МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

ДЕРЕЗЮК АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 616-053.2-058.863

Наукове обґрунтування методичних підходів до оптимізації
медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади

14.02.03 — соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ -2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Голубчиков Михайло
Васильович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика, завідувач кафедри медичної статистики МОЗ України

Офіційні опоненти : доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталія
Олександрівна, Інститут урології АМН України, завідуюча відділу
епідеміології і організації охорони здоров`я;

доктор медичних наук, професор Чепелевська Людмила Андріївна,
Український інститут громадського здоров`я МОЗ України, завідуюча
відділом медико-демографічних досліджень.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія, кафедра
соціальної медицини, організації та управління охороною здоров`я МОЗ
України,

м. Дніпропетровськ.

Захист дисертації відбудеться 25 листопада 2005 р. об 11.00 на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Київській медичній академії
післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою :
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, аудиторія №46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 24 жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В умовах реформування соціально-економічних засад
розвитку суспільства проблеми збереження і зміцнення психічного здоров’я
населення, вдосконалення психіатричної допомоги хворим на психічні
розлади набувають особливої актуальності.

Європейською конференцією Всесвітньої організації охорони здоров’я
(Хельсінкі, 12-15 січня 2005) прийнятий Європейський план дій по охороні
психічного здоров’я, який наголошує на необхідності розробки і
впровадження державних комплексних, інтегральних та ефективних систем
охорони психічного здоров’я з включенням до них таких елементів, як
зміцнення здоров’я, профілактика, лікування і реабілітація, догляд і
відновлення здоров’я, підтримка наукових досліджень з проблеми.

На удосконалення медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади в
Україні на державному рівні спрямовані: Закон “Про психіатричну
допомогу” (2000), “Концепція соціальної адаптації осіб з розумовою
відсталістю” (2004), а на галузевому — Наказ МОЗ України “Про
затвердження заходів МОЗ України щодо удосконалення психіатричної
допомоги інвалідам за психічними захворюваннями” (2003).

Проблемам надання допомоги окремим особам чи групам людей, в тому числі
хворим на психічні розлади, з метою підсилення або відновлення їх
можливостей щодо соціального функціонування через підтримку, захист,
корекцію і реабілітацію, присвячені наукові роботи численних авторів
(Бєлічева С.А., 1994; Мартиненко А.В., 1998; Дей-

кун М.П., 1999, Мішиєв В.Д., Демченко В.А., 2000; Пинчук И.Я., 2003;
Полудьонна Н.С., 2005; Юдін Ю.Б., 2005), але при всій їх цінності, вони
майже не торкаються методичних підходів до оптимізації медико-соціальної
допомоги хворим на психічні розлади.

В той же час актуальність проблеми в Україні підтверджується негативними
змінами у стані психічного здоров’я населення, що характеризуються
тенденціями до зростання поширеності психічних розладів. Якщо в 1990 р.
хворими на них вважалися 1 млн. 176 тис. осіб (2271,1 на 100 тис.
населення ), то в 2004 – близько 1,2 млн. (2472,3 на 100 тис.
населення).

В структурі психічної захворюваності група непсихотичних розладів у 2004
році становила 71,3%, психотичних розладів — 16,9%, розумової
відсталості – 11,8 %.

Рівень поширеності психічних розладів серед дітей у 2004 р. становив
265,6 на 10 тис. дитячого населення (понад 211 тис. осіб), а, зокрема,
серед підлітків — 327,1 на 10 тис. підліткового населення (понад 77 тис.
осіб).

За період 1990-2004 рр. відбулось зростання на 29,8% рівня загальної
інвалідності у зв’язку з психічними розладами (з 40,2 до 52,2 на 10 тис.
населення).

Аналогічна ситуація відмічається у Вінницькій області, де за період
1990-2004 рр. зареєстровано зростання захворюваності на психічні розлади
з 242,4 до 246 на 100 тис. населення, контингенту хворих на психічні
розлади з 2043,2 до 2093,6 на 100 тис. населення. Рівень загальної
інвалідності у зв’язку з психічними розладами зріс за цей період на
35,8% (з 41,8 до 56,8 на 10 тис. населення).

За даними соціальних служб, за останні роки в Україні практично всі
хворі на психічні розлади втратили місце роботи на підприємствах, майже
всі трудові майстерні при психіатричних закладах припинили своє
існування.

