МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ здоров‘я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ державний навчальний заклад україни

“Українська медична стоматологічна академія”

САЛОГУБ ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

УДК 616.833.15-009.7:615.36

Лікування невралгії іі та ііі гілок трійчастого нерва периферійного
генезу біологічно активними препаратами

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава
(ректор – доктор медичних наук, професор Ждан В.М.).

Науковий доктор медичних наук, професор Митченок Віктор Іванович,

керівник: Вищий державний навчальний заклад України “Українська

медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава,

завідувач кафедри пропедевтики хірургічної стоматології

з реконструктивною хірургією голови та шиї.

Офіційні опоненти:

– Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук,
професор Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку,
дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології;

– доктор медичних наук, професор Матрос-Таранець Ігор Миколайович,
Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри хірургічної стоматології.

Провідна установа: Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, відділ
хірургічної стоматології.

Захист відбудеться “23”травня 2006 року об 1130 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Вищому державному
навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія”
МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного
навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”
МОЗ України за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий “20” квітня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01,

доктор медичних наук, професор Т.О. Дев’яткіна

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Кількість хворих на невралгію трійчастого нерва (НТН)
невпинно зростає і за даними В.Є. Гречка (1988) складає половину всіх
нейростоматологічних захворювань. Вона має поліетіологічну природу (В.А.
Карлов и соавт., 1990; Р.С. Мегдятов, 1999; Н.М. Грицай та співав.,
2001), але чільне місце серед причинних факторів виникнення невралгії
периферійного ґенезу посідає патологія зубощелепної системи та
ЛОР-органів (Д.З. Апиня и соавт., 1988; В.Е. Гречко и соавт., 1988; Б.А.
Бородин и соавт., 1995). Однак, у патогенезі невралгії виділяють і
наявність сенсибілізації, порушень імунного гомеостазу, здавлювання
нервових пучків у каналах екзостозами, що призводить до появи
патологічної імпульсації з периферії, змін нейродинаміки з формуванням
центральних механізмів пароксизмального типу (А.П. Зинченко и соавт.,
1981; О.В. Красняк, 1984), а також локальну демієлінізацію нервових
волокон, що призводить до появи пароксизмів болю, спочатку периферійного
ґенезу, а потім – центрального (Г.Н. Крыжановский, 1990).

За тривалий період вивчення невралгії трійчастого нерва запропоновано
значну кількість консервативних, хірургічних та комбінованих способів її
лікування (А.А. Грислитис и соавт., 1983; С.П. Авраменко и соавт.,
1989; М.Ф. Посохов, 1990; В. Кельнер и соавт., 1999). На превеликий
жаль, всі вони мають короткочасний ефект, не завжди обґрунтовані
етіопатогенетично, у зв‘язку з чим досить часто виникають рецидиви, які
обтяжують стан хворих, викликають зневіру в ефективності лікування.

Останніми роками дослідники (Ю.А. Зозуля та співавт., 1991;
В.И. Грищенко, 1999; В.І. Цимбалюк та співавт., 2001; В.І. Шепітько,
2004) дійшли висновку, що класична фармакотерапія не завжди в змозі
забезпечити адекватну допомогу хворим з даною патологією. Серед
перспективних альтернативних способів вони вбачають використання
біологічно активних препаратів (БАП) на новому методологічному і
технологічному рівнях. У зв‘язку з цим нас зацікавила можливість
застосування цих матеріалів, які можуть безпосередньо виконувати пряму
замісну функцію детермінантнозумовленими нейро- та гліобластами і
опосередковано впливати на метаболізм уражених нервових структур при
лікуванні невралгії трійчастого нерва (А.Н. Гольцев и соавт., 2000; В.И.
Грищенко и соавт., 2002).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконане на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології з
реконструктивною хірургією голови та шиї Вищого державного навчального
закладу України „Українська медична стоматологічна академія” (м.
Полтава). Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної
теми „Механізми ушкодження зубощелепної системи, резистентність
організму й обґрунтування засобів профілактики, терапії і реабілітації
основних стоматологічних захворювань” (номер державної реєстрації
0197U018550). Автор є безпосереднім виконавцем фрагмента зазначеної
теми.

Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих на невралгію
ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва переважно периферійного ґенезу шляхом
застосування біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум”
окремо та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Розробити методику ін‘єкційного введення біологічно активного
препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” окремо та в поєднанні з кріоекстрактом
плаценти залежно від ураження гілок трійчастого нерва.

2. Вивчити клінічні прояви невралгії трійчастого нерва периферійного
ґенезу та кількісні зміни імунологічних показників крові до проведення
лікувальних заходів і відстежити взаємозв’язок між ними.

3. Оцінити динаміку клінічних та імунологічних показників у хворих на
невралгію трійчастого нерва при лікуванні карбамазепіном.

4. Визначити динаміку клінічних та імунологічних показників у хворих на
невралгію трійчастого нерва під впливом лікування суспензією
“Кріоцелл-кріоцеребрум”.

5. Оцінити ефективність поєднаного використання суспензії
“Кріоцелл-кріоцеребрум” та кріоекстракту плаценти для лікування хворих
на невралгію трійчастого нерва.

6. Розробити на підставі проведених досліджень практичні рекомендації
стосовно використання запропонованих методів лікування невралгії
трійчастого нерва периферійного ґенезу та впровадити їх у клінічну
практику.

Об’єкт дослідження – стан специфічних та неспецифічних факторів
імунітету у хворих на невралгію трійчастого нерва переважно
периферійного ґенезу.

Предмет дослідження – підвищення ефективності лікування невралгії
трійчастого нерва із використанням карбамазепіну, біологічно активного
препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” окремо та в поєднанні з кріоекстрактом
плаценти.

