.

Оптимізація лікування хворих на виразкову хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця в умовах надлишку фторидів в оточуючому середовищі (авторефер

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 2317
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ПЕТРУШОВ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК [616.342-002.44+616.12-005.4]-08:615.916’16

Оптимізація лікування хворих на виразкову хворобу в поєднанні з
ішемічною хворобою серця в умовах надлишку фторидів в оточуючому
середовищі

14.01.02 – внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України, м. Полтава.

Науковий керівник:

доктор медичних наук Расін Михайло Сахнович, Українська медична
стоматологічна академія МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб
з доглядом за хворими.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Буглак Микола Полікарпович, Кримський державний
медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, професор
кафедри терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Опарін Анатолій Георгієвич, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
терапії і клінічної фармакології.

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

кафедра госпітальної терапії № 1 та профпатології, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться “24” вересня 2004 р. о 1200 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському
державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України
(95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м.
Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий “12” серпня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
О.А. Хренов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виразкова хвороба (ВХ) шлунка і дванадцятипалої кишки
(ДПК) є одним із найбільш поширених захворювань органів травлення: на ВХ
в Україні страждає 6-16 % всього населення (Голубчиков М.В., 2000;
Філіппов Ю.О., Шмигель З.М., 2003). У клініці застосовують велику
кількість ефективних лікарських засобів для лікування ВХ, проте частота
ускладнень цього захворювання та показники смертності залишаються досить
високими (Свинцицький А.С. та співавт., 2000, Шептулин А.А., 2003). За
даними ВООЗ, близько 5,5 % хворих на ВХ стають внаслідок цього
захворювання інвалідами (Велигатский Н.Н. и соавт., 1996)

Доведено, що у розвитку 90 – 95 % випадків ВХ ДПК провідну роль відіграє
Helicobacter pylory (Нр) (Бабак О.Я., 2003; Передерій В.Г. та співавт.,
2003; Morini S. еt al., 2001). Проте, існують і інші чинники, які
сприяють розвитку хвороби або проявленню патогенних властивостей Нр.
Такими чинниками патогенезу можуть бути: спадкова схильність, стреси,
порушення мікроциркуляції (МЦ) і реологічних властивостей крові як
генералізованого характеру, так і в слизовій оболонці шлунково-кишкового
тракту (ШКТ), а також підвищення інтенсивності перекисного окислення
ліпідів (ПОЛ) та зниження антиоксидантного захисту (АОЗ) (Коломієць М.Ю
та співавт, 1997; Опарін А.Г та співавт., 2001; Ивашкин В.Т. и соавт.,
2002). Разом з тим, критерієм обтяження перебігу ВХ є фонова патологія,
зокрема захворювання серцево-судинної системи (ССС) (Волошина Л.О.,
1999; Зак М.Ю., 2003). Найбільш розповсюдженою патологією ССС, яка може
супроводжувати перебіг ВХ, є ішемічна хвороба серця (ІХС). Серед усієї
поєднаної патології внутрішніх органів дорослого населення більшість (52
%) припадає на ВХ в поєднанні з ІХС (Логинов А.С. и соавт., 1998).

В багатьох, переважно східних та південних, регіонах України, в тому
числі в Полтавській області, де водопостачання іде з Бучакського
водоносного горизонту, зафіксований підвищений вміст фторидів у
артезіанській питній воді (Югов В.К. и соавт., 2000)

Фтор, діючи на ферменти клітин, викликає вторинні зміни: порушення
активності ферментів, структури і функціонування мембран, тонусу
гладком’язових клітин, крім того, підвищує інтенсивність процесів
перекисного окислення ліпідів та знижує антиоксидантний захист, погіршує
енергетичний метаболізм тканин шлунково-кишкового тракту (Артамонова
В.Г. и соавт., 1996; Міщенко А.В., 2001; Bhatnagar M. еt al., 2002).

