.

Особливості клініки та лікування ушкоджень пародонта при протезуванні незнімними металокерамічними конструкціями (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3651
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

БАБІН ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 616.314–089.29-14+616.314.17-002-071-08

Особливості клініки та лікування ушкоджень пародонта при протезуванні
незнімними металокерамічними конструкціями

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України (ректор – доктор медичних наук, професор Ждан В.М.).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Король Михайло

Дмитрович, Українська медична
стоматологічна

академія МОЗ України, м. Полтава,
завідувач

кафедри пропедевтики ортопедичної
стоматології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
ортопедичної стоматології та ортодонтії;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь
Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, м.Одеса, завідувач
відділу ортопедичної стоматології та матеріалознавства.

Провідна установа: Національний медичний університет імені академіка
О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра ортодонтії і пропедевтики
ортопедичної стоматології.

Захист відбудеться „28” березня 2006 року о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.44.601.01 при Українській медичній
стоматологічній академії МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

Автореферат розісланий “24” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з основних завдань сучасної ортопедичної
стоматології є реабілітація великої кількості хворих із дефектами зубів
і зубних рядів. Часткова втрата зубів – найбільш поширена патологія
зубощелепної системи. За своєю частотою вона поступається тільки
карієсу. Аналіз джерел наукової інформації за останні 10 років свідчить,
що у віці 30-35 років біля 35% населення мають дефекти зубів і обмежені
дефекти зубних рядів, що потребують заміщення естетичними незнімними
конструкціями (Э.Я. Варес, 1999; Цв.Й.Йолов, 2001). Потреба в зубному
протезуванні населення у віці 42-70 років складає вже 46-52% (А.И.
Делендик, 2000; В.А. Лабунец, 2000; Р.Г. Сініцин і співав., 2002). Тому
проблема протезування хворих із дефектами зубів і зубних рядів із
використанням незнімних конструкцій, особливо металокерамічних, є
актуальною (А.И. Литвак, 2000). Такі конструкції мають добрі механічні
та естетичні властивості, що дає пацієнтам відчуття комфорту,
внутрішнього задоволення і впевненості в соціальному середовищі. У той
же час вони досить часто стають причиною виникнення хвороб тканин
пародонта опорних зубів (С.И. Абакаров, 1989; В.Н. Трезубов, 1999).
Патологічні зміни можуть бути наслідком дії матеріалу протеза на
прилеглі тканини, або результатом взаємодії матеріалу з середовищем
порожнини рота та ін. (В.П. Неспрядько, В.М. Волинець, 1997; А.В.
Павленко и соавт., 2000). Негативна дія незнімних зубних протезів на
тканини пародонта опорних зубів посилюється їхніми конструкційними
особливостями, низькою гігієною порожнини рота й іншіми чинниками (А.Л.
Рубежов, 1998).

Досліджуються причини і механізми розвитку патологічних змін тканин
пародонта внаслідок ортопедичного втручання (М.В. Мощиев, 1998; О.Н.
Аль-Хадж и соавт., 1999). У численних публікаціях відображена провідна
роль порушень вільнорадикального окиснення ліпідів та імунної системи в
патогенезі хвороб пародонта (Ю.А. Петрович и соавт., 1999; И.С. Мащенко
и соавт., 2001). Проте в літературі відсутні відомості про стан
перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантної й імунної систем у осіб
після протезування дефектів зубів і зубних рядів незнімними
металокерамічними конструкціями. Вивчення цього аспекту проблеми
визначає актуальність дослідження, спрямованого на оптимізацію методів
лікування і профілактики патологічних змін тканин пародонта опорних
зубів у хворих, протезованих незнімними металокерамічними конструкціями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідних тем Української медичної
стоматологічної академії МОЗ України: „Оптимізація профілактики і
лікування стоматологічних захворювань ортопедичними методами” (державний
реєстраційний № 0102U001303), „Вивчення імунологічного апарату м’яких
тканин порожнини рота при генералізованому пародонтиті і ортопедичних
втручаннях для розробки сучасних методів імунокорекції” (державний
реєстраційний №0103U001312). Дисертант є безпосереднім виконавцем
фрагментів цих НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в підвищенні
ефективності лікування хвороб тканин пародонта опорних зубів у осіб,
протезованих незнімними металокерамічними конструкціями, з урахуванням
особливостей їхнього клінічного перебігу.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі наукові
завдання:

Проаналізувати характер змін тканин пародонта опорних зубів у осіб,
протезованих незнімними металокерамічними конструкціями.

