МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КІПЕНЬ Наталія Іванівна

УДК 616.311.2-002-08-039.71-086.13/14-053.7

Удосконалення методів первинної та вторинної профілактики
генералізованого гінгівиту в студентської молоді

14.01.22 – стоматологія

АВТРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України (ректор – доктор медичних наук, професор, академік АМН України,
заслужений діяч науки і техніки України, Дзяк Георгій Вікторович).

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Мащенко Ігор Сергійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Офіційни опоненти:

доктор медичних наук, професор Тарасенко Лідія Мусіївна, Українська
медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувачка кафедри
біохімії

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович,
Національний медичний університет ім.. О.О. Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист дисертації відбудеться “18” травня 2005р. об 11-30 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській
медичній стоматологічній академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23)

Автореферат розісланий “8” квітня 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Дев’яткина Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запальні захворювання пародонту займають особливе
місце серед стоматологічних захворювань, що пов’язане з широким
розповсюдження їх серед населення. Виникнувши у молодому віці, вони
призводять не тільки до швидкої втрати значної кількості зубів, але й
впливають на здоров’я всього організму.

Згідно епідеміологічним даним, патологією пародонту, що найчастіше
зустрічається у молодому віці, є гінгівіт, про що свідчать численні
дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів (Косенко К.М., 1994;
Косоверов Ю.Е., Запорожец Н.Н., 2002; Beck J.D., Slade G.D., 1996;
Hujoel P.P. et al., 2003).

Існує думка про провідну роль місцевих чинників у виникненні запальних
захворювань пародонту: патогенної флори і мікробної бляшки, різних видів
порушення рівноваги артикуляції, змін місцевої імунологічної ситуації
(Мащенко І.С., 1996, 2002; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Цепов
Л.M, Николаев А.И., 2001; Л.А. Дмитриева, 2001; Genco R.G, 1994).

До теперішнього часу найменш вивчений вплив психоемоційних порушень як
чинника ризику у виникненні і розвитку генералізованого катарального
гінгівіту у студентів, а також динаміка цих процесів на фоні
лікувально-профілактичних заходів, що проводяться. Можливо припустити,
що постійне психоемоційне напруження, як наслідок надмірних учбових
навантажень, часте порушення режиму праці та відпочинку, соціальні
негаразди призводять до зриву процесів адаптації, що не може не
позначатися на особливостях проявів генералізованого катарального
гінгівіту (Сауткин М.Ф., Ионова Т.В., 1991; Юматов Е.А. и соавт. 2001;
Кундиев Ю.І. с соавт., 2002; Спицин А.В., 2002; Барабаш И.А. и соавт.,
2003).

У зв’язку з цим виникає необхідність глибокого аналізу причин виникнення
генералізованого катарального гінгівіту у студентів і встановлення
провідних чинників ризику, які визначають розвиток і клінічні
особливості перебігу захворювання.

Особлива увага має бути приділена емоційно-особистісним реакціям, які
можуть формуватися в студентів у процесі навчання (Кудрявцева Т.Н. и
соавт., 1998; Горбач Н.А. и соавт., 2003; Лобанов С.П., Студнеева Г.И.,
2003).

Акцент у вирішенні проблеми генералізованого катарального гінгівіту в
студентів повинен бути різко зміщений на профілактику. Це вимагає
виявлення доклінічних стадій захворювання, розробки нових методичних
підходів до проведення заходів щодо первинної та вторинної
профілактики (Данилевский Н.Ф., 1989; Грудянов А.И., 1995; Хоменко
Л.О. з співавт., 1998; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко
И.С., 2002). Особливого значення набувають дослідження, що стосуються
вибору методів і засобів профілактики, спрямованих на ослаблення або
ліквідацію патогенних чинників, які сприяють виникненню і розвитку
захворювання. Саме в такому контексті ця проблема ніколи не ставилася і
не розв’язувалася.

Таким чином, актуальність даного дослідження визначається необхідністю
виявлення найбільш значущих імунологічних і психоемоційних факторів
ризику розвитку генералізованого катарального гінгівіту у студентів і
відсутністю відомостей по їх корекції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової наукової теми кафедр терапевтичної
стоматології і стоматології дитячого віку з курсом інтернатури
Дніпропетровської державної медичної академії “Розробка і удосконалення
методів діагностики і етіопатогенетичного лікування запальних
захворювань пародонту, карієсу зубів і його ускладнень”, шифр №
0100V0023. Автор був безпосереднім виконавцем фрагменту НДР.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження — підвищити
ефективність профілактики і лікування генералізованого катарального
гінгівіту у студентів на основі патогенетичного обґрунтування
використання засобів корекції психоемоційного і імунного статусу.

Мета дослідження досягалась рішенням наступних завдань:

Оцінити особливості психоемоційного статусу студентів, хворих на
генералізований катаральний гінгівіт, за допомогою адаптованих
опитувальників.

Вивчити особливості перебігу генералізованого катарального гінгівіту у
студентів з психоемоційними порушеннями.

Виявити взаємозв’язок психоемоційних порушень з змінами імунного статусу
у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт.

Розробити комплексний метод лікування генералізованого катарального
гінгівіту у студентів з урахуванням індивідуальних особливостей
психоемоційного статусу та змін у імунному статусі.

Оцінити клініко-лабораторну ефективність застосованих диференційованих
комплексів профілактичних і лікувальних заходів у студентів при
генералізованому катаральному гінгівіті.

