МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

СУХАРЄВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 614.2: 618.2/.7: 616-053

616-036.88-053.3: (001.18)

Наукове обґрунтування й розробка моделі зниження смертності немовлят на
етапах надання медико-профілактичної допомоги

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному медичному університеті імені О.О.
Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України

Москаленко Віталій Федорович,

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця МОЗ України,

ректор, завідувач кафедри соціальної

медицини та охорони здоров’я

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Голубчиков Михайло Васильович,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ
України, завідувач кафедри медичної статистики;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Степаненко Алла
Василівна, Інститут медицини праці АМН України, провідний науковий
співробітник лабораторії моніторингу професійного здоров’я.

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра соціальної медицини,
організації та економіки охорони здоров’я, МОЗ України, м. Харків.

Захист відбудеться 07.06.2007 р. о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.01 при Національному медичному
університеті імені

О.О. Богомольця, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, ауд.
№2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені

О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 05.05.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне суспільство переживає складний період у
своєму розвитку. Економічні перетворення, що відбуваються, обумовлені
зміною соціального, правового й економічного середовища, з якими
взаємодіє охорона здоров’я. Радикальні зміни в суспільстві негативно
відбилися на рівні та якості життя населення, що призвело до кризи
суспільного здоров’я й негативно вплинуло на репродуктивно-демографічні
процеси (Ваганов Н.Н., 1998; Гульчій О.П., 2004 та ін.).

Смертність немовлят (СН), за відомим висловом, є чуйним барометром
соціального, економічного, санітарного благополуччя суспільства,
корелюючи з якістю, обсягом і доступністю медичної допомоги жінкам і
дітям, набуваючи все більшого значення в питаннях народонаселення.

Демографічна криза, яка спостерігається сьогодні, характеризується
значним падінням народжуваності до малодітності або взагалі до відмови
родини від народження дітей, скорочується коефіцієнт фертильності,
зменшується середня тривалість життя (Москаленко В.Ф., 2007).

Склався різко звужений діапазон відтворення населення, характерний для
України, який має велику стійкість, і, як наслідок, явна депопуляція
населення по всіх регіонах країни.

Несприятлива демографічна ситуація супроводжується різким погіршенням
якості здоров’я найбільш продуктивної частини населення країни: жінок,
дітей і молоді, що стало причиною погіршення якості здоров’я
новонароджених дітей (Бєлоусов В.А., Гордєєв В.В.; Ананьєва А.П., 1998;
Альбіцький В.Ю., Нікольська Л.А., Глушаков А.І., 2000).

Особливу тривогу викликає безпрецедентна ситуація, що сформувалася, –
небувале перевищення загальної смертності над народжуваністю зі значними
показниками СН і дитячої смертності (ДС), що визначає негативний приріст
населення в Україні. Якщо надалі збережеться сучасна ситуація з віковим
рівнем смертності, то з нинішнього покоління народжених хлопчиків до 60
років не доживуть від 40% до 50% (Дмитрієва Т.Б., 1997; Ігнатьєва Р.К.;
Каграманов В.І., 1997; Гойда Н.Г., 2002).

Наслідки нинішньої демографічної ситуації будуть позначатися до середини
XXI століття. Вони будуть становити пряму загрозу безпеці країни,
збереженню генофонду нації. В умовах звуженого відтворення,
незадовільних показників соматичного й репродуктивного здоров’я
населення для суспільства дуже актуальним є збереження життя кожної
дитини (Ярулін А.Х., Карпухін Є.В., Мінгадова Е.Н.; 1998; Моісеєнко Р.О,
2004).

Збереження здоров’я й життя дітей є найважливішою проблемою сучасної
науки й пріоритетним завданням практичної охорони здоров’я, цим
визначається надзвичайна необхідність вивчення причин і шляхів зниження
смертності дітей на першому році життя (Венедиктов Д.Д., 1997;
Герасименко Н.В., 1997; Лавров А.Н., 2004).

Все, що перераховано про СН стосується АР Крим. Але в АР Крим такі
дослідження не проводились і там є свої особливості.

Перераховане вище спонукало нас вперше розпочати поглиблене дослідження
багатобічних факторів ризику й причин смертності немовлят на прикладі АР
Крим з метою розробки комплексних науково-обґрунтованих практичних
заходів для їхнього запобігання й зниження, визначення пріоритетних
проблем служб охорони материнства й дитинства, а також прогнозування СН
у цілому в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота являє собою частину планової науково-дослідної роботи
“Демографічний розвиток Автономної Республіки Крим до 2006 року”, яку
проводила кафедра соціальної медицини та організації охорони здоров’я
Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського,
номер державної реєстрації 0102U001256, та “Оцінка дитячої перинатальної
смертності, мертвонароджень і захворюваності новонароджених, що
проживають у різних умовах, як інтегральний показник здоров’я населення”
номер державної реєстрації 0192U001515, яку проводить кафедра соціальної
медицини і охорони здоров’я Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця.

Мета і завдання дослідження. Мета: встановити залежність рівня СН від
соціально-економічних, біологічних і медико-організаційних факторів та
розробити модель заходів по прогнозуванню та зменшенню СН.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

1. Проаналізувати рівень і структуру смертності немовлят в АР Крим і в
Україні в цілому (1990-2004 рр.).

2. Розробити й оцінити за факторами ризику та причинами смертності
немовлят:

•  медико-соціальну характеристику родин померлих дітей
(медико-соціальний портрет їхніх батьків);

•  медико-біологічну характеристику новонародженого, дитини першого року
життя;

•  встановити залежність СН від медико-організаційних заходів.

3. Розробити на основі отриманих даних:

•  інформаційно-прогностичну модель заходів запобігання і зниження СН;

•  систему заходів щодо зниження СН в Україні.

Об’єкт дослідження. Залежність СН від соціально-економічних, біологічних
і медико-організаційних факторів, що впливають на її рівень та
структуру.

Предмет дослідження. Діти, віком до одного року; соціально-економічні,
біологічні і медико-організаційні фактори;структура СН.

Методи дослідження: бібліосемантичний, системного аналізу,
соціологічний, методи варіаційної статистики, математичного моделювання,
структурно-логічного аналізу, графічний.

Особливості дослідження визначалися тим, що:

• формування бази даних та їхній аналіз проводилися за допомогою
програмного продукту STATISTICA for WINDOWS 5.0 (фірма StatSoft, США)
відповідно до стандартів якості епідеміологічних досліджень;

•  соціологічне дослідження проводилося з використанням спеціально
створених карт з вивчення СН;

• дослідження проводилося з дотриманням біоетичних норм: усі етапи
роботи узгоджувалися з головними лікарями установ, де проводилися
дослідження; дотримувалися питання конфіденційності в роботі з первинним
матеріалом.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в АР Крим з урахуванням
регіональних особливостей проведено комплексне медико-соціальне
дослідження СН з оцінкою кожного фактора ризику. Отримано статистичні й
медико-демографічні характеристики причин смерті дітей 1-го року життя,
виявлено пріоритетні фактори ризику СН з урахуванням впливу біологічних,
демографічних, соціальних та економічних факторів. Доведено залежність
збереження життя дітей від поєднаного впливу складного комплексу
факторів ризику й необхідність впровадження критеріїв відбору груп
прогностичного ризику СН.

Вперше розроблено та обґрунтовано функціональну модель прогнозування
зниження та попередження СН на різних рівнях лікарської допомоги матері
та дитині.

