МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МОТА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.441-091-073/477.8/

Особливості анатомії щитоподібної залози осіб Прикарпатського регіону

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі нормальної анатомії у Львівському
Національному медичному університеті імені Данила Галицького
Міністерства охорони здоров`я України

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Кривко Юрій
Ярославович, Львівський Національний медичний університет імені Данила
Галицького, завідувач кафедри нормальної анатомії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Черкасов Віктор
Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
професор кафедри анатомії людини

доктор медичних наук, професор Вакуленко Іван Петрович, Донецький
державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри
радіології і променевої анатомії

Провідна установа: Івано-Франківська державна медична академія МОЗ

України

Захист відбудеться “ 7 ” жовтня 2004 року о 13.30 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 у Національному
медичному університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України (01004, м. Київ,
бульвар Шевченка, 13).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці
Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (03057, м. Київ,
вул. Зоологіна,1).

Автореферат розісланий “ 3 ” вересня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.м.н., професор
О.М. Грабовий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Впровадження в клініку методів
ультразвукових досліджень відкрило широкі перспективи подальшого
вивчення анатомії щитоподібної залози [Привес М.Г., 1984]. Можливість
повторного ультразвукового дослідження в різні періоди життя одного і
того ж пацієнта дає можливість прослідкувати індивідуальні особливості
постнатального розвитку щитоподібної залози.

З розвитком двомірної сонографії поряд з описовими стали
здійснюватися і кількісні дослідження щитоподібної залози, що включають
в себе визначення лінійних та об`ємних параметрів органа [Аринчин А.Н. и
соавторы, 1990; Касаткина Э.П. и соавторы, 1993; Szebeni M., 1992].
Значна увага приділяється вивченню морфометричних параметрів
щитоподібної залози осіб, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС [Бобрик
І.І. і співавтори, 1998; Дудник В.М., 1997].

Проте в роботах різних авторів використовуються різноманітні
методичні підходи до вимірювань лінійних та об`ємних параметрів
щитоподібної залози, які часто не дають змоги порівнювати їх один з
одним та робити певні висновки [Свинарeв М.Ю., 2000; Цыб А.Ф. и
соавторы, 1997; Hegedus L., 1990; Uedo D., 1990].

Дані вітчизняної та іноземної літератури, присвячені вивченню
кількісної анатомії щитоподібної залози, свідчать про зв`язок об`єму
органа з віком, статтю, ростом і вагою тіла, місцем проживання та
вживанням гормональних медичних препаратів [Видуэцкий А.В., 1997; Паршин
В.С. и соавторы, 1994; Цыб А.Ф. и соавторы, 1992; Fleury Y., 2001; Gomez
A., 2000; Semiz S., 2001].

В доступних нам літературних джерелах відсутні дані про
особливості анатомічної будови щитоподібної залози осіб, які проживають
в Прикарпатському регіоні. Прикарпаття – це одне з найстаріших
ендемічних вогнищ в Європі, де під впливом чинників зовнішнього
середовища сформувалася своєрідна популяція населення. Тому вивчення
морфологічної варіабельності щитоподібної залози осіб даного регіону з
урахуванням крайніх проявів анатомічної норми є актуальним не тільки для
морфологів, але й для практичних лікарів, оскільки знання індивідуальної
анатомічної мінливості має важливе значення при діагностиці захворювань
[Беков Д. Б. и соавторы, 1988; Маргорин Е.М., 1975].

При обстеженні пацієнта ультразвуковими методами лікар
спостерігає не орган в цілому, а відображення його зрізів. Складне
топографічне розміщення щитоподібної залози і незвичайні умови
дослідження з різних акустичних доступів утруднюють інтерпретацію
отриманих ультразвукових зображень. Тому успішному клінічному
застосуванню ультразвукового дослідження повинні сприяти
анатомо-ультразвукові зіставлення. В літературі наявна невелика
кількість публікацій, що присвячені такому підходу і, в основному, ці
праці стосуються вивчення серцево-судинної системи [Вакуленко І.П.,
1996; Кирьякулов Г.В. и соавторы, 1990]. В доступній нам літературі ми
не зустріли даних про анатомо-ультразвукові зіставлення щитоподібної
залози. Саме тому в посібниках з двомірної сонографії подається тільки
описання сонограм щитоподібної залози. До них інколи приєднуються
схематичні замальовки елементів щитоподібної залози та анатомічних
структур, що розміщені в ділянці шиї. Ці схеми не відображають усіх
деталей будови щитоподібної залози та її топографо-анатомічного
співвідношення з сусідніми органами.

Враховуючи наведені вище факти та недостатність розробки цієї
проблеми було проведене наше дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Вибраний напрямок дослідження являється частиною планової наукової
роботи кафедри нормальної анатомії “Структурно-функціональна організація
ряду органів, їх кровоносного русла, взаємовідношення їх структурних
компонентів в нормі, онтогенезі, при порушеннях кровопостачання,
травмах, корегуючих впливах, відновних операціях і цукровому діабеті”
(№ держреєстрації 0199V003675), що виконується у Львівському
Національному медичному університеті імені Данила Галицького згідно з
державним планом та програмою.

Мета дослідження. Метою цього дослідження є опрацювання
принципу анатомо–ультразвукових зіставлень щитоподібної залози з різних
акустичних доступів із наступним описом на його основі особливостей
будови щитоподібної залози і визначенням параметрів, що характеризують
її морфометрію, зв`язану зі статтю та конституцією людини.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості будови і провести аналіз морфометричних показників
анатомічних препаратів щитоподібної залози.

Розробити принцип і способи анатомо–ультразвукових зіставлень
щитоподібної залози .

Провести анатомо–ультразвукові зіставлення щитоподібної залози в
горизонтальній, сагітальній, фронтальній площинах, а також у площині, що
формує кут 20?-30? з серединною площиною та в площині, яка утворює кут
20?-30? з горизонтальною площиною.

Вивчити особливості будови щитоподібної залози при ультразвуковому
дослідженні.

Провести комплексну морфометрію ультразвукових зображень щитоподібної
залози і вивчити зв`язок лінійних та об`ємних показників щитоподібної
залози зі статевими і конституційними особливостями.

Провести кореляційний аналіз між об`ємом щитоподібної залози і
антропометричними параметрами фізичного розвитку (вагою, ростом, площею
поверхні тіла, периметром шиї).

