.

Оптимізація бактеріологічної діагностики лактаційних маститів: Автореф. дис… канд. мед. наук / Н.Ю. Тумасьянц, Харк. НДІ мікробіології та імунології

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
110 2246
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

Тумасьянц Наталя Юріївна

УДК 618.19-002-078

ОПТИМІЗАЦІЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЛАКТАЦІЙНИХ МАСТИТІВ

03.00.07 – мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття вченого ступеня
кандидата медичних наук

Харків
1999

Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Варенко Юрій Степанович
Донецький державний медичний університет ім.М.Горького

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Дикий Ігор Леонідович
Українська фармацевтична академія
МОЗ України, завідувач кафедрою мікробіології, імунологіїта вірусології

професор Циганенко Анатолій Якович
Харківський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедрою мікробіології, імунологіїта вірусології

Провідна установа: Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, кафедра мікробіології, імунологіїта вірусології, м. Київ
Захист відбудеться “1“ вересня 1999 р. о 14 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при Харківському науково-дослідному інституті мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова МОЗ України за адресою: 310057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова МОЗ України, 310057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14.

Автореферат розісланий “28“ липня 1999 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Кучма І.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Лактаційний мастит (ЛМ), що складає до 60% усіх післяпологових гнійно-септичних захворювань (Гайдуков С.Н., Скопичев В.Г., 1990) та охоплює 3-18% породіль ( Волков Н.А., 1987), становить значну проблему як в хірургії, так і в неонаталогії. Відзначається збільшення частоти важких, дифузних форм цього захворювання, а саме абсцедуючої та флегмонозної (Гуща А.А. и др., 1989). Крім того, спостерігається зростання летальності при ЛМ, яка з розвитком сепсису досягає 15,4 % (Бабій Я.С. та ін., 1993). Це підвищує тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні, збільшує його вартість та завдає суттєвої шкоди здоровю пацієнток у самому активному віці.
ЛМ є захворюванням, яке не тільки завдає шкоди матері, а й суттєво підриває здоровя новонародженого, становить для нього велику епідеміологічну небезпеку (Лукина Л.И. и др., 1985). Без протективної дії материнського молока дитина стає беззахисною перед багатьма інфекціями.

