АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

МАКОМЕЛА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 616.831-605.1:616-073.75

Нейровізуалізуючі методи дослідження в діагностиці та прогнозуванні
перебігу інсультів

14.01.23 –променева діагностика та променева терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ-2007

Дисертацією є рукопис:

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.
Богомольця і Центральній міській клінічній лікарні ГУОЗ та МЗ м. Києва

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Дикан Ірина Миколаївна директор
науково-практичного центру променевої діагностики АМН України

доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Григорович

завідувач кафедри госпітальної хірургії №2 з курсом грудної та судинної
хірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

доктор медичних наук, професор Рижик Валеріан Миколайович завідувач
кафедри променевої діагностики та променевої терапії Івано-Франківського
державного медичного університету

Захист дисертації відбудеться „____” _____________ 2007 року о „____”
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.560.01 Інституту
онкології АМН України (03022,.м. Київ, вул.. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розіслано „____” ____________ 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Родзаєвський С.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Інсульт є однією з основних причин смерті
дорослого населення практично всіх країн світу (Ч.П. Ворлоу и др., 1998;
Р. Балтаг, 2000; Б.С. Віленський, Г.М. Семенова, 2000; R.F. Gillum,
1999; E. Shah, R. Harwood , 1999; P.B. Gorelick, 2000; G. Gubitz, 2000;
C. Macchi et al., 2002; C.P. Warlow et al., 2002). Щороку в США
реєструється понад 1 млн. нових випадків інсульту, в країнах Європи –
близько 519 тис., в яких кожний третій хворий помирає (G. Gubitz,
2000).

В Україні останні десятиріччя характеризуються неухильним зростанням
захворюваності й смертності від цереброваскулярної патології (Б.А.
Булеца і співавт., 1995; М.Б. Маньковський, С.М. Кузнєцова, 1996; В.М.
Пашковский, 1997; В.В. Безруков и др., 1998; В. Г. Деркач, 2002; Ю.П.
Зозуля і співавт., 2002; Е.А. Кваша и соавт., 2002; А.Г. Джоджуа, С.В.
Грищенко, 2003;). У порівнянні з 1985 р. ці показники збільшились в 3,8
разів і на 10,1% відповідно, складаючи на 2000р. 931,3 і 234,4 на 100
тис. населення (Е.А. Кваша и соавт.,2002).

Адекватне і клінічно ефективне обрання тактики лікування хворих в
гострому періоді порушення мозкового кровообігу пов’язане з
технологіями нейровізуалізації (В.О. Рогожин і співавт., 2004; О.Ю.
Чувашова і співавт., 2007; Chi S.Zee, 1996; N. Bonaffini et al., 2002;
A.G.Osborne et al., 2002; H. R. Harnsberger et al., 2002).

Рентгенівська комп’ютерна томографія (КТ) являє собою основний спосіб
променевої діагностики, що дозволяє диференціювати геморагічний інсульт
від ішемічного в гострому періоді (И.Н. Гришин, А.Н. Савченко, 1981;
С.Б. Вавилов, 1985; Н.В. Верещагин и соавт., 1986; 1997; Е. И. Гусев и
соавт., 2000; А.П. Акопян, 2002; В.И. Скворцова, В.В. Крилов, 2005; Chi
S.Zee, 1996; N.J. Beauchamp, 1999; N. Bonaffini, 2002). Компетентну
клінічну оперативну і інформативну нейровізуалізацію головного мозку у
хворих з інсультами пов’язують з новим комплексом технологій IV
покоління КТ (А.В. Савелло, 2000; Н.К. Витько и др., 2001; Е.А. Савченко
и др., 2005; T.E. Mayer, 2000; Wintermark M. et al., 2001; K. Sartor,
2002; G.J.M. Parker, 2003; M.J. Quist, 2003; P. Schramm, 2003; Z. Zhang
et al., 2003): мультиспіральною комп’ютерною томографією (МСКТ),
мультиспіральною комп’ютерною ангіографією (МСКА), мультиспіральною
комп’ютерною перфузіографією (МСКП). Магнітно-резонансна томографічна
(МРТ) діагностика інсультів ішемічного й геморагічного типів в перші 24
години після гострого початку недостатньо інформативна. Але МРТ
інформативніша у візуалізації вогнищ крововиливів навіть через декілька
років після їх виникнення [Н.Н. Абрамова, О.И. Беличенко, 1996; Н.Н.
Абрамова и др., 1997; А.Н. Коновалов и др., 1997; А.Ю. Летягин и др.,
1999; А.А.Баев и др., 2000; О.Є. Дубенко, 2000; С.Е. Семенов, В.Г.
Абалмасов, 2000; Н.И. Ананьева, 2001; А.Т. Заббарова, 2002; М.Ю.
Мартынов и др., 2002; Т.А. Ялинська, 2005; Л.А. Мироняк, 2005).
Багатообіцяючою технологією візуалізації патологічних деформацій сонних
та внутрішньомозкових артерій, аневризм у пацієнтів груп ризику розвитку
гострих порушень мозкового кровообігу є магнітно-резонансна ангіографія
(МРА) (Л.А. Тютин, Е.К. Яковлева, 1998; А.В. Холин, 1999; Г.Е. Труфанов
и др., 2005; X.M. Pan, 1999; S. Achenbach еt al, 2000; N. Bankman,
2000; S.K. Mukherji, 2000; A.G.Osborne et al., 2002; K. Sartor, 2002; M.
Berg et al., 2003; J.F. Debatin, 2003; M. Lell, 2006).

Застосування нових технологій невід’ємно пов’язане з необхідністю
вивчення їх діагностичної ефективності в динамічному моніторингу
пацієнтів груп ризику розвитку гострого порушення мозкового кровообігу,
алгоритмах обстеження хворих з первинно виниклим гострим порушенням
мозкового кровообігу, дослідженнях фармакодинамічної дії нейрон- і
вазопротекторів, прогнозуванням перебігу гострого порушення мозкового
кровообігу (В. Зельдман и др., 2001; Г.В. Важеніна,
2002; А.Г. Власенко и др., 2002; Е. И. Гусев, В.И. Скворцова, 2002; G.
Schlaug et al., 1999; N. Yamada, 1999; A.G. Sorensen, 2002; C.P. Warlow
et al., 2002).

Мета роботи:

Підвищення ефективності діагностики, прогнозу та моніторингу перебігу
гострих порушень мозкового кровообігу із застосуванням сучасних
нейровізуалізуючих методів дослідження – МСКТ з ангіографією та
перфузіографією; МРТ з ангіографією.

Завдання роботи:

1. Систематизувати анатомо-топографічні варіанти нормальних зображень
екстракраніальних та інтракраніальних судин при МСКА та МРА.

2. Визначити показники нормального мозкового кровотоку у осіб різних
вікових груп за даними МСКП.

3. З’ясувати наявність взаємозв’язку між анатомо-топографічними
особливостями екстра- та інтракраніальних судин і кровопостачанням
головного мозку.

4. Визначити особливості променевої семіотики головного мозку у хворих
на артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, аневризми судин
головного мозку та дисциркуляторну енцефалопатію.

5. Вивчити закономірності поєднання атрофічних змін епіфізу і судинних
сплетінь бічних шлуночків та ретенційних кіст верхньощелепних пазух із
захворюваннями, що підвищують ризик інсульту.

