ІНСТИТУТ НЕВІДКЛАДНОЇ І ВІДНОВНОЇ ХІРУРГІЇ ІМ. В.К. ГУСАКА

АМН УКРАЇНИ

ШАТАЛОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК
616.37-006.31-089.81-07-08

Малоiнвазивнi дiагностичнi i лiкувальнi втручання у хворих на
псевдокiсти підшлункової залози

14.01.03 – хiрургiя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті
ім.М.Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Ничитайло Михайло Юхимович

Інститут хірургії і
трансплантології

ім. О.О.Шалімова АМН України,

заступник директора з наукової
роботи,

керівник відділу
лапароскопічної хірургії і холелітіазу

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Антонюк Сергій Митрофанович,

Донецький національний медичний
університет

ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічних
хвороб №2

факультету післядипломної
освіти

доктор медичних наук, професор

Ярешко Володимир Григорович,

Запорізька медична академія післядипломної

освіти МОЗ України,

завідувач кафедри хірургії з
курсом гнійно –

септичної хірургії

Захист відбудеться “_28_”_11__2007 року о 14 годині на засіданні
Спеціалізованої вченої ради Д 11.559.01 в Інституті невідкладної і
відновної хірургії ім. В. К. Гусака АМН України за адресою: 83045, м.
Донецьк, проспект Ленінський, 47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту невідкладної і
відновної хірургії ім. В. К. Гусака АМН України за адресою: 83045, м.
Донецьк, проспект Ленінський,47.

Автореферат розісланий “___”____________2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д.мед.н.
О.А.Штутін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останніми роками кількість хворих з кістами
підшлункової залози (ПЗ) збільшується паралельно із зростанням числа
гострого і хронічного панкреатиту алкогольного, біліарного і
травматичного походження, а при деструктивних його формах частота
формування кіст досягає 49 — 53,2% хворих (Кисліцин Д.П. і співавт.,
2004; Шаталов О.Д. і співавт., 2004; Пацкань Б.Н. і співавт.,2006;
Callery M. et al.,1998). Гострий панкреатит ускладнюється утворенням
кіст в 4 — 21,3% випадків (Хазанов А.І. і співавт., 1997; Шалимов А.А. и
соавт., 1999; Русин В.І. і співавт., 2006; Liu T. H. et al., 2000).

Впровадження в клінічну практику сучасніших методів діагностики (УЗД,
комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія й ін.) дозволяє
розпізнати ті кісти підшлункової залози, які раніше нерідко залишалися
не діагностованими (Мишин В.Ю. и соавт., 2000; Riddell А. et al., 2005;
Sperti С. et al., 2005; Lee K.F. et al., 2006).

Серед чоловіків переважає (60 — 80%) алкогольна природа псевдокіст
підшлункової залози (ПКПЗ), а у жінок — жовчнокам’яна хвороба (Мухин
И.В. и соавт., 1998; Холоденин К.Г. и соавт, 2004; Гіленко І.О. і
співавт., 2005; Subramanyam S.G. et al., 2005). Проте, загалом, для
утворення несправжніх кіст ПЗ необхідні поєднання пошкодження її
паренхіми, дрібних і крупних вивідних проток з утрудненням відтоку
панкреатичного секрету з них і порушення мікроциркуляції в органі
(Курыгин А.А. и соавт.,1996; Астафьев М.Д. и соавт., 2002; Box J.C. et
al., 2000; Martin D.R. et al., 2000).

Кісти підшлункової залози в процесі формування і клінічного перебігу в
18 — 68 % викликають різні ускладнення (нагноєння, перфорація,
кровотеча, внутрішні і зовнішні нориці та ін.), що визначає високу
летальність — 9,2 — 53% (Тодуров І.М. і співавт.,2002; Копчак В.М. і
співавт., 2004; Rothlin M.et al., 2003).

Дані літератури відображають досвід окремих хірургів щодо лікування
неускладнених форм псевдокіст ПКПЗ. Залишаються не повністю оглянутими
питання діагностики ускладнених кіст, вибору й об’єму оперативного
втручання, недостатньо вивчені віддалені результати оперативного
лікування і соціально-трудової реабілітації. Жоден із запропонованих
способів лікування не є універсальним, що підтверджується високим числом
ускладнень і летальності (Дронов А.І. 1996; Ничитайло М.Ю. і співавт.,
2002; Jechart G.,et al., 2005).

Ця проблема залишається дуже важливою в медичному і соціальному
аспектах. Вона має багато невирішених до теперішнього часу сторін.
Великі труднощі викликає діагностика псевдокіст, особливо визначення
зв’язку кісти з панкреатичними протоками. Гостро дискусійним питанням в
лікуванні несправжніх кіст ПЗ залишається вибір способу оперативного
лікування у кожному окремому випадку. Немає єдності думок і у визначенні
показань і протипоказань до пункційно — дренувальних втручань.
Результати лікування істотно відрізняються в різних клініках.
Залишається невідпрацьованою техніка втручання і ведення хворих,
використовуються незадовільні дренажні матеріали. Дотепер відсутні єдині
лікувально-тактичні принципи.

Все це обумовлює актуальність досліджень з оптимізації діагностики,
малоінвазивного лікування та профілактики даної патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в клініці факультетської хірургії ім. К.Т.Овнатаняна
Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України
на базі I хірургічного відділення Донецького обласного клінічного
територіального медичного об’єднання (ДОКТМО). Робота є фрагментом
планової науково-дослідної роботи «Сучасна діагностика і лікування
доброякісних захворювань гепатопанкреатодуоденальної зони» кафедри
факультетської хірургії Донецького національного медичного університету
ім. М.Горького МОЗ України, державний реєстраційний номер 0103U007868,
шифр: УН 04.04.14, в якій здобувач був співвиконавцем.

Мета дослідження — поліпшення результатів лікування хворих на
псевдокісти підшлункової залози шляхом оптимізації програми діагностики
й удосконалення способів комплексного лікування під контролем динамічної
міжфазної тензіометрії крові і рідини з кісти.

Завдання дослідження:

1.Уточнити причини і клінічні особливості псевдокіст підшлункової
залози.

2. Розробити найбільш інформативну діагностичну програму для даної групи
хворих.

3.Оцінити частоту, характер зв’язку псевдокісти з протоковою системою
підшлункової залози і визначити чіткі критерії цього зв’язку.

4. Розробити нові методики малоінвазивного хірургічного лікування
псевдокіст підшлункової залози під контролем динамічної міжфазної
тензіометрії крові і рідини з кісти.

5. Провести порівняльний аналіз результатів традиційного оперативного і
вдосконаленого традиційного та малоінвазивного лікування.

Об’єкт дослідження: хронічний панкреатит, псевдокісти підшлункової
залози.

Предмет дослідження: методи діагностики, тактика малоінвазивних
оперативних втручань, результати лікування хворих на псевдокісти
підшлункової залози.

Методи дослідження: результати об’єктивного обстеження,
клініко-лабораторні дослідження застосовувалися для виявлення
особливостей клінічної картини, контролю загального стану пацієнтів і
оцінки ефективності лікування; променеві методи (УЗД, ЕРХПГ, КТ, МРТ,
ІОХГ, цистографія) для диференціальної діагностики захворювань
гепатопанкреатобіліарної зони; динамічна міжфазна тензіометрія (ДМТ)
сироватки крові і рідини із псевдокісти ПЗ — для прогнозу і контролю
ефективності лікування; морфологічні методи дослідження — для вивчення
морфологічних змін стінки псевдокісти у залежності від терміну
захворювання й ускладнень; статистичні — для визначення вірогідності
отриманих результатів у досліджуваних групах.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведених
досліджень:

— удосконалена, науково обґрунтована й опрацьована діагностична програма
при ПКПЗ;

— з використанням сучасних статистичних критеріїв оцінена
інформативність різних методів діагностики ПКПЗ, проведений їх
порівняльний аналіз;

— вивчені морфологічні зміни стінок псевдокіст ПЗ в залежності від
тривалості захворювання;

— з нових позицій дана сучасна оцінка показанням і протипоказанням до
різних способів малоінвазивного лікування псевдокіст ПЗ.