Здійснити побудову математичних моделей щитоподібної залози з метою
визначення її об`єму при ультразвуковому дослідженні.

Об`єкт дослідження: анатомічні особливості щитоподібної залози
осіб Прикарпатського регіону.

Предмет дослідження: щитоподібна залоза людини.

Методи дослідження: поставлені в роботі завдання вирішували з
використанням методів описової і кількісної (морфометрія) анатомії на
додаток до анатомічних препаратів та ультразвукових зображень
щитоподібної залози практично здорових осіб. З метою вивчення впливу
статі і конституції на морфометричні показники щитоподібної залози
провели кореляційний, багатофакторний регресійний і дисперсійний
аналізи.

Наукова новизна роботи. Вперше розроблені принцип, способи і
виконані анатомо–ультразвукові зіставлення щитоподібної залози в
горизонтальній, сагітальній, фронтальній площинах, а також у площинах,
що формують кути 20?-30? з серединною і горизонтальною площинами.
Опрацьовано спосіб проведення анатомічних зрізів шиї людини в площинах,
які максимально близькі до акустичних доступів ультразвукового
сканування щитоподібної залози (Патент України №59265А).

Вперше проведена комплексна морфометрія (визначення трьох
повздовжніх і трьох передньо-задніх розмірів часток) ультразвукових
зображень щитоподібної залози осіб юнацького віку, які є корінними
жителями Прикарпаття.

Виявлено чотири ультразвукових варіанти щитоподібної залози та
встановлено їхній зв`зок із статевими і конституційними особливостями
обстежуваних. За допомогою багатофакторних регресійного та дисперсійного
аналізів побудовані математичні моделі щитоподібної залози з метою
визначення її об`єму при ультразвуковому дослідженні для осіб обох
статей трьох конституційних типів будови тіла.

Практична і теоретична цінність роботи. Розроблені принцип,
способи і виконані анатомо–ультразвукові зіставлення щитоподібної залози
матимуть практичне значення в підготовці студентів та фахівців з
ультразвукової діагностики, рекомендуються для використання під час
вивчення інших органів та систем.

Описані типова анатомія і морфометрія ультразвукових зображень
щитоподібної залози осіб юнацького віку Прикарпатського регіону в
залежності від статі і конституції можуть послужити відліком для
вивчення вікової морфології, патології, в діагностиці, в диференційній
діагностиці, при лікуванні і наступному диспансерному нагляді. Отримані
математичні моделі, що мають вигляд рівнянь лінійної регресії, можуть
служити для розробки номограм, які дадуть змогу враховувати
індивідуально-конституційні особливості обстежуваних при нормуванні
об`єму щитоподібної залози.

Отримані результати дослідження впроваджені у навчальний процес
кафедри радіології і променевої анатомії Донецького медичного
університету, кафедр нормальної анатомії Тернопільської та
Івано-Франківської медичних академій, кафедри анатомії людини,
оперативної хірургії і гістології Ужгородського державного університету,
кафедр нормальної анатомії, топографічної анатомії і оперативної
хірургії, ендокринології, радіології і променевої діагностики
Львівського Національного медичного університету, а також в роботу
Головного управління охорони здоров`я Львівської обласної державної
адміністрації.

Особистий внесок здобувача. Ідеї і розробки використані у
дисертації належать здобувачу. Забір анатомічного матеріалу, усі
морфологічні та антропометричні дослідження, статистична обробка
результатів, їх теоретичний аналіз, написання розділів дисертації
проведені здобувачем особисто. Інтерпретація отриманих результатів і
висновки дисертації належать здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи
були винесені на обговорення ІІ Національного конгресу анатомів,
гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Луганськ, 1998),
ІІІ міжнародного конгресу інтегративної антропології (Бєлгород–Харків,
2000), міжнародної наукової конференції “Функціональна морфологія і
клінічна медицина“ (Ростов–на–Дону, 2000), VІІІ Конгресу світової
федерації Українських лікарських товариств (Львів, 2000), ІІІ
Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і
топографоанатомів України (Київ, 2002).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у чотирьох
фахових наукових виданнях, ліцензованих ВАК України, а також у п`яти
збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій. Зареєстрований
деклараційний патент на винахід №59265А.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною
мовою на 217 сторінках, із яких 144 сторінки залікового принтерного
тексту. Робота складається із вступу, трьох підрозділів огляду
літератури, розділу, що характеризує матеріали і методи дослідження,
розділу власних досліджень (5 підрозділів), аналізу і узагальнення
результатів дослідження, висновків та списку літературних джерел. Робота
містить 21 таблицю, 6 формул, проілюстрована 65 рисунками, у тому числі
55 фотографіями, 3 схемами, 7 діаграмами. Список літератури складається
з 241 джерела, в тому числі 158 викладених кирилицею, 83 — латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Анатомічне дослідження
проводили на трупах та на препаратах автопсійних щитоподібних залоз
осіб, смерть яких не пов`язана з ураженням ендокринної системи, а також
з пошкодженням ділянки шиї. Препарати щитоподібної залози отримували в
патологоанатомічних відділеннях Львівської міської клінічної лікарні
швидкої допомоги та Львівської міської клінічної лікарні №8. Всього
досліджено 48 препаратів, які забирали в складі органокомплексів шиї.
Розподіл матеріалу в залежності від статі і типу будови тіла наведений
в табл.1.

Органокомплекси щитоподібної залози досліджували за наступною
схемою: вивчали розміщення часток та перешийка залози стосовно кілець
трахеї, перснеподібного і щитоподібного хрящів гортані. Шляхом
препарування залозу відділяли від інших анатомічних структур,
досліджували особливості її анатомічної будови, стану капсули і
переходили до морфометричних методик, які включали в себе визначення
лінійних розмірів перешийка, об`єму, маси та густини щитоподібної
залози.