6. Із застосуванням МСКТ-перфузіографії визначити закономірності та
характер змін мозкового кровотоку у осіб із високим ступенем ризику
гострих порушень мозкового кровообігу.

7. Визначити діагностичну ефективність гістографічного аналізу МСКТ
зображень при ішемічних інсультах.

8. Розробити спосіб прогнозування відновлення неврологічного статусу у
хворих на гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом.

9. Розробити спосіб диференційної діагностики компенсованої та
декомпенсованої деформації екстракраніальної частини сонних артерій.

10. Визначити спроможність МСКП в оцінці ефективності медикаментозної
терапії гіпертонічної хвороби, транзиторного ішемічного нападу при
асимптомному ішемічному порушенні мозкового кровообігу.

11. З’ясувати роль МСКА і МСКП у визначенні показань до
реконструктивно-відновних операцій при інсультах та оцінці їх
ефективності.

Об’єкт дослідження: 320 хворих з ішемічним і геморагічним інсультом, 267
хворих груп ризику розвитку інсульту, 62 особи контрольної групи.

Предмет дослідження: локальна і системна МСКТ та МРТ семіотика змін
головного мозку і краніальних судин.

Методи дослідження: МСКТ з ангіографією та перфузіографією, МРТ з МРА,
статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше завдяки впровадженню комплексної МСКТ з ангіографією та
перфузіографією в практику наукових та клінічних досліджень при гострих
порушеннях мозкового кровообігу, запропоновані нові ефективні
діагностичні критерії ішемічних інсультів. Застосування методики
гістографічного аналізу зображень практично із 100%-ю вірогідністю
дозволяє розрізнити межі: ішемія – ішемічна напівтінь – інтактна мозкова
тканина. Вперше доведено, що вже після 125-ї хвилини від початку
клінічної маніфестації ГПМК за ішемічним типом тотожню інформацію надає
МСКП на підставі достовірної різниці показників кровотоку.

Вперше доведено, що окремі захворювання та патологічні стани, котрі
підвищують ризик розвитку гострих порушень мозкового кровообігу:
гіпертонічна хвороба, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, аневризми
судин головного мозку, дисциркуляторна енцефалопатія, патологічна
звивистість екстра- та інтракраніальних судин. На підставі даних МСКТ
перфузіографії переконливо продемонстровані достовірні відмінності
показників церебрального кровотоку у цих хворих, як по відношенню до
контрольних рівнів, так і по відношенню до окремих категорій пацієнтів.

Вперше застосування програми МСКТ „Calcium Scoring” дозволило дійти
висновку, що наявність атеросклеротичних бляшок у вінцевих артеріях
серця хворих із підвищеним ризиком розвитку інсульту констатується на
29,2-42,4% частіше, ніж в артеріях каротидного басейну.

Вперше наведені докази про залучення до патогенезу гострих порушень
мозкового кровообігу атрофічних процесів в епіфізі, судинних сплетіннях
бічних шлуночків (кальцинати) та слизовій оболонці верхньощелепних
синусів (ретенційні кісти).

Вперше запропоновано спосіб визначення фрактальних розмірностей
звивитості екстракраніальної частини сонних артерій. За його допомогою
спрощується диференційна діагностика декомпенсованої патологічної
звивитості; об’єктивізується призначення реконструктивно-відновних
операцій (Деклараційний патент – 60245 А, 2003 р.).

Вперше розроблено спосіб прогнозу відновлення неврологічного статусу у
хворих на ішемічний інсульт за критерієм D (Деклараційний патент – 60246
А, 2003 р.), котрий характеризує ступінь гідратації патологічного
осередку при проведенні МРТ в режимі Т2ЗЗ.

Практичні значення отриманих результатів:

Практичне значення роботи полягає в розробці стратегії застосування
сучасних методів нейровізуалізації у хворих із підвищеним ризиком
розвитку інсульту.

За наявності артеріальної гіпертонії, аневризм, ішемічної хвороби серця,
дисциркуляторної енцефалопатії – вивчення анатомо-патологічних
особливостей артерій каротидного басейну та Вілізієва кола, визначення
перфузії головного мозку слід вважати необхідним етапом обстеження
пацієнтів. МСКТ із ангіографією та перфузіографією здатна вирішити ці
завдання протягом одного дослідження.

Важливим доповненням діагностичної інформації слід вважати визначення
ступеня кальцифікації коронарних судин за програмою МСКТ „Calcium
Scoring”, оскільки прояви атеросклерозу вінцевих артерій реєструються
раніше, ніж в сонних артеріях.

