.

Організаційно-правові питання діяльності інспекцій з особового складу щодо зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ: Автореф. дис.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3724
Скачать документ

УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 351.741

СТАРОДУБЦЕВ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСПЕКЦІЙ З ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ ЗАКОННОСТІ І ДИСЦИПЛІНИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі управління в органах внутрішніх справ Університету внутрішніх справ, м. Харків.

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор Бандурка Олександр Маркович, Верховна Рада України, народний депутат.
Офіційні опоненти : доктор юридичних наук, професор Калюжний Ростислав Андрійович, Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України, начальник кафедри державно-правових дисциплін;
кандидат юридичних наук, доцент Комзюк Анатолій Трохимович, Університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.
Провідна установа – Національний університет ім. Тараса Шевченка.
Захист відбудеться “ 30 ” червня 1999 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Університету внутрішніх справ (310080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Університету внутрішніх справ (310080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).
Автореферат розісланий “ 27 “ травня 1999 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Я. Гоц

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Забезпечення законності та правопорядку, захист прав і свобод громадян є однією з основних функцій Української держави, успішне здійснення якої залежить від багатьох факторів, в тому числі від чіткого виконання своїх завдань органами внутрішніх справ. Правоохоронна діяльність останніх досить часто пов’язана з прийняттям та реалізацією рішень, що безпосередньо зачіпають права та свободи громадян, інших суб’єктів правоохорони. Все це вимагає дотримання суворого режиму законності в самих органах внутрішніх справ, чіткого виконання службових обов’язків кожним їх працівником. До того ж, працівники органів внутрішніх справ, як ніяких інших, повсякчас перебувають на очах у людей, які переважно по їх поведінці, роботі судять про характер та ефективність державної правоохоронної діяльності в цілому. Тому кожен працівник має стати зразком, взірцем законослухняності та дисциплінованості.
Разом з тим рівень законності та дисципліни в органах внутрішніх справ ще залишається досить низьким, хоча завдяки вжитим заходам останніми роками його і вдалося дещо стабілізувати. Особливу стурбованість викликають факти корупції, зловживання службовим становищем, що сприяє відчуженню громадян, зростанню їх недовіри до органів внутрішніх справ, їх здатності забезпечити належний правопорядок в країні. З метою виправлення становища МВС України наказом від 29 січня 1999 р. № 61 затверджено Комплексну програму вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр., реалізація якої дозволить усунути ряд недоліків і прорахунків в доборі та комплектуванні кадрів, професійній підготовці, при виконанні працівниками службових обов’язків, додержанні морально-етичних норм, забезпеченні законності і дисципліни, захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина.
В справі забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ особлива роль належить інспекціям з особового складу. Підтримання і зміцнення законності і дисципліни серед особового складу – обов’язок кожного органу і підрозділу, кожного начальника, однак вони виконують цей обов’язок поряд із здійсненням інших, основних своїх завдань та функцій. Інспекції ж з особового складу основним завданням мають саме зміцнення законності і дисципліни, виявлення та попередження службових правопорушень працівників органів внутрішніх справ, тобто ці підрозділи саме для цього і створюються. Однак в правовому регулюванні правового статусу інспекцій з особового складу, а також в їх практичній діяльності накопичилось чимало проблем, які суттєво впливають на ефективність виконання покладених на них завдань та функцій.
Потреби зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, підвищення ролі в цьому інспекцій з особового складу обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних з правовим регулюванням функцій і повноважень, форм та методів діяльності цих інспекцій, а також їх розвитком і удосконаленням.
У вітчизняній юридичній літературі загальним проблемам управління в органах внутрішніх справ присвячено чимало наукових праць (О.М. Бандурки, О.К. Безсмертного, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, Р.А. Калюжного, О.П. Клюшниченка, О.П. Коренєва, Ю.Ф. Кравченка, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, Л.Л. Попова, В.В. Цвєткова та ін.), ряд авторів досліджував різні аспекти законності та дисципліни в органах внутрішніх справ (М.І. Ануфрієв, В.С. Венедиктов, В.Г. Лихолоб, М.В. Парасюк, С.С. Сливка, В.І. Щербина та ін.). Праці зазначених авторів можуть слугувати гарним науковим фундаментом для подальших досліджень багатогранної діяльності щодо зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ. Разом з тим до нашого часу жодна праця не була присвячена проблемам діяльності в цій сфері інспекцій з особового складу. Всім сказаним і обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 3.1. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр.) і Університету внутрішніх справ (п. 7 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.). Крім того, цей напрямок досліджень відповідає Комплексній цільовій програмі боротьби із злочинністю на 1996-2000 рр., затвердженій Указом Президента України від 17 вересня 1996 р.
Об’єктом дослідження є інспекції з особового складу органів внутрішніх справ України.
