ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АМН УКРАЇНИ

ШВЕЦЬ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 612.825.8:613.685

Обґрунтування психофізіологічних критеріїв прогнозування професійної
придатності військових пілотів до участі у миротворчих операціях

14.02.01. – Гігієна

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007 рік

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному інституті проблем військової
медицини Збройних Сил України

Науковий керівник доктор біологічних наук, професор

Кальниш Валентин Володимирович,

Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри
авіаційної, морської медицини і психофізіології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Єна Анатолій Іванович,

Українська військово-медична академія МО України, начальник кафедри
авіаційної, морської медицини і психофізіології

доктор біологічних наук, професор

Антомонов Михайло Юрійович,

ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН
України”,

завідуючий відділом медичної інформатики

Захист відбудеться 14.12. 2007 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 Інституту медицини праці
АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

Автореферат розісланий 08.11.2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
А.В. Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження.

Формування міжнародного миру та стабільності, зокрема, прийняття участі
у миротворчих і гуманітарних операціях військовослужбовцями Збройних Сил
України обумовлюють підвищену увагу до миротворчого контингенту країни
(Біла книга 2005: оборонна політика України, 2006) та вимагають
осмислення принципів і заходів щодо збереження здоров’я
військовослужбовців, підвищення рівня їх працездатності та надійності
професійної діяльності (М.Г. Маслова, О.Г. Шекера, 2005; Д.А. Іванов,
2007 та ін.) в умовах комплексного впливу шкідливих чинників трудового
середовища.

Вагомий внесок у вирішення проблеми впливу шкідливих чинників на
здоров’я та працездатність людини зроблено рядом вітчизняних гігієністів
(Ю.І. Кундієв, 2002; Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна, 2006; І.М. Трахтенберг
та ін., 1997). Показано, що нервово-емоційне перевантаження, яке, як
правило, обумовлене дією інформаційного чинника, підвищує ризик розвитку
функціональних, а згодом і соматичних нервово-психічних розладів
(Ю.И. Кундиев, В.И. Чернюк, П.Н. Витте, 1999 та ін.). Загальновідомо, що
незвичні клімато-географічні умови праці суттєво впливають на
працездатність та надійність професійної діяльності людини
(А.С. Габриельян, А.Н. Ажаев 1990; Г.Н. Садиков та ін., 1991;
А.С. Шахназаров та ін., 1998; GH. McMillan, 2005) і, зокрема,
миротворців (A.J.W. Taylor, 2004 та ін.).

Як відомо, боєздатність частин і підрозділів на 65% обумовлена
функціональним станом і психофізіологічними резервами організму
військовослужбовців і тільки на 35% залежить від технічних засобів
ведення війни (В.С. Новиков, С.В. Литвинцев, 1995 та ін.). Одним з
найкращих методів забезпечення високої надійності професійної діяльності
поряд із іншими психофізіологічними заходами є професійний
психофізіологічний відбір (В.А.Бузунов 1991; В.П. Гребняк та ін., 1998;
М.В. Макаренко, 1996; 2001; А.А. Боченков та ін., 1996; Ю.И. Погодин та
ін., 1998; T.R. Carretta, 2000; В.В. Кальниш, А.І. Єна, 2001 і ін.),
удосконалення якого пов’язано з застосуванням сучасних
психофізіологічних підходів з урахуванням якісних та кількісних
характеристик інформаційного навантаження (В.В.Кальниш, А.И. Ена, 2004
та ін.).

Таким чином, наукове дослідження, в центрі якого знаходиться вивчення
інтегральних психофізіологічних властивостей людини, спрямованих на
переробку великого об’єму інформації в умовах дефіциту часу і підвищеної
емоційної напруги при дії комплексу шкідливих чинників трудового
середовища, є актуальним для прогнозування професійної придатності
миротворців.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалась у межах науково-дослідних робіт “Особливості
дизадаптаційного синдрому у військовослужбовців миротворчих контингентів
ЗС України”, шифр “Синдром – 3” (№ держреєстрації 0105U000976) та
“Гігієнічний регламент термінів перебування, робочої діяльності та
відпочинку військовослужбовців миротворчих підрозділів Збройних Сил
України”, шифр “Синдром – 2” (№ держреєстрації 0105U000975), що
виконуються у Науково-дослідному інституті проблем військової медицини
ЗС України.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка інтегральних
психофізіологічних критеріїв для прогнозування професійної придатності
військових пілотів до участі у миротворчих операціях на основі виявлення
особливостей переробки інформації різного ступеня складності.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Виявити фізіолого-гігієнічні особливості праці вертольотчиків ЗС
України, які працюють в умовах миротворчої місії.

Виявити професійно важливі якості вертольотчиків-миротворців ЗС України
та оцінити ефективність їх професійної діяльності.

Виявити особливості дії компонентів інформаційного чинника різної
складності на якість розумової діяльності вертольотчиків українських
миротворчих контингентів.

Розробити інтегральні психофізіологічні критерії для оцінки і
прогнозування рівня професійної придатності миротворців із застосуванням
рейтингового підходу.

Розробити критерії професійного відбору за комплексом особистісних
якостей вертольотчиків.

Розробити комплексний алгоритм та рекомендації щодо його застосування
для прогнозування професійної придатності військовослужбовців льотного
складу до участі у миротворчих операціях.

Об’єкт дослідження – професійна діяльність вертольотчиків-миротворців ЗС
України.

Предмет дослідження – психофізіологічні та особистісні якості військових
пілотів миротворчого контингенту ЗС України, які забезпечують високу
ефективність їх професійної діяльності в умовах виконання миротворчої
місії.

Методи дослідження – в роботі застосовувалися гігієнічні,
психофізіологічні, психологічні, фізіологічні, математичні методи
досліджень та контентс аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів.

У роботі вперше проведена оцінка впливу комплексу чинників трудового
середовища (емоційного та інформаційного компонентів напруженості праці,
важкості праці, параметрів клімату, мікроклімату, а також умов побуту)
на вертольотчиків українського миротворчого контингенту в Ліберії.

Виявлено зв’язок між ступенем пристосування до умов праці (зокрема,
рівнем дискомфортних тепловідчуттів) з інформаційними компонентами
напруженості праці, що свідчить про значимість психофізіологічних
індикаторів для визначення рівня теплового комфорту (коефіцієнти
детермінації 42–82%).

Виявлена факторна структура професійно важливих якостей вертольотчиків
українського миротворчого контингенту за комплексом психофізіологічних,
психологічних та соціально-психологічних показників.

