ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

БЛИЗНЮК Ганна Олександрівна

УДК 616.314.17-008.1+616.31-083

Обгрунтування принципів раціональної гігієни порожнини рота у хворих із
загостреним перебігом генералізованого пародонтиту

14.01.22 – стоматологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології АМН України, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН
України

Косенко Костянтин Миколайович,

Інститут стоматології АМН України, директор

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м.
Київ, професор кафедри терапевтичної стоматології

— доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович, Одеський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
хірургічної стоматології

Провідна установа:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика, кафедра стоматології Інституту стоматології, МОЗ України, м.
Київ

Захист відбудеться «3» липня 2006 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «2» червня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З позиції сучасних уявлень про патогенез
генералізованого пародонтиту (ГП), крім мікробного чинника (Ушаков Р.В.,
Царев В.Н., 1998; Дмитриева Л.Д., 2001; Чумакова Ю.Г., 2004; Piesold J.
et all., 1999), все більшу значимість набувають порушення
мікроциркуляції (Шаповалов В.Д., 1995; Gera I., 2004; Kerdvongbundit V.
et all., 2003) та метаболічні зміни в тканинах пародонта (Белоклицкая
Г.Ф.,1996; Мащенко И.С., Самойленко А.В., 1997), порушення місцевого й
загального імунітету, зниження неспецифічної резистентності організму
(Заболотний Т.Д. с соавт., 1995; Мащенко И.С., 2003).

При цьому досить істотними є структурно-функціональні зміни клітинних
мембран, що виникають при порушенні процесів перекисного окислення
ліпідів (ПОЛ), роль якого у розвитку генералізованого пародонтиту
доведена (Козлянина Н.П., 1986; Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К., 1991;
Sawamoto Y. et all., 2005).

Одним з важливих завдань сучасної клінічної пародонтології як і раніше
залишається розробка й впровадження нових ефективних методів
профілактики та лікування генералізованого пародонтиту. При цьому однією
з головних цілей є подовження строків стабілізації патологічного процесу
в пародонті (Иванов В.С., 1998; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000;
Мащенко И.С., 2003).

Численні наукові дослідження свідчать про зв’язок гігієни порожнини рота
з патологією пародонта. Доведено, що відсутність або недостатній догляд
за порожниною рота сприяє прогресуванню дистрофічно-запального процесу в
пародонті (Улитовский С.Б., 2000; Merchant A. et all., 2002), і навпаки,
раціональна гігієна з використанням засобів лікувально-профілактичної
дії знижує інтенсивність і поширеність запальних захворювань пародонта
(Улитовский С.Б., 2000.; Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003; Mantokoudis
D. et. all., 2001; Dello Russo N., 2003; Ahnoux A. et all., 2003; Verma
S., Bhat K.M., 2004).

Відомо, що раціональна гігієна порожнини рота передбачає диференційоване
використання спеціальних методів і засобів індивідуальної гігієни в
залежності від характеру перебігу і ступеня розвитку генералізованого
пародонтиту у кожного конкретного пацієнта. Однак, дотепер практично
відсутні рекомендації з догляду за ротовою порожниною в період
загострення запальних захворювань пародонта. Не розроблені спеціальні
засоби гігієни порожнини рота з обґрунтованим, цілеспрямованим впливом
на тканини пародонта з урахуванням механізму розвитку загострення й
особливостей клінічної картини ГП при цьому.

Це і визначило актуальність теми та послужило підставою для проведення
даних досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану двох науково-дослідних робіт
Інституту стоматології АМН України: “Експериментально-клінічне
обґрунтування застосування в лікуванні стоматологічних захворювань нових
препаратів та засобів для догляду за порожниною рота” (№ ДР 0199U001693,
інв. № 0202U 006134) та “Розробка принципів та методів
лікувально-профілактичних заходів захворювань порожнини рота” (№ ДР
0102U004090, інв. № 0205U000308). Здобувач була співвиконавцем окремих
фрагментів вищевказаних тем.

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування генералізованого
пародонтиту шляхом цілеспрямованого використання в період загострення
комплексу методів і засобів лікувально-профілактичної гігієни порожнини
рота.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити стан гігієни порожнини рота, тканин пародонта й особливості
гомеостазу ротової порожнини у хворих із загостреним перебігом
генералізованого пародонтиту в порівняльному аспекті з хронічним
перебігом.