Тактика спостереження або лікування хворих із деформаціями сонних
артерій залежить від розподілу їх на компенсовані та декомпенсовані на
підставі обчислення фрактальних розмірностей їх звивитості. Патологічні
(Х<0,6) деформації потребують хірургічного втручання. Перед реконструктивно-відновними операціями необхідно отримати дані про особливості артеріального кола: повністю замкнене – предиктор компенсації колатерального мозкового кровотоку. Важливим прогностичним критерієм вірогідності відновлення неврологічного статусу при ішемічних інсультах є обчислення ступеня гідратації патологічного вогнища на МРТ в режимі Т2ЗЗ. Це дослідження також слід включити до комплексу обстеження хворих на ішемічний інсульт. Об’єктивні дані про наявність ГПМК за ішемічним типом вже через 2 години від його клінічної маніфестації надає МСКТ перфузіографія. Точному визначенню границь між вогнищем ішемії, ішемічною напівтінню та неушкодженою тканиною мозку сприяє застосування гістографічного аналізу МСКТ зображень. Показники мозкового кровотоку, визначені за допомогою МСКТ перфузіографії, є об’єктивними критеріями ефективності лікування хворих із високим ризиком виникнення інсульту та після гострих порушень мозкового кровообігу. Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто виконала МСКТ та МРТ дослідження 320 хворих з ішемічним і геморагічним інсультом, 267 хворих з груп ризику розвитку гострих порушень мозкового кровообігу, 62 осіб контрольної групи, проаналізувала та описала діагностичні зображення, виконала статистичну обробку отриманих результатів і розробила МСКТ і МРТ семіотику гострих порушень мозкового кровообігу ішемічного і геморагічного типу. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на: Українському конгресі радіологів (Київ, 27-30 жовтня 2003р.); 14-му Європейському конгресі молодих вчених – Берлін – 2003; IV міжнародній конференції студентів та молодих вчених – Дніпропетровськ – 2003; Х-му конгресі світових федерацій українських лікарських товариств – Чернівці-Київ-Чікаго – 2004; 8 International Course Advances in CT & MRI – Barcelona (Spain), 2005; науково-практичній конференції судинної та реконструктивної хірургії – Київ-2005; науково-практичній конференції нейрохірургів України „Нові технології в нейрохірургії” – Ужгород 2006; науково-практичній конференції судинної та реконструктивної хірургії – Київ-2006, та регулярно на клінічних конференціях кафедр – нейрохірургії, госпітальної хірургії №2 та медрадіології; на засіданнях асоціації радіологів м. Києва. Публікації. Основні результати досліджень викладені у 28 працях (10 – самостійно підготовлених статей, 18 - у виданнях, що відповідають вимогам ВАК України. Опубліковано 7 тез доповідей у матеріалах Українських та міжнародних конгресів, з’їздів та симпозіумів. Отримано 2 патенти на винахід (Україна). Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, висновку, висновків, списку використаних джерел літератури та додатків. Основний матеріал викладений на 291 сторінках машинописного тексту, ілюстрованого 179 рисунками і 74 таблицями. Список літератури містить 312 джерел – 169 робіт авторів СНГ і 143 – іноземних дослідників. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ Клінічний матеріал та методи обстеження. Висновки дослідження ґрунтуються на результатах аналізу МСКТ і МРТ діагностичних зображень 649 пацієнтів, що проходили обстеження у відділенні променевої діагностики Центральної міської клінічної лікарні м. Києва, відділеннях нейрохірургії, неврології і церебро-васкулярної патології Центральної міської клінічної лікарні м. Києва. За допомогою МСКТ та МРТ досліджено 267 хворих з ризиком розвитку гострих порушень мозкового кровообігу, 211 хворих з ішемічним інсультом та 109 хворих з геморагічним інсультом (табл.1). Контрольну групу склали 62 практично або відносно здорових досліджуваних у віці від 21 до 59 років без будь-яких церебро-васкулярних захворювань, хвороб серцево-судинної системи, що не приймають регулярно будь-які лікарські препарати і ведуть здоровий спосіб життя. Обстеження хворих виконувалося на МСКТ “Somatom Volume Zoom” (фірма “Сіменс”, Німеччина) за наступними програмами: Care bolus, Perfusion CT, CT Angio, Heart View CT, Calcinum Scoring. Дослідження хворих методом МРТ проводили на томографі „FlexArt” (фірма „Тошиба”, Японія) з індукцією магнітного поля 0,5Тл. Робота з діагностичними зображеннями проводилася у форматі єдиного уніфікованого стандарту для передачі, зберігання і обробки зображень DІCОM 3.0 (digital imaging and communications in medicine). Статистична обробка кількісних показників проводилася за допомогою методів варіаційної статистики з пакетом програм “Statgraphics” версії 3.0 (США) і “Microsoft Excel” версії 5.0 (США). Надійність і обґрунтованість (тобто адекватність) способів діагностики визначалася наступними загальноприйнятими класичними показниками [Р.Флетчер и соавт., 1998]: чутливість (Ч), специфічність (С), прогностичність (П), точність (Т), ефективність (Е). Дослідження виконувалися у відповідності до правил та принципів біоетики. Особи, що віднесені до контрольної групи, і хворі були ознайомлені зі змістом діагностичних процедур і підписали форму “Інформованої згоди” в якості досліджуваних. Анатомічні варіанти артерій шиї і головного мозку у практично здорових осіб. Одночасно із вивченням нормальної МСКТ та МРТ анатомії головного мозку проаналізовано й анатомо-топографічні особливості сонних, хребетних артерій та мозкового артеріального кола (табл. 2, 3) у 62 осіб контрольної групи. Таблиця 2 Частота патологічних деформацій внутрішніх сонних та хребетних артерій у осіб контрольної групи Анатомія артерій Кількість досліджуваних (n=62) абс % внутрішні сонні артерії Нормальна 53 85,48 Патологічна 9 14,52 Варіанти деформацій С-подібна 3 4,84 S- подібна 2 3,23 кінкінг 1 1,61 койлінг 1 1,61 подвійний перегин 1 1,61 комбіновані 1 1,61 хребетні артерії Нормальна 58 93,55 Патологічна 4 6,45 Варіанти деформацій С- подібна 1 1,61 S- подібна 2 3,23 кінкінг 1 1,61 койлінг - - подвійний перегин - - комбіновані - - Таблиця 3 Варіанти анатомічних особливостей хребетних артерій Варіант Анатомія Кількість хребетні артерії Розташування вертебро- базилярне співусття абс. % А Симетричні в ССП 36 58,60 Б Асиметричні в ССП 12 19,35 В Асиметричні Зміщене в бік меншої за діаметром ХА 12 19,35 Г Асиметричні Зміщене в бік більшої за діаметром ХА 2 3,22 Д Симетричні, звужені в ССП - - Наявність стенозів і деформацій внутрішніх сонних артерій (14,5%) і хребетних артерій (6,5%) у практично здорових осіб контрольної групи, що не мають будь-якої неврологічної симптоматики, свідчить про певні адаптаційні можливості організму. Залежно від ступеню розвитку сполучних артерій артеріального кола розрізняють замкнене повне і розімкнене неповне кола (Левицкая Н.И., Губский Л.В., Квасова О.В. и др.). Замкнене артеріальне коло за законами гідродинаміки забезпечує достатньо швидке перетікання крові із зони з підвищеним артеріальним тиском до зони з його нижчим рівнем, наприклад, при стенозі або оклюзії однієї або декількох артерій шиї. При загальному підвищенні артеріального тиску артеріальне коло сприяє вирівнюванню кровотоку у всьому головному мозку. Розімкненість артеріального кола - умовне поняття в нейроангіології, пов'язане з неможливістю візуалізації тієї або іншої артерії через її малий діаметр. При розімкненому артеріальному колі виконання функції підтримки фізіологічного рівня перфузії ускладнене. При обстеженні 62 осіб контрольної групи (табл. 4) повністю замкнене артеріальне коло спостерігалося у 35 осіб (56,45%), розімкнене - у 27 осіб (43,55%). У досліджуваних контрольної групи як з розімкненим, так і з замкненим артеріальним колом будь-яка неврологічна симптоматика була відсутня. Таблиця 4 Ангіоархітектоніка артеріального кола великого мозку осіб контрольної групи Будова кола абс % Замкнене повністю 35 56,45 Розімкнене 27 43,55 по ПСА 8 12,90 по ЗСА 17 27,42 по ПСА і ЗСА 2 3,22 Показники кровопостачання головного мозку. Проведені дослідження перфузії головного мозку з використанням програм “Care Bolus” і “CT Perfusion” і отримані цифрові зображення головного мозку по кровотоку і за часом досягнення піку накопичення рентгено-контрастної речовини в тканині. Результати постобробки цифрових зображень представлені в таблицях 5-8. Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити наступні висновки. У здорових досліджуваних без деформації внутрішніх сонних артерій і хребетних артерій та з замкненим артеріальним колом перфузія в симетричних басейнах ПМА і СМА практично однакова (Р<0,01). Кровотік в басейні СМА достовірно перевищує такий, що у басейні ПМА (Р<0,05). З віком кровотік в басейнах ПМА і СМА закономірно зменшується ((Р<0,05). Деформації внутрішніх сонних артерій типу койлінг, кінкінг, подвійний перегин достовірно мають вплив на кровотік в басейні ПМА (Р<0,05). Час досягнення піку накопичення достовірно збільшується з віком (Р<0,01). На цей показник впливає будь-який варіант деформації, збільшуючи час піку накопичення в басейні ПМА. Таблиця 5 Мозковий кровотік (мл/хв/100г) осіб контрольної групи Вік ( роки ) Кількість спостережень Басейни ПМА Р1 СМА Р2 п л п л 21-34 17 62,9±0,7 62,3±0,7 >0,05 68,6±0,8 68,8±0,7 >0,05

36-59 36 57,4±0,8 57,2±0,7 >0,05 64,0±0,8 64,4±0,8 >0,05

21-59 53 60,2±0,7 59,7±0,6 >0,05 66,3±0,8 66,6±0,9 >0,05

* Примітка: п – права півкуля, л – ліва півкуля

Таблиця 6

Час (с) досягнення піку накопичення контрастної речовини в тканині
головного мозку осіб контрольної групи

