.

Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та корекція ускладнень у жінок із сифілісом в анамнезі (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
121 2956
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

БУЛДА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК :
618.39:616.972-08

Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та
корекція ускладнень у жінок із сифілісом в анамнезі

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти
ім. П.Л.Шупика МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

доктор медичних наук, професор Камінський В’ячеслав Володимирович,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ

доктор медичних наук, професор Жук Світлана Іванівна, Українська
Військово-медична академія МО України, професор кафедри військової
хірургії

доктор медичних наук, професор Квашенко Валентина Павлівна, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор
кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету
післядипломної освіти

Захист дисертації відбудеться 03.04.2008 року о 13-30_годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному
медичному університеті ім.. О.О.Богомольця МОЗ України за адресою:
01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 17, тел. 234-13-91

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного
університету ім.О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 01057, м. Київ,
вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий 29.02.2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент
Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження.

Упродовж останнього десятиріччя відбувся значний ріст сифілітичної
інфекції, в основному у населення репродуктивного віку. Сифіліс –
венеричне захворювання, збудник якого може уражати всі можливі органи і
обумовлює циклічну, хронічну інфекцію [ Чайка В.К., Квашенко В.П.,
2006р.]. Як хронічне системне захворювання сифіліс має найбільш важкі
наслідки для організму не тільки самої пацієнтки, але і її потомства. З
кожним днем збільшується число хворих, серед яких 8-12% складають
вагітні жінки [Короткий Н.Г., Чіненова Є.Г., 2000р.].

Серед основних причин даної тенденції виділяють погіршення матеріального
стану людей, появу соціально несприятливих прошарків населення, низький
рівень статевого виховання, лібералізацію статевих відносин тощо. Крім
того, збільшується і відсоток нелікованого сифілісу, який виявляється
вперше при постановці на облік вагітної в жіночі консультації.

Особливостями сучасного сифілісу є перевага прихованих рецидивних форм,
малосимптомний перебіг інфекції у вагітних [Айзятулов
Р.Ф., 1998р.].

Захворювання матері сифілісом має широкий спектр наслідків для плода і
новонародженого – від невиношування, мертво народження, значних проявів
хвороби до мінімальних клінічних симптомів та народження здорових дітей.
Шанси розвитку вродженого сифілісу у плода залежать не тільки від
терміну гестації, коли виявлено захворювання і розпочато лікування, але
і від стадії сифілісу у вагітної [Венцківський Б.М., Заболотна А.В.,
Зелінський О.О., Сенчук А.Я., 2007р.].

Поряд з цим вагітні, які перенесли сифілітичну інфекцію, складають
групу високого ризику щодо розвитку акушерської та перинатальної
патології: невиношування, плацентарної недостатності, затримки
внутрішньоутробного розвитку плода, маловоддя та багатоводдя,
внутрішньоутробної гіпоксії плода різного ступеню вираженості
[Жук С.І.,2006р.].

Суттєве зростання ролі інфекцій, в тому числі і сифілітичної, у
загальній інфікованості вагітних жінок сьогодні є можливим лише за умов
імунодефіциту. Класичною моделлю імуносупресії є вагітність, саме тому
поєднання вагітності та інфекції є особливо неблагоприємним. Відповідно
до сучасних поглядів інсектології, організм людини через свою еволюційну
“молодість” не встиг ще утворити ні з одним із цих агентів системи
рівноваги, що робить їх у різній ступені патогенними. Інфікувавшись один
раз, людина фактично ніколи з ними не розлучається і за певних умов
(стрес, вторинна інфекція, травма, вагітність) навіть через багато років
це може викликати серйозні ускладнення. Саме в цьому контексті вивчення
стану вагітної після перенесеної сифілітичної інфекції і стало предметом
нашого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри
акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної
академії післядипломної освіти ім.. П.Л.Шупика “Особливості перебігу
вагітності, пологів та післяпологового періоду, прогнозування та
профілактика ускладнень у вагітних з інфекціями, що передаються статевим
шляхом” (шифр теми ІПТ-47.1 – номер державної реєстрації 0101U004096).

Мета роботи: розробка патогенетично обґрунтованої профілактики
ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із
сифілісом в анамнезі.

Задачі дослідження:

Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей
перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із
сифілісом.

