.

Особливості перебігу ендометріозу у робітниць, контактуючих з малими дозами летючих ароматичних вуглеводнів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2721
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЕРЕГОВА Юлія Петрівна

УДК: 618.14-002:665.6-051

Особливості перебігу ендометріозу у робітниць, контактуючих з малими
дозами летючих ароматичних вуглеводнів

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті
Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: академік АМН України, доктор медичних наук,
професор Запорожан Валерій Миколайович, Одеський державний медичний
університет, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет
ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та
гінекології №1, м. Київ

доктор медичних наук, професор Андрієвській Олександр Георгійович,
Одеський обласний медичний центр МОЗ України, завідувач відділу
гінекології, м. Одеса.

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення
планування сім’ї та статевого розвитку дітей та підлітків, м. Київ

Захист відбудеться “22” лютого 2006 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному
медичному університеті МОЗ України за адресою:65082, м. Одеса, пров.
Валіхівський, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету за адресою: 65082, м. Одеса, пров. Валіхівський,
3.

Автореферат розісланий “20” січня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради
О.О. Старець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Охорона репродуктивного здоров’я жінки-робітниці на
сучасному етапі розвитку суспільства є пріоритетним напрямком в
загальній проблемі збереження здоров’я населення (Запорожан В.М., 2001;
Гойда Н.Г., 2005).

Оцінюючи негативні наслідки хімічного забруднення атмосферного повітря
летючими ароматичними вуглеводнями (ЛАВ), слід прийняти до уваги, що їх
вплив на жіночий організм призводить до зниження адаптаційних
можливостей організму людини, підвищення рівня різноманітної патології,
особливо захворювань репродуктивної системи. Незважаючи на численні
дослідження, що стосуються впливу хімічних факторів на репродуктивне
здоров’я жінки, поглиблене вивчення тривалого впливу малих доз ЛАВ на
основні регуляторні системи жіночого організму, зокрема ензимну
проводилось в поодиноких випадках (Нагорна В.Ф. та співавт., 2003).

Застосування нових хімічних технологій зумовили появу чинників, яким
належить етіологічна роль в розладі репродуктивного здоров’я
жінки-робітниці, підвищення частоти захворювання малими формами
ендометріозу (Фаттахова Н.Ф., Некрасова Г.И., 2004). За даними Кундієва
Ю.І., Красюка О.П. (2003), знання механізмів ушкоджуючої дії професійних
чинників, встановлення залежностей “дія-ефект”, “дія-відповідь” можуть
бути надійною основою для визначення групи ризику, ранньої діагностики,
ефективного лікування екопрофесійно залежних захворювань серед робітниць
хімічної промисловості.

Актуальність проблеми лікування хворих на ендометріоз зумовлена
неясністю багатьох аспектів патогенезу цього захворювання, високою
частотою його розповсюдження, порушеннями з боку репродуктивної,
менструальної та статевої функцій, а також супутніми екстрагенітальними
змінами (Адамян Л.В., Кулаков В.И., 2003; Коханевич Е.В., 2001).

Існуючі на сьогодні методи діагностики та лікування ендометріозу не
враховують особливостей його перебігу у робітниць, контактуючих з ЛАВ,
особливо в умовах їх довготривалого впливу. В наш час особливе значення
мають прості і зручні діагностичні технології, які можуть
використовуватись на доклінічному етапі (Запорожан В.М., Кожаков В.Л.
2001). Такі можливості має лазерно-кореляційна спектрометрія, а
своєчасна донозологічна і рання діагностика може значно підвищити рівень
і скоротити об’єм лікування та реабілітації при зовнішньому
ендометріозі, що має як медичне, так і соціально-економічне значення.

Більшість дослідників для лікування ендометріозу використовують
ендохірургічне втручання (Запорожан В.М., 2003; Гладчук І.З., 2003;
Волянська А.Г., 2003), комбінуючи його з до- або післяопераційною
традиційною гормональною терапією. Але ендохірургічні втручання в різних
варіантах не можуть усунути причин, які викликають захворювання (Chapron
C., 1999; Howard F.M., 2000), а гормональна терапія в більшості випадків
викликає „медикаментозну оваріоектомію”, що сприяє виникненню та
поглибленню екстрагенітальної патології.

В таких умовах особливого значення набувають дослідження, спрямовані на
визначення ролі та місця несприятливих чинників екопрофесійного
середовища, зокрема ЛАВ на етапах розвитку зовнішнього ендометріозу у
робітниць.