Таким чином, виникає необхідність поглибленого вивчення особливостей
клінічного перебігу, змін показників МЦ і реологічних властивостей
крові, стану ПОЛ та АОЗ у хворих на ВХ в поєднанні з ІХС в умовах
надлишку фторидів у довкіллі та результатів їх корекції під впливом
комплексної терапії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом міжкафедральної (включаючи кафедру внутрішніх хвороб
з доглядом за хворими) науково-дослідної роботи Української медичної
стоматологічної академії МОЗ України (м. Полтава) “Запальні та
незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом
екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних факторів.
Стан гемо-гомеостазу, гемодинаміки при застосуванні традиційних та
нетрадиційних засобів лікування” (№ держреєстрації 0198 U000134).

Мета дослідження: науково обґрунтувати доцільність застосування та
оцінити клінічну ефективність регуляторів метаболізму і антиоксидантів у
комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки
в поєднанні з ішемічною хворобою серця в умовах надлишку фторидів у
довкіллі після проведеної ерадикації Helicobacter pylory.

Завдання дослідження:

1. Визначити рівень вмісту фтору в крові та сечі хворих на виразкову
хворобу дванадцятипалої кишки в поєднанні з ішемічною хворобою серця в
залежності від проживання в умовах надлишку фторидів у питній воді.

2. Вивчити вплив супутньої ішемічної хвороби серця на особливості
клінічного перебігу виразкової хвороби, патогістологічних змін слизової
оболонки гастродуоденальної зони, показників мікроциркуляції та
в’язкості крові, стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного
захисту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з надлишком
фторидів в організмі.

3. Дослідити вплив надлишку фторидів в організмі на особливості
клінічної картини, патогістологічних змін слизової гастродуоденальної
зони, показників мікроциркуляції та в’язкості крові, стану перекисного
окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у хворих на виразкову
хворобу дванадцятипалої кишки в поєднанні з ішемічною хворобою серця.

4. Обґрунтувати застосування стимулятора метаболічних процесів
мілдронату та антиоксидантного вітамінного комплексу “Тріовіт” з метою
корекції змін мікроциркуляції, в’язкості крові, стану перекисного
окислення ліпідів та антиоксидантного захисту хворих на виразкову
хворобу дванадцятипалої кишки на фоні ішемічної хвороби серця в умовах
надлишку фторидів.

5. Оцінити клінічну ефективність використання стимулятора метаболічних
процесів мілдронату та антиоксидантного вітамінного комплексу “Тріовіт”
у лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в
поєднанні з ішемічною хворобою серця в умовах надлишку фторидів у
довкіллі на фоні антихелікобактерної та антиангінальної терапії.

Об’єкт дослідження: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки в поєднанні
з ішемічною хворобою серця в умовах надлишку фторидів в оточуючому
середовищі.

Предмет дослідження: особливості патогенезу виразкової хвороби на фоні
ішемічної хвороби серця в умовах надлишку фторидів в оточуючому
середовищі, вплив регулятора метаболічних процесів мілдронату та
антиоксидантного вітамінного комплексу “Тріовіт” на клінічний перебіг
захворювання.

Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, морфологічні,
інструментальні.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексу сучасних
методів досліджень вивчені клініко-біохімічні особливості перебігу
виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у хворих на ішемічну хворобу
серця в умовах надлишку фторидів в оточуючому середовищі.

Вперше встановлений вплив надлишку фторидів на особливості клінічного
перебігу, зміни показників стану мікроциркуляції, в’язкості крові,
перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих на
виразкову хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця .

Виявлені фторзалежні особливості порушень морфологічної картини слизової
оболонки гастродуоденальної зони у хворих на виразкову хворобу
дванадцятипалої кишки в поєднанні з ішемічною хворобою серця, які
мешкають в умовах надлишку фторидів.

Доведено обтяження клінічних проявів виразкової хвороби дванадцятипалої
кишки при наявності супутньої ішемічної хвороби серця в умовах надлишку
фторидів та при наявності надлишку фторидів у хворих на виразкову
хворобу дванадцятипалої кишки на фоні ішемічної хвороби серця.

