основними варіантами порушення
менструальної функції були: альгодисменорея (І група – 60,0+6,7% та ІІ
група 59,6+6,8%; p>0,05) та гіперменорея (І група – 10,9+4,2% та ІІ
група – 9,6+4,1%; p>0,05)

Враховуючи основну спрямованість проведеної наукової роботи, особливий
інтерес представляють дані про клінічний перебіг вагітності, пологів,
післяпологового періоду у жінок з перенесеним мікст-інфікуванням
генітального тракту. Так, після 20 тижнів вагітності у І групі частота
ФПН склала 29,1%, прееклампсії різного ступеня тяжкості – 20,0%, ХВУГ
плода – 29,1%, ЗВУР плода – 9,1%, загрози пізнього аборту – 12,7%,
загрози передчасних пологів – 9,1%.

Серед особливостей перебігу пологів у жінок зі змішаною інфекцією
генітальних органів в анамнезі (І група) слід відзначити досить високий
відсоток несвоєчасного відтікання навколоплідної рідини (27,3%),
патологічного преліменарного періоду (21,8%), первинної та вторинної
слабкості пологової діяльності (20,0%), передчасних пологів (12,7+4,5%)
та абдомінального розродження (9,1%).

В структурі показань до операції кесаревого розтину мали місце у 3
(5,5%) жінок ФПН з високим ризиком декомпенсації стану плода при
природному розродженні, у 1 (1,8%) – неплідність в анамнезі та у 1
(1,8%) пацієнток – репродуктивні втрати.

Серед основних особливостей оцінки стану новонароджених можна відмітити,
що 5 (9,1%) дітей від матерів з мікст-інфікуванням генітальних органів
народились в стані середньотяжкої асфіксії, а перинатальні втрати склали
– 1 (18‰) випадок. До того ж серед післянатальної захворюваності слід
відзначити високу питому вагу післягіпоксичної енцефалопатії у 8
(14,5%), гіпотрофії 1 ступеня – 9 (16,4%), гіпотрофії 2-3 ступеня – 5
(9,1%), респіраторного дистрес-синдрому – 7 (12,7%) та реалізації
внутрішньоутробного інфікування – 4 (7,3%).

В результаті дослідження клінічного перебігу післяпологового періоду
з`ясовано, що частота ранової інфекції у І групі склала 5 (9,1+3,8%),
субінволюції матки та лохіометри – 9 (16,4%). Так зване “чисте”
запалення ендометрію – гострий післяпологовий ендометрит був
встановлений у 2 (3,6%) в середньому на 3,3+0,5 добу післяпологового
періоду. Досить високий відсоток 11 (20,0%) у І групі склала
гіпогалактія.

Отже, як свідчать результати проведених клінічних досліджень, жінки, які
мають в анамнезі змішане інфікування генітальних органів, складають
групу високого ризику щодо розвитку ускладнень під час гестаційного та
післяпологового періоду. Загальноприйняті лікувально-профілактичні
заходи залишаються недостатньо ефективними, що, на нашу думку, вказує на
необхідність поглибленого вивчення стану основних функціональних систем
організму для з`ясування основних патогенетичних аспектів
вищеперерахованих ускладнень.

В результаті дослідження мікробіоценозу генітальних органів було
з`ясовано лабораторне одужання відносно хламідій, трихомонад, мікоплазм,
уреаплазм. Проте, порівняльний аналіз видового та кількісного складу
умовно-патогенної мікрофлори статевих органів у жінок І групи встановив,
що під час гестаційного періоду відмічено вірогідне збільшення
корінебактерій до 66,28+6,15% (p<0,05) та середнє число – до 2,86+0,26 lg КУО/мл (p<0,05); стрептококів до 21,55+2,15% (p<0,05) та середнє число – до 0,64+0,02 lg КУО/мл (p<0,05); ентерококів до 11,26+1,12% (p<0,05) та середнє число – до 0,44+0,01 lg КУО/мл (p<0,05); пептострептококів до 85,34+7,23% (p<0,05) та середнє число – до 4,24+0,48 lg КУО/мл (p<0,05); бактероїдів до 75,34+4,65% (p<0,05) та середнє число – до 3,32+0,42 lg КУО/мл (p<0,05); пропоніобактерій до 22,23+2,23% (p<0,05) та середнє число – до 0,86+0,06 lg КУО/мл (p<0,05) на фоні одночасного зменшення стафілококів до 24,23+2,11% (p<0,05) та середнє число – до 0,63+0,02 lg КУО/мл (p<0,05) та біфідобактерій до 33,34+3,34% (p<0,05) та середнє число – до 2,24+0,22 lg КУО/мл (p<0,05). В післяпологовому періоді у жінок І групи серед анаеробів найчастіше (94,28+8,86%; p<0,05) виявляли пептострептококи, кількість яких порівняно з І та ІІІ триместрами вагітності значно зросла та склала 7,66+0,71 lg КУО/мл (p<0,05). Бактероїди висівали в 87,68+7,24% спостережень в середній кількості 5,63+0,50 lg КУО/мл, що значно більше проти контрольної групи (p<0,05). Лакто- і біфідобактерії були виявлені значно