МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

„УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

ЧИКОР Валентин Петрович

УДК
616.314-089.29-111-111

Мовленнєва адаптація до повних знімних зубних протезів

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України
„Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло
Якович, Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична
стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри
післядипломної освіти лікарів стоматологів-ортопедів.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гризодуб Василь Іванович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
ортопедичної стоматології та ортодонтії;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь
Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, м. Одеса,
завідувач відділу ортопедичної стоматології та матеріалознавства.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра ортопедичної

стоматології.

Захист відбудеться „ 23 ” травня 2006 р. о 9 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому
державному навчальному закладі України „Українська медична
стоматологічна академія” МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного
навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія”
МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий 20 квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д. мед. н., професор
Т.О.Дев’яткіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному світі спостерігається тенденція до
старіння населення, що зумовлює загальне збільшення захворюваності. Це
положення повною мірою стосується погіршення стоматологічного статусу
населення, що призводить до зростання кількості пацієнтів, які мають
дефекти зубних рядів (Лабунец В.А., 1999;  HYPERLINK
«head2.phtml?linka=16202045» Wolfart S. et al. ,2005). Особливо значні
морфологічні, функціональні та естетичні зміни щелепно-лицевої ділянки
викликає повна втрата зубів (Trulsson U. HYPERLINK
«head2.phtml?linka=16202045» et al. ,2002). У стоматологічній практиці
широко застосовується протезування зубів повними знімними зубними
протезами (ПЗЗП) (McCord J.F. HYPERLINK «head2.phtml?linka=16202045»
et аl. ,2003). У віці понад 40 років, за даними Е.Я. Вареса, 15% людей
мають потребу в ПЗЗП (Варес Е.Я.,1983).

Відомо, що успіх протезування залежить від клінічної анатомії беззубого
рота, способу одержання функціонального відбитку і моделювання протезу
(Калинина Н.В., Загорский В.А., 1990; Варес Е.Я. і співавт., 1993;
Zwolak A. HYPERLINK «head2.phtml?linka=16202045» et аl. ,2004). Ці
фактори позначаються на темпах і якості розвитку адаптації до ПЗЗП, яка
являє собою окремий випадок стрес-синдрому (Нідзельський М.Я., 1996;
Левко В.П., 1999). Подібно до інших виявів стресу в стоматологічних
хворих звикання пацієнтів до ПЗЗП потребує заходів, спрямованих на
зменшення стресорного впливу протезів на організм (Гришанин Г.Г., 1998).
До таких заходів належить, насамперед, вдосконалення способів зняття
відбитків і виготовлення ПЗЗП, поліпшення фіксації протезів за допомогою
адгезивних гелів і порошків (Нідзельський М.Я., 1996; Єрис Л.Б., 2000;
Kawai Y., 2005).

Відновлення мовлення є одним з головних завдань при застосуванні ПЗЗП
(Калинина Н.В., Загорский В.А., 1990; McCord J.F. HYPERLINK
«head2.phtml?linka=16202045» et аl. , 2003). Однак відомості щодо
механізмів і динаміки відновлення мовлення в ортопедичних
стоматологічних хворих вкрай обмежені (Рутковский К.В., 1970;
Василевская З.Ф., 1971). Хоча останнім часом збільшився інтерес до
мовленнєвих процесів при ортопедичному стоматологічному лікуванні
(Павленко А.В., Шупяцький И.М., 2002; Ozbek M., 2003), однак
процеси мовленнєвої адаптації при користуванні ПЗЗП лишаються майже не
дослідженими. Це потребує детального вивчення акустичних параметрів
мовлення в хворих, що починають користуватися ПЗЗП, а також змін
біоелектричних процесів і координації рухів активних складових
мовленнєвого апарату. Оскільки для певних категорій населення
(викладачі, диктори, диспетчери) належне відновлення звуковимовляння
визначає не тільки якість життя, а й професійну придатність, вельми
актуальним є розробка способів поліпшення мовленнєвої адаптації, зокрема
з використанням фізичних вправ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом ініціативної науково-дослідної теми кафедри
пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії Вищого державного
навчального закладу України „Українська медична стоматологічна
академія”, м.Полтава: „Оптимізація, профілактика та лікування
стоматологічних захворювань ортопедичними методами” (№ ДР 0102U001303).
Автор був безпосереднім виконавцем зазначеної НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження — вивчити особливості
розвитку мовленнєвої адаптації при користуванні повними знімними зубними
протезами та розробити на цій основі спосіб її поліпшення.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні
завдання:

1. Дослідити порушення звуковимовляння в хворих з повною вторинною
адентією.

Вивчити динаміку вимовляння голосних та приголосних звуків української
мови в перші 30 днів користування повними знімними зубними протезами.

Дослідити електроміографічні показники м’язів губ протягом 30 днів
адаптації до повних знімних зубних протезів.

Дослідити палатограми звуків [с], [т], [ш] у перші 30 днів користування
повними знімними зубними протезами.

Визначити термін завершення мовленнєвої адаптації і роль нейром’язових
факторів у її розвитку.

Розробити лікувально-профілактичний комплекс фізичних вправ для
поліпшення мовленнєвої адаптації при користуванні повними знімними
зубними протезами.

Об’єкт дослідження — вимовляння звуків української мови в беззубих
хворих, що починають користуватися повними знімними зубними протезами.

