Міністерство Охорони Здоров’я Автономної Республіки Крим

Кримський республіканський НД І фізичних методів лікування та медичної
кліматології ім. І.М. Сєченова

Крадінова Олена Олексіївна

УДК: 615.838:616.438-053.2

Обгрунтування комплексного

санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом

14.01.33-курортологія та фізіотерапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Ялта-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституту дитячої
курортології та фізіотерапії МОЗ України, м. Євпаторія.

Науковий консультант:

доктор медичних наук Поберська Валентина Олександрівна, Український
науково-дослідний інститут дитячої курортології та фізіотерапії МОЗ
України, заступник директора з наукової роботи, м. Євпаторія.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шмакова Ірина
Петрівна, Одеський державний медичний університет ім. М. І. Пирогова,
завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології,
головний позаштатний фізіотерапевт МОЗ України

доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський
державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, проректор з
навчальної роботи, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії

доктор медичних наук, професор Тондій Леонід Дмитрович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
фізіотерапії та курортології

Провідна установа: Український науково-дослідний інститут медичної
реабілітації та курортології МОЗ України, клінічний відділ, м. Одеса.

Захист відбудеться 11 травня 2004 р. о 12 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 53.610.01 при Кримському республіканському
науково-дослідному інституті фізичних методів лікування та медичної
кліматології ім. І.М. Сєченова за адресою: 98603, м. Ялта, вул. Мухіна,
8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського
республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів
лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сєченова за адресою:
98603,м . Ялта, вул. Мухіна, 8.

Автореферат розісланий 7 квітня 2004 р.

-Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук
П’янков О.Ф. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дія складного комплексу несприятливих фізичних,
хімічних, біологічних, психосоціальних чинників має вплив на формування
порушень в стані захисних, адаптаційних, нейроендокринних механізмів
регуляції дитячого організму (Баранов А.А., 2002; Антипкін Ю.Г. та
співавт., 2002, 2003; Лук’янова О.М., 2003; Омельченко Л.И., 2003;
Степанова Е.И., 2003;Tuttle R. et al., 2000). Згідно з статистичними
даними, лише 10-15 % дітей і 8% підлітків, що проживають в Україні,
відносять до здорових, причому хвороби ендокринної системи складають
5,6%, змінюючись в структурі патології з 10 на 4 рангове місце (Квашнина
Л.М., 2000; Моисенко Р.А., 2001; Коренев Н.М., 2003). Поширеність
ендокринних захворювань досягає 94,48 випадків на тисячу дітей. Тому
проблема лікування дитячих ендокринопатій, серед яких частота дифузного
зобу складає більше 5%, залишається актуальною (Дедов В.И. и соавт.,
2000; Филиппова Н.В. и соавт., 2000; Бережний В.В., 2003). До зобогенних
чинників відносять йодну, білково-калорійну недостатність, пубертатний
період (Касаткина Э.П. и соавт., 1999, 2000; Щеплягина Л.А. и соавт.,
2002; Saravanan P., 2001; Slatosky І., 2000; Korzun V., 2001). На фоні
патології щитовидної залози нерідко формуються поєднані зміни у стані
основних систем організму, оскільки дефіцит тиреоїдних гормонів
негативно впливає на основні регуляторні процеси, у тому числі
серцево-судинну систему (Ващенко Л.В. и соавт. 2002; Дука Е.Д. и соавт.,
2002; Волосовец А.П., 2003; Майданник В.Г. и соавт., 2003).

Тривале функціональне напруження в гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдній
системі сприяє розвитку дифузних, а згодом осередкових структурних змін
щитовидної залози, тому цілком обгрунтовано, що дітей з дифузним
нетоксичним зобом виділяють в особливу групу “тиреоїдного ризику”, а
лікування тиреопатії заслуговує особливої уваги (Кандрор В.И., 1999;
Эпштейн Е.В., 2002; Плехова Е.И., 2003). При розробці методів відновної
терапії важливе значення має застосування немедикаментозних чинників.
Проте до цього часу санаторно-курортне лікування дітей з тиреоїдною
патологією не отримало широкого використовування. В той же час найбільш
ефективно процес відновлення і профілактики ряду захворювань протікає
при застосуванні фізичних чинників саме в санаторно-курортних умовах
(Лебедева Т.Г., 2000; Солдатченко С.С., 2001; Лобода М.В., 2003; Бабов
К.Д. и соавт., 2003; Улащик В.С., 2003; Шмакова І.П. та співавт., 2003;
Тондий Л.Д., 2003). Незважаючи на наявний досвід діагностики і
відновного лікування дифузної патології щитовидної залози серед
дорослого населення, лише в одиничних дослідженнях представлені
обгрунтовування до використання природних і преформованих фізичних
чинників у дітей шкільного віку (Зубаренко А.В. и соавт. 1997; Дмитриев
И.Б., 1997; Каладзе Н.Н.и соавт., 2002).

Ефективність санаторно-курортного лікування дітей при ряді патологічних
станів залежить від патогенетично обгрунтованого призначення лікувальних
чинників, спрямованих на відновлення і нормалізацію нейрогуморальних
механізмів регуляції дитячого організму, вдосконалення
компенсаторно-пристосовних реакцій і саногенетичних процесів
(Роздильская О.Н., 2001; Галина И.В., 2002; Поберская В.А., 2002;
Иванова М.В., 2002; Дриневский Н.П., 2002; Попик Г.С., 2002; Хан М.А.,
2003). Тому при обгрунтуванні принципів відновного лікування дітей із
дифузним нетоксичним зобом важливе значення має оцінка системної
діяльності організму з урахуванням загальних закономірностей та
індивідуальних змін його стану.

Наукові дослідження з вдосконалення методичних принципів комплексного
санаторно-курортного лікування дітей при патології щитовидної залози, що
часто зустрічається у вигляді дифузного нетоксичного зобу, який в той же
час нерідко формується при зростаючих захворюваннях серцево-судинної
системи, визначають актуальність проблеми. Залишаються недостатньо
вивченими можливості використання санаторно-курортного лікування для
індивідуальної корекції порушень на ранніх стадіях розвитку тиреоїдної
патології. Характер змін структурно-функціональних порушень щитовидної
залози, виправдана онкологічна настороженість серед клініцистів і
курортологів значно обмежує застосування фізичних чинників у дітей і
підлітків. Тому, виконання даної роботи спрямовано на розробку і
вдосконалення нових технологій і принципів комплексного застосування
фізичних чинників загальної, рефлекторно-сегментарної дії у дітей з
дифузним нетоксичним зобом.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом Державних наукових програм, які виконував відділ
медичної реабілітації дітей і підлітків УНДІДКі Ф: “Розробка принципів
оздоровлення і санаторно-курортного лікування дітей із зон з
радіонуклідним забрудненням” № держ. реєстрації 01910U28522; 1991-1994
рр.; “Наукове обгрунтування медико-соціальних аспектів програми
лікування дітей, які постійно мешкають в промислових регіонах з
неревматичним ураженням серцево-судинної системи, з диференційованим
використовуванням немедикаментозних методів корекції на курортному і
поліклінічному етапі” № держ. реєстрації 0195U022821, 1995-1997 рр.;
“Наукове обгрунтування медико-соціальних аспектів етапного
санаторно-курортного лікування дітей з ендокриною патологією” № держ.
реєстрації 0198U001044, 1998-2000 рр.; “Наукове обгрунтування і розробка
програм санаторно-курортного лікування дітей з ризиком розвитку
тиреоїдної патології і природженою вадою серця” № держ. реєстрації
0101U002100, 2001-2003 рр.

Мета дослідження. Вивчення основних порушень в стані здоров’я дітей з
дифузним нетоксичним зобом, розробка принципів комплексного
санаторно-курортного лікування та обгрунтування диференційованого
підходу до застосування природних і преформованих фізичних чинників

Задачі дослідження.

1. На основі комплексних клініко-функціональних досліджень у дітей з
дифузним нетоксичним зобом і в аналогічній віковій групі при супутньому
зобі, що сформувався у хворих з кардіальною патологією, оцінити
характер змін в стані дитячого організму та розробити інтегральні
критерії його оцінки (патерн).

2. На основі даних ультразвукового скринінгу щитовидної залози у дітей,
направлених на санаторно-курортне лікування, оцінити ступінь вираженості
і характер її змін, прогнозуючи можливості розвитку патології щитовидної
залози з метою оптимізації відновного процесу.

3. Дослідити особливості впливу різних методик бальнеофізіотерапії на
стан нейрогуморальної регуляції, ендокринної, серцево-судинної та інших
систем організму дітей з дифузним нетоксичним зобом та обгрунтувати
принципи їх адекватного застосування, розробити диференційовані
показання і протипоказання до використання.

4. Оцінити ефективність санаторно-курортного лікування в залежності від
сформованих клініко-функціональних порушень в стані здоров’я і
застосованих методик лікування у дітей з дифузним нетоксичним зобом та
в аналогічній віковій групі при супутньому зобі.

5. Проаналізувати особливості взаємозв’язку між досліджуваними
функціональними параметрами ендокринної, вегетативної нервової,
серцево–судинної та імунної систем з урахуванням ступеня
структурно-функціональних змін щитовидної залози при різних типах
патерну та в процесі комплексного санаторно-курортного лікування.

6. З урахуванням інтегральних характеристик патерну та його динамічних
змін, віддалених результатів лікування розробити алгоритм застосування
фізичних чинників, спрямований на оптимізацію лікувальної дії і
підвищення ефективності відновного процесу в дітей з дифузним
нетоксичним зобом.

Об’єкт дослідження: Діти шкільного віку з дифузним нетоксичним зобом I,
II ступеня і супутнім зобом на прикладі однієї з найпоширенішої в
дитячому віці кардіальної патології (вторинна тонзилогенна кардіопатія,
наслідки перенесеного кардиту).

Предмет дослідження: Вплив лікувальних фізичних чинників загальної і
рефлекторно-сегментарної дії, застосовуваних в комплексному
санаторно-курортному лікуванні дітей з дифузним нетоксичним зобом I, II
ст. на клініко-функціональний стан організму, включаючи ендокринну
систему, вегетативну регуляцію, кардіогемодинаміку, імунну реактивність
і їх інтеграційно-системне вираження у вигляді патерну.

Методи дослідження: клінічні, інструментальні, радіоімунні, імунні,
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі скринінгових
ультразвукових досліджень (1992-2002 рр.) і поглибленого вивчення
структури і функції щитовидної залози встановлені дані за ступенем
ризику формування тиреоїдної патології і змін функціонування ряду систем
у дітей шкільного віку, які поступають на санаторно-курортне лікування з
різних регіонів України, що представляє обгрунтування для використання
цілеспрямованої програми відновного лікування.

Виявлено, що в дітей з дифузним нетоксичним зобом I, II ступеня стан
функціональної активності щитовидної залози виявляється в більшості
випадків як еутиреоїдний; в 1/3 дітей встановлена тиреоїдна дисфункція,
що свідчить про ризик подальшого посилювання патології щитовидної
залози.

На тлі сприятливого клінічного стану дітей з дифузним нетоксичним зобом
виявлені полісистемні функціональні відхилення із залученням в
патологічний процес однієї, двох і більш систем організму, що
відображено в розробленому патерні, який представляє інтегральну
характеристику стану здоров’я дитини. Основними складовими патерну є
інформативні клініко-функціональні параметри гормонального фону
(гормональний дистиреоз, виявлений за рівнем гормонів щитовидної залози
з розрахунком тиреоїдних індексів); вегетативної нервової системи
(лабільність тонусу, зміна вегетативної реактивності і рівень
катехоламінів у сечі з визначенням показника активності співвідношення
медіаторної і гормональної ланок симпатоадреналової системи);
серцево-судинної системи (гіпокінетичний або гіперкінетичний тип
кровообігу, порушення функції провідності і трофіки, зниження фізичної
працездатності); імунної реактивності. В залежності від ступеня зобу,
функціонального стану щитовидної залози встановлена кореляційна
залежність між параметрами вегетативної нервової, кардіальної і імунної
систем, сама виражена за наявності гормонального дистиреозу, оскільки
подібні міжсистемні взаємозв’язки обумовлюють певний гомеостаз
організму.

Вперше представлено наукове обгрунтування механізмів формування
лікувального ефекту при комплексному використанні лікувальних фізичних
чинників загальної, рефлекторно-сегментарної дії шляхом динамічного
порівняльного аналізу клініко-функціонального стану щитовидної залози,
вегетативної нервової, серцево-судинної, імунної систем, що дозволило
обгрунтувати розширені відомості до цілеспрямованого призначення
природних (хлоридні натрієві ванни мінералізації 20 і 40 г/л, йодобромні
ванни) і преформованих фізичних чинників (локальний вакуумний масаж,
СМС-форез ропи, НВЧ-терапія, електросонтерапія).