Вік

( роки ) Кількість Басейни

ПМА Р1 СМА Р2

п л

п Л

21-34 17 6,0±0,2 5,7±0,1 >0,05 5,9±0,1 5,7±0,1 >0,05

36-59 36 8,1±0,2 7,7±0,1 >0,05 7,7±0,1 7,5±0,1 >0,05

21-59 53 7,0±0,1 6,7±0,1 >0,05 6,8±0,1 6,6±0,1 >0,05

Таблиця 7

Мозковий кровотік (мл/хв/100г) осіб контрольної групи з патологічними
деформаціями сонних артерій

Варіант деформації Вік

(роки) Басейни

ПМА Р1 СМА Р2

п л

п Л

С-подібна 36

56

59 59,5±0,8

46,9*±0,7

45,1±0,6 58,1*±0,9

47,3±0,9

44,5*±0,7 >0,05

>0,05

>0,05 63,4±0,9

56,8±0,8

50,9±0,6 65,2±1,1

56,4±1,0

52,1±0,8 >0,05

>0,05

>0,05

S- подібна 36

59 56,7*±0,9

46,3±0,7 57,2±0,8

45,4*±0,6 >0,05

>0,05 59,9±0,6

58,1±0,5 62,1±1,0

56,2±0,5 >0,05

>0,05

Кінкінг 44 42,9*±0,8 46,6*±0,7 <0,05 51,8±0,7 53,2±0,9 <0,05 Койлінг 58 44,1*±0,7 48,6±0,6 <0,05 50,6±0,8 53,4±0,9 <0,05 2-й перегин 59 47,3±0,9 43,7*±0,8 <0,05 52,4±0,9 48,1±0,8 <0,05 Комбінова-ний 56 42,2*±0,8 47,9±0,6 <0,05 52,7±0,7 51,4±0,6 <0,05 Примітка: * - бік патологічної деформації Таблиця 8 Час (с) досягнення піку накопичення контрастної речовини в тканині головного мозку осіб контрольної групи з патологічними деформаціями внутрішніх сонних артерій Варіант деформації Вік, роки Басейни ПМА Р1 СМА Р2 п л п Л С- подібна 36 56 59 6,4±0,1 8,0*±0,2 6,6±0,1 7,4*±0,1 6,7±0,1 7,9*±0,1 <0,05 <0,05 <0,05 6,2±0,1 7,1±0,1 7,2±0,1 6,6±0,1 7,4±0,1 7,1±0,1 >0,05

>0,05

>0,05

S- подібна 36

59 7,9*±0,2

7,1±0,1 6,9±0,1

8,2*±0,2 <0,05 <0,05 7,2±0,1 7,4±0,2 7,3±0,1 7,5±0,1 >0,05

>0,05

Кінкінг 44 12,1*±0,2 9,9±0,2 <0,05 9,3±0,2 9,5±0,2 >0,05

Койлінг 58 11,3*±0,2 9,7±0,2 <0,05 9,4±0,2 9,2±0,2 >0,05

подвійний перегин 59 8,9±0,1 11,4*±0,2 <0,05 9,3±0,2 9,1±0,1 >0,05

Комбінова-ний 56 9,4*±0,2 8,2±0,1 <0,05 8,3±0,1 7,9±0,1 >0,05

Семіотика змін діагностичних зображень головного мозку і артерій
головного мозку, шиї і серця у пацієнтів груп ризику розвитку інсульту

Обстежено 41 хворого з артеріальною гіпертензією (1 група), 43 хворих
з аневризмами головного мозку (2 група), 125 хворих з ішемічною хворобою
серця (3 група), 58 хворих з дисциркуляторною енцефалопатією (4 група)
(табл. 9-10).

Таблиця 9

Розподіл аневризм судин головного мозку за локалізацією

Локалізація абс %

Передня мозкова + передня сполучна артерія 19 44,18

Внутрішня сонна артерія 7 16,28

Середня мозкова артерія 10 23,26

Задня сполучна артерія 2 4,65

Задня мозкова артерія 2 4,65

Базилярна артерія 1 2,32

Хребетні артерії 1 2,32

Всього 43 100

Таблиця 10

Частота (%) елементів МСКТ/МРТ семіотики головного мозку у пацієнтів
груп ризику

№ п/п Ознаки Групи

1 2 3 4

1 Розширення лікворних просторів 60,97 83,72 90,40 91,38

2 Лейкоареоз 46,34 62,79 82,40 94,83

3 Дрібні вогнища з гомогенною структурою у білій речовині 41,46 58,14
79,20 93,10

4 Поглиблення борозен 36,59 53,49 76,00 87,93

5 Розширення лікворних просторів та лейкоареоз 39,02 58,14 72,80 91,38

6 Розширення лікворних просторів та дрібні вогнища з гомогенною
структурою у білій речовині 36,59 48,84 78,40 89,65

7 Лейкоареоз та дрібні вогнища з гомогенною структурою у білій речовині
41,46 58,14 79,20 93,10