Предмет дослідження складають організаційно-правові питання діяльності інспекцій з особового складу щодо зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення ролі і значення інспекцій з особового складу у зміцненні законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, організаційно-правових основ їх діяльності та шляхів підвищення її ефективності. Виходячи із поставленої мети, в дисертації вирішуються такі основні завдання:
– визначаються сутність, значення та зміст законності і дисципліни в органах внутрішніх справ;
– характеризується сучасний стан законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, з’ясовуються фактори, що на нього впливають;
– аналізуються засоби забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, визначається місце інспекцій з особового складу та їх діяльності в системі цих засобів;
– розкриваються сутність, особливості, структура та зміст правового статусу інспекцій з особового складу;
– аналізуються організаційно-правові питання проведення службового розслідування інспекцією з особового складу органів внутрішніх справ;
– дається соціолого-правова характеристика діяльності інспекцій з особового складу;
– визначаються основні напрямки удосконалення діяльності інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, наукові теорії про державу і право, у сфері управління, соціології, психології, статистики; законодавчі та інші нормативні акти, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ та їх інспекцій з особового складу. Головними науковими методами дослідження обрані статистичні (угруповання, статистичний аналіз та оцінка вірогідності) і соціологічні (порівняльний аналіз, опитування, анкетування, вивчення документів).
У процесі підготовки роботи використано результати ряду науково-дослідних розробок та публікацій, включаючи підготовлені за участю автора. При написанні дисертації здобувач використав особистий багаторічний досвід роботи в органах внутрішніх справ, в тому числі на посаді начальника інспекції з особового складу УМВС України в Харківській області.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали МВС України, які характеризують стан законності і дисципліни в органах внутрішніх справ та діяльність інспекцій з особового складу, а також результати соціологічного опитування, проведеного дисертантом в органах внутрішніх справ десяти областей України. Обсяг узагальнених теоретичних та практичних матеріалів дозволяє стверджувати про вірогідність і наукову обгрунтованість результатів виконаного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що до нашого часу проблеми діяльності інспекцій з особового складу щодо зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ у вітчизняній юридичній науці не розроблялись. Запропонована робота є першою такого плану. Більшість результатів дослідження одержано вперше, окремі положення (зокрема, сутність та зміст законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, поняття та види засобів їх забезпечення тощо) дістали подальший розвиток. На захист виносяться такі основні наукові положення, запропоновані дисертантом:
1) визначення сутності та змісту законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, висновок про пріоритетність законності в правоохоронній діяльності цих органів;
2) визначення критеріїв оцінки стану законності і дисципліни в органах внутрішніх справ та факторів, що на нього впливають, характеристика службових правопорушень працівників;
3) аналіз засобів забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, визначення місця інспекцій з особового складу та їх діяльності в системі цих засобів;
4) характеристика поняття, особливостей, структури та змісту правового статусу інспекцій з особового складу;
5) визначення сутності, завдань, підстав, правового стану учасників та порядку службового розслідування, що проводиться інспекцією з особового складу;
6) соціолого-правовий аналіз ефективності діяльності інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ, визначення чинників, що на неї впливають, та рейтингового місця інспекцій в системі апаратів по роботі з персоналом;
7) рекомендації щодо використання певного зарубіжного досвіду організації внутрішньосистемного контролю за діяльністю поліцейських структур;
8) висновок про необхідність розширення повноважень інспекцій з особового складу, надання їм права на провадження дізнання;
9) рекомендації щодо реорганізації інспекцій шляхом їх об’єднання з підрозділами внутрішньої безпеки і створення служби внутрішніх розслідувань;
10) конкретні пропозиції щодо внесення зміни і доповнень до ряду чинних нормативно-правових актів України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані і обгрунтовані в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації може бути використано для удосконалення правового статусу та практичної діяльності інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ, підвищення ефективності цієї діяльності, а також діяльності щодо зміцнення законності і дисципліни в зазначених органах в цілому.
Матеріали дисертаційного дослідження, крім цього, можуть бути використані в навчальному процесі при проведенні різних видів занять, при підготовці навчально-методичної літератури, а також в системі професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ, в правовому всеобучі.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обгрунтовані на базі особистих досліджень автора. Науково-практичний посібник “Професійна мотивація працівників органів внутрішніх справ: вивчення та корекція” підготовлено у співавторстві з А.П. Москаленко, Д.О. Кобзіним (дисертант – автор гл. ІІ) В дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичних конференціях “Права людини: міжнародні стандарти і практика їх застосування в Україні” (Харків, 1997) і “Актуальні проблеми роботи з персоналом органів внутрішніх справ” (Харків, 1999), а також на засіданнях кафедри управління в органах внутрішніх справ Університету внутрішніх справ, оперативних нарадах працівників органів внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано в науково-практичному посібнику та п’яти статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та чотирьох додатків. Повний обсяг дисертації 183 сторінки. Дисертація містить 23 таблиці, список використаних джерел, який складається із 146 найменувань, разом з додатками займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами МВС України та Університету внутрішніх справ, мета і завдання дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержання, апробація результатів дисертації та публікації.