Вивчити стан низки показників прооксидантно-антиоксидантного балансу та
імунітету порожнини рота за їхнім умістом у ротовій рідині осіб,
протезованих незнімними металокерамічними конструкціями.

Визначити кількісний і якісний склад мікробної флори зубоясенної борозни
і пародонтальних кишень опорних зубів у осіб, протезованих незнімними
металокерамічними конструкціями.

Дослідити локалізацію і надати кількісну оцінку імуноцитів у тканинах
ясен осіб без зубних протезів і протезованих незнімними
металокерамічними конструкціями.

Розробити, оцінити ефективність і впровадити в клініку
лікувально-профілактичні заходи при ушкодженнях тканин пародонта в осіб,
протезованих незнімними металокерамічними конструкціями.

Об’єкт дослідження – особливості клініки ушкоджень пародонта опорних
зубів, стан показників прооксидантно-антиоксидантного балансу й
імунітету порожнини рота в осіб, протезованих незнімними
металокерамічними конструкціями зубних протезів.

Предмет дослідження – розробка ефективних лікувальних заходів щодо
хвороб тканин пародонта опорних зубів, що виникають у осіб, протезованих
незнімними металокерамічними конструкціями.

Методи дослідження: клінічні – для визначення стану тканин пародонта у
здорових осіб і хворих з ушкодженнями пародонта, що виникають після
протезування незнімними металокерамічними конструкціями; морфологічний
та імуногістохімічний методи дослідження ясенних сосочків; біохімічні,
імунологічні, цитологічний, мікробіологічний методи; статистичний – для
обробки отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше, застосовуючи досягнення
клінічної імунології, отримані дані про локалізацію і розподілення
HLA-DR+, CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+, CD23+ імуноцитів у епітелії і
власній пластинці слизової оболонки коміркового відростка в осіб,
протезованих незнімними металокерамічними конструкціями.

На підставі вивчення низки показників прооксидантно-антиоксидантної,
імунної систем і складу мікрофлори порожнини рота доведено, що терапія
ушкоджень пародонта у хворих, протезованих незнімними металокерамічними
конструкціями, потребує використання препаратів антибактеріальної й
антиоксидантної дії залежно від тяжкості патологічного процесу.

Обґрунтована й апробована в клініці терапія хронічного катарального
гінгівіту і хронічного пародонтиту в осіб, протезованих незнімними
металокерамічними конструкціями, із застосуванням „Декасану” й
„Антитромбу”, яка спрямована на запобігання прогресуванню хвороби.

Розроблений і запропонований для застосування в стоматологічній практиці
спосіб ретракції ясен при протезуванні зубів із дефектами твердих тканин
і частковими дефектами зубних рядів незнімними металокерамічними
конструкціями (деклараційний патент України на корисну модель
№20040604190 від 15.03.2005р.).

Практичне значення одержаних результатів. Проведені клінічні та
лабораторні дослідження мають теоретичне і практичне значення в
терапевтичній і ортопедичній стоматології.

Запропонований і впроваджений у систему охорони здоров’я спосіб
лікування запальних хвороб пародонта в осіб, протезованих незнімними
металокерамічними конструкціями (інформаційний лист № 83-2005), дозволяє
скоротити терміни лікування і подовжити період ремісії.

Розроблений спосіб ретракції ясен дозволяє спростити і пришвидшити
роботу лікаря-стоматолога при протезуванні незнімними металокерамічними
конструкціями.

