.

Лікування хворих на обмежену склеродермію з урахуванням функціонального стану судинного ендотелію та ліпідного обміну (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 3045
Скачать документ

Академія медичних наук України

Інститут дерматології та венерології

Хаустова Наталія Миколаївна

УДК 616.5-004.1:616-018.74:616.153.915]-08

Лікування хворих на обмежену склеродермію з урахуванням функціонального
стану судинного ендотелію та ліпідного обміну

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків –
2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі дерматовенерології Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Болотна Людмила
Анатоліївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, професор кафедри дерматовенерології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Проценко Тетяна
Віталіївна, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ
України,

завідуюча кафедрою дерматовенерології і косметології факультету
післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор

Лісницький Анатолій Іванович, Запорізький

державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, кафедра шкірних та венеричних хвороб,

м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться „13” вересня 2006 р. о 12.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.603.01 при Інституті
дерматології та венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків,
вул. Чернишевського, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту дерматології та
венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків, вул.
Чернишевського, 7/9.

Автореферат розісланий „27” липня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, ст.н.сп. Бондаренко Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливе місце обмеженої СД (ОСД) серед інших
дерматозів обумовлено складністю патогенезу, збільшенням захворюваності,
кількості тригерних факторів, можливістю трансформації в системний
процес [В.А. Волнухин, 2002; В.И. Кулагин і співавт., 2003; С.М. Black,
2003; J. Serup, 2002]. В багатофакторному механізмі формування хвороби
певне значення мають імунні, гормональні, гемостазіологічні та інші
порушення [О.Н. Надашкевич, 2001; Р.Т. Алекперов і співавт., 2002; Л.А.
Болотна і співавт., 2004; M. Germing et al., 2004; C.P. Denton et al.,
2000]. Відсутність і дотепер чіткої етіологічної концепції розвитку СД
значно ускладнює розробку ефективних методів лікування [І.М. Сербіна,
2000; Т.В. Проценко і співавт., 2003; А.А. Котов і співавт., 2004; N.
Allen et al., 2002].

Важливою ланкою патогенезу і морфогенезу СД є порушення мікроциркуляції,
представлені вазоспастичними реакціями та враженням мікроваскулярних
структур за типом облітеруючого ендартеріоліту, інтимальною
проліферацією гладком’язових клітин, стовщенням стінок і звуженням
судин, мікротромбозами, а також периваскулярною і тканинною
інфільтрацією мононуклеарними лейкоцитами [Н.Г. Гусева, 2002; Р.Т.
Алекперов, 2005; T. Kobayasi et al., 2001; H.R. Maricq, 2002]. Внаслідок
автоімунних процесів і хронічного запалення судинної стінки при різних
захворюваннях людини відбувається активація та/або ушкодження судинного
ендотелію [Е.Л. Насонов і співавт., 1999; Н.А. Лапкина і співавт.,
2005]. Саме клітини ендотелію судин першими зустрічаються з циркулюючими
імунними комплексами, реактивними вільними радикалами, високим
гідростатичним тиском і т.д. Ендотеліальні клітини, специфічно реагуючи
на молекулярні сигнали, виконують різноманітні функції, в тому числі
селективні, транспортні та бар’єрні, беруть участь в метаболізмі
позаклітинного матриксу, біосинтезі цитокінів, ангіогенезі, регулюють
судинний тонус та імунозапальні процеси [М.В. Шестакова, 2001; Н.
Новикова, 2005; W. Oin et al., 2000]. Маркером ушкодження ендотелію є
збільшення в крові вмісту фактора фон Віллебранда (ФВ). В свою чергу,
активація судинного ендотелію, що пов’язана з розвитком запалення,
супроводжується гіперекспресією міжклітинних молекул адгезії 1 (ICAM-1)
[Е.Л. Насонов і співавт., 1998; L. Rubniska et al., 2002]. Вивчення
рівня зазначених глікопротеїнів-медіаторів при ОСД раніше не
здійснювалося.

