Міністерство охорони здоров’я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

На правах рукопису

ГРИГОРОВИЧ Ганна Олександрівна

УДК 616-056.52

Невротичні розлади у працівників вугільної галузі (клініка, діагностика,
принципи відновної терапії і профілактики)

19.00.04 ( медична психологія

Автореферат дисертації

на здобуття вченого ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дісертациєю є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Михайлов Борис
Володимирович

Харківська
медична академія післядипломної

освіти МОЗ
України

завідувач
кафедрою психотерапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук,
професор

Луценко
Олександр Григорович

Харківська
медична академія післядипломного

освіти МОЗ
України

професор
кафедри сексології і медичної психології

доктор
медичних наук, професор

Чабан Олег
Созонтович

Український НДІ
соціальної і судової психіатрії

і наркології
МОЗ Україні, сектор пограничних

і
соматоформних розладів

завідувач
сектором

Провідна організація:

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “2” березня 2007 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К. 64.609.03 при Харківській
медичній академії післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, за
адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України, м. Харків, за адресою:
61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

Автореферат розісланий “1” лютого 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук

доцент Н.К. Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТІ

Актуальність теми. Разом з соціогенними чинниками, на погіршення
психічного здоров’я населення негативну дію причиняють інші, перш за
все, катастрофічні, природного і техногенного походження. На жаль,
доводиться констатувати, що на рубежі другого і третього тисячоліть
кількість катастроф, у тому числі і планетарного масштабу, істотно
збільшується. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в
світі від стихійних лих щорічно гине 250 тисяч чоловік.

Така ж тенденція існує і у нас в країні. За офіційними даними, в Україні
впродовж 1999 року зареєстровано 1725 надзвичайних ситуацій, у тому
числі 13,5% природного, 28,5% техногенного характеру. По характеру і
масштабам наслідків, 93 надзвичайні ситуації були віднесено до розряду
загальнодержавних, 51 – регіональних, 294 – міських і 1371 – об’єктових
[Москаленко В.Ф., 2001].

Для суспільства сучасної України характерним є надзвичайно високий
рівень психоемоційних навантажень, що приводить до істотного погіршення
рівня психічного здоров’я в популяції [Марута Н.О., 1998, 2002,
Подкоритов В.С., 2002, Чабан О.С., 1999, 2003, Напрєєнко О.К., 1997,
2001].

Останніми роками спостерігається зростання кількості психогенних за
походженням, соматизованих, психосоматичних і нейросоматичних
захворювань з хронічним перебігом, що відбувається на фоні практично
константного рівня захворюваності психозами; спостерігається також
виражений патоморфоз клінічної структури неврозів [Марута Н.О., 2003,
Табачников С.І., 2003, Пишель В.Я., 1999, 2000, Кузнецов Ю.І., 1995,
1999, Напрєєнко О.К., 2001].

Особливо неблагополучною є ситуація психічного здоров’я працівників
вугільної промисловості, перш за все шахтарів. Це пов’язано з критичним
рівнем поєднання соціальних і техногенних чинників – економічного стану
шахтарів і кількісного зростання аварій на шахтах, у тому числі і з
людськими жертвами [Шестопалова Л.Ф., 1999, 2002, Гриневич О.А., 2003,
Подкоритов В.С., 2003, Табачников С.І., 2003 ].

Є певні дані щодо розвитку патохарактерологічних змін у шахтарів
[Токман Г.О., 2006]. Разом з цим за останнє десятиріччя практично
відсутні роботи як по дослідженню характеру і структури порушень
психічної сфери у шахтарів, так і по лікувально-реабілітаційних підходах
в їх відношенні. Проведені С.І. Табачниковим з співавт. (1970-1980)
дослідження на сучасному етапі продовжені не були.

Все вищевикладене робить правомірним і актуальним проведення даного
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до планів НДР Харківської медичної академії
післядипломної освіти “Соматоформні розлади (клініка, діагностика,
патогенетичні механізми, крітерії прогнозу, принципи відновлювальної
терапії” (№ державної реєстрації 0101U001866).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка системи терапії і
вторинної психопрофілактики невротичних розладів у шахтарів на підставі
вивчення їх клінічної феноменології і механізмів формування.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

Вивчити клінічну структуру невротичних розладів у працівників вугільної
промисловості.

Встановити особово-психологічні особливості хворих з невротичними
розладами і їх вплив на клінічну картину хвороби.

Вивчити особливості патопсихологічних змін у хворих з невротичними
розладами за даними психодіагностичного дослідження.

Дослідити особливості психовегетативних взаємостосунків на основі
вивчення вегетативних і електрофізіологічних показників у даної
категорії хворих.

Розробити диференційовані методики психотерапії в комплексному
відновному лікуванні і вторинної профілактики у хворих з невротичними
розладами.

Об’єкт дослідження – невротичні розлади у працівників вугільної
промисловості.

Предмет дослідження – психічні, неврологічні, патопсихологічні,
нейрофізіологічні особливості психоневрологічних змін у хворих,
страждаючих невротичними розладами.