Методи дослідження – для досягнення поставленої мети були використані
клінічні методи дослідження стоматологічного та неврологічного статусів;
рентгенологічні методи; методи вивчення функціонального стану судин
обличчя та головного мозку; імунологічні дослідження крові;
математично-статистичні методи для порівняльного аналізу отриманих
результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в лікуванні невралгії
трійчастого нерва переважно периферійного ґенезу застосовані біологічно
активні препарати, на що одержано деклараційний патент України на
винахід (№ 71289 А від 15.11.2004 р.).

Підтверджено, що у хворих на невралгію трійчастого нерва переважно
периферійного ґенезу визначається дисбаланс факторів клітинного та
гуморального ланок імунітету та встановлено участь аутоімунного
механізму в протіканні цього захворювання.

Уперше встановлена наявність кореляційних зв‘язків між клінічними
проявами невралгії трійчастого нерва та імунологічними змінами в крові.

Уперше розроблено та апробовано в клініці хірургічної стоматології
малоінвазивний метод лікування невралгії трійчастого нерва біологічно
активними препаратами “Кріоцелл-кріоцеребрум” самостійно та в поєднанні
з кріоекстрактом плаценти, свідченням позитивного впливу яких є
зменшення кількості пароксизмів, інтенсивності больового нападу та
нормалізація імунологічних показників крові.

Уперше доведено, що на фоні застосування суспензії
“Кріоцелл-кріоцеребрум” з кріоекстрактом плаценти спостерігається
формування більш стійкої ремісії та довготривала стабілізація
імунологічних показників крові.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована методика
визначення місця ураження гілок трійчастого нерва шляхом проведення
серії провідникових анестезій, починаючи з периферійних ділянок, з метою
визначення пункту введення біологічно активних препаратів.

Розроблена технологія ін‘єкційного введення біологічно активних
препаратів у лікуванні невралгії трійчастого нерва периферійного ґенезу,
яка проста у виконанні, що і дозволяє застосовувати даний спосіб за умов
амбулаторної практики.

Результати дослідження впроваджені в клінічну практику та
використовуються в навчальному процесі на кафедрі пропедевтики
хірургічної стоматології з реконструктивною хірургією голови та шиї
Вищого державного навчального закладу України „Українська медична
стоматологічна академія”, м. Полтава; на кафедрі стоматології та
хірургічної стоматології Харківської медичної академії післядипломної
освіти; на кафедрі хірургічної стоматології Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького, на кафедрі хірургічної
стоматології Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням. Автором особисто проаналізована література з досліджуваної
проблеми, виконано інформаційно-патентний пошук, обґрунтовані
запропоновані методи дослідження, які необхідні для вирішення
поставлених завдань, проведено клінічний моніторинг хворих, їх
комплексне обстеження та лікування. Автор безпосередньо здійснив аналіз
одержаних результатів, провів узагальнення, сформулював висновки та
практичні рекомендації. Самостійно написані всі розділи дисертації і
забезпечено впровадження результатів дослідження в клінічну практику та
в навчальний процес стоматологічних кафедр вищих навчальних медичних
закладів. Провідною є участь дисертанта в підготовці до друку матеріалів
досліджень.

Клінічні дослідження проведені на базі кафедри пропедевтики хірургічної
стоматології з реконструктивною хірургією голови та шиї Вищого
державного навчального закладу України „Українська медична
стоматологічна академія” (м. Полтава) і неврологічного відділення 1-ї
міської клінічної лікарні м. Полтави. Імунологічні дослідження виконані
на базі імунологічного відділу Полтавської обласної клінічної лікарні
ім. М.В. Скліфосовського.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
викладено й обговорено на науково-практичній конференції
лікарів-інтернів, магістрантів та клінічних ординаторів “Актуальні
питання клінічної медицини” (Полтава, 2002); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Сучасні підходи до лікування та
профілактики основних стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ,
2003); ІІ/ІХ/ з‘їзді Асоціації стоматологів України “Сучасні технології
профілактики та лікування в стоматології” (Київ, 2004);
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Від фундаментальних
досліджень – до прогресу в медицині”(Харків, 2005). Робота апробована на
засіданні апробаційної вченої ради №2 “Стоматологія” при Вищому
державному навчальному закладі України „Українська медична
стоматологічна академія” (Полтава, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць,
серед них 4 статті – у наукових виданнях, ліцензованих ВАК України (2 –
самостійно), двоє тез доповідей конференцій в збірниках наукових праць,
одні тези доповідей на з‘їзді, отримано деклараційний патент України на
винахід.

Обсяг і структура дисертації. Загальний обсяг дисертації складає 168
сторінок комп‘ютерного тексту. Вона складається зі вступу, огляду
літератури, опису об’єктів та методів обстеження, двох розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатків.
Основний текст роботи викладено на 126 сторінках. Список літератури
містить 221 вітчизняних та 51 іноземних авторів. Робота ілюстрована 22
таблицями, 25 рисунками, 3 виписками з історій хвороб та 6 додатками.

основний зміст роботи

Об’єкти і методи дослідження. Для досягнення мети нами було обстежено 69
хворих на невралгію трійчастого нерва переважно периферійного ґенезу
віком від 40 до 86 років. Групу порівняння склали 10 практично здорових
людей віком 50-55, які проходили планову санацію в Полтавській обласній
стоматологічній поліклініці.

Із загальної групи досліджених частіше хворіли жінки – 43 пацієнти
(62,3%), ніж чоловіки – 26 (37,7%). У 45 пацієнтів (65,2%) діагностували
правосторонню невралгію трійчастого нерва, у 20 хворих (29,0%) –
лівосторонню, а в 4 хворих (5,8%) – двосторонню. Найчастіше визначалося
поєднане ураження ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва – у 34 хворих
(49,3%).

