.

Оксидантно-антиоксидантний та біоенергетичний гомеостаз у хворих з ішемічним інсультом у ході лікування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2600
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

НАВРУЗОВ МИХАЙЛО БОРИСОВИЧ

УДК: 616.831-005.1:577.156.6]-08

Оксидантно-антиоксидантний та біоенергетичний гомеостаз у хворих з
ішемічним інсультом у ході лікування

14.01.15. – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Григорова Ірина

Анатоліївна, Харківський державний медичний

університет, завідувач кафедри нервових хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Міщенко Тамара

Сергіївна, Інститут неврології, психіатрії та наркології

АМН України, керівник відділу судинної патології мозку

доктор медичних наук Малахов Володимир

Олександрович, Харківська медична академія

післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри

невропатології та нейрохірургії

Провідна установа: Інститут геронтології АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “ 30 ” листопада 2005 р. о 10-00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул.
Ак. Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул.
Ак. Павлова, 46.

Автореферат розісланий “ 26 ” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук
Л.І.Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. На даний час серед пріоритетних проблем
клінічної неврології судинні захворювання головного мозку міцно
утримують лідуюче положення. Вони посідають третє місце серед причин
смерті у всьому світі і є головною причиною інвалідизації в розвинених
країнах.

Щорічно в Україні інсульт переносять більше 140 тис. людей. Разом з
ішемічною хворобою серця гостра мозкова ішемія є основною причиною
смертності та інвалідизації в нашій країні (П.В.Волошин, 1999-2003; М.Є.
Поліщук, 2003; І.С.Зозуля із співавт., 1999-2002; А.Ю.Руденко із
співавт., 2003; Т.С.Міщенко, 1999-2004; І.А.Григорова, 1997-2004;
С.М.Віничук, 1999-2004; Л.А.Дзяк, 1998-2003; О.М.Дзюба, 2000-2002;
В.М.Пашковський, 2002-2004; О.А.Козявкін, 2002-2004). В Україні ішемічні
інсульти становлять 60-70% випадків серед гострих порушень мозкового
кровообігу. Летальність в гострому періоді інсульту, в перші тридцять
діб захворювання, за даними деяких авторів, становить від 14% до 35%,
збільшуючись на 12-15% до кінця першого року після перенесеного
інсульту.

Сучасні досягнення фундаментальної біохімії довели, що життєздатність
мозкової тканини в ішемізованій зоні визначається порушенням
метаболізму, яке переважає над гемодинамічними розладами (М.В.Верещагін,
1997-2001; Є.І.Гусєв із співавт., 1999-2003; П.В.Волошин, 1999-2003;
Т.С.Міщенко, 2000-2004; В.О.Малахов, 1999-2003; Н.М.Грицай, 1999-2003;
І.А.Григорова, 1997-2004; В.Й.Тайцлін; 2000-2002; В.Д.Деменко,
1996-2001; С.М.Кузнєцова; 2000-2003; В.С.Мерцалов, 1998-2002; P. К.Chan
et al., 1999; V.Sacco et al., 2000; B.Larry et al., 2001).

В основі патогенезу ішемічного інсульту лежить складний комплекс
багаторівневих процесів, який ініціюється редукцією мозкового кровотока.
Критичне зниження перфузії мозкової тканини є пусковим механізмом
розвитку ішемічного каскаду, основними етапами якого є глутаматна
екзайтотоксичність, що пов’язана з надмірним вивільненням збудливих
нейротрансмітерів та внутрішньоклітинною гіперкальціємією
(І.А.Григорова, 2001; Є.Г.Дубенко, 2000; J.D.Rothstein et al., 1996;
R.Kennedy et al., 2000; T.W.Stone et al., 2002).

Велике значення в патогенезі ішемічного інсульту також має розвиток
оксидантного стресу, який полягає в надмірному внутрішньоклітинному
накопиченні вільних радикалів, що посилює глутаматний екзайтотоксичний
ефект. Оксидантний стрес взаємодіє з ішемічним каскадом, взаємно
підсилюючи один одного (О.Є.Дубенко, 2001; Н.М.Грицай, 1999;
Т.С.Міщенко, 2003; В.О.Яворська, 2004; G.R.Dagenais et al., 2000;
R.Marchioli et al., 2001; L.Kritharides et al., 2002).