Вивчити та довести ефективність швидких тестів на сифіліс
(експрес-метод).

Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового
періоду та стан плода та новонародженого у жінок із сифілісом в
анамнезі.

Дослідити імунологічний статус вагітних, які мали сифіліс в анамнезі.

Комплексно дослідити функцію фетоплацентарного комплексу при вивченні
гормонального гомеостазу (прогестерону, естрадіолу, кортизолу,
хоріонічного гонадотропіну, естріолу), специфічних білків вагітності
(плазменного протеїду (ПАПП-А), плацентарного лактогену,
інсуліноподібного фактору росту (IGF-1)) у сироватці крові жінок
досліджуваних груп.

Розробити, науково обґрунтувати та впровадити в практику родопоміжних
закладів удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Об’єкт дослідження – перебіг вагітності, пологів, післяпологового
періоду та корекція ускладнень у жінок з сифілітичною інфекцією в
анамнезі та їх новонароджені.

Предмет дослідження: функціональний стан фетоплацентарного комплексу,
стан клітинного та гуморального імунітету, гормональний стан жінок із
сифілісом в анамнезі.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, гормональні, ехографічні,
імунологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Одержані нові дані про
особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із сифілісом в
анамнезі. Апробовано та доведено високу діагностичну цінність швидких
тестів на сифіліс. Вперше комплексно вивчено імунологічний статус жінок
з сифілісом в анамнезі. Вперше на сучасному рівні комплексно вивчено
стан системи “мати-плацента-плід” з урахуванням рівня гормонів,
специфічних білків вагітності, ферментів, апаратних методів дослідження
та імунного статусу і встановлено значне пригнічення вказаних
показників. На підставі результатів проведених досліджень запропонований
і впроваджений в практику лікувальних закладів патогенетичний підхід до
профілактики ускладнень вагітності та пологів у жінок із сифілісом в
анамнезі.

Практичне значення отриманих результатів. Використання комплексної
оцінки стану системи мати-плацента-плід дозволяє діагностувати вчасно її
порушення та при необхідності провести профілактичну корекцію.

Апробовано швидкі тести на наявність сифілітичної інфекції у вагітних і
отримано високу їх ефективність. Запропоноване патогенетично
обґрунтоване профілактичне лікування невиношування, плацентарної
недостатності та ЗВУР препаратами бластомуніл, дюфастон, плацента
композітум та коензим композітум. Результати дослідження впроваджено в
пологовому будинку №4 м. Київа, пологовому будинку №2 м.Києва, жіночій
консультації поліклініки №1 Дарницького району.

Результати наукових досліджень та матеріали дисертаційної роботи
використовуються у навчальному процесі на кафедрах: акушерства,
гінекології та репродуктології НМАПО, кафедрі акушерства і гінекології
№1 НМАПО.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений
інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за темою
дисертаційної роботи. Проведено аналіз та узагальнення сучасного стану
досліджуваної проблеми, самостійно виконано основні дослідження,
клініко-параклінічні обстеження, проаналізовані особливості гормональних
та імунологічних порушень у пацієнток з сифілісом в анамнезі.
Узагальнено, проаналізовано та викладено отримані результати,
сформульовано висновки, обґрунтовано практичні рекомендації. Підготовано
та опубліковано 6 наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки
дисертаційної роботи викладались і обговорювались на: засіданні
Асоціації акушерів-гінекологів м. Києва та Київської області (Київ,
2002, 2006); всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні
проблеми діагностики, лікування та профілактики сифілісу у вагітних та
дітей”(Луганськ, 2004 рік), конференції молодих вчених (Тернопіль,
2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт, 4 з яких
у фахових наукових журналах, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 141 сторінці
друку, складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та
методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення,
висновків та списку використаних джерел, що включає 182 джерела.
Ілюстрована 27 таблицями і 22 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження У відповідності з метою та задачами
наукового дослідження робота проводилась в 2 етапи. На першому етапі
ретроспективно проаналізовано 100 історій пологів жінок, які хворіють
сифілісом та 80 історій пологів здорових вагітних. На другому етапі
досліджено 120 жінок, з яких: основну групу склали 60 вагітних жінок із
сифілісом в анамнезі; до контрольної групи віднесено 60 вагітних жінок
без акушерської і соматичної патології.

