.

Медична допомога постраждалим із пошкодженнями опорно − рухового апарату при політравмі в умовах сільськогосподарського регіону (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3403
Скачать документ

ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПАВЛІШЕН ЮРІЙ ІВАНОВИЧ

УДК 616.7–001.5?082:614.8:631.3

Медична допомога постраждалим із пошкодженнями опорно ? рухового апарату
при політравмі в умовах сільськогосподарського регіону

14.01.21 – Травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті травматології та ортопедії АМН України, м.
Київ

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Калашніков Андрій
Валерійович, Інститут травматології та ортопедії АМН України, м. Київ,
завідувач науково-організаційного методичного відділу

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Корж Микола
Олексійович, Інститут патології хребта та суглобів АМН України, м.
Харків, директор

доктор медичних наук, професор Герасименко Сергій Іванович, Інститут
травматології та ортопедії АМН України, м. Київ, заступник директора
Інституту з науково-лікувальної роботи, завідувач відділу захворювань
суглобів у дорослих

Провідна установа: Науково-дослідний Інститут травматології та ортопедії
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ
України,

м. Донецьк

Захист дисертації відбудеться “ 27“ грудня 2005 р. о 1400 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.606.01 при Інституті
травматології та ортопедії АМН України за адресою: 01601 МСП. м. Київ,
вул. Воровського, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту травматології та
ортопедії АМН України за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 27.

Автореферат розісланий “ ” 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Страфун С.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Політравма є специфічною проблемою травматології з
характерними особливостями виникнення, перебігом та наслідками. Рівень
летальності при політравмі коливається від 10,2% до 60,4%, у 12-20%
смерть настає на місці пригоди [Абакумов М.М. и др., 2001; Prall J.A. et
al., 1994]. Внаслідок політравм із 100 травмованих в ДТП в Україні гине
17-19 потерпілих, у країнах Європи ? 3-4, в США – 2-3 постраждалих
[Заруцкий Я.Л., 2003; Pape B.C., 1995].

Надзвичайно багатогранне поєднання пошкоджень опорно-рухового апарату,
внутрішніх органів та черепно-мозкових травм (ЧМТ) з порушенням і без
порушення життєво важливих функцій, з різними ускладненнями вимагає
розробки нових підходів до лікування [Гайко Г.В. та ін., 2000, 2003,
2004; Яременко Д.О. та ін., 1998].

Враховуючи те, що при політравмі частіше всього спостерігається
пошкодження кінцівок – від 57 до 100% випадків [Пожариский В.Ф., 1989,
Bone L.B. et al., 1989], лікування пошкоджень опорно-рухового апарату є
провідним елементом вирішення проблеми зниження соціально-економічних
втрат суспільства при інвалідності від політравм.

Проте у вітчизняній літературі нами знайдено невелику кількість джерел,
де приділялася увага розробці диференційованого застосування сучасних
методів остеосинтезу для лікування переломів довгих кісток і хребта при
політравмі та удосконаленню роботи ортопедо-травматологічної служби в
умовах реформування економіки України [Кривенко С.Н., 2001; Литовченко
В.О., 2000; Полищук Н.Е. и др., 2001]. На жаль, застосування в регіонах
України застарілих технологій діагностики та лікування переломів довгих
кісток кінцівок та хребта, відсутність диференційованого підходу до
вибору тієї чи іншої методики лікування, невиправдане зволікання з
оперативним втручанням при політравмі, до цього часу не призвело до
відчутного покращення результатів лікування та зниження рівня первинної
інвалідності хворих [Бондаренко В.А., 1996; Герасименко О.І та ін.,
2004]. Сьогодні питома вага інвалідності при поєднаних і множинних
пошкодженнях складає 52,2% , але це дані великих промислових міст [Гайко
Г.В. та ін., 2004].

Натомість, інтенсифікація лікувального процесу та суворо контрольована
страховими компаніями його уніфікація і стандартизація, використання
новітніх технологій інтраопераційної рентгенологічної навігації та
післяопераційного інструментального моніторингу, застосування
малоінвазивних технологій оперативного лікування хворих з політравмою та
подальших активних реабілітаційних заходів у країнах Західної Європи та
Північної Америки дало змогу отримати відчутне покращення результатів
лікування хворих з переломами довгих кісток та хребта при політравмі
[Bhandari M. et al., 2000, 2001; Holbrook J.L. et al., 1989; Kregor
Ph.J. et al., 1993].

