МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

РОГАЧ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

УДК 614.2:614.88:502.5.477.87

Організація системи медичного забезпечення населення під час
надзвичайних ситуацій природного генезу

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті МОН України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Волошин Володимир
Олександрович, Українська військово-медична академія МО України, кафедра
організації медичного забезпечення збройних сил, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Уваренко Анатолій Родіонович, Український
центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ
України, директор;

доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович, Національна
академія державного управління при Президентові України, завідувач
кафедри управління охороною здоров’я;

доктор медичних наук, доцент Голік Лев Антонович, Головний військовий
клінічний госпіталь МО України, заступник начальника з клінічної роботи.

Провідна установа: Український інститут громадського здоров’я, відділ
наукових основ організації медичної допомоги населенню, МОЗ України, м.
Київ.

Захист відбудеться “ 21 ” червня 2005 р. о 13.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ–57,
проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ–57,
вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 20” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність проблеми забезпечення
природно-техногенної безпеки населення і території України зумовлена
сучасними тенденціями зростання шкоди здоров’ю людей, збиткам і шкоді
навколишньому середовищу, що спричиняються небезпечними природними
явищами, техногенними аваріями і катастрофами (В.Ф. Москаленко, 2000;
В.В. Дурдинець, 2003).

Серед надзвичайних ситуацій природного генезу одне з провідних місць за
кількістю випадків і негативних наслідків займають повені як топологічні
катастрофи, згідно з класифікацією ВООЗ, на які, за даними світової
статистики, припадає до 40% загальної кількості стихійних лих, а за
кількістю жертв і матеріальної шкоди вони поступаються лише землетрусам
(Ledjim E., 1999; Г. А. Черняков із співавт., 2003).

Проблема виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з повенями і
ліквідацією їх медико-санітарних наслідків, є актуальною і для України
(В.О. Волошин із співавт., 1999; Л. Юрченко, 2000). Особливо гострою ця
проблема є для Закарпатського регіону, оскільки повені на карпатських
річках, багато з яких носять катастрофічний характер, повторюються кожні
3-5 років і спричиняють значну шкоду населенню і навколишньому
середовищу, викликаючи виникнення надзвичайних екологічних ситуацій
(В.Ф. Москаленко із співавт., 2001; В.О. Волошин із співавт., 2003).

Вивчення та аналіз світових і вітчизняних джерел наукової інформації
останніх років з проблем ліквідації медико-санітарних наслідків
топологічних катастроф свідчить про значний її дефіцит. Має місце
недостатнє уявлення щодо планування і застосування ефективних
управлінських технологій їх ліквідації, які були б побудовані на
принципах системного підходу, з урахуванням існуючої системи розселення
населення в умовах гірської місцевості та інфраструктури системи охорони
здоров’я, її забезпечення кадровими і матеріально-технічними ресурсами.

Виходячи з цього, наукові дослідження у напрямку розробки і наукового
обгрунтування організаційно-функціональної системи вирішення питань щодо
ліквідації медико-санітарних наслідків екологічних катастроф, пов’язаних
із повенями, є своєчасними і потребують невідкладного вирішення.

Вітчизняна державна служба медицини катастроф, що знаходиться у стадії
розбудови, потребує сьогодні розробки науково обгрунтованої та
апробованої на практиці системи організації медичного забезпечення
населення під час екологічних катастроф, пов’язаних із стихійними
лихами. Відсутність такої системи та нагальна необхідність її розробки
обумовили актуальність даного дослідження, його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконані в загальному комплексі галузевих науково-дослідних робіт з
проблеми “Медицина катастроф”, а саме: НДР “Наукове обгрунтування та
розробка нормативів, стандартів, критеріїв Державної служби медицини
катастроф” (№ держреєстрації 0197U14442); НДР “Екологія, поєднана
патологія органів травлення, можливості її профілактики і лікування
нетрадиційними методами”

(№ держреєстрації БД 0198U007792), в яких автор брав безпосередню
участь.

Мета дослідження: розробити, науково обгрунтувати і впровадити у
практику охорони здоров’я організаційно-функціональну систему медичного
забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу,
пов’язаних із катастрофічними повенями (на прикладі стихійних лих у
Закарпатському регіоні).

Завдання дослідження, що направлені на досягнення мети, передбачали:

•  провести аналіз світових і вітчизняних джерел наукової інформації
щодо надзвичайних ситуацій природного характеру, їх медико-санітарних
наслідків та організації їх ліквідації;

•  на прикладі Закарпатського регіону провести кваліметричний аналіз та
дати оцінку функціональних можливостей територіальної служби медицини
катастроф щодо надання медичної допомоги постраждалим і хворим під час
надзвичайних ситуацій природного характеру;

•  дослідити на принципах системного підходу медико-санітарні наслідки
катастрофічної повені 2001 року у Закарпатській області;

•  вивчити захворюваність населення районів, що постраждали внаслідок
катастрофічної повені 2001 року;

•  розробити і науково обгрунтовати організаційно-функціональні моделі
лікувально-профілактичного, санітарно-гігієнічного і протиепідемічного
забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу в
умовах гірської місцевості та впровадити їх у практику системи охорони
здоров’я;

•  дослідити ефективність впровадження розробленої
організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення
під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного генезу,
пов’язаних з катастрофічною повінню.

Об’єктом дослідження були визначені медико-санітарні наслідки стихійних
лих та територіальна система медичного забезпечення населення
Закарпатського регіону під час надзвичайних ситуацій.

Предмет дослідження: постраждале населення зони надзвичайної екологічної
ситуації, медико-санітарні ресурси, формування і заклади територіальної
служби медицини катастроф, її інфраструктура, моделі медичного
забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій, ефективність їх
впровадження.

Методи дослідження: бібліографічний і семантичний методи аналізу
наукової та інших видів інформації, структурно-логічний аналіз,
моделювання, соціологічні методи досліджень, метод експертних оцінок,
системного підходу і медико-статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше:

• на системному принципі визначені медико-соціальні наслідки
надзвичайної екологічної ситуації, пов’язані з катастрофічною повінню у
гірських районах та розроблені і науково обгрунтовані організаційні
аспекти системи медичного забезпечення населення під час надзвичайних
ситуацій природного генезу;

• розроблена і науково обгрунтована організаційно-функціональна модель
лікувально-профілактичного забезпечення населення в умовах гірської
місцевості під час надзвичайних ситуацій природного генезу;

• розроблена і науково обгрунтована організаційно-функціональна модель
санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення в
умовах гірської місцевості під час надзвичайних ситуацій природного
генезу.

Теоретичне значення дослідження полягає у розробці моделей медичного
забезпечення населення як основи реальних організаційних технологій
ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної екологічної ситуації
природного генезу. Результати досліджень є суттєвим доповненням і
розвитком положень теорії медицини катастроф як особливого виду
аварійно-рятувальної служби.

Практичне значення досліджень визначається прикладним характером цих
досліджень, що реалізовано через використання їх результатів:

• у визначенні потреби реформування сільської ланки системи охорони
здоров’я в умовах гірської місцевості для підвищення ефективності її
функціонування в умовах надзвичайних ситуацій природного генезу;

• для визначення потреби у медичних силах і засобах та управління ними
під час ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій
природного генезу;

• під час складання планів медичного забезпечення населення при
виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
загальнодержавного, регіонального і місцевого рівнів;

• у програмі викладання дисципліни “Медицина катастроф” у вищих медичних
закладах освіти.

Особистий внесок здобувача. Автору цих досліджень належить ідея їх
проведення, визначення мети і основних завдань дисертаційної роботи,
розробка програми досліджень, самостійно проведеного аналітичного огляду
світового і вітчизняного документального інформаційного потоку щодо
сучасного уявлення про надзвичайні ситуації природного генезу, аналізу
медико-санітарних наслідків стихійних лих та розробки системи їх
ліквідації. З використанням системного підходу проведено вивчення
наслідків катастрофічної повені у Закарпатській області, що сталася у
березні 2001 року, проведено оцінку стану підготовки системи охорони
здоров’я області до ліквідації наслідків катастрофічної повені,
розроблення організаційно-функціональної системи медичного забезпечення
населення Закарпатського регіону, організація їх впровадження та
проведена медико-соціальна оцінка ефективності цього процесу під час
ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної екологічної
ситуації.

