.

Організація виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти: Автореф. дис… канд. пед. наук / І.В. Соколова, Ін-т педагогіки і псих

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3417
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ
ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СОКОЛОВА Ірина Володимирівна

УДК 378.02

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ НА ФІЛОЛОГІЧНИХ

ФАКУЛЬТЕТАХ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ
КАНДИДАТА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

КИЇВ – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник : доктор педагогічних наук, доцент
Сисоєва Світлана Олександрівна,
Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України,
завідуюча лабораторією педагогіки і психології вищої школи,
м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Капська Алла Йосипівна,
Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова,
завідуюча кафедрою соціальної педагогіки, м. Київ;

кандидат педагогічних наук
Петрович Валерій Степанович,
Волинський державний університет імені Лесі Українки,
старший викладач кафедри соціальної педагогіки, м. Луцьк.

Провідна установа:Житомирський державний педагогічний інститут ім.І.Я.Франка,
кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Житомир.

Захист відбудеться “ 15 ” вересня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розісланий “ 20 ” липня 1999 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Цибульська Г. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Проблема організації виховної роботи із студентами є однією з найактуальніших у педагогічній теорії та практичній діяльності вищих закладів освіти. У положеннях Державної національної програми “Освіта” (“Україна XXI століття”), Законі України “Про освіту”, Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, прийнятої Міністерством освіти України у 1996 році, визначено мету, зміст, принципи і особливості виховання особистості на різних рівнях освіти. У рішенні колегії Міністерства освіти України від 28.10.98 р. “Про стан та проблеми національно-громадського виховання у вищих закладах освти” йдеться про необхідність формування нормативно-правової бази щодо керівництва виховною роботою у закладах освіти. Водночас у державних документах підкреслюється, що орієнтація лише на освітній компонент призвела до відходу значної частини студентів та викладачів від громадської діяльності, до масового згортання позанавчальної роботи у вищих закладах освіти. Позааудиторна робота, як правило, проводиться стихійно, переважає одноманітність форм її організації. Недостатній рівень виховної діяльності зумовлюється низьким рівнем психолого-педагогічної підготовки викладачів вищих закладів освіти, прогалинами в їх теоретичних знаннях щодо особливостей виховної роботи із студентами та її організації у позааудиторний час.
Пошуки ефективних організаційних форм позааудиторної роботи із студентами у вищих закладах освіти грунтуються на гуманістичних ідеалах, повазі до особистості, необхідності забезпечення наступності та послідовності виховних впливів різних соціальних інститутів, а також безперервності процесу виховання. В організації позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти доцільно враховувати сучасні ознаки студентської академічної групи; зміни, що відбуваються в студентстві як соціальній групі, а також суперечливість процесів входження молодої людини в реалії соціально-економічних перетворень у суспільстві.
За таких умов виникає об’єктивна потреба розробки організаційної структури, змісту і функцій діяльності суб’єктів управління позааудиторною виховною роботою у вищому закладі освіти та вдосконалення форм її організації із студентами з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду.
Проблеми організації виховної роботи у закладах освіти привертають увагу багатьох дослідників. Загальні аспекти виховної роботи розглядали А.М.Алексюк, М.І.Болдирєв, Ю.К.Бабанський, С.П.Баранов, Б.З.Вульфов, В.М.Галузинський, А.Й.Капська, Б.С.Кобзар, М.Ю.Красовицький, О.П.Кондратюк та інші.
Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що до найбільш актуальних і складних проблем організації виховної роботи із студентами у вищій школі можна віднести такі: теоретико-методологічні засади національного виховання (С.Г.Карпенчук, Б.М.Ступарик, М.Г.Стельмахович та інші), педагогічні умови організації позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти (О.В.Винославська, Т.М.Куриленко, Н.Ф.Ніколаєвський, І.В.Смирнов, Т.В.Степура, І.Є.Тарапов), діяльність куратора академічної групи, що спрямована на формування особистості студента (В.Д.Базилевич, Н.І.Косарєва, Л.В.Філінська та інші), організаційні форми виховного впливу на особистість (О.І.Киричук, В.Г.Кузь, В.Я.Портних та інші), аналіз виховної діяльності педагога (В.П.Безпалько, З.Л.Береговський, Я.І.Бурлака, О.А.Дубасенюк, В.С.Пікельна, С.О.Сисоєва, В.О.Сластьонін, Г.В.Троцко); соціологічне дослідження сучасного студентства як суб’єкта виховної роботи у вищому закладі освіти (В.І.Астахова, О.І.Вобик, О.М.Сахань, Т.Я.Старченко, О.М.Стоян, О.Г.Харчев, О.О.Якуба та інші).
Проте проблема організації позааудиторної виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти ще недостатньо досліджена у теоретичному аспекті, що негативно позначається на практичній діяльності всіх суб’єктів управління виховною роботою: керівників, викладачів, кураторів та студентського самоврядування.
Враховуючи актуальність визначеної проблеми та об’єктивну потребу у форму- ванні соціально активної, гуманістично спрямованої особистості – громадянина України, недостатню розробленість проблеми, темою дисертаційного дослідження обрано: “Організація виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти”.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темою: “Психолого-педагогічні основи реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект)” (РК № 0196И008876).
Об’єкт дослідження – система виховної роботи у вищому закладі освіти.
Предмет дослідження – позааудиторна виховна робота на філологічних факультетах вищих закладів освіти III та IV рівнів акредитації.
Мета дослідження полягає у розробці та теоретичному обгрунтуванні організаційної структури, змісту та функцій діяльності суб’єктів управління позааудиторною виховною роботою, виявленні організаційно-методичних умов підвищення її ефективності на філологічних факультетах вищих закладах освіти.
Загальна гіпотеза дослідження: організація позааудиторної виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти набуває ефективності за умов: врахування закономірностей і специфіки соціально-економічних перетворень у суспільстві, гуманістичної спрямованості національної системи освіти, психолого-педагогічних чинників, що зумовлюють ефективність суб’єкт – суб’єктної взаємодії у системі “викладач – студент”; цілеспрямованої підготовки викладачів вищих закладів освіти до організації позааудиторної виховної роботи.
Загальна гіпотеза знаходить свій прояв у часткових гіпотезах, а саме:
1. Методична підготовка викладача вищого закладу освіти до організації виховної роботи спрямовується на зміну характеру взаємодії із студентами: від суб’єкт-об’єктної до суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що виявляється у зміні змісту та оновленні форм позааудиторної виховної роботи.
2. Позааудиторна виховна робота із студентами вищих закладів освіти має плануватися та здійснюватися з урахуванням ступеневості, наступності, фаху професійної підготовки, особливостей сучасного студентства, що зумовлено соціально-економічними перетвореннями у суспільстві.
3. Позитивні зрушення в особистісно-індивідуальних (задоволення студентами власним соціальним статусом, взаємовідношеннями у мікросередовищі; міра довіри до куратора; рівень розвитку організаторських та комунікативних здібностей) та групових (активність, згуртованість) показниках розвитку академічної групи визначають ефективність організації позааудиторної виховної роботи із студентами.
Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено основні завдання дослід- ження:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у соціальній і психолого-педагогічній літературі та в практичній діяльності вищих закладів освіти України.
2. Виявити та теоретично обгрунтувати компоненти системи позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти.
3. Розробити, теоретично обгрунтувати організаційну структуру, зміст та функції діяльності суб’єктів управління позааудиторною виховною роботою у вищому закладі освіти.
4. Виявити організаційно-методичні умови підвищення ефективності позаауди- торної виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти.
5. Розробити та теоретично обгрунтувати зміст методичної підготовки викладачів до організації позааудиторної виховної роботи із студентами.
6. Розробити методичні рекомендації щодо організації позааудиторної виховної роботи для студентів, викладачів і керівних структур вищих закладів освіти.
Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про сутність виховання як спеціальної форми суспільної діяльності, розуміння виховної роботи як соціально-мотивованого та морально-зумовленого процесу взаємодії суб’єктів виховання; концептуальні положення теорії управління; особистісно орієнтований та системно-діяльнісний підходи до розгляду системи позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти.
Теоретичну основу дослідження становлять:
– наукові засади організації виховної роботи (А.М.Алексюк, Ю.К.Бабанський, С.П.Баранов, С.У.Гончаренко, А.Й.Капська, С.Г.Карпенчук, О.П.Кондратюк, В.А.Крутецький, Л.І.Рувінський, Т.І.Сущенко та інші);
– концептуальні положення щодо управління навчально-виховним процесом у закладах освіти (В.І.Бондар, Ю.В.Васильєв, Н.Л.Коломінський, Б.С.Кобзар, В.С.Маслов, В.С.Пікельна, М.М.Поташник, Н.С.Сунцов, Р.Х.Шакуров та інші);
– психолого-педагогічні засади управління системою виховання (В.А.Караковський, Н.В.Кузьміна, М.Ю.Красовицький та інші), виховною роботою у вищих закладах освіти (З.Н.Зикова, І.І.Кобиляцький, І.В.Смирнов, Т.Є.Старченко, Л.В.Філінська та інші);
– психолого-педагогічні особливості виховної діяльності педагога (Л.П.Буєва, О.А.Дубасенюк, В.А.Семиченко, В.А.Сластьонін, Г.М.Троцко) та кураторів академічних груп у вищих закладах освіти (В.Д.Базилевич, Є.В.Винославська, М.І.Поночовний, П.О.Колесник, Н.І.Косарєва, Т.М.Куриленко, Б.Г.Саєнко); особливості організації позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти (О.І.Вобик, З.І.Бєлоусова, В.М.Зотов, Л.В.Кондрашова, В.С.Петрович, М.К.Подберезський, Т.Я.Старченко, О.М.Стоян).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані методи: а) теоретичні: системно-структурний (класифікація, систе- матизація, моделювання), ретроспективного аналізу, порівняння та узагальнення, праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи, аналіз документів); б) емпіричні: прогностичні (метод експертних оцінок, ранжування), cоціологічні, обсерваційні, констатуючий та формуючий експерименти.
Експериментальні дані аналізувалися графічно.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 1992 – 1998 років.
На першому етапі (1992-1994 роки) вивчався стан розробки даної проблеми в її теоретичному і прикладному аспектах. Було розроблено програму і методики дослідження, висунуто загальну гіпотезу, сформульовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, визначено програму подальшої дослідної роботи.
На другому етапі (1994-1996 роки) було конкретизовано методики експериментальної роботи, внесено корективи у формулювання часткових гіпотез дослідження, виконано основну експериментальну частину дослідження, систематизовано, проаналізовано та узагальнено основні експериментальні дані у теоретичному і прикладному аспектах, а також впроваджено результати дослідження у практику роботи Маріупольського гуманітарного інституту Донецького державного університету.
На третьому етапі (1996-1998 роки) було проаналізовано матеріали формуючого експерименту, узагальнено його результати, систематизовано і узагальнено весь дослідний матеріал та викладено результати дослідження в одноосібному методичному посібнику для викладачів та студентів педагогічних спеціальностей вищих закладів освіти [1].
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота ви- конувалася у Маріупольському гуманітарному інституті Донецького державного університету, Бердянському педагогічному інституті. Всього дослідженням було охоплено 1420 студентів, 44 куратори академічних груп, 104 викладача вищих закладів освіти.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
– вперше розроблено та теоретично обгрунтовано зміст методичної підготовки ви- кладачів вищих закладів освіти до організації позааудиторної виховної роботи із студентами; компоненти виховної діяльності викладачів вищих закладів освіти;
– подальший розвиток дістали організаційні форми позааудиторної виховної роботи із студентами вищих закладах освіти; методики вивчення та критерії визначення ефективності позааудиторної виховної роботи; психолого-педагогічні та методичні засади діяльності куратора академічної групи.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:
– уточнено сутність понять: “виховна робота”, “позааудиторна виховна робота”, “організація позааудиторної виховної роботи”, “система позааудиторної виховної роботи”;
– обгрунтовано компоненти системи позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти (змістовний, суб’єктний, процесуальний, управлінський, рівневий, діяльнісно-операційний);
– розкрито можливості використання інституту кураторів академічних груп у
системі
позааудиторної виховної роботи на основі оновлення змісту та форм його діяльності в умовах реалізації гуманістичної парадигми національної освіти;
– обгрунтовано компоненти діяльності куратора як суб’єкта управління позаауди- торною виховною роботою на рівні студентської академічної групи (гностичний, проективний, конструктивний та комунікативний), зміст та функції його діяльності (аналітична, організаторська, комунікативна та соціалізації).
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено:
– методичні рекомендації щодо організації позааудиторної виховної роботи із сту- дентами для керівників та викладачів вищих закладів освіти;
– методичні рекомендації щодо управління виховною роботою у середніх закладах освіти для викладачів, студентів педагогічних спеціальностей вищих закладів освіти, вчителів та керівників шкіл;
– програму психолого-педагогічного семінару-практикуму з проблем організації позааудиторної виховної роботи із студентами для викладачів вищих закладів освіти;
– розділ програми з педагогіки ”Управління виховною роботою у школі” для викладачів та студентів педагогічних спеціальностей вищих закладів освіти.
– Положення про діяльність куратора академічної групи вищої школи в умовах розвиту національної системи освіти на гуманістичних засадах для керівних структур та викладачів вищих закладів освіти;
Основні положення і рекомендації щодо організації позааудиторної виховної ро- боти із студентами вищого закладу освіти впроваджувались на філологічному фа- культеті Маріупольського гуманітарного інституту Донецького державного універ- ситету. Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи дисертант особисто брав участь в апробації і практичній реалізації розроблених положень та рекомендацій, займаючись викладацькою та методичною діяльністю, а також орга- нізацією позааудиторної виховної роботи із студентами у вищому закладі освіти (Акт про впровадження №762/01-28/01 від 12.04.1999 р.). Це дало змогу значно поліпшити стан виховної роботи в академічних групах на філологічному та факультеті іноземних мов Маріупольського гуманітарного інституту; крім того вдалося досягти зростання рівня теоретичної і практичної підготовки викладачів та студентів щодо організації позааудиторної виховної роботи.
Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у:
– розробці та теоретичному обгрунтуванні компонентів, організаційної структури та критеріїв розвитку системи позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти;
-виявлені та обгрунтуванні організаційно-методичних умов підвищення ефективності позааудиторної виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти;
– визначенні змісту та функцій діяльності кураторів академічних груп з першого до останнього курсу навчання студентів у вищому закладі освіти;
– розробці методичного забезпечення підготовки викладачів вищих закладів освіти до організації позааудиторної виховної роботи із студентами філологічних факультетів.
Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обгрунту- ванням його вихідних положень, системним аналізом теоретичного і емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; статистичними методами обробки експериментальних даних; поєднанням кількісного та якісного аналізу здобутих результатів, а також позитивними наслідками щодо їх впровадження.
На захист виносяться:
1. Компоненти системи позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти.
2. Організаційна структура, зміст та функції діяльності суб’єктів управління позааудиторною виховною роботою у вищих закладах освіти.
3. Організаційно-методичні умови підвищення ефективності позааудиторної виховної роботи на філологічних факультетах, які включають необхідність реалізації розробленої та теоретично обгрунтованої технології управління системою позааудиторної виховної роботи, а також методичну підготовку викладачів щодо організації позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти.
4. Зміст методичної підготови викладачів до організації позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти III та IV рівнів акредитації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослід- ження доповідалися на науково-практичних конференціях: “Донбасс и Приазовье: проблемы социального, национального и духовного развития” (м.Маріуполь, 1993р.); “Високі технології виховання” (м.Харків,1995р.); “Концепція національного виховання і шляхи її реалізації” (м.Запоріжжя,1995р.); міжнародній науково-практичній конференції “Україна-Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва” (м.Маріуполь, 27-29 травня 1999 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професійна підготовка вчителів початкових класів у контексті гуманізації та гуманітаризації вищої освіти” (м.Київ, 1999 рік). Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданнях вченої ради Маріупольського гуманітарного інституту Донецького державного університету (1995, 1996, 1998 роки).
За темою дослідження автором опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом особистого внеску – 6,54 авторських друкованих аркушів, у т.ч. – 1 одноосібний методичний посібник та 6 статей у провідних наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, 11 додатків.
Основний зміст дисертації викладено на 187 сторінках. 11 додатків займають 39 сторінок. Робота містить 16 таблиць на 9 сторінках та 8 рисунків на 6 сторінках. Список використаних джерел включає 191 найменування, з них 4 – іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу та методологію дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі – “Організація виховної роботи у вищих закладах освіти як соціальна та психолого-педагогічна проблема”- викладено результати історико-педагогічного аналізу досліджуваної проблеми, проаналізовано психолого-педагогічну літературу і державні документи щодо змісту та організаційних форм виховної роботи із студентами у вищих закладах освіти; виявлено тенденції щодо розробки теоретико-методологічних і організаційно-методичних напрямів обраної проблеми у педагогічній науці; викладено результати вивчення сучасного стану організації виховної роботи у вищій школі. З урахуванням цього уточнена сутність понять: “виховна робота”, “позааудиторна виховна робота”, “організація позааудиторної виховної роботи”, “система позааудиторної виховної роботи”.
На основі аналізу структури управління освітою у колишньому Радянському Союзі, вивчення її нормативної бази за період з 1917 до 1987 року (більше 350 нормативних документів Міністерства освіти СРСР, а після відповідної реорганізації- Міністерства вищої освіти СРСР), здійснено аналіз державних концептуальних підходів щодо організації позааудиторної виховної роботи у вищій школі. Зроблено висновок, що на всіх етапах розвитку радянської вищої школи форми та методи виховання визначалися відповідно до політики Комуністичної партії. Виховна робота у вищій школі спрямовувалася на комуністичне виховання молоді в умовах авторитарного режиму та однопартійної системи. Значною мірою ігнорувалися особливості культурно-історичного розвитку української нації та традиції національного виховання. Існуючий тоталітарний режим влади призвів до існування апологетичної централізованої системи освіти, яка сприяла формуванню молодої людини заздалегідь заданого типу і значною мірою ігнорувала інтереси та потреби особистісного розвитку майбутнього фахівця. Організація діяльності суб’єктів управління позааудиторною виховною роботою у вищому закладі освіти (інститут кураторів, студентське самоврядування, громадські організації, академічні групи) здійснювалась в умовах регламентованості, політизації та ідеологізації змісту та форм їх діяльності. Все це породжувало авторитарну позицію викладача по відношенню до об’єкту управління – студентської групи (чи окремої особистості).
Вивчення психолого-педагогічної літератури показало, що у 60 – 90-х роках досліджувались різні аспекти організації виховної роботи із студентами у вищих закладах освіти, а також проблеми, які пов’язані з діяльністю педагогів-наставників, що свідчить про розвиток теорії виховання у зазначений нами період. У 60-ті роки значна увага у дослідженні проблем виховання студентів приділялася: розробці теоретико-методологічних засад організації виховної роботи; змісту виховання, спрямованого на формування політичної культури студентства, їх суспільно-політичної активності в умовах розвиненого соціалізму; розробці методологічних засад суб’єкт-об’єктного підходу до виховання); визначенню критеріїв діяльності кураторів навчальних груп відповідно до засад комуністичного виховання: комуністичної ідейності, партійності, соціально-політичної активності об’єктів управління, яким вважалося студентство (П.О.Колесник, О.П.Кондратюк, О.Т.Куракін, О.В.Мудрик). У 70-ті роки закладається фундамент системного підходу в дослідженні процесу виховання як складної керованої системи (Б.З.Вульфов, Л.І.Новікова, Г.М.Філонова). У цей час з’являються дослідження з проблем організації виховної роботи із студентами педагогічних інститутів на засадах: ідейно-політичної та професійної спрямованості навчальної і позааудиторної роботи, єдності наукової, суспільно-політичної та спеціальної підготовки студентів (Н.П.Ерастова, М.П.Кривко, В.П.Рачкова, Т.С.Рабчинюк). У цей період було визначено критерії ефективності виховної роботи у вищому закладі освіти, а саме: рівень соціальної зрілості студентів, “корисність академічної групи” як колективного об’єкта управління партійними та комсомольськими організаціями вищих закладів освіти (П.О.Колесник, Н.П.Єрастова, Рачкова В.П., І.І.Кобиляцький та інші). У 80-ті роки починається, з одного боку, впровадження демократичних засад в управління освітою на всіх рівнях, а, з іншого, воно обмежується програмно-цільовим підходом до управління виховною роботою у вищому закладі освіти (З.М.Зикова, О.І.Киричук, Т.М.Куриленко, Г.В.Макацарія, Л.І.Рувінський, Т.Є.Старченко, І.В.Смирнов, П.Г.Фролов, О.Д.Шарапов, В.Б.Успенський та інші). Крім того, в означений період проводяться дослідження щодо визначення функціональних обов’язків суб’єктів управління виховною роботою (І.І.Кобиляцький, В.І.Стахневич, М.В.Черпінський та інші); розробляються організаційні засади діяльності куратора навчальної групи (А.Н.Максимова, Г.Ф.Меньшик, Т.М.Куриленко, Б.Г.Саєнко).