Виявлені найсприятливіші функціональні реакції організму у відповідь на
застосування хлоридних натрієвих ванн різної концентрації і йодобромних
ванн у вигляді зменшення гормональної дисфункції і напруженості
вегетативного гомеостазу.

Визначені адекватні гемодинамічні реакції кровообігу, формування
відносної рівноваги відділів вегетативної нервової системи, регулююча
дія на стан вегетативної реактивності, що виявляються на тлі
сприятливого загального самопочуття нормалізацією гормонального
гомеостазу в дітей при дистиреозі, у тому числі при кардіальній
патології, після комплексного лікування із застосуванням
електросонтерапії і лікувального душу, СМС-форезу ропи і морських
купань, НВЧ- терапії і грязелікування, обумовленого загальною і
рефлекторно-сегментарною дією на нейрогормональні функції організму. На
основі виявлених відмінностей в процесі формування лікувального ефекту в
залежності від клініко-функціональних порушень у стані основних систем
регуляції життєдіяльності, особливостей механізму лікувальної дії
чинників, вперше обгрунтовано принципи комплексного санаторно-курортного
лікування та адекватного призначення фізичних чинників, спрямовані на
корекцію порушень, підвищення функціональних резервів і повноцінний
розвиток організму, який представлено в розробленому алгоритмі
санаторно-курортного лікування і підтверджено віддаленими результатами
лікування (через 5-7 років).

Вперше у залежності від клініко-функціональних порушень основних систем
організму для визначення його інтегральної характеристики розроблено
патерн індивідуальної оцінки стану здоров’я дітей з дифузним нетоксичним
зобом, в результаті практичного використання якого обгрунтована
доцільність його застосування з метою прогнозування при виборі фізичних
чинників і для оцінки лікувального ефекту.

Практична цінність одержаних результатів. З метою оптимізації форм і
методів відновного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом
розроблені принципи інтегральної оцінки стану організму, що укладаються
в індивідуальному патерні, і прогнозування ефекту при виборі лікувальних
чинників. Розроблена індивідуальна карта ультразвукового обстеження
щитовидної залози в дітей у санаторно-курортних установах.

Обгрунтовані оптимальні показання для застосування лікувальних фізичних
чинників у санаторно-курортному лікуванні дітей з дифузним нетоксичним
зобом і супутнім зобом при кардіальній патології з використанням
бальнеолікування (хлоридні натрієві ванни різної мінералізації,
йодобромні ванни, лікувальний душ), а також комплексного застосування
сучасних методів фізіотерапії (локальний вакуумний масаж, НВЧ-терапія,
СМС-форез ропи, електросон). Розроблений алгоритм диференційованих
клініко-функціональних показань до призначення фізичних чинників.

Результати роботи представлені в методичних рекомендаціях: “Комплексне
відновне лікування і оздоровлення дітей, часто хворіючих на гострі
респіраторні вірусні інфекції” 2004; “Застосування фізичних чинників
(локальний вакуумний масаж, підводний душ-масаж), в профілактиці і
лікуванні кардіальної патології”, 1998 р.; “Обстеження дітей з регіонів
з несприятливою радіаційною обстановкою при направленні на
санаторно-курортне лікування. Диференційовані показання до призначення
бальнеопроцедур” 1994 р; “Рекомендовані стандарти санаторно-курортного
лікування” /За ред. Е.О.Колесника, К.Д. Бабова, М.П. Дріневського. -К.:
“Купріянова”, 2003.-С.283-285; в двох Реєстрах галузевих нововведень
2001.-Вип.14-15.-С.-42; 2003.-Вип.16-19.-С.163-164.; в інформаційному
листку, “Локальний вакуумний масаж в лікуванні дітей з кардіальною
патологією” (№49-99, вип. 1999 р., від 18.02.99 р.).

Розроблені методики впроваджені в лікувальний процес санаторно-курортних
установ МОЗ України і ЗАТ “Укрпрофздравниця” м. Євпаторія (“Ювілейний”,
“Тавріда”, “Зміна”, “Здравниця”, “Орленок”); сан. “Нижня Ореанда” м.
Ялта; сан. “Скадовський” Миколаївської області; Кримський
республіканський НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології
ім. І.М. Сєченова; обласної клінічної лікарні ім. М.О. Семашка м.
Сімферополь. Результати роботи включені в навчальний план підготовки
фахівців на кафедрах променевої діагностики і променевої терапії та
медреабілітації, фізіотерапії і курортології Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота представляє завершені
самостійні наукові дослідження. Внесок автора полягає у розробці
основних задач досліджень, методології, клініко-функціональному
обстеженні дітей, аналізі статистичного матеріалу. Автором самостійно
проведено узагальнення одержаних найближчих і віддалених результатів,
сформульовані висновки роботи. Частина досліджень виконана спільно з
кафедрою променевої діагностики Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського, що відображено в публікаціях. В
спільних публікаціях автору належать розділи, які стосуються проблеми
дисертації.

Автором науково обгрунтовані практичні рекомендації, проведено
впровадження нових розробок в практику медичних установ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
представлені в матеріалах і виступах на: І, II, III, IV конгресі
курортологів і фізіотерапевтів Криму ( квітень 2001-2004 рр.,
Євпаторія); науково-практичному симпозіумі з міжнародною участю
“Здоров’я дітей і підлітків. Санаторно-курортне лікування. Оздоровлення.
Медична реабілітація” (10-11 вересня 2003 р.); 20-у міжнародному
конгресі з радіології (19-23 вересня 1998 р., Індія); міжнародній
конференції “Ультразвукові дослідження в педіатрії” ( 14-17 травня 2002
р., м. Ялта); науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Медична реабілітація в педіатрії” ( 11-12 вересня 2002 р.);
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми
використання мінеральних вод в медичній практиці” (23-25 жовтня 2001 р.,
Трускавець-Моршин); міжнародному конгресі “Ультразвукові дослідження в
онкології”

(12-15 червня 2001 р., м. Київ); науково-практичній конференції з
радіаційної гігієни (23-26 травня 2000 р., м. Київ); науково-практичній
конференції “Актуальні питання курортології, фізіотерапії і медична
реабілітація” (1999 р., м. Ялта); Українській науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Нетрадиційні методи діагностики і
лікування в курортній практиці” (9-11 листопада 1997 р., м. Київ);
Українському конгресі радіологів (15-18 травня 1995 р.). Дисертаційна
робота апробована на розширеному засіданні Вченої ради Українського НДІ
дитячої курортології і фізіотерапії (11 лютого 2003 р.).

Публікації. Опубліковано 64 роботи, у тому числі 18 в статтях наукових
журналів і трьох збірках наукових праць (наукові спеціальні видання,
рекомендовані ВАК України), 43 в тезах доповідей конгресів, з’їздів,
симпозіумів, конференцій.

Об’єм і структура дисертації. Дисертація складається зі змісту, переліку
умовних скорочень, вступу, 6 розділів (включають аналітичний огляд
літератури, методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та
узагальнення результатів досліджень), висновків, практичних
рекомендацій, списку джерел використаної літератури. Повний об’єм
дисертації 319 сторінок машинописного тексту, в тому числі — таблиць
(54), рисунків (30), 48 сторінок джерел використаної літератури (481
літературне джерело, з них іноземних 149).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ tc «ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ»

Матеріал і методи дослідження. Для обгрунтовування і розробки
комплексних підходів до санаторно-курортного лікування дітей з дифузним
нетоксичним зобом обстежено 586 дітей у віці 8-15 років. Першу групу
(310 осіб) склали діти з дифузним зобом І ступеня — 170 осіб (54,8%) і
II ступеня — 140 осіб (45,2%), другу — діти з супутнім дифузним зобом
I-II ступеня при кардіальній патології (162 осіб), серед них з дифузним
зобом І ст. -104 особи. (64,2%), II ст.-58 осіб (35,8%). До порівняльної
групи ввійшли діти з кардіальною патологією за відсутності дифузного
зобу (114 осіб). Групи зіставлені за показниками віку, статі, нозології
та її особливостей. Діти з наявними ознаками змін щитовидної залози
(дифузний зоб I-II ст., ознаки фіброзу, в одиничних випадках наявність
дистиреозу) за висновком ендокринолога не потребували специфічної
медикаментозної корекції. За Міжнародною класифікацією хвороб, травм і
причин смерті (1998) дана патологія відповідає групі захворювань п.
Е04.0 “Дифузний нетоксичний зоб”. Крім того, методом ультразвукового
скринінгового дослідження щитовидної залози (1992-2002 рр.) вивчено
характер патології щитовидної залози на прикладі 1500 дітей, направлених
на санаторно-курортне лікування на Євпаторійській курорт з різних
регіонів України.

При клінічному дослідженні дітей (1 і 2 груп) звертали увагу на характер
скарг і анамнестичні дані, пальпаторне визначення зобу (міжнародна
класифікація зобу ВООЗ, 1994). Структурні відхилення в стані щитовидної
залози оцінювали методами ультразвукового сканування та ультразвукової
морфометрії за формулою J. Brunn (1981 р.), апарат “АЛОКА-630”, датчик
7,5 Мгц. Для вивчення гормонального статусу використовували радіоімунний
метод визначення концентрації тиреоїдних гормонів в сироватці крові із
застосуванням тесту-наборів (РІА- Т4 -СТ, РІА- Т3 -СТ, РІА-ТТГ-СТ,
РІА-ТСГ Інституту біоорганічної хімії АН Білорусії, м. Мінськ. Для
представлення інтегральних даних стану гормонального рівня розраховували
два тиреоїдні індекси: “k1” (Т4/ТСГ), які характеризують особливості
транспорту тироксину і пограничні випадки гіпотиреозу (1,1?0,9 ум. од.),
гіпертиреозу (7,8?1,2 ум.од.) і “k2”- сумарний тиреоїдний індекс (Т3+ Т4
/ ТТГ, Сі= 60-120 ум. од.).

Взаємозалежність нейроендокринних регуляторних процесів і
серцево-судинної системи при формуванні патології щитовидної залози
зумовила необхідність проведення досліджень стану вегетативної нервової
системи. Для характеристики вегетативного тонусу і реактивності
використовували метод варіаційної пульсометрії. Стан вегетативної
реактивності оцінювали за співвідношенням ІН після дозованого фізичного
навантаження (0,5 вт/кг ваги) з виділенням типів вегетативної
реактивності, стан нейрогуморальної регуляції — за показниками рівня
добової екскреції катехоламінів (адреналін, норадреналін та їх
попередники дофамін і ДОФА в сечі, методика Матліної Е.Ш., Кисельової
З.М. в модифікації для спектрофлюориметра за Ільїчовою Р.Ф., Васильєву
В.Н., 1985). Для оцінки функціонального стану серцевої діяльності
використовували методи тетраполярної грудної реографії,
полікардіографії, велоергометрії, електрокардіографії, за показанням
фонокардіографії. Показники центральної гемодинаміки вивчали методом
тетраполярної грудної реографії за методикою Кубічека (апарат РПГ4-02 з
реєстрацією запису на “Bioset-6000”, Німеччина). Методом
полікардіографії реєстрували параметри фаз лівого шлуночка
(“Bioset-6000”, Німеччина). Для оцінки функціональних можливостей
організму вивчали максимальне споживання кисню, фізичну працездатність,
показники подвійного добутку, використовуючи тест PWC170 (Карпман В.Л.,
1969).

Для визначення імунної реактивності організму застосовувалися доступні в
практиці імунологічні показники кількості Т- і В-лімфоцитів в сироватці
крові з підрахунком числа клітин у відсотках за методикою Джондала
(А.Н.Чередєєв, 1976.). Визначення циркулюючих імунних комплексів
проводили спектрофотометричним методом (Т.А.Рязанцеа, 1985). Показники
комплементарної активності в сироватці крові оцінювали за методикою Г.Ф.
Вагнера (1963), концентрацію сироваткових імуноглобулінів трьох класів
А, M, G, методом Манчині (1965).

Враховуючи полісимптомність клініко-функціональних змін, виникла
необхідність представлення інтегрального критерію стану здоров’я в дітей
з дифузним нетоксичним зобом, який нами розроблений патерн, що включає
інформативні параметри основних систем організму, найбільш часто
залучених в патологічний процес (тиреоїдна, вегетативна нервова,
кардіальна, імунна системи). Основними складовими патерну були
інформативні клініко-функціональні параметри гормонального фону (Т3, Т4,
ТТГ, ТСГ, тиреоїдні індекси), вегетативної нервової (інтегральний
показник ІН, рівень катехоламінів в сечі, коефіцієнт НА/А),
серцево-судинної (серцевий викид і питомий периферичний опір, фазові
синдроми систоли лівого шлуночка, показники ЕКГ), імунної систем
(гуморальна, клітинна ланка імунітету). Показники патерну вивчалися в
динаміці (до і після санаторно-курортного лікування).

