КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Петренко Юрій Олексійович

УДК 612.821.3+613.955

Нейродинамічні та психічні функції у дітей молодшого шкільного віку з
різним рівнем фізичного розвитку

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на базі Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Макаренко Микола Васильович,

Інститут фізіології імені О.О.Богомольця НАН України,

провідний науковий співробітник

відділу фізіології головного мозку;

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник

Кальниш Валентин Володимирович

професор кафедри авіаційної, морської медицини і

психофізіології Української військово-медичної

академії, м. Київ

кандидат біологічних наук, доцент

Куценко Тетяна Василівна,

доцент кафедри фізіології людини і тварин

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Провідна установа: Науково-дослідний інститут геронтології

АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “19” 04 2006 р. о 16.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ-33, вул. Володимирська
64, біологічний факультет).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського
національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033,
м.Київ-33, вул. Володимирська 58.

Автореферат розісланий “1” 03 2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідно до сучасних уявлень початок шкільного
навчання, який припадає на молодший шкільний вік, вимагає від дитини
значної психоемоційної та фізичної витривалості. Переважна більшість
учнів зустрічається з новими умовами навчання, колективом, вимогами
вчителів, гіподинамією та інше. Тому пристосування до таких умов
життєдіяльності супроводжується значним напруженням психофізіологічних
та фізичних можливостей учнів [Д.А. Фарбер, 1991-2001; М.В. Макаренко,
1999-2004; Г.М. Чайченко, 1999; М.М. Безруких, 2000-2001; С.Д.
Максименко, 2001; В.І. Берзінь, 2002]. Природно виникає питання, чи
зможе витримати високе психоемоційне і фізичне навантаження учень
молодшого шкільного віку? Чи можна їм допомогти подолати навчальні
навантаження без шкоди для здоров’я? Перш за все, це можна зробити за
умов накопичення наукових знань про вікові, психофункціональні та
фізичні можливості дітей, а також правильно організовувати
навчально-виховний процес у відповідності до індивідуальних особливостей
учнів. Однак вивчення індивідуальних відмінностей нейродинамічних,
сенсомоторних і психічних функцій учнів молодшого шкільного віку з
різним рівнем фізичного розвитку, майже не проводилося. Окремі роботи
[М.В. Антропова, 1968, 1998; П.П. Блонський, 1979; Ю.А. Єрмолаєв, 2001;
Л.М. Козак, 2002; Л.Г. Коробейнікова, 2002] тільки частково стосувалися
цих питань.

Необхідно відзначити, що найбільш дискутивним є питання щодо зв’язку
успішності навчання з властивостями нервових процесів і іншими
психофізіологічними функціями дітей молодшого шкільного віку [Т.І.
Борейко, 1993; Т.О. Богуцька, 1998; Т.В. Куценко, 2000; Л.Г.
Коробейнікова, 2001]. Тому велике значення має вивчення особливостей
зв’язку успішності навчання, властивостей основних нервових процесів,
функцій пам’яті та уваги з фізичним розвитком дітей молодшого шкільного
віку.

На жаль знань про зміни психофізіологічних функцій в онтогенезі, а також
зв’язок типологічних властивостей вищої нервової діяльності,
сенсомоторних і психічних функцій з фізичним розвитком дітей молодшого
шкільного віку недостатньо. Фрагментарні роботи не дають повної уяви про
фізичний розвиток та його зв’язок з властивостями основних нервових
процесів, сенсомоторною і психічною сферою та навчальною діяльністю.
Тому досить перспективними в цьому плані можуть бути дослідження
властивостей психомоторних і нейродинамічних функцій та успішності
навчання у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного
розвитку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки
України “Психофізіологічні закономірності розумової діяльності людей в
онтогенезі”, номер держреєстрації 0102U007102.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було визначити динаміку
формування властивостей основних нервових процесів, сенсомоторних та
психічних функцій у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем
фізичного розвитку.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Дослідити динаміку формування властивостей основних нервових процесів
дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку;

2. Вивчити стан сенсомоторних функцій дітей молодшого шкільного віку з
різним рівнем фізичного розвитку;

3. Визначити особливості функцій пам’яті та уваги дітей молодшого
шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку;

4. Встановити зв’язок фізичного розвитку з властивостями
нейродинамічних, сенсомоторних і психічних функцій та успішністю
навчання.

Об’єкт дослідження – властивості психічних, сенсомоторних і
нейродинамічних функцій та фізичний розвиток дітей молодшого шкільного
віку.

Предмет дослідження – зв’язок властивостей психічних, сенсомоторних і
нейродинамічних функцій з рівнем фізичного розвитку.

Методи дослідження: психофізіологічні, антропометричні, статистичні
(метод середніх величин, достовірності відмінностей, кореляційний
аналіз).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлена достовірна
кореляційна залежність рівня фізичного розвитку з функціональною
рухливістю та силою нервових процесів, а також наявність вірогідних
різниць досліджуваних показників індивідуально-типологічних властивостей
вищої нервової діяльності дітей з різним рівнем фізичного розвитку.
Доведено, що високим показникам фізичного розвитку відповідають більші
значення функціональної рухливості та сили нервових процесів. У
обстежуваних з низьким рівнем фізичного розвитку значення функціональної
рухливості нервових процесів (ФРНП) та сили нервових процесів (СНП) були
нижчими. Не виявлено зв’язку між фізичним розвитком і часовими
характеристиками сенсомоторних реакцій на навантаження різного ступеня
складності, властивостями пам’яті та уваги, а також успішністю навчання
учнів молодшого шкільного віку.