Об’єкт дослідження – психоемоційні і імунологічні порушення у студентів
з інтактним пародонтом і студентів, хворих на генералізований
катаральний гінгівіт.

Предмет дослідження – корекція психоемоційних і імунологічних порушень,
комплексне лікування і профілактика генералізованого катарального
гінгівіту із застосуванням препаратів “Бемітіл” і “Циклоферон”.

Методи дослідження – клінічні, психологічні і імунологічні методи
обстеження студентів з інтактним пародонтом і студентів, хворих на
генералізований катаральний гінгівіт, для оцінки ефективності
запропонованих нами профілактичних і лікувальних заходів;
рентгенологічний і математико-статистичний – для об’єктивізації і
аналізу одержаних результатів клініко-лабораторних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене комплексне
вивчення психоемоційного і імунологічного статусу у студентів з
інтактним пародонтом і студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт. Встановлено, що у студентів на етапі адаптації до інтенсивного
навчального процесу і зміни побутових умов можуть формуватися
психосоматичні розлади.

Вперше доведено, що психоемоційні порушення у студентів сприяють
розвитку значного місцевого дефіциту неспецифічних гуморальних і
клітинних факторів захисту і збільшенню кількості осіб з активним
перебігом генералізованого катарального гінгівіту. При цьому принципове
значення має встановлена закономірність, що для студентів з хронічним
перебігом запального процесу в ясенних тканинах характерний адаптивний
тип реагування, відсутність психоемоційних порушень.

Вперше показана можливість виділення на доклінічному рівні груп ризику
виникнення запального процесу в тканинах пародонта і груп з її ранніми
активними проявами на основі виявлення ознак дезадаптації до хронічного
психоемоційного напруження.

Для студентів з виявленими різними клініко-патогенетичними варіантами
генералізованого катарального гінгівіту науково обґрунтовані, розроблені
і апробовані методи удосконалення первинної та вторинної профілактики
захворювання. Встановлена висока ефективність застосування бемітіла в
комплексній терапії для лікування генералізованого катарального
гінгівіту у осіб з психоемоційними порушеннями.

Практичне значення одержаних результатів. Визначений контингент
студентів, які потребують оцінки їх психоемоційного та імунного стану.

Розроблений комплекс для виявлення дезадаптації до хронічного
психоемоційного напруження у студентів, що дозволяє своєчасно, на
початковому етапі профілактичних і лікувальних заходів корегувати методи
первинної та вторинної профілактики генералізованого катарального
гінгівіту і підвищити їх ефективність. Розроблені диференційовані
профілактичні програми в умовах стоматологічного прийому.

Доведена доцільність і ефективність застосування у лікуванні студентів,
хворих на генералізований катаральний гінгівіт, корекції психоемоційного
напруження. Для цих цілей рекомендований фармакологічний засіб бемітіл,
обґрунтовані оптимальні його терапевтичні дози, тривалість необхідного
курсу лікування для усунення психоемоційного напруження.

Запропоновані нами способи раннього виявлення, профілактики і лікування
генералізованого катарального гінгівіту впроваджені в клінічну практику
Дніпропетровської обласної стоматологічної поліклініки, стоматологічних
поліклінік №3, студентської поліклініки №18 м. Дніпропетровська,
стоматологічної поліклініки №1 м.  Кривого Рогу.

Результати роботи використовуються в практичній діяльності і навчальному
процесі кафедри терапевтичної стоматології і кафедри дитячої
стоматології з курсом інтернатури Дніпропетровської державної медичної
академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням, виконана на базі кафедри терапевтичної стоматології (зав.
кафедрою – д.мед.н., професор І.С.  Мащенко), центральної
науково-дослідної лабораторії (директор – д.мед.н., професор О.Л.
Дроздов) Дніпропетровської державної медичної академії і
Дніпропетровської студентської поліклініки.

Здобувачем самостійно проведені патентний пошук, аналіз літератури по
проблемі, що вивчається, набір контингенту, здійснені клінічне
обстеження, профілактичні і лікувальні заходи, психологічні і
імунологічні дослідження, сформульовані всі положення, висновки,
проведена статистична обробка одержаних результатів. З участю наукового
керівника і консультантів визначений вибір напрямку досліджень,
сформульовані цілі і задачі, підібрані психотропні та імунотропні
препарати.

Лабораторні дослідження виконані спільно із співробітниками центральної
науково-дослідної лабораторії і кафедри психіатрії, загальної та
медичної психології Дніпропетровської державної медичної академії.