Методи дослідження. Застосовувалися клінічний,
клініко-психопатологічний, психодіагностичний, нейрофізіологічний методи
дослідження, методи математичної статистики (В.С.Генес, 1967) з
використанням критерію Стьюдента з рівнем довірчої достовірності p<0,05. Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексне системне вивчення структури невротичних розладів у працівників вугільної промисловості. Визначені варіанти клінічної феноменології, патопсихологічні і персонологічні особливості, встановлені основні характеристики емоційно-афекторної сфери. Встановлено стан деяких ланок психовегетативного забезпечення при невротичних розладах у шахтарів. Визначені провідні патопсихологічні ланки формування невротичних розладів. Сформовані принципи комплексної психотерапії в структурі лікувально-відновних заходів відносно обстеженої категорії хворих. Практична значущість одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження одержана характеристика клінічної структури і поширеності невротичних розладів у працівників вугільної промисловості в сучасних умовах. Встановлені особливості клінічних проявів, патопсихологічних і персонологічних характеристик у працівників вугільної галузі, страждаючих невротичними розладами. Розроблений комплекс терапії з включенням диференційованої психотерапевтичної дії, що на практиці дозволило збільшити ефективність допомоги даної категорії хворих. Розроблені критерії діагностики і лікування дають можливість удосконалити медико-психологічні заходи щодо відновної терапії, реабілітації, вторинної профілактики працівників вугільної галузі. Апробація і впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на II Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (2002), міжнародної науково-практичної конференції “Біопсихосоциальная модель як нова парадигма розвитку психіатрії в Україні (концептуальний напрямок) (2002), конференції молодих вчених, засіданнях Луганського науково-практичного товариства психіатрів. Результати роботи впроваджені в роботу лікувальних установ Луганської і Харківської областей. Матеріали дисертації використовуються в процесі викладання на кафедрі психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти. Публікації. Зміст основних розділів дисертації відображений в 9 друкарських роботах (у тому числі 4 — у фахових журналах), з них самостійних 7, в співавторстві 2. Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках друкарського тексту і містить вступ, огляд літератури, характеристику методів дослідження, результати власних досліджень, обговорення отриманих даних і висновки. Текст ілюстрований 7 малюнками і 16 таблицями. Перелік літератури містить 328 найменувань, у тому числі 181 іноземних. ОСНОВНІЙ ЗМІСТ РОБОТІ Матеріали та методи дослідження. Вибірку дослідження склали 224 пацієнти (114 пацієнта, працюючих в гірських виробленнях і 110 працівників, що працюють у допоміжних службах на поверхні) (табл. 1). Таблиця 1 Розподіл хворих по статі і віку Вікові групи 15-18 років 19-25 років 26-35 років 36-45 років 46-60 років Всього Чоловіки основної групи 0 10 48 40 8 106 Жінки основної групи 0 2 3 2 1 8 Чоловіки групи порівняння 2 6 31 32 3 74 Жінки групи порівняння 1 3 15 14 3 36 Всього 3 21 97 88 15 224 Клінічні особливості і патопсихологічні закономірності порушення психічної сфери вивчалися на підставі всестороннього комплексного обстеження хворих і даних динамічного контролю за їх станом на протязі всього терміну нагляду. Крім того, для объективізації наших розробок, що стосуються правильності постановки діагнозу, встановлення ступеню і характеру порушень психічної сфери, а також ефективності корекції, нами наведені дані катамнезу і результати контрольних оглядів після початку дослідження. Всім хворим проводилися вивчення психічного статусу, неврологічний огляд в динаміці з поглибленим вивченням вегетативного статусу, електрофізіологічні методи дослідження, а також експериментально-психологічне дослідження (за допомогою методик диференціальної самооцінки функціонального стану (САН), шкали особової і реактивної тривожності Спілбергера (C.D.Spielberger), особового опитувальника Айзенка (H. J. Eysenck) адаптованого в ЛНІПНІ їм. В. М. Бехтерева, ММРІ в модифікації Собчик Л. Н.). Результати дослідження та їх обговорення. Всього було вивчено 224 хворих з невротичними розладами. Всі вони були розподілені на 2 групи. Основну групу склали 114 хворих з невротичними розладами, що відносяться до представників основних професій, що працюють безпосередньо в гірських виробленнях. Групу порівняння склали 110 хворих з невротичними розладами, що відносяться до допоміжних професій, працюючих на поверхні. В основній групі невротичні розлади внаслідок психогенії носили переважно техногенно-виробничій характер, тоді як у групі порівняння психогенії за походженням структурно не відрізнялися від таких у популяції. Психопатологічні характеристики у хворих основної групи і групи порівняння наведені в табл. 2. Таблиця 2 Психопатологічна симптоматика у хворих основної групи і групи порівняння Клінічні ознаки Основна група n=114 Група порівняння n=l10 абс %±m абс %±m 1. Зниження працездатності 57 50,0± 4,7 73 66,4± 4,5 2. Втомлюваність 54 47,4± 4,7 71 64,6± 4,6 3. Внутрішня напруга 65 57,0± 4,7* 43 39,1± 4,7 4. Знижений настрій 57 50,0± 4,7 55 50,0± 4,8 5. Плаксивість 51 44,7± 4,7 51 4б,4± 4,8 6. Емоційна лабільність 62 54,4± 4,7 56 50,9± 4,8 7. Дратівливість 61 53,5± 4,7 53 48,2± 4,8 8. Тривога 71 62,3± 4,7* 35 31,8±4,5 9. Суіцидальні думки 5 4,4±1,9* 1 0,9± 0,9 10. Фобії 68 59,7± 4,6* 34 30,9± 4,4 11. Інсомнії 57 50,0± 4,7 51 46,4± 4,8 а) у вигляді пресомнічних розладів 24 21,1±3,8 26 23,б±4,1 б) у вигляді сну з пробудженнями 18 15,8±3,4 20 18,2±3,7 в) у вигляді скороченого сну 22 19,3±3,7 17 15,5±3,5 Примітка: відмінності достовірні (* - р < 0,05; ** - р < 0,01) Вивчення основних психопатологічних симптомів у хворих основної групи показало, що в клінічній картині захворювання у них найбільш часто зустрічаються: тривога (62,3%), фобії (59,7%), внутрішня напруга (57,0%). Дещо рідше були емоційна лабільність (54,4%), дратівливість (53,5%). Найрідкіснішими були суіцидальні думки — 4,4%. У хворих групи порівняння часто виникаючими симптомами були: зниження працездатності — 66,4%, стомлюваність — 64,6%. Дещо рідше наголошувалися емоційна лабільність (50,9%), знижений настрій (50,0%), дратівливість (48,2%), плаксивість і інсомнії у вигляді порушень засипання, сну з