.

Особливості перебігу та лікування анемії, що зумовлена комбінацією дефіциту заліза і вітаміну В12 (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
160 3703
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут мікробіології та імунології імені І.І.Мечникова

КОРНІЙЧУК ОЛЕНА ПЕТРІВНА

УДК 616.34–008.87+616.33–002.44

Мікроекологія кишечнику на тлі хронічних запальних процесів і пухлин
травного тракту

03.00.07 – мікробіологія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

ХАРКІВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті

ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Данилейченко
Валерій Васильович, Львівський національний медичний університет ім.
Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології,
вірусології та імунології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бірюкова
Світлана Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти
МОЗ України, професор кафедри клінічної імунології та мікробіології;

доктор біологічних наук, професор Руденко Адель Вікторівна, Інститут
урології АМН України, завідуюча відділом мікробіології, вірусології та
мікології;

доктор медичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти
України Кременчуцький Геннадій Миколайович, Дніпропетровська державна
медична академія МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології,
вірусології та імунології.

Провідна установа: Інститут мікробіології і вірусології
ім.Д.К.Заболотного НАН України, м.Київ.

Захист дисертації відбудеться ” 29 ” грудня 2005р. о 11.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при Інституті
мікробіології та імунології імені І.І.Мечникова АМН України (61057,
м.Харків, вул. Пушкінська, 14/16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мікробіології
та імунології імені І.І.Мечникова АМН України (61057, м.Харків, вул.
Пушкінська, 14/16).

Автореферат розісланий ” 23 ” жовтня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради,

кандидат медичних наук, ст.н.с. Бруснік С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічні ураження травного тракту займають одне з
провідних місць в структурі загальної захворюваності і є поширеними
серед осіб будь-якого віку. В Україні захворюваність на рак товстої
кишки прогресує і сьогодні займає четверте місце в структурі
онкологічної захворюваності, через що проблема попередження цієї хвороби
є однією з найважливіших проблем медицини (Шпарик Я., 1997). За
1990-2000 роки середній показник поширеності по Україні цієї хвороби
зріс на 42,2%. Основними факторами ризику є неякісне харчування, стреси,
обтяжена спадковість (Голубчиков М.В., 2000). Оскільки нормальне
функціонування травного каналу передбачає участь симбіонтної мікрофлори,
мікроекологічні аспекти даної проблеми мають особливе значення.

Дослідження мікробіоценозу кишечника необхідне для вивчення пускових
механізмів хронізації захворювання і, можливо, проліферативного процесу.
При експериментальному моделюванні хронічного коліту з допомогою
хімічних чинників встановлено, що бактерії та їх продукти стимулюють
запальну реакцію. При одночасному застосуванні антибіотиків розвиток
коліту сповільнюється (Івашкін В.Т., 2002; Sharma S., 1995).

Участь мікроорганізмів кишечника в колоректальному туморогенезі доведено
в роботах Okada Y. et al.(1990), Parsonnet J. (1991). Відомо, що
застосування хіміо-терапевтичних препаратів широкого спектру дії знижує
вірогідність розвитку пухлинного процесу (Feltis B.A., Sahar D.A.
Saltzman D.A., 2002).

В абсолютній більшості випадків дисбактеріоз кишечника при хронічних
колітах супроводжується набуттям умовно-патогенними мікроорганізмами
хвороботворних властивостей, змінами антигенної структури бактерій
(Егоров А.М., Сазыкин Ю.О., 2000). Увага мікробіологів всього світу
прикута сьогодні до механізмів формування так званих “островів”
патогенності в генетичному апараті непатогенних мікроорганізмів, які
можуть утворюватися як в результаті генетичних переносів в мікробних
популяціях, так і активуватися різноманітними екзогенними і ендогенними
факторами – біологічними, хімічними, фізичними (Бондаренко В.М., 2003,
2004, 2005). Характер змін при цьому може носити несподіваний характер і
в контексті сказаного особливе значення мають питання дослідження
мікроекологічного статусу кишечника. Оцінка його значною мірою визначає
ризик розвитку хронічних запальних захворювань, які в свою чергу є тлом
для розвитку проліферативних процесів та малігнізації.

Доведено, що не тільки при хворобах кишечника, але й при захворюваннях
печінки і жовчевивідних шляхів може значно змінюватися видовий і
кількісний склад мікрофлори кишкового вмісту (Кудря Е.В., 1999, Куликов
А.Г., 2000).

Встановлення характеру і механізму впливу симбіонтної мікрофлори на
слизову оболонку кишечника необхідне для розробки основних
мікробіологічних критеріїв оцінки хронізації запальних станів в травному
каналі та ризику розвитку проліферативних процесів, визначення шляхів
попередження розвитку пухлин товстого кишечника.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексних науково-дослідних робіт на кафедрі
мікробіології Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького “Вітамінний статус та бактеріальна флора
шлунково-кишкового тракту при хронічних захворюваннях органів
травлення”, реєстраційний номер 0197U000590, 1996-2000 рр. та
“Клініко-експериментальне обґрунтування моніторинга діагностики і
лікування хвороб органів травної системи і гепатопатій”, реєстраційний
номер 0100U002267, 2000 –2004.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – мікробіологічна
характеристика екологічної ніші травного тракту людини на тлі запальних
захворювань та злоякісних новоутворень, означення раціональних підступів
щодо попередження і зниження ризику хронізації запальних та розвитку
пухлинних процесів товстої кишки.

Завдання:

Оцінити мікроекологічні зміни ареалу товстої кишки у хворих на хронічні
захворювання травного тракту – гепатобіліарної системи, тонкої та
товстої кишки – з проявами дисбіозу.

Охарактеризувати асоціативні взаємовідносини в мікробіоценозах товстої
кишки у хворих на злоякісні пухлини.

Вивчити мікробіологічні особливості бактерій роду Escherichia, які
колонізують малігнізовані та гістологічно незмінені ділянки товстої
кишки онкологічних хворих, за критеріями фагової приналежності,
антигенної структури, антагоністичних властивостей та чутливості до
антибіотиків.

Означити в порівнянні адгезивні властивості мікроорганізмів, які
колонізують малігнізовані та незмінені ділянки товстої кишки
онкологічних хворих, а також поверхню аденокарцином з різним ступенем
диференціації клітин.

Встановити плазмідний спектр бактерій роду Escherichia, вилучених з
слизової оболонки малігнізованих та гістологічно незмінених ділянок
товстої кишки онкологічних хворих.

Провести паралелі між плазмідним спектром та фаготипами ешерихій,
ізольованих з малігнізованих та гістологічно незмінених ділянок слизової
та просвіту товстої кишки онкологічних хворих.

Вивчити в експерименті мікроекологічні зміни на різних етапах розвитку
пухлини (карциноми Ерліха) в звичайних умовах та при
обмеженні/виключенні бактероїдної ланки.

Охарактеризувати в порівнянні спектри вищих жирних кислот сироватки
крові та продуктів метаболізму мікробів на тлі злоякісних захворювань у
людей і експериментальних тварин.

Розробити критерії ризику та передумов розвитку злоякісних новоутворень
в товстій кишці на основі моніторингу мікробіологічних, цитологічних і
біохімічних показників.

Предмет дослідження – зміни мікробіоценозу кишечника в осіб з
хронічними, запальними і проліферативними процесами товстої кишки, а
також експериментальних тварин – носіїв карциноми Ерліха; біологічні
особливості бактерій-симбіонтів (серогрупа, фаготип, плазмідний спектр,
адгезивні, антагоністичні властивості та чутливість до антибіотиків),
зміни жирнокислотного спектру сироватки крові пацієнтів та
експериментальних тварин.

Об’єкт дослідження – мікроорганізми, вилучені з організму людей та
експериментальних тварин, сироватка крові, суміш метаболітів бактерій.

Методи дослідження – мікробіологічні, цитологічні, електрофоретичні,
метод газорідинної хроматографії, електронної мікроскопії.

Наукова новизна одержаних результатів. Доведено, що при хронічних
запальних процесах проксимального і дистального відділів травного каналу
запальна реакція формується на тлі активації опортуністичних аеробних та
анаеробних бактерій, а також пригнічення біфідо- та лактофлори.
Встановлено, що за наявності проліферативних процесів у товстій кишці
кількісний і видовий склад мікрофлори значною мірою залежить від
етапності їх прогресування, і якщо спочатку кількість облігатних
анаеробів суттєво не змінюється (або зростає популяційний рівень
бактероїдів), то в подальшому відбувається активація опортуністичних
аеробних бактерій на тлі підвищення мітотичного індексу епітеліальних
клітин.