Дане патофізиологічне обґрунтування доцільності використання мілдронату
та антиоксидантного вітамінного комплексу “Тріовіт” в терапії виразкової
хвороби дванадцятипалої кишки у поєднанні з ішемічною хворобою серця в
умовах надлишку фторидів на етапі після ерадикації Helicobacter pylory.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати
дослідження доводять, що наявність супутньої ішемічної хвороби серця у
хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з надлишком фторидів в
організмі та наявність надлишку фторидів у хворих на виразкову хворобу в
поєднанні з ішемічною хворобою серця веде до більш тяжкого перебігу
захворювання за рахунок фторзалежних порушень мікроциркуляції, в’язкості
крові, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту.

Доведена клінічна ефективність та патогенетична обґрунтованість
застосування препаратів мілдронат та “Тріовіт” для корекції порушень
мікроциркуляції, в’язкості крові, перекисного окислення ліпідів та
антиоксидантного захисту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої
кишки в поєднанні з ішемічною хворобою серця в умовах надлишку фторидів
на етапі після ерадикації Helicobacter pylory.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати проведеного
дослідження впроваджені у клінічну практику першої міської клінічної
лікарні (м. Полтава), першої міської лікарні (м. Кременчук), третьої
міської лікарні (м. Кременчук), Полтавської центральної районної лікарні
(м. Полтава) та Великобагачанської центральної районної лікарні (м.
Велика Багачка Полтавської області).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений
патентно-інформаційний пошук, аналіз джерел літератури з даної теми,
здійснені відбір, обстеження та лікування хворих з наступним контролем
за його ефективністю. Автором виконані математична обробка та науковий
аналіз одержаних результатів, сформульовані основні положення, висновки
та практичні рекомендації. Авторські права дисертанта захищені двома
патентами України на винахід.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися
на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасна
гастроентерологія” (Дніпропетровськ, 2003); міській науково-практичній
конференції лікарів терапевтичного профілю “Сучасні проблеми
гастроентерології” (Полтава, 2003); міській науково-практичній
конференції лікарів терапевтичного профілю “Сучасні проблеми
кардіології” (Полтава, 2003); Всеукраїнській науково-практичній
конференції студентів, молодих вчених та лікарів-інтернів “Актуальні
питання взаємозв’язку патології внутрішніх органів і зубо-щелепної
системи та слизової оболонки ротової порожнини” (Полтава, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових
праць, з них 4 статті у рекомендованих ВАК України наукових виданнях.
Отримані 2 патенти України на винаходи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках
друкованого тексту, ілюстрована 20 таблицями, 9 малюнками та 19
фотографіями. Дисертація складається з переліку умовних скорочень,
вступу, огляду літератури, характеристики матеріалу та методів
дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій
та списку використаних джерел літератури, що містить 308 наукових робіт

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі
завдань, нами було обстежено 124 хворих, які були розподілені на три
групи. До І групи увійшли 45 хворих, які страждали на ВХ ДПК, не мали
клінічних проявів ІХС та мешкали в регіонах з надлишком фторидів в
питній воді (райони Полтавської області, де вміст фторидів підвищений до
2,0 – 5,0 мг/л). ІІ групу хворих складали 47 хворих на ВХ ДПК в
поєднанні з ІХС з регіонів, де питна вода не містила надлишку фторидів
(місто Полтава, де вміст фторидів в питній воді не перевищує 1,5 мг/л).
До ІІІ групи увійшли 32 хворих на ВХ ДПК в поєднанні з ІХС, які мешкали
в регіонах з надлишком фторидів в питній воді. Серед обстежених хворих
чоловіків було 84 (67,7 %), жінок – 40 (32,3 %), середній вік хворих
складав 54,9 ± 1,4 років. Концентрація фтору в питній воді різних
регіонів визначалася за даними досліджень Полтавської районної та
обласної санітарно-епідеміологічних станцій. Для встановлення
адекватності біохімічних та мікроциркуляторних показників обстежена 31
здорова особа у віці 49,3 ± 1,2 років.