Результати даної роботи реалізуються на практиці в Полтавській обласній
клінічній стоматологічній поліклініці, у стоматологічній поліклініці № 1
м. Кременчука (Полтавська область), у Лубенській міській комунальній
стоматологічній поліклініці (Полтавська область). Результати дослідження
використовуються в навчальному процесі на кафедрах ортопедичної
стоматології та імплантології, пропедевтики ортопедичної стоматології,
післядипломної підготовки лікарів-ортопедів Української медичної
стоматологічної академії (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені мета і завдання
дослідження, проведено тематичний патентно-інформаційний пошук, аналіз
наукової літератури за проблемою дослідження. Під керівництвом наукового
керівника проводилися клінічні дослідження, розробка методики лікування
хворих, виконання лікувальних заходів. Самостійно проведена статистична
обробка отриманих результатів, написані всі розділи роботи,
сформульовані висновки і практичні рекомендації. Робота виконана на
базах кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології Української
медичної стоматологічної академії (зав. – д.мед.н., проф. М.Д. Король),
кафедри мікробіології УМСА (зав. – д.мед.н., проф. Г.А.Лобань),
лікувально-хірургічного відділення Полтавської обласної клінічної
стоматологічної поліклініки (зав. відділення – Б.І. Тесленко),
центральної науково-дослідної лабораторії Української медичної
стоматологічної академії (зав. – д.мед.н., проф. І.П.Кайдашев),
Інституту мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України (м.
Харків; гол. лікар – Н.В. Зайцева). У публікаціях, написаних у
співавторстві, іншим авторам належить консультативна допомога.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні
методи реабілітації ортопедичних і ортодонтичних хворих” (м. Полтава,
2002); ювілейній обласній науково-практичній конференції „Питання
організації стоматологічної ортопедичної допомоги в сучасних умовах” (м.
Полтава, 2003); на засіданні апробаційної ради № 2 „Стоматологія” при
Українській медичній стоматологічній академії (м. Полтава, 2004);
обласній науково-практичній конференції лікарів стоматологів-ортопедів і
наукових працівників „Клініка і технологія повного знімного
протезування” (м. Полтава, 2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 4
статтях (3-самостійні, 1- у співавторстві) у спеціалізованих виданнях,
ліцензованих ВАК України. Отримано 3 деклараційні патенти України на
корисну модель. Виданий інформаційний лист „Спосіб лікування запальних
захворювань пародонта у хворих з незнімними металокерамічними
конструкціями” (№ 83-2005).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 185 сторінках
залікового машинописного тексту. Складається зі вступу, огляду
літератури, опису об’єктів і методів дослідження, 4 розділів власних
досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків,
практичних рекомендацій і списку використаної літератури, який містить
262 джерела, з яких 210 є вітчизняними та країн СНД і 52 – іноземними.
Робота ілюстрована 21 таблицею, 33 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань
проведено обстеження 85 пацієнтів (30 чоловіків і 55 жінок) віком від
36 до 60 років, які мали в порожнині рота незнімні металокерамічні (МК)
зубні протези. Термін експлуатації ортопедичних конструкцій – від 1 до 5
років.

Усі пацієнти основної групи не мали алергічних реакцій і непереносимості
до сплавів металів (Wiron, Wirocer – фірма BEGO, Німеччина) та
керамічної маси (Сeramco – фірма BEGO, Німеччина) зубних протезів, що
було визначено шляхом тестування методом Р. Фоля (В.В. Пинчук, 2000).
Електропунктурна діагностика проводилася на програмно-технічному
комплексі фірми „Медіса”.

Контрольну групу складали 20 пацієнтів (6 чоловіків і 14 жінок)
аналогічного віку, які не мали зубних протезів і хвороб тканин
пародонта.

Додатково були обстежені 13 хворих (7 жінок і 6 чоловіків) хірургічного
відділення Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки
віком 36-60 років, які не мали ортопедичних конструкцій у порожнині
рота. Хворим проводилось оперативне втручання у фронтальній ділянці
нижньої щелепи за хірургічними або ортодонтичними показаннями. У 2
пацієнтів мав місце клінічно інтактний пародонт, у 4 був діагностований
хронічний катаральний гінгівіт середнього ступеня тяжкості, у 7 –
хронічний пародонтит легкого ступеня тяжкості. Разом з одним пацієнтом
із контрольної групи вони склали групу порівняння для
імуногістохімічного дослідження.

Усі обстежені за станом здоров’я належали до II групи здоров’я, тобто
були практично здоровими.