Виділено інтегральні фактори, які оцінюють ефективність діяльності
вертольотчиків у складі українського миротворчого контингенту.

Встановлені особливості сполученої дії психофізіологічних компонентів
інформаційного чинника “когнітивності” та “темпоральності” на якість
переробки інформації.

Визначено особистісний профіль вертольотчиків українського миротворчого
контингенту.

Практичне значення отриманих результатів.

Оцінено працю українських вертольотчиків миротворчих контингентів згідно
з “Гігієнічною класифікацією праці… 2001 р.”. За показниками
шкідливості та небезпечності праця вертольотчиків-миротворців належить
до класу 3.3 (за показниками напруженості до класу 3.3, за показниками
важкості до класу 2, за показниками мікроклімату до класу 3.2).

Розроблено багаторівневий алгоритм здійснення професійного
психофізіологічного відбору, який складається з двоступеневої методики
психофізіологічного тестування, інтеграції отриманих локальних оцінок за
допомогою рейтингового підходу, побудови та використання розв’язувальних
правил для прогнозування рівня професійної придатності.

Розроблено критерії професійного відбору за особистісними
характеристиками вертольотчиків-миротворців ЗС України.

Розроблено методичні рекомендації “Удосконалення системи
психофізіологічного контролю за льотним складом, який залучається до
міжнародних миротворчих операцій”. Впровадження методології застосування
інтегральних рейтингових показників психофізіологічних характеристик
дозволяє покращити якість прогнозування професійної придатності
військовослужбовців льотного складу до миротворчих контингентів та
підвищити його ефективність у 2,7 рази у порівнянні з застосуванням
окремих психофізіологічних показників.

Удосконалена комплексна методика для системи психофізіологічного
контролю за льотним складом миротворців впроваджена в діяльність
лікувально-профілактичних закладів ЗС України (що здійснюють
лікарсько-льотну експертизу під час комплектування українських
миротворчих підрозділів) та включена в цикл лекцій УВМА.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналіз наукової літератури
за напрямом дисертаційних досліджень, відпрацьовані мета та завдання
роботи, підібрані методи досліджень, організовано і проведено
дослідження, здійснена статистична обробка, аналіз і узагальнення
отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати роботи доповідались та обговорювались на таких
наукових конференціях:

Науковій конференції молодих вчених Української військово-медичної
академії (14-15 травня 2004 р., м. Київ), науковій конференції молодих
вчених Української військово-медичної академії (26-27 травня 2006 р., м.
Київ), конференції молодих вчених “Актуальні проблеми медицини праці”
присвяченій 78-й річниці утворення Інституту медицини праці АМН України
(12 грудня 2006 р., м. Київ), циклі наукових семінарів та конференцій
“Питання медичного забезпечення миротворчих операцій” (12-15 грудня 2006
р., м. Ірпінь), І Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (16-17
лютого 2006 р., м. Київ), ІІ Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми психології діяльності в особливих
умовах” (15 лютого 2007 р., м. Київ), науковій конференції молодих
вчених Української військово-медичної академії (24-25 травня 2007 р., м.
Київ), науково-практичній конференції (з міжнародною участю) “Медичне
забезпечення миротворчих операцій” (9-11 жовтня 2007 р., м. Ірпінь).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 робіт. Із них 12
статей у журналах та збірниках наукових праць, затверджених ВАК України,
2 статті в інших наукових виданнях, 4 тези доповідей, а також 1
методичні рекомендації.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація складається з вступу, 4
розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Дисертацію
викладено на

166 сторінках машинописного тексту. Список використаних джерел включає

211 вітчизняних та 50 іноземних найменувань. Дисертація ілюстрована 16
таблицями і 15 рисунками. Додатки наведено на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Аналіз сучасного стану проблеми (Розділ 1). Прогнозування професійної
придатності миротворців показало актуальність даного дослідження для
розвитку теоретичних і практичних аспектів гігієни та фізіології праці.
За даними літературних джерел, основна увага науковців приділяється
дослідженням шкідливих наслідків перебування військовослужбовців в
умовах здійснення миротворчих операцій. Проте недостатньо висвітлена
проблема виявлення особливостей впливу умов миротворчої діяльності на
працездатність військових пілотів, зокрема, для комплексного
прогнозування їх професійної придатності на етапі відбору до українських
миротворчих підрозділів. Окреслене питання потребує розробки нової
парадигми проведення професійного відбору за інтегральними
психофізіологічними критеріями, що дає змогу підвищити надійність
прогнозування шляхом значного розширення діагностичної шкали.

Методи, об’єм і організація досліджень (Розділ 2). Для досягнення
поставленої в роботі мети були використані гігієнічні (вивчення
посадових інструкцій, гігієнічна оцінка умов професійної діяльності
методом анкетування, оцінка ефективності професійної діяльності);
психофізіологічні (визначення психофізіологічного статусу за допомогою
батареї тестів), психологічні (опитування – для дослідження
психологічних, психофізіологічних та особистісних професійно важливих
якостей) та математичні (методи варіаційної статистики, кластерний,
кореляційний, факторний, дисперсійний, дискримінантний, множинний
регресійний аналізи та аналіз альтернативних показників) методи
дослідження.

Дослідження проводились в однакових умовах під час проходження
вертольотчиками лікарсько-льотної комісії на базі Військово-медичного
центру Повітряних Сил МО України у м. Вінниці (психофізіологічні
дослідження до участі у миротворчій операції), а також на базі НДІ ПВМ
ЗС України (м. Ірпінь) у період з 2004 по 2006 роки (дослідження
миротворців після місії: гігієнічна оцінка умов та характеру праці,
оцінка професійно важливих якостей (ПВЯ).

Дослідження здійснювалось за однаковими методиками, в один і той же час

з 9 до 14 години дня. Функціональний стан досліджуваних перебував на
сталому рівні завдяки однаковим умовам і режимам перебування на місці
проведення досліджень. Висока вмотивованість до виконання тестових
завдань визначалася великим прагненням військовослужбовців потрапити до
елітних миротворчих підрозділів з відповідним матеріальним та іншим
заохоченнями.

Професіографічна оцінка діяльності вертольотчиків-миротворців за
показниками шкідливості, важкості та напруженості праці з використанням
“Гігієнічної класифікації…” (2001) здійснювалася методом експертної
оцінки (20 осіб віком 25-35 р.) за допомогою розробленого опитувальника.

З метою отримання даних щодо виявлення професійно важливих
психофізіологічних та психологічних якостей вертольотчиків-миротворців,
було застосовано: “Модифіковану карту особистості” К.К. Платонова
(Карпіловська С.Я.