При дослідженні сироватки крові та в експерименті на моделі пухлинного
процесу з допомогою карциноми Ерліха вперше доведено, що зміни
мікробіоценозу кишечника відбуваються на тлі змін з боку жирнокислотного
спектру сироватки крові. Так, зниження вмісту олеїнової кислоти як в
сироватці онкологічних хворих і експериментальних тварин, так і в суміші
метаболітів бактерій, висіяних з калу, відбувається за активації
грамнегативних аеробів. Показано, що для проліферативних процесів
товстої кишки характерне підвищення коефіцієнту відношення лінолевої
кислоти до арахідоновї в сироватці хворих та в суміші метаболітів
бактерій, виділених з випорожнень онкологічних хворих.

Встановлено популяційну неоднорідність ешерихій, що колонізують кишку
при пухлинному процесі: в залежності від ступеня диференціації
колоноцитів : нормальна слизова, високо-, помірно чи
низькодиференційован аденокарцинома. Ізольовані з вказаних ділянок
ешерихії відповідно відрізняються за фаготипом, серогрупою, адгезивними
і антагоністичними властивостями. Плазміди розміром >141 тпн виділено з
ешерихій, що колонізують нормальну слизову кишки, але їх не означено у
просвітних та “пухлинних” ізолятів кишкових паличок.

Визначено, що для ешерихій, якими контамінована поверхня пухлини,
характерні плазмідні комплекси, які містять генетичні елементи двох
розмірних класів – 2,23-4,80 тпн та 47,80-66,0 тпн. Встановлено
взаємозв’язок між плазмідним спектром і фаготипами ешерихій. Доведено
можливість хромосомної локалізації статевого фактора для ешерихій, що
колонізують нормальну (немалігнізовану) ділянку слизової кишки, ураженої
проліферативним процесом.

Вперше показано роль E.coli з відповідною плвзмідною та фаговою
харак-теристикою як показника хронізації патологічного процесу з
наступною малігнізацією для осіб з захворюваннями травного тракту.

Доведено можливість використання показників вмісту вищих жирних кислот
в біологічному матеріалі (сироватка крові, продукти метаболізму
бактерій, виділених від хворих) як маркерів проліферативного процесу.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті виконання роботи
отримано результати, які можуть бути використані при діагностиці
дисбіотичних станів та прогнозуванні їх перебігу, при проведенні
моніторингу хронічних захворювань товстої кишки.

Розроблено і впроваджено експрес-метод виявлення бактероїдів у
клінічному матеріалі, що необхідно при діагностиці дисбактеріозів а
також може широко застосовуватися при мікробіологічній діагностиці
анаеробної інфекції (Пат. 64113 Україна, C12Q1/00. Спосіб виявлення
життєздатності бактерій у клінічному матеріалі для індикації анаеробів /
В.В. Данилейченко, О.П.Корнійчук, А.О.Гарбузов /UA/.–№2003010174;
Заявлено 08.01.2003; Опубл. 16.02.2004, бюл.№2). Отримані показники
мікро-біоценозу при хронічних запальних захворюваннях травної системи
покладено в основу інформаційних матеріалів щодо визначення груп ризику
на предмет розвитку онкологічних захворювань товстої кишки. Дано
рекомендації відносно діагностики та визначення основних критеріїв
оцінки хронічних запальних захворювань травного тракту з позиції
мікроекологічних змін, що ведуть до розвитку проліферативних процесів.

Визначено мікробні асоціації, а також профіль довголанцюгових жирних
кислот, що може бути використано відповідно як біологічний і ліпідний
маркери при формуванні груп ризику щодо можливості розвитку
проліферативних процесів.

Розроблено інформаційні матеріали з рекомендаціями показань і умов
проведення курсу санаторно-курортного лікування у хворих з хронічними
запальними процесами травного каналу, а також щодо визначення груп
ризику на предмет розвитку онкологічного процесу в товстій кишці. Видано
відповідні інформаційні листи: “Вплив факторів санаторно-курортного
лікування на мікробіоценоз кишечника і рекомендації щодо призначення
комплексної і поєднаної терапії на курорті “Трускавець” (Київ, 2004.
Автори : Корнійчук О.П., Данилейченко, Вдовиченко В.І., Денисюк Я.С. та
інші), інформаційний лист №254-2002 “Особливості дисбіозу, які
підвищують ризик розвитку пухлин кишечника, і рекомендації щодо його
профілактики” (Київ, 2002. Автори: Корнійчук О.П., Данилейченко В.В.,
Вдовиченко В.І., Січкоріз Л.О., Гарбузов А.О.).

Результати досліджень впроваджено в практику ряду лікувальних закладів
(Львівська міська клінічна лікарня швидкої допомоги, Львівська обласна
клінічна інфекційна лікарня, клінічний санаторій “Каштан” ЗАТ
“Трускавецькурорт”), а також в навчальний процес Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького,
Дніпропетровської державної медичної академії, Тернопільської державної
медичної академії імені І.Я.Горбачевського, Харківського державного
медичного університету, Вінницького національного медичного
університету, Буковинського державного медичного університету.

Результати дослідження ввійшли в Реєстр галузевих нововведень.
2001.–вип. реєстру №14-15.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено напрямок
наукового дослідження, поставлено мету та розроблено задачі для її
досягнення, визначено методичні основи та підходи при вирішенні завдань.

Особисто автором в повному об’ємі проведено бактеріологічні дослідження
мікробіоценозу кишечника пацієнтів з хронічними запальними процесами
травного каналу, печінки, жовчевивідних шляхів та онкологічних хворих.

Здобувач визначила необхідність дослідження плазмідного спектру,
фаготипів та ультраструктури виділених штамів мікроорганізмів, а також
проведення хроматографічного дослідження відповідного біологічного
матеріалу на предмет його жирнокислотного спектру.

За консультативною допомогою д.б.н. Товкача Ф.І. автор дослідила
плазмідні спектри та фаготипи виділених штамів мікроорганізмів. Особисто
підготувала зразки для проведення електронномікроскопічного дослідження
ультраструктури ешерихій, а також хроматографічного дослідження
сироватки крові та суміші мікробних метаболітів, брала безпосередню
участь в їх описуванні, самостійно обробила результати.

Автором проведено математичну обробку та аналіз отриманих показників.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи
оприлюднено на І(ІХ) Установчому з’їзді товариства мікробіологів України
(Чернігів, 2000), Міжнародній науковій конференції “Стратегія і тактика
боротьби з інфекційними захворюваннями” (Харків, 2001), Міжнародній
науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи фармакотерапії
захворювань органів травлення” (Полтава, 2001), “Postepy w leсzeniu
choreb watroby. Progress and Prospects in liver diseases treatment
(Szczecin, 1995); Першому конгресі гастроентерологів (Дніпропетрвськ,
1995), Фальк-симпозіумах (Санкт-Петербург, 1996; Львів, 1997), Світовому
конгресі гастроентерологів (Відень,1998), регіональній конференції
“Гігієнічні проблеми сучасного суспільства” (До 100-річчя кафедри
загальної гігієни ЛДМУ, Львів, 1999), Міжнародній конференції “Zakazenia
ogulnoustrojowe – wspolczesne zagrozenie: Wybrane zagadnienia”
(Warszawa., 2001); Першій Львівсько-Люблінській конференції з
експериментальної та клінічної біохімії (Львів, 2000), Другій
Львівсько-Люблінській конференції з експериментальної та клінічної
біохімії (Люблін, 2001 р.); засіданні Львівського обласного товариства
гастроентерологів (1999); Всеукраїнській науково-практичній конференції
з міжнародною участю “Гнійно-септичні ускладнення в хірургії. Нові
технології в хірургії ХХІ століття” (Івано-Франківськ.– Яремча., 2002);
Міжнародній конференції, присвяченій 120-річчю з Дня народження
Р.С.Вайгля “Мікроорганізми в патогенезі і їх лікарська резистентність”
(Львів, 2003); Міжнародній науковій конференції “Актуальні питання
боротьби з інфекційними захворюваннями” (Харків, 2003); Установчому
з’їзді біологів клітини (Львів, 2004); Міжнародній науково-практичній
конференції “Пробіотики – ХХІ століття. Біологія. Медицина. Практика”
(Тернопіль, 2004); ІІ з’їзді товариства мікробіологів України (Одеса,
2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 38 наукових праць, з яких
25 статей у провідних фахових виданнях ВАК України, 10 тез у збірниках
праць міжнародних та всеукраїнських конференцій та з’їздів. Одержано
патент України №2003010174 (2004) “Спосіб виявлення життєздатності
бактерій у клінічному матеріалі для індикації анаеробів”

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 300
сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури,
матеріалу та методів дослідження, семи розділів власних досліджень,
обговорення результатів, висновків, списку використаних джерел
літератури (297 джерел). Дисертація ілюстрована 67 таблицею і 36
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В огляді літератури висвітлено питання, що стосуються значення і місця
симбіонтної мікрофлори кишечника при хронічних запальних захворюваннях
травного тракту, змін мікробіоценозу кишечника при проліферативних
процесах, шляхів попередження розвитку вказаних захворювань. Означено
напрямки вивчення.

