.

Морфофункціональні зміни сім`яників при асептичному запаленні та корекції його трансплантацією кріоконсервованої плаценти (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
99 2863
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

СТЕЦУК ЄВГЕН ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК:616.681-002-018-089.843:611.013.85

Морфофункціональні зміни сім`яників при асептичному запаленні та
корекції його трансплантацією кріоконсервованої плаценти

14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вищому державному навчальному закладі України
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Шепітько Володимир Іванович, ВДНЗ України
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач
кафедри гістології, цитології та ембріології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Федченко Микола Петрович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри
патологічної анатомії та судової медицини;

доктор медичних наук, професор Масловський Сергій Юрійович, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
гістології, цитології та ембріології.

Провідна установа:

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського,
кафедра гістології, цитології та ембріології, МОЗ України, м.Тернопіль.

Захист відбудеться “10” травня 2007 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 08.601.03 при Дніпропетровській державній
медичній академії МОЗ України (49005, м. Дніпропетровськ, вул.
Севастопольська, 17).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул.
Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий “7” квітня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 08.601.03

доктор медичних наук, доцент Машталір
М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних причин чоловічого безпліддя є
висока чутливість чоловічої статевої системи до дії різних хімічних та
фізичних агентів. При цьому найбільш пошкоджуваними є генеративні
структури сім’яника, які на певних стадіях сперматогенезу реагують на
навіть незначні зміни навколишнього середовища (Габаєва Н.С. та ін.,
1992; Дорохин К.М. та ін., 1994). Тому розробка актуальних питань
етіології, патогенезу, діагностики та лікування чоловічого безпліддя при
впливі різноманітних факторів зовнішнього середовища вважається
пріоритетним напрямком сучасної медицини (Люлько О.В. та ін., 1998;
Возіанов О.Ф. та ін., 1999; Горпінченко І.І. та ін., 2003).

У даний час важливе місце у вирішенні цієї проблеми безпліддя займає
розробка нових методів протизапальної терапії шляхом створення і
дослідження дії тканинних препаратів ембріо-фетоплацентарного комплексу,
особливо плаценти (Грищенко В.І. та ін., 2003; Репін В.С., Сухих Г.Т.,
2001). Показаний їхній активний вплив на серцево-судинну, ендокринну,
нервову системи, ферментні системи, енергетичного, білкового (активація
біосинтезу білка) і інших видів обміну речовин (Грищенко В.І. та ін.,
1999; Шепітько К.В. та ін., 2003; Шепітько В.І., 2004; Бобирьова Л.Є. та
ін., 2004). Вони володіють протизапальною, протипухлинною,
імунокорегуючою і радіопротекторною дією (Гольцев А.Н. та ін., 2002).
Наявність у тканинних препаратах великої кількості біологічно активних
речовин забезпечує значний біостимулюючий ефект цих препаратів (Грищенко
В.І., 1998; Шепітько В.І., 2004).

У науковій літературі є достатня кількість даних, які характеризують
вплив різноманітних чинників на структурні елементи сім’яників
(Васильченко Г. С. та ін., 1983; Бурнашева С.А. та ін., 1992; Топка Э.Г.
та ін., 1993; Дорохин К.М. та ін., 1994; Андрусик В.І., 1997; Грицуляк
Б.В. та ін., 1998). У той же час залишається не вивченою дія препаратів
плаценти на функцію сім’яників. В літературі відсутні дані, які
показують стан як інтерстиційної тканини, так і структурних елементів
звивистих сім’яних канальців при підшкірній трансплантації
кріоконсервованої плаценти. Також відсутні дані, які б кількісно
характеризували зміни в сім’яниках при гострому асептичному запаленні, а
також при корекції його за допомогою трансплантації кріоконсервованої
плаценти.

Таким чином, вивчення дії підшкірної трансплантації кріоконсервованої
плаценти на структурні компоненти сім’яників в нормі і при гострому
асептичному запаленні, яке викликає зниження фертильності у осіб
чоловічої статі, є актуальним і перспективним науковим дослідженням.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена
робота виконана на кафедрі гістології, цитології та ембріології ВДНЗ
України “Українська медична стоматологічна академія” і є фрагментом
науково-дослідної роботи: „Розробка нових кріобіологічних технологій,
використання кріоконсервованих ембріональних клітин, тканин людини та
тварин в медицині”, № державної реєстрації 0199U000323.

