Міністерство охорони здоровґя україни

Кримський республикансикий науково-дослідний інститут фізичних методів
лікування та медичної кліматології

ім І.М. Сєченова

Гарагуля Ганна Андріївна

УДК 616.24-007.272-036.1:612.018-055.2-08

Особливості клінічного перебігу хронічного обструктивного захворювання
легень у жінок в залежності від гормонального профілю та можливості
медикаментозної корекції

14.01.27 – пульмонологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Ялта – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії

МОЗ України.

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук,
професор Перцева Тетяна Олексіївна, завідувач кафедри факультетської
терапії та ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії
МОЗ України.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Яшина Людмила
Олександрівна, завідувач відділенням діагностики, терапії та клінічної
фармакології захворювань легень Інституту фтизіатрії і пульмонології ім.
Ф.Г. Яновського АМН України,

доктор медичних наук, Савченко Валентин Михайлович, завідувач відділом
медичних інформаціонних систем та компґютерних технологій, Кримський
республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування
та медичної кліматології ім. І.М. Сєченова

Провідна установа: ДУ «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України»,
відділ пульмонології, м. Харків

Захист дисертації відбудеться 26.02.2007 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 53.610.01 Кримського республіканського
науково-дослідного інституту фізичних методів лікування та медичної
кліматології ім. І.М. Сєченова (98603, Республіка Крим, м. Ялта, вул.
Мухіна, 8)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського
республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів
лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сєченова (98603, Республіка
Крим, м. Ялта, вул. Мухіна, 8).

Автореферат розісланий 24.01.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
П’янков О.Ф

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ)
займають провідне місце серед проблем сьогодення у пульмонології.
Доведено велику питому вагу цієї патології в структурі захворюваності і
смертності. ХОЗЛ – одна з хвороб при якій смертність продовжує зростати
і займає четверте місце як причина смерті. Епідеміологічні дані свідчать
про більшу поширеність захворювання серед чоловіків [Фещенко Ю.І,.
Солдатченко С.С, 2006]. Розповсюдженість ХОЗЛ в світі серед чоловіків
складає 9,3%, а серед жінок – 7,3%. В деяких країнах, де значна частина
населення курці, вона досягає 26,2 та 23,7% відповідно. Відомо, що
основним фактором ризику ХОЗЛ є паління, і в тих регіонах, де відбулося
збільшення числа жінок-паліїв, ці розходження стираються. У багатьох
дослідженнях доведений зв’язок ХОЗЛ зі шкідливими факторами сучасного
виробництва [Фещенко Ю.І., Яшина Л.О., 2005]. Однак існує безліч
можливих факторів ризику, вплив яких на розвиток цього захворювання ще
до кінця не вивчений. Одним з таких факторів є дисбаланс жіночих
статевих гормонів.

На сьогоднішній день у медичній літературі існують дані про те, що
жіночі статеві гормони впливають на стан дихальних шляхів. Отримано
дані, що доводять наявність у легенях рецепторів до жіночих статевих
гормонів Установлений різноспрямований характер дії естрогенів і
прогестерона на бронхолегеневу тканину [Федосев Г.Б., 1998].

Хоча легені звичайно не розглядають як орган-мішень для статевих
гормонів, наукові дані останніх років довели, що жіночі статеві гормони
беруть безпосередню участь у дозріванні легень і синтезі сурфактанту.
Легені так само є одним з органів, де відбувається метаболізм статевих
гормонів [Paoletti P, Carrozi L, Viegi G, et al, 1995]. Таким чином,
крім безпосереднього впливу на органи-мішені, естрогени і прогестерон
мають різноманітні біологічні ефекти, виступаючи в ряді випадків у
якості компенсаторних і адаптаційних механізмів.

Враховуючи те, що ХОЗЛ — це захворювання переважно другої половини
життя, треба відмітити, що цей період у жінок характерізуеться ще й
згасанням функції стероїдогенезу. Цей фактор може бути одним з тих, що
обтяжують перебіг основного захворювання. Вік початку менопаузи
визначається спадковими факторами, але у жінок-паліїв вона наступає в
середньому на 2 роки раніше, тому що доведено пригнічуюча дія токсичних
речовин тютюнового диму на фолікулярний апарат яєчників [Айламазян Э.К.,
2004]. Жінки в клімактеричному періоді частіше хворіють, бо саме в цей
період соматичні захворювання, що раніше протікали латентно, починають
проявлятися.

