ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.І. Вернадського

СЕМИКОЛЕНОВ Віктор Миколайович

УДК 17.022.1

Мораль в інформаційному суспільстві

Спеціальність 09.00.04 –

філософська антропологія, філософія культури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата філософських наук

СІМФЕРОПОЛЬ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі культурології Таврійського національного
університету

імені В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор філософських наук, професор Шоркін Олексій
Давидович,

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського,

професор кафедри філософії

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Воєводін Олексій Петрович,
Східноукраїнський національний університет ім.В.Даля, завідувач кафедри
філософії культури та культурології;

кандидат філософських наук, доцент Болотова Вікторія Валентинівна,
Севастопольський військово-морський інститут ім. П.С.Нахімова, доцент
кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

Провідна установа

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Міністерства
освіти і науки України, кафедра етики, естетики та культурології, м.
Київ.

Захист відбудеться “14” червня 2006 року о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 в Таврійського національного
університету ім. В.І.Вернадського (95007, м. Сімферополь, пр-т
Вернадського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Таврійського
національного університету ім. В.І.Вернадського (м. Сімферополь, пр-т
Вернадського, 4).

Автореферат розіслано “11” травня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.В.Зарапін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Мораль безпосередньо пов’язана з базовими
цінностями культури, є основним регулятором людської поведінки та
практики соціального процессу. Вона знаходиться у взаємозв’язку з усіма
репрезентантами культури, що має реальні практичні наслідки, і є
складною системою співобумовленостей, які потребують глибокого
філософського осмислення.

ХХІ ст. відзначається стрімкою глобалізацією суспільства. На рівні
політики, економіки, культури та інформації світ перетворюється на єдине
ціле. Людство стоїть на порозі формування нової культурної, а водночас і
моральної парадигми. Все це породжує питання, що ж саме принесуть такі
зміни суспільству та окремій людині, які норми моралі будуть
легітимізованими.

Глобалізаційні процеси ставлять під сумнів традиційні цінності, моральні
норми та етичні ідеали. Бурхливий розвиток інформаційних технологій,
конвергенція комп’ютерних систем, комунікацій різних видів,
комерціалізація ЗМІ та масової культури призводять до необхідності
перегляду уявлення про роль інформаційної системи в суспільстві, її
вплив на мораль та моральність. Сама історична реальність актуалізує
дослідження ролі моралі в постіндустріальному інформаційному
суспільстві, впливу на мораль інформаційних технологій.

Ідея інформаційного суспільства та глобалізації неминуче містить у собі
ідеологічний компонент. У зв’язку з цим особливої гостроти набуває
питання про вибір шляху для України, який багато в чому пов’язаний не
лише з економічною та політичною інтеграцією країни у світову
співдружність, а й визначає вибір культурний, а отже – й
морально-етичний напрямок подальшого розвитку.

Актуальність дослідження обґрунтована тим, що філософський аналіз
заявленої проблеми дає можливість не лише оцінити роль моралі в
інформаційному суспільстві, а й глибше проникнути в антропологічну
сутність самої людини як суб’єкта культури.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження проводилось згідно з комплексною темою кафедри культурології
філософського факультету Таврійського національного університету
ім. В. І. Вернадського “Культура народів Причорномор’я: комплексне
дослідження” (державна реєстрація теми: № 0198U005718).

Мета дослідження — визначити залежність моральних настанов від
економічної, політичної та соціальної специфіки інформаційного
суспільства, а також від комплексу культурних феноменів, світогляду та
цінностей культури.

Дослідження проблеми вимагало вирішення таких завдань:

проаналізувати передумови та сутність інформаційного суспільства, його
моральні та ціннісні пріоритети;

з’ясувати оптимальні методи та підходи щодо вивчення моралі в
інформаційному суспільстві;

вивчити специфіку впливу інформації та інформаційних технологій на
мораль;

осмислити роль інформаційної та правлячої еліти у формуванні моралі
інформаційного суспільства;

дослідити способи аналізу змісту моральної парадигми інформаційного
суспільства;

визначити перспективи моралі та моральних пріоритетів в умовах
культурної глобализації.

Об’єктом дослідження є мораль як антропологічна та онтологічна
характеристика, чинник, що обумовлює систему буття особистості,
суспільства, культури.

Предметом дослідження виступають особливості впливу інформаційного
суспільства на мораль.

Методи дослідження включають феноменологічний, системно-функціональний
та аксіологічний підходи, принципи об’єктивності та історизму. Як
головний у дослідженні використовується аксіологічний підхід, який є
актуальним насамперед тому, що мораль завжди знаходиться у світоглядному
та ціннісно-смисловому полі культури й особистості. Без застосування
аксіологічного підходу неможлива моральна рефлексія – оцінка морального
змісту інформації, цілей та цінностей інформаційного суспільства.