Мета і завдання дослідження. Вивчити зміни структурних елементів
сім`яників при асептичному запаленні, трансплантації кріоконсервованої
плаценти та встановити основи компенсаторно-відновних процесів у них при
корекції запалення підшкірною трансплантацією кріоконсервованої
плаценти.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

Вивчити зміни в структурних елементах інтерстиційної тканини сім’яників
при підшкірній трансплантації кріоконсервованої плаценти.

Встановити зміни в структурі звивистих сім’яних канальців при підшкірній
трансплантації кріоконсервованої плаценти.

Вивчити морфофункціональні зміни структурних елементів сім`яників при
асептичному запаленні.

Встановити характер компенсаторно-відновних процесів в інтерстиційній
тканині та звивистих сім’яних канальцях при асептичному запаленні та при
корекції його підшкірною трансплантацією кріоконсервованої плаценти.

Визначити корелятивні зміни кількісної динаміки клітин
епітеліо-сперматогенного шару та інтерстиційної тканини при гострому
експериментальному асептичному орхіті, викликаному внутрішньоочеревинним
введенням (-карагінену, та підшкірній трансплантації кріоконсервованої
плаценти.

Об’єкт дослідження: сім’яники щурів-самців лінії Вістар.

Предмет дослідження: клітини інтерстиційної тканини, мікроциркуляторне
русло сім’яників та клітини епітеліо-сперматогенного шару.

Методи дослідження: для визначення якісних та кількісних показників
інтерстиційної тканини та звивистих сім’яних канальців були використані
гістологічні, електронномікроскопічні дослідження з відповідним
морфометричним, статистичним та кореляційним аналізом.

Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні з використанням
кількісних гістологічних методик і електронної мікроскопії вперше
показані зміни в інтерстиційній тканині сім’яників
(гемомікроциркуляторному руслі та клітинах Лейдіга) при трансплантації
кріоконсервованої плаценти, які характеризуються підсиленням
мікроциркуляції в інтерстиційній тканині, збільшенням кількості клітин
Лейдіга та їх цитоплазми.

Вперше показані зміни сперматогенного епітелію в сім’яниках при
трансплантації кріоконсервованої плаценти, які проходять без
патологічних порушень структури органа і супроводжуються фізіологічною
активацією сперматогенезу.

Встановлено, що підшкірна трансплантація кріоконсервованої плаценти при
гострому асептичному орхіті скорочує термін запалення у сім`яниках, що
характеризується змінами ексудативних, проліферативних проявів запалення
в інтерстиційній тканині та активує процеси внутрішньоканальцевої
регенерації та проліферації.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження
розширюють і поглиблюють відомості про структурні основи патогенезу
гострого асептичного запалення сім’яників та корекції його
трансплантацією кріоконсервованої плаценти.

