Академiя медичних наук України

Iнститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л. В. Громашевського

УДК 614.48:001.8

КУЦЕВЛЯК СЕРГІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

Обгрунтування дезінфекційних заходів у терапевтичній стоматології

14.02.02 — епідеміологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Морозова Неллі Сергіївна,

Харківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України, завідувач кафедри дезінфектології

та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Колесніков Михайло Михайлович Київський
національний медичний університет ім. Богомольця, професор кафедри
епідеміологіі;

кандидат медичних наук, Пушкіна Валентина Олександрівна, Український
науково-досліднмй протичумний інститут ім.І.І.Мечнікова,
лікар-бактеріолог вищої категорії лабораторії бактеріології.

Провідна установа – Київська медична академія післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра епідеміології,
МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться » 6 » червня 2006р. о 13 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д26.614.02 при Інституті епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського (03038, м.Київ, вул.
М.Амосова, 5).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського
науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.
В. Громашевського (03038, м.Київ, вул М.Амосова, 5).

Автореферат розісланий » 03 » травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради,

к.мед.н. ___________________Доан С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворюваність на внутрішньолікарняні інфекції (ВЛІ)
і боротьба з ними належить до пріоритетних проблем охорони здоров’я.
Актуальність даної теми визначається широким розповсюдженням ВЛІ в
установах будь-якого профілю, а також значними збитками, які ці
захворювання завдають здоров’ю населення (Доповіді експертизи ВООЗ,
1994; В.І. Покровський та співав. 2003; Р.Х. Яфаєв, Л.П. Зуєва, 1989;
Р.П. Венцел, 1990).

Відповідно до визначення ВООЗ, ВЛІ виникають при наданні медичної
допомоги як у стаціонарах, так і в амбулаторно-поліклінічних умовах.
Крім цього, реєструються професійні внутрішньолікарняні зараження
медичних працівників, що як за таких умов стають джерелом інфекції
(Доповіді експертизи ВООЗ, 1994; Н.И. Беляков, 1992; Н.А.
Семина та співавт., 1997; Б.М.Тайц та співавт., 1998; Н.А. Семина,
2001).

У цьому аспекті стоматологічні кабінети займають особливе місце.
Загальновідомо, що серед функціональних приміщень
лікувально-профілактичних установ, призначених для лікування
амбулаторних хворих, найвищий ризик виникнення ВЛІ у пацієнтів і
персоналу відзначається на стоматологічному прийомі (В.А.Катаєва та
співав., 1986; С.В. Куцевляк, 1996; А.И. Николаев, Л.М. Цепов, 2002).

Така специфіка можлива в умовах стоматологічного кабінету як природного
(повітряно-краплинного, контактно-побутового, трансмісивного), так і
артифіціального (штучно створюваного) механізмів передачі збудника.

Інфекційне зараження є значним чинником ризику в стоматологічних
кабінетах через імовірне перенесення мікроорганізмів кров’ю або слиною в
процесі прямого контакту з пацієнтом або непрямим контактом через
контаміновані вироби медичного призначення, апаратуру, поверхні
(V. A. Merchaut et al., 1984; F.Chiodo et al., 1989; P.Danhiez,
S.Werguin, 1980; D.R. Davis et al., 1989; H.Bockisch, J.Frahm, 1989;
F.Chani et al., 1990).

У слині та крові пацієнтів можуть бути віруси гепатиту В, герпесу,
мікобактерії, патогенні гриби та інші мікроорганізми. За даними

М. Borneff. (1980), число мікроорганізмів у слині коливається від 105 до
1010 мікробних клітин у 1 мл. Кількість мікроорганізмів на відбитку
зубів, за даними одних дослідників, складає 1,14.106, а за даними інших,
їхня кількість може досягати 1,2х109 мікробних клітин (Б.Д. Павленко,
1976; J.E. Russell et al., 1990; та ін.).

Стоматологічні універсальні установки, особливо турбіни і швидкісні
бормашини, сприяють розсіюванню мікрофлори порожнини рота пацієнтів у
навколишнє середовище (повітря, предмети вжитку).

Серед усіх медичних працівників найбільший відсоток
внутрішньолікарняного інфікування реєструється у лікарів-стоматологів
-38 %. Стоматологи належать до групи підвищеного професійного ризику
також за захворюваністю на гепатити В, ВІЛ-інфекцію. Захворюваність на
вірусний гепатит у них у 3,6 разу вища, ніж у лікарів інших
спеціальностей. За даними Американської асоціації стоматологів, від 13,6
до 14,5% лікарів-стоматологів щорічно хворіють на вірусний гепатит

(Ж.Н. Ассон, 1996).

Це пов’язано з недостатньою ефективністю проведених
дезинфекційно-стерилізаційних заходів і, зокрема, неадекватним
використанням дезинфекційних препаратів.