Розділ 1”Загальна характеристика законності і дисципліни в органах внутрішніх справ” містить три підрозділи. В першому підрозділі “Значення, сутність та зміст законності і дисципліни в органах внутрішніх справ” дається правова характеристика законності і дисципліни, їх значення та особливостей змістового наповнення в діяльності органів внутрішніх справ.
В дисертації підкреслюється, що одним з основних, пріоритетних завдань Української держави на сучасному етапі є забезпечення суворого режиму законності в суспільних відносинах, важлива роль у виконанні якого належить органам внутрішніх справ. Водночас не менш важливим є забезпечення законності у діяльності самих органів внутрішніх справ, оскільки ця діяльність дуже часто пов’язана з обмеженням прав громадян та інших суб’єктів права.
Законність відзначається складним характером, її не можна зводити до якоїсь однієї характерної риси, однієї властивості. Тому, з огляду на різні сторони виявлення, законність розглядається як принцип державної діяльності, як метод державного керівництва суспільством і як режим (стан) суспільних відносин, що відповідає вимогам законів.
В діяльності органів внутрішніх справ законність має свої особливості, обумовлені місцем цих органів в системі державного апарату, а також характером завдань та функцій, які на них покладаються. В дисертації законність в органах внутрішніх справ визначається як такий режим їх функціонування, в процесі якого забезпечується точне і неухильне додержання (виконання) вимог Конституції України, законів та інших актів законодавства всіма службами та підрозділами, а також окремими працівниками в усіх напрямках, формах та методах діяльності.
З поняттям законності тісно пов’язане поняття службової дисципліни в органах внутрішніх справ, під якою розуміється регламентована нормативними актами, наказами, присягою, нормами моралі поведінка особового складу, яка полягає в чіткому виконанні службових обов’язків та етичних вимог в службовий та позаслужбовий час.
Наголошуючи на тісному взаємозв’язку законності і дисципліни, пріоритетним в роботі визнається поняття законності, оскільки вона характеризує зовнішню, позасистемну, тобто правоохоронну та правозастосовчу діяльність органів внутрішніх справ. Дисципліна ж має внутрішньосистемне, функціональне призначення, тобто вона спрямована на забезпечення законності, відіграє важливу роль в досягненні високої ефективності в діяльності органів внутрішніх справ, що, однак, ніяк не зменшує значення діяльності щодо її забезпечення.
В другому підрозділі “Сучасний стан законності і дисципліни в органах внутрішніх справ та фактори, що на нього впливають” відзначається, що останнім часом в органах внутрішніх справ дещо посилено роботу щодо виконання вимог законодавчих актів, актів Президента та Уряду України, а також відомчих наказів, спрямованих на зміцнення законності і дисципліни, запобігання правопорушенням та надзвичайним подіям серед особового складу. Разом з тим, незважаючи на деякі позитивні зрушення, стан законності і дисципліни в зазначених органах залишається незадовільним.
Визначальними для оцінки стану законності і дисципліни в органах внутрішніх справ є кількість та характер вчинених їх працівниками службових правопорушень, якими в дисертації визнається протиправне, винне невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, в тому числі етичних вимог, що тягне за собою дисциплінарну, матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Найбільш небезпечними є службові правопорушення, які визнаються злочинами. В 1998 р. кількість колишніх працівників органів внутрішніх справ, засуджених за вчинення злочинів, порівняно з попередніми роками дещо зменшилась, проте в Івано-Франківській, Полтавській, Тернопільській та деяких інших областях вона зросла.
Найпоширенішими службовими правопорушеннями в органах внутрішніх справ, як показало проведене дослідження, є недбале ставлення до виконання службових обов’язків, аморальна поведінка на службі та в побуті, невиконання наказів начальників, невиправдане насилля, порушення прав громадян, вживання спиртних напоїв у службовий час, хабарництво, корупція, вимагання, прихована підприємницька діяльність та деякі інші. Частіше за інших службові правопорушення вчиняють працівники ППСМ, ДАІ, карного розшуку, СБЕЗ та дільничні інспектори міліції. Більше половини вчинених службових правопорушень припадає на працівників віком до 30-ти років і які мають вислугу менше 5-ти років.
На стан законності і дисципліни в органах внутрішніх справ з різною силою впливають численні фактори як об’єктивного (незалежні від працівників), так і суб’єктивного (пов’язані з особистісними рисами працівника, його ставленням до служби) характеру. До основних таких факторів (об’єктивних і суб’єктивних) в дисертації віднесено: соціально-економічний стан суспільства; загальний стан законності та правопорядку в країні; стан правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ; стан організації управління в них; морально-психологічний клімат у підрозділах; наявність стресових факторів; рівень професійної майстерності працівників та рівень їх загальної і правової культури.