Діагноз ВХ ДПК верифікували за даними фіброгастродуоденоскопії. Діагноз
ІХС визначався на основі клінічних, лабораторних та інструментальних
даних, які були одержані при обстеженні хворих. Нозологічна форма ІХС
визначалася згідно з класифікацією ВООЗ.

Всі 79 хворих ІІ та ІІІ груп страждали на стенокардію напруги 1-3
функціональних класів, яку діагностували за критеріями ВООЗ. Серед інших
форм ІХС також зустрічалися: післяінфарктний кардіосклероз – у 10 (12,7
%) хворих, порушення ритму у вигляді блокад серця – у 13 (16,5 %)
хворих, порушення ритму серця у вигляді мерехтіння передсердь або
екстрасистолій – у 12 (15,2 %) хворих , недостатність кровообігу 1-2
функціональних класів за класифікацією Нью-Йоркської Кардіологічної
Асоціації (NYHA) – у 44 (55,7 %) хворих. Хворі з важкою недостатністю
кровообігу 3-4 функціональних класів та високими показниками
артеріального тиску в дослідження не включалися.

Інфікування Нр визначалося за допомогою методів імуноферментного аналізу
вмісту специфічних імуноглобулінів класів М, А, G до антигенів цього
мікроорганізму за допомогою діагностичної імуноферментної тест-системи
“ХеликоБест-антитела” (Новосибірськ, Росія), швидкого уреазного тесту з
використанням набору “Біоптатний уреазний тест” (Український НДІ
гастроентерології, Дніпропетровськ, Україна), та гістологічного
дослідження слизової оболонки шлунка

Виразкова хвороба асоційована з Нр була виявлена у 42 (93,3 %) хворих І
групи, 39 (83 %) – ІІ групи та 27 (84,3 %) хворих ІІІ групи. Всі хворі з
виявленою хелікобактерною інфекцією ІІ та ІІІ груп були поділені кожна
на дві підгрупи. Хворі підгруп ІІА та ІІІА отримували традиційну
антихелікобактерну та антиангінальну терапію. Хворі підгруп ІІБ і ІІІБ,
крім традиційної терапії, додатково отримували регулятор метаболічних
процесів мілдронат та антиоксидантний вітамінний комплекс “Тріовіт”.

Клінічне обстеження хворих з урахуванням суб’єктивних та об’єктивних
даних складалося зі збору скарг, вивчення особливостей анамнезу та
об’єктивного обстеження хворих. Лабораторне дослідження хворих включало
загальноклінічні аналізи крові та сечі, визначення рівня глюкози в крові
та сечі, біохімічний аналіз крові з визначенням фракцій білірубіну,
залишкового азоту, концентрації електролітів крові. Інструментальне
обстеження складалося з електрокардіографії та фіброгастродуоденоскопії.

Показники мікроциркуляції у хворих визначали за допомогою мікроскопії
судин бульбарної кон’юнктиви. Бульбарну капіляроскопію проводили за
допомогою капіляроскопу типу М 70-А, фотокамери “Зеніт”,
електроімпульсного спалаху “Луч – 70”. Оцінку результатів проводили за
системою критеріїв Л.Т.Малої і співавт., 1977.

Якісний аналіз капіляроскопічної картини бульбарної кон’юнктиви
проводили за наступними показниками судинних змін: співвідношення
діаметрів артеріол та відповідних венул, меандрична звивистість,
нерівномірність калібру, венулярні саккуляції, судинні клубочки,
мікроаневризми, сіткоподібна структура судин, артеріоло-венулярні
анастомози, зміна кількості функціонуючих капілярів. Позасудинні зміни
оцінювалися за наявністю периваскулярного набряку та крововиливів,
внутрішньосудинні – мікротромбів та сладж-феномену. Кількісна оцінка
являла собою кон’юнктивальний показник (КП) – суму балів при максимально
можливій кількості – 37.