Однак при наявності державних і галузевих управлінських рішень щодо
забезпечення медико-соціального захисту хворих на психічні розлади в
Україні відсутні методичні підходи до його удосконалення, наукове
обґрунтування концептуальних положень і організаційно-методичних основ,
що і обумовило актуальність даного дослідження, визначило його мету і
завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика і є фрагментом
планової наукової роботи “Інформаційне забезпечення реформ галузі
охорони здоров’я України”, затвердженого Науковою радою (номер
держреєстрації 0103V000519), а також науково-дослідних робіт Вінницького
національного медичного університету ім. М.І. Пирогова і є фрагментом
планових наукових робіт “Вивчення особливостей інвалідності з дитинства
населення окремих регіонів України та наукового обґрунтування програми
реабілітаційних заходів” (номер держреєстрації 0199U001706).

Мета дослідження – наукове обґрунтування науково-методичних підходів до
оптимізації медико-соціальної допомоги контингентам хворих на психічні
розлади у сучасних умовах.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

Проведення критичного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури за
темою дослідження.

Вивчення особливостей медико-соціального статусу хворих психіатричного
профілю і стану організації медико-соціальної допомоги у Вінницькій
області.

Виявлення основних закономірностей психічного здоров`я населення України
і Вінницької області.

Визначення концептуальних положень щодо оптимізації медико-соціальної
допомоги контингентам хворих на психічні розлади у сучасних умовах.

Наукове обґрунтування методичних підходів до оптимізації
медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади та визначення їх
ефективності.

Об’єкт дослідження – система медико-соціальної допомоги контингентам
хворих на психічні розлади.

Предмет дослідження — здоров`я хворих на психічні розлади,
медико-соціальна допомога хворим психіатричного профілю, їх соціальна
адаптація.

Методи дослідження: системного підходу, статистичний, соціологічний,
моделювання, графічний, експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в
Україні:

— представлене узагальнене тлумачення змісту поняття медико-соціальної
допомоги та визначена її мети;

— визначені концептуальні положення формування нового напрямку
соціально-орієнтованої професійної діяльності медичного,
психолого-педагогічного, соціально-правового характеру з контингентами
хворих на психічні розлади;

— науково обґрунтовані методичні підходи до оптимізації
медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади, спрямовані на
профілактичну та патогенетичну медико-соціальну допомогу з одночасною
орієнтацією і на реабілітацію і профілактику.

Теоретичне значення дослідження полягає в суттєвому доповненні
соціальної медицини, як науки, в частині медико-соціального забезпечення
контингентів хворих на психічні розлади, в період реформування
національної галузі охорони здоров`я.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали
підставою для впровадження в обласному психоневрологічному диспансері та
обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка:

комплексу науково-методичних підходів до оптимізації медико-соціальної
допомоги хворим на психічні розлади;

якісно нової методики оптимізації системи медико-соціальної допомоги
хворим на психічні розлади, яка довела свою медичну, соціальну та
економічну ефективність.

Впровадження результатів дослідження здійснено:

На державному та галузевому рівні при підготовці проектів: “Концепції
соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю” (Постанова Кабінету
Міністрів України №619 від 25.09.2004 р.) та наказу МОЗ України “Про
затвердження заходів МОЗ України щодо удосконалення психіатричної
допомоги інвалідам за психічними захворюваннями” № 271 від 19.06.2003 р.
(акт впровадження від 4.02.05 р.).