та ін., 1997), обстежено 33 особи віком 25-35 р. та стандартизоване
багатофакторне дослідження особистості (Собчик Л.Н., 2003), обстежено
157 осіб віком 25-35 р.

Оцінка функціонального стану миротворців для визначення їх готовності до
проведення психофізіологічного тестування проводилася за допомогою
опитувальника “САН” (Доскин В.А. та ін. 1975), обстежено 39 осіб віком
25-30 р.

Визначення психофізіологічного статусу майбутніх
вертольотчиків-миротворців здійснювалося за допомогою спеціально
створеного комплексу тестів з пред’явленням тестових завдань з різними
параметрами їх складності, що включав методики: дослідження реакцій на
рухомий об’єкт; встановлення якості динамічного запам’ятовування;
дослідження якості концентрації уваги та обсягу короткочасної пам’яті
(39 осіб віком 25-30 р.). У якості контрольної групи за
психофізіологічними характеристиками були взяті фахівці інших військових
спеціальностей (47 чоловік віком 25-30 р.).

Оцінка ефективності професійної діяльності вертольотчиків проводилась
після їх повернення з місії групою експертів (командири підрозділів
обстежених військовослужбовців) за допомогою спеціально розробленої
анкети, в основу якої був покладений міжнародний експертний звіт
“International Evaluation Report”, що застосовується в країнах НАТО (32
анкети). Загальна кількість обстежених 328 осіб.

Результати власних досліджень (Розділ 3). На основі вивчення
особливостей праці вертольотчиків миротворчих підрозділів розроблена
професіографічна характеристика їх діяльності. Визначено цілий комплекс
фізіологічно незвичних та шкідливих фізичних факторів польоту, які
обумовлені клімато-географічними умовами зовнішнього середовища,
пересуванням літального апарату у повітряному просторі та перебуванням
пілота у кабіні вертольоту. Вивчення специфіки діяльності миротворців
показало, що на них впливають декілька чинників зовнішнього середовища,
близьких до екстремальних. Це, перш за все, висока напруженість праці,
яка за своїм рівнем містить різноманітні компоненти інформаційного
чинника, чинники зовнішнього середовища (підвищена температура,
вологість, запиленість) тощо. Аналіз умов праці миротворців за допомогою
чинної “Гігієнічної класифікації праці…” 27.12.2001, № 528 дав
можливість оцінити їх діяльність за показниками шкідливості та
небезпечності праці як клас 3.3 (за показниками напруженості – клас 3.3,
за показниками важкості – клас 2, за показниками мікроклімату – клас
3.2).

За рівневими характеристиками отримана інформація про вплив на організм
параметрів середовища і напруженості праці. Однак організм людини, як
цілісна система, сприймає ці впливи дуже специфічно, вибудовуючи свої
пріоритети трансформації відчуттів, що формуються за певних умов
трудової діяльності. Оцінка цих пріоритетів проведена за допомогою
кореляційного аналізу. В результаті дослідження сформовано “портрет”
взаємозв’язків окремих параметрів, що певним чином характеризує
взаємозалежність компонентів умов праці.

Виявлено, що діяльність вертольотчиків українського миротворчого
контингенту, яка відбувається в умовах жарко-вологого клімату,
характеризується тісним зв’язком (коефіцієнт детермінації 42–82%)
комплексу дискомфортних тепловідчуттів (температури, вологості та рівня
пристосування до умов праці) з інформаційними компонентами праці, що
свідчить про значимість цих показників для визначення рівня теплового
комфорту. Тому деякі параметри інформаційного фактору можна
використовувати в професійному відборі для врахування дії не тільки
напруженості праці, але й дії кліматичних чинників.

На наступному етапі було проведено дослідження виразності професійно
важливих психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних
якостей вертольотчиків-миротворців. Дослідження показали наявність двох
полярних груп оцінок, що істотно розрізняються. Необхідно відзначити, що
“високі” оцінки якостей наближаються до максимально можливих, а “низькі”
– до середніх значень цих характеристик. До якостей з “високими”
оцінками в категорії психофізіологічних характеристик можна віднести:
мовні (люди з логічною, змістовною, виразною мовою), атенційні
(зосереджені, уважні) і вольові (рішучі, напористі, стабільні,
дисципліновані). “Низькі” рівні мають імажинативні (пов’язані з уявою),
емоційні й комунікативні якості.

Для поглибленого аналізу ПВЯ миротворців (отриманих за опитувальником
К.К. Платонова) додатково виявлені приховані фактори, що комплексно
враховують не тільки рівні окремих якостей, але й їхню взаємодію.
Розроблені оригінальні факторні моделі (ФМП) дозволили встановити
важливу закономірність. У всіх випадках перші, найбільш вагомі фактори:
“динамічного формування уваги” (31%), “ефективності колективної праці”
(33%), “активної життєвої позиції” (33%), в основному, належать до групи
“високих” оцінок відповідних якостей, наприклад, психофізіологічних.

Наступні за значимістю фактори об’єднують дію групи “низьких” оцінок
відповідних характеристик функцій вертольотчика. Для осмислення цього
феномену був проведений змістовний (contents) аналіз компонентів
отриманих факторів. Він дав можливість встановити важливість порівняно
“низьких” рівнів характеристик виділених компонентів факторів (тому що,
наприклад, високий рівень емоційності, уяви, схильності до ризику тощо
можуть заважати пілоту чітко виконувати завдання).

Позитивними сторонами запропонованого нами підходу щодо дослідження ПВЯ
з використанням факторних моделей є одержання прихованих комплексних,
інтегративних характеристик діяльності вертольотчиків миротворчого
контингенту. Ці якості є ключовими в формуванні високого потенціалу
ефективності в роботі пілота. Вони враховують представництво ПВЯ в
ієрархічно підпорядкованих рівнях (психофізіологічному, психологічному,
соціально-психологічному) організації діяльності людини. Такий підхід
дозволяє не тільки виявляти, а потім за багаточисельними методиками
оцінювати окремі ПВЯ миротворця, але й визначати вагу кожної комплексної
властивості особистості. Таким чином, був зроблений крок до більш чіткої
інтеграції отриманого матеріалу, що дав можливість підвищити якість
подальшої розробки критеріїв прогнозування професійної придатності
вертольотчиків до миротворчої діяльності.