Все вище вказане, на наш погляд, переконливо свідчить про те, що
дослідження стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи у жінок
різних вікових груп хворих на ХОЗЛ, а також вивчення впливу корегуючої
терапії клімактеричних розладів на перебіг ХОЗЛ виявляються досить
перспективним науковим напрямом, який дозволяє проводити пошук нових
шляхів діагностики та лікування ХОЗЛ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана на кафедрі факультетської терапії та ендокринології
Дніпропетровської державної медичної академії як фрагмент планової
науково-дослідної роботи “Вивчення особливостей перебігу захворювань
бронхолегеневої системи (хронічний бронхіт, бронхіальна астма,
пневмонія) у віковому аспекті і розробка схем комплексної профілактики і
лікування” (№ держреєстрації 0119U002120, шифр ІН.09.99).

Мета дослідження – виявити особливості перебігу хронічного
обструктивного захворювання легень у жінок різних вікових груп і
визначити раціональний варіант терапії з урахуванням змін з боку
гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи.

Задачі дослідження:

1. Виявити особливості перебігу ХОЗЛ у жінок різних вікових груп.

2. З’ясувати залежність тяжкості бронхіальної обструкції від стану
гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи у жінок різних вікових груп
які хворі на ХОЗЛ.

3. Виявити гінекологічні захворювання, що частіше спостерігаються у
жінок з ХОЗЛ.

4. Вивчити вплив курсового застосування гормонокорегуючої терапії на
перебіг ХОЗЛ у жінок менопаузального віку.

5. Розробити рекомендації щодо включення у стандартний комплекс
лікування ХОЗЛ препарату корегуючої терапії клімактеричних розладів

Об’єкт дослідження. Хронічне обструктивне захворювання легень.

Предмет дослідження. Особливості клінічного перебігу хронічного
обструктивного захворювання легень у жінок різних вікових груп,
порівняно з чоловіками. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи
у жінок різних вікових груп, хворих на хронічне обструктивне
захворювання легень. Вплив корегуючої терапії клімактеричних розладів
на перебіг хронічного обструктивного захворювання легень у жінок
менопаузального віку.

Методи дослідження. У роботі були використані наступні методи
дослідження:

Загально-клінічні: збір анамнезу (у жінок особлива увага до
акушерсько-гінекологічного анамнезу), клінічне обстеження, загальний
аналіз крові, рентгенографія органів грудної клітки.

Для оцінки функціонального стану бронхолегеневої системи використовували
комп’ютерну спірометрію з вимірюванням петлі “потік-об’єм” та пробу з
бронходилятатором короткої дії (сальбутамол 400 мкг). Оцінка задишки
проводилась за допомогою шкали MRC.

Дослідження стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи проводили
за допомогою визначення гормонального профілю жінок за таблицею Д.
Шерегей. Вимірювали рівень жіночих статевих гормонів
(фолікулостимулюючого гормону, лютеінізуючого гормону, естрадіолу та
прогестерону) у сироватці крові методом імуннофлюорисцентного аналізу.
Оцінка клімактеричних розладів проводилась за допомогою шкали MRS.

Оцінка ефективності лікування: клінічної динаміки (облік скарг,
об’єктивних симптомів), показників ФЗД.

Статистичні та математичні методи обробки інформації

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше висвітлено особливості
клінічного перебігу ХОЗЛ у жінок різних вікових груп. У жінок хворих на
ХОЗЛ проведено порівняльне комплексне клініко-лабораторне дослідження
стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи. Вперше показано
взаємозв’язок між бронхообструктивним синдромом та рівнем жіночих
статевих гормонів у жінок хворих на ХОЗЛ. Визначено вплив курсового
застосування препарату гормонокорегуючої терапії клімактеричних розладів
(лівіал у дозі 2,5 мг на добу) на функцію зовнішнього дихання та перебіг
ХОЗЛ у жінок менопаузального віку.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено доцільність
моніторування вентиляційної функції легень у жінок із зниженим рівнем
прогестерону, для своєчасної діагностики ХОЗЛ та призначення
бронходилятуючої терапії. Особливо у жінок, що мають фактори ризику ХОЗЛ
(промислове виробництво, тютюнопаління, часті гострі респіраторні
захворювання).

Запропоновано доцільність гінекологічного обстеження жінок, хворих на
ХОЗЛ, з метою визначення стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної
системи, та призначення корегуючої терапії.

Рекомендовано включення гормонокорегуючого препарату клімактеричних
розладів (лівіал 2,5 мг на добу) до стандартних схем лікування жінок
менопаузального віку, хворих на ХОЗЛ.

