.

Можливості ультразвукового дослідження в діагностиці та моніторингу поєднано-променевої терапії раку ендометрію: Автореф. дис… канд. мед. наук / Т.М

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2383
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО – ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ОНКОЛОГІЇ ТА РАДІОЛОГІЇ

КОЗАРЕНКО ТЕТЯНА МАРАТІВНА

УДК 618.14-006.6-073.432.19-085-07.

МОЖЛИВОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА МОНІТОРИНГУ ПОЄДНАНО – ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ РАКУ ЕНДОМЕТРІЮ

14.01.23. — променева діагностика, променева терапія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

КИЇВ – 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково – дослідному інституті онкології та радіології МОЗ України.

Наукові керівники:
доктор медичних наук, професор В.Є. Медведєв — заст. директора по науковій роботі УНДІОР
доктор медичних наук Л.І. Воробйова — зав. відділом онкогінекології УНДІОР

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Я.С.Бабій — зав. відділом променевої діагностики Київського консультативно-діагностичного центру.
доктор медичних наук, професор Є.В.Коханевич — зав. кафедрою акушерства та гінекології №3 Київської медичної академії після- дипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Провідна установа:
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, МОЗ України, кафедра медичної радіології, м.Київ.

Захист відбудеться “_5__”_листопада____1998 р. о__13.30__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.619.01 при Українському науково – дослідному інституті онкології та радіології МОЗ України (252022, Київ, вул. Ломоносова, 33\43).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського НДІ онкології та радіології.

Автореферат розісланий “_2__”__жовтня__1998 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук І.М. Дикан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. У структурі загальної онкологічної захво¬рюваності жіночої популяції України злоякісні новоутворення статевих органів становлять 19.3% [Національний Канцер – реєстр України, 1996 р.]. Серед них рак ендометрію посідає перше місце із досить суттєвими темпами зростання часто¬ти вперше зареєстрованих випадків. Така тенденція простежується і в усіх розвинутих країнах світу протягом останніх 20 років [Hervy E., Stern A., 1993, Karlsson B., Granberg S., 1995].
Спектр методів, які використовуються для діагностики раку ендометрію, значний. Поряд з традиційними методами все ширше стали використовуватися сучасні методи променевої діагностики МРТ, КТ і в тому числі ультразвукове дослі¬джен¬ня. Цьому сприяв ряд факторів: достовірність отриманих результатів, неінва¬зив¬ність методу, широка доступність, можливість неодноразового повторення без завдання шкоди пацієнтам [Демидов В.Н., Зыкин Б.И., 1990, Стрижаков А.Н., Да¬вы¬дов А.І.1994, Соболь М.Ю., 1995, Харченко Н.В., 1996, Osmers R., Kuhn W., 1994]
Незважаючи на досить великий досвід застосування сонографії в гінеко¬логії, до цього часу лишаються невирішеними ряд важливих питань для діагностики гіпер¬пластичних процесів та раку ендометрію. Недостатньо опрацьовані особливості сонографічної картини ендометрію та порожнини матки при різних її по¬ложен¬нях і різній мірі вираженості загинів (anteflexio, retroflexio). Не вироб¬лені чіткі критерії інформативності трансабдомінальної сонографії (ТАС) і транс¬вагінальної сонографії (ТВС) у діагностиці гіперплазії та раку ендометрію.
Недостатньо оцінені можливості сонографії у виявленні місцевого поши¬рення пухлинного процесу (глибини інвазії), що значною мірою може вплинути на вибір методу лікування.
Потребують розробки методичні підходи при застосуванні уль¬тра¬звукових методик з метою моніторингу поєднано – променевої терапії злоякісних пухлинних процесів ендометрію.
Всe викладене вище визначає актуальність та науково-практичну зна¬чимість обраного напрямку досліджень.