Оцінка ефективності професійної діяльності вертольотчиків є необхідним
заходом для розробки критеріїв професійного відбору. Попередній контентс
аналіз характеристик розробленої з цією метою анкети показав змістовну
близькість деяких використаних в анкеті понять. Тому для більш детальної
характеристики ефективності діяльності вертольотчиків-миротворців були
побудовані відповідні факторні моделі ефективності діяльності (ФМЕД) за
даними отриманих експертних оцінок. Цей прийом дозволив виявити
існування трьох незалежних прихованих інтегральних факторів, які
достатньо повно (на 62,2%) пояснюють дисперсію оцінок ефективності
професійної діяльності вертольотчиків-миротворців (рис 1.).

Рис. 1. Факторна структура оцінок ефективності професійної діяльності

1 – Відповідальність; 2 – Розумові здібності; 3 – Здатність працювати в
колективі;

4 – Співробітництво і тактовність; 5 – Надійність; 6 – Рішучість; 7
– Стабільність поведінки в умовах стресу; 8 – Якість виконання службових
обов’язків та загальний вигляд; 9 – Якість прийняття рішення; 10
– Рівень професійних знань;

11 – Організаторські здібності; 12 – Комунікабельність.

Важливим є той факт, що ФМП та ФМЕД певним чином кореспондують між
собою. Так, перший фактор ФМЕД поєднує такі зовнішні характеристики як
“стабільність поведінки в умовах стресу”, “якість прийняття рішення”,
“рішучість” та “організаторські здібності” і пояснює 24,6% загальної
дисперсії. Він свідчить, що перелічені якості взаємодоповнюють одна одну
і комплексно забезпечують стабільну стресостійкість миротворця. Тому цей
фактор названий фактором “професійної стресостійкості”. В ФМП входить
фактор “емоційності уяви”, органічним компонентом якого є оцінки рівня
емоційності та імажинативності, що певним чином можуть також свідчити
про ступінь стресостійкості.

Другий фактор ФМЕД узагальнює характеристики “якості концентрації уваги”
(20 %). Йому певним чином відповідає фактор “динамічного формування
уваги” ФМП. Третій фактор ФМЕД “надійності діяльності” (17,6%) за своїм
змістом наближається до фактора “сприйняття та зберігання інформації”
ФМП. Таким чином, можна констатувати, що інтегральні характеристики
діяльності, отримані за допомогою різних прийомів, мають певні тотожні
риси, що є ще одним аргументом на користь вірності отриманих
результатів.

Для отримання інтегральних оцінок ефективності професійної діяльності
миротворців за трьома отриманими факторами ФМЕД були обчислені факторні
значення (ФЗ) для кожного з респондентів. Після побудови гістограми
розподілу цих ФЗ була виявлена своєрідна бімодальна (двогорба) їх
структура з притаманним для всіх випадків частотним мінімумом в нульовій
точці (рис. 2 ), що розділяє їх на дві підгрупи з додатними та
від’ємними ФЗ.