Частота патологічних деформацій внутрішніх сонних артерій і хребетних
артерій збільшується в наступному ряді: артеріальна гіпертензія (29,27%
спостережень), аневризма (41,86% спостережень), ішемічна хвороба серця
(55,20% спостережень), дисциркуляторна енцефалопатія (58,62%
спостережень). Відмінності достовірні між 1-ю і 2-ю групами (Р<0,05), між 1-ю і 4-ю (Р<0,01), між 2-ю і 3-ю групами (Р<0,05). Число змін МСКТ та МРТ зображень збільшується в ряді: артеріальна гіпертензія, аневризма, ішемічна хвороба серця, дисциркуляторна енцефалопатія (відмінності між 1, 2, 3, 4 групами та контрольною групою статистично достовірні - Р<0,05). Виключення: частота розширення лікворних просторів при ішемічній хворобі серця практично не відрізняється від такої при хронічній ішемічній хворобі головного мозку. Відзначено збільшення частоти патологічних варіантів вертебро-базилярного співустя (Б, В, Г, Д) в ряді: артеріальна гіпертензія (43,90% спостережень), аневризма (51,16% спостережень), ішемічна хвороба серця (58,40% спостережень), дисциркуляторна енцефалопатія (67,24% спостережень). Відмінності достовірні між 1-ю і 4-ю групами (Р<0,01), між 1-ю і 3-ю (Р<0,05), між 2-ю і 4-ю групами (Р<0,01). Розімкнене артеріальне коло спостерігалося у 53,66% пацієнтів з артеріальною гіпертензією, 53,49% пацієнтів з аневризмою, 58,40% пацієнтів з ішемічною хворобою серця, 63,79% пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією. Відмінності достовірні між 1-ю і 4-ю групами (Р<0,05), між 2-ю і 4-ю (Р<0,05). За даними МСКТ визначено 6 типів атеросклеротичних бляшок, виявлених в екстракраніальному відділі внутрішніх сонних артерій (табл. 11). Таблиця 11 Типи атеросклеротичних бляшок за даними МСКТ Частота атеросклеротичних бляшок у внутрішніх сонних артеріях склала 36,58% при артеріальній гіпертензії, 46,51% при аневризмах головного мозку, 57.60% при ішемічній хворобі серця, 70,60% при дисциркуляторній енцефалопатії. Відмінності достовірні між 1-ю і 4-ю групами (Р<0,01), між 2-ю і 4-ю (Р<0,05), між 2-ю і 3-ю групами (Р<0,05), між 3-ю і 4-ю групами (Р<0,05). З використанням програми “Calcium Scoring” у 202 пацієнтів груп ризику досліджували вінцеві артерії (табл. 12, 13). Таблиця 12 Частота ураження кальцифікатами вінцевих артерій пацієнтів груп ризику Ураження вінцевих 1 (n=20) 2 (n=21) 3 (n=125) 4 (n=36) абс % абс % абс % абс % Односудинне 3 15,00 4 19,04 24 19,20 6 16,67 Двосудинне - - - - 32 25,60 18 50,00 Трьохсудинне - - - - 69 55,20 12 33,33 Всього 3 15,00 4 19,04 125 100,00 36 100,00 Таблиця 13 Сумарний об'єм (мм3) кальцифікатів вінцевих артерій пацієнтів груп ризику Об’єм 1 (n=3) 2 (n=4) 3 (n=125) 4 (n=36) Мінімальний 31,9 83,5 193,1 174,5 Середньоарифметичний 49,6 127,8 412,7 304,9 Максимальний 60,2 173,4 723,3 545,6 При артеріальній гіпертензії і аневризмах спостерігається виключно односудинне ураження артерій кальцифікатами - у 15,00% і 19,04% пацієнтів відповідно. Ураження всіх 3-х вінцевих артерій кальцифікатами спостерігається у 55,20% пацієнтів з ішемічною хворобою серця і у 33,33% пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією. Саме у пацієнтів 3-ї і 4-ї груп виявлені найбільші кальцифікати вінцевих артерій - 412,7 мм3 і 304,99 мм3 відповідно. Відмінності за об'ємом кальцифікатів достовірні між 1-ю і 3-ю групами (Р<0,01), 1-ю і 4-ю групами (Р<0,01), 2-ю і 3-ю групами (Р<0,01), 2-ю і 4-ю групами (Р<0,01). Перфузія в басейнах ПМА, СМА, ЗМА при нормальній анатомії артерій шиї у всіх 3-х вікових періодах при артеріальній гіпертензії, аневризмі більша, ніж при дисциркуляторній енцефалопатії (відмінності достовірні, Р<0,05). Відмінності між 1, 2, 4 та 3 групами недостовірні у всіх вікових періодах. Відмінності перфузії в правій і лівій півкулях статистично недостовірні (Р>0,05). Час досягнення піку підлягає тим же
закономірностям.

Кровотік в басейнах ПМА, СМА, ЗМА на стороні патологічно деформованої
артерії шиї менший, ніж в інтактній півкулі у всіх групах (Р<0,05), тобто спостерігається асиметрія перфузії. Перфузія в басейнах ПМА, СМА, ЗМА у всіх 3-х вікових періодах при артеріальній гіпертензії, аневризмі достовірно більша, ніж при дисциркуляторній енцефалопатії (Р<0,05). Для часу досягнення піку накопичення справедливі ті ж закономірності. Відомо, що певну роль в патогенезі цереброваскулярних захворювань відіграють епіфіз (секреція мелатоніну, нестача котрого призводить до стійкого підвищення артеріального тиску, порушень холестеринового обміну з утворенням холестеринових бляшок) та судинні сплетіння бічних шлуночків (секреція цереброспінальної рідини і преальбуміну; транспорт до мозку амінокислот, вітамінів, білків; видалення з мозку продуктів метаболізму) (Фридман А.Т., 1971; О.В. Кормушко і співав., 2004). Дегенеративно дистрофічні зміни цих анатомічних структур призводять до їх звапнення із утворенням кальцинатів, які навіть за невеликих розмірів, добре візуалізуються за допомогою МСКТ. Аналіз частоти виявлення кальцінатів епіфізу та судинних сплетінь бічних шлуночків (табл. 14) дозволив дійти висновку, що їх число достовірно збільшене при артеріальній гіпертензії, ішемічній хворобі серця та дисциркуляторній енцефалопатії. В групі хворих на ішемічний інсульт візуалізована їх найбільша кількість (43,9% та 71,6%). Опубліковано ряд робіт (Л.Г. Розенфельд і співавт.,2003; Т.М. Бабкіна і співав., 2004; Bankman N. 2003), котрі доводять, що в 42-64% випадків ретенційні кісти верхньощелепних пазух асоціюються з патологічними процесами у головному мозку. Вивчено закономірності поєднання цереброваскулярних захворювань та ретенційних кіст максілярних синусів. Виявлено, що кісти верхньощелепної пазухи виявляються в нормі у 8,1%; при артеріальній гіпертензії – у 51,3%, при аневризмі – у 34,9%, при ішемічнії хворобі серця – у 51,2%, при хронічній ішемічній хворобі головного мозку – у 36,8%, при ІІ – у 72,5%, при первинному внутрішньомозковому крововиливі – у 61,0%, при внутрішньошлуночковому крововиливі – у 51,6%, при субарахноїдальному крововиливі – у 56,87% спостережень, при цьому кісти діаметром більше 15мм у 1,6%, 17,1%, 13,9%, 24,8%, 29,3%, 45,5%, 41,5%, 41,9% та 40,5% спостережень відповідно. Семіотика змін діагностичних зображень головного мозку та артерій шиї і головного мозку хворих з ішемічними і геморагічними інсультами МСКТ і МРТ дослідження головного мозку проведені у 211 хворих на ішемічний інсульт в період від 1 години до 9 діб після старту захворювання (табл. 15, 16, 17). Гістографічний аналіз МСКТ зображень виконували за допомогою функції “Evaluate region of interest” за наступними правилами: вимірювання виконувалися тільки на аксіальних зрізах, що проходять через центральну область ішемічного вогнища; форма зони інтересу - квадрат (у відповідності до форми пікселя); площа квадрата - 1,0 см2±10% (погрішність обумовлена мануальним викреслюванням зони і погрішністю округлення); зону інтересу викреслювали на ділянках зображення (вогнище ішемії, інтактна мозкова тканина, ішемічна напівтінь) з відносно гомогенною структурою, що не мала будь-яких включень (табл. 18). В усіх випадках виявлено достовірні відмінності показників денситометричної щільності осередку ішемії, ішемічної напівтіні та інтактної тканини мозку (Р<0,05). Кольорове картування структури МСКТ зображень виконане за їх гістограмами, що реально відображують частоту значень рентгенівської щільності тканин в інтервалі від Щмін до Щмакс за шкалою кольорів. Метод виявився корисним для уточнення даних гістографічного аналізу та його планування. Первинний внутрішньомозковий крововилив - клінічна форма гострого порушення мозкового кровообігу, що виникає унаслідок розриву інтрацеребральної судини або підвищеної проникності його стінки і проникнення крові в паренхіму мозку (Ч. П. Ворлоу и др., 1998; В. И. Скворцов, В. В. Крилова, 2005). Проведені МСКТ і МРТ дослідження головного мозку 41 хворого з первинним внутрішньомозковим крововиливом в терміни від 1 години до 112 діб після початку захворювання (табл. 19). В еволюції внутрішньомозкового крововиливу виділяють 5 стадій [36, 63]: найгостріша (від 1 години до 24 годин); гостра (від 1 доби до 3 діб); рання підгостра (від 3 діб до 7 днів); пізня підгостра (більше 7 діб); хронічна (більше 2 тижнів). МСКТ і МРТ семіотика внутрішньомозкового крововиливу за стадіями еволюції представлена в таблиці 20. МСКТ і МРТ дослідження головного мозку виконані 37 хворим на субарахноїдальний крововилив в терміни від 1 години до 14 діб після початку захворювання (табл. 21) та 31 хворому на внутрішньошлуночкові крововиливи в терміни від 10 годи до 10 діб. Частота патологічних деформацій внутрішніх сонних артерій при інсультах збільшується в ряді - первинні внутрішньомозкові крововиливи, внутрішньошлуночкові крововиливи, субарахноїдальні крововиливи, ішемічні інсульти - 39,02%, 45,16%, 48,64%, 64,14% відповідно. Відмінності достовірні між 1-ю і 2-ю групами (Р<0,01), 1-ю і 3-ю групами (Р<0,01), 1-ю і 4-ю групами (Р<0,05). Не визначається будь-яка залежність між типом інсульту і частотою тих або інших варіантів патологічних деформацій внутрішніх сонних артерій (відмінності між групами недостовірні - Р>0,05).