Незважаючи на фундаментальність досліджень, присвячених вивченню
патогенетичних аспектів розвитку гострої церебральної ішемії, деякі
питання залишаються маловивченими. Стан оксидантного гомеостазу у хворих
з ішемічним інсультом в доступній літературі оцінювався без урахування
показників первинних вільнорадикальних реакцій. На сьогоднішній день не
отримали належного висвітлення питання комплексного вивчення динаміки
вільнорадикальних процесів, вмісту нейромедіаторних амінокислот (НАК) і
біоенергетичного стану організму залежно від тяжкості ішемічного
інсульту та локалізації патологічного осередку з урахуванням цілісності
організму та взаємодії його функціональних систем. Також вимагають
подальшого вивчення деякі аспекти патогенетичної терапії ішемічного
інсульту в гострому періоді з урахуванням метаболічних і біоенергетичних
порушень. Усе вищевикладене визначило актуальність даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
згідно з планом науково-дослідної роботи Харківського державного
медичного університету “Вивчення загальних закономірностей
патогенетичних процесів і розробка засобів їх корекції” (шифр
держреєстрації 0198U002619) і кафедри нервових хвороб ХДМУ “Вивчення
біоенергетичного гомеостазу мозку при гострих і хронічних порушеннях
мозкового кровообігу і методи його корекції” (шифр держреєстрації
0199U001773).

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження – оптимізація
діагностично-прогностичних і лікувальних заходів на основі визначення
ролі порушення оксидантного, нейромедіаторного і біоенергетичного
гомеостазу в розвитку гострої церебральної ішемії залежно від ступеня
тяжкості захворювання.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

1. Вивчити клініко-неврологічні та клініко-параклінічні критерії
ішемічного інсульту головного мозку залежно від локалізації процесу й
тяжкості стану.

2. Виявити порушення оксидантного гомеостазу в розвитку гострої
церебральної ішемії різного ступеня тяжкості і визначити їхню
патогенетичну роль.

3. Вивчити динаміку первинних вільнорадикальних процесів залежно від
тяжкості ішемічного інсульту шляхом оцінки кінетики та інтенсивності
хемілюмінесценції.

4. Виявити порушення вмісту нейромедіаторних амінокислот у гострому
періоді ішемічного інсульту залежно від тяжкості захворювання та
визначити їх патогенетичну роль.

5. Оцінити стан біоенергетичних процесів і фізичний стан організму у
хворих з гострою церебральною ішемією різного ступеня тяжкості шляхом
вивчення показників клітинного ядерно-мембранного потенціалу.

6. На підставі комплексної оцінки динаміки клініко-функціональних,
біохімічних і біофізичних показників в гострому періоді ішемічного
інсульту оптимізувати діагностично-прогностичні та лікувальні заходи.

Об’єкт дослідження – гострий період церебрального ішемічного інсульту.

Предмет дослідження – клініко-патогенетичні зміни в гострому періоді
ішемічного інсульту.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі комплексного
клініко-параклінічного та біохіміко-біофізичного дослідження розроблені
критерії діагностики й прогнозування перебігу гострого періоду
ішемічного інсульту з урахуванням стану оксидантно-антиоксидантної
системи (ОС-АОС) та біоенергетичного гомеостазу.

У хворих з ішемічним інсультом за допомогою нових високочутливих
біофізичних методів вивчені інтенсивність процесів пероксидації
(індукована хемілюмінесценція) та енергетичний стан клітин
(електронегативність ядер (ЕНЯ) букального епітелію) залежно від ступеня
тяжкості гострої церебральної ішемії. Уперше вивчено кінетику
швидкорухливих первинних процесів вільнорадикального окислення (ВРО)
(патент № 70260 А), які є найбільш агресивними, що має важливе
прогностичне значення в плані оцінки тяжкості стану хворих.

Доведено, що при відносно задовільному ступені тяжкості ішемічного
інсульту спостерігалася мобілізація адаптаційних і компенсаторних
резервів організму (збільшення антиоксидантної активності та підвищення
рівня нейромедіаторних амінокислот), яка сприяла нормалізації
оксидантного й біоенергетичного гомеостазу, мінімізації клінічних
проявів і структурно-функціональних мозкових порушень до кінця гострого
періоду.

Виявлено, що при середньому та важкому ступені тяжкості ішемічного
інсульту вже з перших діб захворювання розвивалися дезадаптаційні
порушення, результатом яких було стійке посилення процесів ВРО ліпідів,
дисбаланс активуючих і гальмівних НАК з відносним переважанням перших,
погіршення біоенергетичних процесів, закріплення
структурно-функціональних порушень речовини мозку, формування стійкого
неврологічного дефіциту.

Визначено прогностично несприятливі критерії перебігу ішемічного
інсульту при вкрай тяжкому ступені захворювання.

Патогенетично обґрунтовано та доведено ефективність диференційованого
застосування в гострому періоді ішемічного інсульту комплексу препаратів
антиоксидантної, антигіпоксантної, мембраностабілізуючої дії (актовегін,
семакс), що сприяло мінімізації неврологічного дефіциту та
структурно-функціонально-метаболічних порушень організму.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження
дозволяють запропонувати включити до діагностичного комплексу при
ішемічному інсульті для визначення стану оксидантно-антиоксиданого
гомеостазу метод хемілюмінесценції (ХЛ), індукованої іонами заліза та
перекисом водню, який відбиває інтенсивність і кінетику первинних
найагресивніших вільнорадикальних процесів і дозволяє кількісно та
якісно оцінити дисбаланс в системі ОС-АОС. Про адаптаційні та
компенсаторні антиоксидантні можливості організму в плані елімінації
вільних радикалів рекомендовано судити за активністю ферментативної
ланки АОС (пероксидаза, каталаза).