2. Провести пошук й обґрунтувати застосування в терапії запальних
захворювань пародонта ефективних біологічно активних речовин природного
походження та на їхній основі розробити рецептури
лікувально-профілактичних зубних паст й еліксиру для цілеспрямованого
використання в період загострення пародонтиту.

3. Провести експериментальне дослідження нових лікувально-профілактичних
засобів гігієни порожнини рота з метою вивчення їх специфічної
ефективності й токсикологічних характеристик.

4. Розробити та обґрунтувати комплекс засобів і методів індивідуальної
гігієни порожнини рота для цілеспрямованого використання хворими із
загостреним перебігом генералізованого пародонтиту.

5. Оцінити ефективність розробленого комплексу лікувально-профілактичної
гігієни порожнини рота у хворих із загостреним перебігом
генералізованого пародонтиту в період активного пародонтологічного
лікування та у віддалений термін спостереження.

Об’єкт дослідження – тканини пародонта, ротова рідина експериментальних
тварин і хворих на генералізований пародонтит.

Предмет дослідження – розробка, обґрунтування й оцінка ефективності
комплексу методів і засобів лікувально-профілактичної гігієни порожнини
рота у хворих із загостреним перебігом генералізованого пародонтиту.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах – морфометрічні (оцінка
ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп), токсико-гігієнічні
(оцінка токсикологічних показників зубної пасти та зубного еліксиру);
клініко-рентгенологічні – оцінка гігієнічного стану порожнини рота і
тканин пародонта у хворих на ГП; мікробіологічні – вивчення мікрофлори
пародонтальних карманів; біохімічні – оцінка стану системи ПОЛ-АОС і
протеолітичної активності в ротовій рідині й тканинах пародонта
експериментальних тварин і хворих на ГП; імунологічні – оцінка факторів
імунної та неспецифічної резистентності ротової порожнини хворих на ГП;
функціональні – оцінка швидкості слиновиділення та ступеня міграції
лейкоцитів у ротову порожнину хворих на ГП; статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше науково обґрунтовано і
розроблено новий методичний підхід по догляду за порожниною рота хворими
у період загострення генералізованого пародонтиту, що полягає в
застосуванні раціонального методу чистки зубів, використанні спеціальної
зубної щітки та лікувально-профілактичних зубної пасти й зубного
еліксиру, позначених як комплекс “Восход”.

Обґрунтовано рецептуру й розроблено нову зубну пасту “Восход універсал”
(патент України № 50350А від 15.10.2002 р.) і зубний еліксир “Восход”
(патент України № 6880 від 15.12.2004 р.) із введенням до складу
рослинних екстрактів, вітамінів та інших біологічно активних речовин
цілеспрямованої патогенетичної дії на тканини пародонта.

В експерименті на моделі пародонтиту в щурів встановлена виражена
пародонтопротекторна дія комплексу “Восход” та його нормалізуючий вплив
на гомеостаз ротової порожнини.

Показано, що застосування розробленого комплексу індивідуальної гігієни
порожнини рота в період активного пародонтологічного лікування у хворих
із загостреним перебігом генералізованого пародонтиту поч.-I ступеня
поліпшує гігієнічний стан порожнини рота, сприяє більш швидкій
ліквідації запального процесу в тканинах пародонта, нормалізації
гомеостазу й мікробіоценозу порожнини рота, зниженню рівня ПОЛ і
протеолітичної активності ротової рідини, ослабленню напруженості
клітинних і гуморальних факторів місцевого імунітету порожнини рота, що
дозволяє підвищити ефективність і скоротити строки лікування, а також
домогтися стійкої стабілізації патологічного процесу в тканинах
пародонта, що підтверджується результатами клінічних досліджень у
віддалений термін спостереження.

Вперше показана можливість використання показника активності ферменту
аспартаттрансамінази в ротовій рідині як діагностичного біохімічного
маркера ступеня запалення в тканинах пародонта.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено практичні
рекомендації з використання комплексу методів і засобів
лікувально-профілактичної гігієни порожнини рота хворими із загостреним
перебігом генералізованого пародонтиту, що включає раціональну чистку
зубів, спеціальну зубну щітку, спеціально розроблені
лікувально-профілактичні зубну пасту “Восход універсал” і зубний еліксир
“Восход”. Показано, що застосування даного комплексу прискорює клінічне
одужання й поліпшує гігієнічний стан порожнини рота у хворих на
генералізований пародонтит.