Мета дослідження
Підвищення ефективності діагностики, диферен¬ційної діагностики та моніторингу поєднано – променевого лікування раку ендометрію через засто¬су¬ван¬ня комплексного ультразвукового дослідження.
Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:
1. Вивчити та систематизувати нормальну акустичну картину ендометрію у жінок репродуктивного і постменопаузального періодів при різних анатомо-топографічних варіантах матки.
2. Уточнити критерії інформативності трансабдомінальної і трансвагінальної сонографії в діагностиці гіперпластичних процесів та раку ендометрію.
3. Оцінити можливості сонографії у визначенні стадії раку ендометрію, виходячи з місцевого розповсюдження пухлини та глибини її інвазії в міометрій.
4. Обгрунтувати доцільність використання комплексного ультразвукового дослідження з метою моніторингу поєднано – променевого лікування раку ендометрію.
Наукова новизна
1. Систематизовано та уточнено сонографічні ознаки окремих компонентів М – ехо комплексу у жінок репродуктивного і менопаузального віку в нормі. Вперше описано три різновидності нормального сонографічного зображення порожнини матки в залежності від її положення та ступеня загину.
2. Визначено диференціально – діагностичні критерії гіперплазії та раку ендометрію при застосуванні трансвагінальної сонографії (ТВС). Вперше запропоновано методику дворазового трансвагінального дослідження ендометрію в різні фази оваріально – менструального циклу, що дало змогу підвищити точність діагностики гіперплазії ендометрію на 9%.
3. Визначено сонографічні ознаки кожної стадії місцевого розповсюдження раку ендометрію (Т1-4) та глибини його інвазії в міометрій (М1-3).
4. Розроблено алгоритм застосування ультразвукових методів дослід¬ження для діагностики раку ендометрію.
5. Обгрунтовано доцільність використання комплексного ультра¬звукового дослідження (ТАС, ТВС, трансвагінальної контрастної сонографії -ТВКГС) для моніторингу поєднано – променевої терапії раку ендометрію. Метод ТВКГС з цією метою застосовано вперше.

Практичне значення одержаних результатів
Розроблено та впроваджено в практику сонографічні критерії варіантів “норми” і різних патологічних процесів ендометрію у пацієнток в репродуктивному і постменопаузальному періодах при різних анатомо-топографічних варіантах матки.
Розроблено алгоритм сонографічного обстеження жінок із підозрою на наявність гіперплазії та раку ендометрію. Визначено його місце у загальному комплексі клініко – інструментальних досліджень.
Встановлено сонографічні діагностичні критерії раку ендометрію в різних стадіях за місцевим поширенням та глибиною інвазії.
Запропоновано оптимальний об’єм ультразвукових досліджень у комплексі діагностичного моніторингу поєднано – променевого лікування раку ендометрію.

Впровадження результатів дослідження в практику
Результати проведених досліджень впроваджені в практику роботи від¬ділення ультразвукової діагностики Українського науково – дослідного інституту онкології та радіології (УНДІОР), в центральному військовому госпіталі при¬кор¬донних військ України і використовуються лікарями лікувально – про¬філактичних закладів України, які пройшли спеціалізацію на робочих місцях у відділеннях ультразвукової діагностики та онкогінекології УНДІОР.

Особистий внесок здобувача
Автором особисто виконані всі ультразвукові дослідження та співставлені з результатами клінічних, морфологічних та інструментальних досліджень.
Автором вперше запропонована ТВКГС у моніторингу поєднано – променевого лікування раку ендометрію.
Автором особисто розроблені і підготовлені до друку в фахових науко¬вих виданнях матеріали досліджень.

Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації викладені та обговорені на Респуб¬ліканських науково-практичних конференціях: “Генітоурологія” (м. Львів, тра¬вень, 1996 р.); “Сучасний підхід до діагностики і лікування генітального раку у жі¬нок” (м. Миколаїв, червень, 1997р.);на засіданні наукового товариства радіо¬логів Київської області (лютий, 1997 р.); на XVII науковій конференції молодих вчених та спеціалістів УНДІОР (м. Київ, квітень, 1997 р.); на науково-методичному семінарі “Актуальні питання променевої діагностики в клінічній практиці” (м. Київ, листопад, 1997р.); на XVIII науковій конференції молодих вчених та спеціалістів УНДІОР (м. Київ, травень, 1998 р.)

Публікації по темі дисертації
На підставі викладених у дисертації результатів опубліковано 8 праць, у тому числі 5 статей, 3 тези доповідей.