— обґрунтовано вибір лікувальної тактики, консервативного, традиційних і
удосконалених способів оперативного лікування пацієнтів з даною
патологією під контролем динамічної міжфазної тензіометрії сироватки
крові і рідини із порожнини кісти.

Практичне значення роботи і впровадження в практику. Для практичної
охорони здоров’я запропоновано програму, що визначає конкретні показання
до вибору методів діагностики та тактики лікування хворих на ПКПЗ.

Розроблений і впроваджений новий “Спосіб оптимізації виявлення зв’язку
між протокою підшлункової залози, та її кістою” пріоритетність якого
захищена деклараційним патентом України на корисну модель № 16415 від
16.01.2006 р., нові способи і пристрої для лікування ПКПЗ: “Спосіб
накладання анастомозу між порожнистими органами” (деклараційний патент
України №64520А від 16.02.2004р.; “Лапароскопічна пункційна голка”
(деклараційний патент України на корисну модель №16961 від 15.09.2006р.;
“Пристрій для лапароскопічної обробки і дренування рідинних утворень
органів черевної порожнини” (деклараційний патент України на корисну
модель №18243 від 15.11.2006р.);

Застосування нових і удосконалених способів діагностики і лікування, з
корекцією порушень обміну, спричинених хронічним панкреатитом, під
контролем динамічної міжфазної тензіометрії сироватки крові і рідини із
порожнини кісти, дозволяє підвищити ефективність лікування, зменшити
кількість післяопераційних ускладнень на 18,3%, летальність ? на 4,2%,
отримати прийнятну якість життя у віддаленому періоді у 92,6% пацієнтів.

Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність Донецького
обласного клінічного територіального медичного об’єднання,
Краснолиманської міської лікарні, клініки загальної хірургії Української
медичної стоматологічної академії м. Полтави, Інституту хірургії і
трансплантології ім. О.О.Шалімова АМН України, обласної комунальної
клінічної лікарні м. Тернопіля.

Застосування результатів роботи можливо у загальнохірургічних і
спеціалізованих панкреатологічних відділеннях міських, обласних і
республіканських лікувально-профілактичних установ.

Особистий внесок здобувача. Дисертант разом з науковим керівником
здійснив вибір теми, особисто розробив основні теоретичні і практичні
положення роботи, визначив мету і завдання дослідження, зібрав клінічний
матеріал, зробив аналіз і статистичну обробку одержаних даних,
обґрунтував висновки і практичні рекомендації.

Автор критично проаналізував літературні джерела відповідно до сучасних
уявлень про методи діагностики і комплексного лікування хворих на ПКПЗ,
самостійно опрацював клінічний матеріал, узагальнив результати його
аналізу і можливість використовування малоінвазивних хірургічних
втручань у лікуванні цієї патології. Приймав участь у процесі клінічного
обстеження і лікування 117 (82,3%) хворих за допомогою інструментальних
методів дослідження до і після операції, брав участь в оперативному
лікуванні із застосуванням нових технічних прийомів операцій (4
винаходи) у 80 (52%) пацієнтів. Здобувачеві належіть основна ідея
розроблених у співавторстві способів діагностики і лікування ПКПЗ, на
які отримані деклараційні патенти України, самостійно вивчена їх
ефективність у клінічній практиці.

Дисертант розробив діагностичний алгоритм і оптимальну схему хірургічної
тактики у пацієнтів з псевдокістами ПЗ. Довів доцільність застосування в
комплексному лікуванні корекції обмінних порушень хронічного панкреатиту
під контролем динамічної міжфазної тензіометрії сироватки крові і рідини
з псевдокісти ПЗ. Викликав і обстежував пацієнтів в процесі
диспансерного спостереження. У спільних надрукованих роботах автору
належить близько 70% ідей і розробок. Співавторство інших співробітників
в наукових роботах, опублікованих за матеріалами дисертації, полягало в
консультативній допомозі й участі в лікувально-діагностичному процесі.
Аналіз отриманих даних, інтерпретація та узагальнення основних положень
роботи проведені з науковим керівником професором М.Ю.Ничитайло.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи представлені
й обговорені на міжнародній конференції хірургів “Деякі питання
ургентної хірургії” (Ужгород, 2001), науковій конференції з міжнародною
участю “Актуальні питання хірургічного лікування захворювань
гепатопанкреатодуоденальної зони” (Одеса, 2001), міжнародній
науково-практичній конференції “Малоінвазивна хірургія без кордонів”
(Тернопіль, 2001), науково-практичній конференції «Сучасні тенденції в
хірургії ХХІ століття» до 80-річчя кафедри хірургії Київської медичної
академії ПДО ім. П.Л.Шупика (Київ, 2002), науково-практичній
конференції “Перспективи розвитку торакальної і абдомінальної хірургії,
присвяченої 100-річчю з дня народження проф. Овнатаняна К.Т.” (Донецьк,
2002), міжнародній науково-практичній конференції “Невирішені і спірні
питання хірургії гепатопанкреатобіліарної зони” (Одеса, 2003), засіданні
Донецького наукового товариства хірургів (2003, 2005 рр.),
всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених
“Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної
медицини та стоматології” (Донецьк, 2003), міжнародній
науково-практичній конференції «Малоінвазивна хірургія. Нові напрямки та
проблеми» (Тернопіль, 2004), Х ювілейній навчально-методичній та
науково-практичній конференції співробітників кафедр загальної хірургії
віщих медичних навчальних закладів України, присвяченої 80-річчю проф.
О.Я.Фіщенка (Вінниця, 2004), міжнародній науково-практичній конференції
студентів та молодих вчених «Діагностика і тактика лікування при
торако-абдомінальній травмі» (Донецьк, 2004), міжнародній
науково-практичній конференції «Актуальні питання торакальної і
абдомінальній хірургії» (Симеїз, 2004), міжнародній науково-практичній
конференції «Актуальні проблеми малоінвазивної хірургії» (Тернопіль,
2005), міжнародній науково-практичній конференції хірургів “Гострий і
хронічний панкреатит. Хірургія панкреатобіліарної зони” (Ужгород, 2006),
всеукраїнській хірургічній науково-практичній та навчально-методичній
конференції «Другі Скліфосовські читання», присвяченої 170-річчю з дня
народження М.В.Скліфосовського (Полтава, 2006), III Міжнародних
Пироговських читаннях (Вінниця, 2006), міжнародній науково-практичній
конференції “Актуальні питання хірургії шлунку і
гепатопанкреатодуоденобіліарної зони” (Одеса, 2006), 68-й та 69-й
міжнародних науково-практичних конференціях студентів i молодих вчених
“Актуальні проблеми клінічної екстремальної та профілактичної медицини
та стоматології”, (Донецьк, 2006; 2007), першій всеукраїнській
науково-практичній конференції “Соціально – психологічні, педагогічні,
фізичні, юридичні та медичні проблеми підготовки фахівців в сучасних
умовах”, (Горлівка, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 36 роботи, з них 20 статей
? у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 тез доповідей
на міжнародних і вітчизняних наукових з’їздах, конференціях, конгресах,
4 деклараційних патенти України на винахід, 6 статей у наукових
виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 157 сторінках
машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, 4
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів роботи,
висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури.
Робота ілюстрована 19 малюнками, 13 таблицями. Список літератури
включає 305 робіт, з яких — 142 кирилицею і 163 — латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладені дані
порівняльного аналізу результатів малоінвазивного і традиційного
хірургічного лікування 154 хворих у віці від 24 до 90 років з
псевдокістами підшлункової залози, які знаходились на лікуванні в I
хірургічному відділенні ДОКТМО з 1996 до 2005 роки. Чоловіків було 113
(73,6%), жінок — 41 (26,4%). Вік у 141 (91,7%) пацієнта був менше 60
років.