85 хворих, протезованих незнімними металокерамічними конструкціями, мали
356 зубів, покритих коронками, з яких 182 були опорними. У обстежених
нами пацієнтів дефекти зубів і зубних рядів були відновлені такими
типами зубних протезів: суцільнолитими одиночними коронками,
облицьованими керамікою, – 174, мостоподібними МК протезами – 72. Стан
зубних протезів оцінювали за косметичними і функціональними даними.

Обстеження органів порожнини рота проводили за допомогою
загальноприйнятих методів (ВООЗ, 1989). Для об’єктивної оцінки стану
тканин пародонта використовували зворотні пародонтальні індекси:
папілярно-маргінально-альвеолярний (РМА) в status loсalis (Т.Ф.
Виноградова, 1988), пародонтальний індекс (ПІ) за Russel (Н.Ф.
Данилевский, А.В. Борисенко, 2000). Уточнювали стан кожної ділянки ясен
окремо за критеріями Є.Н. Балчевої та Є.П. Атанасової (В.И. Яковлева и
соавт., 1995). Ступінь кровоточивості ясенних сосочків визначали за
допомогою папілярного індексу кровоточивості (РВI) за Muchlemann-Son
(С.И. Сивовол, 2001). Для визначення виразності запального процесу в
тканинах пародонта використовували математизовану пробу Шіллера-Писарєва
або йодне число Д. Свракова (В.И. Яковлева и соавт., 1995). Гігієнічний
стан порожнини рота і ділянок зубного ряду, протезованих незнімними МК
конструкціями, оцінювали за значенням гігієнічного індексу (ГІ)
J.C.Green, J.R.Vermillion – OHI-S, індексу гігієни за Silness-Loe
(И.С.Мащенко, 2003) та інтердентального гігієнічного індексу – IHI
(С.И.Сивовол, 2001).

Для вивчення функціонального стану судин тканин пародонта проводили
реопародонтографію за допомогою діагностичного комп’ютерного комплексу,
розробленого на кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології
Української медичної стоматологічної академії (Патент 38526 Україна, А
61С19/04). Показники гемодинаміки вивчали за тетраполярною методикою
(А.А.Прохончуков и соавт., 1980).

Стан кісткових структур коміркового відростка вивчали за результатами
рентгенологічного дослідження його фрагмента внутрішньоротовим методом.
Диференціювали зміни кісткової тканини пародонта відповідно до
рекомендацій (И. Е. Сергеева, 1993; Т.В. Баглык, 2002; Н.А. Рабухина,
2002).

Для встановлення діагнозу використовували класифікацію хвороб пародонта
XVI Пленуму Всесоюзного наукового товариства стоматологів (1983).

Уміст ліпоперекисів у ротовій рідині визначали за накопиченням
продуктів, що реагують із тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реагуючі
продукти), за методикою Ю.О. Володимирова й О.І. Арчакова, активність
супероксиддисмутази (СОД) – за методикою О.С. Брусова, А.М. Герасимова,
активність каталази – за методикою О.Г. Архипової (І.П. Кайдашев, 2003).

Уміст SIg A в ротовій рідині вивчали методом радіальної імунодифузії в
гелі (G.J. Manchini et аl., 1965). Активність лізоциму в ротовій рідині
визначали нефелометричним методом за В.Г. Дорофейчуком (В.В. Меньшиков,
1987).

Неспецифічну резистентність слизової оболонки порожнини рота оцінювали
за результатами реакції адсорбції мікроорганізмів (РАМ) клітинами
епітелію (Т.А. Беленчук, 1985).

Мікробіологічне дослідження охоплювало виявлення мікроорганізмів у
вмісті зубоясенної борозни і пародонтальних кишень опорних зубів шляхом
аеробного й анаеробного культивування та ідентифікацію мікроорганізмів з
урахуванням критеріїв Берджі (Дж. Хоулт и соавт., 1997). Результати
кількісного дослідження мікрофлори реєстрували методом Голда (В.В.
Хазанова и соавт., 1987).

