МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ “УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА
СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

ГОРДІЄНКО Світлана Анатоліївна

УДК:616.314-76:616.12-008.331.1-085.851

Ортопедичне лікування стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією
та корекція їх станів комплексом психотерапевтичних процедур

14.01.22-стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь

Іванович, Харківська медична
академія післядипломної

освіти МОЗ України, завідувач
кафедри ортопедичної

стоматології та ортодонтії.

Офіційні опоненти:

-доктор медичних наук, професор Нідзельский Михайло Якович, Вищий
державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна
академія” МОЗ України, м.Полтава, завідувач кафедри післядипломної
освіти лікарів стоматологів-ортопедів;

-доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир Леонідович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач

кафедри психіатрії, наркології, загальної та медичної
психології.

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти
МОЗ України, Інститут стоматології, м. Київ, кафедра ортопедичної
стоматології.

Захист відбудеться 15.05.2007 року о 15 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому
державному навчальному закладі України “Українська медична
стоматологічна академія” МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого
державного навчального закладу України “Українська медична
стоматологічна академія” за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

Автореферат розісланий 14.04.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Втрата зубів у зв’язку з поширеністю й
інтенсивністю ураження зубів карієсом та захворюваннями пародонту
призводять до виникнення дефектів зубних рядів, що вимагає ортопедичного
лікування.

За останній час потреба населення України в ортопедичному
лікуванні, особливо незнімними зубними протезами, значно зросла. Це
пов’язано, насамперед, з несвоєчасним зверненням пацієнтів в амбулаторні
стоматологічні встанови із приводу лікування карієсу зубів, його
ускладнень і захворювань пародонту. Однієї із причин несвоєчасного
звернення за стоматологічною допомогою є виникнення й накопичення
протягом життя в більшості стоматологічних пацієнтів негативного
досвіду, пов’язаного з лікуванням зубів: негативні емоції, відчуття
болю, що призводять до виникнення мотивації до останньої можливості
уникнути візиту до стоматолога — стоматофобії (Г.Г. Гришанин, 1998; Ю.В.
Мишунин, 2001; В.А. Клемин и соавт., 2002; В.В. Бойко, 2003; С.А.
Демьяненко, 2004). Після операцій видалення зубів у пацієнтів виникає
стан, що завершує їхню негативну психологічну підготовку до
ортопедичного лікування, яке є останнім етапом санації порожнини рота.
Особливу актуальність проблема підготовки пацієнтів до ортопедичного
лікування незнімними конструкціями набула останнім часом у зв’язку з
епідемічним поширенням у сучасному суспільстві хвороб адаптації (В.Н.
Трезубов,1989; Н.Ю. Незнанова, 1989; В.А. Кудинов, М.М. Омеров, 1997;
М.Я. Нідзельський, 1998), серцево-судинних захворювань, зокрема
артеріальної гіпертензії (Д.В. Шаныгина и соавт., 2002). Це пов’язано з
тим, що в патогенезі артеріальної гіпертензії (АГ) ключовою ланкою є
наявність застійного домінуючого негативного емоційного стану (Е.Н.
Амосова, С.С. Чевычелов, 1997; Е.В. Белова, 1993; К.В. Судаков, 1993;
Л.М. Тарасенко, Т.А. Петрушанко, 1999), що проявляється стійкими
пресорними гемодінамичними проявами патології.

У той же час візит до лікаря-стоматолога хворого з
артеріальною гіпертензією супроводжується додатковим навантаженням на
емоційну, вегетативну та інші системи організму, уже обтяжені
патологічним станом, що потребує проведення адекватних профілактичних
заходів.

Таким чином, комплексна природа тривоги й страху в стоматологічного
пацієнта, що знаходиться в очікувані болі, вимагає багатопланового
лікувального підходу. Для допомоги таким хворим необхідно розробляти
комплексні терапевтичні програми (L. Miller, 1993), що включають у себе
психогігієнічні заходи, методи раціональної психотерапії та психогенної
саморегуляції. Під час проведення стоматологічного ортопедичного
лікування хворих з артеріальною гіпертензією є необхідним застосування
комплексного підхода, який складається не тільки зі стоматологічного
втручання, а й із диференційованого використання психотерапевтичних та
психопрофілактичних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
ортопедичної

стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної
освіти „Сучасні технології застосування нових матеріалів і методів у
клініці ортопедичної стоматології та ортодонтії”, державний
реєстраційний номер 0103U004672. Автор є безпосереднім виконавцем
фрагмента даної теми.

Мета дослідження: обґрунтувати доцільність застосування комплексу
психотерапевтичних методів на етапах ортопедичного лікування хворим з
артеріальною гіпертензією, що дозволить уникнути небажаних ускладнень
під час протезування незнімними конструкціями зубних протезів.

Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні
завдання:

1.Вивчити причини можливих ускладнень у хворих з артеріальною
гіпертензією, що виникають під час препарування твердих тканин зубів.

2.На основі проведених клінічних досліджень виявити найбільш
раціональні методи психотерапевтичної корекції станів стоматологічних
хворих з артеріальною гіпертензією.

3.Оцінити ефективність обраних психотерапевтичних методів,
ґрунтуючись на вивченні психофізіологічних характеристик пацієнтів з
артеріальною гіпертензією на етапах ортопедичного лікування.

4.Дослідити результати застосування психотерапевтичних методів
у хворих з артеріальною гіпертензією, яким виготовляють незнімні
конструкції зубних протезів.

Об’єкт дослідження – психоемоційний стан стоматологічних хворих з
артеріальною гіпертензією, що мають потребу в ортопедичному лікуванні.

Предмет дослідження – підвищення ефективності підготовки до
ортопедичного лікування за рахунок раціонального підбора методів
психотерапевтичної корекції, які застосовують для нормалізації
вегетативних показників у хворих, що страждають на артеріальну
гіпертензію.

Методи дослідження — клінічні, психодіагностичні, психофізіологічні та
математико-статистичні для аналізу отриманих результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведений аналіз
механізмів вегетативного забезпечення станів тривоги та страху у хворих
з артеріальною гіпертензією в процесі вербального, рефлексогенного
впливів та їхнього сполучення в ході ортопедичного лікування.

Уперше встановлена динаміка розвитку станів тривоги та страху в даної

категорії хворих у передопераційному періоді, під час втручання й після
завершення операції препарування твердих тканин зубів.

Досліджено негативні емоції й стани тривоги та страху в стоматологічних
хворих з артеріальною гіпертензією як причини, котрі перешкоджають
своєчасному зверненню за ортопедичною допомогою.

Уперше в ортопедичній стоматології запропоновано та обґрунтовано, на
підставі результатів клінічних та психологічних досліджень, застосування
психотерапевтичного комплексу для підготовки пацієнтів з артеріальною
гіпертензією перед препаруванням твердих тканин зубів.

Практичне значення одержаних результатів роботи складається в розробці
психотерапевтичного комплексу для підготовки стоматологічних хворих з
артеріальною гіпертензією до ортопедичного лікування та профілактики в
них ускладнень внаслідок препарування твердих тканин зубів (Методичні
рекомендації, Харків, 2006).

Отримані результати впроваджені в клінічну практику Харківської обласної
стоматологічної поліклініки, Полтавської обласної клінічної
стоматологічної поліклініки й педагогічний процес кафедри ортопедичної
стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної
освіти, кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного
медичного університету, кафедри ортопедичної стоматології Вищого
державного навчального закладу України “Українська медична
стоматологічна академія” (м.Полтава), кафедри ортопедичної стоматології
Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконаний
патентно-інформаційний пошук, проаналізована література з досліджуваної
теми, сформульовані мета й завдання дослідження, проведений набір
тематичних хворих, аналіз і узагальнення отриманих результатів. Усі
клінічні спостереження, оформлення первинної документації, математико —
статистична обробка результатів проведені самостійно. Клінічні й
функціональні дослідження були виконані на кафедрі ортопедичної
стоматології та ортодонтії (зав. кафедри — д.мед.н., проф. В.І.
Гризодуб) Харківської медичної академії післядипломної освіти, у
Харківській обласній стоматологічній поліклініці. Психологічне та
психофізіологічне тестування проведені автором на кафедрі реабілітації й
психотерапії (зав. кафедри – д.мед.н., проф. Т.І. Ахмедов) Харківської
медичної академії післядипломної освіти, у клініці військового
госпіталю, м. Харків.

Внесок автора в написанні статей, опублікованих у співавторстві, є
домінуючим.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
засіданні Харківської філії асоціації стоматологів України (м.Харків,
2004), на засіданні головних лікарів районних стоматологічних поліклінік
(м.Харків, 2004), на науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Від фундаментальних досліджень — до прогресу в медицині”, присвяченої
200-річчю від дня утворення Харківського державного медичного
університету (м.Харків, 2005), на міжнародній науково-практичній
конференції “Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної
стоматології” (м.Івано-Франківськ, 2005).

