.

Оптимізація фармацевтичної допомоги хворим на цукровий діабет 2 типу (модель діяльності клінічного провізора) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
152 3957
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

Грем Оксана Юріївна

УДК 615.252.349.03:616.379-008.65

Оптимізація фармацевтичної допомоги хворим на цукровий діабет 2 типу
(модель діяльності клінічного провізора)

15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Львів-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрах технології ліків та біофармації і клінічної
фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького
Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

КАЛИНЮК Тимофій Григорович

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького,

завідувач кафедри технології ліків та біофармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

ГРОШОВИЙ Тарас Андрійович

Тернопільський державний медичний університет

імені І.Я. Горбачевського,

завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін

доктор медичних наук, професор

ЗУПАНЕЦЬ Ігор Альбертович

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри клінічної фармакології

з фармацевтичною опікою

Захист відбудеться “11” січня 2008 року о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького за адресою: 79000, м.
Львів, вул. Січових Стрільців, 6.

Автореферат розісланий “06” грудня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Гасюк Г.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія ендокринної системи посідає одне з
провідних місць у структурі загальної захворюваності населення України
(МОЗ України, 2007), переважно за рахунок пацієнтів з цукровим діабетом,
кількість яких становить понад 1 млн. Проте, скринінгові дослідження,
проведені у 2006 р. в рамках Державної Комплексної програми “Цукровий
діабет” (з 1999 р.), показали, що на відміну від даних офіційної
статистики, хворих з цією патологією реально втричі більше. Зростання їх
кількості відбувається, в основному, за рахунок осіб з цукровим діабетом
2 типу. Пожиттєва багатокомпонентна фармакотерапія цукрового діабету 2
типу, його медико-соціальні та економічні наслідки зумовлюють
необхідність оптимізації надання медичної (фармацевтичної) допомоги
хворим при цій патології. За рекомендаціями ВООЗ (2005) попередження та
лікування хронічних захворювань повинно стати глобальною пріоритетною
ціллю національних систем охорони здоров’я.

Одним із шляхів до підвищення ефективності та якості фармакотерапії
хронічних захворювань, відповідно, зниження ризику розвитку та
прогресування їх ускладнень, як підтверджено міжнародним досвідом (L.M.
Strand, C.D. Hepler, 1990, 2006; R.M. Clifford, 2005), є запровадження
фармацевтичної опіки, як сучасної складової лікувальної тактики. Вона
повинна здійснюватись на всіх рівнях надання медичної допомоги, у
лікувально-профілактичних закладах різного типу: у стаціонарних,
амбулаторно-поліклінічних та аптечних закладах. Якщо для реалізації
фармацевтичної опіки в умовах аптеки опрацьовані поетапні алгоритми при
різних захворюваннях, які використовуються провізорами при
безрецептурному відпуску лікарських засобів (І.А. Зупанець, В.П. Черних,
2002, 2004, 2006), то модель фармацевтичної опіки в умовах стаціонару чи
поліклінічної установи в Україні вивчена недостатньо, зокрема з точки
зору діяльності фахівця нового типу – клінічного провізора.

Щодо шляхів вирішення проблеми цукрового діабету у вітчизняній системі
охороні здоров’я вивчені питання медикаментозного забезпечення хворих в
умовах медичного страхування (І.В. Жирова, 2004) та у контексті
визначення потреби в цукрознижуючих засобах, а також фармацевтичної
опіки при їх відпуску з аптечних закладів (А.І. Бойко, 2006).

У зв’язку з цим застосування системного підходу до реалізації
функціональних обов’язків клінічного провізора в наданні медичної
допомоги хворим з цукровим діабетом 2 типу, серед яких одним із
пріоритетних є фармацевтична опіка, визначило мету і завдання
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії “Фармація”
МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
(№ державної реєстрації 0105U007859, шифр теми ІН.21.00.0004.05 та №
державної реєстрації 0106U012672, шифр теми ІН.10.06.0001.06), в яких
автор брала безпосередню участь.

Мета дослідження – наукове обґрунтування моделі діяльності клінічного
провізора в лікувально-профілактичних закладах різного рівня у контексті
фармацевтичної опіки хворих на цукровий діабет 2 типу.