Предмет дослідження — ортопедичні стоматологічні хворі під час
відновлення звуковимовляння в перші 30 діб користування повними знімними
зубними протезами.

Методи дослідження: стоматологічні ортопедичні методи для визначення
клінічного стану порожнини рота та лікування; функціональні методи
(звукова спектрографія, електроміографія, палатографія) для виявлення
порушень звуковимовляння та спостереження в динаміці за відновленням
мовлення, статистичні – для визначення достовірності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено дослідження
частоти основного тону і потужності фонем української мови при повній
вторинній адентії і встановлено характер порушень, який полягає в тому,
що зменшується потужність усіх голосних і більшості приголосних звуків
(61,5%) та змінюється частота 30,8% фонем.

Уперше простежено динаміку відновлення звуковимовляння протягом 30 днів
від початку користування ПЗЗП і встановлено, що в перші 3 дні
розвивається термінова адаптація, яка характеризується нормалізацією
потужності і частоти більшості звуків.

Продемонстровано, що довгострокова мовленнєва адаптація завершується
через 30 днів від початку користування ПЗЗП, коли відбувається остаточна
нормалізація акустичних параметрів мовлення.

Уперше встановлено, що взаємодія язика з повним верхнім протезом під час
вимовляння язиково-зубних приголосних звуків нормалізується в перші 3
дні від початку користування ПЗЗП.

Вперше досліджено електроміографічні характеристики м’язів губ в процесі
адаптації до ПЗЗП і встановлено їх динаміку, яка полягає в збільшенні
коефіцієнта активності та амплітуди біопотенціалів з їх остаточною
нормалізацією через 30 днів від початку користування ПЗЗП. Установлено,
що нервово-м’язові фактори відіграють провідну роль у розвитку
мовленнєвої адаптації при користуванні ПЗЗП.

Обґрунтовано можливість поліпшення мовленнєвої адаптації за допомогою
комплексу фізичних вправ загально-релаксуючого і артикуляційного
характеру, які прискорюють нормалізацію звуковимовляння, збільшують
ефективність відновлення потужності окремих звуків наприкінці
адаптаційного періоду та оптимізують біоелектричні процеси в м’язах губ.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано застосовувати
комп’ютерну спектрографію звуків як кількісний, об’єктивний,
неінвазивний метод дослідження та контролю мовленнєвої функції в
ортопедичних стоматологічних хворих.

Розроблено і запропоновано лікувально-профілактичний комплекс фізичних
вправ для поліпшення мовленнєвої адаптації в хворих, що починають
користуватися ПЗЗП, на який одержано Деклараційний патент України на
винахід № 67645 А „Спосіб корекції мовної адаптації до знімних зубних
протезів”.

Результати дослідження впроваджені в роботу стоматологічних відділень
Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки,
Житомирського обласного медичного об’єднання, Бердянської
стоматологічної поліклініки, стоматологічного відділення Новосанжарської
центральної районної лікарні Полтавської області, а також у навчальний
процес кафедри ортопедичної стоматології та імплантології, кафедри
пропедевтики ортопедичної стоматології, кафедри післядипломної освіти
лікарів ортопедів-стоматологів Вищого державного навчального закладу
України „Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено програму
досліджень, здійснено інформаційний пошук, у тому числі з використанням
мережі „Інтернет”. Особисто обстежені особи контрольної групи, проведено
обстеження та лікування ортопедичних стоматологічних хворих, здійснено
звукову спектрографію, електроміографію та палатографію. Зроблено їх
комп’ютерну обробку, розшифровку і статистичний аналіз, а також написано
текст дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були
представлені на науково-практичній конференції молодих вчених (м.
Харків, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні
технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних
хворих” (м. Вінниця, 2003), Всеукраїнській науково-практичній
конференції „Сучасні підходи до лікування та профілактики основних
стоматологічних захворювань” (м. Івано-Франківськ, 2003),
науково-практичній конференції „Актуальні питання клінічної медицини”
(м.Полтава, 2004), обласній науково-практичній конференції лікарів
стоматологів-ортопедів та науковців (м.Полтава, 2004), на II(IX) з’їзді
Асоціації стоматологів України (м. Київ, 2004), науково-практичній
конференції „Актуальні питання клінічної медицини” (м.Полтава, 2005).

Публікації. За темою дисертаційної роботи надруковано 14 наукових праць,
з яких 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України
(4 — без співавторів), 7 тез доповідей у збірниках матеріалів
конференцій, отримано деклараційний патент України на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках
машинопису та включає вступ, огляд літератури, опис матеріалів і методів
дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналіз і узагальнення
результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації, список
використаних джерел, який містить 155 найменувань, у тому числі 118
українсько- і російськомовних і 37 англомовних публікацій. Робота
ілюстрована 20 таблицями, 39 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 54 пацієнта віком від 45 до
70 років, серед яких 33 хворих з повною вторинною адентією та 21 особа
контрольної групи. Хворих опитували, визначали стоматологічний статус і
видимі особливості артикуляційного апарату (форма губ, язика тощо)
(Рожко М.М.. Неспрядько В.П.,2003). ПЗЗП усім хворим виготовляли з
стоматологічної пластмаси „Фторакс” і здійснювали контроль їх якості за
загальноприйнятою технологією.