Новим у роботі є дані про динаміку становлення та формування
нейродинамічних, сенсомоторних та психічних функцій у дітей молодшого
шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку. Експериментально
підтверджені літературні дані, що віковий період 7-10 років
характеризується подальшим формуванням нейродинамічних властивостей і
психічних функцій, зростанням і розвитком морфофункціональних
показників.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на основі
особливостей фізичного розвитку та формування нейродинамічних і
психічних функцій запропоновано використовувати індивідуальний підхід до
розробки фізіологічно обгрунтованих навчальних програм для дітей
молодшого шкільного віку, а також з метою визначення функціонального
стану організму.

Матеріали роботи та положення дисертації можуть бути використані у
віковій фізіології, психофізіології, дитячій психології та педагогіці.
Результати роботи використовуються при читанні лекцій за курсом вікової
фізіології на кафедрі анатомії та фізіології людини і тварин Черкаського
національного університету ім. Б. Хмельницького, застосовуються
педагогами і психологами загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та колегіумів.
Розроблені оригінальні технічні рішення наукової проблеми і отримано
деклараційні патенти України № 3857 та № 6126А.

Особистий внесок здобувача. В роботі відображені результати власних
досліджень, але формування мети і завдань, аналіз результатів та їх
узагальнення, висновки обговорені з науковим керівником проф. М.В.
Макаренко та проф. В.С. Лизогубом. Організація і проведення обстежень,
статистична обробка фактичного матеріалу здійснені самостійно.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на
на ХVІ з’їзді Українського фізіологічного товариства (Вінниця, 2002); на
Всеукраїнському симпозіумі «Особливості формування та становлення
психофізіологічних функцій в онтогенезі» (Черкаси, 2003); на наукових
конференціях: «Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та
професійна діяльність» (Черкаси, 1999, 2001); на науковій конференції
присвяченій 160 – річчю кафедри анатомії та фізіології людини і тварин
Київського національного університету ім. Т. Шевченка «Психофізіологічні
та вісцеральні функції в нормі і патології» (Київ, 2002); на
науково-практичній конференції «Проблеми вікової фізіології» (Луцьк,
2005), на II та III Українських конференціях молодих вчених, присвячених
пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2001, 2002); ІІ Міжрегіональній
конференції молодих вчених «Актуальні питання біології та медицини»
(Луганськ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць у
фахових виданнях, отримані 2 деклараційні патенти України.

Структура і обсяг роботи. Основний текст дисертації викладений на 149
сторінках і складається з вступу, чотирьох розділів (огляд літератури,
методи дослідження, результати досліджень, аналіз та узагальнення
результатів), висновків, списку використаних джерел (262 джерела) і 22
додатків. Робота містить 36 таблиць та ілюстрована 59 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Обстежено 353 учня обох статей віком від 7 до 10 років Черкаської
загальноосвітньої школи №11. На 311 із них були проведені зрізові, а на
42 – лонгітудинальні дослідження. Експериментальне визначення
властивостей основних нервових процесів, сенсомоторну реактивність та
психічні функції здійснювали з жовтня по грудень місяці, у дні високої
розумової працездатності (вівторок, середа, четвер) з ранку, а виміри
показників фізичного розвитку – з грудня по січень [М.В. Антропова,
1984]. Нейродинамічні функції та сенсомоторну реактивність досліджували
за методикою М.В. Макаренка (1999) на комп’ютерному комплексі
“Діагност-1”. Функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП)
визначали в режимі зворотного зв’язку. Подразниками були геометричнi
фiгури. Тест пред’являвся тричі із 120 подразників і за кращим часом
оцінювали ФРНП. Силу нервових процесів (СНП) також оцінювали в режимі
зворотного зв’язку з часом роботи у 5 хв. СНП визначали після тесту на
виявлення ФРНП за показником кількості пред’явленої і переробленої
інформації. Чим більше обстежуваний переробляв інформації, тим вищий був
рівень СНП.

Для виявлення індивідуальних властивостей сенсомоторних реакцій різного
ступеня складності використовували три повтори кожного з тестів і по
кращому значенню середнього часу латентного перiоду проводили оцінку.
Спочатку визначали латентні перiоди простої зорово-моторної реакцiї
(ПЗМР), потім дослiджували швидкість реакцiї вибору одного з трьох
подразникiв (РВ1-3) та реакцiї вибору двох з трьох подразникiв (РВ2-3).

Вивчення короткочасної зорової пам’яті проводили з використанням таблиць
з 10 символами (беззмістовні склади, двозначні числа, слова та
геометричні фігури). Після 30-секундного запам’ятовування та
відставлення, обстежувані відтворювали письмово матеріал у довільному
порядку. Показник обсягу пам’яті був тим вищий, чим більше було
відтворено інформації.

Обсяг, продуктивність, швидкість уваги досліджували за коректурними
таблицями Анфімова, переключення – по таблицям Шульте, а розподіл – за
методикою вiдшукування чисел.

Фізичний розвиток дітей 7-10 років оцінювали за методикою Г.В.
Коробейнікова (2001). Показники фізичного розвитку включали довжину і
масу тіла, частоту серцевих скорочень у спокої та після 20 присідань,
життєву ємність легенів, затримку дихання на вдиху і видиху. Фізичний
розвиток оцінювали по коефіцієнту фізичного розвитку, а рівень фізичного
розвитку – методом сигмальних відхилень.

Загальна успішність навчання дітей молодшого шкільного віку з усіх
предметів визначалась педагогом за 12-бальною системою оцінки.