Для досягнення даної мети були сформульовані наступні завдання:

вивчити міжнародний та вітчизняний досвід щодо надання медичної і
фармацевтичної допомоги хворим на цукровий діабет 2 типу та ролі
клінічного провізора в її покращенні;

визначити існуючу практику споживання цукрознижуючих засобів за
роздрібним сегментом фармацевтичного ринку України;

встановити принципи раціонального вибору цукрознижуючих засобів з
використанням фармакокінетичних та фармакодинамічних характеристик, та
вивчити залежність комплаєнсу хворого від фармакокінетичних параметрів
лікарських засобів і впливу на них модифікації лікарської форми;

вивчити лікозалежні проблеми та основні фактори, які зумовлюють їх
виникнення у хворих з цукровим діабетом 2 типу на амбулаторному та
стаціонарному рівні надання медичної допомоги;

розробити та апробувати модель діяльності клінічного провізора на
амбулаторному та стаціонарному рівні для оптимізації фармацевтичної
допомоги хворим на цукровий діабет 2 типу.

Об’єктами дослідження стали: інформація про лікарські засоби, що
застосовуються у комплексній фармакотерапії цукрового діабету 2 типу,
лікозалежні проблеми, міжнародні стандарти та клінічні рекомендації,
протоколи надання медичної допомоги, лікарські призначення
фармакотерапії, фармацевтична опіка при цукровому діабеті 2 типу.

Предмет дослідження: фармацевтична допомога та якість фармакотерапії
цукрового діабету 2 типу, клініко-фармацевтична оцінка лікарських
засобів, фахова документація клінічного провізора процесу фармацевтичної
опіки.

Методи дослідження: бібліосемантичний, системного аналізу,
клініко-фармакологічний, клініко-фармацевтичний, маркетингового аналізу,
фармакоекономічний, моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в
Україні:

обґрунтовано значення етіопатогенетичних чинників цукрового діабету 2
типу в забезпеченні фармацевтичної опіки на основі індивідуалізованого
підходу;

визначено принципи раціонального вибору пероральних цукрознижуючих
засобів на основі їх клініко-фармакологічних та клініко-фармацевтичних
властивостей, а також порівняння середньої вартості курсу лікування з
урахуванням еквівалентних доз;

опрацьовано уніфіковану методику виявлення, аналізу, вирішення та
попередження лікозалежних проблем у хворих на цукровий діабет 2 типу,
які перебувають під амбулаторно-поліклінічним спостереженням;

розроблено методику оцінки якості лікарських призначень на основі даних
доказової медицини та належної медичної практики (на прикладі класу
хвороб);

запропоновано проекти фахової документації клінічного провізора,
пов’язаної з його діяльністю на амбулаторному та стаціонарному рівні
надання медичної допомоги;

обґрунтовано модель діяльності клінічного провізора на амбулаторному та
стаціонарному рівні надання медичної допомоги у контексті фармацевтичної
опіки хворих на цукровий діабет 2 типу.

Теоретичне значення дослідження полягає у вдосконаленні складових
клінічної фармації в частині розвитку основних напрямків діяльності
клінічного провізора в системі охорони здоров’я України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його
результати стали підставою для розробки:

уніфікованої програми виявлення, аналізу, вирішення та попередження
лікозалежних проблем та принципів їх систематизації і диференціації за
пріоритетністю вирішення;

методики експертної оцінки якості фармакотерапії цукрового діабету 2
типу та принципів фармакоекономічної оцінки недоцільних призначень;

проектів фахової документації клінічного провізора, необхідної для
реалізації його функціональних обов’язків через фармацевтичну опіку на
амбулаторному та стаціонарному рівнях надання медичної допомоги;

впровадження у роботу: поліклінічного відділення 4-ої міської клінічної
комунальної лікарні м. Львова (акт впровадження від 23.05.2007р.) та
відділень Львівської міської клінічної комунальної лікарні швидкої
медичної допомоги (акти впровадження на методичні рекомендації від
12.01.2006р. та 15.03.2006р.); мережі аптек “D.S.” м. Львова (акт
впровадження на методичні рекомендації від 01.10.2007р.).