Частота патологічних деформацій хребетних артерій збільшується в ряді —
первинні внутрішньомозкові крововиливи (26,83%), внутрішньошлуночкові
крововиливи (29,03%), субарахноїдальні крововиливи (32,43%), ішемічні
інсульти (41,71%). Відмінності достовірні між 1-ю і 2-ю групами
(Р<0,05), між 1-ю і 3-ю групами (Р<0,05). Частота стенозів артерій шиї максимальна у хворих з ішемічними інсультами: внутрішніх сонних артерій - 72,51%, хребетних артерій - 65,87%; мінімальна у хворих з геморагічними інсультами: 45,87% і 42,20% відповідно. Відмінності між 1-ю групою і 2-ю, 3-ю, 4-ю достовірні (Р<0,01). ? ? ” ? " $ J H P X X ? ??? ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ”yo o ?????????? ?????????? rkdT ”yo o «kdc ???? ?? ?? ?? ?????????? ????Y¬Y3/4YEYUeYiYuYoooooo ??????? ???R?X?h?x?„?”?¤?°?ooooooo [email protected]\©l©|©?©oooooo @ ¬"¬.¬:¬F¬oooooooooooooooooo ".ooooooooooo ®&®/iiiiiii ?"?.?/iiiiiii ????????? @ ?&?6?F?V?f?v?†?’?????/iiiiiiiiiiiiiiiiiiiii ?-?*?:?J?Z?j?v?‚?ooooooooooo ?$?4?@?P?`?l?/iiiiiii µ*µ:µFµVµfµrµ/iiiiiii ?????????? ????? ?????????? ????? ?? ?? ?‚O†O’O–OcO?O?O?OAeOoooooooo Ooooooooo ?0O4O8O0,8)
та декомпенсовану (Х<0,6), котра потребує хірургічного лікування. 14. Ступінь гідратації вогнища ішемії (Д) може бути представлена як відношення різниці інтенсивності МР-сигналу від осередку та від інтактної тканини до інтенсивності ліквору (Т2ЗЗ). При Д<0,38 вірогідність повного відновлення неврологічного статусу наближається до 100%. Для лівопівкулевих інсультів точність прогнозу за критерієм Д становить 93,9%; для правопівкулевих – 84,6%. 15. МСКТ перфузіографія об’єктивно констатує зміни мозкового кровотоку. При лівопівкулевих ураженнях результати лікування кращі, ніж при правопівкулевих (кровотік в осередку ішемії достовірно нижчий ніж в симетричній ділянці як до, так і після втручання). ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для обстеження хворих з ішемічним інсультом в гострому періоді доцільно використовувати мультиспіральну рентгенівську комп’ютерну томографію з перфузіографією та ангіографією, яка в рамках одного дослідження дозволяє виконати візуалізацію голови, головного мозку, артерій шиї та головного мозку, перфузію головного мозку та визначити кількісні характеристики перфузії: кровотік (мл/100г/хв.) та час досягнення піку. 2. Аналіз отриманих за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії діагностичних зображень необхідно виконувати в рамках інтегральної системи опису: локальна характеристика вогнища ішемії/крововиливу (локалізація, розміри, гістограма рентгенівської щільності, кровотік, час піку) та системна характеристика (межа білої та сірої речовини, згладженість кіркових борозен та звивин, контури острівкової звивини, наявність симптому гіперденсної артерії, кальцифікатів епіфізу та судинних сплетень бічних шлуночків, кісти верхньощелепної пазухи, компресії та/чи дислокації серединних структур, деформації сонних та хребетних артерій, замкненість/розімкненість артеріального кола). 3. Для визначення показань до хірургічної корекції патологічних деформацій сонних артерій при аналізі мультиспіральних комп’ютерних ангіографічних зображень і магнітно-резонансних ангіографічних зображень необхідно оцінювати фрактальну розмірність деформації Х: при Х>0,6 деформація визначається як компенсована, при Х<0,6 – як декомпенсована. 4. Для прогнозування відновлення неврологічного статусу хворих з ішемічним інсультом на магнітно-резонансних томографічних зображеннях головного мозку в гострому періоді необхідно визначати частку пошкодженої тканини вогнища ішемії (за ступенем гідратації) Д і при Д>0,39 припускати можливість стійкого неврологічного дефіциту, при
Д<0,38 – відносно повне відновлення неврологічного статусу. 5. Мультиспіральну комп’ютерну перфузіографію доцільно використовувати для динамічного спостереження хворих груп ризику ішемічних та геморагічних інсультів, зокрема, хворих з артеріальної гіпертензією та дисциркуляторною енцефалопатією в процесі монотерапії нейропротектором та вазопротектором, хворих з ішемічним інсультом в процесі лікування в гострий період. 6. Для планування безпечних операцій на сонних артеріях необхідно візуалізувати будову артеріального кола великого мозку та оцінювати його замкненість/розімкненість. 7. Використання кольорокартування ішемічного вогнища за гістограмою рентгенівської щільності полегшує топографо-анатомічну та топічну діагностику вогнищ ішемії. Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації Макомела Н.М.. Особливості цереброваскулярної патології після впливу малих доз радіоактивного опромінення // Матеріали 20-го інтернаціонального радіологічного конгресу. – Нью Делі, Індія. – 1998. – С. 393. Топчій Т. В., Макомела Н. М., Новиков В.Л.. Стан головного мозку при опроміненні малими дозами радіонуклідів після аварії на ЧАЕС // Український радіологічний журнал. – 1999. – №4 – С.410-412. (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати). Макомела Н. М. Мультиспіральна комп’ютерна томографія: діагностика ішемічного інсульту // Збірка наукових робіт АРУ. – Український конгрес радіологів–2003. – К. – 2003. – С101. Макомела Н. М., Деркач С. Л. New capabilities of diagnostic of ischemic stroke on early stage perfusion computed tomography // Збірка наукових робіт 14-го Європейського конгресу молодих вчених. – Берлін. – 2003. – С.106 (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати, підготовила роботу до друку). Макомела Н. М. Спосіб діагностики патологічної деформації сонних артерій // Промислова власність. – Бюлетень № 9. – 2003. – 60245 А. Макомела Н. М. Спосіб прогнозування відновлення неврологічного статусу у хворих з ішемічним інсультом // Промислова власність. – Бюлетень № 9. – 2003. – 60246 А. Макомела Н. М., Деркач С. Г.. Advanced technologies in radiology CT scanner siemens somatom volume zoom // Збірка наукових робіт IV міжнародної конференції студентів та молодих вчених. – Дніпропетровськ. – 2003. – С.233 (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати, підготовила роботу до друку). Макомела Н. М. Мультиспіральна комп’ютерна томографія та перфузіографія в діагностиці ішемічного інсульту // Український радіологічний журнал. – 2003. – №3. – С.333-335. Макомела Н. М. Досвід застосування мультиспіральної комп’ютерної томографії у відділенні променевої діагностики // Галицький лікарський вісник. – 2004. – №1. – С. 154-156. Поліщук М.Є., Синицький С.І., Макомела Н.М., Нечипорук О.О. Діагностика та диференційоване хірургічне лікування стенозів каналу поперекового відділу хребта (ПВХ) із застосуванням мікроінвазивних маніпуляцій // Тези доповідей Х КОНГРЕСУ світових федерацій українських лікарських товариств. – Чернівці-Київ-Чікаго. – 2004. – С. 344-345. (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати). Макомела Н. М. Способ диагностики патологической деформации сонных артерий // Лікарська справа. – 2004. – №8. – С.30-32 Макомела Н. М. Кисты верхнечелюстной пазухи у больных с острыми нарушениями мозгового кровообращения // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2005. – №1. – С.16-19. Макомела Н. М. Кальцификаты эпифиза и сосудистого сплетения боковых желудочков при инсультах // Український радіологічний журнал. - 2005. – №4. – С.513-515. Макомела Н. М.; Липа С.