Отриманий експериментальний матеріал оброблений методом математичної
статистики за програмою Microsoft Excel-97.

Результати досліджень та їх обговорення

Стан властивостей психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного
віку з різним рівнем фізичного розвитку

Психофізіологічні функції у дітей 7 років. Встановлена достовірна
кореляція функціональної рухливості та сили нервових процесів з
коефіцієнтом фізичного розвитку (r=-0,34 та r=0,37; р<0,05). А також наявність статистично вірогідних різниць досліджуваних типологічних властивостей ВНД у групах дітей з високим та низьким рівнем фізичного розвитку (p<0,05). Між значеннями параметрів сенсомоторного реагування різного ступеня складності, функції пам’яті, величин обсягу, продуктивності та швидкості уваги з показниками коефіцієнту фізичного розвитку не встановлено вірогідної кореляції, як і не виявлено статистично достовірних різниць середніх значень досліджуваних властивостей між групами з різним рівнем фізичного розвитку (р>0,05).
Результати проведених досліджень вказують на наявність вірогідних
різниць середніх величин переключення і розподілу уваги у групах з
різним рівнем ФР (р<0,05). Обстежувані з високим рівнем фізичного розвитку (РФР) мали достовірно кращі показники властивостей уваги, ніж особи з низьким рівнем ФР. Між переключенням, розподілом уваги та коефіцієнтом фізичного розвитку у дітей 7 років достовірного зв’язку не встановлено (р>0,05).

Психофізіологічні функції у дітей 8 років. У обстежуваних 8 років
виявлена достовірна кореляційна залежність ФРНП, СНП з КФР (r=-0,34 та
r=0,36; р<0,05), а також наявність статистично значущих різниць індивідуально-типологічних властивостей ВНД між групами дітей з різним рівнем фізичного розвитку. Діти з високим рівнем фізичного розвитку мали кращі показники ФРНП та СНП, ніж їх однолітки з низьким рівнем ФР (р<0,05). Між значеннями сенсомоторних реакцій різного ступеня складності, показниками короткочасної зорової пам’яті і уваги та коефіцієнтом фізичного розвитку у 8-річних дітей вірогідного зв’язку не встановлено (р>0,05). Діти з високим і середнім рівнями фізичного
розвитку мали кращі показники розподілу уваги, ніж діти з низьким рівнем
ФР (р<0,05). Психофізіологічні функції у дітей 9 років. У дітей 9 років виявлено вірогідний зв’язок між ФРНП, СНП, обсягом, продуктивністю і швидкістю уваги та коефіцієнтом фізичного розвитку (r=-0,32; r=0,33; r=0,34; r=0,35; r=0,34; р<0,05), а також достовірні різниці середніх величин вказаних властивостей і властивостей пам’яті та розподілу і переключення уваги між крайніми групами фізичного розвитку, а за деякими властивостями і між групами з середнім та низьким РФР (пам’ять на цифри, склади та фігури, розподіл уваги) та середнім і високим рівнями ФР (ФРНП, швидкість уваги) (р<0,05). Між значеннями сенсомоторних реакцій різного ступеня складності, короткочасної зорової пам’яті, переключення, розподілу уваги та КФР не виявлено достовірного зв’язку, як і не виявлено достовірної різниці швидкості сенсомоторного реагування різного ступеня складності з переробки інформації між групами дітей з різним рівнем фізичного розвитку (р>0,05).

Психофізіологічні функції у дітей 10 років. Не виявлено вірогідного
зв’язку між ФРНП, СНП, швидкістю сенсомоторних реакцій різного ступеня
складності, короткочасною зоровою пам’яттю, переключенням, розподілом,
обсягом, продуктивністю та швидкістю уваги з коефіцієнтом фізичного
розвитку (р>0,05). Діти з високим рівнем фізичного розвитку мали кращі
значення обсягу пам’яті, ніж діти з низьким рівнем ФР (пам’ять на цифри,
склади, фігури), а для пам’яті на слова – крім високого, ще і з середнім
рівнем ФР (р<0,05). Вікова динаміка властивостей психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку Особливості фізичного розвитку дітей 7 - 10 років. У хлопчиків 7 років КФР становив 1,093±0,025 у.о., тоді як у дівчат був вищим і дорівнював 1,117±0,024у.о. У 8-річних дітей він підвищився і відповідно склав у хлопчиків 1,094±0,025у.о., а у дівчат 1,13±0,018у.о. У 9 років відбулося деяке зниження цього показника і у хлопчиків (1,042±0,014 у.о.), і у дівчат (1,071±0,022 у.о.). Зниження середніх значень КФР продовжувалось і в 10 років. У 10-річних хлопчиків значення КФР були 1,031±0,015 у.о., у дівчат – 1,069±0,021 у.о. Більш низькі значення коефіцієнту фізичного розвитку хлопчиків у порівнянні з дівчатами зв’язано з більшим приростом морфофункціональних показників фізичного розвитку у останніх, що підтверджується роботами Г.П. Сальникової (1968), І.Р. Бариляки (2000), Л.Г. Коробейнікової (2001). Аналіз КФР за критерієм t-Стьюдента показав, що у всіх вікових групах відсутні достовірні відмінності середніх значень КФР між хлопчиками та дівчатами (р>0,05). Було встановлено, що у 7 років до групи з високим
рівнем КФР увійшло 25% хлопчиків та 27,27% дівчат. В групу з середнім
рівнем – 35% хлопчиків та 45% дівчат. До групи з низьким рівнем КФР були
віднесені 40% хлопчиків і 27,73% дівчат. У 8, 9 та 10 років питома вага
осіб з високим, середнім і низьким рівнем фізичного розвитку майже
зберігалася такою, як і серед обстежуваних 7 років. Якщо обстежуваний у
7 років за показниками КФР був віднесений до групи з високим рівнем
фізичного розвитку, то і в подальшому у 8, 9 та 10 років він залишався в
цій групі. Така тенденція, з незначними відхиленнями, спостерігалася і
для дітей з середнім та низьким рівнями фізичного розвитку. У групі
8-річних дітей з низьким рівнем ФР було 58,33% учнів, які складали
аналогічну групу в 7 років. У 9 і 10 років в цій групі залишилось,
відповідно, 54,54% і 48,75% обстежуваних. Групу з середнім рівнем ФР у 8
та 9 років склали 47,61% дітей із аналогічної групи 7 років, а в 10
років – 52,45%. До третьої групи з високим рівнем ФР у 8 років увійшло
55,55% учнів із аналогічної групи 7 років, а в 9 та 10 років – 20%. Не
виявлено випадків переходу учнів із групи з високим рівнем ФР у групу з
низьким її рівнем, чи, навпаки.