Одночасно з клінічними дослідженнями проводили звукову комп’ютерну
спектрографію, палатографію та запис електроміограми (ЕМГ) м’язів
верхньої та нижньої губ. Запис звуку та ЕМГ здійснювали під час
вимовляння сукупності звуків української мови в порядку алфавіту або
скоромовок в середньому темпі та при звичайній гучності, одержували
палатограми звуків [с], [ш], [т].

Звук реєстрували за допомогою цифрового диктофону MVVR-100. Вихідний
сигнал піддавали комп’ютерному аналізу за допомогою ліцензійної програми
Sonic Foundry Sound Forge V 6.0 (Ліцензійний № HK-DTV15H-Q0R4TV-V8KJQE
329EP4-KH), при цьому одержували графічне зображення звукових коливань і
їх кількісні характеристики. При дослідженні окремих звуків аналізували
потужність і частоту основного тону кожного звуку, яку одержували за
допомогою функції „Спектральний аналіз” програми. При вимовлянні
скоромовок визначали середньоквадратичну потужність та середню частоту
звуку (функція „Статистика”).

Дослідження ЕМГ здійснювали за допомогою комп’ютерної програми,
розробленої на кафедрі ортопедичної стоматології та імплантології
Української медичної стоматологічної академії (Дворник В.М.,
Добровольський О.А., 1997). Проводили запис біопотенціалів мімічних
м’язів окремо в ділянці верхньої та нижньої губ. Біопотенціали
реєстрували на електроміографі „Neurosoft” за допомогою нашкірних
срібних електродів, розміщених у пластмасі, що дозволяє залишати
незмінною міжелектродну відстань у всіх повторних дослідженнях.
Реєстрацію проводили під час виконання мовленнєвого завдання. Воно
полягало в вимовлянні сукупності звуків української мови, що за своїм
порядком відповідає алфавіту.

Для одержання палатограм оральну поверхню верхнього протеза присипали
тальком, обережно вводили в порожнину рота хворому і притискали до
піднебіння (Василевская З.Ф., 1971). Хворий вимовляв звук, артикуляція
якого вивчалася. Потім протез обережно знімали. Темні „злизані” ділянки
вказували місця контакту язика з протезом. Протез із палатограмою
фотографували (цифрова фотокамера „Olimpus” С-170). Досліджували
палатограми приголосних [т], [с], [ш] у мовленнєвих прикладах, коли для
палатограми звуку [т] вимовляється „ата”, звуку [с] – „аса”, звуку [ш]
– „паша”. Для порівняння використовували палатографічні схеми
приголосних звуків нормального звукоутворення („нормативна
артикуляція”), описані в літературі, а також описи палатограм у беззубих
хворих (Василевская З.Ф., 1971).

З метою управління процесами мовленнєвої адаптації було розроблено і
запатентовано комплекс фізичних вправ, який включає загально-релаксуючі,
дихальні та мовленнєві вправи (Нідзельський М.Я., Чикор В.П., Чикор
Т.О., 2004). Цей комплекс пропонували групі з 11 хворих і рекомендували
виконувати його з моменту першого звернення до накладання протезу і далі
протягом 7 днів від початку користування ПЗЗП. Про ефективність
комплексу судили з темпів і повноти відновлення фонем та за
коефіцієнтом активності „К” і амплітудою ЕМГ м’язів губ.

Пацієнтів обстежували до протезування та в динаміці адаптаційного
періоду: в день накладання протезів, через 3, 7 і 30 днів від початку
користування ПЗЗП.

Для формування бази даних щодо нормальних значень акустичних та ЕМГ
показників було також обстежено 21 особу контрольної групи без дефектів
зубних рядів та вад звуковимовляння.

Одержаний цифровий матеріал піддавали статистичній обробці Обчислювали
середню М і помилку середньої арифметичної m. Вірогідність різниці між
групами оцінювали за критерієм t Ст’юдента. Всі обчислення виконані за
допомогою стандартних програм Microsoft Excel, Microsoft Word на
персональному комп’ютері.

Результати дослідження та їх обговорення

Встановлено, що до протезування характерні скарги хворих — порушення
функції жування та вимовляння звуків, косметичний дефект внаслідок
повної відсутності зубів. Усі обстежені мають симетричне обличчя
відносно середньої лінії. В 33 хворих нижня третина обличчя зменшена,
підборідочна та носогубна складки значно виражені. Відкривання рота в
повному обсязі спостерігається в усіх хворих. Всі пацієнти з повною
адентією мають нефіксовану висоту прикусу. Аналіз стоматологічного
статусу показує, що серед хворих переважають особи з II-III типом
беззубих щелеп (85% беззубих верхніх щелеп за Шредером та 63% беззубих
нижніх щелеп за Келлером). У 21 хворого (64%) стан слизової оболонки
протезного ложа відповідає I класу, в 7 хворих (21%) — II класу, у 5
хворих (15%) — III класу за Суплє. 21 особа контрольної групи має
фіксовану висоту прикусу, з них ортогнатичний прикус спостерігається в
17 осіб, прямий – у 4 осіб.