рідше: 62,50+4,82% (p<0,05) та 38,03+3,42% (p<0,05), а пропіонібактерії – вірогідно частіше – до 25,09+2,52% (p<0,05). Серед аеробів звертає на себе увагу суттєвий ріст рівня ентеробактерій до 37,56+3,42% (p<0,05) та середня кількість до 1,28+0,10 lg КУО/мл (p<0,05) та грибів роду Candida до 12,08+1,24% (p<0,05) та середня кількість до 0,45+0,03 lg КУО/мл (p<0,05). Таким чином, відбулися зміни мікрофлори піхви по типу бактеріального вагінозу. В результаті проведених досліджень показано, що виражені зміни системного імунітету відмічені, починаючи вже з ІІ триместру вагітності. Зменшення IgА – у 1,8 рази (до 0,73+0,02 г/л), SіgA – у 1,6 рази (до 0,29+0,02 г/л) та одночасне збільшення IgG (до 11,41+0,04 г/л) i M (до 0,36+0,04 г/л) (p<0,05) порівняно з контролем. В свою чергу, у І групі функціональна активність лімфоцитів у РБТЛ з неспецифічним мітогеном ФГА була знижена до 49,32+1,47% (p<0,05) порівняно з контролем (p<0,05). У вагітних І групи зафіксовано вірогідне збільшення показників ЦІК до 77,18+1,83 од.опт.щільн. – у 1,4 рази (p<0,05) у ІІ триместрі та до 74,28+0,86 од.опт.щільн. – у 1,4 рази (p<0,05) у ІІІ триместрі, а також індексу міграції (ІМ) лімфоцитів до антигенів плаценти, нирок плода на всіх етапах дослідження (p<0,05), що вплинуло на ПКС у реакції РГМЛ (до 0,22+0,03), котрий також був вірогідно збільшеним відносно контрольного (p<0,05) – у 2,0 рази, причому ступінь сенсибілізації зростала зі збільшенням строку гестації в залежності від вираженості клінічних ознак ФПН. Також відбулося зниження – у 1,6 рази вмісту лізоциму у сироватці крові до 6,3+0,6 мкг/л (p<0,05) і піхвових виділень до 1,1+0,2 мкг/л – у 1,9 рази відносно відповідних поетапних показників у контролі. В результаті проведених досліджень з`ясовано, що найбільш виражені зміни процесів ПОЛ та АОСЗ відбулися у ІІІ триместрі. Вони полягали у достовірному збільшенні показників ДК до 4,36+0,21 ум.од., МДА до 12,91+0,54 мкмоль/г білка і ПГЕ до 14,47+0,11% (p<0,05) у відповідь на руйнуючу дію інфекційних агентів. У І групі не тільки не відбулося адекватної активації АОСЗ, але додатково проявилося зниженням діяльності окремих її ланок – СОД до 0,05+0,01 од/мг білка – у 2,0 рази і каталази до 29,81+0,57мкат/л. Це сприяло, на нашу думку, підвищенню активності лізосомальних ферментів – катепсину-Д до 5,95+0,48 ум.од./л.хв. – у 2,0 рази, КФ до 6,39+0,12 од/л – у 1,9 рази, а також активності АлАТ до 0,42+0,01 мккат/л – у 1,7 рази, що свідчить про провідну роль інфекції у виникненні дестабілізації біологічних мембран організму. ? ? c Ae ? o ? ? ? J I O h ? ? ? ? ??????? ??   c A A Ae ? o J O ?? ????? .O– ?1/4™-occcccoooooooooooooooooooo

-). На нашу думку, зростання концентрації Пл до 282,22+15,52 нмоль/л, а
концентрації Е3 і Кр відповідно до 210,37+15,44 нмоль/л і 1293,95+19,95
нмоль/л порівняно з контролем в 31-32 тижні свідчить про напруженість
компенсаторних реакцій ФПК. В 38-40 тижнів у І групі відбулося вірогідне
зменшення концентрації Пл до 250,16+10,53 нмоль/л, Е3 до 71,52+12,33
нмоль/л, Пг до 663,45+32,42 нмоль/л і Кр до 519,07+63,11 нмоль/л
(p<0,05), порівняно з контролем, що засвідчує зміни компенсаторних реакцій ФПК і розвиток ФПН. Звертає на себе увагу зменшення концентрації досліджених гормонів і в післяпологовому періоді: Прл до 54,05+18,31 нг/мл, естрогенів (Е2 до 20,63+2,85 нмоль/л і Е3 до 50,25+2,05 нмоль/л) та Кр до 519,07+63,11 нмоль/л (p<0,05). Вивчення показників ультразвукової фетометрії показало достовірне зменшення (p<0,05) окружності живота плода до 31,8+0,3, звідси коефіцієнт довжина стегнової кістки до окружності живота?100% (23,0+0,4) був достовірно збільшений порівняно з контролем (p<0,05), що свідчить про тенденцію розвитку асиметричної форми ЗВУР плода. Аналіз кардіотокографічних показників також свідчить про суттєву різницю стану плода у жінок з нормальним перебігом вагітності та вагітності на фоні перенесеного мікст-інфікування генітального тракту, де були виявлені суттєві порушення реакцій акцелерацій на КТГ – зменшення числа акцелерацій до 7,2+0,2 уд. за 30 хв. (p<0,05), зниження їх амплітуди до 15,3+1,4 уд. за хв., зменшення загальної і середньої тривалості акцелерацій до 21,5+1,4 с. і 195,3+27,2 с. (p<0,05) порівняно з нормою. У І групі з`ясувалося достовірне