Отримані дані морфологічних змін при гострому асептичному орхіті можуть
бути використані для розробки нових методів корекції патологічних станів
в сім’яниках, які протікають за асептичним типом. Одержані результати
доцільно використати в практичній урології, андрології, сексопатології,
курсах лекцій з анатомії людини, гістології, урології, патологічної
анатомії.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержання наукових
результатів полягає у проведенні аналізу літератури, в постановці мети
та формуванні задач, складанні плану та проведенні експериментальних
морфофункціональних досліджень. Самостійно виконано забір матеріалу для
гістологічного, електронномікроскопічного досліджень. Проведено
статистичну обробку отриманих числових даних, аналіз отриманих
результатів, оформлення роботи, її редагування, формування наукового і
практичного значення роботи, обґрунтування висновків, а також підготовку
наукових даних до публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
ІІ Всеукраїнській науковій морфологічній конференції „Карповські
читання” (Дніпропетровськ, 2005), науково-практичній конференції
„Актуальні проблеми функціональної морфології” (Полтава, 2005) та
підсумковій науковій конференції молодих вчених „Медична наука – 2005”
(Полтава, 2005), Всеукраїнскій науково-практичній конференції „Сучасні
проблеми морфології – 2006” (Полтава, 2006), на „ІV Національному
конгресі АГЕТ України” (Сімферополь-Алушта, 2006), на підсумковій
науковій конференції молодих вчених „Медична наука – 2006” (Полтава,
2006) та „ІІІ Міжнародних Пироговських читаннях” (Вінниця, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт,
які повністю відображають зміст проведеного дослідження. З них 7 статей
видані у рекомендованих ВАК України наукових фахових журналах (у тому
числі 2 самостійно), 3 тез матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 162
сторінках машинописного тексту, з яких власне залікового принтерного
тексту 128 сторінок. Робота включає вступ, аналітичний огляд літератури,
опис матеріалів і методів дослідження, 2 розділи результатів власних
досліджень, їх аналіз та узагальнення, висновки та список використаної
літератури. Дисертаційна робота ілюстрована 37 рисунками, 14 графіками
та 4 таблицями. Перелік використаних літературних джерел містить 292
найменування вітчизняних та зарубіжних авторів, з яких 174 викладено
кирилицею, 118 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Експериментальні дослідження були
проведені на 165 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар. Дослідження
проведено, враховуючи основні положення моделювання гострого
експериментального асептичного запалення сім’яників у щурів (Клименко
М.О., 1998). У відповідності до мети та задач дослідження тварин було
розподілено на чотири групи: перша (І) група – інтактні тварини в
кількості 10, друга (ІІ) група – 45 тварин, яким одноразово була
проведена підшкірна трансплантація кріоконсервованої плаценти, третя
група (ІІІ) – 55 тварин, яким було змодельовано гострий асептичний орхіт
шляхом ввнутрішньоочеревенного введення (-карагінену, четверта (ІV)
група – 55 тварин, яким на фоні асептичного запалення, викликаного
внутрішньочеревенним введенням (-карагінену, провели одноразово
трансплантацію кріоконсервованої плаценти.

Комісією з етичних питань та біоетики Вищого державного навчального
закладу України „Українська медична стоматологічна академія” на своєму
засіданні (протокол № 12 від 06.02.2007) встановлено, що проведені
дослідження відповідають Закону України №3447–ІV від 21.02.06 р. „Про
захист тварин від жорстокого поводження” з проведення медико-біологічних
досліджень та етичного Кодексу лікаря України.

Експериментальна модель гострого асептичного запалення була проведена
шляхом внутрішньоочеревенного введення 5 мг (-карагінену (“Sigma”, США)
в 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію – на одну тварину. Карагінен
являє собою сульфатизований глікозаміноглікан, який виділений з
ірландського морського моху Chondrus і використовується як флогоген
(Клименко М.О., 1998).

Друга частина експерименту полягала в проведенні підшкірної
трансплантації кріоконсервованої плаценти. Плаценту заготовляли від
соматично здорових донорів під час планової операції кесарева розтину в
стерильних умовах з дотриманням всіх правил асептики і антисептики.
Плацентарні тканини кріоконсервували за допомогою спеціальної програми,
розробленої в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України
(м.Харків) згідно стандартів, розроблених цим інститутом (Грищенко В.І.
та ін., 1996). Після заморожування контейнери доставляли в банк
кріоконсервованих препаратів, де вони зберігалися в рідкому азоті при
температурі (1960C. Проводили додатковий контроль на наявність
інфекційних агентів і оцінювали життєздатність деконсервованої
плацентарної тканини. Перед трансплантацією фрагмента кріоконсервованої
плаценти визначали герметичність і цілісність контейнера, у якому
зберігався трансплантат, відповідність паспортизації та строків
зберігання.

Фрагмент плацентарної тканини перед трансплантацією розморожували на при
температурі 38°С в умовах малої операційної віварію ВДНЗУ “Українська
медична стоматологічна академія” з дотриманням всіх умов асептики й
антисептики. Кріоконсервована плацента була розмірами 0,5Ч0,5Ч0,5 см,
об`ємом 0,125 см3. Операційне поле попередньо обробляли розчином спирту
і йоду, обкладали стерильними серветками. Після проведеного
внутрішньом’язового наркозу гексеналом на стегні щура шкіру розрізали
довжиною 2 см, відсепаровували підшкірну кишеню, в яку поміщали
трансплантат. Розріз шкіри зашивали вузловими кетгутовими швами, на рану
накладали асептичну пов’язку.