Дисертанту належить ідея формування заходів щодо попередження
негативного впливу наслідків надзвичайної ситуації природного генезу на
здоров’я жителів гірських районів із застосуванням медико-соціальних
технологій.

У зборі матеріалу щодо діяльності медичних закладів під час ліквідації
наслідків катастрофічної повені автору надавалась допомога групою
медичних працівників, які пройшли інструктаж автора дисертації.

Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснена
їх інтерпретація, сформульовані основні положення, висновки і
рекомендації щодо подальшого впровадження результатів дослідження.
Матеріали, що належать співавторам публікацій, в дисертації не
використовувались.

Апробація результатів дисертації, основних її положень, висновків і
практичних рекомендацій здійснювалась на міжнародному, державному і
регіональному рівнях, зокрема:

• науково-практичній конференції “Шляхи розв’язання екологічних проблем
Карпатського регіону в контексті спільної діяльності державних і
громадських організацій” (м. Ужгород, 2000);

• міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми післядипломної
освіти у класичному університеті України та актуальні питання сімейної
медицини” (м. Ужгород, 2001);

• міжнародному науково-практичному семінарі “Спелеотерапия и лечение
хронических бронхолегочных заболеваний” (м. Мінськ, 2001);

• третій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції
“Сучасні проблеми науки і освіти” (м. Харків, 2002);

• першому з’їзді алергологів України (м. Київ, 2002);

• науково-практичних конференціях за підсумками виконання
науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету
(м. Ужгород, 2001, 2002, 2003);

• міжнародній науковій конференції “Проблеми розвитку та управління
інтеграційними процесами на міжнародному ринку освіти і науки”
(м. Ужгород, 2004);

• на засіданні міжкафедрального семінару Ужгородського національного
університету (м. Ужгород, 2004).

Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення у 43 наукових
публікаціях, у тому числі двох монографіях, 41 науковій статті, з яких
24 опубліковані у наукових виданнях, регламентованих ВАК України для
публікації матеріалів дисертаційних досліджень.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 312 сторінках
друкованого тексту українською мовою і включає вступ, 8 розділів
матеріалів досліджень та їх аналізу, заключення, висновки, практичні
рекомендації, список використаної літератури, який складається із 289
джерел, 4 додатки. Дисертація ілюстрована 25 таблицями і 54 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Надзвичайні ситуації природного характеру та їх медико-санітарні
наслідки. Поданий аналітичний огляд світового і вітчизняного
документального інформаційного потоку з проблеми дослідження. Огляд
представлений у вигляді аналізу інформаційної моделі з проблеми, яка
вивчається, з власною інтерпретацією сучасних уявлень про
медико-санітарні наслідки різних видів стихійних лих і перш за все тих,
які найбільш часто трапляються на території України та гіпотетична
можливість виникнення яких прогнозується. Особлива увага приділена
проблемам повеней і ліквідації їх медико-санітарних наслідків.

Визначена актуальність для України і потреба у науковій розробці
організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення
під час надзвичайних ситуацій природного генезу, оскільки її відсутність
стає не тільки перешкодою при проведенні планування і підготовки
територіальних ланок системи охорони здоров’я України до роботи в цих
умовах, але й призводить до погіршення стану здоров’я населення у зоні
стихійного лиха і негативно впливає на оперативність і ефективність
проведення заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних
ситуацій.

Програма, методи і об’єкт дослідження. Програма і етапи проведених
досліджень схематично представлені на рис. 1, де шляхи досягнення мети
представлені через виконання основних завдань.

Програма досліджень сформована з додержанням вимог етапності наукового
пошуку, послідовності у дослідженні окремих предметів та системного
підходу як сучасної методології наукового пізнання.

Моделлю дисертаційного дослідження була визначена Закарпатська область
як представник адміністративної території з переважаючим гірським
рельєфом місцевості, з притаманними їй особливостями розселення
населення, інфраструктури системи охорони здоров’я, умовами організації
територіальної служби медицини катастроф та можливостями виникнення
надзвичайних ситуацій природного генезу.

Системний підхід для вирішення основних завдань полягав, поряд з іншим,
у застосуванні комплексу адекватних методів дослідження, які доповнювали
один одного.

Структурно-логічний метод застосовувався під час проведення аналізу
отриманих матеріалів дослідження, що мали системну властивість.

Детальний опис інших соціально-гігієнічних методів досліджень не
проводився, оскільки фахівцям в галузі соціальної медицини вони добре
відомі.

Достовірність одержаних результатів досліджень, що були покладені в
основу розробки організаційно-функціональної системи медичного
забезпечення населення під час природних катастроф з екологічними
наслідками, грунтується на репрезентативності вибірки первинних
матеріалів та застосуванні адекватних методів дослідження.

Структурно-логічний аналіз територіальної служби медицини катастроф у
системі охорони здоров’я Закарпатської області. Наведені результати
дослідження, присвячені вивченню і аналізу окремих складових ресурсів
територіальної служби медицини катастроф. Оскільки ця служба створюється
на існуючій інфраструктурі системи охорони здоров’я області, у розділі
визначена динаміка забезпеченості населення регіону лікарняними ліжками,
лікарями і середніми медичними працівниками за п’ятирічний період
(1997-2001 роки).

Мета дослідження

Розробка і наукове обгрунтування, впровадження у практику охорони
здоров’я організаційно-функціональних систем медичного забезпечення
населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу, пов’язаних з
катастрофічними повенями (на прикладі стихійних лих у Закарпатському
регіоні)

Е Т А П И

І Підбір, аналіз і узагальнення даних наукових та інших джерел
інформації щодо надзвичайних ситуацій, пов’язаних із стихійними лихами,
їх медико-санітарні наслідки та організація їх ліквідації в Україні та в
країнах ближнього і дальнього зарубіжжя (всього 29 джерел)

ІІ Вибір напрямку дослідження, формування програми, мети і основних
завдань, обгрунтування методів та обсягу дослідження

ІІІ Вивчення і аналіз захворюваності населення зони надзвичайної
екологічної ситуації за період 1997-2001 рр. та інфраструктури системи
охорони здоров’я Закарпатської області і територіальної служби медицини
катастроф.

1295 ф. 20, 1670 ф. 24, 15 ф. 46-здоров, 30 паспортів медичних бригад
постійної готовності першої черги, 39 паспортів спеціалізованих бригад
постійної готовності другої черги, 15 паспортів груп епідеміологічної
розвідки, 15 паспортів обласної, центральних районних і міських
лікарень, 38 джерел інформації (плани роботи ДСМК, звіти
тактико-спеціальних навчань, паксум органів охорони здоров’я, звіти щодо
участі медичних сил і засобів у ліквідації наслідків надзвичайних
ситуацій)

ІV Дослідження медико-санітарних наслідків катастрофічної повені 2001
року на території Закарпатського регіону.

210 щоденних інформаційних повідомлень, 63 щотижневі інформаційні

повідомлення, 28 щомісячних інформаційних повідомлень

V Наукове обгрунтування і розробка організаційно-функціональних моделей
лікувально-профілактичного і санітарно-епідеміологічного забезпечення
населення під час надзвичайних ситуацій природного генезу та дослідження
ефективності їх впровадження.

301 інформаційне повідомлення про результати подвірних обходів, 1323 ф.
12, 1560 р. 110-0, 151 ф. 22, 8 ф. 40-здоров, 8 ф. 18, 62839 ф. 315-0,
384 ф. 313-0, 26 ф. 326, 91028 ф. 367-0, 2544 анкети

VI Впровадження результатів дослідження у практику охорони здоров’я на
державному, галузевому і регіональному рівнях.

1. Постанова Кабінету Міністрів України, 4 – Плани медичного
забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій (довідка МОЗ
України від 23.01.2004 №1.10/01, довідки управлінь охорони здоров’я
Закарпатської (від 16.01.2004 р. №32/02-24), Львівської (від 15.01.2004
р. №5/34-93/8-10) та Івано-Франківської (від 29.01.2004 р.
№83/01-113/271) облдержадміністрації, 3 – методичні рекомендації

Методичне забезпечення дослідження

Використані методи Етапи дослідження

1. Бібліосемантичний І–ІІ

2. Системний аналіз І–VI

3. Структурно-логічний ІІ–V

4. Імітаційного та функціонального моделювання ІІІ–V

5. Соціологічний V

6. Статистичний ІІІ–V

7. Експертних оцінок V

8. Аналітичний ІІІ–VІ

Рис. 1. Програма, предмет, методи та обсяги досліджень.