пробудженнями, укороченого сну (46,4%). Сомато-вегетативні прояви у хворих в основній і контрольній групах наведені в табл. 3. Таблиця 3 Сомато-вегетативні прояви у хворих основної групи і групи порівняння Клінічні ознаки Основна група n=114 Група порівняння n=l10 абс % ± т абс %±m 1. Головний біль 75 65,8±4,5 96 87,3±3,2 2. Зниження ваги 46 40,4± 4,6 41 37,3±4,6 3. Порушення терморегуляції 13 11,4±2,9 14 12,7±3,2 4. Болі в області серця 59 51,8±4,7 60 54,6± 4,8 5. Порушення серцевого ритму 42 36,8± 4,5 51 46,4± 4,8 6. Вегето-судинна дистонія: 65 57,0±4,7 66 60,0± 4,7 7. Порушення дихання а) брак повітря 27 23,7± 4,0 26 23,6±4,1 б) задуха 2 1,8±1.2 4 3.6±2,0 в) задишка 3 2,6±1,9 2 1,8±1,1 8. Порушення функції стравоходу (печія, гіркота в роті) 9 7,9± 2,5 9 8,2± 2,6 9. Порушення функції шлунку (відрижка, гастралгія, нудота, блювота) 11 9,7± 2,8 12 10,9± 2,9 10. Порушення функції кишечника (кишкова коліка, метеоризм) 10 8,8±2,7 9 8,2± 2,6 11. Порушення апетиту 26 22,8± 3,9 23 20,9± 3,9 12. Поллакиурія 2 1,8± 1.2 2 1,8± 1.3 13. Полиурія 1 0,9± 0,9 2 1,8±1.3 14. Ніктурія 1 0,9± 0,9 1 0,9± 0,9 15. Енурез 6 5,3±2,1 7 6,4± 2,3 Примітка: відмінності достовірні (* - р < 0,05; ** - р < 0,01) Дані таблиці відображають в картині захворювання основної групи такі найбільш часті симптоми, що зустрічаються, як головний біль – 65,8%, вегето-судинна дистонія – 57,0%, біль в області серця – 51,8%. Найрідкіснішими були поліурія і ніктурія – 0,9%. У хворих групи порівняння частіше за інші реєструвалися головний біль – 87,3%, ознаки вегето-судинної дистонії – 60,0%, біль в області серця – 54,5%, порушення серцевого ритму – 46,4%. При порівнянні клінічних симптомів в основній групі і групі порівняння встановлено, що у працівників підземних вироботок частіше зустрічалися емоційні розлади у вигляді тривоги, фобій і внутрішньої напруги. Емоційні порушення були часто поліморфними, супроводжувалися сомато-вегетативними проявами поліорганного характеру. В групі порівняння превалював астенічний компонент у вигляді зниження працездатності, стомлюваності, зниженого настрою, з соматичною симптоматикою зі сторони однієї або двох систем організму (частіше серцево-судинної та дихальної систем). Крім того, слід зазначити, що в основної групи працівників вугільної промисловості спостерігаються специфічні фобії, жорстко пов'язані з умовами праці, агорафобії, страх смерті. Як правило, ці страхи приховувалися робітниками, перед заступанням на зміну вони пред'являли різні скарги соматичного характеру. Таблиця 4 Синдромальна структура невротичних розладів у шахтарів № Синдроми Основна група Група Порівняння 1 Тревожно-фобічний 33,3% 7,6% 2 Тривожно-депресивний 22,8% 4,0% 3 Депресивно-фобічний 11,4% 3,3% 4 Істеричний 6,5% 3,1% 5 Астено-депресивний 8,6% 33,2% 6 Емоційно-нестійкий 2,6% 6,1% 7 Астено-іпохондричний 8,4% 26,3% 8 Тривожно-іпохондричний 6,4% 16,4% Клініко-психопатологічне дослідження основної групи хворих виявило наступні ведучі синдроми, характерні для працівників підземних вироботок: тривожно-фобічний — 33,3%, тривожно-депресивний — 22,8%, депресивно-фобічний — 11,4%. Характерно, що вищеописані синдроми відрізнялися переважанням тревожно-фобічного радикалу в їх структурі. Тоді як істеричні, депресивні і емоційно-лабільні синдроми зустрічалися рідше. У групі допоміжного наземного персоналу ведучі клінічні синдроми розподілилися таким чином: астено-депресивний — 33,2%, астено-іпохондричний — 26,3%, тривожно-іпохондричний — 16,4%, тревожно-фобічний — 7,6%). Порівняння частоти спостерігання провідного клінічного синдрому показало наступні особливості: для хворих основної групи найхарактернішими були тривожно-фобічний і тривожно-депресивний, тоді як в групі порівняння переважали астено-депресивний і астено-іпохондричний синдроми. Дані по нозологічній приналежності хворих представлені в табл. 5. Таблиця 5 Структура невротичних розладів у шахтарів № Нозологічні одиниці Основна група Група порівняння абс % абс % 1 Тривожно-фобічний розлад 28 24,6 14 12,7 2 Генерализованное тривожний розлад 24 21,0 41 37,3 3 Обсесивно-компульсивний розлад 3 2,6 6 5,5 4 Гостра реакція на стрес 39 34,2 9 8,2 5 Посттравматичний стресовий розлад 6 5,3 1 0,9 6 Діссоциатівні (конверсійні) розлади 3 2,6 19 17,3 7 Соматоформні розлади 5 4,4 9 8,2 8 Неврастенія 6 5,3 11 10 Як видно з табл. 5, в основній групі найбільш часто зустрічалися гостра реакція на стрес, тривожно-фобічні розлади і генералізований тривожний розлад. Гостра реакція на стрес, як правило, розвивалася безпосередньо після аварійної ситуації і характеризувалася симптомами дезорієнтації, звуженої свідомості на фоні психомоторного збудження або навпаки, рухової загальмованості аж до ступорозного рівня. Практично у всіх хворих розвивалася парціальна ретро- і антероградна амнезія. Повна редукція симптоматики наступала на 3 — 5 добі. Переважною клінічною формою тривожно-фобічних розладів була агорафобія. Основними клінічними проявами останньої були виражені страхи як відкритих так і закритих просторів, ліфтів, неможливість залишатися вдома або вийти на вулицю без супроводжуючих, пароксизмальні стани аж до розвитку розгорнутих панічних атак. Зворотний розвиток симптоматики наступав в строк від 2 до 4 місяців. Генералізований тривожний розлад спостерігався у вигляді симптомів внутрішньої напруженості, дискомфорту, м'язової напруги, недиференційованих побоювань щодо себе і найближчих родичів, постійної тривоги, вегетативної лабільності. Зворотний розвиток симптоматики займав набагато більш тривалий період часу — до 3 — 5 місяців. У групі порівняння переважаючими були генералізований тривожний розлад, дисоціативні (конверсійні) розлади і тривожно-фобічні розлади. Клінічні прояви в цілому співпадали в обох групах. Аналіз психовегетативних співвідношень показав наступне. У більшості пацієнтів мала місце схильність до підвищення артеріального тиску (АТ) (в середньому до цифр 140 — 150 / 90 — 95 мм. рт. ст.). Менш ніж у 1/3 пацієнтів спостерігалося знижений АТ (90 — 95 / 60 — 65 мм.рт.