Запропоновано новий метод чистки зубів у період загострення
генералізованого пародонтиту, суть якого в застосуванні зубної щітки із
спеціальними конструктивними особливостями, що встановлюється під кутом
до шийки зуба, і виконанні чистящих рухів за певною схемою. Це сприяє
зменшенню болючих відчуттів і попереджає травмування запалених ясен.

Встановлено, що тривале (протягом 1-2 міс.) використання зубної пасти
“Восход універсал” викликає зменшення чутливості шийок зубів у хворих на
генералізований пародонтит із синдромом гіперестезії твердих тканин
зубів.

Модифіковано індекс гігієни Федорова-Володкіної для оцінки ефективності
чистки зубів, що позначений як “індекс ефективності чистки” (ІЕЧ).
Визначено параметри гарної, помірної й незадовільної очищувальної дії.

Запропоновано метод кількісної оцінки болючих відчуттів у яснах під час
чистки зубів.

Розроблений комплекс індивідуальної гігієни порожнини рота для
використання хворими із загостреним перебігом генералізованого
пародонтиту впроваджено у практику лікування хворих у відділі
захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України, у
терапевтичних відділеннях обласних клінічних стоматологічних поліклінік
м. Одеси та м. Херсона.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблено
патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по обраній
темі, проведені усі експериментальні й клінічні дослідження, узагальнені
та проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка.
Спільно з науковим керівником1 визначені мета й завдання дослідження,
сформульовані основні висновки роботи.

Дисертант брала безпосередню участь у розробці рецептур та проведенні
доклінічних випробувань зубної пасти “Восход універсал” і зубного
еліксиру “Восход”, створених колективом авторів лабораторії гігієни
порожнини рота Інституту стоматології під керівництвом докт. мед. наук
Т.П. Терешиної.

Експериментальні та клініко-лабораторні дослідження виконані автором у
лабораторії гігієни порожнини рота (зав. — докт. мед. наук
Т.П.Терешина), у відділі захворювань пародонта (зав. — канд. мед. наук
Ю.Г. Чумакова), в лабораторії біохімії відділу біотехнології (зав. —
канд. біол. наук О.А. Макаренко), у віварії (зав. — І.В. Ходаков)
Інституту стоматології АМН України; імунологічні – у централізованій
імуно-вірусологічній лабораторії з діагностикою СНІДу Одеської обласної
санітарно-епідеміологічної станції (зав. — Л.С. Котлик).

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи повідомлені
на І Міжнародній слов’янській конференції молодих учених стоматологів
(Одеса, 2002); Науково-практичній конференції молодих учених,
присвяченій 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти
(Харків, 2003); ІІ (IX) з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ,
2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання
дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005), Міжнародному форумі
стоматологів “Современные достижения стоматологии” “Одесса-Дента 2006”
(Одеса, 2006).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 5
статей, у тому числі 4 статті у наукових виданнях, ліцензованих ВАК
України, 2 Патенти України на винахід, 3 тез у матеріалах
науково-практичних конференцій, з’їздів, 3 методичні рекомендації.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 230 сторінках і
складається із вступу, огляду літератури, описання об’єктів і методів
дослідження, 3-х розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел. Фактичні дані наведені в 48 таблицях, ілюстровані 6
малюнками. Список літератури містить 436 першоджерел, серед яких 215
іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та завдань
дисертаційної роботи проведено комплекс експериментальних, клінічних і
лабораторних досліджень. В експерименті використано 192 білих щура, у
клінічних дослідженнях взяло участь 122 людини.

Експериментальні дослідження виконані з метою вивчення токсикологічних
характеристик і специфічної ефективності зубної пасти “Восход універсал”
і зубного еліксиру “Восход” згідно вимог ДержСанПіН (1999) і Державного
фармакологічного центру МОЗ України (1996). Експерименти проводили на
білих щурах місячного віку, які отримували повноцінний раціон віварію.