На початку 90-х років досліджуються психолого-педагогічні аспекти діяльності куратора академічної групи (Є.В.Винославська, О.І.Бібик, Л.Ю.Гордін, Л.В.Кондрашова, В.М.Коротов); особливості формування наукового світогляду студентів (О.І.Андрущенко, В.Л.Арбеніна, Є.О.Якуба, Б.Л.Вульфсон, З.О.Малькова та інші); розробляються окремі критерії ефективності навчально-виховного процесу у вищому закладі освіти та визначаються основні напрями виховної діяльності деканатів та кафедр (Ю.В.Васильєв, Б.І.Коротяєв, Н.Ф.Ніколаєвський, І.Є.Тарапов, О.О.Устенко, В.І.Чигрінов).
Сучасні дослідження проблем виховної роботи грунтуються на особистісно орієнтованих концепціях виховної діяльності викладача вищої школи, які відображають гуманістичну спрямованість виховної роботи, пріоритет загальнолюдських та національних цінностей, котрі сприяють набуттю молодим поколінням соціального досвіду та формуванню інтелектуального і культурного потенціалу нації (І.А.Зязюн, А.Й.Капська, М.К.Подберезський, О.В.Сухомлинська та інші).
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури у розділі було зроблено висновок: в організації виховної роботи із студентами необхідно враховувати, що вищий заклад освіти є соціальним інститутом суспільства з притаманними йому специфічними ознаками (підпорядкованість суспільним потребам, скерованість на виконання соціального замовлення суспільства, керованість на державному та локальному рівнях, наявність певних характеристик, які сприяють єдності, наступності та послідовності виховних впливів навчального процесу та позааудиторної виховної роботи).
Дослідження стану виховної роботи із студентами вищих закладах освіти, результати констатуючого експерименту дали змогу обгрунтувати особливості сучасного студентства як соціальної групи та основні ознаки академічної групи, які впливають на ефективність організації позааудиторної виховної роботи.
У розділі проаналізовано психолого-педагогічні підходи щодо визначення понять “виховна робота”, “позааудиторна виховна робота” та “організація позааудиторної виховної роботи” (Ю.К.Бабанський, С.П.Баранов, В.М.Галузинський, М.Б.Євтух, О.П.Кондратюк, О.І.Киричук, В.А.Крутецький, І.М.Косик, Н.Л.Коломінський, І.П.Підласий, В.А.Сластьонін, В.І.Стахневич, Б.М.Ступарик, Т.І.Сущенко та інші), простежено взаємозв’язок категорій “виховна робота” і “виховна діяльність” (О.А.Дубасенюк, Г.В.Троцко).
Аналіз показує, що поняття “виховна робота” у психолого-педагогічній літера- турі трактується по-різному. Як правило, воно розглядається як: організація різних видів діяльності (пізнавальної, трудової, естетичної, спортивної тощо); засіб виховання у системі організованих цілеспрямованих позааудиторних занять; процес організації масових і групових форм роботи; форми організації відпочинку молоді (гурткова, туристична і краєзнавча, фізкультурно-спортивна робота); система ви- ховних заходів.
Виховну роботу у вищому закладі освіти ми визначаємо як особистісно орієнтовану педагогічну взаємодію суб’єктів виховання, метою і мірою ефективності якої є особистісний і професійний розвиток молодої людини, формування у неї рис громадянина своєї держави. Позааудиторна виховна робота розглядається нами як підсистема виховної роботи у вищому закладі освіти, зміст і організаційні форми якої зумовлені специфікою професійної підготовки майбутнього фахівця. Для позааудиторної виховної роботи притаманні: цілісність та безперервність; цілеспрямованість виховного впливу; творчий характер взаємодії учасників виховного процесу; наявність об’єктивних (соціальні, матеріально-технічні) та суб’єктивних умов її організації (знання, вміння та навички суб’єктів виховання, позитивна мотивація спільної діяльності).
Організація позааудиторної виховної роботи розглядається як сукупність процесів, цілеспрямованих дій суб’єктів (кураторів, студентського самоврядування, академічних груп, студентів тощо) у позанавчальний час згідно з технологіями, які враховують особливості професійної підготовки майбутнього фахівця і забезпечують реалізацію особистісно орієнтованої моделі взаємодії учасників виховного процесу.
У розділі викладено результати аналізу сучасного стану та досвіду роботи вищих закладів освіти України щодо організації позааудиторної виховної роботи із студентами.
Вивчення мотивів навчально-пізнавальної, суспільної діяльності студентів, їх інтересів та потреб сприяло визначенню соціально-педагогічних основ виховної по- зааудиторної роботи, а також підтвердило актуальність обраної теми дослідження. У розділі визначено: соціальні (соціально-економічні перетворення у суспільстві; сучасні особливості та потреби студентства як соціальної групи; ознаки академічної групи та рівень її розвитку) і психолого-педагогічні (суб’єкт-суб’єктний характер педагогічної взаємодії, умови та критерії ефективності позааудиторної виховної роботи, творчий характер взаємодії суб’єктів виховання) основи організації позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти.
У другому розділі – “Організаційно-методичні умови підвищення ефективності позааудиторної виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти” – розроблено та теоретично обгрунтовано технологію управління системою позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти; визначено її компоненти, оновлені форми позааудиторної роботи із студентами, розроблено та теоретично обгрунтовано функції, структуру та критерії ефективності діяльності кураторів академічних груп, визначено зміст методичної підготовки викладачів до організації позааудиторної виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти, проаналізовано результати формуючого експерименту.
На даному етапі дослідження зроблено висновок, що системі позааудиторної виховної работи у вищому закладі освіти притаманні такі ознаки: керованість, ці- лісність компонентів, інтегративність, функціональна розвиненість та динамічність розвитку. У розділі визначено, що система позааудиторної виховної роботи у вищо- му закладі освіти виконує функції: інтегруючу, регулюючу та розвивальну. Перша з них забезпечує процес інтеграції роз’єднаних, неузгоджених виховних впливів всіх суб’єктів виховання та управління системою. Функція регулювання спрямована на узгодження управлінських дій суб’єктів для ефективної організації позааудиторної виховної роботи. Розвивальна функція забезпечує динамічний поступовий розвиток та вдосконалення системи позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти. У ході дослідження ми дійшли висновку, що джерелами розвитку системи позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти, які визначають напрями і зміст діяльності всіх її суб’єктів, є: соціальне замовлення на випускника-фахівця; законодавчі, інструктивно-методичні документи; техніко-інформаційні системи (наукова література, засоби масової інформації, комп’ютерна мережа); педагогічна практика і педагогічний досвід організації позааудиторної виховної роботи; аналіз стану системи на макро- та мікрорівнях управління. У розділі теоретично обгрунтовано компоненти системи позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти (рівневий, суб’єктний, змістовний, управлінський, діяльнісно-операційний, процесуальний) і розкрито їх зміст.