Для оцінки вираженості екзайтотоксичності глутамату запропоновано
використання показника глутамат/ГАМК, який відображає збалансованість
системи активуючих-гальмівних НАК і знаходиться в прямопропорційній
залежності від ступеня тяжкості ішемічного інсульту в гострому періоді.

Як новий біофізичний метод обстеження хворих з ішемічним інсультом,
починаючи з гострого періоду, запропоновано визначення відсотка ЕНЯ
клітин букального епітелію, що дозволяє виявити зниження енергетичного
стану організму (зменшення відсотка ЕНЯ), а також уточнити ступінь
тяжкості стану хворих з ішемічним інсультом.

На підставі проведеного дослідження доведено ефективність використання
при гострій церебральній ішемії в комплексі лікувальних заходів
препаратів актовегін, семакс для корекції метаболічних порушень,
зменшення неврологічних і структурно-функціональних дефектів, зниження
відсотка інвалідизації серед хворих з гострою церебральною ішемією.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора.

Автор самостійно виконав аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової
літератури з даної проблеми. Самостійно поетапно дібрані та клінічно
обстежені всі тематичні хворі, сплановано комплекс інструментальних,
біохімічних і біофізичних методів дослідження. Самостійно був проведений
аналіз первинного матеріалу, статистична обробка отриманих результатів,
сформульовані основні положення і висновки роботи, розроблені практичні
рекомендації з терапії ішемічного інсульту в гострому періоді.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження впроваджені в
роботу неврологічних відділень Харківської обласної клінічної лікарні,
25-ої клінічної лікарні, 17-ої багатопрофільної клінічної лікарні,
міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Харкова, у
педагогічний процес кафедри нервових хвороб Харківського державного
медичного університету, а також були представлені та обговорені на
засіданні Харківського наукового медичного товариства невропатологів
(Харків, 2003, 2004); II Національному конгресі неврологів, психіатрів і
наркологів України “Психоневрологія XXI століття” (Харків, 2002);
науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю
“Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз. Актуальні
питання діагностики та лікування ”(Івано-Франківськ, 2003); IX
Міжнародному конгресі з клінічної патології (Бангкок, Таїланд, 2004);
конференції, присвяченій 40-річчю медико-біологічного факультету РДМУ
(Москва, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній
гіпертензії” (Харків, 2004).

Публікації: За темою дисертації опубліковано 16 друкованих праць,
зокрема: 6 наукових статей в рекомендованих фахових наукових виданнях, з
них 1 – у моноавторстві; 1 деклараційний патент.

Структура та обсяг дисертації. Основні положення дисертації складаються
із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, висновків,
практичних рекомендацій, викладених на 158 сторінках машинописного
тексту. Робота ілюстрована 18 таблицями, 11 рисунками. Список
використаної літератури включає 284 джерела, з них 168 є вітчизняними та
країн СНД, а 116 – іноземними.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладено комплексне
обстеження 127 хворих віком від 45 до 75 років з ішемічним інсультом в
першу, сьому і двадцять першу добу захворювання та пацієнтів контрольної
групи з 32 практично здорових людей тієї самої вікової групи.

Провідним етіологічним чинником розвитку інсульту у 98 (77,2%) хворих
був атеросклероз, у 29 (22,8%) сполучення атеросклерозу та артеріальної
гіпертензії. У 43 (33,9%) хворих виявлялися ознаки ішемічної хвороби
серця.

Хворі з ішемічним інсультом були розподілені на чотири клінічні групи
залежно від тяжкості стану, яка оцінювалася з урахуванням ступеня
порушення свідомості, наявності загальномозкової та осередкової
неврологічної симптоматики, з використанням шкал Глазго (Teasdale G.,
Lennet B., 1974 р.) та оригінальної клінічної шкали (Є.І.Гусєв,
В.І.Скворцова, 1991 р.): I група – хворі з відносно задовільним станом –
30 осіб (23,6%); II група – хворі зі станом середнього ступеня тяжкості
– 49 осіб (38,7%); III група – хворі з тяжким станом – 35 осіб (27,5%);
IV група – хворі з вкрай тяжким станом (померлі) – 13 осіб (10,2%).
Залежно від терапії, що проводилась, обстежені хворі були розподілені на
дві групи: групу А склав 61 хворий з ішемічним інсультом, який одержував
традиційну реперфузійну тв нейропротекторну терапію, а групу В – 53
хворих з ішемічним інсультом, яким в комплекс традиційної терапії
включали додатково низькомолекулярні гепариноїди (фраксипарин, клексан
по 7500 п/ш 2 рази на добу), актовегін 10% або 20% по 250 мл в/в
краплинно або по 5 мл в/в, і семакс 1% по 3 краплі в кожен носовий хід 4
рази на день.