У наукових статтях, які опубліковані в співавторстві, особистий внесок
здобувача складає близько 80 відсотків від загального обсягу викладеного
матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях,
присвячених 40-річчю стоматологічного факультету Дніпропетровської
медичної академії (Дніпропетровськ, 2003), пам’яті професора Н.А.Кодоли
і 40-річчю кафедри терапевтичної стоматології стоматологічного інституту
Київського університету постдипломної освіти лікарів (Київ, 2003), II
з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004). Дисертаційна робота
апробована на міжкафедральній нараді з участю колективів кафедр
терапевтичної, дитячої і хірургічної стоматології Дніпропетровської
державної медичної академії і кафедри стоматології Дніпропетровського
медичного інституту народної медицини (Дніпропетровськ, 2004), а також
на засіданні апробаційної ради № 2 “Стоматологія” при Українській
медичній стоматологічній академії (Полтава, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 6 наукових роботах, з
них 4 в журналах, ліцензованих ВАК України (3 виконані самостійно).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках
комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису
об’єктів і методів дослідження, двох розділів результатів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаної літератури, якій містить 209 джерел (155 кирилицею
і 54 латиницею). Фактичні дані наведені у 20 таблицях, ілюстровані 7
рисунками та 5 ортопантомограмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та
вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплексне клінічне,
психологічне та імунологічне обстеження 158 студентів –добровольців,
віком від 17 до 24 років. У дослідженнях взяли участь 30 студентів із
інтактним пародонтом, 64 студента, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт із хронічним перебігом захворювання та 64 студента, хворих на
генералізований катаральний гінгівіт із загостреним перебігом
захворювання.

Обстеження студентів починали зі збору скарг, анамнезу захворювання,
анамнезу життя, оцінки загальносоматичного стану. Гігієнічний стан
порожнини рота оцінювали за допомогою гігієнічного індексу
Green-Vermillion (1964). Стан тканин пародонту оцінювали з використанням
клінічних та параклінічних методів дослідження. Клінічний стан тканин
пародонту вивчали за наявністю гіперемії, набряку, кровотечі ясен,
пародонтальних кишень. Патологічні зміни реєстрували за допомогою
папілярно-маргінально-альвеолярного (РМА) індексу (S. Parma, 1960),
папілярного індексу кровотечі за Muhlemann, Son (1971), проби Писарева
– Шиллера (1989). Для оцінки ступеня деструкції кісткової тканини
альвеолярного відростка та уточнення діагнозу проводили рентгенологічне
дослідження.

Діагностику здійснювали відповідно до класифікаційних критеріїв
систематики хвороб пародонта І.С. Мащенко (2000).

Стан місцевого імунітету визначали за рівнем вмісту SIgA, IgG, IgM в
змішаній нестимульованій ротовій рідині за методикою Manchini et al.
(1976) з використанням моноспеціфічних антисироваток. Вивчення
фагоцитарної активності нейтрофільних лейкоцитів капілярної ясеневої
крові проводилося з використанням методики Д.І. Маянського (1988) за
показниками фагоцитарного числа, активності фагоцитозу та фагоцитарного
індексу. Для дослідження стану клітинного імунітету використовували
метод непрямої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл
серій ICO-90, ICO-86, ICO-31, ICO-12, враховували кількість Т-лімфоцитів
(СД3+), їх субпопуляцій (Т-хелперів — СД4+; Т-суперсорів — СД8+) та
В-лімфоцитів (СД22 +).

Психологічне тестування проводили з використанням шкали реактивної і
особистісної тривожності Спілбергера – Ханіна (1982) та шкали депресії
Бека(1961), теста М. Люшера (1900). Підбір методів психологічного
тестування здійснено з консультативною допомогою завідуючої кафедрою
психіатрії, загальної та медичної психології Дніпропетровської державної
медичної академії д. мед. н. професора Спіріної І.Д.

Схеми комплексної профілактики та лікування студентів, хворих на
генералізований катаральний гінгівіт. Основний принцип профілактики та
лікування генералізованого катарального гінгівіту у студентів передбачав
максимально індивідуальний підхід залежно від виявлених клінічних,
психологічних і імунологічних показників у конкретної особи.

У контрольній групі (студенти з інтактним пародонтом) поряд із
проведенням професійної гігієни порожнини рота залежно від виявлених
факторів ризику виникнення генералізованого катарального гінгівіту, як
профілактичні засоби диференційовано використовували комплекси
препаратів. Особам із установленим підвищенням рівнів тривожності та
тенденцією до формування депресивного стану призначали таблетки
валеріани у комплексі з призначенням полівітамінних препаратів, особам з
виявленим імунодефіцитом ? циклоферон у комплексі з призначенням
полівітамінних препаратів.

Залежно від особливостей емоційно-особистісної сфери та проведеного
методу комплексної терапії генералізованого катарального гінгівіту
досліджувані студенти були розподілені на три групи.

I групу склали 36 студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт, не асоційований з психоемоційними порушеннями. Комплексне
лікування в даній групі включало проведення професійної гігієни
порожнини рота, застосування місцевої антибактеріальної і
протизапальної терапії (0,02 % розчин хлоргексидина, паста “Парагель”),
корекцію порушень імунного статусу (циклоферон по 2мл 1 раз на добу на
1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17,20,23,26 і 29 дні курсу лікування),
призначення полівітамінних препаратів (“Дуовіт” по 1 драже 2 рази на
добу, курс 1 місяць).

В II групу ввійшли 36 студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт, асоційований з психоемоційними порушеннями. Їм проводилося
комплексне лікування, аналогічне лікуванню проведеному студентам ?
групи.

III групу склали 36 студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт із виявленими психоемоційними порушеннями. Комплексне лікування
в даній групі включало проведення професійної гігієни порожнини рота,
застосування місцевої антибактеріальної і протизапальної терапії (0,02 %
розчин хлоргексидина, паста “Парагель”), корекцію психоемоційних та
імунних порушень із застосуванням бемітіла (по 250 мг 2 рази на добу,
курс 10 днів), що володіє актопротекторними, имуностимулируючими і
психокорегуючими властивостями, призначення полівітамінних препаратів
(“Дуовіт” по 1 драже 2 рази на добу, курс 1 місяць).

