.

Особливості перебігу стресу різного походження в корів у залежності від типів вищої нервової діяльності (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 3387
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кобиш Антоніна Іванівна

УДК 619:612:616.039.5:636.2

Особливості перебігу стресу різного походження в корів у залежності від
типів вищої нервової діяльності

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету

Міністрів України

Науковий керівник – кандидат ветеринарних наук, доцент Карповський
Валентин Іванович, Національний аграрний університет, в. о. завідувача
кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, старший
науковий співробітник Лященко Петро Сергійович, Національний аграрний
університет, науковий співробітник

доктор ветеринарних наук, професор Гуфрій Дмитро Федорович, Львівська
національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького,
завідувач кафедри фармакології та токсикології

Провідна установа – УААН, Інститут біології тварин, лабораторія
екологічної фізіології і біохімії та лабораторія імунології, м. Львів

Захист відбудеться “31“ травня 2006 р. о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15,
навчальний корпус № 3, аудиторія № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “29” квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Прус М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У складній системі відповіді організму на подразники
навколишнього середовища важливими є зміни неспецифічної та специфічної
його реактивності як наслідок дії різних негативних факторів довкілля,
серед яких важливе місце займають умови експлуатації тварин у сучасній
технології їх утримання. Реактивність організму обумовлюється силою,
врівноваженістю та рухливістю основних нервових процесів – збудження й
гальмування. Саме тому тип вищої нервової діяльності відіграє головну
роль у забезпеченні реакції-відповіді на дію стресорів.

Оскільки тип нервової системи значно впливає на перебіг багатьох
процесів в організмі тварин, то індивідуальну реактивність необхідно
враховувати з метою зниження негативного впливу надзвичайних
подразників.

Залежність реакцій організму у відповідь на дію різних стрес-факторів
від типологічних особливостей нервової системи тварин вивчалась багатьма
дослідниками (Монаєнков А.М., 1954; Айрапетянц М.Г., 1959; Вавилова
Н.М., 1961; Науменко В.В., 1967; Венедиктова Т.Н., 1983; Вальциферова
С.В., 1989; Величко С.В., 1990; Малюк М.О., 2003, Карповський В.І., 2004
та ін.). Однак, роль індивідуальних особливостей вищої нервової
діяльності тварин у реакціях відповіді на різне подразнення ще
недостатньо вивчена. Згідно даних іноземної літератури це питання є
маловивченим, а в Україні в даному напрямку вивчається вперше, тому має
велике теоретичне та практичне значення.

У зв’язку із цим вивчення стрес-реакції організму продуктивних тварин
різних типів вищої нервової діяльності в умовах сучасного виробництва
представляє значний інтерес для ветеринарної медицини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота входила
до складу науково-дослідних тем: ”Вивчити особливості нейро-ендокринної
регуляції фізіологічних функцій організму продуктивних тварин за умов
дії антропогенних чинників довкілля” (номер державної реєстрації 0102
006958) та “Дослідити участь окремих органів і систем організму тварин у
формуванні адаптаційно-компенсаторних реакцій під впливом чинників
довкілля” (номер державної реєстрації 01001 003521).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – з’ясувати особливості реакції
системи крові у відповідь на дію стресорів хімічного й антигенного
походження в корів різних типів вищої нервової діяльності.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання досліджень:

– встановити силу, рухливість процесів збудження й гальмування та
врівноваженість між ними, на основі чого сформувати дослідні групи корів
в умовах виробництва;

– з’ясувати особливості змін морфологічних, імунобіологічних і
біохімічних показників крові в основних типів ВНД дослідних корів та їх
значення у формуванні адаптаційно-компенсаторних реакцій організму за
умов дії хімічного стрес-фактора;

– з’ясувати особливості змін морфологічних, імунобіологічних і
біохімічних показників крові в основних типів ВНД дослідних корів та їх
роль у формуванні імунологічної відповіді на антигенний стресор.

Об’єкт досліджень – стрес корів різних типів вищої нервової діяльності.

Предмет досліджень – показники, які забезпечують неспецифічну (кількість
еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, вміст загального білка та
його фракцій, титр природних антитіл) та специфічну (популяції
лімфоцитів, субпопуляції Т-лімфоцитів) реактивність корів.

Методи досліджень – фізіологічні (позакамерна методика визначення типів
вищої нервової діяльності у великої рогатої худоби за А.С.Макаровим),
морфологічні (визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів), гемічні
(визначення вмісту гемоглобіну), біохімічні (визначення вмісту
загального білка та його фракцій), імунобіологічні (Т-лімфоцити і їх
субпопуляції, В-лімфоцити, титр природних антитіл) методи дослідження
крові.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в Україні встановлена
залежність формування реакції організму корів на вплив хімічного і
біологічного чинників від типологічних особливостей вищої нервової
діяльності.