Найчастішими причинами захворювання з’явилися гострий і хронічний
панкреатит (90,2%) і травма підшлункової залози (8,5 %).

У процентному співвідношенні псевдокісти підшлункової залози
класифіковані таким чином: походячи з хвоста ПЗ — 20,1%, тіла ПЗ —
33,6%, походячи з головки ПЗ — 46,3%; великі — 27,2%, середні — 69,5%,
малі — 3,3%; неускладнені — 27,8%, ускладнені — 72,2%; несформовані —
5,8%, сформовані — 94,2%; інтрапанкреатичні — 14,2%, екстрапанкреатичні
— 85,8%; багатокамерні — 6,7%, однокамерні — 93,3%; множинні — 4,6%,
поодинокі — 95,4%; травматичні — 8,5%, постнекротичні — 90,2%.

Тривалість формування кіст ПЗ склала від 3 тижнів до 14 місяців. Розміри
кіст — від 4 до 28 см у діаметрі, кількість їх вмісту коливалася від 80
до 5200 мл.

Ускладненнями у 111 (72,2%) осіб були: нагноєння — 48,3%, механічна
жовтяниця — 15,9%, перфорація у вільну черевну порожнину — 13,6%,
кровотеча в просвіт кісти — 7,3%, перфорація в просвіт ШКТ — 2,5%.
Цукровий діабет на момент виявлення кісти встановлений у 22 (14,6%)
хворих.

Методами дослідження у хворих на ПКПЗ з’явилися: клініко-лабораторні —
154, УЗД — 154, КТ — 43, МРТ — 8, ФГДС — 42, ЕРХПГ — 42, оглядова
рентгенографія черевної порожнини — 41, контрастна рентгенографія ШКТ —
79, лапароскопія — 33, інтраопераційна цистографія — 28, динамічна
міжфазна тензіометрія (ДМТ) сироватки крові — 40, ДМТ рідини з кісти ПЗ
— 40, розроблений нами спосіб визначення зв’язку між порожниною кісти і
вірсунговою протокою — 18, післяопераційна фістулографія — 13,
гістологічне дослідження стінки кісти ПЗ — 40, пункційна біопсія ПЗ —
19, визначення амілази в рідині з кісти — 73, визначення складу
мікрофлори і її чутливості до антибіотиків в рідині з кісти — 53.

Разом із загальноклінічними аналізами крові і сечі хворим виконували
біохімічні, імунологічні дослідження, використовували апарати
“Kone-Progress-Plus”, “Kone-Specific” (Фінляндія), “Helena-Process”,
“Sanofi” (Франція), “Гамма-12” (Росія) і ін. Вивчали рівні в крові
загального білка і його фракцій, амілази, ліпази, трипсину, цукру,
білірубіну і його фракцій, лужної фосфатази, фібріногену, протромбіну,
креатиніну, загального холестерину, ліпопротеїдів, натрію, калію,
кальцію, вміст циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів А, G, M.

Для вимірювання динамічного поверхневого натягу (динамічної міжфазної
тензіометрії) сироватки крові і рідини з кісти ПЗ (у 1-й, 5-й і 10-й
дні) застосовували комп’ютерний тензіометр МРТ-2-LAUDA (Русанов А.И. и
др., 1994; Казаков В.Н. и др., 1997).

Проведено також вивчення кореляційних зв’язків між показниками ПН і
даними біохімічних, імунологічних, радіоімунологічних, гістологічних і
інших досліджень у пацієнтів з ХП ПКПЗ. Це дозволило використовувати
результати тензіометрії як інтегральні і скринінгові, зменшуючи, таким
чином, кількість і частоту застосування нерідко коштовних досліджень.

154 пацієнта з псевдокістами ПЗ розподілені на дві групи. До основної
групи увійшли 80 пацієнтів, яким застосували малоінвазивні і
вдосконалені способи лікування. Контрольну групу склали 74 хворих, яким
виконали традиційні хірургічні методи лікування. Групи, які
обстежувалися, були однотипними за статевими і віковими показниками,
локалізацією і ускладненням кіст, тяжкістю стану.

Статистичну обробку даних робили за допомогою стандартних комп’ютерних
програм (Statistica v 5.5 for Windows) з проведенням кореляційного
аналізу Pearson і визначенням коефіцієнта кореляцій (r), варіаційної
статистики Fisher-Student з визначенням середнього арифметичного (X),
стандартного відхилення середнього арифметичного (SD), коефіцієнта
вірогідності (p), параметричної оцінки вірогідності різниці відносних
величин.

Результати дослідження та їх обговорення. За даними обстеження, з 154
пацієнтів з ПКПЗ у 132 виявлені наступні клінічні форми хронічного
панкреатиту: рецидивуюча — 65 (49,2%), больова — 37 (28,1%), латентна —
23 (17,4%), псевдотуморозна (фіброзіруюча) без тубулярного стенозу
загальної жовчної протоки — 7 (5,3%).

У клінічній картині ХППКПЗ виділені синдроми: больовий, диспептичний,
інкреторної недостатності, біліарної гіпертензії, гострої крововтрати і
високої кишкової непрохідності.

У 10,4 — 49,1% спостерігалися прояви зовнішньосекреторної недостатності
ПЗ (нудота, блювота, відрижка, зміна проносів запорами і наявністю в
калових масах домішків неперетравленої їжі). Внутрішньосекреторна
недостатність ПЗ з наявністю цукрового діабету була у 22 (14,6%) хворих.

При розвитку ускладнень ПКПЗ на поліморфну картину основного
захворювання нашаровуються клінічні прояви, характерні для кожного
ускладнення. За нашими даними, ускладнений перебіг кіст був у 111
(72,3%) пацієнтів: нагноєння — у 53 (47,8%), механічна жовтяниця — у 18
(16,3%), перфорація у вільну черевну порожнину — у 15 (13,5%), стиснення
органів ШКТ — у 14 (12,6%), кровотеча в просвіт кісти — у 8 (7,2%),
перфорація в просвіт ШКТ — у 3 (2,7%).

В аналізах крові відмічені зміни характерні для кожного ускладнення.
Наприклад, при нагноєнні кісти спостерігалися лейкоцитоз 17х109 /л і
більш із зрушенням в лейкоцитарній формулі вліво (92,3%), збільшення ШОЕ
до 20-40 мм/г (90,4%), гиперамілаземію до 96 од. (54,7%), активність
трипсину вище 160 од. (54,6%), збільшення рівнів залишкового азоту вище
30 ммоль/л (34,7%), сечовини — вище 10-11 ммоль/л (28,1%), креатиніну —
більше 0,106 ммоль/л (24,9%), зниження концентрації загального білка
менше 60 г/л (51,4%). Активність діастази сечі (за методом Вольгемута)
виявилася вище 512 од. у 77 (69,4%) пацієнтів.