збільшення показників частоти децелерацій за 30 хвилин та амплітуди децелерацій за хвилину до 3,3+0,7 (p<0,05) порівняно з контролем. Дані результати свідчать, на нашу думку, про зниження реактивності серцево-судинної системи плода і є характерною ознакою хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода. Останнє підтверджується також вірогідним зменшенням (p<0,05) майже всіх показників біофізичного профілю плода відносно контролю. Вивчення психоемоційного стану показало, що серед жінок контрольної групи не спостерігалось ПЕН середнього і високого ступеня. Під час І триместру вагітності 13 (43,3+9,0%) жінок були в стані психоемоційної стабільності, а 17 (56,7+9,0%) в стані ПЕН легкого ступеня; у ІІ триместрі відповідно 16 (53,3+9,1%) і 14 (46,7+9,1%) жінок, у ІІІ триместрі – 15 (50,0+9,1%) і 15 (50,0+9,1%) жінок та у післяпологовому періоді – 14 (46,7+9,1%) і 16 (53,3+9,1%) жінок. Порівняно з цим при інфікуванні у І групі спостерігалася інша картина, що відображено на рис. 2. Одержані результати свідчать, що психоемоційний стан має тенденцію змінюватися у позитивний бік з ранніх строків вагітності до розродження і особливо важливо, що відмічається зменшення питомої ваги ПЕН високого ступеня за рахунок збільшення ПЕН легкого ступеня при малозмінному показнику ПЕН середнього ступеня. На нашу думку, у жінок з порушенням мікроекології статевих органів навіть без застосування спеціальної корекції психоемо-ційного стану відбуваються саморегулятивні процеси, котрі спрямовані на збалансовану діяльність біологічної системи мати-плацента-плід. В даній ситуації, на нашу думку, виникає гостра необхідність зміни тактики лікувально-профілактичних заходів під час гестаційного і післяпологового періоду із застосуванням психологічної допомоги. Рис. 2. Психоемоційний стан у жінок зі змішаним інфікуванням генітальних органів в анамнезі (І група) Таким чином, шляхом вивчення змін стану основних функціональних систем організму були уточнені деякі патогенетичні аспекти ускладнень у жінок з перенесеною змішаною інфекцією генітальних органів (рис. 3). Серед відмінних особливостей лікувально-профілактичних заходів, що проводилися у ІІ групі, слід відмітити вживання біологічно активної добавки “Нутрідофілус”, що нормалізувало діяльність природного захисту від шкідливих мікроорганізмів і створило сприятливе середовище для розмноження “корисних” бактерій в організмі, застосування НІЛВ на фоні вживання нових біологічно активних добавок – масла зародків пшениці, масла гарбузового та препарату ехінацеї пурпурової, підвищило початковий буферний об`єм антиоксидантного захисту. Побічних реакцій застосованої терапії у жінок ІІ групи не відмічено. Включення до лікувально-профілактичного комплексу методів раціональ-ної психокорекції підвищило саморегуляцію психічних і фізичних функцій організму, дозволило знизити фармакологічне навантаження, покращити діяльність всіх функціональних систем матері, особливо – фетоплацентарної та активізувало адаптивні механізми плода. Рис. 3. Деякі патогенетичні аспекти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, що перенесли змішане інфікування генітального тракту Аналізуючи безпосередньо перебіг вагітності у жінок з мікст-інфікуванням, слід вказати на зменшення питомої ваги ускладнень: загрози пізнього аборту – у 1,6 рази (з 12,7% до 7,7%), прееклампсії середнього та тяжкого ступеня – у 2,1 рази (з 20,0% до 9,6%), загрози передчасних пологів – у 1,6 рази (з 9,1% до 5,8%), хронічна гіпоксії плода – у 1,9 рази (з 29,1% до 15,4%), ЗВУР плода – у 2,4 рази (з 9,1% до 3,8%), ФПН – у 1,9 рази (з 29,1% до 15,4%), несвоєчасного вилиття навколоплідної рідини – у 2,0 рази (з 27,3% до 13,4%), кесарського розтину – у 2,4 рази (з 9,1% до 3,8%). Слід вказати на відсутність перинатальних втрат у ІІ групі, а також на зменшення частоти середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених – у 2,4 рази (з 9,1% до 3,8%) і гіпотрофії – у 1,9 рази (з 25,4% до 13,5%). На наш погляд, це можна пов`язати зі зниженням порушень в системі мати-плацента-плід у вагітних з інфікуванням генітального тракту, завдяки застосуванню нашої методики. Серед решти аспектів перинатальної захворюваності можна виділити: зменшення частоти післягіпоксичної енцефалопатії – у 1,9 рази (з 14,5% до 7,7%), реалізації внутрішньоутробного інфікування – в 1,9 рази (з 7,3% до 3,8%) та респіраторного дистрес-синдрому – в 3,3 рази (з 12,7% до 3,8%). Одержані дослідження підтверджують позитивний вплив запропонованого ведення вагітності на питому вагу перинатальної патології у жінок з порушенням мікробіоценозу генітального тракту. Основним підтвердженням клінічної ефективності комплексного підходу до зниження післяпологових ускладнень запального характеру є зменшення частоти ранової інфекції – у 2,4 рази (з 9,1% до 3,8%), субінволюції матки та лохіометри – у 2,1 рази (з 16,4% до 7,7%), вітсутності випадків ендометриту і зменшення такого ускладнення, як гіпогалактія, – у 2,1 рази (з 20,0% до 9,6%). В свою чергу, це сприяло зниженню післяпологового перебування в стаціонарі з 11,7+1,0 доби до 8,4+0,4 доби (p<0,05), що також доводить економічну ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу. Підтвердженням основних клінічних результатів є одержання мікробіологічних, імунологічних, біохімічних, функціональних та психологічних даних в динаміці вагітності та в післяпологовому періоді. Таким чином, як показали результати проведених досліджень, використання комплексного підходу до вирішення даної наукової задачі дозволяє суттєво знизити акушерську та перинатальну захворюваність й перебування хворих в стаціонарі. ВИСНОВКИ У дисертації наведене теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження кількості ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, патологічних станів плода та новонародженого у жінок, що перенесли змішане інфікування генітального тракту шляхом удосконалення лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення стану основних функціональних систем організму. За даними ретроспективного аналізу історій пологів жінок з мікст-інфікуванням генітального тракту найчастіше зустрічалися наступні ускладнення: прееклампсія (52,5%), ФПН (48,3%), загроза пізнього аборту (18,3%), несвоєчасне вилиття навколоплідної рідини (66,5%), патологічний преліменарний період (11,5%), слабкість пологової діяльності (44,3%), передчасні пологи (13,5%), абдомінальне розродження (33,4%), перинатальні ускладнення (135‰), субінволюція матки та лохіометра (16,3%). Установлено, що жінок після перенесеного мікст-інфікування генітального тракту хламідійної, мікоплазменої, уреаплазменої та трихомонадної етіології під час вагітності і після розродження спостерігається порушення мікробіоценозу піхви, при якому у кількісному і якісному відношенні вірогідно домінують різноманітні асоціації умовно-патогенної мікрофлори: бактероїдів (p<0,05), пептострептококів (p<0,05), пропіонбактерій (p<0,05), ентеробактерій (p<0,05), грибів роду Candida albіcans (p<0,05) при вірогідно знижених середніх кількостях лактобактерій (p<0,05) та біфідобактерій (p<0,05) порівняно з контрольною групою. Виявлено, що у вагітних зі змішаним інфікуванням генітального тракту в анамнезі з ІІ триместру спостерігається пригнічення функціональної активності лімфоцитів в РБТЛ з ФГА до 48,40+1,63% (p<0,05), зменшення продукції IgA – у 1,8 рази (p<0,05) та SIgA – у 1,6 рази (p<0,05) порівняно з контролем. Також встановлено вірогідне підвищення ПКС організму вагітної в РГМЛ до тканинних антигенів плода – у 2,0 рази (p<0,05) та рівня ЦІК – у 1,4 рази (p<0,05) на фоні пригнічення діяльності неспецифічної резистентності організму (зменшення вмісту лізоциму в сироватці крові – у 1,6 рази (p<0,05) та в піхвових виділеннях – у 1,9 рази (p<0,05). У породіль спостерігається імуносупресія за рахунок зниження лізоциму в сироватці крові – у 2,0 рази (p<0,05) та лізоциму в піхвових виділеннях в 3,0 рази (p<0,05); SIgA – у 1,6 рази (p<0,05) при одночасовому вірогідному збільшенні IgG до 12,05+0,03% (p<0,05), IgM до 1,49+0,02% (p<0,05) та підвищення рівня ЦІК до 85,33+2,21 од.опт.щільн. (p<0,05) порівняно з показниками контрольної групи. Уточнено, що наявність змішаного інфікування генітальних органів в анамнезі є головним чинником розладів метаболізму ПОЛ та зниження антиоксидантного захисту організму, що підтверджується вірогідним підвищенням показників: ДК до 4,36+0,21 ум.