Управління системою позааудиторної виховної роботи розглядається як цілеспрямований та циклічний процес реалізації її суб’єктами операційних функцій управління (аналіз та прогнозування, планування, організація, контроль, координування та коригування), що сприяє конкретизації цілей виховання на рівні факультетів, академічних груп; розширенню напрямів виховної діяльності педаго- гічного та студентського колективів; використанню різних організаційних форм виховної та методичної роботи; розвитку активності суб’єктів виховання; впровадженню інноваційних технологій організації виховної роботи. Розроблена та апробована технологія управління системою позааудиторної виховної роботи дозволяє визначити функції кожного з суб’єктів управління; позитивні та негативні фактори, що впливають на функціонування лінійно-організаційної моделі управління позааудиторною виховною роботою; впровадити елементи програмно-цільової організації (мікрогрупи, творчі групи, ради справ, робочі групи для підготовки та проведення виховних заходів тощо), які забезпечують участь в управлінні значної кількості суб’єктів.
На основі узагальнення дослідних матеріалів зроблено висновок, що інститут кураторів академічних груп є одним із суб’єктів управління системою позааудиторної виховної роботи, взаємодіє з іншими суб’єктами і забезпечує організацію позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти на рівні академічної групи. На основі аналізу і узагальнення можливостей кожного етапу навчання щодо професійного становлення і особистісного розвитку студентів у вищому закладі освіти (інформаційно-пізнавальний, відтворюючий, творчо-продуктивний) визначено зміст діяльності куратора щодо організації позааудиторної виховної роботи із студентами перших – п’ятих курсів в умовах розвитку національної системи освіти на гуманістичних засадах. У розділі доведено, що реалізація куратором змісту і функцій діяльності вихователя сприяє процесу соціалізації майбутніх фахівців.
На підставі психолого-педагогічного аналізу літератури (В.П.Безпалько, З.Л.Береговський, О.А.Дубасенюк, В.С.Пікельна, С.О.Сисоєва, В.О.Сластьонін, Г.В.Троцко) визначено компоненти виховної діяльності викладачів вищого закладу освіти (гностичний, проективний, комунікативний, організаторський, конструктивний) і відповідні знання та вміння, що забезпечують успішне виконання ними основних функцій кураторів академічних груп: аналітичної (планування та організація позааудиторної виховної роботи з академічною групою на діагностичній основі), організаторської (надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам тощо в організації пізнавального дозвілля студентів, залученні їх до різноманітних видів виховної діяльності), комунікативної (створення соціально-психологічних умов для життєдіяльності академічної групи) та соціалізації (підготовка студентів до вступу в певне соціальне оточення, сприяння формуванню їх конкурентоздатності в у мовах соціально-економічних перетворень у суспільстві). У розділі аргументовано доведено, що реалізація куратором функції соціалізації в особистісно орієнтованій взаємодії “педагог-студент” сприяє засвоєнню та прийняттю вихованцями суспільних норм, цінностей, дотриманню засад духовно повноцінного буття людини. Водночас педагог сам виступає суб’єктом соціалізації, тому що приймає та перероблює соціальний досвід, носієм якого є студентство. Тобто позааудиторну виховну роботу із студентами у вищому закладі освіти можна розглядати як організовані або змодельовані кураторами “ситуації соціального досвіду поведінки”.
У розділі зроблено висновок, що у процесі організації позааудиторної виховної роботи із студентами куратор реалізує такі моделі особистісно орієнтованих взаємовідносин: куратор-помічник, куратор-посередник, куратор-захисник прав студентів та куратор-координатор і розкрито технологію взаємодії з академічною групою: підготовка до організації позааудиторної виховної роботи; реалізація поставлених виховних завдань у процесі застосування різних форм виховної роботи, підведення підсумків, аналіз власно управлінських дій та коригування процесу виховання студентів у позааудиторний час. У дисертації розглянуто ефективні форми позааудиторної виховної роботи із студентами на філологічних факультетах та доведено, що її організація має свої особливості, які пов’язані із спеціалізацією та професіоналізацією підготовки майбутніх фахівців. Доведено, що діяльність куратора академічної групи у вищому закладі освіти суттєво впливає не тільки на рівень моральної вихованості студентів, але й на їх суспільну активність, відношення до навчальної діяльності, майбутньої професії, зокрема педагогічної. У розділі проаналізовано основні напрями розвитку студентського самоврядування у системі управління позааудиторною виховною роботою. Виявлено об’єктивні (зміни в поглядах студентів на громадську роботу в сучасних умовах; відсутність реальних механізмів морального та матеріального стимулювання громадської активності студентів; невизначеність структури взаємодії з кураторами та іншими управлінськими ланками) та суб’єктивні (недостатнью сформовані управлінські уміння у студентів; низький рівень мотивації студентів щодо участі у суспільній діяльності) чинники, які гальмують розвиток студентського самоврядування у вищому закладі освіти. На даному етапі дослідження розроблено та впроваджено Положення про куратора академічної групи, у якому визначено функції, зміст та критерії його діяльності із студентами I-Y курсів.вищих закладів освіти.
У дисертації обгрунтовано положення про те, що підготовка викладачів до організації позааудиторної виховної роботи із студентами здійснюється у процесі методичної роботи, яка розглядається як цілеспрямована діяльність суб’єктів управління виховною роботою щодо забезпечення психолого-педагогічної підготовки викладачів вищої школи до виховання студентської молоді. Виявлені вимоги до організації методичної роботи з педагогами у вищих закладах освіти (функціональна цілісність складових: структура, зміст, організаційні форми, методи активізації пізнавальної активності слухачів, результат; керованість та динамічність розвитку) та до її змісту і форм: плановість та системність застосування різноманітних (колективних, групових, індивідуальних) форм; організація її на діагностичній основі; варіативність методів і прийомів; систематичність вивчення її ефективності.
У розділі доведено, що підготовка викладачів вищих закладів освіти до організації позааудиторної виховної роботи є ефективною, якщо вона здійснюється за такими напрямами: поглиблення теоретичних знань викладачів вищої школи з питань організації виховної роботи із студентами; формування умінь планувати виховну діяльність, аналізувати її результати, здійснювати педагогічні дослідження у навчально-виховному процесі; формування умінь щодо управління системою позааудиторної виховної роботи на рівні академічної групи.