Останніми роками в медичну практику впроваджена значна кількість
дезинфекційних препаратів різних хімічних груп. Однак загальноприйняті
дезинфектологічні технології не завжди гарантують захист лікаря і
пацієнта від інфікування на стоматологічному прийомі. Властивості
сучасних дезинфектантів, які широко застосовуються у стоматологічних
кабінетах, не забезпечують пролонгованої дії, та можливості використання
у присутності персоналу і пацієнтів, не завжди сумісні з оброблюваними
матеріалами. Це обумовлює необхідність наукового вивчення і розробки
нових підходів до знезаражування поверхонь устаткування в радіусі 1 м
від порожнини рота пацієнта (прилади, столики, плювальниці,
освітлювальна апаратура; поверхні, яких торкалися забрудненими руками).
Одним із головних питань, які необхідно розв’язати, є і розробка
принципів знезаражування води в гідравлічній системі стоматологічних
установок, оскільки доведено, що вона може бути джерелом зараження
пацієнта.

Отже, без епідеміологічної оцінки та експериментально обґрунтованого
вивчення специфіки дії нових дезинфектантів в умовах стоматологічного
кабінету і принципів їхнього адекватного добору неможливо грамотно
вирішити питання неспецифічної профілактики ВЛІ серед персоналу і
пацієнтів під час стоматологічного прийому.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
відповідно до основного плану НДР Харківської медичної академії
післядипломної освіти, є фрагментом НДР кафедри дезинфектології та
профілактики внутрішньолікарняних інфекцій: «Підвищення ефективності
методів неспецифічної профілактики внутрішньолікарняних інфекцій»,
(державний реєстраційний

№ 0104U004429).

Мета дослідження – наукове обгрунтування та розробка доступних для
широкого використання в стоматологічних кабінетах дезинфекційних
заходів, спрямованих на попередження інфікування персоналу і пацієнтів
під час стоматологічного прийому.

Завдання дослідження:

— вивчити роль різних об’єктів навколишнього середовища робочого місця
лікаря-стоматолога, терапевта, що створюють небезпеку інфікування
персоналу та пацієнтів;

— обґрунтувати адекватний цільовий вибір дезинфекційних препаратів для
знезаражування епідеміологічно значущих об’єктів робочого місця
лікаря-стоматолога;

— обгрунтувати застосування методу імпрегнації дезинфікційними
препаратами спецодягу персоналу стоматологічних кабінетів;

— експериментально обґрунтувати і розробити метод знезараження води в
гідравлічній системі стоматологічної установки;

— розробити практичні рекомендації щодо попередження
внутрішньолікарняного інфікування персоналу та пацієнтів на
стоматологічному прийомі.

Об’єкт дослідження — внутрішньолікарняні інфекції в закладах
стоматологічного профілю, неспецифічна профілактика, нові вітчизняні
дезинфектанти «Гембар», «Акватон-10».

Предмет дослідження — обладнання стоматологічного кабінету, предмети
навколишнього середовища, вода гідравлічної системи стоматологічної
установки, спецодяг персоналу, стоматологічні дзеркала.

Методи дослідження. У роботі використані методи: епіданалізу,
мікробіологічні, бактеріологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів

Результати досліджень істотно доповнюють теоретичні дані з проблеми ВЛІ
в лікувальних установах стоматологічного профілю. Епідеміологічно
обґрунтовані нові підходи до неспецифічної профілактики інфікування ВЛІ
персоналу і пацієнтів на стоматологічному прийомі, а також вибір
дезинфектантів та методики їхнього використання.

1. Уперше в стоматологічній практиці науково обґрунтовані й уніфіковані
дезинфектологічні технології знезаражування епідеміологічно значущих
об’єктів робочого місця лікаря-стоматолога.

2. Уперше обґрунтований і розроблений метод імпрегнації спецодягу
персоналу стоматологічного кабінету новим дезинфектантом, що гарантує
його мікробну деконтамінацію протягом 7 днів.

3. Уперше у вітчизняній практиці розроблений ефективний безпечний метод
знезараження води в гідравлічній системі стоматологічної установки.

Практичне значення отриманих результатів

Запропоновані способи знезаражування різних епідеміологічно значущих
об’єктів робочого місця лікаря-стоматолога не вимагають складних
організаційних і технічних підходів, епідеміологічно обґрунтовані,
економічно рентабельні і можуть бути впроваджені в широку практику
стоматологічних кабінетів.

Упровадження нового дезинфектанта «Гембар» із пролонгованою дією значно
скорочує кількість обробок об’єктів, які підлягають дезинфекції, що
знижує фінансові витрати на придбання дорогих препаратів і зменшує
робоче навантаження персоналу.

Запропонований метод руйнування біоплівки і подальшого ефективного
знезараження гідравлічної системи стоматологічної установки виключає
потребу в придбанні устаткування високої вартості для проведення
методики автостерилізації і знижує працевитрати персоналу.

Нині нові методики дезинфекції епідемічно значущих об’єктів
використовуються у щоденній роботі в Харківській обласній
стоматологічній поліклініці.

Матеріали дисертації постійно використовуються на циклах тематичного
удосконалення і передатестаційної підготовки лікарів дезинфектологів,
стоматологів і мікробіологів у Харківській медичній академії
післядипломної освіти.

Особиста участь автора у виконанні роботи полягає в обґрунтуванні,
плануванні всіх клінічних і лабораторних досліджень, виконанні
експериментальної частини роботи, обробці матеріалу і написанні
дисертації.