Розподіляючи хворих за віком, використовували загальноприйняту
класифікацію ВООЗ, але для поглибленого дослідження в групи порівняння
ми включили лише хворих віком від 50 до 70 років, у яких діагностовано
ІІ стадію НТН та виявлена супутня хронічна загальносоматична патологія,
пов‘язана лише з захворюванням серцево-судинної системи (стенокардія,
гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця та ін.) – 26 чоловік
(37,7%).

Для розподілу хворих за стадіями захворювання використали класифікацію
Г.І. Сабаліса (1983), згідно якої І стадію захворювання було
діагностовано в 23 хворих (33,3%), ІІ стадію – у 42 хворих (60,9%), ІІІ
стадію – у 4 хворих (5,8%). Інтенсивність больового нападу оцінювали за
допомогою візуально-аналогової шкали (А.М. Вейн, 1991), середній
показник якого до лікування склав 7,3 бали.

Тривалість захворювання складала від 3 місяців до 35 років. Найвищий
відсоток становили хворі з терміном захворювання від 6 до 10 років.
Сезонність загострень (погіршення у весняно-осінній період) визначалась
у 21 хворого (31%), у 48 пацієнтів (69,0%) загострення виникало протягом
року від різних провокуючих факторів. Усі хворі, які звернулись за
допомогою, раніше зазнали дії консервативних та ін‘єкційно-деструктивних
методів лікування.

Для визначення клінічної ефективності запропонованих методів лікування
було сформовано 3 групи. Першу групу склали хворі, яких лікували
традиційним методом за допомогою карбамазепіну. У другу групу ввійшли
хворі, яким вводили біопрепарат “Кріоцелл-кріоцеребрум”. Третя група
пацієнтів лікувалась за допомогою біологічно активного препарату
“Кріоцелл-кріоцеребрум” у поєднанні з кріоекстрактом плаценти.

Перед проведенням лікування для уточнення ураженої гілки трійчастого
нерва та визначення подальшого місця введення біопрепаратів проводили
серію периферійних анестезій.

Перед початком лікування хворих ІІ та ІІІ груп за допомогою ін‘єкційного
введення біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” окремо
та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти, враховуючи новизну методу, з
кожним із них ми проводили індивідуальні бесіди з посиланнями на
передовий досвід застосування біопрепаратів у світі та в Україні.

Біологічно активні препарати були виготовлені в Інституті проблем
кріобіології та кріомедицини НАН України, м. Харків (сертифікат про
державну реєстрацію № 371/03-300200000 від 29.05.2003р.). Після
розморожування кріопрепарату на водяній бані (tо +38-40°С) та доведення
його до температури тіла проводилось розкриття контейнера з
дотримуванням правил асептики. Після емульгації в шприць набирали вміст
контейнера – 1,8 мл і, доводячи до об‘єму 4 мл 0,5% розчином новокаїну
або фізіологічним розчином натрію хлориду, відразу ж проводили його
ін‘єкційне введення. При ураженні ІІ гілки трійчастого нерва біопрепарат
вводили в підочний канал на глибину 7-10 мм; при ураженні ІІІ гілки
–інтраорально в зону торуса на глибину до 2 см; у разі ураження ІІ і ІІІ
гілок – екстраорально підвиличним шляхом у крилопіднебінну ямку на
глибину 40-45 мм у продовж 2 хв. Кріоекстракт плаценти вводили відразу,
більш поверхнево, з метою утворення “басейну” навколо препарату
“Кріоцелл-кріоцеребрум”.

Для дослідження пацієнтів використовували стоматологічні, клінічні та
неврологічні методи дослідження (опитування, огляд, пальпація);
рентгенологічні (ортопантомографія), спеціальні методи
(магнітно-резонансна томографія), електрофізіологічні (термовізіографія,
реоенцефалографія (РЕГ), електроенцефалографія), імунологічні –
виявлення в периферійній крові CD – маркерів (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+,
CD20+), вмісту імуноглобулінів класів А, М, G та циркулюючих імунних
комплексів (ЦІК) (К.А. Лебедев и соавт., 2003). Функціональні
вимірювання та забір периферійної крові проводили до лікування, через 1
та 6 місяців від початку лікування. Спостереження за хворими в
клінічному аспекті проводили наступного дня, через тиждень, місяць, 3
місяці, півроку та через рік після ін’єкції.

Для об‘єктивного відображення достовірності даних застосовано
варіаційно-статистичний метод аналізу. Вірогідність результатів
визначали на базі t-критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведене обстеження хворих до
початку лікування виявило патологію тканин пародонту у вигляді
катарального гінгівіту, хронічного генералізованого пародонтиту в 47
хворих (68,1%). У день первинного огляду в порівнянні з контрольною
групою гігієнічний індекс (ГІ) по Федорову-Володкіній склав 2,86±0,48
бали щодо 1,28±0,15 (р?0,05); результати проби Шилера-Писарева
коливались від слабо-позитивної в 24 хворих (34,8%) до позитивної в 30
(43,6%) та різко-позитивної в 15 пацієнтів (21,6%); індекс РМА –
51,13±2,39%, відповідно, 9,03±1,04 у контрольній групі (р?0,05). При
дослідженні стійкості капілярів по Кулаженко середній час утворення
гематоми в ділянці різців нижньої щелепи складав 23,16±1,16 щодо
54,32±1,69 (р?0,05).

З метою виключення центрального ґенезу невралгії, у 8 хворих (11,6%) з
сумнівними та складними випадками діагностування була проведена
магнітно-резонансна томографія, яка засвідчила відсутність
співвідношення заднього чутливого корінця з судинами головного мозку, що
і дозволило виключити центральний ґенез невралгії. Ортопантомографія, що
проведена 40 хворим (60,0%) не виявила звуження каналів уражених гілок,
що дозволило виключити їх компресію.