Загальний комплекс обстеження хворих проводився за єдиною схемою з
використанням трьох груп додаткових методів дослідження. Перша група
методик включала комплекс інструментальних методів обстеження (ЕЕГ,
УЗДГ, КТ і МРТ) і дозволила об’єктивізувати структурно-функціональні
порушення головного мозку в умовах гострої церебральної ішемії. До
другої групи увійшли спеціальні біофізичні методи: метод ХЛ з
реєстрацією інтенсивності надслабкого світіння сироватки крові;
визначення ЕНЯ клітин букального епітелію методом Т.В.Колупаєвої та
В.Г.Шахбазова (1992) для оцінки енергетичного стану клітин і фізичного
стану організму в цілому. Третя група методів включала оцінку стану
ОС-АОС за показниками вмісту в крові дієнових кон’югатів (ДК),
малонового діальдегиду (МДА), SH-груп, глутатіону, активності каталази
(Ка) і пероксидази (Пе), які визначали за стандартними методиками і
нейрогуморального гомеостазу з визначенням рівня амінокислот методом
іонообмінної та колонкової хроматографії й аналізу їх спектрів за
калібрувальними кривими.

Статистична обробка результатів дослідження проведена за допомогою
сучасних методів математичного аналізу на ПЕВМ з використанням пакету
прикладних статистичних програм “Statgraf”.

Результати дослідження і їх обговорення. У клінічній картині в
обстежених хворих спостерігалися загальномозкові симптоми (переважно в
III і IV групах) у вигляді загальної слабкості, головного болю (у 59,8%
хворих), запаморочення (у 78,3% обстежених), шуму у вухах (у 57,4%
випадків), вегетативній дисфункції (у 46,5% хворих).

Осередкова неврологічна симптоматика залежала від локалізації мозкового
інфаркту і ураженого судинного басейну і домінувала переважно у хворих I
і II клінічних груп. При локалізації ішемічного інсульту в каротидному
басейні спостерігалися контрлатеральні геміплегії (у 93,1% обстежених),
гемігіпо- та геміанестезії (у 88,3% випадків), моторна афазія (у 20,9%
хворих). При стовбуровій локалізації гострої ішемії превалювали
окорухові порушення (у 61,6% хворих), вестибуло- і мозочково-атактичні
синдроми (у 69,7% і 48,5% випадків відповідно),
бронхо-ларинго-фарингеальні паралічі та парези (у 30,3% хворих).

Аналіз мозкової нейродинаміки у хворих з гострою церебральною ішемією за
даними ЕЕГ-дослідження залежно від тяжкості захворювання виявив
порушення біоелектричної активності головного мозку дифузного характеру
у 45,7%; 56,7%; 64,7% і 88,9% хворих; ознаки міжпівкульової асиметрії у
19,3%; 41,4%; 55,1% і 63,4% хворих; вогнища патологічної активності в
ураженій півкулі у 3,1%; 19,5% 27,6% і 39,4% хворих (у I, II, III і IV
клінічних групах відповідно). Сприятливим прогностичним критерієм була
тенденція до зменшення потужності тета-вогнища та збільшення
альфа-активності в обох півкулях із симетричним розподілом потужності до
7-ої та 21-ої доби захворювання, а несприятливою ознакою була стійка
повільнохвильова дельта- і тета-активність на фоні ЕЕГ „плаского типу”.

Дослідження стану мозкової гемодинаміки у хворих з ішемічним інсультом
за даними екстра- і транскраніальної доплерографії виявило у хворих з
відносно задовільним станом і станом середньої тяжкості превалювання
УЗДГ-змін у вигляді міжпівкульової асиметрії середньої швидкості
мозкового кровотоку на 20-30% у 56% хворих і понад 30% міжпівкульової
асиметрії СШК у 39% хворих. У міру погіршення загального стану хворих з
ішемічним інсультом збільшувалася питома вага гемодинамічно значущих
міжпівкульових асиметрій понад 30% (у 61% хворих III і IV клінічних
груп) на фоні одно- і двосторонніх стенозів магістральних артерій шиї (у
43,1% і 21,6% випадків відповідно).

При цьому обмеженість судинних порушень в межах ушкодженого судинного
басейну була прогностичним критерієм сприятливого результату
захворювання, а посилення доплерографічних порушень у вигляді стійкого
спазму мозкових судин (стійке підвищення індексу пульсації) і зниження
кровонаповнення мозкових судин – несприятливим критерієм.