Також досліджено 60 вагітних з сифілісом в анамнезі, які були розділені
на 2 групи:

Група І – 30 жінок – одержували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи;

Група ІІ – 30 жінок – яким здійснювали лікувально-профілактичні заходи
за розробленою авторською схемою.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводились згідно
наказом МОЗ України №582 та №620, та полягали у застосуванні
спазмолітинів, токолітиків, гормональних препаратів, комплексів
вітамінів та мікроелементів, препаратів, що покращують мікроциркуляцію.

Відмінними особливостями запропонованої нами методики є проведення
профілактично-лікувальних заходів під час вагітності у жінок з сифілісом
в анамнезі. До вищезазначеної традиційної терапії додатково призначали
імуномодулятор бластомуніл, дюфастон, плаценту композітум та коензим
композітум (антигомотоксичні препарати).

Зазначене лікування застосовували у терміни 14-16, 26-28, 32-34 тижня
вагітності.

В процесі обстеження вагітних визначали особливості анамнезу і
катамнезу, порівнювали показники соціального положення, фертильності,
паритету, перебігу попередніх вагітностей, пуерперального періоду, стан
новонароджених та результати об’єктивного, лабораторного та
інструментального обстеження. Отримані дані заносили у спеціально
розроблені анкети.

З метою оцінки стану фетоплацентарного комплексу проводили ультразвукову
фотометрію. Ультразвукові дослідження проводились на апараті “АLOKA
SSD-256”. Для оцінки внутрішньоутробного стану плода та скоротливої
діяльності матки кардіотокографічні дослідження – на фетальному моніторі
ВМТ. Визначення БФПП проводили транс- абдомінальним скануванням за
допомогою ультразвукового сканера.

Визначення показників імунограми виконували методом трьохкольорової
проточної цитометрії з використанням моноклональних антитіл. Препарат
досліджували в люмінесцентному мікроскопі, оснащеному фазово-контрастним
пристосуванням (“Люмам-Т3”). Оцінювали характеристики показників
імунограми: наявність і активність різних видів імунних клітин (СD), їх
абсолютні значення.

Для оцінки імунного статусу вагітних проводили кількісне визначення
IL-1b, IL-6 і TNF? в сироватці крові досліджуваних жінок
імуноферментним методом за допомогою тест-систем ТОВ “Протеїновий
контур” (С.-Петербург).

Більшість лабораторних досліджень виконували за допомогою методу ІФА.
Кількісне визначення прогестерону, плацентарного лактогену(ПЛ),
хоріонічного гонадотропіну, естріолу, естрадіолу, кортизолу в сироватці
крові проводилось методом твердофазного імуноферментного аналізу
(ELISA), сандвіч-типу з використанням наборів Рlacental Lactogen
Diagnostic Kit HPL EIA KIT (ВСМ-Diagnostic Systems Laboratories, США),
“Стероид ИФА-кортизол” (Санки-Петербург, Росія).

Концентрацію ПАПП-А, IGF-I в сироватці венозної крові визначали методом
твердофазного імуноферментного аналізу “сандвіч”-варіанту з
використанням моноклональних антитіл тест-системи – ферти тест М
(ДІА-М, Москва, Росія), ПАПП-А – Elisa (DSL Diagnostics), ІФА-наборів
для визначення IGF-I без екстракції (DSL-10-2600) (Diagnostic System
Laboratories, Техас, США) та ІФА-АД-цАМФ ( ДИА-М, Москва, Росія).

Ефективність лікування у жінок обох груп визначали за даними клінічних
проявів, об’єктивного обгляду, даних перебігу вагітності, пологів та
стану новонародженого, УЗД, КТГ та визначення в сироватці крові вмісту
прогестерону, ПЛ, естріолу, естрадіолу, кортизолу, ПАПП-А, IGF-I,
лімфоцитарних субпопуляцій, інтерлейкіну 1b (IL-1b), інтерлейкіну 6
(IL-6) і фактору некрозу пухлини ? (TNF?). Крім цього для оцінки
ефективності лікувальних заходів використовували достатньо інформативний
діагностичний метод кольпоцитологічного дослідження, який відображає
гормональну насиченість організму вагітної жінки. Для гормональної
цитодіагностики робили підрахунок клітин в мазку, реєстрували наявність
або відсутність складчастості клітин, розташування їх, наявність інших
елементів.

