МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

РЕХЛЕЦЬКА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 615.322:582.632.1].012.014.07:616.5

Опрацювання складу, технології та дослідження фітопрепаратів з берези
бородавчастої для лікування дерматологічних захворювань

15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі технології ліків і біофармації Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького
Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

КАЛИНЮК Тимофій Григорович

Львівський національний медичний

університет імені Данила Галицького,

завідувач кафедри технології ліків і біофармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

ГРОШОВИЙ Тарас Андрійович

Тернопільський державний медичний

університет імені І.Я. Горбачевського,

завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін

доктор фармацевтичних наук, професор

ГОЛОВКІН В’ячеслав Олександрович

Запорізький державний медичний університет

завідувач кафедри технології ліків

Провідна установа: Національний фармацевтичний університет (м. Харків),

кафедра косметології і аромології

Захист відбудеться “2” березня 2007 року о 10 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул.
Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий “1” лютого 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ___________ Гасюк Г.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лікування хронічних, часто рецидивуючих, захворювань
шкіри — актуальна проблема сучасної дерматології. Найбільш поширена
дерматологічна патологія — інфекційні хвороби шкіри та підшкірної
жирової клітковини, важкими ускладненнями яких є тимчасова втрата
працездатності, генералізація інфекції, розвиток рубців, психосоціальний
стрес.

У зв’язку із резистентністю багатьох мікроорганізмів до лікарських
засобів при їх повторних призначеннях, частими проявами побічної дії
ліків, необхідністю лікувати хворих з алергічними реакціями на
синтетичні препарати зросла зацікавленість лікарськими рослинами.
Незважаючи на широкий асортимент лікарських засобів із рослинної
сировини, більша їх частина представлена засобами зарубіжного
виробництва. Тому розробка ефективних, безпечних, доступних за ціною
лікарських засобів для лікування інфекційних дерматологічних захворювань
з вітчизняної рослинної сировини є актуальною і своєчасною.

Перспективною рослиною для розробки нових лікарських засобів для
лікування захворювань шкіри є береза бородавчаста. Завдяки широкому
спектру фармакологічної активності береза бородавчаста та інші види
берези є об’єктами уваги дослідників: фармакогностичним дослідженням
берези присвячені роботи українських вчених В.С. Кисличенко, В.І. Лушпи,

О.І. Нещерет, О.П. Хворост; фітохімічні дослідження бруньок, листя, кори
берези проводять російські вчені М.М. Анісімов, Д.Н. Вєдєрніков, Н.Г.
Галашкіна, В.А. Куркін, В.І. Рощин,

В.В. Стеняєва, Є.Б. Шенцова, Т.А. Шуляковская та інші. Зокрема,
дослідження О.І. Нещерет,

О.П. Хворост показали перспективність застосування настойки і густого
екстракту листя берези бородавчастої як гіпоазотемічного, діуретичного,
салуретичного, антиоксидантного і мембраностабілізуючого засобу при
гострій нирковій недостатності та нефропатії.

Застосування берези бородавчастої для лікування дерматологічних
захворювань є перспективним і маловивченим напрямком досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького (шифр теми
ІН. 10.06.0001.01, номер державної реєстрації 0101U009227) і проблемної
комісії “Фармація” МОЗ та АМН України.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи — розробка лікарських засобів
на основі берези бородавчастої для лікування дерматологічних
захворювань.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні
завдання:

проаналізувати дані літератури щодо застосування берези бородавчастої
для лікування захворювань шкіри;

обґрунтувати вибір лікарських форм для розробки лікарських засобів;

обрати оптимальні екстрагенти та раціональні методи екстрагування
бруньок і листя берези бородавчастої;

обґрунтувати склад і технологію лосьйонів на основі рідких екстрактів
бруньок і листя берези бородавчастої;

розробити методики якісного і кількісного аналізу діючих речовин у
рідких екстрактах та лосьйонах на їх основі;

провести оцінку якості опрацьованих лікарських засобів згідно з вимогами
ДФ України;

дослідити антибактеріальну і протигрибкову активність, вивчити показники
токсикологічної і мікробіологічної безпеки рідких екстрактів та
лосьйонів на їх основі;

вивчити стабільність рідких екстрактів та лосьйонів і встановити терміни
їх придатності;

розробити технологічні схеми виробництва і аналітичну нормативну
документацію на рідкі екстракти бруньок і листя берези бородавчастої та
лосьйони на їх основі.

Об’єкти дослідження — рідкі екстракти бруньок і листя берези
бородавчастої та лосьйони на їх основі.

Предмет дослідження — розробка складу і технології лікарських засобів з
берези бородавчастої для лікування дерматологічних захворювань,
дослідження їх активності, показників якості та безпеки.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувались
наступні методи досліджень: якісні реакції та УФ-спектри поглинання –
для ідентифікації флавоноїдів у рідких екстрактах бруньок і листя берези
бородавчастої та лосьйонах на їх основі, для ідентифікації цинку
ундециленату, кислоти саліцилової у лосьйонах; спектрофотометричний
метод – для визначення кількісного вмісту флавоноїдів у рідких
екстрактах, для визначення кількісного вмісту кислоти саліцилової у
рідких екстрактах і лосьйонах; титриметричний метод (комплексонометричне
титрування) – для визначення кількісного вмісту цинку ундециленату у
лосьйонах; потенціометричне визначення рН лосьйонів; мікробіологічні
методи (дифузії в агар, мембранної фільтрації) – для вивчення
антибактеріальної і протигрибкової активності та мікробіологічної
чистоти опрацьованих лікарських засобів; вивчення показників
токсикологічної безпеки рідких екстрактів бруньок і листя берези
бородавчастої та лосьйонів на їх основі біологічними методами; обробка
експериментальних даних методами математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на основі результатів
фізико-хімічних, технологічних, мікробіологічних та біологічних
досліджень обґрунтовано оптимальний склад та раціональну технологію
лікарських засобів для лікування інфекційних дерматологічних захворювань
на основі вітчизняної рослинної сировини – берези бородавчастої.