Математико-статистична обробка отриманих даних і їх графічне зображення
були виконані на комп’ютері PC Pentium. Дані проведених досліджень
обробляли методом варіаційної статистики з використанням критерію
Ст’юдента. Кореляційний аналіз отриманих даних проводили методом
обчислення простої лінійної кореляції Пірсона.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведене психологічне
обстеження на етапі скрінінга 158 студентів-добровольців дозволило
виявити наявність порушень емоційно-особистісної сфери у 82 (51,8%)
досліджуваних. При подальшому аналізі даних клініко-лабораторних
досліджень отримані переконливі підтвердження, що свідчать про вплив
індивідуальних психологічних особливостей на стан тканин пародонту.

Важливо, що у 88,1 % студентів із інтактним пародонтом були відсутні
психоемоційні порушення і лише в 11,9 % виявлений адаптаційний тип
емоційно-особистісного реагування (рівень реактивної та особистісної
тривожності відповідав середньому рівню).

У результаті дослідження за допомогою шкали Спілбергера-Ханіна
достовірне підвищення показників особистісної і реактивної тривожності,
у порівнянні з особами з інтактним пародонтом, виявлене у 24 (37,5 %)
студентів хворих на генералізований катаральний гінгівіт із хронічним
перебігом захворювання. Серед студентів, хворих на генералізований
катаральний гінгівіт із загостреним перебігом захворювання, достовірне
підвищення показників особистісної і реактивної тривожності виявлене у
58 (90,6 %) осіб. (табл. 1).

Наявність помірного рівня депресії, з використанням шкали Бека,
зареєстровано тільки у студентів, хворих на генералізований катаральний
гінгівіт із загостреним перебігом захворювання. У студентів із
хронічним перебігом генералізованого катарального гінгівіту встановлена
лише тенденція до формування депресивних розладів.

Таблиця 1

Показники рівнів тривожності і депресії у студентів

із різним станом тканин пародонту

Стан тканин пародонту Середні показники тривожності і депресії

особистісної тривожності

реактивної тривожності

депресії

Інтактний пародонт

(n=30) 25,8 ± 3,0 24,8 ± 2,8 3,1 ± 1,8

Хронічний перебіг гінгівіту

(n=64) 28,3 ± 3,9 32,0 ± 3,3* 5,2 ± 1,4*

Загострений перебіг гінгівіту (n=64) 39,6 ± 3,4*** 45,0 ± 4,2*** 12,6 ±
2,6***

Примітки:

1. * — вірогідно відносно осіб із інтактним пародонтом (р < 0,05); 2. ** - вірогідно відносно осіб із хронічним перебігом захворювання (р < 0,05). При проведенні дослідження з використанням тесту Люшера у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт із загостреним перебігом захворювання, фрустрація відмічена в 58,9 % випадках. Нами встановлено, що студенти, хворі на генералізований катаральний гінгівіт із хронічним перебігом захворювання, можуть бути коректно розділені на дві підгрупи за ознакою особливостей рис особистості: без емоційно-особистісних порушень і з наявністю психоемоційних порушень. Динамічне спостереження за останніми підтвердило, що виникла у них психологічна дезадаптація до хронічного психоемоційного напруження сприяла, в подальшому, формуванню активного запального процесу в яснах. Як витікає з представлених даних, одним із факторів, що впливають на клінічний перебіг генералізованого катарального гінгівіту у студентів, є наявність психоемоційних порушень. Наявність патогенетичного зв'язку між психопатологічними розладами й імунологічними порушеннями дозволила припустити, що реалізація впливу порушень емоційно-особистісної сфери на особливості клінічного перебігу генералізованого катарального гінгівіту здійснюється гуморальними і клітинними імунними механізмами. Зміни показників імунної резистентності у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт із хронічним перебігом захворювання, посилювалися наявністю психоемоційних порушень. Так, у пацієнтів із хронічним перебігом генералізованого гінгівіту, асоційованим з психоемоційними порушеннями, відзначене більш виражене зниження рівнів SIgA, IgG, зниження показників фагоцитарної активності лейкоцитів, показники СД3+, СД4+, СД8+ мали тенденцію до помірного зниження. Виявлена закономірність чітко простежувалася і у пацієнтів із загостреним перебігом захворювання. Проте ступінь імунного дефіциту у них був глибшим не тільки зі сторони гуморальних, але й клітинних механізмів резистентності. Т-клітинний імунітет у студентів даної групи мав більш виражену супрессорну спрямованість, ніж у студентів без психоемоційних порушень. (табл. 2). Представлений аналіз даних указує на те, що виникаючі у студентів психоемоційні порушення незалежно від клінічного перебігу генералізованого катарального гінгівіту, сприяють формуванню більш глибокого дефіциту факторів гуморальної та клітинної ланок імунного захисту. Таким чином, наявність патогенетичного зв'язку порушень емоційно - особистісної сфери з змінами імунного стану дозволяє використовувати психологічне тестування для виявлення груп студентів, що мають бути віднесені до групи ризику по виникненню активних форм генералізованого катарального гінгівіту. N - N O •A?°?¶?Ue?UeUeUe™™™™™™y™™ O ????l??????¤?¤A¤gC$ O ????????th???????$? Найближчі результати лікування оцінені у всіх 108 студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, що увійшли у сформовані групи. Клінічна ефективність у ці терміни спостереження кваліфікована як видужання і значне поліпшення в 86,1 %; без змін у ? 13,9 % випадків. Таблиця 2 Показники гуморального та клітинного імунітету у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, із психоемоційними порушеннями та в групах порівняння Популяція лімфоцитів Групи студентів Особи з інтактним пародон-том (n=22) Хворі на генералізований катаральний гінгівіт хронічний перебіг загострений перебіг без психо-емоційних порушень (n=22) з психо-емоційними порушення-мі (n=22) без психо-емоційних порушень (n=6) з психо-емоційними порушення-мі (n=22) СД3+ (%) 68,3±2,8 65,6±1,3 63,7±2,4* 67,9±2,6% 52,8±3,1*** СД4+ (%) 34,8±0,7 35,8±1,2 32,6±0,8*** 34,2±І,6 28,8±1,2*** СД8+ (%) 18,1±0,9 19,0±1,2* 17,8±1,2* 17,9±0,7 16,3±0,5* СД22+ (%) 21,9±0,4 22,5±0,6 23,4±0,6 22,8±0,8 23,8±0,7 Індекс СД4+/СД8+ І,90±0,04 І,88±0,03 І,83±0,04 І,9±0,02 І,77±0,06*** S IgA (г/л) І,4±0,02 0,99±0,03* 0,74±0,03*** 0,87±0,04* 0,43±0,03*** IgG (г/л) 0,42±0,02 0,37±0,04* 0,31±0,04*** 0,34±0,04* 0,13±0,01*** IgM (г/л) 0,08±0,02 0,19±0,02* 0,19±0,02* 0,21±0,05* 0,29±0,02*** Активність фагоцитозу (%) 78,4±1,2 62,4±1,9* 51,9±2,0*** 52,3±2,4* 44,9±1,6*** Фагоцитарне число (абс.ч.) 6,8±0,2 5,7±0,2* 4,2±0,1*** 4,9±0,5* 3,4±0,2*** Фагоцитарний індекс І,09±0,03 0,84±0,02* 0,76±0,01*** 0,79±0,06* 0,57±0,04*** Примітки: 1. * - достовірно по відношенню до осіб з інтактним пародонтом (р < 0,05); 2. **- достовірно по відношенню до груп студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт без психоемоційних порушень (р < 0,05). Наші дослідження показали, що тільки у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт без психоемоційних порушень, традиційна (базисна) комплексна терапія приводила до швидкого (на 3-4 відвідування) зникнення клінічних ознак захворювання і повного видужання в 94,4% обстежених. У той же час, традиційна комплексна терапія у студентів із психоемоційними порушеннями сприяла регресові клінічних проявів тільки в 25% випадків. Цей факт указує на необхідність корекції емоційно-особистісної сфери в аналізованого контингенту хворих. Правомірність такого судження підтверджена тим, що додаткове включення в базисну терапію бемітіла у студентів з психоемоційними порушеннями підвищувало ефективність лікування. Так, у студентів II? групи, де призначався бемітіл, видужання реєструвалося у 88,9 % студентів, що на 63,9 % більше чим при здійсненні традиційної терапії. У процесі диспансерного спостереження у студентів I і III груп перші рецидиви захворювання зареєстровані через 6 місяців після завершення комплексної терапії у 6,25 % і 9,4 % студентів відповідно, а через рік їх кількість становила 18,8 % і 12,5 % випадків. Після проведення традиційної комплексної терапії у хворих із порушеннями психоемоційного стану відзначена найбільша кількість рецидивів: протягом трьох місяців у 66,7 % студентів, а через 6 місяців у 88,9 % студентів клінічний стан ясен відповідав вихідному до лікування. Як показав подальший аналіз отриманих даних, показники ефективності лікування генералізованого катарального гінгівіту у студентів із психоемоційними порушеннями визначалися різною можливістю лікувальних комплексів викликати редукцію психопатологічних проявів і усувати дефіцит гуморальних і клітинних факторів резистентності. Включення бемітіла в лікувальний комплекс III групи студентів