Матеріал та методи дослідження. Вивчено мікроекологічний статус 637 осіб
з хронічними захворюваннями травної системи (хронічними ентеритами,
колітами, хворобами гепатобіліарної системи, проліферативними процесами
в товстій кишці). З врахуванням того, що окремі групи хворих були
обстежені в динаміці їперебігу їх захворювання, проведено 847 досліджень
мікробіоценозу кишечника. Частина ізольованих з кишечника штамів
ешерихій (255 штамів) і опортуністичних ентеробактерій (655 штамів) були
піддані детальному вивченню.

Експериментальні дослідження проведено на 164 білих мишах.

Для дослідження використовували клінічний матеріал – випорожнення від
хворих з різними захворюваннями травної системи і практично здорових
людей, їх сироватку, експериментальний матеріал – випорожнення і
сироватка тварин. Для мікробіологічного дослідження використовували
також матеріал, забраний інтраопераційно, – вміст кишки і слизову
оболонку кишечника і тканину пухлини.

Проведено патоморфологічне дослідження тканини товстої кишки для оцінки
ступеня диференціації атипових клітин епітелію (лабораторія кафедри
патологічної анатомії Львівського медуніверситету) і порівняння із
змінами біологічних особливостей мікроорганізмів-симбіонтів, а також
підрахунок мітотичного індексу для оцінки активності проліферативних
процесів.

Мікробний пейзаж кишечника організму людини і експериментальних тварин
досліджували класичним методом шляхом кількісного посіву на
диференційно-діагностичні та селективні поживні середовища згідно з
наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 535 від 22 квітня 1985 р.
“Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження,
які застосовуються в клініко-діагностичних лабораторіях
лікувально-профілактичних установ та “Визначника бактерій Берджі”(1997).

Для виділення і подальшого дослідження облігатної анаеробної мікрофлори
бактероїдної та клостридіальної ланок застосовували системи для
культивування та біохімічної ідентифікації анаеробів виробництва фірми
BioMerieux® (Франція). Для ідентифікації ентеробактерій застосовували
комерційні тест-системи Мікро-Ла-Тест продукції АТ “Лахема”® (Чехія).

Для характеристики штамів ешерихій, виділених від хворих, про-водили
встановлення їх серогрупи, адгезивних властивостей за Бріліс В.І. із
співавт. (1984), антагоністичної активності методом відтермінованого
антагонізму за Солодовниковим Ю.П. із співавт.(1971), чутливості до
антибіотиків у відповідності з методичними рекомендаціями
“Диско-дифузионный метод определения чувствительности микроорганизмов к
антибиотикам” (Красноярск, 2003) та відповідно до рекомендацій NNCLS
(8th ed.) від 2003 р.

Частину роботи, що стосувалася дослідження плазмідного спектру та
фагової характеристики бактерійних ізолятів, проведено в лабораторії
генетичних досліджень Інституту біології клітини НАН України. Вивчення
плазмідного спектру ешерихій проводили з використанням класичних
підходів, аналізували фореграми і визначали молекулярну масу
позахромосомних структур з використанням параметрів маркерних плазмід.
Типування кишкових паличок, виділених від онкологічних хворих, проведено
з використанням бактеріофагів Т4, Т7, MS2, T2.

Вивчення ультраструктури мікроорганізмів проведено в лабораторії
електронної мікроскопії Львівського національного медуніверситету ім.
Данила Галицького. Опис електронограми з вимірюванням окремих
ультраструктурних утворень проводили в порівнянні із стандартним
лабораторним штамом ешерихії К12.

Для контролю впливу мікробіологічних змін на функціонування кишечника і
інтерпретації дисбактеріальних змін проводили копрологічне дослідження
за загальноприйнятою методикою.

Жирнокислотний спектр сироватки експериментальних тварин і людей, в яких
вивчали мікроекологічний статус кишечника, а також суміші метаболітів
бактерій, виділених з кишечника, досліджували методом газо-рідинної
хроматографії за Рівісом Й.Ф. у Львівській академії аграрних наук НАН
України. На хроматографі “Хром-5” отримували піки вищих жирних кислот
загальних ліпідів (етирифікованих і неетирифікованих).

Математичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою пакету
прикладних програм для обробки наукових медико-біологічних досліджень
(Лапач С.Н. та співавт., 2000).

Результати досліджень та їх обговорення. В першому розділі власних
досліджень, присвяченому вивченню мікроекологічного статусу в осіб з
хронічними неінфекційними запальними захворюваннями травного каналу
встановлено відмінності у мікробіоценозах кишечника при хронічних
запальних процесах, що поширюються на різні відділи травного тракту.
Ступінь дисбактеріозу визначався з урахуванням клінічних проявів.

Відмічено, що при хронічних захворюваннях проксимальної частини травного
каналу зміни з боку мікрофлори, що заселяє 12-палу кишку, відрізняється
від дисбіотичних змін в тонкій кишці. В цілому кількісні рівні
облігатної і факультативної симбіонтної мікрофлори в осіб з ентеральним
синдромом були дещо вищими, ніж у хворих з дуоденітом. Частіше виявляли
дисбактеріоз ІІІ ступеня. Так, дуоденіти при зниженні кількісного рівня
біфідо- і лактофлори у 5 і 7,5 разів відносно мікробіологічних
показників осіб з ентеритом характеризувалися вищою частотою висівання
грамнегативних неферментуючих паличок (23,5% проти 2,5%), ентерококів і
клостридій (60% проти 48%). В той час, як при ентеральному синдромі
чітко визначено активну проліферацію умовно-патогенних ентеробактерій.

В осіб з колітами характеристика дисбактеріозу залежала від клінічних
проявів. Так, при колітах з констипаційним синдромом на фоні різкого
зниження кількості бактерій родів Bifidobacterium i Lactobacillus до 6,0
lgКУО/г, при достатній кількості ешерихій спостерігалося зростання
кількісного рівня облігатних анаеробів: бактероїдів у 10 разів в
порівнянні з відповідним показником осіб з ентеритом та клостридій –
майже у 40 разів. Частіше висівали гемолітичні ешерихії (44,4% проти
24,4% в осіб з проносами) та бактерії неферментуючої групи (18,0% проти
8,8%). Серед останніх виявляли P.aeruginosa, P.putida, A.calcoaceticus,
а також ентеробактерію з слабою ферментативною активністю – P.
agglomerans.

У хворих з колітами, що супроводжуються діарейним синдромом, на фоні
помірного зниження кількості біфідобактерій активнішими були
цитратасимілюючі бактерії, частота висівання яких зросла з 32% до 40% (в
порівнянні з показниками осіб з констипаціями).

Таким чином, запальна реакція, що розвивалася в осіб з ураженням
дистальної частини травного каналу (дистальний відділ тонкої кишки,
товста кишка), супроводжувалася активацією грамнегативної аеробної ланки
мікробіоценозу кишки (ентеробактерії, слабоферментуючі ггрупи
мікроорганізмів) чи грамнегативної анаеробної ланки (бактероїди).

Встановлено відмінності у видовому спектрі бактероїдів, які висівалися в
осіб з хронічними колітами, при різних клінічних проявах (табл. 1).