Прижиттєва візуалізація мозкових структур за допомогою методів КТ і МРТ
дозволила визначити локалізацію, розмір і характер осередку ураження,
які збільшувались у міру поглиблення гострої церебральної ішемії.
Величина перифокального та мозкового набряку була прямопропорційна
об’єму інфаркту мозку та обумовлювала ступінь дії набряку на серединні і
стовбурові структури головного мозку.

Таким чином, виявлено тісний зв’язок між тяжкістю стану хворих з
ішемічним інсультом та інструментальними показниками, який свідчить про
складні структурно-функціональні взаємозв’язки, що виникають в умовах
гострої церебральної ішемії.

При оцінці стану ОС-АОС (табл. 1) у хворих першої клінічної групи в 1-у
добу ішемічного інсульту спостерігалося достовірне підвищення рівня
прооксидантів: ДК на 60,4%; МДА на 48,1%; інтенсивності спонтанної ХЛ на
124,2%; Н2О2-ІХЛ на 120,3%; Fe-ІХЛ на 15,3% на фоні активації
антиоксидантної системи (підвищення вмісту SH-груп на 30,5%; активності
Ка 39,4% і пероксидази на 67%). Виявлена мобілізація захисних
антирадикальних резервів сприяла активному гальмуванню спонтанної
ланцюгової пероксидації та зниженню до кінця гострого періоду ішемічного
інсульту рівня прооксидантів в крові навіть до нормальних величин
(вмісту МДА та інтенсивності Fe-ІХЛ).

У хворих з ішемічним інсультом середнього ступеня тяжкості
спостерігалося підвищення активності як оксидантної (збільшення вмісту
ДК на 110,2%; МДА на 75,9%; інтенсивності спонтанної ХЛ на 128,4%;
Н2О2-ІХЛ на 177,2%; Fe-ІХЛ на 23,4%), так і антиоксидантної системи в
першу добу захворювання (підвищення активності Ка 37,1% і Пе на 61,9%).
На 21-у добу захворювання відмічалося прогресивне виснаження
антиоксидантних резервів організму (зниження рівня SH-груп на 26,8% і
глутатіону на 30,2%), що сприяло стійкому посиленню процесів
пероксидації з накопиченням як первинних, так і вторинних продуктів ПОЛ.
При цьому антиоксидантний захист у хворих даної групи у всі терміни
дослідження здійснювався переважно ферментативною ланкою АОС.

При тяжкому ступені ішемічного інсульту вже в першу добу захворювання
спостерігалося підвищення рівня прооксидантів і активація лише
ферментативної ланки антиоксидантної системи. На 7-у добу захворювання
розвивалася дисоціація показників оксидантної системи (збільшення ДК на
149,6%, підвищення Н2О2-ІХЛ на 241,5%, при зниженні рівня МДА на 14,5% і
Fe-ІХЛ на 21,7%), виснаження і пригнічення антиоксидантної системи
(зниження SH-груп на 14,2%, глутатіону на 22,4%), що посилювалося до
21-ї доби захворювання.

У хворих з украй тяжким ступенем ішемічного інсульту у всі терміни
дослідження виявлені неспроможність і пригнічення резервів АОС, у тому
числі і ферментативних, на фоні значного накопичення продуктів ПОЛ, що
сприяло посиленню процесів пероксидації та розглядалося як прогностично
несприятлива ознака.

Стан первинних вільнорадикальних процесів оцінювався за допомогою
показників Н2О2 – індукованої хемілюмінесценції (ІХЛ): амплітуди
“швидкого” спалаху, тобто інтенсивність світіння у момент введення
індуктора та коефіцієнта загасання, тобто відношення максимальної
амплітуди світіння до мінімальної ІХЛ сироватки крові (табл. 2). У всіх
обстежених хворих було відмічене підвищення амплітуди “швидкого” спалаху
у всі терміни спостереження, з максимальним збільшенням на сьому добу
захворювання. Більш виражене збільшення спостерігалося при середній
тяжкості перебігу ішемічного інсульту (у 2,9 раза), а якнайменше
виражене при тяжкому перебігу інсульту (у 2,3 раза) по відношенню до КГ.
Прогресуюче наростання інтенсивності ІХЛ в динаміці захворювання,
виявлене у хворих з украй тяжким ступенем захворювання, було розцінене
як поганий прогностичний критерій.

Коефіцієнт загасання, що відображає стан антиоксидантної системи, у
хворих з відносно задовільним і середнім ступенем тяжкості ішемічного
інсульту був підвищений у всі терміни обстеження (у першій групі – на
15,2% і 11,9% в 1-у і 7-у добу відповідно, в другій групі – на 8,6%;
17,9% та 11,9% в 1-й, 7-й та 21-й день захворювання відповідно), що було
підтвердженням мобілізації антиоксидантного захисту. У хворих третьої і
четвертої груп даний показник не перевищував контрольних величин, а до
21-ї доби захворювання достовірно знижувався (на 11,9% і 14,6%
відповідно), що було розцінене як ознака неспроможності АОС.