Проведено дослідження опрацьованих лікарських засобів згідно з вимогами
ДФ України, розроблено методики ідентифікації та кількісного визначення
діючих речовин, встановлено антибактеріальну і протигрибкову активність,
доведено їх мікробіологічну та токсикологічну нешкідливість.

У результаті вивчення показників якості рідких екстрактів бруньок і
листя берези бородавчастої та лосьйонів на їх основі у процесі
зберігання встановлено оптимальні умови та терміни їх зберігання.

Практичне значення отриманих результатів. За результатами проведених
досліджень розроблені проекти АНД на бруньки берези бородавчастої, рідкі
екстракти бруньок і листя берези бородавчастої та лосьйони на їх основі.

Апробовано метод кількісного визначення флавоноїдів у рідких екстрактах
бруньок і листя берези бородавчастої в умовах Дослідного центру АТ
“Галичфарм” корпорації “Артеріум” (акт впровадження від 25.10.2006).

За результатами проведених досліджень видано інформаційний лист

№ 34-2006 про нововведення в системі охорони здоров’я (видавництво
Укрмедпатентінформ). Одержано позитивні рішення на 2 деклараційні
патенти України на корисні моделі (№ 24165/1 від 09.10.2006 — “Спосіб
одержання рідкого екстракту з антимікробною та протигрибковою
активністю”, № 24677/1 від 11.10.2006 — “Спосіб стандартизації рідких
екстрактів бруньок та листя берези бородавчастої”).

Фрагменти роботи впроваджено у навчальний процес кафедр фармації
Івано-Франківського державного медичного університету, технології ліків
Одеського державного медичного університету, фармакогнозії з медичною
ботанікою Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.
Горбачевського (акти впровадження від 14.09.2006, 22.09.2006, 12.10.2006
відповідно).

Особистий внесок дисертанта. Автором здійснено інформаційно-патентний
пошук, проаналізовано та узагальнено дані літератури з питань
застосування берези бородавчастої для лікування дерматологічних
захворювань. На основі проведених досліджень обрано оптимальні
екстрагенти та раціональний метод екстрагування бруньок і листя берези
бородавчастої. Експериментально підтверджено ефективність застосування
рідких екстрактів для лікування інфекційних дерматологічних захворювань
і перспективність розробки лікарських засобів на їх основі. Теоретично
обґрунтовано і експериментально підтверджено склад лосьйонів на основі
рідких екстрактів бруньок і листя берези бородавчастої.

У наукових працях, опублікованих із співавторами, дисертантом розглянуто
питання обґрунтування оптимальної лікарської форми, складу, раціональної
технології лікарських засобів з берези бородавчастої для лікування
інфекційних дерматологічних захворювань. Наведено методики та результати
досліджень тотожності та кількісного вмісту діючих речовин у
запропонованих лікарських засобах, їх антибактеріальної і протигрибкової
активності.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
викладені на VII Міжнародному з’їзді “Фитофарм 2003” (Санкт-Петербург,
2003), науково-практичному семінарі “Перспективи створення в Україні
лікарських препаратів різної спрямованості дії” (Харків, 2004), 65-тій
науковій конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених
(Львів, 2004), науково-практичній конференції “Лікувальна косметика:
дійсність та майбутнє” (Харків, 2005), VI Національному з’їзді
фармацевтів України (Харків, 2005), 66-тій науковій конференції
студентів та молодих вчених (Львів, 2005), 67-мій науковій конференції
студентів та молодих вчених (Львів, 2006), Х Міжнародному медичному
конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 25 наукових робіт, у
тому числі 10 статей (із них 4 — у фахових наукових виданнях), 12 тез
доповідей, 1 інформаційний лист, 2 позитивні рішення на деклараційні
патенти України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 136
сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури (розділ
1), об’єктів і методів дослідження (розділ 2), експериментальної частини
(розділи 3-5), загальних висновків, списку літератури (152 літературних
джерела, у тому числі 58 іноземних) та додатків. Дисертація ілюстрована
19 рисунками (11 с.), 13 таблицями (16 с.) і містить 7 додатків (7 с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі сформульовано актуальність теми, мету і задачі дослідження,
наукову новизну і практичну значимість роботи.

Розділ 1. Сучасний стан фітотерапії дерматологічних захворювань.
Фітотерапія, яка ґрунтується на використанні рослин з лікувальною метою,
є одним із найдавніших методів лікування, інтерес до якого постійно
зростає, про що свідчать високі темпи росту реалізації препаратів
рослинного походження і впровадження нових сучасних методів
екстрагування рослинної сировини. Незважаючи на великий асортимент
лікарських засобів із рослинної сировини на фармацевтичному ринку
України, більша їх частина представлена засобами зарубіжного
виробництва, хоча Україна традиційно є однією з провідних країн, в якій
вирощується і заготовляється рослинна сировина.

Оскільки багато рослин за антимікробною активністю не поступаються
синтетичним препаратам, не викликають резистентності мікроорганізмів при
застосуванні, дія їх є комплексною і м’якою, фітопрепарати все частіше
застосовують для лікування дерматологічних захворювань, зокрема —
інфекційних. Інфекції шкіри та підшкірної клітковини є найбільш
поширеною дерматологічною патологією – їх частка складає 36,1% усіх
зареєстрованих захворювань шкіри..

Аналіз даних літератури показав, що антисептичною, протизапальною та
ранозагоювальною дією володіють близько 200 рослин, які належать до
родин Asteraceae (Айстрові), Betulaceae (Березові), Clusiaceae
(Клузієві), Lamiaceae (Ясноткові), Rosaceae (Розові) та інших.
Перспективною рослиною для розробки фітопрепаратів для лікування
дерматологічних захворювань є береза бородавчаста — ця рослина поширена
в Україні, широко застосовується у народній і науковій медицині,
сировина є доступною та недорогою.

На фармацевтичному ринку України представлені готові лікарські засоби,
що містять екстракти листя берези (Фітолізин, Урогран, Канефрон, Гербіон
краплі ниркові), але всі вони призначені для внутрішнього застосування
при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів. Єдиними лікарськими
засобами для зовнішнього застосування, які одержують з берези
бородавчастої, зареєстрованими в Україні, є березовий дьоготь та
препарати на його основі (мазь Вількінсона і лінімент бальзамічний за
Вишневським).