Показано, що на 01.01.2001 року, тобто за два місяці до виникнення
надзвичайної ситуації, пов’язаної з катастрофічною повінню, показники
забезпеченості населення зони надзвичайної екологічної ситуації (ЗНЕС)
лікарями і середніми медичними працівниками становила відповідно 24,0 і
78,0 на 10 тис. населення, а лікарняними ліжками – 57,7 на 10 тис.
населення і достовірно не відрізнялась

від аналогічних показників, визначених для інших сільських районів
області.

Встановлено, що в районах ЗНЕС було зосереджено 54,9% бригад швидкої
медичної допомоги області, що є основою для формування медичних бригад
постійної готовності першої черги державної служби медицини катастроф
(ДСМК). У структурі бригад швидкої медичної допомоги області переважну
більшість (61,8%) становили фельдшерські бригади, 32,4% припадало на
загальнолікарські і 5,8% – на спеціалізовані бригади.

Констатується, що ці дані мають принципове значення для розробки системи
медичного забезпечення населення гірських районів під час
великомасштабних стихійних лих.

Відзначаються особливості створеної у Закарпатській області
територіальної служби медицини катастроф, основні ресурси якої наведені
у табл. 1.

Визначено, що до складу територіальної служби медицини катастроф
включені 30 медичних бригад постійної готовності першої черги, що
становило 35% бригад швидкої медичної допомоги області, 39
спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги за 13
спеціальностями. Для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної
допомоги постраждалим на госпітальному етапі передбачається використання
3021 лікарняних ліжок, що становить 30,2% ліжкофонду лікувальних
закладів області. Особовий склад формувань і закладів ДСМК включає 353
лікарів і 788 середніх медичних працівників, що становить відповідно
3,5% і 7,8% у інфраструктурі системи охорони здоров’я області.

Робляться висновки, що в Закарпатській області створена територіальна
служба медицини катастроф, яка за своїм складом і структурою спроможна
надати медичну допомогу хворим і постраждалим під час виникнення
надзвичайних ситуацій. При цьому посилення формуванням ДСМК лікувальних
закладів у районах катастроф не позначиться на забезпеченні медичною
допомогою населення, що мешкає поза зоною надзвичайної ситуації.

Таблиця 1

Кваліметрія основних ресурсів ДСМК Закарпатської області

Показники Визначені за

нормативом МОЗ

України Створені за

розпорядженням

облдержадміністрації Перевищення

нормативних

показників

Кількість медичних

бригад постійної готовності першої черги, всього

з них:

– лікарських

– фельдшерських

26

30

15

15

15%

Кількість спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги,
всього

з них по профілю

– хірургічного

– терапевтичного

– протиепідемічного

6

39

18

20

1

у 6,5 рази

Кількість ліжок ДСМК

500 3021 у 6,0 рази

Кількість медичного

персоналу ДСМК,

всього

в тому числі:

– лікарів

– середніх медичних

працівників

555

193

362

1141

353

788

у 2,1 рази

у 1,9 рази

у 2,2 рази

Дослідження здоров’я населення за параметрами захворюваності у зоні
надзвичайної екологічної ситуації. Наведені результати дослідження
захворюваності населення у зоні надзвичайної екологічної ситуації.

Встановлено, що за п’ятирічний період (1997-2001 роки) загальна
захворюваність населення у районах, що постраждали внаслідок
катастрофічної повені у 1998 році, зросла на 21,3%, а первинна – на
8,5%, проте достовірно не відрізнялася від величини середніх показників
інших районів і області в цілому.

Доведено, що наслідки стихійного лиха викликають значне підвищення серед
населення захворюваності органів дихання переважно за рахунок первинної
захворюваності, кількості випадків гострих респіраторних інфекцій,
захворювань системи кровообігу. В той же час встановлено, що підвищення
рівня захворюваності нервової системи в цей період відбувалося переважно
за рахунок загострення хронічних форм захворювань.

Дослідження медико-санітарних наслідків топологічної катастрофи (повінь
2001 року) у Закарпатті. Розділ присвячений дослідженню
медико-санітарних наслідків катастрофічної повені 2001 року, яка
призвела до виникнення у Закарпатській області зони надзвичайної
екологічної ситуації.

Аналізуються природні і антропогенні чинники, що викликали надзвичайну
ситуацію, яка за своїми наслідками завдала більше шкоди, ніж повінь 1998
року.

Визначено, що внаслідок стихійного лиха у семи районах області було
підтоплено 191 населений пункт, розташованих переважно у гірській
місцевості, з яких 13% втратили транспортні зв’язки з центральними
районними лікарнями (табл. 2).

Встановлено, що у ЗНЕС опинилися близько 212 тис. мешканців, серед яких
23% становили діти. Обстановка, що склалася у зоні стихійного лиха,
викликала потребу в евакуації 14,3 тис. чоловік, проте 5,2 тис.
мешканців постраждалих населених пунктів з різних причин відмовились від
евакуації, що поставило перед системою охорони здоров’я області завдання
організації медичного забезпечення процесу евакуації, евакуйованого
населення в місцях його розміщення, а також тієї його частини, що
залишилася у населених пунктах, які зазнали шкоди внаслідок стихійного
лиха. Визначено, що внаслідок катастрофічної повені зазнало шкоди
близько 10% закладів інфраструктури системи охорони здоров’я області, що
необхідно було враховувати при організації медичного забезпечення
населення у постраждалих районах.

Була порушена робота 36% центральних районних лікарень, 62% дільничних
лікарень, 5% сільських лікарських амбулаторій і поліклінік, 6%
фельдшерсько-акушерських пунктів і 15% санепідемстанцій.

Таблиця 2

Дані структурно-логічного аналізу наслідків катастрофічної повені

2001 року в Закарпатській області

Адміністративні

райони Кількість

підтоплених

населених пунктів

Кількість

населення ЗНЕС, чол.

Всього

З них відрізаних

від ЦРЛ

Всього

У т.ч.

дітей

Кількість

евакуйованого населення,

чол. Кількість населення,

що залишилась у постраждалих пунктах,

чол. Кількість медичних закладів, що постраждали

Всього

У тому числі

Обласні

ЦРЛ,

РЛ

Дільничні

лікарні

Лікарські

амбулаторії,

поліклініки

ФАПи

26 3 12603 2858 118 45 3 2 1 0 0 0

Всього по ЗНЕС 191 24 211908 48735 14264 5198 49 4 5 8 9 21

Показано, що у ЗНЕС було пошкоджено внаслідок затоплення і підтоплення
71,6 тис. об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику (табл. 3).
Встановлено, що у структурі цих об’єктів переважали джерела
децентралізованого водопостачання (59%) і надвірні вбиральні (39%), які
разом з пошкодженими системами централізованого водопостачання і
каналізаційними очисними спорудами створювали реальну загрозу погіршення
санітарно і епідеміологічного стану у районах ЗНЕС, створили умови
виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань кишкової групи як
серед населення, так і серед особового складу аварійно-рятувальних
формувань, які залучались до ліквідації наслідків стихійного лиха.

Наукове обґрунтування організаційно-функціональної моделі
лікувально-профілактичного забезпечення населення під час ліквідації
медико-санітарних наслідків топологічної катастрофи. Подані результати
досліджень, які дозволили науково обгрунтувати
організаційно-функціональну модель лікувально-профілактичного
забезпечення під час ліквідації медико-санітарних наслідків стихійних
лих (рис. 2), яка була реалізована у Закарпатській області під час
катастрофічної повені 2001 року.

Дослідження дозволили обгрунтувати необхідність реорганізації в гірських
населених пунктах сільської лікарської дільниці у сільську дільничну
службу, що дозволило забезпечити автономність управління і створило
можливість покращення якості первинної медико-санітарної допомоги
особливо в умовах порушення транспортного зв’язку

між гірськими населеними пунктами та районними лікувальними закладами.

Показана ефективність використання комбінованого варіанту медичного
обслуговування населення постраждалих районів, який включає активне
обстеження шляхом проведення медичними працівниками подвірних обходів,
що проводились за розробленою нами програмою та надання
амбулаторно-поліклінічної і стаціонарної медичної допомоги у лікувальних
закладах ЗНЕС і за її межами.

