.

Нейродинамічні і гемодинамічні показники, їх динаміка у хворих на гіпертонічну хворобу в процесі формування мозкової судинної недостатності (дисциркул

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2896
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

Імад О.К. Аяш

УДК 616.366089.87:616.381.072.1:616.381089.85]07084 036.838

Нейродинамічні і гемодинамічні показники, їх динаміка у хворих на
гіпертонічну хворобу в процесі формування мозкової судинної
недостатності (дисциркуляторної енцефалопатії)

Спеціальність 14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків- 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник:

Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Школьник
Валерій Маркович, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач
кафедри неврології.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Тайцлін Віталій Йосипович, Інститут
неврології, психіатрії та наркології АМН України, відділ неврології та
нейрохірургії, головний науковий співробітник

Доктор медичних наук, професор Козьолкін Олександр Анатолійович,
завідувач кафедрою нервових хвороб Запорізького державного медичного
університету

Провідна установа: Інститут геронтології АМН України

Захист дисертації відбудеться “_18.05.____” 2005 р. о 10.00 годині
на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 64.566.01 при Інституті
неврології, психіатрії та наркології АМН України, за адресою: 61068,
м.Харків, вул. Академіка Павлова,46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: м.Харків, вул.
Академіка Павлова, 46.

Автореферат розісланий “_1___” 04 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, ст.н.с. Л.І.Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми Неврологічні ускладнення гіпертонічної хвороби (ГХ) та
артеріальних гіпертензій не тільки залишаються актуальним питанням
сучасної медицини, але і здобувають зростаючу значущість у зв’язку зі
збільшенням поширеності даної патології (Волошин П.В., Мищенко Т.С.
2003; Jong-Wook LEE, 2003).

ГХ – одне з найбільш розповсюджених захворювань людства, що набуло за
останні десятиріччя характер епідемії (Волошин П.В., 2001; Rudd AG.,
Matchar DB.,2004). Від гіпертонічної хвороби та її ускладнень страждає
близько 10 % населення планети, а серед людей старшого віку – понад
половини (Colin Mathers, 2003; Jong-Wook LEE, 2003). Епідеміологічні
дослідження, проведені в Україні протягом останніх років, також
свідчать про велику поширеність гіпертонічної хвороби (Козьолкін О.А.,
2003, Міщенко Т.С. 2003; Маньковський М.Б., Кузнєцова С.М. 2000).
Розвиток ускладнень ГХ – серцевої і ниркової недостатності, інсультів у
даний час не цілком піддаються контролю та прогнозу. За останні роки
визначається збільшення смертності від мозкового інсульту, що є основним
церебральним ускладненням ГХ. У сполученні з атеросклерозом, ГХ займає в
списку “убивць” так зване “почесне” перше місце. За даними робочої групи
ВОЗ, Україна, по смертності від захворювань, сполучених із синдромами
артеріальної гіпертензії, на жаль, займає одне з перших місць у світі
(Возіанов О.Ф., 2003, Тайцлін В.Й., 1999).

У той же час недостатньо вивчені середовищні фактори, що модифікують
характер розвитку і поширеність ГХ у країнах з різними кліматичними,
економічними, релігійними, етнічними, соціальними умовами. При цьому
знання про вплив даних факторів при порівнянні країн з умовами, що
розрізняються, можуть допомогти уточнити механізми розвитку ускладнень
ГХ і оптимізувати лікувальні і профілактичні заходи при даній патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана в рамках державної науково-дослідної теми: “Діагностика
формування мозкової судинної недостатності, прогноз ускладнень і
лікувальна корекція при цереброваскулярних і соматичних захворюваннях
інтегративними способами (експертні системи оцінки нейрональних,
гемодинамічних показників і семіології)”, яка розробляється кафедрою
неврології Дніпропетровської державної медичної академії (номер
державної реєстрації 0102U003595).

Мета дослідження і завдання

Розробка, наукове обґрунтування діагностичних та прогностичних критеріїв
на основі аналізу сукупності нейрональних, гемодинамічних порушень, їх
зв’язків, що відбивають особливості перебігу гіпертонічної хвороби в
процесі формування мозкової судинної недостатності, і спрямованих на
оптимізацію терапевтичних заходів.

Завдання роботи:

1. Вивчити клінічні ознаки, що розвиваються при різних стадіях ГХ,
оцінити поширеність, психологічні особливості і вегетативний статус
пацієнтів із ГХ в Україні і Катарі.

2. Вивчити особливості спонтанної і викликаної біоелектричної активності
головного мозку при ГХ.

3. Дослідити гемодинамічні характеристики і функціональну реактивність
церебральних судин, магістральних артерій, особливості
мікрогемоциркуляторного русла.