Третій підрозділ “Засоби забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ” присвячено аналізу сутності та видів таких засобів.
Забезпечення законності і дисципліни в діяльності органів внутрішніх справ здійснюється за допомогою різноманітних засобів, прийомів, способів, методів. В законодавстві і адміністративно-правовій літературі засоби забезпечення законності і засоби забезпечення дисципліни чітко поділяються, хоча з точки зору змісту така відмінність досить умовна.
Діяльність щодо забезпечення законності в органах внутрішніх справ має за мету встановлення і підтримання такого її режиму, за якого належним чином виконувалися б її вимоги та принципи, давалась належна оцінка порушенням останніх. Дотримання законності забезпечується використанням різних організаційно-правових способів, основними з яких є контроль і нагляд.
Контроль за дотриманням законності в діяльності органів внутрішніх справ здійснюють органи всіх гілок державної влади: Верховна Рада України, Президент України, органи виконавчої та судової влади. В роботі аналізуються форми та методи їх контролюючої діяльності, особлива увага приділяється при цьому внутрішньосистемному контролю, який здійснюється самими органами внутрішніх справ. До спеціалізованих підрозділів цих органів, на які покладаються функції внутрішньовідомчого контролю, належать інспекції з особового складу.
Нагляд за дотриманням законів покладається на органи прокуратури. Прокурорський нагляд за діяльністю органів внутрішніх справ має кілька напрямків, основними з яких є нагляд за додержанням законів у оперативно-розшуковій діяльності, дізнанні та досудовому слідстві, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, і загальний нагляд. Останній здійснюється відповідно до Перехідних положень Конституції України.
Методи забезпечення дисципліни закріплено в Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ, хоча, як зазначається в дисертації, їх перелік потребує уточнення і доповнення. До таких методів здобувач відносить: створення належних умов для виконання службових обов’язків; виховання у осіб рядового і начальницького складу високих моральних та ділових якостей, свідомого ставлення до виконання службових обов’язків; повсякденну вимогливість начальників до підлеглих, постійну турботу про них, виявлення поваги до їх особистої гідності, забезпечення соціальної справедливості; застосування засобів переконання (заохочення, стимулювання); застосування до порушників службової дисципліни заходів державного примусу, зокрема, дисциплінарної відповідальності. В роботі дається детальна характеристика кожного із зазначених методів.
В розділі ІІ “Організаційно-правові питання діяльності інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ”, який складається з чотирьох підрозділів, детально аналізуються питання організації та діяльності інспекцій з особового складу, ефективність їх діяльності та шляхи її підвищення.
Перший підрозділ “Правовий статус інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ” присвячено характеристиці поняття, особливостей, структури та змісту правового статусу інспекцій. В дисертації зазначається, що інспекції з особового складу є спеціалізованими підрозділами органів внутрішніх справ, які структурно входять до складу апаратів по роботі з персоналом і виконують міжгалузеві (в межах системи органів та підрозділів МВС України) функції щодо зміцнення і дисципліни серед особового складу, попередження службових правопорушень працівників органів внутрішніх справ, виявлення і усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, захисту прав і законних інтересів громадян.
Правовий статус інспекції з особового складу є досить складною правовою конструкцією і включає кількість блоків: цільовий; структурно-організаційний; функції та повноваження; функціональний; відповідальність. В дисертації розглядається кожен із перерахованих блоків. Зокрема, цільовий блок включає призначення та завдання інспекцій; структурно-організаційний блок охоплює питання утворення інспекцій, їх підпорядкування, структуру та штати; назва наступного блоку – функції та повноваження – говорить сама за себе; до функціонального блоку дисертант відносить форми методи діяльності інспекцій; нарешті, останній блок включає межі відповідальності інспекцій та їх працівників в разі порушення ними прав суб’єктів правоохорони.
Здобувач відзначає недоліки Положення про інспекцію з особового складу, яке переважно регулює її правовий статус, підкреслює особливу невдалість закріплення повноважень інспекції, а також повну відсутність регулювання питань їх відповідальності, гарантій діяльності, здійснення контролю за нею. Серед функцій інспекцій в Положенні не названо облік правопорушень та надзвичайних подій, вчинених працівниками органів внутрішніх справ, хоча облік нерозривно пов’язаний з контролем і, як і останній реально здійснюється інспекціями з особового складу. Разом з тим до функцій віднесено підготовку проектів наказів, вказівок, аналітичний та інших документів, яка в адміністративно-правовій літературі традиційно розглядається як форма діяльності. В результаті в дисертації зроблено висновок, що правове регулювання правового статусу інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ ще не в усьому відповідає вимогам часу.