Множинні та поєднані пошкодження досі розглядалися як проблема
розвинутих промислових областей. Створення алгоритмів лікування хворих з
політравмою, про що говориться в наказі МОЗ України від 30.03.1994 р. №
41 “Про регламентацію ортопедо-травматологічної служби в Україні”,
припускає формування єдиного підходу до проблеми лікування політравми.
Поряд із цим, в даний час, більш ефективним є створення протоколів
лікування хворих із політравмою, які б враховували особливості медичного
сортування хворих залежно від важкості їх стану, етапу та рівня надання
медичної допомоги. Існуючі тимчасові стандарти надання медичної допомоги
хворим в Україні базуються на чотирьох рівнях надання медичної допомоги
– догоспітальному, центральної районної лікарні (ЦРЛ), обласної лікарні,
науково-дослідного інституту. Проте, клініко-організаційні умови надання
допомоги хворим травматологічного профілю значно різняться і в межах
одного й того ж рівня. Наприклад, на рівні ЦРЛ допомога хворим може
надаватися в лікарнях, де є травматологічні відділення, а також в
закладах, де їх немає в районних лікарнях (РЛ) та ЦРЛ. Теж саме
спостерігаємо і на третьому рівні надання медичної допомоги – в деяких
обласних лікарнях (наприклад, у Полтавській) також відсутні
травматологічні відділення. Це обумовлює різні можливості в лікуванні
хворих із політравмою.

Умови надання допомоги постраждалим з політравмою в
сільськогосподарському регіоні значно відрізняються від умов промислових
регіонів, що зумовлено, по-перше, самою структурою політравми, в якій
більшу частку займають виробничі травми, по-друге – різною віддаленістю
лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) від місця отримання пошкоджень,
організаційною структурою ЛПЗ (кількість багатопрофільних лікарень в
області), фінансуванням охорони здоров`я, а звідси –
матеріально-технічним забезпеченням відділень, різним кадровим складом
спеціалістів ортопедо-травматологічної служби, життєвим рівнем
населення, станом доріг, зв`язку.

На наш погляд, тільки комплексний підхід до вирішення проблеми
політравми, в який входять не тільки лікувальні, але й організаційні
питання з урахуванням регіональних особливостей, дозволить зменшити
людські і фінансові втрати держави від політравматичних пошкоджень. На
сьогодні подібні дослідження в Україні та СНД не проводилися. Проте,
вони є необхідними для розробки нової концепції розвитку охорони
здоров’я населення України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота, виконана на базі Інституту травматології та ортопедії АМН
України, є складовою частиною завершених НДР – „Розробка концептуальних
проблем удосконалення організації ортопедо-травматологічної допомоги
населенню України” № державної реєстрації – 0198U002811; “Визначити стан
та структуру інвалідності при переломах кісток кінцівок та їх наслідках
з урахуванням особливостей організаційно-методичної структури
ортопедо-травматологічної служби” № державної реєстрації – 0102U002206
та НДР, виконання якої триває: „Розробити основи диференційованого
застосування методів остеосинтезу для лікування діафізарних переломів
довгих кісток” № державної реєстрації – 0105U000180. Автор є виконавцем
зазначених НДР.

Мета дослідження – розробити клініко-організаційні заходи для підвищення
ефективності надання травматологічної допомоги хворим із політравмою з
домінуючими пошкодженнями опорно-рухового апарату в умовах
сільськогосподарського регіону.

Завдання дослідження

Дослідити ефективність спеціалізованої медичної допомоги постраждалим із
політравмою з домінуючими пошкодженнями опорно-рухового апарату в
існуючих клініко-організаційних варіантах її надання в
сільськогосподарському регіоні.

Визначити основні чинники, що впливають на результати лікування
постраждалих із політравмою з домінуючими пошкодженнями опорно-рухового
апарату в існуючих клініко-організаційних варіантах надання
спеціалізованої допомоги в сільськогосподарському регіоні.

Розробити клініко-організаційні заходи для покращення результатів
надання допомоги постраждалим із політравмою в умовах
сільськогосподарського регіону.

Об’єкт дослідження. Постраждалі із пошкодженнями опорно-рухового апарату
при політравмі.

Предмет дослідження. Клініко-організаційні основи надання допомоги
хворим із політравмою в умовах сільськогосподарського регіону.

