.

Обгрунтування та розробка системи моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2326
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

МЕЛЬНИЧЕНКО МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ

УДК 614.78:613/612.014.4-07

Обгрунтування та розробка системи моніторингу впливу навколишнього
середовища на здоров’я населення великого промислового міста

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені
О.О.Богомольця, Міністерство охорони здоров’я України.

Науковий керівник доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України,
професор Москаленко Віталій Федорович,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Солоненко Іван Миколайович, Національна
академія державного управління при Президентові України, завідувач
кафедри управління охороною здоров’я;

доктор медичних наук, професор Ледощук Борис Олександрович, Національний
медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри
соціальної гігієни та організації охорони здоров’я по підвищенню
кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я.

Провідна установа: Український інститут громадського здоров’я, відділ
стратегічних медико-демографічних досліджень, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться 03.11.2005 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному
університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, пр-т
Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, вул.
Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 30.09. 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради Войцеховський В.Г. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми збереження і зміцнення здоров’я населення в
сучасних умовах реформування соціально-економічних засад розвитку
суспільства набувають особливої актуальності. Науково-технічний прогрес,
швидкі темпи урбанізації супроводжуються зростанням техногенного
навантаження на екологічну систему, збільшенням негативного впливу
чинників довкілля на здоров’я населення. В першу чергу, це стосується
великих промислових центрів. У зв’язку з цим проблеми забезпечення
здорового довкілля та зменшення негативного впливу антропогенного
забруднення на здоров’я людини стають одним з пріоритетних напрямів
політики в охороні здоров’я, на що націлює Європейська хартія з
навколишнього середовища та охорони здоров’я (1989р.), Хельсинська
декларація дій з охорони навколишнього середовища і здоров’я в Європі
(1994 р.).

За висновками ВООЗ належне планування міст, стратегії зонування,
зниження рівнів шумового навантаження, забезпеченість комунальною
інфраструктурою є важливими елементами у справі зміцнення здоров’я
міського населення і надання йому допомоги в подоланні стресів,
соціальних негараздів.

Відомо, що дві третини населення України проживають у містах, мають
потребу в ефективній інфраструктурі для охорони навколишнього середовища
і здоров’я. Тому дослідження проблеми впливу навколишнього середовища
великих промислових міст на здоров’я населення має винятково важливе
значення.

Велика увага в останні роки приділяється чинникам ризику, які пов’язані
із забрудненням довкілля або зі способом життя. Будь-яка стратегія,
спрямована на зміцнення здоров’я окремих осіб, родин та громад, повинна
враховувати ці чинники (Є.Г.Гончарук, 1995, 2002, В.Ф. Москаленко, 2002,
2005; А.М. Сердюк, 2004; М.Г. Проданчук, 2004; С.Л. Аваліані, 1997,
2001; Г.Г. Оніщенко, 2004; Л.І. Потапов, 2000, 2005 та інші).

Взаємозв’язок, що існує між здоров’ям населення і чинниками ризику, у
т.ч. із проживанням в умовах забруднення довкілля, є надзвичайно
складним. Внаслідок цього досить різним є сприйняття чинників ризику
населенням і відповідне застосування профілактичних заходів.

Основні тенденції поширеності чинників ризику і їх вплив на кількісні
показники популяційного здоров’я є недостатньо вивчені. Фахівцями
запропоновано ряд підходів до оцінки здоров’я населення. Але, як
правило, в них рідко застосовуються характеристики здоров’я у
взаємозв’язку з середовищем проживання. Недостатньо визначені об’єктивні
критерії оцінки громадського здоров’я і механізми визначення політичних
та соціально-економічних пріоритетів щодо його поліпшення.

У зв’язку з цим вимагає вирішення проблема створення
науково-обгрунтованої інформаційно-аналітичної системи даних про
здоров’я населення та середовище його існування, яка б забезпечувала
аналіз в динаміці основних показників здоров’я населення, встановлювала
взаємозв’язки між здоров’ям, станом довкілля та умовами життя.

Дисертаційна робота спрямована на обґрунтування і розробку системи
організації моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я
населення, що обумовлює її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри
соціальної медицини та охорони здоров’я Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця МОЗ України за темою „Аналіз сучасних
тенденцій у розвитку охорони здоров’я країн Європейського регіону”
(номер державної реєстрації 01040009979).