Розроблені рекомендації щодо впровадження в Україні методу прогнозування
СН на етапі до моменту народження дитини, коли надається первинна
медико-санітарна допомога у жіночій консультації і спеціалізована
допомога у пологовому будинку, та на другому етапі – після народження
дитини, у пологовому будинку – спеціалізована допомога і первинна
медико-санітарна допомога у дитячій поліклініці, в закладах сімейної
медицини.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчення динаміки й структури
СН на регіональному рівні дозволило обґрунтувати раціональну систему
різнорівневої медичної допомоги жінкам і дітям.

Інтегральна оцінка впровадження “Карти-анкети з вивчення дитячої
смертності” і прогностичного рівняння СН може бути основою для
розроблення комплексу організаційних і лікувально-профілактичних
заходів, що входять до цільових програм із зниження СН, такі як “Діти
України” на період до 2005 р.” і “Концепція поліпшення репродуктивного
здоров’я нації на 2006-2015 рр.”. Зокрема, одержані в процесі виконання
дисертаційної роботи результати використані при підготовці:

• методичних рекомендацій, затверджених МОЗ України “Методика
математичного підходу до визначення прогнозних тенденцій смертності
немовлят на основних етапах надання лікувально-профілактичної допомоги”
(2007 р.).

• пакету учбово-методичної документації для забезпечення педагогічного
процесу на кафедрах соціальної медицина та охорони здоров’я
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та
організації охорони здоров’я Кримського державного медичного
університету імені С.І. Георгіївського (акти впровадження від 20.05. та
04.12.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним
дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі
й ті, що характеризують наукову новизну, отримані та сформульовані
автором особисто. Роботу виконано на кафедрі соціальної медицини та
організації охорони здоров’я Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця. Збирання первинного матеріалу проводилося на базах
Республіканської дитячої клінічної лікарні; Республіканського центру
охорони материнства, дитинства й планування сім’ї; 1-го та 2-го
пологових будинків і дитячих лікарень м. Сімферополя.

Дисертантом особисто підібрано методики дослідження; розроблено і
впроваджено “Карту-анкету з вивчення смертності немовлят”. Особисто
проведено: спостереження за здоровими дітьми, що дожили до 1-го року, за
1995-1999 рр.; апробування прогностичного рівняння із зниження й
попередження СН впродовж 2003-2004 рр.; науковий аналіз отриманих
результатів і статистичне оброблення даних із застосуванням
найсучасніших методів і програм.

Статистико-математичне обґрунтування репрезентативної вибіркової
сукупності соціологічного дослідження здійснено за допомогою доктора
медичних наук В.М. Савченко.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи та основні положення
доповідали на науково-практичних форумах різних рівнів: Міжнародній
науковій конференції “Матеріали IV з’їзду акушерів, гінекологів
Таджикистану”, Душанбе, 2003; Українській науково-практичній конференції
“Актуальні питання соціальної медицини та організації охорони здоров’я”,
Чернівці, 2003; Кримській науково-практичній конференції, Євпаторія,
2003; IX Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові
дослідження – 2006”, Дніпропетровськ, 2006; Науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Від функціональних досліджень до
прогресу медицини”, Харків, 2005; Міжнародної науково-практичної
конференції “Інвестуючи в здоров’я, збудуємо більш безпечне майбутнє”,
Київ, 2007.

Матеріали дисертації також повідомлені, обговорені й одержали схвалення
на колегіях МОЗ АРК.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 робіт, у тому числі 5 в
наукових фахових виданнях, затверджених ВАК, 6 – у матеріалах
конференцій. Видані методичні рекомендації, отриманий 1 деклараційний
патент України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 7
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Робота викладена на 186
сторінках, містить 26 таблиць та 9 рисунків. Список джерел літератури
складається із 291 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначені мета, задачі,
об’єкт і предмет дослідження, сформульовано наукову новизну, розкрито
теоретичне та практичне значення роботи, визначено особистий внесок
автора, наведені дані про апробацію отриманих результатів.

В огляді літератури наведено аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової
літератури за предметом дослідження останніх 10 років. Аналітичний огляд
підготовлено за класичним підходом до аналізу масиву наукової інформації
(понад 200 джерел) та нормативно-правової бази на основі
логіко-інформаційної моделі проблеми, що досліджуються.

Критичний огляд літератури висвітив, що багато робіт присвячено проблемі
зниження смертності немовлят, що свідчить про актуальність проблеми.
Проведений нами аналіз літератури підтверджує, що СН є проблемою, яка
поєднує специфічні та неспецифічні аспекти, залежні від регіональних
особливостей формування здоров’я дитячого населення, кліматогеорафічних,
соціально-економічних, екологічних, клінічних факторів.

Невирішені питання зумовили необхідність проведення наукових досліджень
по прогнозуванню зниженню та попередженню СН.

Програма, матеріали, методи та етапи дослідження. Реалізація завдань,
передбачених метою роботи, вимагала розроблення відповідної програми
дослідження та її послідовного вирішення. Робота складалася з 4 етапів
(рис. 1, 2).

Кожен етап був спрямований на вирішення ряду завдань з позиції
системного підходу. Здійснення послідовного узагальнення результатів
дослідження слугувало основою для наукового обґрунтування поставленої
мети.

Перший етап дозволив позначити напрямки вирішення проблеми зниження СН.

Другий – присвячено проведенню оцінки демографічної ситуації в Україні
та в Криму за 1990-2004 рр., а також комплексній оцінці СН на
регіональному рівні за 1990-1999 рр.

Третій етап передбачав оцінку факторів ризику виникнення СН та їх
статистичному обґрунтуванню.

Математичне прогнозування СН на різних рівнях надання
лікувально-профілактичної допомоги матері та дитині дозволило науково
обґрунтувати й розробити функціональну модель попередження й зниження
СН, що стало змістом четвертого етапу дослідження.

Рис. 1. Етапи дисертаційного дослідження.

Рис. 2. Програма й методика дослідження

Демографічна ситуація в АР Крим і Україні за 1990-2004 рр. Аналіз
демографічної ситуації за останні 15 років в Україні і у АР Крим
показав, що природний приріст населення залишається низьким, незважаючи
на збільшення народжуваності (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка народжуваності і загальної смертності в Україні та АР
Крим.

За досліджуваний нами період у АР Крим показник народжуваності був
нижчим, ніж по Україні в цілому, як і показник загальної смертності.
Зниження материнської смертності відзначається в усіх регіонах України і
за досліджуваний період у середньому понад вдвічі. АР Крим відноситься
до регіонів з високим рівнем материнської смертності, і лише в 2003 році
рівень цього показника став відповідати середньому (22,9 на 100000),
хоча він майже у 2 рази перевищує середньоукраїнський.

Показник СН як у АР Крим, так і в Україні має тенденцію до зниження:
якщо його рівень у АР Крим до 1995 р. був нижчим від
загальноукраїнського, то з 1996 до 1999 р. та з 2000 до 2002 р. він
перевищував загальнодержавний, з 2000 до 2001 р. був нижчим, ніж в
Україні, а з 2003 року став знову меншим від загальноукраїнського (2004
– 9,0‰). Зниження рівня СН відзначається за рахунок захворювань,
викликаних “керованими” екзогенними причинами, а от ендогенні причини,
такі як вроджені пороки розвитку, не мають чіткої тенденції до
зменшення. Незважаючи на тенденцію зниження рівень СН як у АР Крим, так
і в Україні в 2-3 рази вищий, ніж у розвинених європейських країнах
(рис. 4). У АР Крим так само, як і в Україні відзначається зниження
ранньої неонатальної, неонатальної і постнеонатальної смертності, а
також мертвонароджуваності. Співвідношення мертвонароджень і дітей, що
померли в ранньому неонатальному періоді, у 2-3 рази перевищує
середньоєвропейський рівень, а показник перинатальної смертності в АР
Крим, як і у всій Україні, вищий на 11-13%. У АР Крим викликає тривогу
кількість мертвонароджених з масою до 1000 г порівняно з масою більшою
ніж 1000 г в цілому в Україні.