На регіональному рівні шляхом впровадження матеріалів розробленої
базової моделі медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади в
обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка (акт впровадження
від 22 грудня 2004 р.) та у навчальний процес у Вінницькому
національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова (акт впровадження
від 11 вересня 2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив мету, програму,
обсяг та мету дослідження. Здійснив патентно-інформаційний пошук та
аналіз наукової літератури за темою дисертаційної роботи. Розробив
статистичні карти для вивчення стану медико-соціальної допомоги, провів
соціологічне опитування в мм. Вінниця, Бар, Калинівка та проаналізував
матеріали соціологічного дослідження. Вивчив стан медико-соціальної
допомоги хворим психічного профілю в психоневрологічних кабінетах
різного рівня (обласна лікарня, міська лікарня), виконав статистичну
обробку, здійснив науковий аналіз отриманих результатів дослідження.
Обґрунтував науково-методичні підходи та концепцію
соціально-орієнтованої професійної діяльності з хворими на психічні
розлади. Самостійно сформулював висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення доповідались та
обговорювались на наукових конференціях молодих вчених Вінницького
державного медичного університету (Вінниця, 1999, 2000, 2001, 2002,
2003), на Першому всеукраїнському форумі громадських організацій
сприяння охороні здоров’я населення (Київ, 2002), на науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Інноваційні діагностичні технології в
медико-соціальній експертизі і реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ,
2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, з
них 4 — у фахових журналах, які входять до переліку ВАК України (всі 4-
самостійні), 3 — у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 131 сторінці
друкарського тексту, складається із вступу, аналітичного огляду
літератури, 4-х розділів власних досліджень, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел з 326 найменувань, у тому числі
63 іноземних авторів, 6 додатків, ілюстрована 7 таблицями та 15
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначені його мета та
завдання, розкриті наукова новизна і практичне значення роботи

У першому розділі “Соціальна допомога як професійна діяльність у системі
охорони здоров`я (огляд літератури)” здійснено огляд літературних джерел
за темою дослідження. Викладено історичні аспекти вітчизняного милосердя
і добродійності, проаналізовано становлення соціальної допомоги в
Україні. Представлена характеристика сучасного стану
теоретико-методичних питань та предмету соціальної допомоги. Розділ
містить аналіз нового матеріалу, необхідного в роботі.

У другому розділі висвітлені матеріали і методи дослідження,
обґрунтована їх адекватність до поставлених завдань і загальної мети
роботи. Досягнення поставленої мети визначило програмно-цільову
структуру дослідження (рис. 1), що забезпечило отримання повної
вірогідної інформації з кожного із поставлених завдань, а також їх
поетапне вирішення.

І етап Вивчення стану психічного здоров’я населення України та
Вінницької області шляхом обробки медичної статистичної документації за
1990- 2003 рр. Проведення історичного аналізу становлення соціальної
допомоги як професійної діяльності в Україні. Вивчення досвіду та стану
медико-соціальної допомоги психічно хворим за кордоном. Огляд
літератури на 50 стор. — 308 джерел літератури.

ІІ етап Розробка програми та методів дослідження, вибір предмету,
об’єкта дослідження. Аналіз стану медико-соціальної допомоги психічно
хворим у м. Вінниці, компаративний аналіз поширеності психічних розладів
серед населення України: організаційні, управлінські, фінансові,
правові аспекти.

Аналіз статистичних звітів за 1990-2003 рр.( 5 статистичних збірників
МОЗ України, 5 звітів ЛПЗ).

Розробка програми дослідження, вибір предмету, об’єкту дослідження

Аналіз фінансових річних звітів за 1990-2003 рр. 4 ЛПЗ. Статистичні
збірники, нормативні акти.

ІІІ етап Вивчення організаційно-функціонального стану діючої системи
медико-соціальної допомоги психічно хворим. Відбір контингентів та
вивчення соціально-економічних умов життя відібраних для спостереження
хворих із психічними розладами.

Відбір контингентів хворих із психічними розладами та вивчення
соціально-економічних умов їх життя

Здійснення 2-х соціологічних досліджень: пацієнтів (186 опитаних);
лікарів (62), та експертної оцінки стану медико-соціальної допомоги (202
інвалідам внаслідок психічного захворювання)

Вивчення фактичного стану і принципів організації, оцінка діючої системи
медико-соціальної допомоги психічно хворим

lV етап Вивчення якості існуючої системи медико-соціальної допомоги для
досліджуваних груп, одержання науково-аналітичних матеріалів. Побудова
концепції розвитку системи медико-соціальної допомоги досліджуваним
контингентам.

Розробка експертної програми (11 розділів, 101 питання) та експертиза
якості обстеження психічно хворих, та здійснення експертизи.

Аналіз думки керівників ЛПЗ з питань стану діючої системи
медико-соціальної допомоги психічно хворим.

Обґрунтування науково-методичних та концептуальних напрямків розвитку
медико-соціальної допомоги психічно хворим в сучасних умовах

V етап Наукове обґрунтування методичних підходів до оптимізації
медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади

Теоретичне обґрунтування оптимізації медико-соціальної допомоги
контингентам психічно хворих.