На основі узагальнення результатів вивчення труднощів викладачів вищої школи щодо організації позааудиторної виховної роботи розроблено та впроваджено програму психолого-педагогічного семінару-практикуму з проблем організації виховної роботи у позааудиторний час. Ефективність методичної роботи з викладачами експериментально перевірено.Позитивне зрушення у рівнях методичної компетентності викладачів щодо організації позааудиторної виховної роботи становило – 1,3%. При цьому розбіжність між самооцінкою та експертною оцінкою – 0,2%. Під час проведення експериментальної роботи спостерігалася позитивна динаміка у змінах мотивів кураторів (44 респонденти) щодо організації позааудиторної виховної роботи із студентами: 83% після завершення експерименту мали чітко визначену позитивну мотивацію на виховну діяльність у вищому закладі освіти. На початку експерименту – 50% респондентів. У розділі наведено удосконалені автором методики оцінювання рівня психолого-педагогічної підготовки викладача вищої школи до організації позааудиторної виховної роботи із студентами.
На підставі аналізу особливостей праці педагога (В.І.Бондар, О.І.Киричук, В.А.Семиченко, В.О.Сластьонін та ін.), моделі діяльності педагога вищої школи (Н.В.Кузьміна) виявлено компоненти (гностичний, проективний, комунікативний, конструктивний) і рівні (репродуктивний; конструкторський; дослідницький) виховної діяльності викладача вищого закладу освіти. Репродуктивний рівень передбачає, що педагог-наставник володіє теоретичними знаннями щодо організації позааудиторної виховної роботи із студентами; методами і прийомами педагогічного спілкування, але, як правило, працює за зразком і методичними рекомендаціями. Конструкторському рівню відповідає діяльність педагога, якій притаманні такі ознаки: конструювання особистих варіантів вирішення педагогічних завдань, застосування технологій організації і проведення колективних творчих справ, “нестандартних форм” позааудиторної виховної роботи з урахуванням сучасних запитів студентства, а також модернізація організаційних форм виховної роботи з групою. Дослідницький рівень передбачає, що форми і методи виховання, прийоми педагогічного спілкування, які застосовує куратор, забезпечують сприятливі психолого-педагогічні умови для розвитку колективу студентської групи та особистості кожного студента. Створена педагогом система позааудиторної виховної роботи відрізняється новизною і високою результативністю.
У розділі наводяться результати експериментальної перевірки ефективної діяль- ності інституту кураторів академічних груп у системі позааудиторної виховної робо- ти вищих закладів освіти. У дисертації результати педагогічного експерименту узагальнені в 13 таблицях та у 5 рисунках.
У ході дослідження виявлено критерії ефективності організації позааудиторної виховної роботи на рівні академічної групи. В експериментальних академічних групах ефективність організації позааудиторної виховної роботи визначалася: активністю і згуртованістю академічної групи, груповою комунікативністю її членів; змінами у міжособистісних стосунках та соціальному статусі членів колективу; розвитком організаторських та комунікативних здібностей студентів, мірою довіри студентів до куратора академічної групи; зміною рівнів виховної діяльності викладачів.
Результати педагогічного експерименту в експериментальних академічних групах свідчать про позитивну динаміку показників активності і згуртованості студентів, рівнів задоволення взаємовідносинами та власним соціальним статусом. Всі означені показники в експериментальних групах значно вищі, ніж в контрольних (в експериментальних групах – 8,1; в контрольних – 6,1 балів). Показники задоволеності взаємовідносинами в експериментальних групах знаходяться в інтервалі 5,1- 8,1; в контрольних – 5,1-6,1 балів. Активність студентів в експериментальних групах – 5,8 (середній рівень), в контрольних – 4,6 (середній рівень). Згуртованість студентів в експериментальних групах – 5,0 (середній рівень), в контрольних – 4,0 (низький рівень). Рівень задоволеності студентами соціальним статусом в експериментальних групах – високий (6,95); в контрольних – середній (5,71). У ході дослідження для визначення рівня задоволеності студентами процесом неформального спілкування з куратором академічної групи, встановлення міри довіри студента до педагога-наставника нами було використано методику заміру комунікативних дистанцій (АНК). Показники задоволеності спілкуванням студентів експериментальних та контрольних груп з кураторами знаходяться в інтервалі середніх величин, але відрізняються за абсолютним значенням. Для експериментальних груп – від 30 до 67, для контрольних – від 22 до 45 одиниць. Підсумковий коефіцієнт щодо показника “задоволення спілкуванням” на рівні “я-куратор” встановлює “комунікативну дистанцію” для експериментальних груп – 55,9, а для контрольних груп – 35,1 одиниць. Щодо рівнів розвитку груп, то підсумкова оцінка показника розвитку експериментальних груп вища на 10,3 %.
Крім того, у контрольних групах спостерігалося байдуже ставлення членів один до одного, відсутність прагнення до спільної діяльності, відсутність умінь у активу планувати та організовувати діяльність колективу тощо).
На завершальному етапі експериментальної роботи встановлено, що розподіл кураторів академічних груп за рівнями виховної діяльності такий: всі куратори, які працювали у контрольних групах, та куратор однієї експериментальної групи мають репродуктивний рівень діяльності; куратор однієї експериментальної групи – дослідницький рівень; куратори трьох експериментальних груп – конструкторський.
У загальних висновках викладено основні результати теоретичної та методичної розробки проблеми організації позааудиторної виховної роботи із студентами на філологічних факультетах вищих закладів освіти.
ВИСНОВКИ
1. Теоретичний аналіз проблеми організації позааудиторної виховної роботи та вивчення стану її реалізації в практичній діяльності вищих закладів освіти дозволили зробити висновок, що в організації позааудиторної виховної роботи із студентами недостатньо враховуються соціально-економічні перетворення у суспільстві, зміщення пріоритетів у духовних і моральних цінностях, зміни у світосприйманні, суспільній орієнтації молоді, у її професійному самовизначенні, а також інтереси та запити студентства як соціальної групи і особливості сучасного розвитку студентської академічної групи. У багатьох вищих закладах освіти організація позааудиторної виховної роботи зводиться, як правило, до використання безсистемних виховних заходів та організаційних форм.
2. Розроблені і теоретично обгрунтовані компоненти системи позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти (змістовний, рівневий, суб’єктний, діяльнісно-операційний, процесуальний, управлінський) відображають зміст реалізації основних операційних функцій суб’єктами управління позааудиторною виховною роботою: викладачами, кураторами, студентським самоврядуванням, студентськими академічними групами, студентами.
Поняття “організація позааудиторної виховної роботи” у вищому закладі освіти відображає специфіку, характер і особистісно орієнтоване спрямування суб’єкт- суб’єктної взаємодії викладача та студента, що виявляється у змісті та функціях їх виховної діяльності. Визначення змісту та функцій діяльності суб’єктів управління системою позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти (ректорат, деканат, інститут кураторів, академічна група, студентське самоврядування, студенти тощо) сприяє розумінню суспільного призначення виховної роботи та праці педагога-наставника, результатом виховної діяльності якого є формування у студентів соціальної орієнтації та поведінки, засвоєння й прийняття вихованцями суспільних норм, цінностей, дотримання ними засад духовно повноцінного буття.