Щоб уніфікувати підходи до вивчення мовленнєвої адаптації до ПЗЗП,
визначали надійність фіксації протезів. У групі хворих із задовільними
умовами протезування (I тип за Шредером та за Келлером) дуже добра
фіксація протезів зустрічається в 15% випадків. За умов II типу беззубої
верхньої щелепи за Шредером дуже добра фіксація ПЗЗП має місце в 48%, а
добра фіксація – в 27%. За наявності II типу атрофії беззубої нижньої
щелепи за Келлером дуже добра фіксація виявлена в 36% спостережень. Для
III типу атрофії беззубої верхньої щелепи характерна слабка фіксація
протезів (9%), а для III типу беззубої нижньої щелепи — добра фіксація
ПЗЗП (27%). За значної атрофії альвеолярного відростка беззубої нижньої
щелепи добра фіксація спостерігається в 9%, а слабка — в 12% від усієї
кількості обстежених хворих.

Таким чином, вже на початку лікування чітко визначено умови протезування
в кожного хворого і вжито заходів для досягнення максимально можливої
функціональної цінності протезів.

Застосування методу звукової комп’ютерної спектрографії дозволило
здійснити графічну реєстрацію вимовляння звуків української мови хворими
до протезування та під час адаптації до ПЗЗП. Одержані графіки
демонструють якісні відмінності між звуковимовлянням в осіб без дефектів
зубних рядів (контроль) та хворих із повною вторинною адентією (рис.1).

Повна відсутність зубів супроводжується зменшенням потужності всіх
голосних і більшості приголосних звуків порівняно з показниками осіб
контрольної групи. Такі зміни зазнає 61,5% досліджених фонем. Водночас у
беззубих хворих потужність 11,5% звуків зростає, а 27% звуків не
порушується. Адентія менше позначається на частоті основного тону
звуків. Зміни спостерігаються в 30,8% фонем (19,3% – зниження частоти;
11,5% – її збільшення).

А

Б

Рис. 1. Звукова спектрограма під час вимовляння звуків української мови

в порядку алфавіту:

А – контроль (особа М., 50 років, без дефектів зубних
рядів);

Б — повна вторинна адентія (хворий Б., 55 років).

Одержані результати узгоджуються з даними фонометричних досліджень у
стоматологічних хворих, які виконані іншими авторами (Павленко А.В.,
Шупяцкий И.М., 2003; 2004). Вираженість таких порушень, виявлена нами
при повній адентії, підтверджує справедливість відомої сентенції про те,
що фоностоматологічні зміни пропорційні обсягу дефекту зубних рядів
(Павленко А.В., Шупяцкий И.М., 2004).

Встановлено, що звукова спектрограма змінюється в день накладання
протезів та протягом 30 днів після цього (рис. 2).

А Б

В Г

Рис.2. Звукова спектрограма під час адаптації до повних знімних зубних

протезів (хворий Б., 55 років):

А – в день накладання протеза;

Б – через 3 дні;

В – через 7 днів;

Г – через 30 днів від початку користування
протезами.

Повернення до норми потужності більшості фонем української мови, які
були порушені до протезування, відбувається через 3 дні від початку
користування повними знімними зубними протезами, що становить 42,2%.
Водночас по 15,8% звуків повертається до нормальної потужності в день
накладання протезів або через 7 днів після нього. Однак через 7 днів від
початку користування ПЗЗП знову знижується потужність тих звуків, що
відновились раніше або не зазнавали порушень. Це становить 26,9% від
усіх досліджених фонем.

Нормалізація порушень частоти звуків, в основному, має місце через 3 дні
(62,5%) або в день накладання протезу (25%). Формування нової частоти в
терміні від накладання протезів до 7 днів користування ними
спостерігається в 34,6% досліджених звуків. Через 30 днів від початку
користування протезами потужність і частота звуків не відрізняються від
таких у контролі. Оскільки мовленнєва функція залежить не тільки від
вимовляння окремих звуків, а визначається чіткою вимовою слів і
словосполучень, було простежено, як змінюються інтегральні акустичні
показники вимовляння скоромовок хворими, які адаптуються до ПЗЗП
(табл.1).

Таблиця 1

Середньоквадратична потужність вимовляння скоромовок хворими, що
адаптуються до повних знімних зубних протезів, дБ (М±m)

Термін

спостережень Скоромовка 1 Скоромовка 2 Скоромовка 3

Контроль (11) 13,9±1,1 13,7±1,1 12,9±1,0

До протезування (11) 8,8±0,3* 8,6±0,4* 8,2±0,4*

В день накладання протезів (11) 11,6±0,9** 11,6±1,1** 10,8±0,8**

Через 3 дні (11) 12,7±0,8** 12,7±0,9** 10,9±1,5

Через 7 днів (11) 9,5±0,5* 9,7±0,4* 9,8±0,5*,**

Через 30 днів (11) 12,3±0,6** 12,7±0,7** 11,9±0,3**

Примітки:

1. Скоромовка 1 — „Смаженю смажив Саша, замість смажені в Саші каша”;

2. Скоромовка 2 — „В чаплі чорні черевички, чапля чапа до водички”;

3. Скоромовка 3 — „Жатка жваво жито жне, жатку жнець не дожене”;

4. В дужках наведено кількість спостережень;