У всіх основних публікаціях авторові належить постановка завдання,
обґрунтування програми досліджень, участь у дослідженнях та їх
організації, обговорення отриманих результатів, формулювання висновків і
підготовка матеріалу до друку.

Основні наукові і прикладні результати дисертації опубліковані в 9
працях, у тому числі — у співавторстві в 1 монографії, отриманий патент
України «Спосіб стерилізації медичних приладів».

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
регіональній науково-практичній конференції учених- стоматологів
медичних вузів і практичних лікарів у рамках національної виставки з
міжнародною участю «Стоматологія в Україні — 1998», (м.Харків 29 —
30 січня 1998 р.), на обласній стоматологічній конференції (м. Суми,
01.02.2000 р.); на нарадах-семінарах з актуальних питань дезинфекційної
справи в Україні (м. Харків, 2003 р.; м. Тернопіль, 2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з
них: 4 статті у виданнях, ліцензованих ВАК України, 1 монографія;
отриманий 1 деклараційний патент на винахід № 70215 А «Спосіб
стерилізації медичних приладів».

Структура й обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладені на 140
сторінках і складаються зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних
досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій. Робота проілюстрована 37 таблицями. Список літератури
містить 179 літературних джерел, з яких 138 написано кирилицею.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи досліджень

Можливі фактори передачі збудників ВЛІ в умовах стоматологічного прийому
вивчали за допомогою об’єктивного критерія – частоти контамінації
поверхонь навколишнього середовища робочого місця лікаря-стоматолога
терапевта, спецодягу медичного персоналу та гідравлічних систем
стоматологічних установок.

Вивчено рівень мікробного обсіменіння різних об’єктів навколишнього
середовища робочого місця лікаря стоматолога-терапевта, що створюють
небезпеку інфікування персоналу і пацієнтів, якість води гідравлічної
системи стоматологічних установок та спецодягу персоналу, визначена
чутливість мікроорганізмів до дезинфекційних засобів та резистентність
епідемічно значущих госпітальних штамів мікроорганізмів до
дезинфекційних препаратів. Усього проведено 2012 бактеріологічних
аналізів: змивів із предметів навколишнього середовища в кабінеті на
стоматологічному прийомі — 989; змивів зі спецодягу персоналу — 220;
дослідження проб води автономної системи стоматологічних установок —
186; ідентифікація і вивчення чутливості до дезинфекційних препаратів
186 штамів мікроорганізмів; ефективність знезаражування стоматологічних
дзеркал препаратом Акватон-10 — 423 змиви.

Відповідно до поставлених у роботі завдань, вивчалися традиційні
препарати хлорамін, перекис водню 3%, хлорантоїн та Саніфект-128, а
також нові вітчизняні дезинфекційні засоби Гембар і Акватон-10
виробництва НВП «Біоцид» (Україна).

Гембар вмістить специфічну азотисту основу гуанідину — 25%, крім того до
складу препарату входять й інші допоміжні компоненти, дозволені до
застосування в Україні. Препарат має антимікробну активність у
відношенні бактерій (включаючи мікробактерії туберкульозу), вірусів
(включаючи віруси гепатитів, ВІЛ, аденовірусів, та інших вірусів, грибів
роду Candida), належить до малотоксичних сполук, 4-й клас токсичності.

Акватон-10 — препарат на основі біоцидного полімеру, має властивості
катіонних флокулянтів, а також бактерицидні, фунгіцидні та віруліцидні
характеристики, дозволений до застосування в Україні, використовується
для знезаражування води в локальних системах очищення, ємкостей для
збереження води, для очищення і знезаражування води плавальних басейнів
тощо.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У результаті проведених мікробіологічних, лабораторних досліджень
установлено, що найбільш контамінованими об’єктами є крісло пацієнта і
спецодяг медичного персоналу, обсіменіння яких склало (3,7±1,2)х103 до
(4,8±1,2)х104 КУО/см2 поверхні. Найменш контамінованим був стіл лікаря —
(1,8±0,4)х103 (табл. 1). У відібраних змивах з поверхонь домінував
S. aureus (85,7 — 96,4 %). Обсіменіння ним спецодягу персоналу склало
100,0 %. Е. coli, домінував на спецодязі персоналу (45,7%) і
стоматологічному кріслі (18,2-31,1%). Найбільш контаміновані

Р. aeuroginosa були водопровідний кран – (16,6 %) і спецодяг медичного
персоналу – (8,5%). У пробах повітря рівень загального мікробного
обсіменіння був у межах (1,1±1,2)х102 до (1,3±1,2)х103. Найбільший
відсоток від загальної мікрофлори склали різні види стафілококів
(66,1%), грамнегативні мікроорганізми склали (5,4%), спороутворюючі –
(3,9 %).