4. Удосконалити техніку обстеження магістрального і
мікрогемоциркуляторного гемодинамічних рівнів.

5. Оцінити зв’язок нейродинамічних, гемодинамічних показників і характер
їх реакції в несприятливих умовах.

6. Визначити найбільш значущі діагностичні ознаки компенсаторних
можливостей центральної нервової системи при ГХ, критерії і форми
проведення лікувально-профілактичних заходів.

Об’єкт дослідження: хворі на гіпертонічну хворобу в Україні і Катарі.

Предмет дослідження: стан центральної нервової системи, магістральних і
церебральних судин: спонтанна і викликана біоелектрична активність
головного мозку, морфологічні особливості мікрогемоциркуляторного русла
бульбарної кон’юнктиви, кровообіг на рівні магістральних артерій і
церебральна гемодинаміка, росто-вагові показники, вегетативний статус й
показники ознак депресії.

Методи дослідження – клініко-неврологічний з виділенням ведучих
клінічних симптомів і уніфікованою їх градацією, психологічного
тестування, бульбарної біомікроскопії з використанням комп’ютерної
обробки зображення судин мікрогемоциркуляторного рівня, метод коркових
викликаних зорових потенціалів, стовбурових слухових викликаних
потенціалів, комп’ютерної електроенцефалографії, ультразвукової
доплерографії магістральних артерій, церебральної комп’ютерної
імпедансометрії, статистичні методи з використанням параметричних і
непараметричних критеріїв.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше проведено порівняння основних клінічних і психовегетативних
показників у мешканців України і республіки Катар (Qatar), регіони яких
мають характерні кліматичні, економічні, соціальні, психологічні
відмінності.

Виділені й описані предиктори ризику розвитку кризових станів при
функціонально несприятливих екзогеніях, у тому числі, у різних
середовищних популяціях. На підставі отриманих даних уточнено внесок
нейропсихологічних факторів у розвиток ГХ.

Вперше проведено вивчення стану стовбурової і коркової викликаної
нейрональної активності в гострий і відновний період церебральних
судинних кризів при ГХ.

Визначено можливості відновлення і критерії оцінки церебрального збитку
внаслідок минущих порушень мозкового кровообігу при ГХ.

Встановлено й обґрунтовано значення церебральних судинних кризів у
розвитку енцефалопатій при ГХ, як станів, які викликають не повністю
зворотні нейрональні зміни в головному мозку.

Обґрунтовано можливість прогнозу розвитку ускладнень при ГХ за
характером змін мікрогемоциркуляторного русла бульбарної кон’юнктиви і
запропонована комп’ютерна програма діагностики даних змін.

Визначено етапи й умови формування церебрального дефіциту при стійкій
артеріальній гіпертензії й уточнені принципи профілактики розвитку
енцефалопатій, зв’язаних із ГХ, що враховують нейрональний і
психовегетативний внесок в патогенезі хвороби.

Практичне значення

Обґрунтовано використання нових діагностичних критеріїв стану
стовбурових структур при ГХ на підставі виявлених стійких зв’язків
стовбурової активності ЦНС і церебральної гемодинаміки.

Запропоновано метод експрес-оцінки ризику виникнення кризових станів при
ГХ за даними нейрофізіологічних показників діяльності ЦНС.

Визначено критерії оцінки ступеня церебрального дефіциту за даними
спонтанної і викликаної активності на корковому і стовбуровому рівні,
які можливо використовувати в контролі за плином захворювання й у ході
лікувального процесу.

Запропоновано нові підходи щодо аналізу гемодинаміки на магістральному і
мікрогемоциркуляторному рівнях, які підвищують діагностичні можливості в
оцінці судинної недостатності.

Визначення стійких залежностей нозогенеза гіпертонічної енцефалопатії
від рівня екзогеній і психологічного сприйняття стресогенних навантажень
дозволило уточнити необхідність психологічної корекції і застосування
нейротропних препаратів при гіпертонічній хворобі.

Розроблена в ході дослідження методика багатофакторного аналізу, яка
включає оригінальну комп’ютерну програму реєстрації й обробки
нейрональної активності і церебральної гемодинаміки, застосовна для
використання в умовах неврологічного стаціонару або поліклініки.

Розроблено метод корекції нейрональної активності ритмічною стимуляцією.
З огляду на фізіологічність і безпечність способу і наявність
рекомендацій МОЗ України до впровадження, ми вважаємо можливим
використовувати нейроритмокрекцію (НРК) у лікувально-профілактичних
заходах при ГХ.

Впровадження результатів дослідження в лікувально-діагностичний процес
здійснено на базі неврологічного відділення обласної лікарні ім.
Мечникова м. Дніпропетровська, 6-й міській клінічній лікарні м.
Запоріжжя, 2-му неврологічному відділенні Київської міської лікарні №4,
неврологічному відділенні Українського державного науково-дослідного
інституту медико-соціальних проблем інвалідності (Дніпропетровськ),
неврологічній клініці Донецького державного медичного університету.