5. * — р < 0,05 у порівнянні з контролем; 6. **- р<0,05 у порівнянні з показниками до протезування. F P F B D a$ D F H J L N P n p ? dha$ ???\?????$? ???\?????$? ???\?????$? ???\?????$? ???\?????$? ???\?????$? ???\?????$? ???нець не дожене” середня частота звуку на фоні повної відсутності зубів на 10 % нижча за таку в контролі (р<0,05), зберігається такою протягом наступних термінів спостережень і відновлюються до норми через 30 днів від початку користування ПЗЗП. Це означає, що через 30 днів відбувається довгострокова адаптація на базі термінової адаптації, яка мала місце в перші 3 дні від початку користування ПЗЗП. Такі терміни завершення мовленнєвої адаптації узгоджуються з даними літератури щодо динаміки інших процесів у хворих, котрі адаптуються до зубних протезів (Нідзельський М.Я., 2003). Одночасно з проведенням звукової спектрографії здійснювали електроміографічні дослідження м’язів губ. ЕМГ м’язів верхньої і нижньої губи осіб контрольної групи характеризується відмінностями як загального вигляду, так і кількісних показників (рис. 3). Це стало передумовою для окремого розгляду ЕМГ м’язів верхньої і нижньої губ в ортопедичних хворих. А Б Рис.3. Електроміограми особи М.,50 років, без дефектів зубних рядів під час вимовляння фонем української мови в порядку алфавіту: А - м’язи верхньої губи; Б – м’язи нижньої губи. Встановлено, що повна вторинна адентія порушує біоелектричні процеси в м’язах губ, що виявляється вірогідним зниженням коефіцієнту активності „К” та амплітуди біопотенціалів порівняно з такими в контролі. Після накладання ПЗЗП відновні процеси у м’язах верхньої і нижньої губи відбуваються протягом усього періоду спостережень (рис.4). А Б В Г Д I II Рис.4. Електроміограми м’язів верхньої (I) та нижньої (II) губ хворого О., 53 роки, під час адаптації до повних знімних зубних протезів: А – до протезування; Б – в день накладання протезів; В – через 3 дні; Г – через 7 днів; Д – через 30 днів від початку користування протезами. Динаміка змін часу біоелектричної активності, часу біоелектричного спокою та коефіцієнту „К” протягом перших днів адаптації в м’язах верхньої та нижньої губи має відмінності, які можуть бути пов’язані з різним функціональним навантаженням на ці групи мімічних м’язів (рис.5). Через 30 днів кінцевим результатом адаптації однозначно є зростання вказаних показників до норми. Амплітуда біопотенціалів при накладанні протезів лишається такою, як і до протезування, що може пояснюватись необхідністю певного часу на відновлення тонусу і кількості скоротливих одиниць. Такий період становить 30 днів, після чого амплітуда біопотенціалів зростає до норми (р<0,001). А Б Рис. 5. Динаміка змін коефіцієнту активності „К” протягом перших 30 днів користування ПЗЗП (А - м’язи верхньої губи; Б - м’язи нижньої губи): 1 - до протезування; 2 - в день накладання протезів; 3 - через 3 дні; 4 - через 7 днів; 5 - через 30 днів; 6 - 100% - значення показника в контролі; 7 - * р< 0,05 у порівнянні з контролем; 8 - ** р < 0,05 у порівнянні з показниками до протезування. Одержані результати узгоджуються з даними щодо звуковимовляння і свідчать, що при протезуванні відновлення мовлення залежить як від змін резонаторних властивостей ротової порожнини, що відомо з літератури (Павленко А.В., Шупяцкий И.М., 2003), так і від стану мімічної мускулатури. Вивчення палатограм показує, що під час мовленнєвої адаптації змінюються не тільки біоелектричні процеси в мімічних м’язах, а й рухівна активність язика, його взаємодія з повним верхнім протезом. Якщо в день накладання протезів палатограми язиково-зубних і язиково-піднебінних приголосних зберігають окремі риси, характерні для адентії, то через 3 дні спостережень і надалі вони набувають вигляд, властивий нормативній артикуляції (рис. 6.) А Б Рис. 6. Палатограми приголосного [с] у хворого О., 53 роки, що адаптується до повних знімних зубних протезів: А–в день накладання протезів; Б- через 3 дні. Паралельність змін акустичних параметрів та електроміографічних показників мімічних м’язів вказує, що одним з важливих механізмів мовленнєвої адаптації є формування нового рухівного стереотипу в цих м’язах. Водночас швидке відновлення нормальної взаємодії язика з пасивними компонентами мовленнєвого апарату може бути одним з основних механізмів термінової адаптації звуковимовляння. Застосування фізичних вправ релаксуючого, дихального та мовленнєвого характеру перед накладанням протезу і в перші 7 днів після нього прискорює відновлення нормального вимовляння голосних звуків [а], [у], [е] та приголосних [с], [ц], [ч], [х], [б], [п], [в], [ф]. Зростає ефективність відновлення потужності фонем [а] і [с] через 30 днів адаптаційного періоду. Потужність звуку [а] в цьому разі дорівнює 99% від контролю, що вірогідно вище (р<0,05) за таку в групі порівняння (79%). Потужність приголосного [с] на фоні фізичних вправ через 30 днів становить 96% від умовної норми проти 88% при адаптації без корекції. В основі зазначених зрушень, вочевидь, знаходиться вплив фізичних вправ на нейром’язові механізми артикуляційного апарату. На користь цього свідчить прискорене відновлення коефіцієнту активності та амплітуди біопотенціалів м’язів губ у перші 7 днів користування ПЗЗП, а також більша ефективність відновлення амплітуди біопотенціалів у м’язах нижньої губи через 30 днів. Таким чином, пристосування мовленнєвого апарату хворого до ПЗЗП – складний диференційований процес, який стосується потужності і частоти основного тону звуків, розвивається в різному темпі для різних фонем і створює основу для відновлення інтегральних показників мовлення протягом перших 30 днів від початку користування ПЗЗП. Провідна роль нейром’язових механізмів у розвитку мовленнєвої адаптації дозволяє поліпшувати адаптаційні процеси за допомогою фізичних вправ. ВИСНОВКИ У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні особливостей розвитку мовленнєвої адаптації в ортопедичних стоматологічних хворих, які починають користуватися повними знімними зубними протезами, та в створенні на цій основі лікувально-профілактичного комплексу фізичних вправ для поліпшення звуковимовляння. 