ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

імені С. З. ГЖИЦЬКОГО

ГОЛОДЮК Ігор Петрович

УДК: 636.2.084

Нормована годівля телиць і корів при створенні високопродуктивних стад

06.02.02 — годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана

у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.
Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор,
академік АН ВШ України, заслужений діяч науки і техніки України
Столярчук Панас Зиновійович, Львівська національна академія ветеринарної
медицини імені С.З. Ґжицького, кафедра годівлі тварин, завідувач.

Офіційні опоненти:

– доктор сільськогосподарських наук, професор КВАША Василь Іванович,
Тернопільський державний педагогічний університет ім. Гнатюка, кафедра
зоології, завідувач;

– доктор сільськогосподарських наук, професор КОСТЕНКО Володимир
Миколайович, Вінницький державний аграрний університет, кафедра годівлі
тварин та технології кормів, завідувач.

Провідна установа Інститут кормів УААН, м. Вінниця.

Захист відбудеться “1” липня 2004 року о 1200 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “1” червня 2004 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради ________________ О.М. Слобода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рекомендації вчених-годівельників покладені в основу
технологій, які впроваджені у господарствах, що спеціалізуються з
виробництва молока. особливе значення при цьому надається організації
збалансованої годівлі тварин за деталізованими нормами при використанні
спеціальних комбікормів.

Проте, через зростання цін на енергоносії не працює більшість
комбікормових заводів і комбікорми та премікси не надходять для годівлі
худоби. Настала потреба відшукання альтернативних кормових засобів, які
б були широко доступними, дешевими та давали бажаний ефект. Такі кормові
сумішки, крім того, повинні бути екологічно чистими й здатними
компенсувати нестачу комбікормів у раціонах, а при їх заготівлі
використовувались енергоощадні технології.

в західному регіоні України через вологий клімат не вдається виростити
кукурудзу чи сою на зерно, проте тут одержують високий врожай трав для
заготівлі на зиму різних видів комбінованого силосу та зерносінажу.

Кормова цінність названих кормів вивчена ще недостатньо. нами проведено
дослідження з розробки найбільш оптимального складу багатокомпонентних
кормових сумішок із дешевих і поживних культур власного виробництва.

Виходячи із всесторонніх досліджень, нами запропоновано найбільш
оптимальні типи годівлі ремонтних телиць кормосумішками власного
виробництва, які забезпечують нормовану їх годівлю, значно підвищують
інтенсивність росту і майбутню молочну продуктивність тварин. Це
дозволило також скоротити у раціонах кількість дорогих зернових
компонентів і знизити собівартість продукції. В цьому є актуальність
даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. використано
дані, одержані в результаті комплексних наукових досліджень, які
проводились на кафедрі годівлі тварин Львівської національної академії
ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького у 1999-2003 рр.: “Ефективність
використання злаково-бобових сумішок з добавкою ерготропіків при годівлі
великої рогатої худоби та свиней”, розділом яких були дослідження автора
даної дисертації.

Дисертаційна робота виконувалася відповідно до державних планів
науково-дослідних робіт, які виходили із замовлення Головного управління
координації освоєння НТП та інформатики України: “Організація в зоні
Прикарпаття нормованої годівлі худоби спеціальними кормосумішками для
підвищення виробництва молока та яловичини”, державна реєстрація №
0101U001337.

Мета і завдання досліджень. метою наших наукових і науково-виробничих
досліджень було:

– розробити найбільш оптимальні енергоощадні й екологічно чисті
технології заготівлі

злаково-бобових кормових сумішок, згодовування яких ремонтним теличкам,
нетелям і коровам-первісткам позитивно впливатиме на засвоєння поживних
речовин тваринами, що сприятиме їх росту і розвитку в умовах нестачі
необхідних комбікормів;

– вивчити засвоєння організмом тварин поживних речовин кормових сумішок
з різним співвідношенням у раціонах елементів повноцінної годівлі в тому
числі розчинних фракцій протеїну та вуглеводів.

При проведенні досліджень ставилися такі завдання:

– вивчити і впровадити в практику найбільш оптимальне співвідношення
компонентів при вирощуванні і заготівлі багатокомпонентних сумішок
кормових культур в умовах західних областей України, встановити втрати
поживних речовин при різних способах їх заготівлі;

– вивчити інтенсивність росту ремонтних телиць при згодовуванні
вищеназваних кормів, перетравність поживних речовин, баланс азоту і
деякі показники обміну речовин шляхом аналізу вмісту рубця, крові та
сечі;

– визначити ступінь використання поживних речовин кормосумішок
коровами-первістками на утворення продукції;

– оцінити якість молока одержаного від корів різних піддослідних груп;

– встановити економічну ефективність запропонованих технологій
вирощування високопродуктивних корів-первісток на рекомендованих
кормосумішках.

Об’єкт досліджень. Об’єктом досліджень були ремонтні телиці, нетелі і
корови-первістки української чорно-рябої молочної породи, яким включали
в раціони дешеві кормосумішки власного виробництва (комбінований силос,
зерносінаж), розробленого нами складу. На основі одержаних даних
розроблено перспективну технологію виробництва молока в західному
регіоні України та розраховано її економічну ефективність.

Предмет досліджень. Відібрані високоудійні корови господарства та
одержані від них ремонтні телиці української чорно-рябої молочної
породи, з яких шляхом спрямованого вирощування створено череду
високопродуктивних корів-первісток. При цьому широко використовувались,
як основний корм, багатокомпонентні кормові сумішки (злаково-бобовий
зерносінаж та сінаж, комбінований силос). Вивчено урожайність сумішок в
західному регіоні України, втрати поживних речовин у процесі заготівлі і
зберіганні та їх кормову цінність. розроблено і впроваджено оптимальні
технології спрямованого вирощування ремонтних телиць і виробництва
молока в умовах дефіциту комбікормів.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено і впроваджено у
виробництво найбільш раціональні способи вирощування і заготівлі
спеціальних кормових сумішок, згодовування яких ремонтним телицям
підвищувало інтенсивність їх росту, а також позитивно вплинуло на надої
молока первісток, вирощених із даних телиць. Вперше при цьому
встановлено кормову цінність зерносінажу, розробленого нами складу.

Дослідження проводилися в комплексі з урахуванням фізіолого-біохімічних
перетворень поживних речовин в організмі тварин. Вперше розроблена
альтернативна технологія годівлі ремонтних телиць і первісток у сучасних
виробничих умовах без додаткового згодовування дорогих комбікормів при
широкому використанні дешевих сумішок власного виробництва, заготовлених
при енергоощадних технологіях.