Дослідження проводились перед призначенням терапії і через 21 день
після застосування альтернативних методів лікування.

Отримані цифрові дані опрацьовували статистично з використанням сучасних
методів варіаційної статистики при допомозі програми Excel Microsoft
Office з застосуванням для абсолютних чисел критерію Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення. В результаті ретроспективного
аналізу встановлено, що особливостями перебігу сифілісу в сучасних
умовах є перевага прихованих рецидивних форм, малосимптомний перебіг
інфекції у вагітних. Наявність сифілісу у жінок часто реєструвалась під
час вагітності. Перебіг вагітності та пологів у жінок з різними видами
сифілісу в більшості випадків був ускладнений багаточисленними
патологічними станами.

Так, найчастіше у вказаної групи жінок мала місце анемія вагітних
(31,0%), загроза переривання вагітності (21,0%), плацентарна
недостатність (28,0%), токсикоз 1-ї половини вагітності (16,0%), ЗВУР
(22,0%) та внутрішньоутробна гіпоксія плода. Також було виявлено
маловоддя у 8,0% вагітних з сифілісом, багатоводдя – у 17,0%, пізній
гестоз – у 12,0%, пієлонефрит вагітних – у 5,0%, вади розвитку плода – у
4,0% та внутрішньоутробне інфікування плода – у 7,0%.

Щодо ускладнень під час пологів, то найчастіше мало місце передчасне
вилиття навколоплідних вод – 22,0%. Часто трапляється також раннє
вилиття навколоплідних вод – 17,0%, родовий травматизм (розриви шийки
матки, промежини, статевих губ) спостерігалися у 15,0% випадків,
аномалії відділення посліду – у 14,0% досліджуваних жінок. Також нами
констатовано аномалї скорочувальної діяльності матки у 6 жінок (6,0%) та
кровотечі у ІІІ-му періоді пологів у 2-х породіль (2,0%) внаслідок
гіпотонії матки.

Післяпологовий період у жінок, що хворіють сифілісом, супроводжувався у
7 породіль (7,0%) лактостазом, у 12 породіль (12,0%) – анемією і у 5
жінок (5,0%) – післяродовим ендометритом.

Другим етапом дослідження було вивчення особливостей перебігу
вагітності, пологів, післяпологового періоду,стану плода та
новонародженого у жінок із сифілісом в анамнезі. Середній вік жінок
складав 26,3±2,2 років. Так, в першу чергу необхідно відмітити велику
кількість безробітних у основній групі, що склало 33,33% в порівнянні з
контрольною, де ця цифра становила 26,67%. Встановлено достатньо високий
відсоток сифілісу в анамнезі у службовців – 15,0% та у різноробочих –
18,33% в порівнянні з контрольною групою відповідно 13,33% та 15,0%.

Початок менструальної функції в обох групах не відрізнявся і в
середньому складав 12-15 років. У більшості обстежених регулярний
менстру-альний цикл встановився відразу. Щодо початку статевого життя,
то у жінок основної групи він складав 15,8±1,3 роки, в той час як в
контрольній групі даний показник становив 18,6±1,4 роки. Дані показники
свідчать, що жінки основної групи, тобто ті, що мали сифіліс в анамнезі,
достатньо рано розпочали статеве життя, що могло спричинити їх
інфікування, в тому числі і сифілісом.

У ході досліджень були проаналізовані особливості репродуктивної функції
жінок даних груп. Звертає на себе увагу суттєво високий рівень
самовільних абортів (15,0% у жінок основної групи та у 11,67% жінок
контрольної групи практично здорових вагітних). Передчасні пологи ми
спостерігали в анамнезі у основній групі у 20,0% жінок і у контрольній
групі у 11,67% жінок.

Частіше всього в анамнезі мали місце запальні процеси репродуктивної
системи (35,0% у жінок основної групи та 26,66% у жінок контрольної
групи), патологічні зміни шийки матки (30,0% у жінок основної та 10,0% у
жінок контрольної групи). Проліферативні процеси матки були у 13,33%
вагітних основної групи та у 5,0% вагітних контрольної групи, перенесені
гінекологічні операції – у 5,0% жінок основної групи та у 6,66% жінок
контрольної групи.