У сироватці крові при механічній жовтяниці (18 чол.) відзначали
збільшення концентрації білірубіну до 60 — 90 мкмоль/л, головним чином
за рахунок прямого. У 13 хворих знайдено збільшення змісту холестерину в
2-5 разів вище за норму (12 — 31 ммоль/л), активності ЛФ — в 5 — 7 разів
(норма — 10 — 14 од.). Активність амілази крові була вищою 96 од. за
Смітом — Роу, а діастази сечі — 1024 од. за Вольгемутом лише у 6
пацієнтів.

При кровотечі в порожнину кісти у всіх 8 хворих була анемія. Активність
амілази сироватки крові у 7 пацієнтів була 128 г/г/л і вище, у 6 —
спостерігалася амілазурія. У 5 пацієнтів відмічено збільшення часу
початку згортання крові понад 2,5 хвилин, і час закінчення згортання
понад 7 хвилин, зниження вмісту протромбіна до 70%.

Діагностика ПКПЗ на підставі фізикальних даних і лабораторних досліджень
утруднена у зв’язку з різноманітною клінічною картиною і локалізацією
кіст, а також завдяки відсутності патогномонічних ознак захворювання.
Проте, підозра на кісту ПЗ повинна виникати за наявності пухлини
черевної порожнини, що пальпується у хворих, які перенесли панкреатит
або травму живота.

Найбільш інформативними методами дослідження до операції є: УЗД, КТ
(МРТ), ЕРХПГ, цитологічне і біохімічне дослідження рідини з кісти ПЗ,
запропонований нами спосіб оптимізації виявлення зв’язку між протокою ПЗ
і її кістою, суть якого полягає у фіброскопії Вірсунгової протоки
дитячим урологічним фіброскопом із наступною канюлізацією герметизуючим
катетером і уведенням у протоку контраста, а під час операції —
пункційна цистографія. Слід зазначити, що немає одного універсального
методу, який би в 100% випадків гарантував виявлення псевдокісти ПЗ. За
нашими даними, діагностична точність УЗД склала 96,1%. Поєднання УЗД з
КТ або МРТ дозволило підвищити точність діагностики кіст ПЗ до 98,2%.
Крім того, КТ і МРТ — вельми інформативні методи розпізнавання
хронічного панкреатиту, його ускладнених форм, а також його
диференціальної діагностики з іншими захворювання підшлункової залози і
суміжних органів.

Проведені гістологічні дослідження стінок кіст ПЗ у 40 хворих довели, що
між початковим і кінцевим періодами розвитку псевдокісти є декілька
перехідних стадій. З початку, у гострій стадії спостерігається некроз та
крововиливи у тканини підшлункової залози без запальної тканинної
реакції на ці процеси. У підгострій стадії відбувається утворення
грануляційної тканини навколо осередка некрозу із вираженим запаленням
та ознаками його розсмоктування. Також спостерігається випотівання
плазми крові з судин грануляційної тканини у просвіт кісти, що
формується по мірі розсмоктування некрозу та дозрівання грануляційної
тканини у рубцеву формується вторинна кіста. Таким чином кожна з цих фаз
істотно відрізняється від інших будовою і міцністю капсули, зв’язками
псевдокісти з навколишніми органами, вмістом, клінічним перебігом і
ускладненнями. Ступінь сформованості стінки псевдокісти підшлункової
залози має важливе значення при виборі внутрішнього або зовнішнього
дренування кісти.

Алгоритм комплексного хірургічного лікування хворих на ХППКПЗ складався
з:

1) передопераційної підготовки, що включає усунення больового синдрому,
стабілізацію енергетичного метаболізму та функції життєво-важливих
органів і систем, пригнічення екскреторної функції ПЗ напередодні
операції, призначення Н2 -блокаторів, цитостатиків, соматостатина;

2) оперативного лікування, спрямованого на зовнішнє, внутрішнє
дренування, радикальне видалення псевдокіст ПЗ, декомпресію протокової
системи залози;

3) післяопераційного лікування, що включає підтримку функції
життєво-важливих органів і систем, корекцію енергетичного метаболізму,
профілактику інфекційних ускладнень.

Комплексне лікування хворих на ПКПЗ проводилось під контролем ДМТ
сироватки крові і рідини із кісти (день операції, 5-й, 10-й дні).
Результати дослідження представлені у вигляді тензіограм — кривих
залежності поверхневого натягу (ПН) від часу (t), на яких відмічаються
крапки, які відповідають t = 0,01с (?1), t = 1с (?2), t = 1000 с (?3) і
t, який наближається до нескінченності (?4), та куту нахилу кривої (?) у
координатах t -1/2с.

ДМТ дозволяє за короткий час (при комп’ютерній обробці результатів)
отримати інтегральну інформацію про стан сироватки крові і рідини із
кісти ПЗ, контролювати ефективність лікування і прогнозувати перебіг
захворювання. Найбільш інформативними з маркерів ДМТ є ?1, яка
відображає поверхневу в’язкість рідини, та ?, яка характеризує
реологічний стан моношарів. Показник ?4 може служити критерієм контролю
проведеної медикаментозної терапії.

За нашими даними, міжфазними динамічними тензометричними маркерами крові
при сприятливому прогнозі є: підвищення ?4, ?, ?ниження ?3, а при
ускладненому прогнозі — зниження ?4, ? ? підвищення ?1, ?2, ?3. ?ід час
лікування підвищення інтенсивності і частоти прямого кореляційного
зв’язку між показниками ДМТ свідчить про сприятливий прогноз
захворювання, а підвищення зворотнього зв’язку — про ускладнений перебіг
і несприятливий прогноз.

Міжфазними динамічними тензіометричними маркерами рідини з кісти ПЗ при
сприятливому прогнозі стали: підвищення ?2 і ?, зменшення ?1 і ?4, а при
ускладненому прогнозі — підвищення ?2 і ?4 при одночасному підвищені ?.
Несприятливий прогноз спостерігали у 2 померлих хворих 76 і 70 років ( І
група).

У клініці оперовані 154 хворих на ПКПЗ. У І групі — основній (80
пацієнтів), яким застосували малоінвазивні хірургічні і вдосконалені
способи лікування, враховували стан паренхіми і вірсунгової протоки ПЗ,
порушень вуглеводного обміну, зовнішньосекреторної функції, а також
локалізацію, розміри, товщину стінки псевдокісти, наявність зв’язку
кісти, з протоковою системою залози. Цей зв’язок визначали шляхом
біохімічного аналізу пунктата, при ЕРХПГ, цистографії. З цією ж метою у
18 хворих застосували розроблений нами “Спосіб оптимізації виявлення
зв’язку між протокою підшлункової залози і кістою” (деклараційний патент
України на корисну модель №16415 від 16.01.2006р.).

З метою виключення кровотечі з пункційного каналу і герметичної
аспірації вмісту кісти нами розроблена “Лапароскопічна пункційна голка”
(деклараційний патент України на корисну модель №16961 від
15.09.2006р.). При підключенні вакуум-аспіратора здійснюється
присмоктування напівсферичного елемента, що герметизує до стінки кісти і
одночасно — аспірація рідини, що унеможливлює підтікання агресивної
рідини навколо голки.

(

8

@ l ? 2

(

????$

???????(

*

,

.

0

2

4

6

8

V

> @ ? 2

?

????????????

????

?????

??????$???печують його надійну фіксацію.