ст.). У більшості пацієнтів були ознаки переважання симпатикотонії у вигляді підвищення АТ,тахікардії (73,33±8,21%), прискореного дихання (46,7±9,26%), блідості, сухості шкіряних покровів (63,3±8,95%), білого дермографізму (63,3±8,95%). Переважання парасимпатикотонії зустрічалося рідше і виявлялося в таких ознаках, як гіпергідроз (36,7±8,95%), відчуття приливів жару до лиця, верхній половині тулуба, почервоніння шкіри (26,7±8,21%), нудота (23,3±7,85%), мерзлякуватість, непереносимість холодної погоди (20,0±7,43%), наявність вираженого червоного дермографізму (36,7±8,95%). У цілому в основній групі вираженість проявів симпатикотонії була значніше. Порушення серцевого ритму з почастішанням до 95-100 ударів в хвилину (80,0±7,43%), схильність до гіпертонії, тахіпное (56,7±9,20%), блідість (66,6±8,75%), складали перманентний фон, пароксизмально підсилюючись. Причому, у даній групі хворих спостерігалися і психовегетативні реакції у вигляді симпатоадреналових кризів. У хворих в групі порівняння переважала парасимпатична спрямованість тонусу з переважанням слабкості, приливів тепла з гіперемією, нудотою, що епізодично доходить до блювотних рефлексів, вираженою “грою вазомоторів” лиця і шиї (46,7±9,26 %), емоційним спадом, а також зниженням рухової активності. По сукупності даних виявлена наступна картина загального вегетативного тонусу в обстежених групах. Таблиця 6 Стан вегетативного тонусу в обстежених групах Групи обстежених Вегетативний тонус симпатикотонія парасимпатикотонія эйтонія абс. %+m% абс. %+m% абс. %+m% Досліджувана група 60 52,6± 7,43 16 14,6± 7,43 24 21,1± 4,63 Група порівняння 51 46,4± 8,26 35 31,8(6,21 14 12,7± 5,43 Результати патопсихологічного дослідження показали наступне. За даними ММРІ в усередненому профілі особистості шахтарів основної групи показники практично за всіма шкалами мали нормативні значення. Наголошується помірне підвищення за шкалами: 3, 4, 9. Подібний профіль відображає заперечення складних психологічних проблем, завишену самооцінку, поблажливе відношення до власних недоліків, імпульс, декларацію гіперсоціальних настанов з метою самоутвердження в референтній групі. Прагнення орієнтуватися на зовнішню оцінку дозволяє контролювати поведінку з урахуванням соціальної дистанції і конвенціальних норм. Одержані дані дозволили виділити варіанти найчастіших особових особливостей. Аналіз одержаних результатів показав, що в усередненому профілі робітників групп порівняння домінують шкали “невротичної тріади“ (1, 2, 3). Основну кількість серед досліджуваних склали особи з сенситивною і психастенічною організацією особи – 59,8%, проміжне положення займають особи з істероідною особистісною предиспозицією – 19,6% і ригідні –13,1%, найменшу в кількісному відношенні групу склали особи з іпохондричними і нав'язливими включеннями –7,5%. 39 чоловік (36,4%) склали сенситивні особи (в усередненому профілі спостерігається підвищення по 2, 6 шкалам). До основної групи увійшло - 20 (37,0%) досліджуваних; в групу порівняння - 19 (35,8%). Для них були властиві підвищена сприйнятливість до будь-яких переживань, перш за все з приводу відношення до них оточуючих, афективно забарвлені уявлення, схильність до самоаналізу і аналізу зовнішніх вражень, що нерідко викликає відчуття провини і незадоволеність собою. F P b f ? ? ¬ ? ¶ o - " $ & ( * , H J L N P ~ & H ? ( * , ` .? b & nTtTzT?T„T?Tooooo 1/4TATAeTETIT?Tooooo U-U$Uooooo XU\UbUhUlUrUooooo †U?U’U?U?U¦Uooooo ?? ???? ????(???? ????( ? ¤xa$ `„A нівів, песимістична оцінка перспективи, інтрапунітивна спрямованість в поєднанні з внутрішньою напруженістю, низька самооцінка. Беручи до уваги, що вищезгадані групи складають 59,8% від загальної кількості пацієнтів, необхідно відзначити, що саме сенситивна і психастенічна особова типологія приводить до зниження порогу толерантності до стресу. Саме ці особово-типологічні особливості можна вважати патопсихологічними механізмами формування невротичних розладів у даного контингенту. Всього 8 (7,5%) чоловік: 4 (7,4%) в основній і 4 (7,5%) в групі порівняння складали шахтарі з предиспозицією (в клінічному варіанті – з іпохондричними включеннями - підвищення на 1 шкалі профілю). Простежувалися основні риси особи даного типу - спрямованість на відповідність нормативним критеріям як в соціальному оточенні, так і у сфері фізіологічних функцій свого організму, відсутність гнучкості в поведінкових проявах, придушення спонтанності, невимушеності реакцій, інертність установок, уникнення серйозної відповідальності унаслідок песимізму і невіри в успіх як засіб збереження самооцінки і думки оточуючих. При надмірній емоційній напруженості утруднена адаптація виявлялася підвищеною зосередженістю на відхиленнях від норми як в плані міжособових відносин, так і у сфері самопочуття, в ситуації фрустрації основним механізмом психологічного захисту був “відхід в хворобу”, що переростає в стійкий неконструктивний стиль поведінки. Дані по дослідженню рівня тривожності хворих по методиці дослідження тривожності Спілбергера - Ханіна представлені в табл. 7. Таблиця 7 Розподіл хворих по рівнях особової тривожності у в основній і контрольній групах Рівень тривожності Основна група (n=114) Група порівняння (n=110) р Загалом (n=224) Особистісна низький 46,24±2,04 12,04±7,06 – 23,28±2,11 помірний 38,81±4,18 27,09±9,06 – 35,77±3,79 високий 14,95±1,34 60,87±11,18 – 60,93±3,97 Реактивна низький 6,25±2,84 14,06±7,02 ** 11,21±3,07 помірний 30,82±2,57 45,51±10,34 *** 38,79±3,85 високий 62,93±4,25 40,43±6,01 *** 47,96±3,90 Дані по вивченню самооцінки функціонального стану самопочуття, активності, настрою у хворих по методиці САН представлені в табл. 8. Таблиця 8 Характеристика самооцінки функціонального стану Дані САН Кількість спостережень n=224 Незадовільне Задовільне добре %±m %±m %±m Самопочуття 58,28±2,35 25,40±2,07 16,33±1,76 Активність 34,69±2,27 25,17±2,07 40,14±2,33 Настрій 47,62±2,38 14,51±1,68 37,87±2,31 Як видно з таблиці як незадовільне самопочуття оцінили 58,28±2,35% хворих, це достовірно (р<0,001) більше, ніж його задовільна оцінка (25,40±2,07%) і хороша (16,33±1,76%). Власну активність незадовільно оцінили 34,69±2,27% хворих, достовірно (р<0,001) більше, ніж її задовільна оцінка (25,17±2,07%). Але достовірно (р<0,01) незадовільна оцінка менше ніж хороша (40,14±2,33%). 47,62±2,38% хворих оцінили свій настрій як поганий, це достовірно (р<0,001) більше, ніж його задовільна оцінка - біля 14,51±1,68% хворих, гарна оцінка - біля 37,87±2,31% хворих (р<0,001). При використовуванні опитувальника Айзенка (EPQ), були одержані наступні показники. За шкалою екстраверсії-інтроверсії показники основної групи були наступними: M ( m = (15.50 ( 1.63). У групі порівняння M ( m = (11,93(1.21) (p>0.05 відмінності статистично не значущі, але p=0.07,
тобто вірогідність відмінності по даному параметру складає 93% і носить
характер статистичної тенденції).