Структура та об’єм дисертації
Дисертація викладена на 173 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків; ілюстрована 68 рисунками та 36 таблицями. Бібліографічний список літератури включає 235 джерел, з них 107 вітчизняних та 128 іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження
У процесі виконання даної роботи групу спостереження становили 285 жінок віком від 15 до 81 року, що проходили обстеження та лікування в УНДІОР. Їх розподіл за нозологічною формою захворювання та віком наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Розподіл обстежених хворих за віком та нозологічною формою
Вік (у роках) Загальна к-сть
Діагноз До 50 51-60 61-70 71-80 Понад 80 обстежених (%)
Контрольна група (норма) 94 23 21 6 1 145 (51,7%)
Рак ендометрію 3 26 38 8 1 76 (26,6%)
Гіперплазія ендометрію (на фоні лейоміоми матки *)
14
4



18* (6,3%)
Поліпи ендометрію 5 2 — — — 7 (2,4%)
Лейоміома матки 14 12 1 — — 27*(9,5%)
Аденоміоз матки 2 4 — — — 6 (2,1%)
Саркома матки 3 1 — — — 4 (1,4%)
Рак яєчника — 1 1 — — 2 (0,7%)
Всього 135 73 61 14 2 285 (100%)
* — загальна кількість хворих з лейоміомою матки – 45 жінок.
До контрольної групи залучено 145 жінок, у яких у процесі соногра¬фічного та клінічного обстеження не було виявлено патологічних змін з боку ста¬тевої системи та органів малого тазу. Основна науково – дослідна робота вико¬нана на аналізі даних обстеження 140 хворих онкогінекологічного профілю з морфологічно верифі¬кованим діагнозом, з них 97 пацієнток прооперовано.
Всього виконано 1209 ультразвукових досліджень (табл.2). Ультразвукове дослідження здійснювали на апаратах фірми “Aloka” моделі SSD 1100, 500 (Японія).
Кількість проведених обстежень по видах представлено в таблиці 2.
Таблиця 2
Розподіл ультразвукових обстежень по видах
Види ультразвукових обстежень Кількість хворих
ТАС печінки 201
ТАС нирок 107
ТАС здухвинних та парааортальних л\вузлів 221
ТАС– органів малого тазу 302
ТВС – органів малого тазу 354
ТВКГС 24
Всього: 1209
Результати вимірювання розмірів матки та М-ехо комплексу статистично оброб¬лені за критерієм Ст’юдента. Діагностична ефективність ультразвукових обстежень оцінювалась за показниками: точність, чутливість, специфічність.

Результати досліджень та їх обговорення
Перш, ніж почати вивчення ехо – семіотики різних патологічних процесів ендометрію, необхідно було визначити і обгрунтувати сонографічну картину, відповідно поняттю “норма”. Для вирішення цього завдання здійснено динаміч¬не обстеження 67-ми гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку та 78 жінок в менопаузальному періоді.
1
2
За даними трансабдомінальної сонографії нам вперше вдалося систематизувати різні види зображення порожнини матки, пов’язані з різною просторовою орієнтацією органа (anteflexio, retroflexio). У другій половині менструального циклу в ранню та середню фазу секреції при ТАС, якщо матка в normoflexio, її порожнина візуалізується у вигляді трикутника (71,6%) (рис.1).
Рис.1. Матка в normoflexio.

1. Матка.

2. Порожнина матки у вигляді трикутника верхівка якого спрямована до низу.

2

1
При помірно вираженій anteflexio (10,5%) або retroflexio (4,5%) порожнина матки візуалізується у вигляді трапеції, верхня основа якої відповідає лінії перегину, а нижня – рівню розташування маткових труб (рис.2).

Рис.2. Матка у помірно вираженій anteflexio або retroflexio.

1. Матка.

2. Порожнина матки у вигляді трикутника верхівка якого спрямована до низу.

При розташуванні матки у вираженій anteflexio (4,5%) чи retroflexіо (8,9%) верхівка трикутника спрямована до верху (рис.3).
2
1

Рис.2. Матка у hiperanteflexio або hiperretroflexio.

1. Матка.