Імунітет слизової оболонки коміркового відростка оцінювали за допомогою
гістологічного і модифікованого імуногістохімічного методів дослідження
(І.П. Кайдашев і співав., 2002). Матеріалом слугували біоптати ясенних
сосочків розміром 2-3 мм3, які брали під час оперативного втручання. Із
заморожених блоків на кріостаті готували серійні зрізи, один із яких
фарбували гематоксилін-еозином за загальноприйнятою методикою (В.В.
Меньшиков, 1987). Особливості морфологічної будови ясенного сосочка
вивчали за допомогою мікроскопа Біолам („ЛОМО”, Росія). Субпопуляційні
маркери імуноцитів виявляли непрямим біотин-екстраведин-пероксидазним
методом, використовуючи моноклональні антитіла HLA-DR, CD3, CD4, CD8,
CD16, CD20, CD23. Розподілення в шарах епітелію ясен позитивно
зафарбованих, імунореактивних клітин вивчали мікроскопом “Біолам”
(„ЛОМО”, Росія). У межах епітелію позитивно зафарбовані клітини рахували
на 100 епітеліоцитів по всій товщині шару, у власній пластинці слизової
оболонки клітини рахували на стандартну площу, яка відповідала 100
епітеліоцитам. Результати дослідження документували фотографуванням на
плівку „Коніка VX 400” за допомогою мікрофотонасадки МФН-10 („ЛОМО”,
Росія).

Результати клінічних і лабораторних досліджень у пацієнтів, які мали в
порожнині рота незнімні МК протези і супутні хвороби тканин пародонта
опорних зубів, стали основою для розробки комплексу
лікувально-профілактичних заходів, що охоплює: навчання раціональній
індивідуальній гігієні порожнини рота (корекція навичок і підбір
індивідуальних засобів гігієни) з подальшим її контролем; професійну
гігієну порожнини рота; санацію порожнини рота; усунення травматичної
оклюзії; місцеве використання антисептика „Декасан” і лікувальної пасти,
що містить мазь „Антитромб”; автомасаж ясен.

Ефективність комплексу визначали за результатами лікування 55 хворих,
протезованих незнімними МК конструкціями: у 30 з них був діагностований
хронічний катаральний гінгівіт опорних зубів, у 25 – хронічний
пародонтит легкого ступеня тяжкості. Залежно від складу лікувальних
заходів хворих на гінгівіт і пародонтит розподілили на дві клінічні
групи. У першій групі хворих на гінгівіт (15 осіб) і пародонтит (12
осіб) проводили професійну гігієну порожнини рота з використанням для
медикаментозної обробки ясен і аплікацій на ясна антисептика „Декасан”,
у другій групі хворим на гінгівіт (15 осіб) і пародонтит (13 осіб)
додатково накладали лікувальну твердіючу пов’язку з маззю „Антитромб”.

Для статистичної обробки цифрового матеріалу застосовували метод
варіаційної статистики з використанням критерію t Ст’юдента.

Результати досліджень та їх обговорення. На клінічному обстеженні у 55
(64,7%) хворих у ділянці 210 (58,99%) зубів, що знаходилися під
одиночними МК коронками або були опорними для незнімних МК конструкцій,
виявлені патологічні зміни тканин пародонта. У структурі хвороб
пародонта обстежених переважав гінгівіт: він був констатований у 30
(35,29%) хворих, які мали 157 (44,10%) опорних зубів. У 25 (29,41%)
хворих у ділянці 53 (14,89%) опорних зубів був діагностований
пародонтит.

Запальний процес у разі гінгівіту мав катаральну форму і хронічний
перебіг. Ступінь тяжкості гінгівіту в 108 (30,34%) опорних зубах був
легкий, у 49 (13,76%) – середній. У хворих на гінгівіт індекс РМА
становив 31,51 ± 2,83%, PI – 0,98 ± 0,08 бала, проба Шіллера – Писарєва
– 1,53 ± 0,12 бала, індекс PBI – 1,1 ± 0,1 бала. На рентгенограмах
коміркових відростків у 9 хворих із хронічним катаральним гінгівітом
опорних зубів визначався остеопороз верхівок міжзубних перегородок.

Функціональний стан судин пародонта при гінгівіті опорних зубів свідчить
про зміни гемодинаміки за рахунок підвищення периферичного опору і
тонусу судин. Аналіз реопародонтограм дозволив установити вірогідну
розбіжність (р0,05)
від показника контрольної групи.