Таблиця 1

Мікробне обсіменіння об’єктів навколишнього

середовища в стоматологічному кабінеті

Об’єкт вивчення Загальне обсеменіння

КУО (см2) Кіль-кість змивів Виділений мікроорганізм

S.aureus E.coli P.aeruginosa

абс. % абс. % абс. %

Стіл лікаря (1,8±0,4)х103 28 24 85,7 3 10,7 0 0,0

Столик бормашини (3,7±1,2)х103 28 26 92,8 2 9,1 0 0,0

Крісло:

— підголівник (4,1±1,3)х104 28 27 96,4 4 18,2 1 3,6

— підлокітник (4,8±1,2)х104 28 21 95,0 6 21,4 0 0,0

— спинка (2,4±0,8)х104 28 24 85,7 9 32,1 1 3,6

Лампа (2,9±0,8)х102 20 18 90,0 2 9,1 2 7,2

Водопровідний кран (7,2±0,3)х102 30 20 60,9 4 13,3 5 16,6

Спецодяг персоналу (9,4±0,8)х104 35 35 100,0 16 45,7 3 8,5

З метою відпрацьовування оптимальних режимів знезаражування
епідеміологічно значущих об’єктів у стоматологічному кабінеті було
проведено порівняльне вивчення ефективності дезинфекційних заходів при
використанні дезинфектантів різних хімічних груп. З огляду на вид і
характер поверхонь, дезинфекцію проводили методом протирання.
Cпівставлено ефективність деззаходів на основі використання 0,1%
Хлорантоїну, 0,8% Саніфекту — 128 та 0,1-0,5 і 1,0%-ого розчіну Гембару
(табл.2).

Вибір нового вітчизняного дезінфікуючого препарату Гембар для
знезараження об’єктів був обумовлений широким спектром його
антимікробної активності, можливістю застосування в присутності людей,
наявністю пролонгованої дії.

Результати дослідження мікробного обсіменіння різних елементів
стоматологічного крісла свідчать про досить високі показники їхньої
контамінації, що склали від (2,7±0,9)х103 до (3,2±0,8)х10 КУО/см2. Після

обробки 0,1% розчином хлорантоіну число позитивних змивів було в межах
70,0±8,3- 89,0±6 КУО/см2. Ефективність знезаражування склала 99,8 —
99,9%.

Трохи менший відсоток позитивних змивів був зареєстрований після обробки
крісел Санифектом-128. Так, для стоматологічного крісла вони склали
51,1±9,4 — 71,3±8,5%, для столиків лікаря і бормашини — 37,4±8,6 —
43,8±8,8%.

Інші результати отримані при дезинфекції поверхонь Гембаром.

Найвищ показники якості дезинфекції поверхонь забезпечувала обробка
гембаром у концентрації 1,0%. Позитивні змиви після дезинфекції
реєструвалися лише в 3,1±3,0 — 15,6±6,4% випадків для крісел і в 8,6±4,7
— 14,2±5,6% для столиків. Ефективність знезараження склала 99,9%.

Однак визначити частоту проведення дезинфекційних заходів на підставі
цих даних неможливо. Слід вивчити терміни наростання мікробного
обсіменіння на поверхні різних об’єктів. Наші дослідження показали, що
наростання контамінації на об’єктах після дезинфекції препаратами різних
хімічних груп відбувається впродовж різних термінів. Так, після
дезінфекції Хлорантоіном і Саніфектом-128 наростання контамінації до
ініціального рівня відбувається протягом 2-4 годин. Через

6 годин після дезинфекції зазначеними препаратами кількість
мікроорганізмів перевищувала показники початку робочого дня.

Поряд з цим ефективність знезаражування поверхонь, оброблених гембаром у
концентраціях 0,1% — 0,5% і 1,0%, у перші 24 години склала 99,9%, а
через 48 і 72 години — 99,0-99,1%.

Проведені дослідження свідчать, що гембар забезпечує високу ефективність
знезаражування і є препаратом із тривалою залишковою дією.

Специфічною ознакою препарату Гембар є утворення на обробленій ним
поверхні легкої плівки з пролонгованим бактерицидним ефектом. Це
забезпечує механічну затримку мікроорганізмів, які осіли з повітря на
поверхні.

Таблиця 2

Ефективність знезаражування об’єктів навколишнього

середовища робочого місця лікаря-стоматолога різними

дезинфекційними препаратами

Дез

препа-рат

Об’єкт дослідження

підголівник стомат.крісла підлокітник стомат.крісла спинка крісла стіл
стомат.установки стіл лікаря

Хлорантоїн (0,1 %) Кількість змивів 30 30 30 32 32

Позитив-них : абс.

% ±mp 24 21 26 15 11

80,0±6,1

70,0±8,3 86,0±6,8 40,6±8,5 30,4±8,1

Кількість бактерій до обробки (7,2±1,6)х103 (3,8±1,2)х104 (3,2±0,8)х104
(1,4±2,1)х103 (3,7±1,2)х103

Кількість бактерій після обробки

% ±mp 89,0±6,0 74,0±6,0 76,0±6,0 35,0±3,0 32,0±3,0

Ефективність 99,760 99,981 99,976 99,975 99,994

Саніфект-128 Кількість змивів 28 28 28 32 32

Позитив-них: абс.

% ±mp 20 18 16 12 14

71,3±8,5

¤

AE

I

B D h

j

?

I

c

¤

I

h

j

NhPFRNToeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeeeoeoeoeoeeeoeoeoe

@?B?