дозволило у відносно короткий термін усунути психоемоційні порушення у 88,9% студентів і, тим самим, досягти в них видужання. Проведене дослідження психоемоційного стану у студентів, що одержували бемітіл, за допомогою шкал Спилбергера-Ханіна, Бека, тесту М. Люшера, показало, що після завершення лікування відзначається зниження рівня реактивної тривожності і редукція депресивних проявів. При цьому реєструвалося відновлення інтересу до життя, навчання, відновлення адекватної реакції на події й оточення, практично наставала дезактуалізація ситуації, що травмує. У студентів II групі по завершенню лікування відзначено збереження рівнів реактивної й особистісної тривожності, депресії у всіх досліджуваних, що, на нашу думку, виявилося головною причиною малої ефективності лікувального комплексу і ранньої появи рецидивів захворювання. Переконливим доказом важливої ролі порушень психоемоційного стану в патогенезі хронічного генералізованого катарального гінгівіту у студентів з'явилися динамічні імунологічні дослідження. Включення бемітіла в комплексне лікування генералізованого катарального гінгівіту, асоційованого з порушеннями емоційно-особистісної сфери призводило не тільки до усунення психоемоційних порушень, але і здійснювало виражений позитивний ефект на стан локальних і системних факторів резистентності. У хворих III групи знижені до лікування показники фагоцитарної активності, SIgА, IgG, IgM, загальне число Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій нормалізувалися і не змінювалися у віддалені терміни спостереження після лікування. Динаміка клінічного стану у цих хворих підтверджувала, що видужання в них було стійким. Напроти, після проведення традиційного комплексного лікування генералізованого катарального гінгівіту у студентів з психоемоційними порушеннями (II група) спостерігався дефіцит факторів гуморальної і клітинної ланок імунної резистентності. Відображенням установленої закономірності з'явилася нормалізація механізмів імунної резистентності у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт не асоційований з психоемоційними порушеннями (I група) під впливом традиційної комплексної терапії. Узагальнений аналіз отриманих даних дозволяє нам рекомендувати використання показників психоемоційного статусу, місцевого і системного імунітету для оцінки стану тканин пародонту в студентів. Дані, отримані на основі клінічного обстеження і лабораторних досліджень, можна оцінити наступним чином: як нормальний фізіологічний стан – при нормальних значеннях імунологічних показників і відсутності психоемоційних порушень; як варіант із субкомпенсованим зниженням неспецифічної резистентності з імовірністю розвитку генералізованого катарального гінгівіту; як варіант із субкомпенсованим зниженням неспецифічної резистентності і порушеннями психоемоційного стану з високою імовірністю розвитку генералізованого катарального гінгівіту; як варіант із декомпенсованим зниженням неспецифічної резистентності з високою імовірністю хронизації запального процесу в яснах; як варіант із декомпенсованим зниженням неспецифічної резистентності і високим ступенем порушеннями психоемоційного стану з високою імовірністю розвитку загострених форм генералізованого катарального гінгівіту. З урахуванням отриманої інформації, з ціллю проведення профілактичних і лікувальних заходів, ми рекомендуємо розподіляти студентів на наступні групи: ? група - рекомендовано проведення професійної гігієни порожнини рота; II група – рекомендовано проведення професійної гігієни порожнини рота і корекції імунологічних порушень; III група – рекомендовано проведення професійної гігієни порожнини рота, корекції імунологічних і психоемоційних порушень; IV і V групи – комплексне лікування. Розроблена нами програма передбачала, поряд із проведенням професійних гігієнічних заходів, у II і III групах використання засобів, що корегують місцеву гуморальну відповідь за допомогою інтерферонотерапії циклофероном. Установлено, що ефективність профілактичних заходів у пацієнтів III групи була обмеженої за рахунок наявності психоемоційних порушень. Студентам даної групи рекомендується введення в профілактичний комплекс препаратів собачої кропиви та валеріани.У результаті динамічних спостережень протягом 1,5 років встановлена доцільність проведення профілактичних курсів імунокорекції у студентів II групи не рідше, ніж один раз на рік, а в студентів III групи корекції психоемоційних порушень і стимуляції факторів резистеності – через кожні 6 місяців. У III і IV групах показане застосування диференційованого комплексного лікування: у IV групі з використанням імунокоррегируючих препаратів, у V групі – з проведенням корекції психоемоційних порушень з використанням бемітіла, що володіє імуномодулюючими і психокорегуючими властивостями. Ефективність розробленої нами програми профілактики і лікування генералізованого катарального гінгівіту у студентської молоді оцінювалася як висока. У результаті застосування запропонованого методу комплексної терапії генералізованого катарального гінгівіту, асоційованого з порушеннями емоційно-особистісної сфери, встановлено зниження кількості рецидивів у віддалені терміни спостереження на 70,1%. ВИСНОВКИ У дисертації приведене теоретичне обґрунтування і практичне рішення нової наукової задачі – підвищення ефективності лікувальних і профілактичних заходів у студентів із інтактним пародонтом і хворих на генералізований катаральний гінгівіт на основі вивчення ролі психоемоційних і імунних розладів у патогенезі захворювання. На основі отриманих результатів визначені нові діагностичні, лікувально-профілактичні підходи комплексної терапії захворювання, які сприяли підвищенню ефективності лікування генералізованого катарального гінгівіту у студентів і зниженню числа рецидивів у віддалені терміни спостереження. У структурі психоемоційних порушень у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, відзначається тенденція до збільшення рівня тривожності (з переважанням рівня реактивної тривожності) і формування депресивних станів. Частота виявлення і та ступінь виразності психоемоційних порушень неоднакова при різних клінічних варіантах перебігу генералізованого гінгівіту, що характеризуеться вищими показниками тривожності у пацієнтів із загостреним перебігом запального процесу в ясеневій тканині. Психологічне