За даними клініко-рентгенологічного обстеження у 25 (29,41%) хворих у
ділянці 53 (14,52%) зубів під МК коронками і опорних зубів мостоподібних
МК протезів ми констатували хронічний пародонтит. За ступенем
деструктивних змін пародонтит був легкого ступеня тяжкості.
Симптоматичний гінгівіт у 24 (96,0%) хворих мав катаральну форму, в 1
(4,0%) хворого – гіпертрофічну. Порівняльний аналіз стану тканин
пародонта опорних зубів у хворих на гінгівіт і пародонтит, за значеннями
пародонтальних індексів, виявив вірогідні відмінності відповідно: РМА –
31,51 ± 2,83% і 52,54 ± 3,11% (р0,05).

За нашими спостереженнями, стан пародонта опорних зубів мостоподібних МК
протезів і зубів під одиночними МК коронками залежить від кількості
одиниць металокераміки. Із 44 пацієнтів, які мали до 5 одиниць
металокераміки, у 23 (52,27%) констатований інтактний пародонт у ділянці
опорних зубів, у 21 (47,73%) – запальні хвороби тканин пародонта. У 41
хворого з незнімними МК конструкціями зубних протезів у порожнині рота
знаходилось 6 і більше одиниць МК, 7 (17,07%) із них мали інтактний
пародонт у ділянці опорних зубів, 34 (82,93%) – хронічний катаральний
гінгівіт і хронічний пародонтит.

Аналіз гігієнічного стану за допомогою індексу нальоту (DI) OHI-S, що
оцінює площу поверхні коронки зуба, яку покриває зубний наліт, показав,
що якість поверхні покриття МК протеза сприяє мінімальній адгезії до
нього зубного нальоту. Отримані дані свідчать про те, що в осіб
контрольної групи і в осіб, протезованих МК конструкціями, з інтактним
пародонтом опорних зубів рівень гігієни був задовільним (відповідно
1,15±0,10 бала і 0,83±0,07 бала). DI пацієнтів, протезованих МК
конструкціями, з гінгівітом у ділянці опорних зубів був на рівні
контрольних значень, у хворих на пародонтит – вище норми, але в обох
випадках показник знаходився в межах задовільного рівня гігієни
(відповідно 1,14±0,2 бала і 1,57±0,2 бала). При цьому визначення ГІ
Silness-Loe дозволило виявити наявність м’яких зубних нашарувань у
ділянці шийки опорних зубів за допомогою зонда, без використання
ревеляторів зубного нальоту. За даними ГІ Silness-Loe, в разі
інтактного пародонта опорних зубів рівень гігієни не відрізнявся від
норми (відповідно 0,65±0,04 бала і 0,72±0,05 бала, р>0,05), в разі
гінгівіту і пародонтиту опорних зубів (1,3±0,06 бала і 1,9±0,07 бала)
був вірогідно вище (рx¶2 H J NPRO| j$U*B/,1E1Ae2H4?5ae6oeoeoennnnnnneeeeeYYYYYOOOO & & e4ioooooa**oo*oooooooooooooo h=?Yрупі 6,03±0,31 мкмоль/л, р>0,05), приріст ліпоперекисів після
інкубації субстрату дослідження дорівнював відповідно 3,78±0,19 мкмоль/л
і 3,60±0,29 мкмоль/л (р>0,05), активність СОД і каталази також не мала
суттєвих розбіжностей із контрольними значеннями (р>0,05).

У осіб, протезованих незнімними МК конструкціями, гінгівіт в ділянці
опорних зубів характеризувався підвищенням у ротовій рідині початкового
рівня ТБК-реагуючих продуктів (4,28±0,28 мкмоль/л, р0,05), зниженням їх приросту після інкубації субстрату
дослідження в 2,4 разу і вірогідним підвищенням активності
субстратзалежних антиоксидантних ферментів – СОД і каталази по
відношенню до показників контрольної групи (р0,05). У хворих на гінгівіт із МК конструкціями в
порожнині рота спостерігалося зменшення кількості РАМ-позитивних клітин,
у хворих на пародонтит виявлялися суттєве зниження активності лізоциму,
зменшення кількості РАМ-позитивних клітин епітелію і підвищення вмісту
SIgA при порівнянні з контрольними значеннями показників (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020