3. Управління системою позааудиторної виховної роботи має здійснюватися з урахуванням таких умов: соціальних (“виховне середовище” вищого закладу освіти, джерельна база розвитку системи, виявлення сучасних особливостей студентства як соціальної групи та ознак академічної групи); організаційних (визначення показників ефективності діяльності суб’єктів управління системою, їх змісту та функцій діяльності); педагогічних (рівень психолого-педагогічної підготовки викладачів, зміст методичної роботи з викладачами вищого закладу освіти щодо організації позааудиторної виховної роботи).
4. Дослідження організаційно-методичних умов ефективної організації позааудиторної роботи у вищому закладі освіти (структура, технології управління системою позааудиторної виховної роботи; підготовка викладачів та студентського самоврядування щодо її організації; позитивна мотивація спільної діяльності кураторів та студентів) сприяє визначенню компонентів виховної діяльності викладача (гностичний, проективний, комунікативний, конструктивний), функцій куратора (аналітична, організаторська, комунікативна і соціалізації) та рівнів його діяльності (репродуктивний, конструкторський, дослідницький). У дослідженні доведено: методична підготовка викладачів з проблем організації позааудиторної виховної роботи сприяє підвищенню її ефективності у вищому закладі освіти за умови, що її зміст спрямовується на зміну характеру взаємодії викладачів із студентами від суб’єкт-об’єктної до суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що виявляється у використанні оновленних форм позааудиторної виховної роботи.
Основними формами методичної роботи є: семінари-практикуми, наукові конференції, творчі звіти, методичні консультації тощо. Ефективність функціонування системи методичної роботи щодо підготовки викладачів до організації позааудиторної виховної роботи визначається рівнем сформованості знань, умінь та навичок з теорії і практики виховної роботи; повними або частковими ускладненнями у викладачів щодо виховної діяльності; змінами у мотиваційній сфері педагога відносно здійснення процесу виховання студентів у вищому закладі освіти.
5. Теоретично та методично обгрунтовані положення щодо організації позааудитор- ної виховної роботи із студентами, діяльності інституту кураторів як структурної ланки управління системою у вищому закладі освіти, змісту методичної роботи з викладачами було покладено в основу розробленого Положення про куратора академічної групи вищого закладу освіти, програму психолого-педагогічного семінару-практикуму, методичних рекомендацій щодо організації педагогічної практики студентів IY-Y курсів.
Результати дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія є пра- вильною, визначені завдання реалізовані, мету досягнуто, сукупність одержаних наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для теоріі виховання і методики організації позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти. Реалізація основних положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретико-методологічних основ організації виховної роботи у вищих зак- ладах освіти, розробку психолого-педагогічних засад діяльності куратора акаде-мічної групи в умовах гуманітаризації та гуманізації діяльності вищої школи, розвитку національної системи освіти.
Проведене дослідження дозволяє висловити рекомендації Міністерству освіти України:
– сприяти діяльності інституту кураторів у вищих закладах освіти, впровадити систему відповідного матеріального і морального стимулювання праці кураторів академічних груп;
– вивчати, узагальнювати досвід роботи викладачів, кураторів, студентського самоврядування щодо організації позааудиторної виховної роботи та сприяти його поширенню в педагогічних колективах вищих закладів освіти всіх рівнів акредитації;
– організувати комплексні наукові дослідження з проблем молодіжного студентського руху в сучасних соціальних умовах розвитку суспільства;
– виступити організатором розробки науково обгрунтованих методик щодо визначення ефективності виховної роботи у вищих закладах освіти III та IV рівнів акредитації.
До подальших напрямів досліджень цієї важливої проблеми вважаємо за доцільне віднести такі: наукові засади управління системою виховної роботи у вищих закладах освіти; психолого-педагогічні засади підготовки менеджерів в освіті (на основі вивчення зарубіжного досвіду); виховання національної самосвідомості у молоді в процесі позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти.
Основний зміст дисертації відображено у 11 публікаціях загальним обсягом – 6,6 авторських аркушів, серед яких:
Методичні посібники:
1. Соколова І.В. Управління системою виховної роботи у школі: Методичний посібник для викладачів та студентів педагогічних спеціальностей вищих закладів освіти, керівників шкіл, педагогів.- К.: Знання,1998.-50с. -3,63 авт. арк.
2. Методические рекомендации по организации и содержанию педагогической практики студентов IV- V курсов / Сост. И.В Соколова, И.В Витмаер. – Мариуполь: МГИ ДонГу, 1997.-37 с. – 2,2 авт. арк. (авторських- 1,1 арк).
Наукові статті:
3. Соколова І.В. Управління виховним процесом в структурній моделі інституту кураторів у вузі // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Професійна освіта та мистецтвознавство.- К.: ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”.- 1998. – С.61-65.- 0,21 авт.арк.
4. Соколова І.В. Інститут кураторів у вузі // Освіта і управління.- 1998.- № 4.- Т.2.-С.74-82.- 0,38 авт.арк.
5. Соколова І.В. Соціально-педагогічні ознаки сучасної академічної групи //Cоціалізація особистості: Міжкафедральний збірник наукових статей.- К.: НПУ.- 1999.- Випуск 1.- С.42-47.- 0,21 авт.арк.
6. Соколова І.В. Підготовка викладачів вищих навчальних закладів до виховної роботи на філологічних факультетах // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Підготовка кадрів для навчально-виховних закладів.- Х.: “Каравела”.- 1998. – С.12-15. – 0,2 авт. арк.
7. Соколова И.В. Психолого-педагогические, социальные условия эффективности развития и управления национальной системой воспитания в вузе // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Мистецтвознавство та теорія і практика освіти.- К.: ТОВ ”Міжнародна фінансова агенція”. – 1998. – С.45- 48.- 0,2 авт. арк.
8.Соколова І.В. Організація виховної роботи у вищих закладах освіти як соціальна та психолого-педагогічна проблема //Актуальні проблеми соціальної педагогіки і психології. Педагогіка і психологія : Зб.наук.праць.-Харків: Книж.видавництво “Каравела”.-1999.-№ 1.- С.59-65 – 0,25 авт.арк.
9.Соколова І.В. Порівняльна характеристика розвитку систем освіти України та
Греції в кінці XX століття // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції “Україна-Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва (м.Маріуполь,27-29 травня 1999 року)”.-Маріуполь: Маріупольський гуманітарний інститут.-1999.- Т.2.-С.151-154.- 0,2 авт.арк.
10.Соколова І.В. Підсумковий педагогічний аналіз виховної роботи у школі //Методичний вісник.- Маріуполь: МНМЦ.- 1998.-№ 1.- С. 20-22.- 0,1 авт. арк.
11.Соколова И.В. Новые подходы к воспитанию: деятельность освобожденных классных руководителей // Вестник научно-методического центра.- Мариуполь: ГНМЦ.-1994.- №2.-С.10-12.-0,1 авт. арк.

Соколова І.В. Організація виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04- теорія і методика професійної освіти.- Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 1999.