Пародонтопротекторну дію засобів гігієни порожнини рота вивчали на
моделі “спонтанної” атрофії альвеолярної кістки (Пешкова Л.В. с соавт.,
1982) та “перекисній” моделі пародонтиту (Козлянина Н.П., 1986).
Перекисну модель відтворювали шляхом додавання до раціону віварію 5% від
маси раціону переокисленого соняшникового масла, що має прооксидантні
властивості. Умови проведення експерименту: чистка зубів тварин 1 раз у
день 0,5 г пасти з наступним промиванням рота 25 мл води або полоскання
рота 0,5 мл еліксиру, розведеному в 25 мл води. Тривалість експерименту
– 70 діб.

По закінченню експерименту в щурів під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг)
на тлі пілокарпінової стимуляції (3 мг/кг) збирали ротову рідину. Потім
проводили евтаназію, забір крові, виділяли зубо-щелепні блоки,
одержували біоптати ясен для подальших біохімічних та морфометричних
досліджень.

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп експериментальних тварин
оцінювали за методом А.В. Ніколаєвої (1967).

У ротовій рідині та біоптатах ясен щурів визначали вміст малонового
діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г, 1977); активність
глутатіонредуктази (Путилина Ф.Е., 1982), глутатіонпероксидази (Ланкин
В.З. с соавт., 1976, у модифікації Пахомовой В.А. с соавт., 1982),
загальну протеолітичну активність (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973).

Протизапальні властивості еліксиру вивчали на моделі запалення. Модель
одержували шляхом нанесення на спинку язика розчина їдкого натру на 10
сек. Інтенсивність запального процесу оцінювали по різниці в масі
взятого матеріалу в групах порівняння, при цьому про зниження запалення
свідчить зменшення запального ексудату, що призводить до зменшення маси
язика.

У клінічних дослідженнях взяли участь 122 людини, з них 26 осіб з
інтактним пародонтом (10 для дослідження пародонтального статусу, 9 для
оцінки очищувальної дії зубних щіток, 7 для вивчення чутливості зубів) і
96 хворих на ГП початкового-І ступеня (з них 86 із загостреним
перебігом, 10 – з хронічним). Обстеженню підлягали особи без важкої
супутньої патології.

Стан тканин пародонта оцінювали на підставі анамнезу, клінічного
обстеження й визначення об’єктивних гігієнічних (ГІ Федорова-Володкіної,
Гріна-Вермільона) і пародонтальних індексів: РМА, проби
Шиллера-Писарева, індексу кровоточивості, середнього показника глибини
пародонтальних карманів (ПК), наявності або відсутності гноєтечі
(Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В, 2000). Результати усіх визначень
розраховували кількісно і заносили у “Карту пародонтологічного
обстеження”. Для оцінки ступеня й характеру деструкції кісткової тканини
альвеолярного відростка та уточнення діагнозу проводили рентгенологічні
дослідження за методом (Рабухина Н.А., Аржанцев А.П., 1999).

Постановку діагнозу здійснювали відповідно до систематики хвороб
пародонта М.Ф. Данилевського (1994).

Болючість ясен під час чистки зубів оцінювали шляхом опитування хворих і
виражали в балах: 0 балів — відсутність болючих відчуттів; 1 бал –
незначна локальна болючість ясен; 2 бали — незначні болючі відчуття у
фронтальній і бічній ділянках ясенного краю; 3 бали — значні розлиті
болючі відчуття ясен.

Схема лікувально-профілактичних заходів у хворих на генералізований
пародонтит. Було сформовано 4 групи хворих на ГП. Хворим усіх груп була
проведена базова терапія, що включала професійну гігієну порожнини рота,
місцеву антимікробну і протизапальну терапію, за показаннями вибіркове
пришліфування зубів. З усіма хворими проведені уроки правильного догляду
за порожниною рота.

Хворим 1-ї групи, крім базової терапії, не було додатково призначено
ніяких лікувально-профілактичних заходів, були рекомендовані зубні пасти
із протизапальним ефектом.

Комплексне лікування хворих 2-ї та 3-ї груп проводили за загальною
схемою (базова терапія) із призначенням антисептиків додому. Пацієнтам
2-ї групи були рекомендовані полоскання 0,05% розчином хлоргексидину,
100 мл протягом дня (1 пляшка). Пацієнтам 3-ї групи призначали
полоскання розчином “Гівалекс” (Norgine Pharma, Франція) у розведенні
1:5 (2 чайні ложки на Ѕ склянки води) 2 рази на день після чистки зубів.
Всі пацієнти були навчені гігієні порожнини рота із призначенням зубних
паст “Лесной бальзам”, “Пародонтол”, “Новый жемчуг — семь трав”.