Крім того, під час проведення подвірних обходів встановлена структура
захворювань населення ЗНЕС, серед яких переважали захворювання на
гіпертонічну хворобу (43,4%), стенокардію (28,1%), органів травлення
(22,3%). Це у подальшому дозволило визначити потребу у медичних фахівцях
для посилення медичних закладів зони стихійного лиха.Дослідженням
доведено, що необхідність посилення територіальної ланки системи охорони
здоров’я ЗНЕС медичним персоналом за рахунок медичних бригад постійної
готовності першої Таблиця 3

Об’єкти підвищеного епідеміологічного ризику, що зазнали шкоди

внаслідок катастрофічної повені 2001 року

в Закарпатській області

Адміністративні

райони Кількість об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику

Всього

У тому числі

Водопровідні

споруди

Колодязі

Громадські

Індивідуальні

Об’єкти

громадського

харчування

Каналізаційні

очисні

споруди

Склади

агрохімречовин

Сміттєзвалища

Надвірні

вбиральні

Худобо-

могильники

18022 5 144 6842 13 3 2 12 11000 1

Хустський 11827 6 151 6791 70 2 3 4 4800 0

Всього по ЗНЕС 71598 35 988 41719 182 9 14 33 28598 20

групи ДСМК, які в цих умовах призначались для надання невідкладної
медичної допомоги та розгортання тимчасових медичних пунктів у місцях
скупчення і розміщення евакуйованого населення.

Для наближення кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги
населенню постраждалих районів за ініціативою автора на базі обласних
лікувально-профілактичних закладів були створені тимчасові
спеціалізовані мобільні медичні об’єднання (ТСММО), які направлялись до
ЦРЛ, дільничних лікарень і лікарських амбулаторій. Крім
лікувально-консультативної допомоги, спеціалістами ТСММО проводилось
визначення контингентів постраждалих і хворих, які потребували лікування
і реабілітації в обласних лікувально-профілактичних закладах. За період
роботи спеціалістами цих об’єднань (березень–вересень) обстежено і
проконсультовано 9055 жителів ЗНЕС, 77% з яких було надано лікувальну
допомогу.

Під час ліквідації медико-санітарних наслідків катастрофічної повені
перспективними показали себе формування обласного комітету Червоного
Хреста, робота яких дозволяла не тільки забезпечити своєчасність надання
першої медичної допомоги, але і зменшити рівень соціальної напруги серед
населення ЗНЕС.

Результати проведених досліджень свідчать, що реалізація науково
обгрунтованої організаційно-функціональної моделі
лікувально-профілактичного забезпечення під час надзвичайних ситуацій,
дозволяє забезпечити наближення медичної допомоги до населення гірських
населених пунктів, розташованих у зоні стихійного лиха, а впровадження
етапного лікування забезпечує її надання у потрібні часові інтервали і в
потрібному обсязі без розгортання додаткового ліжкового фонду
стаціонарних медичних закладів.

Наукове обгрунтування організаційно-функціональної моделі
санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення під
час ліквідації медико-санітарних наслідків топологічної катастрофи.
Наводяться матеріали досліджень щодо наукового обгрунтування
організаційно-функціональної моделі санітарно-гігієнічного і
протиепідемічного забезпечення під час ліквідації медико-санітарних
наслідків стихійних лих, яка була реалізована у Закарпатській області
під час катастрофічної повені 2001 року (рис. 3).Цілісна модель
санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в період ліквідації
наслідків надзвичайної екологічної ситуації (рис. 3) складалась з таких
основних ланок: заходів з моніторингу за об’єктами довкілля і
підвищеного епідеміологічного ризику; заходів, що реалізувались
через житлово-комунальну службу щодо дотримання вимог санітарного

законодавства на об’єктах господарювання; заходів з попередження
виникнення і розповсюдження інфекційних і паразитарних захворювань та
харчових отруєнь; заходів з санітарної освіти та виховання медичної
свідомості у населення ЗНЕС тощо.

Для проведення моніторингу за об’єктами довкілля і підвищеного
епідеміологічного ризику, крім оперативного складу санепідемстанцій, як
показав науковий пошук, доцільно використовувати групи епідеміологічної
розвідки (ГЕР) та запропоновані нами комплексні пересувні
санітарно-епідеміологічні бригади (КПСЕБ), сформовані на базі обласної і
районних санепідемстанцій, які розташовані поза зоною стихійного лиха.
Склад КПСЕБ дозволяв проводити комплексні санітарні обстеження об’єктів
санітарного нагляду, а також забезпечити проведення
санітарно-епідеміологічних заходів у гірських населених пунктах, з якими
був порушений транспортний зв’язок. Як варіант, доведена можливість
покладання функцій санітарно-епідеміологічного нагляду у таких населених
пунктах на санепідемстанції інших адміністративних районів, з якими
збереглося транспортне сполучення.

Застосування комплексного способу санітарно-гігієнічного забезпечення
дозволило значно розширити можливості санепідслужби, фахівцями якої
протягом дії режиму надзвичайної ситуації по районах ЗНЕС було проведено
у середньому 2947?76 санітарних обстежень тільки об’єктів підвищеного
епідеміологічного ризику.

Реалізація запропонованої моделі, реалізованої через
санітарно-епідеміологічну і житлово-комунальні служби області, дозволила
за період ліквідації наслідків катастрофічної повені у середньому
зменшити кількість об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику, що не
відповідали вимогам санітарного законодавства, у 1,7 рази.

Якщо брати по окремих групах об’єктів підвищеного епідеміологічного
ризику, то за цей період кількість водопроводів, що не відповідали
вимогам санітарного законодавства, було зменшено у 2 рази, колодязів і
каптажів – у 1,6 рази, харчових об’єктів – у 1,7 рази, сміттєзвалищ – у
1,8 рази, каналізаційних очисних споруд – у 1,4 рази, надвірних туалетів
– у 1,5 рази, складів агрохімречовин – у 2,7 рази (рис. 4).

Рис. 4. Кількість об’єктів підвищеного епідеміологічного ризику ЗНЕС, що
не відповідали вимогам санітарного законодавства, у спектрі усіх
санітарно-побутових об’єктів (на 100 об’єктів).

Протиепідемічні заходи у районах ЗНЕС, які реалізовувались через
санітарно-епідеміологічну службу, дозволили попередити спалахи гострих
кишкових інфекцій, гепатиту А, лептоспірозу та інших інфекційних
захворювань, розповсюдженість яких утримувалась на середньому
багаторічному сезонному рівні. Цьому сприяли і організовані
широкомасштабні дезинфекційні заходи, яких тільки на об’єктах
підвищеного епідеміологічного ризику ЗНЕС у березні 2001 року було
проведено близько 75 тисяч, та лабораторний контроль за продуктами
харчування як вітчизняного виробництва, так і тих, що надходили з
гуманітарною допомогою із-за кордону.

Чільне місце у запропонованій моделі займали заходи з
санітарно-освітньої роботи, у структурі яких переважали бесіди (65%),
лекції (22%) і публікації у періодичних виданнях (8%). Ця проблема дуже
важлива, якщо ураховувати значимість санітарно-освітньої роботи у
цілому.

Дослідження ефективності організаційно-функціональної системи медичного
забезпечення населення під час ліквідації медико-санітарних наслідків
топологічної катастрофи (повінь 2001 року) Цей розділ заслуговує
особливої уваги, оскільки дає привід для об’єктивної оцінки впровадження
розробленої системи медичного забезпечення населення як на рівні
Закарпатського регіону, так і його окремих районів, які потрапили у
ЗНЕС.

Ae

?

. p h

j

l

?

2

A

Ae

j

l

O

O

O

O

nkdO

nkdo

nkd.

nkdE

O

$

O

O

H U

H U

H U

H U

O

$

O

H U

O

e

i

a s

?oeoYYYYYYYYOOe???z

ae

e

???тодів соціологічних досліджень була вивчена думка населення і
медичних працівників Закарпатської області щодо організації,
ефективності і якості медичного забезпечення за розробленими моделями
під час ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної екологічної
ситуації, пов’язаної з катастрофічною повінню 2001 року.

Встановлено, що 82±8% населення висловили своє задоволення організацією
медичної допомоги при ліквідації наслідків катастрофічної повені, а
67±8% крім того зазначили, що вона була організована краще, ніж при
ліквідації наслідків катастрофічної повені у 1998 році (рис. 5).

Рис. 5. Порівняльна оцінка населенням роботи системи охорони здоров’я
під час ліквідації наслідків катастрофічних повеней (%).