Отже, наведені результати вказують на те, що рівень фізичного розвитку
дітей, у більшості випадків, зберігається упродовж усього досліджуваного
періоду. КФР хлопчиків у віковому діапазоні з 7 до 10 років змінився на
5,67% (р<0,05), а у дівчат на 4,29% (р<0,05). При цьому аналогічні зміни КФР для дітей з високим рівнем ФР склали 3,98 %, з середнім – 6,46%, а з низьким – 7,15% (р<0,05). Нейродинамічні функції дітей 7 - 10 років. З віком в усіх групах ФР спостерігалося поступове зростання нейродинамічних функцій та сенсомоторної реактивності різного ступеня складності. Найгірші показники мали діти 7 років, а найкращі – 10 років (табл.1). Таблиця 1 Нейродинамічні функції дітей 7-10 років з різним рівнем фізичного розвитку Досліджувані показники Вік, роки Високий РФР Середній РФР Низький РФР ФРНП, с 7 85,18±1,94 87,93±1,33 92,66±2,12* 8 75,57±2,02 80,73±1,16# 81,44±1,78* 9 76,53±0,93 80,43±0,98# 81,41±1,70* 10 76,8±0,95 77,4±0,7 78,8±0,95 СНП, подр. 7 459,5±15,86 432,81±10,38 403,38±13,38* 8 490,12±21,29 459,47±13,84 435,5±12,41* 9 516,42±12,77 490,28±7,36 467,26±13,25* 10 522,93±10,77 513,61±5,04 492,52±12,20 ПЗМР, мс 7 343,31±16,25 370,52±16,64 382,5±11 8 318,70±15 347,49±8,04 348,72±14,33 9 291,77±6,78 311,43±8,92 312,89±9,46 10 292,02±4,82 299,05±6,03 310,36±15,85 РВ1-3, мс 7 530,9±22,26 547,35±12,48 572,59±13,38 8 480,32±18,50 508,94±10,56 524,29±12,85 9 467,09±9,59 479,42±10,95 483,70±8,54 10 454,73±7,82 457,14±7,44 482,91±15,34 РВ2-3, мс 7 606±10,68 616,86±13,32 633,53±12,08 8 554,59±17,74 590,12±13,47 596,66±13,26 9 558,91±10,49 579,83±9,49 587,11±15,50 10 537,02±13,58 543,46±8,77 565,68±12,72 Примітка: * - достовірність різниць між низьким і високим, # - середнім і високим рівнями ФР р<0,05. Діти з високим рівнем ФР характеризувалися вищими показниками, ніж учні з більш низькими градаціями. Обстежувані з середнім рівнем ФР по показникам нейродинамічних функцій займали проміжне положення. В усіх групах ФР значення 7-річних дітей вірогідно відрізнялися від показників аналогічних груп ФР 9 та 10 років (р<0,05). Значення ФРНП з 7 до 10 років у групі з високим рівнем фізичного розвитку зросли на 9,84%, СНП-13,8%, ПЗМР-14,94%, РВ1-3-14,94%, РВ2-3-11,38% (р<0,05). У осіб з середнім рівнем підвищення нейродинамічних показників відбулося для ФРНП- на 11,98%, СНП-18,66%, ПЗМР-19,29%, РВ1-3-16,48%, РВ2-3-11,89% (р<0,05). А у групі дітей з низькою градацією ФР такі зміни були ще більшими і становили для ФРНП-14,96%, СНП-22,09%, ПЗМР-18,87%, РВ1-3-15,66%, РВ2-3-10,70% (р<0,05). Короткочасна зорова пам’ять у дітей 7-10 років. У дітей від 7 до 10 років з різним рівнем фізичного розвитку відбувається поступове зростання короткочасної зорової пам’яті на всі види інформації, пред’явленої для запам’ятовування (цифри, слова, склади та геометричні фігури). Найменший обсяг пам’яті мали діти 7 років, а найбільший – 10 років (табл.2). Таблиця 2 Обсяг короткочасної зорової пам’яті дітей 7-10 років з різним рівнем фізичного розвитку Обсяг пам’яті Вік, роки Високий РФР Середній РФР Низький РФР Цифри, зн. 7 2,55±0,17 2,5±0,31 2,33±0,28 8 3,00±0,21 2,57±0,18 2,45±0,2 9 4,25±0,32 4,17±0,25# 3,25±0,35* 10 4,6±0,32 4,21±0,3 3,4±0,41* Слова, зн. 7 2,88±0,45 2,6±0,34 2,3±0,26 8 3,66±0,52 3,38±0,23 3,27±0,14 9 5,61±0,41 5,00±0,22 4,31±0,31* 10 5,92±0,23 5,89±0,21# 4,57±0,22* Склади, зн. 7 2,00±0,16 1,86±0,29 1,5±0,16 8 2,75±0,36 2,5±0,14 2,00±0,21 - < >

O

O

th

B | p

t

?