Мета дослідження: наукове обгрунтування і розробка моделі системи
моніторингу навколишнього середовища мегаполісу та здоров’я населення на
основі вивчення їх взаємозв’язку та використання інформаційних
технологій.

Завдання дослідження:

Дослідити стан навколишнього середовища великого промислового міста.

Вивчити стан здоров’я населення мегаполісу у взаємозв’язку зі станом
навколишнього середовища.

Оцінити ступінь впливу довкілля на стан здоров’я міських мешканців.

Обгрунтувати систему та розробити модель моніторингу впливу
навколишнього середовища на стан здоров’я населення в сучасних умовах.

Вивчити можливість використання систем дуального управління для
здійснення ефективного регіонального регулювання, спрямованого на захист
навколишнього середовища великих промислових міст.

Дослідити можливість використання медичного електронного паспорту в
завданнях моніторингу взаємодії навколишнього середовища та
індивідуального здоров’я мешканців міста.

Обгрунтувати та розробити систему заходів з поліпшення стану довкілля
великого промислового міста та охорони здоров’я його мешканців.

Об’єкт дослідження – стан навколишнього середовища великого міста та
стан здоров’я населення; система управління безпекою навколишнього
середовища та якістю здоров’я.

Предмет дослідження – забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту,
якість харчування в закладах освіти; захворюваність міського населення,
медико-демографічні характеристики; організаційні, нормативні,
інформаційно-аналітичні компоненти системи управління безпекою
навколишнього середовища та якістю здоров’я.

Методи дослідження. Методологія дослідження базується на аналізі,
систематизації та виявленні загальних закономірностей і факторів впливу
навколишнього середовища на здоров’я людини. У роботі застосовано
методи: медико-статистичний, системного підходу, соціологічний,
структурно-логічного аналізу, прогнозування, математичного моделювання,
кластерного та трендового аналізу.

Дослідження було проведено в одному з центральних районів м. Києва.
Вивчено показники здоров’я мешканців району протягом 20 років та основні
характеристики довкілля у їх взаємозв’язку. Отримані дані оброблено з
використанням кластерного, кореляційного та дисперсійного аналізу,
параметричних і непараметричних методів оцінки вірогідності результатів
дослідження. Обробка інформації здійснювалась на ПК за спеціально
розробленими програмами та існуючими пакетами прикладних програм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в
Україні:

визначено основні тенденції змін стану навколишнього середовища
мегаполісу в сучасних умовах соціально-економічного та технологічного
розвитку;

встановлено особливості формування здоров’я дитячого та дорослого
міського населення, яке проживає на екологічно забруднених територіях;

виявлено комплексний вплив забруднення довкілля на стан здоров’я
населення;

обґрунтовано систему та модель моніторингу впливу довкілля на здоров’я
населення великого промислового міста;

обґрунтовано використання принципів дуального управління в охороні
навколишнього середовища та здоров’я;

обґрунтовано комплекс заходів з оздоровлення навколишнього середовища
мегаполісу та захисту населення від негативного його впливу.

Теоретичне значення роботи полягає у встановленні закономірностей
формування здоров’я міського населення в умовах забруднення
навколишнього середовища, що доповнює теорію соціальної медицини та
організації охорони здоров’я, в обгрунтуванні напрямів і механізмів
моніторингу впливу екологічних умов на здоров’я, системи заходів з
оздоровлення довкілля і попередження негативної дії екологічних чинників
на здоров’я.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони стали
підставою для:

формування пропозицій до міської Міжгалузевої комплексної програми
“Здоров’я киян” на 2003-2011 рр.;

розробки та впровадження міської та районної програми “Екологія”;

створення та апробації моделі моніторингу впливу чинників навколишнього
середовища на стан здоров’я населення великого міста;

розробки системи прогнозування стану навколишнього середовища великого
промислового міста;

формування пропозицій з удосконалення принципів управління в діяльності
державної санітарно-епідеміологічної служби.

Впровадження результатів дослідження здійснено на державному, галузевому
та регіональному рівнях.

На державному рівні при підготовці: Додаткових заходів щодо забезпечення
виконання Національної програми “Діти України” на період до 2005 р.,
затверджених Указом Президента України від 24.01.2001 №42/2001;
Державної програми профілактики йодної недостатності у населення
2002-2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від
26.09.2002 р. № 1418; Національного плану дій з гігієни довкілля на
2000-2005 рр., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
13.10.2000 № 1556; Національної доповіді про стан навколишнього
природного середовища в Україні в 2002 р.