од., МДА до 12,91+0,54 мкмоль/г білка, ПГЕ до 14,47+0,11% та зниженням СОД до 0,05+0,01 од/мг білка, каталази до 29,81+0,57 мкат/л (p<0,05). При цьому відбувається активування маркерних лізосомальних ферментів у сироватці крові: кислої фосфатази до 6,39+0,12 од/л і катепсину-Д до 5,95+0,48 ум.од.л/хв порівняно з контролем. Уперше виявлено, що перенесене інфікування генітальних органів супроводжується порушенням діяльності психоемоційної системи. Під час І триместру в стані психоемоційної стабільності перебувало лише 3,6% жінок, ПЕН легкого ступеня – 14,5%, ПЕН середнього ступеня – 38,2%, ПЕН високого ступеня – 43,6% (p<0,05) жінок; у ІІ триместрі – 5,5%, 16,3%, 36,4%, 41,8% (p<0,05) відповідно; у ІІІ триместрі – 5,5%, 23,6%, 40,0%, 30,9% (p<0,05) та після розродження – 3,6%, 30,9%, 41,8%, 23,6% (p<0,05) відповідно. У динаміці вагітності відбувається зменшення питомої ваги ПЕН високого ступеня за рахунок збільшення ПЕН легкого ступеня при малозмінному показнику ПЕН середнього ступеня. Перенесена мікст-інфекція органів репродукції чинить негативний вплив на діяльність ФПК під час вагітності, що проявляється у ІІ триместрі зростанням концентрації Пл до 282,22+15,52 нмоль/л, а Е3 до 210,37+15,44 нмоль/л і Кр до 1293,95+19,95 нмоль/л (p<0,05), а у ІІІ триместрі – зменшенням Пл до 250,16+10,53 нмоль/л, а Е3 до 71,52+12,33 нмоль/л і Кр до 519,07+63,11 нмоль/л (p<0,05) відносно контролю. У післяпологовому періоді відбувається достовірне зменшення концентрації всіх досліджених гормонів порівняно з контролем (p<0,05). Дослідження біофізичного профілю плода – у 2 (3,6%) випадках свідчить про декомпенсований характер змін з боку діяльності його серцево-судинної системи. Розроблений науково-обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, який складається з корекції мікробіоценозу генітального тракту, неспецифічної імунотерапії, потужної антиоксидантної терапії та методів раціональної психокорекції, чинить позитивний ефект на діяльності основних функціональних систем організму й призводить в середньому до зменшення кількості акушерських і перинатальних ускладнень: прееклампсії середньо-тяжкого ступеня – у 2,1 рази, проявів ФПН – у 1,9 рази, загрози переривання вагітності в різні терміни – у 1,6 рази, несвоєчасного вилиття навколоплідної рідини – у 2,0 рази, оперативного розродження – у 2,4 рази, народження дітей в стані середньої і тяжкої асфіксії – у 2,4 рази, гіпотрофії – у 1,9 рази, післягіпоксичної енцефалопатії – у 1,9 рази, респіраторного дистрес-синдрому – у 3,3 рази, реалізації внутрішньоутробного інфікування – у 1,9 рази та відсутності перинатальних втрат; зменшення питомої ваги субінволюції матки та лохіометри – у 2,1 рази та відсутності випадків ендометриту. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Під час вагітності, починаючи з ІІ триместру: МЗП та МГ по 1 чайній ложці, 3-4 рази на добу, чергувати, курс – 20 днів, 1 раз на місяць; Нутрідофілус – по 1 капсулі 2 рази на день під час їжі на протязі всієї вагітності та по 1 капсулі (розчиненій у дистилірованій воді) на тампон інтравагінально впродовж 14 днів, 3 курси; низькоінтенсивне лазерне випромінювання після 20 тижнів вагітності, індивідуальний підбір методу та параметрів: внутрішньовенне лазерне опромінення крові апаратом АЛОК-1. Експозиція – 30`, ?-623,8; щільність потоку потужності 0,8-1,0 МВт/см2, 1 раз на добу, 3-5 сеансів; транскутанне опромінення крові в ділянці проекції лівої радіальної артерії, апаратом ЛГ-75. 14 мВТ/см2. Експозиція 10-15`, 1 раз на добу, 3-5 сеансів. методи раціональної психокорекції з І триместру вагітності. В післяпологовому періоді: МЗП – по 1 чайній ложці 3-4 рази на добу, чергувати з МГ по 1 чайній ложці 3 рази на добу впродовж 20 днів; Нутрідофілус – по 1 капсулі 2 рази на добу під час їжі 20 днів; Ехінацея-ратіофарм по 1 таб. 2 рази на добу 20 днів; НІЛВ апаратом АЛОК-1, опромінення шкіри промежини світоводом 10`, 3,5-5 мВТ/см2, 1 раз на добу, 7 сеансів. Застосування методу змінних частот, надсилання імпульсів лазерного випромінювання з 1 до 4 доби з ?-3000Гц, експозиція 0,5-2`; з 5 до 9 доби – з ?-150Гц, експозиція 2-5`; 0,3-5 мВТ/см2, 9 сеансів; методи раціональної психокорекції СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Астахов В.М., Билим Г.В., Билим А.В. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 3. – С. 85-89 (Обрала напрямок дослідження, провела клініко-статистичний аналіз, зробила висновки). Астахов В.