Термографія обличчя, яка була проведена в 25 хворих (36,2%) у
міжнападний період, виявила підвищення загальної термоактивності на
ураженій половині обличчя (0,68±0,06 С° при 0,018±0,04 С° у практично
здорових).

Аналіз показників реоенцефалограм не виявив достовірних відмінностей на
боці НТН та “здоровому” боці, але в порівнянні з групою контролю були
виявлені достовірні відмінності реографічного індексу (РІ) – 0,13±0,007
щодо 0,14±0,005 (р?0,01) та коефіцієнту асиметрії (КА) 28,13±4,11 до
19,44±2,31 в групі контролю (р<0,05). Дані електроенцефалограм вказували на незначні зміни в кіркових відділах головного мозку, підкіркових та стовбурових структурах. При цьому просліджувалась тенденція до утворення патологічних функціональних зв‘язків. У процесі дослідження клітинного ланцюга імунітету у хворих на невралгію трійчастого нерва периферійного ґенезу нами виявлено достовірне зниження кількості CD3+, CD4+, CD8+, CD16+ та недостовірне CD20+ клітин, дисбаланс їх субпопуляцій, що супроводжувалось зниженням імунорегуляторного індексу (ІРІ) (таблиця). При дослідженні гуморального ланцюга імунітету виявлено достовірне підвищення рівня IgА та зниження IgM та IgG. Отримані дані свідчать про наявність у хворих на НТН вторинного імунодефіцитного стану переважно по Т-клітинному варіанту, що дозволяє припустити наявність у них латентного хронічного процесу. Підтвердженням цього є достовірно високі показники ЦІК. При подальшому обстеженні, незважаючи на те, що більшість пацієнтів не проходила планову санацію порожнини рота, побоюючись загострення хвороби, через півроку після проведеного лікування показники стану тканин пародонту у хворих на невралгію трійчастого нерва змінилися, крім тих, хто лікувався традиційно. Після лікування у хворих І групи результати ГІ за Федоровим - Таблиця Імунний статус хворих на невралгію трійчастого нерва на етапах лікування (M±m) Показник Контрольна група (n = 10) До лікування (n = 26) Після лікування І група (n = 4) ІІ група (n = 10) ІІІ група (n = 10) Через 1 міс Через 1 міс Через 6 міс Через 1 міс Через 6 міс CD3+, % 67,2±1,26 58,15±2,54* 59,37±1,93 63,15±2,40** 66,54±2,45# 68,81±3,29** 67,56±2,13# CD4+, % 44,5±2,70 37,41±2,45* 39,12±2,51 41,38±3,01 43,91±2,34# 45,50±2,97 44,21±2,58# CD8+, % 20,2±0,20 23,14±1,45* 23,02±1,13 22,41±1,34 19,58±1,21# 22,19±1,37 20,13±2,07# CD4+ /CD8+ 2,2±0,09 1,52±0,11* 1,78±0,23 1,76±0,17 1,99±0,24# 2,26±0,14** 2,24±0,18# CD16+, % 16,3±0,09 18,48±1,34* 18,65±1,15 17,30±0,91 16,21±1,23# 17,45±1,15 16,41±1,13# CD20+, % 16,6±0,15 13,77±1,15 14,87±1,18 14,23±1,05 15,66±1,23# 14,89±2,13 15,91±1,25# IgА, г/л 2,4±0,09 1,17±0,16* 1,27±0,17 1,19±0,11 2,46±0,08# 1,63±0,19 2,53±0,21# IgМ, г/л 1,4±0,12 2,56±0,42* 2,51±0,51 2,34±0,45** 1,89±0,21# 2,13±0,19 1,37±0,14# IgG, г/л 9,6±0,48 12,70±0,66* 12,10±0,10 12,22±0,13 10,81±0,42# 10,12±0,61** 10,35±0,66# ЦІК, од. 0,04±0,005 0,08±0,005* 0,08±0,001 0,07±0,001 0,05±0,001# 0,05±0,004 0,04±0,005# Примітки: 1. * – р<0,05 між показниками у хворих та практично здорових осіб; 2. ** – р<0,05 між показниками до лікування та через 1 місяць після лікування; 3. # – р<0,05 між показниками до лікування та через 6 місяців після лікування; 4. n – кількість обстежених осіб. Володкіною склали 2,83 ± 0,14 бали, проби Шилера-Писарева коливались від слабо-позитивних (35%) до позитивних (44,5%) та різко-позитивних (20,5%), а індекс РМА – 52,35 ± 3,12%. При дослідженні стійкості капілярів по Кулаженко середній час утворення гематоми в ділянці різців нижньої щелепи склав 23,52±1,56 секунд. У хворих ІІ групи ГІ за Федоровим-Володкіною склав 1,77±0,16 бали, проби Шилера-Писарева коливались від слабо-позитивних (39%) до позитивних (61%), а індекс РМА – 25,23 ± 2,06%. При дослідженні стійкості капілярів по Кулаженко середній час утворення гематоми в ділянці різців нижньої щелепи склав 37,32 ± 1,44 секунд. В ІІІ групі обстежених результати проби Шиллера-Писарева коливались від слабо-позитивних (37,5%) до позитивних (62,5%), ГІ за Федоровим-Володкіною склав 1,36 ± 0,14 бали, а індекс РМА – 14,04 ± 1,75%. При дослідженні стійкості капілярів по Кулаженко – 47,51 ± 1,14 секунд. На наш погляд, поліпшення стану тканин пародонту обумовлено покращенням процесів мікроциркуляції загального кровообігу обличчя та головного мозку і нормалізацією клітинної та гуморальної ланок імунітету на рівні організму. 6 T „ J z ’ * , . 0 2 4 6 T V „ o u ~ th ///iiiiiccssIAAAAAssssssssss ? x$?*R/Z1e1////////////iaUIIIIA? dh`„A % % % % % % © ????l????? © $ % % % % % % <Інтенсивність больового нападу через два тижні після введення суспензій в середньому знизилась у хворих І групи – на 2,9, ІІ групи – на 4,7, ІІІ групи – на 5,5 балів. Термографія обличчя, що була проведена в 19 хворих (27,5%) через місяць від початку лікування, виявила зменшення показника термоасиметрії між здоровою та ураженою половиною обличчя у хворих І групи на 0,2±0,050С, ІІ групи – на 0,35±0,010С, ІІІ групи – на 0,48±0,030С. Порівняльний аналіз даних реоенцефалографічних досліджень 24 хворих на цей період виявив чітку тенденцією до нормалізації показників на реоенцефалограмах. Так, у хворих І групи, які лікувалися карбамазепіном, продовжували просліджуватися порушення тонусу та кровонаповнення в системі сонних та вертебро-базилярних артерій. Мали місце високі атонічні хвилі, коефіцієнт