Таблиця 9

Структура особи у хворих основної і контрольної групи (в балах за даними
методики EPQ)

Шкала Група порівняння

(М ( m) Основна група

(М ( m) Вірогідність

Нейротізм 14.58 ( 1.48 18.57 ( 1.25 p<0.05 Нещирість 7.50 ( 0.98 11.84 ( 1.33 p<0.05 Екстраверсія 15.50 ( 1.63 11.93 ( 1.21 p>0.05 (p=0.07)

Психотізм 6.16 ( 0.67 4.66 ( 0.55 p>0.05

За шкалою психотизма були одержані наступні результати. В групі
порівняння M ( m = (6.16 ( 67). У основній групі M ( m = (4.66 ( 0.55),
розбіжності статистично незначущі (p>0.05).

Виявлені зміни на ЕЕГ у хворих з невротичними розладами представлені в
табл. 10.

Таблиця 10

Порівняльна характеристика показників ЕЕГ у хворих

у обстежуваній і групі порівняння

Показники Основна група в % Група порівняння в %

1 2 3

Фонова активність

Дельта

Тета 15(4 18(5

Продовження таблиці 10

1 2 3

Преальфа і альфа 83(6 89(8

Бета 2(2 3(3

Десинхронізація фону 73,8(6 61(9

Гіперсинхронізація 63(5 52(9

Межполушарная асиметрія (10% 24(6 30(7

Пароксизмальна активність 35(7 32(5

Гіпервентиляційне навантаження

Збільшення електроактивності 73(4 69(6

Зменшення електроактивності 7(4 3(3

Гіперсинхронізація 67(5 63(9

Уповільнення ритміки 2(2 —

Відсутність реакції 7(4 9(4

Навантаження фотостимуляції

Засвоєння нав’язаних ритмів

Високі частоти 22(6 28(8

Низькі частоти 70(6 66(9

Відсутність засвоєння ритмів 5(3 9(5

Фонова активність була представлена переважно альфа-діапазоном (83%). У
частини хворих на фоновій кривій переважали хвилі тета-діапазону (17%).

Розроблена система медикопсихологичної реабілітації шахтарів, яка
побудована на наступних принципах:

єдність психосоціальних і біологічних методів дії;

різносторонність прикладених зусиль на різні сфери і гнучкість у
вживанні основних психотерапевтичних методик;

партнерство, що полягає в залученні пацієнта до здійснення лікувальної
дії;

поєднання психокорекційних і психопрофілактичних заходів.