?

O

Oe

O

e (

p

r

t

K0±0,27 2,96±0,25# 2,06±0,29*

10 4,11±0,26 3,63±0,21 3,18±0,3*

Фігури, зн. 7 4,00±0,44 3,71±0,28 3,22±0,22

8 4,12±0,35 3,61±0,25 3,4±0,26

9 4,30±0,34 4,25±0,23# 3,43±0,22*

10 5,61±0,21 5,33±0,24 4,78±0,33*

Примітка: * — достовірність різниць між низьким і високим, # — середнім
і високим рівнями ФР р<0,05. Характер зростання обсягу пам’яті не залежить від рівня фізичного розвитку обстежуваних і зберігає тенденцію змін властиву дітям цього віку. Відмінності показників пам’яті між крайніми групами дітей з різним рівнем фізичного розвитку проявляються на рівні достовірності у 9 та 10-річному віці. Тенденція до більш високих показників обсягу пам’яті у групі дітей з високим рівнем ФР, ніж у дітей з середнім і, особливо, з низьким рівнем, в усі вікові періоди зберігалася. Значення обсягу 7-річних дітей вірогідно відрізнялися від показників пам’яті 9 та 10 років для всіх груп ФР (р<0,05). Достовірних зв’язків короткочасної зорової пам’яті з коефіцієнтом фізичного розвитку у обстежуваних 7-10 років не встановлено (р>0,05).

Зростання обсягу пам’яті у дітей з високим рівнем фізичного розвитку
становило: на цифри-80,39%, слова-105,55%, склади-105,5%, фігури-40,25%
(р<0,05); з середнім рівнем – цифри-68,4%, слова-126,53%, склади-95,16%, фігури-43,66% (р<0,05), а у групі з низьким рівнем ФР – цифри 45,92%, слова-98,69%, склади-112%, фігури-48,44% (p<0,05). Отже, незалежно від рівня фізичного розвитку обсяг пам’яті зростав від 7 до 10 років. Функція уваги у дітей 7 - 10 років. У віковий період з 7 до 10 років у дітей з різним рівнем фізичного розвитку відбувається поступове зростання переключення, розподілу, обсягу, продуктивності та швидкості уваги. Характер цих змін не залежить від рівня ФР. У дітей з високим рівнем ФР властивості уваги за абсолютними величинами, що її характеризують, були дещо вищими, ніж в учнів з низьким та середнім рівнями фізичного розвитку. Значення досліджуваних властивостей уваги 7-річних дітей вірогідно відрізнялися від показників 9 та 10 років для всіх груп ФР (р<0,05), за винятком продуктивності уваги. Найгірші значення властивостей уваги були у дітей 7 років, а найкращі – 10 років (табл.3). Таблиця 3 Властивості уваги дітей 7-10 років з різним рівнем фізичного розвитку Властивості уваги Вік, роки Високий РФР Середній РФР Низький РФР Переключення, с 7 785,87±57,38 898,13±68,31 1010,7±79,05* 8 517,85±63,15 610,7±29,48 624±50,84 9 453,53±32,07 506,93±28,34 593,18±44,56* 10 398,84±21,24 428,90±18,92 452,31±36,99 Розподіл, зн. 7 6,55±0,29 5,53±0,48 5,25±0,45* 8 9,55±0,62 9,14±0,39& 8±0,39* 9 12,61±0,62 11,82±0,51& 9,81±0,62* 10 13,75±1,06 13,25±0,74 11,86±0,86 Обсяг, зн. 7 301±13,97 290±14,11 270,75±22,57 8 354,57±33,38 324,38±13,25 305,44±24,41 9 451,84±27,38 391,10±15,46 382,64±17,47* 10 425,53±21,11 424,03±12,15 405,53±18,83 Продуктивність, у.о. 7 242,04±21,56 238,75±22,30 201,36±28,78 8 283,09±15,83 272,91±8,69 239,25±28,33 9 335,91±27,99 286,96±14,08 256,35±22,08* 10 380,63±16,44 378,35±11,37 254,84±13,87 Швидкість, букв/с 7 1,21±0,06 1,16±0,06 1,14±0,09 8 1,36±0,13 1,29±0,06 1,27±0,01 9 1,88±0,11 1,62±0,06# 1,59±0,07* 10 1,77±0,08 1,76±0,05 1,68±0,07 Примітка: * - достовірність різниць між низьким і високим, # - середнім і високим, & - низьким і середнім рівнями ФР р<0,05. Аналіз зв’язку властивостей уваги з фізичним розвитком показав, що лише у віці 9 років виявлено достовірний зв’язок між обсягом, продуктивністю та швидкістю уваги з ФР. Темп приросту показників властивостей уваги від 7 до 10 років у дітей з високим рівнем ФР становили: переключення-49,24%, розподіл-109,92%, обсяг-41,37%, продуктивність-57,25%, швидкість-46,28% (р<0,05). Для середнього рівня: переключення-52,24%, розподіл-139,60%, обсяг-46,21%, продуктивність-58,47%, швидкість-51,72% (р<0,05). Для осіб з низьким рівнем ФР такі зміни були: переключення-55,21%, розподіл-125,90%, обсяг-49,78%, продуктивність-76,22%, швидкість-47,36% (р<0,05). Успішність навчання у дітей 7 - 10 років . Кореляції між успішністю навчання з фізичним розвитком учнів 7-10 років не виявлено (р>0,05).
Діти, які відрізняються рівнем ФР характеризувалися однаковою успішність
навчання по всім учбовим предметах і фізкультурі.