Результати досліджень за темою дисертації доповідались на
спільному засіданні кафедр стоматологічного профілю Харківського
державного медичного університету та Харківської медичної академії
післядипломної освіти (м.Харків, 2006) та на засіданні апробаційної ради
№ 2 “Стоматологія” при Вищому державному навчальному закладі України
“Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових
праць, з них: 3 статті в журналах рекомендованих ВАК України
(самостійно), 3 статті, 1 тези доповіді та методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Робота виконана на 152 сторінках і
складається зі вступу, огляду літератури, опису об’єктів та методів
дослідження, п’яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку
літератури, що містить 151 літературне джерело (114 кирилицею та 37
латиницею). Дисертація ілюстрована 20 таблицями та 14 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти й методи дослідження. Нами було проведено комплексне обстеження
100 стоматологічних хворих обох статей (жінок — 59, чоловіків – 41) з
артеріальною гіпертензією (табл. 1) та 30 здорових випробуваних. Залежно
від умов дослідження хворі з артеріальною гіпертензією підрозділялися на
дві групи: перша, у якій проводилась спеціальна підготовка до
ортопедичного лікування (70 чоловік, основна група), та друга, в якій
протезування хворих не містило в собі психотерапевтичних заходів (30
чоловік, контрольна група).

Оцінку стану функціонування вегетативної нервової системи в
стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією, проводили за
результатами визначення вегетативних показників. Після визначення
систолічного та діастоличного артеріального тиску (САТ та ДАТ), а також
частоти серцевих скорочень (ЧСС) розраховувався вегетативний індекс
Кердо (ВІ) і хвилинний об’єм крові (ХОК) за формулами Вейн (А.М. Вейн и
соавт., 1981). Вимір артеріального тиску, ЧСС та температури шкіряних
покровів долонних поверхонь проводились перед початком, під час та після
закінчення препарування твердих тканин зубів. Вимір температури шкіряних
покровів долонних поверхонь проводили за допомогою медичного
електротермометра ТПЕМ – 1.

Таблиця 1

Розподіл хворих з артеріальною гіпертензією за віком та статтю

Вік Кількість

абс. %

25 років 3 3

26-35 років 17 17

36-45 років 36 36

Понад 45 років 44 44

Стать чоловіків 41 41

жінок 59 59

Для характеристики станів тривоги та страху застосовували
психодіагностичні методи: модифікований тест Люшера (Л.Н. Собчик, 2002),
методику стандартизованого багатофакторного дослідження особистості
(Л.Н. Собчик, 2000), опитувальник Спілбергера «Стани та властивості
тривожності» (Ч. Спилбергер, 1983), анкету виявлення страху (Т.И.
Ахмедов, 2002), безпосередньо перед ортопедичним прийомом застосовувався
тест Кораха

(Н. Корах, 1969). Для оцінки психофізіологічного стану хворих
застосовували наступні тести: характеристики сенсомоторної активності,
функціональної рухливості зорового аналізатора, координаторної функції
(статичний тремор та динамічний тремор), функції пам’яті, уваги (Д.Я.
Райгородский, 2001).

Психотерапевтичні заходи з раціональної психотерапії-бесіди, під час
якої пацієнтові в доступній формі роз’ясняли й обґрунтовували вибір
конструкції незнімного протеза, мети й завдання лікувального втручання,
установлювали емоційний контакт із пацієнтом. Після бесіди, 10 пацієнтам
пропонували для прийому всередину плацебо (Г.Г. Гришанин, 1997).

Для подальшої роботи з пацієнтами (22 пацієнта) нами була адаптована
методика подвійної індукції у вигляді методу сенсорного вербального
перевантаження (СВП). Застосування даного методу покращувало показники
вегетативних реакцій під час препарування твердих тканин зубів. Другим
методом профілактики артеріальної гіпертензії був обраний комплекс, який
включає самостимуляцію акупунктурних зон і психічну саморегуляцію (26
пацієнта). Застосування даного методу сприяє нормалізації судинного
тонусу, поліпшенню кровообігу, м’язовій релаксації й зняттю
психоемоційного стресу. Розподіл хворих залежно від використаних методів
психотерапевтичної підготовки наведений у таблиці 2.

Таблиця 2

Розподіл хворих по групах залежно від методів психотерапевтичної
підготовки

№/п Літературне

джерело (автор), рік Метод психотерапевтичної

підготовки Кількість

хворих

1. Гришанин Г.Г.,1998 Плацебо-ефект 10

2. Болотов Д.М., 2000 Сенсорне вербальне перевантаження 22

3. Ахмедов Т.И., 2002 Самостимуляція акупунктурних зон 26

4. Ахмедов Т.И., 2002 Сенсорне вербальне перевантаження +
самостимуляція акупунктурних зон 12

Клінічну частину дослідження – ортопедичне лікування хворих виконано
безпосередньо автором на клінічній базі кафедри ортопедичної
стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної
освіти – у Харківській обласній стоматологічній поліклініці. Види
виготовлених конструкцій незнімних протезів та об’єм роботи наведені в
таблиці 3.