В цілях вдосконалення процесів формування відновного ефекту проведені
дослідження з уточнення механізму лікувальної дії, доступних у практиці
бальнеологічних чинників і сучасних методик фізіотерапії в дітей з
дифузним зобом. Методики лікування призначалися з урахуванням
особливостей впливу механізму лікувальних чинників на організм,
клінічного перебігу процесу і сформованих змін функціонального стану в
основних системах організму, залучених в патологічний процес.

Для уточнення лікувального ефекту в дітей з дифузним зобом при зміні
нейрогуморальної регуляції, серцево-судинної системи, імунологічної
реактивності використовували хлоридні натрієві ванни різної
мінералізації. Мінеральні ванни 20 г/л відпускали при температурі води
(36-37)±1°С, тривалістю процедури від 10 до 15 хвил., через день, курсом
до 10 процедур (43 особи з дифузним зобом I-II ст. і 80 осіб з супутнім
зобом при кардіальній патології). Хлоридні натрієві ванни мінералізації
40 г/л при тих же параметрах дії приймали 56 осіб (1-а група), 86 осіб
(2-а група). При порівняльному аналізі ефективності дій визначені
диференційовані показання до їх застосування.

З метою дії на стан ендокринної, вегетативної нервової, серцево-судинної
системи застосовували йодобромні ванни на морській воді (йод – 10 мг/л,
бром – 25 мг/л) при температурі води (36-37)±1°С, тривалістю процедури
по 10 хвил., що призначаються 2 дні підряд з відпочинком на третій день,
курсом до 8-10 процедур (73 особи 1-а група).

Для поліпшення гормональної функції щитовидної залози, вегетативної
регуляції серцевої діяльності, зменшення ступеня вираженості кардіальних
порушень призначали електросонтерапію в комплексі з процедурами
лікувального дощового душу. Електросонтерапія за очноямково-потиличною
методикою проводилася при частоті імпульсів 5-10 Гц з підвищенням до 15
Гц, тривалість процедури складала від 10 до 40 хвил., через день.
Лікувальний дощовий душ призначали при Т води 36°С, під тиском струменя
1-1,5 атм., тривалістю процедур від 3 до 5 хвил., на курс 8-10 процедур
в день, вільний від електросонтерапії– (83 особи , 1-а група).

З метою поліпшення регуляції вегетативної нервової системи, підвищення
адаптаційних можливостей організму призначали процедури СМС-форезу з
розчином 5% ропи, що містить розчинні солі і мікроелементи. Процедури
відпускали на рефлексогенну комірну зону при І і IV роді роботи, частоті
модуляцій 100 Гц, глибині модуляцій 50-75%, тривалістю посилок імпульсів
2 с. Сила струму індивідуальна до відчуття легкої вібрації, по 5 хвил.
на кожний рід роботи, тривалістю 10 хвил., на курс №10 процедур. Після
СМС-форезу ропи ( через 2 години) діти отримували дозовані морські
купання (55 осіб, 1-а група).

Фізичні чинники при супутньому дифузному зобі у дітей з кардіальною
патологією призначалися з урахуванням основного і супутнього
захворювання, а також механізму дії чинника. Для потенціювання
лікувального ефекту використовували комплексне призначення хлоридних
натрієвих ванн мінералізації 20 г/л і локального вакуумного масажу з
дією на комірну зону. Вакуумний масаж проводили за лабільною методикою
(діаметр насадки 3 см). Частота пневмоімпульсів складала 3 імп./хвил.,
максимальний рівень негативного надмірного тиску 3 кПа, час дії до 3
хвил. Після 3 процедури поступово збільшували максимальну амплітуду
імпульсів до 4-5 кПа, тривалість процедур до 5 хвил. Процедури
відпускали щодня №10, апарат “Алодек-4М” (69 осіб, 2-а група).

Для розробки показань до використання електромагнітних хвиль
міліметрового діапазону застосовували НВЧ-терапію. Обгрунтуванням до
призначення НВЧ-терапії стали дані про механізм лікувальної дії, що
визначає поліпшення стану нейроендокринної регуляції, серцево-судинної
системи (Девятков Н.Д., 1995; Самосюк И.З., 2001; Пономаренко В.Г.,
2002; Оранський І.Е.,2003). НВЧ-терапію призначали на вегетативні
ганглії (С4-Д1) в режимі імпульсної генерації при частоті 42,2 ГГц,
довжині хвилі 7,1 мм, густина потоку падаючої потужності 10 мВт/см2,
експозиції по 3 хв на одну зону, час процедури до 18 хвил., курс
складав 10 процедур (апарат “Оранта”). НВЧ-терапія проводилася в
комплексі з грязелікуванням. Грязеві аплікації призначалися на комірну
ділянку при Т грязі (38-40)±1°С, тривалістю процедур від 10 до 15 хвил.,
що відпускаються через день, курсом №10 в день, вільний від НВЧ-терапії
(41 особа, 2-а група). Обгрунтуванням до даного лікувального комплексу
стали раніше проведені дослідження з грязелікування, що визначають їх
ефективність в лікуванні дітей з кардіальною патологією з метою
регуляції вегетативного статусу (Поберская В.А., 1993).

Одержані дані оброблені методами статистичного аналізу з обчисленням
параметричного (t-критерій Стьюдента), непараметричних (Фішера, ?2) і
коефіцієнта кореляції (r). Відмінності вважали достовірними при р?0,05.
Математична статистична обробка проведена на комп’ютері Microsoft Excel
97 і Statistic 5.0, Microsoft Word 98.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Використання ультразвукового скринінгу щитовидної залози серед дітей,
направлених на санаторно-курортне лікування. Проведеними скринінговими
ультразвуковими дослідженнями щитовидної залози (1992-2002) встановлено
формування дифузного зобу серед дітей, що поступають на Євпаторійський
курорт з різних областей України: Чернігівська (40,4%), Рівненська
(50,5%), Київська (59,9%), Житомирська (53,7%) області. Під час
надходження до санаторію дітей з Харківської області формування
тиреомегалії відзначалося в 46,7%, Дніпропетровської в 38,9%, Донецької
в 41,7% випадків. За відсутності збільшення об’ємних параметрів
щитовидної залози в 9,7% випадках визначені лінійні структури підвищеної
ехогенності, в 14,1% неоднорідна ехо-структура залози. При зобі І ст. у
12,5% випадків зустрічалися лінійні до 2-3 мм ехо (+) включення, в 15,3%
підвищення ехогенності, в 17,4% випадків неоднорідність ехо-структури. В
одиничних наглядах виявлені дрібні кістозні і осередкові ураження (3,5%
і 2,8% випадків, відповідно). При зобі II ст. в 23% випадків елементи
фіброзу, в 16,6% нечітке диференціювання ехо-структури від навколишніх
тканин або ущільнення структури (9,4%). Кістозні і вузлові утворення
визначалися відповідно в 4,9 і 3,1% випадків. Вперше патологія
щитовидної залози виявлена в 17% випадків. В 1/3 дітей зі збільшеною в
розмірах залозою і в кожної десятої дитини при її нормальних розмірах
методом ультразвукової сонографії вперше встановлені зміни її структури.

Згідно з аналізом ультразвукового скринінгу встановлено, що в регіонах
жорсткого радіаційного контролю у дітей, що народилися до 1984 р.
(доаварійний період Чорнобильської катастрофи), тиреомегалія визначалася
в діапазоні 29%-42% випадків, тоді як в дітей “йодного періоду”
(1984-1987 рр. народження) збільшувалася до 51%-62%. Серед дітей, що
народилися через три роки після Чорнобильської аварії, відзначалося
зменшення проявів тиреомегалії до 41% (рівень до аварійного періоду),
що, можливо, зумовлено захисним бар’єром організму матері, йодною
профілактикою і переселенням населення в екологічно сприятливі регіони
(рис.1). Це вказує на необхідність вдосконалення принципів
санаторно-курортного лікування дітей з тиреоїдною патологією і розробки
диференційованих підходів до вибору лікувальних чинників.

Клініко-функціональний стан організму дітей з дифузним нетоксичним зобом
і супутнім зобом на прикладі групи хворих з кардіальною патологією.
Виділення типологічних особливостей патерну.

Аналіз скарг в залежності від ступеня зобу в першій групі дітей
характеризувався підвищеною стомлюваністю (13,8%; 37,4% випадків,
відповідно при І; II ст.), запамороченням (3,1%; 12,5%, відповідно),
емоційною лабільністю (6,2; 8,6%, відповідно), розладами сну (7,3% при
II ст.). непостійний біль у ділянці серця короткочасного характеру
виявлявся при II ст. зобу в 1,6 раз частіше, ніж при І ст., а серцебиття
в 2,8 рази частіше. Порушення ритму, що відчувається дітьми як
“перебої”, в 3,1 рази частіше відзначалося при II ст. зобу. Синдром
вегетосудинної дистонії формувався в 1,2 рази, а дискінезії
жовчовивідних шляхів в 2,3 рази частіше при II ст. зобу.

Щитовидна залоза пальпувалася як еластичне рухоме утворення з гладкою
поверхнею, правильної підковоподібної форми, типовим розташуванням,
неоднорідність структури визначена в 25,7% випадків, нерівність контурів
в 4,5%. За даними ультразвукового дослідження, при оцінці вікових
значень відзначено збільшення об’єму часток: в 11-13 і 14-15 років. При
цьому в 14,3% в дітей із зобом II ст. реєстрували елементи фіброзу, в
18,6% дрібні гідрофільні включення. При зобі І ст. одиничні лінійні
включення реєстрували в 8,7% випадків, неоднорідність ехо-структури в
14,1%. Варто відзначити, що саме початкові структурні зміни в щитовидній
залозі, які не мають чіткої послідовності, передують порушенню
функціональних резервів щитовидної залози. Згідно з інтерпретацією
тиреоїдних тестів [Costa А., 1995], функціональний стан щитовидної
залози в більшості дітей з дифузним зобом характеризувався як
еутиреоїдний стан, в той час при зобі II ст. визначалося помірне
зниження рівня трийодтироніну до 1,53±0,19 нмоль/л (2,04±0,11, р?0,05),
тироксину (порівняно із зобом І ст.), помірне підвищення тиреотропного
гормону гіпофіза (порівняно із зобом І ст.2,09±0,45 мМе/л р?0,05). За
даними тиреоїдних індексів виявлені пограничні стани, на основі яких
виділено відповідно три групи дітей: 1-а — з еутиреоїдним станом (69,5%)
при рівні гормонів Т3- 1,7±0,34 нмоль/л, Т4 -118±10,8 нмоль/л, ТТГ —
1,1±0,14 мМе/л; 2-а — з підвищенням тиреоїдних індексів (19,4%) – Т3-
2,3±0,98 нмоль/л; Т4 — 157,3±11,4 нмоль/л, ТТГ — 0,35±0,01 мМе/л; 3-я
група зі зниженням (11,1%) — Т3- 1,37±0,59 нмоль/л; Т4- 59,7±5,1
нмоль/л, ТТГ — 2,1±0,67 мМе/л, що характеризує ризик посилювання
тиреоїдних порушень. При зниженні тиреоїдних індексів структурні зміни
залози встановлені в 2,5 рази частіше порівняно з групою при
еутиреоїдному стані. За даними нейрогуморальної регуляції визначалися
ознаки симпатикотонії (124,64±20,19 ум. од.), зниження фракції
норадреналіну в сечі (2,09±0,33 нг/хвил., при нормі 2,4-4,0 нг/хвил.),
адреналіну (1,05±0,16 нг/хвил., при нормі 1,2-2,8 нг/хвил.), підвищення
коефіцієнта активності катехоламінових гормонів (k=1,99 ум. од., при
нормі 1,7 ум. од.). Крім того, встановлена міжсистемна ендокринно-імунна
залежність між Т3 і Jg G (r=0,50), Т3 і титром комплемента (r=-0,65),
ТСГ і Т-лімфоцитами (r=0,73).

У дітей з підвищенням тиреоїдних індексів визначені подібні зміни
нейрогуморальної регуляції, які характеризувалися гіперсимпатикотонією,
високим рівнем адреналіну в сечі (4,74±0,19 нг/хвил.), зниженням
біосинтезу НА до 1,55±0,26 нг/хвил. і відповідним зменшенням значень
коефіцієнта активності катехоламінових гормонів (k=0,33 ум.од.). У всіх
групах дітей показники кореляційних взаємозв’язків вказували на
наявність внутрішньосистемної гормональної залежності між ТСГ і Т4
(r=0,44), ТТГ і Т4 (r=-0,50) і збереженням компенсаторно-адаптаційних
можливостей тиреоїдної системи.