Таблиця 1

Видовий склад неспороутворюючих грамнегативних анаеробів, виділених при
колітах від осіб з дисбактеріозом І-го і ІІ-го типу (%)

Вид мікроорганізму І (закрепи)-81 особи ІІ (діареї) –45 осіб

B. ovatus 13 9

B. vulgatus 18 16,7

P. disiens 13 16,7

B.distasonis 9 16,7

B.thetaiotaomicron 9 9

P.asaсcharolytica 9 9

B.fragilis 9 9

B.stercoris 18 9

Інші анаероби 2 4,9

Участь мікрофлори кишок в печінково-кишковому обміні жовче-вих кислот
пояснює її залежність від стану печінки та жочевивідних шляхів. В
більшості осіб з хронічними запальними процесами гепатобіліарної системи
кількісний рівень біфідо- та лактофлори виявився достатнім. Проте при
дослідженні коліформної мікро-флори, яка бере участь в синтезі і
перетворенні холестерину, виявлено деякі відмінності в порівнянні з
контролем. Так, при нормальних кількісних рівнях висівання типових
ешери-хій в 36% осіб з гепатитами і в 34,4% осіб з хронічним
холециститом відповідно на 2-3 порядки був вищим кількісний рівень
кишкових паличок із зниженою біохімічною активністю. В 62,5% осіб з
хронічним холециститом на 19,9% в порівнянні з контролем висіяно більшу
кількість їх гемолітичних форм. Підвищення частоти висівання і
кількіс-ного рівня (до 5,8±0,70 lg КУО/г проти 3,8±0,40 в контролі)
стафілококу в кишковому вмісті пояснює участь кокової ланки у розвитку
холециститу. Вдвічі частіше в осіб з хронічними захворюваннями
гепатобіліарного тракту виявляли клостридії, які завдяки дегідрогеназній
активності мають відношення до ініціювання проліферативних процесів.

Отже, при хронічних запальних процесах проксимальної частини травного
каналу (дуоденіт, холецистит, гепатит) має місце зростання кількісних
показників грампозитивної симбіонтної мікрофлори – як аеробної ланки
(стафілококу, ентерококу), так і анаеробної (клостридій). Як і при
колітах, має місце активація грамнегативних слобоферментуючих видів
мікроорганізмів.

Дослідження впливу на мікробіоценоз кишечника хіміотерапев-тичних
препаратів різних груп при вивченні постмедикаментозних дисбактеріозів
показало, що пригнічення аеробної ланки мікрофлори при вживанні
невіграмону є менш клінічно значимим для розвитку дисбіозу та хронізації
процесу, ніж зниження кількісного рівня анаеробів (при застосуванні
метронідазолу).

В другому розділі дисертаційної роботи, присвяченому дослідженню
мікробіологічного пейзажу кишечника при онкологічному процесі,
обстежених осіб поділено на дві групи за направленістю бактеріологічних
змін. Для групи І характерно зміщення активності мікрофлори за
кількісним превалюванням відповідної ланки у бік анаеробів
(біфідобактерій, лактобактерій, бактероїдів), а для групи ІІ – у бік
грамнегативної аеробної мікрофлори (в основному ешерихій) і коків. В
осіб групи І бактероїди висіяно в кілкості 8,83 lg КУО/г, а в осіб ІІ
дослідної групи – 6,44 lg КУО/г, біфідо- та лактобактерії – у 5-10 разів
меншій кількості, ніж від осіб І групи. Показники неферментуючих
грамнегативних паличок мають однонаправлений характер (рис. 1).

Рис.1.Зміни мікробіоценозу кишок у хворих з пухлинами товстого кишечника

(популяційний рівень основних мікроорганізмів-симбіонтів у lgКУО/г

Порівняльний аналіз показників мікроекологічного статусу кишечника при
різних хронічних захворюваннях травного каналу і гепатобіліарної системи
та онкологічних хворих дозволив визначити, що зміни мікробіологічних
показників при проліферативному процесі та зміни з боку мікробіоценозу
осіб з хронічними колітами, що супроводжуються констипаціями (група І),
мають однонаправлений характер, що і визначає найвищий ризик розвитку
пухлин в осіб вказаної групи. Зафіксовано близькість мікроекологічних
змін, які визначають ризик розвитку раку товстої кишки серед
онкологічних хворих групи І та осіб з гепатитом і холециститом.

Кількісне вираження ступеня ризику розвитку проліферативних процесів,
які розвиваються на тлі хронічних запальних захворювань травного тракту,
визначено у вигляді коефіцієнта кореляції. Отримано показники з різним
ступенем корелятивного зв’язку, які коливаються від 0,17 до 0,97.
Кількісні показники дозволили встановити послідовність зростання ризику
розвитку раку товстого кишечника і хронічних захворювань травної
системи: хронічний коліт з констипаційним синдромом (0,97), гепатит
(0,96), холецистит (0,94), дуоденіт (0,84) хронічний коліт з діарейним
синдромом (0,33), ентеральний синдром (0,17). Сила зв’язку при
встановленні вказаного коефіцієнта для показників онкохворих групи ІІ є
слабою і послідовність зростання ризику раку товстої кишки є дещо іншою:
ентеральний синдром (0,47), хронічний коліт з діарейним синдромом
(0,16), хронічний коліт з закрепами (0,05), дуоденіт (0,01), холецистит
(-0,02), хронічний гепатит (-0,07).

Дослідження клінічного матеріалу 36 осіб з пухлинами товстої кишки при
інтраопераційному забиранні дозволило встановити видовий склад, частоту
і кількісний рівень висівання мікрофлори, якою заселена поверхня пухлини
та колонізована слизова товстої кишки, порівняти зі складом просвітної
мікрофлори (табл.2).

Типові ешерихії з однаковою частотою висівалися з нормальної слизової та
просвіту кишки при зниженні частоти їх висівання з пухлини.
Умовно-патогенні ентеробактерії з дещо більшою частотою (62,5%) виділено
з пухлинної тканини в порівнянні з просвітом кишки (58,3%) і тканиною
незміненої слизової (16,7%). Стафілокок і неферментуючі грамнегативні
палички частіше входили до складу мікрофлори, яку вияв-ляли при
дослідженні малігнізованої ділянки слизової. При дослідженні спектру
анаеробної мікрофлори для пухлинної тканини зафіксовано підвищення
частоти висівання бактероїдів (в порівнянні з нормальною тканиною),
біфідобактерій, клостридій, анаеробних коків (рис. 2).

Таблиця 2

Кількісний рівень висівання основних груп мікроорганізмів при посіві з
нормальної слизової (NR), просвіту кишечника (FS) і поверхні пухлини
(TU) в онкологічних хворих

(lg КУО/г)