М., Свиридова В.В., Былым Г.В. Этиология, патогенез, клиника, лечение и профилактика послеродового эндометрита на современном этапе // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. – 2000. – № 4 (9). – С. 77-84 (Здійснила літературний пошук, проаналізувала матеріал, зробила висновки). Астахов В.М., Билим Г.В., Єгорова М.О. Стан гормональних та психовегетативних реакцій у жінок з перенесеною мікст-інфекцією генітального тракту // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 4. – С. 120-124 (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, обгрунтувала висновки, доповіла на науково-практичній конференції, провела дискусію). Астахов В.М., Былым Г.В., Бацилева О.В. Новый взгляд на профилактику осложнений течения беременности, родов, послеродового периода у женщин с перенесенной микст-инфекцией генитального тракта // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К: Абрис. – 2001. – С. 36-39 (Провела обстеження, проаналізувала отримані результати, обгрунтувала висновки, оформила стендову доповідь, провела дискусію). Астахов В.М., Свиридова В.В., Байдала В.О., Билим Г.В., Погорілий М.М., Писачев С.О. Соціальні та імунологічні аспекти післяпологових та післявикидневих ендометритів у юних жінок // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т. 4, № 2-3. – С. 20-24 (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, зробила висновки, доповіла на науково-практичній конференції, провела дискусію). Астахов В.М., Свиридова В.В., Байдала В.А., Спалек А.А., Былым Г.В. Комлексная профилактика послеродовых эндометритов с учетом состояния антиоксидантной системы // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К: Фенікс. – 2000. – С. 520-522 (Провела обстеження, проаналізувала результати, обгрунтувала висновки, оформила стендову доповідь, провела дискусію). Астахов В.М., Билим Г.В., Абабкова Г.М., Свиридова В.В., Курілова В.Г. Імунний статус у жінок, які перенесли змішане інфікування генітального тракту // Вісник наукових досліджень. – 2002. - № 2. – С. 208-210 (Провела обстеження, проаналізувала зміни показників, сформулювала висновки, підготувала до друку). Свиридова В.В., Билим Г.В., Свиридов М.В. Імунологічні особливості акушерських гнійно-запальних захворювань // Львівський медичний часопис. – Т.VII, № 3. – 2001. – С. 89-91 (Провела імунологічне обстеження, проаналізувала матеріал, зробила висновки, доповіла на конференції, провела дискусію). Пат. 40986 UA, МКИ А61 М 25/00. Спосіб забирання матеріалу із порожнини матки та пристрій для його здійснення: Пат. 40986 UA, МКИ А 61 М 25/00 В.М. Астахов, Г.В. Билим (UA); Пріоритет № 2000127428; Заявл. 22.12.00; Опубл. 15.08.01; Бюл. № 7. – 1 с (Здійснила патентний пошук, підібрала матеріал, оформила заяву на винахід). Пат. 40160 UA, МКИ А61 К 9/127. Спосіб профілактики гострого післяпологового ендометриту: Пат. 40160 UA, МКИ А61 К 9/127 В.М.Астахов, Г.В.Билим, В.В.Свиридова (UA); Пріоритет № 2000074372; Заявл. 19.07.00; Опубл. 16.07.00; Бюл. № 6. – 1 с (Здійснила патентний пошук, підібрала матеріал, оформила заяву на винахід). Пат. 40245 UA, МКИ А61 К 35/78. Спосіб оптимізації репаративних процесів у рані: Пат. 40245 UA, МКИ N 5/067 Г.В.Билим, В.М.Астахов, В.В.Свиридова (UA); Пріоритет № 2000206119; Заявл. 31.10.00; Опубл. 16.07.01; Бюл. № 6. – 1 с (Здійснила патентний пошук, підібрала матеріал, оформила заяву на винахід). Астахов В.М., Свиридова В.В., Былым Г.В. Психосоматический портрет беременных группы риска по возникновению послеродовых воспалительных заболеваний // Вопросы экспериментальной и клинической медицины / Сборник статей. Вып.4, Т.1. – Донецк: ДонГМУ, 2000, – С. 3-6 (Провела клініко-психологічне дослідження, взяла участь у дискусії, підготовила до друку). Астахов В.М., Свиридова В.В., Былым Г.В. Комплексная профилактика послеродовых эндометритов с использованием ВЛОК на фоне природных биологически активных препаратов // Журнал акушерства и женских болезней. 2000. – Т. XLIX. – С. 5 (Провела клініко-лабораторне дослідження, провела дискусію, оформила тези доповіді). Свиридова В.В., Билим Г.В., Слюсарь Л.І., Курілова В.