Для вивчення збалансованості оксидантної та антиоксидантної систем
використо-вували показники кінетики Fe2+-індукованої хемілюмінесценції:
максимальна амплітуда швидкого спалаху при ініціації (Ахл); максимальна
швидкість інгібування ІХЛ (V); період напівзагасання хемілюмінесценції
(ПП), інтегральний показник ХЛ (I) (табл. 2).

Аналіз одержаних даних виявив, що у хворих з відносно задовільним
станом в першу добу захворювання спостерігалася активація всієї
оксидантно-антиоксидантної системи (підвищення амплітуди швидкого
спалаху в 1,5 раза і максимальної швидкості інгібування ІХЛ в 1,3 раза
відносно до норми) з наявністю дисбалансу у бік переважання оксидантної
активності (підвищення інтегрального показника в 1,4 раза). До 21-ої
доби захворювання визначалося зниження вищезгаданих показників з
відновленням балансу про- та антиоксидантної систем.

У хворих з ішемічним інсультом середнього ступеня тяжкості в першу добу
захворювання посилення процесів пероксидації сполучалося із зниженням
компенса-торних можливостей АОС (підвищення Ахл і подовження ПП в 1,7;
1,3 раза відповідно порівняно з контрольною групою), що приводило до
більш вираженого дис-балансу ВРО-АОС у порівнянні з показником в I
групі. До кінця гострого періоду захворювання у хворих даної групи
спостерігалося також зниження оксидантної актив-ності в 1,5 раза щодо
показника в першу добу, проте дисбаланс оксидантно-анти-оксидантної
системи зберігався (підвищення показника I на 110% порівняно з
контролем).

При тяжкому та вкрай тяжкому ступенях ішемічного інсульту у всі терміни
обстеження спостерігалося прогресивне зростання дисбалансу системи
ОС-АОС (підвищення щодо контролю інтегрального показника в 2,3; 3,9 і
3,7 раза в третій групі і в 2,9; 4,2 і 3,7 раза в четвертій групі в 1-у,
7-у і 21-у добу захворювання відповідно) з посиленням оксидантного
стресу на фоні декомпенсації і виснаження антиоксидантних захисних
систем організму.

Аналіз показників стану оксидантно-антиоксидантної системи залежно від
тяжкості стану хворих виявив зворотнопропорційну залежність між ступенем
тяжкості ішемічного інсульту і вмістом SH-груп, глутатіону, активністю
Ка і Пе, а також прямо пропорційну залежність між ступенем тяжкості
захворювання та рівнем ДК, інтенсивністю спонтанної, Н2О2-індукованої ХЛ
та інтегральним показником I, що відображає вираженість дисбалансу
системи ОС-АОС.

При вивченні вмісту нейромедіаторних амінокислот (табл. 1) залежно від
тяжкості стану хворих було визначено, що в осіб з відносно задовільним
станом спостерігалося зниження рівня аспаратату та підвищення вмісту
глутамату і ГАМК у всі терміни спостереження з максимальним підвищенням
глутамату на 7-у добу на 42,8%, а ГАМК на 1-у добу захворювання на
30,3%, а також підвищення коефіцієнту глутамат/ГАМК щодо контрольної
групи в 1-ий і 7-ий дні хвороби на 23,1% і 28,6% відповідно, що свідчило
про відносне переважання збудливих НАК. До кінця гострого періоду
спостерігалося зниження всіх показників до контрольних величин.

У хворих із середнім ступенем тяжкості ішемічного інсульту у всі
терміни спостереження виявлена гіпоаспартатемія, гіперглутаматемія і
підвищення показника глутамат/ГАМК на 37,7%; 48,1%; 42,4% в 1-у, 7-у і
21-у добу захворювання.

При тяжкому ступені ішемічного інсульту була виявлена
гіпераспартатемія, зниження рівнів глутамату (на 15,7%; 8,8%; 11,8%) і
ГАМК (на 23,6%; 28,7%; 19,2%) в 1-й, 7-й і 21-й день захворювання
відповідно і підвищення показника глутамат/ГАМК у всі терміни
спостереження.

У хворих з украй тяжким ступенем тяжкості ішемічного інсульту було
виявлено найбільше підвищення рівню аспартату (у 2,2; 2,5 і 2,4 рази
вище норми), найбільше зниження пулу глутамату (у 2,7; 2,4 і 2,3 рази
нижче норми) і ГАМК (у 3,5; 3,4 і 2,3 рази нижче контролю) в 1-й, 7-й і
21-й день захворювання, що було розцінене як несприятлива ознака і
свідчило про виснаження адаптаційно-компенсаторних механізмів організму.
Коефіцієнт глутамат/ГАМК у хворих з украй тяжким ступенем ішемічного
інсульту у всі терміни дослідження був в 1,3; 1,4; 1,1 раза вище норми в
1-у, 7-у і 21-у добу захворювання відповідно.