Результати дослідження запроваджено у практику роботи терапевтичного
відділення міської клінічної лікарні № 6 та терапевтичного відділення
міської клінічної лікарні № 9 м. Дніпропетровська.

Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі кафедр
акушерства та гінекології а також факультетської терапії та
ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено
інформаційно-патентний пошук, результати якого висвітлені в розділі
«огляд літератури», і який свідчить про відсутність аналогів наукових
розробок. Автор розробила дизайн дослідження, визначила мету, задачі,
методики дослідження, провела набір та комплексне обстеження хворих.
Функціональні дослідження пацієнтів проводила самостійно. Інтерпретація
функціональних та лабораторних методів, біометричний аналіз результатів
роботи проведені автором власноруч. Дисертантом написано огляд
літератури, проведено науковий аналіз та узагальнення отриманих
результатів, їх математична обробка, сформульовано основні положення,
висновки та практичні рекомендації, оформлено дисертаційну роботу та
автореферат. Основні публікації за темою дисертації носять пріоритетний
характер. Самостійно підготовані доповіді для виступу на наукових та
практичних конференціях різного рівня (місцевого, всеукраїнського та
міжнародного).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідались та обговорювались на конференціях студентів та молодих
вчених Дніпропетровської державної медичної академії (м.
Дніпропетровськ, 2004р., 2005 р.) та Одеського державного медичного
університету (м. Одеса, 2004 р., 2005р.); Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Терапевтичні читання пам’яті академіка
Л.Т. Малої” (м. Харків, 2004 та 2005 рр.); 15 конгресі Європейського
респіраторного товариства (м. Копенгаген, 2005 р.);. засіданнях кафедри
факультетської терапії та ендокринології Дніпропетровської державної
медичної академії (2004-2005 рр.); засіданнях обласної спілки терапевтів
(2005-2006 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових
робіт, серед них 4 статті у профільних виданнях, що рекомендовані ВАК
України, 6 публікацій у вигляді тез доповідей на конференціях.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 113 сторінках
машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури,
характеристики матеріалів та методів дослідження, трьох розділів
особисто одержаних результатів, обговорення отриманих результатів,
заключення, висновків і практичних рекомендацій. Ілюстрована 20
таблицями та 10 рисунками. Має список використаної літератури який
налічує 159 джерел, серед них російсько та україномовних – 86.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі
завдань в період з січня 2001 року по листопад 2005 було проведене
обстеження 85 пацієнтів, що хворі на ХОЗЛ, які знаходились на
диспансерному обліку та лікуванні у пульмонологічному кабінеті
поліклініки 6 міської клінічної лікарні м. Дніпропетровська. Серед них
65 жінок та 20 чоловіків хворих на хронічне обструктивне захворювання
легень І та ІІ стадії. Контрольну групу склали 20 жінок, що не мають
бронхолегеневої патології. Із них 10 жінок репродуктивного віку
(середній вік 38,2±6,0 років), 10 жінок менопаузального віку ( середній
вік 55,4±2,4 роки) що також не мають бронхолегеневої патології, за
останній рік не приймали гормонозамісної терапії та за результатами
загально клінічного обстеження визнані практично здоровими. Критеріями
виключення були: відмова хворого брати участь у дослідженні, для жінок —
наявність в анамнезі оперативного втручання з видаленням яєчників,
прийом гормональних препаратів (препарати статевих гормонів,
глюкокортикостероіди) на протязі останніх 6 місяців до початку
дослідження.

Діагноз ХОЗЛ встановлювали на підставі наказу № 499 МОЗ України від
28.10.2003 р. «Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим
на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів»

З урахуванням скарг, анамнезу, об’єктивного статусу та даних загально
клінічних та інструментальних методів обстеження були виділені наступні
клінічні групи динамічного спостереження:

1 група — включала 36 жінок, хворих на ХОЗЛ І ст. (середній вік —
53,2±6,5 роки),

1А підгрупа — 10 жінок репродуктивного віку ( середній вік 41,3±2,3роки)
хворих на ХОЗЛІ ст., що приймали стандартну терапію;

1Б підгрупа — 16 жінок менопаузального віку (середній вік 56,3±3,2 року)
хворі на ХОЗЛ І ст., що приймали стандартну терапію;

1В підгрупа – підгрупа 10 пацієнток — жінки хворі на ХОЗЛ І ст.
менопаузального віку (середній вік 55,4±3,2 року), що додатково приймали
лівіал (Organon) 2,5 мг на добу.