Практичне значення одержаних результатів. тривалі і різнобічні
дослідження дозволили впровадити у виробництво розроблену нами
технологію виготовлення перспективних кормосумішок для годівлі
ремонтного молодняка худоби. Це забезпечило понад 0,7 кг
середньодобового приросту живої маси тварин, які за окремими показниками
розвитку перевищували навіть стандарти породи. З них одержали добре
розвинутих первісток з високою молочною продуктивністю.

Рентабельність виробництва молока на розроблених і впроваджених нами у
виробництво технологіях є високою і складає 37,6-42,8 %, що має велике
практичне значення.

Особистий внесок здобувача. Автор сформулював концепцію і мету роботи,
основні етапи досліджень. Ним проведені всі роботи, пов’язані з її
виконанням, а саме: організація науково-господарських дослідів, підбір
тварин, їх зважування, годівля та утримання, участь в організаційних
процесах заготівлі кормів, розробка раціонів, контроль за годівлею
тварин. Автор виконував спільно з допоміжним персоналом кафедри обмінні
досліди, лабораторні дослідження хімічного аналізу кормів, крові, сечі,
вмісту рубця тощо. Дисертант є автором викладених у дисертації ідей,
наукових висновків і положень.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні
положення дисертації були висвітлені в доповідях наукових конференцій.

Звіти за науково-дослідну роботу щорічно заслуховувалися на Вченій раді
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.
Гжицького (2000-2003 рр.). основні результати одержаних досліджень
доповідалися, обговорювалися та були схвалені на таких наукових
конференціях: 1. міжнародна науково-практична конференція “актуальні
проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки”, присвяченої 120-річчю
від часу заснування ветеринарної школи у львові (Львів, 2001); 2.
міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів
“молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики”, 26-27
червня 2002 року (Львів, 2002); 3. третя міжвузівська наукова
конференція аспірантів “сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан
і перспективи” (Вінниця, 2003); 4. міжнародна науково-практична
конференція молодих вчених та спеціалістів “молоді вчені у вирішенні
проблем аграрної науки і практики” 26-27 червня 2003 року (Львів, 2003);
5. Міжнародна науково-практична конференція “Науково-практичні аспекти
кормовиробництва та ефективного використання кормів” 16-18 вересня 2003
року (Львів-Дубляни, 2003); 6. І міжнародна науково-практична
конференція “Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах
єврорегіону “Верхній Прут” 8-10 жовтня 2003 року (Чернівці, 2003); 7.
міжнародна наукова конференція “актуальні проблеми розвитку
тваринництва”, 23-24 жовтня 2003 року (Львів, 2003).

публікації. За матеріалами наукових досліджень опубліковано 9 наукових
робіт, 7 із них опубліковані у визнаних ВАК України журналах. Загальний
об’єм публікацій 39 сторінок.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169
сторінках комп’ютерної верстки, загальним обсягом 127 сторінок, містить
26 таблиць, і 14 додатків. Список використаної літератури включає 304
джерела, з них 97 іноземними мовами.

Дана робота складається із вступу, огляду літератури, результатів
власних досліджень, економічної оцінки результатів дослідів, аналізу та
узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву,
списку використаних джерел літератури і додатків.

МЕТОДИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана на кафедрі годівлі тварин Львівської
національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького та в
передовому ПОСП імені Івана Франка Горохівського району Волинської
області у 2000-2003 роках.

Об’єкт досліджень: ремонтні телиці, нетелі та корови-первістки
української чорно-рябої молочної породи. Проведено також попередні
дослідження на коровах 3-4 лактацій. При цьому вивчали урожай і
поживність розроблених нами і вирощених у господарстві кормосумішок для
організації нормованої годівлі тварин, обмін речовин та продуктивність
корів. Одержані результати були використанні в основних дослідженнях при
вирощуванні ремонтних телиць та годівлі корів-первісток. Результати
попередніх досліджень подані у дисертації.

в попередніх дослідах було досягнуто від повновікових корів надоїв
4750-4995 кг молока за лактацію в залежності від розроблених раціонів.
Найбільші надої одержано від корів, яким згодовували відносно новий корм
– зерносінаж, розробленого нами складу. Підвищити продуктивність
повновікових корів за рахунок лише їх годівлі для створення стад з
надоями 5 тис. кг молока нам не вдалося. Для цього у господарстві
необхідно проводити спрямоване вирощування ремонтних телиць і нетелей, з
яких формувати стадо. Це й було метою нашої роботи.

Основні дослідження були проведені за наступною схемою (табл. 1).

Завданням нормованої годівлі було не лише забезпечення раціонів
необхідними поживними і біологічно-активними речовинами, але й
використання кормів з оптимальною концентрацією поживних речовин та із
різною розчинністю протеїнів і вуглеводів. Прогрівання корму при
виготовленні макух денатурує білки і робить їх менш розчинними, ніж у
свіжих кормах. В раціонах корів третьої піддослідної групи було
поєднання цих кормів. У сінажі та зерносінажі частина сирої клітковини
ще не встигла огрубіти (не тривкий зв’язок з лігніном) і ці корми
містять більшу кількість кислотно-детергентної фракції клітковини
(АДФК), яка легше перетравлюється в рубці ферментами мікрофлори.

Таблиця 1

Схема проведення досліджень

Серія основних дослідів Піддослідні тварини Гру-пи Кількість голів у
групі Основний корм в раціоні

І Ремонтні телиці, віком:

– 0-6 місяців,

– 7-12 місяців,

– 13-18 місяців,

– нетелі – Всього 54 гол. ремонтних телиць, з яких буде відібрано 3
групи корів-первісток по 15 гол. Однакова для всіх тварин нормована
годівля ремонтних телиць. дотримано вимоги спрямованого вирощування
молодняка для одержання високопродуктивних молочних корів.

ІІ Корови-первістки. Групи сформовані за принципом аналогів із нетелей,
одержаних при спрямованому вирощуванні ремонтних телиць. 1

2

3 15

15

15 Силос кукурудзяний + сінаж із конюшини + дерть злаків + макуха.

Злаково-бобовий зерносінаж+ дерті злаків.

Злаково-бобовий зерносінаж+ дерті злаків + макуха

При складанні раціонів користувалися нормами, рекомендованими Г.А.
Богдановим та ін., (1990), П.З. Столярчуком та ін., (1989), М.
Ноздріним, (1993). зоотехнічний аналіз проводили за загальноприйнятими
методиками (Н.А. Лукашик та ін., 1965). АДФК – за методикою Ван Соеста.

велике значення має урожайність кормових рослин і збір з 1 га кормової
площі поживних речовин при різних технологіях заготівлі кормів (табл.
2).