Тому з’явилась необхідність звернутися до праць з аксіології
(Г. Ріккерт, В. Віндельбанд, М. Шелер та ін.), теорії моралі,
морально-естетичної проблематики (Т. Адорно, Р. Г. Апресян,
О. П. Воєводін, О. Г. Дробницький, В. А. Малахов, О. І. Титаренко,
Й. Хейзінга та ін.), з питань критики моралі (О. С. Богомолов,
Є. К. Бистрицький, Л. Б. Волченко, А. А. Гусейнов, В. Г. Іванов,
Г. Ірлітц, Л. В. Максимов, М. М. Михайлов, Л. М. Морева, Б. Рассел та
ін.).

При вивченні проблеми плідним стало також застосування інтервального
підходу (Ф. В. Лазарєв), аналізу схем універсумів в історії культури
(О. Д. Шоркін), базових ідей та принципів синергетики (І. Пригожин,
Г. Хакен, І. С. Добронравова, О. М. Князева та ін.), а також праць
І. І. Кального, Е. Геллнера та низки інших досліджень, які присвячені
проблемам громадянського суспільства.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше зроблено
спробу вивчення специфіки впливу інформаційного суспільства на мораль.
На захист виносяться такі аспекти наукової новизни дослідження:

— показано, що перехід до інформаційного суспільства можливий лише при
стимулюванні певних споживчих потреб та легітимізації відповідних
моральних норм; ритм цього переходу диктується розвитком технологій та
ідеологією світового ринку;

— визначено специфіку методів дослідження моралі в контексті реалій
інформаційного суспільства: як основний підхід до проблеми вперше
використано аксіологічний підхід;

— встановлено причини, специфіку та можливості направленої інформаційної
дії на мораль, наслідки інформаційних воєн та трансляції під виглядом
інформації певної системи цінностей, яка руйнує існуючі механізми
саморегуляції людини й суспільства;

— встановлено роль інформаційної та правлячої еліт в інформаційному
суспільстві: напрямок, стратегію та тактику розвитку, в тому числі
морально-етичну, визначає правляча еліта, інформаційна ж еліта
забезпечує технологічну підтримку просування в заданому напрямку;

— показано, що виявлення змісту моральної парадигми інформаційного
суспільства можливе за допомогою аксіологічної та морально-етичної
рефлексії інформації, що переважає в суспільстві;

— виявлено, що у формуванні моралі та моральних пріоритетів світу, в
якому відбуваються процеси глобалізації, неминучі переваги отримають ті
моральні стандарти, які прийнято в економічно та інформаційно розвинених
країнах.

Теоретична та практична значущість роботи полягає в тому, що результати,
отримані в ході дослідження, дають можливість побачити проблему моралі в
інформаційному суспільстві в нетрадиційному ракурсі.

У роботі показано, що мораль є основою самоідентифікації особистості,
яку в нинішній ситуації надлишку інформації (високий рівень розвитку
ЗМІ) та комунікації, інформаційних технологій, що цілеспрямовано
впливають на самосвідомість людини та культури, реалізувати іншими
способами дуже важко.

Аксіологічний підхід до проблеми дозволяє виявити не декларовані, а
реальні цінності культури. Моральна рефлексія дає можливість оцінити
зміст інформаційних потоків не з погляду їхньої істинності чи хибності
(що в інформаційному суспільстві майже неможливо), а з погляду
відповідності чи невідповідності цінностям та моральним нормам людини й
суспільства. Такий підхід до проблеми не лише теоретично доцільний, але
й має практичний вимір.

Матеріали та висновки дисертації може бути використано при читанні
лекцій з курсу етики, філософської антропології, соціальної філософії,
спецкурсів з історії та теорії культури, філософських питань
інформаційного суспільства.

Особистий внесок дисертанта у виконану роботу є достатнім. Дисертацію та
статті написано автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження були представлені на засіданнях кафедри культурології
філософського факультету Таврійського національного університету
ім. В. І. Вернадського, а також в доповідях на наукових семінарах та
наукових конференціях: “Міжкультурна комунікація: діалог та
співробітництво” (Алушта, 2003), “Міжкультурна комунікація: простір та
час” (Алушта, 2004), “Міжкультурна комунікація: традиції та нові
парадигми” (Алушта, 2005), “Наука та релігія: Сьогодні та в майбутньому”
(Харків, 2004), “Культура народів Причорномор’я з давнини до сучасності”
(Сімферополь, 2005), “Електронні ландшафти гуманітарної освіти”
(Партеніт,2005), I Таврійські читання “Вітчизняна філософія: сучасні
колізії” (Донузлав, 2005).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в
6-ти статтях, 4 з яких опубліковано в провідних наукових фахових
виданнях України.