2 група включала 29 жінок хворих на ХОЗЛ ІІ ст. ( середній вік —
55,3±6,4 років),

2А підгрупа – 5 жінок репродуктивного віку ( середній вік 42,1±2,1
року) хворих на ХОЗЛ ІІ ст.; що приймали стандартну терапію;

2Б підгрупа – 14 жінок менопаузального віку ( середній вік —
57,3±2,4 років) хворих на ХОЗЛ ІІ ст., що приймали стандартну терапію;

2В підгрупа — 10 — жінок хворих на ХОЗЛ ІІ ст. менопаузального віку (
середній вік — 54,3±3,4 років)., що додатково приймали лівіал (Organon)
2,5 мг на добу.

Групи порівняння були складені рандомізаційним методом за допомогою
програми Statistika 6.0.

3 група в яку ввійшли 10 чоловіків хворих на ХОЗЛ І ст. ( середній вік —
53,3 ±3,3 роки),

4 групу склали 10 чоловіків хворих на ХОЗЛ ІІ ст. (середній вік —
56,4±2,7 років),

5 група контролю — включала 20 жінок, яких за результатами загально
клінічних та додаткових методів обстеження визнали практично здоровими.

5А підгрупа складалася з 10 жінок репродуктивного віку (середній вік –
38,2±6,0 років);

5Б підгрупа складалася з 10 жінок менопаузального віку (середній вік –
55,4 ±2,4 років).

Огляд пацієнтів проводився у фазі ремісії ХОЗЛ.

Усім хворими було проведено спірографічне дослідження функції
зовнішнього дихання. За даними спірографічного обстеження визначали,
також тип порушення вентиляційної функції легень

Результати досліджень.

Найбільша середня тривалість захворювання була в 4 групі і склала
7,8±1,3років. В цілому 1-А, 2-А, 3 та 4 групи були порівнянні за віком.
Причому у всіх групах переважали особи працездатного віку. Вентиляційні
порушення обструктивного типу мали велику перевагу серед всіх груп
обстежених хворих. Всього було визначено 64 (75,3%) пацієнти з
обструктивним типом порушення вентиляційної функції легень та 13 (15,3%)
хворих зі змішаним типом порушення. У 8 (9,4%) пацієнтів з ХОЗЛ І ст.
виявлені початкові ознаки порушення ФЗД, які проявлялися зменшення
індексу Тифно.(>70%).

Результати клінічного дослідження виявили, що активних паліїв серед
чоловіків, хворих ХОЗЛ значно більше чим серед жінок (р<0,05), тривалість захворювання також більша порівняно з жінками. Активних паліїв серед жінок хворих на ХОЗЛ, 20 (30,8%); серед чоловіків – 13 (65%). Пасивних паліїв 25 (38,5%) та 6 (30%) відповідно. Аналізуючи отримані данні про клінічний перебіг ХОЗЛ І ст. та ХОЗЛ ІІ ст., у жінок репродуктивного віку ми можемо казати, що не дивлячись на досить молодий вік хворих жінок 1А та 2А груп, були виявлені активні прояви ХОЗЛ (кашель з виділенням мокроти, задишка). Це може бути обумовлене тим, що серед пацієнток багато активних та пасивних паліїв, у 1А 5 (50%) активних паліїв та 3 (30%) пасивних, у 2А 3 (60%) та 1 (20%) відповідно, і більшість обстежених жінок зайнята на промислових виробництвах. Досліджуючи клінічний перебіг ХОЗЛ І стадії серед жінок та чоловіків віком від 50 до 60 років ми можемо казати про те ,що у жінок, незважаючи на однакові клінічні прояви захворювання з чоловіками, спостерігається більша вираженість задишки за шкалою MRC (рис. 1). Рівень ОФВ1 у пацієнтів 1Б групи в середньому склав 76,9%, а у хворих 3 групи - 77,3% (р>0,05). При порівнянні перебігу ХОЗЛ ІІ стадії у жінок та чоловіків
тієї ж вікової групи ми маємо: у жінок більш виражена інтенсивність
задишки (рис 2). Рівень ОФВ1 у пацієнток 2Б групи в середньому склав
57,3%, а у хворих 4 групи — 60,4% (р>0,05).

Отримані данні можуть свідчити про вплив на перебіг захворювання
гормональних змін, що мають місце у жінок цієї вікової групи.

$

\

v

?