Таблиця 2

Надходження поживних речовин з 1 га площі з вирощеними в господарстві
кормами

Корми Вихід корму, ц Суха речовина, ц Кормові одиниці, ц Обмінна
енергія, МДж Перетравний протеїн, ц

Дерть ячмінна 30 25,5 36,0 31500 2,24

Кукурудзяний силос 280 70,0 56,0 64400 2,7

Силос кукурудзи з олійною редькою (4:1) 380 80,0 68,0 64200 7,2

Зерносінаж 120 56,7 72,0 93240 9,4

Сінаж із конюшини і злаків 83 39,5 26,2 30080 3,4

Макуха ріпакова 15 13,5 17,6 17550 4,19

Як видно з даних табл. 2, найбільшу кількість поживних речовин (в
кормових одиницях) з

1га вдається одержати при заготівлі зерносінажу, комбінованого та
кукурудзяного силосу, а перетравного протеїну – при заготівлі
зерносінажу та комбінованого силосу. Саме ці корми були покладені в
основу раціонів при годівлі худоби в наших дослідженнях.

Вміст у кормах макроелементів визначали в лабораторії НДІ західного
регіону України у водному розчині золи на полум’яному фотометрі (модель
ІІІ, тип “А” фірми “Цейс”), мікроелементи у золі на атомно-абсорбційному
спектрофотометрі типу AAS-30. амінокислот на автоматичному аналізаторі
чеського виробництва, типу ААА-881.

При розробленні деталізованих норм годівлі піддослідних тварин та
відповідних раціонів, користувалися комп’ютером Pentium за допомогою
програми, яка створена в середовищі електронних таблиць МS Exсel, пакету
MS Office 98.

Вміст рубця піддослідних тварин брали за допомогою зонду через 2 години
після вранішньої годівлі. В рідині рубця визначали: вміст аміаку – за
допомогою чашок Конвея, рН – рН-метром М-93-139, загальний і білковий
азот рідини рубця – за К’єльдалем. Кров для досліджень брали з яремної
вени через дві години після вранішньої годівлі від чотирьох голів з
кожної групи.

В крові визначали кількість еритроцитів і гемоглобіну на
фотоелектро-колориметрі ФЕК–М, амінний азот – за Мютінг Діктер, азот
сечовини – уреазним методом, альбуміни і глобуліни сироватки –
рефрактометрично.

Кількість надоєного молока визначали від кожної корови шляхом
контрольних надоїв двічі на місяць.

Всі одержані в дослідах результати були оброблені статистично за
методикою Г.Ф. Лакина (1990). Результатам дослідів дана економічна
оцінка, на основі якої зроблено відповідні висновки і рекомендації
виробництву.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Годівля ремонтних телиць та нетелей. Відібраних для досліджень ремонтних
теличок (54 гол.) ми вирощували по рекомендованій схемі годівлі
ремонтного молодняка до 6-місячного віку на зимово-стійловий період.

У другому періоді вирощування ремонтних телиць (вік 6-12 міс.) були
розроблені збалансовані раціони годівлі молодняка з планованими
середньодобовими приростами 740-750 г.

Подальший ріст ремонтних телиць для одержання високопродуктивних корів
ми планували на рівні 600-650 г до віку 16 місяців. Дотримання високих
приростів за рахунок згодовування концентратів призводить до ожиріння
телиць, що є не бажаним явищем – телиці не приходять в охоту,
перегулюють. Цього саме ми не допускали у своїх дослідах.

Вирощування нетелей проходило переважно у літньо-пасовищний період з
максимальним використанням зелених кормів з добавкою концентрованих
сумішок.

Інтенсивність росту ремонтних телиць. Запорукою одержання
високопродуктивних

молочних корів є належне вирощування ремонтного молодняка відібраного
від найкращих матерів

Інтенсивність росту ремонтних телиць наведена в табл. 3.

Таблиця 3

Інтенсивність росту ремонтних телиць української чорно-рябої молочної
породи (M(m, n=54)

Період вирощування Середня жива маса, кг Приріст живої маси

початок періоду кінець періоду всього, кг середньодобовий, г

І (до 6-міс. віку) 29,5±2,26 153,5±8,08 124±6,16 690±15,80

ІІ (6-12 місяців) 153,5±8,08 281,2±10,12 127,7±8,10 709±22,15

ІІІ (12-18) місяців 281,2±10,12 388,9±11,0* 107±9,08 598±20,26

*Примітка. Окремі телиці були спаровані у 16 місяців.

Подальший ріст ремонтного молодняка для одержання високопродуктивних
корів повинен проходити у відповідності з рекомендаціями наукових
розробок із спрямованого вирощування ремонтних телиць. Жива маса телиць
у віці 6, 12 і 18 місяців відповідала стандартам породи.

Осіменіння ремонтних телиць проводилось при досягненні живої маси понад
365 кг. Піддослідні телиці на час парування мали ширину у моклоках –
52,1 см, що свідчить про їх добрий розвиток.

для подальших досліджень було відібрано 45 добре розвинутих нетелей, з
яких за методом аналогів було сформовано 3 групи корів-первісток по 15
гол. у кожній.

Годівля корів-первісток. Виходячи з результатів, одержаних у проведених
попередніх дослідах, ми виділили найбільш перспективні корми для годівлі
корів-первісток в умовах західного регіону України. Така годівля здатна
сприяти одержанню первісток з хорошими надоями молока для створення на
перспективу високопродуктивних стад корів.

всі раціони відповідали необхідним вимогам нормованої годівлі (табл. 4 і
5).

Таблиця 4

Вміст поживних речовин та окремі їх співвідношення в раціонах
корів-первісток за дослідний період

Показники Піддослідні групи

І (контрольна) ІІ (дослідна) ІІІ (дослідна)

Вміст клітковини в сухій речовині, % 26,3 22,4 22,6

Вміст перетравного протеїну в 1 корм. од., г 100 100 103

Вміст легкорозчинних фракцій у сирому протеїні, % 36,8 30,2 29,6

Вміст АДФК у сирій клітковині, % 9,2 10,2 10,4

Співвідношення кальцію до фосфору 1,4:1 1,2:1 1,3:1

Цукрово-протеїнове співвідношення 0,8:1 0,9:1 0,9:1

Таблиця 5

Раціони годівлі корів-первісток жива маса – 480 кг, середньодобовий
надій – 20 кг

Корми та поживність раціонів Піддослідні групи

І (контрольна) ІІ (дослідна) ІІІ (дослідна)

Січка соломи озимої пшениці, кг

Сінаж бобово-злаковий, кг

Зерносінаж бобово-злаковий, кг

Силос кукурудзяний, кг

Силос комбінований, кг

Жом кислий, кг

1)Суміш концентратів, кг

Макуха ріпакова, кг

Меляса, кг

2)Сіль кухонна з мікроелементами, г

Диамонійфосфат, г 4

14

20

10

4,0

0,5

0,5

100

40 4

10

10

10

4,5

0,5

100

– 4

10

10

10

4,0

0,4

0,5

100

В раціонах міститься: норма фактично фактично фактично

кормові одиниці, кг

обмінна енергія, МДж

перетравний протеїн, г

суха речовина, кг

клітковина, г

крохмаль, г

цукор, г

кальцій, г

фосфор, г

каротин, мг 15,0

165

1510

15,8

4190

1920

1280

100

70

550 15,1

168,3

1508

16,9

5053

1926

1237

98,3

69,9

732 15,1

165

1508

15,8

5146

2863

1359

94,1

77,1

557 15,0

166

1548

15,9

5189

2633

1391

104,3

80,4

552

Примітки:

1. Склад сумішки концентратів:

дерть ячмінна + дерть кукурудзи + пшеничні висівки (1:1:1).