Таблиця 1

Кількість спостережень анатомічних препаратів щитоподібної
залози в залежності від статі і конституційного типу будови тіла

Стать

Конституційний тип

Всього

мезоморфний доліхоморфний брахіморфний

чоловіча 12 7 9 28

жіноча 8 7 5 20

всього 20 14 14 48

Суть анатомічного дослідження на
трупах людей полягала в проведенні розпилів шиї в площинах, які
максимально близькі до площин, що використовуються при сонографічному
дослідженні щитоподібної залози. Всього досліджено 10 трупів осіб, які
поступили в морги кафедр нормальної та топографічної анатомій
Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького
для навчального процесу. Розпили шиї проводили в горизонтальній,
сагітальній і фронтальній площинах, а також в площинах, що утворюють кут
20?-30? з серединною та горизонтальною площинами. Для вирішення даного
завдання нами запропонований спосіб проведення анатомічного зрізу шиї,
на який одержаний патент №59265А. Опрацьований нами спосіб дає змогу
проводити зрізи шиї трупа людини в заданих площинах через конкретні
ділянки щитоподібної залози, не добуваючи останню з тіла людини, що
дозволяє достовірно трактувати локалізацію залози та її взаємовідношення
з іншими структурами шиї і надалі використовувати фотовідбитки отриманих
зрізів для анатомо-ультразвукових зіставлень щитоподібної залози.

Ультразвукове дослідження щитоподібної залози проводили на базі
Львівської міської клінічної лікарні №8. Для вирішення поставлених в
роботі завдань були обстежені 150 осіб обох статей (чоловіків — 70,
жінок – 80) віком від 16 до 21 року. Всі обстежені — корінні жителі
Прикарпаття і являються типовою групою представників Прикарпатської
регіональної популяції. Розподіл обстежених на групи наведений в табл.2.
Ультразвукове дослідження виконували за допомогою сонографа “SIЕMENS”.
Використовували конвексний трандюсер з робочою частотою 7,5 МГц, без
водної насадки. Параметри приладу при всіх дослідженнях залишалися
незмінними. Щитоподібну залозу досліджували шляхом сканування із
найрізноманітніших акустичних доступів.

В анатомічних і ультразвукових дослідженнях виділяли
конституційні типи з урахуванням статі та будови тіла. Доліхоморфний,
мезоморфний, брахіморфний типи будови тіла визначали на основі індексів
відносної довжини тулуба та відносної ширини плечей.

Таблиця 2

Кількість ультразвукових спостережень щитоподібної залози
практично здорових осіб в залежності від статі і конституційного типу
будови тіла

Стать

Конституційний тип

Всього

мезоморфний доліхоморфний брахіморфний

чоловіча 32 20 18 70

жіноча 35 25 20 80

всього 67 45 38 150

В основу принципу анатомо-ультразвукових зіставлень покладене
вчення про типову анатомію людини. Використання даного методу мало на
меті покращити розпізнавання ультразвукових зображень, що мають розмиті
ехотіні і являються подібними за своїми контурами. Для зіставлення
використовували фотовідбитки зрізів шиї і сканограми щитоподібної
залози, виконані в максимально наближених один до одного умовах з
урахуванням напрямку площин, що розсікають шию (відповідно до
акустичних доступів ультразвукового сканування), їх відношення до
поперечної і повздовжньої осей часток, виконання топологічної
еквівалентності (шляхом приведення розмірів фотовідбитків зрізів шиї до
розмірів сканограм), розміщення фотовідбитку анатомічного зрізу шиї під
сканограмою і накладенням на фотовідбитки анатомічних препаратів кута
розгортки ультразвукового сканування з затемненням ділянок, що не
потрапляють в нього. Одержані пари фотографій являлися основним
матеріалом в ідентифікації і описанні анатомічних особливостей
щитоподібної залози та співвідношення її із структурами шиї (рис.1).

Ми провели системну морфометрію щитоподібної залози на
ультразвукових сканограмах, яка включала в себе вимірювання трьох
повздовжніх, трьох передньо-задніх розмірів правої та лівої часток на
різних рівнях, а також їх ширини. Серед лінійних розмірів також
вимірювали товщину перешийка.

Об`єм кожної з бічних часток щитоподібної залози розраховували
за формулою: А*В*С*0,52, де: А — довжина частки, В — ширина частки, С
-товщина частки, 0,52 — коефіцієнт на поправку. Загальний об`єм
щитоподібної залози відповідає сумі об`ємів правої і лівої часток.
Товщина перешийка не враховувалася.