Рис. 4. Динаміка смертності немовлят в Україні і у АР Крим.

Комплексна оцінка смертності немовлят в АР Крим за 1990-1999 рр. Аналіз
факторів, що впливають на СН, дозволив встановити, що загибель дітей
мала сезонний характер, причому максимальною вона була у весняно-зимовий
період – 52,1%. Смерть немовлят частіше наставала у вечірні часи (25,8%)
та у вихідні дні.

Що стосується статі померлих дітей, то за період нашого дослідження
відзначається чітка тенденція збільшення смертності у хлопчиків: 565
хлопчиків (59%) і 382 дівчинки (41%).

Аналіз соціального статусу показав, що середній вік матерів 25,2±0,2
роки, причому “юні” матері (до 20 років) становили 23%, а старші 36
років – 7%. Освітній рівень родин не дуже високий: кожна третя жінка
мала середню (37,4%) або середню спеціальну освіту – 25,8%; а вищу
освіту мали лише 8,15% жінок і 7,8% батьків. За соціальним станом жінки
частіше були домогосподарками – 33,4%, а кожен п’ятий батько мав робочу
спеціальність (21,8%), причому 3,8% з них були безробітними.

Встановлено, що 86,2% родин проживало в законному шлюбі, але за період
дослідження відзначалося збільшення незареєстрованних шлюбів. У
більшості випадків вагітність була запланованою, але близько 4% жінок
заявили про небажання мати цю дитину.

Окрему квартиру мала тільки кожна четверта родина, а 18,7% проживали в
приватному будинку або у квартирі з частковими зручностями, у гуртожитку
проживало 1%.

У більшості випадків новонароджена дитина була першою (17,6%), другою
(16,8%), а в 7,6% – третьою або наступною.

При вивченні матеріального статку досліджуваних родин встановлено, що
суб’єктивно 1% жінок віднесли себе до бідних, указавши на незадовільний
характер харчування, 0,6% заявили про те, що ні в чому собі не
відмовляли, а 98,4% жінок охарактеризували умови харчування, як
задовільні, оцінивши при цьому рівень життя як середній і нижчий від
середнього, та як результат – більшість вагітних відзначили неможливість
повноцінного харчування.

Дві третини жінок вказали на те, що часу для відпочинку впродовж
вагітності було не достатньо – 78,2%, а кожна шоста відзначила
збільшення навантаження в період вагітності – 13,6%. Так, 87,4% жінок
охарактеризували умови праці як задовільні, а 12,6% відзначали як
незадовільні (часто нахилялися, багато ходили, піднімали важкі речі,
були професійні шкідливості).

Шкідливі звички батьків, такі як паління, алкоголь або їхня комбінація
мали місце, але серед жінок становили не більше 2%, а серед чоловіків
8,4%.

Аналіз захворюваності вагітних жінок дозволив встановити, що всі види
патології, як пов’язані, так і не пов’язані з вагітністю, мають чітку
тенденцію до зростання. Так, за період спостереження виявлено, що у
84,4% випадків вагітність була патологічною, причому в кожної третьої
вагітної відзначалася екстрагенітальна патологія, а в кожної другої
відзначалися ускладнення як у першу, так і в другу половину вагітності.
У нашому дослідженні кількість вагітних з анемією зросла в 2 рази. Ріст
гінекологічної патології відзначався з 1995 року, коли стали частіше
зустрічатися комбіновані захворювання й збільшилася грибкова патологія,
що свідчить про погіршення гінекологічного статусу вагітних жінок.

Вивчення й оцінка рівня фізичного стану немовляти показали, що в нашому
дослідженні діти з низькою масою становили 44,5%, і цю групу більшою
мірою склали недонесені діти. За 10 років народження маловагих дітей (до
1500 г) мало тенденцію до росту: у 1990 р. – 6,7%, у 1999 р. – 11,1%, а
народження дітей з вагою 1500-2000 г та 2001-2500 г мало тенденцію до
зменшення. Народження дітей з вагою 3500-4000 г і вищою (великий плід)
також мало тенденцію до росту й у нашому дослідженні склало 17 на 100
немовлят.

Довжина тіла немовлят була у середньому 46-50 см – 40,1%, діти з ростом
35-40 см складали 11 на 100 немовлят з явною тенденцією до збільшення їх
кількості, у той час як діти з більшим зростом 56-60 см складали 3 на
100 немовлят і не мали тенденції до збільшення. Народження дітей з малим
зростом і вагою, а також великих, є серйозним несприятливим фактором
виникнення СН.

У нашому дослідженні 2/3 дітей народилося з асфіксією того або іншого
ступеня, що було оцінено за шкалою Апгар і стало одним з основних
критеріїв перинатального ризику.

Провідними причинами СН стали стани, що виникають у перинатальному
періоді – 66,8%; вроджена патологія – 21,8% (вроджені пороки серця –
9,4%, множинні пороки розвитку – 4,2%; вроджені пороки
шлунково-кишкового тракту – 1,7%; хвороба Дауна – 0,8%); захворювання
органів дихання – 6,8%; інші причини – 4,6%. Ці захворювання були
провідними впродовж усього періоду дослідження, мали свої піки по роках,
але чіткої тенденції до збільшення тієї або іншої нозології не було
виявлено.

Вивчення організаційних елементів надання акушерсько-гінекологічної
допомоги дозволило виявити, що з 1990 до 1999 рік значно виріс рівень
охоплення вагітних раннім спостереженням у жіночій консультації. Так, у
нашому дослідженні 68,1% були на обліку в жіночій консультації. З них до
12 тижнів на облік було взято в 1991 р. – 76,7%, а в 1999 р. – 99,7%. На
час взяття на облік, як виявило наше дослідження, впливає сімейний стан
жінок: серед незаміжніх жінок відсоток пізньої постановки вищий, ніж
серед заміжніх. Серед вагітних у нашому дослідженні 15,3% жінок
проходили стаціонарне лікування з приводу патології вагітності або з
якихось інших причин. Кожен другий випадок госпіталізації був пов’язаний
із загрозою переривання, пієлонефритом вагітних або суміщеною
патологією. Ми виявили, що в кожної четвертої жінки відзначаються
затяжні пологи (у 25% жінок був тривалий безводний проміжок), а в кожної
шостої стрімкі пологи, кожні другі пологи – передчасні, частота операції
кесаревого розтину збільшилася в 2 рази. Всі ці дані свідчить про
збільшення патологічних пологів.

Характеристика факторів, визначаючих смерть немовлят у АР Крим.
Комплексна оцінка факторів ризику, що визначають СН, дозволила нам
виділити 3 групи факторів: соціально-економічні, біологічні,
медико-організаційні. При цьому ми використовували методи математичної
статистики й оцінювали лише ті фактори, які достовірно різнилися.