2. На 1 кг кухонної солі додавали таку кількість мікроелементів:

ZnSO4 – 8,5 г, CuSO4 – 5,2 г, MnSO4 – 6,6 г, CoCl2 – 0,8 г, KJ – 0,4
г.

За загальною поживністю, вмістом сирого і перетравного протеїну та
цукру раціони у всіх

групах були дуже близькими. Основна різниця між раціонами полягала у
різному вмісті в них легкорозчинних фракцій протеїну, а також кількості
сухої речовини та сирої клітковини.

Для забезпечення раціонів необхідними мінеральним сполуками в окремі
раціони включали диамонійфосфат і у всі раціони – кухонну сіль,
збагачену мікроелементами.

Показники обміну речовин та їх влив на молочну продуктивність
корів-первісток. Травлення у жуйних тварин має ту особливість, що в його
перебігу бере участь численна мікрофлора, яка заселяє передшлунки, а
білки мікрофлори, перетравлюючись ферментами сичуга та кишечника,
служать необхідним поживним матеріалом.

Таблиця 6

Деякі показники вмісту рубця у корів-первісток піддослідних груп(M(m,
n=4)

Показники групи

І (контрольна) ІІ (дослідна) ІІІ (дослідна)

рН 7,02±0,08 7,12±0,08 7,22±0,06*

Загальний азот, мг % 88,8±3,06 99,8±2,88** 102,4±4,01**

Білковий азот, мг % 76,6±1,40 87,2±2,18** 89,2±2,22**

Азот аміаку, мг % 8,9±0,22 5,2±0,48* 4,8±1,0**

Амінний азот, мг % 7,1±0,81 8,5±0,76 9,0±0,88*

Примітка. Різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна:
*)p<0,05, **)p<0,01. у вмісті рубця корів-первісток контрольних груп спостерігалася менша кількість загального і білкового азоту – 88,8 та 76,6 мг% (у дослідних групах відповідно – 99,8-102,4 мг% та 87,2-89,2 мг%), а також дещо нижчий, ніж в дослідних групах, рівень амінного азоту, який використовується для синтезу нових амінокислот, а разом з тим і нових білків. Рівень амінного азоту в теличок контрольних груп становила – 7,1 мг%. У дослідних групах цей показник був на рівні – 8,5-9,0 мг%, а вміст аміаку знижувався до 5,2-4,8 мг%, даючи статистично вірогідну різницю до контролю (табл. 6). Цікавим є те, що у групах, яким згодовували зерносінаж, були найвищі коефіцієнти перетравності вуглеводів: БЕР і клітковини (табл. 7). Таблиця 7 коефіцієнт перетравності поживних речовин у корів-первісток, % та баланс азоту (M(m, n=4) Показники Піддослідні групи І (контрольна) ІІ (дослідна) ІІІ(дослідна) Суха речовина 70,8(0,86 74,4(0,90 76,8(0,88* Сирий протеїн 72,2(1,00 75,8(0,84* 76,1(1,02* Сирий жир 65,6(1,02 63,8(1,36 64,0(1,02* Сира клітковина 58,8(1,11 62,2(1,02* 63,4(1,34* БЕР 79,4(1,20 83,6(1,20 83,8(1,02* Баланс (відкладання) азоту в організмі первісток, г 13,3±0,66 14,2±0,72 14,0±0,70 Відкладалось азоту на 100 г перетравленого, г (біологічна цінність протеїну) 5,60±0,08 5,84±0,06* 5,76±0,05* Примітка. Різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна *) p<0,05. Як видно з даних хімічного складу цих кормів, у зерносінажах найвищий вміст у сирій клітковині АДФК. Така клітковина, яка ще не огрубіла (не тривкий зв’язок із лігніном), значно легше перетравлюється ферментами бактерій. Найвища перетравність азотистих речовин буває завжди у тих випадках, коли в рубець з кормами надходять в оптимальних співвідношеннях легкорозчинні білки та аміди, потім менш розчинні білки, і нарешті, найменш розчинні протеїни. При цьому процес перетравлювання проходить довше і коефіцієнти перетравності при цьому зростають. Подібний перебіг процесів перетравності протеїнів у передшлунках спостерігали при згодовуванні зерносінажних кормів. Саме у цих групах спостерігалася найвища перетравність протеїну. Це позитивно вплинуло і на баланс азоту. Найвищі показники відкладання азоту в організмі тварин спостерігалися при годівлі зерносінажем з включенням в раціони макухи, в якій домінує менш розчинний протеїн (групи ІІ та ІІІ). Отже, в цих групах є поєднання різних за розчинністю протеїнів, що слід вважати найбільш бажаним. У наших дослідах кількість еритроцитів і рівень гемоглобіну у крові піддослідних первісток були в межах фізіологічної норми (табл. 8). Таблиця 8 Деякі показники крові корів-первісток (M(m; n=4) Показники Піддослідні групи І (контрольна) ІІ (дослідна) ІІІ (дослідна) Загальний білок сироватки, г/л в т.ч.: альбуміни, г/л 68±1,88 32±1,00 76±1,70* 38±0,98* 78±1,80** 41±1,02** Сечовина, ммоль/л 3,04±0,12 2,14±0,10* 2,01±0,22* Гемоглобін, ммоль/л 1,52±0,04 1,66±0,06* 1,66±0,06* Еритроцити, 1012/л 7,4±0,11 7,8±0,10* 7,7±0,08* Амінний азот, ммоль/л 3,42±0,12 3,82±0,14* 3,86±0,12* Примітка. Різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна: *) p<0,05, **) p<0,01. Як і слід було чекати, найнижчі показники вмісту гемоглобіну та еритроцитів були в контрольних групах, яким згодовували кукурудзяний силос. У цих групах були й найнижчі показники росту і розвитку живої маси. Найвищий вміст білка і альбумінів у сироватці крові був також саме у тих тварин, які мали найвищі прирости живої маси, а пізніше і молочну продуктивність. Зокрема, при годівлі їх зерносінажем. Як слід було чекати, саме у цих групах спостерігався також найвищий рівень амінного азоту, який інтенсивно використовується для синтезу білків тіла. ? ? D L"1/4%„(2)iiicccccccUcOUUUEUUUU ¤ ?? $a$ O aey / aey / aey / aey / ???? J $a$ ????¤?? okdC ?? ???° ??????? ?° ???????¤???? ???0????? ?? ???\??????? ?? ???\??????? ?? ???\??????? ?? ???\??????? ??·???????? ?gWKKKKKK ???\??????? Oe0 a$ <1/2>1/2e1/2c?iA-AE,C.CjZNNNBB