асиметрії амплітуди РЕГ у різних відведеннях складав близько 31,24±5,18 %. У хворих же ІІ та ІІІ груп, які лікувалися за допомогою біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” самостійно та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти, спостерігалась нормалізація тонусу та ступеню кровонаповнення в системі сонних та вертебро-базилярних артерій. Частково або повністю зникли прояви асиметрії в амплітудах кривих та високі атонічні хвилі у всіх відведеннях. Але найбільш чіткі зміни просліджувались у хворих ІІІ групи, які лікувалися біопрепаратом “Кріоцелл-кріоцеребрум” у поєднанні з кріоекстрактом плаценти. У 20 хворих при досліджені біоелектричної активності головного мозку через місяць після проведеного лікування позитивні зміни були зареєстровані в 16 пацієнтів (80%), а відсутність їх спостерігалася лише в 4 хворих (20%), які лікувалися карбамазепіном. Нормалізація показників настала в 13 хворих (65%) ІІ групи, які лікувалися за допомогою суспензії “Кріоцелл-кріоцеребрум”, тоді як після лікування препаратом “Кріоцелл-кріоцеребрум” у поєднанні з кріоекстрактом плаценти нормалізація показників електроенцефалограми спостерігалося в 16 хворих (80%). Отже, найбільш виражена нормалізація показників відбувалась у хворих ІІІ групи, де застосовувалось комбіноване лікування препаратами. Показники клітинного та гуморального ланцюгів імунітету через місяць після лікування хворих карбамазепіном достовірно не відрізнялися від показників до початку лікування, а показники в ІІ та ІІІ групах порівняння, які лікувалися за допомогою біологічно активних препаратів, суттєво змінилися та мали тенденцію до нормалізації. Зокрема, після лікування, у порівняні з показниками до його початку, виявилося підвищення рівня CD3+, Т-загальні в ІІ групі хворих на 8,5% та в ІІІ групі – на 18,3%, а через півроку цей показник зріс у ІІ групі – на 14,4% а в ІІІ групі – на 16,2%, відповідно. слід підкреслити, що CD3+ – молекулярний комплекс, відіграє вирішальну роль у реалізації Т-клітинами будь-якої функціональної активності. Антигенспецифічний Т-клітинний рецептор, CD3+ та інші корецептори утворюють комплекс, що розпізнає чужорідний антиген у контексті з молекулами головного комплексу гістосумісності. Зниження кількості циркулюючих Т-лімфоцитів може бути викликане їх міграцією в зону запалення, фіксацією в нервовій і періодонтальній тканинах, розладами кровообігу по ходу відповідної гілки трійчастого нерва. На тлі проведеної терапії рівень CD4+, Т-хелперів зріс у хворих ІІ групи на 10,6%, а у хворих ІІІ групи – на 21,6% через місяць після лікування, відповідно, через 6 місяців у ІІ групі він зріс на 17,3% і в ІІІ групі– на 18,1%. Оскільки вони відіграють важливу роль практично в усіх імунних реакціях, які відбуваються між клітинами й антитілами (Ю.І. Бажора та співав., 2000), то беззаперечна їх роль у забезпеченні клітинно-імунної відповіді, стимулюванні антитілоутворюючих клітин до проліферації і диференціювання у відповідь на антигенний стимул. Спостерігалось зниження рівня CD8+, Т-супресорів у хворих ІІ групи на 3,2% та у хворих ІІІ групи на 4,1% через місяць після лікування, а через півроку в ІІ групі він знизився на 15,4% і в ІІІ групі хворих – на 13,1%, що вказувало на зниження супресорного впливу на імунологічний потенціал організму на даний період захворювання. Нами виявлено, що імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+ підвищився у хворих ІІ групи на 15,8% та у хворих ІІІ групи на 48,6%, через півроку – у хворих ІІ групи на 30,9%, а у хворих ІІІ групи – на 47,3% в порівнянні з відповідним показником до початку лікування. Являючись важливим показником відображення імунорегуляторних механізмів, він вагомо вказує на стабілізацію сили імунної відповіді клітинного ланцюга імунітету. Виявлена нормалізація рівня CD16+, природних кілерів, показник яких через місяць знизився в ІІ групі хворих на 6,4%, у ІІІ – на 5,6% та, відповідно, через 6 місяців на 12,3% та 11,2% . Ці зміни відбуваються, на наш погляд, за рахунок зниження ролі участі антитілозалежної клітинної цитотоксичності. Подібні зміни спостерігались із загальною кількістю CD20+ В-лімфоцитів, які забезпечують швидке накопичення клону антигенспецифічних В-клітин, що продукують велику кількість антитіл. їх рівень через місяць зріс на 3,3% в ІІ групі і на 8,1% – у ІІІ групі та через півроку – на 13,7% в ІІ групі та на 15,5% в ІІІ групі. Порівняльна оцінка показників гуморальної ланки імунітету виявила позитивну динаміку рівня IgА в сироватці крові, концентрація якого відповідно підвищилась у ІІ групі на 1,7% та в ІІІ групі – на 39,3% через місяць після лікування, а через півроку він зріс у ІІ групі – на 110,2% і в ІІІ групі – на 116,2%. Вірогідно, що підвищення рівня IgА свідчить про причетність інфекційного чинника та його антигенів до ушкодження периферійних гілок трійчастого нерва. Зниження рівня IgМ через місяць після лікування відбулося в ІІ групі на 8,6% та в ІІІ – на 16,8%, а через півроку, відповідно, на 26,2% в ІІ групі та на 46,5% в ІІІ групі, у порівнянні з показниками до лікування. зниження титру IgМ у даному випадку може свідчити про активну участь антигенів мієліну в імунній відповіді. Його наявність в організмі в корпускулярному або аморфному вигляді забезпечує залучення фагоцитуючих клітин у місце розташування антигену або в осередок інфекції з активацією фагоцитозу (Ю.