Рис. 2. Гістограма розподілу факторних значень ефективності

професійної діяльності миротворців

Співвіднесення рівня ФЗ у цих групах з оцінками ефективності діяльності
свідчить про те, що групі з від’ємними факторними значеннями притаманні
найнижчі оцінки ефективності діяльності, а групи з додатними ФЗ –
найвищі (табл. 1). Причому, оцінки як ФЗ, так і їх компонентів мають
достовірну різницю (р<0,001). Таблиця 1 Аналіз фактор-залежних зовнішніх характеристик ефективності діяльності груп “придатних” та “умовно придатних” вертольотчиків до виконання миротворчих операцій Показники Група “придатних” (Ф1,2,3?0) Група “умовно придатних” (Ф1,2,3<0) М±m М±m Факторне значення (Ф1) 0,85±0,09 –0,85±0,09*** Рішучість 4,00±0,01 3,06±0,06*** Стабільність в умовах стресу 4,51±0,13 3,50±0,16*** Якість прийняття рішення 4,25±0,17 3,18±0,10*** Організаторські здібності 3,88±0,08 3,01±0,09*** Факторне значення (Ф2) 0,62±0,09 -1,02±0,15*** Розумові здібності 4,15±0,11 3,33±0,14*** Співробітництво і тактовність 4,20±0,09 3,08±0,15*** Комунікабельність 4,25±0,09 2,92±0,08*** Факторне значення (Ф3) 0,64±0,07 -1,07±0,14*** Відношення до відповідальності 4,10±0,07 3,00±0,12*** Здатність працювати в колективі 4,10±0,07 3,17±0,11*** Надійність 4,20±0,12 2,92±0,23*** Примітка: ***- достовірність різниці середніх за критерієм Стьюдента на рівні р<0,001. Розроблений оригінальний підхід дозволяє розподілити миротворців (за рівнем придатності) на дві окремі групи: “придатних” (з додатними ФЗ) і “умовно придатних” (з від’ємними ФЗ) та розробити критерії для цього розподілу за трьома незалежними характеристиками ефективності професійної діяльності. Перевагою запропонованого в даній роботі підходу є оцінка трьох інтегральних компонентів ефективності діяльності вертольотчика-миротворця, які у достатньому ступені описують їх багатогранну діяльність. Важливим етапом дослідження було виділення комплексу психофізіологічних ПВЯ вертольотчиків-миротворців, які б враховували вплив нерівномірного інформаційного навантаження, як індикатора комплексної дії шкідливих чинників трудового середовища. Аналіз цієї інформації дав змогу сформувати алгоритм психофізіологічного тестування з урахуванням рівня розвитку ПВЯ. В даному дослідженні була вироблена пластична процедура отримання фізіологічно адекватного навантаження для кожного випробуваного. Для отримання такого навантаження на першому етапі, в режимі зі зворотним зв’язком, знаходилась точка максимального інформаційного навантаження на випробуваного. В подальшому для оцінки характеристик ПВЯ пропонувалася серія завдань різної складності таким чином, що умови кожного тестування відрізнялися на однакову величину. Оскільки праця вертольотчиків характеризується швидкістю і точністю реакцій із застосуванням різного обсягу перероблюваної інформації, а також високою концентрацію і переключенням уваги, для тестування психофізіологічних якостей були запропоновані три методики: “реакція на рухомий об’єкт” (РРО), “якість динамічного запам’ятовування” (ЯДЗ) та “концентрація уваги та обсяг короткочасної пам’яті” (КУКП), з різними рівнями складності, що визначаються різними характеристиками “темпоральності” та “когнітивності” (однією з характеристик якої є обсяг запам’ятовування). Таким чином, була створена автентична комп’ютерна методика, за допомогою якої проводились подальші дослідження. Для визначення закономірностей переробки інформації дослідження були побудовані таким чином, що в них переважно виділялась і аналізувалась інформаційна складова діяльності. В дослідженнях було детально вивчено взаємовплив трьох компонентів інформаційного чинника: “когнітивності”, “темпоральності” і “рівня професійної придатності” (рис. 3). А Б В Рис. 3. Особливості зміни продуктивності діяльності вертольотчиків-миротворців за різними тестами та ступенем їх складності Встановлено, що при мінімальному залученні “когнітивного” компонента продуктивність виконання завдання не змінювалась в досить широкому діапазоні дії компонента “темпоральності”. Збільшення когнітивної та темпоральної складності завдань, в основному, призводило до інтенсифікації інформаційного обміну між людиною і трудовим середовищем. Ae AE E i 0 p V X ???? ???? ???? ????? ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ae a ??????????$???<0,05-0,001), що також достовірно залежить від впливу компонента “рівня професійної придатності” (21,5%; p<0,001), тобто від можливостей людини. При максимальній дії “когнітивного” компонента спостерігалось достовірне зниження якості виконання завдання (11-18% загальної дисперсії реакції людини; p<0,05-0,01), що також пояснюється різними можливостями людей, тобто достовірною дією компонента “рівня професійної придатності” (34,4%; р<0,001). Виявлено, що у випадку дії компонента “темпоральності” для підгрупи з “кращими” результатами можна констатувати, що при рішенні завдань на РРО 100% професійно придатних вертольотчиків потрапило в цю групу, для завдань ЯДЗ – 77,7%, а для завдань КУКП – 88,8%, що свідчить про високу ефективність диференціювання осіб за ступенем придатності. З іншого боку, при інтенсифікації інформаційного обміну за рахунок “когнітивної” складової одноразове дослідження є недостатнім. Встановлено, що в цьому випадку компонент “темпоральності” чинить значний вплив, що потребує врахування психофізіологічних особливостей випробуваних в діапазоні складностей пред’явлення завдань, в яких протікає професійна діяльність людини. Це свідчить про значну практичну цінність розробленого підходу, оскільки в цьому випадку можна адекватніше оцінювати та прогнозувати психофізіологічні якості людини, тобто застосовувати при прогнозуванні професійної придатності. Наступним кроком стала розробка підходу для інтеграції отриманих психофізіологічних характеристик на різних рівнях складності пред’явлення завдань за допомогою добре зарекомендованої у галузі спортивних змагань системи рейтингових оцінок М.Е. Glickman. При застосуванні зазначеної системи формується інтегральна оцінка, в якій враховуються результати серій зустрічей з різним за силою супротивником, який був змодельований на комп’ютері за допомогою інформаційного психофізіологічного навантаження різної складності. Урахування всієї інформації, отриманої за трьома психофізіологічними методиками з наступною інтеграцією результатів тестування досліджуваних з допомогою рейтингових оцінок, а також використання побудови відповідного прогнозуючого рівняння дало надійний результат (R= 0,87; p<0,001). Для підтвердження ефективності отриманої рейтингової регресійної моделі була побудована інша регресійна модель, в якій використовувався традиційний прийом застосування відсотку вірних відповідей, отриманих при тестуванні за принципом “зворотного зв’язку”. Ефективність рейтингової регресійної моделі при прогнозуванні придатності осіб до льотної діяльності була в 2,7 рази вища за “традиційну” модель (ефективність розпізнавання відповідно 80% та 30%). При цьому прогноз “умовно придатних” осіб за обома моделями наближався до 100%. Для виявлення найбільш інформативних рейтингових психофізіологічних показників кожного з факторів ефективності діяльності був застосований покроковий множинний кореляційний аналіз. Виявлено, що рейтинги психофізіологічних характеристик (РПФХ) РРО та КУКП на 53,3% детермінують фактор “професійної стресостійкості”, РПФХ КУКП на 45,1% детермінує фактор “якості концентрації уваги”, а РПФХ ЯДЗ детермінує на 25,5% фактор “надійності діяльності”. Це свідчить про те, що різна комбінація РПФХ може надійно оцінити окремі складові професійної діяльності пілотів. Тому можна використовувати ці моделі для прогнозу успішності професійної діяльності і проведення професійного психофізіологічного відбору льотного складу миротворців. Наступним етапом роботи було вивчення особливостей особистості миротворців льотного складу за допомогою опитувальника СБДО і розробка на цій основі критеріїв професійного відбору за комплексом особистісних якостей. При дослідженні характеристик особистісних профілів військовослужбовців миротворчого контингенту ЗС України для зменшення ймовірності відхилення отриманих оцінок від нормального розподілу були виділені 3 групи осіб: І – група осіб, що вперше збиралися до миротворчої місії, ІІ – група осіб, що вже були в місії один раз та ІІІ – група осіб, що були в миротворчій місії більше одного разу. За допомогою кластерного аналізу з представників І групи були виділені два узагальнених особистісних профілі миротворців, що за своїми характеристиками дозволяють їх класифікувати на підгрупи “придатних” та “умовно придатних”. Зокрема, у “придатних” до миротворчої діяльності вертольотчиків проявляється висока активність, яка для військовослужбовців, можливо, є позитивною, оскільки характеризує потребу в наслідуванні лідера, достатня емоційна стійкість та яскрава підконтрольна емоційна реакція. Для них властиве прагнення завжди бути першими, йти на виправданий ризик при вираженій стресостійкості. Дещо посилений рівень тривожності контролює їх імпульсивність, забезпечуючи швидку орієнтацію, від якої залежить успішність професійної діяльності. Тому такі особи придатні до служби в миротворчих підрозділах, яка характеризується постійною зміною умов діяльності. Виявлені особливості психологічного портрету миротворців за допомогою покрокового дискримінантного аналізу дозволили розробити розв’язувальні правила, що дали можливість спрогнозувати рівень професійної придатності військових пілотів до миротворчої діяльності. На останньому етапі дослідження було розроблено детальний алгоритм організації проведення професійного психофізіологічного відбору пілотів-миротворців за комплексом психофізіологічних і особистісних якостей для здійснення відповідних заходів. Професійний психофізіологічний відбір військових пілотів до складу миротворчих підрозділів повинен проводитися у три етапи (рис. 4.): здійснення психологічного та психофізіологічного обстеження; застосування розв’язувальних правил з використанням отриманих оцінок ПВЯ фахівців; прийняття прогнозного рішення щодо рівня “придатності” особи, яка бажає приймати участь у миротворчій місії. Отримані індивідуальні оцінки рівня розвитку ПВЯ за психологічними та психофізіологічними методиками у подальшому застосовують для прогнозування професійної придатності. Далі застосовуються розв’язувальні правила для визначення придатності до виконання миротворчої діяльності за психологічними (особистісними) показниками. Належність досліджуваної особи до групи “умовно придатних” і групи “придатних” обчислюється за наступними формулами: У1=1,524*O1+1,284*O2+1,436*O3–130,89; У2=1,3125*O1+1,0731*O2+1,1459*O3–89,75, де Т1– показник шкали “невротичного надконтролю”; Т2 – показник шкали “песимістичності”; Т3 – показник шкали “імпульсивності” у стенах. При У1?У2 особа належить до групи “придатних”, а при У1>У2 констатується
належність до групи “умовно придатних”.