Вивчені зміни показників специфічної (популяції лімфоцитів, субпопуляції
Т-лімфоцитів) реактивності корів різних типів вищої нервової діяльності
за умов хімічного подразнення. З’ясована динаміка формування
неспецифічної (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну,
вміст загального білка та його фракцій, титр природних антитіл) і
специфічної (популяції лімфоцитів, субпопуляції Т-лімфоцитів)
реактивності організму тварин за умов дії біологічного подразника
залежно від типу нервової системи.

Доведено, що тварини сильних типів (сильного врівноваженого рухливого,
сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого) на дію
хімічного стресора реагували менш інтенсивним зниженням у крові вмісту
загального білка та його фракцій, титру природних антитіл, кількості
Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, хелперної та супресорної субпопуляції
Т-лімфоцитів, Т-активних лімфоцитів у порівнянні з тваринами слабкого
типу ВНД. Динаміка формування імунологічної відповіді на антигенний
подразник характеризувалась інтенсивнішим зростанням кількості
лейкоцитів, вмісту загального білка та його фракцій, титру природних
антитіл, кількості Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, субпопуляцій
Т-лімфоцитів: Т-хелперів, Т-активних і значним зниженням супресорної
субпопуляції Т-лімфоцитів та незначним зниженням кількості еритроцитів,
вмісту гемоглобіну в крові корів сильних типів порівняно з коровами
слабкого типу.

Практичне значення. З’ясований процес формування відповіді організму
корів різних типів вищої нервової діяльності на дію хімічного і
біологічного подразників. Встановлені особливості дають змогу
прогнозувати наслідки такого впливу, розробити заходи профілактики та
корекції змін реактивності за цих умов.

Основні дані дисертаційної роботи знайшли застосування в навчальній
роботі на кафедрах фізіології тварин НАУ, нормальної та патологічної
фізіології Білоцерківського державного аграрного університету, анатомії
і нормальної та патологічної фізіології тварин Сумського національного
аграрного університету, що

підтверджено картками зворотного зв’язку.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка особисто виконала весь обсяг
експериментальних досліджень, аналітичної роботи, провела статистичну
обробку отриманого цифрового матеріалу, підбір і опрацювання наукової
літератури, здійснила аналіз одержаних результатів і обґрунтування
висновків за допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати дисертаційної
роботи доповідались і отримали загальне схвалення на 3-ій конференції
професорсько-викладацького складу і аспірантів Навчально-наукового
інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК
Національного аграрного університету (2004 р., м. Київ); IX міжнародній
науково-практичній конференції “Проблеми ветеринарного обслуговування
дрібних тварин”, присвяченій 85-річчю від дня народження та 70-ій
річниці виробничої, педагогічної, наукової та громадської діяльності
Заслуженого працівника народної освіти України, д-ра біол. наук, проф.
Науменка Володимира Васильовича (2004 р., м. Київ); ІІІ конференції
науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів
Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки
продукції АПК (2005 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній
конференції “Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної
морфології продуктивних тварин” (2005 р., м. Дніпропетровськ).

Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень
опубліковано 6 наукових робіт, із них 4 – у наукових фахових виданнях,
затверджених ВАК України: у збірнику наукових праць “Науковий вісник
Національного аграрного університету” – три роботи, віснику
Дніпропетровського державного аграрного університету – одна робота та
матеріалах наукових конференцій професорсько-викладацького складу,
наукових співробітників та аспірантів навчально-наукового інституту
ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва НАУ – дві
роботи.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 12 таблицями, 28 рисунками та включає
вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, їх аналіз і
узагальнення, висновки та пропозиції виробництву, список використаних
джерел, що містить 229 джерел, з них 41 – іноземне, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи.

Дисертаційна робота виконана впродовж 2002-2005 років на кафедрі
фізіології тварин Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та
якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного
університету. Експериментальна частина роботи виконана в СТОВ
“Пустовіти” Миронівського району Київської області Лабораторні
дослідження проведені в проблемній науково-дослідній лабораторії
фізіології та експериментальної патології тварин НАУ, а також у
біохімічному відділі загальної токсикології і медико-біологічних
досліджень Науково-дослідного інституту екогігієни та токсикології ім.
Л.І. Медведя.

Досліди проводилися на 32-ох коровах 2-4 лактації, чорно-рябої породи,
клінічно здорових щодо незаразних, інфекційних та інвазійних хвороб.
Тварини перебували під постійним клінічним наглядом. Враховували
загальний стан тварин (температуру тіла, частоту пульсу, дихання та
скорочень рубця). Утримання та раціон корів були аналогічними у різних
групах протягом усього досліду, годівля триразова відповідно до
прийнятих у господарстві норм. Воду тварини одержували з автонапувалок.