Н. Савченко и соавт., 1990). Порівнюючи показники IgG у ІІ та ІІІ групах через місяць після лікування з показниками до його початку, просліджувалось їх поступове зниження на 3,8% та на 20,3%, а через півроку, відповідно, на 14,9% в ІІ групі та на 18,5% в ІІІ групі. Враховуючи те, що IgG є основним антитілом вторинної імунної відповіді, то безумовно, зниження його рівня забезпечує покращення умов елімінації бактеріальних агентів та запобігає довготривалій персистенції їх у тканинах і організмі в цілому. Показник ЦІК знизився через місяць від початку лікування в ІІ групі на 12,5% і в ІІІ групі – на 37,5%, та через 6 місяців – на 39,5% в ІІ групі і на 50,0% в ІІІ групі хворих. Зниження їх рівня, на цей період спостереження, свідчить про зменшення долі антигенного навантаження бактеріального походження та зниження ступеня аутосенсабілізації. Отже, застосування біологічно активних препаратів при лікуванні хворих на невралгію трійчастого нерва переважно периферійного ґенезу дозволило отримати виражений позитивний вплив на клінічний перебіг захворювання, що підтверджувалось зменшенням або повним зникненням алгічних пароксизмів, зниженням інтенсивності болю (у хворих І групи – на 2,9, ІІ групи – на 4,7, ІІІ групи – на 5,5 балів) і термоасиметрії, покращенням кровонаповнення обличчя та головного мозку. крім того, комбіноване застосування біопрепаратів ефективно вплинуло на динаміку показників клітинного та гуморального ланцюгів імунітету вже через місяць після лікування. А через півроку у хворих ІІІ групи, які лікувалися за допомогою “Кріоцелл-кріоцеребрум” у поєднанні з кріоекстрактом плаценти, просліджувалась чітка тенденція до нормалізації імунологічних показників. Необхідно відмітити, що ефективність комплексної терапії була особливо відчутна в перші 12 місяців. Таким чином, застосування препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” у поєднанні з кріоекстрактом плаценти, за розробленою нами технологією, мало виражену терапевтичну й імунокорегуючу дію при лікуванні хворих на невралгію трійчастого нерва периферійного ґенезу у 85% хворих. Віддалені результати у хворих ІІІ групи встановили безумовну перевагу цього методу лікування в порівнянні з хворими І та ІІ груп, де проводили традиційну терапію карбамазепіном (у 79% хворих загострення виникло вже через 4-6 місяців) та за допомогою препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум”, де в 20% хворих загострення хвороби відбулося через рік після введення препарату. Висновки У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на невралгію трійчастого нерва переважно периферійного ґенезу шляхом ін‘єкційного введення біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” окремо та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти. 1. Вміст контейнеру з біопрепаратом – 1,8 мл набрати в шприць та довести до 4 мл 0,5% розчином новокаїну або фізіологічним розчином натрію хлориду і ввести в підочний канал на глибину 7-10 мм при ураженні ІІ гілки трійчастого нерва; інтраорально в зону торуса на глибину до 2 см при ураженні ІІІ гілки ; екстраорально підвиличним шляхом у крилопіднебінну ямку на глибину 40-45 мм у разі ураження ІІ і ІІІ гілок протягом 2 хв. Відразу, більш поверхнево, з метою утворення “басейну” навколо “Кріоцелл-кріоцеребрум” вводиться кріоекстракт плаценти. 2. У хворих на невралгію трійчастого нерва переважно периферійного ґенезу при дослідженні клітинного та гуморального ланцюгів імунітету виявлено достовірне зниження рівня CD3+ в 1,2 разу; підвищення рівня CD4+ в 1,2 разу; CD16+ в 1,5 разу, зниження вмісту IgА в 2,0 рази; підвищення вмісту IgM в 1,8 та IgG в 1,3 разу. Просліджується достовірний кореляційний зв‘язок між кількістю CD4, CD8 позитивних клітин; рівнем IgM, ціркулюючих імуних комплексів; величиною імунорегуляторного індексу та кількістю пароксизмів на добу. 3. Після проведеного лікування хворих на невралгію трійчастого нерва периферійного ґенезу карбамазепіном через 28,46±0,12 днів від початку лікування відбувається незначне тимчасове покращення в неврологічному статусі хворих, яке обумовлене зменшенням в 1,3 разу кількості пароксизмів та інтенсивності болю. Простежується незначне підвищення кількості CD3+, CD4+ клітин, зниження СD8+ і, відповідно, зростання імунорегуляторного індексу. 4. Застосування біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” у лікуванні невралгії трійчастого нерва призводить до зменшення інтенсивності больових нападів за два тижні на 4,7 бали та кількості пароксизмів у 2,4 разу вже через 29,2±0,15 днів. Просліджується зниження кількості CD8+ в 1,4 разу, підвищення рівня IgG в 1,3 разу та імунорегуляторного індексу в 1,2 разу, що сприяє розвитку стійкої ремісії протягом року у 80% пацієнтів. 5. Сумісне застосування біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” з кріоекстрактом плаценти сприяє зменшенню інтенсивності больових нападів за два тижні на 5,5 бали та кількості рецидивів у 4,2 разу через 29,46±0,12 днів. Спостерігається зменшення кількості CD8+ в 1,6 разу, підвищення рівня IgG в 1,7 разу та імунорегуляторного індексу в 1,5 разу, що спонукає до розвитку стійкої ремісії протягом року у 85% пацієнтів. 