Підсумовуючи необхідно звернути увагу на те, що за період з 7 до 10
років КФР, який характеризує фізичний розвиток за комплексом
морфофункціональних показників, змінився всього на 4-7% (р<0,05), нейродинамічні властивості – в межах 9-22% (р<0,05). В той час пам’ять зросла на 40-126% (р<0,05), а увага – на 46-140% (р<0,05). Виявлені особливості свідчать на користь того, що морфофункціональні і нейродинамічні властивості є більш консервативними і можуть вважатися як інформативні для оцінки інтегральної психофізіологічної конституції та біологічної організації людини. Окрім того, у осіб з низьким рівнем фізичного розвитку темпи зростання більшості нейродинамічних і психомоторних функцій були вищими, ніж у однолітків з високим рівнем фізичного розвитку. Особи з середнім рівнем за темпом змін нейродинамічних і психічних функцій займали проміжне положення (рис.1). Отже, у дітей молодшого шкільного віку від 7 до 10 років у біологічному розвитку відбувається своєрідна компенсація, для якої характерним є те, що коли темпи морфофункціонального дозрівання організму випереджають середньо популяційні стандарти, нейродинамічний та психічний розвиток дещо уповільнюється. У той час, коли у дітей на цьому етапі онтогенезу відбувається уповільнення фізичного розвитку, то швидкість формування та становлення нейродинамічних і психічних функцій випереджає середньо популяційні значення. Таким чином, для кожного досліджуваного вікового періоду характерне чергування станів росту і розвитку морфофункціональних особливостей, нейродинамічних та психомоторних функцій. Упродовж досліджуваного вікового періоду одні властивості та функції інтенсивно розвиваються, а інші уповільнюють свій розвиток. Тому організм дітей молодшого шкільного віку знаходиться у неперервній зміні мозаїчної картини кількісних і якісних перетворень онтогенетичного процесу [А.А. Маркосян, 1969; І.А. Аршавський, 1982]. Рис.1 Стан властивостей психофізіологічних функцій у дітей 7 – 10 років з різним рівнем фізичного розвитку. З наведених результатів видно, що у дітей молодшого шкільного віку виділяються дві групи властивостей: консервативні і лабільні. Перші, індивідуально-типологічні властивості нервової системи та рівень фізичного розвитку. Другі, психомоторні функції, які безпосередньо мало зв’язані з фізичним розвитком учнів. У осіб з низьким рівнем фізичного розвитку темпи приросту досліджуваних психофізіологічних функцій дещо вищі, ніж у осіб з високим рівнем, що вказує на особливості вікової динаміки, тобто, біологічного каналу розвитку [Дж. Харрисон, 1968; Дж. Теннер, 1979]. ВИСНОВКИ Віковий період від 7 до 10 років характеризується подальшим формуванням властивостей нейродинамічних та психомоторних функцій, що проявляється у зростанні властивостей основних нервових процесів, простих і складних сенсомоторних реакцій, функцій пам’яті та уваги, що є підтвердженням тих даних, які отримані авторами в останні роки. Проте, динаміка становлення властивостей психофізіологічних функцій, як і їх відмінності поміж груп дітей з різним рівнем фізичного розвитку в певні вікові періоди, не є однотипною і однозначною. Встановлена достовірна кореляція рівня фізичного розвитку у дітей 7-9 років з функціональною рухливістю та силою нервових процесів і наявність статистично значущих різниць індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності між групами осіб з різним рівнем фізичного розвитку. Діти з високим рівнем фізичного розвитку мали кращі показники функціональної рухливості та сили нервових процесів, ніж їх однолітки з низькими градаціями. У обстежуваних 10 років такого зв’язку, як і достовірних відмінностей, між досліджуваними типологічними властивостями та фізичним розвитком не виявлено. У дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку відбувається поступове підвищення рівня властивостей функціональної рухливості та сили нервових процесів, про що свідчать параметри швидкості і якості переробки інформації. Зростання рівня індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності з 7 і до 10 років у групі з низьким рівнем фізичного розвитку проходило швидше і, відповідно, становило 14,96% та 22,09% (р<0,05), а для осіб з високою градацією, такі зміни були менші – 9,84%, і 13,8% (р<0,05). Не виявлено достовірного зв’язку між швидкісними характеристиками сенсомоторного реагування на розумові навантаження різного ступеня складності, властивостями пам’яті, успішністю навчання та окремими властивостями уваги з коефіцієнтом фізичного розвитку. Тенденція до прояву більш вищого рівня в сенсомоторній та психомоторній сфері, а в окремі вікові періоди і достовірна, у груп дітей з високим рівнем фізичного розвитку зберігалась упродовж всього періоду онтогенезу (7-10 років). Динаміка змін швидкості становлення та формування властивостей простих та складних сенсомоторних функцій у дітей 7-10 років не залежить від рівня їх фізичного розвитку, що слід вважати, обумовлено лише віковими змінами. Достовірного зв’язку успішності навчання з фізичним розвитком учнів 7-10 років не виявлено. Діти з різним рівнем фізичного розвитку характеризуються однаковою успішністю по всім учбовим предметам. Отримані дані можуть бути використані для оптимізації навчального процесу формуванням окремих груп за комплексом морфофункціональних та психофізіологічних показників. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Петренко Ю.О., Бібік Т.А., Явник О.Е., Юхименко Л.І. Функціональний стан центральної нервової системи за умов переробки інформації різного ступеня складності у осіб з різним рівнем рухливості основних нервових процесів // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, №1. – С. 9-14. (Здобувач самостійно провів дослідження та статистичну обробку результатів, взяв участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні статті). Лизогуб В.С., Харченко Д.М., Хоменко С.М., Юхименко Л.І., Петренко Ю.О., Явник О.Е. Онтогенез нейродинамічних функцій людини // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, №2. – С. 123-124. (Здобувач самостійно провів дослідження для вікового періоду 6-10 років та статистичну обробку результатів, взяв участь у загальному аналізі експериментальних даних). Лизогуб В.С., Петренко Ю.О., Пустовалов В.О., Явник О.