Способи оперативних втручань і їх результати в основній групі хворих
представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Характер малоінвазивних оперативних втручань в основній групі хворих на
ПКПЗ

Вид оперативного втручання Кількість хворих % Кількість ускладнень
Кількість померлих

1.Пункція й аспірація рідини з кісти під контролем УЗД

2.Пункція і зовнішнє дренування кісти під контролем УЗД

3.Пункція і зовнішнє дренування кісти під контролем КТ

4.Лапароскопічне удосконалене зовнішнє дренування кісти

5.Мінілапаротомія з відеопідтримкою і зовнішнє дренування кісти

7

24

16

25

8

8,8

30

20

31,2

10

1

3

2

1

1

1

1

1

Усього 80 100.0 8(10 %) 2(2,5%)

Проста одночасна черезшкірна пункція і аспірація під контролем УЗД або
КТ виконувалася за наявності псевдокісти ПЗ, що не має зв’язку з
вірсунговою протокою, діаметром менше 5 см, дренування — при кістах
великих розмірів. За відсутності безпечного черезшкірного сонографічного
доступу кісту дренували під контролем лапароскопії із застосуванням
розроблених нами інструментів.

Характер післяопераційних ускладнень в І групі пацієнтів: динамічна
кишкова непрохідність — 2, гнійно-некротичний панкреатит — 2, неповна
зовнішня панкреатична нориця — 2, перитоніт — 1, гостра
печінково-ниркова недостатність — 1. Менш за все ускладнень (3) було
після 1, 4, 5 груп операцій.

У І групі померли 2 (2,5%) хворих на ПКПЗ. Причинами смерті були:
поширений перитоніт, що мляво протікає, печінково-ниркова недостатність;
прогресуючий панкреонекроз, поліорганна недостатність.

У хворих II групи в найближчому післяопераційному періоді виникло 21
(28,3%) ускладнення: плевропневмонія — 3, динамічна кишкова
непрохідність — 3, гнійно-некротичний панкреатит — 3, стійка зовнішня
панкреатична нориця — 3, перитоніт — 2, гостра печінково-ниркова
недостатність -1, неспроможність швів анастомозу ? 2, нагноєння вмісту
кісти ?2, нагноєння рани ? 1, серцево-судинна недостатність ?1.

Найбільше число ускладнень було після цистодуоденостомії ( 4 з 6) і
зовнішнього дренування кісти з пасивним відтоком ексудату (5 из 8).
Після цистоєюностомії за Шалімовим О.О. ускладнення було у 1 з 13
пацієнтів. Після цистоєюностомії за розробленим нами “Способом
накладення анастомозу між порожнистими органами” (деклараційний патент
України № 64520А від 16.02.2004р.) ускладнень не спостерігали. Новий
спосіб включає оперативний доступ з подальшим зшиванням слизових
атравматичною голкою і другим рядом серозно-м’язових швів. При цьому
анастомоз формуємо на каркасі з магнітоеластика, створеного на основі
колагенової губки, що розсмоктується і відповідає формі і розмірам
анастомозу. Магнітоеластик дозволено застосовувати для медичних цілей
(ТУ Л — 7 — 92 — 83), джерело магнітного поля з індукцією 2,5 — 3,0 мТ.

Традиційне оперативне лікування застосовували при неможливості
малоінвазивних втручань, вираженому спаєчному процесі, зв’язку
псевдокісти з протоковою системою ПЗ, нагноєнні кісти в поєднанні з
перитонітом. Найефективнішими видами внутрішнього дренування були
цистоентероанастомоз за Шалімовим О.О. і розроблений нами спосіб
накладення анастомозу.

У II групі хворих, після традиційних хірургічних втручань, померли 5
(6,7%) пацієнтів. Причинами смерті були: прогресуючий панкреонекроз — 3,
гостра серцево-судинна недостатність на тлі гнійного панкреатиту — 1,
гостра печінково-ниркова недостатність на тлі перитоніту і тяжкої форми
цукрового діабету — 1.

В таблиці 2 показані способи операцій і їх результати у ІІ групі
пацієнтів.

Таблиця 2

Характер оперативних втручань і їх безпосередні результати у хворих
контрольної групи з псевдокістами ПКПЗ

Спосіб операції

Кількість хворих

%

Кількість ускладнень

Кількість померлих

Внутрішнє дренування:

цистоєюноанастомоз за Ру

цистоєюностомія за Шалімовим О. О.

цистодуоденостомія

цистоєюностомія за розробленим способом

подовжня панкреатоєюностомія

за Шалімовим О. О.

Зовнішнє дренування:

дренування двохпросвітними дренажними

трубками з активним проточно-аспіраційним лаважем

дренування дренажами з пасивним

відтоком ексудату

Радикальне видалення кісти:

дистальна резекція ПЗ з кістою

цистектомія 38

5

13

6

11

3

29

21

8

7

5

2 51,3

39,2

9,5

2

1

4

2

3

5

3

1

2

2

1

Усього 74 100 21(28,3%) 5(6,7%)

Добрі результати, що полягали у зникненні больового синдрому, клінічних
проявів зовнішньо- та внутрісекреторної недостатності ПЗ, повному
відновленні працездатності.

Задовільними результатами лікування ми вважали зникнення або збереження
незначного больового синдрому та поліпшення загального самопочуття, в
тому або іншому ступені порушення зовнішньо- і внутршньосекреторної
функції ПЗ.

Критеріями незадовільних результатів були: збереження або посилення
больового синдрому, збільшення або виникнення цукрового діабету та
симптомів диспанкреатизма; ускладнення, що з’явилися причиною повторних
оперативних втручань (рецидив кісти, резидуальна кіста, зовнішня
панкреатична нориця).

Віддалені результаті хірургічного лікування ПКПЗ вивчені у термін від 1
до 6 років у 104 пацієнтів (68 осіб – І гр. та 36 – ІІ гр.), вони надані
в таблиці 3.

Таблиця 3

Віддалені результати лікування у хворих основної та контрольної груп.

Віддалені результати лікування Основна група n = 68 Контрольна група n =
36

Абс. Відн. (%). Абс. Відн. (%).