6. Розроблено, апробовано і впроваджено в клінічну практику прості у виконанні та малоінвазивні методи лікування невралгії трійчастого нерва периферійного ґенезу за допомогою біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” окремо та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти, що дозволяє досягти припинення больових нападів у найкоротші терміни лікування та забезпечити тривалу ремісію. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для підвищення ефективності лікування хворих на невралгію трійчастого нерва периферійного ґенезу рекомендується включити в терапію біологічно активний препарат “Кріоцелл-кріоцеребрум” окремо та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти. 2. Перед введенням біопрепарат необхідно розморозити до температури тіла і після емульгації набрати в шприць вміст контейнеру – 1,8 мл, довести до 4 мл 0,5% розчином новокаїну або фізіологічним розчином натрію хлориду та відразу ввести. 3. У разі ураження ІІ гілки трійчастого нерва суспензію слід вводити в підочний канал на глибину 7-10 мм; ІІІ гілки – інтраорально в зону торуса на глибину до 2 см; ІІ і ІІІ гілок – у крилопіднебінну ямку екстраоральним підвиличним шляхом на глибину 40-45 мм, протягом 2 хв. Відразу, більш поверхнево, з метою утворення “басейну” навколо “Кріоцелл-кріоцеребрум” ввести кріоекстракт плаценти. 4. Для об‘єктивного контролю за ефективністю лікування невралгії трійчастого нерва периферійного ґенезу біологічно активними препаратами, окрім загально клінічних, функціональних та невралгічних обстежень, доцільно застосувати імунологічні методи дослідження. перелік робіт опублікованих за темою дисертації 1. Салогуб Т.В., Митченок В.І. Трансплантація ембріональної нервової тканини людини в лікуванні хворих на невралгії трійчастого нерва // Український стоматологічний альманах. – 2002. – №6. – С. 55-57. (Особистий внесок – проведено якісний аналіз історій хвороб хворих на невралгію трійчастого нерва, робота оформлена та підготовлена до друку). 2. Альтернативні способи лікування уражень деяких черепних нервів та вегетативних гангліїв голови / В.І. Митченок, Т.В. Салогуб, І.А. Колісник, О.С. Іваницька // Український стоматологічний альманах. – 2003. – №6. – С. 21-22. (Особистий внесок – проведено лікувально-діагностичні заходи щодо хворих на невралгію ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва переважно периферійного ґенеза, проведено узагальнення результатів, написання статті). 3. Салогуб Т.В. Перспективи трансплантації ембріональних клітин в лікуванні хворих невралгією трійчастого нерва периферійного ґенеза // Трансплантологія. – 2003. – Т.4, №1. – С. 184 –185. 4. Салогуб Т.В. Корекція імунологічного статусу при лікуванні невралгії трійчастого нерва трансплантацією фетоплацентарного комплексу // Журнал Світ біології та медицини. – 2005. – №2. – С. 48 – 54. 5. Пат. 71289А Україна, А61В17/00. Спосіб лікуванні невралгії трійчастого нерва периферійного ґенезу: Деклараційний патент України 71289А Україна, А61В17/00 / Т.В. Салогуб, В.І.Грищенко, В.І. Цимбалюк, В.І. Митченок, В.І. Шепітько (UA). – № 20031211809; Заявл. 18.12.2003; опубл. 15.11.2004, Бюл. №11. (Особистий внесок – проведений пошук першоджерел та їх опрацювання, розробка і апробація способу лікування, робота оформлена та підготовлена до друку). 6. Салогуб Т.В., Митченок В.І. Чинники та діагностичні критерії невралгій трійчастого нерва // Тези доп. наук.-практ. конф. лікарів-інтернів, магістрів, та клінічних ординаторів “Актуальні питання клінічної медицини”. – Полтава, 2002. – С. 54. 7. Салогуб Т.В. Ембріональні нервові тканини в лікуванні невралгії трійчастого нерва // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. “Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань”. – Івано-Франківськ, 2003. – С.76––77. 8. Перспективи застосування кріоконсервованих тканин ембріофето-плацентарного комплексу в лікуванні нейростоматологічних захворювань / В.І. Митченок, О.С. Іваницька, І.А. Колісник, Т.В Салогуб // Матеріали ІІ (ІХ) з‘їзду Асоціації стоматологів України. – Київ, 2004. – С. 366-367. АНОТАЦІЯ Салогуб Т.В. Лікування невралгії ІІ та ІІІ гілок трійчастого нерва периферійного ґенезу біологічно активними препаратами. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України. – Полтава, 2006. Дисертація присвячена лікуванню невралгії трійчастого нерва периферійного ґенезу шляхом ін’єкційного введення біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” самостійно та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти. Запропоноване комплексне обстеження хворих на невралгію трійчастого нерва, яке включає стоматологічні, клінічні та неврологічні методи дослідження, рентгенологічні (ортопантомографія), спеціальні методи (магнітно-резонансна томографія), електрофізіологічні (термовізіографія, реоенцефалографія, електроенцефалографія), імунологічні, що дозволяє провести диференціальну діагностику та виключити центральний ґенез захворювання. Розроблена технологія ін’єкційного введення біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” самостійно та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти при невралгії трійчастого нерва периферійного ґенезу в залежності від зони ураження. Проведено порівняльну оцінку ефективності лікування невралгії трійчастого нерва периферійного ґенезу, яка виявила, що найоптимальнішим методом є застосування біологічно активного препарату “Кріоцелл-кріоцеребрум” у поєднанні з кріоекстрактом плаценти. Ключові слова: невралгія трійчастого нерва, клітинний і гуморальний імунітет, біологічно активні препарати. Аннотация Салогуб Т.