a$

????8?????ими нормами годівлі корів у вмісті рубця зростає кількість
аміаку (у наших дослідах це тварини контрольної групи), а це в свою
чергу привело до зростання рівня сечовини у крові. Сечовина в більшій
кількості виділялась із сечею із організму. Це видно із проведених нами
досліджень балансу азоту, який є найнижчим у контрольній групі
корів-первісток. Годівля корів дослідних груп зерносінажними кормами,
частково комбінованим силосом та макухою зменшувала вміст у крові азоту
сечовини до 2,01-2,14 ммоль/л (у контрольній – 3,04 ммоль/л) та
призводило до зростання азоту амінокислот (амінний азот) до 3,82-3,86
ммоль/л проти 3,42 ммоль/л у корів контрольної групи.

У сироватці крові корів дослідних груп спостерігався вищий вміст
загального білку (76-78 г/л), в тому числі альбумінів (38-41 г/л).

Отже, зважаючи на показники вмістимого рубця, коефіцієнти перетравності
поживних речовин кормів, баланс азоту та деякі показники крові, видно,
що обмін і засвоєння поживних речовин у тварин дослідних груп протікали
в більш бажаному напрямку.

при незбалансованій годівлі тварин показники їх сечі змінюються швидше,
ніж показники крові. Хімічний склад сечі вивчався нами в середніх пробах
ранкової сечі, взятої від 4-х тварин-аналогів з групи в періоди
проведення обмінних дослідів.

показники сечі, які вивчалися, були в межах фізіологічної норми. Це
говорить про те, що годівля первісток у піддослідних групах була
нормованою і особливих порушень в обміні речовин не спостерігалося.

Отже, нами не зареєстровано жодних розладів травлення чи порушення
обміну речовин у первісток піддослідних груп, що вказує на хорошу якість
заготовлених кормів для годівлі їх в зимово-стійловий період.

Молочна продуктивність корів-первісток. первістки всіх груп мали високу
молочну продуктивність, що вказує на хороше спрямоване вирощування
ремонтних телиць, з яких одержано первістки. Проте, в різних групах
виявлено різницю як за надоями, так і за якістю молока (табл. 9).

Таблиця 9

Молочна продуктивність корів-первісток вирощених у господарстві

(М±m, n=15)

Показники Групи

І контрольна ІІ дослідна ІІІ дослідна

Надій молока на 1 корову за лактацію, кг 4153±41,8 4309±38,8*
4536±51,6**

Тривалість лактації, днів 268,7±8,8 279,3±10,2 281,3±10,0*

Вміст жиру в молоці, % 3,58±0,08 3,62±0,11 3,62±0,10

Одержано молока базисної жирності (3,4%), кг 4348,4±40,9 4587,8±37,8**
4829,5±50,2**

Одержано молока 4% жирності, кг 3716,9±28,9 3899,6±27,3** 4105,0±30,2**

Середній вміст у молоці за лактацію:

білок, %

лактоза, %

зола, %

суха речовина, %

3,34±0,11

4,74±0,16

0,74±0,04

12,40±0,22

3,34±0,08

4,72±0,10

0,73±0,04

12,41±0,18

3,37±0,12

4,74±0,10

0,73±0,04

12,49±0,16

Густина молока, г/см3 1,029 1,027 1,030

Кислотність молока, 0Т 16 17 17

Примітка. Різниця до показників контрольної групи статистично вірогідна:
*)p<0,05, **)p<0,01. хімічний склад молока між групами мало відрізнявся. Лише вміст сухої речовини в молоці корів третьої групи мав тенденцію до зростання (12,49 %), обумовлену дещо з більшим вмістом в ньому жиру. Проте, це не дає статистично вірогідної різниці до показників молока корів контрольної групи. Отже, згодовування коровам-первісткам бобово-злакового зерносінажу і комбінованого силосу з добавкою макухи позитивно впливало на величину молочної продуктивності корів-первісток. Проте, така годівля не особливо позначилась на хімічному складі молока. спрямоване вирощування ремонтного молодняка і нормована годівля телиць, нетелей і первісток дослідних груп, дозволили одержати високі надої молока від корів-первісток – 4309-4536 кг за лактацію. Повновікові корови у підготовчій серії дослідів, яких утримували на подібних раціонах, дали відповідно надій – 4756-4995 кг молока. В час, коли ці корови були первістками, то надій складав 3280-3460 кг молока. Як бачимо, надій повновікових корів зріс на 1500-1600 кг молока в порівнянні з показниками першої лактації. Отже, сучасні, вирощені нами з ремонтних телиць корови-первістки, здатні будуть за наступні лактації давати 5600-6100 кг молока, що якраз було метою наших досліджень. При таких показниках середній надій молока по стаду буде близьким 5000 кг, що в сучасних умовах є найбільш бажаним. Економічна оцінка результатів дослідів Розрахунки економічної ефективності виробництва молока у проведених нами дослідах показано у табл. 10. Таблиця 10 Економічна оцінка результатів дослідів (в цінах 2003 року) Показники Піддослідні групи І контрольна ІІ дослідна ІІІ дослідна Кількість корів-первісток у групі, гол 15 15 15 Затрачено корму на 1 корову, корм. од. 547,5 548,4 550,2 Затрачено корму на 1 ц молока, ц корм. од. 1,31 1,24 1,19 Собівартість 1 ц молока, грн 48,30 47,22 45,30 Реалізаційна ціна молока базисної жирності, грн 65,0 65,0 65,0 Прибуток від реалізації 1 ц молока, грн 16,70 17,78 19,74 Рентабельність виробництва молока, % 34,6 37,6 42,8 Одержано прибутку при реалізації молока від 1 корови-первістки, грн 726,12 815,75 951,31 За час проведення дослідів на кожну корову-первістку в середньому було витрачено 547,5-550,2 кормових одиниць. Виходячи з різної молочної продуктивності, затрати корму на 1 ц молока в піддослідних групах виявилися різними. Найменші затрати були при годівлі зерносінажем, комбінованим силосом та макухою ріпаковою – 1,19 ц корм. од. Це вказує на належне використання тваринами поживних речовин таких кормів для утворення молочної продуктивності. Проте відомо, що будь-яка економічна оцінка виробництва продукції повинна бути показана у грошовому виразі. Найвищий чистий прибуток та рентабельність виробництва молока одержано нами при годівлі корів-первісток зерносінажними кормами, комбінованим силосом та макухою ріпаковою. При реалізації 1 ц молока з цих груп одержано 17,78-19,70 грн прибутку. Рентабельність виробництва молока в цих групах відповідно складала 37,6-42,8 %. Такі показники рентабельності цілком задовольняють господарство. ВИСНОВКИ Незадовільна годівля ремонтних телиць, які за даними росту та розвитку відстають від показників стандарту породи, не дозволяє повністю розкрити їх генетичні задатки, а вирощені з таких телиць корови мають невисоку продуктивність. Через нестачу потрібних комбікормів та необхідних добавок, годівля корів у багатьох господарствах західного регіону України є також не нормованою. виникла негайна потреба відшукання альтернативних шляхів організації збалансованої годівлі ремонтних телиць високопоживними кормами власного виробництва для спрямованого їх вирощування, а також нормованої годівлі корів з метою підвищення їх молочної продуктивності і рентабельності виробництва молока. Показано, що найвищий вихід поживних речовин з 1 га можна одержати при заготівлі зерносінажу та комбінованого силосу. Зерносінаж, розробленого нами складу, має високу поживність (понад 0,6 кормових одиниць в 1 кг), містить достатню кількість протеїну різних за розчинністю фракцій, а також вуглеводів, вітамінів та мінеральних солей, і дозволяє досягнути з 1 га 72,0 ц кормових одиниць і 9,4 ц перетравного протеїну. Кукурудза в умовах західного регіону України, де спостерігається недостатній тепловий режим, але є необхідна кількість вологи не достигає для одержання зерна, проте дає високий врожай зеленої маси. Наявність достатньої кількості цукрів робить цю культуру найбільш цінною для заготівлі силосу. Проте, кукурудза містить невелику кількість перетравного протеїну, що значно понижує кормову цінність такого силосу. Добавка до кукурудзи в процесі силосування багатої протеїном олійної редьки і заготівля при цьому комбінованого силосу не лише збільшує загальну кількість соковитого корму в господарстві, але й значно підвищує його поживну цінність за рахунок протеїну. Оптимальним співвідношенням зеленої маси кукурудзи до інших компонентів при заготівлі комбінованого силосу у наших дослідах було, як – 4:1 (при розрахунку на загальну масу). комбінований силос такого складу був високої якості і охоче поїдався ремонтним молодняком та коровами-первістками. Вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці комбінованого силосу складав – 105,6 г. У кукурудзяному силосі кожна кормова одиниця містила лише 65 г перетравного протеїну. Вміст інших поживних і мінеральних речовин та їх співвідношення були також кращими у комбінованому силосі. Заготівля його у господарстві дозволяє одержувати високий вихід поживних речовин і перетравного протеїну з 1 га площі, відповідно – 68,0 і 7,2 ц/га. Найважчою ланкою в технології спрямованого вирощування ремонтних телиць є їх нормована годівля у післямолочний період (вік – 6-12 міс.), коли проходить інтенсивний ріст задньої частини тулубу тварин, де формуються важливі для майбутньої молочної продуктивності органи (вим’я, статеві органи тощо). Згодовування в цей період великої кількості об’ємистих кормів (силосу, січки соломи, жому) при нестачі високоякісного бобового сіна призводить до поганого поїдання таких кормів та недостатнього засвоєння поживних речовин, що спричиняє зниження інтенсивності росту та розвитку молодняка. З таких телиць навіть при наступній задовільній годівлі не вдається одержати високопродуктивних корів. Включення в їх раціони додаткової кількості концентратів для підвищення інтенсивності росту часто призводить до ожиріння молодняка. Ожирілі телиці погано приходять в охоту та перегулюють. Виявлено, що найкращий ефект при спрямованому вирощуванню ремонтних телиць можна одержати шляхом включення в їх раціони у віці 6-12 місяців зерносінажних кормів. Ці корми не кислі, багаті поживними речовинами, мають ароматний запах і охоче поїдаються теличками, що сприяє їх росту та розвитку. Жива маса таких телиць у 12-місячному віці склала 281,2 кг, ширина в клубах – 52,1 см, що є навіть дещо вище показників стандарту української чорно-рябої молочної породи. При годівлі корів-первісток зерносінажем, а також комбінованим силосом зростала перетравність поживних речовин. Коефіцієнти перетравності органічної речовини складали відповідно 77,5-79,4 %, сирого протеїну – 75,4-76,1 %. При згодовуванні кукурудзяного силосу (контрольна група) коефіцієнти перетравності були нижчими і становили: органічної речовини – 73,8 %, а сирого протеїну – 72,2 %. Найбільше поступлення азоту в продукцію та його відкладання в організмі було у