Статистичне опрацювання результатів власних досліджень
виконували за загальноприйнятими методами на комп`ютері Pentium-??? з
використанням пакету програм MS–Office, а саме Excel. Достовірність
різниці оцінювали за критерієм Стьюдента з рівнем визначення р < 0,05. Для вивчення залежності об’єму щитоподібної залози від чотирьох параметрів - ваги тіла, росту, площі поверхні тіла, периметра шиї провели кореляційний, багатофакторні регресійний і дисперсійний аналізи. На підставі проведеного аналізу нами здійснена побудова математичних моделей визначення об`єму щитоподібної залози для осіб обох статей трьох конституційних типів. Результати досліджень. Нами досліджені 48 автопсійних щитоподібних залоз. При цьому встановлено, що у 41 випадку (85,4%) вони мали типову форму, тобто складалися з двох бічних часток та перешийка. У п`яти випадках (10,4%) нами виявлена наявність пірамідної частки і в двох випадках (4,2%) - відсутність перешийка. При дослідженні залоз з додатковою пірамідною часткою встановлено, що в усіх випадках вона відходила від правої частки. Ми звернули увагу на те, що більший поліморфізм, з огляду на будову часток та перешийка, характерний для щитоподібних залоз, які належали особам жіночої статі. У чотирьох випадках пірамідну частку виявили в осіб жіночої статі і тільки в одному випадку – в особи чоловічої статі. Обидві залози із відсутніми перешийками належали особам жіночої статі. Проведений морфометричний аналіз свідчить, що при незначній різниці між середніми значеннями об`ємів чоловічих і жіночих щитоподібних залоз спостерігається домінування маси залози осіб жіночої статі над масою залози осіб чоловічої статі. Відповідним результатом такого співвідношення являється те, що густина колоїду жіночих щитоподібних залоз статистично вірогідно перевищує густину колоїду чоловічих щитоподібних залоз. Мінімальне значення густини колоїду щитоподібної залози спостерігається у осіб з брахіморфним типом будови тіла незалежно від статі. Результати проведеного аналізу лінійних розмірів перешийка свідчать, що величина товщини перешийка коливається в ширших межах ніж величина його висоти. Максимальне значення товщини перешийка в 2,29 рази перевищує її мінімальне значення, тоді як аналогічне співвідношення щодо висоти перешийка складає 1,51. Ми розробили і провели анатомо-ультразвукові зіставлення щитоподібної залози в горизонтальній, сагітальній, фронтальній площинах, а також в площинах, що утворюють кут 20?-30? з серединною площиною та кут 20?-30? з горизонтальною площиною. Сканування в горизонтальній площині на різних рівнях дозволяє вивчити розміщення щитоподібної залози, особливості будови її часток та перешийка, співвідношення з трахеєю, стравоходом, судинно-нервовими пучками та м`язами шиї. Анатомо-ультразвукові зіставлення являються необхідною умовою ідентифікації анатомічних структур шиї, які потрапляють в зону візуалізації і дають змогу об`єктивно охарактеризувати просторове співвідношення між ними. При скануванні у площині, яка утворює кут 20?-30? з серединною площиною, вдається отримати повздовжні зрізи правої та лівої часток з чіткою візуалізацією контурів передньої і задньої поверхонь та верхнього і нижнього полюсів. Анатомо-ультразвукові зіставлення виконані в даній площині об`єктивізують поняття довжини та товщини частки. Сканування і анатомо-ультразвукові зіставлення виконані в площині, яка утворює кут 20?-30? з горизонтальною площиною, деталізують поняття поверхонь і країв часток щитоподібної залози, дають змогу більш детально вивчити особливості форми кожної з них, їхнє просторове співвідношення із сусідніми анатомічними структурами. Дана проекція являється оптимальною для проведення вимірювань ширини та товщини часток щитоподібної залози. Анатомо-ультразвукові зіставлення в сагітальній площині вздовж медіального краю щитоподібної залози дозволяють об`єктивно оцінити стан присередньої ділянки частки залози та вивчити її співвідношення з сусідніми анатомічними структурами. Разом з тим, важливість сканування у даній площині полягає в тому, що воно дозволяє візуалізувати притрахейні лімфатичні вузли у випадку їх збільшення. Дана група лімфатичних вузлів розміщується вздовж зовнішньої поверхні кілець трахеї, які відповідно до анатомо-ультразвукових зіставлень потрапляють в зону сканування. Сканування у сагітальній площині вздовж латерального краю частки, а також виконані в даних умовах анатомо-ультразвукові зіставлення, дозволяють об`єктивізувати стан передньо-заднього зрізу бічної ділянки частки щитоподібної залози, вивчити її співвідношення з анатомічними структурами, які потрапляють у зону сканування. Саме в такій проекції можна оцінити стан капсули залози вздовж її задньо-латеральної поверхні, що прилягає до загальної сонної артерії. При скануванні у фронтальній площині анатомічні структури шиї разом із щитоподібною залозою потрапляють в зону візуалізації у досить незвичайних співвідношеннях. Особливість зображень, що потрапляють в зону сканування, залежить як від рівня сканування, так і від форми часток та топографії судинно-нервового пучка шиї. Анатомо-ультразвукові зіставлення виконані в даній площині дозволяють прослідкувати стан паренхіми кожної з часток від її присереднього краю до бічного, а також об`єктивізують характер структур, що візуалізуються, і являються необхідною умовою виявлення особливостей анатомічної будови часток щитоподібної залози, які недоступні при інших способах сканування (ділянки часток, які розміщені позаду трахеї). При ультразвуковому дослідженні щитоподібної залози виділяли якісні і кількісні характеристики. На основі детального вивчення особливостей будови часток щитоподібної залози, стану їхніх поверхонь та країв нами виділені чотири варіанти анатомічної будови щитоподібної залози. Для першого варіанта характерні наступні особливості: бічні частки трикутної чи округлої форми, латеральний край кожної з часток утворює чітко виражений S-подібний згин, до якого прилягають великі судини шиї (загальна сонна артерія та внутрішня яремна вена. Коефіцієнт відношення ширини частки до її товщини наближається до одиниці. Такий тип будови щитоподібної залози являється найбільш поширеним і ми його зустріли у 116 обстежених, що складає 77,4%. Він є характерним для осіб обох статей усіх конституційних типів будови тіла. Особливість другого варіанта будови щитоподібної залози полягає в тому, що кожна бічна частка нагадує видовжений прямокутник, у якого передньо-задній розмір (товщина частки) значно перевищує поперечний (ширина частки). Коефіцієнт відношення ширини частки до її товщини менший 0,8. Частки щитоподібної залози такої форми заглиблюються в сторону хребта і являються важко доступними для пальпації навіть при збільшенні їхнього об`єму. Щитоподібні залози, що мають такий варіант