На галузевому рівні при розробці: методики кількісного визначення
свинцю, кадмію, міді і цинку в продуктах харчування; еталонів практичних
навичок з гігієни дітей та підлітків. Навчальний посібник, виданий за
матеріалами дослідження, використовується у навчальному процесі на
кафедрах гігієни харчування та гігієни дітей і підлітків Київської
медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Національного
медичного університету імені О.О.Богомольця.

На регіональному та місцевому рівні при підготовці: міської Міжгалузевої
комплексної програми “Здоров’я киян” на 2003-2011 роки, затвердженої
рішенням ІІІ сесії ХХIV скликання Київської міської ради від 28.11.02
№132/292; районної програми “Екологія”, затвердженої рішенням сесії
Шевченківської районної ради у м. Києві від 10.01.04; розпорядження
Київської міської державної адміністрації від 30.07.97 №118 “Про
переведення вул. Хрещатик у вихідні та святкові дні у пішохідну зону”;
розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.07.99
№1255 “Про обмеження рівня гучності при проведенні заходів на майдані
Незалежності”.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив напрям і програму
дослідження, його мету і завдання, етапність їх реалізації з позицій
системного підходу. Дослідив науково-інформаційні джерела з проблем
вивчення стану здоров’я у взаємозв’язку зі станом довкілля. Розробив
методологію дослідження. Забезпечив збір та обробку інформації.

Автором особисто визначено тенденції змін стану навколишнього середовища
великого промислового міста та його вплив на стан здоров’я мешканців.
Встановлено кореляційні зв’язки. Обґрунтовано та розроблено прогноз
показників забруднення атмосферного повітря на перспективу. Розроблено
систему моніторингу впливу забруднення довкілля на стан здоров’я
мешканців мегаполісу та комплекс заходів з його охорони. Обґрунтовано
пропозиції щодо вдосконалення управління санітарно-епідеміологічною
службою. Самостійно сформульовано висновки і практичні рекомендації,
оформлено дисертаційну роботу та автореферат.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні
положення дисертації опубліковані та доповідалися на науково-практичних
форумах різних рівнів:

на міжнародному рівні: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції
“Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”
(Київ, 2002 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції
“Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”
(Київ, 2003 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції
“Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”
(Київ, 2004 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції
“Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині”
(Київ, 2005 р.);

на колегіях Управління охорони здоров’я та медичного забезпечення
Київської міської державної адміністрації (2002-2004 рр.) та сесіях
Шевченківської районної ради у м. Києві ( 2003, 2004 рр.).

Публікації. Отримані результати дослідження висвітлені у 10 наукових
працях, у т.ч. в 4 статтях у фахових журналах, рекомендованих ВАК
України, з яких 2 – самостійні; в 4 матеріалах та тезах
науково-практичних форумів міжнародного рівня, методичних рекомендаціях
та навчальному посібнику.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
7 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій,
додатків, покажчика літератури, який містить 337 джерел. Загальний обсяг
роботи становить 160 машинописних сторінок. Робота проілюстрована 49
рисунками і 39 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяг та методи дослідження. Для досягнення мети розроблено
спеціальну програму з використанням системного підходу (рис. 1), яка
забезпечила можливість отримання достатньої за обсягом вірогідної
інформації для поетапного вирішення усіх поставлених у роботі завдань. В
основу програми покладено вивчення стану довкілля та здоров’я населення
у їх взаємозв’язку.

Дослідженням охоплено міське населення, яке проживає на різних за рівнем
забруднення територіях. Джерелами інформації стали документація
санітарно-епідеміологічної служби, первинна облікова документація
лікувально-профілактичних закладів, дані медико-соціологічних
досліджень, офіційна статистична звітна інформація.

Методичною особливістю роботи є обгрунтування мінімально необхідного
набору маніфестаційних показників, за допомогою яких можливо було б
оцінити стан навколишнього середовища та здоров’я населення. Стан
довкілля визначали за показниками забруднення повітря, грунту, води,
виробничих помешкань. За період спостереження оброблено більше 300
тис. характеристик. При цьому особлива увага зверталася на дисперсійні
характеристики. Рівень здоров’я контингентів населення визначали за
показниками народжуваності, смертності, інвалідності, тимчасової втрати
працездатності, захворюваності, поширеності хвороб, самооцінки здоров’я.
Загальна кількість показників, що були оброблені під час виконання
дисертаційної роботи, перевищує 700 тис.