Структура дисертації. Мета і завдання дослідження зумовили послідовність
і логіку викладу матеріалу. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків та списку використаної літератури (266 найменувань).
Повний об’єм дисертаційної роботи – 212 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь
наукової розробленості, формулюються мета й завдання дослідження,
наукова новизна положень, які виносяться на захист, з’ясовуються
методологічні підстави дослідження та логіка структури роботи,
обґрунтовується науково-теоретичне та практичне значення дослідження.

Перший розділ “Мораль та рівні інформаційних процесів у соціумі” має на
меті прояснити залежність моральних настанов людини й суспільства від
комплексу культурних феноменів: світогляду та цінностей культури, від
економічної, політичної, соціокультурної специфіки інформаційного
суспільства. Проаналізовано взаємозв’язок між сутнісними
характеристиками інформаційного суспільства та його моральними й
ціннісними пріоритетами; визначено роль моралі в інформаційному
суспільстві та оптимальні підходи до її вивчення; виявлено зв’язки між
картиною світу, цінностями та мораллю.

У підрозділі 1.1. “Передумови та характеристики інформаційного
суспільства” з’ясовано, що сутнісними рисами інформаційного суспільства
є: пріоритетне значенні інформації порівняно з іншими ресурсами;
домінування інформаційного сектору в загальному обсязі валового
внутрішнього продукту; формування й використання нових
телекомунікаційних та комп’ютерних технологій. У зв’язку з цим
інформаційне суспільство може бути визначено як суспільство, в якому
основними предметами праці більшості людей є інформація і знання, а
знаряддями праці та управління соціальними процесами є інформаційні
технології. Однак за сучасними інформаційними технологіями стоїть більш
складна реальність – соціальні інститути, людська діяльність, цінності
та відповідні їм картини світу.

Інформаційне суспільство володіє всіма основними характеристиками
постіндустріального суспільства (економіка послуг, центральна роль
теоретичного знання, орієнтування на майбутнє, розвиток нової
інтелектуальної технології). Вирішального значення для економічної та
соціальної сфери, для способів здобування знаннь, а також для характеру
трудової діяльності набуває становлення нового соціального устрою,
заснованого на телекомунікаціях.

Перехід до інформаційного суспільства обумовлюється, насамперед,
споживчими запитами, які не завжди виникають стихійно, а дуже часто
“спускаються зверху”, хоча динаміка цього переходу диктується розвитком
технологій. При цьому формується зв’язок між розвитком інформаційного
суспільства, процесами глобалізації та ідеологією світового ринку.

Екологічна та культурна глобалізація також виявляється в підпорядкуванні
головному виміру світового ринку, який вимагає від суб’єктів культури
певної суспільної та споживчої поведінки, що можлива лише при
легітимізації відповідних моральних цінностей та норм.

Концепція інформаційного суспільства розроблялась, насамперед, для
вирішення завдань економічного розвитку, що зумовило її дещо обмежений і
прикладний характер. Однак ця концепція охоплює й ідеологічні та виховні
цілі, тому що її реалізація припускає можливість управління
індивідуальною й масовою свідомістю за допомогою інформаційних
технологій. Це зумовило необхідність формування чіткої позиції
суспільства щодо культури, духовності, моралі.

Відомо, що при виборі напрямку розвитку обов’язково враховуються ті
поняття блага та ідеали, на які орієнтовані різні форми діяльності
суспільства. Якщо досліджувати розвиток технічних параметрів та засобів
передачі інформації, в тому числі в мережі Інтернет, не враховуючи
ціннісних критеріїв поданої інформації, то до цього розвитку можна
застосувати поняття прогресу. Якщо ж цю інформацію розглядати з погляду
моральної рефлексії, то виявиться, що в її загальному потоці домінує
негативна і навіть відверто аморальна інформація. У такій ситуації
єдиний інформаційний простір, надмірність інформації, відкритий доступ
до неї спрацьовують не на усунення кризи духовності, моралі й
моральності, а скоріше навпаки – сприяють її різкому посиленню.

У підрозділі 1.2. “Роль моральних настанов в інформаційному суспільстві”
показано, що мораль та моральні настанови є не лише регулятором відносин
у соціумі, але й регулятором поведінки особистості щодо її цілей,
цінностей та сенсу життя. Однак вибір моральних пріоритетів здійснюється
при неминучій взаємодії з інформаційним середовищем, а надмірність
інформації його значно ускладнює.

До кінця XX — початку XXI століття сформувалися умови для якісно нового
етапу в розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури та в
інформаційному середовищі в цілому.