Розділ 2. Об’єкти і методи досліджень. Об’єктами досліджень при розробці
лікарських засобів були бруньки і листя берези, цинку ундециленат,
кислота саліцилова. Для одержання лікарських засобів використовували
допоміжні речовини: етанол, воду очищену, пропіленгліколь.

У процесі виконання роботи застосовували хімічні, фізико-хімічні,
мікробіологічні і біологічні методи досліджень.

Ідентифікацію флавоноїдів у рідких екстрактах бруньок та листя берези і
лосьйонах на їх основі проводили за допомогою якісних реакцій,
хроматографії в тонкому шарі сорбенту, УФ-спектрів поглинання. Кількісне
визначення суми флавоноїдів (у перерахунку на гіперозид) у рідких
екстрактах і лосьйонах на їх основі проводили за розробленими нами
методиками абсорбційної спектрофотометрії в УФ-області з відносними
похибками методів 6,70% і 7,69% відповідно.

Ідентифікацію цинку ундециленату у лосьйонах “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2”
проводили за допомогою якісних реакцій, кількісне визначення – методом
комплексонометричного титрування (похибка методу не перевищувала 2,27%).

Ідентифікацію кислоти саліцилової у лосьйонах проводили за допомогою
якісних реакцій та УФ-спектрів поглинання, кількісне визначення –
методом абсорбційної спектрофотометрії в УФ-області (похибка методу не
перевищувала 1,66%).

Статистичну обробку результатів проводили згідно з вимогами ДФ України,
доп.1, с. 187.

Дослідження показників якості рідких екстрактів бруньок та листя берези
і лосьйонів на їх основі (органолептичні характеристики, вміст важких
металів, сухий залишок, відносна густина, вміст етанолу, значення рН,
об’єм вмісту контейнера) проводили за методиками ДФ України.

Дослідження антибактеріальної і протигрибкової активності рідких
екстрактів бруньок та листя берези і лосьйонів “Бетунцин-1”,
“Бетунцин-2” проводили згідно з вимогами ДФ України методом дифузії в
агар (метод двошарового висівання). При виборі методу дослідження
мікробіологічної чистоти опрацьованих лікарських засобів враховували, що
вони в умовах випробування виявляють антимікробну дію. Оптимальним
методом було обрано метод мембранної фільтрації.

Біологічні дослідження включали вивчення гострої і хронічно токсичності
опрацьованих лікарських засобів, місцевої подразнюючої і сенсибілізуючої
дії.

Розділ 3. Розробка складу, технології і дослідження рідких екстрактів
бруньок та листя берези бородавчастої. Бруньки і листя берези
бородавчастої містять комплекс біологічно активних сполук, що
забезпечують антимікробну, протизапальну, ранозагоюючу дію, головним
чином, завдяки вмісту флавоноїдів і ефірної олії. З метою вибору
лікарської форми, яка би дозволила максимально використати лікувальну
дію біологічно активних сполук сировини, вивчались такі лікарські форми:
настойки, екстракти рідкі, густі та сухі. Оптимальною лікарською формою
для фітопрепарату із бруньок та листя берези було обрано рідкий
екстракт завдяки ряду переваг: оптимальне співвідношення кількостей
взятої лікарської рослинної сировини і одержаного екстракту (1:1), а
отже, і зручність дозування; можливість використання етанолу в широкому
діапазоні концентрацій (40-70%); можливість одержання витяжки без
випарювання (що дозволяє не втрачати леткі речовини, зокрема, ефірні
олії).

Наступним етапом роботи був вибір оптимального екстрагенту та
раціонального методу екстрагування сировини. Як екстрагент було обрано
етанол у концентраціях 60-70%, оскільки він добре екстрагує основні
діючі речовини – флавоноїди (як у формі агліконів, так і у формі
глікозидів), ефірну олію, а також виявляє підсушуючу і антисептичну дію
на шкіру. Рідкі екстракти бруньок і листя берези бородавчастої
одержували методами перколяції і прискореної дробної мацерації.

Повноту екстрагування сировини оцінювали за сумарним вмістом флавоноїдів
(у перерахунку на гіперозид) як діючих речовин методом абсорбційної
спектрофотометрії в УФ-області (метод стандарту).

Встановлено, що максимально вилучає флавоноїди із бруньок берези етанол
у концентрації 70%, із листя берези – етанол у концентрації 60%, як при
застосуванні методу перколяції, так і прискореної дробної мацерації.
Така відмінність пов’язана з різним розподілом глікозидів та агліконів
флавоноїдів у цих двох видах сировини: бруньки берези містять, в
основному, аглікони флавоноїдів, тоді як у листі переважають флавоноїди
у формі глікозидів.

Визначення кількісного вмісту флавоноїдів в одержаних рідких екстрактах
показало, що більш раціональним методом екстрагування є прискорена
дробна мацерація – застосування цього методу дозволяє максимально
екстрагувати флавоноїди як із бруньок (вміст флавоноїдів становить
1,94%±0,13% у порівнянні з 1,45%±0,13% при застосуванні методу
перколяції), так і з листя берези (вміст флавоноїдів складає 3,28%±0,18%
у порівнянні з 2,08%±0,19% при застосуванні методу перколяції). Спектри
поглинання опрацьованих рідких екстрактів представлені на рис. 1.

На основі проведених досліджень запропоновано рідкі екстракти бруньок і
листя берези:

Рідкий екстракт бруньок берези

Бруньок берези

(АНД ВК, проект) 1000 г

Етанолу 70% Достатня кількість до одержання 1 л рідкого екстракту

Рідкий екстракт листя берези

Листя берези

(Європейська Фармакопея, с. 1103) 1000 г

Етанолу 60% Достатня кількість до одержання 1 л рідкого екстракту

Рис. 1. Спектри поглинання рідких екстрактів бруньок і листя берези
бородавчастої та стандартного зразка гіперозиду

Результати дослідження показників якості рідких екстрактів бруньок та
листя берези наведені у табл. 1. Технологічна схема виробництва рідких
екстрактів розроблена згідно з Настановою 42-01-2003 “Лікарські засоби.
Технологічний процес. Документація” і наведена на рис. 2.