В’язкість крові визначали за допомогою ротаційного віскозиметру
Захарченка В.Н. з вільно плаваючими циліндрами, де обертання забезпечує
передаточна рідина з постійною в’язкістю. Розрахунки показників
в’язкості крові проводили в залежності від швидкості обертання роторної
насадки, що через передаточну рідину передає обертання внутрішньому
циліндру, який вільно плаває в невеликій кількості досліджуваної крові.
Напруження зсуву у віскозиметрі, який ми використовували, знаходилося в
діапазоні від 0,7 дін/см2 до 5,0 дін/см2. При напруженнях зсуву 0,7, 1,0
та 1,3 дін/см2 уявна в’язкість крові характеризує стан її текучості на
рівні мікроциркуляторного русла. Напруження зсуву 1,7 та 2,7 дін/см2
характеризує кровоток у судинах середнього калібру. При напруженнях
зсуву 3,4, 4,3, 5,0 дін/см2 уявна в’язкість крові характеризує стан
кровообігу на рівні великих судин (Казаков Ю.М., 1983).

Вміст фтору в сечі визначали потенціометричним методом за Головановою
Л.А. (Голованова Л.А., 1977) за допомогою фторселективного електроду
“Вольта – 3000” та з використанням буферу, що регулює загальну іонну
силу розчину. Вміст фтору в крові визначався за методикою Цебржинського
О.І. (ЦебржинскийО.И., 1993).

Хворим проводилося визначення вмісту ?- та пре-?-ліпопротеїдів у
сироватці, рівень ПОЛ оцінювався за вмістом в крові хворих малонового
діальдегіду (МДА), дієнових кон’югатів, рівнем спонтанного гемолізу
еритроцитів. Антиоксидантний захист оцінювався за приростом концентрації
МДА при півторагодинній інкубації в прооксидантному залізоаскорбатному
буферному розчині, а також за активністю ферментів антиоксидантного
захисту: супероксиддисмутази, каталази та церулоплазміну, які
визначалися загальноприйнятими методиками (Кайдашев І.П. та співавт.,
1997).

Морфологічні зміни слизової оболонки (СО) гастродуоденальної зони у
хворих вивчали на парафінових зрізах слизової оболонки, які фарбували
гематоксиліном-еозином, пікрофуксином за методом Ван-Гізона та Гімза без
диференціювання. Оцінювали особливості патогістологічних змін СО
гастродуоденальної зони: переважання процесів атрофії, гіперплазії або
метаплазії слизової, наявність та ступінь обсіменіння Нр.

Статистичну обробку отриманих даних виконували на персональному
комп’ютері AMD K-6 з визначенням вірогідних меж досліджуваних ознак.
Достовірність різниці між параметричними показниками обчислювали з
використанням критерію Стьюдента, між непараметричними показниками – за
допомогою критерію ?2 з оцінкою за точним методом Фішера. Достовірним
вважався результат, де імовірність похибки різниці показників – р –
менше 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення.

При дослідженні вмісту фтору у хворих І групи концентрація фтору в крові
складала 0,45 ± 0,03 мг/л, в сечі – 7,57 ± 0,52 мг/л, у хворих ІІ групи
концентрація фтору в крові – 0,14 ± 0,02 мг/л, в сечі – 2,11 ± 0,22
мг/л, в ІІІ групі концентрація в крові – 0,47 ± 0,04 мг/л, в сечі – 7,64
± 0,69 мг/л. Отже, у хворих з регіонів з надлишком фторидів в оточуючому
середовищі відмічене достовірне підвищення вмісту цього галогену в крові
у 3 рази (р ?Eoea : j l n ?n ” – Ae AE xz TH a T Z   ¦ ????$?лазміну в крові хворих ІІІ групи порівняно з аналогічним показником ІІ групи може бути наслідком інгібування цих антиоксидантних ферментів іоном фтору. При дослідженні концентрації ?- та пре-?-ліпопротеїдів виявлене її достовірне підвищення в крові хворих ІІ групи порівняно зі здоровими особами на 65 % (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020