При порівняльному аналізі (від ступеня зобу) стан вегетативної нервової
системи проявлявся ознаками симпатикотонії у дітей із зобом І ст. (ІН —
95,93±15,89 ум.од.), гіперсимпатикотонією при зобі II ст. (ІН
155,97±27,07 ум.од.). Підвищення співвідношення ІН2/ІН1, що характеризує
гіперсимпатикотонічний тип ВР, при І ст. склало 3,44±0,91 ум.од., при II
ст.- 4,99±0,13 ум.од. Неадекватна реакція на навантаження, що
розвивається при асимпатикотонічному типі ВР, виявлена при зобі І ст. в
44,6%, при II ст. в 52,8% випадків. Зміна параметрів центральної
гемодинаміки за гіпокінетичним типом формувалася в 36,4 % випадків при
дифузному зобі II ст. і в 1,7 раз рідше при зобі І ст. Причому, якщо в
дітей із зобом І ст. тахі- і брадиаритмію реєстрували однаково часто
(11,7 і 8,8%, відповідно), то при зобі II ст. в 5,9 рази частіше
тахіаритмію. Порушення внутрішньошлуночкової провідності у дітей з
дифузним зобом II ст. реєстрували в 14,7%, тобто в 3,1 рази частіше.
Згладженість зубця Т виявлена у дітей із зобом II ст. в 3,9 рази
частіше. В одиничних випадках визначено уповільнення провідності по А-V
вузлу (3,5%). В 2,5 рази частіше при зобі II ст. формувалися як поєднані
порушення функції автоматизму і провідності, так і функції автоматизму і
процесів реполяризації.

Показники імунної реактивності визначалися переважною зміною в стані
клітинної ланки імунітету (відносне зниження рівня Т-лімфоцитів до
53,5±6,5%, тенденція до підвищення рівня В-лімфоцитів (24,77±5,7%)),
деяким підвищенням циркулюючих імунних комплексів (81,3±10,59
од.опт.щіл.).

Отже, у дітей з дифузним нетоксичним зобом формуються полісистемні
відхилення в стані ендокринної, вегетативної нервової, кардіальної
систем, загальної імунної реактивності. Тому при інтегральній
характеристиці сформованих функціональних відхилень розроблені III типи
патерну: із залученням в патологічний процес однієї, двох або більше
систем. За даними патерну встановлено, що зсуви в одній з систем (І тип)
формувалися при дифузному нетоксичному зобі I-II ст. в 37,8% випадків,
причому в різній мірі в ендокринній (13,3%), вегетативній нервовій
(15,6%), серцево-судинній (6,7%), імунній системах (2,2%). Зміни в двох
системах (II тип) визначені в 37,7%, які виявлялися в ендокринній і
вегетативній (26,6%), вегетативній нервовій і кардіальній (6,7%),
вегетативній нервовій та імунній (4,4%) системах. Крім того, в 24,5%
визначені зміни в 4-х оцінюваних системах організму, віднесені до III
типу патерну.

У другій групі дітей з кардіальною патологією переважала вторинна
тонзилогенна кардіопатія (232 особи, 84,1%), рідше наслідки перенесеного
неревматичного кардиту (44 особи, 15,9%). При цьому супутній зоб II ст.
формувався в 46,6% випадках, І ст.– в 53,3% випадках. За вмістом
тиреоїдних гормонів і показника тиреоїдного індекса ендокринний статус
відповідав еутиреоїдному в 62,5% випадків (Сі = 110,32+10,83 ум. од.), в
25% визначений дистиреоз з підвищенням тиреоїдного індекса (Сі =
173,80+7,68 ум. од.), а в 12,5% зі зниженням (Сі = 29,1+5,8 ум. од.).
Клінічних ознак зміни функціональної активності щитовидної залози не
виявлено. Слід звернути увагу, що при зниженні тиреоїдного індекса
визначалося зниження рівня периферичного трийодтироніну (1,57±0,11
нмоль/л), тенденція до підвищення рівня тиреотропного гормону гіпофіза,
збереження адекватного негативного зв’язку між Т4і ТТГ (r=-0,44).
Кореляційні зв’язки між основними параметрами КІГ і гормонами щитовидної
залози вважалися слабкими (Т4і Мо, r=-0,38). В групі дітей з підвищенням
тиреоїдного індексу визначено зниження рівня тиреотропного гормону
гіпофіза (0,27±0,02 мМЕ/л) при підвищенні концентрації в сироватці крові
тироксину (до 161,55±2,4 нмоль/л) на тлі вираженого негативного
кореляційного зв’язку між Т4 і ТТГ(r=-0,75). Визначено підвищення
активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ІН
173,5±17,5 ум.од.) за наявності вираженої міжсистемної залежності ТТГ і
ІН (r=-0,9), ТТГ і Мо (r=-0,9); ТТГ і АМо (r=-0,7), ТТГ і Jg G
(r=-0,51); ТТГ і ЦІК (r=-0,8). Це характеризує наявність міжсистемних
взаємозв’язків при супутньому зобі, що може бути зумовлено необхідністю
підтримки певного гомеостазу і відображає стан відносної “напруги”
компенсаторних можливостей організму.

В порівняльному аспекті при супутньому дифузному зобі, а також в групі
дітей без обтяжуючого тиреоїдного чинника в 57,1% і 49,7% випадків,
відповідно, формувалися функціональні зміни біоелектричної активності
міокарду у вигляді порушень серцевого ритму, провідності і процесів
реполяризації. Встановлені дисбаланс в співвідношенні центральних і
автономних механізмів регуляції серцевого ритму (41,7%) і неадекватна
реакція у відповідь на дозоване фізичне навантаження (48,1%), тенденція
до артеріальної гіпотонії (54,2%), які могли бути обумовлені порушеннями
як вегетативного, так і гормонального гомеостазу. Вегетативна
лабільність виявлялася в 1,1 рази частіше у дітей при супутньому зобі, в
окремих випадках супроводжуючись клінічними симптомами серцебиття (в 1,6
рази частіше), емоційної лабільності (в 1,7 рази частіше),
вестибулярними розладами (в 1,2 рази частіше). Дослідження імунного
статусу підтверджували відсутність запального процесу. В порівняльному
аспекті, використовуючи інтегральну оцінку із застосуванням патерну в
дітей з кардіальною патологією, встановлено, що за наявності супутнього
зобу III патерну із залученням в процес кардіальної, ендокринної,
вегетативної нервової та імунної систем формувався в 1,4 рази частіше.

Отже, інтегральна оцінка стану організму з використанням патерну сприяє
уточненню характеру і ступеня змін клініко-функціонального стану в дітей
з дифузним зобом, а полісистемність порушень визначає необхідність
розробки диференційованих підходів до призначення лікувальних чинників,
спрямованих на вдосконалення принципів санаторно-курортного лікування з
урахуванням сформованих відхилень.

Характер клініко-функціональних перебудов у процесі комплексного
використання фізичних чинників у дітей з дифузним нетоксичним зобом.

На тлі сприятливого клінічного статусу дітей з дифузним зобом під
впливом загальних хлоридних натрієвих ванн (20г/л) визначено зменшення
проявів дистиреозу (гіпотрийодтиронінемія, гіпертироксинемія, р?0,05).
Були відсутні ознаки порушення конверсії Т4 в Т3, визначені до лікування
в 9,5% випадків, в 4 рази зменшилися прояви дисфункції
гіпофізарно-тиреоїдної системи (рис.2).

При цьому загальні мінеральні ванни сприяли помірному підвищенню ТТГ
(р?0,05), лише при гіпотрийодтиронінемії були відсутні достовірні зміни.
Особливості вегетативної регуляції серцевої діяльності при виконанні
дозованого фізичного навантаження під впливом хлоридних натрієвих ванн з
концентрацією солей 20 г/л в 35,7% виявлялися адекватною перебудовою
периферичних відділів вегетативної нервової системи на тлі стійких
параметрів вегетативної реактивності (рис.3, 4). В 11% випадків
відзначено зменшення ступеня вираженості асимпатикотонічного типу ВР (з
0,45±0,07 до 1,90±0,08 ум.од. р?0,05, до і після лікування) і 28,6%
випадків гіперсимпатикотонічного типу ВР (з 11,12±1,76 до 4,82±2,14 ум.
од., р?0,001, відповідно). Після використання хлоридних натрієвих ванн
мінералізації 20 г/л характер регуляторних перебудов гемодинаміки
відбувався за рахунок зниження гіпердинамічного навантаження на міокард,
і, отже, економізації роботи серця (УОК 97,01±6,31 і 67,72±12,2 мл;
р?0,05, УІ 80,75±5,2 і 56,45±10,5мл/м2; р?0,05, відповідно до і після
лікування).