В., Колотилов Н.Н. Неходжкинская лимфома полости носа и системная красная волчанка – бикаузальный фактор геморрагического инсульта // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. – № 5.– С. 74-76 . (автор - описала та проаналізувала результати). Makomela N., Lypa S. at al. Predictors of lethal outcome in patients with subarahnoid and parenchimal and ventricular hemorrhage // – 8 International Course Advances in CT & MRI – Barcelona (Spain). – 2005. – С.191. (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати, підготовила роботу до друку). Розенфельд Л.Г., Колотилов Н. Н., Макомела Н.М.. Мультиспиральная компьютерная томография: нормальная и патологическая анатомия артерий головы и шеи // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2005. – №5. – С.74-76 . (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати). Макомела Н. М. Мультиспиральная компьютерная томография в исследовании взаимосвязи мозгового кровотока и деформации сонных артерий//Серце і судини. – Актуальні питання судинної та реконструктивної хірургії. – 2005. – № 1(Додаток). – С. 96-97. Макомела Н.М., Гулкевич О.В., Свищенко Е. П., Безродная Л.В. Состояние кровоснабжения головного мозга у больных с гипертонической болезнью под влиянием спираприла // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 5. – С. 68-73. (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати, підготовила до друку діагностичну частину роботи). Макомела Н.М.. Исследование изменений перфузии мозговой ткани в зависимости от типа патологической деформации сонных артерий у больных с транзиторными ишемическими атаками и ишемическим инсультом по данным мультиспиральной компьютерной томографии // Серце і судини. – 2005. –№4 – С. 87-94 . Огир А. С., Макомела Н. М., Синицкий С. И., Огир Е. А. О компьютерной обработке томографических диагностических изображений // Информационные технологии в управлении энергетическими системами. – Международная конференция (18-19 октября 2005г., Киев). – К., Б.и., 2005. – С.78-81. Макомела Н. М., Синицький С. І.. Мультиспіральна комп’ютерна томографія: прогнозування об’єму оперативних втручань на екстра- та інтракраніальних судинах // Український нейрохірургічний журнал. - Матеріали Конференції нейрохірургів України „Нові технології в нейрохірургії”. – Ужгород. – 2006. – С.53 (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати, підготовила до друку діагностичну частину роботи). Розенфельд Л. Г., Синицкий С. И., Колотилов Н. Н., Огир А. С., Макомела Н.М. Возможности постобработки диагностических КТ и МРТ изображений на персональном компьютере // Український медичний часопис. – 2006. – № 3 – С.75-79. (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати). Макомела Н.М.. Мультиспиральная рентгеновская компьютерная и магнитно-резонансная томография: исследование головы и шеи – аневризмоносителей // Серце і судини. Додаток № 4. – Актуальні питання судинної та реконструктивної хірургії. – 2006. – С.271-372 . Евдокимов В.Ф., Огир А. С., Макомела Н.М., Синицкий С.И.. Возможности и преспективы компьютерной обработки диагностических томографических изображений // Электронное моделирование. – 2006. – №5 – С87-94. (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати) Макомела Н.М., Розенфельд Л.Г.. Мультиспіральна комп’ютерна томографія: кольорове картування вогнища ішемії і ішемічної напівтіні // Променева діагностика, променева терапія. – 2006. – №4 – С.40-42. (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати) Розенфельд Л. Г., Макомела Н.М., Синицкий С. И., Колотилов Н. Н., Огир А. С., Можливості постобробки діагностичних КТ- та МРТ-зображень на персональному комп’ютері // Український медичний часопис. – 2006. – № 11-12 – С.75-79. (автор - виконала обстеження, описала та проаналізувала результати). Макомела Н.М.. Мультиспіральна комп’ютерна перфузіографія: контроль ефективності монотерапії нейропротектором у хворих після одноразово перенесеної транзиторної ішемічної атаки і з асимптомними ішемічними порушеннями мозкового кровообігу //Ліки України. – 2007. – №108 – С.59-61. Макомела Н.М.. Елементи методології діагностики, моніторингу і прогнозування перебігу захворювання у хворих з ішемічними і геморагічними інсультами //Променева діагностика, променева терапія. – 2007. – № 1 – С. 54-59. Макомела Н.М.. Елементи системної семіотики головного мозку та голови з краніальними судинами хворих з інсультами та хворих груп ризику розвитку інсульту // Врачебное дело. – 2007. – № 3– С.53-56. Анотація Макомела Н.М. Нейровізуалізуючі методи дослідження в діагностиці та прогнозуванні перебігу інсультів. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук по спеціальності 14.01.23. – променева діагностика, променева терапія – Інститут онкології АМН України, Київ, 2007 На підставі мультиспіральних комп’ютерних томографічних та МРТ обстежень хворих груп ризику розвитку гострих порушень мозкового кровообігу, хворих з ішемічними та геморогічними інсультами, аналізу діагностичних зображень та історій хвороби в дисертаційній роботі представлене нове рішення важливої науково-практичної проблеми: підвищення інформативності та ефективності діагностики хворих на ішемічний та геморагічний інсульти на основі застосування МРТ з МРА, мультиспіральної комп’ютерної томографії з ангіографією та перфузіографією. За допомогою МСКТ та МРТ досліджено 267 хворих з ризиком розвитку гострих порушень мозкового кровообігу, 211 хворих з ішемічним інсультом та 109 хворих з геморогічним інсультом, 62 практично здорових досліджуваних.. Деталізовані зміни РКТ і МРТ семіотики ішемічного і геморагічного інсультів в процесі їх еволюції. Вивчені і зіставлені особливості та варіанти нормальної і патологічної МРТ і рентгенівської комп’ютерної томографічної анатомії артеріального кола, сонних і хребетних артерій. При допомозі мультиспіральної комп’ютерної перфузіографії визначена перфузія тканин головного мозку у практично здорових осіб, пацієнтів груп ризику розвитку гострих порушень мозкового кровообігу, у хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу за ішемічним і геморагічним типом. Доведене існування залежності між типом патологічної деформації сонної артерії і величиною мозкового кровотоку у відповідній півкулі. Виявлена висока частота кальцифікатів вінцевих артерій у пацієнтів груп ризику розвитку гострих порушень мозкового кровообігу. Виявлена підвищена частота кальцифікатів епіфізу і судинного сплетення бокових шлуночків у хворих з геморагічним чи ішемічним інсультом в порівнянні з практично здоровими особами. Досліджена нова закономірність: підвищена частота кіст верхньощелепної пазухи у хворих з геморагічним і ішемічним інсультом в порівнянні з практично здоровими особами. Розроблена нова інтегральна система опису головного мозку і артерій головного мозку у хворих з ішемічним і геморагічним інсультами, рутинних КТ і МРТ зображень голови та головного мозку, МРА, мультиспіральних комп’ютерних ангіографічних зображень сонних, хребетних артерій, артеріального кола і вертебро-базилярного співустя, мультиспіральних комп’ютерних перфузіограм головного мозку. Ключові слова: мультиспіральна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, ішемічний інсульт, геморагічний інсульт, перфузія головного мозку. Аннотация Макомела Н.