Е. Особливості фізичного розвитку та типологічних властивостей ВНД у дітей молодшого шкільного віку // Природничий альманах. Біологічні науки. – Херсон: Персей. – 2004. – Вип. 4. – С. 81-89 с. (Здобувач самостійно провів дослідження, статистичну обробку результатів, взяв участь в аналізі експериментальних даних, сформулював висновки). Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Петренко Ю.О., Явник О.Е., Пустовалов В.О. Зв’язок сили нервових процесів з функціональним станом центральної нервової системи за умов переробки інформації різного ступеня складності // Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. – 2002. – В.32. – С. 103-108. (Здобувач самостійно провів дослідження та статистичну обробку результатів, взяв участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні статті, підборі літературних джерел). Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Петренко Ю.О., Пустовалов В.О., Меньших О.Е. Зв’язок функціональної рухливості нервових процесів з фізичним розвитком дітей шкільного віку // Вісник Луганського національного педагогічного університету. Біологічні науки. – 2005. – №6 (86). – С. 93-97. (Здобувач самостійно провів дослідження, статистичну обробку результатів, взяв участь в аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні статті, сформулював висновки до роботи). Wojnar J., Makarenko N., Nawarecki D., Menshyh E., Petrenko Yu., Pustovalov V. Physical development and individual-typological property peculiarities of the schoolchildren’s nervous system // Annales Lublin Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio D, Medicina. – 2005. – Vol. lx, Suppl. XVI, №6. – P. 281-286. (Здобувач самостійно провів дослідження у віковому періоді 7-10 років, статистичну обробку результатів, взяв участь в обговоренні та аналізі експериментальних даних, написанні та оформленні статті). Петренко Ю.О. Функціональна рухливість та сила нервових процесів у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку // Актуальні питання біології та медицини. – Луганськ: Знання. – 2004. – С. 44-45. Пат. № 3857 Україна, МКІ А61В5/16. Спосіб визначення рівня сили нервових процесів у людини / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб, Д.М. Харченко, Ю.О. Петренко, В.О. Пустовалов, М.Е. Яковлєв (Україна). – Заявл. 30.03.2004; Опубл. 15.12.2004, Бюл. №12. – 4 с. (Здобувач самостійно розробив алгоритм та програму роботи методики, взяв участь у випробуванні методики, написанні та оформленні патенту). Пат. № 61246А Україна, МКІ А61В5/16. Спосіб визначення рівня функціональної рухливості нервових процесів у людини / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб, Д.М. Харченко, Ю.О. Петренко, В.О. Пустовалов, М.Е. Яковлєв (Україна). – Заявл. 07.11.2002; Опубл. 17.11.2003, Бюл. №11. – 4 с. (Здобувач самостійно розробив алгоритм та програму роботи методики, взяв участь у випробуванні методики, написанні та оформленні патенту). АНОТАЦІЯ Петренко Ю.О. Нейродинамічні та психічні функції у дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005. Дисертація присвячена дослідженню динаміки формування психофізіологічних функцій дітей 7-10 років з різним рівнем фізичного розвитку та виявлення зв'язку властивостей нейродинамічних, сенсомоторних і психічних функцій та успішності навчання з фізичним розвитком. Встановлено, що віковий період від 7 до 10 років характеризується зростанням властивостей основних нервових процесів, простих і складних сенсомоторних реакцій, функцій пам’яті та уваги. Існує кореляційна залежність фізичного розвитку у дітей 7-9 років з функціональною рухливістю та силою нервових процесів та статистично достовірні різниці цих властивостей вищої нервової діяльності між групами осіб з різним рівнем фізичного розвитку. Діти з високим рівнем фізичного розвитку мали кращі показники функціональної рухливості та сили нервових процесів, ніж учні з середнім та низьким рівнями фізичного розвитку. Не виявлено достовірного зв’язку між показниками сенсомоторної реактивності різного ступеня складності, властивостями пам’яті та уваги, успішністю навчання з коефіцієнтом фізичного розвитку. Але тенденція вищих показників сенсомоторної реактивності та психомоторних функцій у дітей з високим рівнем фізичного розвитку у порівнянні з більш низькими градаціями фізичного розвитку спостерігалася з 7 до 10 років. Доведено, що дітям 7-10 років властивий індивідуальний розвиток, який характеризується двома групами перемінних ознак: консервативними (нейродинамічні функції та рівень фізичного розвитку) і лабільними (психомоторні функції). Ключові слова: фізичний розвиток, психофізіологічні функції, функціональна рухливість нервових процесів, сила нервових процесів, сенсомоторна реактивність, психомоторні функції, успішність навчання. АННОТАЦИЯ Петренко Ю.А. Нейродинамические и психические функции у детей младшего школьного возраста с разным уровнем физического развития. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005. Диссертация посвящена исследованию динамики формирования психофизиологических функций у детей младшего школьного возраста с разным уровнем физического развития. Установлено, что возрастной период с 7 до 10 лет характеризуется повышением показателей свойств основных нервных процессов, простых и сложных сенсомоторных реакций, функций памяти и внимания. Динамика изменений исследуемых показателей независила от уровня физического развития. Наименьшие значения были у детей 7 лет, а наибольшие – у 10-летних. У детей 7-9 лет существует корреляционная зависимость физического развития с функциональной подвижностью и силой нервных процессов, а также статистически достоверные отличия этих свойств высшей нервной деятельности между группами детей с разным уровнем развития (р<0,05). Дети с высоким уровнем ФР имели лучшие показатели функциональной подвижности и силы нервных процессов, чем ученики со средним и низким уровнями физического развития (р<0,05). У детей 10 лет такой закономерности не выявлено. Не установлено достоверной связи между показателями сенсомоторной реактивности разной степени сложности, функциями памяти и внимания, успеваемости с коэффициентом физического развития (р>0,05). На
протяжении всего возрастного периода с 7 до 10 лет наблюдалась тенденция
лучших показателей сенсо- и психомоторных функций у детей с высоким
уровнем физического развития по сравнению со значениями более низких
градаций физического развития.