Основними напрямками удосконалення організації медичного забезпечення в
екстремальних умовах 55±7% респондентів вбачали пріоритетним поліпшення
якості роботи медичного персоналу закладів охорони здоров’я та більш
повне забезпечення населення лікарськими засобами, 31±4% вважали
достатнім для вирішення цієї проблеми тільки забезпечення населення
лікарськими засобами у потрібній номенклатурі і кількості, а на думку
5±2% респондентів для цього достатньо лише покращити роботу медичних
працівників. При цьому 78±8% респондентів висловили бажання оволодіти
навичками з надання першої медичної допомоги як елементу
життєзабезпечення у надзвичайних ситуаціях.

У цілому величина інтегральної оцінки ефективності роботи системи
охорони здоров’я у постраждалих районах, визначеної населенням ЗНЕС,
дорівнювала 4,68 бала за п’ятибальною шкалою.

Соціологічними дослідженнями, проведеними серед медичних працівників і
керівників органів і закладів охорони здоров’я області, установлено, що
більшості з них (72±7%) вважало, що реалізована система організації
медичного забезпечення під час надзвичайних ситуацій відповідала
існуючим у цей період потребам населення. Визначили роботу обласної
ланки управління охороною здоров’я в надзвичайних ситуаціях як ефективну
82±6% респондентів.. Таку ж думку висловили 98±2% респондентів відносно
районної ланки управління охороною здоров’я.

Основними напрямками удосконалення роботи територіальної служби медичних
катастроф медичні працівники вбачали у підвищенні кваліфікації лікарів і
середнього медичного персоналу з питань медицини катастроф (95±8%),
покращення матеріально-технічної бази системи охорони здоров’я (72±9%),
впровадження у практику роботи ДСМК науково обгрунтованих алгоритмів
організації і надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях та
покращення системи управління ДСМК на державному (48±5%), обласному
(5±2%), районному (7±2%) і об’єктовому (40±6%) рівнях.

Встановлено, що реалізація розробленої організаційно-функціональної
системи медичного забезпечення під час надзвичайних ситуацій природного
генезу дозволила забезпечити стабілізацію загальної захворюваності і
зменшити рівень інфекційної захворюваності у постраждалих районах.
Однією з провідних причин збільшення рівня хвороб системи кровообігу і
нервової системи серед населення слід вважати вплив хронічних стресових
факторів, обумовлених наслідками катастрофічної повені.

ВИСНОВКИ

Проведені соціально-гігієнічні дослідження стану медичного забезпечення
населення, що постраждало внаслідок катастрофічної повені у
Закарпатській області, та доведена ефективність застосування науково
обгрунтованої системи організації медичного забезпечення, направленої на
ліквідацію медико-санітарних наслідків стихійних лих, дозволили вирішити
актуальну науково-прикладну проблему щодо медичного захисту населення за
умов надзвичайних ситуацій природного генезу.

1. Розроблена і науково обгрунтована організаційно-функціональна система
медичного забезпечення населення під час ліквідації медико-санітарних
наслідків великомасштабних надзвичайних ситуацій природного генезу
(катастрофічних повеней) в умовах гірської місцевості, придатна при
реалізації забезпечити очікувану ефективність і належну оперативність у
роботі системи охорони здоров’я і територіальної служби медицини
катастроф.

2. Встановлено, що в існуючій структурі територіальна служба медицини
катастроф Закарпатської області спроможна забезпечити надання медичної
допомоги населенню, в тому числі і гірських районів, при виникненні
великомасштабних стихійних лих.

Включення до складу ДСМК 30,2% лікарняних ліжок, З,5% лікарів і 7,8%
середніх медичних працівників системи охорони здоров’я області дозволяє
забезпечити посилення лікувально-профілактичних закладів в осередках
надзвичайних ситуацій природного генезу без зниження якості і обсягів
надання медичної допомоги населення поза їх межами.

3. Доведено, що фактори природної катастрофи, що викликають надзвичайну
ситуацію, мають вплив на захворюваність населення всього регіону, а не
тільки постраждалих районів, що варто ураховувати при плануванні дій
системи охорони здоров’я, спрямованих на ліквідацію медико-санітарних
наслідків стихійних лих. Особливу увагу, насамперед, слід приділяти
профілактиці захворювань органів дихання, системи кровообігу і нервової
системи та інфекційним захворюванням.

4. Встановлено, що внаслідок катастрофічної повені 2001 року у ЗНЕС
потрапив 191 населений пункт з населенням більше 211 тисяч чоловік. Було
зруйновано, затоплено або підтоплено більше 71 тис. об’єктів підвищеного
епідеміологічного ризику та 10% медичних закладів. Було евакуйовано
73±9% населення гірських населених пунктів ЗНЕС, проте 27±4% з різних
причин відмовились від евакуації, що викликало потребу у корегуванні
планів медичного забезпечення в цих умовах.

5. Розроблено і науково обгрунтовано організаційно-функціональну модель
лікувально-профілактичного забезпечення населення в умовах гірської
місцевості під час надзвичайних ситуацій природного генезу, в основу
якої покладено створену сільську дільничну службу.

Показано, що підсилення сільської дільничної служби за рахунок бригад
постійної готовності першої і другої черги, впровадження комбінованого
медичного обслуговування на догоспітальному і етапного лікування на
госпітальному етапі дозволяє оптимізувати роботу
амбулаторно-поліклінічних закладів і лікарень у зоні стихійного лиха і
забезпечити надання медичної допомоги постраждалим і хворим у повному
обсязі без розгортання додаткових лікарняних ліжок.

6. Доведено, що утворення тимчасових спеціалізованих мобільних медичних
об’єднань (ТСММО) за рахунок сил і засобів спеціалізованих бригад
постійної готовності другої черги дозволяє забезпечити населення
постраждалих районів ефективною і своєчасною кваліфікованою з елементами
спеціалізованої медичною допомогою, що особливо важливо для гірських
населених пунктів при порушенні транспортних зв’язків з районними
центрами і обласним центром.

7. Розроблено і науково обгрунтовано організаційно-функціональну модель
санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення в
умовах гірської місцевості під час надзвичайних ситуацій природного
генезу.

Показано, що використання груп епідеміологічної розвідки і комплексних
пересувних санітарно-епідеміологічних бригад підвищує ефективність
проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у
постраждалих районах, що дозволило зменшити кількість епідемічно
небезпечних об’єктів, які не відповідали санітарному законодавству, у
1,7 рази, а також захворюваність серед населення на гострі кишкові
інфекції у 1,3 рази, гострі респіраторні інфекції у 2,2 рази, вірусний
гепатит А у 1,7 рази та стабілізувати захворюваність на сальмонельоз.

8. Доведено, що впровадження науково обгрунтованої
організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення
під час надзвичайних ситуацій природного генезу дозволяє стабілізувати
загальну захворюваність серед населення ЗНЕС на рівні, встановленому у
доповеневий період. Деяке зростання поширеності захворювань системи
кровообігу і нервової системи та їх генез можна пояснити тривалою дією
факторів хронічного стресу в районах стихійного лиха, що викликає
потребу у залученні до роботи з населенням кваліфікованих
спеціалістів-психологів і побудови спеціальних технологій проведення
санітарно-освітньої роботи серед населення.

9. Визначено потребу в організації і проведенні спеціальної підготовки
керівників органів управління охороною здоров’я, керівників і інших
категорій медичних працівників закладів охорони здоров’я з питань
організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних
ситуацій, базою для проведення якої можуть стати кафедри медицини
катастроф медичних університетів та вищих медичних закладів
післядипломної освіти. Встановлено потребу в організації навчання
населення, особливо в тих районах, у яких найчастіше виникають
надзвичайні ситуації природного генезу, з надання першої медичної
допомоги.