Хлоридні натрієві ванни мінералізації 40 г/л сприяли формуванню більш
виражених реакцій відповіді. Активність парасимпатичного відділу ВНС
зменшувалася до 6,3% випадків, супроводжуючись переважанням впливів
симпатичного відділу до 50% випадків (рис.3). Проте, посилення
симпатичної активності супроводжувалося адекватними змінами серцевого і
судинного компонентів. Гіперсимпатикотонічний тип вегетативного
реагування характеризувався зниженням ступеня вираженості змін (р?0,05),
що вказує на можливості нормалізації скороминущих змін (рис.4). Оцінюючи
міжсистемну залежність вегетативно-ендокринної регуляції, встановлені
кореляційні зв’язки між показниками ВНС і тиреоїдними гормонами, що
підтверджує доцільність застосування даних методик (?Х і ТТГ r=-0,5;
r=1,0, до і після лікування; Мо і ТТГ r=1,0 після лікування; ?Х і Т4
r=0,55, до і після лікування). Стан гемодинаміки в 18,3% випадків
визначався підвищенням понижених параметрів серцевого викиду при
компенсаторному порідшанні ЧСС, а при гіперкінетичному типі кровообігу
зменшенням серцевого викиду (р<0,05) і адекватним підвищенням питомого периферичного опору, що сприяло розвитку процесів економізації серцевої діяльності. При цьому на тлі збільшення фізичної працездатності (68,75±7,20 і 91,07±6,51вт, р?0,05), реєстрували зменшення реституції ЧСС у відновному періоді (р?0,05). В залежності від ступеня зобу, характер спрямованості реакцій відповіді визначався початковим функціональним станом кардіогемодинаміки як після мінеральних ванн з концентрацією солей 40 г/л, так і 20 г/л, що відображає загальні закономірності у формуванні лікувального ефекту. Динамічні зміни типів патерну в дітей з дифузним нетоксичним зобом визначені у залежності від застосованого лікувального чинника і клініко-функціонального стану основних систем організму. Після хлоридних натрієвих ванн мінералізації 20 г/л формування ефекту при III типі патерну виявлялося зниженням поєднаних функціональних зсувів в тиреоїдній, вегетативній нервовій, кардіальній та імунній системах (в 4,9 рази, рис.5). Формування лікувального ефекту при II типі патерну відзначалося при поєднаних змінах рівня периферичних тиреоїдних гормонів і гемодинамічних параметрів, а при І типі - зниженням дистиреозу (в 1,7 рази) або поліпшенням стану серцево-судинної системи (в 2 рази). З урахуванням механізму загальної дії хлоридних натрієвих ванн більш високої концентрації (40г/л) виявлений їх сприятливий вплив при поєднаних порушеннях ендокринної, вегетативної нервової, кардіальної та імунної систем (III тип патерну), а також при II типі з формуванням активних функціональних перебудов і поліпшенням вегетативно-кардіального, кардіально-імунного статусу. Це визначає індивідуальність показань до призначення хлоридних натрієвих ванн різної мінералізації. Курсова дія йодобромних ванн сприяла нормалізації підвищеного рівня тироксину у випадках гіпертироксинемії (177,2±8,15 нмоль/л і 139,41±9,53 нмоль/л; р?0,05), відносній стабілізації вмісту тиреотропного гормону гіпофіза, що виявлялося регуляцією рівня тиреоїдного індекса (рис. 2). До лікувального ефекту віднесена відсутність дистиреозу при підвищенні Т3, р?0,05, що виявляється до лікування лише в 9% випадків. Характер функціональних перебудов вегетативної регуляції в дітей із зобом І ст. виявлявся адекватним підвищенням індекса напруги (р?0,05) або тенденцією до зниження при активності впливів симпатикотоній з 148,45±12,9 до 107,46±25,1 ум.од. (рис.3). У дітей із зобом II ст. в 44% випадків реєстрували зниження симпатикотоній проявів (ІН 190,1±20,5 уд. і 113,3±10,4 ум. од., р?0,01), до і після лікування; амплітуди моди 59,73±9,14 і 36,8±4,12, р?0,05, відповідно). Встановлено зменшення ступеня вираженості проявів гіперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності (з 5,97±0,98 до 2,24±1,04 ум.од., р<0,05, і з 4,44±1,05 до 1,33±0,90 ум.од., р<0,05, відповідно зоб І і II ст.). Внаслідок загальної дії йодобромних ванн відзначали формування регулюючого ефекту в стані кардіогемодинаміки (збільшення серцевого викиду при гіпокінетичному варіанті кровообігу і адекватна зміна судинного компонента (36,52±3,12 і 24,74±2,41 ум.од., до і після лікування, р? 0,05, особливо при зобі II ст.). Ефект йодобромних ванн в дітей із зобом I-II ст. виявлявся при І типі патерну порідшанням серцевого ритму при тахікардії, при початковій гіпер-, гіпотироксинемії, проте при зниженні рівня трийодтироніну вираженої динаміки не виявлено. При II типі патерну визначено зниження проявів ендокринно-кардіальних, або кардіально-вегетативних порушень, відповідно в 3,2 і 1,4 рази. Подібні відповіді бальнеологічних реакцій відображають формування загальних і індивідуальних закономірностей організму. T V ^ ` r t ? AE oe 8 * V X Z \ ^ ^ r t c O O O O O EH O O O O O O O з дифузним зобом із застосуванням лікувального душу та електросонтерапії, визначено зменшення ступеня вираженості І типу патерну у випадках монозмін в ендокринній (в 4 рази), серцево-судинній (в 3 рази) системах. Прояви II типу патерну зменшувалися в 1,2 і 1,5 рази (за рахунок поліпшення ендокринно-імунного і кардіально-імунного статусу), а III типу в 3 рази. В той же час, на наш погляд, менш доцільно призначення даного лікувального комплексу при вираженій симпатикотонії (рис.6). Оцінюючи вплив процедур СМС-форезу ропи на основні системи організму, при зобі I-II ступеня реєстрували поліпшення вегетативної реактивності, як при гіперсимпатикотонічному (4,42?0,67 і 1,80?0,49 ум.од., p?0,05, до і після лікування) так і при асимпатикотонічному типах (0,48?0,13 і 1,67?0,70 ум.од., р?0,05), формування стану відносної рівноваги відділів у випадках переважання парасимпатичних впливів ВНС ( рис. 3, 4). За даними адренограми, встановлено підвищення екскреції норадреналіну, зниження рівня адреналіну в сечі (р<0,05), нормалізація коефіцієнта співвідношення НА/А формувалася на тлі посилення кореляційної залежності між показниками ІН і адреналіном r=0,7 (0,18 до лікування), ІН і дофаміном r=0,8 (-0,07 до лікування). У дітей із зобом І ст. при гіпокінетичному типі кровообігу реєстрували збільшення серцевого викиду (в 1,4 рази) внаслідок підвищення скоротливої здатності міокарду. При зобі II ст. виявлено помірне підвищення ХОК, яке супроводжувалося порідшанням частоти серцевих скорочень. Поліпшення серцевого ритму, більш зміненого при дифузному зобі II ст., виявлялося зменшенням частоти тахіаритмії в 2,2 рази, синусної аритмії в 2,7 рази, поліпшенням процесів реполяризації міокарду. Оцінюючи ефективність комплексного лікування з використанням СМС-форезу ропи за даними інтегральних критеріїв “патерну” при II типі патерну відзначали в 1,5 рази поліпшення функціональних параметрів у двох пов’язаних системах (вегетативній нервовій і серцево-судинній) і в 2,7 рази при III типі патерну. Отже, розвиток функціональних змін в організмі характеризується в більшості випадків як скороминущий з можливістю формування відновних процесів порушених функцій організму. При повторному ультразвуковому обстеженні щитовидної залози після санаторно-курортного лікування були відсутні зміни в динаміці, характеризуючи стабільність показників об’ємної і структурної характеристик щитовидної залози. Визначення характеру клініко-функціональних перебудов при комплексному використанні лікувальних фізичних чинників в дітей з супутнім зобом. Визначаючи формування лікувального ефекту в групі дітей з супутнім дифузним зобом при кардіальній патології (II група), після загальних хлоридних натрієвих ванн мінералізації солей як 20 г/л, так і 40 г/л, відзначали сприятливий клінічний ефект, який виявлявся у поліпшенні самопочуття і відсутності кардіалгій. На тлі клінічного ефекту після курсового призначення хлоридних натрієвих ванн мінералізації 20 г/л при еутиреоїдному стані виявлялася стійка функціональна активність гіпофізарно-тиреоїдної системи (рис. 7). У випадках дистиреозу за типом зниження рівня Т3 в 5 осіб (25%) встановлена тенденція до збільшення концентрації Т3 (з 1,16±0,11 до 1,54±0,14 нмоль/л, відповідно до і після лікування) при збереженні помірної гіпотироксинемії. Показники ТТГ і ТСГ відповідали допустимим. Після бальнеолікування із застосуванням хлоридних натрієвих ванн при різній концентрації солей встановлені особливості у формуванні лікувального ефекту в залежності від початкових змін у стані організму і механізму лікувальної дії чинника. Лікувальний ефект формувався внаслідок поліпшення вегетативної регуляції серцевої діяльності (рис. 8) Поліпшення регуляторних процесів серцевої діяльності після курсу ванн з мінералізацією солей 40 г/л в більшій мірі сприяло корекції основних показників гемодинаміки, в основному у хворих при гіперкінетичному і гіпокінетичному типах кровообігу, економізації серцевої діяльності при виконанні дозованого фізичного навантаження (підвищення резерву аероба, поліпшення періоду реституції ЧСС), формуванню регулюючих впливів вегетативного тонусу і вегетативної реактивності (гіпер-, асимпатикотонічний тип). Це визначає цілеспрямовані показання до призначення бальнеолікування з урахуванням індивідуальних клініко-функціональних змін. Враховуючи встановлені особливості у механізмі лікувальної дії хлоридних натрієвих ванн різної мінералізації, для потенціювання лікувального ефекту використовували процедури локального вакуумного масажу з дією на рефлексогенну комірну зону. При дистиреозі (підвищення рівня Т3 ) в процесі лікування встановлена нормалізація рівня тиреотропного гормону гіпофіза (3,67±0,03 і 2,93±0,02 мМЕ/л, р?0,05, відповідно), тенденція до збільшення пониженого Т3 (з 1,14±0,33 до 1,91±0,30 нмоль/л) при збереженні помірних змін рівня тироксину (95,52±13,32 і 114,03±13,01 нмоль/л, відповідно до і після лікування), тироксинзв’язуючого глобуліну (18,83±2,41 і 20,22±1,81 мкг/мл, відповідно). При гіпертироксинемії на тлі пониженого рівня Т4 (155,42±5,64 і 131,46±13,71 нмоль/л, відповідно до і після лікування) визначалася нормалізація параметрів тиреотропного гормону гіпофіза в сироватці крові (0,33±0,12 і 0,75±0,39 мМЕ/л, відповідно) і, отже, показників тиреоїдного індексу (рис.8). Реєстрували зменшення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи (66,7%) зі зниженням ІН при підвищенні Мо (0,64±0,03 і 0,74±0,03 (р?0,05) і зменшення проявів гіперсимпа-тикотонічного типу ВР (р?0,05, рис.8). На 14,3% випадків рідше реєстрували зміну серцевого викиду за гіпокінетичним варіантом кровообігу. При цьому відзначалося підвищення понижених значень серцевого індекса (2,76±0,11 і 3,20±0,23 л/м2, р?0,02). Відзначено формування міжсистемних взаємостосунків процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, що підтверджено наявністю лінійного зв’язку між розрахунковими показниками кардіоінтервалограми і основними параметрами серцево-судинної системи (ІН-УІ r=0,45 і r=0,65, до і після лікування; ІН-ХОК r=0,33 і r=0,55, відповідно; АМо-УПС r=-0,8 і r=-0,75, до і після лікування, відповідно), що свідчило про взаємообумовленість кровонаповнення при поліпшенні стану вегетативної регуляції серцевої діяльності. Комплексне застосування НВЧ-терапії і грязьових аплікацій у дітей із супутнім зобом при кардіальній патології у випадках дистиреозу сприяло зниженню підвищеного рівня тироксину (159,84±9,62 і 138,50±27,81 нмоль/л; t=1,76, відповідно до і після лікування). При зниженні рівня периферичних гормонів формувалася тенденція до нормалізації функціональних показників щитовидної залози на тлі збереження стійкої концентрації тиреотропного гормону гіпофіза (Т3 1,16±0,01 і 1,58±0,04 нмоль/л; Т4 56,76±2,72 і 84,61±11,30 нмоль/л; ТСГ 18,62±0,51 і 20,05±1,71 мкг/мл; ТТГ 2,31±0,58 і 1,55±0,60 мМЕ/л, відповідно до і після лікування). За даними тиреоїдних індексів (до) відзначено зменшення дисфункціональних порушень гормональної активності щитовидної залози ( рис. 7). Після комплексного застосування НВЧ-терапії реєстрували поліпшення функцій автоматизму зі зменшенням частоти порушень синусного ритму за типом аритмії і тахиаритмії (67,4% і 28,6%, відповідно до і після лікування), в 1,5 рази поліпшувалися процеси реполяризації, в 1,4 рази рідше реєстрували зниження підвищеної активності міокарду і в 1,7 рази рідше за порушення функції провідності. В окремих наглядах (6,6% випадків) зменшувалася частота поєднаних порушень функцій автоматизму, провідності і трофіки міокарду. На 15% випадків зменшилися прояви гіпокінетичного варіанту кровообігу, внаслідок збільшення значень серцевого викиду (p<0,02). У випадках переважання активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи формувалося зниження впливів симпатикотоній. При парасимпатикотонічній активності збільшувалися значення індексу напруги (18,8±2,92 і 42,11±5,81 ум.