В другому підрозділі “Організаційно-правові питання проведення службового розслідування інспекцією з особового складу органів внутрішніх справ” аналізуються завдання, підстави, правовий стан учасників та порядок проведення інспекцією службового розслідування.
В дисертації підкреслюється, що в проведенні службових розслідувань найбільш чітко виявляються роль та призначення інспекцій з особового складу, воно складає основний зміст їх діяльності. Службове розслідування визначається як діяльність працівника інспекції щодо повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин правопорушень та надзвичайних подій, вчинених особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин та умов, що сприяють їх вчиненню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів.
Питання проведення інспекцією службового розслідування врегульовано спеціальною Інструкцією, яка потребує доповнення і уточнення багатьох положень. Зокрема, не зовсім точно в Інструкції визначено підстави проведення службового розслідування, оскільки ними визначаються різні джерела інформації про надзвичайні події, які є не підставами, а приводами для призначення розслідування. Підставами ж має бути названо самі надзвичайні події, за фактами яких розслідування проводиться інспекціями з особового складу (порушення законності з боку керівників органів та підрозділів внутрішніх справ; дорожньо-транспортні пригоди, вчиненні працівниками органів внутрішніх справ; застосування працівниками вогнепальної зброї; вчинення ними злочинів та корупційних діянь; самогубства, загибель і поранення працівників). В Інструкції не визначено також правовий стан ряду учасників службового розслідування – представника порушника і потерпілого, свідків, заявника та спеціаліста.
В порядку проведення службового розслідування дисертант виділяє кілька етапів: призначення розслідування, власне розслідування і оформлення результатів службового розслідування (складання висновку). Для цих етапів встановлено певні власні правила і процедури. Так, призначити службове розслідування інспекції може лише начальник органу внутрішніх справ або його заступник по роботі з особовим складом. Проводиться розслідування в певні строки, зміст його становить здійснення працівником інспекції різних дій з метою з’ясування обставин події. Результати службового розслідування оформляються у вигляді висновку, який готується працівником інспекції, що проводив розслідування, і затверджується керівником органу внутрішніх справ. Таке затвердження в дисертації відзначається як недолік, оскільки тим самим працівник інспекції, який проводив в розслідування, самостійно приймати будь-яке рішення не може.
В третьому підрозділі “Соціолого-правова характеристика діяльності інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ” наводяться результати проведеного дисертантом соціологічного дослідження, в якому ставилось завдання за допомогою системи показників виміряти ефективність діяльності інспекції; визначити чинники, що на неї впливають; на основі методів порівняльної оцінки встановити рангове місце інспекцій в системі апаратів по роботі з персоналом; намітити шляхи удосконалення їх діяльності. В експертному опитуванні взяли участь керівники галузевих служб та працівники інспекції десяти обласних управлінь внутрішніх справ.
В дисертації обгрунтовується необхідність враховувати для комплексної оцінки ефективності діяльності інспекції, крім статистичних даних, думки експертів, що дозволить, по-перше, перейти від статистичного до комплексного виміру ефективності роботи інспекції, по-друге, простежити процес поліпшення або погіршення її роботи, по-третє, розробити прогноз розвитку функціонування інспекцій з особового складу.
Головним висновкам проведеного соціологічного дослідження, результати якого подано в зведених таблицях, є, перш за все те, що інспекція з особового складу визнається одним з найбільш ефективних підрозділів апаратів по роботі з персоналом, керівний склад органів внутрішніх справ в цілому позитивно оцінює її діяльність і вважає, що інспекція справляється з покладеними на неї обов’язками, особливо виділяючи ефективну діяльність щодо аналізу й узагальнення інформації про допущені службові правопорушення з боку особового складу. Крім цього, визначено чинники, що негативно впливають на діяльність інспекції з особового складу, серед яких найчастіше відзначалися недостатнє матеріально-технічне забезпечення (нестача транспорту, оргтехніки тощо), використання працівників інспекції не за призначенням, для “затикання дір” у кадровому апараті УМВС в областях. Негативно впливає також залежність у проведенні розслідувань, прийнятті рішень та висновків за їх результатами від керівників кадрових апаратів, що є результатом недосконалості нормативної бази, яка визначає правовий стан інспекції. Окремою проблемою. відзначеною експертами, є відсутність нормування роботи для працівника інспекції з особового складу, що не дозволяє об’єктивно судити про ефективність діяльності підрозділу, темпи роботи, ступінь завантаженості працівників тощо. Нарешті, в ході дослідження визначалися шляхи удосконалення діяльності інспекцій з особового складу.
Детальному аналізу зазначених шляхів присвячено заключний підрозділ дисертації “Проблеми удосконалення діяльності інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ”.