Після евтаназії тварин на відповідних строках експерименту була
проведена лапаротомія та видалені сім’яники. Після цього за допомогою
гострого леза сім’яники розрізали на невеликі сегменти та фіксували їх в
1%-му розчині чотириокису осмію на 0,1 М фосфатному буфері з рН 7,4
протягом 1,5–2 години з триразовою зміною розчину осмію. Після фіксації
тканинні блоки відмивали від фіксатора 0,1 М фосфатним буфером з
наступною дегідратацією в етиловому спирті зростаючої концентрації (30°,
50°, 70°, 90°, 100°) по 15 хвил. з триразовою заміною спирту в кожній із
порцій. Після закінчення дегідратації матеріал пропускали через
абсолютний спирт з абсолютним ацетоном (15 хвил.), через абсолютний
ацетон (15 хвил.). В подальшому – через розведення ацетону з епоксидними
смолами (3:1 – 30 хвил.; 1:1 – 1 годину); після цього матеріал
знаходився 1 годину в чистій смолі. Потім шматочки матеріалу поміщали в
желатинові капсули і заливали смолою, з наступною полімеризацією при
температурі +60°С протягом доби (Карупу В.Я., 1984).

Напівтонкі зрізи готували на ультрамікротомі УМТП-7. Напівтонкі зрізи
розташовували на предметному склі та фарбували 1% розчином метиленового
синього.

Для об’єктивної характеристики дії пошкоджуючих чинників при асептичному
запаленні, адаптаційно-відновних процесів після запалення та
трансплантації кріоконсервованої плаценти на сперматогенний епітелій,
мікроциркуляторне русло та інтерстиційну тканину сім`яників проводили
гістометрію (Волкова О.В та ін., 1970; Куприянов В.В. та ін.,1975). З
цією метою на кожний строк було взято по п’ять тварин. Із правого та
лівого сім’яників кожної тварини виготовляли по десять блоків, з яких
виготовляли препарати. Морфологічну оцінку стану сперматогенного
епітелію, гемомікроциркуляторного русла та інтерстиційної сполучної
тканини проводили за допомогою світлового мікроскопу “Carl Zeiss”,
підрахунок структурних компонентів сім`яників проводився за допомогою
окуляр-мікрометра МОВ-1-15х.

У кожній серії визначали: 1) висоту сперматогенного епітелію, 2) товщину
інтерстиціальної тканини між канальцями, 3) діаметри артеріол, венул та
гемокапілярів, 4) діаметри звивистих канальців, 5) об`єм ядер клітин
Сертолі, 6) загальну кількість клітин Сертолі, сперматогоній,
сперматоцитів, 7) кількість шарів – сперматогоній, сперматоцитів, 8)
діаметр базальної мембрани звивистих канальців, 9) об`єм ядер клітин
Лейдіга (Топка Э.Г. та ін., 1982; Лакин Г.Ф., 1990; Грицуляк Б.В. та
ін., 1998).

Мікрофотографування здійснювали на мікроскопі фірми “Olympus” C 3040-ADU
з адаптованими до відповідних досліджень програмами.

Ультраструктурне дослідження виконувалось за допомогою електронного
мікроскопу. Для збільшення контрастності зрізи доконтрастовували в 2%-му
розчині уранілацетату на 70° спирті та сумішшю Рейнольдса. Ультратонкі
зрізи вкладали на паладієві опірні сіточки. Фотографували на
електронному мікроскопі ЕВМ–100 БР при прискорюючій напрузі 50 кВ.

Статистичну обробку морфометричних даних проводили за допомогою програми
Exel. Оцінювали вірність розподілення ознак за кожним з отриманих
варіаційних рядів, середні значення по кожній ознаці, що вивчались,
стандартні помилки та стандартні відхилення, визначались корелятивні
зв’язки між показниками в кожній групі експерименту.

Результати дослідження та їх обговорення.