Далі за алгоритмом застосовуються розв’язувальні правила для визначення
професійної придатності до миротворчої діяльності за психофізіологічними
показниками (рейтингами психофізіологічних характеристик РРО, ЯДЗ,
КУКП):

,

,

,

де Ф1 – прогнозна оцінка “професійної стресостійкості”; Ф2 – прогнозна
оцінка “якості концентрації уваги”; Ф3 – прогнозна оцінка “надійності
діяльності”; Rядз – кінцевий рейтинг динамічного запам’ятовування; Rрро
– кінцевий рейтинг реакції на рухомий об’єкт; Rкукп – кінцевий рейтинг
концентрації уваги та обсягу короткочасної пам’яті.

Розроблені прогностичні критерії мають достатньо простий вигляд:

при Ф1?0 & Ф2?0 & Ф3 ?0 миротворці належать до групи “придатних”;

в іншому випадку миротворці належать до групи “умовно придатних”.

Згідно з алгоритмом (рис. 4.), якщо за психофізіологічними та
психологічними критеріями претендент до виконання миротворчої місії
визнається “умовно придатним”, його слід вважати “непридатним”.
Жорсткість останньої вимоги визначається особливою небезпечністю праці
пілота під час виконання миротворчої місії.

Розроблений підхід повинен задовольнити більшість вимог, які
пред’являються до професійного психофізіологічного відбору
пілотів-миротворців. Запропонований алгоритм і відповідні методичні
підходи до оцінки рівня психофізіологічних і психологічних характеристик
були впроваджені у вигляді методичних рекомендацій.

Проведені фізіолого-гігєнічні дослідження дозволяють удосконалити
тактику застосування заходів і використання розроблених критеріїв для
прогнозування професійної придатності льотчиків до участі у міжнародних
миротворчих операціях.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі урахування умов та характеристик праці
вертольотчиків українських миротворчих контингентів здійснено теоретичне
узагальнення та запропоновано оригінальне практичне вирішення
гігієнічної проблеми професійного психофізіологічного відбору, яка
складається з встановлення зовнішніх індикаторів ефективності праці,
виявлення комплексу професійно важливих якостей, обґрунтування
застосування рейтингового підходу для їх інтеграції та визначення
критеріїв професійної придатності.

Встановлено, що інформаційний фактор займає ключове місце у формуванні
робочого навантаження пілота. Виявлено, що діяльність вертольотчиків
українського миротворчого контингенту, яка відбувається в умовах
жарко-вологого клімату, характеризується тісним зв’язком (коефіцієнт
детермінації 42–82%) комплексу дискомфортних тепловідчуттів
(температури, вологості та рівня пристосування до умов праці) з
інформаційними компонентами праці, що свідчить про значимість цих
показників для визначення рівня теплового комфорту. Підвищена емоційна
напруга, наявність страху та тривоги у миротворців пов’язані з
можливістю шкідливого впливу представників фауни та флори африканського
континенту на їх організм. За показниками важкості, шкідливості та
напруженості праця вертольотчиків українського миротворчого контингенту
відповідає класу 3.3. згідно до “Гігієнічної класифікації праці…”
(2001 р.).

Встановлено, що психофізіологічні, психологічні та
соціально-психологічні категорії професійно важливих якостей
вертольотчиків миротворчого контингенту формують групу інтегральних
незалежних професійно важливих факторів, найбільш вагомими з яких є:
“динамічне формування уваги” (30,5%), “ефективність колективної праці”
(33,1%), та “активна життєва позиція” (33,4%).

Виявлений комплекс незалежних інтегральних факторів, що на 62,2%
детермінує ефективність професійної діяльності вертольотчиків
миротворців, складається з факторів “професійної стресостійкості”
(24,6%), “якості концентрації уваги” (20%) і “надійності діяльності”
(17,6%). Розроблено критерії віднесення миротворців до груп “придатних”
та “умовно придатних”.