Судинні порушення при СД можуть посилюватися розладами метаболізму
холестерину (ХС) і посиленою атерогенністю сироватки крові хворих.
Атеросклеротичний процес сьогодні розглядається як своєрідна форма
хронічного автоімунного запалення судин та один з факторів ризику
розвитку дисфункції ендотелію [И.А. Либов і співавт., 2001; В.А.
Нагарнев і співавт., 2005; E. Stores et al., 1998]. Велика роль в
транспортній системі ХС належить ліпопротеїнам високої щільності (ЛПВЩ),
акцепторні властивості яких багато в чому визначаються їх концентрацією,
складом основних компонентів, зокрема фосфоліпідів (ФЛ). Важливе
значення ліпідів для організму заключається ще й в тому, що структурну
основу плазматичної мембрани клітини складає фосфоліпідний бішар [Л.М.
Доборджгинидзе і співавт., 2000; Л.М. Озерова і співавт., 2005].
Мембранна фракція фосфоліпідів, найбільш значна за кількісним складом,
забезпечує заряд і форму клітин, осмотичну і термічну стійкість і т.п.
Відомості про зміни ліпідного профілю крові при ОСД фрагментарні і
наведені в одиничних роботах [Ю.С. Бутов і співавт., 1996], дані про
фосфоліпідний склад мембран взагалі відсутні.

Проведення комплексного дослідження функціонального стану судинного
ендотелію, ліпідного обміну, фосфоліпідного спектра мембран, їх зв’язку
з клінічними проявами ОСД сприятиме, на наш погляд, більш глибокому
розумінню патогенезу хвороби, а також зробить корекцію розладів
обґрунтованою і цілеспрямованою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є
плановою науково-дослідною роботою Харківської медичної академії
післядипломної освіти МОЗ України “Роль дисфункції судинного ендотелію,
порушень ліпідного обміну в патогенезі обмеженої склеродермії та методи
їх корекції” (№ держреєстрації 0104U006517), яка самостійно виконана
автором.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на ОСД шляхом
розробки методу терапії на підставі вивчення функціонального стану
судинного ендотелію, ліпідно-білкового спектра крові, фосфоліпідного
складу мембран еритроцитів, їх ролі в патогенезі захворювання.

Задачі дослідження:

Провести клініко-лабораторне обстеження хворих на ОСД.

Дослідити вміст ФВ та ICAM-1 у крові пацієнтів з різними клінічними

проявами ОСД в динаміці спостереження.

Вивчити ліпідно-білковий профіль сироватки крові хворих на ОСД в

процесі лікування, визначити типи дисліпопротеїнемій (ДЛП). 

Проаналізувати фосфоліпідний склад мембран еритроцитів хворих на

ОСД до і після лікування.

Установити взаємозв’язки між показниками стану судинного

ендотелію, ліпідного обміну, фосфоліпідного складу мембран та клінічними
проявами дерматозу.

Розробити патогенетично обґрунтований диференційований метод

терапії, порівняти ефективність запропонованого і традиційного лікування
за клініко-лабораторними показниками у хворих на ОСД.

Об’єкт дослідження – хворі на ОСД.

Предмет дослідження – клінічний перебіг дерматозу, показники
функціонального стану ендотелію, ліпідного обміну крові, фосфоліпідного
складу мембран еритроцитів, результати лікування гіполіпідемічними
(есенціальними фосфоліпідами і симвастатином) і загальновизнаними
засобами хворих на ОСД.

Методи дослідження: клінічні – аналіз скарг, анамнезу, об’єктивного
статусу; лабораторні – біохімічні (аналіз ліпідного і фосфоліпідного
спектра, вмісту ФВ); імунологічні (рівень ICAM-1); статистичні – оцінка
вірогідності і визначення кореляційних зв’язків між одержаними
результатами.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше установлено дисфункцію
судинного ендотелію за підвищенням рівня ФВ та ICAM-1, яке, можливо,
відображує активацію та/або ушкодження ендотелію судин, лейкоцитів,
фібробластів у хворих на ОСД внаслідок імунокомплексного запалення чи
атеросклеротичного процесу.

Вперше досліджено ліпідно-білковий спектр крові та виявлено особливості
системи транспорту ХС у пацієнтів з ОСД. Установлено атерогенні зміни
ліпідного профілю крові, які є додатковим фактором ризику судинних
вражень і прогресування дерматозу. Вперше на підставі вивчення рівня
холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХСЛПВЩ) та ФЛ ліпопротеїнів
високої щільності (ФЛЛПВЩ) показано, що кількісні та якісні зміни
параметрів їх складу можуть спричиняти посилення атерогенних
властивостей ЛП цього класу. Фенотипування ДЛП визначило перевагу ДЛП
IIа типу у жінок, майже однакову частоту ДЛП IIб типу у чоловіків і
жінок, хворих на ОСД.

Установлено кореляційні зв’язки між станом ендотелію, ліпідним обміном,
фосфоліпідним складом мембран, які вказують на роль метаболічних
порушень в розвитку змін мікроциркуляції при ОСД.