од., р<0,05), амплітуди моди (17,16±1,58 і 39,79±5,99с, р<0,05), знижувався варіаційний розмах (1,05±0,04 і 0,65±0,02 с, р<0,05), що характеризувало зменшення ступеня вираженості парасимпатикотонії (р<0,05). При цьому реєстрували зниження підвищених значень серцевого викиду в 2,5 рази (р<0.05) за рахунок зменшення в 1,2 рази ударного об’єму крові та порушення 1,3 рази частоти серцевих скорочень. У 2,3 рази зменшувалися прояви гіперсимпатикотонічного типу вегетативної реактивності (р<0.05, рис.8), на 12,5% випадків прояву розузгодження симпатичного і парасимпатичного каналів регуляції. Оцінюючи механізм загальної дії мінеральних ванн на організм з використанням інтегральної характеристики патерну, відзначено зниження проявів III типу після застосування хлоридних натрієвих ванн мінералізації солей 20 г/л в 3,2 рази і у 2,1 рази після ванн з мінералізацією солей 40 г/л. При поєднаних змінах, дистиреозом, що виявляються, зниженням імунної реактивності, а також зміною вегетативної регуляції серцевої діяльності, прояви II типу патерну визначали рідше, відповідно у 3,1 і 1,5 рази після ванн мінералізації 20 г/л і у 3,1 і 4 рази після ванн мінералізації солей 40 г/л. Застосування вакуумного масажу в комплексі з хлоридними натрієвими ваннами у дітей з кардіальною патологією при супутньому дифузному зобі сприяло вегетативній регуляції і поліпшенню гемодинаміки, зменшенню ознак дистиреозу, що виявлялося у 1,5 рази рідше змінами III типу патерну, які полягали у поєднаних порушеннях основних систем організму (ендокринної, вегетативної нервової, серцево-судинної). Комплексне лікування із застосуванням НВЧ- терапії і грязьових аплікацій у дітей з супутнім зобом сприяло зниженню змін за І типом патерну: в кардіальній (в 2,8 рази рідше), ендокринній системах (в 1,4 рази рідше). При II типі патерну реєстрували зменшення поєднаних порушень ендокринно-імунної (в 3,8 рази) і ендокринно-вегетативної регуляції (в 1,9 рази), а також вегетативної регуляції серцевої діяльності (4,3 рази). В 5,7 рази рідше відзначалися прояви III типу патерну. Ефективність санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом підтверджена віддаленими результатами наглядів. При ультразвуковому дослідженні щитовидної залози у дітей, повторно направлених на санаторно-курортне лікування, виявлена більш однорідна структура при зменшенні кількості дрібних гіперехогенних включень. Серед спостережуваних дітей через 5-7 років після санаторно-курортного лікування не виявлено тиреоїдної патології в 34,8% випадків, ступінь зобу зменшився в 52,7% випадках. Таким чином, на основі проведених досліджень обгрунтовані принципи комплексного застосування природних лікувальних та преформованих чинників з метою потенціювання синергічного впливу на різні ланки патогенезу захворювання внаслідок особливостей специфічної дії кожного із чинників. ВИСНОВКИ В дисертації наведені наукові розробки і вирішення основних аспектів наукової проблеми, спрямованої на вдосконалення принципів відновного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом на основі обгрунтування диференційованих підходів цілеспрямованого комплексного застосування фізичних чинників загальної і рефлекторно-сегментарної дії з виділенням індивідуальних типів патерну, прогнозування лікувального ефекту при виборі методів відновного лікування в санаторно-курортних умовах 1. За даними ультразвукового сканування щитовидної залози у 58,2% дітей, направлених на санаторно-курортне лікування з різних регіонів України, встановлено формування дифузного нетоксичного зобу І ступеня (45,9%), II ступеня (8,1%). Функціональна активність щитовидної залози характеризувалася еутиреоїдним станом у 69,5% дітей, формуванням пограничних станів з підвищенням тиреоїдних індексів у 19,4% або зниженням у 11,1% дітей на тлі сприятливого загального самопочуття дітей і відсутності клінічних порушень. За наявності супутнього дифузного зобу у дітей з кардіальною патологією ознаки формування пограничного компенсованого дистиреозу встановлені у 37,5%. 2. У процесі комплексних клініко-функціональних досліджень у дітей з дифузним нетоксичним зобом I-II ступеня встановлена полісистемність змін: порушення нейрогуморальної регуляції, що виявляється переважно асимпатикотонічним типом вегетативної реактивності (48,7%), зміною медіаторної (44,5%) і гормональної ланок (43,9%) регуляції; кардіогемодинаміки з формуванням гіпокінетичного типу кровообігу (36,4%), порушеннями функцій провідності, трофіки, автоматизму (31,9%); імунологічної реактивності, що формуються за відсутності клінічних відхилень. У дітей із супутнім дифузним зобом, як при І, так і II ступенях зміни вегетативної реактивності формувалися частіше в 1,1 рази, кардіогемодинаміки в 1,2 рази за наявності тісних міжсистемних взаємозв’язків порівняно з групою хворих без обтяжуючого чинника. 3. Інтегральна система клініко-функціональної оцінки стану організму, яка визначена індивідуальним патерном, залежить від ступеня втягнення в патологічний процес основних систем, на основі яких розроблені три типи патерну: І – участь в процесі однієї із систем (37,8%); II - двох систем (37,7%); III -трьох-чотирьох вказаних систем (24,5%). До особливостей патерну в дітей із супутнім зобом при кардіальній патології віднесені формування в 1,4 рази частіше відхиленнь за III типом патерну і в рівній мірі за II типом (54,3% і 55,3 4. Застосування у дітей з дифузним нетоксичним зобом хлоридних натрієвих ванн мінералізації 20 г/л і 40г/л проявлялось зменшенням дисфункції гіпофізарно-тиреоїдної системи, вегетативного гомеостазу, нормалізацією ударного викиду при змінах типу кардіогемодинаміки, адекватною взаємодією серцевого і судинного компонентів, підвищенням функціональних можливостей організму при виконанні фізичного навантаження. Виявлена залежність формування лікувального ефекту і характеру реакцій відповіді від початкового функціонального стану організму та особливостей механізму дії кожного із чинників. 5. У механізмі дії йодобромних ванн при дифузному зобі I-II ступеня лікувальний ефект полягав у сприятливому впливі на гормональну активність щитовидної залози, що виявляється зменшенням функціональних порушень (нормалізація Т4 у випадках гіпертироксинемії р?0,05, гіпертрийод-тиронінемії), поліпшенням вегетативної регуляції серцевої діяльності з вірогідним зниженням активності симпатикотонічних і парасимпатико-тонічних впливів, що сприяло зниженню порушень при III типі патерну в 2,6 рази. 6. Оптимізовані показання до комплексного застосування електросонтерапії і лікувального дощового душу дітям з порушеннями в стані ендокринної або кардіальної систем (І тип патерну), поєднаними змінами в ендокринній і кардіальній або вегетативній нервовій і кардіальній системах (II тип), а також при III типі патерну, що виявлялося зниженням гормональної, вегетативної дисфункції, поліпшенням процесів регуляції серцевої діяльності. 7. Застосування СМС- форезу ропи з дією на комірну ділянку в залежності від характеру нейрогуморальних змін організму дітей з дифузним зобом І-ІІ ступеня проявлялось впливом на регуляцію вегетативного тонусу зі зменшенням симпатичних або парасимпатичних впливів (окрім гіперсимпатикотонії), симпатоадреналової системи з корекцією дисбалансу гормональної і медіаторної ланок (за даними коефіцієнта НА/А (0,18 і 0,68 ум.од., до і після лікування), переважно при І і II типах патерну, що підтверджувалося посиленням кореляційної залежності між ІН-адреналіном r=0,70 (0,18 до лікування), ІН-Дофаміном r=0,80 (-0,07 до лікування). 8. Комплексне застосування локального вакуумного масажу з дією на комірну ділянку і хлоридних натрієвих ванн мінералізації 20 г/л у дітей з супутнім зобом при кардіальній патології сприяло регуляції серцевої діяльності, стану щитовидної залози і проявлялось зменшенням змін при III типі патерну (в 1,5 рази). 9. Комплексне застосування НВЧ-терапії на вегетативні ганглії і грязьових аплікацій на комірну ділянку у дітей з супутнім зобом сприяло зменшенню проявів дисфункції щитовидної залози (за рівнем Т3, Т4, тиреоїдних індексів, р<0,05), поєднаних нейрогормональних порушень (в 1,9 рази), при реєстрації адекватних співвідношень серцевого і судинного компонентів і сприятливого клінічного статусу. 10. На основі динамічної оцінки характеру і ступеня змін патерну у дітей з дифузним нетоксичним зобом обгрунтовані принципи комплексного санаторно-курортного лікування і диференційовані підходи до призначення бальнеофізіотерапевтичних чинників з використанням алгоритму лікування, що в різній мірі сприяло зменшенню ознак дисфункції щитовидної залози, дисбалансу гормональної і медіаторної ланок симпатоадреналової системи, відновленню вегетативного гомеостазу з регулюючим впливом кардіогемодинаміки, підвищенню імунної реактивності. Віддалені результати спостережень ( через 5-7років) свідчили про зниження випадків прогресування тиреоїдної патології у 52,7% дітей ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ I. ДІТЯМ З ДИФУЗНИМ НЕТОКСИЧНИМ ЗОБОМ рекомендовано проведення комплексного санаторно-курортного лікування з диференційованим підходом до призначення фізичних чинників на основі клініко-функціональної оцінки стану основних систем організму (інтегральні критерії патерну). Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 40 г/л, Т води (36?37)±1°С, тривалість процедур від 10 до 15 хвил., що призначаються через день, в першу половину дня у вигляді курсу дії №10 рекомендовано застосовувати при дифузному нетоксичному зобі І, II ст. у випадках порушень кардіогемодинаміки (гіпокінетичний варіант) і вегетативної регуляції серцевої діяльності (гіперсимпатикотонічний тип вегетативної реактивності). Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20 г/л, Т води (36?37)±1 °С, тривалість процедур від 10 до 15 хвил., що проводяться через день, в першу половину дня у вигляді курсу дії №10 рекомендовані при: ? тиреоїдних змінах, що виявляються при дифузному нетоксичному зобі дисфункцією гіпофізарнотиреоїдної системи; гіпотироксинемією; ознаками фіброзу; ? порушеннях вегетативної реактивності (гіпер-, асимпатикотонічний типи); ? змінах кардіогемодинаміки (фазовий синдром гіподинамії). Йодобромні ванни (І-10 мг/л, Br-25 мг/л) показані до використання у дітей з дифузним нетоксичним зобом при дисфункції гіпофізарно-тиреоїдної системи, змінах вегетативної реактивності за асимпатикотонічним або гіперсимпатикотонічним типами з метою поліпшення нейрогормональної регуляції організму. - Лікувальний дощовий душ при Т води 36 °С, під тиском струменя 1-1,5 атм., тривалістю процедур від 3 до 5 хвил., через день, на курс 8-10 процедур і процедури електросну за очноямково-потиличною методикою при частоті імпульсів 5-10 Гц з підвищенням до 15 Гц, тривалістю процедури від 10 до 40 хвил, через день, рекомендовані у випадках: ? зміна активності гіпофізарно-тиреоїдної системи (гіпертрийод-тиронінемія, гіпертироксинемія, гіпотироксинемія); ? виражена ваготонія, лабільність вегетативного тонусу. СМС-форез 5% ропи і морські купання рекомендовані дітям із зобом I-II ст. при зміненому вегетативному тонусі з переважанням симпатичних або парасимпатичних впливів, порушенні вегетативної реактивності за гіперсимпатикотонічним типом, формуванні змін в стані кардіогемодинаміки. II. ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ЧИННИКІВ ДІТЯМ ІЗ СУПУТНІМ ДИФУЗНИМ НЕТОКСИЧНИМ ЗОБОМ ПРИ КАРДІАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ. - Призначення хлоридних натрієвих ванн мінералізацією солей 20 г/л показано дітям з супутнім дифузним зобом І, II ст. при кардіальній патології у випадках зниження рівня периферичних тиреоїдних гормонів, гіперсимпатикотонічній активності відділу вегетативної нервової системи, формуванні асимпатикотонічного типу вегетативної реактивності. -Комплексне призначення хлоридних натрієвих ванн (20 г/л) і локального вакуумного масажу на комірну ділянку показані при гіпокінетичному варіанті кровообігу, активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, гіперсимпатикотонічному типі вегетативної реактивності. Як поодинокі протипоказання виділені: наявність розузгодження симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, що проявляються вираженою ваго-, або симпатикотонією в поєднанні з асимпатикотонічним типом вегетативної реактивності. - Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 40 г/л рекомендовано використовувати при зміні нейрогуморальної регуляції серцевої діяльності і кардіогемодинаміки. До поодиноких протипоказань віднесені порушення серцевого ритму. - Комплексне використання грязьових аплікацій на комірну ділянку (38-40)±1° С, тривалістю процедур від 10 до 15 хвилин, через день, на курс №10) і НВЧ-терапії з паравертебральною дією на вегетативні ганглії (С4-Д1) в режимі імпульсної генерації при частоті 42,2 гГц, довжині хвилі 7,1 мм, експозиції по 3 хвил., часу дії до 18 хвил., рекомендовані при гіпер-, гіпотиреоїдизмі, для поліпшення регуляції серцевої діяльності. III. ІНТЕГРАЛЬНА ОЦіНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я В ДІТЕЙ З ДИФУЗНИМ ЗОБОМ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНИХ ПРИЗНАЧЕНЬ І ВИЗНАЧЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОГО ЕФЕКТУ. Рекомендовано проводити динамічну оцінку стану основних систем організму, які найбільш активно залучені в процес при розвитку тиреоїдної патології, інтегрально заключених патернів: ? Ендокринна система (структурно-функціональні зміни щитовидної залози, визначення тиреоїдних індексів); ? Вегетативна нервова система (вегетативний тонус, реактивність); ? Серцево-судинна система (параметри кардіогемодинаміки, показники ЕКГ); ? Імунна реактивність (доступні в практиці показники клітинної і гуморальної ланок імунітету). Список опублікованих праць за темою дисертації 1. Поберская В.А., Кожелупенко Л.В, Крадинова Е.А., Дементьева О.И Санаторно-курортное лечение детей с гиперплазией щитовидной железы // Вопросы курортол., физиотерапии и леч. физической культуры. - 1995. -№4. - С. 10-13. (Особистий внесок: клінічне ведення, ультразвукове дослідження щитовидної залози, участь у радіоімунних дослідженнях, підготовка рукопису). 2. Поберская В.А., Дементьева О.И.,., Кожелупенко Л.В., Крадинова Е.А. Влияние бальнеогрязелечения на состояние вегетативной нервной и сердечно-сосудистой системы у детей, переселенных из контролируемых регионов после Чернобыльской аварии // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1996. -№1. - С.28-32. (Особистий внесок: проведення клініко-функціональних досліджень, контроль відпуску лікувальних процедур, участь у підготовці рукопису). 3. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В. Подводный душ-массаж в восстановительном лечении детей с кардиальной патологией // Вестник физиотерапии и курортологии. - 1996. -№1. - С.27-29. (Особистий внесок: клінічне ведення, ультразвукове дослідження щитовидної залози, контроль відпуску лікувальних процедур, підготовка рукопису). 4. Крадинов А.И., Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В. Изменение вегетативной системы у детей из зоны радиоактивного загрязнения под влиянием санаторно-курортного лечения // Медицинская радиология и радиационная безопасность. - 1997. -Т.42, №1. - С.29-32. (Особистий внесок: клінічне ведення, ультразвукове дослідження щитовидної залози, статистична обробка матеріалу, підготовка рукопису). 5. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Применение локального вакуумного массажа в лечении детей с кардиальной патологией // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. - 1997. -№ 4. - С.14-17. (Особистий внесок: клінічне ведення, ультразвукове дослідження щитовидної залози, підготовка рукопису). 6. Поберська В.О., Крадінова О.О., Кожелупенко Л.В. Клiнiко-функцiональна характеристика стану здоров’я дiтей з кардiальною патологiєю, якi довгий час мешкають у промислових районах // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. -1997.- №1.- С.19-22. (Особистий внесок: динамічне спостереження хворих до і після санаторно-курортного лікування, ультразвукове дослідження щитовидної залози, оцінка стану вегетативної нервової, серцево-судинної систем, підготовка рукопису). 7. Крадинова Е.А. Особенности сонографической характеристики щитовидной железы у детей из контролируемых регионов, поступающих на санаторно-курортную реабилитацию // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт асоціації радіологів України.- К.-1997. -Вип.1. -С.90-91. 8. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В. Физические факторы в коррекции функциональных нарушений у детей // Российский педиатрический журнал. 1998.- №3.- С.47-49. (Особистий внесок: клінічне ведення, оцінка вегетативного гомеостазу, серцево –судинної системи, УЗД щитовидної залози, підготовка рукопису). 9. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Санаторно-курортное лечение в коррекции функциональных нарушений у детей с сердечно-сосудистой патологией, проживающих в крупном промышленном городе // Лiкарська справа. - 1999. -№4. - С. 19-21. (Особистий внесок: клінічне ведення, оцінка стану вегетативної нервової, серцево-судинної систем, УЗД щитовидної залози, підготовка рукопису). 10. Поберская В.А., Кожелупенко Л.В., Крадинова Е.А., Бикметов М.С. Изменение процессов нейроэндокринной регуляции у детей с диффузным увеличением щитовидной железы после санаторно-курортного лечения (поставарийный период Чернобыльской катастрофы) // Актуальные вопросы курортологии и физиотерапии и медицинской реабилитации: Тр. КРНИИ физических методов лечения и мед. климатологии им. И.М. Сеченова. - Ялта.-1999.-Т.10.-С. 134-137. (Особистий внесок: ультразвукове дослідження щитовидної залози, оцінка стану вегетативної нервової системи і радіоімунних досліджень, участь у підготовці рукопису). 11. Крадинова Е.А. Состояние тиреоидной системы у детей, поступающих из зон экологического контроля // Гигиена населенных мест: Сб. научн. трудов. - К.-2000.-Вып. 36, Ч.2.- С.111-115. 12. Крадинова Е.А. Обоснование показаний к применению бальнеолечения у детей с кардиальной патологией, отягощенной сопутствующими нарушениями щитовидной железы // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. -№1. - С.31-33. 13. Крадинова Е.А. Частота структурных изменений щитовидной железы среди детей, направленных на санаторно-курортное лечение // Таврический медико-биологический вестник.-2000.-Т.3, №1-2.- С.67-70. 14. Поберская В.А., Кожелупенко Л.В., Крадинова Е.А., Бикметов М.С. Особенности иммунноэндокринного статуса у детей с диффузным увеличением щитовидной железы // Таврический медико-биологический вестник. -2000.Т.3.-№3-4. - С.139-140. (Особистий внесок проведення УЗД щитовидної залози, аналіз стану ендокринного статусу, участь у підготовці рукопису). 15. Поберская В.А., Крадинова Е.А.Влияние комплексного санаторно-курортного лечения с применением факторов общего и местного воздействия на состояние нейро-эндокринно-иммунной регуляции у детей с кардиальной патологией и сопутствующими тиреоидными нарушениями // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2001.-№3.-С.32-38. (Особистий внесок: клінічне ведення, оцінка стану вегетативної нервової системи, проведення УЗД щитовидної залози, узагальнення результатів, підготовка рукопису). 16. Починок Т.В., Омельченко Л.I., Поберська В.О., Крадінова О.О. Використання природних факторiв дитячого курорту м. Євпаторiя в реабілітації дітей, що часто хворіють на гострі респiраторні вiрусні iнфекцiї // Перинатологія та педіатрія. -2002.-№2.-С.39-42. (Особистий внесок: клінічне ведення, проведення УЗД щитовидної залози, узагальнення результатів, підготовка рукопису). 17. Крадинова Е.А. Обоснование показаний к применению КВЧ-терапии у детей с кардиальной патологией и сопутствующими изменениями щитовидной железы // Український бальнеологічний журнал. - 2002.-№4.-С.53-56. 18. Крадинова Е.А. Эффективность применения СМТ-фореза с рапой у детей с диффузным зобом // Український бальнеологічний журнал. -2003.-№1.-С.65-70. 19. Крадинова Е.А. Характерные изменения в состоянии эндокринной и вегетативной систем у детей с тиреоидной патологией, направленных на санаторно-курортное лечение // Таврический медико-биологический вестник. -2003.-Т.6, №1. -С.84-87. 20. Крадинова Е.А. Влияние санаторно-курортного лечения на эндокринно-нейро-иммунный статус у детей с сердечно-сосудистой патологией, сопряженной с диффузным зобом // Український бальнеологічний журнал. -2003.-№3. -С.27-33. 21. Крадинова Е.А. Изменение функционального состояния сердечно-сосудистой системы у детей с сопутствующим зобом // Таврический медико-биологический вестник. -2003.-Т.6, №2. -С.74-78. 22. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В Дементьева О.И., Лысенко В.И. Оценка состояния здоровья детей, направленных на санаторно-курортное лечение из регионов с радионуклидным загрязнением //Охрана здоровья детей и подростков. -К.: Здоров’я, 1994. - С. 23-25. 23. Poberskay V., Kradinova L., Kozelypenko L Cardio-vascular manifestations and treatment in the post-radiation syndrome of chlderen // Proceedngs of the 1 International Congress on Biological Medicine, Israel, 21-23 November, 1994. 24. Бальнеофакторы в коррекции функциональных нарушений у детей, подвергшихся радиационному воздействию /Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В., Дементьева О.И., Дягилева И.А., Когут Н.Д. // Материалы ежегодных научных чтений врачей Евпаторийского курорта. –Евпатория. - 1994. - С.16-17 25. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В. Методы немедикаментозной коррекции функциональных нарушений сердечно-сосудистой системы у детей, подвергшихся радиационному воздействию // Сборник материалов конф. “Чернобыльская катастрофа, прогноз, профилактика, лечение и медикопсихологическая реабилитация пострадавших” – Минск. - 1994. - С.183-184 26. Поберская В.А., Дриневский Н.П., Голубова Т.Ф., Крадинова Е.А., КожелупенкоЛ.В, Дементьева О.И. Обследование детей из регионов с неблагоприятной радиационной обстановкой при направлении на санаторно-курортное лечение. Дифференцированные показания к назначению бальнеопроцедур: Методические рекомендации. -Евпатория, 1994.-9 с. 27. Поберская В.А., Крадинова Е.А. , Кожелупенко Л.В Структурные изменения щитовидной железы у детей, постоянно проживающих в районах экологического неблагополучия //Актуальные проблемы детской и подростковой эндокринологии: Тез. докл.- Харьков. - 1995. - С.107. 28. Этапное санаторно-курортное лечение детей, проживающих в промышленных регионах/ Поберская В.А., Ващенко Л.В., Крадинова Е.А. Кожелупенко Л.В Синьковская Л.В. //Актуальные проблемы санаторно-курортного лечения детей: Матер. науч.-практ. конф.: Сб. тр. института. -Вып.3. –Евпатория. -1995. - С.53-54. 29. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Дементьева О.И., Кожелупенко Л.В. Характер функциональных перестроек в процессе бальнеолечения детей, подвергшихся радиационному воздействию //Значение курортологии в обеспечении здоровья населения России: Тез. докл. –Пятигорск. -1995. - С.128-129. 30. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Вакуум-массаж в лечении детей с функциональными нарушениями сердечно-сосудистой системы //Адаптация организма при стрессовых ситуациях: Тез. докл. 3-го междунар. симп. врачей.- Анапа. - 1995. - С. 227-228. 31. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В. Сравнительная оценка показателей ультразвуковой диагностики у детей, направленных на санаторно-курортное лечение из регионов антропогенного загрязнения //Актуальные вопросы лечения заболеваний опорно-двигательного аппарата, центральной и периферической нервной системы, респираторных аллергозов у детей. -Евпатория. -1995. - С. 101. 32. Крадинов А.И., Прокопенко О.П., Крадинова Е.А., Опрышко В.В. Функция гипофизарно-тиреоидной системы у лиц из радиационно пораженных зон под влиянием санаторно-курортного лечения // Украiнский конгрес радiологiв: Тез. доп. -К. - 1995. - С.174. 33. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Кожелупенко Л.В. Состояние вегетативно- эндокринной регуляции детей из зон радиационного поражения под влиянием санаторно-курортного лечения. //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. института. –Симферополь. -1995.- Т.131. - С.289-290. 34. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Кожелупенко Л.В. Ультразвуковые исследования щитовидной железы у лиц из радиационно загрязненных регионов. //2 съезд радиобиологов Украины: Тез. докл. –Днепропетровск. - 1995. -С.78. 35. Состояние вегетативной регуляции сердечной деятельности в процессе санаторно-курортного лечения детей с гиперплазией щитовидной железы, проживающих в радиационно контролируемых районах / Поберская В.А., Крадинова Е.А. Дягилева В.А., Когут Н.Д., Кожелупенко Л.В., Дементьева О.И., Римская О.М., Струков В.И., Киреева Г.И., Сиротина Г.С., Джигора С.Л. // Актуальные вопросы детской курортологии: Матер. юбил. конф., посвящ. 60-летию Евпатор. курорта и 10-летнему опыту научн.-практ. работы по оздоровлению лиц из регионов радионуклидного загрязнения. –Евпатория. - 1996. - С. 59. 36. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Дементьева О.И., Кожелупенко Л.В. Применение вакуумного массажа в санаторно-курортном лечении детей //Курорты, медицина в меняющемся мире, новые технологии, современные формы сотрудничества, опыт работ: Сб. материалов “30 лет санаторию “Таврия””. – Евпатория. - 1996. - С.15-17. 37. Формирование патологии у лиц, прибывающих на санаторно-курортное лечение из контролируемых регионов Украины / Крадинов А.И., Кузнецов Н.С., Балахнина Г.П., Крадинова Е.А., Опрышко В.В., Прокопенко О.П. // Актуальные вопросы детской курортологии: Материалы юбил. конф. –Евпатория. - 1996. - С.37. 38. Состояние иммуно-биохимических показателей у детей с тиреоидной патологией в процессе лечения йодобромными ваннами / Поберская В.А., Крадинова Е.А., Сиротина Г.С., Джигора С.Л., Кожелупенко Л.В., Бикметов М.С., ГнатенкоТ.В., Мельников А.А., Максимович Н.В. Гофельд С.Д. //Актуальные проблемы пелоидобальнеотерапии: Тез. докл. юбил. научн.-практ. конф. к 110-летию грязелечебницы “Мойнаки” –Евпатория. - 1997. - С.31-32. 39. Крадинова Е.А, Деркач М.Н. Формирование тиреоидной патологии у детей Украины, прибывших на санаторно-курортное лечение // Актуальные проблемы пелоидобальнеотерапии: Тез. докл. юбил. научн.-практ. конф. к 110-летию грязелечебницы “Мойнаки”. –Евпатория. - 1997. - С.77. 40. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Кожелупенко Л.В. Физические факторы в восстановительном лечении детей с сердечно-сосудистой патологией, проживающих в крупных промышленных центрах //Детская курортология и физиотерапия: Сб. тр. Института. –Евпатория. - 1997. -Вып.5. - С.81-84. 41. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Особенности применения физических факторов на этапе санаторно-курортного лечения детей из регионов экологического неблагополучия// Нетрадицiйнi методи дiагностики i лiкування в курортнiй практицi. Матерiали Украiнськоi наук.-практ. конф. з міжнародною участю. –К. –1997. –Ч.2. - С.48-49 42. Крадинова Е.А. Функциональное состояние тиреоидной системы у детей из загрязненных радионуклидами территорий, поступающих на санаторно-курортную реабилитацию // Променева діагностика, променева терапія: Зб.наук робіт асоціації радіологів України.- К. - 1997.- Вип.1. -С.92-93. 43. Крадинова Е.А. Функционально-морфологическое состояние щитовидной железы у детей, поступающих на санаторно-курортную реабилитацию из регионов промышленного загрязнения // Детская курортология и физиотерапия: Сб. тр. Института. –Евпатория. - 1997. -Вып. 5. - С.77-78. 44. Применение физических факторов (локальный вакуумный массаж, подводный душ-массаж) в профилактике и лечении кардиальной патологии у детей: Методические рекомендации /Авт.: Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В.- Евпатория, 1998. -18 с. 45. Методики санаторно-курортного лечения (больных ревматизмом в неактивной фазе процесса, при отсутствии порока сердца или наличии митрального, аортального клапана), при неревматич. поражениях сердца (миокардиодистрофия, неревматический кардит): Методичні рекомендаціі з санаторно-курортного лікування / Сост. Поберская В.А., Крадинова Е.А. ; Під ред. М.В.Лободи. -Київ, 1998.- С.403-409. 46. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В Сиротина Г.С. Применение физических факторов в реабилитации детей с гиперплазией щитовидной железы //Фізичні чинники в медичній реаблітаціі: Матеріали Нац. конгр. фізіотерапевтів курортологів України. –Хмельник. -1998. - С.264 . 47. Крадинова Е.А. Обоснование показаний к санаторно-курортному лечению детей с кардиальной патологией, отягощенной сопутствующими нарушениями щитовидной железы // Медицинская реабилитация в педиатрии: Сб. тр. Института. –Евпатория. - 1998. -Вып. 6. - С. 59-60. 48. Крадинова Е.А. Alterations in the Thirioid Gland of Children living in industrialy polluted Zones and Enlisting bor rehabilitation in Sanatoriums and health resots //20th International Congress of radiology, 19th-22rd September, 1998 ITPO (Pragati Maidan), New Delhi, India.- Р. 49-50. 49. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Применение хлоридных натриевых ванн минерализации 20 и 40 г/л в лечении детей с кардиальной патологией //Сборник материалов Международного конгресса организаторов курортного дела, посвященного 280-летию российского курорта. -Марциановые Воды, Москва. - 1998.- С.72-74. 50. Крадинова Е.А. Клинико-ультразвуковой мониторинг состояния щитовидной железы у детей в поставарийном Чернобыльском периоде // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия: Междунар. научн.-практ. конф. – Ялта. - 1999.- С.202. 51. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Организационные аспекты реабилитации детей с поражением щитовидной железы // Медицина и право: Сб. материалов 1-й Всероссийской науч. практ. конф. –Тула. - 1999. -С.128-129 . 52. Крадинова Е.А., Деркач М.Н., Лазарева Е.Г., Решетило М.С. Клинико-функциональное обоснование применения курортного лечения у детей с тиреоидной патологией // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. -№3. - С.69. 53. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Методы немедикаментозной коррекции у детей с кардиальной патологией при сопутствующих тиреоидных изменениях //Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей-інвалідів: Матер. наук.-практ. конф. – Харків. - 2000.-С. 71-73. 54. Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В. Изменение вегетативной регуляции сердечной деятельности под влиянием СМТ-терапии у детей с диффузной патологией щитовидной железы // Вестник физиотерапии и курортологии.- 2001.- №1.-С.40-41. 55. Поберская В.А., Крадинова Е.А., Мотрич А.К. Применение КВЧ-терапии на этапе санаторно-курортного лечения детей с сердечно-сосудистыми заболеваниями и сопутствующим увеличением щитовидной железы // Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике: Матер. Укр. науч.-практ. конф. с международным участием. -К. - 2001.-С.50-52. 56. Дифференцированные подходы к восстановительному лечению детей после Чернобыльской катастрофы /Поберская В.А., Крадинова Е.А., КожелупенкоЛ.В. Янченко Т.С. Джигора С.Л. // Международный журнал радиационный медицины.-2001.- Т.3, №1-2. - С.272-273. 57. Применение общих минеральных ванн у детей при патологии щитовидной железы/ Поберская В.А., Крадинова Е.А., КожелупенкоЛ.В. Татаурова В.П. Бикметов М.С. Джигора С.Л. Сиротина Г.С // Мат. конф. “Актуальні застосування мінеральних вод у медичній практиці”. - Трускавець-Моршин. -2001.-С.183. 58. Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В. Лазарева Е.Г. Деркач М.Н. Изменение процессов регуляции и восстановительное лечение детей с диффузной тиреоидной патологией // Променева діагностика, променева терапія. Спец. випуск. -2001.-№2.-С.126 . 59. Диференційовані показання до бальнеолікування дітей з дифузними змінами щитовидної залози з урахуванням нейрогуморальних механізмів регуляції / Поберская В.А., Крадинова Е.А., КожелупенкоЛ.В., Татаурова В.П., Янченко Т.С. //Реєстр №86/14/0/. Реєстр галузевих нововведень, випуск №14-15.-2001.-С.42 60. Поберская В.А., Крадинова Е.А. Санаторно-курортное лечение в коррекции клинико-функционального статуса у детей с аутоиммунным тиреоидитом. // Материалы научно-практической конференции с международным участием “Медицинская реабилитация в педиатрии”. - Евпатория.- 2002.-№7.-С.94-97. 61. Крадинова Е.А. Комплексное применение физических факторов у детей с риском развития тиреоидной патологии // Материалы научно-практической конференции с международным участием “Лікувальні фізичні чинники та здоров я людини” .- 2003.- С.299. 62. Крадинова Е.А. Обоснование принципов санаторно-курортного лечения детей с патологией щитовидной железы // Материалы научно-практического симпозиума с международным участием “Медицинская реабилитация в педиатрии”. - Евпатория. -2003.- №8.-С.78-81. 63. Крадинова Е.А. Интегральные критерии оценки восстановительного лечения детей с риском усугубления тиреоидной патологии // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2003. -№2.-С.41. 64. Влияние СМТ-фореза с рапой на состояние вегетативной регуляции организма у детей с риском развития тиреоидной патологии / Поберская В.А., Крадинова Е.А., Кожелупенко Л.В., Татаурова В.П., Джигора С.Л., Сиротина Г.С., Гнатенко Т.В. // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2003.-№2.-С.56. АНОТАЦІЯ Крадінова О.О. Обгрунтування комплексного санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук 14.01.33 - Курортологія і фізіотерапія. -Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології ім.І.М.Сєченова, Ялта. 2004. Дисертація присвячена проблемі обгрунтування та оптимізації принципів санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним зобом на основі розробки диференційованих підходів до цілеспрямованого комплексного застосування бальнеофізіотерапевтичних чинників загальної і рефлекторно-сегментарної дії шляхом вивчення індивідуальних особливостей клініко-функціонального статусу організму і розробки його інтегральних критеріїв патерну, визначення динамічних змін типів патерну в процесі лікування. Встановлені особливості сформованих функціональних відхилень у дітей з дифузним зобом із залученням в патологічний процес однієї, двох і більше систем, що зумовило необхідність розробки інтегральної характеристики стану здоров’я, представлену патерном. На цій основі запропоновано 3 типи патерну, який рекомендований до застосування на курортному і позакурортному етапах. На основі наукового обгрунтування механізмів формування лікувального ефекту при комплексному використанні чинників бальнеофізіотерапії розроблено алгоритм клініко-функціональних показань комплексного призначення фізичних чинників, в основу якого покладена інтегральна технологія діагностики змін в основних системах організму, спрямована на виявлення ранніх порушень і своєчасну корекцію. Розроблений патерн оцінки стану здоров’я дітей з дифузним зобом ефективний при виборі методик лікування в прогнозуванні лікувального ефекту і визначенні досягнутих результатів, представляючи новий підхід до інтегральної системної оцінки фізіологічного стану організму на основі встановлених відхилень. Виявлені відмінності в процесі формування лікувального ефекту у залежності від клініко-функціональних порушень стану основних систем регуляції життєдіяльності, особливостей механізму лікувальної дії чинників визначають принципи адекватного використання чинників у комплексному відновному лікуванні, спрямованому на підвищення функціональних резервів і повноцінний розвиток організму, що підтверджують віддалені результати лікування (через 5-7 років). Ключові слова: діти, дифузний нетоксичний зоб, патерн, бальнео-фізіотерапія, алгоритм, санаторно-курортне лікування. АННОТАЦИЯ Крадинова Е.А. Обоснование комплексного санаторно-курортного лечения детей с диффузным нетоксическим зобом. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук 14.01.33 – “Курортология и физиотерапия”. Крымский республиканский научно-исследовательский институт физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М. Сеченова, Ялта. 2004. Диссертация посвящена проблеме обоснования и оптимизации принципов санаторно-курортного лечения детей с диффузным нетоксическим зобом на основе разработки дифференцированных подходов к целенаправленному комплексному применению бальнеофизиотерапевтических факторов общего и рефлекторно-сегментарного воздействия путем изучения индивидуальных особенностей клинико-функционального статуса организма и разработки его интегральных критериев паттерна, определения динамических изменений типов паттерна в процессе лечения. Установлены особенности сформировавшихся функциональных отклонений у детей с диффузным зобом с вовлечением в патологический процесс одной, двух и более систем, что обусловило необходимость разработки интегральной характеристики состояния здоровья, представленную паттерном. В зависимости от степени зоба, характеристики функциональной активности щитовидной железы выявлены пограничные состояния гормонального дистиреоза, развивающиеся при сохранении компенсаторных возможностей щитовидной железы, и, сопряженные с полиморфизмом изменений в состоянии вегетативно-нервной, сердечно-сосудистов и иммунной системах, более выраженном при зобе ІІ степени. На этой основе предложены 3 типа паттерна, который рекомендован к применению на курортном и внекурортном этапах.Обоснована целесообразность комплексного санаторно-курортного лечения детей с диффузным зобом при эутиреоидной функции щитовидной железы и лабораторных проявлениях дистиреоза при использовании дифференцированных принципов назначения лечебных факторов. На основе научного обоснования механизмов формирования лечебного эффекта при комплексном использовании факторов бальнеофизиотерапии впервые представлены показания к целенаправленному назначению общих бальнеологических факторов (хлоридные натриевые ванны минерализации 20 и 40 г/л, йодобромные ванны, лечебный душ) и современных физиотерапевтических методов (локальный вакуумный массаж, СМТ-форез рапы, КВЧ-терапия, электросонотерапия). Доказано, что формирование восстановительного эффекта определялось индивидуальным уровнем функциональных возможностей организма и особенностями механизма действующего фактора. Выявлены благоприятные ответные реакции организма после воздействий хлоридными натриевыми ваннами разной концентрации, йодобромными ваннами в виде уменьшения состояния гормональной дисфункции, гиперсимпатикотонических влияний вегетативной нервной системы и степени изменений вегетативной реактивности, наиболее выраженные при минеральных ваннах с концентрацией солей 20 г/л и йодобромных; в то время как хлоридные натриевые ванны минерализации 40 г/л помимо отмеченных улучшений способствовали адекватному повышению сердечного выброса при гипокинетическом варианте гемодинамики, формированию процессов экономизации сердечной деятельности. Доказана эффективность комплексного применения хлоридных натриевых ванн минерализации 20 г/л и локального вакуумного массажа на рефлексогенные зоны. Определены адекватные нейрогормональные реакции с регуляцией состояния вегетативной реактивности, проявляющиеся на фоне благоприятного клинического состояния восстановлением гормонального гомеостаза у детей при диффузном нетоксическом зобе І и ІІ степени, после комплексного лечения с применением электросонтерапии и лечебного душа, СМТ-фореза рапы и морских купаний, в т.ч. при кардиальной патологии после курсового назначения КВЧ-терапии и грязелечения, обусловленные адекватным общим и рефлекторно-сегментарным воздействием на нейрогуморальные функции организма. Разработан алгоритм клинико-функциональных показаний комплексного назначения физических факторов, в основу которого положена интегральная технология диагностики изменений в основных системах организма, направленная на выявление ранних нарушений и своевременную коррекцию. Разработанный паттерн оценки состояния здоровья детей с диффузным зобом эффективен при выборе методик лечения в прогнозировании лечебного эффекта и определении достигнутых результатов, представляя новый подход к интегральной системной оценке физиологического состояния организма на основе установленных отклонений. Выявленные различия в процессе формирования лечебного эффекта в зависимости от клинико-функциональных нарушений состояния основных систем регуляции жизнедеятельности, особенностей механизма лечебного действия факторов определяют принципы адекватного использования факторов в комплексном восстановительном лечении, направленном на повышение функциональных резервов и полноценное развитие организма, что подтверждают отдаленные результаты лечения (спустя 5-7 лет). Ключевые слова: дети, диффузный нетоксический зоб, паттерн, бальнеофизиотерапия, алгоритм, санаторно-курортное лечение. Summary Kradinova Ye.A. Substantiation of complex treatment of children with diffuse non-toxic goitre in sanatoriums and health resorts. – A manuscript The dissertation for a degree of Doctor of Medical Sciences (in speciality) 14.01.33. “Balneology and physiotherapy”. Crimea Republican Research Institute of Physical Methods of Treatment and Medical Climatology named after I.M. Sechenov. Yalta, 2004. The dissertation is devoted to the problems of substantiation and optimisation of principles of treatment of children with diffuse non-toxic goitre in sanatoriums and health resorts on basis of working out of differentiated approaches to purposeful complex usage of balneophysiotherapeutic factors of general and reflex-segment effect through the study of individual peculiarities of clinical-functional status of the body and elaboration of its integral criteria of the pattern, detection of dynamic changes of the pattern types during treatment. On basis of scientific substantiation of mechanisms of formation of medical effect in complex usage of factors of balneophysiotherapy, it was worked out the algorithm of clinical-functional indications of complex administration of physical factors. It was based upon integral technology of diagnosis of changes in the main systems of the body, directed at the revealing of early disorders and their timely correction. The elaborated pattern for the estimation of the condition of health of the children with diffuse goitre is effective in the choice of methods of treatment in forecasting of medical effect and determination of the received results. It is a new approach to integral systemic estimation of physiological condition of the body on basis of the revealed deviations. The revealed changes in the process of formation of medical effect depending on clinical-functional disorders in the condition of the main systems of regulation of vital functions and peculiarities of mechanism of medical effect of the factors determine the principles of adequate usage of the factors in complex regenerative treatment directed at increase in functional reserves and full development of the body, which is proved by the results of treatment (5-7 later). Key words: children, diffuse non-toxic goitre, pattern, balneophysiotherapy, algorithm of treatment at health resorts.

Похожие записи