2. Порожнина матки у вигляді трикутника верхівка якого спрямована до низу.
При вивчені М-ехо комплексу перевагу надавали ТВС, яка на відміну від ТАС дозволяла проводити диференційовану оцінку окремих його компонентів. У структурі М-ехо комплексу розрізняли 3 компоненти: перший компонент – це завжди гіперехогенна структура у центрі матки товщиною до 1 мм, (зумов¬лена дотичними поверхнями внутрішньої вистілки передньої та задньої стінок матки); другий компонент – безпосередньо ендометрій, акустична структура якого се-редньої або підвищеної ехогенності, а товщина варіює від 2 мм до 10 мм залеж¬но від фази менструального циклу; третій компонент – базальний шар, розташований поміж м’язовим шаром та власне ендометрієм, майже постійно візуалізується та мало змінюється у своїх розмірах, має вигляд гіпоехогенної структури товщиною 1-1,5 мм.
Таблиця 3
Акустична характеристика компонентів М-ехо комплексу в різні фази менструального циклу
Дні менструального циклу М-ехо комплекс, компоненти Візуалі- зується Товщина Ехогенність
3 – 4 день, І компонент — — —
фаза ІІ компонент + 2,2 ± 0,92 Гіперехогенний
регенерації ІІІ компонент ± — Гіпоехогенний
5 – 10 день I компонент + 0,7 ± 0,23 Гіперехогенний
рання та середня фаза II компонент + 4,8 ± 0,76 Середньої ехогенності
проліферації III компонет + 1,0 ± 0,41 Гіпоехогенний
11 – 14 день I компонент + 0,74 ± 0,29 Гіперехогенний
пізня фаза II компонент + 7,6 ± 0,07 Середньої ехогенності
проліферації III компонет + 1,2 ± 0,03 Гіпоехогенний
15 – 23 день, I компонент + 0,74 ± 0,29 Гіперехогенний
рання та середня фаза II компонент + 8,7 ± 1,2 Середньої ехогенності
секреції III компонет + 1,2 ± 0,03 Гіпоехогенний
24 – 28 день, I компонент + 0,74 ± 0,29 Гіпоехогенний
пізня фаза II компонент + 8,7 ± 1,2 Гіперехогенний
секреції III компонет ± 1,2 ± 0,03 Гіпоехогенний
Особливості проявів компонентів М-ехо комплексу залежно від фази менструального циклу представлені в таблиці 3.
У зв’язку з інволютивними процесами у матці в постменопаузальному періоді особливості М-ехо комплексу у жінок цієї групи вивчали окремо.
Враховуючи досвід провідних фахівців з УЗД [Демидов В.Н., Зыкин Б.И., 1990; Стрижаков А.Н., Давыдов А.І.1994; Mondoni M., з співавтор., 1993] при вивченні М-ехо комплексу, обмежувались лише визначенням його передньо – заднього розміру (ПЗР). Цей показник за нашими даними (табл. 4) прогресивно зменшується у відповідності із збільшенням строку менопаузи від 8,61 ± 2,3 мм до 2,55 ± 0, 7 мм протягом 10 років і не перевищує 1,33 ± 0, 33 мм у жінок, що перебувають в менопаузальному стані понад 15 років.
Проведені нами дослідження свідчать, що сонографічна картина ендометрію значно змінюється протягом менструального циклу. Кожній фазі циклу притаманні свої специфічні сонографічні ознаки, які мають бути враховані при обстеженні жінок. У постменопаузальному віці структура М-ехо комплексу не змінюється, але має місце зворотня залежність ПЗР М-ехо від строків менопаузи.
Визначившись з поняттям “норми” для сонографічного зображення ендометрію, ми майже не зазнавали труднощів у діагностиці гіперпластичних процесів ендометрію.
Таблиця 4
Передньо-задній розмір М-ехо комплексу в різні строки
постменопаузи за даними ТВС
Тривалість постменопаузи (роки) Розмір ПЗР М-ехо в мм
2 8,61 ± 2, 3
3 7,33 ± 2, 4
4 6,01 ± 1, 8
5 5,24 ± 2, 1
6 4,06 ± 0, 9
7 4,00 ± 0, 8
8 3,03 ± 0, 9
9 3,10 ± 0, 5
10 2,55 ± 0,7
Понад 15 1,33 ± 0,3