Математичний аналіз отриманих даних проводився на персональному
комп’ютері PENTIUM-4 з операційною системою Windows XP за допомогою
програми SPSS v 10 for Windows.

Результати дослідження та їх обговорення. У ході роботи нами була
вивчена динаміка вегетативних показників у обстежених хворих до початку
препарування твердих тканин зубів, під час препарування твердих тканин
зубів та після його завершення. Вивчені вегетативні та психофізіологічні
параметри хворих контрольної та основної груп на етапі попереднього
обстеження мали таки показники: САТ становив 160,0±4,0 мм рт. ст. (у
нормі — 123,0±3,2 мм рт. ст.), ДАТ рівнявся 90,0±3,0 і 82,5±2,5 мм рт.
ст., відповідно. Вегетативний індекс Кердо у хворих обох груп був
підвищений до 16,5±5,6 од., тоді як у здорових випробуваних він не
перевищував 1,0±2,5 од. Відмінності від норми демонстрували такі
показники вегетативного тонусу, як хвилинний об’єм крові: 1,86±0,5 од.
(у нормі — 0,86±0,3 од.).

Таблиця 3

Конструкції виготовлених незнімних протезів

Конструкції незнімних протезів Кількість конструкцій Кількість
отпрепарованих зубів

Металокерамічні протези 24 57

Мостоподібний протез 177 385

Штучна коронка облицьована пластмасою

123

123

Штучна коронка 15 15

Куксова вкладка 10 10

ВСЬОГО 349 590

Анестезуючий ефект після застосування раціональної психотерапії та
плацебо був недостатній, щоб стабілізувати показники вегетативних
компонентів больової реакції під час втручання. Тому після препарування
твердих тканин зубів показники САТ, ДАТ, ЧСС, температури шкіряних
покровів долонних поверхонь підвищувалися. Разом із тим відзначали
позитивний ефект підготовки, що характеризувався значно меншим
підвищенням вивчаємих показників у порівнянні з такими в групі пацієнтів
(30 пацієнтів, страждаючих артеріальною гіпертензією), яким не проводили
даної підготовки.