Методи дослідження. Для виконання поставленої мети із 3546 хворих із
політравмою, які отримали пошкодження в Хмельницькій області за період
2000–2004 років, нами були проаналізовані результати лікування 229
постраждалих із політравмою з домінуючими пошкодженнями опорно-рухового
апарату (ОРА). При цьому 57 постраждалих померли по дорозі в медичний
заклад, а 172 хворих поступили для лікування та закінчили його в одній
лікувальній установі (без переводу в інші лікарні).

Для аналізу матеріалу нами були використані клінічні та променеві
(рентгенографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія)
методи досліджень. Дані, отримані в результаті дослідження, піддані
статистичній обробці з використанням кореляційного та дисперсійного
аналізу.

Наукова новизна. Вперше встановлені розбіжності в ефективності лікування
хворих із пошкодженнями опорно-рухового апарату при політравмі, залежно
від існуючих клініко-організаційних варіантів надання медичної допомоги
в умовах сільськогосподарського регіону.

За результатами кореляційного рангового аналізу визначені основні
чинники та ускладнення, які впливають на якість лікування хворих із
пошкодженнями опорно-рухового апарату при політравмі в умовах
клініко-організаційних варіантів надання медичної допомоги в
сільськогосподарському регіоні .

Вперше обгрунтовані особливості медичного сортування хворих з
політравмою в сільськогосподарському регіоні залежно від важкості стану
постраждалих та рівня надання медичної допомоги.

Удосконалена система клініко-організаційних заходів для покращення
надання травматологічної допомоги хворим із політравмою в
сільськогосподарському регіоні.

Практичне значення отриманих результатів. Доведено, що ефективність
лікування хворих із політравмою залежить від клініко-організаційних
варіантів надання медичної допомоги постраждалим. Виявлена низька
ефективність надання травматологічної допомоги хворим із пошкодженнями
ОРА при політравмі в умовах РЛ та ЦРЛ сільськогосподарського регіону.

Обґрунтована етапність надання спеціалізованої допомоги хворим із
пошкодженнями ОРА при політравмі в сільськогосподарському регіоні.
Розроблені принципи травматологічної допомоги постраждалим на різних
рівнях (РЛ, ЦРЛ, обласна лікарня) із урахуванням існуючих
клініко-організаційних варіантів її надання у сільськогосподарському
регіоні.

Доведені переваги активної хірургічної тактики для лікування хворих із
пошкодженнями ОРА при політравмі. Вперше в Україні для лікування хворих
із пошкодженнями ОРА при політравмі застосований єдиний комплекс
новітніх технологій, який включає блокуючий інтрамедулярний остеосинтез
діафізарних переломів, транспедикулярну фіксацію при переломах хребців,
остеосинтез кісток тазу, позавогнищевий остеосинтез апаратами із
діелектричними вставками. Це дозволило покращити якість лікування
хворих, скоротити терміни стаціонарного лікування.

Розроблені клініко-організаційні заходи з надання медичної допомоги
постраджалим із пошкодженнями опорно-рухового апарату при політравмі
дозволили отримати у 47,14% постраждалих добрі, у 37,14% – задовільні, у
5,72% ? незадовільні результати лікування, зменшити летальність хворих
із політравматичними пошкодженнями до 10,0%.

Отримано 7 актів впровадження результатів дослідження в практику роботи
Хмельницької, Волинської, Житомирської, Черкаської обласних лікарень,
Хмельницької та Кам`янець-Подільської міських лікарень, Волочиської ЦРЛ
Хмельницької області.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто визначена мета і
основні завдання дослідження, складена програма дослідження та визначено
методичний підхід до її реалізації, проведено аналіз наукових джерел
інформації з визначеної проблеми. Визначені локалізація пошкоджень,
механізми виникнення, клінічний перебіг, ускладнення та летальність у
постраждалих при політравмі. Досліджена структура політравми та
особливості медичної допомоги хворим із політравмою та пошкодженнями
опорно-рухового апарату в умовах районної, центральної районної та
багатопрофільної лікарень. Визначені основні чинники та ускладнення, що
впливають на результати лікування хворих із політравмою та пошкодженнями
опорно-рухового апарату в різних варіантах надання медичної допомоги.
Розроблено клініко-організаційні заходи для покращення результатів
надання допомоги хворим із політравмою в умовах сільськогосподарського
регіону. Впроваджено в практику нові сучасні методи оперативних
втручань. Проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснена
їх інтерпретація, сформульовані основні положення, висновки та
рекомендації щодо подальшого впровадження результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження та результати
аналізу фактичного матеріалу, основні положення та висновки
дисертаційної роботи повідомлені на ХІІI з’їзді ортопедів-травматологів
України (Донецьк, 2001); Українській науково-практичній конференції з
питань політравми (Київ, 2002; Судак, 2004); Українській
науково-практичній конференції з питань догоспітальної допомоги (Харків,
2003); Українській науково-практичної конференції (Маріуполь, 2005);
науково-практичній конференції „Малоінвазивні методи лікування
пошкоджень та захворювань опорно-рухового апарату” (Чернівці, 2005);
Проблемній комісії ІТО АМНУ (травень, 2005).