Добрий

49 72 14* 38,9

Задовільний

14 20,6 15* 41,7

Незадовільний

5 7,4 7* 19,4

Усього

68

100

36*

100

Примітка.* Різниця з відповідними показниками у пацієнтів основної групи
статистично достовірна, р < 0,05. Добрий результат отримано у 49 (72%) хворих І гр.: після пункції кісти та її дренування під контролем УЗД – 22, удосконаленого зовнішнього дренування під час лапароскопії – 14, мінілапаротомії з відеоасистенцією – 7, пункції кісти з аспірацією рідини під контролем УЗД – 4, пункції кісти та її дренування під контролем КТ – 2. У пацієнтів ІІ гр. добрих результатів – 14 (38,9%); після цистоентеростомії за Шалімовим О.О. – 8, розробленого нами способу цистоентеростомії – 4, цистектомії – 2. Задовільні результати спостерігали у 14 (20,6%) хворих І гр. і у 15 (41,7%) ІІ гр.: відповідно після пункції кісти та її дренування під контролем УЗД – 4, удосконаленого зовнішнього дренування під час лапароскопії – 3, пункції кісти та її дренування під контролем КТ – 3, пункції кісти з аспірацією рідини під контролем УЗД – 2, мінілапаротомії з відеоасистенцією – 2; після цістоентеростомії за Шалімовим О.О. – 9, лапаротомії, зовнішнього дренування кісти – 5, цістоентеростомії за Ру – 1. Незадовільні результати відмітили у 5(7,4%) хворих I групи і у 7(19,4%) - ІІ групи: відповідно після пункції кісти та її дренування під контролем УЗД – 2, пункції кісти та її дренування під контролем КТ – 2, пункції кісти з аспірацією рідини під контролем УЗД – 1; лапаротомії, зовнішнього дренування кісти – 4, резекції хвоста ПЗ з кістою – 2, цистоентеростомії за Ру – 1. У віддаленому післяопераційному періоді з 104 спостережуваних хворих, які були під наглядом, померло 4(3,8%). 3 пацієнта продовжували вживати алкоголем і причиною смерті став алкогольний цироз печінки, у 1 - виник поширений інфаркт міокарду. За нашими даними, у 92,6% пацієнтів І групи та 80,6% ІІ групи, обстежених у віддаленому періоді, результати оперативного лікування були добрими і задовільними, що значно покращило якість життя. Незадовільних результатів було в 2,6 рази більше у ІІ гр., ніж у І гр. Таким чином, наведені дані свідчать про високу ефективність розроблених нами способів діагностики та лікування, завдяки чому зменшується кількість післяопераційних ускладнень і летальність, що в цілому покращує результати лікування хворих на ПКПЗ. ВИСНОВКИ 1. В дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукового завдання - підвищення ефективності лікування хворих на псевдокісти підшлункової залози шляхом уточнення причин і клінічних особливостей ПКПЗ, оптимізації діагностичної програми і застосування нових способів лікування. 2. Найбільш інформативними методами дослідження при ПКПЗ до операції є УЗД, КТ (МРТ), ЕРХПГ, розроблений нами “Спосіб оптимізації виявлення зв'язку між протокою підшлункової залози і її кістою”, а під час операції - пункційна цистографія. 3. Планове оперативне втручання показано у період хронічної стадії утворення капсули кісти ПЗ - не раніше 4 місяців від початку її формування. 4. Пункція і дренування псевдокіст ПЗ, не пов'язаних з панкреатичними протоками, під сонографічним або лапароскопічним контролем, із застосуванням запропонованої пункційної голки, є високоефективним малоінвазивним способом лікування. 5. При наявності зв'язку порожнини псевдокісти з протоковою системою ПЗ, сформованої капсули і відсутності протокової гіпертензії показано внутрішнє дренування із застосуванням розробленого нами способу анастомозу. 6. Оперативне традиційне лікування ПКПЗ необхідно виконувати при перитоніті, панкреонекрозі, нагноєнні кісти, відсутності доступу для малоінвазивного лікування, наявності зв'язку кісти з панкреатичними протоками; резекція ПЗ повинна застосовуватися лише при грубих дегенеративних змінах її паренхіми. 7. Впровадження нових і вдосконалених способів лікування, з корекцією порушень обміну, викликаних хронічним панкреатитом, під контролем динамічної міжфазної тензіометрії сироватки крові і рідини з порожнини кісти, дозволило зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 28,3% до 10%, летальність - з 6,7% до 2,5% й одержати добрий та задовільний результат у віддаленому періоді у 92,6 % пацієнтів. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Шаталов С.А. Лечебная тактика при псевдокистах поджелудочной железы //Збірник статей “Променева дiагностика, променева терапія”. - Київ, 2002. - Вип.13. - С.148 - 153. Шаталов С.О. Сучаснi малоiнвазивнi втручання в лiкуваннi хворих на псевдокiсти пiдшлункової залози //Збiрник статей “Питання експериментальної та клiнiчної медицини”. -Донецьк,2003. - Т.2, Вип. 7. - С.212-216. Шаталов О.Д., Зубов О.Д., Хацко В.В., Шаталов С.О., Губанів Д.М. Малоінвазивне лікування несправжніх кіст підшлункової залози //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.-Київ,2001.-Вип.10, Кн.4. – С.657-660. Автор брав участь в операціях, зробив аналіз результатів та сформулював висновки. Шаталов А.Д., Макаров В.Ю., Шаталов С.А. Современные малоинвазивные методы лечения псевдокист поджелудочной железы //Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2002. - Т.11, № 2.- С.173 - 175. Здобувач брав участь у зборі й аналізі даних, хірургічному лікуванні хворих, статистичній обробці результатів та їх інтерпретації. Грiнцов О.Г., Хацко В.В., Шаталов О.Д., Зубов О.Д., Макаров В.Ю., Шаталов С.О. Малоінвазивні втручання в лікуванні хворих на псевдокісти підшлункової залози //Шпитальна хірургія.- 2003.- №2.- С. 54-56. Автор брав участь у курації хворих, операціях, інтерпретації отриманих даних. Грiнцов О.Г., Шаталов О.Д., Мухiн I.В., Шаталов С.О. Вибiр оптимального лiкування псевдокiст пiдшлункової залози //Хiрургiя України.- 2003.- №3(7).-С.8-10. Особисто здобувачем було виконано аналіз отриманих результатів та класифікацію зібраного матеріалу, він сам виконував ендоскопічні дослідження. Грiнцов О.Г., Шаталов О.Д., Хацко В.В., Зубов О.Д., Дудiн О.М., Шаталов С.О. Пункцiйне лiкування псевдокiст пiдшлункової залози //Вiсник морської медицини.- 2003.-Т.2.- С.103 - 105. Базуючись на даних літератури, здобувачем проаналізовані основні тенденції і запропоновані заходи, що покращують лікування псевдокіст підшлункової залози. Автором набрано матеріал та проаналізовано результати обстеження хворих. Шаталов А.Д., Хацко В.В., Дудин А.М., Мухин И.В., Шаталов С.А. Цистодигестивные анастомозы в хирургическом лечении кист поджелудочной железы //Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2004.-Т.5, №1.-С.164 – 166. Автор брав участь у курації хворих, операціях, інтерпретації отриманих даних. Шаталов О.Д., Хацко В.В., Зубов О.Д., Шаталов С.О. Малоiнвазивнi технологiї в лiкуваннi псевдокiст пiдшлункової залози //Вiсник Вiнницького нац. мед. унiверситету.- 2004.-№.8(1).-С.225 - 228. Брав участь у зборі й аналізі даних, хірургічному лікуванні хворих, статистичній обробці результатів та їх інтерпретації. Шаталов О.Д., Хацко В.В., Шаталов С.О. Рацiональнi способи лiкування хворих на псевдокiсти пiдшлункової залози //Шпитальна хiрургiя. - 2004.-Т.2.- С.94-97. Особисто здобувачем було виконано аналіз отриманих результатів та класифікація зібраного матеріалу, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Колкин Я.Г., Шаталов А.Д., Хацко В.В., Межаков С.В., Шаталов С.А. Предупреждение венозных трамбоэмболических осложнений в лапароскопической абдоминальной хирургии // Хірургія України. - 2005. - №2 (14).- С. 75- 76. Автор брав участь у курації хворих, операціях, аналізу отриманих результатів. 12. Шаталов О.Д., Хацко В.В., Зубов О.Д., Шаталов С.О. Діагностика і малоінвазивне хірургічне лікування післянекротичних псевдокіст підшлункової залози //Шпитальна хiрургiя - 2005.