М. Нейровизуализирующие методы исследования в диагностике и прогнозировании течения инсультов. Рукопись. Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.23 – лучевая диагностика, лучевая терапия – Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2007. На основании мультиспиральных компьютерных томографических и МРТ обследований больных групп риска развития острых нарушений мозгового кровообращения, больных с ишемическими и геморрагическими инсультами, анализа диагностических изображений и историй болезни в диссертационной работе представлено новое решение важной научно-практической проблемы: повышение информативности и эффективности диагностики больных с ишемическим и геморрагическим инсультами на основе применения МРТ с МРА, мультиспиральной компьютерной томографии с ангиографией и перфузиографией. При помощи МСКТ и МРТ исследованы 267 больных с риском развития острых нарушений мозгового кровообращения, 211 больных с ишемическим инсультом и 109 больных с геморрагическим инсультом, 62 практически здоровых обследованных. Детализированы изменения МСКТ и МРТ семиотики ишемического и геморрагического инсультов в процессе их эволюции. Изучены и сопоставлены особенности и варианты нормальной и патологической МРТ и рентгеновской компьютерной томографической анатомии артериального круга, сонных и позвоночных артерий. При помощи мультиспиральной компьютерной перфузиографии определена перфузия тканей головного мозга у практически здоровых лиц, пациентов групп риска развития острых нарушений мозгового кровообращения, у больных с острыми нарушениями мозгового кровообращения по ишемическому и геморрагическому типу. Доказана существующая зависимость между типом патологической деформации сонной артерии и величиной мозгового кровотока в соответствующем полушарии. Выявлена высокая частота кальцификатов венечных артерий у пациентов групп риска развития острых нарушений мозгового кровообращения. Выявлена высокая частота кальцификатов эпифиза и сосудистого сплетения боковых желудочков у больных с геморрагическим или ишемическим инсультом в сравнении с практически здоровыми лицами. Исследована новая закономерность: повышенная частота кист верхнечелюстной позуха у больных с геморрагическим или ишемическим инсультом в сравнении с практически здоровыми лицами. Разработана новая интегральная система описания головного мозга и артерий головного мозга у больных с ишемическими и геморрагическими инсультами, рутинных КТ и МРТ изображений головы и головного мозга, МРА, мультиспиральных компьютерных ангиографических изображений сонных, позвоночных артерий, артериального круга и вертебро-базилярного соустья, мультиспиральных компьютерных перфузиограмм головного мозга. Ключевые слова: мультиспиральная компьютерная томография, магнитно-резонансная томография, ишемический инсульт, геморрагический инсульт, перфузия головного мозга. SUMMARY Makomela N.M. Neuroimaging investigations study in diagnostics and prediction the course of strokes. - Manuscript. The dissertation for the scientific degree of doctor of medical sciences in specialty 14.01.23. – Radiodiagnostics, Radiotherapy – Institute of Oncology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007. On basis of results of multidetector row spiral computed tomography and magnetic resonance imaging examinations of patients from risk groups of development of cerebrovascular accidents and patients with ischemic and hemorrhagic strokes, analysis of diagnostic images and case histories this thesis represents a new solution to the important scientific and practical problem: increase of informational content and efficiency of diagnostics of patients with ischemic and hemorrhagic strokes based on application of MRI with MR-angiography, CT with CT-angiography and CT-perfusiography. The examination of 267 patients with the risk of development of cerebrovascular accidents, 211 patients with ischemic stroke, 109 patients with hemorrhagic stroke and 62 practically healthy individuals was conducted by means of CT and MRI. Changes of semiotics of ischemic and hemorrhagic strokes in CT and MRI images were described in detail in the process of their evolution. Characteristics and variants of regular and pathological anatomy of arterial circle, carotid and vertebral arteries in MRI and CT images were studied and compared. Cerebral tissue perfusion in practically healthy individuals, patients with the risk of development of cerebrovascular accidents and patients with cerebrovascular accidents of ischemic and hemorrhagic type is determined with the help of multidetector row spiral computed perfusiography. Dependence between the type of pathological deformation of carotid artery and value of cerebral blood circulation in the respective hemisphere is proved. High occurrence of calcification of coronary arteries is revealed in patients with risk of development of cerebrovascular accidents. High occurrence of calcification of epiphysis and vascular plexus of lateral ventricles is revealed in patients with ischemic and hemorrhagic strokes as compared with practically healthy individuals. New regularity is studied: increased occurrence of cysts of maxillary sinus in patients with hemorrhagic or ischemic strokes as compared with practically healthy individuals. A new integral system was developed for description of cerebrum and cerebrum arteries in patients with ischemic and hemorrhagic strokes, routine CT and MRI images of head and cerebrum, magnetic resonance angiograms, multidetector row spiral computed tomograms of carotid and vertebral arteries, arterial circle and vertebrobasilar fistula, and multidetector row spiral computed perfusiograms of cerebrum. Key words: multidetector row spiral computed tomography, magnetic resonance imaging, ischemic stroke, hemorrhagic stroke, perfusion of cerebrum. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ ЗМА – задня мозкова артерія ЗСпА – задня сполучна артерія ЗСА – зовнішня сонна артерія МСКА – мультиспіральна комп’ютерна ангіографія МСКП – мультиспіральна комп’ютерна перфузіографія МСКТ – мультиспіральна комп’ютерна томографія МРА – магнітно-резонансна ангіографія МРТ – магнітно-резонансна томографія ПМА – передня мозкова артерія ПСА – передня сполучна артерія ПЩЗЗ – по протонній щільності зважене зображення КТ – рентгенівська комп’ютерна томографія СМА – середня мозкова артерія Т1ЗЗ – Т1 – зважене зображення Т2ЗЗ – Т2 – зважене зображення ТІА – транзиторна ішемічна атака Щ – рентгенівська денситометрична щільність PAGE 2

Похожие записи