Для їх визначення дисертантом характеризується також деякий зарубіжних досвід організації внутрішньосистемного контролю за діяльністю поліцейських структур. Зокрема, в поліції США та Великобританії також існують кадрові інспекції, однак їх функції полягають саме у здійсненні інспектування. Для проведення службових розслідувань в поліції США, наприклад, створено спеціальні служби, назва яких в різних штатах неоднакова – внутрішніх справ, внутрішніх розслідувань, внутрішньої розвідки, етики тощо. За результатами службового розслідування поліцейського може бути звільнено із служби навіть в разі неповного встановлення вини у вчиненні злочину. У службовому розслідуванні застосовуються деякі засоби, властиві кримінальному процесу – фіксація показань під присягою, використання поліграфу (“детектора брехні”) тощо, однак в суді ці дані до уваги братися не можуть.
В дисертації далі відзначається, що термін “інспекція” для назви підрозділу, основним завданням якого є проведення службових розслідувань, не зовсім підходить, оскільки він означає систему нагляду і контролю за правильністю тих чи інших дій суб’єктів. Тому інспекції з особового складу пропонується перейменувати в службу (управління, відділ) внутрішніх розслідувань. Разом з тим одне лише перейменування нічного не дасть в плані підвищення ефективності їх діяльності, для цього необхідно, перш за все, удосконалити правову базу їх функціонування. Здобувач у зв’язку з цим формулює конкретні пропозиції щодо перегляду Положення про інспекцію з особового складу та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань.
Повноваження інспекції також потребують перегляду і розширення шляхом наділення її правом провадження дізнання. Цей висновок підтримало близько половини опитаних експертів. Поліпшення потребує і комплектування інспекції кадрами, яке не в усьому відповідає вимогам, встановленим нормативними актами, що стосується, в першу чергу, освіти працівників. Тому посади інспекції необхідно послідовно заміщати спеціалістами з вищою юридичною освітою.
Нарешті, в дисертації обгрунтовується пропозиція про доцільність об’єднання інспекцій з особового складу із службовою внутрішньої безпеки і створення на їх базі служби внутрішніх розслідувань, що дозволить усунути паралелізм та дублювання їх функцій, підвищити відповідальність за їх виконання і в кінцевому підсумку – підвищити ефективність їх діяльності.

ВИСНОВКИ
Успішне виконання складних і відповідальних завдань, які стоять перед органами внутрішніх справ, потребує забезпечення належного рівня законності і дисципліни серед їх працівників, що значною мірою залежить від ефективного виконання своїх функцій такими спеціалізованими підрозділами як інспекції з особового складу. Проведений аналіз чинного законодавства та практики його реалізації, вітчизняної та зарубіжної літератури, значного статистичного та соціологічного матеріалу дозволив дисертанту сформулювати ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового статусу та практичної діяльності інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ. Основні з них такі:
1. Визначальними для оцінки стану законності і дисципліни в органах внутрішніх справ є кількість та характер вчинення їх працівниками службових правопорушень. Нормативне визначення службового правопорушення відсутнє, у зв’язку з чим ст. 15 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ необхідно доповнити новою частиною такого змісту: “Службовим правопорушенням визнається протиправне, винне невиконання або неналежне виконання працівником своїх службових обов’язків”.
2. Потребує перегляду перелік методів забезпечення службової дисципліни, наведений в Дисциплінарному статуті (ст. 3). До їх числа слід віднести створення належних умов для виконання службових обов’язків. Крім цього із ст. 3 потрібно виключи слова “виробленням високого професіоналізму; забезпеченням додержання законності і статутного порядку”, оскільки це до методів забезпечення дисципліни не належить, а також розділити останній абзац на три, тому що в ньому одночасно названо три різні методи.
3. В Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ доцільно також закріпити основні положення проведення службового розслідування, оскільки воно безпосередньо пов’язане із процедурою накладення дисциплінарних стягнень.
4. З метою удосконалення правового регулювання діяльності інспекцій з особового складу органів внутрішніх справ необхідно переглянути Положення про них. Перш за все, слід дещо змінити структуру Положення. Розділ 2 доцільно назвати “Функції та повноваження”, оскільки в Положенні про обов’язки інспекції взагалі мова не йде. Розділи 3 і 4 потрібно об’єднати і значно скоротити, визначивши основні посадові обов’язки працівників інспекції. Розділ 6 має назву “Права інспекції”, хоча фактично мова в ньому йде про права працівників, саме так його і необхідно назвати. Розділ 5 “Форми роботи інспекції” потрібно навести після врегулювання її повноважень. Положення слід доповнити ще одним розділом, в якому визначити відповідальність інспекції, гарантії її діяльності, а також форми та методи контролю за її роботою. Потребують уточнення також окремі норми Положення, які визначають функції, повноваження та форми роботи інспекції. Зокрема, до її функцій потрібно віднести облік правопорушень та надзвичайних подій, а також здійснення паблік рілейшнз. Серед повноважень інспекції необхідно передбачити провадження дізнання.