При визначенні підстав для вивчення моралі в культурних перспективах
інформаційного суспільства виникає низка проблем. Вони пов’язані не лише
з інформаційною надмірністю, з відкритістю культур, впливом
інформаційних технологій на маси, а також із постмодерністським
скепсисом, із відсутністю однозначного тлумачення моральних норм у
культурі. У такій ситуації найбільш продуктивною є характеристика
соціокультурної динаміки моралі та виявлення механізму зміни моральної
норми в межах аксіологічного підходу до проблеми.

У роботі показано, що культура неминуче продукує ціннісно-смисловий
дискурс. Проте буття сенсу та цінностей неможливе поза мораллю й
моральністю, а також поза морально-етичних ідеалів. Це дає можливість
обгрунтувати погляд на інформаційне суспільство як на сукупність цілей,
засобів, посередників і результати діяльності людей. В усіх явищах
культури завжди втілюється певна цінність, заради якої вони створені.
Таким чином, припущення мети, цінності та сенсу стають первинними щодо
реалій культури, зокрема таких її реалій, як криза духовності та
деградація моральних норм.

Разом з усвідомленими цінностями існують цінності несвідомі, породжені
соціальною системою постіндустріального суспільства: власність,
споживання, суспільне становище, розваги, пристрасті тощо. Одним із
аспектів ризику сучасного суспільства, на відміну від доінформаційного,
є те, що цінності нижчого порядку можуть легко вводитись у підсвідомість
за допомогою інформаційних технологій, оскільки дотримання їх не вимагає
свідомих зусиль, тому що вони мають підґрунтя в психосоматичній природі
людини. Цінності ж вищого порядку можуть бути лише запропоновані людині,
але дотримання їх не може бути несвідомим, бо вимагає вольових,
морально-етичних зусиль.

У підрозділі 1.3. “Мораль у контекстах релігійної та наукової картин
світу” обгрунтовується думка про те, що визначальним чинником процесу
формування моралі є домінуюча в культурі картина світу. Зміни в картині
світу неминуче позначаються на змінах у морально-етичних уявленнях
людини і в культурі, які, проте, відбуваються поступово.

У релігійній картині світу моральні закони, встановлені Богом, мають
онтологічний статус і не є справою особистого вибору чи переваги
суб’єкта культури. Недотримання цього закону призводить до страждань за
життя й вічного покарання після смерті. Таким чином, моральні закони
мають екзистенційний та антропологічний виміри, а домінуючими є
трансцендентні цілі та цінності.

У науковій картині світу мораль втрачає онтологічний статус і стає
похідною від потреб суспільства й культури, а все трансцендентне, не
маючи емпіричного підтвердження, стає неістотним. Людина оголошується
смертною, благо пов’язується не з дотриманням морального закону, а з
іншими характеристиками: волею й розумом людини, його перетворювальною
діяльністю тощо. Цілі, цінності й смисли концентруються в межах
іманентного.

Аж до Нового часу не існувало серйозної альтернативи релігійній картині
світу. Вона з’являється з розвитком науки. Перехід до жорсткого
домінування наукової картини світу, який відбувся в кінці XIX – на
початку XX ст., припускав серед своїх наслідків девальвацію
трансцендентних цілей, цінностей та сенсу, десакралізацію
індивідуального та суспільного життя і став однією з неявних, однак,
досить значних культурних передумов переходу до інформаційного
суспільства з філософією постмодернізму, яка найбільш яскраво ілюструє
його духовний стан.

Для культури, в якій домінуючою є наукова картина світу, характерним є
ототожнення людської суті з розумом. Проте в питаннях моральної
саморефлексії, у виборі тієї чи іншої дії людина й культура спочатку
співвідноситься з іншими характеристиками. Історично проблеми моралі й
моральності ніколи не лежали в площині лише земного буття людини.

Трансцендентні цілі й цінності піднімають проблему граничного сенсу
Буття, додають існуванню людини й культури вищого духовного сенсу, що
виходить за межі земного існування. З девальвацією трансцендентних
сенсу, цілей і цінностей людського життя пов’язана девальвація
відповідних моральних норм, цілей та цінностей.

 

e

i

Z ? ? B

d

h

®

a

p

e

i

@

B

h

///iiiiii/////ssO////////

„ v#X%i’?)///n//a/aOOOOOOIAAAAAA

dh

&

F

AE

&

AE

&

F

AE

h\J5Xзнімається за рахунок спрощення картини світу і, відповідно, вимог
моралі, що випливають з неї. Моральні норми формуються відповідно до
потреб “суспільства споживання” і, по суті, складають його економічну
основу.