В. Лечение невралгий ІІ та ІІІ ветвей тройничного нерва периферического генеза биологически активными препаратами. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Высшее государственное учебное заведение Украины “Украинская медицинская стоматологическая академия” МОЗ Украины. – Полтава, 2006. Диссертация посвящена лечению невралгии тройничного нерва периферического генеза способом инъекционного введения биологически активного препарата “Криоцелл-криоцеребрум” самостоятельно и в сочетании с криоэкстрактом плаценты. Под наблюдением находилось 69 пациентов с невралгией тройничного нерва периферического генеза в возрасте от 40 до 86 лет. В зависимости от предложенной терапии, пациенты были разделены на три группы: I группа состояла из 9 пациентов, лечение которым проводили традиционными методами с использованием карбамазепина; II группу составили 20 пациентов, которым произведено инъекционное введение биологически активного препарата “Криоцелл-криоцеребрум”; 40 пациентам ІІІ группы проводили инъекционное введение биологически активного препарата “Криоцелл-криоцеребрум” в сочетании с криоэкстрактом плаценты. Предложено комплексное обследование пациентов с невралгией тройничного нерва, которое включает стоматологические, клинические и неврологические методы исследования, рентгенологические (ортопантомо-графия), специальные методы (магнитно-резонансная томография), электрофизиологические (термовизиография, реоэнцефалография, электро-энцефалография), иммунологические, позволяющие провести дифференциальную диагностику и исключить центральный генез заболевания. Разработана технология инъекционного введения биологически активного препарата “Криоцелл-криоцеребрум” самостоятельно и в сочетании с криоэкстрактом плаценты в зависимости от зоны поражения. При использовании биологически активных препаратов для лечения невралгии тройничного нерва установлено выраженное положительное воздействие на клиническое течение заболевания, что подтверждается уменьшением или полным исчезновением алгичных пароксизмов, снижением термоасимметрии и интенсивности боли (у больных І группы – на 2,9 бала; ІІ группы – на 4,7 бала; ІІІ группы – на 5,5 бала), улучшением кровенаполнения лица и головного мозга. Применение биологически активных препаратов также способствует улучшению показателей клеточного и гуморального звеньев иммунитета у больных невралгией тройничного нерва уже через месяц после введения суспензии. Через полгода наблюдается четкая тенденция к нормализации этих показателей. Сравнивая результаты лечения больных, следует отметить, что комбинированное применение “Криоцелл-криоцеребрум” в сочетании с криоэкстрактом плаценты оказало более выраженный эффект по сравнению с монотерапией препаратом “Криоцелл-криоцеребрум”, о чем свидетельствовали иммунологические показатели периферической крови. Отдаленные результаты в ІІІ группе свидетельствуют о преимуществе данного метода лечения по сравнению с традиционной терапией карбамазепином (у 79% больных обострение возникло уже через 4-6 месяцев) и с помощью препарата “Криоцелл-криоцеребрум”, где у 20% больных обострение болезни возникло через год после введения препарата. Ключевые слова: невралгия тройничного нерва, клеточный и гуморальный иммунитет, биологически активные препараты. SUmmAry Salogub T.v. Treatment of neuralgia of the II and III branches of the trigeminal nerve of peripheral genesis by the biologically active preparations. A thesis in search for a scientific degree of a Candidate of medical sciences on the specialty 14.01.22 – dentistry. – The highest state educational institution of Ukraine “The Ukrainian medical dental academy” MPH of Ukraine. – Poltava, 2006. The thesis ducted to the treatment of neuralgia of trigeminal nerve of peripheral genesis by the way of injection of biologically active preparation “Cryocell-Cryocerebrum” singly and in combination with cryoextract of the placenta. There was proposed a complex examination pf the patients suffered from neuralgia of the trigeminal nerve which includes dental, clinical and neurological methods of the investigation; rentgenologic (orthopanthomography), special methods (magnet - resonance tomography), electrophysiological (thermoviography, rheoencephalo-graphy, electroencephalography), immunologic, they allow to carry out differencial diagnosis and exclude the central genes of the disease. There worked out the technology of injectional introduction of biologically active preparation “Cryocell-Cryocerebrum” singly and combination with cryoextract of placenta in neuralgia of the trigeminal nerve of peripheral genesis singly on the zone of injury. There was conducted the comparative estimation of the effective of treatment of neuralgia of the trigeminal nerve of the peripheral genesis which revealed that the most optimal method is the application of biologically active preparation: Cryocell-Cryocerebrum:” in the combination with cryoextract of the placenta. Key words: neuralgia of trigeminal nerve, cellular and humoral immunity, biologically active preparations. PAGE 16

Похожие записи