Результати дослідження використані при розробці навчальних програм та
методичних рекомендацій кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та
медичної стандартизації Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького для студентів, що навчаються за спеціальностями
7.110201 “Фармація” та 7.110206 “Клінічна фармація”; використовуються у
навчальному процесі кафедр Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького: клінічної фармації, фармакотерапії
та медичної стандартизації; організації та економіки фармації (акти
впровадження на методичні рекомендації від 03.09.2007р.), а також
організації та економіки фармації Одеського державного медичного
університету (акти впровадження на методичні рекомендації від
03.02.2006р.);

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, подані в дисертації,
отримані автором особисто. Проаналізовано клінічні та фармацевтичні
складові лікування цукрового діабету 2 типу для опрацювання
інформаційного забезпечення діяльності клінічного провізора; проведено
маркетинговий аналіз роздрібного сегменту фармацевтичного ринку України
щодо групи цукрознижуючих засобів з виділенням його структури та
закономірностей динаміки протягом 2005-2007 рр.; на основі
клініко-фармакологічних та клініко-фармацевтичних властивостей
цукрознижуючих засобів обґрунтовано принципи їх раціонального вибору у
індивідуалізованій фармакотерапії цукрового діабету 2 типу; розроблено
проекти фахової документації клінічного провізора щодо фармацевтичної
опіки на різних рівнях надання медичної допомоги; розроблено та
апробовано модель діяльності клінічного провізора на амбулаторному та
стаціонарному рівнях надання медичної допомоги з використанням програми
виявлення, аналізу, вирішення та попередження лікозалежних проблем, а
також методики експертної оцінки якості фармакотерапії та
фармакоекономічної оцінки в частині її нераціональності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаційного дослідження оприлюднені та апробовані на з’їзді,
конгресі, симпозіумі, науково-практичних конференціях, зокрема на
міжнародному рівні: VII Miкdzynarodowa Konferencja Studentуw Medycyny
(krakуw, 2003), VIII Miкdzynarodowa Konferencja Studentуw Medycyny
(krakуw, 2004), 5th International Congress of Medical Students and Young
Doctors (Poznaс, 2005), 5th International conference of PhD students
(Miskolc, 2005), III Ogуlnopolskie Sympozjum Naukowe “Niepoї№dane
dziaіania lekуw w geriatrii” (Poznaс, 2006), 6th ESCP Spring Conference
“Chronic disease management: the role of the pharmacist” (Vilnus, 2006),
IV-му Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі “Ліки та життя”
(Київ, 2007), XI Miкdzynarodowa Konferencja Naukowo-Edukacyjna “Opieka
farmaceutyczna jako gwarancja skutecznoњci i bezpieczeсstwa
farmakoterapii oraz jej wpіyw na kondycjк ekonomiczn№ aptek” (Warszawa,
2007); на національному рівні: ІІІ Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2002), Пленумі
Асоціації ендокринологів України (Львів, 2003), Всеукраїнській
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Лекарства –
человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации
лекарственных средств” (Харків, 2005), VI Національному з’їзді
фармацевтів України (Харків, 2005), Всеукраїнській науково-практичній
конференції студентів та молодих учених “Сучасні аспекти медицини і
фармації – 2006” (Запоріжжя, 2006), VI Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2007).

Публікації. Результати досліджень опубліковані у 25 наукових виданнях, у
т.ч. статей у фахових журналах – 5, методичних рекомендацій МОЗ України
– 3, робіт у матеріалах з’їзду, конгресу, симпозіуму, науково-практичних
конференцій – 14 та публікації в інших наукових виданнях – 3.

Обсяг і структура роботи. Основний текст дисертаційної роботи викладений
на 125 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, 5 розділів
власних досліджень, висновків, списку використаної літератури, який
налічує 226 джерел (з них 61 – вітчизняних та країн СНД і 165
зарубіжних). Дисертація ілюстрована 35 таблицями і 19 рисунками, містить
5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, методи і об’єкти дослідження. Програмно-цільова структура
дослідження наведена на рис. 1. Виконання дослідження проводилось за 7
напрямками: бібліосемантичним (аналіз літературних джерел та термінів,
пов’язаних з цукровим діабетом 2 типу та діяльністю клінічного
провізора, в т.ч. з фармацевтичною опікою); системним (використання
послідовності методів дослідження, які доповнюють один одного);
клініко-фармакологічним (аналіз даних про безпеку та ефективність
лікарських засобів, що пов’язані з особливостями фармакодинаміки та
фармакокінетики); клініко-фармацевтичним (аналіз даних про
біофармацевтичні особливості лікарських засобів, що пов’язані з видом
лікарської форми); маркетинговим; фармакоекономічним (визначення
вартості нераціональної фармакотерапії); моделювання (опрацювання моделі
діяльності клінічного провізора).