корів-первісток, яким згодовували зерносінаж та комбінований силос. На продукцію використовувалось – 93,1 та 95,0 г азоту, а відкладалось в організмі – 14,2-14,0 г на добу. В цих же групах виявилися і найвищі коефіцієнти перетравності сирої клітковини – 62,2-63,4 %, що обумовлено оптимальною кількістю АДФК, яка краще перетравлюється. У фазі воскової стиглості рослин, які використовувалися при заготівлі зерносінажу, ще не настало огрубіння рослин (зв’язок з лігніном не тривкий), тому ферменти мікрофлори рубця краще розщеплюють клітковину такого складу. Відомо, що при вищих коефіцієнтах перетравності клітковини спостерігається й краща перетравність інших речовин кормів. У рубці корів-первісток дослідних груп порівняно з контрольною більш активно проходили процеси мікробного синтезу, на що вказує вищий вміст загального, білкового та амінного азоту і нижчий — аміаку. Це обумовлено наявністю у зерносінажних кормах більшої кількості азотистих речовин з різним ступенем розчинності та відповідно до цього вуглеводів: цукрів, крохмалю, АДФК. Наявність в раціонах протеїнів та вуглеводів з різним ступенем розчинності їх фракції, сприяє більш тривалому протіканню у передшлунках процесів мікробного синтезу і кращому використанню поживних речовин на продукцію. 6. Годівля корів дослідних груп зерносінажем та комбінованим силосом сприяла зменшенню у крові вмісту азоту сечовини до 2,01-2,14 мг% (у контрольній – 3,04 мг%), та призводила до зростання азоту амінокислот (амінний азот), який складав до 3,82-3,86 ммоль/л проти 3,42 ммоль/л у корів контрольної групи, в раціонах яких переважав кукурудзяний силос із легкорозчинними фракціями протеїну та мінімальною кількістю цукрів. У сироватці крові корів дослідних груп спостерігався вищий вміст загального білку (76-78 г/л), в тому числі альбумінів (38-41 г/л), що вказує на повноцінну їх годівлю і краще використання протеїну кормів на продукцію. 7. Не встановлено особливо помітних змін у хімічному складі сечі корів-первісток різних груп. Проте, у сечі первісток дослідних груп спостерігалася дещо менша кількість загального азоту та азоту сечовини. Це якраз характеризує більш повноцінну годівлю тварин, при якій використання азоту корму на продукцію є високим. Позитивний вплив на організм тварин мало згодовування не лише зерносінажу кормів, але й комбінованого силосу в поєднанні з макухою. На підставі проведених нами досліджень встановлено, що корови-первістки всіх груп, які були одержані із добре розвинутих телиць, при спрямованому їх вирощуванні, мали високу продуктивність. Проте, найвищі надої молока за лактацію одержано від корів-первісток дослідних груп – другої та третьої, які становили 4309 та 4536 кг відповідно. У корів-первісток контрольної групи, основу якої складав силос кукурудзяний з відповідними добавками, надій за лактацію був дещо нижчим і складав – 4153 кг молока. Ця ж закономірність збереглася також, при переведенні одержаної кількості натурального молока на базисну жирність. хімічний склад молока між групами мало відрізнявся. Однак вміст сухої речовини в молоці корів-первісток третьої групи був дещо вищим – 12,49 % що обумовлено більшим вмістом в ньому жиру. Такий тип годівлі тварин забезпечує належну молочну продуктивність корів та якість молока. годівля корів-первісток більш дешевими кормами власного виробництва – зерносінажем та комбінованим силосом з невеликою кількістю покупних добавок виявилася економічно вигідною. Затрати корму на 1 ц молока при використанні зерносінажу та комбінованого силосу становили відповідно 1,24-1,19 ц кормових одиниць. При годівлі корів-первісток кукурудзяним силосом цей показник був вищим – 1,31 ц кормових одиниць. прибуток при реалізації 1 ц молока у дослідних групах корів-первісток становив 17,78 та 19,74 грн відповідно. У контрольній групі – 16,70 грн. Рентабельність виробництва молока при цьому складала у дослідних групах при годівлі зерносінажем та комбінованим силосом – 37,6-42,8 %, а при використанні кукурудзяного силосу (контрольна група) – 34,6 %. Отже, застосування даної технології при виробництві молока в умовах господарств західних областей України значно підвищує рентабельність молочного скотарства в регіоні і робить дану галузь тваринництва перспективною. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ В західному регіоні України при виробництві молока найбільш перспективними кормами в сучасних умовах є зерносінажні корми та комбінований силос запропонованого нами складу (зелена маса кукурудзи + зелена маса олійної редьки в співвідношенні 4:1). Для заготівлі високопоживних зерносінажних кормів найбільш доцільно використовувати посіви злакових зернових із бобовими культурами. Найкращим поєднанням культур (кількість зерна, яке висівається, кг/га) є: ячмінь – 75, овес – 75, горох – 120. При заготівлі зерносінажу травосумішки скошують (стебла разом із зерном) у фазі воскової спілості зерна злаків (50 % вологості маси) з одночасним подрібненням і закладають в облицьовані траншеї за технологією звичайного сінажу. Виробництво зерносінажу дозволяє з 1 га кормової площі виробляти 72,0ц кормових одиниць та 9,4 ц перетравного протеїну. 3. Для заготівлі високоякісного комбінованого силосу доцільно проводити сумісне силосування зеленої маси кукурудзи із багатими протеїном кормовими культурами, зокрема олійною редькою чи амарантом у співвідношенні 4 до 1. заготівля комбінованого силосу наведеного складу дозволяє одержувати з 1 га кормової площі 68,0 ц кормових одиниць та 7,2 ц перетравного протеїну. 4. Зерносінажний корм є не кислим, багатим поживними речовинами, має приємний запах і добре поїдається молодняком худоби та коровами. Він є цінним кормом у зимово-стійловий період, який з успіхом можна використовувати в годівлі ремонтних телиць з раннього віку для одержання високих приростів їх живої маси та належного розвитку з метою досягнення стандартів української чорно-рябої молочної породи у віці 6-12 місяців, що саме передбачається спрямованим вирощуванням молодняка. За своїм складом зерносінаж заміняє багато кормів у раціоні (сіно, силос, концентрати тощо) і в час нестачі комбікормів є перспективним кормом у молочному скотарстві. 5. На кожну корову-первістку живою масою 480 кг слід згодовувати по 10 кг зерносінажу та 10 кг комбінованого силосу. Враховуючи добавку інших кормів та преміксів раціони корів-первісток вдається збалансувати за всіма необхідними поживними речовинами. Це гарантує одержання 4309-4536 кг молока на 1 корову первістку за лактацію з вмістом в молоці: жиру – 3,62 %, білку – 3,34-3,37 %. Дана технологія виробництва молока є економічно вигідною і перспективною в сучасних умовах ведення тваринництва при відсутності необхідних комбікормів та преміксів. СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Столярчук П.З., Наумюк О.С., голодюк І.П. Силосний тип годівлі корів та його перспективи // Сільський господар. – Львів, 2001. – №3-4. – С. 18-20 (автором проведено дослідження та оброблено результати). Столярчук П.З., Наумюк О.С., голодюк І.П. Організація раціональної годівлі корів // Наук. вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2001. – С. 66-72 (автором проведено дослідження та оброблено результати). Столярчук П.З., Щербатий З.Є., голодюк І.П. Невідкладні заходи з удосконалення молочного скотарства // Сільський господар. – Львів, 2002. – №3-4. – С. 8-10 (автором проведено дослідження та оброблено результати). Столярчук П.З., голодюк І.П., Штуль С.В. Молочна продуктивність корів в залежності від розчинності протеїнів у їх раціонах // Наук. вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т.4. (№2). – Ч.3. – С. 109-113 (автором проведено дослідження та оброблено результати). голодюк І.П., Столярчук П.