Мікроорганізми NR FS TU

Біфідобактерії 8,0?0,1 7,9?0,3 6,9?0,2

P Рис.2. Частота висівання окремих груп анаеробних мікроорганізмів з просвіту кишечнику, гістологічно незміненої і малігнізованої ділянок слизової, % коефіцієнт адгезії (2,46?0,15), ніж у штамів NR (1,68?0,14) та просвітних штамів FS (1,65?0,20). Це вказує на селекцію бактерій, яка забезпечує їх адаптацію до трансформованих клітин епітелію. Встановлено залежність між ступенем диференціації клітин пухлинної тканини і величиною індексу адгезії. Так, для аденокарцином низько - і помірно диференційованих вказаний показник становив 2,0–2,5, для високодиференційованих – на рівні 3,0. Серотипування ізолятів від осіб з колоректальним раком показало, що значна частина їх, утворюючи колонії R-форми, є поліаглютинабельними. Решта штамів в основному відносяться до серогруп ОКВ, ОКD i OKC. Ізоляти з поверхні пухлини частіше, ніж ізоляти з інших місць, мали відношення до серогрупи ОКС (50%). У більшості "пухлинних" штамів виявлено позахромосомні генетичні елементи. Найменшою була частота виявлення плазмід у ізолятів з нормальної тканини кишки. Показники подані на рис.3 свідчать про те, що штами TU, крім великих плазмідних комплексів містять найбільшу кількість дрібних плазмід розміром 2,2-5,7 тпн. Рис 3. Кількісний розподіл позахромосомних ДНК ешерихій, ізольованих від онкологічних хворих, за розмірними класами В групі NR відсутні плазміди з класів III, V,VI i VII в той час, як плазміди вказаних розмірів виявляються в групі TU i меншою мірою - FS. У штамів, виділених з пухлинної тканини, більшість виявлених складних плазмідних комплексів знаходиться у повній кореляції з множинною стійкістю до ампіциліну, канаміцину і тетрацикліну. Вказану ознаку зафіксовано для штамів, що є носіями потрійних плазмідних комплексів (60, 79, 100 тпн) та подвійного – (3,8, 66 тпн) і ізолятами з пухлинної тканини. Передбачається можливість міжштамового переносу складного плазмідного комплексу. Серед поліаглютинабельних штамів ешерихій не виявлено безплазмідних варіантів. Аналізуючи адгезивні властивості за відповідним індексами адгезивності, слід звернути увагу на поєднання присутності великих плазмід розміром 112-119 тпн (ІХ клас) з відносно високим індексом адгезії у штамів, виділених з пухлинної тканини. Зафіксовано відсутність у штамів ешерихій, виділених від онкохворих, генетичних елементів, що визначають антипроліферативну активність, яка є характерною для Ent-плазмід. При обліку результатів титрування колі-фагів Т4, Т7 MS2 і Т2 для досліджених штамів є характерною наявність не менше, як 7 фаготипів (табл. 3). Таблиця 3 Розподіл за фагочутливістю ешерихій, виділених з різних ділянок товстої кишки онкологічних хворих Фаготип Чутливість до фагів Кількість ізолятів (%) T4 T7 MS2 T2 NR FS TU І + + + + 12 44 44 ІІ + + - + 10 10 80 ІІІ + - + - 42,3 14,3 42,3 ІV - + + - 54,5 18,2 18.2 V - - + - 10 80 10 VI - +R - - 0 75 25 VII - - - - 47,1 17,6 35,3 E.coli K12 + + + + Примітки: xR – внутрішньоклітинне обмеження розвитку фага; "+" – зафіксовано літичну дію фага; "-"– літична дія фага відсутня Фаготипи досліджених штамів співпадають з їх плазмідним спектром. Найбільша кількість "пухлинних" штамів представлена фаготипом ІІ, який характеризується чутливістю до досліджених Т-фагів при відсутності F-фактора, що зумовлює адсорбцію донорспецифічного бактеріофагу MS2. Одночасно ряд безплазмідних штамів, які в основному ізольовані з нормальної слизової, здатні адсорбувати фаг MS2, що свідчить про хромосомну локалізацію статевого фактора (фаготип ІV). Виявлення в декількох ізолятів ешерихій (двох просвітних штамів і одного ізолята з нормальної слизової) відповідної плазміди при відсутності чутливості до фагу MS2 свідчить про функціонування репресивного фактора або про модифікацію рецепторів на мікроворсинках. Отже, різноманітність плазмідних спектрів ізолятів ешерихій, отриманих від хворих на рак кишечника, доповнюється їх відмінністю за фагочутливістю. Якщо фаготип ІІ умовно можна вважати "пухлинним", то "просвітні" штами в основному представлені фаготипами V i VI. Ізоляти з нормальної тканини з однаковою частотою представлені фаготипами ІІІ, IV, VII. Показано етапність процесу взаємодії бактерій з атиповими епітеліальними клітинами, його інвазивний характер (рис.4). Ультраструктура ешерихій, ізольованих від онкологічних хворих, характеризується наявністю морфологічних змін в оболонці, додатковими поверхневими структурами, які дозволяють колонізуватися на трансформованих клітинах епітелію кишки (рис.5). Зафіксовано деяке потовщення клітинної стінки "пухлинних" штамів ешерихій, наявність великої кількості перемичок між зовнішнім і внутрішнім шаром та вираженого S-шару (рис.6). Таким чином, встановлено, що в умовах розвитку проліферативного процесу в товстій кишці спостерігаються зміни не лише з боку кількісних показників основних бактерійних симбіотів, але й змінюються їх біологічні властивості в залежності від ступеня диференціації епітеліальних клітин, щл відбивається в кінцевому результаті на рівновазі проліферативно-апоптичних процесів. ? dc3/4 a ?’I’T?¦?????E?FUdU”c–cueoeioeioeaOAEioeioe1/2oeioe1/2oe1/2oe1/2oeioeioei oei¶oe¶oe¶oe¶oe¶oe¶oeioeioeioeioeioeioeioeioeioeioeioeioe¶ioeioei @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ $`'’kd« @ @ @ @ $ @ $ @ @ $ @ @ $ @ @ $ @ @ $ @ @ $ @ @ $ @ @ ?????????? Проведено оцінку змін мікробіоценозу кишечника на тлі біохімічних процесів, що відбуваються у макроорганізмі в умовах розвитку проліферативного процесу. Для цього досліджено жирнокислотний спектр сироватки крові хворих з І-ою та ІІ-ою стадією проліферативного процесу. Встановлено, що в порівнянні з здоровими особами має місце зростання відношення процентного вмісту лінолевої кислоти до арахідонової. Остання, як відомо, є попередником біологічно активних речовин ейкозаноїдів, задіяних у антиоксидантний захист. Якщо на І-й стадії проліферативного процесу спостерігається лише тенденція у зростанні відношення лінолевої кислоти до арахідонової (3,30±0,29 проти 3,04±0,19 в контролі), то на ІІ-ій стадії спостерігається виражене гальмування Рис. 4. Етапи взаємодії бактерій з колоноцитом (електронне фото, збільшення * 12000), а – мікроворсинки епітеліальної клітини; б – бактеріальні тіла. Рис. 5. Ультраструктура E.coli (електронне фото, збільшення *73600) а – клітинна стінка бактерій; б – розширений світлий шар з вкрапленням везикулярних тілець; в – ділянки суперспіралізованої ДНК Рис. 6. Ультраструктура E.coli (електронне фото, збільшення * 36800) а – мезосоми бактеріальної клітини; б – S-шар процесу утворення арахідонової кислоти, оскільки вказаний коефіцієнт зростає до 9,27±0,83. Важливим показником ліпідного обміну є вміст олеїнової кислоти, однією з властивостей якої є пригнічення розвитку умовно-патогенної мікрофлори. Деяке зростання її процентного вмісту в сироватці крові осіб з І-ою стадією проліферативного процесу в подальшому змінюється суттєвим (вірогідним) зниженням в порівнянні з контролем. Оскільки процеси обміну жирних кислот є характерними і для бактеріальної мікрофлори, особливо її анаеробної ланки, досліджено жирнокислотний спектр суміші продуктів метаболізму бактерій, виділених з випорожнень онкологічних хворих. При вивченні складу жирних кислот у вказаній суміші при культивуванні виділених бактерій в аеробних умовах вищі жирні кислоти не виявлялися. Навпаки, при інкубуванні в анаеробних умовах вдалося визначити 6 насичених і 4 ненасичені жирні кислоти. В досліді виявлено виражене зниження процентного вмісту стеаринової кислоти, яка, як відомо, є загальним ліпідним маркером мікробного метаболізму і завершальною ланкою синтезу вищих жирних кислот. Оскільки розвиток пухлинного процесу супроводжується відносним збільшенням кількості бактероїдів, вказана група симбіонтів (в першу чергу, B.vulgatus), завдяки особливостям біохімічної активності є домі-нуючою в обміні жирних кислот. Зниження рівня стеаринової кислоти супроводжує активну проліферацію пухлинних клітин. Цитологічний індекс при цьому наближається до 0,54. Одночасне підвищення кількості пальмітинової кислоти і пальмітоолеїнової свідчить про порушення процесу перетворення саме у цій ланці. Встановлено, що зміни жирнокислотного спектру, які стосуються антиоксидантного захисту, в суміші метаболітів бактерій, виділених від онкологічних хворих, носять таку саму направленість (таблиця 4), як і зміни в сироватці крові: нагромадження лінолевої кислоти та інверсія показника олеїнової кислоти, яка пригнічує розвиток грамнегативної умовно-патогенної мікрофлори. Як і при дослідженні мікроекологічного статусу людського організму, у тварин в умовах моделювання пухлинного процесу спостерігали зміни мікрофлори в процесі розвитку асцитної пухлини як послідовні етапи проліферативного процесу. На 7-й день після імплантації карциноми в мишей зросла загальна кількість неспороутворюючих облігатних анаеробів – колінзел та егертел від 5,6±0,54 до 6,6 lgКУО/г та меншою мірою – бактероїдів на тлі зниження кількісного рівня лактобактерій. На 14-й день зафіксовано виражене зниження кількості колінзел та егертел (до 4,0±0,51 lgКУО/г) і Таблиця 4 Ліпідні показники сироватки крові пацієнтів та суміші метаболітів бактерій, виділених від онкологічних хворих, у різні періоди розвитку проліферативного процесу (І-а і ІІ-а стадії) Стадія Матеріал Сироватка крові Суміш метаболітів бактерій Відношення лінолевої кислоти до арахідонової Вміст олеїнової кислоти (%) Вміст лінолевої кислоти (%) Вміст олеїнової кислоти (%) І N=25 3,30±0,29 28,62±1,80 8,31±0,78 36,58±2,92 p141тпн.