Програма дослідження сформована із дотриманням вимог етапності наукового
пошуку. Науковою базою дослідження були: Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького, поліклінічне відділення
4-ої міської клінічної комунальної лікарні м. Львова, а також 1-е, 2-е
неврологічні та 1-е, 2-е нейрохірургічні відділення Львівської міської
клінічної комунальної лікарні швидкої медичної допомоги.

Статистичну обробку результатів анкетування та оцінки лікозалежних
проблем: середнє значення, стандартне відхилення, стандартна помилка
середнього значення (SEM), довірчий інтервал (confidence interval, СІ),
здійснено на базі комп’ютерної програми GraphPad Prism 5.00.288,
компанії GraphPad Software Inc.

Результати дослідження. Аналітичний огляд вітчизняного та зарубіжного
інформаційних потоків щодо надання медичної та фармацевтичної допомоги
хворим на цукровий діабет 2 типу (ЦД2Т) засвідчив важливість залучення
фахівця нового типу – клінічного провізора (КП), до процесу їх
оптимізації, зокрема через реалізацію фармацевтичної опіки (ФО) та
визначив необхідність опрацювання відповідної моделі його діяльності у
вітчизняних закладах охорони здоров’я різного рівня. Забезпечення
процесу розробки моделі потребував першочергового вивчення структури
фармацевтичного ринку України та визначення принципів раціонального
вибору лікарських засобів (ЛЗ) на основі їх клініко-фармакологічних та
клініко-фармацевтчиних властивостей.

І етап Вивчення вітчизняного та зарубіжного інформаційних потоків щодо
надання медичної та фармацевтичної допомоги

хворим на цукровий діабет 2 типу

міжнародний досвід щодо епідеміології, діагностики та принципів
лікування цукрового діабету 2 типу вітчизняний підхід до надання
медичної допомоги хворим на цукровий діабет 2 типу міжнародний досвід
щодо залучення клінічного провізора до процесу фармакотерапії хронічних
хворих науковий пошук складових фармацевтичної опіки, їх систематизація

ІІ етап Маркетинговий аналіз роздрібного сегменту фармацевтичного ринку
України щодо цукрознижуючих засобів

група А10: 61 лікарський засіб за період 2005-2007 рр. вивчено сегмент
фармацевтичного ринку України щодо групи цукрознижуючих засобів.
Проаналізовано структуру основної групи цих засобів – похідних
сульфонілсечовини, що дозволило визначити найчастіше застосовувані ліки

ІІІ етап Клініко-фармакологічне та клініко-фармацевтичне обґрунтування
раціонального вибору цукрознижуючих засобів

глібенкламід (манініл® 5), гліклазид MR (діабетон® MR), глімепірид
(амарил®) сформульовано загальні принципи вибору пероральних
цукрознижуючих засобів на підставі порівняння фармакокінетичних та
фармакодинамічних властивостей

IV етап Біофармацевтичне обґрунтування раціонального вибору
цукрознижуючих засобів

модифіковані лікарські форми пероральних цукрознижуючих засобів,
сучасні аналоги людського інсуліну обґрунтовано вплив модифікації
лікарської форми на оптимізацію фармакокінетичних параметрів лікарських
засобів та їх взаємозв’язок із підвищенням комплаєнсу хворого
(попередження лікозалежних проблем)

V-VI етапи Опрацювання моделі діяльності клінічного провізора в наданні
медичної допомоги хворим на цукровий діабет 2 типу

амбулаторний рівень стаціонарний рівень

100 анкет хворих на цукровий діабет 2 типу, які перебувають під
амбулаторно-поліклінічним спостереженням 3172 експертних оцінок
анкетного матеріалу 343 призначення у 68 листках лікарських призначень
хворих неврологічного профілю

визначено основні фактори, які зумовлюють виникнення лікозалежних
проблем у амбулаторних хворих з цукровим діабетом 2 типу опрацьовано
методику експертної оцінки якості фармакотерапії на прикладі класу
хвороб

208 лікозалежних проблем 157 призначень у 44 листках лікарських
призначень хворих з інфарктом мозку

ідентифіковано та систематизовано лікозалежні проблеми за
пріоритетністю їх вирішення та визначення цільової групи, на яку в першу
чергу буде скерована фармацевтична опіка клінічного провізора виявлено
та систематизовано зауваження до листків лікарських призначень хворих з
інфарктом мозку, встановлено пріоритетність їх вирішення та визначено
цільову групу, на яку в першу чергу буде скерована фармацевтична опіка
клінічного провізора