AE

E

» D F H J | ~ O O Oe —

»

$

V

X

Z

\

v

E

u

ue

th

&

EПісля консультації та обстеження у гінеколога у жінок хворих на ХОЗЛ І
ІІ ст., виявлено наступну гінекологічну патологію: лейоміома тіла матки
у 14,1%, у 5,9%- гіперплазія ендометрію, 2,3% дисфункціональні маточні
кровотечі. Виявлена патологія пов’язана з порушенням гормонального
гомеостазу, що проявляється у відносній або абсолютній гіперестрогенії.

Для визначення впливу стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи
жінкам, хворим на ХОЗЛ, були проведені наступні дослідження. Визначені
жіночі фенотипи у всіх обстежених пацієнток за таблицею Д.Шерегей. Ця
таблиця складається з типових фенотипічних ознак притаманних для
переваги або недоліку якогось із статевих гормонів в організмі жінки
(зовнішній вигляд, зріст, стан молочних залоз, шкіри та волосся,
характеристика менструального циклу). За цією таблицею виділяють
наступні фенотипи: перевага естрогенів, урівноважений тип, перевага
гестагенів та андрогенів та недолік естрогенів.

Розподіл жінок за фенотипами представлено на рис. 3 і рис.4. У 45 жінок,
хворих ХОЗЛ, було проведено дослідження рівню жіночих статевих гормонів
(ФСГ, ЛГ, естроген, прогестерон) в сироватці крові методом
імуноферментного аналізу. Були отримані наступні дані: серед жінок
репродуктивного віку хворих на ХОЗЛ — 1А підгрупи зниження показнику ФСГ
на 49,17% відносно показника контрольної групи, показник ЛГ був знижений
на 24,5%, вміст Е у сироватці крові був зменшеним на 2,4%, вміст Пг був
зниженим на 34,5%.*

У жінок 2А підгрупи вміст гормонів у сироватці крові відносно показників
контрольної групи був наступним ФСГ- зниження на 43,9%, ЛГ- зниження на
14,7%, Е був підвищеним на 20,3%, вміст Пг на 27,8%* був зниженим
відносно показників у контрольній групі. (Примітка *р<0,001 достовірне розходження в порівнянні з контрольними показниками). У жінок менопаузального віку хворих на ХОЗЛ були отримані наступні результати: 1Б підгрупа – показник ФСГ був зниженим на 18,1%, вміст ЛГ підвищеним на 33,5%, Е був підвищеним на 25,3%, вміст Пг у сироватці крові був зниженим на 42,1%*. Результати дослідження рівня жіночих статевих гормонів у сироватці крові хворих 1В підгрупи були наступні: вміст ФСГ був зниженим на 0,5%, Лг - підвищено на 31,0%, Е підвищено на 23,9%, показник Пг знижений на 76,5%* відносно показника у контрольній групі. Вміст жіночих статевих гормонів у сироватці крові у хворих 2Б був наступним: показник ФСГ на 37,1% знижений, вміст ЛГ на 17,3% підвищений, показник Е на 32,1% більший, вміст прогестерону на 40,4%* менший від показнику у контрольній групі. У хворих 2В підгрупи показники були наступними: ФСГ - був на 24,4% зниженим, ЛГ на 2,8% менший, показник Е на 25,8% підвищений відносно показника у контрольній групі, вміст Пг був на 65,5 %* меншим від показників у контрольній групі. (Примітка *р<0,001 достовірне розходження в порівнянні з контрольними показниками). Необхідно відзначити, що при дослідженні рівню прогестерону в сироватці крові ми мали коливання його показників в досить широких межах ( від 0,6 до 18,5 нмоль/л у жінок менопаузального віку і від 10,0 до 33,5 у жінок репродуктивного віку), що відповідає відомостям літератури (Прибылова Н.Н. та співав., 1984) про суттєві індивідуальні відмінності значень цього показника не тільки серед хворих, але й серед здорових осіб. Проаналізувавши отримані результати було з’ясовано, що у жінок хворих на ХОЗЛ І та ІІ стадії, незалежно від віку мається відносна гіпопрогестеронемія, в порівнянні з результатами контрольних груп. Враховуючи отримані дані було вирішено скласти математичну модель залежності ОФВ1 та рівня прогестерону в сироватці крові. Виявилося, що зменшення вмісту прогестерону в сироватці крові супроводжується зменшенням рівню ОФВ1,(R 0,91). Це було підтверджене побудовою математичної моделі у жінок хворих на ХОЗЛ І та ІІ статадії репродуктивного віку (рис 5). У жінок менопаузального віку хворих на ХОЗЛ І та ІІ стадії за результатами непараметричної рангової кореляції кофіціент Спірмена R 0,38, існує прямий кореляційний зв’язок між рівнем прогестерону в сироватці крові та рівнем ОФВ1. Однак це не було підтверджене при будуванні математичної моделі (рис 6). Можливо на перебіг ХОЗЛ у цієї групи хворих більш впливає приєднання клімактеричних розладів. Питання корекції клімактеричних розладів неодноразово ставали предметом пильної уваги клініцистів. Проте вплив на перебіг ХОЗЛ не вивчався і до кінця не з’ясований. Сучасним препаратом, з багатолітнім досвідом використання, для корекції клімактеричних розладів є лівіал (тіболон 2,5 мг). У зв’язку з тим, що більшість жінок хворих на ХОЗЛ складають жінки менопаузального віку, до стандартної терапії хворих 1В та 2В підгрупи було включено тіболон 2,5 мг на добу. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що проведена корегуюча терапія клімактеричних розладів у жінок хворих на ХОЗЛ, впливає на клінічний перебіг захворювання (зменшується виразність задишки, прояви загострення захворювання, що виникло під час спостереження, менш виражені порівняно з попередніми епізодами). Не було виявлено достовірної різниці між показниками ФВД у порівнюваних груп (р>0,05).