У стоматологічних хворих з АГ, що пройшли курс підготовчої терапії з
використанням сенсорного вербального перевантаження, заслуговують на
увагу наступні результати. Був установлений прямий зв’язок проведеної
підготовки з особливостями вегетативного забезпечення діяльності станів,
що перешкоджали ортопедичному лікуванню (табл. 4): покращилися показники
артеріального тиску після закінчення препарування (вони знизилися до
137±5,1 мм рт. ст.), зменшилася його лабільність. Такий показник, як
частота серцевих скорочень, вірогідно зріс під час препарування зубів
до 95 ударів у хвилину (р < 0,05 ) - і зменшився до 76 ударів у хвилину після його закінчення. Знизилися інтегральний вегетативний індекс Кердо та хвилинний об’єм крові, так само як і температура шкіряних покровів долонних поверхонь. Таблиця 4 Динаміка вегетативних показників у стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією після курсу сенсорно вербального перевантаження (n=70) Показники Вихідні значення Перед препаруванням твердих тканин зубів Після завершення препарування твердих тканин зубів Систолічний артеріальний тиск (мм рт. ст.) 157±4,2 142±5,4* 137±5,1* Діастолічний артеріальний тиск (мм рт. ст.) 93±3,0 82±2,8* 79±2,2* Частота серцевих скорочень (ударів/хвилину) 90±2,4 80±3,5* 80,6±1,8* Температура шкіряних покровів долонних поверхонь (градусів С) 33,4±0,7 35,9±0,9* 35,2±0,7* Вегетативний індекс Кердо 3,3±0,2 2,5±0,2* 1,9±0,1* Хвилинний об’єм крові (одиниці) 1,88±0,5 1,83±0,6* 1,80±0,4* Примітки: 1. * - p < 0,05 по відношенню до вихідних значень; 2. n – кількість хворих. Таким чином, основна дія застосованого курсу сенсорного вербального перевантаження полягала в певному зм'якшенні вегетативних реакцій безпосередньо перед початком ортопедичного лікування. Після курсу самостимуляції акупунктурних зон і психічної саморегуляції показники артеріального тиску та інтегральний вегетативний індекс у хворих з артеріальною гіпертензією перед початком ортопедичного лікування практично не змінювались. v ‚ ? ? x ? Ue Z F v x z | ~ ? ? ‚ ? ? I ? v x th ¶ ??????? ? alaelaelololthlcUUUU ?????????????? ??? ????? i i i i i Більш демонстративними виявилися результати дослідження стану вегетативної нервової системи в стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією після комбінованого застосування сенсорного вербального перевантаження, самостимуляції акупунктурних зон і психічної саморегуляції (табл. 5). Артеріальний тиск, як і інтегральний вегетативний індекс, у хворих, що піддавалися психотерапевтичним впливам, залишалися зниженими навіть після завершення препарування твердих тканин зубів. Таблиця 5 Динаміка вегетативних показників у стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією після комбінованого застосування сенсорного вербального перевантаження, самостимуляції акупунктурних зон і психічної саморегуляції (n=70) Показники Вихідні значення Перед препаруванням твердих тканин зубів Після завершення препарування твердих тканин зубів Систолічний артеріальний тиск (мм рт. ст.) 150±4,0 137±3,8* 130±3,5* Діастолічний артеріальний тиск (мм рт. ст.) 90±2,4 86±2,3* 74,5±2,1* Частота серцевих скорочень (ударів/хвилину) 88±1,9 84,3±2,2* 76±1,5* Температура шкіряних покровів долонних поверхонь (градусів С) 35,6±0,8 32,3±0,6* 31,9±0,7* Вегетативний індекс Кердо 2,2±0,2 2±0,2* 1,9±0,15* Хвилинний об’єм крові (одиниці) 1,76±0,4 1,74±0,3* 1,70±0,2* Примітки: 1. * - p < 0,05 по відношенню до вихідних значень; 2. n – кількість хворих. Важливим даними є результати психофізіологічного обстеження хворих. Підготовчі заходи, проведені перед початком ортопедичного лікування у вигляді курсу сенсорного вербального перевантаження, істотно скоротили різноманіття "психофізіологічних портретів", що відбивають структуру психофізіологічного статусу конкретного обстежуваного. При цьому з'явилися коди, що відповідають нормі: 2000 - 25 % спостережень, 2012 і 1112 - близько 30 % спостережень сумарно. З кодів, що мали місце до підготовчих процедур, зберігся найпоширеніший із них - 2200 (15 %). Інші коди не зустрічалися ні в нормі, ні у хворих з артеріальною гіпертензією у вихідному періоді, що свідчило про появу проміжних між нормою та патологією психофізіологічних станів. До кінця психотерапії було досягнуте формування почуття спокою, як основного фонового емоційного стану. Достовірні зміни відзначалися також у динаміці психологічних показників тривожності, обумовлених за допомогою тесту Спілбергера. У результаті проведеної психотерапевтичної корекції рівень реактивної й особистісної тривожності знизився в середньому на 12,6±2,6 і 13,5±2,9 бали, відповідно, у групі хворих АГ, у яких підготовка до ортопедичного лікування велася з використанням методу самостимуляції акупунктурних зон і психічної саморегуляції (p < 0,05). Для групи хворих з артеріальною гіпертензією, у яких підготовка до протезування полягала у використанні методу сенсорного вербального перенавтаження, ці цифри склали відповідно 16,7±3,5 і 17,6±3,8 балів (p < 0,05). При повторному обстеженні хворих із використанням методики колірного вибору по закінченні підготовчого курсу психотерапії були отримані наступні результати. У хворих усіх досліджуваних груп вибір кольору значно відрізнявся від вибору, зробленого до початку лікування. Відзначалося переміщення основних кольорів у початок ряду й