амбулаторний рівень стаціонарний рівень

208 втручань клінічного провізора 182 зауваження до листків лікарських
призначень хворих з інфарктом мозку

опрацьовано методику експертної оцінки якості фармакотерапії на
прикладі класу хвороб; опрацьовано проект фахової документації
клінічного провізора щодо фармацевтичної опіки опрацьовано проект
фахової документації клінічного провізора щодо фармацевтичної опіки

25 зауважень до листка лікарських призначень хворого на ЦД2Т з інфарктом
мозку

проведено фармакоекономічну оцінку нераціональної складової
фармакотерапії. Визначено економічну ефективність фармацевтичної опіки
клінічного провізора

Клінічна ефективність моделі діяльності клінічного провізора в наданні
медичної допомоги

хворим на цукровий діабет 2 типу

виявлено та частково усунено 208 лікозалежних проблем встановлено 182
некоректності фармакотерапії

Економічна ефективність моделі діяльності клінічного провізора в
наданні медичної допомоги

Рис. 1 Програмно-цільова структура дослідження

Примітка. *Впровадження результатів дослідження на державному,
галузевому і регіональному рівнях проводилось відразу після їх
отриманнях на етапах виконання.

Знання ринку базисних та допоміжних ЛЗ для фармакотерапії (ФТ) певної
нозології вважали важливим інструментом у діяльності КП, оскільки це
дозволяє йому: 1) орієнтуватись у асортименті ЛЗ, їх цінових нішах; 2)
здійснювати фахову генеричну заміну ЛЗ тощо. Відтак, проведено
маркетинговий аналіз роздрібного сегменту фармацевтичного ринку України
щодо групи цукрознижуючих засобів за період 06.2006-05.2007 рр. у
порівнянні з 06.2005-05.2006 рр., на основі аналітичної бази даних
“Бізнес Кредит” у вартісному та натуральному показниках. Він засвідчив
зростання величини ринку цих засобів у вартісному (Д,% – +16,4; 15836,31
тис. дол. США у порівнянні 13604,4 тис. дол. США) та спад у натуральному
(Д,% – -11,7; 3000,66 тис. упакувань у порівнянні 3399,6 тис. упакувань)
показниках. У результаті дослідження встановлено, що основна частка
ринку (близько 80%) у двох показниках належить базисним засобам для
лікування ЦД2Т: похідним сульфонілсечовини (ПСС), бігуанідам чи їх
комбінованим ЛЗ (рис. 2).

Рис. 2 Структура роздрібного сегменту групи цукрознижуючих засобів
України

за період 06.2006-05.2007 рр.

Детальний аналіз групи базисних цукрознижуючих ЛЗ засвідчив, що основне
місце у структурі їх ринку посідають ПСС, а найчастіше застосування,
відповідно, мають глібенкламід (манініл®), гліклазид MR (діабетон® MR)
та глімепірид (амарил®). Для формулювання принципів раціонального вибору
цукрознижуючих ЛЗ, які, на нашу думку, мають значення у діяльності КП
при індивідуалізованій ФТ ЦД2Т, вперше в Україні, проведено порівняння
середньої вартості місячного курсу ФТ трьома вказаними ЛЗ у
еквівалентних дозах (табл. 1).

Таблиця 1

Результати порівняння середньої вартості місячного курсу лікування
різними похідними сульфонілсечовини

Показник Амарил® Діабетон® MR Манініл® 5

форма випуску табл. 2 мг №30 табл. 30 мг №60 табл. 5 мг №120

середня ціна упакування в аптеці, грн. 62,67 43,68 12,88

рівноважна доза ВООЗ 1 мг 30 мг 5 мг

середньо терапевтична доза 2 мг 60 мг 10 мг

кількість таблеток на курс ФТ 30 60 60

середня вартість курсу ФТ, грн. 62,67 43,68 6,44

Встановлено, що вартість лікування амарилом® майже в 10 разів вища, ніж
при застосуванні манінілу® 5. Проте, раціональний вибір ЛЗ не
ґрунтується тільки на обчисленому параметрі. Тому, здійснено аналіз
даних щодо безпеки та ефективності (клініко-фармакологічні властивості)
порівнюваних ліків, що, в свою чергу, пов’язані з фармакокінетичними
показниками, а також з біофармацевтичними особливостями і видом
лікарської форми (клініко-фармацевтичні властивості).