Хворим 4-ї групи (основна), крім базової терапії, був призначений
комплекс лікувально-профілактичної гігієни: спеціально розроблений
спосіб чистки зубів, спеціальна зубна щітка, зубна паста “Восход
універсал” і зубний еліксир “Восход”. Режим застосування зубної пасти
наступний: 2 рази в день — ранком і ввечері після їжі, чистка зубів
протягом 3-х хвилин. Зубний еліксир під час загострення застосовували з
розрахунку 30 крапель на Ѕ склянки кип’яченої води 3 рази на день шляхом
ротових полоскань у проміжках між прийомами їжі. Зубний еліксир у
період стабілізації був рекомендований для періодичного застосування (3
дні в тиждень, наприклад, п’ятниця, субота, неділя) по 15 капель на Ѕ
склянки води.

Лабораторні методи. Для об’єктивної оцінки стану тканин пародонта й
впливу призначеного гігієнічного комплексу проводили ряд додаткових
досліджень: функціональних, біохімічних, імунологічних,
мікробіологічних.

Збір ротової рідини та ротових змивів у людей проводився натще без
стимулювання слиновиділення. Визначали швидкість слиновиділення (мл/хв),
рН слини, далі проби заморожували для подальших біохімічних та
імунологічних досліджень. В ротових змивах підраховували кількість
лейкоцитів та клітин епітелію за методом (Сукманский О.И. с соавт.,
1980).

Біохімічні дослідження ротової рідини пацієнтів включали визначення
вмісту малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г,
1977); активності антиоксидантних ферментів – глутатіонредуктази
(Путилина Ф.Е., 1982), глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976,
у модифікації Пахомовой В.А. с соавт., 1982), каталази (Гирин С.В.,
1999) і супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985); загальної
протеолітичної активності (ЗПА) (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973);
активності аланінтрансамінази (АЛТ) та аспартаттрансамінази (АСТ)
(Reitman S., Frankel S.A., 1957).

Імунологічні дослідження. У ротовій рідині пацієнтів визначали рівень
лізоциму (Gorin et all., 1971) та імуноглобулінів SIgА, Ig M, Ig G за
методом радіальної імунодифузії (Manchini et all., 1965).

Мікробіологічні дослідження включали виділення й видову ідентифікацію
мікроорганізмів пародонтального кармана з використанням техніки
аеробного й анаэробного культивування шляхом посівів клінічного
матеріалу із транспортного тампона «Sarstedt» (Німеччина) на спеціальні
живильні середовища фірми «Bio Merieux» (Франція). Мікробну
обсіменінність ротової порожнини при оцінці антимікробної дії зубної
щітки “Silver Care” вивчали шляхом посіву ротових змивів на кров’яний
агар з наступним підрахунком вирослих колоній.

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами
математичної статистики з використанням t-критерію Стьюдента на
персональному комп’ютері IBM PC у пакетах «Statgraphic-2.3» і
«Statistica-5».

Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз стану
тканин пародонта, функціональної активності слинних залоз, показників
прооксидантно-антиоксидантної системи, протеолітичної активності,
неспецифічної та імунної резистентності в ротовій рідині хворих на ГП
поч.-І ст. із загостреним та хронічним перебігом дозволив виявити
основні механізми загострення патологічного процесу в тканинах пародонта
(табл. 1).