Дисертацiю присвячено проблемі організації позааудиторної виховної роботи на філологічних факультетах вищих закладів освіти, яка розглядається як суттєва складова освітнього процесу у вищій школі. Проаналізовано стан проблеми у соціальній та психолого-педагогічній літературі і в практичній діяльності вищих закладів освіти України;. виявлено та теоретично обгрунтовано компоненти системи позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти, організаційно-методичні умови підвищення ефективності позааудиторної виховної роботи на філологічних факультетах; розроблено, теоретично обгрунтовано організаційну структуру, зміст та функції діяльності суб’єктів управління позааудиторною виховною роботою у вищому закладі освіти; уточнено сутність понять: “виховна робота”, “позааудиторна виховна робота”, “організація позааудиторної виховної роботи”, “система позааудиторної виховної роботи”. У дисертації розкрито можливості використання інституту кураторів академічних груп у системі позааудиторної виховної роботи на основі оновлення змісту та форм його діяльності; обгрунтовано компоненти та функції діяльності на рівні академічної групи, а також зміст методичної підготови викладачів до організації позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти III та IV рівнів акредитації.. Експериментально перевірено ефективність діяльності кураторів на філологічних факультетах, а також результативність психолого-педагогічної підготовки викладачів до організації позааудиторної виховної роботи у вищих закладах освіти.
Ключові слова: виховна робота, позааудиторна виховна робота, організація позааудиторної виховної роботи, система позааудиторної виховної роботи у вищому закладі освіти, інститут кураторів, методична робота.

Соколова И.В. Организация воспитательной работы на филологических факультетах высших учебных заведений. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00. 04 – теория и методика профессионального образования. – Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1999.
Диссертация посвящена проблеме организации внеаудиторной воспитательной работы на филологических факультетах высших учебных заведений, которая рассматривается как существенная составная учебно-воспитательного процесса в высшей школе. Проанализировано состояние исследуемой проблемы в социальной и психолого-педагогической литературе и в практической деятельности высших учебных заведений Украины; выявлены и теоретически обоснованы компоненты системы внеаудиторной воспитательной работы в высших учебных заведениях, организационно-методические условия повышения эффективности внеаудиторной воспитательной работы на филологических факультетах; разработана, теоретически обоснована организационная структура, содержание и функции деятельности субъектов управления внеаудиторной воспитательной работой в высших учебных заведениях; уточнено содержание понятий: “воспитательная работа”, “внеаудиторная воспитательная работа”, “организация внеаудиторной воспитательной работы”, “система внеаудиторной воспитательной работы”. В диссертации рассмотрена возможность использования института кураторов академических групп в системе внеаудиторной воспитательной работы на основе обновленного содержания и форм его деятельности; обоснованы компоненты и функции деятельности кураторов академических груп, а также содержание методической подготовки преподавателей к организации внеаудиторной воспитательной работы в высших учебных заведениях III и IV уровней аккредитации. Экспериментально проверена эффективность деятельности института кураторов на филологических факультетах, а также результативность психолого-педагогической подготовки преподавателей к организации внеаудиторной воспитательной работы в высших учебных заведениях.
Ключевые слова: воспитательная работа, внеаудиторная воспитательная работа, организация внеаудиторной воспитательной работы, система внеаудиторной воспитательной работы в высшем учебном заведении, институт кураторов, методическая работа.

Sokolova I.V. The organisation of educational work at higher schools philological departments.- Manuscript.
The dissertation for conferring the Candidate Science (Pedagogical) Degree on speciality 13.00.04- theory and methods of vocational training. Institute of Pedagogics and Psychology of Vocational Training, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 1999.
The dissertation is devoted to the problem of the organisation of educational work at higher schools philological departments which is considered to be the important component of the teaching and educational process there. The thesis covers a wide range of problems referring to the national system of education in Ukraine. Development of content and forms of the younger generation upbringing in the former USSR and Ukraine is investigated. Peculiarities of the communist system of the educational work are disclosed. The author analyses the content of educational work and extra-curricular activities at higher educational establishments from 1917 till 1990. Peculiarities of modern Ukrainian system of education are emphasised. Тhe organisation of educational work at higher schools philological departments as the problem in the historical and pedagogical aspects of its development is analysed. The problem of educational work at higher schools is a complex one and a great deal is discussed among Ukrainian scientists. The thesis is focused on social, economic, organisational and management factors, which determine content and forms of educational work with students and the peculiarities of extra-curricular activities at the higher educational establishments nowadays. Touching upon the problem of methodological principles of education national system, the author name them: humanisation, democratisation, variations of forms and methods of education and younger generation upbringing as well as the scientific theoretical ground of modern pedagogical management.
A theoretical model of the educational work system and extra-curricular activities at higher schools is elaborated. Its components reflect analytical, organisational, communicative functions of teachers and curators. The theoretical and methodological definitions of “educational work”, “extra-curricular activities”, “the organisation of the educational work”, “the system of the educational work” at higher schools are substantiated. The thesis is focused on social, pedagogical, psychological, organisational factors which determine content and the organisation of educational work at the higher schools philological departments. It is asserted that the main tasks of teaching staff at higher schools are: to mould the character of the younger generation despite his (her) nationality; to acquire the younger generation social experience; to shape their world outlook. Conclusions are made about the possibility of the use of its modern forms nowadays.
The author has substantiated scientifically the components of the educational work system: management, subjective, content, processional, practical activities standards. Detailed analysis of a number of components influenced actively the system development is presented. The efficiency of functioning of the proposed model has been tested. The main functions of the educational work system are: integrating, managing and stimulating. Management is considered to be the aimed and recurring process, because of the functions the teachers and students are realised while organising extra-curricular activities at the higher schools. The main ones are: analysing, pedagogical conditions forecasting, planning, organising, controlling, co-ordinating, correcting. The thesis denotes considerable more attention to the problem of the educational work system managing, to be more exactly, to the functions of such objects as teachers, students etc.
It is determined that the institute of curators is considered to be the leading management structure in the educational work. system at the higher schools. Four positions of curators’ activity and communication with the group are described in the dissertation. The content and forms of the organisation of the educational work at the higher schools philological departments are determined as well. The peculiarities of extra-curricular activities are shown. Conclusions are made about the possibility of the use of different forms of extra-curricular activities at the higher schools. It is determined that some forms of extra-curricular activities arose students’ interest, give the opportunity to enlarge their knowledge of the surroundings, to develop students’ cognitive interests.
The proper methodical technologies of the training of personnel are elaborated. The necessity of the formation of curators’ basic knowledge is disputed. It’s emphasised in the investigation that the training system of curators foresees not only the methodological training but the psychological one. The content of teacher’s professional training and forms are determined as well. Scientifically substantiated methodical recommendations on the curators’ activity at higher school are suggested and tested. The methods of students’ groups investigations are worked out and tested. The main results are implemented in the system of higher schools and the teacher’s professional training. Conclusions are made about the efficiency of the proposed system of the educational work at the higher schools.
Key words are: educational work, extra-curricular activities, the organisation of educational work, the system of educational work at the higher schools, the institute of curators, the methodical work.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020