Стабільність рідких екстрактів бруньок і листя берези вивчали при
зберіганні їх у захищеному від світла місці, при температурі від +12єС
до +15єС. Час спостереження — два роки. Встановлено, що протягом часу
спостереження запропоновані рідкі екстракти є стабільними, що
підтверджується наступними показниками: зовнішній вигляд, ідентифікація
та кількісний вміст діючих речовин, мікробіологічна чистота.

Мікробіологічну чистоту рідких екстрактів бруньок і листя берези
досліджували методом мембранної фільтрації. Рідкі екстракти бруньок і
листя берези витримували випробування на мікробіологічну чистоту:
містили не більше 100 мікроорганізмів (бактерій і грибів сумарно) у 1
мл; не містили в 1 мл бактерій Enterobacteriaceae, Staphylococcus
aureus, Pseudomonas aeruginosa.

Рис. 2. Технологічна схема виробництва рідких екстрактів бруньок та
листя берези бородавчастої

Таблиця 1

Показники якості рідких екстрактів бруньок та листя берези бородавчастої
(n=5, P2=95%)

Об’єкт дослідження Показник Результат дослідження

Рідкий екстракт бруньок берези Опис Прозора рідина світло-коричневого
кольору приємного бальзамічного запаху.

Ідентифікація Якісні реакції, ТШХ.

Кількість флавоноїдів (сумарно, у перерахунку на гіперозид), %
1,94±0,13

Вміст важких металів Не більше 0,01% (100 ppm).

Об’єм вмісту контейнера, мл Від 23,8 мл до 26,3 мл.

Сухий залишок, % (за масою) 5,9±0,3

Відносна густина, г/см3 0,907±0,009

Вміст етанолу, % 71±2

Рідкий екстракт листя берези Опис Прозора рідина темно-зеленого кольору
приємного характерного запаху.

Ідентифікація Якісні реакції, ТШХ.

Кількість флавоноїдів (сумарно, у перерахунку на гіперозид), %
3,28±0,18

Вміст важких металів Не більше 0,01% (100 ppm).

Об’єм вмісту контейнера, мл Від 23,8 мл до 26,3 мл.

Сухий залишок, % (за масою) 9,3±0,1

Відносна густина, г/см3 0,952±0,006

Вміст етанолу, % 61±2

Розділ 4. Розробка складу, технології і дослідження лосьйонів на основі
рідких екстрактів бруньок та листя берези бородавчастої. Аналіз
номенклатури лосьйонів, представлених на фармацевтичному ринку України,
показав, що лосьйони є зручною лікарською формою для застосування у
дерматології. Зокрема, вони становлять 46% усіх лікарських засобів,
призначених для лікування такої поширеної патології шкіри, як вугрова
хвороба.

Лосьйони для лікування інфекційних захворювань шкіри повинні виявляти
антимікробну, протизапальну, ранозагоюючу дію. Тому до складу лосьйонів
введено розроблені нами рідкі екстракти бруньок і листя берези
бородавчастої. Другим компонентом лосьйону обрано цинку ундециленат з
огляду на те, що препарати цинку мають антимікробну дію, стимулюють
регенерацію шкіри і сприяють формуванню косметичного рубця, виявляють
протизапальну дію, здатні зменшувати продукцію шкірного сала. Крім того,
доведено, що пенетрація цинку через шкіру і акумуляція його у сальних
залозах відбувається швидше і повніше, якщо цинк на шкіру наноситься у
вигляді органічної солі. Для посилення протизапальної, антимікробної
активності лосьйонів і забезпечення кератолітичної дії до їх складу
введено кислоту саліцилову. Концентрації діючих речовин для введення у
лосьйони обрано з урахуванням даних наукових досліджень та рекомендацій
лікарів-дерматологів.

Цинку ундециленат є практично нерозчинним ні у воді, ні в етанолі, тому
до складу лосьйону ввели пропіленгліколь як співрозчинник. Крім того,
пропіленгліколь виявляє і фармакологічну дію: добре зволожує шкіру,
запобігаючи втраті води з її поверхні, виявляє легку кератолітичну дію і
часто застосовується у комбінації з кислотою саліциловою.

Таким чином, на основі проведених досліджень запропоновано лосьйони для
лікування інфекційних захворювань шкіри під умовними назвами
“Бетунцин-1” і “Бетунцин-2”:

Бетунцин-1 (Betunzinum-1) Бетунцин-2 (Betunzinum-2)

Екстракту бруньок берези рідкого 10 мл Екстракту листя берези рідкого 10
мл

Цинку ундециленату 3,0 г Цинку ундециленату 3,0 г

Пропіленгліколю 1,5 г Пропіленгліколю 1,5 г

Кислоти саліцилової 3,0 г Кислоти саліцилової 3,0 г

Етанолу 70% до 100 мл Етанолу 60% до 100 мл

Технологічна схема виробництва лосьйонів представлена на рис. 3.

Оцінку якості лосьйонів проводили згідно з вимогами ДФ України за
наступними показниками: опис, ідентифікація, значення рН, об’єм вмісту
контейнера, мікробіологічна чистота, кількісне визначення. Результати
досліджень наведені у табл. 2.

?

°

E

I

ue

th

:

< h ¤ ¦ ? ? ¬ ® ® ° ? I ue R AE ue ///iiaUUUUaiiiiaiiiaiii „@ ^„@ /L0th0>2ooooooeaoooooooOeOeOeOeOeOeOeOeOe

&

JoL4R”Uh[0]?`?`?a?f»j neqtaetpx$ze{ooooooooooooooocoooooooooo

?Оскільки досліджувані лосьйони являють собою складний
багатокомпонентний розчин, проводили визначення кількісного вмісту
кожного діючого компоненту за опрацьованими нами методиками.