Публікації. Результати дисертації відображені в 9 опублікованих наукових
працях, у тому числі 7 – у виданнях з переліку ВАК України. За
матеріалами дисертації опубліковано нововведення в Інформаційному
бюлетені АМН України. Отриманий висновок про видачу деклараційного
патенту України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
аналітичного огляду літератури, трьох розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій та списку використаних літературних джерел. Робота
викладена на 133 сторінках друкованого тексту, містить 13 рисунків та 20
таблиць. Список використаних джерел літератури містить 168 найменувань:
64 ? вітчизняних, 104 – іноземних, з них 42 ? із країн СНД.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи. У представленому дослідженні визначення проблеми
лікування хворих із політравмою в сільському регіоні України проведене
на прикладі Хмельницької області – типовій для сільськогосподарського
регіону України. За 2000-2004 роки в Хмельницькій області зареєстровано
3546 хворих із політравмою. У 2003 році політравму отримали 734 особи, з
них пошкодження опорно-рухового апарату були у 675 постраждалих (92,0%),
а у 438 хворих (59,67%) вони були домінуючими, тобто визначали важкість
стану постраждалих. У 2004 році політравму отримали 754 особи, з них у
686 хворих (91,0%) виявлені пошкодження опорно-рухового апарату, в тому
числі у 452 (59,9%) постраждалих вони були домінуючими.

Для виконання поставленої мети із 3546 хворих із політравмою, нами
проаналізовані результати лікування 229 постраждалих з домінуючими
пошкодженнями опорно-рухового апарату. При цьому 57 постраждалих померли
по дорозі в медичний заклад, а 172 хворих поступили для лікування та
закінчили його в одному лікувальному закладі (без переводу в інші
лікарні). Для аналізу матеріалу використані клінічний, променеві
(рентгенографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія)
методи досліджень.

Для стандартизації важкості стану хворих із пошкодженнями ОРА при
політравмі та при поступленні їх до лікувального закладу нами
застосовані міжнародні шкали бальної оцінки важкості ушкоджень – шкала
ступеня важкості травми ? ISS (The Injury Severity Score) та PTS
(Ганноверська шкала політравми).

В основу оцінки результатів лікування хворих покладені стандарти якості
лікування пошкоджень та захворювань органів руху та опору, викладені в
наказі МОЗ України від 30.03.1994 р. № 41 “Про регламентацію
ортопедо-травматологічної служби в Україні”, які основані на визначенні
критеріїв професійної працездатності.

Для підвищення ефективності оцінки результатів лікування було враховано
8 ознак (критеріїв), кожну з яких оцінювали числовим виразом 2, 1 або 0
балів. У даній системі враховані такі критерії, як суб`єктивні відчуття
хворих, наявність зрощення уламків кісток, біомеханічних та
нейротрофічних порушень, відносна довжина кінцівок, об`єм рухів у
суглобах, відновлення працездатності. До добрих результатів відносили
хворих, у яких сума балів складала 16-13, задовільних – 12-6,
незадовільних – 5-0. Дані, отримані в результаті дослідження, були
піддані статистичній обробці з використанням кореляційного та
дисперсійного аналізу.