Таким чином, розробка нового патогенетично обґрунтованого методу ранньої
діагностики, лікування і реабілітації хворих з початковими формами
зовнішнього ендометріозу з урахуванням особливостей перебігу
захворювання, ензимно-гормонального стану, тривалості впливу ЛАВ,
супутньої екстрагенітальної патології, репродуктивних намірів є
актуальною проблемою гінекології, що і зумовило вибір теми
дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційні
дослідження є фрагментом НДР кафедри акушерства і гінекології №1
Одеського державного медичного університету „Патогенетичні механізми
розвитку захворювань репродуктивної системи за умов дії агресивних
факторів середовища та шляхи їх корекції”, № держреєстрації
0199U004330).

Дисертант є співвиконавцем зазначеної теми.

Мета дослідження. Підвищити ефективність ранньої діагностики та
лікування зовнішнього ендометріозу І-ІІ ступеня на основі вивчення
особливостей його перебігу у робітниць, працюючих в умовах тривалого
впливу малих доз ЛАВ з розробкою диференційних патогенетично
обгрунтованих лікувально-діагностичних рекомендацій

Задачі дослідження.

1. Оцінити особливості перебігу ендометріозу та функцію
гіпофізарно-яєчникової системи у робітниць, контактуючих з малими дозами
ЛАВ за даними вмісту ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону.

2. Вивчити стан протеолітичної системи та її інгібіторів за даними
активності еластази, макроглобулінів.

3. Оцінити діагностичні можливості ЛКС та онкомаркерів в ранній
діагностиці ендометріозу.

4. Експериментально обґрунтувати можливість включення в
діагностично-лікувальний алгоритм природних гормоно-, ензиморегуляторів:
біотріту-С та кріокорду-С.

5. Розробити алгоритм диференційної діагностики і лікування початкових
стадій зовнішнього ендометріозу та оцінити його ефективність порівняно с
традиційними заходами.

Об’єкт дослідження – перебіг зовнішнього ендометріозу І-ІІ ступеня у
робітниць і вплив ЛАВ на органи репродуктивної системи статевозрілих
щурів.

Предмет дослідження – показники ензимного, гормонального гомеостазу, ЛКС
та її зміни під впливом довготривалої дії малих доз ЛАВ з розробкою
експериментально обгрунтованої методики лікування хворих на зовнішній
ендометріоз І-ІІ ступеня.

Методи дослідження – експериментальні, лазерно-кореляційно –
спектрометричні, клініко-лабораторні, інструментальні, ендоскопічні та
статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені особливості
ензимного і гормонального гомеостазу у хворих на зовнішній ендометріоз
робітниць під впливом малих доз ЛАВ.

Вперше визначене місце ензимів і їх інгібіторів, їх співвідношень з
деякими ланками ендокринної системи в патогенезі ендометріозу у
робітниць в залежності від тривалості дії агресивних професійних
факторів.

Вперше застосована методика ЛКС для ранньої діагностики зовнішнього
ендометріозу у робітниць і визначене її місце в алгоритмі ведення
хворих.

Вперше розроблений і експериментально обгрунтований лікувальний комплекс
з включенням природних ензимо-, гормонорегуляторів для диференційованого
лікування зовнішнього ендометріозу І-ІІ ступеня у робітниць,
контактуючих з ЛАВ, в залежності від репродуктивних намірів.

Вперше визначена клінічна ефективність комбінованого лікування хворих на
ендометріоз робітниць з реабілітацією репродуктивної функції виконанням
ендоскопічного лікування, призначенням біотріту-С, кріокорду-С.

Практичне значення роботи. На основі одержаних результатів дослідження
розроблений і експериментально обґрунтований диференційований
комплексний метод лікування робітниць, хворих на зовнішній ендометріоз
І-ІІ ступеня, що включає реабілітацію репродуктивної функції.
Розроблений алгоритм сприяє підвищенню ефективності лікування хворих на
початкові форми зовнішнього ендометріозу робітниць та істотно знижує
частоту рецидивів захворювання.

Метод лікування ендометріозу впроваджений в роботу гінекологічних та
ендохірургічних відділень у містах Одесі, Миколаєві, Іллічівську, Києві.

Результати дослідження впроваджені в учбовий процес кафедр акушерства і
гінекології №1,2 ОДМУ.