Актуальність теми. Лікування ЛМ є задачею занадто важкою, незважаючи на присутні в арсеналі високоефективні ліки. Низька ефективність антимікробної терапії детермінована зростаючою полірезистентністю мікрофлори.
Тому рання діагностика етіології ЛМ з складанням антибіотикограм збудників є найважливішим етапом, котрий визначає тактику лікування та профілактичні дії.
Традиційні бактеріологічні дослідження відносяться до ‘‘пізніх’’ способів діагностики, тому що результати досліджень надходять через 3-5 днів, а це позначається на своєчасності призначення адекватної терапії. Способи скорочення термінів ідентифікації та визначення антибіотикограм стафілококів зводяться до зміни рецептур живильних середовищ (Кузьминский С.Н. и др., 1995, Першина М.Ю. и др.,1995). Вади таких модифікацій звязані з вартістю та дефіцитністю інгредієнтів, ускладнень приготування живильних середовищ.
Нині поширені напівавтоматичні та автоматичні компютерні системи, які дозволяють ідентифікувати збудника захворювання та визначити його антибіотикограму від 4-5 до 24 годин (Имшенецкая В.Ф., 1990).
Але використання цих систем є обмеженим через їх високу вартість та деякі вади технічного характеру. Тому необхідно винайти спосіб, який не потребує особливих економічних зусиль та дозволяє здійснити ранню бактеріологічну діагностику ЛМ.
Актуальність даної роботи полягає в розробці прискореного безпристрійного способу бактеріологічної діагностики ЛМ стафілококової етіології, що дозволяє на протязі 21- 27 годин ідентифікувати збудників захворювання та визначити їх антибіотикограми.
Вірно встановлений етіологічний діагноз в короткий термін та точний вибір антибіотиків приводять до зниження кількості ускладнень та рецидивів ЛМ у матерів, що годують дітей. Це має велике народно-господарське значення.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились у межах науково-дослідної роботи (НДР) ДонДМУ та були фрагментом теми “Возбудители внутрибольничных гнойно-септических инфекций (ВГСИ) в стационарах различного профиля г. Донецка” у 1994-1996 роках (МЗ №0195V000639, шифр ИК 94.08.27).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка та оцінка ефективності прискореного способу бактеріологічної діагностики лактаційних маститів на підставі низькотемпературної обробки живильних середовищ.
Для досягнення поставленої мети слід було вирішити задачі:
1.Вивчити питому вагу мікроорганізмів в етіологічній структурі збудників лактаційних маститів.
2.Вивчити біологічні властивості та чутливість до хіміотерапевтичних засобів мікроорганізмів, обумовлюючих лактаційні мастити.
3.Розробити новий прискорений спосіб бактеріологічної діагностики гнійно-запальних захворювань стафілококової етіології з використанням попередньої низькотемпературної обробки живильних середовищ.
4.Оцінити ефективність використання кріообробки живильних середовищ для прискорення ідентифікації та визначення патогенності стафілококів.
5.Виділити групи високого ризику захворювання на лактаційний мастит, визначити привертаючі йому фактори та оцінити результати етіотропної терапії хворих на гнійні форми маститу з використанням способу прискореної бактеріологічної діагностики.
Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в тому, що винахід біостимулюючої дії свіжоталої води на вирощування та розмноження мікроорганізмів отримав подальший розвиток у розробці прискореного способу бактеріологічної діагностики захворювань стафілококової етіології. Нами вперше використана низькотемпературна обробка живильних середовищ для скорочення термінів бактеріологічної діагностики ЛМ стафілококової етіології та визначення антибіотикограм збудників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що зявилась змога використання способу для прискорення бактеріологічної діагностики захворювань стафілококової етіології, що сприяє оптимізації лікування. Результати досліджень впроваджені у практичну діяльність хірургічного стаціонару Центральної міської лікарні №17 м.Донецька, що підтверджується актом впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням автора. Ним зібрано матеріал, виділені штами мікроорганізмів та проведено їх ідентифікацію з визначенням чутливості до антибіотиків, здійснено фаготипування S.aureus, розроблено прискорений спосіб бактеріологічної діагностики ЛМ. Статистична обробка і наукова інтерпретація всіх отриманих даних, підготовка наукових статей, оформлення дисертаційної роботи та автореферату також здійснено автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, обнародовані на Міжнародній конференції ‘‘Раны и раневая инфекция’’ (Москва, 1993 рік), на науково-практичній конференції, присвяченій 6-річчю Донецького обласного діагностичного центру (1995 рік), на міжобласній науково-практичній конференції, присвяченій 30-річному ювілею кафедри акушерства та гінекології ДонДМУ (1995 рік) та на засіданні кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДонДМУ в присутності спеціалістів з мікробіології, хірургії та епідеміології.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано у 10 друкованих роботах, з них: 6 – у наукових медичних журналах, 1 – у збірнику наукових праць, 3 – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Створено нове охороноздатне рішення на спосіб прискорення бактеріологічної діагностики захворювань стафілококової етіології (заява №98073755 від 14.07.98 р., Позит. ріш. від 09.04.99).