1. Повна вторинна адентія характеризується зменшенням потужності 61,5% фонем української мови або її зростанням у 11,5% фонем, а також порушеннями частоти основного тону 30,8% звуків. Зміни звуковимовляння в беззубих хворих відбуваються на фоні порушень електрофізіологічних процесів у м’язах губ у вигляді вірогідного зниження коефіцієнта активності „К” та амплітуди біопотенціалів. 2. Відновлення звуковимовляння в хворих, які починають користуватися повними знімними зубними протезами, відбувається за рахунок нормалізації потужності і частоти основного тону звуків, має різний темп у різних фонем і характеризується фазністю змін. Це виявляється нормалізацією потужності 42,2% звуків і частоти 62,5% фонем через 3 дні, повторним відхиленням від норми через 7 днів і остаточним відновленням через 30 днів від початку користування повними знімними зубними протезами. 3. Відновлення фізичних характеристик звуків у перші 30 днів користування повними знімними зубними протезами супроводжується фазними змінами електроміографічних показників м’язів губ, які наприкінці цього періоду характеризуються зростанням коефіцієнта активності „К” у м’язах верхньої та нижньої губ на 38% і 140% (р<0,05) відповідно, а також збільшенням амплітуди біопотенціалів на 18% і 61% (р<0,05) порівняно з такими до протезування. 4. Взаємодія язика з повним верхнім зубним протезом при вимовлянні язиково-зубних приголосних звуків цілком нормалізується через 3 дні від початку користування повними знімними зубними протезами, що підтверджується відповідністю палатограм звуків [с], [ш], [т] у цьому терміні спостережень нормативній артикуляції і збереженням їх на такому рівні через 7 і 30 днів адаптаційного періоду. 5. Мовленнєва адаптація при користуванні повними знімними зубними протезами відбувається в два етапи: в перші 3 дні після накладання протезів має місце термінова адаптація, в наступні дні розвивається довгострокова адаптація, яка завершується через 30 днів і характеризується формуванням нового рухівного стереотипу в мімічних м’язах. 6. Підвищення ефективності і скорочення терміну мовленнєвої адаптації досягається шляхом застосування комплексу лікувально-профілактичних фізичних вправ, що виявляється прискоренням відновних процесів при вимовлянні звуків [а], [у], [е], [с], [ц], [ч], [х], [б], [п], [в], [ф]; більшою ефективністю відновлення потужності звуків [а] і [с] через 30 днів від початку користування повними знімними зубними протезами, а також прискоренням нормалізації коефіцієнта активності „К” й амплітуди біопотенціалів м’язів губ. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Звукова комп’ютерна спектрографія за ліцензійною програмою Sonic Foundry Sound Forge 6.0 може бути застосована як неінвазивний кількісний метод дослідження і контролю мовленнєвої функції в ортопедичних стоматологічних хворих до лікування та на різних етапах протезування. 2. Аналіз фонем за допомогою функції „Спектральний аналіз” програми Sonic Foundry Sound Forge V 6.0 може бути використаний як об’єктивний метод фіксації, оцінки і порівняння окремих звуків при проведенні фонетичних проб якості зубних протезів. 3. Комплекс лікувально-профілактичних фізичних вправ, який включає загально-релаксуючі, дихальні та артикуляційні вправи, доцільно призначати всім хворим, які потребують повних знімних зубних протезів. З моменту першого звернення до накладання протезів комплекс слід виконувати щоденно 1 раз на день. Протягом 7 днів після накладання протезів комплекс рекомендується виконувати 1 раз на день, а його частину, яка містить скоромовки, – 3-4 рази на день. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Чикор В.П. Динаміка кількісних характеристик голосних звуків у перші 30 днів користування повними знімними зубними протезами // Український стоматологічний альманах.-2005.-№4. - С.39-42. 2. Чикор В.П. Особливості вимірювання язикових приголосних звуків на початку користування повними знімними зубними протезами // Вісник стоматології. - 2005.- №4. - С.94-96. 3. Чикор В.П. Біоелектричні процеси в м’язах верхньої губи під час адаптації до повних знімних зубних протезів // Проблеми екології та медицини. – 2005. – Т. 9, № 3-4. – С.19-21. 4. Чикор В.П. Динаміка палатограм приголосного звуку [с] у хворих, що адаптуються до повних знімних зубних протезів // Український стоматологічний альманах.-2005.- №6. - С.28-30. 5. Нідзельський М.Я., Чикор В.П. Сучасні погляди на розвиток мовленнєвої адаптації при користуванні зубними протезами // Український стоматологічний альманах.-2002.-№6. - С.31-33. (Особистий внесок здобувача полягає в аналізі наукової літератури з проблеми та підготовці статті до друку). 6. Нідзельський М.Я., Чикор В.П. Особливості електроміограми м’язів губ при вимові губних голосних звуків //Вісник стоматології. - 2003.