OeE 3 J

„A`„Aa$

Позитивних: абс. 5 1 4 3 5

% ±mp 15,6±6,4 3,1±3,0

12,5±5,8 8,6±4,7 14,2±5,6

Кількість бактерій до обробки (4,1±1,3)х104 (1,8±0,6)х104 (2,4±0,8)х104
(1,9±0,4)х103 (2,1±0,7)х104

Кількість бактерій після обробки 14,2±0,8 18,1±1,1 11,4±0,8 15,1±0,7
17,2±1,2

Ефектив-ність 99,997 99,994 99,996 99,997 99,998

З огляду на це було вивчено загальне мікробне обсіменіння поверхонь у
приміщенні при проведенні поточної дезинфекції препаратами різних
хімічних груп. Нами встановлено, що при обробці поверхонь препаратами
«Хлорантоїн» і «Саніфект-128» обсіменіння до кінця робочої зміни зростає
мінімум на один порядок. При використанні препарату «Гембар» у
концентраціях від 0,1 до 1,0% через 6 годин після обробки кількість
мікроорганізмів на поверхнях знижувалася (рис. 1).

На підставі результатів практичних досліджень в умовах стоматологічного
кабінету на терапевтичному прийомі найбільш високий ступінь мікробної
контамінації встановлений на спецодязі медичного персоналу.
Епідеміологічна значущість медичних халатів набуває особливої ваги у
зв’язку з тим, що вони не знезаражуються протягом робочого тижня.

Реальним рішенням проблеми деконтамінацїї халатів є розробка методу їх
імпрегнації дезинфекційними засобами.

Для імпрегнації використовували 0,1 і 1,0% розчини дезинфекційного
препарату «Гембар».

У практичних умовах було проведено порівняльне вивчення протягом робочої
зміни бактеріцидних властивостей імпрегнованих гембаром (дослід) і не
імпрегнованих (контроль) халатів персоналу стоматологічного кабінету
(рис. 2). Проведені дослідження показали, що вміст мікроорганізмів у
змивах з халатів дослідної групи склав (0,12±0,016)х102 —
(0,14±0,018)х102, а в контрольній — (7,5±0,71)х103.На 5-ій добі
спостереження в дослідній групі КУО/мл складав (0,32±0,029)х102, а в
контрольній — (1,1±0,16)х105. Отже, мікробне обсіменіння імпрегнованих
халатів медичного персоналу на 5-ту добу було на 3 порядки нижчим у
порівнянні контрольною групою. А ефективність знезаражування при
створенні 0,1% концентрації ДР (діюча речовина) препарату на спецодязі
склала 99,950%, а при 1,0% — 99,996%. Таким чином, використання
дезинфікційного засобу Гембар для імпрегнації спецодягу медичного
персоналу є перспективним для профілактики ВЛІ.

Однією з найбільш актуальних, але складних для розв’язання проблем
охорони здоров’я, як у світі, так і в нашій країні, є забезпечення
гідравлічних систем стоматологічних установок водою, що відповідає
санітарно-гігієнічним нормам. Спалахи ВЛІ у США, Європі, обумовлені
контамінованною водою установок, вимагають пошуків оптимальних методів
її знезараження.

Характерною рисою всіх стоматологічних установок є утворення біоплівки у
водних магістралях шляхом формування мікробного субстрату.

10

Мал. 2 – Ефективність знезаражуючої дії Гембара при імпрегнації
спецодягу медичного персоналу

12

Запропоновано різні методи руйнування біоплівки, зокрема
техніко-механічними прийомами, за допомогою використання різних
дезінфекційних препаратів, а також технології «автостерилізації». Втім
жоден зі способів не забезпечує повного руйнування біоплівки і не
гарантує безпеки пацієнтові.

З огляду на особливу важливість проблеми і відсутність на сучасному
етапі підходів до її вирішення, були проведені дослідження щодо
розробки методики боротьби з біооброщенням гідравлічної системи
стоматологічної установки, також гарантування мікробної деконтамінації
води, що потрапляє в ротову порожнину пацієнта.

Виявилося, що для рішення поставленого завдання необхідна інформація про
природну стійкість до Акватону-10, умовно-патогенних мікроорганізмів,
виділених з води гідравлічної системи стоматустановки.

У результаті проведених досліджень установлено, що під дією Акватону-10
у концентрації 10 мг/л протягом 5-10 хвилин наставала інактування усіх
вивчених штамів Pseudomonas, Enterococcus, Micrococcus, Streptococcus,
Staphylococcus. Представники ріду Bacillus і Candida були стійкішими,
залишаючись життєздатними протягом 20-35 хвилин. При концентрації
препарату 3 мг/л протягом 5-10 хвилин також гинула основна маса
мікроорганізмів, однак були зареєстровані одиничні штами Micrococcus і
Staphylococcus, що зберегли життєздатність 30-35 хвилин. Мікроорганізми
ріду Bacillus і Candida гинули, в основному, протягом 25-35 хвилин
(табл.3).

Таким чином, отримані результати свідчать про високу чутливість
природних штамів мікроорганізмів, які контамінують воду стоматустановок,
до рекомендованих Інструкцією робочих концентрацій акватону-10.

Таблиця 3

Порівняльна стійкість до акватону-10 штамів мікроорганізмів,

виділених з води гідравлічної системи стоматологічної установки

Родина/рід Кіль-кість штамів Концентра-ція препарату за ДР, мг/л
Відмирання штамів мікроорганізмів

через хвилину, абс.