В якості типового району мегаполісу було обрано один з центральних
районів міста, загальною площею більше 2,7 тис. га, з кількістю
мешканців – 237,2 тис. Великі розміри району обумовлювали суттєві
розбіжності основних характеристик забруднення території і забезпечували
можливість співставлення показників та виявлення пов’язаних з ними
відмінностей у здоров’ї міських жителів.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз зарубіжних та
вітчизняних науково-інформаційних джерел засвідчив актуальність проблем
оздоровлення довкілля та захисту населення від несприятливих його
чинників у більшості європейських країн, а також необхідність врахування
загальних закономірностей та місцевих особливостей для обґрунтування
програм дій на конкретних територіях.

Вивчення забруднення навколишнього середовища великого промислового
міста в динаміці свідчить про негативні тенденції до збільшення
концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, грунті, воді
тощо. Незважаючи на скорочення виробництва у роки спостереження та
відсутність шкідливих промислових підприємств у центрі міста, мало місце
значне забруднення атмосферного повітря хімічними речовинами
техногенного походження. Вміст багатьох шкідливих домішок атмосферного
повітря значно перевищував ГДК і мав тенденцію до зростання. Максимальні
концентрації окису вуглецю в атмосферному повітрі знаходилися в межах
5,7 мг/м3 – 19,1 м/м3, тобто відрізнялися більше, ніж у 3 рази.

Рис. 2. Концентрації двоокису азоту в атмосферному повітрі

різних територій міста (мг/м3, 2002 р.)

Встановлено, що поблизу великих міських магістралей за складних
метеорологічних умов концентрації окису азоту перевищували ГДК більше
ніж у 40 разів, окису вуглецю – у 4 рази. На центральних вулицях
перевищення ГДК досягало 20 разів за окисом азоту і 6 разів – за окисом
вуглецю.

При порівняльному аналізі концентрацій забруднювачів ГДК
використовувалися: середньорічні концентрації з середньодобовими ГДК,
максимальні річні з максимально разовими ГДК.

Результати досліджень свідчать, що за величиною стану поверхневого
забруднення грунту половина території району відноситься до
середньозабрудненої, 9% – до дуже забрудненої. Встановлено, що грунти
міста характеризуються високим вмістом цинку, олова, свинцю, міді, які
перевищують ГДК в 2-6 разів. Виявлено контрастні поліелементні аномалії
внаслідок значного скупчення транспорту, викидів промислових
підприємств.

Розраховано прогнозні величини середньої та максимальної концентрації
окисів вуглецю та азоту, а також двоокису азоту на 2005 та 2010 рр.
(рис. 3-5). Максимальні концентрації окису вуглецю можуть зрости в 2010
р. майже в чотири рази, а окису азоту – більш ніж у 8 разів.

Аналіз стану здоров’я міського населення дозволив встановити, що
протягом 1985-2002 рр. народжуваність скоротилася з 15,4 до 8,1 на 1000
населення, смертність зросла з 8,2 до 10,6 випадків відповідно.
Структуру основних причин смерті населення визначали хвороби системи
кровообігу (61,4%), новоутворення (16,9%), нещасні випадки, травми
та отруєння (10,8%).

Первинна захворюваність протягом 1991-2002 рр. зросла серед дорослого
населення з 6881,9 до 7312,6 випадку на 10 тис. Частота появи злоякісних
новоутворень збільшилася на 14,6%, цукрового діабету – в 1,9 рази,
гіпертонічної хвороби – в 2,4 рази, цереброваскулярних хвороб – в 2,8
рази, бронхіальної асти – в 3,1 рази, хронічного бронхіту – в 3,4 рази,
ішемічної хвороби серця – в 4,0 рази, анемій – в 4,1 рази.

Рис. 3. Прогнозні оцінки забруднення атмосферного повітря міста у зоні
великих майданів окисом вуглецю у 2000, 2005 та 2010 рр.

Рис. 4. Прогнозні оцінки забруднення атмосферного повітря центральних
вулиць міста окисом азоту у 2000, 2005, 2010 рр.