Найбільш значущі соціально-економічні фактори: сімейний стан,
несприятливий клімат у родині, небажана вагітність, погані житлові
умови, проживання за межею бідності, шкідливі звички батьків, низький
рівень освіти, професія батьків, умови роботи й стресові ситуації в
період вагітності. Біологічні фактори: стать дитини, маса тіла менша
1500 до 2500 г; зріст 35-45 см; I (00) група крові й Rh+ у дитини; вік
матері до 20 років і більше 36 років; вік батька до 20 років;
багатоплідна вагітність; стан здоров’я матері до настання вагітності
(патологія серцево-судинної системи, дихальної, урогенітальної);
обтяжений акушерський анамнез (передчасні пологи 30-36 тижнів,
переношена вагітність (понад 41 тиждень); стрімкі пологи; аборти в
анамнезі (у тому числі й кримінальні); ускладнення в пологах (слабкість
пологовій діяльності, передчасне відшарування плаценти, безводний
проміжок понад 9 годин). Медико-організаційні фактори: пізня постановка
на облік (після 12 тижнів), нерегулярне спостереження в жіночій
консультації або взагалі відсутність спостереження, несвоєчасне
одержання декретної відпустки.

Проведений статистичний аналіз факторів СН у АР Крим дозволив не тільки
розподілити їх на три групи, але й виділити три рівні параметрів за
їхньою значущістю впливу на СН. Перший рівень – високої епідеміологічної
значущості (ч2=53,7-361,7 (Р<0,001)): місце проживання матері, кількість дітей у родині, умови проживання родини й взаємини під час вагітності, час одержання декретної відпустки; гінекологічна патологія в анамнезі у вагітної, тривалість даної вагітності, кількість термінових і передчасних пологів, тривалість другого-третього періоду пологів, тривалий безводний проміжок, багатоплідна вагітність, вага й зріст дитини при народженні, оцінка немовляти за шкалою Апгар. Другий рівень – епідеміологічно значущі параметри ч2 = 6,4-46,2 (Р<0,01-0,001): бажана вагітність, умови харчування вагітної, комфорт перебування в родині й на роботі, хто господарює (сама або мати, свекруха), проживання в приватній квартирі (свій будинок, часткові зручності, проживання на квартирі); кількість працюючих членів у родині, сімейний стан; освіта, вік, національність матері; батько, його вік, умови роботи й професія, наявність шкідливих звичок; попередні даній вагітності аборти, гострі інфекційні захворювання, перенесені жінкою за час вагітності, хвороби органів травлення, ендокринна патологія, неврози, хвороби сечостатевої системи, ускладнення вагітності (токсикоз I половини), нефропатія, набряки, виділення, переношеність; ускладнення в пологах (тривалість I періоду, передчасне відходження вод, передчасне відшарування плаценти, вузький таз, кесарів розтин, стимуляція пологової діяльності), стать дитини; число й місяць народження, група крові, народження першим із двійні, другим із двійні. Третій рівень – незначна епідеміологічна значущість ч2=4,2-6 (Р<0,05-0,01): наявність часу для відпочинку під час вагітності, хто приймав пологи (лікар або акушерка), шкідливі звички матері; гінекологічна патологія – порушення менструального циклу; ускладнення в пологах – гіпертензія, багатоводдя; акушерські приладдя й операції: ручний прилад при тазовому передлежанні, амніотомія, епізіотомія, перинеотомія; Rh фактор дитини. Взаємовідношення показників дослідження, характеризуючі смертність немовлят в АР Крим. Для виявлення внутрішніх взаємозв’язків ми провели кореляційний і факторний аналіз причин, що впливають на СН. Так ми виявили, що в нашому дослідженні сильний зв’язок (r=(±0,69)-(±1)) не відзначався між параметрами, а до найбільш значущих ми віднесли параметри, які мали середній зворотний зв’язок (r=(-0,3)-(-0,69)): вага й зріст дитини при народженні; оцінка стану дитини за шкалою Апгар; кількість дітей у родині; тривалість вагітності; тривалість II періоду пологів; УЗД скринінг; кількість термінових пологів; наявність окремої квартири; умови роботи матері в другу половину вагітності; шкідливі умови роботи батька, одержання декретної відпустки вчасно і середній прямий зв’язок (r=0,3-0,69): сімейні взаємини; передчасні пологи, безводний тривалий проміжок, тривалість III періоду пологів. Всі інші параметри, з якими відзначався малий зворотний або прямий зв’язок (r=0±0,29), також впливали на СН, але їхня значущість нижча. Факторний аналіз методом головних компонентів дозволив виділити 28 факторів і показників, що ввійшли до тих, які впливають на СН. В основній групі СН визначається такими біологічними характеристиками: тривалість вагітності, вид пологів і конституційні особливості дитини (фактор 1); наявність і вид ускладнень вагітності (фактор 4), зокрема, набряки вагітних (фактор 11), неправильне положення плода (фактор 16), багатоводдя (фактор 19); розродження шляхом операції кесарів розтин (фактор 7); група крові матері й дитини (фактор 9); захворювання в анамнезі матері, такі як ревматизм (фактор 18), бронхіт (фактор 20), гепатит (фактор 22), кримінальний аборт (фактор 21); патологія в пологах – передчасне відходження вод (фактор 25), прееклампсія або еклампсія (фактор 26); тривалість першого періоду пологів (фактор 27); застосування вакуумекстрактора для розродження (фактор 28). Соціально-економічні фактори: порядковий номер вагітності, відсутність інших дітей у родині (фактор 2); небажаність даної вагітності, характер взаємовідносин у родині й наявність конфліктів у родині під час даної вагітності (фактор 3); умови роботи матері, особливо робота, пов’язана з фізичним навантаженням (фактор 5); наявність професійних шкідливостей (фактор 24); місце проживання матері, особливо в сільській місцевості (фактор 6); освіта матері: неповна середня, середня (фактор 10), середня спеціальна (фактор 12); наявність шкідливих звичок у матері – вживання алкоголю, паління, наркотична залежність або їхнє суміщення (фактори 13, 14, 23); умови проживання у квартирі: із частковими зручностями або в приватному будинку (фактор 15). Комбіновані фактори: переношена вагітність й одержання декретної відпустки пізніше строку (фактор 2); наявність ендометриту в анамнезі, багатоплідна вагітність (фактор 17). @ f H l e $ @ B D F H H J L N f ’ ” F H l ¬ e $ h ????? ????? ??? ????????? ????? ??? ??? ??????