Визначення необхідних обсягів ресурсів для оптимізації медико-соціальної
допомоги психічно хворим

Розробка організаційно функціональної моделі медико-соціальної допомоги
психічно хворим

В П Р О В А Д Ж Е Н Н Я

На державному рівні: при підготовці проекту Концепції соціальної
адаптації осіб з розумовою відсталістю, який затверджено Постановою
Кабінету Міністрів України №619 від 25. 09. 2004р.

На регіональному рівні шляхом впровадження матеріалів розробленої
базової моделі медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади у
обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка та у навчальний
процес у Вінниць-кому національному медичному університеті ім. М.І.
Пирогова.

На галузевому рівні шляхом: — підготовки наказу МОЗ України, “Про
затвердження заходів МОЗ України щодо удосконалення психіатричної
допомоги інвалідам за психічними захворюваннями” № 271 від 19.06.2003р.
Опубліковано 7 робіт у вигляді самостійних жур-нальних статей (4 статті
у фахових наукових журналах, затверджених ВАК України.)

Використані методи: Етапи дослідження: Використані методи: Етапи
дослідження:

Структуризація цілей 1 Системного аналізу 3, 4, 5

Історико-архівний 1 Епідеміологічний 1, 3

Компаративний 1-5 Експертних оцінок 4-5

Санітарно-статистичний 3-4 Моделювання 4-5

Соціологічний 3

Рис. 1. Програмно-цільова структура та обсяг досліджень

Основні результати дослідження. Третій розділ “Стан психічного здоров’я
населення України та соціологічне дослідження якості медико-соціальної
допомоги психічним хворим” – містить аналіз основних показників стану
психічного здоров’я населення України та Вінницької області.
Встановлено, що в Україні на початок 2004 р. контингент хворих на
психічні розлади становив 1 млн. 181 тис. 435 осіб (247,2 на 10 тис.
населення), відповідно, у 1990 р. — 1 млн. 176 тис. (227,1 на 10 тис
населення). У Вінницькій області контингент хворих складав 36412 осіб в
1990 р. (204,3 на 10 тис. населення) та 36542 осіб у 2004 р. (209,4 на
10 тис. населення).

Наведені дані свідчать, що в Україні в цілому та у Вінницькій області,
зокрема, спостерігається накопичення серед населення осіб, які
страждають на психічні розлади та мають обумовлену ними інвалідність.

Метою соціологічного дослідження, як складової частини даного
дослідження, стало виявлення ставлення медичних працівників і хворих на
психічні розлади до стану медико-соціальної допомоги в галузі. Її
досягнення здійснювалось шляхом: вивчення думки лікарів-психіатрів і
дільничних терапевтів щодо існуючого стану медико-соціальної допомоги
психічно хворим; експертної оцінки стану наданої медико-соціальної
допомоги згідно розробленої нами експертної карти вибіркового
дослідження; виявлення ставлення керівників охорони здоров’я до стану
медико-соціальної допомоги психічно хворим; оцінки хворими та членами їх
родин організації та якості медико-соціальної допомоги.

Стан надання медико-соціальної допомоги вивчався за допомогою
експертного дослідження, яке проводилось із залученням 12-ти
лікарів-психіатрів з вищими атестаційними категоріями. Репрезентативне
експертне дослідження обіймало 202 респондентів-інвалідів в містах
Вінниця, Бар, Калинівка за спеціально розробленою експертною
картою-анкетою, яка містила 105 запитань.

Результати вивчення стану медико-соціальної допомоги інвалідам, які
страждають на психічні розлади, проведеного лікарями спеціалістами за
картою експертного дослідження, дозволили встановити неадекватність
етапу амбулаторної допомоги (66,8±6,6%), терміну початку лікування
(47,0±7,0%) та його тривалості протягом року (36,1±6,8%).

При цьому встановлений також несприятливий сімейний статус у 81,7%±5,4%
хворих, відсутність його динаміки у 82,2±5,4% опитаних. На наявність
матеріальних проблем вказали 88,1±4,6% пацієнтів, в той час, як
рекомендації лікувальних установ про матеріальну допомогу в картах
спостереження відмічені лише у половини (50,0±7,0%) хворих, третині
(32,2±6,6%) хворих вона рекомендована, але не проведена, майже кожному
п’ятому (17,8±5,4%) проведена, але неефективно. Житлові проблеми різко
виражені у 46,1±7,0% опитаних.