відкидання змішаних і ахроматичних кольорів. Фактор відхилення від аутогенної норми не перевищував 31,3 % у всіх досліджуваних групах. Знизився показник тривожності - до 16,7±2,2 % у групі хворих з артеріальною гіпертензією, підготовка яких складалася в курсовому застосуванні самостимуляції акупунктурных зон і психічної саморегуляції, і до 21,4±2,6 % - у групі хворих після курсу сенсорного вербального перенавтаження. Значимо підвищилися показники факторів активності (до 72,4±3,4 % і 76,9±4,1, відповідно, p < 0,05) і працездатності (до 79,5±4,3 % і 69,7±3,8 %, відповідно, p < 0,05). У групи пацієнтів без соматичної патології тривалість ортопедичних процедур незначно відрізнялася від загальноприйнятих стандартів (наказ МОЗ України № 305 від 22.11.2000 р.). Пацієнти, що страждають артеріальною гіпертензією, яким не проводили підготовчих заходів, у 80 % випадках не з’являлися в призначений день на прийом через несприятливе загальне самопочуття. Тривалість ортопедичних процедур у даної групи хворих не відповідала загальноприйнятим нормам, їхня тривалість збільшувалася на 10-20 хвилин. Пацієнти з артеріальною гіпертензією, яким проводили підготовчі заходи, не переносили відвідування, приходили на прийом у призначений день. Тривалість ортопедичних маніпуляцій мала незначні відхилення від загальноприйнятих норм і наближалася до показників групи пацієнтів без соматичної патології. Таким чином, проведені дослідження показали, що вегетативне забезпечення психофізіологічної діяльності в стоматологічних хворих з АГ на етапах ортопедичного лікування піддається істотній корекції за допомогою запропонованих прийомів немедикаментозної підготовки, причому найбільш ефективним є застосування сенсорного вербального перевантаження разом із самостимуляцією акупунктурних зон і психічною саморегуляцією. Ця обставина є важливою передумовою запобігання небажаних коливань артеріального тиску в досліджених хворих. ВИСНОВКИ У дисертації теоретично узагальнено й клінічно обгрунтовано вирішення наукового завдання, яке полягає в корекції психоемоційного стану хворих з артеріальною гіпертензією, що дозволяє уникнути небажаних коливань артеріального тиску під час ортопедичного лікування та покращити надання ортопедичної допомоги. 1. За даними психодіагностичних досліджень установлено, що однією із причин можливих ускладнень під час препарування твердих тканин зубів у хворих з артеріальною гіпертензією є психоемоційне напруження. Показники вегетативних реакцій у 96,5% хворих з артеріальною гіпертензією підвищувалися: артеріальний тиск (САТ до 160 ±4,0 мм рт. ст., ДАТ до 95±3,0 мм рт. ст.), частота серцевих скорочень (до 85,3±2,8 уд/хв.), температура шкіряних покровів долоних поверхонь (до 35,6±0,8?С) (р < 0,05). 2. Проведені клінічні дослідження виявили, що найбільш раціональними методами психотерапевтичної корекції станів у стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією є методики вербального (у 45% хворих) і рефлексогенного (у 48% хворих) впливів. Комплексне застосування даних методів стабілізує вегетативні й психофізіологічні показники у хворих з артеріальною гіпертензією. 3. Стани хворих з артеріальною гіпертензією під час препарування твердих тканин зубів, після психотерапевтичних впливів, характеризуються наступними показниками: характеристики сенсомоторної активності (57±2,9 мс), функціональної рухливості зорового аналізатора (+15,2±1,7), координаторної функції (статичний тремор +24,8±2,0; динамічний тремор +37,6±5,8; р < 0,05), пам'яті, уваги (-31,5±3,6; р < 0,05). Комплекс застосованих заходів перед препаруванням твердих тканин зубів у хворих з артеріальною гіпертензією попереджають виникнення небажаних соматичних ускладнень під час безпосередньо стоматологічного втручання. 4. Ортопедичне лікування 100 хворих з артеріальною гіпертензією, з них 70 хворим проводили психотерапевтичну підготовку, виявило, що застосування комплексу методів психотерапевтичної корекції дозволяє створити сприятливі умови для проведення препарування твердих тканин зубів, запобігти небажаних коливань артеріального тиску, дає можливість уникнути ускладнень на етапах лікування, наблизити кількість відвідувань до загальноприйнятих норм, так як у хворих з артеріальною гіпертензією, яким не застосовували підготовчих заходів кількість та тривалість відвідувань збільшились через загострення супутньої патології. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З метою створення сприятливих умов для проведення ортопедичного лікування хворим, що страждають на артеріальну гіпертензію, рекомендується вибір методів психотерапевтичної корекції залежно від рівня вегетативних та психофізіологічних показників. 1.Для запобігання небажаних ускладнень у хворих, що страждають на артеріальну гіпертензію перед початком ортопедичного лікування необхідно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. 2.Ортопедичне лікування стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією необхідно починати з раціональної психотерапії (бесіди). 3.Необхідна спільна робота лікаря-ортопеда та медичного психолога для визначення психоемоційного стану та обґрунтування методів психотерапевтичної підготовки в практиці ортопедичної стоматології. 4.При проявленнях низкої та середньої ступенях тривожності перед ортопедичним лікуванням доцільно застосовувати методи вербальної підготовки. 