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатку. Обсяг дисертації становить 136 сторінок друкованого тексту. Список використаних літературних джерел займає 20 сторінок, містить 177 найменувань. Робота ілюстрована 4 рисунками та 19 таблицями.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. При виконанні роботи було обстежено 117 хворих на лактаційні мастити у віці 17-38 років. Матеріалом для досліджування були пунктати, виділення з ран, гній, вивчалась мікрофлора поверхні шкіри молочних залоз, а також зціджене молоко від 59 породіль у віці 17-34 років у стані лактостазу.
Досліджувались також чисті культури бактерій, виділені з матеріалу від хворих. Видова ідентифікація мікроорганізмів проводилась згідно Наказу № 535 МОЗ СРСР від 22 квітня 1985 року. Здійснювали фаготипування виділених культур S.aureus за допомогою типових стафілококових бактеріофагів Міжнародного набору. Антибіотикочутливість виділених мікроорганізмів визначали диско-дифузійним методом на середовищі АГВ до 21 антибіотика (бензилпеніциліну, ампіциліну, оксациліну, карбеніциліну, метіциліну, цефотаксиму, цефтазидиму, офлоксацину, тетрацикліну, доксіцикліну, канаміцину, неоміцину, гентаміцину, стрептоміцину, ерітроміцину, ристоміцину, олеандоміцину, лінкоміцину, рифампіцину, левоміцетину, поліміксину).
Для культивування збудників лактаційних маститів, серед яких найчастіше зустрічається рід Staphylococcus, використовували такі живильні середовища: 5% кровяний агар, цукровий бульйон, “середовище для контролю стерильності”.
Дослідження проводились у порівняльному варіанті: застосовувалось паралельне вирощування біоматеріалу та мікробних культур у розморожених (дослідних) середовищах та не підданих заморожуванню (контрольних) середовищах. Дослідні групи живильних середовищ заморожувались при температурі -20С у морозильній камері при нормальному атмосферному тиску на протязі 18-24 годин, після чого середовища відтаювали на протязі 1-2 годин при кімнатній температурі. Контрольні дослідження проводились на середовищах тієї ж серії виготовлення, що й дослідні.
Внесення біоматеріалу, мікробних культур у дослідні та контрольні середовища здійснювали одночасно в обємі 0,1 мл. Розведення однодобових агарових культур стафілококів готувались по оптичному стандарту (застосовували інокуляційну дозу 105 клітин/мл). Культивування проводилось в термостаті при температурі 37С. Після 1 години інкубації проводили висів вирощених культур на молочно – жовтковий соляний агар (МЖСА) для визначення лецитовітелазної активності (ЛВА). Чашки Петрі з засіянним середовищем МЖСА поміщали в термостат та через 24 години враховували наявність лецитовітелази, а ще через одну добу враховували наявність пігменту у мікроорганізмів. Після пересіву на МЖСА посіви біоматеріалу, мікробних культур на дослідних та контрольних середовищах знову поміщали в термостат ще на 2 години, після чого ставили тести ідентифікації стафілококів та визначали чутливість мікробів до антибіотиків.
Таким чином, перед постановкою ідентифікаційних тестів та визначенням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків біоматеріал, мікробні культури знаходились в дослідних та контрольних живильних середовищах 3 години. Для ідентифікації стафілококів використовували реакцію плазмокоагуляції (РПК) та реакцію окислення маніту в анаеробних умовах (ОМА). Результати визначення плазмокоагулазної активності враховували через 1, 2, 4 та 18 годин. Здатність мікробів ферментувати маніт у анаеробних умовах враховувалась через 18-24 години. Антибіотикограми складались через 18-24 години інкубування культур в термостаті. Таким чином, так як реакції плазмокоагуляції, окислення маніту в анаеробних умовах, визначення антибіотикочутливості мікроорганізмів ставились після 3-х годинного вирощування культур в термостаті, то від початку досліджень до врахування цих реакцій проходило 21-27 годин.
Статистична обробка результатів досліджень проведена методами варіаційної статистики (Мерков А.М., Поляков Л.Е., 1974) з використанням критеріїв Ст’юдента та Пірсона.
Результати досліджень та їх обговорення. Етіологічна структура ЛМ складалась з S.aureus (80 хворих), S.aureus в асоціації з C.albicans (4), S.epidermidis (20), E.coli в асоціації з S.aureus (2), P.vulgaris (2), по одному випадку P.aeruginosa та S.pyogenes, у 9 випадках не було бактеріального росту на живильних середовищах та дві ідентичні культури не було ідентифіковано. Всього одержано 178 штамів мікроорганізмів, серед яких 139 штамів – S.aureus та 31 штам – S.epidermidis. Більшість штамів S.aureus була чутлива до антибіотиків офлоксацину, цефотаксиму, гентаміцину, канаміцину, олеандоміцину, лінкоміцину, ристоміцину, рифампіцину, стрептоміцину, неоміцину та тетрацикліну.
Чутливість S.epidermidis визначалась до оксациліну, гентаміцину, канаміцину та досягала 61,2 – 64,5 %. З 139 виділених штамів S.aureus протиповано фагами 95 штамів (68,3 %), серед яких мали перевагу штами ІІІ фагогрупи (41 %) з фаготипами 42Е (18 %), 47 (26 %) та 6 (7,8 %).
Максимальне скорочення термінів виконання мікробіологічних досліджень може бути досягнуто поєднанням двох факторів, а саме: виключенням етапу виділення чистої культури та використанням стимуляторів росту мікробів. Стимулюючим фактором ми вибрали попередню низькотемпературну обробку живильних середовищ, а виключення етапу виділення чистої культури було виправдано тим, що за даними літератури збудниками ЛМ у 96 – 100 % випадків є стафілококи.
Після короткочасного вирощування на розмороженому кров’яному агарі отримані такі високі проценти позитивних тестів ідентифікації, які значно перевищували відповідні показники, отримані при досліджуванні контрольних культур (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020