Таким чином, тривалий етап захворювання ХОЗЛ протікає при мінімальних
клінічних проявах, а у жінок ще й під впливом гормональних перебудов. В
зв’язку з цим дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей
перебігу ХОЗЛ у жінок з урахуванням гормонального профілю.

ВИСНОВКИ

Особливості клінічного перебігу ХОЗЛ у жінок ( порівняно з чоловіками)
полягають у більш вираженій задишці, як суб’єктивному показнику
захворювання, при меншій вираженості вентиляційних порушень за даними
спірометрії.

При визначенні фенотипів у жінок, хворих на ХОЗЛ, перевагу має
естрогеновий фенотип (у 55,6%, проти 33,3% — урівноваженого та 11,1% — з
перевагою андрогенів та гестагенів серед жінок з ХОЗЛ І ст., та 51,7%,
34,5% і 13,8% відповідно серед жінок хворих на ХОЗЛ ІІ ст.)

Встановлено, що у жінок хворих на ХОЗЛ переважає гінекологічна патологія
яка в основі свого патогенезу має дисбаланс жіночих статевих гормонів у
бік відносної або абсолютної гіперестрогенії.

Виявлена пряма кореляційна залежність між показником ОФВ1 та рівнем
прогестерону у жінок репродуктивного віку (r=0,95). Отриманий результат
був підтверджений при побудові математичної моделі .

Встановлено прямий позитивний кореляційний зв’язок між показником ОФВ1
та рівнем пргестерону у жінок менопаузального віку (r=0,38). Отриманий
результат не було підтверджено при побудові математичної моделі.

Включення в стандартну терапію лікування жінок менопаузального віку,
хворих на ХОЗЛ, препарату лівіал 2,5 мг на добу з ціллю корекції
клімактеричних розладів, сприяє значному зменшенню проявів задишки та
покращенню загального самопочуття.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для раннього виявлення ХОЗЛ у жінок, що мають фактори ризику (
тютюнопаління, промислове виробництво та ін.) та гінекологічну патологію
пов’язану з порушенням гормонального гомеостазу, доцільно проводити
моніторинг функції зовнішнього дихання.

Визначено доцільність гінекологічного обстеження жінок хворих на ХЛЗЛ з
метою діагностики стану гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи для
призначення корегуючої терапії.

Рекомендовано включення в терапію ХОЗЛ жінкам менопаузального віку
препарату лівіал 2,5 мг на добу для корекції клімактеричних розладів.
Цей препарат позитивно впливає на клінічний перебіг ХОЗЛ і призводить до
зменшення інтенсивності задишки і сприяє покращенню загального
самопочуття.

СПиСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ

1. Перцева Т.А., Конопкина Л.И., Гарагуля А.А. Участие женских половых
гормонов в формировании и течении хронических обструктивных заболеваний
легких и бронхиальной астмы у женщин // Астма та алергія 2004. – № 3-4–
С. 27–29

Здобувачем самостійно проводилось збирання матеріалу, написання статті,
сумісно оформлено роботу.

2. Перцева Т.О., Гарагуля Г.А. Гормональний профіль жінок, що хворіють
на хронічне обструктивне захворювання легень // Медичні перспективи. –
2005. – Том І, № 4. – С. 26–30

Здобувачем самостійно здійснено обстеження хворих, статистичну обробку
результатів дослідження, написання статті, сумісно проаналізовано
отримані результати.