-№.2.- С.94-97. Автор проводив інтерпретацію полученних результатів, статистичну обробку матеріалу, проводив курацію хворих. 13. Шаталов О.Д., Хацко В.В., Шаталов С.О. Хірургічне лікування псевдокіст підшлункової залози //Хірургія України. - 2005. - №3 (15).- С. 78- 79. Здобувачем виконаний набір фактичного матеріалу, його обробка та інтерпретація результатів. 14. Колкин Я.Г., Синяченко О.В., Хацко В.В., Шаталов С.А., Иващенко А.В. Динамическая межфазная тензиометрия крови у больных с псевдокистами поджелудочной железы //Вісник Укр. мед. стомат. академії “Актуальні проблеми сучасної медицини”. – Полтава, 2006. - Вип.-1-2 (13-14), Т.6.-С. 63-66. Автор брав участь у зборі й аналізі даних, статистичній обробці результатів та їх інтерпретації. 15. Колкин Я.Г., Хацко В.В., Ничитайло М.Е., Мухин И.В., Греджев Ф.А., Шаталов С.А. Отдалённые результаты хирургического лечения псевдокист поджелудочной железы //Клінічна хірургія.-2006.-Т.9(додаток).-С.117 – 119. Автор запропонував застосування лапароскопічної методики в лікуванні хворих на псевдокісти підшлункової залози, зробив аналіз віддалених результатів. 16. Колкін Я.Г., Хацко В.В., Шаталов С.О., Коссе Д.М. Псевдокісти підшлункової залози: діагностика та хірургічне лікування //Науковий вісник Ужгородського університету. - 2006.- Вип.29.-С.38 – 40. Автор запропонував діагностичну програму, визначив чинники, що впливають на тактику лікування псевдокіст підшлункової залози. 17. Хацко В.В., Кузьменко О.Є., Дудін О.М., Шаталов С.О., Греджев Ф.А. Малоінвазивне лікування псевдокіст підшлункової залози //Збірник статей “Питання експериментальної та клінічної медицини”.- Донецьк-2006.-Вип.10, Т.2.- С.260 - 263. Автор брав участь у курації хворих, операціях, інтерпретації отриманих даних. 18. Хацко В.В., Файерман В.Б., Шаталов С.А. Динамическая межфазная тензиометрия жидкости из кисты у больных с хроническим панкреатитом, псевдокистами поджлудочной железы //Вісник Вінницького нац. мед. університету.- 2006.-№10(2).- С.201-203. Здобувач брав участь у зборі й аналізі даних, статистичній обробці результатів та їх інтерпретації. 19. Шаталов О.Д , Хацко В.В., Шаталов С.О., Коссе Д.М. Лапароскопічна хірургія псевдокіст підшлункової залози //Практична медицина.-Львів,2006.-Т.12,№1. - С.61 – 64. Автор застосував 2 розроблені винаходи у лапароскопічній хірургії, брав участь в операціях, зробив аналіз результатів. 20. Колкин Я.Г., Хацко В.В., Греджев Ф.А., Межаков С.В., Шаталов С.А. Совершенствование диагностики и лечения закрытой травмы живота с повреждением поджелудочной железы //Клінічна хірургія.-2007.-№2-3.-С.-131-132. Автор проаналізував результати діагностики та лікування хворих на псевдокісти підшлункової залози. З співавторами запропонована діагностична та лікувальна тактика. Автор брав участь в операціях, зробив аналіз результатів. 21. Деклараційний патент № 64520 А, Україна 7 А61В17/00, 2003065716. Спосіб накладення анастомозу між порожнистими органами /Хацко В.В., Кузьменко О.Е., Шаталов С.О., Мамедалієв Н.А. Заявл. 20.06.03, Опубл.16.02.04, Бюл.№2. Автор запропонував новий спосіб лікування ПКПЗ, брав участь у його розробці і впровадженні у практичну охорону здоров'я. 22. Деклараційний патент № 16415, Україна А61В10/00, А61В8/00, 2006 00421. Спосіб оптимізації виявлення зв'язку між протокою підшлункової залози та її кістою /Хацко В.В., Шаталов С.О., Мамедаліев Н.А., Єпіфанцев В.О. Заявл. 16.01.06, Опубл.15.08.06, Бюл.№8. Автор запропонував новий спосіб діагностики, брав участь у розробці винаходу і його впровадженні у практичну охорону здоров'я. 23. Деклараційний патент № 16961, Україна А61В17/34, 2005 11576. Лапароскопічна пункційна голка /Шаталов О.Д., Шаталов С.О. Заявл. 05.12.05, Опубл.15.09.2006, Бюл.№9. Автор запропонував нову пункційну голку ,брав участь у розробці винаходу і його впровадженні у практичну охорону здоров'я. 24. Деклараційний патент № 18243, Україна А61М2700, 2006 00435. Пристрій для лапарокопічної обробки й дренування рідинних утворень органів черевної порожнини / Шаталов О.Д., Шаталов С.О., Джерелій О.Б. Заявл. 17.01.2006, Опубл.15.11.2006, Бюл. № 11. Автор запропонував новий пристрій, брав участь у розробці винаходу та його його впровадженні у практичну охорону здоров'я. 25. Гринцов А.Г., Шаталов А.Д., Хацко В.В., Макаров В.Ю., Шаталов С.А., Кузьменко А.В. Лапароскопическая хирургия в клинике факультетской хирургии // Хірургія України.- 2002.- №3.- С. 45-47. Автор брав участь в операціях, зробив аналіз результатів. 26. Гринцов А.Г., Хацко В.В., Мухин И.В., Шаталов С.А., Демочка А.С. Современные принципы лечения псевдокист поджелудочной железы //Анналы хирургической гепатологии.- 2002.- Т.7, №1.-С. 198 – 199. Особисто здобувачем було виконано аналіз отриманих результатів лікування та класифікацію зібраного матеріалу. Самостійно проаналізував причини розвитку псевдокіст підшлункової залози, розробив лікувальну тактику. 27. Гринцов А.Г., Шаталов А.Д., Хацко В.В., Макаров В.Ю., Шаталов С.А Возможности пункционно-дренажного метода в лечении псевдокист поджелудочной железы //Анналы хирургической гепатологии.-2003.-Т.8, №2.- С.237 - 238. Автор брав участь у зборі й аналізі даних, статистичній обробці результатів. 28. Колкин Я.Г., Хацко В.В., Дудин А.М., Шаталов С.А., Стуликова М.С. Закрытая травма живота с повреждением поджелудочной железы //Анналы хирургической гепаталогии.- 2004.- Т.9, №2.- С. 181 - 182. Здобувачем виконаний набір фактичного матеріалу, його обробка та інтерпретація результатів. 29. Колкин Я.Г., Хацко В.В., Мухин И.В., Дудин А.М., Шаталов С.А. Диагностический и лечебный алгоритм при сочетанной закрытой травме живота с повреждением поджелудочной железы // Скорая медицинская помощь. -2004. - Т.5, №3. - С.169- 170. Автором набрано матеріал та проаналізовано результати обстеження хворих. 30. Грінцов О.Г., Зубов О.Д., Хацко В.В., Шаталов С.О., Грінцов Г.О. Сучасні принципи малоінвазивного лікування несправжніх кіст підшлункової залози // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України.- Тернопіль, 2002.- Т.2.-С.72-73. Здобувач брав участь у зборі й аналізі даних, обробці результатів та їх інтерпретації. 31. Гринцов А.Г., Шаталов А.Д., Зубов А.Д., Шаталов С.А. Малоинвазивная хирургия псевдокист поджелудочной железы // Сборник науч.- практ. и учебных тезисов “Хирургия гепатопанкреатодуоденальной зоны”.- Донецк, 2003.-С.17. Здобувачем виконана робота за обстеженням хворих із псевдокістами підшлункової залози, їх курація. 32. Кузьменко А.Е., Шаталов С.А., Морозова А.В., Желяев С.А. Диагносика и лечение псевдокист поджелудочной железы // Тези міжнар. наук.- практ. конф. молодих вчених “Вчені майбутнього”. – Одеса, 2004.- С.86. Здобувачем виконаний набір фактичного матеріалу, його обробка та інтерпретація результатів. 33. Колкин Я.Г., Шаталов А.Д., Хацко В.В., Шаталов С.А., Коссе Д.М. Опыт лапароскопической хирургии в клинике факультетской хирургии // Тези доповідей Першої Всеукр. науково-практичної конференції “Соціально-психологічні, фізичні, юридичні та медичні проблеми підготовки фахівців в сучасних умовах. – Горлівка, 2006.- С.103-105. Автором набрано матеріал та проаналізовано результати обстеження хворих. 34. Шаталов С.О., Кубрак А.О., Галабурда О.А. Вибір оптимального лікування псевдокіст підшлункової залози //Новости медицины и фармации в Украине. – 2006.-№8(190).- С.22. Автор запропонував діагностичну програму, визначив чинники, що впливають на тактику лікування псевдокіст підшлункової залози. 35. Шаталов С.А., Аверин С.Г., Задорожняя О.