- №1 (37).- С.128-129. (Здобувачем особисто виконані: аналіз наукової літератури з проблеми, проведення власних досліджень, статистична обробка та підготовка статті до друку). 7. Пат. 67645А Україна, А61С8/00. Спосіб корекції мовної адаптації до знімних зубних протезів: Деклараційний патент України 67645А Україна, А61С8/00 / М.Я. Нідзельський, В.П. Чикор, Т.О. Чикор (UA). – 20033119829; Заявл.03.11.2003; Опубл. 15.06.2004, Бюл. №6. (Здобувачем особисто проведено клінічні та функціональні дослідження, розроблено спосіб корекції мовної адаптації). 8. Нідзельський М.Я., Чикор В.П. Об’єктивна оцінка якості протезування за станом вимови звуків // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих”.- Вінниця, 2003.- С.59. 9. Чикор В.П. Порушення звуковимовляння у хворих з дефектами зубних рядів // Матеріали наук.- практ. конф. молодих вчених „Внесок молодих вчених в медичну науку”. - Харків, 2003.- С.68. 10. Нідзельський М.Я., Чикор В.П. Кількісні показники електроміограми (ЕМГ) м’язів губ здорових осіб при вимовлянні голосних звуків // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань”. - Івано-Франківськ, 2003.- С.110-111. 11. Нідзельський М.Я., Чикор В.П. Роль фонетики в покращенні якості зубних протезів // Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ, 2004.-С.434-435. 12. Чикор В.П., Чикор Т.О. Мовна адаптація як одна із складових успішного протезування // Матеріали обласної наук.- практ. конф. лікарів стоматологів – ортопедів та науковців „Клініка і технологія повного зубного протезування. - Полтава, 2004.- С.19-21. 13. Чикор В.П., Чикор Т.О. Досвід використання комп’ютерної спектрографії для вивчення мовної адаптації ортопедичних стоматологічних хворих // Тез. доп. наук.- прак. конф. лікарів-інтернів, магістрів та клінічних ординаторів „Актуальні питання клінічної медицини”.–Полтава, 2004.– С. 35-36. 14. Чикор В.П. Адаптація вимовляння голосних звуків на початку користування повними знімними зубними протезами // Тез.доп. наук.-прак. конф. лікарів-інтернів, магістрів та клінічних ординаторів „Актуальні питання клінічної медицини”. – Полтава, 2005. – С. 84-85. АНОТАЦІЯ Чикор В.П. Мовленнєва адаптація до повних знімних зубних протезів – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія”, Полтава, 2006. Дисертація присвячена вивченню особливостей розвитку мовленнєвої адаптації на початку користування повними знімними зубними протезами (ПЗЗП), та створенню на цій основі вправ для поліпшення звуковимовляння. Досліджено частоту основного тону і потужність фонем української мови при повній вторинній адентії і встановлено, що зменшується потужність усіх голосних і більшості приголосних звуків (61,5%) та змінюється частота 30,8% фонем. Показано, що довгострокова мовленнєва адаптація завершується через 30 днів від початку користування ПЗЗП, коли відбувається остаточна нормалізація акустичних параметрів мовлення. Продемонстровано, що взаємодія язика з повним верхнім протезом під час вимовляння язиково-зубних приголосних звуків нормалізується в перші 3 дні від початку користування ПЗЗП. Динаміка електроміографічних характеристик м’язів губ полягає в збільшенні коефіцієнта активності та амплітуди біопотенціалів з їх нормалізацією через 30 днів від початку користування ПЗЗП. Обґрунтовано можливість поліпшення мовленнєвої адаптації за допомогою комплексу фізичних вправ загально-релаксуючого і артикуляційного характеру, які прискорюють нормалізацію звуковимовляння, збільшують ефективність відновлення потужності звуків наприкінці адаптаційного періоду та оптимізують біоелектричні процеси в м’язах губ. Ключові слова: повні знімні зубні протези, звуковимовляння, адаптація. АННОТАЦИЯ Чикор В.П. Речевая адаптация к полным съёмным зубным протезам.– Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Высшее государственное учебное заведение Украины “Украинская медицинская стоматологическая академия”, Полтава, 2006. Диссертация посвящена изучению особенностей развития речевой адаптации вначале пользования полными съемными зубными протезами (ПСЗП) и созданию на этой основе лечебно-профилактического комплекса физических упражнений для улучшения произношения звуков. Исследования проводились с участием 33 больных с полной вторичной адентией и 21 особы без дефектов зубных рядов (контрольная группа). У больных и лиц контрольной группы определяли стоматологический статус и видимые особенности артикуляционного аппарата. ПСЗП изготавливали из стоматологической пластмассы “Фторакс” и осуществляли контроль их качества при помощи общепринятых технологий. 11 больным предлагали выполнять комплекс физических упражнений, который содержал общерасслабляющие, дыхательные и артикуляционные упражнения, с момента первого обращения до наложения протезов и в течении 7 дней после него. Проводили компьютерную спектрографию, электромиографию мышц верхней и нижней губ и палатографию. Регистрацию звуков и электромиографию осуществляли во время произношения звуков украинского языка в порядке алфавита или скороговорок. Получали палатограммы звуков [с], [ш], [т]. Пациентов обследовали до протезирования и в динамике адаптационного периода: в день наложения протезов, через 3, 7 и 30 дней от начала пользования ПСЗП. Установлено, что при полной вторичной адентии уменьшается мощность 61,5% звуков украинского языка и нарушается частота основного тона 30,8% звуков. Эти изменения сопровождаются нарушениями электрофизиологических процессов в мышцах губ в виде снижения коэффициента активности “К” и амплитуды биопотенциалов. Установлено, что звуковая спектрограмма изменяется в день наложения протезов и на протяжении 30 дней после этого. Возвращение к норме мощности большинства фонем украинского языка, которые были нарушены до протезирования, происходит через 3 дня от начала пользования полными съемными зубными протезами, что составляет 42,2%. В то же время мощность звуков в 15,8% возвращается к норме в день наложения протезов или через 7 дней после него. Однако через 7 дней от начала пользования ПСЗП опять снижается мощность тех звуков, что возобновились раньше или не претерпевали изменений. Это составляет 26,9% от всех исследованных фонем. Нормализация нарушений частоты звуков, в основном, имеет место через 3 дня (62,5%) или в день наложения протезов (25%). Формирование новой частоты в период от наложения протезов до 7 дней пользования ими наблюдается в 34,6% исследованных звуков. Через 30 дней с момента пользования протезами мощность и частота звуков не отличаются от таких в контроле. Динамика изменений среднеквадратической мощности звука при произнесении больными скороговорок, обогащенных языково-зубными согласными звуками, характеризовалась достоверным увеличением мощности в день наложения протезов и через 3 дня, вторичным снижением через 7 дней и нормализацией через 30 дней после начала пользования ПСЗП. Важным механизмом срочной речевой адаптации является нормализация взаимодействия языка при произнесении звуков [с], [ш], [т] с полным верхним протезом в первые 3 дня адаптационного периода. Установлено, что развитие речевой адаптации сопровождается изменениями электромиографических характеристик мышц губ, что заключается в увеличении коэффициента активности “К” и амплитуды биопотенциалов с их полной нормализацией через 30 дней от начала пользования ПСЗП. Это свидетельствует о том, что долгосрочная речевая адаптация завершается через 30 дней от начала пользования протезами. Параллельность изменений акустических параметров и електромиографических показателей мимических мышц указывает на то, что одним из важных механизмов речевой адаптации является формирование нового двигательного стереотипа в этих мышцах. В то же время быстрое возобновление нормального взаимодействия языка с пассивными компонентами речевого аппарата может быть одним из основных механизмов срочной адаптации произношения звуков. Повышение эффективности и сокращение сроков речевой адаптации достигается путём применения комплекса физических упражнений. Это характеризуется ускорением восстановительных процессов при произношении ряда гласных и согласных звуков: [а], [у], [е], [с], [ц], [ч], [х], [б], [п], [в], [ф]; большей эффективностью восстановления мощности звуков [а] и [с] через 30 дней от начала пользования ПСЗП, а так же ускорением нормализации коэффициента “К” и амплитуды биопотенциалов в мышцах губ. Таким образом, адаптация речевого аппарата больного к ПСЗП – сложный дифференцированный процесс, который касается мощности и частоты основного тона звуков, развивается в разном темпе для различных фонем и создает основу для восстановления интегральных показателей речи на протяжении первых 30 дней от начала пользования ПСЗП. Ведущая роль нейромышечных механизмов в развитии речевой адаптации позволяет улучшать адаптационные процессы при помощи физических упражнений. Ключевые слова: полные съемные зубные протезы, произношение звуков, адаптация. ANOTATION Chikor V. P. Speech adaptation to the complete removable dentures. - Manuscript. Thesis for a Candidate of Medical Sciences degree by Speciality 14.01.22 - Stomatology. – The Higher State Educational Establishment of Ukraine “Ukrainian Medical Stomatological Academy”, Poltava, 2006. Dissertation is devoted to the study of features of development of speech adaptation at the beginning of the use by complete removable dentures (CRD), and creation of complex of physical exercises for the improvement of speech on this ground. It is investigated frequency of basic tone and power of phonemes of Ukrainian at the complete second edentia. It is determined that power of all vowels and most consonants (61,5%) diminishes and frequency changes in 30,8% of phonemes. It is shown that long-term speech adaptation is completed in 30 days from the beginning of the use of CRD, when final normalization of acoustic parameters of pronunciation takes place. It is demonstrated, that co-operation of language with complete upper denture during pronouncing of tongue-dental consonants is normalized in the first 3 days from the beginning of the use of CRD. The dynamics of electromyographic descriptions of lips muscles consists in the increase of coefficient of activity and amplitude of biopotentials with their normalization in 30 days from the beginning of the use of CRD. It is grounded possibility of improvement of speech adaptation by the complex of physical exercises of common-relaxative and articulatuon character, which accelerates the normalization of pronunciation, multiples the effectiveness of sounds power restoration at the end of adaptation period and optimizes bioelectric processes in lips muscles. Key words: complete removable dentures, sounds pronunciation, adaptation. Підписано до друку 14.04.2006 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. Зам. № 117. Видавництво „АСМІ”, 36020, м.Полтава, вул. Комсомольська, 24. Тел./факс: (0532) 56-55-29.

Похожие записи