Таким чином, у результаті дослідження обґрунтовано вплив модифікації
лікарської форми на оптимізацію фармакокінетичних параметрів
цукрознижуючих ЛЗ та їх взаємозв’язок із підвищенням комплаєнсу хворих,
як один із шляхів попередження виникнення лікозалежних проблем (ЛЗП),
тобто випадків або обставин, пов’язаних з ФТ, що дійсно або потенційно
впливають на бажаний результат лікування.

Подальша реалізація основної мети дослідження вимагала розробки
уніфікованого підходу до здійснення функціональних обов’язків КП через
ФО (рис. 3). Його основою є опрацьовані та вперше апробовані в Україні
складові ідентифікації ЛЗП. Вони включають диференціацію ЛЗП за часовою
характеристикою та джерелом виникнення, що необхідно КП для встановлення
першочерговості їх вирішення, а також визначення цільової групи, на яку
слід скерувати ФО. Окрім того, розроблена програма виявлення, аналізу,
вирішення та попередження ЛЗП, передбачає погодження характеру і обсягу
фармацевтичних втручань та корекції ФТ з лікарем.

Оскільки хворі на ЦД переважно отримують медичну допомогу на
амбулаторно-поліклінічному рівні, це спонукало нас до вивчення ступеню
обізнаності саме амбулаторних пацієнтів з ЦД2Т щодо захворювання та його
лікування, шляхом анонімного анкетного опитування на базі поліклінічного
відділення 4-ої міської клінічної комунальної лікарні м. Львова. Цей
етап роботи полягав у вивченні характеру ЛЗП у типовій медичній
практиці.

Рис. 3 Програма ідентифікації лікозалежних проблем у моделі діяльності
клінічного провізора на амбулаторному рівні надання медичної допомоги

За дизайном це було проспективне контрольоване дослідження із залученням
100 респондентів, розподілених методом випадкової вибірки на дві
рівноцінні за кількістю групи: група А (n = 50) та група В (n = 50).
Основна відмінність між ними полягала у способі збору інформації (усно
чи письмово) за попередньо опрацьованим опитувальником, запитання якого
слугували алгоритмом отримання необхідної інформації. Характеристика
контингенту пацієнтів наведена у табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл учасників дослідження за демографічними параметрами

та тривалістю захворювання

Параметр Група А Група В

Вік, роки (n=50)

середнє значення 64,38 61,54

95% CI1 61,84 до 66,92 59,01 до 64,07

мінімальний 37 45

максимальний 81 78

Тривалість ЦД2Т, роки2

середнє значення 8,05 5,35

95% CI 5,89 до 10,21 3,76 до 6,95

мінімальна 1 1

максимальна 25 26

Стать, (%)

чоловіки 10 (20,0) 18 (36,0)

жінки 40 (80,0) 32 (64,0)

Примітки: 1. Сonfidence interval (CI) – довірчий інтервал;

2. Кількість хворих із тривалістю захворювання понад 1 рік (n=48)

Встановлено, що основними факторами, які зумовлювали виникнення ЛЗП у
амбулаторних пацієнтів були:

недостатні знання хворих про ЦД2Т (у 2/3 опитаних);

недотримання немедикаментозних заходів корекції захворювання: дієти
(понад 20% пацієнтів), дозованих фізичних навантажень (86% та 54%,
відповідно у двох групах);

несистематичне проведення особистого моніторингу пацієнтами: визначення
рівня глікемії (понад 20% випадків); контроль маси тіла (близько 50% у
двох групах); щоденний огляд стоп (30% та 80% хворих, відповідно у двох
групах); вимірювання артеріального тиску (близько 50% хворих);

нераціональне застосування цукрознижуючих засобів пацієнтами: недостатні
знання про ЛЗ (близько 60% випадків), понад 10% респондентів не знали
назви застосовуваних ліків або, які з них призначені саме для ФТ ЦД2Т,
близько половини опитаних застосовували призначені ЛЗ некоректно;

незадовільний комплаєнс: близько ? хворих пропускали приймання ліків.

Аналіз виявлених випадків нон-комплаєнсу засвідчив, що пропуск приймання
ліків залежить від виду цукрознижуючого засобу. Зокрема, на відміну від
хворих, які застосовували пероральні ЛЗ, пацієнти, які контролювали
рівень глікемії препаратами інсуліну, ніколи не пропускали їх введення,
що пояснюється відповідальним ставленням до лікування (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020