Щодо перебігу вагітності у досліджуваних жінок, то анемія вагітних мала
місце у 30,0% у вагітних основної групи та 8,33% у вагітних контрольної
групи, загроза переривання вагітності у 21,67% вагітних основної групи
та 1,67% вагітних контрольної групи, плацентарна недостатність – у 25,0%
жінок основної групи та у 3,33% вагітних контрольної групи, ЗВУР – у
18,33% вагітних жінок основної групи та в жодному випадку в контрольній
групі практично здорових жінок. Токсикоз 1-ї половини вагітності
зустрічався у 15,0% в основній групі жінок із сифілісом в анамнезі та у
3,33% в контрольній групі. Маловоддя було діагностовано у 5,0% вагітних
основної групи та у 1,67% вагітних контрольної групи, багатоводдя – у
8,33% жінок основної групи та у 1,67% жінок контрольної групи.
Прееклампсія була діагностована у 11,67% вагітних основної групи та у
5,0% вагітних контрольної групи. Також ми спостерігали пієлонефрит
вагітних у 6,67% жінок основної групи та у 1,67% вагітних контрольної
групи.

За даними КТГ у плодів обстежуваних жінок із сифілітичною інфекцією в
анамнезі часто відмічається внутрішньоутробне страждання плода. При
аналізі базального ритму у вагітних основної групи ми виявили порушення
частоти серцевих скорочень у 6 (10,0%) вагітних і у 3 (5,0%) жінок
контрольної групи. Найбільш характерною патологічною ознакою була
тахікардія від 161 до 181 скорочення за хвилину і більше, яка була
відмічена в 4 (6,67%) спостережень у жінок основної групи і у 2 (3,33%)
вагітних контрольної групи. Брадикардія (нижче ніж 110 серцевих
скорочень за хвилину) визначена у 2 (3,33%) вагітних основної групи та у
жодної з вагітних контрольної групи.

При проведенні комплексної доплерографічної оцінки стану
матково-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу у досліджуваній
групі вагітних в 7(11,67%) жінок основної групи були виявлені
геодинамічні порушення, у жінок контрольної групи – в 3(5,0%) випадків.

При аналізі перебігу пологів встановлено, що передчасне і раннє вилиття
навколоплідних вод мало місце 33,33% у жінок основної групи та 6,67% у
вагітних контрольної групи, передчасні пологи у 10,0% жінок основної
групи та у 3,33% жінок контрольної групи, аномалії скорочувальної
діяльності матки у 11,67% в основній групі та 3,33% у жінок контрольної
групи, дефект посліду відмічено в 10,0% жінок основної групи та 1,67%
жінок контрольної групи. Кровотечі у ІІІ-у періоді пологів відмічались у
11,67% породіль основної групи та у 3,33% вагітних контрольної групи.
Родовий травматизм – у 6,67% жінок основної групи та у 3,33% жінок
контрольної групи. У 1-ї вагітної основної групи було передчасне
відшарування плаценти (1,67%).

В післяпологовому періоді у жінок основної та контрольної групи
діагностовано наступні ускладнення: післяпологовий ендометрит
спостерігався у трьох жінок основної групи (5,0%) та у жодному випадку
в жінок контрольної групи. Анемія – у 8,83% жінок основної групи та
1,67% жінок контрольної групи. Лохіометра була у 8,33% вагітних із
сифілісом в анамнезі основної групи та у 1,67% вагітних контрольної
групи. Післяпологовий період ускладнився розходженням швів після
оперативних втручань у 5,0% жінок основної групи.

Щодо новонароджених, то нами встановлено значно більшу кількість
розладів ЦНС у новонароджених жінок основної групи – 11,67% у дітей
основної групи та 8,33% у дітей контрольної групи. Двоє дітей (3,33%) у
жінок основної групи були незрілими.

Для вивчення функціонального стану системи мати-плацента-плід у вагітних
досліджуваних груп нами досліджено вміст гормонів у сироватці крові в
терміні вагітності 30 тижнів. У групі вагітних з фізіологічним перебігом
вагітності рівень прогестерону становив 620,45±32,19 нмоль/л. У групі
вагітних з плацентарною недостатністю ми виявили статистично достовірні
(рA D T „ † ? ? ? ? ’ ” ¬ O h +основної групи був дещо нижчий (12,63±2,76%), ніж у контрольній групі (14,42±1,97%) (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020