Спектрофотометричне визначення флавоноїдів у присутності кислоти
саліцилової є неможливим внаслідок накладання високої оптичної густини
кислоти саліцилової і близько розташованих максимумів світлопоглинання
обох компонентів на спектральній кривій. Тому було вирішено використати
здатність флавоноїдів утворювати забарвлені комплекси із спиртовим
розчином алюмінію хлориду, які викликають батохромне зміщення максимуму
світлопоглинання у довгохвильову ділянку спектру (довжина хвилі л>400
нм). Як розчин порівняння використовували комплекс стандартного зразка
гіперозиду з алюмінію хлоридом. Експериментально обґрунтовано основні
параметри реакції комплексоутворення: об’єм розчину алюмінію хлориду,
необхідний для повноти утворення комплексу (4 мл), та час, протягом
якого утворюється комплекс (40 хвилин).

Кількісний вміст цинку ундециленату у лосьйонах визначали методом
комплексонометричного титрування; кількісний вміст кислоти саліцилової —
методом абсорбційної спектрофотометрії в УФ-області (метод стандарту).

Стабільність лосьйонів “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2” вивчали при
зберіганні їх у захищеному від світла місці, при температурі від +18єС
до +20єС. Час спостереження – 1,5 роки. Встановлено, що протягом часу
спостереження запропоновані лосьйони є стабільними, що підтверджується
наступними показниками: зовнішній вигляд, ідентифікація та кількісний
вміст діючих речовин, мікробіологічна чистота.

Мікробіологічну чистоту лосьйонів “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2”
досліджували методом мембранної фільтрації. Досліджувані лосьйони
витримували випробування на мікробіологічну чистоту: містили не більше
100 мікроорганізмів (бактерій і грибів сумарно) в 1 мл; не містили в 1
мл бактерій Enterobacteriaceae, Staphylococcus aureus, Pseudomonas
aeruginosa.

Таблиця 2.

Показники якості лосьйонів “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2” (n=5, P2=95%)

Об’єкт дослідження Показник Результат дослідження

Лосьйон “Бетунцин-1” Опис Прозора рідина жовтувато-коричневого кольору
приємного бальзамічного запаху.

Ідентифікація Якісні реакції, УФ-спектри поглинання.

Кількість флавоноїдів (сумарно, у перерахунку на гіперозид), %
0,17±0,01

Кількість цинку ундециленату, % 3,02±0,06

Кількість кислоти саліцилової, % 3,09±0,02

рН 5,4±0,1

Об’єм вмісту контейнера, мл Від 197 мл до 203 мл.

Лосьйон “Бетунцин-2” Опис Прозора рідина яскраво-зеленого кольору
приємного характерного запаху.

Ідентифікація Якісні реакції, УФ-спектри поглинання.

Кількість флавоноїдів (сумарно, у перерахунку на гіперозид), %
0,26±0,02

Кількість цинку ундециленату, % 3,09±0,07

Кількість кислоти саліцилової, % 3,02±0,05

рН 5,3±0,3

Об’єм вмісту контейнера, мл Від 197 мл до 203 мл.

Розділ 5. Мікробіологічні та токсикологічні дослідження рідких
екстрактів бруньок та листя берези бородавчастої і лосьйонів на їх
основі.

Під керівництвом завідувача лабораторії бактеріологічного контролю
якості та безпеки ветеринарних препаратів та кормових добавок ДНДКІ
ветеринарних препаратів та кормових добавок (м. Львів) І.М. Кушніра
проведено дослідження антибактеріальної та протигрибкової активності
рідких екстрактів бруньок та листя берези бородавчастої та лосьйонів на
їх основі. Встановлено, що запропоновані лікарські засоби є активними
щодо штамів мікроорганізмів

S. aureus, S. epidermidis, Str. faecalis, Candida albicans. Зокрема,
лосьйони “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2” за активністю відносно S. aureus і
S. epidermidis практично не поступаються порівняльному зразку (лосьйон
“Зинерит”, Yamanouchi, Нідерланди), та, на відміну від засобу
порівняння, ще високо активні і по відношенню до Candida albicans (рис.
4).

Рис. 3. Технологічна схема виробництва лосьйонів “Бетунцин-1” і
“Бетунцин-2”

Рис. 4. Антимікробна та протигрибкова активність досліджуваних засобів
та лосьйону “Зинерит”

Дослідження показників токсикологічної безпеки рідких екстрактів бруньок
та листя берези бородавчастої і лосьйонів на їх основі проводили на базі
Центральної науково-дослідної лабораторії та лабораторії промислової
токсикології ЛНМУ імені Данила Галицького під керівництвом наукового
співробітника І.О. Нектегаєва. Встановлено, що досліджувані засоби
належать до V класу сполук за токсичністю — практично нетоксичні (при
нанесенні на шкіру DL50>5000 мг/кг для рідких екстрактів, DL50>2810
мг/кг для лосьйонів), не виявляють місцевої подразнюючої та
сенсибілізуючої дії і не є токсичними при тривалому застосуванні.

На основі проведених експериментальних досліджень розроблені проекти
аналітичної нормативної документації на бруньки берези, рідкі екстракти
бруньок та листя берези бородавчастої, лосьйони “Бетунцин-1” і
“Бетунцин-2”.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Теоретично обґрунтовано актуальність розробки фітопрепаратів для
зовнішнього лікування інфекційних захворювань шкіри з вітчизняної
рослинної сировини. На основі вивчення даних літератури перспективною
сировиною для розробки фітопрепаратів обрано березу бородавчасту
(повислу) родини Березові — Betula verrucosa Ehrh. (Betula pendula
Roth.), Betulaceae.

Обґрунтовано вибір рідкого екстракту як оптимальної лікарської форми для
одержання фітопрепарату з бруньок і листя берези. У результаті
експериментальних досліджень обрано оптимальні екстрагенти (етанол 60% —
для листя берези, етанол 70% — для бруньок берези) і раціональний метод
екстрагування (прискорена дробна мацерація).