будови, виявлені в 14 осіб (9,3 %). У 11 з них доліхоморфний тип будови тіла (3 особи чоловічої статі, 8 осіб жіночої статі) і в 3 - мезоморфний тип будови тіла (всі особи жіночої статі). Для третього варіанта будови щитоподібної залози характерним є домінування ширини кожної з бічних часток над її товщиною. Коефіцієнт відношення ширини частки до її товщини являється більшим ніж 1,2. В цьому випадку залоза ніби “розпластана” під м`язами шиї і дуже легко пальпується. Оскільки залози такої форми являються легко доступними для пальпації, а інколи помітні при огляді, тому можуть розцінюватися як збільшені, результатом чого являється гіпердіагностика. Щитоподібні залози такої форми ми зустріли в 12 обстежених (8%), з яких 9 мали брахіморфний тип будови тіла (5 осіб чоловічої статі, 4 особи жіночої статі) і 3 - мезоморфний тип будови тіла (одна особа чоловічої статі та дві особи жіночої статі). D N Z \ f Oe ue 8 : l B D F H J L N f h – ??????? ? ? ?? E pOe yyyyyyyyyyyyyy?T Z ?T Z ae‹i‹o‹o‹?iUII I^N *V ?q?? ????ільш випуклі ніж в попередніх випадках. Своїми медіальними краями частки залози ніби “напливають”на трахею та стравохід. Особливості часток, що характерні для даного варіанта будови щитоподібної залози, можуть свідчити про початкову гіперплазію органа. Залози такої будови нами виявлені у 8 обстежених (5,3%). Всі вони являються особами жіночої статі (5 з доліхоморфним типом будови тіла, 3 – з мезоморфним типом будови тіла). Проведений морфометричний аналіз лінійних параметрів ультразвукових зображень щитоподібної залози свідчить, що їхня величина, в першу чергу, визначається конституційними особливостями і, в меншій мірі, статевими (табл. 3). Повздовжні розміри правої та лівої часток осіб обох статей доліхоморфного типу будови тіла статистично вірогідно перевищують аналогічні розміри осіб відповідних статей мезоморфного та брахіморфного типів будови тіла. Різниця між повздовжніми розмірами часток у осіб з доліхоморфним типом будови тіла являється незначною. Максимальна різниця між повздовжніми розмірами часток спостерігається у осіб з брахіморфним типом будови тіла незалежно від статі. Величина співвідношень між повздовжніми розмірами часток щитоподібної залози осіб з мезоморфним типом будови тіла займає проміжне положення між двома попередніми. Аналіз передньо-задніх розмірів часток щитоподібної залози свідчить, що максимальна різниця між цими розмірами спостерігається у осіб з брахіморфним типом будови тіла незалежно від статі, мінімальна - у осіб чоловічої статі з доліхоморфним типом будови тіла. У осіб обох статей різних конституційних типів будови тіла передньо-задній розмір на рівні нижнього полюса кожної з часток домінує над відповідним розміром на рівні верхнього полюса, але дана різниця не являється статистично вірогідною. Ширина часток щитоподібної залози в осіб з брахіморфним типом будови тіла статистично вірогідно перевищує ширину часток щитоподібної залози осіб відповідних статей двох інших конституційних типів. Така особливість характерна для осіб обох статей. На основі аналізу об`ємних параметрів щитоподібної залози осіб обох статей різних конституційних типів встановлено, що об`єм залози осіб брахіморфного типу будови тіла, незалежно від статі, домінує над об`ємом щитоподібної залози осіб мезоморфного і доліхоморфного типів будови тіла. В осіб усіх конституційних типів обох статей спостерігається перевищення об`єму правої частки над об`ємом лівої частки на 0,5-1,0 см?. Дана різниця найбільше виражена у осіб жіночої статі брахіморфного типу будови тіла. Не встановлено статистично вірогідної різниці між об`ємом щитоподібної залози осіб протилежної статі відповідногг конституційного типу будови тіла. Таблиця 3 Лінійні розміри часток щитоподібної залози в залежності від статі та конституційного типу будови тіла, M±m (мм) брахіморфний жінки л.ч. 36,19± 0,59 43,27± 0,59* 30,82± 0,81* 8,67± 0,34 14,46± 0,42 9,25± 0,27 16,25± 0,57* Примітка. * - P<0,05 у порівнянні із особами з мезоморфним типом будови тіла однієї статі; ^ - P<0,05 у порівнянні із особами відповідного конституційного типу будови тіла протилежної статі. пр.ч. 37,70± 0,59 44,22± 0,64* 32,11± 0,69* 9,14± 0,32 14,74± 0,37* 9,94± 0,31 16,74± 0,63* чоловіки л.ч. 36,93± 0,64 44,50± 0,74 31,31± 0,64* 8,91± 0,29 14,86± 0,44 9,55± 0,25 16,76± 0,69* пр.ч. 38,50± 0,68 43,50± 0,75 33,02± 0,74* 9,30± 0,32 15,59± 0,49 9,94± 0,29* 17,48± 0,68 мезоморфний жінки л.ч 37,47± 0,47 43,51± 0,57 33,55± 0,48 9,02± 0,19 13,84± 0,26 9,96± 0,20 14,75± 0,33 пр.ч. 38,94± 0,43 45,22± 0,53 34,74± 0,52 9,84± 0,21 14,48± 0,32 10,89± 0,27 15,84± 0,35 чоловіки л.ч 37,97± 0,49 45,34± 0,49 33,70± 0,46 9,30± 0,23 13,98± 0,30 10,24± 0,25 14,80± 0,33 пр.ч. 39,41± 0,47 46,18± 0,51 34,92± 0,47 10,11± 0,24 14,78± 0,29 11,12± 0,24 15,62± 0,32 доліхоморфний жінки л.ч. 38,60± 0,56^ 45,59± 0,47* 35,60± 0,62* 9,92± 0,25*^ 14,45± 0,36 10,50± 0,24 13,80± 0,34* пр.ч. 39,70± 0,56^ 47,12± 0,55* 37,09± 0,60* 10,70± 0,26*^ 15,48± 0,28* 11,28± 0,24 14,44± 0,32 чоловіки л.ч 43,52± 0,41* 47,81± 0,58* 39,72± 0,46* 10,60± 0,33* 14,32± 0,32 11,15± 0,29* 13,59± 0,39* пр.ч. 44,64± 0,41* 48,64± 0,60* 40,91± 0,47* 11,34± 0,30* 15,14± 0,33* 11,91± 0,27 14,30± 0,39* Конституційний тип, стать Лінійні розміри часток передній повздовжній розмір довжина задній повздовжній розмір передньо-задній розмір на рівні верх. полюса товщина передньо-задній розмір на рівні нижн. полюса ширина Межі коливання об`єму щитоподібної залози являються досить широкими. Так, мінімальний об`єм чоловічої залози дорівнює 4,85 см?, а максимальний – 17,52 см?. Мінімальний об`єм жіночої залози складає 3,09 см?, а максимальний – 14,51 см?. Враховуючи широкі межі коливання величини об`єму щитоподібної залози, остання не може служити достатньо чітким критерієм визначення гіперплазії органа, але вона являється важливим показником визначення збільшення залози при повторному дослідженні у конкретної особи. Проведений кореляційний аналіз між об`ємом щитоподібної залози та антропометричними параметрами (вагою, ростом, площею поверхні тіла, периметром шиї) в осіб чоловічої та жіночої статей різних конституційних типів будови тіла свідчить, що незалежно від конституційних особливостей в осіб обох статей об`єм щитоподібної залози найбільш тісно корелює з площею поверхні тіла і вагою тіла. Сильний прямий статистично вірогідний зв`язок між об`ємом щитоподібної залози і площею поверхні тіла відмічається в чоловіків з мезоморфним та брахіморфним типами будови тіла, і в осіб жіночої статі з мезоморфним типом будови тіла. В осіб чоловічої статі з доліхоморфним типом будови тіла та в осіб жіночої статі з доліхоморфним і брахіморфним типами будови тіла тіснота такого зв`язку є середньою. У чоловіків з брахіморфним типом будови тіла і в жінок з мезоморфним типом будови тіла спостерігається також сильний прямий статистично вірогідний зв`язок між об`ємом щитоподібної залози та вагою тіла. В осіб інших конституційних типів будови тіла тіснота кореляційного зв`язку між даними параметрами являється середньою. У осіб обох статей всіх конституційних типів будови тіла тіснота кореляційного зв`язку між об`ємом щитоподібної залози і ростом являється середньою. Не таким суттєвим є кореляційний зв`язок між об`ємом щитоподібної залози і периметром шиї. В осіб чоловічої та жіночої статей з доліхоморфним типом будови тіла тіснота зв`язку між вищевказаними параметрами є слабкою. У осіб інших конституційних типів будови тіла тіснота такого зв`язку являється середньою. За допомогою багатофакторного регресійного аналізу здійснили побудову математичних моделей об`єму щитоподібної залози для осіб різних конституційних типів і перевірили їх адекватність на підставі дисперсійного аналізу. Для чоловіків з мезоморфним типом будови тіла одержали лінійну модель виду: ?