Вперше застосовано препарати, які містять есенціальні фосфоліпіди, та
статини у лікуванні хворих на ОСД різного віку, вивчено динаміку
клініко-лабораторних показників, що дає можливість вважати препарати,
нормалізуючі стан ендотелію судин та ліпідний обмін, засобами
патогенетичної терапії.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено ефективний,
доступний для широкого впровадження в практику метод лікування хворих на
ОСД з використанням ліволіну форте чи симвастатину-КМП, який дозволяє
одержати позитивних результатів у 95,0 % хворих, зменшити кількість
рецидивів у 2,4 раза та подовжити термін ремісії в 2,3 раза порівняно з
традиційним. Запропоновано диференційований підхід до призначення
гіполіпідемічних засобів залежно від віку, вихідного рівня ЗХС.

Виявлено зміни вмісту ФВ, ICAM-1 залежно від клінічних проявів
дерматозу, інших клініко-лабораторних порушень. Показано, що оцінку
активності ОСД можливо здійснювати за допомогою визначення ФВ в крові
хворих; підвищення змісту ICAM-1 може бути прогностично несприятливим
показником відносно поширення процесу.

Установлено особливості ліпідно-білкового спектра сироватки крові
залежно від клінічних проявів ОСД. Визначено ступінь ризику розвитку
атеросклерозу у хворих на ОСД за рівнем холестерину ліпопротеїнів
низької щільності (ХСЛПНЩ). Вперше встановлено типи ДЛП, визначено
додаткові фактори, які можуть спричиняти розвиток ішемічної хвороби
серця (ІХС) та інших клінічних проявів атеросклерозу у хворих на ОСД.

Наукові положення дисертації впроваджено в роботу клініки Інституту
дерматології і венерології АМН України, Донецького, Луганського,
Харківського обласних шкірно-венерологічних диспансерів, стаціонарного
шкірно-венерологічного відділення 31-й клінічної лікарні м. Харкова.
Результати дисертації впроваджено в навчальний процес кафедри
дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Отримано 2 деклараційні патенти України на корисну модель “Спосіб
діагностики активності патологічного процесу у хворих на обмежену
склеродермію” № 6575 від 16.05.2005 р. і “Спосіб лікування хворих на
обмежену склеродермію” № 12173 від 16.01.2006 р.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено аналіз
літературних даних, обґрунтовано мету і задачі дослідження, розроблено
план і дібрано методи досліджень. За період з 2002 по 2005 рр. автором
особисто проведено клініко-лабораторне обстеження 108 хворих на ОСД.
Автор самостійно здійснювала забір і підготовку матеріалу для проведення
лабораторних досліджень, приймала безпосередню участь у всіх
лабораторних обстеженнях. Статистична обробка отриманих результатів
виконана автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорено на I
(VIII) з’їзді Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і
косметологів (м. Київ, 2005), IХ Міжнародному медичному конгресі
студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 2005), науково-практичних
конференціях “Актуальні проблеми тяжких дерматозів та інфекцій, які
передаються статевим шляхом” (м. Донецьк, 2004, 2005),
науково-практичній конференції школи “Розробки молодих вчених
дерматовенерологів” (м. Київ, 2005), науково-практичній конференції
молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти
“Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини” (м. Харків, 2005),
науково-практичній конференції “Шкіра та внутрішні хвороби,
дерматологічні синдроми” (м. Київ, 2005), Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Лекарства – человеку” (м. Харків, 2004),
науково-практичній конференції “Метаболічний синдром – вектор сумісних
зусиль у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань” (м.
Одеса, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 друкованих праць: 4
статті (2 з них у моноавторстві) у журналах, визнаних ВАК України як
фахові наукові видання, 9 тез доповідей, 2 деклараційні патенти України
на корисну модель.

Структура й об’єм дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках
машинописного тексту, ілюстрована 15 рисунками, 41 таблицею (три з яких
займають об’єм цілої сторінки), складається із вступу, огляду
літератури, опису матеріалів та методів дослідження, п’яти розділів
власних досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 267
джерел, у тому числі 138 авторів України і країн СНД, 129 – далекого
зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Проведено комплексне клініко-лабораторне
обстеження 108 хворих на ОСД віком 19-70 років, з них 27 осіб чоловічої
та 81 особа жіночої статі.