Нами обстежено 45 хворих з міомою матки, у 18 із них діагностована гіперплазія ендометрію. Обрання саме такої групи пацієнток обумовлене двома причинами. По – перше, лейоміоми, як такі, виникають приблизно у кожної п’ятої жінки і являють собою предмет диференційної діагностики із сарко¬мами матки. По – друге, симптомні міоми підлягали хірургічному видаленню і, таким чином, були умови післяопераційної гістологічної верифікації як патології міомет¬рію, так і змін в ендометрію і співставленні одержаних даних. Проведені нами дослідження свідчать про те, що при обстеженні хворих з міомою матки, особливу увагу слід приділяти оцінці структури ендометрію. Ультразвукове дослідження доцільно проводити на 5-10 день менструального циклу, а при підозрі на наявність гіперплазії ендометрію — повторно на 15-23 день циклу. Перевагу потрібно віддавати ТВС, яка має у порівнянні із ТАС більш високі діагностичні можливості. Порівняння результатів трансабдомінального та транс-вагінального обстеження хворих представлено в таблиці 5.
Таблиця 5
Інформативність ТАС та ТВС у діагностиці гіперплазії ендометрію
у хворих на лейоміому матки

Показники інформативності ТАС ТВС
Чутливість 72,2%* 88,8%*
Специфічність 92,6% 96,3%
Загальна точність 84,4% 93,3%
*  Р 0,05
Враховуючи результати, викладені в табл.5, слід зазначити, що найбільш точним ультразвуковим методом діагностики гіпер¬пластичних процесів при міомі матки є трансвагінальна сонографія. Вона являє собою необхідний і найбільш важливий компонент діагностичного алго¬рит¬му при масових обстеженнях жіночого населення.
З метою вивчення особливостей акустичної структури матки при раку ендометрію і розробки його диференціально – діагностичних сонографічних ознак обстежено 71 жінку. За даними морфологічного дослідження у 50 з них верифіковано злоякісні пухлини матки (рак ендометрію – 46; саркома матки – 4).
У решти (21) пацієнток виявлено патологічні процеси, які симулювали наявність РТМ (гіперплазія ендометрію – 9; поліпи ендометрію – 4; ендометріоз -6; рак яєчника – 2). Гіперплазія та поліпи ендометрію в усіх випадках поєднувались із міомою матки (13 хворих).
Як й інші дослідники, [Бохман Я.В.,1989, Чекалова М.А., 1993, Rudelstofer R., з співавтор.,1990] ми частіше діагностували рак ендометрію в пост¬менопаузальному періоді (93,5% спостережень). За морфологічною будовою в групі спостереження переважну більшість випадків (67,3%) становили помірно¬диференційовані аденокарциноми. Сонографічні ознаки раку тіла матки (РТМ), виявлені за допомогою ТАС і ТВС, викладені в таблиці 6.
Отже, окрім передньо – заднього розміру М-ехо комплексу, вирішальне значення для розрізнення РЕ та гіперплазії мають його неоднорідність та нері-вність ІІІ компоненту (базальний шар). Для гіперпластичних процесів прита-манне збільшення ПЗР М-ехо комплексу переважно за рахунок власне ендометрію (ІІ компоненту).
Таблиця 6
Діагностична значимість сонографічних ознак раку ендометрію
Сонографічні ознаки Частота виявлення
ТАС ТВС
Збільшення ПЗР М-ехо комплексу понад 5 мм при менопаузі більше 5 років 84,7% 89,1%
Неоднорідність М -ехо комплексу 52,2% 84,7%
Нерівність ІІІ компоненту М-ехо комплексу 63,1% 67,3%
Інвазія в міометрій 67,4% 84,7%
Розповсюдження на шийку матки 36,9% 63,1%

Безперечними ознаками злоякісного процесу є розповсюдження пухлин¬ного процесу на шийку матки та інвазія в міометрій. Результати трансабдо¬мінального та трансвагінального обстеження хворих на РТМ представлено в таблиці 7.
Таблиця 7
Інформативність ТАС та ТВС у діагностиці раку тіла матки
Показники інформативності ТАС ТВС
Чутливість 82% 88%
Специфічність 90,4% 95,2%
Загальна точність 84,5% 90,1%
*  Р 0,05