Темпы прироста показателей нейродинамических функций с 7 до 10 лет
составили в группе детей с высоким уровнем физического развития для
ФПНП-9,84%, СНП-13,8%, ПЗМР-14,94%, РВ1-3-14,94%, РВ2-3-11,38%, со
средним уровнем – ФПНП-11,98%, СНП-18,66%, ПЗМР-19,29%, РВ1-3-16,48%,
РВ2-3-11,89%, а в группе детей с низким уровнем ФР – ФПНП-14,96%,
СНП-22,09%, ПЗМР-18,87%, РВ1-3-15,66%, РВ2-3-10,70% (р<0,05). Увеличение объёма памяти у детей с высоким уровнем физического развития соответственно было на цифры-80,39%, слова-105,55%, слоги-105,5%, фигуры-40,25%, со средним уровнем – цифры-68,4%, слова-126,53%, слоги-95,16%, фигуры-43,66% и в группе с низким уровнем ФР – цифры 45,92%, слова-98,69%, слоги-112%, фигуры-48,44% (p<0,05). Прирост показателей функции внимания с 7 до 10 лет у детей с разным уровнем ФР составил для высокого уровня: переключение-49,24%, распределение-109,92%, объём-41,37%, производительность-57,25%, скорость-46,28%; для среднего уровня: переключение-52,24%, распределение-139,60%, объём-46,21%, производительность-58,47%, скорость-51,72% и для низкого – переключение-55,21%, распределение-125,90%, объём-49,78%, производительность-76,22%, скорость-47,36% (р<0,05). При этом аналогичные изменения коэффициента физического развития у детей с высоким уровнем ФР были 3,98 %, с средним – 6,46%, а с низким – 7,15% (р<0,05). Таким образом, у детей с низким уровнем физического развития темпы увеличения нейродинамических и психомоторных функций были выше, чем у их сверстников с высоким уровнем физического развития. Ученики со средним уровнем физического развития занимали промежуточное положение. У детей младшего школьного возраста в процессе их индивидуального развития можно выделить две группы признаков: консервативные (индивидуально-типологические свойства нервной системы и уровень физического развития) и лабильные (психомоторные функции). Ключевые слова: физическое развитие, функциональная подвижность нервных процессов, сила нервных процессов, сенсомоторная реактивность, психомоторные функции, успеваемость. ANNOTATION Petrenko Y.O. Neurodynamic and Psychological Functions at the Children of the Young School Age with the Different Level of Physical Development. – Manuscript. Thesis on Acquiring the Candidate of Biological Sciences Degree in Speciality 03.00.13 – Physiology of a Man and an Animal. – Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2005. The thesis is dedicated to investigating the formation dynamics of the psychophysiological functions among the children aged 7-10 with different physical development level and revealing peculiarities correlation of neurodynamic, sensomotor and psychological functions and study success with physical development. The age period of 7-10 was established to be characterized with increasing the peculiarities of the basic nervous processes, simple and complex sensomotor reactions, memory and attention functions. There was a correlation of physical development among the children aged 7-9 with functional mobility and nervous processes power; the difference of these higher nervous system peculiarities among persons groups with different physical development level was statistically reliable. The children with high physical development level had better indexes of functional mobility and nervous processes power than the pupils with middle and low physical development levels. The reliable correlation was not revealed between the indexes of sensomotor reactivity for different complicated degrees, memory and attention peculiarities, and study success with the physical development coefficient. However, the tendency of sensomotor reactivity higher indexes and psychological functions among the children with the high physical development level compared with lower physical development gradations was observed at the age of 7-10. It was proved that the children aged 7-10 had their individual development channel depending on the physical development level characterizing with two groups of reversed features: conservative (neurodynamics functions) and labile (psychomotor functions). Key words: physical development, psychophysiological functions, nervous processes functional mobility, nervous processes power, sensomotor reactivity, psychomotor functions, study success. PAGE 2

Похожие записи