3.Гарагуля Г.А. Можливість корекції клімактеричних розладів у жінок що
страждають хронічним обструктивним захворюванням легень // Медичні
перспективи. – 2006. – Том Х № 2. – С. 26–30.

Здобувачем самостійно здійснено обстеження хворих, проаналізовані та
оформлені результати дослідження.

4. Перцева Т.О., Гарагуля Г.А. Особливості перебігу хронічного
обструктивного захворювання легень у жінок різних вікових груп в
залежності від гормонального профілю //Український пуль монологічний
журнал. – 2006. – № 3 – С. 24-27.

Здобувачем самостійно сформульована тема роботи, сумісно проводилось
обробка матеріалу та написання статті.

5. Бондарева О.А Гарагуля Г.А. Роль жіночих статевих гормонів в
патогенезі бронхообструктивного синдрому при бронхіальній астмі // III
Міжнародна медична конференція студентів та молодих учених „Медицина –
здоров’я – XXI сторіччя” (збірник тез). – 26-28 вересня 2002 р., м.
Дніпропетровськ. – С.69.

Здобувачем самостійно сформульована тема роботи, проводилось збирання
матеріалу. Сумісно проводилась обробка отриманих результатів, написання
статті.

6. Ботвинникова Л.А. Гарагуля А.А. Роль индивидуальных реабилитационных
программ в комплексном лечении больных бронхиальной астмой // Укр.
пульмонол. журн. (мат-ли II з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України).
– 2003. – № 2. – С. 126.

Здобувачем самостійно проводилось збирання матеріалу, написання статті,
сумісно оформлено роботу.

7. Botvinikova L.A., Garagulya A.A. The improvement in quality of life
in patients with COPD: the influence of long-term regular monitoring and
good compliance // European Respiratory Journal (abstracts of the 13-th
ERS Annual Congress, Vienna, Austria, Sept. 27 – Oct. 1, 2003). – 2003.
– V. 22. – Suppl. 45. – 242-243s (P1609).

Здобувачем самостійно проведено дослідження якості життя у хворих на
ХОЗЛ, статистичну обробку результатів, оформлено роботу, сумісно
проаналізовано отримані результати.

8.. Garagulya A.A. The level of woman hormones in patients with COPD
(stage I-III) // 15-th ERS Annual Congress (Abstracts). – Copenhagen,
Denmark, September 17–21, 2005. – 60s (P488)12

Здобувачем самостійно проведено дослідження гормонального статусу у
хворих на ХОЗЛ, статистичну обробку результатів, оформлено роботу.

9. Гарагуля А.А.. Женские фенотипы при ХОЗЛ и БА // Науково-практ.
Конференція, присвяч. Пам’яті академіка Л.Т.Малої. Харків, 2005. – С.
48.

Здобувачем самостійно проведено клінічне дослідження хворих, статистичну
обробку результатів, проаналізовано отримані результати, оформлено
роботу.

10. Гарагуля Г.А., Гуржій О.В Ендокринна патологія репродуктивної
системи у жінок з хронічними обструктивними захворюваннями легень та
бронхіальною астмою // Вчені майбутнього (міжнародна науково-практ.
конф. молодих вчених): Тези доп. – м. Одеса, 14–16 жовтня 2004 р. –
Одеса, 2004. – С. 48–49

Здобувачем самостійно проведено клінічне дослідження хворих,
статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, сумісно оформлено
роботу.

Анотація

Гарагуля Г.А Особливості клінічного перебігу хронічного обструктивного
захворювання легень у жінок в залежності від гормонального профілю та
можливості медикаментозної корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. Кримський республіканський
науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної
кліматології ім. І.М. Сєченова, Ялта, 2007.

Дисертація присвячена комплексному вивченню особливостей клінічного
перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у жінок різних
вікових груп. Вивчено стан гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи
жінок, що страждають на хронічне обструктивне захворювання легень.

Виявлено залежність рівню ОФВ1 від вмісту прогестерону у сироватці крові
жінок репродуктивного віку хворих на хронічне обструктивне захворювання
легень.

Встановлено, що у жінок менопаузального віку хворих на хронічне
обструктивне захворювання легень, курсове використання препарату для
корекції клімактеричних розладів (Лівіал 2,5 мг на добу) протягом 6
місяців, призводить до зменшення інтенсивності задишки і сприяє
підвищенню працездатності.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, жіночі статеві
гормони.