=16,708+0,105x1+0,084x2–2,025·10-7x3+0,133x4 ( р<0,05; F=31,37; F*=4,17), (1) де ? - середнє значення об`єму щитоподібної залози; 16,708 – вільний член, який збігається зі значенням ? при x1, x2, x3, x4 рівних нулю; 0,105 - величина, яка показує наскільки збільшиться середнє значення об`єму щитоподібної залози при зростанні ваги на 1 кг; x1 – вага; 0,084 – величина, яка показує наскільки зросте середнє значення об`єму щитоподібної залози при збільшенні росту на 1 см; x2 – ріст; 2,025·10-7 - величина, яка показує наскільки збільшиться середнє значення об`єму щитоподібної залози при зростанні площі поверхні тіла на 1 см?; x3 – площа поверхні тіла; 0,133 – величина, яка показує наскільки збільшиться середнє значення об`єму щитоподібної залози при збільшенні периметру шиї на 1 см; x4 – периметр шиї. При порівнянні коефіцієнтів регресії встановили, що варіабельність об`єму щитоподібної залози в осіб чоловічої статі мезоморфного типу будови тіла в найбільшій мірі визначається площею поверхні тіла та вагою, в найменшій мірі - периметром шиї. Для осіб чоловічої статі з доліхоморфним типом будови тіла отримали рівняння: ?=2,895+0,182x1-2,162·10-5x2-7,267·10-9x3-0,112x4 (р<0,05;F=11,79;F*=4,41), (2) де послідовність та значення символів і числових коефіцієнтів аналогічні як у формулі 1. При порівнянні коефіцієнтів регресії встановили, що варіабельність об`єму щитоподібної залози у осіб даної групи в найбільшій мірі визначається вагою і в найменшій мірі - ростом. Математична модель визначення об`єму щитоподібної залози для осіб чоловічої статі з брахіморфним типом будови тіла має вигляд лінійного рівняння: ?=-86,649+0,826x1+0,445x2–1,643·10-4x3+0,167x4 (p<0,05; F=28,90; F*=4,41), (3) де послідовність та значення символів і числових коефіцієнтів аналогічні як у формулі 1. При порівнянні коефіцієнтів регресії встановили, що варіабельність об`єму щитоподібної залози у осіб даної групи в найбільшій мірі залежить від ваги і площі поверхні тіла, в найменшій мірі – від периметру шиї. Математична модель визначення об`єму щитоподібної залози для осіб жіночої статі з мезоморфним типом будови тіла має вигляд лінійного рівняння: ?=0,817+0,088х1+0,011х2+5,841·10-5х3–0,161х4 (p<0,05;F=57,89; F*=4,15), (4) де послідовність та значення символів і числових коефіцієнтів аналогічні як у формулі 1. При порівнянні коефіцієнтів регресії встановили, що варіабельність об`єму щитоподібної залози у осіб даної групи в найбільшій мірі залежить від площі поверхні тіла, в найменшій мірі – від росту. Математична модель визначення об`єму щитоподібної залози для осіб жіночої статі з доліхоморфним типом будови тіла має вигляд лінійного рівняння виду: ?=1,896+0,026х1+0,013х2+3,940·10-5х3–0,101х4 (p<0,05;F=22,68; F*=4,25), (5) де послідовність та значення символів і числових коефіцієнтів аналогічні як у формулі 1. При порівнянні коефіцієнтів регресії встановили, що варіабельність об`єму щитоподібної залози у осіб даної групи в найбільшій мірі залежить від площі поверхні тіла, в найменшій мірі – від росту. Математична модель визначення об`єму щитоподібної залози для осіб жіночої статі з брахіморфним типом будови тіла має вигляд лінійного рівняння виду: ?=-32,306+0,392х1+0,270х2-8,659·10-5х3+0,114х4 (p<0,05; F=14,0; F*=4,41), (6) де послідовність та значення символів і числових коефіцієнтів аналогічні як у формулі 1. При порівнянні коефіцієнтів регресії встановили, що варіабельність об`єму щитоподібної залози у осіб жіночої статі брахіморфного типу будови тіла в найбільшій мірі залежить від площі поверхні тіла та ваги, в найменшій мірі – від периметру шиї. ВИСНОВКИ У дисертації вирішені завдання анатомо-ультразвукових зіставлень щитоподібної залози з різних акустичних доступів, описані типова анатомія і морфометрія щитоподібної залози осіб юнацького віку (16-21 рік) Прикарпатського регіону в залежності від статі та конституції. При анатомічному дослідженні препаратів щитоподібної залози відзначено, що більший поліморфізм в будові часток та перешийка характерний для залоз, які належали особам жіночої статі. Незалежно від статі об`єм щитоподібної залози осіб з брахіморфним типом будови тіла домінує над об`ємом щитоподібної залози осіб двох інших конституційних типів будови тіла. При відсутності статистично вірогідної різниці між середніми значеннями об`ємів чоловічих і жіночих щитоподібних залоз спостерігається домінування маси щитоподібної залози осіб жіночої статі над масою щитоподібної залози осіб чоловічої статі. Відповідно, густина колоїду жіночої щитоподібної залози статистично вірогідно перевищує густину колоїду чоловічої щитоподібної залози. Сканування в горизонтальній площині на різних рівнях дозволяє отримати найбільш повну інформацію про розміщення щитоподібної залози, форму її часток та перешийка. Анатомо-ультразвукові зіставлення являються необхідною і достатньою умовою ідентифікації анатомічних структур шиї і об`єктивно характеризують просторове співвідношення між ними. Сканування і анатомо-ультразвукові зіставлення, що виконані в площинах під кутом 20?-30? до серединної площини та під кутом 20?