5. Суттєві зміни та доповнення слід внести до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань. В першу чергу, Інструкцію потрібно розділити на розділи, в яких відповідно до вимог логіки та юридичної техніки згрупувати норми, що регулюють окремі блоки питань. Підставами проведення службового розслідування інспекцією слід назвати наявність даних про вчинення правопорушення або надзвичайну подію, а не формальні повідомлення про них, які є приводами для призначення розслідування. Одним із таких приводів має бути визнано вимогу працівника про проведення службового розслідування з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. В Інструкції необхідно врегулювати також права і обов’язки таких учасників службового розслідування як заявник, представник особи, щодо якої проводиться розслідування, та потерпілого, свідок і спеціаліст. В регулюванні строків проведення службового розслідування потрібно закріпити правило, що в разі призначення його за заявами або скаргами громадян, воно проводиться в строки, визначені Законом України “Про звернення громадян”.
6. В ст. 21 Закону України “Про міліцію” ч.5 слід доповнити і викласти в такій редакції: “Звільнення працівника міліції зі служби у зв’язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається після набуття звинувачувальним вироком законної сили або закриття кримінальної справи за підставами, передбаченими п.4 ч.1 ст.6, ст.7, пп.1, 2, 4 ст. 7-1 Кримінально-процесуального кодексу України”.
7. Потребує поліпшення матеріально-технічне та кадрове забезпечення інспекцій, а також нормування роботи їх працівників.
8. Необхідно об’єднати інспекції з особового складу із службою внутрішньої безпеки і створити на їх базі новий підрозділ – службу внутрішніх розслідувань, до функцій і повноважень якої віднести проведення внутрішніх розслідувань з можливістю провадження дізнання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стародубцев А.А. Деякі питання щодо удосконалення нормативно-правової бази службово-оперативної діяльності особового складу в органах внутрішніх справ України// Харьковские социологические чтения – 98: Сб.науч.работ – Х.:ХГУ, 1998. – С. 273-277.
2. Стародубцев А.А. Сучасний стан законності і дисципліни в органах внутрішніх справ та фактори, що на нього впливають //Вісник Університету внутрішніх справ. – Х., 1999. – № 5. – С. 232-236.
3. Стародубцев А.А. Деякі питання реорганізації підрозділів по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ //Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Х., 1999. – №5. – С.196-202.
4. Стародубцев А.А. Проблеми правового регулювання функцій та повноважень інспекції з особового складу органів внутрішніх справ//Вісник Ун-ту внутр. справ. – 1999. – № 8. – С. 183-188.
5. Стародубцев А.А. Служебное расследование в системе функций инспекций по личному составу органов внутренних дел Украины// Проблемы правовой ответственности государства, его органов и служащих: Материалы “круглого стола” журнала “Государство и право”. – Белгород: Белгород.юрид. ин-т МВД РФ, 1999. – С. 89-94.
6. Стародубцев А.А. Аналіз професійних мотивів та причин вступу на службу в органи внутрішніх справ // МоскаленкоА.П., Кобзін Д.О., Стародубцев А.А. Професійна мотивація працівників органів внутрішніх справ: вивчення та корекція. Науково-практичний посібник / відп.ред. проф. Соболєв В.О. – Х.:Ун-т внутр. справ. – 1998. – С. 14-25.
АНОТАЦІЇ
Стародубцев А.А. Організаційно-правові питання діяльності інспекцій з особового складу щодо зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 1999.
Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням діяльності інспекції з особового складу щодо зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ. Визначено сутність, значення та зміст законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, їх сучасний стан та фактори, що на нього впливають, а також засоби забезпечення законності і дисципліни в цих органах. Основну увагу в дисертації приділено характеристиці організаційно-правових засад діяльності інспекцій з особового складу внутрішніх справ, їх функцій та повноважень, а також діяльності щодо проведення службових розслідувань. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення їх правового статусу, зокрема, про необхідність надання їм права на провадження дізнання та об’єднання із службою внутрішньої безпеки і створення на їх базі служби внутрішніх розслідувань.
Ключові слова: інспекція з особового складу, органи внутрішніх справ, законність, дисципліна, зміцнення.

Стародубцев А.А. Организационно-правовые вопросы деятельности инспекций по личному составу по укреплению законности и дисциплины в органах внутренних дел. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право. – Университет внутренних дел, Украина, Харьков, 1999.
Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам деятельности инспекций по личному составу по укреплению законности и дисциплины в органах внутренних дел. Определены сущность, значение и содержание законности и дисциплины в органах внутренних дел, их современное состояние и факторы, влияющие на него, а также средства обеспечения законности и дисциплины. Подчеркивая тесную взаимосвязь законности и дисциплины, приоритетным диссертант признает понятие законности, поскольку она характеризует внешнюю, внесистемную, то есть правоохранительную и правоприменительную деятельность органов внутренних дел. Дисциплина же имеет внутрисистемное, функциональное назначение, то есть она направлена на обеспечение законности, играет важную роль в достижении высокой эффективности в деятельности органов внутренних дел, что, однако, никак не уменьшает значения деятельности по ее обеспечению. Определяющими для оценки состояния законности и дисциплины в органах внутренних дел являются количество и характер служебных правонарушений, под которыми в диссертации понимается противоправное, виновное невыполнение либо ненадлежащее выполнение служебных обязанностей, в том числе этических требований, влекущее дисциплинарную, материальную, административную или уголовную ответственность. В работе определены объективные (независимые от работника) и субъективные (связанные с личностными качествами работника, его отношением к службе) факторы, влияющие на состояние законности и дисциплины в органах внутренних дел. Обеспечение законности и дисциплины в органах внутренних дел осуществляется при помощи различных средств, приемов, способов, методов, детально охарактеризованных в диссертации.
Основное внимание в диссертации уделено характеристике организационно-правовых основ деятельности инспекций по личному составу органов внутренних дел, их функций и полномочий, а также деятельности по проведению служебных расследований. В работе отмечается, что инспекции по личному составу представляют собой специализированные подразделения органов внутренних дел, структурно входящие в состав аппаратов по работе с персоналом и выполняющие межотраслевые (в рамках системы МВД Украины) функции по укреплению законности и дисциплины среди личного состава, предупреждению служебных правонарушений работников органов внутренних дел, выявлению и устранению причин и условий, способствующих их совершению, защите прав и законных интересов граждан. Правовой статус инспекции по личному составу имеет сложную конструкцию и включает несколько блоков: целевой, структурно-организационной, функции и полномочия, функциональный и ответственность.
Роль и значение инспекции по личному составу наиболее четко проявляются в проведении служебных расследований, оно составляет основное содержание их деятельности. Инспекции проводят служебные расследования по фактам нарушений законности со стороны руководителей органов и подразделений внутренних дел, дорожно-транспортных происшествий, совершенных работниками органов внутренних дел, применения ими огнестрельного оружия, совершения преступлений и коррупционных деяний, самоубийства, гибели и ранения работников. В порядке проведения служебного расследования диссертант выделяет несколько этапов, характеризующихся определенными собственными правилами и процедурами: назначение расследования, собственно расследование и оформление результатов расследования(составления заключения). В диссертации отмечаются и анализируются недостатки Инструкции, регулирующей порядок проведения служебного расследования.
Отдельно в работе осуществлен анализ результатов социологического исследования, проведенного соискателем в десяти областных управлениях внутренних дел. Главными выводами этого исследования являются, во-первых, то, что инспекция по личному составу признается экспертами одним из наиболее эффективных подразделений кадровых аппаратов, во-вторых, определены факторы, отрицательно влияющие на деятельность инспекции, в-третьих, намечены пути ее совершения.
В целях повышения эффективности деятельности инспекций по личному составу в диссертации сформулированы конкретные предложения по пересмотру Положения о них, а также Инструкции о порядке проведения служебных расследований, которыми, в основном, и определяется правовой статус инспекций. Предлагается также внести определенные изменения и дополнения в Дисциплинарный устав органов внутренних дел и Закон Украины “О милиции”. Особо обосновывается необходимость расширения полномочий инспекции путем предоставления ей права на производство дознания. Наконец, высказано и аргументировано предложение о целесообразности объединения инспекций по личному составу со службой внутренней безопасности и создании на их базе службы внутренних расследований.
Ключевые слова: инспекция по личному составу, органы внутренних дел, законность, дисциплина, укрепление.

Starodubzev A.A. Organization-law problems of the activities of the personnel inspection concerning the violations of law and discipline in law-enforcement bodies. – Manuscript.
Dissertation for receiving a scientific degree of Law sciences on speciality 12.00.07 The theory of management; administrative law and legal action; financial law. – University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv, 1999.
The dissertation deals with the theoretical and practical problems of the activities of the personnel inspection concerning the enforcement bodies.
Essence, the importance and contents of legality and discipline in law enforcement bodies, their current state and factors which are effected on them and also means of providing legality and discipline in these organs are determined.
In this dissertation the main attention is devoted to the characteristics of the principles of personnel inspection activities, their junctions and power and also service investigating activities. Propositions were made to improve the legal status of the inspections besides on the necessity of giving them the right to interrogate and the right to unite with the internal security and creation of the internal investigation service on its basis.
Key words: personnel inspection, internal affairs bodies, legality, discipline, enforcement.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019