Оособистий внесок здобувача Автор дисертації разом з науковим керівником
розробили програму дослідження, мету і задачі дисертаційної роботи.
Самостійно виконані дослідження з вивчення неврологічного статусу
пацієнтів із ГХ в Україні і Катарі, проведені дослідження магістрального
кровообігу, викликаної і спонтанної активності головного мозку,
церебральної гемодинаміки, бульбарної комп’ютерної біомікроскопії судин;
разом з науковим керівником запропоновано алгоритми аналізу отриманої
інформації, які впроваджені в комп’ютерні програми, самостійно проведена
статистична обробка результатів дослідження, підготовлені наукові статті
за темою і сформульовані основні положення дисертаційної роботи.

Апробація роботи

Результати дослідження повідомлено й обговорено на наукових
конференціях, з’їздах, симпозіумах (II національний конгрес
невропатологів, психіатрів та наркологів України.-Харків,2002; ІX
конгрес Світової Федерації Українських лікарських товариств.-Луганськ; V
і VII міжнародна науково-практична конференція “Наука і
освіта”.-Дніпропетровськ, 2002 та 2004 рр.; науково-практичних
конференціях “Динаміка наукових досліджень”.- Дніпропетровськ, 2002;
“Актуальні питання медичної науки та практики”.-Запоріжжя, 2004;
“Актуальні питання неврології”.-Судак, 2003). Дисертація апробована і
рекомендована до захисту на спільному засіданні кафедри неврології і
кафедри нервових хвороб з курсом нейрохірургії Дніпропетровської
державної медичної академії (N 4 10-12-2004 р.).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць (7 статей у
центральній пресі, за списком видань, рекомендованих ВАК, з них 3
самостійно), 6 у збірниках наукових праць з неврології і матеріалах
міжнародних конференцій.

Структура та обсяг дисертації

Дисертація викладена на 149 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована
23 таблицями, 7 рисунками, 30 фотографіями, складається із вступу,
огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку літератури, що містить 226 джерел (з них 162 – кирилицею, 64 –
латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи дослідження Проведено комплексне
клініко-нейрофізіологічне дослідження 124 пацієнтів, мешканців України,
з діагнозом гіпертонічна хвороба І-ІІІ ст., 40 пацієнтів із ГХ І ст., 48
із ГХ ІІ ст., 36 із ГХ ІІІ ст., у віці від 25 до 59 років, з них 62
жінки і 62 чоловіка (із ГХ І ст. – 20 жінок і 20 чоловіків, із ГХ ІІ ст.
25 жінок і 23 чоловіка, із ГХ ІІІ ст. – 17 жінок і 19 чоловіків).
Середній вік склав 43,2 роки. Контрольна група складалася з 34 чоловік
порівнянного віку (17 чоловіків і 17 жінок), з нормальним артеріальним
тиском.

У королівстві Катар проведено обстеження 60 хворих, нарівно чоловіків і
жінок із ГХ І-ІІІ ст., у яких проведено неврологічні, психологічні і
психовегетативні дослідження (заповнення тестових опитувальників). У
даній групі пацієнти розподілялися таким чином: із ГХ І ст. – 20 (8
чоловіків і 12 жінок), із ГХ ІІ ст. – 26 (10 чоловіків і 16 жінок), із
ГХ ІІІ ст. – 14 (9 чоловіків і 5 жінок).

Друга група складалася з 320 чоловік, що проходили стандартний
профілактичний огляд. В цій групі проводився фоновий вимір АТ в
положенні лежачи і контроль АТ після ортопроби і навантажувальної проби
– присідання 10 разів за 60 секунд (використано тонометр автоматичний
Medіtech МТ-40 (США)).