5.При проявленнях високого ступеню тривожності варто застосовувати не тільки методи вербального, але й методи рефлексогенного впливів. ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Гордієнко С.А. Немедикаментозна підготовка стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією до ортопедичного лікування // Галицький лікарський вісник. – 2005. – Т. 12, № 1, Ч.1. – С.18 – 19. 2. Гордиенко С.А. Коррекция состояния вегетативной регуляции у стоматологических больных с артериальной гипертензией // Український медичний альманах. – 2005. – Т. 8, № 3. – С.45 – 47. 3. Гордієнко С.А. Стани тривоги і страху та методи їх усунення у хворих на гіпертонічну хворобу при ортопедичному лікуванні // Український стоматологічний альманах. – 2005. – № 3. – С.44 – 46. 4. Гордиенко С.А., Гризодуб В.И., Голубничий А.П. Особенности подготовки больных гипертонической болезнью с дентофобиями к ортопедическому лечению // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. – 2004. – Вып. 8. – С.63 – 66. (Здобувачем особисто проведений обстеження пацієнтів, узагальнення даних у процесі написання статі, аналіз отриманих результатів). 5. Гризодуб В.И., Гордиенко С.А. Методология изучения состояния страха и тревоги в стоматологии // Материалы межрайонной научно-практической конференции “Современные аспекты ортопедической стоматологии и ортодонтии: перспективы развития и пути внедрения в практику”. – Харьков-Балаклея, 2003. – С.61-66. 6. Гризодуб В.І., Голубничий О.П., Гордієнко С.А. Корекція пресорних реакцій у хворих на гіпертонічну хворобу у разі ортопедичного протезування // Матеріали II (IX) з’їзду асоціації стоматологів України “Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології.” – К.: Книга плюс, 2004. – С.398 – 400. 7. Гордієнко С.А. Особливості підготовки хворих з артеріальною гіпертензією до ортопедичного лікування // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології.” – Івано-Франківськ, 2005. – С.17 – 18. 8. Методики підготовки стоматологічних хворих, які страждають артеріальною гіпертензією до ортопедичного лікування: Методичні рекомендації / В.І. Гризодуб, Г.Г. Гришанін, В.І. Безсонов, С.А. Гордієнко, Н.В. Кричка. – Харьков, 2006. – 15 с. (Здобувачем особисто проведено пошук раціональних та ефективних психотерапевтичних методів, разробка комплекса їх застосування, узагальнення даних у процесі написання методичної рекомендації, аналіз отриманих результатів). АНОТАЦІЯ Гордієнко С.А. Ортопедичне лікування стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією та корекція їх станів комплексом психотерапевтичних процедур. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальностью 14.01.22 – стоматологія. – Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, Полтава, 2007. Дисертація присвячена питанням підготовки й профілактики пацієнтів, що страждають артеріальною гіпертензією, корекції їхніх станів, що виникають під час лікування незнімними конструкціями протезів комплексом психотерапевтичних процедур, що дозволяє уникнути небажаних коливань артеріального тиску й можливих ускладнень. Досліджено негативні емоції й стани тривоги та страху в стоматологічних хворих з артеріальною гіпертензією як причини, котрі перешкоджають своєчасному зверненню за ортопедичною допомогою. Розроблений та застосований комплекс психопрофілактичних заходів, що дозволив зменшити кількість ускладнень під час препарування твердих тканин зубів та покращити надання ортопедичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією. Проведений аналіз отриманих даних підтвердив взаємозв'язок між вегетативними показниками й психоемоційним станом у хворих з артеріальною гіпертензією в клініці ортопедичної стоматології. Ключові слова: ортопедичне лікування, страх, тривога, артеріальна гіпертензія, психотерапевтична корекція. АННОТАЦИЯ Гордиенко С.А. Ортопедическое лечение стоматологических больных с артериальной гипертензией и коррекция их состояний комплексом психотерапевтических процедур. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины “Украинская медицинская стоматологическая академия” МЗ Украины. - Полтава, 2007. Диссертация посвящена вопросам подготовки и профилактики пациентов, страдающих артериальной гипертензией, коррекции их состояний, возникающих во время лечения несъемными конструкциями протезов, комплексом психотерапевтических процедур, что позволяет избежать нежелательных колебаний артериального давления и возможных осложнений. Результаты клинической работы основываются на обследовании 100 больных с артериальной гипертензией и 30 больных без соматической патологии, которым проводилось ортопедическое лечение. Было изготовлено 349 конструкций несъемных протезов. Все больные контрольной группы (30 больных с артериальной гипертензией без подготовительных мероприятий) по результатам тестирования имели выраженную дентофобию, повышенные показатели со стороны вегетативной нервной системы (артериального давления, частоты сердечных сокращений, температуры кожных покровов ладонных поверхностей, вегетативного индекса Кердо, минутного объема крови). У группы пациентов без соматической патологии длительность ортопедических процедур незначительно отличалась от общепринятых стандартов (приказ МЗ Украины № 305 от 22.11.2000 г.). Пациенты, страдающие артериальной гипертензией, которым не проводили подготовительных мероприятий, часто не приходили в назначенный день на прием, из-за неблагоприятного общего самочувствия. Длительность ортопедических процедур у данной группы больных не соответствовала общепринятым нормам, их продолжительность увеличивалась на 10-20 минут. Пациенты с артериальной гипертензией, которым проводили подготовительные мероприятия, не переносили посещения, приходили на прием в назначенный день. Длительность ортопедических манипуляций имела незначительные отклонения от общепринятых норм и приближалась к показателям группы пациентов без соматической патологии. Проведенный анализ полученных данных подтвердил взаимосвязь между вегетативными показателями и психоэмоциональным состоянием у больных с артериальной гипертензией в клинике ортопедической стоматологии. Как следует из анализа полученных результатов, на этапе предварительного обследования систолическое артериальное давление у больных с артериальной гипертензией основной и контрольной групп составляло 160,0±4,0 мм рт. ст. (в норме - 123,0±3,2 мм рт. ст.), диастолическое артериальное давление составляло 95,0±3,0 и 82,5±2,5 мм рт. ст., соответственно. Вегетативный индекс Кердо у больных обеих групп был повышен до 16,5±5,6 ед., тогда как у здоровых испытуемых он составлял 1,0±2,5 ед. Отличия от нормы демонстрировал такой показатель вегетативного тонуса, как минутный объем крови: 1,86±0,5 ед. (в норме – 0,86±0,3 ед.). У больных с артериальной гипертензией, прошедших курс подготовительной терапии с использованием метода сенсорной вербальной перегрузки была установлена прямая связь проведенного лечения с особенностями вегетативной деятельности во время препарирования твердых тканей зубов: улучшились показатели артериального давления после окончания препарирования (оно снизилось до 137±5,1 мм рт. ст.). Частота сердечных сокращений достоверно возросла во время препарирования зубов – до 100 ударов в мин. и уменьшилась до 80 ударов в мин. после его окончания. В момент препарирования снизились так же интегральный вегетативный индекс и минутный объем крови. Более демонстративными оказались результаты исследования вегетативной и психофизиологической адаптации у больных с артериальной гипертензией после комбинированного применения метода сенсорной вербальной перегрузки и метода самостимуляции акупунктурных зон. Артериальное давление, как и интегральные вегетативные индексы, у больных, подвергавшихся подобным воздействиям, оставалось сниженным как во время прпарирования твердых тканей зубов, так и после его завершения. Реакции частоты пульса и температуры тела были неизменными в сопоставлении с другими группами. Выявленные показатели вегетативной системы у исследуемой группы пациентов послужили обоснованием для коррекции их психоэмоционального состояния путем проведения комплекса психотерапевтических процедур. Во время препарирования твердых тканей зубов после применения курса метода самомассажа акупунктурных зон и психической саморегуляции показатели артериального давления и интегральные вегетативные индексы у больных с артериальной гипертензией практически не изменялись. Проведенные исследования показали, что вегетативные реакции психофизиологической деятельности у больных с артериальной гипертензией в ситуации тревоги поддаются существенным изменениям под воздействием различных видов немедикаментозной подготовки, причем наиболее эффективным является применение комплекса метода сенсорной вербальной перегрузки и метода самостимуляции акупунктурных зон и психической саморегуляции. Установлено, что комплексная система психотерапевтической коррекции позволяет предотвратить нежелательные колебания артериального давления у исследуемых больных в ходе проводимого лечения. Ключевые слова: ортопедическое лечение, страх, тревога, артериальная гипертензия, психотерапевтическая коррекция. ANNOTATION Gordienko S.A. Orthopedic treatment of dental patients with arterial hypertension and correction of their conditions by complex of psychotherapeutic procedures. – Manuscript. Dissertation for a Candidate degree in medical sciences on speciality 14.01.22 – stomatology. - Higher State Educational Institution of Ukraine “Ukrainian medical stomatologic academy” MH of Ukraine – Poltava, 2007. Dissertation is devoted to questions of preparing and complications profilaxis of patients, that suffer from arterial hypertension, correction of their conditions appeared during treatment by nonremovable prosthetic constructions by complex of psychotherapeutic procedures, which allows to avoid undesirable oscillation of AP and further possible complications. There were studied the negative emotions and states of nervousness and fear at stomatologial patients with arterial hypertension,as reasons, that hinder to address for ortopedical help in time. There were made and used the complex psychoprofilaxis that allowed to decreas the quahtity of complications during the ortopedic treatment and to improve the ortopedic treatment of patients with arterial hypertension. Conducted analysis of received data confirmed the interrelation between vegetative indexes and psychoemotional state of patients with arterial hypertension in clinic of orthopedic stomatology. Key words: ortopedic treatment, fear, alarm, arterial hypertension, psychotherapeutic correction.

Похожие записи