Дослід включав два періоди: підготовчий та дослідний. У підготовчий
період визначали типи ВНД з одночасним контролем клінічного стану тварин
і, відповідно до одержаних результатів, формували піддослідні
типологічні групи корів.

Типи ВНД у корів визначали за позакамерною методикою А.С.Макарова
(1968). У тварин визначали силу, врівноваженість процесів збудження й
гальмування та рухливість нервових процесів. На підставі отриманих
кількісних показників функціонування нервової системи тварин за типами
ВНД відносили до тієї чи іншої дослідної групи.

Для вивчення реактивності корів на дію хімічного подразника, їм у день
досліду, після відбору крові із яремної вени, перорально задавали суміш,
що складалась із NaNО3 i KNO3 в еквімолярних кількостях із розрахунку
0,35 г NО3 на 1 кг маси тіла тварини у формі 10 %-ного водного розчину,
одноразово. Після введення цих речовин спостерігали за розвитком ознак
їх дії. Через 4 год. повторно відбирали зразки крові для аналізу.

Для антигенного подразнення організму корів використовували рідку
вакцину проти сибірки тварин із штаму 55 – наважку живих спор
безкапсульної авірулентної культури сибірки в 30 %-ному розчині
гліцерину. Виготовлена Сумською біофабрикою 17.12.02, серія № 45,
держконтроль 45, строк придатності – 2 роки. Вакцину вводили підшкірно
в ділянці середньої третини шиї в об’ємі 1,0 мл. Шкіру перед введенням
дезинфікували 70 %-ним спиртом. Кров досліджували перед вакцинацією, на
другу, сьому, чотирнадцяту, двадцять восьму та тридцять п’яту добу після
введення вакцини.

Оцінку реактивності організму корів із різними типами ВНД на дію
антропогенних факторів проводили за зміною клінічного стану тварин та
гематологічними, імунобіологічними й біохімічними показниками.

Перед хімічним і біологічним подразненням та після нього у відібраних
зразках крові тварин визначали: кількість еритроцитів та лейкоцитів – за
допомогою апарата “Пікоскель” (Угорщина) відповідно до інструкції; вміст
гемоглобіну – гемоглобін-цианідним методом за Є.А.Костом (1968);
кількість Т-лімфоцитів – у тесті спонтанного розеткоутворення з
еритроцитами барана (Е-РУК) (В.Є.Чумаченко, 1990); кількість
В-лімфоцитів – у тесті спонтанного розеткоутворення з еритроцитами
барана (ЕАК-РУК) (В.Є.Чумаченко, 1990); кількість теофілінрезистентних
(Т-хелперів) і теофілінчутливих Т-лімфоцитів (Т-супресорів), а також
Т-активних лімфоцитів – у тесті спонтанного розеткоутворення з
еритроцитами барана (В.Є.Чумаченко, 1990); титр нормальних аглютинінів
– методом аглютинації (В.Є.Чумаченко, 1990); вміст загального білка –
біуретовою реакцією та фракції білка – нефелометричним методом
(В.В.Меншиков, 1987).

Статистичну обробку одержаних матеріалів проводили за методом
Монцевічюте Ерінгене Е.В. з використанням ПК ІВМ-486 (програма VETSTAT,
О.В. Левчій).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Підбір груп корів за типами вищої нервової діяльності. Показники
рефлексів орієнтації та годівлі визначалися в 151-єї корови. Всього було
сформовано 4 групи по 8 тварин у кожній:

– перша група – сильний урівноважений рухливий (СВР) тип ВНД;

– друга група – сильний урівноважений інертний (СВІ) тип ВНД;

– третя група – сильний неврівноважений (СН) тип ВНД;

– четверта група – слабкий (С) тип ВНД.

Реактивність дослідних тварин за умов дії хімічного подразника.

Зміна кількості еритроцитів, лейкоцитів та вмісту гемоглобіну в крові.
Кількість еритроцитів і лейкоцитів зменшувалася в крові корів усіх груп.
Проте у тварин слабкого типу виявили найбільше зменшення кількості
еритроцитів та лейкоцитів у крові (на 7,02 % й 6,17 %, Р Z4 6 X Z ? o ¦ ? ? Oe 2 4 ?? ???????4 6 \ ^ ` b ? o ?? hµP‰@? „o ]„~^„o a$ ?kd§ # корів слабкого типу кількість лейкоцитів збільшувалася не так інтенсивно (на 16,23 %, Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020