Представлені дані свідчать, що при загостренні ГП у порівнянні з
хронічним перебігом у хворих відбувається підсилення секреції слини
(Р<0,01) та інтенсивності міграції лейкоцитів в порожнину рота (Р<0,01), що вказує на компенсаторне підвищення функціональної активності слинних залоз і активізацію клітинної ланки неспецифічного імунітету ротової порожнини. Результати дослідження стану перекисного окислення ліпідів і АОС в ротовій рідині хворих показали, що при загостренні ГП спостерігається достовірно підвищений вміст МДА (Р<0,01) на тлі зниження активності супероксиддисмутази, каталази (Р<0,02) і глутатіонпероксидази (Р<0,002) (табл. 1). Цей факт підтверджує відомі дані про інтенсифікацію ПОЛ і недостатність АОС при загостреному перебігу ГП (Белоклицкая Г.Ф., 1996) і вказує на необхідність застосування антиоксидантних препаратів при лікуванні захворювання. Достовірне збільшення показника ЗПА ротової рідини є наслідком значної активізації запального процесу в тканинах пародонта при загостренні ГП (Р<0,02). При вивченні активності трансаміназ встановлено, що у хворих із загостреним перебігом ГП активність аспартаттрансамінази у ротовій рідині в 1,97 рази вище в порівнянні з показником, зафіксованим в пацієнтів з інтактним пародонтом, що, відповідно до висновків Oringer R.J. із співавт. (2001), свідчить про прогресування деструктивних змін в тканинах пародонта. Результати проведених імунологічних досліджень показали значні порушення функції гуморальної ланки неспецифічного та специфічного імунітету порожнини рота в хворих із загостреним перебігом ГП, що підтверджується достовірним збільшенням вмісту лізоциму в ротовій рідині (р<0,001) та зниженням рівня секреторного Ig A (Р<0,02) і вказує на напруженість факторів місцевого імунітету порожнини рота (табл. 1). Таблиця 1 Показники гомеостазу ротової порожнини хворих з хронічним та загостреним перебігом ГП (М±м) Показники Группа порівняння (інтактний пародонт) ГП, поч.-І ст., хронічний перебіг ГП, поч.-І ст., загострений перебіг Швидкість слиновиділення (мл/хв) 0,49 ± 0,02 0,38 ± 0,07 0,66 ± 0,05 Р < 0,01 Р1 < 0,01 рН слини 6,97 ± 0,08 6,84 ± 0,07 6,54 ± 0,02 Кількість лейкоцитів в ротових змивах (тис.в 1 мл) 277,7 ± 45,7 725,4 ± 35,1 Р < 0,001 906,0 ± 50,9 Р < 0,001 Р1 < 0,01 Кількість клітин епітелію в ротових змивах (тис.в 1 мл) 19,40 ± 1,26 32,90 ± 1,59 Р < 0,001 37,38 ± 1,80 Р < 0,01 МДА (мкмоль/мл) 0,13 ± 0,01 1,12 ± 0,04 Р < 0,001 1,28 ± 0,04 Р < 0,001 Р1 < 0,01 СОД (у.од.) 0,450 ± 0,038 0,179 ± 0,023 Р < 0,001 0,136 ± 0,007 Р < 0,001 Каталаза (мккат/л) 0,312 ± 0,015 0,230 ± 0,013 Р < 0,001 0,113 ± 0,005 Р < 0,001 Р1 < 0,02 Глутатіонпероксидаза (нмоль/с.мл) 8,12 ± 0,53 2,09 ± 0,18 Р < 0,001 1,38 ± 0,60 Р < 0,001 Р1 <0,002 ЗПА (мккат/л) 2,46 ± 0,78 16,08 ± 1,50 Р < 0,001 22,16 ± 1,86 Р < 0,001 Р1 < 0,02 Аланінтрансаміназа (мккат/л) 0,272 ± 0,010 0,297 ± 0,005 Р < 0,05 0,311 ± 0,009 Р < 0,002 Аспартаттрансаміназа (мккат/л) 0,0252 ± 0,0030 0,0353 ± 0,0040 Р < 0,05 0,0497 ± 0,0050 Р<0,001 Р1 < 0,05 Лізоцим (мкг/мл) 349 ± 8,12 446 ± 9,85 Р < 0,001 529 ± 7,01 Р<0,001 Р1 < 0,001 S Ig А (г\л) 0,310 ± 0,034 0,276 ± 0,013 0,210 ± 0,015 Р < 0,02 Р1 < 0,02 Примітка.Р – вірогідність розрахована по відношенню до інтактного пародонта, Р1 – по відношенню до хронічного перебігу ГП. Виявлені зміни функціональної активності слинних залоз, метаболічні та імунологічні порушення в порожнині рота при загостренні ГП призводять до погіршення клінічної картини захворювання, про що свідчить достовірне підвищення гігієнічних (Гріна-Вермільона, Федорова-Володкіної, Р<0,001) та пародонтальних індексів (індекс РМА, ступінь кровоточивості, проба Шиллера-Писарева, середній показник глибини ПК, Р<0,001). $ a$ . ® ° a x a f h ? – ¬ ° a x TH f h ? ? E‚$?ea*aIeeeeeeeCaAAµµµµ d a$ ?

Похожие записи