10. Встановлено, що реалізована організаційно-функціональна система
медичного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій позитивно
оцінена 82±8% населення ЗНЕС і 72±7% медичних працівників області. При
цьому останні вважали ефективною роботу як обласних (82±6%
респондентів), так і районних (98±2% респондентів) органів управління
охороною здоров’я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Результати, що отримані в процесі проведення наукового дослідження,
дозволяють нам запропонувати їх для втілення в практику організації і
управління медичним забезпеченням населення України за умов виникнення
надзвичайних ситуацій природного генезу, які охоплюють великі території.
Практичні рекомендації та шляхи реалізації розробленої і науково
обґрунтованої системи дозволяють забезпечити сталість функціонування і
підвищити ефективність управління системою охорони здоров’я при
ліквідації медико-санітарних наслідків стихійних лих, а також
удосконалити планування роботи організаційної структури територіальної
служби медицини катастроф та підготовку її сил і засобів. Для цього
необхідно:

1. Міністерству охорони здоров’я України:

впровадити у план медико-санітарного забезпечення, за умов надзвичайних
ситуацій державного рівня, розроблені моделі лікувально-профілактичного,
санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення при
топологічних катастрофах;

внести у програми підготовки і підвищення кваліфікації лікарів і
середніх медичних працівників питання щодо організації медичного
забезпечення населення за умов виникнення великомасштабних топологічних
катастроф;

впровадити у програму додипломної освіти з дисципліни “Медицина
катастроф” практичні заняття на тему “Перша медична допомога”;

організувати проведення ліцензування і акредитації територіальних
центрів екстреної медичної допомоги щодо проведення підготовки особового
складу аварійно-рятувальних формувань і населення з надання першої
медичної допомоги;

сприяти впровадженню вітчизняного і світового передового досвіду з
проблем ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій
природного генезу у практику охорони здоров’я України.

2. Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінням
охорони здоров’я обласних, Київської і Севастопольської міських
державних адміністрацій:

запропонувати органам місцевого самоврядування, керівникам закладів і
установ, головам громадських організацій, що приймають участь у
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а у подальшому і населенню
на договірних засадах проведення підготовки з надання першої медичної
допомоги;

передбачити 100% підготовку на базі кафедр медицини катастроф і
військової медицини вищих медичних закладів освіти керівного складу ДСМК
територіального рівня, інших медичних закладів і їх структурних
підрозділів з питань організації медичного забезпечення населення за
умов надзвичайних ситуацій;

передбачити планування і проведення командно-штабних навчань і
тренування на об’єктах охорони здоров’я щодо забезпечення їх сталого
функціонування за умов надзвичайних ситуацій;

забезпечити ефективне функціонування функціональної підсистеми
Міністерства охорони здоров’я України у межах Урядової
інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

Проблемній комісії МОЗ та АМН України:

пропонувати виконання науково-дослідних робіт з проблем організації і
управління системою охорони здоров’я за умов надзвичайних ситуацій та
подальшого розвитку нормативно-правової бази Державної служби медицини
катастроф.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Москаленко В.Ф., Волошин В.О., Рогач І.М. Організація
лікувально-профілактичних і санітарно-протиепідемічних заходів для
ліквідації наслідків повеней. – Ужгород: Вета–Закарпаття, 2001. – 94 с.

(Дисертантові належить ідея написання монографії, збір і обробка
матеріалу, написання 1, 2, 4 і 5 розділів).

2. Рощіна Г.Г., Волошин В.О., Рогач І.М. та інші. Правові основи
державної служби медицини катастроф України. – Ужгород: МПП “Гражда”,
2003. – 244 с.

(Дисертантові належить підготовка та опрацювання матеріалів, написання
1, 2 і 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 розділів).

Періодичні фахові видання, що затверджені ВАК України:

1. Рогач І.М. З досвіду медичного забезпечення населення під час аварії
природного генезу та на період ліквідації її наслідків // Охорона
здоров’я України. – 2001. – №2. – С. 35-38.

2. Волошин В.О., Терент’єва А.В., Рогач І.М., Загоруйко Н.Л.
Інформаційне забезпечення Державної служби медицини катастроф України //
Український журнал екстремальної медицини. – 2001. – №2.

– С. 16-18.

(Дисертантом проведений аналіз отриманих результатів, формулювання
висновків).

3. Рощін Г.Г., Волошин В.О., Рогач І.М. та інші. Аналіз роботи швидкої
медичної допомоги в Україні у 2000 році // Український журнал
екстремальної медицини. – 2001. – №3. – С. 11-15.

(Дисертантові належить участь у збиранні необхідних матеріалів, їх
аналіз і систематизація).

4. Рогач І.М., Лемко І.С., Брич В.Д. та інші. Особливості організації
надання медичної допомоги потерпілим від повені в Закарпатті у 2001 році
// Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2001. – №3. –
С. 114-117.

(Дисертантові належить участь у збиранні необхідних матеріалів,
узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

5. Бора В.М., Рогач І.М., Попадинець Л.В., Хіміч В.А. Демографічні
характеристики здоров’я населення Закарпатської області // Науковий
вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. – 2001.

– Вип. 15. – С. 165-168.

(Дисертантові належить ідея написання статті, збирання необхідних
матеріалів, їх обробка, формулювання висновків).

6. Рощин Г.Г., Мазуренко О.В., Загоруйко Н.Л., Рогач И.М., Тихенько С.В.
Вспомогательные команды медицины катастроф США. Disaster Medical.
Assistante Teams (DMATs) // Український журнал екстремальної медицини. –
2001. – №3. – С. 18-21.

(Дисертантові належить збирання необхідних матеріалів, їх аналіз і
систематизація).

7. Білинець Ф.В., Рогач І.М., Шніцер Р.І. Закарпатський територіальний
центр екстреної медичної допомоги – завдання та перспективи розвитку //
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. – 2001. –
Вип. 16. – С. 186-189.

(Дисертантові належить ідея написання статті, систематизація і аналіз
матеріалу).

8. Рогач І.М., Заяць К.П., Вайнагій В.М., Лях В.В. Епідеміологічні
аспекти поширеності бронхолегеневої патології серед населення Закарпаття
після катастрофічної повені 1998 р. Імунологія і алергологія.

– 2001. – №2. – С. 49-50.

(Дисертантові належить ідея написання статті, збір необхідних
матеріалів, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

9. Чопей І.В., Рогач І.М., Боднар В.П. Організація роботи закладу
первинної медико-санітарної допомоги в умовах гірського району
Закарпаття // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія
Медицина. – 2001. – Вип. 16. – С. 212-215.

(Дисертантові належить ідея дослідження та написання статті, аналіз і
систематизація отриманих результатів).

10. Русин В.І., Переста Ю.Ю., Рогач І.М. Хірургічна допомога населенню
Закарпатської області та шляхи її покращення // Науковий вісник
Ужгородського університету. Серія Медицина. – 2001. – Вип. 17.

– С. 216-222.

(Дисертантові належить ідея проведення досліджень, їх координація, збір,
аналіз і узагальнення отриманих результатів).

11. Волошин В.О., Рогач І.М., Завальний В.Н., Драга Л.П. Сучасні
проблеми надання невідкладної медичної допомоги мешканцям сільських
населених пунктів // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія
Медицина. – 2002. – Вип. 18. – С. 206-210.

(Дисертантові належить збір, аналіз і узагальнення отриманих даних).

12. Рогач І.М., Андрашко Ю.В., Миронюк І.С. Організація реабілітаційного
лікування хворих на псоріаз, що постраждали від стихійного лиха (повінь
2001), на озері Кунігунда та НПО “Реабілітація” // Медичні перспективи.
– 2002. – Т. VII, №1. – С. 148-151.

(Дисертантові належить ідея проведення досліджень, координація їх
проведення; аналіз і систематизація отриманих результатів, формулювання
висновків).

13. Чопей І.В., Рогач І.М. Сімейна медицина у деяких зарубіжних країнах
та використання цього досвіду в Україні // Охорона здоров’я України. –
2002. – №2(5).– С. 44-49.

(Дисертантові належить підбір необхідних матеріалів, їх аналіз,
систематизація та узагальнення).

14. Рогач І.М., Рощін Г.Г., Волошин В.О. Резерви лікарських засобів,
виробів медичного призначення та медичного обладнання для ліквідації
медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій // Вісник соціальної
гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2002. – №3. –
С. 42-46.

(Дисертантові належить участь у проведенні досліджень, аналіз,
узагальнення отриманих результатів).

15. Чопей И. В., Рогач И. М. Реформирование первичной медико-санитарной
помощи на принципах семейной медицины в Закарпатской области // Охорона
здоров’я України. – 2002. – №3–4 (6–7). – С. 48-51.

(Дисертантові належить ідея написання статті, узагальнення отриманих
результатів).

16. Рогач І.М. Експертна оцінка готовності територіальних органів
управління охороною здоров’я до ліквідації медико-санітарних наслідків
катастрофічних повеней в Закарпатській області // Проблеми екології та
медицини. – 2002. – Т.6, №5. – С. 44-46.