При вивченні анамнезу і лабораторних показників виділено наступні групи
хворих: 1а група – чоловіки віком до 45 років (n=13), 1б група –
чоловіки віком понад 45 років (n=14), 2а група – жінки до 45 років
(n=36), 2б група – жінки понад 45 років (n=45). Контрольну групу склали
46 практично здорових осіб (20 чоловіків та 26 жінок) віком 20-55 років.

Рівень ФВ визначали методом мікрореакції преципітації тромбоцитів в
присутності антибіотика ристоцетина з використанням реактивів фірми
„Ренам” (Росія). Дослідження розчинної ІСАМ-1 в сироватці крові
здійснювалося імунофлюоресцентним методом з використанням реактивів
фірми „Сорбент” (Росія).

Оцінка ліпідного спектра сироватки крові базувалася на вивченні
показників: загального холестерину (ЗХС), ХСЛПВЩ, ХСЛПНЩ, холестерину
ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХСЛПДНЩ), тригліцеридів (ТГ), ФЛ,
ФЛЛПВЩ, індексу атерогенності (ІА), співвідношення ХСЛПВЩ/ФЛЛПВЩ. Для
дослідження рівня ліпідів в сироватці крові використовували реактиви
фірми „Ольвекс діагностикум” (Росія). Рівень ЗХС, ЛПВЩ після осадження
ЛПНЩ фосфовольфраматом натрію в присутності хлористого магнію, ТГ
визначався ензиматичним колориметричним методом, вміст ХСЛПНЩ, ХСЛПДНЩ
та ІА – розрахунковим методом [А.Н. Климов, Н.Г. Никульчева, 1999; W.T.
Friedwald, 1972]. Оцінка фосфоліпідного спектра мембран еритроцитів
базувалася на вивченні показників: загальних ліпідів еритроцитів
(ЗЛер.), загального холестерину еритроцитів (ЗХСер.), загальних
фосфоліпідів еритроцитів (ЗФЛер.) співвідношення ЗХСер./ЗФЛер. та
відсоткового співвідношення сфінгомієліну (СМ), фосфатидилінозитолу
(ФІ), фосфатидилхоліну (ФХ), фосфатидилсеріну (ФС),
фосфатидилетаноламіну (ФЕ), лізофосфатидилхоліну (ЛізоФХ) від ЗФЛер.
Вміст ЗХСер. визначали уніфікованим методом за реакцією з оцтовим
ангідридом (метод Ілька), рівень ЗФЛер. – уніфікованим методом за
вмістом неорганічного фосфору ліпідів за методом Фіске та Суббароу,
фосфоліпідний спектр мембран еритроцитів вивчали методом двомірної
тонкошарової хроматографії [Е.А. Черницкий, А.В. Воробей, 1981].

Статистичний аналіз результатів дослідження виконувався засобами пакету
прикладних програм для статистичної обробки даних STATISTICA 5a
(Корпорація Statsоft, США). Частина розрахунків здійснювалася засобами
пакету Microsoft Office XP (Excel). На початковому етапі дослідження
застосовувалися розвідувальні методи статистичного аналізу: визначення
коефіцієнтів рангової кореляції за Спірменом (Rxy), кластерний аналіз,
факторний аналіз, описові статистики, дослідження графіків залежності.
Отримані значення середнього арифметичного (М), середнього квадратичного
відхилення (д), помилки визначення середнього арифметичного (m), рівень
вірогідності розходжень (р) групових середніх порівнювали за допомогою
критерію U (критерій Манна-Уїтні) в досліджуваних парних групах,
Крускала-Уолліса в множинних групах, рідше – t-критерію Ст’юдента [В.И.
Юнкеров, С.Г. Григорьев, 2002].

Результати роботи та їх обговорення.

Виділено наступні форми захворювання: бляшкова СД (50,9 %), лінійна
форма (7,4 %), атрофодермія Пазіні-П’єріні (31,5 %), склероатрофічний
ліхен Цумбуша (10,2 %). Бляшкова СД і поверхневі форми у 63,0 % випадків
зустрічалися у хворих після 40 років. Перші ознаки дерматозу частіше
з’являлися у пацієнтів 31-60 років (58,3 %). Найбільшу групу склали
хворі з тривалістю захворювання від 6 до 10 років (44,4 %).

Понад ніж у третини хворих (35,2 %) установлено провокуючі фактори.
Початку захворювання нерідко передували гострі і хронічні хвороби
(гострі респіраторні захворювання, загострення хронічного тонзиліту,
хронічного аднекситу і т.д.), травми, аборти, період менопаузи. У 48,1 %
хворих виявлено супутні захворювання: артеріальна гіпертензія та ІХС,
цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, енцефалопатія і т.д.
Різні ознаки судинного синдрому (синдром Рейно, підвищена чутливість до
холоду або мерзлякуватість кінцівок, парестезії пальців, акроцианоз)
встановлено у 31,5 % хворих на ОСД.