Біологічні фактори: наявність і вид ускладнень вагітності (фактор 4), ускладнення в пологах – слабкість пологових сил, стимуляція пологової діяльності (фактор 11), підвищений тиск у пологах (фактор 14), застосування в пологах акушерських щипців (фактор 16), передчасне відшарування плаценти (фактор 17), передлежання плаценти (фактор 19), тазове передлежання (фактор 20); в анамнезі вагітності ендометрит, астма (фактор 18), гіпертонія (фактор 14), група крові й резус-фактор матері та дитини (фактор 12). Соціально-економічні фактори: соціальний стан матері – робітник, умови роботи, не пов’язані з фізичним навантаженням (фактор 6); місце проживання родини (фактор 8); хороші сімейні взаємовідносини, відсутність конфліктів у родині під час вагітності (фактор 9); освіта матері – середня (фактор 13). Медико-організаційний фактор: одержання декретної відпустки раніше строку – відсутній (фактор 7). Варто підкреслити, що місце фактору в структурі вказує на його значущість в описанні досліджуваного явища. В основній групі переважають фактори суто біологічні (тривалість й ускладнення вагітності, вид пологів й ускладнення, що виникають у період розродження, конституційні особливості дитини, група крові й резус-фактор матері та дитини, хронічна патологія соматичного характеру в анамнезі матері) і соціально-економічні (відсутність інших дітей у родині, небажаність даної вагітності, наявність конфліктів у родині під час вагітності, шкідливі умови роботи матері, наявність шкідливих звичок у неї, проживання в сільській місцевості, у квартирі з частковими зручностями, низький або середній рівень освіти), а в контролі – комбіновані й медико-організаційні фактори (відсутність у матері шкідливих звичок, патологія сечостатевої системи, багатоплідна вагітність; пологи в строк, наявність інших дітей у родині, соціальний стан матері стабільний, наявність часу для відпочинку під час вагітності, своєчасність спостереження в жіночій консультації, одержання декретної відпустки раніше строку відсутнє). Описані вище 28 факторів СН і показники, що ввійшли до них, можна вважати істотними причинами, які активно впливають на СН. Виявлені й описані особливості СН мають практичне значення, оскільки можуть допомогти в раціональному спостереженні за вагітною жінкою й народженою дитиною. Математичне прогнозування смертності немовлят на різних рівнях лікувально-профілактичної допомоги. Ми спробували вирішити питання прогнозування СН у різних лікувально-профілактичних установах, де надається допомога матері й дитині. Для цього було отримано математичну модель прогнозування СН шляхом дискримінантного аналізу. Прогнозування здійснювалася за допомогою ЛДФ (лінейно-дискримінантних функцій), до складу яких входив 121 показник дослідження. Для кожного показника дослідження було введено умовні позначки й градації в балах. Дискримінантне рівняння для прогнозування СН на 1-ому етапі (до моменту народження дитини) на рівні жіночої консультації для лікаря-гінеколога й для лікаря акушера-гінеколога пологового будинку становила 28 показників дослідження, що описують анамнез життя батьків, відомості про дану вагітність, умови життя родини, які мають такі позначення: вік матері (ВікМат); місце проживання – село (МісцПС); освіта матері середня спеціальна (МатОСС); соціальний стан матері-домогосподарки (МатССД); кількість передчасних пологів (КілПП); кількість живих дітей у сім’ї (КілЖД); перенесені жінкою інфекційні захворювання – грип (ЗІГр); хвороби органів дихання – бронхіальна астма (ХОДБА); хвороби сечостатевих органів – цистит (ХСОЦ), гінекологічні хвороби – ендометрит (ХГЕн), розлад менструального циклу (ХГРМЦ), ерозії (ХГЕ), кольпіт (ХГК), комбінована патологія (ХГКом); ультразвукова діагностика (УЗД); вид ускладнень вагітності – нефропатія (ВУВНеф), набряки (ВУВНаб); тривалість вагітності (ВТ); кількість працюючих членів родини (КПЧР); умови життя – окрема квартира (УЖОК); час для відпочинку під час вагітності – (ЧВ); взаємовідносини в родині під час вагітності (ВзР); умови роботи в 1-у половину вагітності – багато сидить (УРМ1БС); часто нахиляється (УРМIЧН); умови роботи матері в 2-у половину вагітності (УРМ2П); неприємності на роботі під час вагітності (НРобЧВ); неприємності в родині під час вагітності (НРодЧВ); час одержання декретної відпустки (ДекВ). Рівняння для прогнозування СН у жіночій консультації виглядає так: Немає СН = -138,016 + 0,636*ВікМат + 0,545*МісцПС + 1,483*МатОСС + 6,014*МатССД + 5,836*КілПП - 1,91*КілЖД - 2,424*ЗІГр - 1,054*ХОДБА -6,798*ХСОЦ + 7,747*ХГЕн - 4,106*ХГРМЦ + 4,091*ХГЕ + 1,127*ХГК + 2,406*ХГКом + 0,556*УЗД - 2,498*ВУВНеф + 1,103*ВУВНаб + 4,22*ВТ + 7,063*КПЧР + 5,117*УЖОК + 5,986*ЧВ + 6,399*ВзР - 0,561*УРМ1БС- 2,432*УРМ1ЧН + 31,656 *УРМ2П - 0,044*НРобЧВ - 7,357*НРодЧВ - 2,919*ДекВ; Є СН = -128,517 + 0,751*ВікМат + 1,028*МісцПС + 0,208*МатОСС + 6,78*МатССД + 6,568*КілПП - 3,594*КілЖД - 0,709ЗІГр + 1,442*ХОДБА - 1,896*ХСОЦ + 5,313*ХГЕн + 0,503*ХГРМЦ + 2,585*ХГЕ-0,496*ХГК+0,914 *ХГКком-1,877*УЗД - 0,357*ВУВНеф - 0,091*ВУВНаб + 4,091*ВТ + 8,554*КПЧР + 3,587*УЖОК + 5,377*ЧВ + 7,534*ВзР - 1,493*УРМ1БС - 3,675*УРМ1ЧН + 29,786*УРМ2П + 2,33*НРобЧБ - 6,174*НРодЧВ - 7,459*ДекВ. Дискримінантне рівняння для прогнозування СН на 2-му етапі (після народження дитини) на рівні лікаря-неонатолога пологового будинку, лікаря-педіатра дитячої поліклініки, сімейного лікаря становило 46 показників, які складалися з раніше перерахованих 28 й 18, що характеризують пологи й новонародженого: стать дитини (СтД); вид пологів – термінові (ВПолТ), передчасні (ВПолП), переношені (ВПолПер); тривалість другого періоду пологів (ПолТ2П); тривалість третього періоду пологів (ПолТ3П); ускладнення в пологах: передчасне відшарування плаценти (ПолУПВП), передлежання плаценти (ПолУПП), вузький таз (ПолУВТ), інші ускладнення (ПолУІн), тривалість безводного проміжку (ПолТБП); пологи: шляхом кесарева розтину (ПолКР), вакуумекстрактор (ПолВЕ), стимуляція пологової діяльності (ПолСПД); умови народження дитини при одноплодовій вагітності (УНО), першим із двійні (УНПД); багатоплідна вагітність (УНБВ); оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар (НША). Рівняння для прогнозування 2-го етапу виглядає так: Немає СН = -291,274+ 5,868*СтД+0,756*ВікМат + 4,269*МісцПС-1,511 *МатОСС +7,973*МатССД + 0,834*КілПП + 0,305*КілЖД - 4,464*ЗІГр - 3,364*ХОДБА- 4,312*ХСОЦ + 4,868*ХГЕн + 0,553*ХГРМЦ + 4,066*ХГЕ - 1,924*ХГК-1,678*ХГКом+1,193*УЗД - 4,257*ВУВНеф + 2,328*ВУВНаб + 7,817*ВТ + 83,035*ВПолТ +131,956*ВПолП+72,481*ВПолПер +8,824 *ПолТ2П+0,354*ПолТ3П-1,435*ПолУПВП+9,362*ПолУПП + 1,005*ПолУВТ - 4,768*ПолУІн + 0,756*ПолТБП + 26,374*ПолКР -5,326*ПолВЕ - 4,906*ПолСПД + 7,18*УНО + 32,113*УНПД +10,6*УНБВ + 3,522*НШАп + 12,141*КПЧР + 5,384*УЖОК + 5,525*ЧВ+ 6,373*ВзР - 4,048 *УРМ1БС - 4,19*УРМ1ЧН + 30,2*УРМ2П - 1,204*НРобЧВ -7,682*НРодЧВ + 7,609 *ДекВ; Є СН = -276,072 + 5,313*СтД+0,815*ВікМат+4,467*МісцПС-3,006 *МатОСС+ 9,365*МатСД + 1,527*КілПП - 1,424*КілЖД - 1,939*ЗІГр - 1,11*ХОДБА + 1,524*ХССОЦ + 0,881*ХГЕн + 5,059*ХГРМЦ + 2,152*ХГЕ -3,112*ХГК- 2,994*ХГКом- 1,082*УЗД - 2,346*ВУВНеф + 1,121*ВУВНаб + 7,805 *ВТ + 83,1*ВПолТ + 133,425*ВполП + 73,973*ВПолПер+6,166*ПолТ2П +1,773*Пол3П-3,232*ПолУПВП + 6,775*ПолУПП + 0,038*ПолУВТ - 6,482*ПолУІн + 0,895ПолТБП + 21,934*ПолКР + 0,524*ПолВЕ - 4,25*ПолСПД + 5,775*УНО + 28,301*УНПД + 11,677*УНБО + 2,83*НШАп + 13,919*КПЧР + 3,902*УЖОК + 5,273*ЧВ + 7,7*ВзР - 4,96*УРМ1БС - 5,475*УРМ1ЧН + 28,302*УРМ2П + 0,137*НРобЧВ - 5,924*НРодЧВ + 3,78*ДекВ. Класифікований об’єкт належить до того із прогнозованих варіантів ісходів життя дитини, для якого дискримінантна функція набуває максимальних значень. Розпізнавальна здатність математичного методу прогнозування становила на першому етапі 83%, а на другому етапі – 78%. Розроблені математичні моделі прогнозування СН мають достатню розпізнавальну здатність (83,3-91,7%), щоб рекомендувати їх для впровадження у клінічну практику для запобігання й зниження рівня СН. Організація дослідження і всі математичні обчислення в даній роботі виконані згідно принципам доказової медицини в соціальних дослідженнях. Загальну науково обґрунтовану модель із зниження й запобігання СН подано в таблиці 1. Таблиця 1 