17. Рогач І.М., Русин В.І., Переста Ю.Ю. Організація
лікувально-діагностичної допомоги населенню Закарпаття при гострих
шлунково-кишкових кровотечах // Український журнал малоінвазивної та
ендоскопічної хірургії. – 2002. – №3. – С. 10-11.

(Дисертантові належить проведення аналізу отриманих результатів,
формулювання висновків).

18. Волошин В.О., Рогач І.М., Загоруйко Н.Л. Досвід використання
мобільних формувань та закладів державної служби медицини катастроф
України при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій // Військова
медицина України. – 2003. – Т.3, №1-2. – С. 127-129.

(Дисертантові належить участь у збиранні необхідних матеріалів, аналіз і
систематизація отриманих результатів).

19. Рогач І.М. Соціально-гігієнічні дослідження щодо визначення
напрямків удосконалення системи медицини катастроф Закарпатської області
// Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т. 10, №3. – С. 97-100.

20. Рогач І.М., Бігорі П.П., Кузьмик В.М., Чопей І.В., Роман В.М.
Соціально-гігієнічні погляди на хронічний стрес як фактор ризику
серцево-судинних захворювань // Охорона здоров’я України. – 2003. – №3
(10). – С. 48-52.

(Дисертантові належить ідея і координація проведення досліджень, аналіз
і систематизація їх результатів, формулювання висновків).

21. Рогач І.М. Медико-соціальні дослідження щодо оцінки населенням
Закарпатської області роботи системи охорони здоров’я при ліквідації
наслідків катастрофічних повеней // Науковий вісник Ужгородського
університету. Серія Медицина. – 2003. – Вип. 19.

– С. 225-227.

22. Рогач І.М. Організація санітарно-епідеміологічних заходів при
ліквідації наслідків катастрофічної повені у Закарпатській області//
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. – 2001. –
Вип. 21. – С. 226-269.

23. Фера О.В., Рогач І.М. Особливості медико-санітарного забезпечення
населення Закарпаття під час повені // Науковий вісник Ужгородського
університету. Серія Медицина. – 2001. – Вип. 21. – С. 273-275.

(Дисертантові належить ідея написання статті, аналіз отриманих
результатів, формулювання висновків).

24. Рогач І.М., Волошин В.О., Шніцер Р.І. Досвід організації
лікувально-профілактичного забезпечення населення Закарпатського регіону
при надзвичайних ситуаціях природного генезу // Охорона здоров’я
України. – 2004. – №3. – С. 40-43.

(Дисертантові належить аналіз і систематизація результатів дослідження
та формулювання висновків)

Інші наукові видання:

1. Рогач І.М. Організація надання медичної допомоги хворим, які
постраждали в результаті аварії на ЧАЕС, в умовах ужгородської
курортно-рекреаційної зони // Науковий вісник Ужгородського
університету. Серія Медицина. – 1998. – Вип. 6. – С. 150-152.

2. Рогач І.М., Русин В.І., Ковальчук І.О. Стандарти надання хірургічної
допомоги населенню Закарпаття: Навчальний посібник. – Ужгород:
Вета–Закарпаття, 2000. – 114 с.

(Дисертантові належить ідея створення та розробка стандартів. Авторських
74 с.).

3. Проведення комплексних обходів та експертних оцінок у підрозділах
медичних закладів: Методичні рекомендації / Рогач І.М., Шніцер Р.І.,
Маргарита Л.В. – Ужгород: УжНУ, 2000. – 18 с.

(Дисертантові належить ідея розробки та складання матеріалу. Авторських
11 с.).

4. Рогач І.М., Лемко І.С., Брич В.Д. Можливості лікувального
використання природного курорту Солотвино // Матеріали міжнародного
конгресу “Проблеми інформатизації рекреаційної та туристської діяльності
в Україні”. – Трускавець, 2000. – С. 210-214.

(Дисертантові належить ідея дослідження, збирання первинного матеріалу,
формулювання висновків. Авторських 2 с.).

5. Рогач І.М., Лемко І.С., Киртич Л.П., Лемко О.І. Лікувально-оздоровче
використання екологічно чистих природних територій// Матеріали
науково-практичної конференції “Шляхи розв’язання екологічних проблем
Карпатського регіону в контексті спільної діяльності державних та
громадських організацій”. – Закарпаття, 2000.

– С. 27-29.

(Дисертантові належить ідея проведення досліджень, аналіз отриманих
результатів, формулювання висновків. Авторських 5 с.).

6. Особливості протікання психічних та поведінкових розладів під час
стихійних лих (катастроф), їх профілактика та причини лікування:
Методичні рекомендації / Рогач І.М., Придачук Н.М., Шопляк М.А. –
Ужгород: УжНУ, 2001. – 9 с.

(Дисертантові належить ідея проведення досліджень, збирання необхідних
матеріалів, їх аналіз і систематизація результатів. Авторських 6 с.).

7. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): Методичні рекомендації /
Рогач І.М., Придачук Н.М., Шопляк М.А. – Ужгород, 2001. – 15 с.

(Дисертантові належить ідея проведення досліджень, їх координація;
аналіз і систематизація отриманих результатів. Авторських 10 с.).

8. Повені, їх наслідки і проблеми організації медичного забезпечення
населення: Методичні рекомендації / Москаленко В.Ф., Рощін Г.Г.,
Волошин В.О., Рогач І.М. та інші. – Київ: УНПУ, ЕМД та МК, 2001. – 47 с.

(Дисертантові належить участь у збиранні необхідних матеріалів, їх
аналіз і узагальнення. Авторських 14 с.).

9. Рогач І.М., Лемко І.С. Врахування особливостей перебігу хронічних
обструктивних захворювань легень у потерпілих внаслідок повені пацієнтів
у практиці сімейного лікаря // Матеріали науково-практичної конференції
“Проблеми післядипломної освіти у класичному університеті України та
актуальні питання сімейної медицини”.

– Ужгород, 2001. – С. 35-36.

(Дисертантові належить ідея проведення досліджень, аналіз і узагальнення
результатів дослідження. Авторських 1 с.).

10. Рогач І.М., Заяць К.П., Лемко О.І. та інші. Влияние наводнения 1998
года в Закарпатье на течение хронического обструктивного бронхита и
бронхиальной астмы у пострадавших // Материалы международного
научно-практического семинара “Спелеотерапия в легких хронических
бронхиальных заболеваний”. – Минск, 2001.

– С. 18-19.

(Дисертантові належить аналіз і систематизація результатів досліджень.
Авторських 0,5 с.).

11. Рогач І.М., Лемко І.С., Брич В.Д. та інші. Досвід надання
спеціалізованої медичної допомоги хворим, потерпілим від повені в
Закарпатті у 2001 році // Матеріали І з’їзду алергологів України. –
Київ, 2002. – С. 149-150.

(Дисертантові належить ідея і координація досліджень,

збирання первинних матеріалів, їх аналіз, формулювання висновків.
Авторських 1 с.).

12. Рогач І.М., Лемко О.І., Бігорі П.П. та інші. Досвід надання
первинної медико-санітарної допомоги хворим на хронічні обструктивні
захворювання легень, які потерпіли внаслідок екологічної катастрофи –
повені // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. –
2002. – Вип. 18. – С. 28-30.

(Дисертантові належить ідея досліджень, координація їх проведення,
аналіз і систематизація отриманих результатів, формулювання висновків.
Авторських 1 с.).

13. Рогач І.М. Хронічний ментальний стрес як фактор ризику
серцево-судинних захворювань // Науковий вісник Ужгородського
університету. Серія Медицина. – 2002. – Вип. 18. – С. 69-76.

14. Рогач І.М., Лемко І.С., Мелега-Заяць К.П. та інші. Досвід надання
первинної медико-санітарної допомоги на хронічні обструктивні
захворювання легень, які потерпіли внаслідок екологічної катастрофи –
повені // New Medicine. – 2002. – №1. – С. 10-12.

(Дисертантові належить збирання необхідних матеріалів, їх аналіз та
узагальнення отриманих результатів. Авторських 1 с.).

15. Рощін Г.Г., Волошин В.О., Рогач І.М. Загоруйко Н.Л.,
Михай-ловський М.М. Основні проблеми щодо порядку атестації спеціалістів
і формувань державної служби медицини катастроф // Вісник Української
Академії державного управління при Президентові України. – 2003.