Основним положенням побудови психотерапії при НР у працівників вугільної
промисловості було диференційоване поєднання при її проведенні методів
симптоматичної, особово-орієнтованої і соціоцентрованої психотерапії.
Керуючись даним положенням, для корекції НР у працівників вугільної
промисловості в сучасних умовах, ми використовували поєднання наступних
видів психотерапії: 1) раціональну і когнітивну, направлені на оцінку
психотравмуючої ситуації, формування нових уявлень про неї і вироблення
адекватних форм реагування і поведінки; 2) особово-орієнтовану
(реконструктивну) психотерапію, що допомагає якнайповніше охопити
причинно-наслідкові зв’язки НР; 3) “еріксонівську гіпнотерапію”, що
дозволяє шляхом “підстроювання і ведення” полегшувати досягнення
трансового стану в обхід свідомих стереотипних невротичних способів
реагування; 4) методичні прийоми НЛП (“якоріння” і ін.), сприяючі в
найкоротші терміни, міняючи субмодальності сприйняття, покращувати
самопочуття, зменшуючи ступінь деструктивної дії інтенсивних
стресогенних чинників, міняючи їх на нейтральні або позитивні і
запобігати, таким чином, наростанню невротичної симптоматики; 5)
навчання методикам аутогенного тренування і аутосугестії.

Медіко-психологічна корекція здійснювалася поетапно і складалася з 3
етапів. З кожним пацієнтом проводилося по 10 – 11 індивідуальних
сеансів. Тривалість кожного сеансу складала близько 50 – 60 хвилин.
Велику увагу надавалося доступності одержуваної хворими інформації,
постановці перед ними посильних задач, систематичності в освоєнні
навичок експрес – терапії.

Перший етап був підготовчим. Основна його мета – формування довірчого
контакту з лікарем, створення мотивації на лікування і участь в процесі
терапії, зняття психоемоційної напруги, тривоги перед сеансами.
Враховуючи наявність високого рівня тривожності, емоційної збудливості і
дратівливості, підвищену, в більшості випадків, навіюваність, обумовлену
астенизацією на фоні спочатку невисокої готовності до спільної активної
психотерапевтичної роботи, була розроблена певна послідовність
психокорекційних заходів.

На другому етапі виконувалася основна лікувальна дія. Використовувалися
принципи особово-орієнтованої психотерапії, інтегрованої до техніки, яка
використовувалася на першому етапі. До методики НЛП при необхідності
додавалася техніка ”потрійної дисоціації”, створення ”позитивного образу
себе” і ін. Впродовж 3–4 сеансів використовування методики ”якоріння”
допомагало достатньо надійно і міцно закріпити комфортний (“ресурсний”)
стан.

На третьому, завершальному етапі, ставилася мета закріплення досягнутого
терапевтичного результату, одержаного на попередньому етапі. Значну
увагу надавалося аутотренінгу (АТ), аутосуггестії. Використовувалися
прийоми аутогенної нейтралізації: аутогенне відреагування і аутогенна
вербалізація. Для нейтралізації негативних переживань використовувалися
прийоми повторення тих ситуацій, які і з’явилися причиною психічної
травми. Аутогенна вербалізація здійснювалася при закритих очах, а
задачею пацієнта було розказувати про всі сенсорні образи, що
з’являються в стані аутогенного розслаблення. На відміну від аутогенного
відреагування, аутогенна вербалізація застосовувалася в тих випадках,
коли фабула психологічних переживань, які заважали, піддавалася точному
опису.

Водночас застосовувалось закріплення навичок АТ в поєднанні з
відтворенням зафіксованого „позитивного образу себе” і на підставі цього
формувалася психопрофілактична програма, яка самостійно реалізовувалася
хворими.

Проведено катамнестичний нагляд протягом 2 років. Оцінка стійкості
терапевтичного ефекту і рівня соціальної адаптації показала ефективність
проведених медико-психологічних заходів в 78% випадків у шахтарів і біля
82% випадків у працівників наземного персоналу.

ВИСНОВКИ

1. У роботі вирішена наукова задача ідентифікації клінічної
феноменології невротичних порушень у працівників вугільної промисловості
і розробки на цій основі системи диференційованої відновної терапії і
вторинної профілактики.

2. До найчастіших розладів психічної сфери у працівників вугільної
промисловості відносяться гостра реакція на стрес (F 43.0) – 32,3%,
тривожно-фобічні (F 40) – 24,0%, соматоформні розлади (F 45) – 23,6%.
При цьому для працівників підземних виробіток найхарактернішими є гостра
реакція на стрес (32,3%) і тривожно-фобічні розлади (24,0%), для
управління і допоміжного персоналу – соматоформні розлади (23,6%),
генералізований тривожний розлад (15,0%).

3. Встановлена синдромальна структура невротичних розладів у
працівників вугільної промисловості: диференційовано щодо робітників
підземних виробіток і наземного персоналу: тривожно-фобічний (33,3% та
7,6% відповідно), тривожно-депресивний (22,8% та 4,0%),
депресивно-фобічний (11,4% та 3,3%), істеричний (6,5% та 3,1%),
астено-депресивний (8,6% та 33,2%), емоційно-лябільний (2,6% та 6,1%),
астено-іпохондричний (8,4% та 26,3%), тривожно-іпохондричний (6,4% та
16,4%).

4. Хворі з непсихотичними розладами невротичного регістру
характеризувалися підвищеним рівнем реактивної і особової тривожності,
зміною і підвищенням особового профілю. Основну кількість серед
досліджуваних склали особи з сенситивною і психастенічною організацією
особи – 59,8%. Проміжне положення займають особи з істероідною
особистісною предиспозицією – 19,6% і ригідні –13,1%. Найменшу в
кількісному відношенні групу склали особи з іпохондричними і
нав’язливими включеннями –7,5%. Визначені також високі рівні
інтраверсії і нейротизму – 15,50 і 18,57 відповідно.