У другому розділі “Формування моральної презумпції в умовах домінування
інформаційних технологій” вивчається специфіка впливу інформації та
інформаційних технологій на мораль. Підкреслюється, що моральна
презумпція (ухвалення моральних стандартів як норми, як чогось
природного і зрозумілого, поки не доведено зворотне) в інформаційному
суспільстві є результатом не самоорганізації норми, а дії інформаційних
технологій на індивідуальну й масову свідомість. Інформаційні технології
слід розуміти сукупність засобів передавання інформації (ЗМІ та
Інтернет) та засобів подання інформації (технології управління
індивідуальною й масовою свідомістю).

У підрозділі 2.1. “Взаємодія моралі та інформації” аналізується вплив
інформації на культуру, мораль та морально-етичну свідомість. Інформація
розглядається як унікальний ресурс, який створюється самим суспільством
і має величезний вплив на мораль та морально-етичну свідомість.

Інформація підсилює або послаблює вплив на думки, почуття і дії людей.
Її можна вважати одним із ненормативних засобів регулювання поведінки (а
отже – і моралі), цілі й способи регулювання якої чітко не сформульовані
і не диференційовані щодо конкретних вимог.

Сама можливість інформаційного впливу обумовлена діалогічністю як
свідомості, так і інформаційного середовища. Потік сприймань та вражень
перетворюється структурами свідомості в більш або менш впорядковану
“модель світу”, яка накладає своєрідний відбиток на мораль та поведінку
людини.

Ситуація інформаційної надмірності призводить до ослаблення критичної
здатності людини й суспільства в цілому. Нівелюються відмінності між
категоріями вигадки й факту, що стає підгрунтям для сучасної
міфотворчості. Під міфом тут слід розуміти певний образ, у якому свідомо
допускаються елементи бажаного й фантазії, потім цей образ пропонується
як життєвий орієнтир. Міфи створюються для формування потреб, що
забезпечать суспільству бажаний рівень економічного та політичного
функціонування. Але, щоб певний спосіб життя став метою й цінністю,
необхідно впливати на базові цінності культури, на моральну норму, що
дозволяє або забороняє певні дії, цілі й цінності.

У результаті взаємодії з інформаційним середовищем світосприймання і
тісно пов’язані з ним моральні оцінки змінюються по-різному. Велике
значення має наявність або відсутність у людини й культури стійкого
морального імперативу та моральної рефлексії нової інформації. Тому
сьогодні варто оцінювати будь-яку інформацію не з погляду її істинності
(оскільки часто це неможливо), а з погляду її сенсу й того, які саме
цінності, і перш за все, моральні, вона несе, тобто піддавати її
моральній рефлексії. Відсутність моральної рефлексії інформації свідчить
про інфантильну життєву позицію: нечіткість мети, цінностей та сенсу
життя, а також невизначеність питань онтологічного характеру.

У підрозділі 2.2. “Проблема спрямованого впливу інформаційних технологій
на мораль” обгрунтовується думка про те, що сама можливість впливу
спрямованих інформаційних потоків на мораль людини й суспільства, на
моральність в цілому й на конкретно-історичні ціннісні системи зокрема є
основою культурної парадигми інформаційного суспільства.

Сучасному суспільству притаманне цілеспрямоване формування не лише
поглядів, а й механізмів саморегуляції особистості за допомогою
інформаційних технологій, проте для неспеціаліста воно практично
непомітне. Інформаційний потік, що звалився на сучасну людину, виглядає
хаотичним лише частково, на перший погляд. В цілому ж це інформаційні
потоки, що спрямовуються з певною метою й орієнтовані на кінцевий
результат. Інформація перетворюється на досить ефективну зброю, яка
знищує не людей, а, перш за все, соціокультурні та моральні механізми
регуляції людини й суспільства. Це обумовлено тим, що мораль
безпосередньо пов’язана з етикою, а етика – з практикою доцільної,
цілеспрямованої, усвідомленої та аксіологічно відрефлексованої дії –
особистої або соціальної.

Необхідність інформаційного управління пов’язана з декількома чинниками:

— зростанням у величезних масштабах як майнової, так і інформаційної
нерівності;

— посиленням різноспрямованості цілей, прагнень та бажань окремих осіб,
партій, соціальних груп;

— проблемою перевиробництва товарів, інформації та послуг і необхідністю
у зв’язку з цим реалізації цієї надмірної продукції;

— неможливістю в епоху гуманізму й демократії застосування відкритого
насильства, тиску й репресій при регулюванні багатьох соціальних,
економічних та політичних процесів.