-30? до горизонтальної площини, об`єктивізують поняття поверхонь, країв, полюсів часток і свідчать, що дані проекції являються найбільш оптимальними для проведення вимірювань лінійних розмірів часток щитоподібної залози. Сканування в сагітальній площині дозволяє оцінити стан присередньої та бічної ділянок часток щитоподібної залози, а також візуалізувати притрахейні лімфатичні вузли у випадку їх збільшення. Особливість зображень, що потрапляють в зону візуалізації при скануванні у фронтальній площині, залежить як від рівня сканування, так і від форми часток та топографії судинно-нервового пучка шиї. Анатомо-ультразвукові зіставлення об`єктивізують характер структур, що візуалізуються, і являються необхідною умовою для виявлення особливостей анатомічної будови часток щитоподібної залози, які недоступні при інших способах сканування. На основі особливостей країв та поверхонь часток, а також співвідношення між їхніми лінійними параметрами (шириною і товщиною) виділені чотири варіанти будови залози. Перший варіант зустрічається найчастіше і характерний для осіб обох статей різних конституційних типів будови тіла. Три наступних варіанти зустрічаються значно рідше, останній з них характерний тільки для осіб жіночої статі. Описані варіанти анатомічної будови щитоподібної залози необхідно враховувати при пальпаторному дослідженні органа з метою уникнення гіпо- чи гіпердіагностики. Лінійні параметри часток щитоподібної залози, в першу чергу, визначаються конституційними особливостями і, в меншій мірі, статевими. Незалежно від статі повздовжні розміри часток осіб доліхоморфного типу будови тіла статистично вірогідно перевищують аналогічні розміри осіб мезоморфного та брахіморфного типів будови тіла. Величина різниці як між повздовжніми, так і між передньо-задніми розмірами часток зростає від доліхоморфного до брахіморфного типу будови тіла. Не встановлено статистично вірогідної різниці між об`ємом щитоподібної залози осіб протилежної статі відповідного конституційного типу будови тіла. Об`єм щитоподібної залози осіб брахіморфного типу будови тіла незалежно від статі домінує над об`ємом щитоподібної залози осіб мезоморфного і доліхоморфного типів будови тіла. Незалежно від статі і конституційних особливостей існує прямий кореляційний зв`язок між об`ємом щитоподібної залози і чотирма параметрами фізичного розвитку (вагою, ростом, площею поверхні тіла, периметром шиї). Проте, ступінь його тісноти являється різним. В осіб обох статей усіх конституційних типів будови тіла об`єм щитоподібної залози найбільш тісно корелює з площею поверхні тіла і вагою. Математичні моделі визначення об`єму щитоподібної залози в залежності від антропометричних показників (ваги, росту, площі поверхні тіла, периметру шиї) для осіб обох статей усіх конституційних типів будови тіла мають вигляд рівнянь лінійної регресії. Однак частка впливу кожного з названих параметрів на величину об`єму щитоподібної залози являється різною в кожній з груп обстежених в залежності від статі і конституційного типу будови тіла. Така закономірність свідчить про те, що при нормуванні об`єму щитоподібної залози необхідно враховувати статеві і конституційні особливості обстежуваних. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Мота О.М. Анатомія щитоподібної залози в двомірній сонографії // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. - №11-12. – С. 74-78. Мота О.М. Зв`язок лінійних і об`ємних показників щитоподібної залози зі статтю та конституцією людини // Практична медицина. – 2003. – Т. ІХ, №2. – С. 68-71. Мота О.М. Спосіб проведення анатомічного зрізу шиї для анатомо-ультразвукових зіставлень щитоподібної залози // Вісник морфології. – 2003. - №1. – С. 153-155. Мота О.М. Взаємозв`язок між об`ємом щитоподібної залози і вагою, ростом, площею поверхні тіла та периметром шиї у осіб юнацького віку Прикарпаття // Практична медицина. – 2003. – Т. ІХ, №5. – С. 78-82. Деклараційний патент 59265А Україна, А61В10/00, G01N1/28. Спосіб проведення анатомічного зрізу шиї для топографо-анатомічного дослідження щитоподібної залози / О.М. Мота (UA). - №20021210413; Заявлено 23.12.2002; Опубл. 15.08.2003, Бюл. №8. Мота О.М., Стахурська Л.І. Сонографічне дослідження щитовидних залоз молодих осіб Прикарпатського регіону // Актуальні питання морфології. Фахове видання праць ІІ Національного Конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. – Луганськ: ВАТ “ЛОД”, 1998. – С. 188-189. Дисертант прийняла участь в проведенні ультразвукового дослідження щитоподібної залози, описала сканограми, підготувала тези до друку. Особистий внесок - 80%. Мота О.М. Залежність ультразвукових параметрів щитоподібної залози від статевих та конституційних ознак // VІІІ Конгрес світової федерації Українських лікарських товариств: Тези доповідей. – Львів-Трускавець, 2000. – С. 268. Мота О.М., Кривко Ю.Я. Связь внешнего строения щитовидной железы с его соматотипом // Сб.: Функциональная морфология и клиническая медицина. – Ростов-на-Дону, 2000. - С. 63. Дисертантом проведене антропометричне дослідження, описані ультразвукові сканограми, підготовлені тези до друку. Особистий внесок - 80%. Мота О.М., Фік В.Б., Галюк У.М. Особливості ультразвукового зображення щитовидної залози у жінок в різні фази менструального циклу // Материалы ІІІ Междунар. Конгресса по интегративной антропологии. – Белгород–Харьков: Научные ведомости БелГУ. – 2000. – №2 (11). - С. 105. Співавтори: Фік В.Б., Галюк У.М. Дисертантом проведена морфометрія ультразвукових зображень щитоподібної залози, описані сканограми, підготовлені тези до друку. Особистий внесок - 70%. Мота О.М. Анатомо-ультразвукові зіставлення щитоподібної залози // ІІІ Національний Конгрес анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Київ, 2002): Тези доповідей. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 217-219. АНОТАЦІЯ Мота О.М. Особливості анатомії щитоподібної залози осіб Прикарпатського регіону. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. Київський Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004. Розроблені принцип і способи та виконані анатомо-ультразвукові зіставлення щитоподібної залози в горизонтальній, сагітальній, фронтальній площинах, а також в площинах, що утворюють кути 20?-30? з серединною та горизонтальною площинами. Проведена комплексна морфометрія ультразвукових зображень щитоподібної залози осіб юнацького віку Прикарпаття, вивчена залежність лінійних та об`ємних параметрів органа від статі і конституційних особливостей. Вивчена тіснота кореляційного зв`язку між об`ємом щитоподібної залози і антропометричними параметрами фізичного розвитку (вагою, ростом, площею поверхні тіла, периметром шиї). На підставі багатофакторних регресійного і дисперсійного аналізів здійснена побудова математичних моделей визначення об`єму щитоподібної залози. Ключові слова: щитоподібна залоза, ультразвукове дослідження, анатомо-ультразвукові зіставлення, конституційні типи будови тіла. АННОТАЦИЯ Мота О.Н. Особенности анатомии щитовидной железы лиц Прикарпатского региона. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. Киевский Национальный медицинский университет им. О.О. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2004. Разработаны принцип и способы, а также исполнены анатомо-ультразвуковые сопоставления щитовидной железы в горизонтальной, сагиттальной, фронтальной плоскостях, а также в плоскостях, которые образуют угол 20?