5 10 15 20 25 30 35>

Pseudomonas 5 3 2 2 — 1 — — —

5 6 3 2 — — — — —

5 10 4 2 — — — — —

Enterococcus 6 3 3 3 — — — — —

6 6 5 — 1 — — — —

6 10 6 — — — — — —

C.albicans 7 3 — — 1 — 3 — 3

7 6 2 — 1 1 2 — 1

7 10 — 1 1 2 3 — —

Staphylococcus 8 3 2 2 — 2 1 1 —

8 6 4 — 4 — — — —

8 10 6 2 — — — — —

Streptococcus 10 3 6 1 — — 4 — —

10 6 5 2 — 3 — — —

10 10 10 — — — — — —

Bacillus 12 3 — 2 — — 5 — 5

12 6 4 2 — — 4 1 1

12 10 1 4 — 2 2 1 2

Micrococcus 14 3 6 1 1 1 — 3 2

14 6 5 6 — — 3 — —

14 10 10 4 — — — — —

На підставі проведених досліджень була розроблена двоетапна методика
обробки гідравлічної системи стоматологічної установки. Перший етап
передбачає очищення системи від біоплівки з використанням підвищеної
концентрації розчину акватону, а 2-й — заповнення її водою з
дезинфекційним препаратом у допустимій для питної води концентрації.
Двоетапна обробка гідравлічної системи стоматологічної установки
забезпечує високий знезаражувальний ефект від 99,98 до 100,0%.
Зазначений метод знезаражування води в гідравлічній системі
стоматологічної установки захищений патентом України № 70215А.

На особливу увагу заслуговує те, що такі робочі розчини із широким
спектром антимікробної дії, потрапляючи в ротову порожнину пацієнта,
можуть бути ідеальним антисептичним засобом для профілактики
гнійно-запальних ускладнень у пацієнтів на стоматологічному прийомі.

Таким чином, розроблені нами нові технологічні підходи й обґрунтування
застосування вітчизняних препаратів Гембар і Акватон-10 є суттєвим
внеском у розв’язанні питання профілактики внутрішньолікарняних
інфекцій.

Висновки

Вперше представлена епідеміологічна оцінка дезинфекційних заходів в
терапевтичної стоматології та розроблено систему адекватного цільового
вибору дезинфекційних препаратів для знезаражування епідемічно значущих
об’єктів робочого місця лікаря-стоматолога, що є внеском у вирішення
проблеми профілактики ВЛІ в стоматологічній практиці.

1 За даними дослідження обсіменіння об’єктів навколишнього середовища
стоматологічного кабінету встановлено епідеміологічно значущі об’єкти.
Показано, що найбільш контамінованим є спецодяг медичного персоналу,
підлокотник, підголовник стоматологічного крісла, столик стоматологічної
установки.

2 В результаті порівняльного аналізу чутливості 243 штамів
умовно-патогенних мікроорганізмів, що виділені з об’єктів навколишнього
середовища стоматологічного кабінету, до дезінфекційних препаратів
різних груп (хлораміну, хлорантоіну, перекису водню, Санінфекту-128,
Гембару) виявлено, що найнизький відсоток складають штами, резистентні
до Гембару (2,5%). До хлораміну, хлорантоіну, перекису водню і
Санінфекту-128 резистентні штами склали від 12,3% до 24,3%.

3 На підставі проведених експериментальних досліджень доведена
доцільність імпрегнаціі спецодягу медичного персоналу 1% розчином
Гембару, що дозволило виключити її з факторів контактного шляху передачі
збудників ВЛІ у стоматологічному кабінеті.

4 Вперше розроблені оптимальні умови технології знищення біоплівки і
знезаражування води в гідравлічній системі стоматологічної установки з
використанням 3-10 мг/л препарату Акватон-10.

5 На підставі вивчення факторів та шляхів передачі збудників
внутришньолікарняних інфекцій в умовах стоматологічного прийому,
спектру виділених мікроорганізмів та їх резистентності до дезінфекційних
препаратів сформульовано основні принципи підвищення якості
дезінфекційних заходів: використання для дезинфекції об’єктів
навколишнього середовища препаратів з пролонгованою дією; проведення
знезаражування гідравлічної системи стоматологічної установки.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для знезаражування поверхонь у стоматологічному кабінеті на
терапевтичному прийомі рекомендується новий дезинфекційний препарат із
групи гуанідинів Гембар, який характеризується широким антимікробним
спектром і пролонгованою дією. У концентрації 1,0% забезпечує
інактивацію 99,99-100,0% мікробних клітин. Може поєднуватися з різними
матеріалами, застосовуватися в присутності людей. Використання препарату
Гембар для обробки поверхонь епідеміологічно й економічно обґрунтовано.

2. Препарат Гембар у концентрації 1,0% рекомендується для імпрегнації
спецодягу медичного персоналу в стоматологічному кабінеті.
Знезаражувальний ефект від одноразового застосування гарантований
протягом робочого тижня.