5. У всіх хворих порушення психовегетативного забезпечення були
облігатними. Переважала симптоматика, що свідчить про симпатикотонію, що
виявлялося у вигляді порушень серцевого ритму, тахікардії (73,33±8,21%),
прискореного дихання (46,7±9,26%), блідості, сухості шкірних покривів
(63,3±8,95%), загальної слабкості, метеозалежності (70,0±8,51%), білого
дермографізму (63,3±8,95%).

Переважання парасимпатичного тонусу зустрічалося значно рідше і
виявилося в таких ознаках, як загальне зниження працездатності, як
фізичної (80,0±7,43%), так і психічної (70,0±8,51%) гіпергідрозі
(36,7±8,95%), відчутті приливів жару до лиця, верхній половині тулуба,
почервонінні шкіри (26,7±8,21%), нудоти (23,3±7,85%), мерзлякуватості,
непереносимости холодної погоди (20,0±7,43%), червоного дермографізму
(36,7±8,95%).

6. Оптимальною системою вторинної психопрофілактики розвитку невротичних
розладів у працівників вугільної галузі є програма, яка поєднує АТ і
відтворення „позитивного образу себе” і самостійно реалізується хворим
після закінчення стаціонарного етапу лікування на протязі року у вигляді
самонавіювання двічі на тиждень.

7. Розроблена комплексна система мультимодальної психотерапії і
медико-психологічної корекції непсихотичних розладів невротичного
регістра у працівників вугільної промисловості на основі провідних
патогенетичних механізмів їх формування, що дозволяє поліпшити показники
медичної і соціальної ефективності і підвищити рівень якості життя.
Встановлена висока ефективність поєднання гипносугестивної, когнітивної
та особистісно-орієнтованої психотерапії в комплексному лікуванні
непсихотичних розладів невротичного регістра у працівників вугільної
промисловості: в 78% випадків у шахтарів; у 82% випадків у працівників
наземного персоналу.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Михайлов Б.В., Григорович А.А. Проблема невротических расстройств у
работников угольной промышленности //Український медичний альманах. –
2001. – № 6. – С. 109-111. Здобувачем особисто зроблено набір матеріалу,
проведено статистичну обробку, зроблено наукові висновки.

2. Григорович Г.О. Система диференційованої психотерапії робітників
вугільної промисловості, хворих на невротичні розлади // Український
вісник психоневрології. – 2003, – Т. 11, вип. 4(37). – С. 59 – 61.

3. Григорович Г.О. Терапевтичні модулі стосовно порушень психічної сфери
у робітників вугільної промисловості //Архів психіатрії. – 2004. – т.
10, № 2(37). – с. 44-45.

4. Михайлов Б.В., Григорович А.А. Невротические расстройства у
работников угольной промышленности, работающих в экстремальных условиях
// Архів психіатрії. – 2005, – Т. 11, № 3(42). – С. 98 – 102.

5. Григорович А.А. Невротические расстройства у работников угольной
промышленности // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10,
вип. 1(30) (додаток). – С. 173.

6. Григорович А.А. Клиника невротических расстройств у шахтеров // Архів
психіатрії. – 2002. – № 3(30). – С. 188.

7. Григорович А.А. Диагностика и реабилитация невротических расстройств
у работников угольной промышленности //Актуальні питання неврології,
психіатрії та наркології: Матер. наук.-практ. конф. неврологів,
психіатрів і наркологів України, присвяченої 100-річчу з дня заснування
Чернівецької обласної психіатричної лікарні // Чернівці, 2002. – С.
107–108.

8. Григорович А.А. Клиника невротических расстройств у шахтеров //
Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Матер.
науч.-практ. конф., посвященной 15-летию кафедры сексологии и
медицинской психологии Харьковской медицинской академии последипломного
образования). – Харьков, 2002. – С.77–79.

9. Григорович А.А. Непсихотичні розлади психіки у шахтарів / Досягнення
молодих вчених – майбутнє медицини: Матер. наук.-практ. конф. молодих
вчених 22 листопада 2005 р. – Харків, 2005. – С. 26.

АНОТАЦІЯ

Григорович А.А. Невротичні розлади в працівників вугільної галузі
(клініка, діагностика, принципи відбудовної терапії й профілактики). —
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 19.00.04 — медична психологія. — Харківська медична
академія післядипломної освіти МОЗ України. — Харків, 2007.

На підставі комплексного вивчення 224 пацієнтів проведене вивчення
структури невротичних розладів й ідентифікація клінічної феноменології
у працівників вугільної галузі, визначені клінічні й діагностичні
особливості й розроблені принципи диференційованої відновлювальної
терапії.

Найбільш частими розладами психічної сфери у працівників вугільної
промисловості є гостра реакція на стрес (F 43.0) — 32,3%,
тривожно-фобічні (F 40) — 24,0%, соматоформні розлади (F 45) — 23,6%.
При цьому для працівників підземних виробіток найбільш характерними є
гостра реакція на стрес (32,3%) і тревожно-фобічні розлади (24,0)%, для
допоміжного персоналу — соматоформні розлади (23,6%) та генералізований
тривожний розлад (15,0%).

Для всіх хворих характерний підвищений рівень реактивної й особистісної
тривожності. Виявлений також високий рівень інтраверсії й нейротизму.
Серед обстежених переважали особи із сенситивною й психастенічною
організацією особистості — 59,8%. За типами організації особистості був
такий розподіл: 59,8% – особи з сенситивною і психастенічною
організацією особистості, 19,6% – з істероїдною, 13,1% – з рігідною,
7,5% – з іпохондричною та нав’язливою.