Рівні реалізації функціональної моделі зниження і запобігання СН Рівень Пропозиції Національний – Законодавча база збереження репродуктивного здоров’я та її реалізація. – Національні програми по боротьбі із СН та їх фінансування. – Санітарне й епідемічне благополуччя в країні. – Дотримання пріоритетності первинної медико-санітарної допомоги в системі сімейної медицини. – Ефективне проведення медико-просвітніх програм. Регіональний – Удосконалювання регіональної системи охорони здоров’я відповідно до сучасних вимог надання медичної допомоги з метою зниження репродуктивних втрат. – Створення спеціалізованих установ з охорони здоров’я: перинатальні центри, центри планування сім’ї, центри охорони здоров’я жінок. – Регіональні програми із зниження СН і залучення до їх реалізації коштів з місцевих бюджетів. Місцевий – Заходи щодо поліпшення роботи акушерсько-гінекологічної, педіатричної служб, а також сімейного лікаря в системі первинної медико-санітарної допомоги. Особистий – Формування настанови на здоровий спосіб життя. – Здійснення прав громадян на здорове материнство. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати основні висновки та практичні рекомендації. ВИСНОВКИ В дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу –визначено та проаналізовано показники смертності немовлят в АР Крим у порівнянні з ситуацією в Україні та проведено багатофакторний аналіз чинників, які впливають на формування смертності немовлят. Розроблено та науково обґрунтовано функціональну модель із запобігання і зниження смертності немовлят на різних рівнях надання лікувально-профілактичної допомоги матері й дитині. 1. Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено, що смертність немовлят є проблемою, яка поєднує специфічний та неспецифічний аспекти, що залежать від регіональних особливостей формування здоров’я дитячого населення, клімато-географічних, соціально-економічних, клінічних чинників. На сучасному етапі багато аспектів цієї проблеми залишаються невирішеними: відсутні комплексні дослідження, не розроблено систему заходів щодо прогнозування шляхів зниження смертності немовлят на різних етапах надання медичної допомоги. 2. Виявлено, що демографічна ситуація в АР Крим, як і в Україні, характеризується негативним природним приростом населення, незважаючи на незначне збільшення народжуваності за останні роки. При цьому в АР Крим показники народжуваності та загальної смертності нижчі, ніж в Україні в цілому. До негативних тенденцій у АР Крим належить повільне зниження показника мертвонароджуваності, ранньої неонатальної, неонатальної та постнеонатальної смертності. За останні роки в усіх регіонах України відзначається зниження материнської смертності, а в АР Крим цей показник залишається досить високим та перевищує середньоукраїнський у 1,5 рази. 3. Встановлено, що в АР Крим серед дітей, померлих у віці до 1 року, переважає неонатальна смертність (73%), що відповідає типу А смертності немовлят. Основними причинами смертності немовлят в АР Крим є стани, що виникають у перинатальному періоді (66,8%), на другому місці вроджена патологія (21,8%), на третьому – захворювання органів дихання (6,8%), на четвертому – інші причини (4,6%). В останні роки в Україні на третю позицію виходять травми, отруєння та інші наслідки зовнішніх впливів, залишаючи позаду хвороби органів дихання та інфекційні захворювання, що свідчить про покращання роботи в педіатричній службі. Високий рівень перинатальної патології в АР Крим (по Україні в середньому 38,1-42,1%) свідчить про наявність суттєвих резервів вдосконалення акушерсько-гінекологічної допомоги. 4. Виявлено, що смертність немовлят у АР Крим має сезонний характер з максимумом у весняно-зимовий період, смертність вища у вечірній час та у вихідні, хлопчики становлять більше половини померлих дітей, що підтверджує положення про надто велику смертність хлопчиків у віці до одного року, серед померлих переважають немовлята з вагою до 2500 г, велику вагу мала кожна шоста дитина, довжина тіла частіше до 40 см або понад 56 см, дві третини померлих дітей народилося в стані асфіксії різного ступеня тяжкості. 5. Дослідження показало, що суттєвий вплив на показники смертності немовлят справляють такі соціально-економічні та медичні фактори: вік матерів, освітній рівень, незареєстрований шлюб, недостатньо упорядковане житло, недостатній час для відпочинку, надмірне фізичне навантаження, неповноцінне харчування й, особливо, незадовільне здоров’я матері. Так, у 84,4% вагітних жінок відзначалася гінекологічна та екстрагенітальна патологія, кожні другі пологи проходять з ускладненнями. Фактором ризику є також багатоплідна вагітність (15%). 6. Незважаючи на зростання рівня ранньої постановки вагітних на облік, лише 70% останніх перебували на обліку в жіночій консультації, що свідчить про недоліки організації диспансерного спостереження. Кожна шоста (16,6%) вагітна проходить стаціонарне лікування з приводу ускладнень вагітності або соматичної патології. Кожна друга госпіталізація пов’язана із загрозою переривання вагітності, пієлонефритом або суміщеною патологією. Збільшилася частота патологічних пологів: кожні другі – передчасні, кожні четверті – затяжні, кожні шості – стрімкі. 7. Впливають на смертність немовлят три групи факторів: соціально-економічні, біологічні й медико-організаційні. При цьому має значення ступінь епідеміологічної значущості параметрів. Факторним аналізом доведено, що біологічні й соціально-економічні фактори більшою мірою впливають на смертність немовлят, ніж медико-організаційні. Запропонований нами метод виділення рівнів епідеміологічної значущості параметрів дозволяє визначити пріоритетність заходів щодо запобігання втрат серед дитячого населення. 8. Розроблено функціональну модель прогнозування факторів ризику можливих майбутніх втрат дітей до 1 року, яка може бути варіантом вирішення цієї важливої соціальної проблеми. Прогнозування смертності немовлят здійснюється у два етапи: на першому етапі – до моменту народження дитини, коли надається первинна медико-санітарна допомога (жіноча консультація – лікар-гінеколог) і спеціалізована допомога (пологовий будинок – акушер-гінеколог), на другому етапі – після народження дитини, в умовах пологового будинку – спеціалізована допомога (лікар-неонатолог) і первинна медико-санітарна допомога (сімейний лікар і лікар-педіатр дитячої поліклініки). Було запропоновано рівні її реалізації: національний, регіональний, місцевий, особистісний, а також запропоновано найбільш раціональну та оптимальну стратегію з диспансеризації за вагітними та дітьми першого року життя. 9. Інструментом розробленої моделі є дискримінантне рівняння, яке дозволяє прогнозувати СН на різних рівнях надання медичної допомоги. Рівняння представлено лінійно-дискримінантними функціями, які першому етапі містить 28 показників дослідження, що характеризують анамнез життя батьків, відомості про цю вагітність, а на другому етапі з 46 показників, які складаються вже з перелічених 28 і 18, що характеризують пологи та новонароджену дитину. Відсоток співпадінь математичного прогнозування з фактичними даними, одержаними в результаті експерименту, становив на першому етапі – 83,9, на другому – 78,0. Розроблена математична модель прогнозування смертності немовлят має достатню розпізнавальну здатність (83,3-91,7%), що дозволяє рекомендувати її для впровадження у клінічну практику для запобігання й зниження рівня смертності немовлят. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦії ТА ШЛЯХИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ 1. Міністерству охорони здоров’я України: 1.1. На основі одержаних матеріалів при проведенні комплексної оцінки структури СН в Україні, а також при розробленні заходів щодо її профілактики, сприяти впровадженню використання функціональної моделі прогнозування СН на етапах лікувально-профілактичної допомоги. 1.2. Рекомендується розглянути питання про віддання наказу, в якому врахувати можливість використовувати методику розрахунку прогнозу СН на різних рівнях надання лікувально-профілактичної допомоги в установах охорони материнства й дитинства, для запобігання втрат дітей до одного року. 2. Вищим навчальним медичним закладам: 2.1. Доповнити програми навчання студентів з курсів “Педіатрія”, “Соціальна медицина та організація охорони здоров’я”, “Акушерство і гінекологія” питаннями по профілактиці, прогнозуванню зниження і особливості дії факторів смертності немовлят. 3. Проблемній комісії МОЗ та АМН України “Соціальна медицина”: 3.1. Сприяти плануванню та виконанню галузевих наукових досліджень зі зниження і попередження смертності немовлят, зокрема планування дисертаційних робіт. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:  Сухарева И.А. Компьютерная программа для изучения младенческой смертности в АРК // Тр. Крым. мед. ун-та. – Симферополь, 1998. – Т. 8. – С. 337-339.  Короленко Е.С., Сухарева И.А., Махкамова З.Р. К вопросу о причинности младенческой смертности в Автономной республике Крым // Тр. Крым. мед. ун-та. – Симферополь, 2001. – Т. 137, ч. 1. – С. 198-199. (Дисертантом проведено статистичне оброблення матеріалу й аналіз отриманих даних).  Сухарева И.А. Комплексная оценка факторов риска младенческой смертности в Крыму // Тр. Крым. мед. ун-та. – Симферополь, 2003. – Т. 139. – С. 151-154.  Сухарева И.А. Статистическое обоснование факторов риска, влияющих на уровень младенческой смертности в Крыму // Тр. Крым. мед. ун-та. – Симферополь, 2004. – Т. 140, ч. 3. – С. 172-175. Сухарева И.А. Медико-социальные аспекты младенческой смертности // Таврический мед.-биол. вестн. – 2005. – Т. 8, №4. – С.144-149. В інших виданнях:  Пат. №18935 МПК (2006) А61В10/02 Спосіб прогнозування дожиття немовлят до 1 року / Москаленко В.Ф., Гульчій О.П., Сухарєва І.О., Савченко В.М. - №U200606975; Заявл. 22.06.2006; Опубл.: 15.11.2006 – Бюл. №11, 2006 р. (Здобувачем проведено патентний пошук прогнозування дожиття немовлят до 1 року).  Москаленко В.Ф., Гульчій Л.П., Сухарєва І.О. Методика математичного підходу до визначення прогнозних тенденцій смертності немовлят на основних етапах надання лікувально-профілактичної допомоги: Метод. рекомендації. – Київ, 2007. – 30 с.  Сухарева И.А., Махкамова З.Р. Аспекты младенческой смертности в Крыму // Матер. IV съезда акушер.-гинекол. Таджикистана. – Душанбе, 2003. – С. 42-43. (Дисертантом проведено статистичне оброблення матеріалу й аналіз отриманих даних).  Сухарева И.А., Махкамова З.Р. Социально-гигиенические аспекты младенческой смертности в Крыму / Матер. Всеукр. науч.-практ. конф. “Актуальні питання соціальної медицини та охорони здоров’я” // Буковинський мед. вісн. – 2003. – №4. – С. 21-24. (Дисертанту належить методологічне забезпечення, узагальнення результатів, висновки).  Сухарева И.А. Анализ младенческой смертности в АРК / Матер. республ. науч.-практ. конф., посв. 90-летию детского клинического санатория “Чайка” // Вестн. физиотер. и курортол. – 2003. – №4. – С. 118.  Сухарева И.А., Махкамова З.Р. Репродуктивное здоровье и младенческая смертность // Матер. науч.- практ. конф., посвящ. 200-летию со дня основания Харьков. мед. ун-та. – Харьков, 2005. – С. 253. (Дисертанту належить ідея методологічного забезпечення, узагальнення результатів, написання висновків).  Сухарева И.А. Махкамова З.Р. Роль врожденных пороков развития в структуре младенческой смертности в Крыму / Матер. II міжн. наук.-практ. конф. “Сучасні наукові дослідження – 2006” 20-28 лютого 2006. – Дніпропетровськ, 2006. – Т.12 – С. 108-110. (Дисертанту належить ідея методологічного забезпечення, узагальнення результатів, написання висновків).  Moskalenko V.F., Gulchiy O.P., Sukhareva I.A. Influence of congenital defects on reproductive loss // Наук. практ. журн. Охорона здоров’я України. – 2007. – №1 (25). – С. 300. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу та його аналізі, формулюванні висновків). АНОТАЦІЯ Сухарєва І.О. Наукове обґрунтування і розроблення моделі зниження смертності немовлят на етапах надання медико-профілактичної допомоги. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2007. У дисертації подано варіант вирішення проблеми із запобігання й зниження СН шляхом її прогнозування на різних рівнях надання лікувально-профілактичної допомоги матері та дитині. Проведене дослідження показало, що є певні резерви із зниження й запобігання СН, якщо в нас будуть знання про фактори ризику, які можуть агресивно впливати на організм вагітних і новонароджених. Застосувавши сучасний методичний апарат досліджень, встановлено й прораховано за силою впливу групи факторів ризику СН, вивчено властивості та особливості їхнього впливу, розроблено й науково обґрунтовано заходи щодо прогнозування СН. Дисертант розробив і науково обґрунтував функціональну модель до вирішення завдань із зниження й запобігання СН, виділив найбільш значущі фактори ризику та показав їхню роль у формуванні СН. Зроблено основні висновки, які мають теоретичне й практичне значення, роблячи внесок у науку про репродуктивне здоров’я нації. Ключові слова: смертність немовлят, новонароджені, фактори ризику, етапи прогнозування, функціональна модель. АННОТАЦИЯ Сухарева И.А. Научное обоснование и разработка модели снижения младенческой смертности на этапах оказания медико-профилактической помощи. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 – социальная медицина. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2007. В диссертации представлено вариант решения проблемы по предотвращению и снижению МС путем ее прогнозирования на разных уровнях оказания лечебно-профилактической помощи матери и ребенку. Проведенное исследование показало, что имеются определенные резервы по снижению и предупреждению МС, при условии владения знаниями о факторах риска, которые могут агрессивно воздействовать на организм беременных и новорожденных. Применив современный методический аппарат исследований, установлены и проранжированы по силе воздействия группы факторов риска МС, изучены свойства и особенности их воздействия, разработаны и научно обоснованы меры по прогнозированию МС. Демографическая ситуация в Украине характеризуется отрицательным естественным приростом населения, несмотря на некоторое увеличение рождаемости. Отмечено, что в АР Крым, как и на Украине в целом, несмотря на снижение ранней неонатальной, неонатальной, постнатальной смертности и мертворождаемости, соотношение мертворождений и ранней неонатальной смертности в 2-3 раза превышает среднеевропейский уровень, а показатель перинатальной смертности на 11-13% выше, чем в Европе. Причинами МС в АР Крым явились: состояния, возникающие в перинатальном периоде (66,8%), на втором месте врожденная патология (21,8%), на третьем – заболевания органов дыхания (6,8%), на четвертом – прочие причины (4,6%), что не соответствует структуре МС по Украине, где на третью позицию в последние годы выходят травмы, отравления и прочие последствия внешних последствий. МС в АР Крым носит сезонный характер с максимумом в весенне-зимний период; смертность выше в вечернее время и в выходные; мальчики составляют более половины умерших младенцев; среди умерших превалируют новорожденные с весом до 2500 г (крупный вес имеет каждый шестой ребенок) и длиной тела до 40 см или более 56 см; две трети умерших детей родилось в состоянии асфиксии различной степени тяжести. На показатели МС влияли биологические и организационные факторы: средний возраст матерей 25,2±0,2 года; каждая третья женщина имела среднее 37,4% или средние специальное образование – 25,8%, а высшее образование имело лишь 8,15% женщин и 7,8% отцов; незарегистрированный брак отмечался в 13,8% случаев, около 4% женщин заявило о нежелании иметь данного ребенка. Две третьих женщин указали на то, что времени для отдыха в течение беременности было не достаточно – 78,2%, а каждая шестая отметила увеличение нагрузки в период беременности (13,6%), 12,6% отмечали условия труда как неудовлетворительные. 98,4% охарактеризовали условия питания как удовлетворительные, оценив при этом уровень жизни как средний и ниже среднего. Анализ заболеваемости беременных женщин позволил установить, что все виды патологии имеют четкую тенденцию к росту: в 84,4% случаев беременность была патологической, у каждой третьей беременной отмечалась экстрагенитальная патология; осложнения беременности отмечались в 50% случаев; число беременных с анемией возросло в 2 раза. За период наблюдения значительно возрос уровень раннего охвата наблюдением, но только каждая вторая женщина обращается за помощью на ранних сроках. Каждая шестая женщина проходила стационарное лечение по поводу осложнений беременности или соматической патологии. Увеличилась частота патологических родов: кесарево сечение более чем в 2 раза, длительный безводный период и затяжные роды отмечались у каждой четвертой женщины, а стремительные роды у каждой шестой. Влияние на МС оказывают три группы факторов: социально-экономические, биологические и медико-организационные. При этом имеет значение степень эпидемиологической значимости параметров. Факторным анализом доказано, что биологические и социально-экономические факторы в большей мере влияют на МС, чем медико-организационные. С точки зрения корреляционного анализа, в силе и направлении влияния факторов на прогнозирование МС определяющими являются средняя обратная и прямая связь. Предложенный нами метод выделения уровней эпидемической значимости параметров позволяет определить приоритетность мероприятий по предотвращению потерь среди детского населения. Как инструмент проведенного статистического исследования, было выведено дискриминантное уравнение, позволяющее прогнозировать возможные будущие потери детей до 1 года: до момента рождения ребенка на уровне женской консультации для врача-гинеколога и врача-акушера родильного дома (28 показателей) после рождения ребенка – на уровне врача-неонатолога родильного дома, врача-педиатра детской поликлиники, семейного врача (46 показателей). Полученные данные исследования определили достижение цели работы и позволили научно обосновать функциональную модель по снижению и предупреждению МС. Модель апробирована в практическом здравоохранении с положительным результатом. Ключевые слова: младенческая смертность, новорожденные, факторы риска, этапы прогнозирования, функциональная модель. ANNOTATION Sukhareva I.A. Scientific substantiation and development of model of the decrease of infantile mortality death rate at stages of rendering of the medical-preventive help. – Manuscript. Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.02.03 – social medicine. – Bohomolets National Medical University of the Ministry of Ukraine, Kyiv, 2007. In the dissertation the variant of scientific decision of a problem on prevention and decrease of infant mortality death rate (IM) by her forecasting at different levels of rendering medical-preventive help for mother and child. The carried research has shown that there are certain reserves on the decrease and prevention of IM if we shall own knowledge of risk factors which may influence aggressively an organism of pregnant women and newborns. Due to the application of the modern methodical device of research groups of risk factors of IM are established and ranged according to the force of influence, properties and features of their influence are investigated, measures on forecasting IM are developed and scientifically proved. The dissertator has developed and has scientifically proved conceptual - modeling approaches to the decision of problems on the decrease and prevention of IM, she has allocated the most significant risk factors and has shown their role in formation of IM. The basic conclusions which have theoretical and practical value are made, it contributing to a science of reproductive health of the nation. Key words: infant mortality death rate, newborn, risk factors, prediction stages, functional model. I Аналіз наукових робіт з проблеми смертності немовлят, оцінка інформації ВООЗ, Центру медичної статистики МОЗ України (291 джерело) II Комплексна оцінка смертності немовлят (1990-1999 рр.) на регіональному рівні Оцінка демографічної ситуації в Україні та в АР Крим за 1990-2004рр. Динаміка показників народжуваності, смертності, природного приросту Вивчення структури і причин смертності немовлят Вивчення материнської смертності III Вивчення факторів ризику смертності немовлят та їх статистичне обґрунтування Вивчення впливу соціально-економічних факторів Вивчення впливу біологічних факторів Вивчення впливу медико-організаційних факторів Матеріали офіційної статистики за 1990-2005рр., фф.20,21; 1357 статистичні карти, які заповнювалися на основі ф.111 (індивідуальна карта вагітної); ф.103 (історія пологів); ф.109 (історія новонароджених) в АРК за 1990-2004рр. IV Наукове обґрунтування і розробка функціональної моделі із запобігання та зниження смертності немовлят на різних рівнях Первинна медико-санітарна допомога Спеціалізована медична допомога Первинна медико-санітарна допомога Дитяча поліклініка: педіатр Пологовий будинок: акушер-гінеколог, неонатолог Жіноча консультація: лікар-гінеколог Сімейний лікар Рівні реалізації функціональної моделі із запобігання та зниження смертності немовлят Національний Регіональний Місцевий Особистий Методичні рекомендації із зниження і запобігання смертності немовлят Методичне забезпечення дослідження Розділи роботи Методи 1 2-8 2-8 2-6 7 3,4 3-8 1. Бібліосемантичний 2. Системного аналізу 3. Статистичний 4. Соціологічний 5. Математичного моделювання 6. Графічний 7. Структурно-логічний аналіз

Похожие записи