Встановлено взаємозв’язок між плазмідним профілем і фаготипом клінічних
ізолятів ешерихій. Наявність характерного двоплазмідного комплексу
поєднується з чутливістю до Т-фагів і характеризує штами, ізольовані з
поверхні пухлини.

При моделюванні пухлинного процесу на тваринах шляхом імплантації
карциноми Ерліха підтверджено стадійність мікробіологічних змін в
кишечнику в процесі її розвитку. Перша стадія проліферативного процесу
супроводжується зростанням загальної кількості неспороутворюючих
анаеробів родів Bacteroides, Collinsella, Eggerthella у випорожненнях
тварин. У ІІ-й стадії відбувається зниження кількості вказаних
мікроорганізмів на 1,5-2 порядки та зростання кількісних показників
умовно-патогенних аеробів (ешерихій та стафілококів) і слабоферментуючих
видів мікроорганізмів – P. agglomerans, P. aeruginosa, P. putida,
ешерихій із зниженою біохімічною активністю, а також грибів роду Candida
і мікроміцетів. Виключення бактероїдної ланки не сповільнює розвиток
пухлини.

При дослідженні сироватки крові онкологічних хворих та експериментальних
тварин-пухлиноносіїв карциноми Ерліха доведено, що розвиток
проліферативних процесів товстої кишки супроводжується відповідними
змінами з боку вмісту вищих карбонових кислот. Якщо на І-й стадії
проліферативного процесу спостерігається тенденція до підвищення
коефіцієнта відношення вмісту в сироватці крові лінолевої кислоти до
арахідонової, то ІІ-а стадія характеризується суттєвим (більш, як у 2,5
рази) підвищенням вказаного відношення та інверсією (підвищення
змі-нюється зниженням) показника вмісту олеїнової кислоти, що свідчить
про виснаження антиоксидантних систем організму.

Доведено адекватність змін з боку жирнокислотного спектру сироватки
крові змінам жирнокислотного спектру суміші продуктів метаболізму
бактерій, виділених з випорожнень онкологічних хворих. Накопичення
лінолевої кислоти у згаданій суміші та інверсія показника олеїнової
кислоти підтверджують стадійність проліферативного процесу.

Означено новий напрямок ранньої діагностики проліферативних процесів у
товстій кишці та ризику їх розвитку на тлі хронічних запальних
захворювань за співвідношенням показників мікробіоценозу кишечника, що
супроводжується зростанням відношення лінолевої кислоти до арахідонової
в сироватці хворих або накопиченням лінолевої кислоти в суміші
метаболітів бактерій, ізольованих з кишечника онкологічних хворих, а
також підвищенням мітотичного індексу колоноцитів.

Комплекс біологічних властивостей ешерихій, виділених від онкологічних
хворих (фаготип, серогрупа, адгезивність, антагоністична активність,
чутливість до хіміотерапевтичних препаратів, плазмідний спектр),
пропонується в якості мікробіологічного маркеру хронізації запального
процесу та високого ризику розвитку проліферативного процесу в товстій
кишці.

Пропозиції для практики

З метою проведення ранньої профілактики злоякісних новоутворень
раціонально серед осіб з хронічними захворюваннями травної системи за
використанням показників мікробіоценозу кишечника, мітотичного індексу
та жирнокислотного спектру сироватки відносити до відповідних груп
ризику.

При діагностиці дисбактеріозу для дослідження бактероїдної ланки
мікробіоценозу кишки пропонується використовувати “Спосіб виявлення
життєздатності бактерій у клінічному матеріалі для індикації анаеробів”
(Патент України №2003010174, 2004 р.).

В залежності від показників мікробіоценозу кишечника, характеристики
симбіонтів і клінічних проявів в осіб з хронічними запальними процесами
проксимального відділу травного каналу, крім традиційних пробіотичних
препаратів, в комплексі лікувально-профілактичних заходів показано
застосовування мембранопротектора і протизапального засобу урсофальку.

На основі результатів мікробіологічних досліджень з метою елімінації
умовно-патогенних мікроорганізмів призначати комплексне лікування –
вживання слабомінералізованої води типу “Нафтуся” як внутрішньо, так і у
вигляді кишкових орошень.

Поєднане лікування (вживання слабомінералізованої води типу “Нафтуся” і
фізичних факторів) призначати з врахуванням клінічних проявів і
специфічності впливу на мікробіоценоз кишечника змінного магнітного поля
та лазеротерапії – при ентериті і коліті, надвисоких частот – при
холециститі, що в цілому сприяє відновленню еубіозу кишок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Корнійчук О.П., Брицька В.С. Порівняльна характеристика коліцинної
активності стандартного штаму Е.сoli M-17 та кишкової палички, виділеної
від хворих на дисбактеріоз // Acta medica
leopoliensia.–1996.–№1.–С.9–11. (Дисертант провела бактеріологічні
дослідження, опрацювала і описала матеріал).

Данилейченко В.В., Корнійчук О.П., Брицька В.С. Вплив препарату нормазе
на мікробіоценоз кишок у хворих на хронічний гепатит та цироз печінки //
Практична медицина. – 1999.– № 5-6. – С.29-31 (Дисертант брала участь у
бактеріологічних дослідженнях, опрацювала і описала матеріал).

Корнійчук О.П. Мікробіоценоз кишок у хворих з хронічними колітами та
пухлинами товстої кишки // Експериментальна та клінічна фізіологія і
біохімія.–2000.–№3.–С.125-127.

Корнійчук О.П., Данилейченко В.В. Особливості дисбіотичних змін при
хронічних запальних процесах товстої і тонкої кишки // Бюлетень
інституту сільськогосподарської мікробіології. – 2000. – №7. – С.66-67
(Дисертант провела бактеріологічні дослідження, опрацювала і описала
матеріал).

Мікробіоценоз кишок у хворих на виразкову хворобу шлунка і
дванадцятипалої кишки до і після антигелікобактерної терапії /
О.П.Корнійчук, В.В. Данилейченко, В.І.Вдовиченко, Я.С.Ковальчук //
Гастроентерологія: Міжвідомчий зб. – Дніпропетровськ, 2000.– Вип.30. –
С. 182-187.(Дисертант брала участь у бактеріологічних дослідженнях,
опрацювала і описала матеріал).

Лікування виразкової хвороби: досягнення і перспективи //
В.І.Вдовиченко, В.В. Данилейченко, О.О.Бондаренко, Й.М.Федечко,
Я.С.Ковальчук, О.П.Корнійчук, Л.О.Січкоріз, О.Я.Михайлишин,
А.В.Вдовиченко, Я.Б.Швидкий// Гастроен-терологія: Міжвідомчий зб. –
Дніпропетровськ, 2001.– Вип.32. – С. 276-280 (Дисертант провела
бактеріологічні дослідження).

Данилейченко В.В., Корнійчук О.П., Гарбузов А.О. Кишкова мікрофлора і
процеси травлення // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.
– 2001.– Т.13, №1.– C.72-73. (Дисертантом розроблено теоретичні підходи,
проведено бактеріологічні дослідження, опрацьовано і описано матеріал).

Корнійчук О.П. Значення бактероїдної мікрофлори в розвитку патологічних
станів органів травного каналу // Гастроентерологія: Міжвідомчий зб. –
Дніпропетровськ, 2001. – Вип.32. – С.327-330.

Корнійчук О.П. Діагностичне значення дослідження анаеробної мікрофлори
кишок у хворих із захворюваннями травної системи // Практична
медицина.–2001. – №-2. – C.96-99.

Результати дослідження мікробного забруднення черевної порожнини при
травмах живота / В.С.Жуковський, Ю.Я.Філь, І.Р.Трутяк, О.П.Корнійчук,
Л.С.Хімяк, О.В.Півник // Укр. журн. екстремальної медицини імені
Г.О.Можаєва. – 2001. – Т.2, №2.– С.120-122. (Дисертантом проведено
дослідження анаеробної мікрофлори, аналіз і подання матеріалу).

Корнійчук О.П., Данилейченко В.В. Мікробний спектр кишечника при
постінфекційних дисбактеріозах // Вісник Сумського державного
університету. Серія Медицина. – 2001.– Т.32, №11.– С.7-9 (Дисертантом
розроблено теоретичні підходи, проведено бактеріологічні дослідження,
опрацьовано і описано матеріал).