З. Засвоєння поживних речовин кормів первістками і їх продуктивність // Наук. вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Т.5 (№2). – Ч.4. – С. 27-32 (автором проведено дослідження та оброблено результати). Столярчук П.З., голодюк І.П., Наумюк О.С. Нормована годівля високопродуктивних корів-первісток кормами власного виробництва // Сільський господар. – Львів, 2003. – №5-6. – С. 22-24 (автором проведено дослідження та оброблено результати). Дармограй Л.М., Петришак Р.А., Наумюк О.С., голодюк І.П. Перспективні технології виробництва кормів і годівлі тварин // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Т.5 (№3). – Ч.3. – С. 21-25 (автором проведено дослідження та оброблено результати). Півторак Я.І. голодюк І.П. Зерносінажні кормові сумішки в годівлі худоби західного регіону України // Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах єврорегіону “Верхній Прут”. – Чернівці, 2003. – С. 16-17 (автором проведено дослідження та оброблено результати). Столярчук П.З., Дармограй Л.М., Петришак Р.А., Наумюк О.С., голодюк І.П. Сучасні вимоги до заготівлі кормів і годівлі тварин // Наук.-практ. аспекти кормовироб. та ефект. використ. кормів / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Львів, 2003. – С. 351-355 (автором проведено дослідження та оброблено результати). Голодюк І.П. нормована годівля телиць і корів при створенні високопродуктивних стад. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2004. розроблені і рекомендовані сумішки, які служать надійним і дешевим джерелом кормових засобів для організації нормованої годівлі худоби. при їх заготівлі використовуються енергоощадні та екологічно чисті технології. Вивчено хімічний склад і поживну цінність даних сумішок, заготовлених із культур, які вирощуються в господарствах західного регіону України і дають високий вихід поживних речовин (68,0-72,0 ц кормових одиниць та 7,2-9,4 ц перетравного протеїну з 1 га). Використання сумішок (комбінований силос, зерносінаж) в годівлі ремонтних телиць при спрямованому їх вирощуванні та в раціонах корів-первісток як основного корму, забезпечує тварин необхідними компонентами повноцінної годівлі. Такі сумішки є високопоживними та дешевими кормами, згодовування яких дає змогу одержувати добре розвинутих ремонтних телиць, що відповідають стандартам породи. Впровадження даної технології дозволяє одержати від первісток 4309-4536 кг молока за лактацію і підвищити рентабельність його виробництва до 37,6-42,8 %. Доведено, що найвище засвоєння поживних речовин (перетравність, баланс азоту, показники крові та сечі) вдається одержувати не лише при повному забезпеченні раціонів жуйних тварин поживними та біологічно-активними речовинами, але й при дотриманні в раціонах оптимального співвідношення фракцій протеїну та вуглеводів з різним ступенем розчинності. Спрямоване вирощування ремонтних телиць та нормована годівля корів є надійним заходом для створення в господарствах високопродуктивних молочних стад. Ключові слова: кормосумішки, зерносінаж, годівля, ріст, спрямоване вирощування ремонтних телиць, корови-первістки, молочна продуктивність. Голодюк И.П. нормированное кормление телок и коров при создании высокопродуктивных стад. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. –Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого. – Львов, 2004. В условиях нехватки необходимых комбикормов нами разработаны и рекомендованы для производства смеси, которые служат надежным и дешевым альтернативным источником кормовых средств для организации нормированного кормления скота. при их заготовке используются энергосберегающие и экологически чистые технологии. Изучен химический состав и питательная ценность данных кормосмесей, заготовленных из культур, выращиваемых в хозяйствах западного региона Украины и дающих высокий выход питательных веществ (68,0-72,0 ц кормовых единиц и 7,2-9,4 ц переваримого протеина с 1 га). Использование смесей (комбинированного силоса, зерносинажа) в кормлении ремонтных телок при направленном их выращивании и в рационах коров-первотёлок как основного корма, обеспечивает животных необходимыми компонентами полноценного кормления. Такие кормосмеси является высокопитательными и дешевыми кормами, скармливание которых дает возможность получать хорошо развитых ремонтных телок, отвечающих стандартам породы. Тёлок осеменяли в возрасте 16-18 месяцев при средней живой массе 365 кг. Внедрение данной технологии позволяет получить от коров-первотёлок высокие удои молока за лактацию – 4309-4536 кг. Затраты корма на 1 ц молока при этом уменьшаются до 1,24-1,19 ц кормовых единиц, рентабельность производства молока составляет – 37,6-42,8 %. Доказано, что самое высокое усвоение питательных веществ (переваримость, баланс азота, показатели крови и мочи) удается получать не только при полном обеспечении рационов жвачных животных питательными и биологическо-активными веществами, но и при соблюдении в рационах оптимального соотношения фракций протеина и углеводов с разной степенью растворимости. При этом процессы преобразования питательных веществ в преджелудках протекают в желательном направлении и более продолжительное время, что повышает использование питательных веществ на образование молочной продукции. Это подтверждают также показатели содержимого рубца, количество и качество молока. Направленное выращивание ремонтных телок и нормируемое кормление коров-первотёлок является надежным мероприятием для создания в хозяйствах высокопродуктивных молочных стад. Ключевые слова: кормосмеси, зерносенаж, кормление, рост, направленное выращивание ремонтных телок, коровы-первотёлки, молочная продуктивность. Golodyuk I.P. the rationed feeding of heifers and cows at creation of highly productive herds. – Manuscript. The dissertation for the scientific degree of candidate of agricultural sciences on the speciality 06.02.02 – animals feeding and technology of feeds. – Lviv national academy of veterinary medicine named after S.Z. Gzhytskyj. – Lviv, 2004. mixtures serving reliable and cheap alternative source of feeding staffs to organize the rationed cattle feeding were carried out and recommended. energy-saving and ecologically clean technologies are used at their stocking up. The chemical content and nutritive value of the mixtures stocked up from cultures grown in the farms of the Western region of Ukraine and given high output of nutrients (68,0-72,0 of feeding units and 7,2-9,4 metric centner of digestible protein from 1 ha) were studied. Using of mixtures (combined silage, grainsilage) as the main feed staff in feeding of repair heifers at their directed growing as well as in the rations of first-calf heifers provide the animals with necessary components of full-valued feeding. These mixtures are both highly nutritive and cheap feeds fattening of which enables to get well developed repair heifers which correspond to the standards of the breed. Introduction of the technology allows to get 4309-4536 kg of milk per a lactation from the first-calf heifers and to increase profitability of its production to 37,6-42,8 %. It has been proved that the highest assimilation of nutrients (digestion, nitrogen balance, indices of blood and urine) is possible to get not only at full providing of the rations of ruminants with the nutrients and biologically active substances but also following an optimal correlation of protein fractions and carbohydrates with different level of solubility. The directed growing of repair heifers and the rationed feeding of cows is a reliable measure for creation in the farms of highly productive milk herds. Keywords: feedmixtures, grainsilage, feeding, growth, the directed growing of repair heifers, first-calf heifers, milk productivity. PAGE 1

Похожие записи