-30? со срединной и горизонтальной плоскостями. Проведена комплексная морфометрия ультразвуковых изображений щитовидной железы лиц юношеского возраста Прикарпатья, изучена зависимость линейных и объeмных параметров органа от пола и конституционных особенностей. Изучен характер корреляционной связи между объeмом щитовидной железы и антропометрическими параметрами физического развития (весом, ростом, площадью поверхности тела и периметром шеи). На основании многофакторных регрессионного и дисперсионного анализов построены математические модели определения объeма щитовидной железы. Ключевые слова: щитовидная железа, ультразвуковое исследование, анатомо-ультразвуковые сопоставления, конституционные типы телосложения. SUMMARY Mota O. M. Characteristic features of the anatomy of the thyroid gland in the population of the Carpathian region. Manuscript. Dissertation for obtaining a scientific degree of a candidate of medical science in speciality 14.03.01 - normal anatomy. Kyiv O.O.Bohomolets National Medical University. Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2004. In the dissertation we tackled the problem of anatomical-ultrasonographic comparison of the thyroid gland from different acoustical angles, described the typical anatomy and morphometry of the thyroid gland in adolescent population of the Carpathian region depending on sex and body constitutional type. We studied 48 autopsy preparations of the thyroid gland and 10 human cadavers. Anatomical examination of human cadavers included serial sectioning of the neck in planes that were maximally close to the ultrasonic planes, which are employed during the ultrasonographic examination of the thyroid gland. Ultrasonographic examination of the thyroid gland was conducted in 150 persons of both sexes (males — 70, females — 80) aged from 16 to 21 years. All examined subjects were residents of the Carpathian region and constitute a typical representation of the population of the region. During the anatomical examination of the preparations of the thyroid gland we noticed that bigger polymorphism in the structure of the lobes and isthmus of the gland was typical for representatives of the female sex. Morphometrical analysis showed that despite insignificant differences in the mean volumes of the male and female thyroid gland the weight of the female thyroid gland was higher than the weight of the male gland. The relevant conclusion of such correlation is that the density of the colloid of the female thyroid gland is higher than the density of the colloid of the male gland. This finding suggests that the state of the colloid in the male and female thyroid gland is different and, accordingly, has different functional activity. We conducted anatomic-ultrasonographic comparisons of the thyroid gland in horizontal, sagittal and frontal planes and also in planes that form a 20-30° angle with the midline plane and a 20-30° angle with the horizontal plane. Scanning in horizontal plane on different levels allows studying the localization of the thyroid gland, the form of its lobes and isthmus, its spatial correlation to the trachea, esophagus, blood vessel and neural plexuses and neck muscles. Anatomic-ultrasonographic comparisons are necessary for identification of the extraorganic blood vessels in the neck. Scanning and anatomic-ultrasonographic comparison conducted in planes that form a 20-30° angle with the midline plane and a 20-30° angle with the horizontal plane impart objectivity to the concepts of surfaces, edges, poles of the lobes and show that these projections are most optimal for conducting measurements of the linear dimensions of the lobes of the thyroid gland. The imaging of the structures that are located in the zone of the visualization during the scanning process in the frontal plane depends on the level of the scanning and on the form of the lobes and topography of the blood vessel and neural sheath of the neck. Anatomic-ultrasonographic comparisons impart objectivity to the characteristics of the structures and constitute a necessary condition for detection of features in the anatomical structure of the lobes of the thyroid gland, which are not evaluable with other methods of scanning. Based on the characteristics of the edges and surfaces of the lobes and on the correlation of their linear parameters (width and thickness) we distinguish four types of the thyroid gland structure. The first type is most prevalent and is characteristic for the people of both sexes and different body constitutions. Three other types are much less prevalent and the last of them is characteristic only for females. These variations in the anatomic structure of the thyroid gland should be taken into consideration during the palpation of the gland in order to avoid hypo- and hyperdiagnosis. The results of the morphometrical analysis of the ultrasonographic imaging of the thyroid gland showed that the linear dimensions of the lobes are first of all determined by the body constitution and to lesser extent by the sex of the person. The difference in the longitudinal and anterior-posterior dimensions of the lobes is increasing from dolychomorphic to brachymorphic type of the body constitution. Regardless of the body constitution there is no statistically significant difference between the volume of the thyroid gland in males and females. The volume of the thyroid gland in the persons of the brachymorphic type of the body constitution prevails over the volume of the thyroid gland in persons of the mezomorphic and dolychomorphic types of the body constitution regardless of the sex of the person. Regardless of the sex and constitutional features there is a linear correlation between the volume of the thyroid gland and the four parameters of the physical development (weight, height, body surface area, neck perimeter). However, the degree of its closeness varies. In persons of both sexes and all body constitutional types the volume of the thyroid gland most closely correlates with the body surface area and weight. Based on the multifactorial regression and dispersion analyses we constructed mathematical models for determination of the volume of the thyroid gland that have a form of linear regression in persons of both sexes and all body constitutional types. The share of the influence of the each of the given parameters on the volume of the thyroid gland is different in each of the study groups depending on the sex and body constitution. Such pattern indicates that sexual and constitutional characteristics should be taken into account during the norm-setting of volume of the thyroid gland. Key words: thyroid gland, ultrasonographic examination, anatomic-ultrasonorgaphic comparisons, constitutional body types. PAGE 1

Похожие записи