Реєстрація ЕЕГ проводилася в екранованому приміщенні, використовувалася
система на базі ІBM PC\AT Pentіum ІІІ і 20-ти канального
електроенцефалографа виробництва Medіc – ХАІ (Харків). Зорові викликані
потенціали (ЗВП) реєструвалися за період 500 мс, як відгук на спалах
червоного світла частотою 1 Гц на тому ж обладнанні. Слухові викликані
потенціали мозкового стовбура (СВПМС) реєструвалися на спеціалізованому
комплексі O.T.E. Bіomedіca, виробництва Італії, модель 2362 за період 20
мс при частоті стимулів 10 Гц. Реєстрація імпедансограм проводилася на
4-х канальному реографі Р4-02 з комп’ютерним аналізом даних в
розробленій на кафедрі неврології програмі. При бульбарній
біомікроскопії (ББМС) судинне русло зовнішнього (темпорального) відділу
бульбарної кон’юнктиви, лімба і нижньої перехідної складки вивчалось на
щільовій лампі ЩЛ-2И з наступною комп’ютерною обробкою зображення судин.
Ультразвукова доплерографія (УЗДГ) проводилася на ультразвуковому
дебітметрі Д-800 фірми “Medata AB”, виробництва Швеції, з оцінкою
акустичних параметрів сигналу, що дозволяло виявляти початкові ступіні
стенозу магістральних судин. Досліджувалися каротидний і
вертебробазилярний басейни. У нашому дослідженні застосований спосіб
оцінки ймовірностей діагностичних гіпотез і прогнозу розвитку
ускладнень, який відрізняється від методів рутинної статистики і
представляє комп’ютерну експертну систему, що базується на
багаторівневій (багатовимірний статистичний простір) базі знань,
програмна оболонка й алгоритми якої розроблені на кафедрі неврології
ДДМА. Статистичну обробку результатів проводили загальноприйнятими
методами із застосуванням комп’ютерних програм. При оцінці вірогідності
різних вибірок застосовували параметричний критерій Стьюдента.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Ведучими клінічними
симптомами пацієнтів з ГХ I ст. були періодичний головний біль, іноді з
відчуттям пульсації, відчуття “важкості” у голові, дратівливість,
загальна слабість, “неясність думок”, гіперемія склер, депресивні стани,
диссомнії, нестійкість настрою, почуття “втоми”, періодичне зниження
працездатності і головний біль. При ГХ ІІ ст. частіше виявлялося
відчуття “шуму” у голові, частина пацієнтів відзначала періодично
хиткість ходи, нудоту, фотопсії, метеозалежність, диссомнії, зниження
пам’яті на поточні події, клінічно виявлялася пірамідна недостатність,
гіпестезія в зоні губ минущого характеру, минуща дизартрія та інші
симптоми органічного кола.

При ГХ ІІІ ст. коло симптоматики здобувало більш широкий характер,
включаючи частину симптомів, характерних для пацієнтів із ГХ І-ІІ ст.
Основною відмінністю була наявність стійкої органічної симптоматики у
виді геміпарезів, гемігіпестезій, мовних порушень і зниження вищої
нервової діяльності, що виявлялося гіпомнезією на поточні події,
загальмованістю реакції на зовнішні стимули, збідненням кола інтересів і
емоційної сфери.

Застосоване нами дослідження СВПМС при різних функціональних станах ГХ,
у тому числі в періоді церебральних судинних кризів, дозволяло уточнити
стан стовбурових структур при несприятливих умовах. У пацієнтів з
гіпертонічною хворобою І ст. латентні періоди стовбурових викликаних
потенціалів головного мозку вірогідно не відрізнялися від групи
контролю, зниження амплітуди виявлене тільки для 5 компонента при
церебральних судинних кризах. При гіпертонічній хворобі ІІ ст.,
встановлено зниження амплітуди 5 – 7 компонентів (p0,9 і вірогідністю p??o ` ’ ” – ? ? ? ?   c ¤ ¦ A i ? o ????? o o ???????$?o a$ + a›a› + 8?:? + ? + e?e? + + + ? + n?p? + ??O? + a$ §kd? ¶ a¦a¦ g ¶ :§СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АТ- артеріальний тиск ББМС - бульбарна біомікроскопія ГХ – гіпертонічна хвороба ДДМА- Дніпропетровська державна медична академія ЕЕГ - електроенцефалографія ЗВП – зорові викликані потенціали ЛП - латентний період ЛСК - лінійна швидкість кровотока МАГ – магістральні артерії голови мс – мілісекунда Н1 -негативний 1 (компонент) викликаного потенціалу Н2 -негативний 2 (компонент) викликаного потенціалу Н3 -негативний 3 (компонент) викликаного потенціалу Н4 -негативний 4 (компонент) викликаного потенціалу НРК- нейроритмокорекція П1 -позитивний 1 (компонент) викликаного потенціалу П2 -позитивний 2 (компонент) викликаного потенціалу П3 -позитивний 3 (компонент) викликаного потенціалу П4 -позитивний 4 (компонент) викликаного потенціалу р - критерій довірчої ймовірності СВПМС - слухові викликані потенціали мозкового стовбура УЗДГ – ультразвукова доплерографія ЦНС- центральна нервова система Підписано до друку 20.01.2005 р. Умовн. друк. арк. 0.90 Формат 60х90/16 Тир.100 прим. Зам. №345 Надруковано ВТК „Друкар” ДДМА 49005 м.Дніпропетровськ, пл.Жовтнева,4 тел. /0562/ 47-43-91 PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020