Мета інформаційного впливу, який майже ніколи не експлікується, –
підготувати людину до виконання певних дій. Проте поведінку можна
регулювати лише тоді, коли вона піддається типізації. Для такого
регулювання традиції та сталі моральні норми не створюються, а
руйнування, і тоді йдеться вже не просто про вплив, а про інформаційну
агресію.

Управління індивідуальною та масовою свідомістю, а також контроль за
діями людини в інформаційному суспільстві спрощується і спрощуватиметься
й надалі за рахунок розвитку електронних та інформаційних технологій,
“оцифрення” величезних обсягів інформації, створення інформаційних
банків даних. Такий стан речей – одна із суперечностей між благами, які
надаються електронними технологіями, та “зонами ризику” інформаційного
суспільства.

У третьому розділі “Параметри конституювання моральних настанов в
інформаційному суспільстві” наголошується на тому, що будь-яке
суспільство співорганізовує, надає законності певним нормам, перш за все
моральним, оскільки саме вони, будучи фактично основними механізмами
саморегуляції людини й суспільства, у свою чергу, конституюють
“вертикаль” як людського буття, так і буття культури. У зв’язку з цим у
даному розділі: по-перше, проаналізувано роль інформаційної й правлячої
еліти у формуванні моралі інформаційного суспільства; по-друге,
визначено перспективи формування моральної парадигми сучасної культури в
умовах глобалізації.

У підрозділі 3.1. “Роль knowledge-class у формуванні моралі сучасного
суспільства” показано, що нове соціальне замовлення сформувало фахівців,
які складають еліту інформаційного суспільства й володіють
невідчужуваною власністю на знання. Тому сьогодні говорять вже не просто
про інтелігенцію або сукупність висококваліфікованих фахівців, а про
особливий клас (knowledge-class), який має домінуючі позиції в
суспільстві й інтереси якого відрізняються від інтересів інших
соціальних груп. Рівень освіти представників цього класу значно
перевищує рівень освіти більшості громадян, тому межі групи, що володіє
інформаційними технологіями, ніколи не можуть розширитися до масштабів
суспільства в цілому.

Прийнято вважати, що меншості, яка “керує інформацією”, дуже важко або
взагалі неможливо створити правлячу опозицію. Проте інформаційна еліта
та правляча еліта – поняття не тотожні. Думка про те, що світом сьогодні
керують інтелектуали, є помилковою. Знання й кваліфікація самі по собі
не є факторами влади, вони використовуються для управління, що
забезпечує привілейоване становище в суспільстві представникам
knowledge-class.

На технократію та інформаційну еліту досить часто покладають
відповідальність за вибір шляхів суспільного прогресу. Проте вони не
визначають ці шляхи, а лише технічно й технологічно забезпечують рух у
заданому напрямку, за що і несуть відповідальність. Ще більша
відповідальність лежить на правлячій еліті, оскільки саме вона обирає
напрямок, стратегію й тактику розвитку суспільства, в тому числі, – і в
першу чергу – його духовно-етичного розвитку, без якого не можуть бути
здійснено ані політичні, ані економічні проекти.

Крім того, в сучасному світі існує проблема перерозподілу носіїв знань
та інформації, у процесі якого відбувається так званий “відплив
інтелекту”. Приймаючи найкращих фахівців, економічно розвинені країни
отримують можливість відірватися на практично недосяжну відстань від
країн “третього світу”. Ці процеси мають небажані наслідки для мільйонів
людей, але в контексті існуючої морально-етичної парадигми культури вони
незворотні.

Однак у соціумі зберігається можливість виникнення в певний момент нових
прогресивних джерел розвитку, які корегуватимуть вплив правлячої еліти
на суспільство. Наприклад, може відбутися об’єднання інтелектуалів для
принципово нових дій. Тоді насамперед потрібно буде визначити
світоглядні позиції, цілі й цінності, зокрема моральні, на підставі яких
можливе таке об’єднання.

У підрозділі 3.2. “Формування моральної парадигми сучасної культури”
акцент робиться на тому, що культура не може розвиватися поза певною
моральною парадигмою. Щоб бути стабільним, суспільство потребує
метастабільності, збереження загальної структури цінностей, які воно
повинне мати для самовідтворення.

Неоднозначними є питання про те, якою сьогодні повинна бути мораль і
способи її входження до культури. У нинішній культурі особливо помітними
є, з одного боку, ідеї індивідуалізму, з іншого, — консерватизму. Крім
того, до формування моральної парадигми існує також комунітарний підхід.
Він припускає збалансованість між незалежністю особи й порядком, який
обмежений основними цінностями, але не має всепроникаючого характеру.
Проте його реалізація все ж вимагає визначення основних цінностей, опори
на освіту, переконання, оскільки моральна парадигма потребує
універсальності вимог.