Встановлено особливості дії компонентів “когнітивності”,
“темпоральності” та “рівня професійної придатності” на якість переробки
інформації. При дії компонента “темпоральності” якість виконання
завдання не змінюється в досить широкому діапазоні, а діє тільки
компонент “рівня професійної придатності” (21,4%; р<0,001). При дії компонента “когнітивності” його вплив є суттєвим (11,4 та 17,9% відповідно для кожного з рівнів професійної придатності; p<0,05 та p<0,01), як і вплив компонента “рівня професійної придатності” (34,4%; р<0,001). Комбінований вплив компонентів “когнітивності” та “темпоральності” призводить до суттєвішого зменшення якості переробки інформації (15% і 52%; p<0,05 та p<0,001) та дії компонента “рівня професійної придатності” (21,5%; p<0,001). Показано, що для прогнозування трьох найважливіших компонентів ефективності професійної діяльності вертольотчиків-миротворців найбільш інформативно використовувати інтегральні характеристики, які створені шляхом застосування спеціальної послідовності психофізіологічних завдань різної складності з застосуванням рейтингового підходу (D=26-53%). Визначено особливості особистісного портрету вертольотчиків-миротворців, які характеризується високою активністю, достатньою емоційною стійкістю, яскравою підконтрольною емоційною реакцією, прагненням до високих досягнень, виправданим ризикуванням при достатній стресостійкості. Розроблені розв’язувальні правила достатні для прогнозу професійної придатності. Розроблений алгоритм застосування комплексу психофізіологічних та математичних прийомів для оцінки рівня професійної придатності військовослужбовців льотного складу дозволив збільшити надійність прогнозування до 80%. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Статті у наукових провідних виданнях, затверджених ВАК України: Кальниш В.В., Швець А.В. Особливості проведення професійного психофізіологічного відбору слухачів з застосуванням рейтингового підходу // Військова медицина України. – 2004. – Т. 4, № 3. – С. 74-80 (проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис статті). Швець А.В. Аналіз особистісних характеристик військовослужбовців льотного складу в професійному відборі миротворчих сил // Український журнал з проблем медицини праці. – 2006. – № 3. – С. 32-36. Швець А.В., Кальниш В.В. Дослідження умов і характеру праці, їх впливу на психофізіологічний статус українських миротворців у Ліберії та Іраку // Український журнал з проблем медицини праці. – 2007.– № 1.– С. 41-47 (проведення дослідження, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написання та оформленні статті і формуванні висновків). Швець А.В., Кальниш В.В. Дослідження умов і характеру праці та їх впливу на психофізіологічний статус українських миротворців у Ліберії та Іраку (повідомлення друге) // Український журнал з проблем медицини праці. – 2007. – № 2. – С. 47-54 (проведення дослідження, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у формуванні висновків). Швець А.В., Лук’янчук І.А. Фізіолого-гігієнічна характеристика умов професійної діяльності військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. – К., 2006. – Вип. 16. – С. 382-387 (задум, проведення дослідження, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні та оформленні статті та формуванні висновків). Швець А.В., Кальниш В.В. Особливості визначення адекватної складності тестових завдань для оцінки розумової працездатності // Проблеми військової охорони здоров’я: Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. – К., 2006. – Вип. 15. – С. 553-559 (проведення дослідження, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні статті та формуванні висновків). Швец А.В. Особенности условий труда украинских миротворцев в Либерии и Ираке // Проблеми військової охорони здоров’я: Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. – К., 2007. – Вип. 18. – С. 358-368. Швець А.В., Кальниш В.В. Ефективність професійної діяльності та її зв’язок з психофізіологічними характеристиками українських миротворців // Військова медицина України. – 2007. – Т. 7, № 1-2. – С. 47-55 (проведення дослідження, аналіз результатів, підготовка рукопису статті). Варус В.І., Швець А.В., Губенко А.М., Губенко В.П. Аспекти адаптаційного процесу у військовослужбовців українського миротворчого контингенту // Довкілля та здоров’я. – 2007. – Т. 42, № 3. – С. 66-70 (проведення дослідження, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні, оформленні статті та формуванні висновків). Кальниш В.В., Швець А.В. Психофізіологічні особливості вертольотчиків українського миротворчого контингенту // Військова медицина України. – 2007. – Т. 7, № 3. – С. 80-87 (проведення дослідження, аналіз результатів, підготовка рукопису статті). Кальниш В.В., Швець А.В. Психофізіологічні особливості якості виконання завдань при збільшенні їх складності // Фізіологічний журнал. – 2007. – Т. 53, № 5. – С. 99-108 (проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис статті). Кальниш В.В., Швець А.В. Особливості психофізіологічного прогнозування професійної придатності українських миротворців, діяльність яких здійснюється в умовах жарко-вологого клімату // Гігієна населених міць. – К., 2007. – Вип. 49. – С. 212-220 (проведення дослідження, математична обробка, узагальнення результатів, участь у написанні статті та формуванні висновків). Публікації в інших наукових виданнях: Кальниш В.В., Швець А.В. Психофізіологічні аспекти діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту Збройних Сил України // Наука і оборона. – 2006. – № 4. – С. 38-43 (аналітичний огляд літературних джерел, участь у написання та оформленні статті і формуванні висновків). Озерянський А.А, Швець А.В., Лук’янчук І.А. Дизадаптаційний синдром у військовослужбовців українського миротворчого контингенту // Наука і оборона. – 2006. – № 3. – С. 43-49 (задум, проведення дослідження, математична обробка, аналіз і узагальнення результатів, участь у написанні та оформленні статті і формуванні висновків). Швець А.В., Лук’янчук І.А. Аналіз агресивних проявів військовослужбовців в професійній діяльності українського миротворчого контингенту // Матеріали наукової конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (26-27 травня 2006 р.). – К.: УВМА. – 2006. – С. 108 (проведення дослідження, математична обробка результатів, написання і оформлення тез). Швець А.В. Створення рейтингової системи оцінки професійної придатності військово-медичних спеціалістів // Матеріали наукової конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (14-15 травня 2004 р.). – К.: УВМА. –2004. –С. 38-39. Пашковський С.М., Швець А.В. Особливості проведення психофізіологічної експертизи вертольотчиків для участі у миротворчих місіях // Матеріали наукової конференції молодих вчених Української військово-медичної академії (25-26 травня 2007 р.). – К.: УВМА. – 2007. – С. 37-38 (задум, проведення дослідження, математична обробка результатів, написання і оформлення тез). Удосконалення системи психофізіологічного контролю за льотним складом, який залучається до міжнародних миротворчих операцій // Методичні рекомендації / В.І.Варус, В.В. Кальниш, А.В. Швець та ін. – К.: НДІ ПВМ ЗС України, 2007. – 40 с. (задум, огляд літературних джерел, участь у написанні та оформленні методичних рекомендацій). Швец А.В. Биоэтические аспекты профессионального отбора: настоящее как жертва для будущего // Матеріали Третього національного конгресу з біоетики з міжнародною участю (8-11 жовтня 2007 р.). – К., 2007. – С. 118. АНОТАЦІЇ Швець А.В. Обґрунтування психофізіологічних критеріїв прогнозування професійної придатності військових пілотів до участі у миротворчих операціях. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. – Гігієна. – Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2007. Представлено нові підходи до вирішення актуальної гігієнічної проблеми щодо прогнозування професійної придатності військових пілотів до участі у миротворчих операціях. Оцінено працю миротворців льотного складу в Ліберії за параметрами шкідливості, важкості та напруженості. Виділено три інтегральні факторні моделі, що характеризують професійно важливі психофізіологічні, психологічні, соціально-значимі якості вертольотчиків-миротворців і кореспондують з факторними моделями ефективності професійної діяльності. Виявлені особливості особистісних характеристик пілотів для забезпечення успішної миротворчої діяльності. На основі вивчення професійно важливих психофізіологічних і особистісних якостей розроблено детальний багаторівневий алгоритм прогнозування професійної придатності вертольотчиків до участі у миротворчих операціях з використанням системи інтегральних рейтингових оцінок. Ключові слова: прогнозування професійної придатності, миротворці, професійна діяльність, психофізіологічні функції, професійно важливі якості, професійний психофізіологічний відбір. Швец А.В. Обоснование психофизиологических критериев прогнозирования профессиональной пригодности военных пилотов для участия в миротворческих операциях. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. – Гигиена. – Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2007. Диссертация посвящена исследованию особенностей психофизиологического и психологического статуса пилотов-миротворцев, разработке новых подходов и критериев к проведению профессионального психофизиологического отбора и прогнозированию профессиональной пригодности военнослужащих летного состава к выполнению миротворческих операций. Изучение специфики деятельности пилотов-миротворцев позволило установить, что информационный фактор занимает ключевое место в формировании рабочей нагрузки. Выявлено, что деятельность вертолетчиков украинского миротворческого контингента, которая осуществляется в условиях жарко-влажного климата, характеризуется тесной связью комплекса дискомфортных теплоощущений с информационными компонентами труда, которая свидетельствует о значимости этих показателей для определения уровня теплового комфорта. Повышенное эмоциональное напряжение, наличие страха и тревоги у миротворцев связаны с возможностью вредного влияния представителей фауны и флоры африканского континента на их организм. По показателям тяжести, вредности и напряженности труд вертолетчиков украинского миротворческого контингента отвечает классу 3.3. согласно “Гигиеничной классификации труда...” (2001 г.). Установлено, что психофизиологические, психологические и социально-психологические категории профессионально важных качеств вертолетчиков миротворческого контингента формируют группу интегральных независимых профессионально важных факторов, наиболее весомыми из которых являются: фактор “динамического формирования внимания” (30,5%), “эффективности коллективного труда” (33,1%), и “активной жизненной позиции” (33,4%). Выявлен комплекс независимых интегральных факторов, которые детерминируют эффективность профессиональной деятельности вертолетчиков миротворцев на 62,2%. Разработаны критерии отнесения миротворцев по этим компонентами к группам “пригодных” и “условно пригодных”. Выявлены особенности действия компонентов “когнитивности”, “темпоральности” и “уровня профессиональной пригодности” на качество переработки информации. Комбинированное влияние компонентов “когнитивности” и “темпоральности” приводит к существенному уменьшению качества переработки информации и действию компонента “уровня профессиональной пригодности” (21,5%; p<0,001). Созданы оригинальные подходы для оценки профессионально важных качеств вертолетчиков путем применения специальной последовательности психофизиологических задач разной сложности. Учет всей информации, полученной по трём психофизиологическим методикам с последующей интеграцией результатов тестирования исследуемых при помощи рейтинговых оценок, а также использование построения соответствующего прогнозирующего уравнения дало надежный результат (R= 0,87; p<0,001). Для подтверждения эффективности полученной рейтинговой регрессионной модели была построена другая регрессионная модель, в которой использовался традиционный прием применения процентов правильных ответов, полученных при тестировании с использованием принципа “обратной связи”. Эффективность рейтинговой регрессионной модели при прогнозировании пригодности лиц к летной деятельности была в 2,7 раза выше по отношению к “традиционной” модели. При этом прогноз “условно пригодных” лиц за обеими моделями приближался до 100%. Предложены интегральные характеристики, полученные на основе применения рейтингового подхода и критерии для прогнозирования трех важнейших компонентов эффективности профессиональной деятельности пилотов-миротворцев (коэффициент детерминации 26-53%). Установлена высокая прогностическая ценность (80%) применения интегрального рейтингового подхода. Определены особенности личностного портрета пилотов-миротворцев, которые характеризуются высокой активностью, достаточной эмоциональной устойчивостью, подконтрольной эмоциональной реакцией, стремлением к высоким достижениям, оправданным риском при достаточно выраженной стрессоустойчивости. Разработаны решающие правила, которые позволяют оценить степень пригодности к миротворческой деятельности. Разработан алгоритм применения комплекса психофизиологических и математических приемов для оценки уровня профессиональной пригодности вертолетчиков к миротворческой деятельности. Разработаны рекомендации по усовершенствованию психофизиологического контроля летного состава, который привлекается к миротворческим операциям. Ключевые слова: прогнозирование профессиональной пригодности, миротворцы, профессиональная деятельность, психофизиологические функции, профессионально важные качества, профессиональный психофизиологический отбор. Shvets A.V. Substantiation of psychophysiological criteria to forecasting the professional suitability of the military pilots participating in peacekeeping operations. – Manuscript. Dissertation on defending a Scientific Degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality 14.02.01. – Hygiene. – Institute for Occupational Health of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007. New approaches for solving an actual hygienic problem concerning forecasting professional suitability of the military pilots participating in peacekeeping operations have been proposed. The work of pilot-peacekeepers in Liberia on parameters of harmful conditions, hardness and intensity has been appreciated. Three are allocated integrated factors models, which characterize professionally important psychophysiological, psychological, socially-important properties of helicopter-pilot-peacekeepers’. The features of the pilots’ personal characteristics for maintenance successful peacekeeping activity have been revealed. On the basis of study professionally important psychophysiological and personal features the detailed multilevel algorithm of forecasting the helicopter-pilots’ professional suitability to participate in peacekeeping operations which is using a system of integrated rating assessments have been developed. Key words: forecasting of professional suitability, peacekeepers, professional activity, psychophysiological function, occupationally important features, occupational psychophysiological selection. PAGE \* MERGEFORMAT 20 Фактор І “Професійної стресостійкості” 24,6% Фактор ІІІ “Надійності діяльності” 17,6% Фактор ІІ “Якості концентрації уваги” 20% 12 6 3 10 4 8 1 5 2 9 11 7 Частота ознаки, кількість Фактор “професійної стресостійкості”; Фактор “якості концентрації уваги”; Фактор “надійності діяльності”. Компоненти: Т – “темпоральності”; К – “когнітивності”; Р – “рівня професійної придатності”. А – продуктивність діяльності у підгрупах вертольотчиків при дослідженні реакції на рухомий об’єкт; Б – продуктивність діяльності у підгрупах вертольотчиків при дослідженні якості динамічного запам’ятовування; В – продуктивність діяльності у підгрупах вертольотчиків при дослідженні концентрації уваги та обсягу короткочасної пам’яті. ??? І підгрупа миротворців (з “низьким” рівнем професійної придатності); - – - – ІІ підгрупа миротворців (з “високим” рівнем професійної придатності). К+Т=15%та 52%; p<0,05 та p<0,001 Р =21,5%; р<0,001 К=11,4 та 17,9%; p<0,05 та p<0,01 Р =34,4%; р<0,001 Р =21,4%; р<0,001 Рис. 4. Алгоритм прогнозування професійної придатності військових плотів до виконання миротворчих операцій з застосуванням інтегральних психофізіологічних критеріїв.

Похожие записи