До цього часу оцінка глибини інвазії РЕ в міометрій здійснювалась за класи¬фікацією FIGO на основі морфологічних досліджень. Отримавши пози¬тивні результати при вивченні стану М -ехо комплексу за допомогою ТВС, ми визнали за доцільне застосувати її для розв’язання і цього завдання. Всі дані сонографічного дослідження верифіковані морфологічно. Таким чином, нами були відокремлені ТВС – ознаки кожної із стадій пухлинної інвазії:
М1 – матка звичайних розмірів (згідно з віковою нормою), М-ехо комплекс із збільшенням передньо-заднього розміру до 16-17 мм та нечітким , нерівним ІІІ компонентом М-ехо.
М2 – матка незначно збільшена в розмірах (на 5 – 10% відповідно з віковою нормою), із збільшеним М-ехо комплексом до 21-22 мм і гіпоехогенними ділянками до 3 мм у ендометрії та діаметром 4 – 6 мм в міометрії.
М3 – матка збільшена у розмірах (до 25% у порівнянні з віковою нормою). Структура матки при цьому неоднорідна, не візуалізується чітка межа між ендометрієм і міометрієм. М-ехо комплекс – структурно неоднорідний, з ділянками зниженої акустичної щільності, розміри яких інколи досягають 7-8 мм. Зовнішні контури матки та границя між маткою і сечовим міхуром залишаються чіткими.
Оцінюючи точність ТВС у визначені інвазії РЕ (точність – 84,7%, чутливість – 83,7%, специфічність – 88,8%), ми не отримали таких високих показ¬ників як B. Karlsson і співавт. та R. Varner і співавт. (чутливість – 79%, специфічність – 100%). Проте наші результати виявилися кращими, ніж у Y.Yamashita і співавт (точність – 68%).
Аналогічними показниками, розрахованими для ТАС, ми довели неспро¬мож¬ність методу у стадіюванні РЕ за глибиною інвазії (точність – 67,4%, чутливість – 64,8%, специфічність – 78,1%). Результати трансабдомінального та трансвагінального обстеження хворих у визначенні глибини інвазії пухлин¬ного процесу в міометрій наведено в таблиці 8.
Таблиця 8
Інформативність ТАС та ТВС у визначенні інвазії раку ендометрію в міометрій
Показники інформативності ТАС ТВС
Чутливість 64,8%* 83,7%*
Специфічність 78,1% 88,8%
Загальна точність 67,4%* 84,7%*
*  Р 0,05

Можливість відокремленого вивчення трьох компонентів М-ехо комплексу під час ТВС дозволяє визначити диференційно – діагностичні ознаки раку та гіперплазії ендометрію. Так, абсолютними ознаками РЕ слід вважати наявність інвазії в міометрій та поширення процесу на шийку матки. Високою є вірогідність раку ендометрію при збільшенні ПЗР М-ехо комплексу понад 5 мм в менопаузі понад 5 років, втрата його структурної диференціації, нерів¬ність, нечіткість базального шару (ІІІ – компонент). Наявність всіх вище означених змін та сумнівні результати ТВС є безперечними показниками для діагностичного кюретажу.
Поглиблене вивчення наукових публікацій з ультразвукової діаг¬но¬стики в гінекології [Гус Е.Н.,1986, Демидов В.Н., Зыкин Б.И., 1990, Стри¬жаков А.Н., Давыдов А.І., 1994, Dordoni F., з співавт., 1992, Gruboeck K., з співавт., 1994], дало змогу визначити нам місце запропонованого алгоритму в загальному процесі обстеження жінок з патологією матки (схема 1).

Схема 1
Алгоритм застосування ТАС та ТВС сонографії для диференційної
діагностики захворювань тіла матки