Нинішній культ інформації розмиває якісні відмінності, які є сутністю
повсякденного життя: сенсу, цінностей, цілей, етичної оцінки дії.
Виявлення справжнього змісту існуючої моральної парадигми можливе лише
на підставі аксіологічної та морально-етичної рефлексії інформації, що
переважає в суспільстві. При цьому необхідно відповісти на запитання:
який вид інформації зазнав особливо швидкого зростання, хто створює цей
вид інформації, з якою метою, з якими наслідками.

Інформаційне суспільство часто називають якісно новим соціальним устроєм
з новими цінностями. Проте вважаємо, що інформаційне суспільство є
продовженням раніше встановлених відносин, але іншими способами.
Інформація відіграє в ньому ключову роль, однак її форми та функції
підпорядковуються усталеним соціальним, економічним, ідеологічним
законам, принципам та практикам.

У підрозділі 3.3. “Вплив процесів глобалізації на мораль” показано, що в
процесі глобалізації суспільства й культури стають гранично відкритими
для взаємопроникнення норм, ідей та цінностей.

Проте одним із основних чинників, які дають можливість встановлювати
норми й цінності не лише в окремій державі, а й далеко за її межами,
стає не якість цієї норми, не її духовний потенціал, а стан
інформаційної інфраструктури конкретної держави, її науково-технічних,
технологічних, економічних та людських ресурсів. Країни, що відстають за
цими параметрами, не можуть конкурувати з лідерами не лише економічно, а
й ідеологічно. В результаті переважають норми, цінності та моральні
стандарти, прийняті в економічно розвинених країнах. Проблема полягає в
тому, що досить часто ці країни не є зразком моралі й моральності, хоча
саме їм передбачена роль “законодавців норм”.

У зв’язку з цим глобалізація пов’язана з найсерйознішим ризиком.
Суспільство є складною системою, що саморозвивається, і процеси, які
відбуваються в культурі, стають такими, що самоорганізуються. Еволюція
складної системи на певному етапі стає незворотною. Процеси, які
відбуваються в глобалізованому світі, цінності, що ініціюються ними, та
поняття моральної норми можуть призвести до незворотних змін як у
свідомості суб’єктів культури, так і в напрямку її подальшої еволюції.

Моральні цінності конституюють “вертикаль” людського буття, що
безпосередньо виявляється в екзистенції. Реалізація можливостей
інформаційного суспільства – це багато в чому питання адекватної
політики й своєчасних керівних рішень. У роботі підкреслюється
важливість здатності представників правлячої еліти бачити віддалені
наслідки для культури, легітимізації певних моральних норм і цінностей.

Висновки до дисертаційної роботи узагальнюють результати дослідження.

Встановлено залежність моральних засад людини й культури від
економічної, політичної та соціальної специфіки інформаційного
суспільства, а також від комплексу культурних феноменів, світогляду та
цінностей культури. Однак така залежність обумовлена зв’язком між
стимулюванням певних споживчих потреб (низькопробна інформація, плітки,
розваги, мода, стиль, предмети престижу, еротика, порнографія тощо) та
легітимізацією відповідних моральних норм.

Інформаційне суспільство часто знімає моральні конфлікти не за рахунок
етичних зусиль чи прагнення до етичної мети, а за рахунок усунення
моральних норм і “табу”, що заважають споживанню надмірних, а часто й
шкідливих для людини товарів, інформації та послуг.

Аксіологічний підхід до проблеми дозволив виявити зв’язок моралі з
картиною світу та базовими цінностями культури; цілі й сенси
інформаційного маніпулювання. Визначити реальний, а не декларований
зміст моральної парадигми культури можна лише з допомогою аксіологічної
та морально-етичної рефлексії інформації, що переважає в суспільстві.

Формування моральної презумпції в інформаційному суспільстві багато в
чому є результатом дії інформаційних технологій на індивідуальну та
масову свідомість. Потоки інформації лише зовні виглядають хаотичними.
Як правило, це – спрямовані потоки, за допомогою яких здійснюється
маніпулювання індивідуальною та масовою свідомістю. Вони транслюють
певну систему цінностей, що впливає, перш за все, на мораль як основний
механізм саморегуляції людини й суспільства. Подібне маніпулювання в
інформаційному суспільстві неминуче, оскільки засоби тоталітарного та
авторитарного тиску в епоху демократичних свобод неприйнятні.

Встановлено роль інформаційної та правлячої еліт в інформаційному
суспільстві. Спростовано тезу про те, що сьогодні “інтелектуали правлять
світом”, оскільки напрямок руху задає не інформаційна, а правляча еліта.