Корнійчук О.П. Особливості мікроекологічних змін в кишечнику при
застосуванні антибіотиків різних груп // Галицький лікарський вісник. –
2002.– Т.9, №2.–С.37-39.

Діагностичне значення бактеріологічного дослідження вмісту черевної
порожнини при травмі живота. / В.С.Жуковський, Ю.Я. Філь,
В.В.Данилейченко, О.П.Корнійчук, Л.С.Хім’як // Галицький лікарський
вісник. – 2002. – Т.9, №3.– С.135-137.(Дисертантом проведено дослідження
анаеробної мікрофлори, аналіз і подання матеріалу).

Корнійчук О.П., Данилейченко В.В., Бобровник А.Д. Інформаційна цінність
мікробіологічних досліджень при діагностиці хронічних захворювань
кишечника // Інфекційні хвороби. – 2002. – №2.– С.44-47 (Дисертантом
проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

Прогнозування гнійно-септичних ускладнень та їх профілактика при травмі
живота / В.С.Жуковський, Ю.Я.Філь, Ю.Я.Сайдаковський, А.А.Цвих,
О.П.Корнійчук, К.С.Хім’як //Acta medica leopoliensia. –2002. – Т.8, №1.
– C. 45–49 (Дисертант провела дослідження анаеробної мікрофлори,
опрацювала результати).

Корнійчук О.П., Данилейченко В.В., Вдовиченко В.І. Про ефективність
застосування біопрепаратів при хронічних колітах // Гастроентерологія:
Міжвідомчий зб. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип.33.–
С.115-118.(Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження,
опрацювання і подання матеріалу).

Ефективність лікувальної дії мінеральної води “Нафтуся” у поєднанні з
кишковими зрошуваннями або фізіотерапевтичними процедурами при кишкових
дисбактеріозах у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки /
В.І.Вдовиченко, О.П.Корнійчук, Я.С.Денисюк, Л.О.Січкоріз,
Д.Д.Ваврисевич, О.І.Вовк // Практична медицина. – 2003. – Т.9,
№2.–С.77-80. (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження та їх
обробка).

Ультраструктура Escherichia coli виділених від хворих на пухлини товстої
кишки / В.В.Данилейченко, О.П.Корнійчук, В.І.Ковалишин, Р.Д.Шиян. //
Практична медицина. – 2003. – Т.9. – №3. – С.77-81 (Дисертантом
проведено бактеріологічні дослідження, обробка зразків для електронної
мікроскопії, опис матеріалу).

Клінічне значення бактеріологічних досліджень в хірургічному лікуванні
гострого панкреатиту / В.П.Андрющенко, В.А.Магльований,
В.В.Данилейченко, О.П.Корнійчук // Вісник морської медицини.–2003. –
Т.21, №2. – С.19-23 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження,
опрацювання і подання матеріалу).

Ефективність лікувальної дії слабомінералізованої води “Нафтуся” в
поєднанні з кишковими зрошеннями або фізіотерапевтичними процедурами при
кишкових дисбактеріозах у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої
кишки / В.І.Вдови-ченко, О.П.Корнійчук, Я.С.Денисюк, Л.О.Січкоріз,
Д.Д.Ваврисевич, О.І. Вовк, О.Н.Но-вак // Лікувальні фізичні чинники та
здоров’я людини: Матеріали ІІ з’їзду Всеукра-їнської асоціації
фізіотерапевтів та курортологів науково-практ. конф. з міжнародною
участю (Одеса, 28-29 травня 2003 р.): Медична реабілітація,
курортологія, фізіотерапія (Додаток до журналу) – №2.–2003.–C.183-184
(Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження і опрацювання
матеріалу).

Корнійчук О.П. Мікробіоценоз кишок білих мишей з карциномою Ерліха //
Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2002. –
№2.–C.29-32.

Плазмидные спектры и фаготипы штаммов Escherichia coli, выделенных от
больных с опухолями толстого кишечника / Е.П.Корнейчук,
В.В.Данилейченко, Ф.И.Товкач, М.З.Тымкив // Мікробіологічний журнал. –
2004.– Т.66, №5. – C.30-39 (Дисертантом проведено бактеріологічні
дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

Особливості мікробного пейзажу товстої кишки при пухлинних процесах /
О.П.Корнійчук, В.В.Данилейченко, І.К.Витвицький, О.О.Прецель //
Мікробіологічний журнал. – 2005. – Т.67, №1. – С. 54-58 (Дисертантом
проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

Пат. 64113 Україна, C12Q1/00. Спосіб виявлення життєздатності бактерій у
клінічному матеріалі для індикації анаеробів / В.В.Данилейченко,
О.П.Корнійчук, А.О.Гарбузов (UA). – №2003010174; Заявл. 08.01.2003;
Опубл. 16.02.2004, Бюл.№2. – 3 с.

Метод корекції вітамінної недостатності і дисбактеріозу товстої кишки у
хворих з хронічними захворюваннями печінки / В.І.Вдовиченко,
О.П.Подорожний, В.В.Данилейченко, Й.М. Федечко, О.П.Корнійчук та ін.:
Реєстр галузевих нововведень. – 2001.– Вип. №14-15. – С.14. (Дисертант
брала участь у бактеріологічних дослідженнях, опрацюванні і поданні
матеріалу).

Корнійчук О.П. Бактеріальний фактор і ризик розвитку пухлин товстої
кишки //Анали Мечниковського інституту. – 2003.–№ 4-5.– С.131-132.

Корнійчук О.П. Біокорегуюча терапія осіб з хронічними запальними
процесами товстої кишки // Пробіотики – ХХІ століття. Біологія.
Медицина. Практика: Матеріали міжнародної науково–практ. конф. (20-22
травня 2004 р.).– Тернопіль:Укрмедкнига, 2004. – С.86-90.

Danylejchenko V., Kornichuk O. Fatty acid composition of bloud in white
mice with a carcinoma Erlich and intestinal microflora // Annales
universitatis Marie Curie-Sklodovska (Lublin-Polonia). – 2002. – V.15,
№27. – P.387-390. (Дисертант провела бактеріологічні дослідження,
опрацювала і описала матеріал).

Коррекция нарушений микрофлоры кишечника у больных хроническими
гепатитами и циррозами печени / Е.Ходосевич, В.Вдовиченко, В.
Данилейченко, В. Брицкая, Е.Корнейчук, Г.Мисюра // Новые направления в
гепатологии: Фальк-симпозиум (22-23 июня 1996). – Санкт-Петербург,
Россия,.–СПб., 1996.– С.559 (Дисертант брала участь у бактеріологічних
дослідженнях, опрацювала і описала матеріал).

Condition of colon microflora in complex treatment of patients with
chronic hepatitis and liver cirrhosis /V.Danylejtchenko, E.Chodosjewich,
V.Britska V.Vdovitchenko, E. Korniychuk // New Trends in Diagnosis and
Treatment of Liver and Colonic Diseases: Abstracts (October 25, 1997). –
Lviv, 1997. – P.77 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження,
опрацювання і подання матеріалу).

Colon bacterial cоmposition and liver function / Hodosevich O.,
Vdovichenko V., Britska V., Korniutchuk O. // Digestion: Abstracts
Worlds Congresses of Gastroenterology (Sept. 6 – 11, 1998). – Vienna,
Austria, 1998. – P.693 (Дисертант провела бактеріологічні дослідження,
опрацювала і описала матеріал).

Danilejczenko.W, Kornijczuk O. Wplyw leczenia zakazenia Helicobacter
pylori na microbiocenoze ukladu trawiennego // Przeglad
epidemiologiczny. – 2001.– T. 55, №3. – Р.204 – 205. (Дисертант провела
бактеріологічні дослідження, опрацювала і описала матеріал).

Danylejchenko V.V., Kornijchuk O.P. Biological peculiarites of
Escherichia isolated from oncological patients // Microorganisms in
pathogenesis and their drug resistance: International Weigl Conference
(Sept.11-14, 2003). – Lviv, 2003. – P.42 (Дисертантом проведено
бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

Kornijchuk O.P., Danylejchenko V.V., Postranskij M.P. The
microecological status and risk of the colon tumor development //
Microorganisms in pathogenesis and their drug resistance: International
Weigl Conference (Sept.11-14, 2003). – Lviv, 2003. .– P.46. (Дисертантом
проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

Danileichenko V., Kornichuk O. Biocorrection of indigenous flora in
chronic liver diseases // 2nd International Symposium on Hepatology and
Clinical Pharmacology (Oсtober 5-6, 2000). – Abstrakts. – Bratislava,
2000. – P.73. (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження,
опрацювання і подання матеріалу).