Зіставлення показників рівня НАК залежно від тяжкості стану хворих
виявило зворотнопропорційну залежність у всі терміни спостереження між
ступенем тяжкості ішемічного інсульту і рівнем глутамату та ГАМК, а
також прямопропорційну залежність між ступенем тяжкості захворювання та
вмістом аспартату.

Таким чином, проведені клініко-біохімічні дослідження свідчили, що в
умовах гострої церебральної ішемії спостерігається інтенсифікація ВРО
ліпідів, виснаження АОС, зміна пулу амінокислот з дисбалансом між
збудливою та гальмівною НАК убік щодо переважання першої, які залежали
від тяжкості стану хворих і свідчили про гли-бокі
структурно-функціональні порушення біомембран при ішемічному інсульті
(табл. 1 та 2).

Для оцінки дії виявленого у хворих з ішемічним інсультом оксидантного
стресу та екзайтотоксичності глутамату безпосередньо на клітинному рівні
було вивчено стан біоелектричного потенціалу клітинного ядра в пробі
нативних клітин. Одержані дані дослідження ЕНЯ букального епітелію у
хворих з гострою церебральною ішемією показали його достовірне зниження
в 1-у, 7-у, 21-у добу захворювання (відповідно на 69%; 56%; 29% нижче,
ніж в контрольній групі ). Аналіз показників ЕНЯ залежно від ступеню
тяжкості ішемічного інсульту у всі терміни спостереження виявив
прямопропорційну залежність між тяжкістю перебігу захворювання та
показником IЕНЯ. При цьому найбільше зниження показника відсотка ЕНЯ (за
даними IЕНЯ) виявлене в 1-у, 7-у, 21-у добу у померлих (відповідно на
83%; 79%; 63% нижче, ніж в контрольній групі) (табл. 1).

Таким чином, зменшення ЕНЯ клітин букального епітелію свідчило про
зниження енергетичного стану організму, збільшення біологічного віку
хворих порівняно з паспортним, зміну заряду на поверхні клітини і
порушення мембранно-ядерного потенціалу як результат дисметаболічних
процесів, цитотоксичної дії надмірної кількості продуктів ПОЛ і
екзайтотоксичності глутамату.

8

Oe

O

?

h

h

h

h

h

h

h

8

:

O

??????:

Oe

O

U

¤

O

h

h

h

ph

h

h

h

h

h

?льший рівень ДК в першу добу, виражене підвищення рівня МДА на 21-й
день захворювання, найбільший рівень глутамату в 1-ий і 21-ий дні
захворювання та зниження вмісту ГАМК у всі терміни дослідження.

Таблиця 1

Показники оксидантного та біоенергетичного гомеостазу у хворих з
ішемічним інсультом залежно від ступеня тяжкості захворювання

ДК, (мкмоль/л) МДА, (мкмоль/л) SH-групи,

(ммоль/л) Глута-тіон,

(ммоль/л) Актив-ність Но,

(міліграм кат/г Hb) Актив-ність

Пе

(міліграм кат /г Hb) Спон-танна ХЛ, імп/с

Відносно задовільний стан

1-а доба 91,37 ? 17,44 * 15,13 ? 2,46 * 14,51 ? 1,12 * 1,19 ? 0,11
4,39 ? 0,31 * 9,87 ? 1,56 * 43,5 ± 8,8 *

7-а доба 115,23 ? 22,73 * 16,02 ? 3,09 * 16,13 ? 2,01 * 1,21 ? 0,09 4,57
? 0,49 * 9,46 ? 1,68 * 46,8 ± 6,5 *

21-а доба 96,41 ? 16,28 * 9,58 ? 2,12 7,13 ? 0,09 * 0,91 ? 0,10 * 4,51 ?
0,36 * 9,08 ? 1,13 * 30,2 ± 7,1 *

Середній ступінь тяжкості

1-а доба 119,78 ? 19,34 * 17,98 ? 2,88 * 11,88 ? 2,01 0,88 ? 013 4,32 ?
0,33 * 9,57 ? 2,03 * 44,3 ± 7,8 *

7-а доба 129,16 ? 26,11 * 18,33 ? 3,11 * 12,01 ? 2,13 0,91 ? 0,1 4,05 ?
0,35 * 9,48 ? 1,98 * 57,6 ± 8,4 *

21-а доба 118,69 ? 18,22 * 13,08 ? 2,08 8,14 ? 1,51 * 0,81 ? 0,11 * 3,99
? 0,29 * 8,86 ? 1,79 43,6 ± 9,1 *

Тяжкий ступінь

1-а доба 133,12 ? 19,82 * 11,99 ? 2,11 9,65 ? 2,14 0,71 ? 0,15 * 3,55 ?
0,29 * 9,18 ? 1,65 * 55,6 ± 8,9 *