Особистий внесок здобувача. Вибір напрямку, об’єму та методів
дослідження виконаний спільно з науковим керівником. Дисертант
самостійно провів клінічні і експериментальні дослідження, а також забір
матеріалів для гормональних, ензимних,
лазерно-кореляційно-спектрометрічних досліджень. Приймав участь у
виконані ендохірургічних операцій, в тому числі 56 лапароскопій.
Статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів дослідження,
оформлення дисертації виконані автором самостійно. Сформульовані
висновки і розроблені практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались на міжнародному конгресі з ендоскопічної хірургії (Одеса,
2003), пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (Очаків, 2003,
Харків, 2004).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 11 наукових робіт,
зокрема 8 статей в профільних журналах, затверджених ВАК України, решта
робіт – у збірниках конференцій та симпозіумів. Одержано деклараційний
патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках
машинописного тексту, ілюстрована 16 таблицями, 29 рисунками.
Складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів
досліджень, розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків, списку використаних літературних
джерел, який складається з 252 вітчизняних і російськомовних і 72
іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для рішення клінічних задач, які були
поставлені, проведене комплексне дослідження 97 хворих на зовнішній
ендометріоз І-ІІ ступеня. З них 65 робітниць увійшли в основну групу. 33
робітницям з позитивними репродуктивними намірами було призначене
комбіноване лікування (лапароскопічна ексцизія осередків ендометріозу та
біотріт-С і кріокорд-С), 32 робітниці без репродуктивних намірів
одержували консервативне лікування (біотріт-С та кріокорд-С). Контрольну
групу склали 30 практично здорових жінок репродуктивного віку. В групі
порівняння було 32 жінки, які хворіли на початкові форми зовнішнього
ендометріозу та перебували в таких же несприятливих професійних умовах і
одержували для лікування ендометріозу традиційну гормональну терапію
(утрожестан).

Обстеження включало вивчення характеру скарг, менструальної, статевої і
дітородної функцій та результатів клініко-лабораторних,
інструментальних, ендоскопічних методів дослідження.

Оцінку стану ендокринної системи хворих на ендометріоз здійснювали за
результатами дослідження вмісту стероїдних (естрадіол, прогестерон) та
гонадотропних (ФСГ, ЛГ, пролактин) гормонів у сироватці крові
радіоімунологічним методом на 3-5, 13-15 і 21-25-й дні менструального
циклу.

В ті ж дні вивчались такі показники ензимної системи та інгібіторів
протеаз: активність еластази, (1-інгібітора протеаз, (2– макроглобуліна.

Активність еластази визначали за методикою Visser I., Blant. Активність
(1-інгібітору протеаз ((1 –І П) – регулятора активності протеолітичних
ферментів – визначали згідно методиці Веремеєнко К.Н. та співавт. у
модифікації Левицького А.П., активність (2– макроглобуліну ((2 – МГ)
визначали за методом Веремеєнко К.М., Волховської Л.І.

За допомогою лазерно-кореляційної спектрометрії розраховували функції
розподілення часток по розмірам для полідісперсних систем (сироватка
крові). Розрахована кореляційна функція опрацьовувалась методом
регуляризації за Лебедєвим А.Д. та співавт., що використовує зручне
гістограмне відображення показників, що вивчалися.

Всім хворим проведено ехографічне дослідження органів малого тазу.
Трансабдомінальне і трансвагінальне ультразвукове сканування проводилось
на апараті Aloka SSD-680 (Японія).

На заключному етапі обстеження 33 пацієнткам з зовнішнім ендометріозом
І-ІІ ступеня виконували лапароскопічні втручання (ексцизія
ендометріоїдних гетеротопій, адгезіолізис, сальпінгооваріолізис). Для
проведення ендоскопічних втручань застосовували спеціальні набори
обладнання та інструментів виробництва „Olympus”(Японія), „Karl Storz”
та „Martin” (Німеччина), „Circon” (США). Лапароскопії проводили за
типовою методикою. Знеболювання здійснювали шляхом ендотрахеального
наркозу. Стадіювання зовнішнього ендометріозу проводили згідно з
переглянутою класифікацією Американського Товариства Фертильності
(1995). При виявлені спайкового процесу його оцінювали згідно з
класифікацією Американського Товариства Фертильності (1998).