Проведено оцінку якості запропонованих рідких екстрактів згідно з
вимогами ДФ України. Розроблено спектрофотометричний метод
стандартизації рідких екстрактів за сумою флавоноїдів як діючих речовин.
Метод кількісного визначення суми флавоноїдів апробовано в умовах
Дослідного центру АТ “Галичфарм” корпорації “Артеріум”. Похибка методу
не перевищує 6,70%.

Вивчено стабільність рідких екстрактів бруньок і листя берези при
зберіганні протягом двох років. Встановлено, що протягом часу
спостереження запропоновані рідкі екстракти є стабільними, що
підтверджується наступними показниками: зовнішній вигляд, ідентифікація
та кількісний вміст діючих речовин, мікробіологічна чистота. На підставі
проведених досліджень запропоновано умови (у захищеному від світла
місці, при температурі від +12єС до +15єС) і термін зберігання (протягом
двох років) рідких екстрактів бруньок та листя берези бородавчастої.

Обґрунтовано переваги лосьйонів як лікарських засобів для зовнішньої
терапії дерматологічних захворювань. Науково обґрунтовано склад
лосьйонів для лікування інфекційних захворювань шкіри, діючими
речовинами яких є рідкі екстракти бруньок та листя берези, цинку
ундециленат, кислота саліцилова. Опрацьовано технологію лосьйонів під
умовними назвами “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2”, які являють собою прозорі
спиртові розчини для зовнішнього застосування.

Проведено оцінку якості запропонованих лосьйонів згідно з вимогами ДФ
України. Розроблено методи стандартизації лосьйонів “Бетунцин-1” і
“Бетунцин-2” за сумою флавоноїдів (спектрофотометричне визначення),
вмістом цинку ундециленату (комплексонометрія) і вмістом кислоти
саліцилової (спектрофотометричне визначення) з похибками методів 7,69%,
2,27% та 1,66% відповідно.

Вивчено стабільність запропонованих лосьйонів при зберіганні протягом
1,5 років. Встановлено, що протягом часу спостереження лосьйони
“Бетунцин-1” і “Бетунцин-2” є стабільними, що підтверджується наступними
показниками: зовнішній вигляд, ідентифікація та кількісний вміст
флавоноїдів, цинку ундециленату і кислоти саліцилової, мікробіологічна
чистота. На підставі проведених експериментальних досліджень
запропоновано умови (у захищеному від світла місці при температурі від
+18єС до +20єС) і термін зберігання (не менше 1,5 років) лосьйонів
“Бетунцин-1” і “Бетунцин-2”.

Розроблено технологічні і апаратурні схеми виробництва, проекти
аналітичної нормативної документації на рідкі екстракти бруньок і листя
берези, лосьйони “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2”, проект аналітичної
нормативної документації на бруньки берези.

У результаті експериментальних досліджень встановлено, що рідкі
екстракти бруньок та листя берези бородавчастої та лосьйони на їх основі
є активними щодо штамів мікроорганізмів S. aureus, S. epidermidis, Str.
faecalis, Candida albicans. Встановлено, що досліджувані засоби належать
до V класу сполук за токсичністю (практично нетоксичні), не виявляють
місцевої подразнюючої та сенсибілізуючої дії і не є токсичними при
тривалому застосуванні.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ростопора О.В., Калинюк Т.Г., Ващенко К.Ф. До питання про необхідність
розробки вітчизняних фітопрепаратів для місцевої терапії дерматологічних
захворювань // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.
Шупика. – Київ. — 2003. – С. 394-397. Особистий внесок автора:
проаналізовано перспективи розвитку ринку фітопрепаратів в Україні,
застосування засобів місцевої терапії у дерматології.

Ващенко К.Ф., Вольбин С.В., Ростопора О.В. Опрацювання складу,
технології та дослідження лосьйону для сухої шкіри // “Актуальні питання
фармацевтичної та медичної науки і практики”: Міжнародна наукова
конференція, присвячена 100-річчю створення фармацевтичного факультету
Запорізького державного медичного університету “Історія та перспективи
розвитку фармацевтичної науки і освіти”. Збірник наукових статей. –
Запоріжжя. — 2004. – Вип. ХІІ. Том І. — С. 257-260. Особистий внесок
автора: опрацьовано склад і технологію лосьйону для догляду за
нормальною і сухою шкірою, вивчено використання витяжок із рослинної
сировини у рецептурі лосьйонів.

Рехлецька О.В., Калинюк Т.Г., Ващенко К.Ф. Стандартизація рідкого
екстракту з бруньок берези бородавчастої // “Актуальні питання
фармацевтичної та медичної науки і практики”: Збірник наукових статей. –
Запоріжжя. — 2006. – Вип. ХV. Том 2. — С. 445-447. Особистий внесок
автора: проведено стандартизацію рідкого екстракту бруньок берези згідно
з вимогами ДФ України, узагальнено результати дослідження.

Вивчення антимікробної та протигрибкової активності рідких екстрактів
бруньок і листя берези бородавчастої та лосьйонів на їх основі /
О.В.Рехлецька, Т.Г. Калинюк, С.В. Вольбин, І.М. Кушнір // Клінічна
фармація. – 2006. — Т.10, №3. – С. 48-50. Особистий внесок автора:
узагальнено результати дослідження антимікробної та протигрибкової
активності рідких екстрактів бруньок і листя берези та лосьйонів на їх
основі, обґрунтовано перспективність застосування запропонованих
лікарських засобів для лікування інфекційних захворювань шкіри.

Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель

№ 24165/1 від 09.10.2006. Спосіб одержання рідкого екстракту з
антимікробною та протигрибковою активністю / О.В. Рехлецька, Т.Г.
Калинюк, К.Ф. Ващенко, Л.В. Бензель, С.В. Вольбин — № u 2006 07327;
заявлено 03.07.2006. Особистий внесок автора: здійснено патентний пошук,
опрацьовано спосіб одержання рідкого екстракту, підготовлено опис та
формулу винаходу для оформлення патенту.

Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель № 24677/1
від 11.10.2006. Спосіб стандартизації рідких екстрактів бруньок та листя
берези бородавчастої / О.В. Рехлецька, Т.Г. Калинюк, К.Ф. Ващенко, Л.В.
Бензель, Л.В. Процик — № u 2006 07843; заявлено 13.07.2006. Особистий
внесок автора: здійснено патентний пошук, опрацьовано спосіб
стандартизації рідких екстрактів, підготовлено опис та формулу винаходу
для оформлення патенту.

Застосування лосьйону з екстрактом берези бородавчастої і цинку
ундециленатом для лікування вугрової хвороби: Інформаційний лист про
нововведення в системі охорони здоров’я № 34-2006 / О.І. Зайченко, К.Ф.
Ващенко, С.В. Вольбин, Т.Г. Калинюк, О.В. Ростопора // Київ:
Укрмедпатентінформ, 2006. – 3 с. Особистий внесок автора: запропоновано
лосьйон з рідким екстрактом бруньок берези для лікування вугрової
хвороби, обґрунтовано терапевтичну дію компонентів лосьйону.

Сучасний стан профілактики та лікування акне / К. Ващенко, Ю. Панич, О.
Ростопора, О. Зайченко, Л.Чолій, С. Вольбин // “Актуальні проблеми
медицини, фармації та біології”: Збірник наукових праць. – Львів. –
2003. – С. 64-74. Особистий внесок автора: вивчено аспекти зовнішнього і
системного лікування акне, застосування рідких лікарських засобів,
витяжок з лікарських рослин для лікування акне.

Т.Г. Калинюк, Е.В. Ростопора, Е.Ф. Ващенко. Использование березы
бородавчатой для местной терапии дерматологических заболеваний //
“Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного
происхождения”: Материалы VIІ Международного съезда “Фитофарм 2003”. —
Санкт-Петербург. — 2003. — С. 46-50. Особистий внесок автора: вивчено
номенклатуру лікарських засобів на основі берези бородавчастої для
застосування у дерматології, обґрунтовано перспективи використання цієї
сировини для розробки готових лікарських засобів.

Застосування лосьйонів для лікування акне / О.В. Ростопора, Т.Г.
Калинюк, К.Ф. Ващенко, О.І. Зайченко, С.В. Вольбин // Матеріали
науково-практичної конференції “Вік та шкіра”. – Київ. — 2004. – С.
88-90. Особистий внесок автора: вивчено номенклатуру лосьйонів для
лікування акне на фармацевтичному ринку України, показано необхідність
розробки лосьйонів вітчизняного виробництва.

Ростопора О.В., Калинюк Т.Г. Біологічно активні речовини берези
бородавчастої як діючі компоненти косметичних засобів // Збірник
матеріалів науково-практичної конференції “Лікувальна косметика:
дійсність та майбутнє”. – Харків. — 2005. – С. 19-20. Особистий внесок
автора: вивчено основні біологічно активні речовини берези бородавчастої
і можливість її використання як сировини для приготування косметичних
засобів.

Розробка методу стандартизації рідкого екстракту з бруньок берези
бородавчастої / О.В. Ростопора, Т.Г. Калинюк, К.Ф. Ващенко, Л.В. Бензель
// Матеріали VI Національного з’їзду фармацевтів України “Досягнення та
перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. – Харків:
Видавництво НФаУ, 2005. – С. 774-775. Особистий внесок автора: вивчено
методики аналізу фенольних сполук у витяжках із рослинної сировини,
обрано метод ідентифікації компонентів рідкого екстракту берези та
кількісного визначення фенольних сполук.

Ростопора О.В. Підбір оптимальної лікарської форми та опрацювання методу
одержання галенового препарату з бруньок та листя берези бородавчастої
// Матеріали ІІ міжвузівської наукової конференції студентів та молодих
вчених. – Вінниця. — 2005. – С. 258-259.

Витяжки з берези бородавчастої як активні компоненти препаратів для
лікування епідермофітії стоп / Зайченко О.І., Ващенко К.Ф., Вольбин
С.В., Калинюк Т.Г., Ростопора О.В. // Матеріали науково-практичної
конференції з міжнародною участю “Сучасні методи діагностики та
лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим
шляхом”. – Чернівці. — 2005. – С. 63-64. Особистий внесок автора:
опрацьовано склад мазі на емульсійній основі з рідким екстрактом бруьок
берези і ундециленовою кислотою для лікування епідермофітії стоп.

Рехлецька О. Вивчення залежності повноти екстрагування фенольних сполук
бруньок берези бородавчастої від виду екстрагента // Збірник матеріалів
67-ї наукової конференції студентів та молодих вчених. – Львів. — 2006.
– С. 110.

Рехлецька О. Порівняльна оцінка методів одержання рідкого екстракту з
бруньок берези бородавчастої // Матеріали Х Міжнародного медичного
конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. –
С. 235.

Окрім вказаних праць результати досліджень опубліковані ще у 9 статтях
та тезах доповідей.

Рехлецька О.В. Опрацювання складу, технології та дослідження
фітопрепаратів з берези бородавчастої для лікування дерматологічних
захворювань. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук
за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та організація
фармацевтичної справи. – Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького, Львів, 2007.

Дисертацію присвячено розробці складу і технології лікарських засобів
для лікування інфекційних захворювань шкіри. Вперше теоретично та
експериментально обґрунтовано склад і раціональну технологію рідких
екстрактів бруньок та листя берези бородавчастої і лосьйонів, діючими
речовинами яких є названі екстракти, цинку ундециленат, кислота
саліцилова.

Проведено дослідження показників якості запропонованих лікарських
засобів, розроблено методики ідентифікації та кількісного визначення
діючих речовин, вивчено стабільність рідких екстрактів і лосьйонів на їх
основі у процесі зберігання.

У результаті експериментальних досліджень встановлено, що рідкі
екстракти бруньок та листя берези бородавчастої і лосьйони на їх основі
є активними щодо штамів мікроорганізмів S. aureus, S. epidermidis, Str.
faecalis, Candida albicans. Вивчено показники мікробіологічної і
токсикологічної безпеки запропонованих лікарських засобів і доведено
безпечність їх застосування.