ТАС

неіндентифікується
Індентифікується
МАТКА
розміри матки
ендометрій

не візуалізується

збільшені
зменшені
норма
норма
зменшені

ТВС

матка
ендометрій

нормальний

неіндентифікується
індентифікується

видалена
аплазія
розміри матки

нормальні
збільшені
зменшені
змінена структура

змінена структура ендометрію

інкорпораціяпри абсцесах тазу або в пухлинний конгломерат
СВЯ
ВІ
ПЯ

введення зонда в порожнину матки для топічної діагностики
дифузно

вогнищево

нормальна структура
ВЕ
МЕМ

Sa,
міома
ТХ
РЕ
ВЕ
ГЕ

дифузна гіперплазія ендометрію

аномалія розвитку
(двурога матка)
нормальна вагітність, позаматкова вагітність

Незважаючи на значну перевагу хірургічного лікування раку ендометрію в поєднанні з перед – або післяопераційною променевою терапією (Бохман Я.З., 1989), деяким пацієнткам оперативне втручання не проводилось через наявність важких супутніх захворювань.
Водночас ми визнали важливим вивчити можливості використання комплексної сонографії (ТАС, ТВС, ТВКГС) в діагностичному супроводженні поєднано – променевої терапії ендометріальних карцином.
З цією метою – обстежили 30 пацієнток хворих на рак ендометрію віком від 62 до 77 років, у яких оперативне втручання було пов’язане з високим анестезіологічним ризиком у зв’язку з такими супутніми захворюваннями, як гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ступеня – у 24, постінфарктний кардіосклероз – у 9, церебральний атеросклероз з динамічними порушеннями мозкового кровообігу – у 6, цукровий діабет – у 15 і ожиріння ІІІ-IV ст., – у 17.
При розподілі хворих на РЕ залежно від ступеня місцевого розповсюдження пухлинного процесу до стадії Т1 були віднесені 2 хворих; Т2-11; Т3-15; Т4-2.
Первинне обстеження жінок здійснювали із застосуванням трансабдо¬мінального та трансвагінального УЗ досліджень. У 12 із 30 пацієнток зобра¬ження М-ехо комплексу отримано лише під час ТВС. Причиною неінфор¬мативності ТАС у 8 (26,6%) випадках був надлишковий розвиток підшкіряного жирового прошарку. У 4 (13,3%) хворих, що перебували в постмено-паузальному періоді протягом 10-21 років, оцінити стан М-ехо було не можливим ( висота матки не перевищувала 32 мм).
З метою більш детального вивчення ознак патології ендометрія та стану порожнини матки як на етапі первинної діагностики РЕ, так і протягом динамічного контролю за поєднано – променевим лікуванням 21 хворої нами вперше застосована ТВКГС (транс¬вагінальна контрастна гістеро¬сальпінгосонографія).
За її допомогою у 17 (80,9%) виявлено деформацію порожнини матки. У 18 (85,7%) випадках отримано додаткову, у порівнянні з ТВС інформацію про розміри (у 7 хворих), локалізацію (у 8 пацієнток), контури (в 6 спостереженнях) та місцеве розповсюд¬ження (у 3 випадках) пухлини.
Ми переконалися, що при правильній підготовці пацієнток до дослід¬ження і дотри¬манні умов правил асептики та антисептики, виникнення ускладнень в процесі дослідження прак¬тич¬но виключено.
Дослідження проводили всім хворим перед початком лікування, в процесі лікування, після закінчення курсу ППТ, через 3 місяці після лікування.
В діагностичному супроводженні поєднано – променевого лікування РЕ використову¬вали класифікацію змін пухлини, запропоновану ВООЗ.
I — повна регресія.
II — часткова регресія (більше 50%).
III — стабілізація процесу (менше 50 %).
IV — прогресування процесу.
Потрібно підкреслити, що оцінку результатів лікування РЕ відповідно класифікації ВООЗ здійснювали на основі мануального дослідження матки з врахуванням стану хворої, і лише з цитологічною верифікацією динаміки процесу. Тому ультразвукове дослідження мало орієнтовне призначення, а результати його не розцінювалися як допоміжні.
Згідно літературних даних (И. С. Назарова, Н.Ш. Юлдашева, Ш.Х. Кобикова) об’єктивними показниками реакції РЕ на поєднано – променеву терапію є зміни структури і ПЗР М-ехо.
Таблиця 9
Характер зміни злоякісного процесу різного ступеня диференціації в
комплексному лікуванні раку ендометрію за даними сонографії
Морфологічна структура
Ступінь змін
в пухлині
Аденокарцинома Недифе-ренційований
Високодиференційована Помірнодифе-ренційована Низькодифе- ренційована рак
Повна регресія — 5 3 1
Часткова (>50%) регресія 2 4 6 2
Стабілізація (

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019