К. Классификация псевдокист поджелудочной железы //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених.- Донецьк,- 2007.Вип.69.-С.29. У праці здобувачем виконаний набір фактичного матеріалу, його обробка та інтерпретація результатів. 36. Шаталов С.А., Коссе Д.М., Аверин С.Г. Значение эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии в диагностике хронического панкреатита, осложнённого псевдокистой поджелудочной железы //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених.- Донецьк,- 2007.-Вип.69.-С.29. Здобувачем виконана робота за обстеженням хворих із псевдокістами підшлункової залози, їх курація. АНОТАЦІЯ Шаталов С.О. Малоінвазивні діагностичні і лікувальні втручання у хворих на псевдокісти підшлункової залози. ? Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. ? хірургія. ? Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака Академії медичних наук України, Донецьк, 2007. Дисертація присвячена питанням діагностики, традиційного та малоінвазивного способів хірургічного лікування хворих на псевдокісти підшлункової залози. В основу роботи покладені дані передопераційного комплексного обстеження та результати оперативного лікування 154 хворих в 1 хірургічному відділенні ДОКТМО з 1996 по 2005 рік. Проаналізовані причини і клінічні особливості хронічного панкреатиту, ускладненого псевдокістами підшлункової залози. Проведено порівняльний аналіз діагностичної цінності різних методів дослідження. Розроблено діагностичну програму. Вивчено гістологічні зміни стінок псевдокіст в залежності від тривалості захворювання. Систематизовано підходи до вибору традиційного та малоінвазивного хірургічного лікування, його обсягу. Висвітлені особливості передопераційної підготовки, післяопераційного ведення хворих з корекцією порушень обміну, спричинених хронічним панкреатитом, під контролем динамічной міжфазної тензіометрії сироватки крові та рідини із порожнини кісти. Запропоновані та впроваджені в практику 4 власні способи діагностики та лікування. Застосування удосконаленого диференційованого підходу до діагностики та лікування псевдокіст підшлункової залози дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень на 18,3%, летальність - на 4,2%. Ключові слова: хронічний панкреатит, псевдокісти підшлункової залози, діагностика, малоінвазивне хірургічне лікування. АННОТАЦИЯ Шаталов С.А. Малоинвазивные диагностические и лечебные вмешательства у больных с псевдокистами поджелудочной железы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. – Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака Академии медицинских наук Украины, Донецк, 2007. Диссертация посвящена вопросам диагностики, традиционного и малоинвазивного способов хирургического лечения больных с псевдокистами поджелудочной железы. В основу настоящего исследования положены результаты обследования и комплексного лечения 154 пациентов в возрасте 24 – 90 лет с ПКПЖ, которые лечились в І хирургическом отделении ДОКТМО с 1996 по 2005 годы. Все пациенты с псевдокистами ПЖ были разделены на 2 группы: І группа – 80 (51,9%) чел., лечились по усовершенствованным нами методикам, ІІ группа – 74 (48,1%) чел., которым выполнили традиционные хирургические вмешательства. По всем показателям группы были однородны. ІІІ (контрольную) группу составили 18 практически здоровых доноров (10 – женщин и 8 – мужчин в возрасте от 18 до 46 лет). Наиболее информативными методами исследования до операции явились: УЗИ, КТ (МРТ), РХПГ, цитологическое и биохимическое исследование жидкости из кисты ПЖ, предложенный нами “Способ оптимизации выявления связи между протоком ПЖ и ее кистой”, а во время операции – пункционная цистография. По нашим данным, диагностическая точность УЗИ составила 96,1%. Сочетание УЗИ с КТ или МРТ позволило повысить точность диагностики кист ПЖ до 98,2%. Алгоритм комплексного хирургического лечения больных с ПКПЖ состоял из предоперационной подготовки с коррекцией нарушенных видов обмена, усовершенствованного малоинвазивного или традиционного хирургического лечения и послеоперационной терапии, направленной на поддержание функции жизненно-важных органов и систем, коррекцию энергетического метаболизма, профилактику инфекционных осложнений. Лечение больных І группы проводилось с применением новых технических приемов операций: “Лапароскопической пункционной иглы”, “Способа наложения анастомоза между полыми органами”, “Устройства для лапароскопической обработки и дренирования жидкостных образований органов брюшной полости”. Предложенные способы диагностики, операций и устройство защищены 4 патентами Украины. Для прогноза и контроля эффективности лечения использовались маркеры динамической межфазной тензиометрии крови и жидкости из полости кисты, позволяющие провести своевременную коррекцию. Отдаленные результаты хирургического лечения больных с ПКПЖ изучены в сроки от 1 года до 6 лет у 104 пациентов (68 чел. - І гр. и 36 чел. - ІІ гр.). Хороший результат получен у 49 (72%) больных І гр. и у 14 (38,9%) - ІІ гр. Удовлетворительные результаты наблюдали у 14 (20,6%) пациентов І гр. и у 15 (41,7%) - ІІ гр. Плохие результаты отметили у 5 (7,4%) больных I группы и у 7 (19,4%) - ІІ группы. Применение новых и усовершенствованных способов диагностики и лечения, с коррекцией нарушения метаболизма, под контролем динамической межфазной тензиометрии крови и жидкости из полости кисты, позволило снизить количество послеоперационных осложнений с 28,3% до 10%, летальность – с 6,7% до 2,5%, материальные затраты в 2,6 раза и получить приемлемое качество жизни в отдалённом периоде у 92,6 % пациентов (р < 0,05). Всё это расширяет показания к их использованию в панкреато-билиарной хирургии. Ключевые слова: хронический панкреатит, псевдокисты поджелудочной железы, диагностика, малоинвазивное хирургическое лечение. SUMMARY Shatalov S.A. Less - invasive diagnostic and medical interventions at patients with pseudocysts of a pancreas. The manuscript. The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of medical sciences behind a specialty 14.01.03. - surgery. - institute of urgent and reconstructive surgery named by V.K.Gusak of Academy of medical sciences of Ukraine, Donetsk, 2007. The dissertation is solving problems of diagnostic, traditional and less - invasive ways of surgical treatment of the patients with pseudocysts of a pancreas. Results of examining and complex treatment of 154 patients, being on treatment in І surgical department of Donetsk regional clinic within 1996 - 2005 years are used as a basis of the present research. The reasons and clinical features of the chronic pancreatitis complicated with pseudocysts of a pancreas were analyzed. The comparative analysis of diagnostic value of different methods of research was carried out. The diagnostic program was developed. Histological changes of walls of a pseudocysts depending on duration of disease was studied. Problem of a choice of the traditional and less - invasive surgical treatment, its volume was systematized. Features of preoperative, postoperative treatment of a patients and correction of homeostasis caused by a chronic pancreatitis, under the control of dynamic interphase tensionmetry of blood and a liquid from a cyst cavity was developed. 4 own methods of diagnostic and treatment was offered and entered into practice. Appliance of the advanced differentiated approach to diagnostics and treatment of the pseudocysts of a pancreas had allowed to decrease frequency of postoperative complications to 18,3%, lethal outcomes to 4,2%. Keywords: a chronic pancreatitis, pseudocysts of the pancreas, diagnostics, less - invasive surgical treatment. PAGE 22

Похожие записи