3. Для боротьби з біооброщенням у гідравлічній системі стоматологічної
установки доцільно використовувати дезинфекційний препарат Акватон-10.
Підтримка у воді стоматологічної установки концентрації дезінфектанту на
рівні 1 мг/л за ДР (норма для питної води) установку попередньо слід
обробити деззасобом у концентрації 10 мг/л шляхом заповнення ним на 2
години ємностей і системи подачі води. Після зливу даного розчину
ємкості систему заповнити розчином акватону-10 у концентрації за ДР 5
мг/л з подальшим дозаправленням таким же розчином у міру його
використання.

СПИСОК

опублікованих праць ЗА темою дисертації:

1. Куцевляк С.В. Попередження поширення інфекції під час
стоматологічного прийому і вимоги до сучасного устаткування
//Дент-Арт.-1996, № 3.-С.8-9.

2. Куцевляк С.В. Професійні ушкодження і захворювання лікаря-
стоматолога //Міжнародний Харківський журнал.-1998. № 4.-С.110-112.

3. Куцевляк С.В. Неспецифічна профілактика ускладнень на прийомі в
стоматолога //Тези науково-практичної конференції Асоціації стоматологів
Сумської області (10-11 лютого 2000 р.).С. 39.

4. Куцевляк С.В., Бургонский В.Г., Бургонский В.В. Боротьба з
перехресною інфекцією під час стоматологічного прийому. К.: Видавничий
дім, 2000.- 67 с.

Здобувачем проаналізовані шляхи передачі збудників внутрішньолікарняних
інфекцій і один з основних визначене – артіфіціальний, запропоновані
різні методи профілактики ВЛІ.

5. Куцевляк С.В. Артифициальный шлях передачі збудників внутрілікарняних
інфекцій на стоматологічному прийомі //Експериментальна і клінічна
медицина. 2001. № 2. С. 95-96.

6. Куцевляк С.В. Експериментальне обґрунтування ефективності імпрегнації
спецодягу медичного персоналу стоматологічних кабінетів препаратом
Гембар //Вісник гігієни й епідеміології.-т.7, № 2.-2003.-С. 251-253.

7. Куцевляк С.В. Сучасні дезинфікуючі технології для профілактики
внутрілікарняних інфекцій у клініці терапевтичної стоматології. //
Сучасна стоматологія.-2004.-№ 1.-С. 38-40.

8. Куцевляк С.В. Проблема знезаражування води в гідравлічній системі
стоматологічної установки //Вісник гігієни й епідеміології.-2004.- т.8,
№ 1.-С.27-30.

9. Деклараційний патент на винахід № 70215А, Україна AG1L2/16. Спосіб
стерилізації медичних приладів /Куцевляк С.В., Морозова Н.С. Опубл.
15.09.2004, Бюл. № 9.

АНОТАЦІЯ

Куцевляк С.В. Обгрунтування дезінфекційних заходів у терапевтичній
стоматології. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.02.02 — епідеміологія. Інститут епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України.

Доведено, що об’єкти навколишнього середовища стоматологічного кабінету
контаміновані грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами
(найбільший відсоток припадав на різні види стафілококів (66,1%),
грамнегативні мікроорганізми склали 5,4%, спороутворювальні — 3,9%).
Дано дезінфектологічне обґрунтування оптимальних режимів поточної
дезінфекції в стоматологічному кабінеті на терапевтичному прийомі з
використанням нового вітчизняного дезпрепарату Гембар із групи
гуанідинів. Науково обґрунтований метод імпрегнації спецодягу медичного
персоналу препаратом Гембар. Розроблено метод боротьби з біооброщенням
гідравлічної системи стоматологічної установки з використанням нового
вітчизняного препарату Акватон-10.

Запропонована дезінфекція стоматологічних дзеркал із застосуванням
акватону-10.

На підставі проведених досліджень і практичних іспитів препаратів із
групи гуанідинів Гембар та Акватон-10 апробовані і сформульовані
дезінфектологічні підходи, які є перспективним напрямком у профілактиці
внутрішньолікарняних інфекцій у стоматологічній практиці.

Ключові слова: внутрішньолікарняні інфекції, об’єкти навколишнього
середовища стоматологічного кабінету, контамінація, дезінфекція,
дезінфекційні препарати, спецодяг медперсоналу, гідравлічна система
стоматологічної установки.

АННОТАЦИЯ

Куцевляк С.В. Обоснование дезинфекционных мероприятий в терапевтической
стоматологии. Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата медицинских наук за
специальностью 14.02.02 — эпидемиология. Киевский
научно-исследовательский институт эпидемиологии и инфекционных болезней
им. Л.В. Громашевского.

В диссертационной работе впервые представлено научное обоснование и
проведена эпидемиологическая оценка новых дезинфектологических
технологий и адекватного целевого выбора дезинфицирующих препаратов
отечественного производства для обеззараживания эпидемически значимых
объектов рабочего места врача-стоматолога, что вносит значимый вклад в
улучшение и совершенствование неспецифической профилактики ВБИ в
учреждениях стоматологического профиля.