Г. Імунологічні особливості акушерських гнійно-запальних захворювань у жінок з ТORCH-інфекцією генітальних органів в анамнезі // Імунологія та алергологія. – 2001. – № 4. – С. 56 (Провела обстеження, проаналізувала результати, оформила тези доповіді). Астахов В.М., Былым Г.В., Бледнова Е.В. Состояние иммунитета и психо-вегетативных реакций у женщин с перенесенной микст-инфекцией генитального тракта // Материалы 4-го Рос. научного форума “Охрана здоровья матери и ребенка 2002”. – С. 29-30 (Провела обстеження, проаналізувала результати, оформила тези доповіді). АНОТАЦІЯ Билим Г.В. Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту в анамнезі. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Науково-дослідний інститут медичних проблем сім`ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України. Донецьк, 2005. Вивчені особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок зі змішаною інфекцією генітальних органів в анамнезі на підставі клініко-лабораторних мікробіологічних та функціональних методів дослідження. Показана роль порушень мікробіоценозу генітального тракту, системного та місцевого імунітету, метаболічних, гормональних, функціональних розладів та дезадаптивних змін стану психоемоційної системи у розвитку ускладнень. Запропоновані методи контролю за клінічним перебігом вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту в анамнезі. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти ускладнень на підставі корекції мікробіоценозу генітального тракту, застосування низькоінтенсивного лазерного випромінювання на фоні вживання природних біологічно активних препаратів та методів раціональної психокорекції. Ключові слова: вагітність, пологи, післяпологовий період, інфекція, ускладнення, профілактика, лікування. АННОТАЦИЯ Былым Г.В. Особенности течения беременности, родов, послеродового периода у женщин со смешанной инфекцией генитального тракта в анамнезе. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. - Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины. – Донецк, 2005. Научная новизна проведенных исследований заключается в том, что впервые установлена взаимосвязь между клиническими, микробиологическими, иммунологическими, метаболическими, гормональными, функциональными и психологическими показателями и смешанной инфекцией генитального тракта в анамнезе во время беременности и после родов. Это позволило расширить имеющиеся данные о патогенезе осложнений гестационного периода, родов и послеродового периода, а также научно обосновать необходимость разработки нового комплекса лечебно-профилактических мероприятий. Определена эффективность коррекции микробиоценоза генитального тракта, применения низкоинтенсивного лазерного излучения на фоне употребления биологически активных препаратов природного происхождения, а также методов рациональной психокоррекции. Показана роль нарушений микробиоценоза генитальных органов, системного и местного иммунитета, интенсификации пероксидации липидов, снижения актиоксидантной системы защиты организма, нарушений фетоплацентарной и психоэмоциональной системы в развитии осложнений как гестационного, так и послеродового периода у данного контингента женщин. Предложены методы контроля за клиническим течением беременности, родов и послеродового периода у женщин со смешанной инфекцией генитального тракта в анамнезе. Разработаны и внедрены практические рекомендации по снижению частоты осложнений путем применения низкоинтенсивного лазерного излучения на фоне употребления комплексных биологических препаратов и методов рациональной прихокоррекции. Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что качественный состав микрофлоры влагалища у женщин после перенесенных смешанных инфекций хламидийной, микоплазменной, уреаплазменной и трихомонадной этиологии характеризуется большим количество ассоциаций анаэробно-аэробных микроорганизмов: бактероидов, пептострептококков, пропионбактерий, энтеробактерий, грибов рода Candida albicans, гарднерелл при одновременном снижении среднего числа лакто- и бифидобактрий, что свидетельствует о развитии бактериального вагиноза. Определены закономерности и выявлены причинно-следственные связи нарушения деятельности основных функциональных систем организма: на фоне дизбиоза органов репродукции – иммунной, антиоксидантной, фетоплацентарной, психоэмоциональной, что сопровождается осложненным