Розроблено комплексну систему мультимодальної психотерапії і
психологічної корекції непсихотичних розладів невротичного регістру у
працівників вугільної промисловості на основі ведучих патогенетичних
механізмів їхнього формування, що дозволяє поліпшити показники медичної
й соціальної ефективності. Встановлена висока ефективність сполучення
гіпносугестивної, когнітивної та особисто-орієнтованої психотерапії в
комплексному лікуванні непсихотичних розладів невротичного регістру у
працівників вугільної промисловості в 78 % випадків у шахтарів і у 82%
випадків у працівників наземного персоналу.

Ключові слова: структура невротичних розладів, невротичні порушення,
працівники вугільної галузі, принципи диференційованої відбудовної
терапії, гіпносугестивна психотерапія, мультимодальна психотерапія.

АННОТАЦИЯ

Григорович А.А. Невротические расстройства у работников угольной отрасли
(клиника, диагностика, принципы восстановительной терапии и
профилактики). — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 19.00.04 – медицинская психология. – Харьковская
медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. – Харьков,
2007.

На основании комплексного изучения 224 пациентов — 114 пациентов,
работающих в горных выработках и 110 работников вспомогательных служб,
работающих на поверхности проведено изучение структуры невротических
расстройств и идентификация клинической феноменологии невротических
нарушений у работников угольной отрасли, определены клинические и
диагностические особенности и разработаны принципы дифференцированной
восстановительной терапии и профилактики.

К наиболее частым расстройствам психической сферы у работников угольной
промышленности относятся острая реакция на стресс (F 43.0) – 32,3%,
тревожно-фобические (F 40) – 24,0%, соматоформные расстройства (F 45) –
23,6%. При этом для работников подземных выработок наиболее характерными
являются острая реакция на стресс (32,3%) и тревожно-фобические
расстройства (24,0)%, для управленческого и вспомогательного персонала –
соматоформные расстройства (23,6%), генерализованное тревожное
расстройство (15,0%). Синдромальная структура невротических расстройств
у работников подземных выработок и вспомогательного персонала такова:
тревожно-фобический (33,3% 7,6% соответственно), тревожно-депрессивный
(22,8% 4,0%), депрессивно-фобический (11,4% 3,3%), истерический (6,5%
3,1%), астено-депрессивный (8,6% 33,2%), эмоционально-лябильный (2,6%
6,1%), астено-ипохондрический (8,4% 26,3%), тревожно-ипохондрический
(6,4% 16,4%).

Для больных с непсихотическими расстройствами невротического регистра
характерны повышенный уровень реактивной и личностной тревожности —
70,7% и 59,6% соответственно, отмечалось и общее изменение и повышение
личностного профиля. Основное количество среди обследованных составили
лица с сенситивной и психастенической организацией личности — 59,8%.
Промежуточное положение занимают лица с истероидной личностной
предиспозицией — 19,6% и ригидные — 13,1%. Наименьшую группу составили
личности с ипохондрическими и навязчивыми включениями — 7,5%. Выявлен
также высокий уровень интраверсии и нейротизма – 15,50 и 18,57
соответственно.

Разработана комплексная система мультимодальной психотерапии и
психологической коррекции непсихотических расстройств невротического
регистра у работников угольной промышленности на основе ведущих
патогенетических механизмов их формирования, позволяющая улучшить
показатели медицинской и социальной эффективности и повысить уровень
качества жизни. Установлена высокая эффективность сочетания
гипносуггестивной, когнитивной и личностно-ориентированной психотерапии
в комплексном лечении непсихотических расстройств невротического
регистра у работников угольной промышленности в 78 % случаев у шахтеров
и в 82% случаев у работников из числа наземного персонала.

Ключевые слова: структура невротических расстройств, психопатологические
нарушения, работники угольной отрасли, принципы дифференцированной
восстановительной терапии, гипносуггестивная психотерапия,
мультимодальная психотерапия.

ANNOTATION

Grigorovich A.A. Neurotic disorders at the workers of coal industry
(clinic, diagnostics, principles of restoration therapy and
prophylaxises). — Manuscript.

Dissertation for the receipt of scientific degree of candidate of
medical sciences on speciality 19.00.04 — medical psychology. — Kharkov
medical academy of postgraduate education of the Ministry of Health of
Ukraine. — Kharkov, 2007.

On the basis of complex study of 224 patients the conducted study of
structure of neurotic disorders and authentication of clinical
phenomenology, certain clinical and diagnostic features and developed
principles of the differentiated restoration therapy and prophylaxis.

The most frequent disorders of psychical sphere at the workers of coal
industry belong sharp reaction on stress (F 43.0) — 32,3%, anxiety-fobic
(F 40) — 24,0%, somatoform disorders (F 45) — 23,6%. Thus for the
underground workers most characteristic there is the sharp reaction on
stress (32,3%) and anxiety-fobic disorders (24,0)%, for the management
and auxiliary personnel — somatoform disorder (23,6%), generalized
anxious disorder (15,0%).

All patients registed promoted level of reactive and personality
anxiety. Exposed also high level of intraversion and neurotism. Changes
of personality types was sertain: 59,8% – persons with sensitive and
psychasthenic personality organisation, 19,6% – hysteric, 13,1 –
rigidity, 7,5 – hypochondric and obsessive.

The complex system of multimodal psychotherapy and psychological
correction of non-psychotic disorders of neurotic register is developed
at the workers of coal industry on the basis of global pathogenic
mechanisms of their forming, that allows to improve the indexes of
medical and social efficiency. High efficiency of connection of
gipnosouggestiv, cognitive and personality-oriented psychotherapy is set
in treatment complex of non-psychotic disorders neurotic register at the
workers of coal industry in 78 % cases at undeground workers and 82 % at
surface-oriented workers.

Keywords: structure of neurotic disorders, neurotic disturbances,
workers of coal industry, principles of the differentiated restoration
therapy, gipnosouggestiv psychotherapy, multimodal psychotherapy.

PAGE 1

Похожие записи