Результати досліджень. Серед 172 постраждалих з пошкодженнями
опорно-рухового апарату при політравмі, які поступили для лікування та
закінчили його в одному лікувальному закладі, було 66 (28,82%) жінок і
163 (71,18%) чоловіків. За віком пацієнти розподілилися наступним
чином: до 20 років – 22 пацієнти (9,61%); 21-29 років – 31 (13,54%);
30-39 років – 54 (23,58 %); 40-49 років – 39 (17,03%); 50-59 років – 32
(13,97%); 60 років і старше – 51 (22,27%). Середній вік потерпілих із
політравмою склав 43,52 років, тобто більшість пацієнтів становили люди
працездатного віку. У кожного з потерпілих в середньому було виявлено
3,54 ушкодження.

Спеціалізована травматологічна допомога хворим в Хмельницькій області
надається в стаціонарних медичних установах різних рівнів. Проте
клініко-організаційні умови надання допомоги хворим травматологічного
профілю значно різняться і всередині одного й того ж рівня. Фактично
існуючі клініко-організаційні варіанти надання допомоги хворим із
політравмою в умовах сільськогосподарського регіону України є
наступними:

Варіант 1. Надання стаціонарної спеціалізованої допомоги хворим із
політравмою та пошкодженнями ОРА в РЛ, ЦРЛ, де функціонують
загальнохірургічні відділення та хірургічні відділення з виділеними
травматологічними ліжками.

Варіант 2. Надання стаціонарної допомоги хворим із політравмою та
пошкодженнями ОРА в ЦРЛ, де є окремо виділені травматологічні
відділення.

Варіант 3. Надання допомоги хворим із політравмою та пошкодженнями ОРА в
спеціалізованих ортопедо-травматологічних відділеннях міських лікарень
та обласної лікарні, до штату яких входять також нейрохірургічні,
реанімаційні відділення або палати інтенсивної терапії.

Відповідно до існуючих клініко-організаційних варіантів надання
спеціалізованої допомоги в сільськогосподарському регіоні нами виділені
три групи хворих. До першої групи віднесено 36 постраждалих із
політравмою у гострому і ранньому періодах травматичної хвороби, які
лікувались в умовах першого клініко-організаційного варіанту надання
спеціалізованої допомоги (ЦРЛ, де функціонують загальнохірургічні
відділення). Серед постраждалих було 9 (25,0%) жінок та 27 (75,0%)
чоловіків віком від 17 до 66 років. За віком пацієнти розподілилися
наступним чином: до 20 років – 3 пацієнти (8,33%); 21-29 років – 4
(11,11%); 30-39 років – 10 (27,78%); 40-49 років – 3 (8,33%); 50-59
років – 9 (25,0%); 60 років і старше – 7 (19,45 %). Середній вік
потерпілих склав 43,39 роки. До другої групи увійшли 66 постраждалих
із політравмою у гострому і ранньому періодах травматичної хвороби,
медична допомога яким була надана в умовах другого
клініко-організаційного варіанту надання спеціалізованої допомоги
(травматологічні відділення ЦРЛ). Серед постраждалих було 18 (27,27%)
жінок та 48 (72,73%) чоловіків віком від 9 до 81 року. За віком пацієнти
розподілилися наступним чином: до 20 років – 8 пацієнтів (12,12%);
21-29 років – 6 (9,09%); 30-39 років – 14 (21,21%); 40-49 років – 14
(21,21 %); 50-59 років – 11 (16,67%); 60 років і старше – 13 (19,7%).
Середній вік потерпілих склав 43,53±10,8 років.

До третьої групи віднесені 70 хворих із політравмою у гострому і
ранньому періодах травматичної хвороби, які лікувалися в спеціалізованих
ортопедо-травматологічних відділеннях міських та обласної лікарень,
тобто в умовах третього варіанту надання травматологічної допомоги в
сільськогосподарському регіоні. Серед постраждалих було 18 (25,71%)
жінок та 52 (74,29%) чоловіків віком від 11 до 90 років. За віком
пацієнти розподілилися наступним чином: до 20 років – 6 пацієнтів
(8,57%); 21-29 років – 13 (18,57%); 30-39 років – 23 (32,86%); 40-49
років – 9 (12,86%); 50-59 років – 4 (5,71%); 60 років і старше – 15
(21,43%). Середній вік потерпілих склав 41,29±13,2 років. Різниця у
репрезентативності хворих у всіх трьох групах за віком та статтю
виявилася статистично недостовірною.

Проведений нами кореляційний аналіз показав відсутність розбіжностей у
репрезентативності хворих між трьома групами хворих за ознаками
загальної важкості пошкоджень згідно шкал ISS та РТS та важкістю
пошкоджень ОРА за АО.