клиническим течением беременности, родов и послеродового периода, ухудшением адаптивных механизмов плода и новорожденного. Клинически обосновано применение лечебно-профилактического комплекса, основанного на принципах минимальной фармакологической нагрузки, направленного на нормализацию микробиоценоза генитальных органов и стимуляцию саморегулятивных процессов в основных функциональных системах организма путем усовершенствования традиционных лечебно-профилактических мероприятий с помощью пробиотика “Нутридофилус”, гелий-неонового лазера низкой интенсивности и короткой экспозиции на фоне употребления биологически активных препаратов – “Масла зародышей пшеницы”, “Масла тыквенного”, эхинацеи пурпурной, а также применение методов рациональной психокоррекции. Применение предложенного комплексного подхода к ведению беременности, родов и послеродового периода у женщин со смешанной инфекцией генитального тракта в анамнезе позволяет снизить частоту осложнений в среднем в 1,6-3,3 раза, что является экономически выгодно, просто в использовании и общедоступно. Ключевые слова: беременность, роды, послеродовый период, инфекция, осложнения, профилактика, лечение. SUMMARY Bilim G.V. Peculiarities of the сourse of pregnancy, delivery, postnatal period in women with mixed infection of the genital tract in anamnesis. – Manuscript. The thesis for submitting an academic degree of candidate of medical science, specialіty 14.01.01 – Оbstetrics and Gynecology. – Scientific Research Institute of Medical and Social Family Problems Donetsk State Medical University named after M.Gorky MPH of Ukraine. – Donetsk, 2005. The peculiarities of clinical course of pregnancy, delivery and postnatal period in women with mixed infection of the genital tract in anamnesis has been studied on the basis of clinical-laboratory microbiological and functional methods of the investigation. It has been shown the role of disorders of microbiocenosis of the genital tract, systemic and local immunity, metabolic, hormonal, functional disturbances and disadaptive changes of the state of psychoemotional system in the development of complications. The methods of the control for the clinical course of pregnancy, delivery and postnatal period in women with mixed infection of the genital tract in anamnesis were recommended. The practical recommendations concerning the lowering of the ocurrence of complication on the basis of the correction of microbiocenosis of the genital tract, the usage of low-intensive lazer radiation on the ground of the usage of natural biological-active preparations and methods of rational psychocorrection have been developed and introduced. Key words: pregnancy, delivery, postnatal period, infection, complications, prophylaxis, treatment. Перелік умовних скорочень АлАТ аланінамінотрансфераза АОСЗ антиоксидантна система захисту ДК дієнові кон'югати Е2 естрадіол Е3 естріол ЗВУР затримка внутрішньоутробного розвитку ЗПСШ захворювання, що передаються статевим шляхом ІМ індекс міграції Кр кортизол КТГ кардіотокографія МДА малоновий діальдегід НІЛВ низькоінтенсивне лазерне випромінювання ПГЕ перекисний гемоліз еритроцитів Пг прогестерон ПЕН психоемоційне напруження ПЕС психоемоційний стан ПКС показник комплексної сенсибілізації Пл плацентарний лактоген ПОЛ перекисне окислення ліпідів Прл пролактин РБТЛ з ФГА реакція бластної трансформації лейкоцитів з фітогемаглютиніном РГМЛ реакція гальмування міграції лейкоцитів СОД супероксиддисмутаза ФПК фетоплацентарний комплекс ФПН фетоплацентарна недостатність ЦІК циркулюючі імунні комплекси Ig імуноглобулін SІg секреторний імуноглобулін PAGE 21 ІІ група, n=52 І група, n=55 % Змішане інфікування генітального тракту (ЗПСШ) Антибіотикотерапія, фармакологічне навантаження Гормональний дисбаланс Інтенсифікація ПОЛ, зниження антиоксидантного захисту Функціональний дисбаланс основних систем організму Зміни імунної відповіді Порушення психо-емоційного стану Обтяжений преморбітний фон: високий рівень артифіційних абортів, порушення ментруальної функції, гормональний дисбаланс Зміни імунної відповіді по типу вторинного імунодефиціту Бактеріальний вагіноз Обтяжений перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та перинатальні ускладнення

Похожие записи