Аннотация

Гарагуля А.А. Особенности клинического течения хронического
обструктивного заболевания легких у женщин с учетом гормонального
профиля и возможности медикаментозной коррекции. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.27 – пульмонология. Крымский республиканский
научно-исследовательский институт физических методов лечения и
медицинской курортологии им. И.М. Сеченова, Ялта, 2007.

Диссертация посвящена комплексному изучению особенностей клинического
течения хронического обструктивного заболевания легких у женщин разных
возрастных групп. Показано, что у женщин репродуктивного возраста,
страдающих ХОЗЛ, имеются активные проявления заболевания (кашель с
отделением мокроты, одышка) несмотря на молодой возраст. Это обусловлено
большим количеством активных и пассивных курильщиков среди обследованной
группы больных, а так же тем, что большинство работает на промышленных
производствах.

Приведены данные, свидетельствующие о том, что у женщин менопаузального
возраста которые страдают ХОЗЛ І и ІІ ст., по сравнению с мужчинами
соответствующей возрастной группы страдающих ХОЗЛ І ІІ ст., более
выражена одышка. Хотя клинические проявления заболевания одинаковые.
Указаные факты расценены как влияние гормональных изменений происходящих
в организме женщины в этот период жизни.

У обследованных пациенток определяли женские фенотип при помощи таблицы
Д. Шерегей. Было определено, что у женщин разных возрастных групп,
страдающих ХОЗЛ І ІІ ст., преобладает эстрогеновый фенотип. Анализируя
данные обследования и консультации гинеколога, было выявлено следующую
гинекологическую патологию: лейомиома тела матки у 14,1%, 5,9%-
гиперплазия эндометрия, 2,3% — ДМК. Выявленная гинекологическая
патология связана с нарушением гормонального гомеостаза.

Изучено состояние гипоталамо-гипофизарно-овариальной системы у женщин
страдающих хроническим обструктивным заболеванием легких. Выявлена
относительная гипопрогестеронемия.

Обнаружена прямая корреляционная зависимость уровня ОФВ1 у женщин
репродуктивного возраста страдающих хроническим обструктивным
заболеванием легких, от количества прогестерона в крови. Эта зависимость
подтверждена построением математической модели. У женщин менопаузального
возраста также имеется прямая корреляционная зависимость уровня ОФВ1 от
уровня прогестерона в крови, но это не было подтверждено построением
математической модели.

Установлено, что включение препарата ливиал 2,5 мг в сутки в стандартные
схемы лечения хронического обструктивного заболевания легких у женщин
менопаузального возраста на протяжении 6 месяцев приводит к уменьшению
интенсивности одышки и улучшению общего самочувствия.

Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, женские
половые гормоны.

SUMMARY

Garagulya A.A. Peculiarities of clinical course of chronic obstructive
pulmonary disease in women in association with hormone profile and
possibilities of medicamentous correction. – Manuscript.

Thesis to be registered for Higher Medical Degree in speciality 14.01.27
– Pulmonology. Sechenov Crimea Republican Scientific-Research Institute
of Physical Methods of Treatment and Medical Climatology, Yalta, 2007.

The thesis is devoted to complex studying of the clinical peculiarities
of chronic obstructive pulmonary disease in women of different age
groups. The sexual hormone profiles in women suffering from COPD were
studied.

The dependence of FEV1 from serum progesterone level in women of
reproductive age was revealed. It was concluded that including of
tibolon 2,5 mg daily in standart treatment of chronic obstructive
pulmonary disease in women of postmenopausal period during 6 months has
led to significant improvement of dyspnea and quality of life.

Key words: chronic obstructive pulmonary disease, women’s sexual
hormones

Перелік умовних скорочень

б1 АТ б1 антитрипсин

Е естроген

ЖЕЛ життева емність легень

ЗГТ замісна гормоно терапія

ЛГ лютеінізуючий гормон

МЦ менструальний цикл

ОФВ1 обґєм форсованого видоху за першу секунду

Пг прогестерон

ФЗД функція зовнішнього дихання

ФСГ фолікуло стимулюючий гормон

ХОЗЛ хронічне обструктивне захворювання легень

_____________________________________

Підписано до друку 09.01.2007.

Формат 60х90/16

Папір друкарський. Друк плоский.

Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. 0,9.

Зам. 30. Тираж 100 примірників.

_____________________________________

Друкарня ДНУ,

вул. Наукова 5, м. Дніпропетровськ, 49050.

PAGE 15

Похожие записи