Доказано, что объекты окружающей среды стоматологического кабинета
контаминированы грамположительными и грамотрицательными микроорганизмами
(наибольший процент приходился на разные виды стафилококков (66,1%),
грамотрицательные микроорганизмы составили 5,4%, спорообразующие —
3,9%). Даны дезинфектологические обоснования оптимальных режимов текущей
дезинфекции в стоматологическом кабинете на терапевтическом приеме с
использованием нового отечественного дезпрепарата Гембар из группы
гуанидинов. Научно обоснованный метод импрегнации спецодежды
медицинского персонала препаратом Гембар.

В результате сравнительного изучения дезрезистентности 243 единиц
штаммов условно-патогенных микроорганизмов, выделенных с объектов
внешней среды стоматологического кабинета, к традиционным дезпрепаратам
— хлорамин, хлорантоин, перекись водорода, Санинфект-128 и
отечественному новому Гембару, доказано, что самый низкий процент
составляют штаммы резистентные к Гембару (4,4±14,5% — 2,9±11,9%), к
традиционным же препаратам устойчивые составили (27,1±10,5% —
11,8±12,2%), что определило выбор препарата.

На основании результатов выполненного изучения методов борьбы с
биообрастанием гидравлической системы стоматологической установки,
разработаны оптимальные условия технологии разрушения биопленки и
деконтаминации воды с использованием нового препарата Акватон-10.

Доказана целесообразность 2-х этапной обработки гидравлической системы
стоматологической установки с использованием Акватона-10 в концентрации
по ДВ 10 мг/л для предварительной очистки от биопленки и 5 мг/л в
качестве рабочего раствора.

Доказана эффективность Акватона-10 для дезинфекции стоматологических
зеркал. В концентрации 3-6 мг/л препарат обеспечивает обеззараживание
изделий в 99,99-100,0%.

На основании проведенных экспериментальных исследований и практических
испытаний препаратов из группы гуанидинов Гембара и Акватона-10
апробированы и сформулированы дезинфектологические подходы, являющиеся
перспективным направлением в профилактике внутрибольничных инфекций в
стоматологической практике.

Ключевые слова: внутрибольничные инфекции, объекты окружающей среды
стоматологического кабинета, контаминация, дезинфекция, дезинфекционные
препараты, спецодежда медперсонала, гидравлическая система
стоматологической установки.

annotation

Kutsevlyak S.V. “Motivation of a desinfection actions in a therapeutical
stomatology». The manuscript.

The thesis on taking a scientific degree of the candidate of medical
sciences in specialty 14.02.02 — epidemiology. Kiev L.V.Gromashevsky
scientific-research institute of epidemiology and infectious diseases.

Objects of a dental room environment are proved to be contaminated by
gram-positive and gram-negative microorganisms (staphylococcuses of
different kinds amount the highest percentage (66,1%), gram-negative
microorganisms make 5,4%, spore-forming bacteria come to 3,9%). Optimum
regimens of disinfection in a dental room during a therapeutic reception
are substantiated by means of «Gembar», a new domestically produced
dispreparation from a group of guanidines. «Gembar» is used to
scientifically prove the method of impregnation of medical personnel’s
overalls. The method of struggling with the biofouling of a hydraulic
system of a dental unit is developed by means of a new domestically
produced preparation «Aquaton-10». “Aquaton-10” is also proposed for the
disinfection of dental mirrors.

Researches and practical tests of «Gembar» and «Aquaton-10»,
preparations from the group guanidines, allowed approving and
formulating disinfectological approaches which are thought to be a
perspective direction in prophylaxis of intrahospital infections in
dental practice.

Keywords: intrahospital infections, objects of a dental room
environment, contamination, disinfection, disinfection preparations,
medical personnel’s overalls, hydraulic system of a dental unit.

Рис.2. Ефективність знезаражуючої дії Гембара при імпрегнації

Спецодягу медичного персоналу.

Халати імпрегновані гембаром 0,1% розчином

Халати імпрегновані гембаром 1% розчином

Халати неімпрегновані

Рис.2. Ефективність знезаражуючої дії Гембара при імпрегнації

Спецодягу медичного персоналу.

Халати імпрегновані гембаром 0,1% розчином

Халати імпрегновані гембаром 1% розчином

Халати неімпрегновані

Рис.2. Ефективність знезаражуючої дії Гембара при імпрегнації

Спецодягу медичного персоналу.

Халати імпрегновані гембаром 0,1% розчином

Халати імпрегновані гембаром 1% розчином

Халати неімпрегновані

Рис.2. Ефективність знезаражуючої дії Гембара при імпрегнації

Спецодягу медичного персоналу.

Халати імпрегновані гембаром 0,1% розчином

Халати імпрегновані гембаром 1% розчином

Халати неімпрегновані

PAGE 1

Загальне мікробне обсіменіння, КУО/мл

2

10х103

1

?

5х103

3

?

4

10х102

5

5х102

t, год

Мал. 1 – Обсіменіння поверхонь стоматологічнгого кабінету в умовах
проведення поточної дезинфекції препаратами різних хімічних груп

1 – хлорантоїн 5 – гембар, 1,0%-ий розчин

2 – санінфект-128

3 – гембар, 0,1%-ий розчин

4 – гембар, 0,5%-ий розчин

Вміст мікроорганізмів у змивах на день взяття, КУО/мл

t, год

1,2х105

1х105

0,8х105

~

7х103

~

20

~

~

20

t, год

8х103

7х103

Похожие записи