– №1. – С. 85-90.

(Дисертантові належить збирання необхідних матеріалів, їх аналіз в
систематизації отриманих результатів, формулювання висновків. Авторських
2 с.).

16. Рогач І.М. Державне управління медичним забезпеченням населення з
психічних і поведінкових розладів при надзвичайних ситуаціях природного
характеру // Вісник Української Академії державного управління при
Президентові України. – 2003. – №2. – С. 67-72.

17. Рогач І.М., Волошин В.О., Шніцер Р.І., Лемко І.С. Захворюваність як
інтегральний показник ефективності роботи системи охорони здоров’я при
надзвичайних ситуаціях // Матеріали міжнародної конференції “Проблеми
розвитку та управління інтеграційними процесами на міжнародному ринку
вищої освіти і науки”. – Ужгород, 2004. – С. 253-260.

(Дисертантові належить ідея досліджень, збирання первинних матеріалів,
їх аналіз і узагальнення, формулювання висновків. Авторських 3 с.).

АНОТАЦІЯ

Рогач І.М. Організація системи медичного забезпечення населення під час
надзвичайних ситуацій природного генезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний
університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена розробці і науковому обгрунтуванню
організаційно-функціональної системи медичного забезпечення населення
гірської місцевості при топологічних катастрофах (катастрофічних
повенях) на прикладі Закарпатського регіону. З використанням дисертантом
системного підходу дослідження медико-санітарні наслідки катастрофічної
повені у Закарпатській області у 2001 році, визначені і обгрунтовані
основні принципи організаційних заходів щодо ліквідації
медико-санітарних наслідків стихійного лиха, розроблена і впроваджена у
практику охорони здоров’я система організації медичного забезпечення
населення в цих умовах. Досліджена, оцінена і доведена ефективність
впровадження розробленої організаційно-функціональної системи медичного
забезпечення на районному і обласному рівнях управління.

Ключові слова: надзвичайна ситуація, повінь, медико-санітарні наслідки,
медицина катастроф, система організації.

АННОТАЦИЯ

Рогач И.М. Организация системы медицинского обеспечения населения во
время чрезвычайных ситуаций природного генеза.

– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности 14.02.03 – социальная медицина. – Национальный медицинский
университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена научному обоснованию организационно-функциональной
системы медицинского обеспечения населения при топологических
катастрофах (катастрофических наводнениях) на примере Закарпатского
региона.

Исследования носили этапный характер. С использованием принципов
системного подхода были исследованы медико-санитарные последствия
катастрофического наводнения 2001 года в Закарпатской области.

Разработана научно обоснованная организационно-функциональная модель
лечебно-профилактического обеспечения населения горных районов, которые
занимают около 75% территории, при катастрофических наводнениях.
Доказано, что в чрезвычайных ситуациях для повышения эффективности
профилактики и лечения при возникновении среди населения пострадавших
районов инфекционных и неинфекционных заболеваний на догоспитальном
этапе кроме мероприятий, характерных для режима ежедневной деятельности,
следует широко использовать практику проведения медицинскими работниками
подворных обходов и привлечение медицинских бригад постоянной готовности
первой очереди государственной службы медицины катастроф (ГСМК).
Последние могут использоваться как для усиления службы скорой
медицинской помощи населению в зоне стихийного бедствия, так и для
развертывания временных медицинских пунктов в местах временного
нахождения эвакуированного населения. Перспективными в плане
использования в этих условиях показали себя формирования областного
комитета Красного Креста.

На госпитальном этапе для усиления медицинских учреждений и приближения
квалифицированной и специализированной медицинской помощи к населению
пострадавших районов доказана необходимость использования
специализированных бригад постоянной готовности второй очереди ГСМК как
самостоятельно, так и в составе временных специализированных мобильных
медицинских объединений.

Установлено, что реализация разработанной организационной модели
позволяет оптимизировать процесс оказания медицинской помощи
пострадавшим без наращивания коечного фонда медицинских учреждений в
пострадавших районах.

Для обеспечения санитарно-эпидемиологического благополучия населения в
районах, пострадавших вследствие стихийного бедствия, разработана и
реализована на практике организационно-функциональная модель
санитарно-гигиенического и противоэпидемического обеспечения,
предусматривающая комбинированное использование мобильных формирований и
учреждений санитарно-эпидемиологической службы области. Доказано, что в
условиях чрезвычайных ситуаций необходимо использовать комплексные
передвижные санитарно-эпидемиологические бригады.

Установлено, что реализация этой организационно-функциональной модели
позволила уменьшить количество объектов повышенного эпидемиологического
риска, которые не отвечали требованиям санитарного законодательства, в
1,7 раза, а также обеспечить улучшение качества питьевой воды в системах
централизованного и децентрализованного водоснабжения.

При проведении среди населения в зоне чрезвычайной ситуации
санитарно-просветительной работы доказана приоритетность проведения
бесед, как наиболее эффективной формы воздействия относительно повышения
санитарной культуры и профилактики заболеваний.

Установлено, что система медицинского обеспечения населения при
чрезвычайных ситуациях, реализованная в соответствии с разработанными
организационно-функциональными моделями, высоко оценена населением
пострадавших районов, медицинскими работниками и руководителями органов
и учреждений здравоохранения области, а также способствовала
стабилизации показателей общей заболеваемости и снижения инфекционной
заболеваемости среди населения зоны чрезвычайной экологической ситуации.

В работе сформулированы теоретические выводы о медико-организационных
аспектах ликвидации последствий экологической катастрофы в Закарпатской
области и даны практические рекомендации по совершенствованию работы
службы медицины катастроф при ликвидации медико-санитарных последствий
стихийных бедствий.

Ключевые слова: чрезвычайная ситуация, наводнение, медико-санитарные
последствия, медицина катастроф, система организации.

SUMMARY

I.M. Rohach. Community medical providing system in case of natural
genesis emergencies. – Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of Medical Sciences
Doctor in social medicine. 14.02.03 – O.O. Bohomolets National Medical
University PHM Ukraine, Kyiv, 2005.

The subject of the dissertation is grounding and development of
organizational-functional models for preventative, health hygiene and
anti-epidemiological medical care for mountainous community in
topological emergencies (flooding) on the example of the Transcarpathian
region. The systematic approach research has been used to analyze the
health consequences of Trancarpathia catastrophic flooding in 2001. The
main organizational principles of disaster elimination have been
determined, community medical providing organization under these
circumstances has been developed and implemented into health care
system. The developed organizational models of medical care have been
analyzed, evaluated and their effectiveness has been proved on district
and regional management levels.

Key words: emergency, flooding, health consequences, disaster medicine,
system of organization.

Управління охорони здоров’я облдержадміністрації

ЛПЗ обласного підпорядкування

Штаб з ліквідації наслідків стихійного лиха

Територіальний центр екстреної медичної допомоги

Групи медичної розвідки

ТСММО

Райони, що не постраждали

ЛПЗ обласного підпорядкування

Станції ШМД

ЛПЗ районного (міського) підпорядкування

Бригади постійної готовності першої і другої черги

Ліжкофонд ЛПЗ

ТСММО

Постраждалі райони постраждали

Центральна районна лікарня

Відділення ШМД

Штаб ліквідації наслідків стихійного лиха

Відділення ШМД

Групи медичної розвідки

Формування товариства Червоного Хреста

Сільська дільнична служба

Сільська дільнична лікарська амбулаторія з стаціонаром на 30 ліжок

Сільські лікарські амбулаторії

Тимчасово створені медпункти

ФАПи

Рис. 2. Організаційно-функціональна модель лікувально-профілактичного

забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій
природного генезу

Штаб з ліквідації наслідків стихійного лиха

Територіальний центр екстреної медичної допомоги

Обласна санепідемстанція

Штаб з ліквідації санітарноепідеміологічних наслідків стихійного лиха

ГЕР

КПСЕБ

Комплексні пересувні санітарно-епідеміологічні бригади

Районні санепідемстанції

ГЕР

Постраждалі райони

Районна санепідемстанція

ГЕР

Оперативний склад СЕС

Рис. 3. Організаційно-функціональна модель санітарно-гігієнічного і
протиепідемічного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій
природного генезу

Управління охорони здоров’я облдержадміністрації

Райони, що не постраждали

березень 2001
вересень 2001

Похожие записи