Для визначення ефективності лікування хворих нами були проаналізовані
показники летальності, тривалості перебування хворих у стаціонарі та
результати їхнього лікування.

За результатами статистичного аналізу нами встановлено, що найвища
ефективність допомоги хворим із політравмою отримана в умовах третього
варіанту надання спеціалізованої допомоги постраждалим, а саме: в умовах
багатопрофільної лікарні, насамперед, шляхом застосування активної
хірургічної тактики, використання блокуючого інтрамедулярного
остеосинтезу, транспедикулярної фіксації хребта, сучасних апаратів
зовнішньої фіксації (АЗФ). При цьому оперативна активність в умовах
третього варіанту надання спеціалізованої допомоги постраждалим склала
80,0% – у 70 хворих було виконано 56 оперативних втручань, в тому числі
– 48 травматолого-ортопедичних та 8 – хірургічних. При виконанні
хірургічних операцій використовували стандартні методики із залученням
профільних фахівців. Для лікування пошкоджень ОРА у хворих із
політравмою 7 хворим було виконано ПХО ран, 41 – металоостеосинтез. Для
лікування пошкоджень ОРА у хворих із політравмою у 6 хворих ми
застосовували технологію блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу. Її
перевагами є зменшення травматичності виконання оперативних втручань у
хворих порівняно із застосуванням занурюючого остеосинтезу, що
забезпечує можливість повного навантаження кінцівки в післяопераційному
періоді, ранню активізацію та скорочення періоду реабілітації хворих.
При політравмі використання блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу
полісегментарно одночасно дає можливість зменшити крововтрату. При
переломах таза застосовувався відкритий металоостеосинтез із
використанням реконструктивних пластин. При цьому одночасно
використовували операції стабілізації фрагментів кісток кінцівок. Для
лікування відкритих переломів застосовували сучасні апарати зовнішньої
фіксації. Їх відмінність від існуючих полягала у діелектричній ізоляції
міжуламкових електричних імпульсів. При накладанні стрижень вводиться в
епіметафізи кісток з дистракцією. Показання до оперативного лікування
пошкоджень хребта встановлювалися згідно вироблених правил лікування
ізольованих його пошкоджень. Проте, іноді ці показання розширювали для
того, щоб хворий міг бути раніше активізований для функціонального
лікування пошкоджень кінцівок. Застосування різних видів остеосинтезу
при переломах кісток кінцівок позбавляло хворого від необхідності
гіпсової іммобілізації, сприяло активізації хворих з пошкодженнями
хребта. При пошкодженнях хребта у 5 хворих застосовували
транспедикулярну фіксацію хребта. За наявності переломів кінцівок
проводили стабілізаційні оперативні втручання на хребті і пошкоджених
сегментах кінцівок з мінімально можливим терміном між операціями.

У результаті дослідження виявлений достовірний зв’язок між
організаційними засадами надання медичної допомоги та летальністю у
хворих із політравмою. Найнижчі показники летальності виявлені у хворих,
яким допомога була надана у спеціалізованому ортопедо-травматологічному
відділенні на базі багатопрофільної лікарні.

$

R

e

i

DF‚3/4¤

¦

?

¬

®

O

E

OJPJQJ

O

???¦

?

?

¬

$

O

???¬

®

O

$

O

yyyy

??????????перебування в стаціонарі хворих третьої групи залежно від
важкості пошкодження, чого в інших двох групах дослідження не було.

Більша кількість операцій була у хворих третьої групи за рахунок
виконання металоостеосинтезу. Висока хірургічна активність при лікуванні
хворих в умовах багатопрофільної лікарні обумовила значний вплив на
результати лікування.

Порівняльний аналіз результатів лікування хворих дослідних варіантів
свідчить про те, що якість надання допомоги хворим із травмою
опорно-рухового апарату при політравмі безпосередньо залежить від місця
її надання. Лікування хворих в умовах багатопрофільної лікарні дозволяє
отримати на 19,26% більше добрих результатів у порівнянні із
результатами лікування хворих в умовах ЦРЛ, де немає
травматолого-ортопедичних відділень, та на 18,74% більше, ніж при
лікуванні хворих в ЦРЛ, де є травматолого-ортопедичні ліжка. Розбіжності
між цими показниками є статистично значимими (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020