Виявлено, що у формуванні моралі глобалізуючого світу неминучі переваги
отримають ті моральні стандарти, які прийняті в економічно та
інформаційно розвинених країнах. Це пов’язано зі станом їхньої
інформаційної інфраструктури та можливістю впливу на досить широку
аудиторію. Проте країни, що є лідерами в економічних та інформаційних
сферах, не завжди стають зразками моралі. У такій ситуації єдиний
інформаційний простір, надмірність інформації, відкритий доступ до неї
спричиняє духовну кризу, кризу моралі та моральності.

СПИСОК ПРАЦЬ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Семиколенов В.Н. Влияние информационных технологий на мораль //
Культура народов Причерноморья. – 2004. — № 56. – Т.2. – С.141 – 145.

Семиколенов В.Н. Мораль в информационном обществе: постановка проблемы
// Ученые записки ТНУ. – Т.18 (57). – 2005. — № 1. – С.51 — 56.

Семиколенов В.Н. Роль моральной парадигмы в информационном обществе //
Культура народов Причерноморья. – 2005. — № 63. – С.156 – 160.

Семиколенов В.Н. Мораль в контексте религиозной и научной картины мира
// Вісник Харківського національного університету Ім. В.Н. Каразіна.
Серія: Теорія культури та філософія науки. — 2005. — № 656. — С.
103-109.

Семиколенов В.Н. Диалектика культур современного Крыма // Диалог
культур: этнические реалии и будущее Крыма: Международная
научно-практическая конференция: Сборник статей. – Симферополь: Таврия,
1997. – С.40-42.

Семиколенов В.Н. Моральная рефлексия в информационном обществе // I
Таврические чтения. Отечественная философия: Современные коллизии. –
Донузлав, 2005. – С. 52-53.

АНОТАЦІЯ

Семиколенов В.М. Мораль в інформаційному суспільстві. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі
спеціальності 09. 00. 04 — філософська антропологія, філософія культури.
–Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського. —
Сімферополь, 2006.

Дисертація є цілісним філософським дослідженням проблеми впливу
інформаційного суспільства на мораль як на основний механізм регуляції
індивідуальної та соціальної дії. Специфіку буття моралі в
інформаційному суспільстві було з’ясовано за допомогою аксіологічного
підхіду. Аналізуються роль моральної рефлексії в протистоянні
інформаційному маніпулюванню свідомістю, роль інформаційної еліти у
формуванні моралі, вплив процесів глобалізації на мораль.

Ключові слова: мораль, цінності, інформація, моральна парадигма,
моральна рефлексія, інформаційне суспільство, інформаційна еліта,
інформаційні технології, інформаційне маніпулювання, моральни
перспективи культурної глобалізації.

АННОТАЦИЯ

Семиколенов В.Н. Мораль в информационном обществе. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по
специальности 09. 00. 04 – философская антропология, философия культуры.
— Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. —
Симферополь, 2006.

Диссертация является целостным философским исследованием проблемы
влияния информационного общества на мораль как на основной механизм
регуляции индивидуального и социального действия. Специфика бытия
морали в информационном обществе выясняется посредством
аксиологического подхода.

Определены сущностные характеристики информационного общества. Показана
связь морали с картиной мира, базовыми ценностями культуры, наличием или
отсутствием у человека трансцендентных целей и ценностей, процессами
секуляризации и десакрализации в культуре.

Отмечается единство экономической, общественной и политической целей
информационного общества. Выявлена связь между стимулированием
определенных потребительских запросов, определенного образа жизни и
легитимизацией соответствующих им моральных норм.

Анализируются роль моральной рефлексии в противостоянии информационному
манипулированию сознанием, роль информационной элиты в формировании
морали, влияние процессов глобализации на мораль.

Ключевые слова: мораль, ценности, информация, моральная парадигма,
моральная рефлексия, информационное общество, информационная элита,
информационные технологии, информационное манипулирование, моральные
перспективы культурной глобализации.

SUMMARY

Semikolenov V. N. The Moral in Informational Society. – Manuscript.

Thesis to acquire the Degree of Candidate of Philosophy Sciences;
specialization 09.00.04 – Philosophical Anthropology, Philosophy of
Culture — – Vernadsky Tavrida National University/ — Simferopol, 2006.

The thesis is a focused philosophical research of how informational
society uses its influences on the moral as the main regulation
mechanism of individual and social actions. The author is the first one
in the field to use axiological method of analysis to examine the
specifics of the moral in informational society. The work studies the
role of moral reflection in resistance to informational manipulation of
conciseness, the role of informational elite in formation of the moral,
and influence of the globalization processes on the moral.

Key words: moral, information, values, moral paradigm, moral reflection,
informational society, informational elite, informational technologies,
informational manipulation, moral perspectives of cultural
globalization.

PAGE 2

Похожие записи