Дисфункція ендотелію має фундаментальне значення в розвитку широкого
спектра патологічних процесів, які полягають в основі судинної патології
при захворюваннях людини. Як відомо, саме ендотелій судинної стінки є
однією з функціональних систем, яка здійснює ряд регулюючих впливів, що
визначають тонус судин, гемостаз, а дисфункція ендотелію призводить до
збільшення проникності судинної стінки, агрегації, адгезії тромбоцитів,
тромбоутворення [С.Н. Поливода, А.А. Черепок, 2000].

Проведені дослідження рівня ФВ і ICAM-1 у периферичній крові виявили
односпрямовані зміни показників стану ендотелію у всіх пацієнтів з ОСД.
Вміст ФВ у плазмі крові чоловіків до і понад 45 років був підвищеним і
становив 199,23±26,10 % та 215,38±20,14 % (у здорових осіб відповідно
91,00±10,65 % та 95,10±11,67 %, р Таблиця 1. Ліпідно–білковий склад (М±m) крові хворих на обмежену склеродермію різного віку Показник Хворі на ОСД Здорові особи чоловіки, n= 21 жінки, n= 52 чоловіки, n= 20 жінки, n = 26 до 45, n= 12 понад 45, n= 9 до 45, n= 19 понад 45, n= 33 до 45, n= 10 понад 45, n= 10 до 45, 1,62±0,23 ІА, од. 2,36±0,39* 6,02±1,63** 3,13±0,46* 6,00±0,53** 1,95±0,26 2,38±0,42 1,74±0,29 2,29±0,37 ХСЛПВЩ/ФЛЛПВЩ, од. 1,97±0,25* 1,61±0,28* 1,75±0,18* 1,70±0,15* 1,23±0,14 1,08±0,17 1,38±0,17 1,31±0,14 ФЛЛПВЩ, ммоль/л 0,93±0,25* 0,72±0,27** 0,85±0,23* 0,74±0,11* 1,35±0,24 1,43±0,25 1,31±0,20 1,23±0,16 ФЛ, ммоль/л 2,94±0,53 1,50±0,28** 2,98±0,44* 2,45±0,31* 3,19±0,62 2,58±0,41 3,62±0,51 3,17±0,40 Примітка. Відмінності статистично достовірні між показниками у хворих чоловіків і жінок та здорових осіб відповідного віку при р Помірний ступінь ризику розвитку атеросклерозу за рівнем ХСЛПВЩ мали 88,9 % хворих чоловіків понад 45 років, низький – 100,0 % чоловіків до 45 і 11,1 % понад 45 років. За рівнем ХСЛПНЩ високий ступінь ризику розвитку атеросклерозу визначено у 52,4 % пацієнтів з ОСД (16,6 % чоловіків до 45 і 100,0 % понад 45 років), помірний та низький – у 41,7 % чоловіків репродуктивного віку. Високий ступінь ризику розвитку атеросклерозу за рівнем ХСЛПВЩ відзначено у 26,3 % жінок до 45 і 21,2 % пацієнток понад 45 років, помірний – у 26,3 % жінок до 45 років і 72,7 % понад 45 років, низький – у 47,4 % хворих жінок до 45років і 6,1 % понад 45 років. Патологічне зменшення концентрації ХСЛПНЩ мали 26,3 % пацієнток до 45 років і 93,9 % понад 45 років, помірне – 42,1 % жінок до 45 років і 6,1 % понад 45 років, незначне – тільки 31,6 % жінок репродуктивного періоду. Уточнення характеру ДЛП дозволило виявити у хворих на ОСД чоловіків такі типи: ДЛП ІІа типу – у 8,3 % до 45 та 44,4 % понад 45 років, ІІб типу – у 8,3 % до 45 і 55,6 % понад 45 років, IV типу у 8,3 % чоловіків репродуктивного віку. При фенотипуванні ДЛП у хворих на ОСД жінок діагностовано ІІа тип у 26,3 % до 45 і 57,6 % понад 45 років, ІІб тип – у 23,1 % пацієнток понад 45 років. Розвитку атеросклерозу у хворих на ОСД можуть сприяти не тільки розлади ліпідного обміну, а й додаткові фактори ризику (артеріальна гіпертензія, паління, надмірна вага), визначені у 57,1 % чоловіків і 48,1 % жінок. Аналіз і співставлення результатів дослідження у хворих чоловіків та жінок різних вікових груп показують односпрямованість змін ліпідно-білкового спектра