Електронномікроскопічне дослідження ешерихій, виділених з нормальної та
малігнізованої тканини товстої кишки / О.П.Корнійчук, М.З.Тимків, В.В.
Данилейченко, В.І.Ковалишин //Установчий з’їзд Українського товариства
клітинної біології: Тези доп. – Львів, 2004. – С.259 (Дисертантом
проведено бактеріологічні дослідження, обробка зразків для електронної
мікроскопії, опис матеріалу).

Тимків М.З.., Корнійчук О.П., .Данилейченко В.В. Адгезивні властивості
кишкових паличок, ізольованих від осіб з пухлинами товстої кишки //
Установчий з’їзд Українського товариства клітинної біології: Тези доп. –
Львів, 2004.– С.266. (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження,
опрацювання і подання матеріалу).

Корнійчук О.П., Данилейченко В.В. Жирнокислотний склад метаболітної
суміші мікроорганізмів, виділених від онкологічних хворих // Х з’їзд
Товариства мікробіологів України: Тези доп. – Одеса, 2004. – С.131
(Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і
подання матеріалу).

АНОТАЦІЯ

Корнійчук О.П. Мікробіоценоз кишечнику на тлі хронічних запальних
процесів і пухлин травного тракту – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 03.00.07.– мікробіологія. Інститут мікробіології та
імунології ім. І.І. Мечникова АМН України, Харків, 2005.

Встановлено, що при хронічних захворюваннях проксимальної частини
травного тракту має місце активація грампозитивної аеробної (стафілокок,
ентерокок) та анаеробної (клостидії) мікрофлори, при ураженні дистальної
частини спостерігається проліферація грамнегативної аеробної
(ентеробактерії, неферментуючі види мікроорганізмів) міркофлори та
бактероїдів.

Досліджено мікробіоценоз кишечника в осіб з пухлинами товстої кишки і
проведено порівняльну оцінку змін мікроекологічного статусу кишечника в
хворих з хронічними захворюваннями травного тракту та онкохворих.
Показано, що зміни мікробіоценозу кишечника при пухлинному процесі
відбуваються на тлі підвищення мітотичного індесу епітеліальних клітин,
а також зростанням відношення лінолевої кислоти до арахідонової в
сироватці крові хворих.

Вивчено біологічні властивості мікроорганізмів, виділених від
онкологічних хворих, – плазмідний спектр, фаготипи і серотипи, адгезивні
властивості. Результати, отримані при дослідженні клінічного матеріалу,
апробовані в експериментах на мишах – носіях пухлини Ерліха. Показано
етапність мікроекологічних змін в кишечнику в процесі розвитку пухлини.
Встановлено, що найбільший ризик розвитку пухлин товстого кишечника
мають особи з гепатитами і хронічними колітами з констипаційним
синдромом. Досліджено спектр вищих жирних кислот в метаболітах бактерій,
ізольованих від онкологічних хворих. Показано, що у вказаній суміші має
місце зростання відношення лінолевої кислоти до арахідонової, як і в
сироватці крові онкологічних хворих та тварин-пухлиноносіїв.

Запропоновано використовувати показники мікробіоценозу кишечника в
комплексі з показниками вмісту жирних кислот та мітотичним індексом для
моніторинга хронічних запальних процесів товстої кишки з метою
визначення груп ризику.

Ключові слова: кишкова мікрофлора, дисбактеріоз, пухлини товстої кишки,
карцинома Ерліха, ентерит, коліт, гепатит, холецистит, вищі жирні
кислоти, мітотичний індекс.

АННОТАЦИЯ

Корнейчук Е.П. Микроэкология кишечника на фоне хронических
воспалительных процессов и опухолей пищеварительного тракта.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по
специальности 03.00.07. – микробиология. Институт микробиологии и
иммунологии им. И.И. Мечникова АМН Украины, Харьков, 2005.

Диссертационная работа посвящена проблеме развития хронических
заболеваний пищеварительного тракта с позиции микроєкологии.

Исследовано клинический материал (испражнения, сыворотка) 637 больных
хроническими заболеваниями пищеварительного канала и гепатобилиарной
системи и 164 экспериментальных животных. Изучен характер
микроэкологического статуса лиц с хроническим дуоденитом, энтеритом,
холециститом, колитом, гепатитом, постмедикаментозным дисбактериозом, а
также больных опухолями толстого кишечника, у которых исследовались
испражнения и материал, отобранный интраоперационно.

Установлено, что для энтеритов характерно превалирование
оппортунистических энтеробактерий в стуле, а колиты, сопровождающиеся
констипациями, характеризуются недостаточностью симбионтной микрофлоры,
активацией гемолитических эшерихий, при холециститах имеет место
стафилококковый дисбактериоз. При заболеваниях печени дефицита бифидо- и
лактофлоры не обнаружено, однако имеет место относительное повышение
количественного уровня бактероидов. Микроэкологический статус лиц с
колитом отличается в зависимости от клинических проявлений (диарея,
запор).

Результаты исследования микробного пейзажа онкологических больных
позволили разделить их на две группы: больных, у которых имеет место
активация бактероидной микрофлоры и лиц с более активным аэробным
звеном, что рассматривается как этапы одного и того же процесса. В
экспериментах на животных (белых мышах) получено подтверждение
результатов клинических исследований. Показано, что у онкологических
больных отличается жирнокислотный спектр метаболитов бактерий,
выделенных из испражнений от состава высших жирных кислот бактериальных
метаболитов лиц контрольной группы. Имеет место повышение отношения
линолевой кислоты к арахидоновой, что свдетельствует о снижения
антиоксидантной защиты.

Изучение биологических свойств эшерихий, выделенных от больных раком
кишечника показало наличие большого количества внехромосомных
генетических элементов и разнообразие фаготипов. Отмечено повышените
частоты встречаемости у “опухолевых” изолятов плазмид размерного класса
2,2-5,7 тпн. На основании электронномикроскопического исследования
установлены изменения ультраструктуры кишечных палочек, выделенных от
лиц с опухолевым процессом в толстом кишечнике. При сравнении микробных
пейзажей больных с хроническими заболеваниями пищеварительной системы и
онкобольных установлена тесная корреляционная связь с показателями
микробиоценоза лиц, страдающих колитами с констипациями и гепатитами.
Отмечено повышение митотического показателя епителиальных клеток кишки
лиц с указанными типами дисбактериоза.

Результаты исследования могут быть использованы для создания мониторинга
хронических воспалительных процессов толстого кишечника с учётом
микробиологических, цитологических (митотический индекс) и липидных
показателей, превентивной терапии больных с высокой степенью риска
развития рака толстого кишечника.

Ключевые слова: микрофлора, кишечник, дисбактериоз, рак толстого
кишечника, высшие жирные кислоты.

ABSTRACT

Kornijchuk O.P. Microecology of a colon by chronic inflammatory and
tumoral processes.

A dissertation for the degree of doctor medical science in specialty
03.00.07.– Microbiology. Mеchnicov Institute of microbiology and
immunology of Ukraine АМS, Kharkov, 2005.

The dissertation deals with questions of changes of microecology for
patients with chronic inflammatory diseases of intestine and colon and
persons with colon cancer.

The bacterial factor is a major link in a colon carcinogenesis. Among
the symbionts of the large intestine, it’s Escherichiae that possess the
best genetic and microecilogical plasticity. Cultural, biochemical,
antigenic, adhesive, morphological properties and spectre of plasmids
of E.coli were studied on the submicroscopic level. No isolated
resistant to ampicillin were found among isolated, which were selected
from normal tissue. The study of Escherichia plasmide spectre showed
that tumor isolated have the tendency to form multiple plasmide
complexes.

For oncologic patients more often was supervised isolation of
opportunistic enterobacteria. For persons this group the increase of
frequency of isolation of Bacteroides and Clostridium is marked.

The differences in specific composition of Bacteroides by persons with
tumour in comparison with control group are marked.

The risk of tumor development for such ills is increased on replacement
the typical for an intestine biotope bacteriaa to the microorganisms
with reduced biochemical activity.

Key words: microflora, small intestine, disbacteriosis, colon, cancer.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020