Веріфікацію ендометріозу у пацієнток здійснювали за результатами
лапароскопії, в ході якої одержували матеріал для гістологічного
дослідження, оцінювали топографо-анатомічні особливості локалізації
ендометріоїдних гетеротопій, виявляли супутні фактори безплідності, що
враховували при виборі лікувальної тактики, та виконували ендохірургічні
втручання: ексцизію осередків ендометріозу, при наявності спайкового
процесу виконували адгезіолізис, сальпінгооваріолізис.

Для експериментального обґрунтування використання в розробленому
алгоритмі природних ензимо-, гормонорегуляторів (біотріту-С і
кріокорду-С) було взято 95 білих безпорідних статевозрілих щурів з вагою
тіла 180,0 – 200,0. Роботу з лабораторними тваринами проводили,
додержуючись норм проведення дослідів і правил, прийнятих комісією з
етики проведення експериментальних досліджень ОДМУ, та правил, що
передбачені Європейською комісією з нагляду за проведенням лабораторних
та інших дослідів з участю експериментальних тварин різних видів.

В 1 групу ввійшло 30 щурів, що на протязі 60 днів контактували з
випарами бензолу, рівень якого не перевищував граничних концентрацій. Ці
тварини з моменту контакту з несприятливим чинником отримували
кріокорд-С в дозі 0,015 мл підшкірно через день. Всього було зроблено 5
ін’єкцій. 30 щурів 2 групи в такі самі терміни і в тих же професійних
умовах одержували біотріт-С в якості харчової домішки, добова доза якого
становила 0,040/кг ваги. 20 щурів 3 групи знаходились в тих же умовах і
були на звичайному раціоні.

Контрольна група нараховувала 15 здорових щурів, що не мали впливу
професійних чинників і перебували на звичайному раціоні.

Тварини забивались методом дислокації шийних хребців. Матеріал для
дослідження фіксувався в суміші Лілі, заливався у парафін. Забарвлення
проводилось гематоксиліном і еозином. Сполучна тканина визначалась за
методом Ван-Гізона. Еластичні волокна визначали методикою Харта,
нейтральні глікозаміноглікани – ШИК-реакцією за Шабадашом.

Для проведення статистичного аналізу одержані результати досліджень
були внесені в сформовану базу даних, що вміщала паспортну частину, дані
клінічних та параклінічних досліджень. Кількісні переміни були
попередньо перевірені на нормальність розподілу з допомогою крітерію
Колмогорова – Смирнова.

Результати власних досліджень та їх обговорення. У 97 робітниць основної
групи був діагностований зовнішній ендометріоз І-ІІ ступеня. При аналізі
клініко-анамнестичних видно, що вік обстежених робітниць хворих на
ендометріоз знаходився у межах від 18 до 40 років. Серед клінічних
проявів зовнішнього ендометріозу найчастіше зустрічались скарги на
дисменорею (80 %), хронічні тазові болі (66,9 %), безплідність (65%).

Серед екстрагенітальної патології у робітниць основної групи часто
зустрічались полівалентна алергія (70 %), патологія шлунково-кишкового
тракту (100 %). Захворювання печінки і жовчовивідних шляхів
зустрічались у кожної третьої працюючої жінки як в основній групі, так і
в групі порівняння. Така ж закономірність спостерігалась і при патології
підшлункової залози. Нейроциркуляторна дистонія зустрічалась у 30%
випадків у всіх жінок основної групи і групи порівняння. Згідно з
отриманими нами даними кожна третя хвора перенесла чимало інфекційних
захворювань, кожна п’ята – операції на органах імуногенезу (апендектомію
чи тонзилектомію). Найпоширенішою поєднаною гінекологічною патологією у
пацієнток були кольпіти (50 %), доброякісні пухлини матки і молочних
залоз (33 %), аднексити (29 %). Первинна неплідність частіше
зустрічалась у групі від 18 до 30 років (55,6 %). Вторинна неплідність
переважала в групі жінок у віці 31-40 років (40,3 %). Подібна
симптоматика у хворих на зовнішній ендометріоз описується багатьма
авторами (Іванюта Л.І., 1998; Speroff, 1994).

Результати дослідження рівня гонадотропних та статевих гормонів у
сироватці крові у робітниць, хворих на зовнішній ендометріоз ІІ ступеня,
свідчать про наявність змін гормонального гомеостазу. Про це можна
судити по достовірному підвищенню рівня пролактину (23,8+1,2) нг/мл,
(р0,05), при ІІ – на 18,4 % (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020