тестування і імунологічне обстеження дозволяє виділити серед студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, з урахуванням патогенезу захворювання, дві групи: першу – з переважанням порушень імунного статусу; другу – з психоемоційними порушеннями, асоційованими із змінами імунного статусу, що обумовлюють несприятливий клінічний перебіг захворювання. Психоемоційні порушення у студентів сприяють формуванню більш глибокого дефіциту гуморальної та клітинної резистентності, зниженню рівнів SIgA, IgG, підвищенню рівню IgM у ротовій рідині, зниженню фагоцитарній активності лейкоцитів, зниженню кількості Т-лімфоцитів та їх хелперної та супресорної субпопуляцій. Студенти із порушеннями емоційно-особистісної сфери та змінами імунного статусу мають бути віднесені до групи ризику з високою імовірністю розвитку загострених форм клінічного перебігу генералізованого катарального гінгівіту. Розроблено патогенетично обґрунтований метод комплексної терапії генералізованого катарального гінгівіту у студентів, що включає корекцію психоемоційного й імунного статусу бемітілом, препаратом, що володіє психокорегуючею, імуномодулюючую та антиоксидантною дією. Запропонований метод дозволяє усувати виявлені психоемоційні порушення, що створює умови для наступної ефективної етіотропної терапії та підвищення ефективності профілактики та лікування захворювання. 5. Запропонована комплексна терапія генералізованого катарального гінгівіту, асоційованого з психоемоційними порушеннями у студентів, має значну перевагу перед традиційною, про що свідчить висока частота одужання (88,9  %), зменшення термінів лікування до 8,2 ± 0,2 діб, зниження кількості рецидивів у віддалені терміни (через 6 місяців) після завершення терапії до 18,8 %, тоді як при здійсненні традиційної комплексної терапії у даної групи студентів ці показники були достовірно гірше (частота одужання – 25 %, термін лікування – 10,5 ± 0,9, кількість рецидивів – 88,9 % ). ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Висока питома вага психоемоційних порушень у студентів перших трьох років навчання, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, диктує необхідність проведення скринінгу супутніх порушень емоційно-особистісної сфери. Як засоби діагностики психопатологічних станів можуть використовуватися шкали тривожності Спілбергера-Ханіна, депресії Бека, тест М.  Люшера. 2. Для прогнозу і виділення груп високого ризику розвитку несприятливого перебігу генералізованого катарального гінгівіту у студентів, разом з психологічним тестуванням, доцільно включати дослідження стану місцевих і системних імунологічних показників. 3. Визначення провідних клінічних симптомокомплексів, що розвиваються при імунологічних і поєднаних імунологічних і психоемоційних порушеннях, дозволяє прогнозувати тенденції клінічної динаміки прояву генералізованого катарального гінгівіту у студентів і пояснити причини хронізації та загострення запального процесу в ясеневій тканині. 4. Наявність середніх і високих рівнів реактивної і особистістної тривожності, помірного рівня депресії, асоційованих з дефіцитом локальних і системних факторів резистентності, служить показанням для включення в базисну терапію генералізованого катарального гінгівіту бемітіла, препарату, що володіє психокорегуючею, імуномодулюючею та антиоксидантною дією. Рекомендується проведення корекції порушень психоемоційного і імунного статусу хворих з використанням бемітіла по 250 мг 2 рази на день, курс 10 днів. 5. Застосування традиційної комплексної терапії, що включає використання інтерфероногенів у студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, не асоційований з психоемоційними порушеннями, сприяє скороченню термінів лікування, швидкому одужанню і стійкій клінічній ремісії. Рекомендоване проведення корекції імунного статусу хворих з використанням циклоферона по 2 мл 1 раз на добу на 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26 і 29  дні курсу лікування. 6. Встановлена доцільність проведення у студентів з порушеннями імунного статусу профілактичних курсів імунокорекції інтерфероногеном, циклофероном не рідше, ніж 1 раз на рік (по 2 ml через день, курс 10 ін'єкцій). У студентів з виявленим порушеннями емоційно-особистісної сфери і дефіцитом імунних факторів захисту рекомендоване проведення профілактичних курсів з використанням бемітіла кожні 6 місяців по 250 мг 2 раза на день, курс 10 днів. СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Кипень Н.И. Взаимосвязь аффективных расстройств у студентов первого года обучения с воспалительными процессами в тканях пародонта // Вісник стоматології.- 2004.- №1.- С.24-26. Кипень Н.И. Комплексное лечение генерализованного катарального гингивита у студентов с психоэмоциональными расстройствами // Український стоматологічний альманах.- 2004.- №1-2. -С.28-30. Мащенко И.С., Кипень Н.И. Выявление групп риска, выбор и тактика профилактических мероприятий и лечения генерализованного катарального гингивита у студентов // Современная стоматология.- 2004.- №2(26). -С.53-55. (Особистий внесок полягає у клінічному обстеженні студентів, аналізі результатів дослідження) Самойленко І.І., Кіпень Н.І., Споріш О.А. Визначення активності патологічного процесу в ясенних тканинах у хворих на катаральний генералізований гінгівіт // Медичні перспективи.- 2004.- T. IX, №2.- С.112-115 (Особистий внесок полягає у клінічному обстеженні студентів, узагальненні результатів дослідження) Кипень Н.И. Методологические подходы в осуществлении диагностической, лечебной и профилактической помощи при воспалительных заболеваниях пародонта у студентов // Тези наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми терапевтичної стоматології”.- Київ, 2003.- С.85-87. Гударьян Ю.И., Кипень Н.И., Завтонова А.В. Особенности психовегетативного статуса при генерализованном катаральном гингивите и генерализованном пародонтите у студентов // Матеріали ?? (?Х) з’їзду Асоціації стоматологів України “Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології”.- Київ: Книга плюс, 2004.-С.212-213. (Особистий внесок полягає у клінічному обстеженні студентів, аналізі результатів дослідження) АНОТАЦІЯ Кіпень Н. І. Удосконалення методів первинної та вторинної профілактики генералізованого гінгівіту у студентської молоді. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія. - Полтава,2005. Дисертація присвячена обґрунтуванню та вивченню ефективності комплексу лікувально-профілактичних заходів генералізованого катарального гінгівіта у студентів із психоемоційними порушеннями. Установлено, що психоемоційний стан визначає особливості патогенезу та клінічного перебігу захворювання. Матеріали дисертації свідчать про те, що наявність у студентів психоемоційних порушень на фоні дефіциту місцевих та загальних імунних механізмів захисту, сприяє формуванню несприятливих варіантів генералізованого катарального гінгівіту. З урахуванням цього розроблено методи застосування психокорегуючих препаратів у профілактиці та комплексному лікуванні генералізованого катарального гінгівіту у студентів. Застосування розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів у студентів із інтактним пародонтом та студентів, хворих на генералізований катаральний гінгівіт, дозволяє запобігти виникненню запального процесу в яснах та досягти видужання у 88,9 % хворих. Ключові слова: студенти, генералізований катаральний гінгівіт, психоемоційний статус, імунологічні порушення, профілактика, лікування. АННОТАЦИЯ Кипень Н.И. Усовершенствование методов первичной и вторичной профилактики генерализованого гингивита у студенческой молодежи. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Украинская медицинская стоматологическая академия. - Полтава, 2005. Диссертация посвящена обоснованию и изучению эффективности комплекса лечебно-профилактических мероприятий генерализованного катарального гингивита у студентов на основании анализа пародонтологического статуса, психологического тестирования и иммунологических исследований. Изучение психоэмоционального статуса студентов показало, что психоэмоциональные сдвиги, возникающие вследствие дезадаптации к учебному процессу и изменению социально-бытовых условий, могут выступать как фактор, способствующий возникновению и развитию генерализованного катарального гингивита. Наряду с этим установлено, что психоэмоциональные нарушения у студентов способствуют развитию дефицита неспецифических гуморальных и клеточных факторов иммунной защиты. В зависимости от показателей состояния психоэмоционального статуса, локальных и системных факторов иммунитета, рекомендуется среди студентов, больных генерализованным катаральным гингивитом, выделять две группы: первая – с преобладанием изменений иммунного статуса, вторая – имеющих одновременно психоэмоциональные нарушения и дефицит иммунных факторов защиты. Установлено, что пациенты второй группы должны быть отнесены к группе риска с высокой вероятностью развития генерализованного катарального гингивита и активных форм клинического течения заболевания. Доказано, что определение ведущих симптомокомплексов, развившихся при иммунологических и психоэмоциональных нарушениях, позволяет прогнозировать динамику генерализованного катарального гингивита и своевременно выявить причины хронизации и обострения воспалительного процесса в десне. Впервые показана возможность выделения на доклиническом уровне групп риска возникновения воспалительного процесса в тканях пародонта и групп с ее ранними активными проявлениями на основе обнаружения признаков дезадаптации к хроническому психоэмоциональному напряжению. На основании полученных результатов разработан и внедрен в практику дифференцированный комплекс лечебно-профилактических мероприятий, предусматривающий использование средств, направленных на устранение психоэмоциональных и ммунологических нарушений. Установлена высокая эффективность применения бемитила в комплексной терапии генерализованного катарального гингивита у лиц с психоэмоциональными нарушениями, разработаны оптимальные терапевтические дозы препарата, определена длительность необходимого курса лечения. Апробация предложенного метода комплексной терапии генерализованного катарального гингивита, ассоциированного с психоэмоциональными нарушениями, у студентов показала, что его использование обеспечивает выздоровление у 88,9 % больных, позволяет устранить на длительный срок иммунологические и психологические факторы возникновения рецидивов заболевания в отдаленные сроки наблюдения, способствует стабилизации состояния десны в 87,5% случаев. Эффективность разработанной программы профилактики активных форм генерализованного катарального гингивита у студентов с психоэмоциональными нарушениями в отдаленные сроки наблюдения оценивалась как высокая, способствовала снижению возникновения рецидивов на 70,1%. Результаты диссертационной работы внедрены в учреждения практического здравоохранения и учебный процесс на профильных кафедрах. Ключевые слова: студенты, генерализованный катаральный гингивит, психоэмоциональный статус, иммунологические нарушения, профилактика, лечение. SUMMARY Kipen N.I. The improvement of methods of primary and secondary preventive maintenance generalized gingivitis at student's youth. - Manuscript. The dissertation on competion of a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on a speciality 14.01.22 - stomatology. - Ukrainian Medical Academy of Stomatology. - Poltava, 2005. The dissertation is devoted to a substantiation and study of efficiency of a complex of medical-preventive measures of the generalized catarrhal gingivitis at the students with psychoemotional abnormalities. It's established, that psychoemotional state determines of features of pathogenesis and clinical course of disease. The materials of the dissertation testify that the presence psychoemotional abnormalities at the students on a background of deficiency of local and general immune mechanisms of protection, assists in formation of adverse variants of generalized catarrhal gingivitis. In view of it the principles of application of the psychocoregular preparations in complex treatment and preventive maintenance of the generalized catarrhal gingivitis at the students are developed. The application of the developed complex of medical-preventive measures at the healthy students and students with generalized catarrhal gingivitis , permits to prevent occurrence of the inflammatory process in gum and achieves recovery in 88,8 % of the patients. Key words: students, generalized catarrhal gingivitis, psychoemotional status, immunological abnormalities, preventive maintenance, treatment. PAGE \* Arabic 1

Похожие записи