Після проведеного морфологогічного дослідження сім’яників контрольної
групі нами встановлено, що яєчко зовні оточувала вкрита мезотелієм
сполучнотканинна капсула. Від білкової оболонки всередину яєчка
відходили сполучнотканинні перетинки. На зрізі звивисті сім’яні канальці
попадали в поперечний та косий перетин, тому на мікропрепаратах
виявлялися кулясті та овальні утвори, діаметр яких в середньому склав
206,64±1,56 мкм.

Вся інтерстиційна тканина навколо звивистих сім’яних канальців була
пронизана густою сіткою гемокапілярів. Клітини Лейдіга розташовувались
біля гемокапілярів по одинці, а подекуди у вигляді скупчень. Ядра були
чітко контуровані, овальні або сферичні, з одним чи двома ядерцями.
Цитоплазма на напівтонких зрізах була вакуалізованою. Крім гландулоцитів
в інтерстиції сім’яника між канальцями нами були відмічені поодинокі
тканинні базофіли.

Внутрішній вміст звивистого сім’яного канальця складали дві популяції
клітин – підтримуючі клітини і сперматогенні клітини різного ступеня
зрілості. Сустентоцити мали неправильну конічну форму, своєю основою
розташованою на базальній мембрані, а апікальною частиною направленою
всередину звивистого канальця. Кількість клітин Сертолі в середньому
склала 48,43(1,77. Ядра були крупні, світлі, неправильної форми,
найчастіше у вигляді трикутника з широкою основою, вміщували добре
виражене ядерце, яке інтенсивно забарвлювалось метиленовим синім. Об`єм
ядер склав в середньому 83,54(1,28 мкм3.

Між сусідніми сустентоцитами візуалізувались щільні замикальні контакти,
які ділили вміст звивистих сім’яних канальців на два поверхи: зовнішній
– базальний і внутрішній – адлюменальний. На базальній мембрані власної
стінки звивистого сім’яного канальця розташовувались наймолодші статеві
клітини – сперматогонії з ядрами неправильної округлої або овальної
форми. Загальна кількість їх становила 186,58(4,83.

Інші сперматогенні клітини – сперматоцити першого та другого порядку в
кількості 142,77(2,75, сперматиди в кількості 318,70(7,60 та
сперматозоїди – за рахунок щільних замикальних контактів сустентоцитів
формували адлюменальний поверх. По мірі диференціювання всі статеві
клітин від базальної мембрани до просвіту звивистого сім’яного канальця
формували „висоту сперматогенного епітелію”, яка в середньому склала
55,83(1,27 мкм. Просвіт звивистого сім’яного канальця був заповнений
великою кількістю вже сформованих сперматозоїдів.

Після проведеного гістологічного, морфометричного, статистичного та
кореляційного аналізу встановлено, що діаметр звивистих сім’яних
канальців як в групі контролю, так і при різних термінах дослідження при
трансплантації кріоконсервованої плаценти варіював, але достовірність
різниці статистично не достовірна при р>0,05.

Висота сперматогенного епітелію при порівнянні з контролем достовірно
рівномірно збільшувалась починаючи вже від 10 доби і продовжуючи
зростати до 60 доби експерименту. Від 60 до 360 доби здійснювалось
поступове зменшення висоти сперматогенного епітелію (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка змін висоти та кількості клітин гермінативного епітелію
при підшкірній трансплантації плаценти.

При аналізі кількості клітин Сертолі при підшкірній трансплантації
кріоконсервованої плаценти на різних термінах спостереження виявлено, що
їх кількість статистично достовірно не змінюється протягом всіх термінів
за винятком 360-ї доби в порівнянні з контролем при р>0,05.

Що стосується об’єму ядер клітин Сертолі, можливо визначити, що цей
показник рівномірно збільшувався в порівнянні з контролем, починаючи з 2
до 60 доби при р Відповідальний за випуск д.мед.н. Машталір М.А. Підписано до друку 02.04.2007 р. Формат 60Ч84 1/16 Папір офсетний. 1,0 ум. друк. арк. Замовлення № 321. Наклад 100 прим. Друкарня УМСА, 36024, Полтава, вул. Шевченка, 23. PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020