7-а доба 142,19 ? 20,13 * 8,74 ? 2,03 9,54 ? 2,09 0,9 ? 0,13 * 3,47 ?
0,31 8,86 ? 1,54 * 54,6 ± 9,2 *

21-а доба 145,44 ? 22,38 * 7,99 ? 1,86 7,21 ? 1,99 * 0,82 ? 0,12 * 3,19
? 0,38 8,44 ? 1,60 51,9 ± 7,8 *

Украй тяжкий стан

1-а доба 149,66 ? 18,83 * 7,87 ? 2,12 7,01 ? 1,97 * 0,52 ? 0,12 * 3,21 ?
0,29 6,31 ? 1,99 56,7 ± 8,3 *

7-а доба 165,16 ? 21,41 * 6,38 ? 2,04 * 6,56 ? 2,21 * 0,53 ? 0,09 * 3,11
?0,25 5,97 ? 2,13 61,9 ± 8,6 *

21-а доба 168,12 ? 25,17 * 6,26 ? 1,88 * 6,01 ? 2,19 * 0,49 ? 0,12 *
2,77 ? 0,31 5,34 ? 1,32 66,4 ± 7,5 *

Контроль 56,97 ? 11,25 10,22 ? 2,43 11,12 ? 1,25 1,16 ? 0,09 3,15 ? 0,25
5,91 ? 1,64 19,4 ± 5,4

Продовження табл. 1

Fe2+- ІХЛ, імп/с H2O2- ІХЛ, імп/с Аспартат

мкм/л Глутамат

мкм/л ГАМК

мкм/л Глутамат/

ГАМК

от.ед. Показ-ник IЕНЯ, %

Відносно задовільний стан

1-а доба 363,8 ± 46,5 * 1716,3 ± 348,6 * 27,84 ± 2,62 * 98,42± 7,71 *
41,02 ± 4,11 * 2,41 ± 0,02 * 0,52 ± 0,03 *

7-а доба 339,8 ± 68,2 1950,1 ± 497,2 * 34,37±1,16 * 104,26 ± 5,73 *
35,05 ± 1,40 * 2,97 ± 0,04 * 0,43 ± 0,02 *

21-а доба 284,6 ± 59,1 * 1319,4 ± 275,9 * 43,75±1,27 * 79,35 ± 8,12
34,15 ± 2,43 2,31 ± 0,02 0,19 ± 0,01

Середній ступінь тяжкості

1-а доба 389,3 ± 51,2 * 2159,8 ± 611,5 * 47,58±2,11 * 109,43 ± 7,48 *
34,45 ± 3,40 3,18 ± 0,13 * 0,64 ± 0,02 *

7-а доба 368,7 ± 41,7 * 2274,2 ± 571,4 * 45,63±3,07 * 99,39 ± 6,01 *
29,25 ± 3,30 3,42 ± 0,12 * 0,51 ± 0,021 *

21-а доба 353,9 ± 39,7 1801,6 ± 617,4 * 39,79±2,31 * 91,33 ± 4,16 *
27,73 ± 2,24 * 3,29 ± 0,14 * 0,31 ± 0,02 *

Тяжкий ступінь

1-а доба 342,4 ± 34,1 2482,4 ± 783,1 * 73,26±2,18 * 61,58 ± 6,11 * 24,17
± 1,82 * 2,54 ± 0,15 * 0,72 ± 0,03 *

7-а доба 247,2 ± 77,3 * 2660,7 ± 534,4 * 69,14±2,54 * 67,34 ± 4,63 *
22,54 ± 1,43 * 2,99 ± 0,3 * 0,64 ± 0,032 *

21-а доба 251,3 ± 43,5 2539,1 ± 691,3 * 48,92±3,01 * 64,42 ± 4,26 *
25,56 ± 2,56 * 2,52 ± 0,12 * 0,42 ± 0,02 *

Украй тяжкий стан

1-а доба 327,3 ± 38,8 2487,8 ± 648,4 * 124,24±4,61 * 27,42 ± 2,63 * 9,11
± 1,26 * 3,01 ± 0,01 * 0,83 ± 0,05 *

7-а доба 287,4 ± 40,6 2674,3 ± 612,9 * 144,36±5,93 * 30,14 ± 1,94 * 9,34
± 2,15 * 3,22 ± 0,11 * 0,79 ± 0,04 *

21-а доба 293,8 ± 49,1 2796,9 ± 711,3 * 139,39±5,62 * 32,35 ± 2,12 *
13,81 ± 2,19 * 2,33 ± 0,12 0,63 ± 0,06 *

Контроль 315,5 ± 29,5 779,2 ± 213,69 57,14 ± 2,13 73,01 ± 2,32 31,62 ±
1,26 2,31 ± 0,04 0,11 ± 0,02

* – p 0,05) та 28,1% (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020