Медичну допомогу на додаток до основного захворювання, не дивлячись на
її рекомендацію, не отримали 66,8±6,6% пацієнтів, консультації за
основним захворюванням не проводились 36,2±6,8%; хворих, її отримали,
але вважали неефективною 18,7±5,5% і тільки 21,7±5,8% залишились
задоволеними. У 42,1±6,9% випадках сімейна психотерапія лікарями не
рекомендувалась, а у 51±7,0%, проведена неефективно. Більше двох третин
(78,2±5,8%) опитаних не мали рекомендацій щодо трудотерапії. Динаміка
медичного статусу відсутня у 87,7±4,6% пацієнтів. Інформація про
доступну соціальну допомогу відсутня у 75,7±6,0% опитаних. Послугами
юридичної консультації не користувались 88,6±4,6% пацієнтів, про що
свідчить відсутність в амбулаторних картах відповідних рекомендацій, а
також рекомендацій щодо працевлаштування (39,6±6,9% ).

Таким чином, результати соціологічного дослідження дозволили
констатувати незадовільний стан соціальної допомоги хворим на психічні
захворювання, особливо в частині їх працевлаштування, інформування про
права, гарантії та стандарти допомоги.

Метод колективної експертизи з залученням 62-х організаторів охорони
здоров’я м. Вінниці та області проводився за спеціальною анкетою.
Встановлено, що 60,0±12,4% з них вважають недостатнім обсяг
медико-соціальної допомоги досліджуваному контингенту в умовах
поліклініки, в той же час майже 70% керівників (69,0±11,7%) стверджують,
що ця робота є обов’язковою для лікарів поліклінік.

Як управлінці, 77,4±10,6% експертів наголошують на необхідності
реорганізації служби, 41,9±12,5% висловлюються за поліпшення соціальної
профілактичної допомоги в частині умов праці, житла, відпочинку,
харчування інвалідів за психічними захворюваннями. Однак, при цьому
58,1±12,6% експертів-керівників вважають необхідним оновлення
законодавчої бази з врахуванням запровадження в державі ринкових
відносин; 79,0±10,3% наголошують на відсутності у медико-соціальної
служби юридичної та господарської самостійності, 93,6±6,2% —
підкреслюють незадовільне фінансування цього виду діяльності в ЛПЗ;
90,3±7,5% — відсутність планування фінансових обсягів медико-соціальної
допомоги. Крім того, 90,3±7,5% керівників підкреслюють відсутність у
лікарів поліклінік матеріальної зацікавленості у покращенні роботи з
цією групою хворих.

Результати анкетування 186 інвалідів та членів їх родин стосовно оцінки
за п’ятибальною шкалою організації та якості медико-соціальної допомоги
в амбулаторно-поліклінічних закладах не досягли навіть 3-х балів, що
свідчить про крайнє невдоволення опитаних. При цьому загальний рівень
запропонованої їм медичної допомоги оцінений на 2,15±0,04 бали; рівень
медико-соціальної допомоги в поліклініках — 2,4±0,04; ресурси
психіатричних відділень, кабінетів — 2,4±0,04; інформаційне забезпечення
хворих щодо задоволення їх прав, стандартів допомоги та їх реалізації —
2,4 ± 0,04; принципи госпіталізації (уникнення примусової
госпіталізації, наявність права та можливості залишити психіатричне
відділення) — 2,2±0,04; їх юридичні права та гарантії при оскарженні,
апеляціях, призначенні адвоката — 2,2±0,04; допомога суспільства,
культура суспільства — 2,4 ± 0,04; можливість отримати роботу — 2,35 ±
0,04 бала.

Таким чином, результати аналізу соціологічного опитування трьох
різноманітних досліджуваних груп (медичних працівників, організаторів
охорони здоров’я та хворих) сприяли отриманню всебічної оцінки стану
проблеми медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади з різних
соціальних позицій, засвідчили її неадекватність та актуальність
необхідності наукового обґрунтування основних положень нової концепції
системи соціальної допомоги та розробки моделі медико-соціальної
допомоги з контингентами хворих на хронічні психічні розлади.

L

8 r ° ’

?

ue

yyyy

$

O

$

O

$

O

$

O

??????????

L

Oe

O

?l?0??(?

?l?0??(?

?l?0??(?

?l?0??(?

?l?0??(?

O

$

O

/E1?4P7 :O

Похожие записи