Рис. 5. Забруднення атмосферного повітря двоокисом азоту

в зоні центральних майданів міста у 2000, 2005, 2010 рр.

Встановлено, що серед працюючого населення з 1992 р. по 2002 р.
захворюваність з тимчасовою втратою працездатності суттєво коливалася.
Протягом 1992-1997 рр. виявлено зменшення захворюваності на всі хвороби,
яке в подальшому змінилося зростанням і у 2000 р. досягло 58,7 випадків
та 754,9 календарних днів непрацездатності на 100 працюючих. Частота
виходу на інвалідність зросла на 39,6%.

Поглиблене вивчення захворюваності населення на основі звернень в
лікувально-профілактичні заклади дозволило виявити суттєві відмінності в
рівнях захворюваності населення, яке проживає на територіях з різним
рівнем забруднення атмосферного повітря. Захворюваність дорослого
населення, яке мешкає на території з високим рівнем забруднення повітря,
у 2002 р.становила 8328,4±246 на 10 тис., на відносно чистій території
– 6201,7±199,5 відповідно. Виявлено суттєві вірогідні відмінності
(р Рис.6. Модель моніторингу впливу навколишнього середовища на здоров’я населення великого промислового міста R F B*ph ph 0 2 4 6 8 : ph $ ??????????ров’я. Зокрема, було визначено три основні стратегії розвитку структур системи охорони здоров’я: зміцнення первинної медико-санітарної допомоги, впровадження методів управління, орієнтованих на кінцеві результати з погляду поліпшення здоров’я, забезпечення стійкого фінансування, заснованого на принципах солідарності, а також використання принципів дуального управління. Згідно з ними всі заходи було розділено на кластери та групи. Кластери були орієнтовані на підсистему управління станом навколишнього середовища та підсистему збереження здоров’я. Розроблені заходи стосувалися охорони атмосферного повітря; зменшення шуму; охорони та раціонального використання водних та земельних ресурсів; зменшення негативного впливу фізичних чинників; поліпшення санітарно-гігієнічного стану; профілактики захворювань та гігієнічного виховання населення. Дослідженням доведено доцільність розробки та впровадження індивідуального медичного електронного паспорта громадянина. З метою удосконалення правового регулювання екологічних проблем необхідним є вдосконалення законодавства, зокрема прийняття законів, що передбачають реальну відповідальність за забруднення довкілля та широке застосування механізмів оподаткування для управління екологічною ситуацією. Обґрунтована нами програма “Екологія” спрямована на поліпшення довкілля та здоров’я мешканців мегаполісу і включає комплекс заходів з удосконалення природоохоронної діяльності, підвищення дієвості санітарно-епідеміологічного нагляду, інтенсифікації гігієнічного навчання населення, активне залучення населення до вирішення питань екологічної безпеки, формування екологічного мислення, широке висвітлення проблем в засобах масової інформації. Програма передбачає участь у виконанні заходів структур, які причетні до вирішення екологічних проблем, у т.ч. міських управлінь промисловості та підприємництва, містобудування та архітектури, освіти, культури, транспорту, шляхово-експлуатаційного тощо. Важливим програмним напрямом є вирішення питань організації, раціонального харчування як одного із провідних чинників формування здоров’я. На основі сучасної концепції здорового харчування, а також з урахуванням екологічної ситуації в місті нами сформовано заходи, спрямовані на поліпшення якості харчування у дошкільних та загальноосвітніх закладах. Вивчення ефективності запропонованих заходів дозволило виявити позитивні зрушення в стані довкілля мегаполісу. Аналіз середньорічних концентрацій 13 шкідливих речовин протягом 1996-2002 pp. показав, що в останні три роки за шести речовинами накреслилась стійка тенденція до зниження. Концентрації пилу зменшилися у 2000-2002 pp. відповідно на 7-18%, двоокису сірки – на 10-30%, двоокису азоту – на 2-4%, бенз(а)пірену – на 10-40%. Вміст хлористого водню зменшився у 1999-2003 pp. на 35-40%, аміаку – на 53-65%, фенолу – на 31-52% та формальдегіду – на 11-65%. Співставлення реальних та прогнозних (на основі даних, що мали місце до проведення заходів) показників навколишнього середовища свідчить про високу ефективність програми. Серед позитивних змін в стані здоров’я населення окремих міських територій слід відзначити помітне зменшення показників дисперсії на 35-42% (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020