сироватки крові, що проявляються атерогенними зрушеннями, корелюють з клінічними проявами ОСД і вказують на роль ДЛП у розвитку та прогресуванні захворювання. Порівняння лабораторних даних у хворих показало більш виражене збільшення вмісту ЗХС, ХСЛПНЩ при бляшковій формі, ТГ, ХСЛПДНЩ і співвідношення ХСЛПВЩ/ФЛЛПВЩ – при поверхневій формі ОСД. Достовірне пониження рівня ХСЛПВЩ, ФЛ і ФЛЛПВЩ, підвищення ІА та ХСЛПВЩ/ФЛЛПВЩ виявлено у хворих при наявності ознак прогресування хвороби. При поширеному процесі відбувалося пониження рівня ХСЛПВЩ і ФЛ, збільшення ХСЛПНЩ, ІА відносно показників у хворих на обмежену ОСД. Кореляційний аналіз установив існування зв’язку між показниками ліпідного обміну та клінічними проявами дерматозу: позитивного між рівнем ЗХС і бляшковою формою (у чоловіків r=0,45, у жінок r=0,55, р ¬ ® Ue TH ph-4BpD?FIKBM?ODS?UTHX^aea¶i~kJoLoxozoOp?sOeuO?oooae*oEEooooEEAA··EE „?]„^„`„? ?????????? ???????????понентів, що сприяють порушенням гомеостазу ХС сироватки крові та тканин. Виражені відмінності визначено у хворих в кількості ліпідів, що входять до складу ЛПВЩ. Так, концентрація ХС в ЛПВЩ була понижена на 20,0 % (тільки у чоловіків понад 45 років), 17,7-21,8 % (у жінок до і понад 45 років), а ФЛ ЛПВЩ – на 31,2-49,7 % (у чоловіків до і понад 45 років), 35,2-39,9 % (у жінок до і понад 45 років) порівняно із здоровими особами. Кількісні та якісні зміни часток ЛПВЩ можуть впливати на фізико-хімічний склад і функцію цього класу ЛП. На наш погляд, порушення ліпідного обміну, які виникають на фоні ОСД чи передують їй, посилюють судинні розлади і тісно пов’язані зі зрушеннями в системі імунітету, які складають основу патогенезу хвороби. Розвиток ДЛП при СД, імовірно, обумовлений імунозапальним процесом і здібністю прозапальних цитокінів понижати активність ліпопротеїнліпази або гіперпродукцію гострофазових білків, які можуть взаємодіяти з ЛП та порушувати їх метаболізм. Патологія ФЛ обумовлює порушення не тільки багатьох клітинно-молекулярних властивостей, а й клітинної проникливості, активності імунних і ферментативних мембранних процесів [Е.М.Васильева и соавт., 2002]. В мембранах еритроцитів хворих на ОСД виявлено достовірне підвищення рівня ЗХСер. (1,14±0,24 мкг/мг білка, р ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ДЛП – дисліпопротеїнемія ЗЛер – загальні ліпіди еритроцитів ЗФЛер – загальні фосфоліпіди еритроцитів ЗХС – загальний холестерин ЗХСер - загальний холестерин еритроцитів ІА – індекс атерогенності ICAM-1 – міжклітинна молекула адгезії 1 ІХС – ішемічна хвороба серця ЛізоФХ - лізофосфатидилхолін ЛПВЩ – ліпопротеїни високої щільності ЛПДНЩ – ліпопротеїни дуже низької щільності ЛПНЩ – ліпопротеїни низької щільності ОСД – обмежена склеродермія СМ - сфінгомієлін ТГ – тригліцериди ФВ – фактор фон Віллебранда ФЕ – фосфатидилетаноламін ФІ - фосфатидилінозитол ФЛ – фосфоліпіди ФЛЛПВЩ – фосфоліпіди ліпопротеїнів високої щільності ФС – фосфатидилсерін ФХ - фосфатидилхолін ХС - холестерин ХСЛПВЩ – холестерин ліпопротеїнів високої щільності ХСЛПДНЩ – холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності ХСЛПНЩ – холестерин ліпопротеїнів низької щільності PAGE 8 PAGE 22 PAGE \* MERGEFORMAT 9

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020