Розроблено технологічні і апаратурні схеми виробництва, проекти
аналітичної нормативної документації на рідкі екстракти бруньок та листя
берези, лосьйони “Бетунцин-1” і “Бетунцин-2”.

Ключові слова: рідкі екстракти, лосьйони, бруньки берези, листя берези,
інфекційні хвороби шкіри.

Рехлецкая Е.В. Разработка состава, технологии и исследование
фитопрепаратов из березы бородавчатой для лечения дерматологических
заболеваний. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук
по специальности 15.00.01 – технология лекарств и организация
фармацевтического дела. – Львовский национальный медицинский университет
имени Данила Галицкого, Львов, 2007.

Диссертация посвящена разработке состава и технологии новых
лекарственных средств на основе растительного сырья для лечения наиболее
распространенной дерматологической патологии — инфекционных заболеваний
кожи.

Перспективным сырьем для разработки лекарственных средств является
береза бородавчатая, содержащая комплекс биологически активных веществ,
благодаря которым проявляет антимикробное, противовоспалительное,
ранозаживляющее действие.

Оптимальной лекарственной формой, позволяющей максимально использовать
лечебное действие биологически активных веществ сырья (главным образом,
флавоноидов и эфирного масла), выбран жидкий экстракт. Жидкие экстракты
почек и листьев березы получали двумя методами – перколяции и ускоренной
дробной мацерации; в качестве экстрагента использовали этанол в
концентрациях 60%, 65%, 70%. Полноту экстрагирования сырья оценивали по
суммарному содержанию в полученных жидких экстрактах флавоноидов (в
пересчете на гиперозид) как действующих веществ методом абсорбционной
спектрофотометрии в УФ-области.

Результаты определения количественного содержания флавоноидов в жидких
экстрактах показали, что оптимальным экстрагентом для почек березы
является этанол в концентрации 70%, для листьев березы – этанол в
концентрации 60%. Рациональным методом экстрагирования данных видов
сырья является ускоренная дробная мацерация – использование этого метода
позволяет максимально извлечь флавоноиды как из почек, так и из листьев
березы.

Проведена оценка качества жидких экстрактов согласно требованиям
Государственной Фармакопеи Украины. Исследована стабильность
предложенных жидких экстрактов в процессе хранения при температуре от
+12єС до +15єС в защищенном от света месте. Показано, что в течение
периода наблюдения (2 года) жидкие экстракты почек и листьев березы
стабильны, что подтверждается следующими показателями: внешний вид,
идентификация и количественное содержание действующих веществ,
микробиологическая чистота.

Теоретически обоснован и экспериментально подтвержден состав лосьонов
для лечения инфекционных дерматологических заболеваний под условными
названиями “Бетунцин-1” и “Бетунцин-2”, действующими веществами которых
являются жидкие экстракты почек и листьев березы, цинка ундециленат,
кислота салициловая. Разработана рациональная технология данных
лосьонов: поскольку цинка ундециленат практически нерастворим ни в
этаноле, ни в воде, в состав лосьонов в качестве сорастворителя введен
пропиленгликоль, который, к тому же, увлажняет кожу и обладает легким
кератолитическим действием.

Проведена оценка качества лосьонов согласно требованиям Государственной
Фармакопеи Украины. Исследована стабильность предложенных лосьонов в
процессе хранения при температуре от +18єС до +20єС в защищенном от
света месте. Показано, что в течение периода наблюдения (1,5 года)
лосьоны “Бетунцин-1” и “Бетунцин-2” стабильны, что подтверждается
следующими показателями: внешний вид, идентификация и количественное
содержание действующих веществ, микробиологическая чистота.

Изучена антибактериальная и противогрибковая активность жидких
экстрактов почек и листьев березы и лосьонов “Бетунцин-1” и “Бетунцин-2”
методом диффузии в агаровый гель. Исследуемые средства активны в
отношении S. aureus, S. epidermidis, Str. faecalis, Candida albicans. В
частности, лосьоны “Бетунцин-1” и “Бетунцин-2” по активности в отношении
S. aureus и

S. epidermidis практически не уступают препарату сравнения (лосьон
“Зинерит”, Yamanouchi, Нидерланды), но, в отличие от него, высоко
активны еще и в отношении Candida albicans.

Проведенные исследования показали, что предложенные жидкие экстракты и
лосьоны относятся к V классу соединений по токсичности (практически
нетоксичны), не проявляют местного раздражающего и сенсибилизирующего
действия и не токсичны при длительном применении.

На основании проведенных исследований разработаны технологические и
аппаратурные схемы производства жидких экстрактов почек и листьев
березы, лосьонов “Бетунцин-1” и “Бетунцин-2”, проекты аналитической
нормативной документации на данные лекарственные средства.

Ключевые слова: жидкие экстракты, лосьоны, почки березы, листья березы,
инфекционные заболевания кожи.

Rekhletska O.V. Development of composition, technology and
investigations of vegetable preparations, obtained from birch, for the
treatment of dermatological diseases. – Manuscript.

The thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Pharmacy
in specialty 15.00.01 – drug technology and organization of
pharmaceutical business. — Lviv National Medical University named by
Danylo Halytsky, Lviv, 2007.

The thesis is devoted to the development of composition and technology
of drugs intended to the treatment of infectious skin diseases: liquid
extracts from buds and leaves of birch and the lotions which consist of
such extracts, zinc undecylenate, salicylic acid as active ingredients.

For the first time the compositions of such drugs and their efficient
technology is theoretically and experimental grounded.

Investigations of quality characteristics of liquid extracts and the
lotions have been studied; their stability during storage has been
investigated. The methods of identification and quantitative analysis of
active ingredients have been worked out.

The antimicrobial activity of liquid extracts and the lotions against S.
aureus, S. epidermidis, Str. faecalis, Candida albicans has been
established. The characteristics of microbiological and toxicological
safety of developed drugs have been studied; their safety has been
proved.

Technological and instrument schemes of manufacturing and the normative
and technical documentation for the developed drugs have been worked
out.

Key words: liquid extracts, lotions, buds of birch, leaves of birch,
infectious skin diseases.

PAGE 1

Похожие записи